АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................2
ВСТУП.........................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ, ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ РЕГЛАМЕНТАЦІЇ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ..................12
1.1. Соціальна сутність медичного забезпечення органів внутрішніх справ України.......................................................................................................................12
1.2. Етапи становлення медичної служби МВС України......................................28
1.3. Особливості адміністративно-правового регулювання відносин медичного забезпечення органів внутрішніх справ України...................................................45
Висновки до розділу 1...............................................................................................71
РОЗДІЛ 2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ.......................................................................73
2.1. Модель медичного забезпечення ОВС України..............................................73
2.2. Основні функції підрозділів медичного забезпечення органів внутрішніх справ України.............................................................................................................91
2.2.1 Система загальних функцій медичного забезпечення органів внутрішніх справ............................................................................................................................91
2.2.2 Особливості змісту спеціальних функцій медичної служби......................113
2.3. Основні форми діяльності лікувально-профілактичних закладів органів внутрішніх справ.....................................................................................................131
2.4. Шляхи вдосконалення організації медичного забезпечення органів внутрішніх справ України......................................................................................159
Висновки до розділу 2.............................................................................................177
ВИСНОВКИ............................................................................................................179
ДОДАТКИ ...............................................................................................................184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................190
ВСТУП

Актуальність теми. Успішне реформування органів внутрішніх справ України значною мірою залежить від створення і запровадження нової парадигми поліцейського обслуговування, яка має замінити поки що чинну в державі пострадянську, переважно репресивно-каральну концепцію правоохоронної діяльності.
Розв’язання цієї важливої стратегічної проблеми сприятиме максимальному наближенню роботи вітчизняних органів внутрішніх справ до високих стандартів організації та функціонування правоохоронних структур розвинутих демократичних країн, характерними ознаками яких є не тільки більш якісне виконання своїх завдань на основі довіри і партнерства з населенням, а й стабільно високий рівень внутрішньоорганізаційного (кадрового, фінансового, матеріально-технічного, психологічного, медичного) забезпечення.
Медичне забезпечення органів внутрішніх справ має виняткове значення, оскільки саме за допомогою цієї внутрішньосистемної функції працівниками органів внутрішніх справ, членами їхніх сімей та пенсіонерами МВС України безпосередньо реалізується закріплене ст. 49 Конституції України право кожного на охорону здоров’я. Так, зокрема, здійснюються первісне вивчення стану здоров’я кандидатів на службу в міліцію та подальші щорічні профілактичні огляди, що допомагають своєчасно виявляти проблеми зі здоров’ям та запобігати розвиткові захворювань серед особового складу органів внутрішніх справ.
На сьогодні до системи лікувально-профілактичних закладів органів внутрішніх справ входять 2 госпіталі, 29 лікарень з поліклініками, 14 амбулаторно-поліклінічних закладів, 12 медичних реабілітаційних об’єктів, 29 військово-лікарських комісій, 28 центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору, 27 санітарно-епідеміологічних станцій, 21 служба та здоровпункти при навчальних закладах.
Разом з тим, непослідовність державної політики у сфері охорони здоров’я, відсутність належного фінансування, суперечливість окремих кроків реформування відомчої медицини, невід’ємною складовою якої є медичне забезпечення органів внутрішніх справ, спонукають до його подальшого вдосконалення, що неможливо без ґрунтованих наукових досліджень адміністративно-правових засад цієї внутрішньосистемної діяльності.
Дослідження таких відомих науковців у сфері адміністративного права, як В.Б. Авер’янова, К.К. Афанасьєва, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.Т. Білоуса, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, Ю.В. Дубка, Р.А. Калюжного, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, О.Л. Копиленка, А.Т. Комзюка, Є.Б. Кубка, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінного, В.М. Марчука, О.В. Негодченка, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, В.І. Олефіра, О.І Остапенка, В.П. Пєткова, С.В. Пєткова, О.П. Рябченко, А.О. Селіванова, М.М. Тищенка, О.І Харитонової, Ю.С. Шемшученка, Х.П. Ярмакі та інших вчених вплинули на формування основних підходів до вирішення проблеми, що досліджується у дисертації.
Окремі проблеми правового регулювання суспільних відносин у галузі охорони здоров'я розглядалися у працях З.С. Гладуна, Н.У. Головніної, В.М. Корнацького, Я.Ф. Радиша, І.М. Рогача, Ю.О. Сердюка, С.Г. Стеценка, І.С. Ярошенка. Безпосередньо питання функціонування відомчої медицини у правоохоронних та інших державних органах висвітлювали Л.Й. Богай, М.М. Вовкодав, Л.А. Голик, А.О. Захарова, В.П. Мегедь, О.В. Петраш. Так, ними висвітлено особливості правового регулювання у галузі охорони здоров’я, медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України й Державної прикордонної служби України, вирішувалися питання медичного страхування у контексті соціального захисту працівників правоохоронних органів. Проте спеціального дослідження, присвяченого адміністративно-правовим засадам медичного забезпечення органів внутрішніх справ України, не здійснювалося. Недостатньо вивченими залишаються питання його визначення та соціального призначення, моделі медичного забезпечення органів внутрішніх справ України, особливостей змісту основних функцій та форм діяльності медичних підрозділів МВС України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до п. 4.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р., а також до п. 3.15 Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2008 р.
Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої ради Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 31.01.2006 р. (протокол № 5), уточнено 19.06.2008 р. (протокол № 9).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у вирішенні наукового завдання щодо з’ясування характеристики адміністративно-правових засад медичного забезпечення органів внутрішніх справ України й розробки науково-обґрунтованих рекомендацій для їх вдосконалення в умовах подальшого реформування органів внутрішніх справ і системи охорони здоров’я України.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішити такі завдання:
 визначити поняття і соціальну сутність медичного забезпечення органів внутрішніх справ;
 з метою узагальнення організаційних характеристик розвитку медичної служби МВС України, виокремити та проаналізувати етапи її становлення ;
 з’ясувати особливості адміністративно-правового регулювання відносин у сфері медичного забезпечення органів внутрішніх справ України;
 сформулювати поняття моделі медичного забезпечення органів внутрішніх справ та здійснити загальну характеристику її організаційних рівнів;
 розкрити сутність і впорядкувати систему основних функцій підрозділів медичного забезпечення органів внутрішніх справ;
 охарактеризувати основні форми діяльності лікувально-профілактичних закладів органів внутрішніх справ;
 визначити шляхи подальшого розвитку медичного забезпечення органів внутрішніх справ України.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері медичного забезпечення органів внутрішніх справ.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади медичного забезпечення органів внутрішніх справ України.
Методи дослідження. У дисертації використано комплекс методів наукового пізнання. Системний підхід є основою методологічної конструкції всієї дисертаційної роботи і визначає стратегію дослідження характеристик адміністративно-правових засад медичного забезпечення органів внутрішніх справ України.
За допомогою логіко-семантичного методу визначено поняття медичного забезпечення органів внутрішніх справ України та сформульовано дефініцію його моделі (підрозділи 1.1, 2.1). Порівняльно-правовий метод дозволив вивчити досвід адміністративно-правового регулювання відносин медичного забезпечення міліції (поліції) інших держав (підрозділ 2.1). Аналіз і синтез використано для характеристики структурних елементів моделі медичного забезпечення органів внутрішніх справ, а також системи медичної служби МВС України (підрозділ 2.1). Історичний метод застосовувався під час дослідження становлення та розвитку медичної служби МВС України (підрозділ 1.2). Методи класифікації, групування й системно-структурний метод використовувалися для розробки критеріїв поділу функцій медичних підрозділів на загальні і спеціальні, з’ясування основних форм діяльності лікувально-профілактичних закладів органів внутрішніх справ (підрозділи 2.2, 2.3). Соціологічний і статистичний методи застосовано для з’ясування недоліків існуючої моделі медичного забезпечення органів внутрішніх справ України, виявлення причин та умов, що їм сприяють (розділи І, ІІ).
Нормативною основою дослідження є закони й інші правові акти, що регламентують організацію медичного забезпечення органів внутрішніх справ України. Для розробки пропозицій щодо вдосконалення медичного забезпечення в органах внутрішніх справ України використовувалося законодавство Російської Федерації, США, Великобританії та Канади.
Емпіричну базу дослідження склали матеріали опитування 273 працівників міліції Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської, Чернігівської, Київської, Тернопільської областей, статистичні дані й методичні документи Департаменту медичного забезпечення та реабілітації МВС України за 2002-2007 рр.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших комплексних досліджень адміністративно-правових засад медичного забезпечення органів внутрішніх справ України. На основі проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, зокрема:
вперше:
 з’ясовано особливості адміністративно-правового регулювання відносин медичного забезпечення, що характеризуються провідною роллю й домінуванням адміністративно-правових норм у: а) визначенні типу (форми) організації системи охорони здоров'я; б) формуванні й реалізації державної політики в галузі охорони здоров'я; в) реалізації завдань, функцій та форм діяльності лікувально-профілактичних закладів;
 визначено поняття, структуру та особливості функціонування вітчизняної моделі медичного забезпечення органів внутрішніх справ як складової загальнодержавної системи охорони здоров'я України;
 з метою гарантування права працівників міліції на надання кваліфікованої медичної допомоги, в тому числі й поза закладів охорони здоров’я МВС України, запропоновано доповнити Закон України “Про міліцію” статтею 22-1 “Медичне страхування працівників міліції”;
удосконалено:
 поняття державної політики в галузі охорони здоров’я як зумовлену об’єктивними потребами суспільства та інтересами переважної більшості громадян і держави, законодавчо закріплену в нормах адміністративного права цілеспрямовану діяльність держави щодо забезпечення повного, всебічного і своєчасного розв’язання нагальних проблем фізичного і психічного здоров’я українського суспільства та конкретної людини через ефективну й доступну мережу медичного обслуговування;
 систему основних функцій медичних підрозділів МВС України шляхом виокремлення групи спеціальних функцій, що стосуються таких напрямків діяльності, як: а) медичне забезпечення особового складу за умов надзвичайних ситуацій та масових заворушень; б) ліквідація медичних наслідків Чорнобильської катастрофи; в) інші спеціальні функції (відбір кандидатів до персоналу миротворчих місій, взаємодія з МОЗ України та МВС зарубіжних держав з медичних питань тощо);
 перелік та характеристику основних форм діяльності лікувально-профілактичних закладів органів внутрішніх справ, а саме: профілактику захворювань; лікування; реабілітацію та санітарно-епідеміологічний нагляд;
дістало подальшого розвитку:
 розгляд медичного забезпечення органів внутрішніх справ: по-перше, як різновиду їх внутрішньосистемної адміністративної діяльності, що забезпечує належне функціонування цієї правоохоронної інституції; по-друге, як важливого виду соціального забезпечення, що складається з системи організаційних та медичних заходів і полягає у гарантованих державою формах та способах надання медичної допомоги за тих чи інших обставин, спрямованих на створення умов для реалізації права на охорону здоров’я визначеному законодавством колу осіб;
 здійснення аналізу царсько-російського, радянського та сучасного (пострадянського) етапів становлення медичної служби МВС України, ключовою та об’єднуючою ознакою яких є відомчий характер медичного забезпечення органів внутрішніх справ;
 формування основних завдань відомчих закладів охорони здоров’я, а саме: надання висококваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги, медичної реабілітації, відновного та санаторно-курортного лікування особам, які перебувають на медичному обліку у цих закладах;
 визначення можливого розвитку медичного забезпечення органів внутрішніх справ, шляхом: а) залишення діючої системи медичного забезпечення та реабілітації органів внутрішніх справ України з одночасним збільшенням фінансування; б) передачі мережі відомчих лікувально-профілактичних закладів у підпорядкування МОЗ України, тобто, фактична ліквідація відомчої медицини органів внутрішніх справ; в) реорганізації чинної системи медичного забезпечення органів внутрішніх справ через поступову трансформацію бюджетної форми у бюджетно-страхову.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
науково-дослідній роботі – для подальших досліджень у галузі адміністративного права, а саме медичного забезпечення органів внутрішніх справ України та інших правоохоронних органів;
правотворчості – для розробки і вдосконалення нормативних актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання державно-управлінських відносин медичного забезпечення органів внутрішніх справ України;
правозастосовчій діяльності – для підвищення рівня медичного забезпечення органів внутрішніх справ України та здійснення управління медичними закладами органів внутрішніх справ України (Акт впровадження в діяльність УМВС України в Дніпропетровській області від 7 травня 2007 р.);
навчальному процесі – положення та висновки дисертації використовуються при викладанні навчальних дисциплін “Адміністративне право” та “Управління в органах внутрішніх справ” у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (Акт впровадження ДДУВС від 12 лютого 2008 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи доповідалися на міжнародних, всеукраїнських, міжвузівських науково-практичних конференціях: “Проблеми правового забезпечення медичної діяльності в Україні” (Харків, 2006), “Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах” (Дніпропетровськ, 2007), “Організаційно-правові засади управлінської діяльності органів внутрішніх справ в умовах європейської інтеграції” (Одеса, 2007), “Актуальні проблеми профілактики правопорушень підрозділами міліції громадської безпеки” (Івано-Франківськ, 2007).
Публікації. Основні положення й результати дисертації викладено у п’яти статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, та чотирьох тезах доповідей.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, семи підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить – 211 сторінок, з яких 183 – основний текст, список використаних джерел охоплює 210 найменувань і займає 21 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо з’ясування характеристики адміністративно-правових засад медичного забезпечення органів внутрішніх справ України та розробки науково-обґрунтованих рекомендацій для їх вдосконалення в умовах подальшого реформування вітчизняних органів внутрішніх справ і системи охорони здоров’я України.
У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Серед них найбільш суттєвими є такі:
1. Медичне забезпечення органів внутрішніх справ є важливим видом соціального забезпечення, що складається із системи організаційних та медичних заходів і полягає у гарантованих державою формах і способах надання медичної допомоги за тих чи інших обставин, що в повній мірі забезпечує реалізацію права на охорону здоров'я визначеному законодавством переліку осіб. Сутність цього виду забезпечення полягає в тому, що воно є різновидом внутрішньосистемної адміністративної діяльності, яка забезпечує належне функціонування цієї правоохоронної структури. Суспільна цінність медичного забезпечення органів внутрішніх справ має дуалістичне визначення, яке полягає в тому, що за допомогою його державно-управлінських засобів, по-перше, досягається необхідний рівень охорони здоров’я працівників органів внутрішніх справ і, по-друге, формуються відповідні умови для належного виконання завдань та функцій складових інституцій органів внутрішніх справ – міліції та внутрішніх військ МВС України.
2. Незважаючи на існування характерних відмінностей, спричинених насамперед різними суспільно-політичними формаціями та історичними періодами функціонування, результати аналізу характеристик виокремлених царсько-російського, радянського та пострадянського (сучасного) етапів становлення медичної служби МВС України дозволяють стверджувати про наявність певної наступності та спільних ознак між ними. Зокрема, це: відомчий характер медичного забезпечення органів внутрішніх справ, що зумовлює його адміністративно-правову регламентацію та гарантує достатньо широку організаційну й функціональну автономію відповідних служб і сприяє переважно успішному виконанню покладених на них завдань; інтегрованість до загальної системи охорони здоров’я і відчутна залежність від загальнодержавних політичних процесів, що мала як позитивний, так і негативний вплив на стан медичної служби МВС (наприклад, розширення мережі медичних закладів МВС за часів СРСР та їх недостатнє фінансування у теперішній час); перебування у періодичному стані реформування, який детермінується об’єктивно існуючими суспільними потребам.
3. Особливості адміністративно-правового регулювання відносин медичного забезпечення органів внутрішніх справ полягають у тому, що за допомогою адміністративно-правових норм відбувається нормативне закріплення: 1) засад державної політики у галузі охорони здоров’я; 2) організаційної конструкції як загальнодержавної системи охорони здоров’я, так і управлінської моделі медичного забезпечення органів внутрішніх справ; 3) безпосередньої реалізації завдань, функцій та форм діяльності лікувально-профілактичних закладів.
4. Державна політика у сфері охорони здоров’я – це зумовлена об’єктивними потребами суспільства та інтересами переважної більшості громадян і держави, законодавчо закріплена в нормах адміністративного права цілеспрямована діяльність держави щодо забезпечення повного, всебічного і своєчасного розв’язання нагальних проблем фізичного і психічного здоров'я українського суспільства і конкретної людини через ефективну й доступну мережу медичного обслуговування.
5. Під моделлю медичного забезпечення органів внутрішніх справ пропонується розуміти багаторівневу організаційну соціальну конструкцію, функціонування якої зумовлено подвійним підпорядкуванням – Міністерству внутрішніх справ та Міністерству охорони здоров’я України – і спрямоване на належне медичне забезпечення й реабілітацію працівників міліції, членів їхніх сімей та пенсіонерів МВС України. Така модель є невід’ємною складовою загальнодержавної управлінської конструкції охорони здоров’я України, оскільки вона фактично була успадкована від СРСР і її трьохрівневі складові працюють на засадах бюджетного фінансування.
6. За результатами проведеного аналізу основних функцій медичної служби МВС України (медичних підрозділів) запропоновано їх поділ на загальні та спеціальні функції. Першу групу складають: організація лікувально-профілактичних заходів; діяльність з психолого-психіатричного забезпечення; діяльність військово-лікарських комісій та проведення військово-лікарських експертиз; медичне забезпечення у спеціальних установах МВС; медичне забезпечення в закладах освіти системи МВС. Спеціальними функціями медичного забезпечення визначено: медичне забезпечення особового складу за умов надзвичайних ситуацій та масових заворушень; заходи, пов’язані з ліквідацією медичних наслідків Чорнобильської катастрофи; спеціальна діяльність (до неї пропонується віднести надання медичних послуг працівникам інших державних органів; відбір кандидатів до персоналу миротворчих місій; взаємодія з МОЗ України та МВС зарубіжних держав з медичних питань). Значна частина наведених функцій не є тотожними з функціональними напрямками роботи загальнодержавної системи охорони здоров’я, що не тільки підкреслює особливе призначення медичного забезпечення органів внутрішніх справ, а й виступає вагомим аргументом для його збереження й подальшого функціонування.
7. Основними формами діяльності лікувально-профілактичних закладів органів внутрішніх справ вважаються за своїм характером і наслідками правові, переважно зовнішні прояви функціонального змісту роботи зазначених вище закладів, спрямовані на надання своєчасних, висококваліфікованих та спеціалізованих медичних послуг стосовно профілактики захворювань, лікування, реабілітації та санітарно-епідеміологічного нагляду осіб, які перебувають на медичному обліку у закладах охорони здоров’я ОВС. На відміну від наведених раніше функцій, форми роботи медичних закладів органів внутрішніх справ та лікувально-профілактичних закладів загальнодержавної системи охорони здоров’я фактично є ідентичними, але суттєво різняться за сферами, масштабами дії, а також контингентом, що обслуговується.
8. Визначаючи заходи щодо вдосконалення медичного забезпечення органів внутрішніх справ, необхідно враховувати теперішні особливості його функціонування, що характеризуються: 1) існуванням тісних організаційних зв’язків із загальнодержавною системою охорони здоров'я та відомчою медициною України; 2) роботою в структурі виконавчої влади і фактичним подвійним підпорядкуванням – МВС та МОЗ України; 3) процесами реформування загальної моделі охорони здоров'я України, що тривають, невід’ємною структурною складовою якої можна вважати і відповідну конструкцію медичного забезпечення ОВС; 4) домінуючою адміністративно-правовою регламентацією діяльності.
9. Подальший розвиток системи медичного забезпечення ОВС можливий трьома шляхами: а) залишення діючої системи медичного забезпечення та реабілітації ОВС України з одночасним збільшенням фінансування; б) передача мережі відомчих лікувально-профілактичних закладів до підпорядкування МОЗ України, тобто фактична ліквідація відомчої медицини в ОВС; в) реорганізація діючої системи медичного забезпечення ОВС відповідно до сучасної світової практики, а саме поступовий перехід до бюджетно-страхової системи охорони здоров'я.
Обґрунтовано, що найбільш прийнятним є третій варіант, оскільки поступовий перехід на страхову медицину покращить фінансування галузі та сприятиме підвищенню рівня медичного забезпечення і, як наслідок, – рівня соціального захисту працівників міліції. У цьому контексті найбільш актуальним залишається збереження інституту відомчої медицини в Україні, для чого на законодавчому рівні необхідно закріпити відповідне нормативне положення у розділі І “Основ законодавства України про охорону здоров'я”.
Пропонується доповнити Закон України “Про міліцію” статтею 22-1 “Медичне страхування працівників міліції” такого змісту: “Працівники міліції підлягають обов’язковому медичному страхуванню на умовах та в порядку визначених чинним законодавством”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Корнацький В. М. Десятиріччя реформування охорони здоров'я. Висновки на майбутнє / В. М. Корнацький // Вісник наукових досліджень. — 2001. — № 2. — С. 4—6.
2. Указ Президента України № 1313/2000 від 7 грудня 2000 р. “Про Концепцію розвитку охорони здоровя населення України” // Офіційний вісник України. — 2000. — № 49, том 1. — 22 грудня. — С. 5. — Ст. 2116, код акта 17337/2000.
3. Постанова Кабінету Міністрів України № 14 від 10 січня 2002 р. “Про затвердження міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації” на 2002-2011 роки” // Офіційний вісник України. — 2002. — № 9. — 15 березня. — С. 30. — Ст. 403, код акта 21660/2002.
4. Указ Президента України № 1694/2005 від 6 грудня 2005 р. “Про невідкладні заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення”// Офіційний вісник України. — 2005. — № 49. — 21 грудня. — С. 35. — Ст. 3054, код акта 34500/2005.
5. Постанова Кабінету Міністрів України № 815 від 13 липня 2007 р. “Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров'я на період до 2010 року” // Офіційний вісник України. — 2007. — № 44. — 25 червня. — С. 66. — Ст. 1790, код акта 400/2007.
6. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
7. Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні : навч. посібник / Колодій А. М., Олійник А. Ю. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 336 с.
8. Негодченко О. В. Організаційно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо забезпечення прав і свобод людини : монографія / Олександр Негодченко. — Д. : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. — 448 с.
9. Закон України “Про основи національної безпеки України” від 19 липня 2003 р. // Офіційний вісник України. — 2003. — № 29. — 1 серпня. — С. 38. — Ст. 1433, код акта 25801/2003.
10. Коментар до Конституції України / Інститут законодавства ВРУ ; В. Б. Авер’янов, В. Ф. Бойко, В. І. Борденюк та ін. – К., 1998. – 409 с.
11. Державна політика та стратегія в галузі охорони здоров’я : навчальний посібник. — Харків : ХМАПО, 2003. — 96 с.
12. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 4. — Ст. 19.
13. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 66 народних депутатів України від 25 листопада 1998 р. // Офіційний вісник України. — 1998. — № 50. — 31 грудня. — С. 119, код акта 6517/1998.
14. Протасов О. Спеціально-соціальні гарантії здійснення права на медичну допомогу / О. Протасов // Юридический вестник. — 2005. — № 1. — С. 97-101.
15. Пашков В. Ознаки господарсько-правових відносин при здійсненні медичного та фармацевтичного обслуговування / В. Пашков // Підприємство, господарство і право. — 2008. — № 5 (149). — С. 53-58.
16. Логвиненко Б. О. Медичне забезпечення як складова соціального захисту ОВС / Б. Логвиненко // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. — 2007.— № 2. — С. 208-215.
17. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ : Загальна частина : підручник. — К. : Українська академія внутрішніх справ, 1995. — 177 с.
18. Логвиненко Б. О. Етапи становлення медичної служби МВС України / Б. Логвиненко // Південноукраїнський правничий часопис. — 2007.— № 2. — С. 214-216.
19. Кобец П. Н. Государственная защита сотрудников органов внутренних дел: проблемы и решения : монография / П. Кобец, А. Севрюков. — М. : Институт современного права, 2001. — 96 с.
20. Кінащук Л. Соціальні та правові проблеми правоохоронної діяльності в Україні / Л. Кінащук // Вісник прокуратури. — 2002. — № 1 (13). — С. 105—108.
21. Закон України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх та їх соціальний захист” від 24 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 40—41. — Ст. 249.
22. Курило В. Про зміст та обсяг поняття «військова служба» щодо питань соціального захисту військовослужбовців / В. Курило // Адвокат. — 2005. — № 8. — С. 29—31.
23. Болотова В. О. Сутність поняття соціального захисту працівників ОВС (соціологічний аналіз) / В. Болотова, В. Пахар // Вісник НУВС. — 2004. — № 28. — С. 435—440.
24. Дмитренко Ю. Соціальний захист працівників правоохоронних органів / Ю. Дмитренко // Прокуратура. Людина. Держава. — 2004. — № 4 (34). — С. 110—113.
25. Жук О. Механізм реалізації особистого страхування працівників ОВС України / О. Жук // Вісник НУВС. — 2005. — № 29. — С. 281—285.
26. Кінащук Л. Організація та правове забезпечення соціального захисту професійного ризику державних службовців у зарубіжних країнах / Л. Кінащук // Цивільне право. — 2005. — № 11. — С.104—107.
27. Кінащук Л. Проблеми системи соціального захисту співробітників органів внутрішніх справ / Л. Кінащук // Юридичний журнал. — 2005. — № 6 (36). — С. 51—55.
28. Закон України “Про страхування” від 7 березня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 18. — Ст. 78.
29. Постанова Кабінету Міністрів України № 1372 “Питання проведення обов'язкового державного страхування за деякими видами” від 28 листопада 2007 року // Офіційний вісник України. — 2007. — № 91. — 10 грудня. — С. 19. — Ст. 3337, код акта 41645/2007.
30. Закон України “Про міліцію” від 20.12.1990 р. // Відомості Верховної Ради. — 1991. — № 4. — Ст. 20.
31. Кінащук Л. Проблемні питання системи соціального захисту співробітників органів внутрішніх справ / Л. Кінащук // Юридичний журнал. — 2007. — № 7—8 (61). — С. 128—132.
32. Постанова Кабінету Міністрів України № 707 “Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції” від 12 травня 2007 р. // Офіційний вісник України. — 2007. — № 37. — 1 червня. — С. 79. — Ст. 1461, код акта 39778/2007.
33. Закон України “Про внутрішні війська МВС України” від 26 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. — 1992. — № 29. — Ст. 397.
34. Великий тлумачний словник сучасної української мови / укл. і головн. ред. В. Т. Бусел — К.-Ірпінь : ВТФ “Перун”, 2003. — 1440 с.
35. Ожегов С. И. Словарь русского языка : ок. 57000 слов / [под ред. чл.-корр. АН СССР Н. Ю. Шведовой] / С. Ожегов. — 20-е изд., стереотип. — М. : Рус. яз., 1988. — 750 с.
36. Советский энциклопедический словарь / [научно-ред. совет: А. М. Прохоров (председ.)]. — М. : Советская энциклопедия, 1981. — 1600 с. с илл.
37. Захарова А. О. Управління медичними підрозділами МВС України та основні напрямки їх діяльності : монографія / А. Захарова. — К. : Фонд Юрнауки АПС, 2004. — 128 с.
38. Річний статистичний звіт відділу медичного забезпечення УМВС України в Дніпропетровській області за 2007 рік. УМВС України в Д/о.
39. Кузьмин М. К. История медицины / М. Кузьмин. — М. : Медицина, 1978. — 200 с.
40. Тарасова И. А. Роль МВД в руководстве медициной в Российском государстве / И. Тарасова // Закон и право. — 2007. — № 6. — С. 114—115.
41. Мирский М. Б. Медицина России XVII-XIX веков / М. Мирский. — М. : Рос. полит. энциклопедия (РОССПЭН), 1996. — 400 с.
42. Стеценко С. Г. Медицинское право : учебник / С. Стеценко. — СПб. : Издательство “Юридический центр Пресс”, 2004. — 572 с.
43. Мультановский М. П. История медицины / М. Мультановский. — М. : Медицина, 1967.
44. Гребенюк М. Державне страхування життя та здоров'я військовослужбовців / М. Гребенюк // Вісник прокуратури. — 2003. — № 4 (22). — С. 96—98.
45. Курило Т. Історичні аспекти розвитку державницького підходу в охороні здоров'я та підготовці кадрів цієї галузі на теренах України / Т. Курило // Вісник Української академії державного управління при президентові України. — 2005. — № 2. — С. 216—228.
46. Валетов А. И. История создания и развития медицинской службы ГУВД Санкт-Петербурга Ленинградской области // Актуальные вопросы медицинского обеспечения сотрудников органов внутренних дел и военнослужащих внутренних войск МВД России : матер. научно-практ. конф., посвященной 70-летию мед. службы ГУВД Санкт-Петербурга и Ленинградской области (8-9 июня 2001 г.) / А. И. Валетов, П. Е. Сурмиевич, Е. В. Рогова. — СПб. : Изд-во НИИХ СПбГУ, 2001. — 480 с.
47. Большая медицинская энциклопедия / под ред. Н. А. Семашко. — М., 1936— —. Т. 17.
48. На варті здоров’я правоохоронців: Історія становлення та розвитку служби охорони здоров’я МВС України : документально-публіцистичний нарис. — К. : Азимут-Україна, 2003. — 520 с.
49. Указ Президента України № 827/98 від 31 липня 1998 р. “Про Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань” // Офіційний вісник України. — 2000. — № 49, том 1. — 22 грудня. — С. 5. — Ст. 2116, код акта 17337/200.
50. Логвиненко Б. О. Відомча медицина в ОВС як складова системи охорони здоров’я / Б. Логвиненко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : збірник наукових праць. — 2006. — № 3 (30). — С. 174—179.
51. Радиш Я. Державна політика України в галузі охорони здоров’я: вступ до проблеми / Радиш Я., Курило Т., Долот В. // Вісник Української академії державного управління при президентові України. — 2005. — № 1. — С. 231—235.
52. Харитонова О. І. Адміністративно-правові відносини: концептуальні засади та правова природа : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук / Одеська національна юридична академія / О. Харитонова. — Одеса, 2004. — 36 с.
53. Курінний Є. В. Адміністративне право України: тенденції трансформації в умовах реформування : навч. посібник / Євген Курінний. — Д. : Юридична академія МВС України, 2002. — 92 с.
54. Щепин О. П. Всенародное обсуждение перспектив развития здравоохранения / О. Щепин // Советское здравоохранение. — 1988. — № 2. — С. 3—9.
55. Головніна Н. У. Економічні моделі національних систем охорони здоров'я [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // lab.obninsk.ru.
56. Григорович Л. “Створити медичну модель, яка задовольняє всіх, цілком реально…” / Л. Григорович // Жіночий лікар. — 2006. — № 1. — С. 4—5.
57. Ільєнко Л. Захворювання міліціонерів мають помітний професійний відбиток / Л. Ільєнко // Міліція України. — 2004. — № 7. — С. 19.
58. Рахункова палата [Електронний ресурс]. — Режим доступу : www.acrada.gov.ua/achamber/ control/uk/publish.
59. Державна політика: аналіз та впровадження в Україні : конспект лекцій до навчального модуля / укл.: В. А. Ребкало, В. В. Тертичка. — К. : Видавництво УАДУ, 2002. — 80 с.
60. Браун М. Пол. Посібник з аналізу / [пер. з англ.]. — К. : Основи, 2000. — 243 с.
61. Кучеренко О. О. Методологічні засади аналізу державної політики / О. Кучеренко // Збірник наукових праць УАДУ / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. — К. : Видавництво УАДУ, 2001. — № 1. — С. 471—482.
62. Кризина Н. Категорійно-понятійний апарат державної політики України в галузі охорони здоров'я / Н. Кризина // Вісник Української академії державного управління при президентові України. — 2006. — № 2. — С. 391—397.
63. Колпаков В. К. Адміністративне право України: підруч. / Колпаков В. К., Кузьменко О. В. — К. : Юрінком Інтер, 2003. — 544 с.
64. Постанова Кабінету Міністрів України № 1542 від 2 листопада 2006 р. “Про затвердження Положення про Міністерство охорони здоров'я України” // Офіційний вісник України. — 2006. —№ 45. — 20 листопада. — С. 39. — Ст. 3000, код акта 37797/2006.
65. Гладун З. Адміністративно-правовий статус Міністерства охорони здоров’я України / З. Гладун // Право України. — 2006. — № 7. — С. 15—19.
66. Радиш Я. Домінанти державної політики в галузі охорони здоров'я: нова парадигма / Радиш Я., Долот В., Радиш Л. // Вісник Української академії державного управління при президентові України. — 2006. — № 1. — С. 207—211.
67. Відкритий лист керівників військово-медичної служби Збройних Сил України стосовно розвитку системи медичного забезпечення / Управління Прес-служби Міністерства оборони України від 15.08.2007 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mil.gov.ua.
68. Волкодав Н. Н. Роль и место органов управления военно-медицинской службы в системе вооруженных сил Украины при переходе на территориальную систему обеспечения войск / Н. Волкодав // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования : сб. науч. трудов. — К. : Логос, 1997. — С. 24—29.
69. Караванов Л. К. Ведомственное здравоохранение спецслужбы безопасности Украины / Караванов Л. К., Захараш М. П., Иванова Н. В. // Медико-биологические последствия Чернобыльской катастрофы 10 лет спустя: актуальные вопросы военной медицины спецслужб Украины : Междунар. науч.-практ. конф., 19-20 апреля 1996 г. — К. : Генеза, 1997. — С. 177—185.
70. Наказ Служби безпеки України № 718 від 31 жовтня 2007 року “Про затвердження інструкції про порядок медичного забезпечення в Службі безпеки України” // Офіційний вісник України. — 2007. — № 84. — С. 44. — Ст. 3116, код акта 41407/2007.
71. Большая медицинская энциклопедия / [под ред. Н. А. Семашко]. — М., 1935—.— Т. 1.
72. Зелений В. М. Галузева медицина – невід’ємна складова залізничного транспорту України / Зелений В. М., Диба С.А., Ткачук І.С. // Медицина транспорту України. — 2006. — № 1. — С. 9—12.
73. Шимко В. Невід’ємна складова безпеки руху // Магістраль [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: //www.uz.gov.ua/index.php?f= =news_1748.
74. Мегедь В. П. Управління системою медичного забезпечення державної прикордонної служби України: особливості й тенденції розвитку : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. наук з держ. управління / Національна академія державного управління при президентові України / В. Мегедь. — К., 2004. — 20 с.
75. Гладун З. Адміністративно-правові питання державного контролю у сфері охорони здоров’я / З. Гладун // Право України. — 2005. — № 5. — С. 25—28.
76. Пашков В. Проблеми державного регулювання правовідносин у галузі охорони здоров’я / В. Пашков // Підприємство, господарство і право. — 2006. — № 4. — С. 14—28.
77. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. — 2003. — № 11. — 28 березня. — С. 303. — Ст. 462, код акта 24635/2003.
78. Цивільний кодекс України // Офіційний вісник України. — 2003. — № 11. — 28 березня. — С. 7. — Ст. 461, код акта 24654/2003.
79. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. —№ 40. — 3 жовтня. — Ст. 356.
80. Постанова Кабінету Міністрів України № 342 від 15.03.2002 р. “Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я та програм в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету” // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — 5 квітня. — С. 122. — Ст. 600, код акта 21867/2002.
81. Декрет Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 21.02.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 7. — Ст. 52.
82. Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — Ст. 490.
83. Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 15. — Ст. 190.
84. Наказ МВС України № 1276 “Про затвердження Інструкції про організацію роботи з пенсійного забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України і членів їхніх сімей” від 31 жовтня 2003 р. // Офіційний вісник України. — 2004. — № 51, том 2. — 2 січня. — С. 457. — Ст. 2724, код акта 27140/2003.
85. Наказ МВС України № 1296 від 4.11.2003 р. “Про медичне забезпечення в закладах охорони здоров’я системи МВС України” // Офіційний вісник України. — 2004. — № 20. — 4 червня. — С. 160. — Ст. 1395, код акта 28916/2004.
86. Наказ МВС України № 85 від 06.02.2001 р. “Про затвердження Положення про діяльність військово-лікарської комісії та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС” // Офіційний вісник України. — 2001. — № 9. — 16 березня. — С. 450. — Ст. 392, код акта 17942/2001.
87. Авер’янов В. Б. Нова доктрина управління адміністративного права / В. Авер’янов // Право України. — 2006. — № 5.
88. Войтенко А. Тут повертають здоров'я / А. Войтенко // Одеські вісті. — 2004. — 19 червня [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http//izvestiya.odessa.gov.ua.
89. Курінний Є. В. Адміністративно-правова охорона банківської системи України та шляхи її вдосконалення : дис. … кандидата юрид. наук / Курінний Євген Володимирович. — К., 1996. — 188 с.
90. Литовский Б. В первую очередь нужно защищать врачей / Борис Литовский // Зеркало недели. — 2008. — № 14. — 12 апреля. — С. 16.
91. Лехан В. Н. Здравоохранение в Украине: какой вариант медицинского страхования предпочтительнее? / В. Лехан // Therapia. Український медичний вісник. — 2007. — № 5. — С. 75—78.
92. Князев В. В. Полицейские системы зарубежных государств : пособие / Князев В. В., Сазонова Н. И., Жмыхов А. А., Заморина Т. Ю. — М. : ВНИИ МВД России, 2004. — 135 с.
93. Логвиненко Б. О. Питання характеристики вітчизняної моделі медичного забезпечення ОВС / Б. Логвиненко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : збірник наукових праць. — 2007. — № 4 (35). — С. 224—230.
94. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 385 від 28 жовтня 2002 р. “Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я” // Офіційний вісник України. — 2002. — № 46. — 29 листопада. — С. 131. — Ст. 2116, код акта 23614/2002.
95. Характеристика відомчої медичної служби та виконання основних завдань, що покладені на неї. ДМЗР МВС України, 2006 р. ДМЗР МВС України.
96. Наказ МВС України № 1286 “Про затвердження положень про заклади охорони здоров'я МВС України” від 4.11.2003 року.
97. Теорія управління в ОВС : навчальний посібник / за ред. В. А. Ліпкана. — К. : КНТ, 2007. — 884 с.
98. Постанова Кабінету Міністрів України № 1272 “Про державну санітарно-епідеміологічну службу” від 24.09.2004 року // Офіційний вісник України. — 2004. — № 39. — 15 жовтня. — C. 43. — Ст. 2586, код акта 30188/2004.
99. Чепельська Т. Правоохоронці потребують охорони. Їхнього здоров'я / Тамара Чепельська // Іменем закону. — 2008. — № 24 (5618). — 13-19 червня. — С. 10—11.
100. Наказ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 57 від 28.01.2003 року “Про затвердження Положення про ВОЗ УМВС в області.
101. Наказ МВС № 67 від 11.02.2008 року “Про внесення змін до додатка 9, затвердженого наказом МВС від 04.11.2003 № 1286”.
102. Наказ МОЗ України № 146 “Про атестацію середніх медичних працівників” від 23.10.1991 р.
103. Наказ МВС № 25 “Про внесення доповнень до наказу МОЗ України від 23.10.91 № 146 “Про атестацію середніх медичних працівників”.
104. Чорнобиль: медичні аспекти. Медична служба МВС України на варті охорони здоров'я учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи 1986-2001 рр. : документально-публіцист. нарис. — К. : Варта, 2001. — 288 с.
105. Гончарук С. Т. Основи адміністративного права України : навчальний посібник / С. Гончарук. — К., 2004. — 200 с.
106. Адміністративне право України : академічний курс : підруч. у 2 т. — К. : Вид-во «Юридична думка», 2004— .— Том 1 : Загальна частина / [ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова)]. — 2004. — 584 с.
107. Вибирай сам: бути здоровим чи бути залежним / ЦПД та ППВ МВС України. — К., 2005. — 13 с.
108. Закон України “Про психіатричну допомогу” від 4 квітня 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — № 12. — 7 квітня. — С. 24. — Ст. 444, код акта 15251/2000.
109. Постанова Кабінету Міністрів України № 1465 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних, психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка проводить цю діяльність, або оточуючих” від 27 вересня 2000 р. // Офіційний вісник України. — 2000. — № 39. — 13 жовтня. — С. 40. — Ст. 1656, код акта 16786/2000.
110. Наказ МВС України № 842 від 28 липня 2004 року “Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України” // Офіційний вісник України. — 2004. — № 44. — 19 листопада. — С. 187. — Ст. 2922, код акта 30542/2004.
111. Наказ Міністерства оборони України №2 від 04 січня 1994 року “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України” [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http//rada.gov.ua. — Код документа: vd940104 vn2.
112. Спільний наказ МОЗ України та Служби безпеки України № 174/136 від 13 травня 2002 р. “Про затвердження Переліку психічних захворювань (розладів), які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці і за наявності яких допуск до державної таємниці громадянинові не надається” // Офіційний вісник України. — 2002. — № 22. — 14 червня. — С. 145. — Ст. 1085, код акта 22500/2002.
113. Наказ МОЗ України № 12 від 17 січня 2002 р. “Про затвердження Інструкції про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів” // Офіційний вісник України. — 2002. — № 6. — 22 лютого. — С. 240. — Ст. 259, код акта 21416/2002.
114. Постанова Кабінету Міністрів України № 1238 від 6.11.1997 року “Про обов’язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення” // Офіційний вісник України. — 1997. — № 46. — С. 53, код акта 4300/1997.
115. Наказ МОЗ України № 339 від 28 листопада 1997 р. “Про затвердження Інструкції про проведення обов’язкових попередніх та періодичних наркологічних оглядів” // Офіційний вісник України. — 1997. — № 51. — С. 77, код акта 4502/1997.
116. Логвиненко Б. О. Організація наркологічних оглядів в ОВС України / Б. Логвиненко // Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах : матеріали наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 12 жовтня 2007 р.) / ДДУВС. — Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2007. — С. 113—117.
117. Колесова Н. Ю. Военно-врачебная експертиза : справочное пособие / Н. Колесова. — М. : ЮРКНИГА, 2005. — 272 с.
118. Постанова Кабінету Міністрів України № 1153 від 17.10.1997 року “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АР Крим, місцевих органах виконавчої влади” // Офіційний вісник України. — 1997. — № 43. — С. 50, код акта 4154/1997.
119. Балдецкий А. Медицинское освидетельствование сотрудников органов внутренних дел / А. Балдецкий // Профессионал. — 2005. — № 2 (64). — С. 40—43.
120. Лист Департаменту медичного забезпечення та реабілітації МВС України №55\1-197 від 15 лютого 2007 року “Про підготовку доповіді України про виконання положень Конвенції проти катувань”. ДМЗР МВС України.
121. Спільний наказ МОЗ України та МВС України № 331/645 “Про проведення спільних протитуберкульозних заходів серед тимчасово затриманих та взятих під варту осіб, які тримаються у спеціальних установах ОВС, у терміни, встановлені законодавством України” від 25 вересня 2006 р. // Офіційний вісник України. — 2004. — № 28, том 2. — С. 805. — Ст. 1928, код акта 29458/2004.
122. Наказ МВС України № 384 від 13 липня 1996 року “Про затвердження Положення про приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ” [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http//rada.gov.ua. — Код документа vd960713 vn384.
123. Наказ МВС України № 946 “Про затвердження норм забезпечення господарським інвентарем кімнат для затриманих чергових частин, ізоляторів тимчасового тримання, приймальників-розподільників осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальників для осіб, підданих адміністративному арешту, пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні” від 25.09.2006 року.
124. Лист Департаменту медичного забезпечення та реабілітації МВС України від 07.11.2006 №14103/Рд.
125. Гусаров Г. А. О работе врачебных комиссий по отбору кандидатов в суворовские училища / Г. Гусаров // Сборник научно-практических работ / Управление учебных заведений МВД СССР. Медицинская служба. — 1957. — С. 80—82.
126. Голоцван М. А. К вопросу о медицинском освидетельствовании офицерского состава, направляемого на усовершенствование / М. Голоцван // Сборник научно-практических работ / Управление учебных заведений МВД СССР. Медицинская служба. — 1957. — С. 83—85.
127. Наказ МВС № 319 від 10 травня 2005 року “Правила відбору та прийому до вищих навчальних закладів МВС України” // Офіційний вісник України. — 2005. — № 22. — С. 115. — Ст. 1235, код акта 32538/2005.
128. Наказ МВС України № 231 від 1.04.1998 року “Про затвердження Положення про вищий заклад освіти МВС України”.
129. ХНУВС: підрозділи університету [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.univd.edu.ua/index.php?id=9&lan=ukr.
130. Криволапчук В. О. Особиста безпека : навчально-практ. посібник / Тодоров І. М., Бондарчук М. Т., Юрченко А. В., Шаповалов О. В. — К. : ВПЦ МВС України, 2006. — 169 с.
131. Шестаков С.В. Адміністративно-правовий статус працівника міліції : дис. … кандидата юрид. наук / Шестаков Сергій Володимирович. — Харків, 2004. — 212 с.
132. Недоступ М. Ф. Медична підготовка : навчально-метод. посібник / [МВС України, Луганська акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України] / М. Недоступ. — Луганськ : РВВ ЛАВС, 2004. — 50 с. — (Бібліогр.: с. 48).
133. Розпорядження МВС України №323 від 22.04.2005 року “Про вдосконалення організації навчанням курсантів навчальних закладів МВС та працівників органів внутрішніх справ навичок надання першої медичної допомоги”.
134. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения / [под ред. Ю.П. Лисицына]. — М. : Медицина, 1987. — 432 с.
135. Манохин В. М. Российское административное право / Манохин В. М., Адушкин Ю. С., Багишаев З. А. — М. : Юристь, 1996. — 472 с.
136. Захарова А. О. Медичне забезпечення особового складу Міністерства внутрішніх справ України в умовах ліквідації масових безпорядків / А. Захарова // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. — 2002. — № 1 (7). — С. 233—236.
137. Човдырова Г. С. Медико-психологическая реабилитация личного состава МВД России, осуществляющего оперативно-служебную деятельность в экстремальных условиях : методические рекомендации для психологов / Г. Човдырова. — М. : ВНИИ МВД России, 2002.
138. Правові основи державної служби медицини катастроф України / [МОЗ України, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф] ; під заг. ред. д.м.н., проф. В.О. Волошина. — К., 2002.
139. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” // Офіційний вісник України. — 2000. — № 28. — С. 2. — Ст. 1155, код акта 16236/2000.
140. Постанова КМУ № 2025 від 18 грудня 1998 р. “Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів” // Офіційний вісник України. — 1998. — № 51. — 8 січня. — C. 37, код акта 6553/1998.
141. Чорнобильська книга пам’яті МВС України / [кол. авторів]. — К. : СПД «Тьокін М.І.» за участю «Азимут-Україна», 2006. — 832 с.
142. Чорнобильська катастрофа в документах, фактах та долях людей / [кол. авторів]. — вид. 2-ге, доопрацьов. — К. : Азимут-Україна, 2006. — 624 с.
143. Медична служба УМВС. 1943-2003 / Відділ охорони здоров’я УМВС. — Чернігів : РВК «Деснянська правда», 2003.
144. Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 16. — С. 200.
145. У Центральному госпіталі МВС вшановували ліквідаторів Чорнобильської катастрофи. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: mvsіnfo.gov.ua/events/index.html.
146. Постанова Кабінету Міністрів України № 571 “Про організацію і функціонування Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 9 червня 1997 року // Офіційний вісник України. — 1997. — № 24. — C. 84, код акта 1021/1997.
147. Наказ МОЗ України № 150 “Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв’язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС” від 17 червня 1997 року // Офіційний вісник України. — 1997. — № 40. — 20 жовтня. — С. 57, код акта 4059/1997.
148. Спільний наказ Державного комітету статистики та МОЗ України № 256/184 “Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань охорони здоров’я та Інструкцій щодо їх застосування” від 31 липня 2000 року // Офіційний вісник України. – 2000. — № 40. — 20 жовтня. — С. 177. — Ст. 1719, код акта 16821/2000.
149. Наказ МВС України № 870 від 08.10.2001 року “Про затвердження форм галузевої статистичної звітності та облікової статистичної документації закладів охорони здоров’я МВС України”.
150. Хантіль М. Очі оперують просто в поліклініці / М. Хантіль // Іменем закону. — 2007. — № 7 (5549).
151. Пашков В. Господарсько-правові аспекти медичного та фармацевтичного обслуговування / В. Пашков // Підприємство, господарство і право. — 2008. — № 7. — С. 16—19.
152. Наказ МВС України № 161 від 25.02.2003 року // Офіційний вісник України. — 2003. — № 10. — 21 березня. — С. 127. — Ст. 452, код акта 24604/2003.
153. Постанова Кабінету Міністрів України № 1138 від 17.09.1996 року “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я”, із змінами, внесеними Постановою КМУ № 862 від 2 вере