АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ СТАНДАРТІВ У ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ



  • Название:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ СТАНДАРТІВ У ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ
  • Альтернативное название:
  • АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ Международно-ПРАВОВЫХ СТАНДАРТОВ В ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ОРГАНОВ МИЛИЦИИ УКРАИНЫ
  • Кол-во страниц:
  • 190
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ
    ВСТУП…………………………………………………………………………….….4
    РОЗДІЛ 1. ВПРОВАДЖЕННЯ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ СТАНДАРТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІЛІЦІЇ У ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ІНТЕГРАЦІЇ ДЕРЖАВИ У СВІТОВЕ СПІВТОВАРИСТВО
    1.1. Історичні передумови виникнення та впровадження міжнародно-правових стандартів у діяльність органів міліції України…………….……………………...12
    1.2. Сутність та класифікація міжнародних стандартів у діяльності органів міліції України…………………………………………………………………………...…...31
    1.3. Адміністративно-правове регулювання діяльності органів міліції щодо забезпечення міжнародних стандартів прав і свобод людини в Україні……...….43
    1.4. Принципи діяльності органів міліції України відповідно до міжнародних стандартів…….……………………………………………………..………..…...…..53
    Висновки до розділу 1………………………………………………………..……...63
    РОЗДІЛ 2. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ СТАНДАРТИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ МІЛІЦІЇ УКРАЇНИ
    2.1. Міжнародні стандарти та українське законодавство у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні……………………………………...…….65
    2.2. Органи міліції України та їхня діяльність в контексті впровадження міжнародних стандартів прав людини…………………………………………...…86
    Висновки до розділу 2……………………………………………………………...107
    РОЗДІЛ 3. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ СТАНДАРТИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ МІЛІЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА
    3.1. Вплив і застосування міжнародних стандартів етики до професійної діяльності працівників міліції……………………………………………..…...…..108
    3.2. Впровадження міжнародних стандартів професійної підготовки та освіти працівників поліції у підготовку кадрів органів міліції України………...…………………………………………………………...………..128
    Висновки до розділу 3………………………………………………...…..………..156
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..……157
    ДОДАТКИ………………………………...……………………………………..…161
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….....…173
    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    1. ЄС – Європейський Союз
    2. ООН – Організація Об’єднаних Націй
    3. ОВС – Органи внутрішніх справ
    4. УПС – Угода про партнерство і співробітництво
    5. ММО – Міжнародні міждержавні організації
    6. ЄКПЕ – Європейський кодекс поліцейської етики
    7. НБСЄ – Нарада з безпеки та співробітництва в Європі
    8. ЗДПЛ – Загальна декларація з прав людини
    9. МОП – Міжнародна організація прав
    10. КПЛ – Комітет з прав людини
    11. ВНЗ – Вищі навчальні заклади

















    ВСТУП


    Актуальність теми. З початком розбудови незалежної Української держави захист прав і свобод людини став одним з основних її пріоритетів. Саме відношення держави до прав і свобод людини є показником ступеня набуття нею демократичності. Разом з проголошенням незалежності наша держава обрала стратегічний напрямок – Європейське Співтовариство. Цей шлях обумовлює приведення у відповідність не тільки нормативно-правової бази, а й організації забезпечення прав і свобод людини правоохоронними органами згідно зі стандартами Європейського Союзу.
    У другій половині XX ст. права людини знайшли визнання як цінність, що належить всьому міжнародному співтовариству, й отримали обґрунтування в міжнародному і європейському праві як правовий стандарт, до якого повинні прагнути всі народи і держави.
    На шляху до задекларованої євроатлантичної інтеграції Україна намагається привести у відповідність до міжнародних стандартів вітчизняне законодавство, забезпечити права і свободи людини за допомогою правоохоронних органів. Необхідність запровадження єдиних міжнародних стандартів у діяльність органів міліції України на європейському рівні зумовлена зростанням транснаціональної організованої злочинності, великими темпами міграції населення в Європі, суттєвими відмінностями в національних системах підготовки поліцейських кадрів, а також проблемою дотримання прав людини в діяльності міліції.
    У своїй діяльності працівники органів міліції керуються не тільки внутрішнім законодавством, але й активно звертаються до міжнародних актів. Бажаючи стати повноправним членом світового співтовариства, Україна приєдналася до відповідних міжнародних конвенцій, що спричиняє необхідність імплементації їх у національне законодавство. Вивчення міжнародних стандартів правоохоронної діяльності в зарубіжних країнах та впровадження цих стандартів у законодавство України обумовлює актуальність обраної теми.
    Окремі питання, пов’язані із вивченням міжнародно-правових стандартів правоохоронних органів України, у своїх працях досліджували: С.Д. Гусарєв, Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.Ф. Кравченко, О.В. Негодченко, М.П. Орзіх, С.В. Попов, О.Л. Порфімович, Ю.І. Римаренко, а також вчені країн СНД: Ю.Є. Аврутін, А.С. Горшкова, І.Ф. Колонтаєвська, В.М. Кукушин, Є.А. Лукашева, Р.А. Мюллерсон, В.С. Нерсесянц, Л.Л. Попов, С.В. Черніченко, Л.Н. Шестакова та ін.
    Неможливо було здійснити дослідження багатьох питань теми дисертації без звернення до наукових праць зарубіжних авторів: О. Аннеке, Є. Бредлі, П. ван Реенена, М. Деніса, Р. Кей, К. К’яромонте, Т. Марка, К. Ральфа, К. Шефера, Р. Шулте, Н. Уільдрікса, Т. Фальтеса та ін.
    Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали також роботи відомих правознавців України: В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, М.А. Баймуратова, В.Т. Білоуса, І.П. Голосніченка, М.Ф. Головатого, Т.Г. Грици, В.Л. Грохольського, В.В. Коваленка, М.В. Костицького, І.О. Кресіної, В.І. Курила, М.Н. Курка, В.І. Олефіра, О.І.Остапенка, Н.А. Пелиха, В.П. Пєткова, С.В. Пєткова, Т.О. Процента, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун, С.С. Сливки, О.Д. Тихомирова, В.І. Шакуна, В.О. Шамрая, Ю.С. Шемшученка та ін.
    Актуальність дослідження зумовлюється також необхідністю практичного застосування в Україні світових та європейських стандартів етичної поведінки працівників міліції, реалізації нових підходів щодо вдосконалення правоохоронної діяльності органів міліції України.
    У зв’язку із проведенням адміністративної реформи в Україні відбуваються значні зміни у системі МВС України. Вона змінюється із карно-репресивної системи в систему правової допомоги населенню. Нові виклики вимагають появи нового типу працівника органів міліції, етика поведінки якого повинна відповідати європейським стандартам.
    Інтеграція України у світове співтовариство вимагає від нашої держави підвищення її міжнародного авторитету, створення позитивного іміджу, що потребує подальшої активізації інформаційної діяльності органів виконавчої влади, особливо органів міліції.
    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до Тематики пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують розроблення та впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 – 2009 років, що затверджена наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р., а також напрямків наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України у контексті проведення в нашій державі адміністративної реформи.
    Мета і завдання дослідження полягає в тому, щоб на основі вивчення аналізу та узагальнення міжнародно-правових стандартів діяльності правоохоронних органів іноземних держав запропонувати нові теоретико-методологічні та науково-прикладні підходи до організації діяльності органів міліції України щодо забезпечення прав і свобод людини, дотримання етичних принципів працівниками міліції у боротьбі зі злочинністю та профілактиці правопорушень.
    Для реалізації поставленої мети і завдань досліджено:
    – існуючу класифікацію міжнародно-правових стандартів, що застосовуються органами міліції України в їхній діяльності;
    – базові науково-теоретичні положення і практичну організацію діяльності органів міліції України щодо забезпечення прав і свобод людини;
    – рівень впровадження міжнародно-правових стандартів у діяльність органів міліції України щодо забезпечення прав і свобод людини;
    – ступінь удосконалення організаційно-правового забезпечення правоохоронної діяльності;
    – лінгвістично-юридичний зміст міжнародно-правових стандартів етичної поведінки поліції зарубіжних країн;
    – можливості використання в Україні досвіду діяльності поліції зарубіжних країн у сфері забезпечення прав і свобод людини;
    – напрями реформування відомчої освіти відповідно до міжнародних стандартів підготовки поліцейських кадрів.
    Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають під час застосування міжнародно-правових стандартів правоохоронними органами.
    Предмет дослідження – нормативні акти, які регулюють адміністративно-правове забезпечення впровадження міжнародно-правових стандартів у діяльність органів міліції України.
    Методи дослідження. У дисертації використана сукупність дослідницьких методів сучасної гносеології. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонауковий діалектичний метод, який сформував підґрунтя комплексного використання інших методів.
    При підготовці дисертації використано фундаментальні дослідницькі принципи наукового аналізу, і зокрема, дотримання принципу об’єктивності, який передбачає використання у процесі дослідження різних статистичних та інформаційних даних, матеріалів міжнародних та вітчизняних наукових конференцій, результатів соціологічних досліджень.
    Важливе значення у дослідженні надається компаративістському методу, що уможливлює порівняння особливостей міжнародно-правових стандартів УРСР та сучасної демократичної Української держави, стандарти діяльності органів міліції України та інших країн.
    Для аналізу дисертаційного дослідження застосовувалися методи структурного функціоналізму, які полягають, зокрема, в трактуванні прав людини як цілісної системи з її структурними компонентами, її функціонуванні в процесі розбудови демократичної, правової та соціальної держави.
    Вивчення об’єкта дослідження неможливе без застосування спеціальних методів пізнання: історичного – при встановленні генезису понять; порівняльно-правового – при порівнянні українського законодавства із нормами міжнародного права; формально-юридичного та діалектичного, який сформував підґрунтя комплексного використання інших методів.
    У процесі наукового дослідження дисертант звертався до окремих наукових методів – формально-логічного, конкретно-історичного, що сприяли науковому дослідженню поставленої проблеми.
    Названі методи дослідження використані у взаємозв’язку і взаємозалежності, що забезпечило всебічність, повноту й об’єктивність дослідження, істинність отриманих наукових результатів.
    Достовірність та обґрунтованість висновків проведеного дослідження підтверджується емпіричною базою. Зокрема, автором за спеціально розробленою анкетою було опитано 135 осіб: дізнавачів, оперативних працівників, дільничних інспекторів міліції, працівників ДАІ, служби ГІРФО під час курсів підвищення кваліфікації та заочного навчання у Київському університеті внутрішніх справ протягом 2005 – 2007 років.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією із перших в Україні робіт щодо адміністративно-правового забезпечення впровадження міжнародно-правових стандартів у діяльність органів міліції України. Наукові дослідження у цьому напрямку не проводилися, а основна увага концентрувалась на аналізі діяльності всіх органів внутрішніх справ України щодо дотримання прав і свобод людини і громадянина, а не безпосередньо органів міліції. Однак саме питання імплементації міжнародно-правових стандартів діяльності європейських правоохоронних органів у національне законодавство є найбільш проблемними і, в зв’язку з цим, найбільш актуальними, оскільки без вирішення цих проблем неможлива подальша інтеграція країни в європейське співтовариство. У дисертації сформовано низку нових наукових положень та висновків, найбільш суттєві із них такі:
    вперше:
    – визначено зміст та надано характеристику міжнародних стандартів прав людини;
    – розроблено поняття міжнародних стандартів діяльності органів міліції (поліції);
    – сформульовано основні морально-етичні принципи діяльності працівників органів міліції України;
    – запропоновано внести доповнення до частини 1 статті 3 Закону України «Про міліцію» такого змісту: «…державного захисту працівника міліції; обов’язкового професійного відбору при рівному доступі громадян до служби в органах внутрішніх справ; співвідносності обов’язків, заборон і обмежень на службі в органах внутрішніх справ соціальним гарантіям працівника міліції».
    удосконалено:
    – механізм адаптації міжнародних стандартів діяльності поліції в галузі прав людини до законодавства України;
    – форми і методи адміністративної діяльності органів внутрішніх справ України щодо забезпечення ними прав і свобод людини і громадянина.
    набуло подальшого розвитку:
    – дослідження впливу міжнародних морально-етичних стандартів на професійну діяльність органів міліції України;
    – проаналізовано дослідження зарубіжних та вітчизняних вчених щодо організації навчально-виховного процесу як у вищих навчальних закладах системи МВС України, так і у поліцейських навчальних закладах зарубіжних країн;
    – обґрунтовано низку пропозицій, спрямованих на реформування діючої системи підготовки кадрів для органів міліції України в контексті Болонського процесу.
    Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що на його основі сформульовано наукові положення, які сприятимуть розвиткові науки адміністративного права. Аналіз норм вітчизняного та зарубіжного адміністративного законодавства, адміністративної практики та наукових праць видатних вчених сприяв розробленню власних наукових обґрунтованих висновків, що є теоретичною основою для подальших розробок.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вказані положення, викладені в роботі, можуть бути використані:
    – у науково-дослідній сфері – результати дисертації можуть бути основою для подальших досліджень актуальних проблем адміністративно-правового регулювання міжнародно-правових стандартів у діяльності органів міліції;
    – у правотворчій сфері – висновки та пропозиції, викладені у дисертації, можуть бути використані при вдосконаленні законодавства України щодо забезпечення впровадження міжнародно-правових стандартів у діяльність міліції;
    – у сфері правозастосування – запропоновані автором рекомендації можуть бути використані для професійної підготовки фахівців для органів міліції;
    – у навчальному процесі – положення, теоретичні висновки, рекомендації можуть бути використані у вищих навчальних закладах системи МВС України, при вивченні курсів «Адміністративне право і процес», «Правоохоронні і судові органи України», «Адміністративна діяльність ОВС України», для розробки програм спецкурсів адміністративно-правового спрямування, у процесі підготовки навчальних посібників та методичних рекомендацій.
    Дисертантом використано основні положення дисертаційного дослідження безпосередньо під час підготовки науково-практичного коментаря до Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (акт впровадження в практичну діяльність результатів, затверджений ДРП МВС України 15 червня 2007 року); результати дисертаційного дослідження використовувались у навчальному процесі для проведення семінарів і практичних занять при вивченні спецкурсу «Забезпечення законності та прав людини в діяльності міліції громадської безпеки», знайшли своє відображення у лекції з вищезазначеного спецкурсу на тему: «Міжнародно-правові стандарти поведінки працівників правоохоронних органів при підтриманні правопорядку» (акт про впровадження в навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 4 липня 2007 року).
    Рекомендації, викладені в дисертаційному дослідженні Касараби Ю.Я., впроваджені в навчальний процес юридичного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки в частині викладання навчальних дисциплін та спецкурсів: «Адміністративна діяльність ОВС», «Забезпечення прав людини міліцією громадської безпеки» на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права (акт впровадження від 21 грудня 2007 року).
    Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, висновки, рекомендації, пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу наукових та нормативних джерел.
    Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднені у доповідях на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні» (м. Львів, 2006 р.); ІІІ-ій Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «П’яті осінні юридичні читання» («Молодь у юридичній науці») (м. Хмельницький, 2007 р.); Науково-теоретичній конференції, присвяченій створенню Академії управління МВС України «Проблеми підвищення ефективності державного управління в правоохоронній діяльності» (м. Київ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Розвиток юридичної науки на сучасному етапі» (м. Тернопіль, 2007 р.).
    Основні теоретичні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України.
    Публікації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження викладено у 9 науко¬вих статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях з юридичних наук, та у тезах доповідей на шести науково-практичних конференціях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Дослідження в рамках дисертації адміністративно-правового забезпечення впровадження міжнародно-правових стандартів в діяльність органів міліції дає змогу сформулювати такі висновки для розв’язання поставленої проблеми:
    Проблема впровадження міжнародно-правових стандартів у діяльність органів міліції України є однією із найважливіших у внутрішній та зовнішній політиці України. Це динамічний процес, який залежить, перш за все, від взаємного впливу міжнародного і національного законодавства у сфері боротьби зі злочинністю та розвитку засобів забезпечення охорони та захисту прав громадян. Стан справ у сфері забезпечення прав і свобод людини, їх практичної реалізації – той критерій, за яким оцінюється рівень демократизації держави і суспільства.
    Стандартизація як наука пройшла тривалий процес еволюції. Ізоляція СРСР від демократичних країн Заходу унеможливила взаємне збагачення в цій галузі. Із здобуттям Україною незалежності назріла потреба узгодити внутрішню законодавчу базу із низкою міжнародних стандартів, в тому числі і у правоохоронній сфері, адже вони встановлюють певні мінімальні вимоги, дотримання яких обов’язкове для всіх держав. До міжнародних стандартів, що визначають діяльність правоохоронних органів, належать Статут Організації Об’єднаних Націй, типові договори ООН, що постають важливим засобом розширення міжнародного співробітництва, зразком для укладання Україною двосторонніх та багатосторонніх договорів із зарубіжними країнами з координації спільних зусиль у боротьбі зі злочинністю.
    Система міжнародно-правових актів покликана створити належні умови для ефективного співробітництва правоохоронних органів країн світу, тому потребує обов’язкового впровадження до національного законодавства для забезпечення ефективного механізму боротьби з різними проявами порушення закону та максимальним викоріненням злочинності на транснаціональному рівні. Співпраця проявляється в обміні матеріалами та інформацією науково-технічного, юридичного характеру, досвідом в організації та змісті процесів навчання та підвищення кваліфікації, залученням іноземних викладачів у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів системи МВС України. Вплив міжнародних норм на внутрішнє законодавство можливий через пряме застосування міжнародних актів після їх ратифікації законодавчим органом (включення міжнародних норм у тексти законів) або ж шляхом реалізації положень ратифікованих або нератифікованих актів за допомогою внутрішнього законодавства.
    Адаптація системи органів міліції України до світових стандартів загалом та Європейського Союзу зокрема неможлива без вирішення низки першочергових проблем, якими стали: суміщення політичних і адміністративних повноважень у межах однієї посади; підвищення ефективності системи управління органами міліції; впровадження єдиної системи оцінювання та стимулювання; удосконалення системи оплати праці, надання пільг та урегулювання системи пенсійного забезпечення; питання щодо порядку нормативного врегулювання вимог професійної етики; система добору, професійного навчання, призначення на посади, ротації та плинності кадрів в ОВС.
    Імплементація норм та стандартів європейського права у національне законодавство на теренах України лише започатковується, незважаючи на низку прийнятих законодавчих актів. Реформування системи органів міліції, що передбачене законодавством України та міжнародними зобов’язаннями у сфері забезпечення захисту та реалізації прав і свобод громадян, повинно проходити поетапно з одночасним удосконаленням нормативно-правової бази. Відсутність стандартів діяльності органів міліції, що на даний момент не розроблені в Україні – вагомий недолік національного законодавства.
    Проаналізувавши природу та сутність міжнародних стандартів, в яких закріплені права і свободи людини, морально-етичні норми поведінки працівників поліції (міліції), відомчі системи підготовки професійних кадрів зарубіжних країн та України, пропонуємо своє визначення поняття «міжнародні стандарти діяльності органів міліції (поліції)». Так, ними є закріплені у міжнародних актах та інших міжнародних документах певні універсальні еталони, норми, показники, підходи, до досягнення яких заохочуються або ж зобов’язуються держави при дотриманні органами міліції (поліції) прав людини і громадянина, гуманного поводження із затриманими, морально-етичних принципів діяльності, та при підготовці та підвищенні кваліфікації поліцейських (міліцейських) кадрів.
    Забезпечення прав і свобод людини, які є пріоритетними соціальними цінностями – основна мета діяльності органів міліції, що можлива за умови створення реальних підстав безперешкодної їх реалізації шляхом попередження порушень. До правових форм забезпечення прав особи належать: нормотворча, що спрямована на створення відомчих нормативних актів, та правозастосовча. У ході правозастосування органи внутрішніх справ: встановлюють наявність прав та обов’язків та їх критерії; визначають момент дії або факт припинення суб’єктивних прав і обов’язків; здійснюють контроль за правильністю набуття прав та обов’язків. Механізм правової охорони тісно пов'язаний з механізмом правового захисту, який реалізується у випадку порушення прав і свобод людини, якщо їх охорона не дала належного результату.
    В Україні здійснено законодавче закріплення системи основних прав і свобод людини, а також системи їх правового забезпечення, які відповідають вимогам існуючих міжнародних стандартів. Проблема впровадження міжнародних стандартів прав людини набула для України практичного значення, оскільки ратифікація Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод та визнання на своїй території юрисдикції Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, висунула нагальну потребу забезпечення безпосереднього її застосування судами загальної юрисдикції, іншими суб’єктами у державі.
    Позитивний імідж органів міліції безпосередньо залежить від морально-етичного виховання її працівників. Правова культура тісно пов’язана із забезпеченням законності, яка полягає у точному дотриманні вимог і принципів права, суворій підзвітності всієї правозастосовчої діяльності та чіткій субординації актів, що видаються органами внутрішніх справ. Україна повинна забезпечити відповідність діяльності національної міліції нормам демократичної держави, міжнародним стандартам у сфері прав людини. Забезпечення дотримання прав людини неможливе без дотримання працівниками міліції Етичного кодексу працівника органів внутрішніх справ України, Кодексу ООН щодо поведінки посадових осіб правоохоронних органів, Резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи стосовно Декларації про поліцію, рекомендацій Ради Європи до Європейського кодексу поліцейської етики тощо.
    Науково-освітній потенціал органів внутрішніх справ до відновлення Україною незалежності був практично неорієнтованим на специфічні національно-територіальні та соціально-кримінологічні умови нашої держави. На сучасному етапі для спеціалізованих навчальних закладів системи МВС актуальним є створення стандартів професійної освіти, котрі відповідали б вимогам як сучасного правового життя, так і тенденціям розвитку юридичної практики правоохоронних органів світу. Передумовою входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація ідей Болонського процесу.
    Міжнародні стандарти підготовки поліцейських, розроблені структурними підрозділами Організації Об’єднаних Націй та міжнародними організаціями, поділяються на професійні стандарти – спрямовані на підвищення ефективності професійної підготовки поліцейських, на удосконалення засобів і методів боротьби зі злочинністю та стандарти у сфері забезпечення прав людини, що повинні забезпечити розуміння і дотримання усіма співробітниками поліції прав і основних свобод людини.
    Створення стандартів професійної освіти працівників ОВС повинно стати не тільки засобом уніфікації освітніх програм і контролю за навчально-методичною якістю освіти, але й підґрунтям реформування всієї системи МВС України. Для відомчих навчальних закладів системи МВС назрілою проблемою є створення стандартів професійної освіти, котрі відповідали б вимогам як сучасного правового життя, так і тенденціям розвитку юридичної практики правоохоронних органів світу.
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Плущевский М.Б. «Око земное» – образ стандарт как наука XX века / М.Б. Плущевский // Стандарты и качество. – 1993. – № 3. – С. 45 – 50.
    2. Хойнацький М. Основи стандартизації / М. Хойнацький // Вісник Книжкової палати. – 2001. – № 11. – С. 32 – 35.
    3. Семериков В.Н. Стандартизация как наука о нормативном информационном обеспечении развития общества / Семериков В.Н. – М.: ВИНИТИ, 1996. – С. 187. – НТИ. (Серия 1 : «Организация и методика информационной работы» : № 4).
    4. Куфман М.И. 60 лет стандартизации в СССР: «1925 – 1985».Основные события и факты / М.И. Кауфман, В.Н. Чернягова. – М.: Изд-во стандартов, 1985. – 152с.
    5. Хойнацький М. «Нижньошаровий» стандарт для видавців / М. Хойнацький // Вісник Книжкової палати. – 2000. – № 8. – С. 19 – 24.
    6. Балінський О.В. Міжнародні правові стандарти та їх роль у правовому розвитку в умовах глобалізації / О.В. Балінський // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького. – К., 2006. – Вип. 32. – С. 464 – 465.
    7. Про стандартизацію: закон України від 17.05.2001 року №2408-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 31. – Ст. 145.
    8. Про державні соціальні стандарти і соціальні гарантії: закон України від 5 жовтня 2000 р. №2017-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htpp//www.rada.kiev.ua /
    9. Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) [та ін.]. – К.: «Українська енциклопедія», 1998 – 2004. –
    Т. 5: П-С. – 2003.– 736 с.
    10. Конституція України: прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    11. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
    12. Статут Організації Об’єднаних Націй [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/russian/documen/basicdoc/charter.htm#chapt4
    13. Правові основи міжнародної діяльності МВС України: збірник міжнародно-правових документів: у 2 т. / МВС України. Відділ міжнародних зв”язків. – К.: МВС України, 1997. –
    Т. 2. – 1997.– 255с.
    14. Про ратифікацію Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами: закон України від 10.11.1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 415.
    15. Дзюбій О. Правові та інституційні засади співробітництва України і ЄС у сфері юстиції та внутрішніх справ / О. Дзюбій // Право України. – 2006. – № 1. – С. 136 – 139.
    16. Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до Стандартів Європейського Союзу: указ Президента України від 5 березня 2004 р.// Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – Ст.573.
    17. Питання Міжвідомчої комісії з питань реформування правоохоронних органів: указ Президента України від 23 травня 2005 року // Офіційний вісник України. – 2005. – № 21. – Ст.1131.
    18. Забезпечення ОВС міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадського порядку: науково-практичний, документально-джерельний та науково-методичний комплекс: у 3 ч. / Кондратьев Я.Ю., Римаренко Ю.І., Шемшученко Ю.С.; НАВСУ. НАН України. Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького.АПрН України. – К. : Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. –
    Ч.2,3. – 2001. – 583с.
    19. Weiler І.Н.Н. The general provisions of the Charter of Fundamental Rights of the European Union // Iean Monnet WorKing Papes. – 2002. – P. 54 – 55.
    20. Черниченко С.В. Права человека и гуманитарная проблематика в современной дипломатии / С.В. Черниченко // Московский журнал международного права. – 1992. – № 3. – С. 38 – 42.
    21. Шестакова Л.Н. Протокол № 9 к Конвенции о защите прав и основных свобод / Л.Н. Шестакова // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1992. – № 6. – С. 46 – 51.
    22. Заблоцька Л. Виникнення та формування міжнародних стандартів у галузі прав людини / Л. Заблоцька // Український часопис прав людини. – К., 1994. – № 1. – С. 37 – 43.
    23. Итоговый документ Венской встречи представителей государств-участников Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе // Международная защита прав и свобод человека: сб. документов / [сост. Г.М. Мелков]. – М., 1990. – С. 80-98.
    24. Dworkin R. Law’s empire. – London, 1986. – P. 268.
    25. Мюллерсон Р.А. Права человека: идеи, нормы, реальность / Мюллерсон Р.А. – М.: Юрид. лит., 1991. – 160 с.
    26. Щокин В.Е. Конституционное право: Россия и зарубежный опыт / Щокин В.Е. – М.: Зерцало, 1998. – 448с.
    27. Негодченко О.В. Законність як принцип управління та його роль у діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини / О.В. Негодченко // Вісник Луганської академії внутрішніх справ. – Луганськ, 2003. – № 2. – С. 219 – 228.
    28. European Commission, Guide to the implementation of directives based on the new approach and the global approach. – 2000. – 127 p.
    29. Приватне життя і поліція. Концептуальні підходи. Теорія та практика / [авторський колектив; відп. редактор: Ю.І. Римаренко]. – К.: КНТ, 2006. – 740 c.
    30. Баймуратов М.А. Міжнародне співробітництво органів місцевого самоврядування України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право» / М.А. Баймуратов. – Одесса, 1996. – 54 с.
    31. Баймуратов М.А. Международное публичное право: [учебник] / Баймуратов М.А.; Одесская национальная юридическая академия. – К.: Истина, 2004. – 552с.
    32. Права человека и правоохранительная деятельность: [пособие для обучения сотрудников правоохранительных органов по вопросам прав человека] / пер. с англ. Т.П. Ивановский. – М.: Юнипак, 2001. – 220 с.
    33. Рабінович П.М. Здійснення прав людини: проблеми обмежування / П.М. Рабінович, І.М. Шашкевич. – Львів, 2001. – С. 16 – 55.
    34. Про міліцію: закон України від 20 грудня 1990 року №565-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №4. – Ст. 20; [зі змінами, внесеними Законом України № 1014 від 11 травня 2007 р.] // Відомості Верховної Ради. – 2007. – № 3. – Ст. 442.
    35. Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ України: [монографія] / Негодченко О.В. – Дніпропетровськ.: Юридична академія МВС України, 2002. – 414 с.
    36. Комзюк А.Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини / А.Т. Комзюк // Право України. – 2004. – № 4. – С. 46 – 49.
    37. Європейський кодекс поліцейської етики: Рекомендація Rес.(2001)10. Прийнята Комітетом міністрів Ради Європи від 19 вересня 2001 р. [Електронний ресурс] . – Режим доступу : htpp//www.coe.int/
    38. Міжнародно-правові стандарти поведінки працівників правоохоронних органів при підтриманні правопорядку : [документально-джерелознавчий довідник] / Кириченко І.Г., Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І. – К.: Ін-юре, 2002. – 126 с.
    39. Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / [ сост. Яблонська Т.]. – Амстердам – Київ: Сфера, 1999. – 341с.
    40. Кодекс України про адміністративні правопорушення : за станом на 02.03.2004 року. – К.: Атіка, 2004. – 240 с.
    41. Негодченко О.В. Організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини: [монографія] / Негодченко О.В. – Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. – 448с.
    42. План дій «Україна – Європейський Союз». Європейська політика сусідства [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.mfa.gov.ua
    43. Шаров І.Ф. Права людини в Україні / Ігор Федорович Шаров // Урядовий кур’єр. – 2008. – № 233. – С. 6
    44. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку: прийнято резолюцією 33/169 Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1979 року // Права людини : зб. документів / [укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін.] – Х., 1997. – С. 155-159.
    45. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження і покарання : прийнято резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1979 року // Права людини : зб. документів / [укл. В.С. Семенов, О.Н. Ярмиш та ін.] – Х., 1997. – С. 137-154.
    46. Світова та європейська інтеграція: організаційні засади: [навч. посібник] / за ред. д-ра істор. наук, проф. Я. Й. Малика, д-ра екон. наук, проф. М.З. Мальського. – Львів : Видавничий проект ЛНУ ім. І. Франка, 2001. – 402 c.
    47. Баймуратов М.О. Імплементація норм міжнародного права про свободу пересування і вибір місця проживання у право України / М.О. Баймуратов, С.В. Максименко // Право України. – 2003. – № 9. – С. 133 – 138.
    48. Ковальова О. Зближення законодавства Європейського Союзу з правовими системами держав-кандидатів на вступ у ЄС / О. Ковальова // Право України. – 2003. – № 9. – С. 138 – 141.
    49. Ященко К. Місце гармонізації в процесі адаптації законодавства України до законодавства Європейських Співтовариств / К. Ященко // Український часопис міжнародного права. – 2003. – № 1. – С. 55 – 61.
    50. Спільна стратегія Європейського Союзу щодо України // Розвиток та розширення ЄС під час головування Франції. Перспективи для України : матеріали зустрічі експертів. – К., 2000. – С. 87-94.
    51. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття і ознаки / І. Бондаренко // Право України. – 2003. – № 4. – С. 18 – 20.
    52. Артемьев А.М. К вопросу о принципах деятельности правоохранительной службы / А.М. Артемьев // Российский следователь. – 2008. – № 1. – С. 33 – 35.
    53. Колодій А.М. Принципи права України: [монографія] / Колодій А.М. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208с.
    54. Щекин Г.В. Социальная теория и кадровая политика: [монография] / Щекин Г.В. – К.: МАУП, 2000. – 576с.
    55. Малиновський В.Я. Державне управління: [навчальний посібник] / Малиновський В.Я. – [2-ге вид., доп. та перероб.]. – К.: Атіка, 2003. – 576 с.
    56. Шиенкова А.С. Административно-правовое регулирование правоохранительной службы в органах внутренних дел Российской Федерации: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / А.С. Шиенкова. – М., 2007. – 20 с.
    57. Бакун В.М. Административно-правовой статус служащих правоохранительной службы: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.14 «Административное право; финансовое право; информационное право» / В.М. Бакун. – М., 2006. – 24 с.
    58. Яндовский А.Н. Развитие системы управления персоналом правоохранительной службы: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. социолог. наук: спец. 22.00.08 «Социология управления» / А.Н. Яндовский. – М., 2007. – 25 с.
    59. Щукин В.В. Правоохранительная служба в системе государственной службы РФ / В.В. Щукин // Российский следователь. – 2005. – № 6. – С. 28 – 37.
    60. Смирнов Л.Л. Основные функции, задачи и принципы служебной деятельности национальной жандармерии по обеспечению общественной безопасности [Електронний ресурс] / Л.Л. Смирнов. – Режим доступу : http://www.yurclub.ru/docs/pravo/0503/18.html
    61. Гудак В.А. Національна поліція Чеської Республіки [Електронний ресурс] / В.А.Гудак. – Режим доступу: http://polis.osce.org/countries/details.php?item_id=14&lang=ru
    62. Лукашук И.И. Международное право: Общая часть: [учебник для юрид. факультетов и вузов] / Лукашук И.И. – М.: БЕК, 1996. – 371с.
    63. Карташкин В.А. Международная защита прав человека (Основные проблемы сотрудничества государств) / Карташкин В.А. – М.: Междунар. отношения, 1976. – 62с.
    64. Горова О.Б. Конституційні громадянські права людини в Україні і їх забезпечення міліцією (роль міжнародно-правових норм у цьому процесі): дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Горова Оксана Борисівна. – К., 2000. – 170 с.
    65. Левченко К.Б. Ініціативи МВС щодо попередження катувань / К.Б. Левченко // Міліція України. – 2008. – № 10. – С. 19.
    66. Нерсесянц В.С. Права человека в истории политической и правовой миссии (от древности до Декларации 1789 г.) // Права человека в истории человечества и в современном мире. – М., 1989. – С. 21-28.
    67. Міжнародний білль про права людини / ООН. Центр прав людини. Харківська правозахисна група. Українсько-Американське Бюро захисту прав людини. – Х., 1994. – 51 с.
    68. Скакун О.Ф. Теория государства и права: [учебник] / Скакун О.Ф. – Х.: Консул; Ун-т внутр. дел, 2000. – 704с.
    69. Principles and Methods of Preparing Legal Rules; Proceedings of the 12-th Colloquy on European Law, Fribourg, 13 – 15 October 1982. – Strasbourg, 1983. – P/ 27 ff.
    70. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 04.11.1950 р. // Забезпечення органами внутрішніх справ міжнародно-правових стандартів прав людини при охороні громадського порядку: [науково-практичний, документально-джерельний та навчально-методичний комплекс] : у 3 ч. / відпов. ред.: Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.С. Шемшученко. – К., 2001. – Ч. 2, 3. – С. 93 – 122.
    71. Раданович Н.М. Національна імплементація міжнародних договорів щодо прав людини: загальнотеоретичне дослідження (на матеріалах впровадження Конвенції про захист прав і основних свобод людини) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; Історія правових і політичних учень» / Н.М. Раданович. – Львів, 2000. – 18с.
    72. Соколов А.М. Вчителька виграла справу проти України в Європейському суді / А.М. Соколов // Персонал. – 2008. – № 37. – 24 – 30 вересня.
    73. Бычковская Л. «Несколько суток меня били толстенными книжками по голове и требовали признаться в убийстве собственной жены» / Л. Бычковская // Факты и комментарии. – 2008 – № 242. – 25 декабря
    74. Мармазов В.Є. Захист прав та майнових інтересів у Європейському суді з прав людини: [навчально-практичний посібник] / В.Є. Мармазов, П.В. Пушкар; за ред. М.В. Оніщука. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2001. – 156 с.
    75. Про міжнародні договори України: закон України від 29 червня 2004 р. № 1906-IV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – Ст. 2317.
    76. Захист соціальних та економічних прав людини: міжнародні стандарти і законодавство України: матеріали наук.-практич. конференції, (12 березня 2004 р., м. Київ): у 2 ч. / за ред. О.Ф. Шанька, Н.Б. Болотіної; Київ. юрид.ін-т МВС України. – К., 2004. – Ч.2. – 212с.
    77. Про затвердження Стратегії інтеграції України в Європейський Союз: указ Президента України від 11 червня 1998 року №615/98 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24. – Ст. 810.
    78. Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року № 1496 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 33. – Ст. 1735.
    79. Питання діяльності урядових комітетів: постанова Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2005 року №1020 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 42. – Ст. 2657.
    80. Про виконання обов'язків та зобов'язань Україною [Електронний ресурс] : резолюція 1466 Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 року. – Режим доступу: http://www.coe.int
    81. The Europеan System for the Protection of Human Rights. Macdonald. R (Ed.) – Dordrecht., Martinaus Nijhof Publ. – 1993he EU and Human Rights. Philip Alston (ed)/ Oxford: Oxford University Press, 1999. – Р. 19 – 20.
    82. Орзіх М.П. Міжнародно-правові стандарти і права людини в Україні / М.П. Орзіх // Право України. – 1992. – № 4. – С. 16 – 19.
    83. Пєтков В.П. Масові заходи: аспекти реформування законодавства та діяльність щодо охорони громадського порядку / В.П. Пєтков, В.Г. Поліщук // ІІ науково-практична конференція, присвячена пам’яті проф. К.Г. Федорова (Запоріжжя, ЗДУ, 12 – 13 травня 1997 р.). – Запоріжжя, 1997. – С. 37 – 45.
    84. Без нового законодавства нової міліції не буде [Електронний ресурс] : розширена колегія МВС України від 18 лютого 2008 року. – Режим доступу: http:/www.mvs.gov.ua
    85. Уільдрікс Нільс. Діяльність поліції в посткомуністичних суспільствах: Насильство у відносинах поліції і громадськості, демократична поліційна модель і права людини / Уільдрікс Нільс, Реенен Піт, ван; пер. з англ. – К.: Атіка, 2006. – 248 с.
    86. Про дотримання правоохоронними органами України конституційних гарантій та законності в забезпеченні прав і свобод людини: постанова Верховної Ради України від 23.03 2000 року //Офіційний вісник України. – 2000. – № 15. – Ст. 596.
    87. Політичний вимір діяльності Міністерства внутрішніх справ (відповідь на виклик ХХІ століття) / за ред. Ю.І. Римаренка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 292 с.
    88. Горшкова А.С. Стандарты Совета Европы по правам человека и российское законодательство / Горшкова А.С. – М.: БЕК, 2001. – 176 с.
    89. Федорова А.Л. Міжнародно-правові зобов’язання України з Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 12.00.11 «Міжнародне право» / А.Л. Федорова. – К., 2003. – 19 с.
    90. Броунли Я. Международное право / Броунли Я. – М.: Прогресс, 1977. – 511 с.
    91. Буроменський М.В. Міжнародний захист прав людини та права біженців / Буроменський М.В. – К. : ВАІТЕ, 2002. – 160 с.
    92. Олійник А.Ю. Механізми, форми, методи та особливості забезпечення органами внутрішніх справ реалізації прав людини і громадянина: [лекція] / Олійник А.Ю. – Київ: Національна академія внутрішніх справ України, 1997. – 32 с.
    93. Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ: організаційно-правові засади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О.В. Негодченко. – Харків, 2004. – 39 с.
    94. Толкачёв К.Б. Органы внутренних дел в механизме обеспечения личных конституционных прав и свобод граждан: [монография] / К.Б. Толкачёв, А.Г. Хабибуллин. – Уфа: Уфим. ВШ МВД РСФСР, 1991. – 168с.
    95. Негодченко О.В. Особливості організаційних форм діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення реалізації конституційних прав та свобод людини / О.В. Негодченко // Вісник Одеського юридичного інституту. – Одеса, 2003. – № 1. – С. 8 – 13.
    96. Білоконь М. Повертаємося до людей / М. Білоконь // Міліція України. – 2003. – № 9. – С. 6-7.
    97. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 «Конституційне право» / О.М. Бандурка. – Харків, 1994. – 16 с.
    98. Голосніченко І.П. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: [підручник для слухачів та курсантів вузів МВС України] / І.П. Голосніченко, Я.Ю. Кондратьєв. – К.: КМУЦА, 1999. – 178 с.
    99. Попов Л.Л. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел: [учебник] / Попов Л.Л. – М.: Академия МВД СССР, 1990. – 223с.
    100. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: [навчальний посібник для викладачів юридичних вузів, слухачів і курсантів вищих навчальних закладів МВС України, практичних працівників органів внутрішніх справ] / [Сущенко В.Д., Олефір В.І., Константінов С.Ф. та інші.]. – Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2006. – 176 с.
    101. Козырин А.Н. Административное право зарубежных систем / А.Н. Козырин, М.А. Штанина.– М.: Спарк, 2003. – 464 с.
    102. Бельский К.С. Феноменология административного права / Бельский К.С. – Смоленск: Изд-во СПЮ, 1995. – 144с.
    103. Тищенко Н.М. Административно-процессуальный статус гражданина Украины: проблемы теории и пути совершенствования / Тищенко Н.М. – Харьков: Право, 1998. – 268с.
    104. Негодченко О.В. Концепція захисту прав і свобод людини в адміністративно-юрисдикційній діяльності міліції / О.В Негодченко // Вісник Національного університету внутрішніх справ України. – Х., 2001. – № 21. – С. 8 – 13.
    105. Голосніченко І.П. Напрями реформування адміністративного права України / І.П. Голосніченко // Право України. – 1998. – № 8. – С. 14 – 20.
    106. Бандурка О.М. Адміністративний процес: [підручник для вищ. навч. закл.] / О.М. Бандурка, М.М. Тищенко. – К.: Літера МД, 2001. – 336 с.
    107. Авер’янов В.Б. Виконавча влада і адміністративне право: [навчальний посібник] / Авер’янов В.Б. – К.: Видавничий дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
    108. Авер’янов В.Б. Принцип верховенства права і реформа українського адміністративного права / В.Б. Авер’янов // Адвокат. – 2000. – № 2. – С. 5 – 8.
    109. Гіда Є.О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Є.О. Гіда. – К., 2000. – 16 с.
    110. Бандурка О.М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ : [навчальний посібник] / Бандурка О.М. – Харків: Вид-во НУВС, 2001. – 220 с.
    111. Шмаленко Ю.І. Загальна етика взаємовідносин дільничного інспектора при спілкуванні з населенням / Ю.І. Шмаленко // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса, 2003. – № 2. – С. 192 – 195.
    112. Скомпский Ю.Н. Этика милицейской службы / Скомпский Ю.Н. – М.: Знание, 1980. – 64с.- (Новое в жизни, науке, технике. Этика; №10).
    113. Гусейнов А.А. Этика Аристотеля / Гусейнов А.А. – М.: Знание, 1984. – 64 с. – (Новое в жизни, науке, технике. Этика; №9).
    114. Блюмкин В.А. Нравственное воспитание: (философско-этические основы) / Блюмкин В.А., Гумницкий Г.Н., Цырлина Т.В. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1999. – 143 с.
    115. Мещеряков В.Т. Наука и развитие принципов морали / В.Т. Мещеряков, О.Д. Астапов. – Л.: Наука, 1989. – 128с.
    116. Нурлыбаева Г.К. Изменение восприятия этических стандартов сотрудниками полиции в ходе их длительной и успешной карьеры / Г.К. Нурлыбаева // Российский следователь. – 2006. – № 9. – С. 62 – 64.
    117. Милицейская этика и проблемы нравственного воспитания сотрудников органов внутренних дел: межвузовский сборник научных трудов / ответ. ред. М.М. Ибрагимов. – К.: КВШ МВД СССР, 1991. – 214с.
    118. Полетухин Ю.А. Профессиональная этика ОВД: хрестоматия / Полетухин Ю.А. – Челябинск: Челябинский юридический институт МВД России, 1999. – 236с.
    119. Сливка С.С. Професійна етика працівника міліції / Сливка С.С. – Львів : Вид-во «Вільна Україна», 1995. – 126 с.
    120. Норов В.Т. Розвиток досліджень проблем юридичної етики: ретроспективний огляд літератури / В.Т. Норов, Е.К. Костецький // Радянське право. – 1986. – № 12. – С. 52 – 60.
    121. Кузнецов И.Н. Корпоративная этика: [учебное пособие] / Кузнецов И.Н. – М.: Изд-во деловой и учебной литературы, 2003. – 480с.
    122. Петражицкий Л. Теория права и государства в связи с теорией нравственности / Петражицкий Л. – [изд. 2-е, испр. и доп.].– СПб., 1909. – 318с.
    123. Мазурик О.В. Соціально-психологічні проблеми культури професійного спілкування офіцерів / О.В. Мазурик // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – Одеса, 1998. – № 2. – С. 144 – 147.
    124. Этика сотрудников правоохранительных органов: [учебник] / [Власенков В.В., Гришин А.А., Гущин С.В. и др.]; под ред. Г.В. Дубова. – М.: Издательство «Щит-М», 2005. – 523с.
    125. Кобликов А.С. Юридическая этика: [учебник для вузов] / Кобликов А.С. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 168с.
    126. Маркадян Е.С. Очерки теории культуры / Маркадян Е.С. – Ереван, 1963. – 203 с.
    127. Ибрагимов М.М. Профессиональная этика и эстетическая культура сотрудников органов внутренних органов внутренних дел: [учебное пособие] / Ибрагимов М.М., Кульченко В.В., Съедин Б.Г. – К.: КВШ МВД СССР, 1990. – 304с.
    128. Дубов Г.В. Этика сотрудников правоохранительных органов : [учебник] / Дубов Г.В. – М.: Изд-во «Щит-М», 2005. – 523 с.
    129. Профессиональная этика сотрудника милиции [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ref.by/refs/103/1346/1.html
    130. Шахнарович А.М. Язык, культура и социализация личности / А.М. Шахнарович // Национальная специфика общения народов СССР / под ред. Ю.А. Сорокина, К.Ф. Тарасова [и др.]. – М., 1982. – С. 30-39.
    131. Закерт Г.Л. Вопросы профессиональной этики в работе полиции / Г.Л. Закерт // Борьба с преступностью за рубежом (по материалам зарубежной печати). – М., 2004. – № 5. – С. 12 – 17.
    132. How to recognize good policing. Problems and Issues edited by Jean-Paul Brodeur: Sage Publications, Ins., and Police Executive Research Forum (PERF). – 1998. – 128 р.
    133. Погонина Е.А. Профессиональная этика сотрудников ОВД: [курс лекций] / Е.А. Погонина, В.Г. Пушков. – Белгород: НИиРИО МВД РФ, 2001. – 101с.
    134. Бесчасний В.М. Працівникам МВС про основи етикету / В.М. Бесчасний, А.А. Абдуллін. – Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС, 2006. – 244с.
    135. Темченко В. Психологічні основи теорії та принципи етики працівників міліції / В. Темченко // Право України. – 2002. – № 5. – С. 26 – 28.
    136. Феоданов Ю.В. Законы нашей жизни / Ю.В. Феоданов // Новый мир. – 1970. – № 12. – С. 166-174.
    137. Гусарев С.Д. Юридическая деонтология: [науч.-методическое пособие] / Гусарев С.Д., Тихомиров О.Д. – К.: НАВСУ, 2000. – 374 с.
    138. Мехович Л.М. Законность и уважение прав человека в деятельности органов внутренних дел / Л.М. Мехович, А.С. Мордовец, А.В. Силантьев // Известия вузов. Правоведение. – 1999. – № 3. – С. 28 – 32.
    139. Рабінович П.М. Права людини та їх юридичне забезпечення: ( Основи загальної теорії права і держави ): [навчальний посібник] / Рабінович П.М.; Львів. держ. ун-т . – К., 1992. – 100 с.
    140. Пеньков Е.М. Социальные нормы-регуляторы поведения личности: Некоторые вопросы методологии и теории / Пеньков Е.М. – М.: Мысль, 1972. – 198с.
    141. Васильев В.Л. Юридическая психология: [учебник для вузов] / Васильев В.Л. – М.: Юрид. лит., 1991. – 464с.
    142. Мельник О.В. Моральні засади провадження у досудових стадіях кримінального процесу України : дис. ... кандидата юрид. наук: 12.00.09 / Мельник Оксана Вікторівна. – К., 2006. – 218 с.
    143. Душенко К.В. Большая книга афоризмов / Душенко К.В. – [изд. 6-е, исправленное]. – М.: Изд-во «Эксимо», 2002. – 1056с.
    144. Маклаков В.В. Европейское сообщество и права человека / Маклаков В.В. – М.: Прогресс. 1990. – 124с.
    145. Гребеньков Г.В. Юридична етика : [навчальний посібник] / Г.В. Гребеньков, Д.П. Фіолевський. – [вид. 2-ге.]. – К.: Алерта, 2005. – 211 с.
    146. Порфімович О.Л. Імідж як складова політичної культури органу державної виконавчої влади України (на прикладі МВС України) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док-ра політ. наук: спец. 23.00.03 «Політична культура та ідеологія» / О.Л. Порфімович. – К., 2006. – 36 с.
    147. Поволоцький О.В. Взаємодія міліції та громадськості в Україні (з використанням досвіду діяльності поліції Великобританії): [навчальний посібник] / Поволоцький О.В., Бек А.Дж., Ярмиш О.Н. – Харків : Вид-во Націон. ун-ту. внутр. справ., 2001. – 200 с.
    148. Кондратьєв Я.Ю. Ефективність поліцейської діяльності у контексті настанов Європейського кодексу поліцейської етики / Я.Ю. Кондратьєв, Ю.І. Римаренко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2003. – № 3. – С. 3 – 11.
    149. Сандов А.Х. Международное право прав человека: [учебное пособие] / Сандов А.Х. – М.: БЕК, 2002. – 198 с.
    150. Касараба Ю.Я. Впровадження міжнародних стандартів у діяльність правоохоронних органів в Україні / Ю.Я. Касараба // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К., 2006. – № 32. – С. 211 – 216.
    151. Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. / Римаренко Ю.І., Кондратьев Я.Ю., Тацій В.Я., Шемшученко Ю.С. – К.: Концерн «Видавничий Дім Ін Юре», 2003 – . –
    Т. ІІ : Права людини у контексті поліцейської діяльності. – 2005.– 1224 с.
    152. Касараба Ю.Я. Дотримання європейських етичних стандартів працівниками міліції – запорука формування міжнародного позитивного іміджу / Ю.Я. Касараба // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. – Львів, 2006. – Вип. 3. – С. 150 – 157.
    153. Бражник С.И. Этика участкового инспектора милиции: [учебное пособие] / Бражник С.И., Плишкин В.М., Тищенко П.И. – К.: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1988. – 36 с.
    154. Освіта та наука МВС України: шлях в 10 років : довідкове видання / [відп. за випуск І.Г. Кириченко, В.В. Науменко, В.М. Кульчицький]. – Дніпропетровськ: ДЮІ МВС України, 2001. – 280 с.
    155. Положення про вищі навчальні заклади МВС : затверджено наказом МВС України від 14.02.2008, № 62. – К.: МВС України, 2008. – 30 с.
    156. Довганик В. Формування творчого мислення майбутніх правоохоронців / В. Довганик // Право України. – 1997. – № 10. – С. 41 – 43.
    157. Білий П. До питання про правову культуру співробітників органів внутрішніх справ / П. Білий // Право України. – 1997. – № 10. – С. 40 – 41.
    158. Ануфрієв М.І. Вищий заклад МВС України / Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Ярмиш О.Н. – Харків : Університет внутрішніх справ, 1999. – 369 с.
    159. Павловский Н.Ю. 61 вопрос, 61 ответ: О службе и учебе полицейских штата Орегон (США) / Н.Ю. Павловский, С.С. Палев. – М.: Феникс, 2003. – 131с.
    160. Shafer K. High-Performance Policing for the 21 century // The Police Chef.- 1997. – Nov. – P.22 – 29.
    161. Колонтаевская И.Ф. Профессиональное образование кадров полиции за рубежом (педагогический аспект) / Колонтаевская И.Ф. – М.: Академия управления МВД России, 2000. – 147с.
    162. Коваль Л.В. Адміністративне право України: [курс лекцій] / Коваль Л.В. – К.: ТОВ «Вентури», 2003. – 236 с.
    163. Про Державну програму з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004 – 2007 рр.: указ Президента України від 13 грудня 2003 року № 1433 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 51. – Ст. 2663.
    164. Грибовская Н.Н. Место и роль Европейского полицейского ведомства в реализации единой уголовной политики Европейского Союза / Н.Н. Грибовская // Российский следователь. – 2006. – № 9. – С. 56 – 58.
    165. Вербенський М.Г. Актуальні питання удосконалення системи підготовки кадрів для правоохоронних органів України [Електронний ресурс] / Вербенський М.Г. – Режим доступу: http://www.eai.org.ua/ua/digest/issue5/1267/.
    166. Вакарчук І.О. Наше завдання – виявити проблеми, що постають перед університетами, і відреагувати на них [Електронний ресур
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины