ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ



  • Название:
  • ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ
  • Альтернативное название:
  • ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ СУДЕБНОГО КОНТРОЛЯ В УКРАИНЕ
  • Кол-во страниц:
  • 181
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ
    ВСТУП ......................................................................................................... 3
    РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження судового контролю в Україні
    1.1. Поняття контрольної діяльності органів державної влади ............... 11
    1.2. Методологічні підходи до типології правових систем і роль судів в системі органів державної влади …………………………………………
    28
    1.3. Теоретичні основи становлення інституту судової влади та судового контролю в Україні ……………………………………………..
    43
    Висновки до розділу 1 ................................................................................. 61
    РОЗДІЛ 2. Форми реалізації судового контролю в Україні
    2.1. Загальна характеристика оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення ...............................................................
    63
    2.2. Адміністративно-деліктні відносини, які виникають під час провадження в адміністративній справі .....................................................
    74
    2.3. Правове регулювання діяльності адміністративних судів в Україні при визнанні недійсними нормативно-правових актів .............................
    81
    Висновки до Розділу 2 ................................................................................. 88
    РОЗДІЛ 3. Судовий контроль за законністю діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб в Україні
    3.1. Сутність судового контролю в Україні ............................................... 89
    3.2. Характеристика видів судового контролю …………………………. 105
    3.3. Організація здійснення судового контролю за нормативно-правовими актами …………………………………………………………
    121
    3.4. Поняття адміністративно–правового спору та адміністративного позову ………………………………………………………………………
    132
    Висновки до розділу 3 ................................................................................. 157
    ВИСНОВКИ ................................................................................................ 158
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................... 163
    ВСТУП

    Актуальність теми. Одним із напрямів ефективного функціонування державної влади в Україні є забезпечення законності діяльності органів публічної адміністрації. Посадові чи службові особи при здійснення своїх повноважень зобов’язані керуватися законом, виходячи з принципу верховенства права. Розвиток демократії в державі створив необхідні умови для формування адміністративних судів в Україні. Адміністративні суди, як свідчить досвід інших країн, можуть і повинні дати потужний імпульс для розвитку науки адміністративного права та надати їй більшого прикладного значення. Діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ регулюється Кодексом адміністративного судочинства України (КАСУ), який прийнятий 6 липня 2005 р. При здійсненні адміністративного судочинства адміністративні суди вирішують спори щодо законності розпоряджень органів управління та самоврядування.
    Розподіл державної влади в Україні здійснюється між інституціями, які окремо здійснюють повноваження у сфері законотворення (законодавча гілка державної влади), виконання законів (виконавча гілка державної влади), застосування норм права для вирішення конфліктних і спірних стосунків (судова гілка державної влади). В сучасних демократичних державах розподіл державної влади полягає в утворенні та функціонуванні механізму стримувань і противаг, який би запобігав узурпації влади через її концентрацію лише в одній владній інституції. В Україні одним із елементів такого механізму є судовий контроль за діяльністю виконавчої гілки влади. Його завданням є захист прав громадян та організацій від зловживань з боку публічної влади. Організація здійснення судового контроль залежить від багатьох факторів адміністративного процесу. Судовий контроль є одним із різновидів контрольної функції держави. Також судовому контролю належить особливе місце в забезпеченні законності діяльності органів законодавчої та виконавчої влади. Можливість здійснення судового контролю в державному управлінні передбачає ст. 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Рішення і дії (або бездіяльність) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань і посадових осіб можуть бути оскаржені до суду. Характерним є те, що судовий захист – це самостійне конституційне право громадянина, а можливість судового оскарження – конституційно встановлений механізм його реалізації – через здійснення судового контролю.
    Законодавством встановлений загальний процесуальний порядок розгляду судових справ. Здійснення правосуддя і судового контролю різне поняття за предметом судового розгляду і його оцінки, за процедурою їх здійснення, а також за характером ухвалюваних судом рішень. Проте, однією з найбільш актуальних проблем все ж залишається питання щодо підстав застосування судового контролю, об’єкту, на який він спрямований.
    Актуальність теми також полягає в необхідності дослідження і організаційно-правових засад здійснення судового контролю з метою застосування до органів державної влади спеціальних засобів впливу, щоб спонукати їх дотримуватись чинного законодавства при прийнятті рішень.
    Теоретичну основу дослідження становлять наукові праці вітчизняних і закордонних правознавців, соціологів, філософів. При цьому автор широко використав не тільки дослідження з адміністративного права та державного управління, але й джерела із загальної теорії держави й права, у яких розглядалися питання законності, законності правових актів, судового контролю або окремі положення, що мають відношення до розглянутої проблеми.
    Загальнотеоретичні питання законності розглядалися в роботах учених галузевих юридичних наук: С. С. Алексєєва, М. В. Вітрука, Б. М. Габрічидзе, В. І. Євінтова, Р. А. Калюжного, М. І. Козюбри, В. П. Колісника, А. М. Колодія, В. В. Копєйчикова, Х. Лаутерпахта, С. Л. Лисенкова, О. А. Лукашової, Р. О. Мюллерсона, В. С. Нерсесянца, М. П. Орзіха, П. М. Рабіновича, Л. М. Розіна, Д. Г. Себайна, С. В. Старжинського, Є. М. Старосцяка, Ю. М. Тодики, К. Б. Толкачова, Т. Л. Торсона, Ю. В. Трошкіна, А. Г. Хабібуліна, М. В. Цвіка, В. М. Шаповала, О. В. Шмоткіна та інші.
    Категорії «контроль» й «нагляд» у сучасній юриспруденції найбільше успішно досліджені представниками науки адміністративного права та теорії управління, серед них: С. Авакьян, В. Авер'янов, О. Андрійко, Ю. Барабаш, Д. Бахрах, Ю. Битяк, В. Білоус, І. Бородін, М. Вітрук, В. Гаращук, І. Голосніченко, С. Гончарук, Є. Додін, І. Залюбовська, І. Ільїнський, С. Ківалов, В. Колпаков, О. Кузьменко, В. Лімонов, О. Луньов, Д. Лученко, А. Малишев, О. Машков, М. Мескон, Н. Нижник, В. Опришко, Т. Проценко, М. Селівон, В. Семчик, В. Сіренко, М. Снітчук, В. Сорокін, М. Студенікіна, В. Цвєтков, В. Чіркіна, В. Шамрай, Ю. Шемшученко, В. Шестак, Є. Шоріна та інші.
    Істотний внесок у дослідження загальних питань організації правосуддя й судового контролю внесли такі вчені як: Б. Лазарєв, В. Горшеньов, В. Маляренко, А. Селіванов та інші.
    Емпіричною базою дослідження є Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кодекс адміністративного судочинства України, Закон України «Про судоустрій», Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, закони України, підзаконні нормативні акти, що регламентують судовий контроль в Україні, а також результати анкетування 390 осіб.
    Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи обумовлена адміністративною та судовою реформою, що проходять в Україні, і є складовою частиною програми ”Стратегія розвитку законодавства України“ Інституту законодавства Верховної Ради України (номер державної реєстрації № 0103U0008723).
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у науковій розробці теоретичних, законодавчих і методологічних засад організаційно–правового здійснення судового контролю в Україні, а також внесення пропозицій щодо вдосконалення організації здійснення судового контролю в Україні, як складової адміністративно–правового механізму забезпечення законності в державі.
    Зазначена мета обумовила постановку та пошук оптимальних шляхів вирішення таких завдань:
    на підставі здійсненого аналізу чинного законодавства розглянути процедуру оскарження постанов суду про адміністративні правопорушення;
    сформулювати та визначити критерії класифікації судового контролю та виділити види судового контролю;
    охарактеризувати організаційно–правові засади здійснення судового контролю за нормативно–правовими актами;
    проаналізувати публічно–правові відносини, визначити поняття та ознаки адміністративного спору;
    систематизовано вивчити організацію роботи судових систем європейських держав та визначити організаційно–правові засади здійснення судового контролю;
    визначити форму і зміст правового регулювання процедури судового розгляду справ про визначення нормативно–правових актів недійсними;
    дослідити розвиток інституту судової влади, судового контролю на різних етапах становлення державності в Україні;
    вивчити думки вчених стосовно понять «контроль» та «нагляд», визначивши своє бачення щодо поняття «контроль»;
    проаналізувати поняття і зміст адміністративно–деліктних правовідносин та визначити механізм реалізації судової влади під час розгляду справ про адміністративні проступки;
    виявити організаційно–правові проблеми щодо діяльності різних форм судів та визначити співвідношення понять «правосуддя» і «судовий контроль»;
    охарактеризувати правовідносини між фізичними та юридичними особами з органами публічної влади та встановити спосіб захисту порушених прав;
    визначити предмет адміністративного позову.
    Об‘єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають під час організаційно–правового здійснення судового контролю.
    Предмет дослідження норми та нормативно–правові акти, які регулюють організаційно-правові засади здійснення судового контролю в Україні.
    Методи дослідження. У процесі дослідження використовувалися загальнонаукові та спеціально-наукові методи, які забезпечили об’єктивність аналізу предмета дослідження і стали основою всебічного вивчення проблем організаційно-правових засад здійснення судового контролю в Україні. З урахуванням специфіки теми роботи автор застосовує діалектичний метод, за допомогою якого визначається сутність досліджуваних явищ у єдності їх матеріального змісту та юридичної форми. Цей метод використовувався при переході від загальних підстав визначення контрольної діяльності держави, її характеристики до аналізу на цій основі організаційно–правових питань саме судового контролю (підрозділи 1.1, 3.1, 3.2, 3.3).
    Порівняльно-правовий та історичний методи застосовувалися під час аналізу вітчизняних нормативних актів, законопроектів, міжнародних документів, які стосуються організації здійснення та організації судового контролю (підрозділ 1.2.), що дозволило сформулювати визначення певних понять та запропонувати внесення змін і доповнень до чинного законодавства.
    За допомогою формально-юридичного методу автор тлумачив правові норми, які регулюють організацію здійснення судового контролю (підрозділи 1.3, 2.1). Статистичний метод надав можливість дослідити динаміку апеляційного та касаційного оскарження постанов суду у справах про адміністративні проступки (підрозділи 2.2, 2.3, 3.4).
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота є однією з перших спроб комплексно дослідити організаційно-правові засади здійснення судового контролю в Україні.
    В результаті проведеного дослідження сформульовані та обґрунтовані такі науково-теоретичні положення, зокрема:
    вперше:
    визначено, що оскарження постанов суду, у справах про адміністративні правопорушення є однією із форм судового контролю за органами суду;
    розмежовано види судового контролю і дана їх характеристика;
    розкрито механізм судового контролю за нормативно-правовими актами;
    сформульовано поняття “адміністративно-правового спору”;
    удосконалено:
    визначення судової системи європейських держав;
    форму і зміст правового регулювання процедури судового розгляду справ про визнання недійсними нормативно-правових актів;
    перелік прав які надані адміністративним судам щодо контролю за органами публічної влади;
    дістало подальший розвиток:
    трактування поняття «контроль»;
    твердження щодо ролі судової системи та судового контролю в організаційно-правовому механізмі держави;
    механізм реалізації судової влади;
    співвідношення та відмінності понять ”правосуддя“ та ”судовий контроль“;
    ознаки публічно–правового спору;
    твердження про предмет адміністративного позову.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані:
    у науково-дослідній сфері – результати дисертації можуть бути основою для подальших досліджень судового контролю як інституту адміністративного процесу;
    у сфері правотворчості – висновки та пропозиції, викладені у дисертації, можуть бути використанні для вдосконалення законодавства України щодо здіснення судового контролю;
    у практичній діяльності – запропоновані автором пропозиції та рекомендації щодо організації здійснення судового контролю за діяльністю органів виконавчої влади можуть бути використані при виникненні адміністративно–правового спору (акт впровадження в практичну діяльність Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів Секретаріату Президента України від 17 січня 2008 року);
    у навчальному процесі – теоретичні положення та висновки можуть бути використані у вищих навчальних закладах під час проведення курсів: «Адміністративне право», «Адміністративний процес» і «Судові та правоохоронні органи» (акт впровадження в навчальний процес від 10 червня 2008 року).
    Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації й пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу матеріалів контрольно-наглядової діяльності судових органів за реалізацією виконавчої влади в Україні.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки, що викладені в дисертації, були предметом наукових доповідей на: Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції “Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития в 2008 г.“ (м. Київ, 1–15 жовтня 2008 р.).
    Основні положення і висновки дисертаційної роботи неодноразово обговорювались на засіданні кафедри адміністративного та фінансового права, розширеному засіданні кафедр юридичного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України і одержали позитивну оцінку.
    Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи, висвітлені у п’яти наукових працях, чотири з яких опубліковані у фахових виданнях з юридичних наук, що входять до переліку ВАК України, та в тезах доповіді на науково–практичній конференції.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У висновках узагальнюються результати дисертаційного дослідження, формулюються рекомендації щодо їх наукового і практичного застосування для зміцнення законності та укріплення правової держави.
    Результати дослідження можна викласти у наступних концептуальних висновках:
    1. Розглянувши процедуру, яка існувала донедавна, оскарження постанов суду у справах про адміністративні проступки, автор відзначає, що відсутність можливості апеляційного та касаційного оскарження постанов суду у справах про адміністративні проступки, компенсувалась механізмом альтернативного перегляду постанови самим суддею за протестом прокурора, а також незалежно від наявності протесту прокурора – головою вищестоящого суду або його заступниками. Наявний механізм перегляду постанов був неналежною гарантією захисту прав особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності та потерпілого, а також не дієвою формою перевірки законності і обґрунтованості прийнятої у справі постанови, найбільш швидким виправленням допущених помилок.
    З прийняттям Закону України „Про внесення змін в деякі законодавчі акти України по удосконаленню регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” був змінений порядок здійснення судового контролю при оскарженні постанов суду про адміністративні правопорушення, а саме передбачено апеляційне оскарження постанов суду. Таке удосконалення судового контролю, на думку автора, забезпечить більш дієвий механізм перевірки законності прийнятих постанов суду.
    2. Встановлено два види судового контролю судовий конституційний контроль та судовий контроль за законністю правових актів і діями органів виконавчої влади. Пріоритетне значення в здійсненні судового конституційного контролю належить Конституційному Суду України. Як би такий контроль обмежити лише діяльністю Конституційного Суду України було б явним спрощенням. Законодавство і практика функціонування судової системи України свідчить, що судовий конституційний контроль здійснюється всіма ланками судової системи, у тому числі і судами загальної та господарської юрисдикції в межах встановленої для кожного виду судів компетенції, а також адміністративними судами. Контрольна діяльність суду за законністю актів і діями органів управління може стати необхідною при розгляді будь-якої справи, але сам контроль посідає особливе місце в системі гарантій забезпечення законності актів виконавчої влади. Він не має характеру систематичного спостереження за законністю на відміну від прокурорського нагляду і виникає у зв'язку зі скаргами громадян на дії виконавчих органів або звернення до суду відповідних органів держави.
    3. Судовий контроль за нормативно-правовими актами реалізується в рамках особливої юридичної процедури, яка отримала назву судового оскарження нормативно-правових актів. Справи про оскарження нормативно-правових актів стали самостійною, досить численною категорією адміністративних справ, що розглядаються судами загальної юрисдикції та адміністративними судами і динамічно розвивається.
    Судове оскарження одночасно можна розглядати як дію суб'єктів які зацікавлені в порушенні процедури прямого (абстрактного) судового контролю. Справи про оскарження нормативно-правових актів розглядаються судами загальної юрисдикції, адміністративними судами або окружними адміністративними судами за загальними правилами позовного провадження з особливостями, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
    4. Адміністративно-правовий спір – це різновид юридичного конфлікту, що виникає з публічно-правових відносин між суб’єктами владних повноважень, з одного боку, та іншими суб’єктами права – з іншого, з підстав дійсного чи мнимого порушення суб’єктивних прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Вказане визначення та наведені ознаки визначають основні принципи віднесення тих чи інших спорів до підвідомчості адміністративних судів, у зв’язку з чим потребують законодавчого закріплення.
    5. Автор визначає роль судової системи в забезпеченні єдності механізму держави взагалі й механізму державної влади зокрема. Судова система європейської держави – це сукупність судів (загальної юрисдикції й спеціалізованих), квазісудових органів і спеціальних органів судової влади, які цілеспрямовано здійснюють правосуддя й диференційовані за предметами провадження й іншими підставами, що функціонують у системі в певній ієрархії.
    6. Форма і зміст правового регулювання процедури судового розгляду справ про визнання недійсними нормативно–правових актів повинні максимально відображати специфіку предмету судового розгляду, а саме, перевірку законності цих нормативно-правових актів. Це головна і неодмінна умова створення ефективної процесуальної форми судового контролю за нормативно-правовими актами.
    Для розгляду справ про оскарження нормативно-правових актів, розроблені спеціальні процесуальні норми, на підставі яких повинні діяти судді при оцінці законності нормативно-правових актів. Зрозуміло, що провадження у цих справах повинне відповідати загальним процесуальним принципам. Це незалежність і неупередженість суддів, змагальність процесу, колегіальність, гласність судового слухання, вмотивованість рішення суду і його обов'язковість. Ці принципи забезпечують ефективність адміністративного судочинства на сучасному етапі державотворення.
    7. Чітке розмежування понять «контроль» та «нагляд» відсутнє. Автор стверджує, що ці два поняття входять до змісту контрольно-наглядової діяльності. Проаналізувавши контрольно-наглядову діяльності органів державної влади, можна стверджувати, що контроль – це процес здійснення суб’єктом державної влади своїх наглядових повноважень.
    8. Механізмом реалізації судової влади, під час розгляду справ про адміністративні проступки, є дії компетентних органів щодо виявлення адміністративних проступків і притягнення винних до адміністративної відповідальності в ході адміністративного розслідування, розгляду справи, перегляду і забезпечення виконання рішень про накладення адміністративного стягнення.
    9. Правосуддя і судовий контроль мають багато спільного. Перш за все, це суспільні відносини, що складаються у сфері функціонування судової влади, де найчіткіше виражені охоронна і регулятивна функції держави. Спільними є конституційні принципи організації і здійснення правосуддя і судового контролю, а також особливий процесуальний, чітко регламентований законом, порядок розгляду судових справ. Проте, разом із спільними рисами, правосуддя і судовий контроль мають істотні відмінності. Перш за все – це різні форми державної діяльності, в яких знаходить свою реалізацію судова влада.
    Правосуддя – це форма державної діяльності, яка здійснюється лише судовою владою. Контроль – функція різних інститутів системи управління суспільними процесами, це самостійна, значуща організаційно-правова форма державного управління, властива всім гілкам державної влади: законодавчій, виконавчій та судовій.
    10. Основними ознаками публічно-правового спору, є: 1) виникає у сфері публічно-правових відносин (тобто відносин типу «громадянин – орган державного управління чи орган місцевого самоврядування»); 2) передбачає наявність державно-владних повноважень у однієї із сторін (тобто однією із сторін обов’язково є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб’єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень); 3) виникає у зв’язку з реалізацією управлінських функцій такими суб’єктами; 4) його підставою виступають дійсні чи уявні порушення суб’єктивних прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; 5) його предметом виступають рішення, дії чи бездіяльність одного із суб’єктів адміністративно-правових відносин; 6) його об’єктом є права та законні інтереси фізичних і юридичних осіб; 7) він має певну юридичну форму вираження.
    11. На сьогодні говорити про однозначне законодавче визначення предмета адміністративного позову неможливо. По-перше, КАСУ не містить чіткого визначення таких понять як «дія», «рішення», «бездіяльність» суб’єктів владних повноважень. По-друге, не у повній мірі відповідає сучасним поглядам також і термін «рішення» суб’єктів владних повноважень, що вживається в КАСУ. У зв’язку з цим, з метою вдосконалення практики розгляду адміністративними судами публічно-правових спорів, а також з метою усунення неоднозначного тлумачення законодавства, автор пропонує внести зміни у ст. 3 КАСУ, закріпивши в ній визначення таких понять як «дія», «бездіяльність» та «правовий акт» (замість терміну «рішення») суб’єктів управління. При цьому закріплюючи визначення правового акту, має бути враховано наступне: 1) поряд з нормативно-правовими актами та правовими актами індивідуальної дії до адміністративних судів можуть бути оскаржені акти рекомендаційного характеру та інтерпретаційні акти; 2) до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише такі рекомендаційні акти, які мають підзаконний характер, тобто видані на підставі і на виконання нормативно-правових актів, а також містять державно-владні розпорядження; 3) до адміністративних судів можуть бути оскаржені лише такі інтерпретаційні акти, які стосуються нормативного тлумачення.
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Административное право (общая и особенная части) / [под ред. А. Е. Лунева]. – М. : Мысль, 1970. – 230с.
    2. Адміністративний процес / [под ред. Баендурка О.М. Тищенка М.М.]. – К. : Літера ЛТД, 2002. – 170 с.
    3. Административное право : учебник / [под ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова]. – М. : Юристь, 1999. – 728с.
    4. Административное право : учеб. пособие / [под ред. Г. А. Туманова]. – М. : Наука, 1997. – 370 с.
    5. Адміністративна юстиція: європейський досвід та пропозиції для України / [наук. ред. В. Шишкін ; авт.-упоряд.: І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда]. – К. : Факт, 2003. – 535 с. – (Центр політико-правових реформ; Фонд сприяння правовим і політичним реформам).
    6. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. / [ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова) та ін.]. – К. : Вид-во «Юридична думка», – Т. 1: Загальна частина. – 2004. – 250 с.
    7. Адміністративне процесуальне (судове) право України : підручник / [за заг. ред. С. В. Ківалова]. – Одеса : Юрид. літ., 2007. – 312с.
    8. Адміністративне право України : підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544с.
    9. Акопов Л. В. Контроль в управлении государством (конституционно-правовые проблемы) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Акопов Л. В. – Ростов-на-Дону, 2002. – 182 с.
    10. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации / Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. – М. : Зерцало, 2000. – 672 с.
    11. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации : учебник для студ. вузов, обуч. по спец. «Правоведение» / Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. – М. : Зерцало: ТЕИС, 1996. – 639 c. – (МГУ им. М. В. Ломоносова).
    12. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2005 р. (за даними судової статистики) // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 6 (70). – С. 44¦45.
    13. Андрийко О. Ф. Контроль в демократическом государстве. Проблемы и тенденции / Андрийко О. Ф. – К. : Литера, 1994. – 230 с.
    14. Анохіна Л. С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / Л. С. Анохіна. – Харків, 2001. – 20с.
    15. Апарова Т. В. Суды и судебный процесс Великобритании (Англия, Уэльс, Шотландия) / Апарова Т. В. – М. : Триада Лтд, 1996. – 420 с.
    16. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом / Афанасьев В. Г. – М. : Политиздат, 1973. – 392с.
    17. Бандурка О. М. Адміністративний процес : підручник для вищих навч. закл. / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
    18. Бахрах Д. Н. Административное право России / Бахрах Д. Н. – М. : Изд–во БЕК, 2000. – 250 с.
    19. Бахрах Д. Н. Административное право России : учебник для вузов / Бахрах Д. Н. – М. : НОРМА, 2002. – 260с.
    20. Бахрах Д. Н. Административное право : учебник / Бахрах Д. Н. – М. : Изд–во БЕК, 1993. – 260 с.
    21. Бахрах Д. Н. Админстративное право : учебник для вузов / Бахрах Д. Н. – М. : БЕК, 1996. – 368 с.
    22. Бержель Ж.-Л. Общая теория нрава: Система права / Бержель Ж.-Л. – М. : NOTA BENE, 2000. – 73 с.
    23. Бланкенагель А. Теория и практика конституционного контроля в ФРГ / П. Бланкенагель // Советское государство и право. – 1989. – № 1. – С. 102–108.
    24. Боботов С. В. Введение в правовую систему США / Боботов С. В. – М. : Норма, 1997. – 157с.
    25. Боботов С. В. Конституционная юстиция (сравнительный анализ) / Боботов С. В. – М. : ИЧ ПЕАВ, 1994. – 230с.
    26. Боботов С. В. Правосудие во Франции / Боботов С. В. – М. : Изд-во ИЧП «EAR», 1994. – 108 с.
    27. Боботов С. В. Правосудие во Франции : учебное пособие / Боботов С. В. – М. : ИЧП ЕАВ, 1994. – 131с.
    28. Богдановская И. Ю. Административная юстиция в Великобритании / Богдановская И. Ю. – М. : Статут, 2002. – 230 .
    29. Боннер А. Т. Правосудие как вид государственной деятельности / Боннер А. Т. – М. : Мысль, 1973. – 200 с.
    30. Боннер А. Т. Производство по делам, возник-м из административно-правовых отношений : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Боннер А. Т. – М., 1966. – 190 с.
    31. Бородін І. Про сутнiсть адмiнiстративної юстицiї / І. Бородін // Право України. – 2000. – № 2. – С. 34–38.
    32. Боронбеков С. Современные уголовно-правовые системы и школы / Боронбеков С. – Рязань : Мысль, 1999. – 170с.
    33. Брайсон У. К. Американская судебная система / У. К. Брайтон // Верховенство нрава : сб. переводов. – М. : Прогресс-Универс, 1992. – С. 50–55.
    34. Бребан Г. Французское административное право / Бребан Г. – М. : Прогресс, 1984. – 488 с.
    35. Брынцев В. Д. Особенности процессуального и правового положения и функции судьи по административному и исполнительному производству / В. Д. Брынцев // Мозаика «великой» судебно-правовой реформы Украины (видение судьи, или взгляд изнутри). – Харьков : «Ксилон», 2001. – С. 20–25.
    36. Бутов В. Н. Уголовный процесс Австрии / Бутов В. Н. – Красноярск : Красноярский ун-т, 1998. – 420с.
    37. БЮС / [под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских]. – [2-е изд.]. – М. : Инфра-М, 2001. – 599с.
    38. БЮЭС / [автор и состав. А. Б. Барихин]. – М. : Книжный мир, 2005. – 616с.
    39. Васильев Р. Ф. Акты управления. Значение, проблема исследований, понятие / Васильев Р. Ф. – М. : Изд-во Московского ун-та, 1987. – 141 c.
    40. Васьковский Е. В. Курс гражданского процесса / Васьковский Е. В. – М., 1913. – Т. 1. – 220 с.
    41. Ведєрніков Ю. А. Адміністративне право України : навч. посібник / Ю. А. Ведєрніков, В. К. Шкарупа. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 275 с.
    42. Ведомости Верховного Совета СССР. – 1961. – № 36. – Ст. 368.
    43. Ведомости Верховного Совета СССР. – 1977. – № 51. – Ст. 764.
    44. Ведомости Верховного Совета СССР. – 1987. – № 42. – Ст. 764.
    45. Ведомости Верховного Совета СССР. – 1989. – № 22. – Ст. 416.
    46. Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. – 1989. – № 20. – Ст. 416.
    47. Витрук Н. В. Законность: понятие, защита и обеспечение / Н. В. Витрук // Общая теория государства и права: Академический курс : в 3 т. [под ред. М. Н. Марченко]. – М. : Мысль, Т. 3. – 2001. – 150с.
    48. Витрук Н. В. Конституционное правосудне : учеб. пособие / Витрук Н. В. – М. : Мысль, 1998. – 130с.
    49. Власов В. А. Советское административное право : учебник / В. А. Власов, С. С. Студеникин. – М. : Госюриздат, 1959. – 535 c.
    50. Волколупов Е. В. Прокурорский надзор как гарантия обеспечения законности правовых актов : дис.... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Волколупов Е. В. – Саратов, 2003. – 190 с.
    51. Галаган И. А. Административная ответственность в СРСР / Галаган И. А. – М. : Мысль, 1976. – 165 с.
    52. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Д. Галлиган, В. Полянский, Ю. Старилов. – М. : Юристъ, 2002. – 410 c.
    53. Гарапон Антуан. Хранитель обещаний: суд и демократия / Гарапон Антуан. – М. : «NOTA BЕNЕ» Медиа Трейд Комнания, 2004. – 30 с.
    54. Гельфенбуйм А. Судоустройство государства Израиля / А. Гельфенбуйм // Российская юстиция. – 2002. – № 3. – С. 20–25.
    55. Гладун З. С. Адміністративне право України : навч. посібник / Гладун З. С. – Тернопіль : Карт-бланш, 2004. – 579 с.
    56. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / В. М. Горшенев, И. Б. Шахов. – М. : Наука, 1987. – 35 с.
    57. Гражданское и семейное право развивающихся стран / [под ред. Е.А. Суханова]. – М. : РУДН, 1988. – 222 с.
    58. Грибок І. О. Оскарження рішень органів виконавчої влади в адміністративному порядку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / І. О. Грибок. – К., 2006. – 19 с.
    59. Давид Р. Основные правовые системы современности / Давид Р. – М. : Госюриздат, 1967. – 45 с.
    60. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози. – М. : МО, 1996. – ___ с.
    61. Даль В. Словарь живого великорусского языка : в 2 т. / Даль В. – М. : СПб, 1981. –679с.
    62. Декларація про державний cуверенітет України // ЛІГА: ЕЛІТ 7.7.3 ІАЦ «ЛІГА», ЛІГА Бізнес Інформ, 2006.
    63. Державне управління в Україні : навч. посібник / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1999. – 266 с.
    64. Дмитриев Ю. А. Судебная власть в механизме разделения властей и защите прав и свобод человека / Ю. А. Дмитриев, Г. Г. Черемных // Государство и право. – 1997. – № 8. – С. 48–53.
    65. Дябло В. К. Судебная охрана конституции / Дябло В. К. – М. : Прогресс, 1928. – 45с.
    66. Едидин Б. А. Судебная система России : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 / Б. А. Едидин. – М., 2005. – 21 с.
    67. Елисеев Н. Г. Гражданское процессуальное право зарубежных стран: источники, судоустройство, подсудность / Елисеев Н. Г. – М. : МГИМО МИД РФ, Статут, 2000. – 350 с.
    68. Елистратов А. И. Очерк административного права / Елистратов А. И. – М. : Наука, 1923. – 200 с.
    69. Елистратов А. И. Понятие о публичном субъективном праве / Елистратов А. И. – М. : Наука, 1913. – 110 с.
    70. Еременко Ю. П. Нормы Советской Конституции : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Ю. П. Еременко. – Саратов, 1968. – 20 с.
    71. Еременко Ю. П. Советская конституция и законность / Еременко Ю. П. – Саратов : Наука, 1982. – 107с.
    72. Ерофеев А. Ф. Принципы и гарантии законності / Ерофеев А. Ф. – Самара : Мысль, 1999. – 65 с.
    73. Ершов В. В. Судебная власть в правовом государстве : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.10 / Ершов В. В. – М., 1992. – 30 с.
    74. Жуйков В. М. Права человека и власть закона / Жуйков В. М. – М. : Мысль, 1995. – 47с.
    75. Жуйков В. М. Судебная защита прав граждан и юридических лиц / Жуйков В. М. – М. : Дело, 1997. – 48 с.
    76. Загрядский Г. В. Правовые системы современности / Загрядский Г. В. – М. : Наука, 1995. – 35 с.
    77. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалоб / М. Д. Загряцков // Право и жизнь. – М., 1925. – № 1. – С. 20–27.
    78. Зайцев И. Административные иски / И. Зайцев // Российская юстиция. – 1996. – № 4. – С. 23–25.
    79. Зеленцов А. Б. Контроль за деятельностью исполнительной власти в зарубежных странах / Зеленцов А. Б. – М. : Из–во Российского университета дружбы народов, , 2002. – 115 с.
    80. Иеринг Р. Цель в праве / Иеринг Р. – СПб., 1881. – 282 с.
    81. Исполнительная власть в Российской Федерации. Проблемы развития / [Бачило И. Л., Гришковец А. А., Мелюхин И. С., Салищева Н. Г. и др.] ; отв. ред. И. Л. Бачило. – М. : Юристъ, 1998. – 432 c.
    82. Іванов В. В. Матеріально-правові і процесуальні гарантії законності притягнення до адміністративної відповідальності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 "Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право" / В. В. Іванов. – Харків, 2001. 21 с.
    83. Карадже-Искров Н. П. Новейшая эволюция административного права / Карадже-Искров Н. П. – Иркутск : Наука, 1927. – 53 с.
    84. Картузова І. До проблеми позову в адміністративному процесі / І. Картузова, А. Осадчий // Право України. – 2003. – № 7. – С. 80–84.
    85. Кашепов В. П. Институт судебной защиты прав и свобод граждан и средства ее реализации / В. П. Кашепов // Государство и право. – 1998. – № 2. – С. 66–71.
    86. Квиткин В. Т. Судебный контроль за законностью действий органов государственного управления : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.10 / Квиткин В. Т. – М., 1967. – 22 с.
    87. Керимов Д. А. Конституционный надзор в СССР / Д. А. Керимов, А. И. Экимов // Советское государство и право. – 1988. – № 10. – С. 37–42.
    88. Клейнман А. Ф. Вопросы гражданского процесса в связи с судебной практикой / А. Ф. Клейнман // Соц. законность. – 1946. – № 9. – С. 53–60.
    89. Клочков В. В. О конституционной законности / В. В. Клочков // Конституционная законность и прокурорский надзор : сб. науч. трудов. – М. : Мысль, 1994. – С. 7–10.
    90. Коваль В. М. Апеляційні суди в Україні: становлення і розвиток : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 / В. М. Коваль. – О., 2004. – 21 с.
    91. Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение / Коваль Л. В. – К. : Наукова думка, 1979. – 43 с.
    92. Коваль Л. В. Адміністративне право : курс лекцій для студ. юрид. вузів та фа-тів / Коваль Л. В. – К. : Вентурі, 1998. – 225 с.
    93. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. // ВВР України.- 2005. –№36–35.-С. 444
    94. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. – [5-е изд.]. – Х. : ООО «Одиссей», 2004. – 653 с.
    95. Кодекс України про адміністративні правопорушення : станом на 25 жовтня 2005 р. – К. : Велес, 2005. – 184 с.
    96. Козлов Ю. М. Административное право : учебник / Козлов Ю. М. – М. : Юристъ, 2007. – 420 с.
    97. Колоколов Н. А. Судебная власть: о сущем феномена в логосе / Колоколов Н. А. – М. : ИГ Юрист, 2005. – 560 с.
    98. Колпаков В. Адміністративно-деліктне право у юридично-галузевій парадигмі / В. Колпаков // Право України. – 2002. – № 4. – С. 30–37.
    99. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / Колпаков В. К. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 752с.
    100. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : монографія / Колпаков В. К. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
    101. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
    102. Кононенко О. Щодо судового розгляду адміністративних справ / О. Кононенко // Право України. – 1999. – № 2. – С. 19–25.
    103. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Общая часть / [отв. ред. Б. А. Страшун]. – М. : Мысль, 1999. – 225 с.
    104. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141; 2005. – № 2. – Ст. 44.
    105. Корф С. А. Административная юстиция в России : в 3 т. / Корф С. А. СПб., 1910–Т. 1. – 1910. – 300 с.
    106. Корф С. А. Административная юстиция в России : в 3 т. / Корф С. А. СПб., 1910. – Т. 2. – 1910. – 300 с.
    107. Корф С. А. Реформы Сената / С. А. Корф // Юрид. вестник. – 1915. – Кн. 10–12.
    108. Крашенинникова И. А. Индусское право: история и современность / Крашенинникова И. А. – М. : Мысль, 1982. – 152 с.
    109. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. // ______________
    110. Крылова П. С. Судебная система Великобритании. Судебные системы западных государств / Крылова П. С. – М. : Знание, 1991. – 170с.
    111. Кряжков В. А. Конституционная юстиция в РФ / В. А. Кряжков, Л. В. Лазарев. – М. : Знание, 1998. – 62 с.
    112. Кузнецов И. Н. Контроль за конституционностью актов высших органов власти и управления в социалистических странах Европы / И. Н. Кузнецов // Ученые записки ВНИИСЗ. – М. : Юрысть, 1979. – С. 96–102.
    113. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу : монографія / Кузьменко О. В. – К. : Атіка, 2005. – 340с.
    114. Куйбiда Р. Прийняття АПК – одне з першочергових завдань парламенту / Р. Куйбіда // Юридичний вісник. – 2003. – 16–22 серпня. – С. 43–50.
    115. Кульбашна О. Співвідношення понять «службовець» і «державний службовець» у законодавстві України / О. Кульбашна // Право України. – К., – 1999. – № 4. – С. 97–101. – (Міністерство юстиції України; Конституційний Суд України та ін.).
    116. Курицын В. М. Становление социалистической законности / Курицын В. М. – М. : Правоведенье, 1983. – 52 с.
    117. Куян І. Підвищення ролі та місця суду в системі органів адміністративної юрисдикції як умова вдосконалення механізму захисту прав та свобод громадян в адміністративно-юрисдикційному процесі / І. Куян // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем. – К. : Наукова Думка, 2000. – С. 20–27.
    118. Лазарев Б. М. Комитет конституционного надзора СССР / Б. М. Лазарев // Государство и право. – 1992. – № 5. – С. 43–50.
    119. Лазарева В. А. Судебная власть и ее реализация в уголовном процессе / Лазарева В. А. – Самара : Самарский гос. ун-т, 1999. – 250 с.
    120. Лазарева В. А. Судебная защита в уголовном процессе РФ: проблемы теории и практики : дис. … доктора юрид.наук : 12.00.10 / Лазарева В. А. – М., 1999. – 340 с.
    121. Лазарева В. А. Судебная защита в уголовном процессе РФ: проблемы теории и практики : автореф. дис. на соискание учен. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.10 / В. А. Лазарева. – М., 2000. – 34 с.
    122. Лебедев В. М. От идеи судебного нормоконтроля к административному судопроизводству / В. М. Лебедев // Российская юстиция. – 2000. – № 9. – С. 2–15.
    123. Лисюткин А. Б. Законность и ее принципы / А. Б. Лисюткин // Теория государства и права : курс лекций / [под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько]. – М. : Форсаж, 2001. – 212с.
    124. Лук’янець Д. М. Адміністративно-деліктні відносини в Україні: теорія та практика правового регулювання : монографія / Лук’янець Д. М. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2006. – 345 с.
    125. Лунев А. Е. Обеспечение законности в советском государственном управлении / Лунев А. Е. – М. : Юрид. Лит, 1963. – 42с.
    126. Лучин В. О. Жалобы граждан в Конституционный Суд Российской Федерации / В. О. Лучин, О. Н. Доронина. – М. : Форсаж, 1998. – 25 с.
    127. Мельников А. А. Правовое положение личности в советском гражданском процессе / Мельников А. А. – М. : Педагогика, 1969. – 51.
    128. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учеб. пособие / Миколенко А. И. – [2-е изд., дополн.]. – Х. : Одиссей, 2006. – 205 с.
    129. Морозова В. О. Адміністративна відповідальність за правопорушення проти громадської моралі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. О. Морозова. – Ірпінь, 2003. – 20 с.
    130. Насырова Т. Я. Конституционный контроль / Насырова Т. Я. – Казань : Форсаж, 1991. – 38с.
    131. Нерсесянц B. C. Теория права и государства / Нерсесянц B. C. – М. : Норма, 2001. – 185 с.
    132. Несмеянова С. Э. Конституционное правосудие в РФ : учеб. пособие / Несмеянова С. Э. – Екатеринбург : СПб, 2000. – 120 с.
    133. Нефедьев Е. А. Учебник русского гражданского судопроизводства / Нефедьев Е. А. – М., 1904. – 320 с.
    134. Николаева Л. А. Судебный надзор за законностью в советском государственном управлении / Николаева Л. А. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1973. – 64 c.
    135. Николаева Л. А. Административная юстиция и административное судопроизводство. Зарубежный опыт и российские традиции : сборник / Л. А. Николаева, А. К. Соловьева. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 332 c.
    136. Носов Е. К вопросу о теории советской административной юстиции / Е. Носов // Сов. право. – 1925. – № 4 (16). – С. 51–59.
    137. Нудель М. А. Конституционный контроль в капиталистических странах / Нудель М. А. – М. : Политиздат, 1968. – 31 с.
    138. Об утверждении законности в советском строительстве // Советское право. – 1922. – № 1. – С. 12–20.
    139. Овсепян Ж. И. Правовая защита конституций: судебный конституционный контроль в зарубежных странах / Овсепян Ж. И. – Ростов –на–Дону. : Дело ЛТД, 1981. – 90 с.
    140. Овсепян Ж. И. Судебный конституционный контроль в зарубежных странах: Правовая зашита конституций / Овсепян Ж. И. – Ростов-на-Дону : Дело ЛТД, 1992. – 80 с.
    141. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / Ожегов С. И. – М. : СПб. – Т.1. – 1972. – 820 с.
    142. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – М. : СПб, 2001. – 900с.
    143. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права : навч. посібник / [за заг. ред. Р. О. Куйбіди., В. І. Шишкіна]. – К. : Старий світ, 2006. – 576 с.
    144. Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування / Панейко Ю. – Л. : Літопис, 2002. – 196 с.
    145. Пасенюк О. М. Адміністративна юрисдикція / О. М. Панесюк // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редколегія: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1998–2004. – Т. 1: А-Г. – 1998. – 669 с.
    146. Педько Ю. С. Становлення адміністративної юстиції в Україні : монографія / [відпов. ред. О. Ф. Андрійко]. – К. : Iн-т держави i права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 208 с.
    147. Педько Ю. С. Становлення та правове регулювання адміністративної юстиції в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Педько Ю. С. – К., 2004. – 230 с.
    148. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина : навч. посібник / Перепелюк В. Г. – [2-е вид., змінене і доповн.]. – К. : Центр навч. літ., 2004. – 230 с.
    149. Писаренко Н. Б. Поняття і риси адміністративної юстиції / Н. Б. Писаренко // Проблеми законності. – Х., 2003. – Вип. 62. – С. 53–57.
    150. Поволоцкий Л. И. Спорные вопросы особого производства по закону от 11 апреля 1937 г. и Постановлению СНК СССР от 24 ноября 1942 г. / Л. И. Поволоцкий // Ученые записки Ленинградского юрид. ин-та. – М., 1947. – Вып. 4. – С. 43–51.
    151. Пожарский Д. В. Контрольно-надзорная функция современного государства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Пожарский Д. В. – М., 2004. – 185 с.
    152. Познышев С. В. Элементарный учебник русского уголовного процесса / Познышев С. В. – М., 1913. – 250 с.
    153. Поляков А. В. Общая теория права / Поляков А. В. – [2-е изд.]. – СПб. : Юрид. центр, 2003. – 620с.
    154. Правовая система Нидерландов / [отв. ред. В. В. Бойцова и Л. В. Бойцова]. – М. : Зерцало, 1998. – 93 с.
    155. Правовые системы стран мира : энциклопедический справочник / [под ред. Ф. М. Решетникова]. – М. : Норма, 1993. – 420 с.
    156. Правовые системы стран мира : энциклопедический справочник / [под ред. А. Я. Сухарева. – М. : Норма-Инфра-М, 2001. – 1599с.
    157. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності посадових осіб : Закон України від 11.07.1995 р. № 282/95-ВР : вводиться в дію Постановою Верховної Ради України від 11.07.1995 р. № 283/95-ВР (Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 29. – Ст. 217) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 29. – Ст. 216.
    158. Про державну службу : Закон України від 16.12.1993 р. № 3723-ХІІ : ведений в дію Постановою Верховної Ради України № 3724-ХІІ від 16.12.1993 р. (Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 491) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
    159. Про звернення громадян : Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР : вводиться в дію Постановою Верховної Ради України № 394/96-ВР від 02.10.1996 р. (Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 257) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
    160. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
    161. Про місцеві державні адміністрації від : Закон України від 09.04.1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
    162. Про прокуратуру : Закон України від __.__.____ р. № __________ // Відомості Верховної Ради України. – ____. – № __. – Ст. ___.
    163. Про систему центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України від 15.121999 р. № 1572/99 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 30. – Ст. 160
    164. Про статус суддів : Закон України від 15.12.1992 р. , № 2862-ХІІ : ведений в дію Постановою Верховної Ради України № 2863-ХІІ від 15.12.1992 р. (Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 57) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.
    165. Про судову практику в справах про хабарництво : Постанова Пленуму ВСУ № 12 від 07.10.1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170
    166. Про судоустрій України : Закон України від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 27. – Ст. 180.
    167. Про судоустрій України : Закон УРСР від 5 червня 1981 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1981. – № 24. – Ст. 357.
    168. Проект Адміністративного процесуального кодексу України розроблений робочою групою Верховного суду України і внесений 16.10.2002 р. на розгляд парламенту народними депутатами України В. Мойсенком, В. Онопенком, О. Бандуркою, М. Круцьом (реєстраційний номер 1331-1) // Адміністративне судочинство в Україні. Книга перша: Адміністративний процесуальний кодекс України (проект). – Харків : Консум, 2002. – 176 с.
    169. Проект Адміністративного процесуального кодексу України, розроблений Центом політико-правових реформ і внесений 09.07.2002 р. на розгляд парламенту IV скликання народними депутатами України В. Мусіякою, Т. Стецьківим, В. Стретовичем (реєстраційний номер 1331) // Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / [автори-упоряд.: І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда]. – К. : Факт, 2003. – С. 109–198.
    170. Ржевский В. А. Судебная власть в Российской Федерации: конституционные основы организации и деятельности / В. А. Ржевский, Н. М. Чепурнова. – М. : Мысль, 1997. – 100 с.
    171. Розділ VІІ «Термінологічний словник» Концепції адміністративної реформи в Україні “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”: Указ Президента України від 22.07.1998 р. № 810/98 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 943.
    172. Романов А. К. Правовая система Англии / Романов А. К. – М. : Дело, 2002. – 60 с.
    173. Руденко А. В. Адміністративне судочинство: становлення та здійснення : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Руденко А. В. – Харків, 2006. – 209 с.
    174. Рулан Н. Историческое введение в право : учеб. пособие для вузов / Рулан Н. – М. : Nota bene, 2005.– 50 с.
    175. Рустамов Х. У. Судебная власть / Х. У. Рустамов, А. С. Безнасюк. – М. : Юнити, Закон и право, 2000. – 40 с.
    176. Савицкий В. М. Организация судебной власти в Российской Федерации : учеб. пособие для вузов / Савицкий В. М. – М. : Изд-во БЕК, 1996. – 60 с.
    177. Сажина В. В. Административная юстиция: к теории и истории вопроса / В. В. Сажина // Советское государство и право. – М. : Наука, 1989. – № 9. – С. 36–44.
    178. Саидов А. Х. Сравнительное правоведение и юридическая географии мира / Саидов А. Х. – М. : МГП РАН, 1993. – 80 с.
    179. Салищева Н. Г. Административный процесс в СССР / Салищева Н. Г. – М. : Юрид. лит., 1964. – 158 с. – (АН СССР. Ин-т государства и права).
    180. Селіванов А. О. Адміністративний процес в Україні: реальність і перспективи розвитку правових доктрин / Селіванов А. О. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2000. – 68 с.
    181. СЗ СССР. – 1925. – № 62. – Ст. 463.
    182. СЗ СССР. – 1937. – № 30. – Ст. 120.
    183. Скавронік В. М. Адміністративно-юрисдикційна діяльність суду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. М. Скавронік. – Одеса, 2002. – 22 с.
    184. Скитович В. В. Судебная власть и административный акт / Скитович В. В. – Гродно : Дело, 1999. – 50 с.
    185. Скоробогатов А. Таможня дает добро… с конфискацией / А. Скоробогатов // Юридическая практика. – 2006. – № 46 (464). – С. 20–26.
    186. Словарь иностранных слов / [под ред. И. В. Лехина и Ф. Н. Петрова]. – М. – 1955. – 953с.
    187. Собрание узаконений и распоряжений Временного правительства. № 127 // Вестник Временного правительства. – 1917. – 9 июня.
    188. Советское административное право. Методы и формы государственного управления : в __ т. / [под ред. _____________]. – М. : ___________, ____–____. – Т. 2. – 1977. – ___ с.
    189. Советское административное право : учебник / [под ред. Ю. М. Козлова]. – М. : Наука, 1985. – 320 с.
    190. Соколов В. Н. Педагогическая эвристика / Соколов В. Н. – М. : СПб, 1995. – 117 с.
    191. Стайнов П. Административное право Республики Болгарии. Общая часть / П. Стайнов, А. Ангелов. – М. : Наука, 1960. – 75 с.
    192. Старосцяк Е. Правовые формы административной деятельности / Старосцяк Е. – М. : Наука, 1959. – 125 с.
    193. Стефанюк В. С. Судовий адміністративний процес : монографія / Стефанюк В. С. – Xарків : Консум, 2003. – 464 с. – (Академія прав. наук України, Ін-т приватного права і підприємництва).
    194. Судебные системы европейских стран : справочник. Совет Европы / [под ред. Ю.М. Козлова]. – М. : МО, 2002. – 420 с.
    195. Судова практика у справах про адміністративні правопорушення (2003–2005 рр.) / [за заг. ред. В. Т. Маляренка]. – К. : Юрисконсульт, 2006. –498 .
    196. Судова реформа: заяви, перспективи і реалії // Дзеркало тижня. – 2007. – № 10. – С. 2.
    197. Сушко Л. П. Зміст контрольної діяльності органів державної влади / Л. П. Сушко // Право України. – 2006. – № 11. – С. 118–121.
    198. Сушко Л. П. Історичний розвиток інституту судового контролю в Україні / Л. П. Сушко // Право і суспільство. – 2007. – № 1. – С. 161–169.
    199. Сушко Л. П. Сутність судового контролю в Україні / Л. П. Сушко // Право України. – 2007. – № 5. – С. 128–130.
    200. Сушко Л. П. Місце судового контролю в правовій державі / Л. П. Сушко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 6. – С. 121–127.
    201. Сьоміна В. А. Проблеми законодавчого регулювання та практики розгляду адміністративно-правових спорів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / В. А. Сьоміна. – Харків, 2005. – 19 с.
    202. Тарасов А. М. Правовые и организационные основы президентского контроля за деятельностью органов внутренних дел : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Тарасов А. М. – М., 2001. – 189 с.
    203. Теорія держави і права : навч. посібник / [А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін.] ; за заг. ред. С. Л. Лисенкова, В
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины