Теоретико-методологічні засади інформаційного права України: реалізація права на інформацію

Краткое описание

З М І С Т

Вступ ............................................................................................................. 5–21
Розділ 1. Інформаційна сфера та теоретико-методологічні погляди щодо формування правової системи регулювання інформаційних відносин …..... 22
1.1. Державна інформаційна політика в умовах формування інформаційного суспільства........................................................................................................... 22–31
1.2. Сучасний стан українського законодавства в сфері інформаційних відносин…………………...…………………………………………………… 32–48
1.3. Зарубіжний досвід реалізації права на інформацію.................... 48–68
Розділ 2. Законодавчі режими використання інформації та їх вплив на забезпечення прав людини.................................................................................. 69
2.1. Поняття сучасного інформаційного ринку і режими доступу до інформації............................................................................................................ 69–95
2.2. Проблемні питання отримання та використання інформації з відкритим доступом....................................... ………………………………... 95–97
2.2.1. Відкритість інформації про діяльність органів державної влади і місцевого самоврядування як фактор демократизації суспільства………. 97–109
2.2.2. Право засобів масової інформації на доступ до інформації з відкритим доступом………………………………………………………... 109–112
2.2.3. Забезпечення прав людини, суспільства, держави при отриманні доступу до екологічної інформації ……………………………………….. 112–120
2.2.4. Особливості регулювання статистичної та іншої інформації з відкритим доступом …. …………………………………………………… 120–131
2.3. Права на інформацію з обмеженим доступом як субінститут права власності……………………………………………………………………. 132–135
2.3.1. Забезпечення права людини на особисту таємницю. Пріоритет прав людини при збиранні та використанні інформації про громадянина….. 135–154
2.3.2. Основні положення інформаційно-правових відносин в інституті комерційної таємниці…...…………………………………………………. 154–167
2.3.3. Загальні правила встановлення та зберігання банківської таємниці ………….…………………………………………………………………… 168–172
2.3.4. Проблеми дотримання прав автора та власника у виключних правах, пов’язаних з інтелектуальною власністю. Режим обмежено оборотоздатної інформації..………………………………………………………………...... 172–179
2.3.5. Захист пріоритету при здійсненні права громадян на таємну інформацію …………………….…………………………………………… 179–190
Розділ 3. Проблемні питання державно-правового регулювання права людини на інформацію в Україні …..……………………………………... 191
3.1. Місце інформаційних відносин в державному управлінні та їх значення у забезпеченні демократизації суспільства………………………………... 191–203
3.2. Проблемні питання реалізації права на інформацію в правовій системі України ………..……………………………………………………………. 203–221
Висновки ……………………………………………….……………... 222–224
Додатки………………………………………………………………… 225–249
Список використаних джерел ……………………………….……..... 250–270
ВСТУП

Актуальність теми. В сучасному світі важливі політичні, економічні, екологічні, інформаційні події безпосередньо впливають не тільки на міжнародно-правовий стан, а й на відповідні процеси у конкретній країні, а також на інтереси її громадян, діяльність політичних, соціально-економічних, соціально-культурних міжнародних та національних об’єднань. Впливові та взаємопов’язані процеси, що визначають життєдіяльність кожної держави, мають глобальний характер та отримали назву глобалізації.
В умовах глобалізації швидкими темпами формується новий тип людської формації – „інформаційне суспільство”. Однією з основних характеристик новітньої формації є швидкий обмін інформацією, розвиток усіх сфер людської діяльності за допомогою знань.
Наявність потужних інформаційних технологій, що, проникаючи в усі сфери суспільного життя, генерують не тільки нові можливості, але й загрози, вимагає існування єдиної взаємоузгодженої правової системи регулювання інформаційних відносин.
Особливістю управління інформаційною сферою є широкий спектр суспільних відносин, що охоплюються ним. Врегулюванню підлягають інформаційні відносини, які за правовим змістом забезпечують реалізацію основних прав людини, а також державні та міждержавні, міжнаціональні, міжконфесійні та інші відносини.
Відсутність єдиної правової системи регулювання інформаційних відносин, принципів та методики здійснення державної інформаційної політики, ефективного управління інформаційними ресурсами призводять до значного відставання України від темпів світового економічного та культурного розвитку, гальмування процесів інтеграції до міжнародного співробітництва.
Насамперед, ефективність державної інформаційної політики залежить від створення тотожної, узгодженої системи національного законодавства та її інтегрованості до міжнародно-правових стандартів. Теоретичне обґрунтування на відповідній науково-методологічній основі повинно бути покладено в теорію та практику багатопрофільного, складного процесу формування українського інформаційного права та інформаційної державної політики.
За даними Держкомстату України станом на 2008 рік інформаційні відносини регулюються 257 Законами України та 290 Постановами Верховної Ради України, 368 Указами та 87 розпорядженнями Президента України, 1149 постановами та 206 розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також 1095 нормативними актами міністерств і відомств України.
Державна інформаційна політика передбачає створення правових норм, які забезпечують можливості учасників правовідносин вільно реалізувати право на інформацію. Першочерговим завданням науки та галузі інформаційного права є встановлення основних міжнародних принципів права доступу громадян до інформації: презумпція відкритості та вільного доступу до інформації; повнота та достовірність інформації; своєчасність надання інформації; обмеження права доступу до інформації тільки відповідно до законних режимів доступу до інформації; право судового оскарження при забороні доступу громадян до інформації.
Перехід від індустріального до інформаційного суспільства впливає на економіку, політику, поведінку людей. Наприклад, серед сучасних технологій для розвитку держави велике значення має використання інформаційних мереж. Серед розвинутих країн використання Інтернету становить не менше 15 % від кількості населення. У США – 43 %, Німеччині – 21 %, Польщі – більше 5 %, Україні – менше 2 %.
Невпинне якісне оновлення суспільства, побудова правової держави призводять до кардинальних змін міждержавних відносин та світогляду людей. На перший план виходить вирішення глобальних завдань – формування в Україні єдиної системи регулювання інформаційних відносин, систематизація та захист інформаційних ресурсів, побудова інформаційної інфраструктури, розроблення державної політики захисту персональних даних, встановлення деліктних інформаційних правовідносин. Першочерговим завданням, яке, очевидно, постає перед державою, є правова підтримка інформаційних процесів, включаючи гармонізацію міжнародного законодавства в системі вітчизняного права.
Реалізація права на інформацію, як елемент державної інформаційної політики, повинна забезпечувати розвиток інститутів демократії, прав людини і громадянина, підвищення економічної могутності держави, її міжнародного авторитету, підйом матеріального та культурного рівня життя громадян. Так, за результатами проведеного автором опитування середньої ланки працівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, рівень відкритості нормотворчості органів виконавчої влади задовольняє лише 13 % респондентів, а якість отриманої інформації від органів державної влади повністю задовольняє 16 % учасників дослідження. Слід зауважити, що неотримання громадянами повної інформації призводить до відповідного скорочення інформації від громадян, що надається для прийняття управлінських рішень і, як наслідок, прийняття органами державної влади хибних рішень.
Вирішення цих завдань вимагає вивчення досягнень української правової науки, узагальнення теоретико-методологічного досвіду формування науки та галузі інформаційного права, аналізу та використання зарубіжного законодавства і відповідних міжнародно-правових актів на рівні дисертаційного дослідження.
Тому і процес реалізації державної інформаційної політики української держави не може бути відсторонений від законодавчого регулювання, яке матеріалізується у правових формах і є засобом здійснення державою власних управлінських функцій.
Проблематика дослідження знаходиться, з одного боку, на стику теорії інформаційного та конституційного права, що підтверджує функціональну єдність державно-правової сфери, а з іншого – визначає об’єктивний зв’язок і взаємодію права і державної інформаційної політики.
Інтеграція України до світової спільноти об’єктивно вимагає посилення уваги до проблем, що виникають у площині інформаційних відносин. Для забезпечення реальної демократії та розвитку правової держави право людини на інформацію розглядається як один із головних елементів цього процесу.
Вдосконалення правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері набуває сьогодні особливого значення та розглядається як найголовніше питання демократичного, правового, економічного, соціального розвитку держави. Ця обставина вимагає проведення відповідних наукових досліджень, на підставі яких повинна оновлюватись та удосконалюватись практика правового регулювання суспільних відносин в інформаційній сфері.
Розробка фундаментальної теорії розвитку інформаційних відносин при врахуванні сучасних світових модельних та національних законів, своєчасне встановлення чітких напрямів розвитку національного інформаційного законодавства при вирішенні наявних та майбутніх проблем встановлення пріоритету права людини на інформацію дозволить спростити процедуру входження України у світову спільноту правових, демократичних країн.
На думку О.А. Баранова, К.І. Бєлякова, В.М. Брижко, В.Д. Гавловського, В.Г. Хахановського, В.С. Цимбалюка, М.Я. Швеця, існуюча значна сукупність нормативно-правових актів, що регулюють інформаційні відносини, потребує узгодженості, систематизації, тобто вимагає формування системи інформаційного права. Постає нагальна наукова задача – обґрунтувати на теоретичному рівні єдність у системі українського права інститутів демократії, інформаційних відносин, інституту прав та свобод людини і громадянина.
Необхідність наукового дослідження методологічних засад формування науки інформаційного права України в сучасних умовах і зумовила написання цієї роботи.
Автор, досліджуючи та осмислюючи цю проблему, опирався на праці вітчизняних учених і дослідників у галузі юридичної науки: В.Б. Авер’янова, І.В. Арістової, О.А. Баранова, К.І. Бєлякова, В.М. Брижко, В.Д. Гавловського, О.Б. Горова, М.В. Гуцалюка, Р.А. Калюжного, А.М. Колодія, В.К. Колпакова, Т.А. Костецької, О.В. Кохановської, Н.В. Кушакової, А.І. Марущака, М.І. Мельника, Є.М. Моісеєва, Н.Р. Нижник, А.Ю. Олійника, А.А. Письменницького, В.Ф. Погорілко, І.І. Родіонова, Ю.М. Тодики, А.Й. Француза, В.Г. Хахановського, В.С. Цимбалюка, М.Я. Швеця, Ю.С. Шемшученка, а також зарубіжних науковців Ю.М. Арського, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, І.Л. Бачило, Д. Галла, Я. Гонцяжа, О.Г. Данільяна, В.А. Дозорцева, В.С. Єгорова, О.С. Йоффе, В.О. Калятіна, А.Н. Колмогорова, С.В. Лінецького, В.Н. Лопатіна, О.А. Лукашової, А.В. Малько, Н.І. Матузова, Т. Маунца, В.С. Нерсесянца, С.В. Полєніної, А.П. Сергєєва, Е.В. Талапіної.
У роботі, одночасно з дослідженнями державно-правового характеру, використані праці філософів, економістів, соціологів, зокрема Д. Белла, У. Дайзарда, Р. Ієринга, Ю. Масуда, А. Милка, С. Нора, М. Портера, Т. Стоуньєра, А. Ралстона, Е. Реллі, Е. Тоффлера, А. Тойнбі, А. Турена, К. Ясперса, В.С. Іванова, В.В. Ільїна, І.Б. Новицького, Ф. Хайєка та ін.
Слід зауважити, що наукові праці, тим чи іншим чином розглядаючи окремі питання розвитку інформаційного законодавства, не мають спеціальних монографічних (або дисертаційних) досліджень теоретико-методологічних засад визначеної проблематики, єдності інституту прав людини з інститутами демократії. Між тим, вивчення теми безумовно вказує, що в сучасних умовах виникає не тільки теоретична, а й практична необхідність у науковому обґрунтуванні концепції реалізації прав суб’єктів інформаційних відносин як одного з головних чинників розвитку правової держави та гарантування розвитку інститутів демократії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Напрям дослідження узгоджується та спрямований на виконання основних положень, визначених законами України „Про Національну програму інформатизації” від 04.02.1998 року, „Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки” від 09.01.2007 року. Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень „Пріоритетні напрями наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС на 2007–2009 роки” (п. 27), та є складовою Основних напрямів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ на 2008 рік (п. 106).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз теоретико-методологічних засад реалізації права на інформацію; наукове обґрунтування шляхів та методів розвитку інститутів інформаційного права у співвідношенні з інститутами демократії і прав людини, громадянина, а також розробку пропозицій та рекомендацій щодо необхідності забезпечення пріоритету права людини на інформацію в умовах демократизації суспільства, подальшого розвитку інтеграційних процесів.
У відповідності до визначеної мети встановлювались наступні завдання:
- визначити теоретико-методологічні засади інформаційного права, особливості формування інформаційного права в Україні;
- дослідити методологію реалізації права на інформацію в Україні та встановити особливості методів інформаційного права;
- узагальнити досвід зарубіжних країн щодо регулювання інформаційних відносин у сучасних умовах розвитку суспільства, спрогнозувати особливості регулювання інформаційних відносин у майбутньому при становленні нової формації – інформаційного суспільства;
- дослідити та об’єктивно висвітлити реальний стан забезпечення права людини та громадянина на інформацію в правових інститутах українського інформаційного законодавства;
- проаналізувати проблеми, що виникають у процесі регулювання інформаційних відносин, з акцентом на реалізацію права на інформацію, в тому числі в частині забезпечення гарантій прав людини на інформацію, надати пропозиції щодо їх удосконалення;
- визначити методологію та загальні характеристики етапів становлення, тенденцій розвитку міжнародного та національного інформаційного права;
- дослідити сучасний стан інформаційного законодавства України та встановити співвідношення його розвитку із загальними тенденціями формування інформаційного законодавства розвинутих країн світу;
- встановити методологію формування інформаційного права України та надати практичні рекомендації щодо забезпечення конкурентоспроможності національного інформаційного законодавства;
- визначити правові форми використання інформаційних ресурсів та їх функціонування при провадженні державної інформаційної політики.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини щодо правового регулювання в інформаційній сфері, реалізації права на інформацію в українському суспільстві.
Предметом дослідження виступають теоретико-методологічні засади інформаційного права за напрямами щодо реалізації права на інформацію.
Методи дослідження. Для вирішення завдань дисертації використано широкий спектр загальноправових, конкретно-наукових та спеціальних методів дослідження. Сутністю комплексного застосування наукових способів пізнання було осмислення та аналіз основних ознак, принципів і методології формування інформаційного права, на підставі яких створюється правова система регулювання інформаційних правовідносин.
За допомогою гносеологічного та порівняльно-правового методу встановлені основні характерні ознаки етапів розвитку інформаційного законодавства, дієвість регулювання інформаційних відносин у різних суспільно-правових системах (розділ 1.3); місце інституту прав людини у різних суспільних формаціях та його вплив на визначення правового статусу людини (розділ 1.1; 2.1). Гносеологічний метод дослідження надав змогу визначити юридичну природу формування інформаційного законодавства в Україні, можливості застосування світового досвіду при регулюванні інформаційних відносин та інтеграції норм міжнародного права у національне законодавство (розділ 1.2).
Порівняльно-правовий метод застосовано з метою дослідження етапів розвитку суспільних інформаційних відносин у різних країнах світу та виявлення загальних закономірностей розвитку інформаційного законодавства (розділ 1.3).
Оскільки Україна має інтегруватися в світову та європейську економічну і політичну систему, обов’язковим прийомом дослідження є порівняння міжнародного права з національним, вивчення можливостей застосування наявного світового досвіду в реаліях українського суспільства (розділ 1.3; 2.2).
В дослідженні використовувались діалектичний, системний, аналітичний методи та метод структурно-функціонального аналізу, за допомогою яких стало можливим запропонувати удосконалену систему режимів доступу до інформації (розділ 2.1; 2.2). Аналітичний метод надає можливість встановити необхідність забезпечення пріоритету людини, що цілком відповідає вимогам української Конституції та принципам побудови правової держави (розділ 2.2.1; 2.2.2).
Використання індуктивного методу, сукупності отриманих та розглянутих даних дозволяє підтвердити висновок про необхідність систематизації інформаційного законодавства, наприклад, Кодексу України про інформацію, що на предметі та методах науки дозволить розвивати галузь українського інформаційного права (розділ 2.3.1).
За допомогою логічно-юридичного, системно-структурного та інших загальнонаукових та спеціальних методів визначені основні проблеми забезпечення права людини на інформацію в умовах розвитку в Україні демократичних інститутів, розраховані прогнози розвитку адміністративної реформи в Україні за умови забезпечення пріоритету прав людини як головного елементу демократизації суспільства (розділ 2.2; 2.3; 3.1).
Дослідження загальної характеристики сучасного українського законодавства вимагає застосування статистичного методу. А конкретно-соціальний метод дає можливість спрогнозувати проблеми у сфері регулювання інформаційних відносин та запропонувати обґрунтування пропозицій щодо розвитку українського законодавства з метою усунення існуючих недоліків забезпечення права на інформацію (розділ 1.2; 3.2).
В умовах наявного позитивного права, коли існує критична кількість правових актів, що регулюють сферу інформаційних відносин, потрібно визначити розробленість у теоретичному плані інформаційних правових норм та ефективність їх застосування. Статистичний метод дозволяє отримати кількісні та якісні показники застосування існуючих норм стосовно дотримання прав і свобод громадян, виконання державою та громадянами встановлених конституційних обов’язків (розділи 2.2.1–2.2.4).
Емпіричну базу дослідження становлять принципи і норми міжнародного та національного права, що регулюють інформаційні відносини на міжнародному та національному рівнях. Крім того, з метою дослідження стану виконання державою інформаційної функції в роботі використані результати анкетування начальників, спеціалістів юридичних відділів райдержадміністрацій, виконавчих апаратів районних, міських Рад міст обласного, районного значення, селищ та начальників районних, міських управлінь юстиції у кількості 124 експертів та результати масового опитування дорослого населення України віком старше 18 років, за офіційними довідками та звітами всього 2009 респондентів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробленні низки нових підходів визначення методології формування міжнародного та національного інформаційного права, проведення комплексного теоретичного аналізу щодо реалізації права на інформацію, правових форм реалізації державної інформаційної політики за умови забезпечення пріоритету прав людини як невід’ємної частини існування демократії.
У межах проведеного дослідження отримані такі результати, що мають наукову новизну:
вперше:
• запропоновано методологію дослідження загальної характеристики етапів становлення, тенденцій розвитку міжнародного і національного інформаційного права, що базується на діалектичному та порівняльно-правовому методі встановлення міжнародно-правових норм і норм національного інформаційного законодавства різних країн;
• надано теоретичне обґрунтування самостійності окремих інститутів інформаційного права при їх комплексному застосуванні в українській правовій системі, а саме: виходячи із аналізу співвідношення правових інститутів демократії, права людини та правової держави;
• запропоновано та обґрунтовано режим доступу до інформації – „обмежено обороноздатна”. Особливий режим доступу до інформації повинен передбачати обов’язок держави встановлювати охорону інформації, але за особливих умов гарантованого відкритого доступу до неї і безумовному праві власника особисто надавати дозвіл на використання такої інформації, що відповідає особливостям захисту права інтелектуальної власності;
удосконалено:
• правовий механізм державних гарантій забезпечення права на інформацію та визначено тенденції розвитку правових форм реалізації інформаційного права;
• теоретико-методологічні засади інформаційного права щодо реалізації права на інформацію, а саме: досліджено правові основи формування науки інформаційного права та теоретичні питання методології запровадження державної інформаційної політики, механізми регулювання інформаційних правовідносин у контексті реалізації права на інформацію;
• наукове обґрунтування необхідності нормативного захисту інформації, що не закріплюється виключно у документованій формі, яка забезпечує юридичні гарантії захисту суддівської та адвокатської таємниці, таємниці сповіді та деяких інших видів відомостей, які відповідно до національного права повинні бути захищені;
• правові аспекти формування та захисту інформаційних ресурсів єдиного інформаційного простору України, в тому числі правовий механізм реалізації права на конфіденційну інформацію з точки зору використання міжнародних, конституційних, державних стандартів;
• законодавче забезпечення формування та розвитку єдиного інформаційного простору України на засадах систематизації національного інформаційного права;
дістали подальшого розвитку:
• принципи формування ринку інформаційних продуктів та послуг за умови ефективного використання переваг інформаційного суспільства та запобігання можливих негативних наслідків глобалізації;
• теоретико-правова характеристика інститутів відкритої інформації та інформації з обмеженим доступом, у тому числі визначені правові умови забезпечення права на інформацію як елемент формування правової системи регулювання інформаційних відносин;
• обґрунтована необхідність систематизації інформаційного законодавства за умови інтеграції України до світових стандартів інформаційного обміну;
• методологія розмежування нормативно-технічних заходів захисту інформації від несанкціонованого доступу та законодавчого регулювання системи інформаційних відносин;
• теоретико-методологічне обґрунтування перспектив розвитку інститутів державної таємниці, інформації з обмеженим доступом, обмежено оборотоздатної інформації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, пропозиції і висновки можуть використовуватися та використовуються:
У правотворчій сфері – висновки, що містяться у дисертації, запропоновані як положення систематизації інформаційного законодавства України, а також нормотворчості місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування (Акт впровадження № 01-02/149 від 24.03.2008 року Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій).
Матеріали дослідження сприятимуть подальшому розвитку науки інформаційного права, зокрема, інтеграції національного інформаційного законодавства у систему міжнародних норм.
У сфері правозастосування – результати дисертаційної роботи, в частині щодо пропозицій автора по використанню нормативно-правового інструментарію, запропоновані та впроваджуються як засіб удосконалення механізму державних гарантій забезпечення права людини на інформацію (Акт впровадження № 232 ст від 28.05.2008 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області).
У навчальному процесі – теоретичні розробки щодо механізму реалізації права на інформацію, отримані дисертантом, використовуються при викладанні спеціальних курсів „Міжнародне інформаційне право”, „Міжнародно-правовий захист інтелектуальної власності” (Акт впровадження № 121 від 20.03.2008 року Чернігівського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом).
У науково-дослідній сфері – результати дослідження можуть бути застосовані для обґрунтування теоретичних засад напрямів наукових дисциплін – міжнародного інформаційного права, міжнародно-правового захисту інтелектуальної власності, правового статусу людини, правового режиму електронного уряду та ін.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено наукове дослідження теоретико-методологічних засад інформаційного права України : реалізації права на інформацію. Особистий внесок дисертанта у працях підготовлених і виданих у співавторстві, а саме у статті „Предмет та методи інформаційного права” та тезах до Міжнародної науково-практичної конференції „Теоретико-методологічні засади формування науки інформаційного права” складає 50 %. Власні оригінальні теоретичні напрацювання здобувача є його особистим внеском у наукові праці, опубліковані у співавторстві, використання їх у дослідженні здійснюється з обов’язковим посиланням на зазначені роботи.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювались на засіданні міжкафедрального семінару кафедр управління в органах внутрішніх справ, адміністративного права та процесу, інформаційних технологій, відділу організації наукової роботи Київського національного університету внутрішніх справ. Окремі висновки і узагальнення обговорені на ІІ Всеукраїнській науковій конференції молодих науковців, аспірантів і студентів „Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави” (Одеса, грудень 2003 р.); Міжнародній науковій конференції молодих вчених „Треті осінні юридичні читання” (Хмельницький, листопад 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів та студентів „Захист прав людини в Україні. Теоретичні та практичні аспекти” (Донецьк, грудень 2005 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення” (Львів, квітень 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука” (Суми, травень 2008 р.); ІІІ, ІV, V Міжвузівських науково-практичних конференціях „Історико-правові та соціально-економічні аспекти розвитку суспільства” (Чернігів, 2004, 2005, 2006 рр.).
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладені у семи наукових публікаціях, чотири з яких надруковано у фахових виданнях України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В умовах глобалізації та переходу до інформаційного суспільства особливе значення набуває реалізація права на інформацію, встановлення пріоритету права людини на інформацію як необхідної складової демократичного суспільства. Запропонована методологія формування правової системи регулювання інформаційних відносин в Україні в частині реалізації права на інформацію. Здійснено розробку теоретичних підходів щодо забезпечення державних гарантій права на інформацію, спрямованих на наукове та практичне використання результатів, одержаних в процесі дослідження.
1. Сучасна українська правова система регулювання інформаційних відносин залежить від загальної тенденції впливу глобалізації на національне законодавство та розвиток інформаційного суспільства. Правові аспекти реалізації права на інформацію повинні враховувати як позитивні (скорочені терміни отримання значної кількості інформаційного продукту), так і негативні (створення стану небезпеки для самої людини) наслідки впливу в умовах глобалізації. Першочерговим завданням постає формування правової основи, законодавча підтримка та правовий захист ринку інформаційних продуктів і послуг.
2. Формування науково-обґрунтованої правової системи регулювання інформаційних відносин повинно враховувати теоретико-методологічні засади інформаційного права та практику правового регулювання міжнародних інформаційних відносин. Методологія дослідження загальної характеристики етапів становлення, тенденцій розвитку міжнародного та національного інформаційного права, що базується на діалектичному та порівняльно-правовому методі, надає можливість визначити пріоритети інформаційного права України та надати практичні рекомендації щодо забезпечення конкурентоспроможності національного інформаційного законодавства.
3. Досвід зарубіжних країн щодо регулювання інформаційних відносин засвідчує, що інтеграційна концепція, яка передбачає використання за особливою процедурою (ратифікація) міжнародних норм у національному законодавстві, є найбільш прогресивною для української правової системи.
4. Інформаційне право України виступає самостійною комплексною галуззю національного права, що вимагає теоретичного обґрунтування окремих інститутів інформаційного права при їх комплексному застосуванні в українській правовій системі, встановлення самостійного методу інформаційного права.
5. Значна кількість нормативно-правових актів визначає ситуаційний підхід до формування інформаційного законодавства України і викликає низку проблемних питань: відсутність легальної, ієрархічної єдності законів і відсутність тотожного понятійного апарату, суперечність практичного застосування нормативно-правових актів, як наслідок, відсутність реального правового механізму реалізації права на інформацію.
6. Комплексний, тотожний підхід до регулювання всіх напрямів інформаційних відносин надає реальну можливість для демократизації українського суспільства, забезпечує гарантії виконання обов’язків держави перед громадянином, пріоритет людини щодо отримання інформації. Інформаційне законодавство, ґрунтуючись на міжнародних та конституційних принципах інформаційного права, повинно визнавати наявність режиму обмежено оборотоздатної та дифамаційної інформації.
7. Крім документованої інформації, правовій охороні підлягає будь-яка інформація незалежно від форми носія. Правове забезпечення повинні отримати умови створення відкритої інформації, інформації з обмежено оборотоздатним та обмеженим доступом. Правовими нормами необхідно врегулювати процедуру оприлюднення інформації, що втратила режим таємності. Суб’єкти, що надають інформацію про себе з метою комплектування інформаційних ресурсів країни або інших інформаційних баз, мають право безоплатно користуватися цими даними.
8. В межах методології інформаційного права необхідно встановити інститут деліктології. Забезпечити реальну юридичну відповідальність посадових осіб та керівників органів державної влади за ненадання або неоприлюднення публічних відомостей, чи систематичне порушення права людини на інформацію. Одночасно встановлюється юридична відповідальність для суб’єктів, що створюють неправдиву інформацію, перекручують отримані відомості з метою передачі або передають недостовірну чи неповну інформацію. Потрібно законодавчо обумовити існування примусових дій проти недобросовісних операторів. Деліктне право є обов’язковою частиною науки та галузі інформаційного права України.
9. Особливого правового захисту потребує інститут особистої таємниці. Виконання міжнародно-правових вимог щодо збереження конфіденційності щодо персональних даних є найважливішим інститутом сучасного інформаційного права.
10. Відсутність правових меж інформаційного забезпечення та інформаційної взаємодії між управлінськими структурами, між державою, місцевим самоврядуванням, громадянами є гальмуючим фактором розвитку держави.
11. Вимагається встановлення чіткого розмежування нормативно-технічного захисту від несанкціонованого доступу до інформації та законодавчого регулювання системи інформаційних відносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Васильев Р. Ф. Охота за информацией / Васильев Р. Ф. – М., 1973. – 120 с.
2. Концепция развития информационного законодательства в Российской Федерации / И. Л. Бачило, А. А. Антопольский, Э. В. Талапина [и др.] // Государство и право. – 2005. – № 7. – С. 47–61.
3. Конвенція про захист прав людини та основних свобод (Рим, 4.XI.1950) // Голос України. – Офіц. вид. – № 3 (2503), 10.01.2001. – С. 6–8.
4. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1996. – № 30. – Ст.141.
5. Державне управління в Україні : організаційно-правові засади : навч. посіб. / [Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін.] ; за заг. ред. Н. Р. Нижник. – К. : УАДУ, 2002. – 164 с.
6. Майоров С. И. Информационный бизнес : коммерческое распространение и маркетинг / Майоров С. И. – М. : Финансы и статистика, 1993. – 153 с.
7. Masuda Y. The information Society as Postindustrial Society / Masuda Y. – Wash., 1983. – 129 p.
8. Смысл и назначение истории : Пер. с нем. / Ясперс Карл – [2-е изд.]. – М. : Республика, 1994. – 527 с.
9. Ясперс К. Всемирная история философии. Введение. Пер. с нем. К. В. Лощевский / Ясперс Карл – СПб. : Наука, 2000. –272 с.
10. Ralston A., Encyclopedia of Computer Science 3rd edition / Ralston A., Reilly E. D.–– New York : Van no strand Reinhold, 1993. – 596 p.
11. Nora S., The Computerization of Society. A Report to the President of France / Nora S., Minc A. – L. : Cambriqe, 1980. – 248 p.
12. Poster M. The Mode of Information : Poststructuralist and Social Context / Poster M. – L. : Cambriqe, Polity Press, 1990. – 129 p.
13. Гавловський В. Д. Інформаційне право : навч.-методич. комплекс / Гавловський В. Д., Цимбалюк В. С. – К., 1999. – 224 с.
14. Ален Турен. Повернення дієвця. Пер. з фр. О. Гуджен, О. Полемченко, Т. Шваб / Ален Турен – К. : Альтерпрес, 2003. –320 с. – (Сучасна гуманітарна бібліотека).
15. Тоффлер Е. Третья волна / Тоффлер Е. // США – экономика, политика, идеология. – 1992. – № 11. – С. 4–18.
16. Белл Даниел. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. Пер. с англ. / Белл Даниел. – М. : Academia, 1999. – 956 с.
17. Bell D. The End of Ideology. On the Exhaustion of Political ideas in the Fifties / Bell D. – Cambridge, 1960. – 886 р.
18. Стоуньер Т. Информационное богатство : профиль постиндустриальной экономики, новая технократическая волна на Западе / Стоуньер Т. – М. : Прогресс, 1986. – 450 с.
19. Stonier T. The Wealth of Information / Stonier T. – L., 1983 – 164 р.
20. Письменський А. А. Информационное право Украины / Письменський А. А. – Харьков : Бизнес Информ, 1996. – 248 с.
21. Touraine A. La societe postindustrielle / Touraine A. – P., 1969 – 98 р.
22. Портер М. Международная конкуренція : пер. с англ.; под ред. В. Д. Щетинина / Портер М. – М. : Международные отношения, 1993. – 896 с.
23. Портер Майкл. Японская экономическая модель : Может ли Япония конкурировать? ; пер. с англ. / Портер М. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2005. –262 с.
24. Акопов Г. Л. Правовая інформатика : современность и перспективы : учебное пособие / Г. Л. Акопов. – Ростов н/Д. : Феникс, 2005. – 320 с. – (Высшее образование).
25. Родионов И. И. Мировой рынок электронной информации для предпринимателей / Родионов И. И. – М., 2001. – 229 с.
26. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права / [М. Я. Швець, Р. А. Калюжний та ін.] ; за заг. ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. – Ужгород : ІВА, 2003. – 240 с.
27. Згуровський М. З. Розвиток інформаційного суспільства в Україні : Правове регулювання у сфері інформаційних відносин / Згуровський М. З., Родіонов М. К., Жиляєв І. Б. – К. : НТТУ „КПІ”, 2006. – 542 с.
28. Правовая система России в условиях глобализации и региональной интеграции : теория и практика : [отв. ред. С. В. Поленина.]. – М. : Формула права, 2006. – 558 с.
29. Права человека и процессы глобализации современного мира [отв. ред. Е. А. Лукашева]. – М. : Норма, 2005. – 464 с.
30. White Paper on growth, competitiveness and employment – the challenge and ways forward into 21st century // European Commission, Belgium, 1993. –54 р.
31. Селиванов В. Демократия та інформація / Гевлич А., Селиванов В. // Правова інформатика. – 2007. – № 3 (15). – С. 15–24.
32. Европа на пути к информационному обществу [Материалы Европейской Комиссии 1994-1995 гг.]. – К. : Держкомзв’язку і інформації України, 2000. – 38 с.
33. Нерсесянц В. С. Гегелевская философия права : история и современность / Нерсесянц В. С. – М. : Наука, 1974. – 287 с.
34. Гонцяж Я. Свобода інформації та виконавча гілка влади : Правові норми. Інституції. Процедура / Гонцяж Я, Гнидюк Н. – К. : Міленіум, 2002. – 240 с.
35. Европейское право. Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека : учебное пособие для вузов [рук. Л. М. Энтин]. – М. : Норма, 2007. – 960 с.
36. Хайєк Ф. А. Право, законодавство та свобода. Нове викладення широких принципів справедливості та політичної економії : в 3 т. / Хайєк Ф. А. ; пер. з англ. – К. : Сфера, 1999. – 338 с.
37. Дозорцев В. А. Проблемы интеллектуальной собственности. От разобщенности к системе исключительных прав // Законодательство в науч.-технич. сфере в странах организ. экономич. содействия и развития – Париж, 1996. – 378 с.
38. Додонов О. Г. Інформаційна політика органів державної влади і напрями удосконалення. Стратегії розвитку України : теорія і практика / Додонов О. Г., Литвиненко О. В., Янішевський С. О. ; за ред. О. С. Власика. – К. : НІСД, 2002. – 615 с.
39. Кохановська О. В. Цивільно-правові аспекти регулювання відносин у сфері використання інформаційних систем : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Кохановська Олена Велеонінівна. – К., 1998. – 199 с.
40. Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні : [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, І. С. Чижа]. – К. : Юридична думка, 2006. – 384 с.
41. Баранов О. А. Інформаційне право України : стан, проблеми, перспективи – К. : СофтПрес, 2005. – 316 с.
42. Про інформаційні агентства : Закон України від 28 лютого 1995р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1995. – № 13. – Ст. 83.
43. Про основи державної політики в сфері науки та науково-технічної діяльності : Закон України від 11 вересня 2003 р. // Голос України. – Офіц. вид. – 2003. – № 12.
44. Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України від 13 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1992. – № 12. – Ст. 165.
45. Про телекомунікації : Закон України від 24 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2004. – № 48. – Ст. 526.
46. Про охорону прав на промислові зразки : Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1994. – № 7. – Ст. 34.
47. Про авторські права та суміжні права : Закон України від 23 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
48. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальному захисту журналістів : Закон України від 23 вересня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1997. – № 50. – Ст. 302.
49. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в українських засобах масової інформації : Закон України від 23 вересня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1997. – № 49. – Ст. 299.
50. Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності : Закон України від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2001. – № 8. – Ст. 37.
51. Про Національну програму інформатизації : Закон України від 04 лютого 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1998. – № 27–28. – Ст. 181.
52. Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні : Закон України від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1993. – № 1. – Ст. 2.
53. Правова інформатика : підруч. : за ред. В. Дурдинця, Є. Моісеєва, М. Швеця. [2-е вид.]. – К. : ПанТот, 2007. – 524 с.
54. Парламентські слухання з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні : матеріали парламентських слухань у Верховній Раді України 21 вересня 2005 року : [ред. кол. М. К. Родіонов]. – К. : Парлам. вид-во, 2006. – 175 с.
55. Арістова І. В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України : організаційно-правові засади : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Арістова Ірина Василівна. – Харків, 2002. – 476 с.
56. Гавловський В. Д. Інформаційне законодавство України : від інкорпорації до кодифікації / Систематизація законодавства в Україні : проблеми теорії і практики / Гавловський В. Д. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1999. – 27 с.
57. Інформаційне законодавство України : концептуальні основи формування / Швець М., Калюжний Р., Гавловський В., Цимбалюк В. // Право України –2001. – № 7. – С. 50–53.
58. Гордієнко С. Г. Забезпечення інтересів України в сфері захисту інтелектуальної власності : нормативно-правове регулювання : монографія / Гордієнко С. Г. – К. : Скіф, КНТ, 2008. – 248 с.
59. Политология для юристов : курс лекций : [под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько]. – М. : Юристъ, 2002. – 546 с.
60. Погорілко В. Загальна декларація прав людини – одна з найважливіших загальнолюдських цінностей ХХ століття / Погорілко В. // Право України. –1999. – № 4. – C. 7–9.
61. Олійник А. Поняття та структура механізму забезпечення конституційної свободи особина міжнародному та регіональному рівнях / Олійник А. // Право України. – 2004. – № 12. – С. 37–41.
62. Бєляков К. Організаційно-правові проблеми формування державної інформаційної політики України / Бєляков К. // Право України. – 2004. – № 10. – С. 16–19.
63. Горова О. Б. Конституційні громадянські права людини в Україні і їх забезпечення міліцією (роль міжнародно-правових норм в цьому процесі) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Горова Оксана Борисівна – К., 2000. – 166 с.
64. Потєхіна В. Захист прав інтелектуальної власності в умовах глобалізації у зовнішній політиці США / Потєхіна В. // Інтелектуальна власність. – 2004. – № 4. – С. 11–15.
65. Глобалізація і безпека розвитку : монографія / [О. Г. Білорус, Д. Г. Лук’яненко та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 733 с.
66. Громадські організації та органи державного управління : питання взаємовідносин / заг. ред. Н. Р. Нижник, В. М. Олуйко – Хмельницький, ХУУП, 2007. – 236 с. – (Серія „Управління : від теорії до практики”).
67. Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій : [упоряд. Т. Яблонської]. – К. : Сфера, 1999. – 342 c.
68. Маунц Теодор. Государственное право Германии (ФРГ и ГДР) / Маунц Теодор : [пер. с нем. Ю. П. Урьяса / под ред. Г. С. Гуревича]. – М. : Изд-во иностр. лит., 1959. – 468 с.
69. Уголовный кодекс Дании / [научн. редакт. и предисловие С. С. Беляева]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2001. – 230 с.
70. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2001. – № 25, 26.
71. Права человека : [учебник для вузов] / отв. ред. Е. А. Лукашева – М. : НОРМА-ИНФРА*М, 1999. – 439 с.
72. Олійник А. Поняття та структура механізму забезпечення конституційної свободи на міжнародному та регіональному рівнях / Олійник А. // Право України. – 2004. – № 12. – С. 37–41.
73. Марценюк О. Г. Право людини на інформацію в європейському та українському праві / О. Г. Марценюк // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. – № 2, 2006. – Т. 2. – С. 429–432.
74. Хартия глобального информационного общества, 22 июля 2000 г. // Дипломатический вестник – 2000. – № 8. – С. 51–56.
75. Декларация принципов Построение информационного общества – глобальная задача в новом тысячелетии. Женева 10–12 декабря 2003 года // Международные нормативные акты ЮНЕСКО. – М., 2005. – С. 106–109.
76. Всеобщая Декларация прав человека. Принята 10 декабря 1948 г. Генеральной Ассамблеей ООН // Российская газета – М., 1995, – Т. 11. – С. 10–17. – (Права и свободы личности. Библиотечка „Российской газеты” совместно с библиотечкой журнала „Социальная защита”).
77. Кушакова Н. Конституційне право на інформацію в Україні : сучасний підхід / Кушакова Н. // Право України. – 2002. – № 12. – С. 51–54.
78. Програма „Електрона Україна” (проект) – Режим доступу : [http://www. stc. Qov.ua/_info/].
79. Правотворчество и формирование системы законодательства РФ в условиях глобализации. Актуальные проблемы : материали „круглого стола” ИГП РАН (Москва, 11–13 марта 2007 г.) // Государство и право. – 2007. – № 4. – С. 111–118.
80. Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 21 листопада 2002 р. // Офіційний вісник України. – Офіц. вид. – 2002. – № 50. – Ст. 2233.
81. Талапина Э. В. Становление информационного общества во Франции / Талапина Э. В. // Государство и право. – 2004. – № 7. – C. 68–72.
82. Кушакова Н. В. Конституційне право на інформацію в Україні (порівняльний аналіз) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Кушакова Наталья Вадимівна – К., 2003. – 243 с.
83. Перелік завдань щодо розвитку мережі Інтернет в Україні : Державний комітет зв’язку та інформації в Україні – Режим доступу : [http://www. stc.qov. ua/_info/ippd/L.html].
84. Е-майбутнє та інформаційне право / [за ред. М.Я. Швеця, 2-е вид. доп.]. – К. : НДЦПІ АПрН України. – 2006. – 234 с.
85. Колин К. К. Социальная информатика : [учебное пособие для вузов] – М. : Академический проект ; М. : Мир, 2003. – 172 с.
86. Гевлич А. Державна політика України у сфері захисту персональних даних : міжнародно-правовий аспект / Гевлич А., Селиванов В. // Право України. – 2006. – № 1. – С. 9–15.
87. Коталейчук С. Реалізація та захист персоніфікованої інформації у законодавстві України : правове забезпечення / Коталейчук С. // Право України. – 2006. – № 1. – С. 46–50.
88. Соснін О. Інформаційна серцевина глобального технологічного розвитку і місце України у ньому / Соснін О. // Політика і час. – 2003. – № 7. – С. 19–20.
89. Сурков П. Концепция регулирования информационного пространства в США / Сурков П. // Законодательство и практика масс-медиа. – 1998. – режим доступу : [http://www.medialaw.ru/publications/zip/52/opyt.htm].
90. Петренко С. Правовий захист комп’ютерних програм / Петренко С. // Право України. – 2003. – № 3. – С. 108–110.
91. Жилінкова І. Правове регулювання Інтернет-відносин / Жилінкова І. // Право України. – 2003. – № 5. – С. 125–128.
92. Назаренко С. Інформаційно-психологічна безпека в політиці / Назаренко С. // Віче. – 2003. – № 2. – С. 48–49.
93. Галл Д. Мас-медіа, комунікація, культура : глобальний підхід / Галл Д. – К., 2002. – 239 с.
94. Тойнбі А. Дж. Цивилизация перед судом истории. / Тойнбі А. Дж. – М., 2003. – 87 с.
95. Иеринг Р. Дух римского права на различных ступенях его развития / Иеринг Р. – СПб, 1875. – Ч.1. – 260 с.
96. Недопитанський М. Україна інформаційна : утопія чи реальність? / Недопитанський М. // Віче. – 2003. – № 2. – С. 44–45.
97. Афанасьєв В. Г. Системность и общество / Афанасьєв В. Г. – М. : Политиздат, 1980. – 368 c.
98. Воздействие глобализации на правовую систему России / Поленина С. В., Гаврилов О. А., Колдаева Н. П., Лукьянова Е. Г., Сурко Е. В. // Государство и право. – 2004. – № 3. – С. 5–15. ; Теоретические и практические аспекты развития правовой системы Российской Федерации в условиях глобализации / Поленина С. В., Гаврилов О. А., Колдаева Н. П., Лукьянова Е. Г., Сурко Е. В. // Государство и право. – 2005. – № 12. – С.5–12.
99. Тихомиров Ю. А. Геополитические императивы безопасности Российского государства / Тихомиров Ю. А. // Государство и право. – 2005. – № 1. – С. 80–87.
100. Приходько Л. В. Зарубежный опыт внедрения и использования системы „электронный суд” (е- court) / Приходько Л. В. // Государство и право. – 2007. – № 9. – С. 82–86.
101. Голобуцький О. Електронний уряд / Голобуцький О., Шевчук О. – К. : Атлант UMS, 2002. – 175 с.
102. Доступ до інформації та електронне урядування : [авт.-упоряд. М. С. Демкова, М. В. Фігель]. – К. : Факт, 2004. – 336 с.
103. Гавловський В. Державно-правове регулювання соціальних інформаційних відносин / Гавловський В., Цимбалюк В., Кашпур В. // Українське право. – 1998. – № 1. – С. 23–25.
104. Марценюк О. Г. Предмет та методи інформаційного права / Р. А. Калюжний, О. Г. Марценюк // Правова інформатика. – 2008. – № 3 (19). – С. 5–9.
105. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) : [учебник для вузов] / Калятин В. О. – М. : НОРМА, 2000. – 480 c.
106. Арістова І. В. Державна інформаційна політика : організаційно-правові аспекти / Арістова І. В. ; заг. ред. О. М. Бандурка. – Х.: УВС, 2000. –. 368 с.
107. Нестеренко О. В. Право на доступ до інформації в Україні : конституційно-правовий аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.02 „Конституційне право” / О. В. Нестеренко. – Х., 2008. – 20 с.
108. Брижко В. М. Правовий механізм захисту персональних даних : / Брижко В. М.; за заг. ред. М. Я. Швеця, Р. А. Калюжного. – К. : Парламентське видавництво, 2003. – 120 с.
109. Петров Є. В. Інформація як об’єкт цивільно-правових відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Петров Є. В. – Х. , 2003. – 20, [1] с.
110. Баранов О. Право власності на інформацію / Баранов О. // Правова інформатика – 2008. – № 1 (17). – С. 15–19.
111. Марущак А. І. Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом : курс лекцій – К. : КНТ, 2007. – 208 с.
112. Марущак А. І. Інформаційне право : доступ до інформації : навчальний посібник. – К. : КНТ, 2007. – С. 532.
113. Цивільний кодекс України / Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
114. Правове, нормативне та методологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні : матеріали круглого столу [обговорення проекту закону України „Про інформацію з обмеженим доступом, що не становить державної таємниці”], (Київ, 09 жовт. 2001 р.) / М-во освіти і науки України, Націон. техн. ун-т України „КПІ” – К. : Безопасность информации, 2001. – 35 с.
115. Самолова О. С. Історичний аналіз формування інституту інформації з обмеженим доступом / Самолова О. С. // Право і безпека. – 2004. – № 3’3. – С. 77–81.
116. Марценюк О. Г. Режими доступу до інформації в системі українського права / О. Г. Марценюк // Юридична Україна. – 2006. – № 7. – С. 23–29.
117. Шершеневич Г. Ф. Авторское право на литературные произведения / Шершеневич Г. Ф. – Казань, 1891. – 332 с.
118. Про державну таємницю : Закон України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
119. Потапенко С. В. О понятии диффамации в СМИ / Потапенко С. В.// Юридический мир. – № 1. – 2002. – С. 10–13.
120. Марценюк О. Г. Заборонена інформація та її місце у системі інформаційних відносин / О .Г. Марценюк // Право України. – 2006. – № 5. – С. 44–48.
121. Лескова И. В. Информатизация общества : правовые проблемы // Государство и право. – 2007. – № 8. – С. 83–89.
122. Європейські стандарти в галузі свободи слова / М-во юстиції України. – К. : Ін Юре, 2002. – С. 232. – (Серія „Права людини в міжнародних актах”).
123. Про основи національної безпеки України : Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
124. Нижник Н. Р. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку) : навч. посіб. / Нижник Н. Р., Ситник Г. П., Білоус В. Т. ; за заг. ред. П. В. Мельника, Н. Р. Нижник. – Ірпінь, 2000. – 304 с.
125. Данільян О. Г. Національна безпека України : структура та напрямки реалізації : навч. посіб. / Данільян О. Г., Дзобань О. П., Панов М. І. – Харків : Фоліо, 2002. – 285 с.
126. Основи законодавства про охорону здоров’я : Закон України від 19 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1993. – № 4. – Ст.20.
127. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
128. Про захист прав споживачів : Закон України від 12 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – Офіц. вид. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
129. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення : Закон України від 24 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
130. Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань : Закон України від 14 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1998. – № 22. – Ст. 115.
131. Софія Лихова. Правове регулювання суспільних відносин, пов’язаних з поширенням продукції, що пропагує культ насильства, жорстокості та сексуальної розпусти / Софія Лихова // Вісник прокуратури. – 2008. – № 6 (84). – С. 115–120.
132. Кримінальне право України. Особлива частина : підруч. [для студ. вищ. навч. закл. освіти] ; за ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Л. Тація. – К. : Юрінком Інтер; X. : Право, 2001. – 844 с.
133. Електронна комерція : правові засади та заходи удосконалення : монографія /[В. Брижко, А. Новицький, В. Цимбалюк, М. Швець]. – К. : НДЦПІ АПрН України, 2008. – 149 с.
134. Кодекс про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – Офіц. вид. – додаток до № 51. – Ст. 1122.
135. Оболонский А. В. Драма российской политической истории : система против личности / Оболонский А. В. – М., 1994. – 89 с.
136. Теория государства и права : курс лекций ; под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. – М., 1997. – 495 с.
137. Чичерин Б. Н. Избранные труды / Чичерин Б. Н.; [изд. подгот. А. В. Поляков, Е. В. Тимошина]. – СПб. : С.-Петербургский ун-т, 1998. – 553 с.
138. Проблеми та пріоритети розвитку е-уряду : зарубіжний та вітчизняний досвід / Урядовий Інтернет-портал України : режим доступу : [http://www. kmu. qov. ua / control/ publish/ artkle&art_id].
139. Системна інформатизація законотворчої та правоохоронної діяльності : монографія; за ред. В. В. Дурдинця [та ін.] ; кер. авт. кол. Швець М. Я. – К. : Навч. книга, 2005. – 639 с.
140. Добрянський С. П. Актуальні проблеми загальної теорії прав людини : дис. … кандидата юридичних наук : 12.00.01 / Добрянський Сергій Петрович. – Львів, 2002. –180 с.
141. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран – М., 2001. – 209 с.
142. Жаровська І. М. Доступність права : теоретико-правові проблеми : дис. … кандидата юридичних наук : 12.00.01. / Жаровська Ірина Мирославівна. – К., 2005. – 204 с.
143. Губенко М. М. Розвиток філософсько-правової думки про гарантії прав і свобод людини і громадянина : дис. …доктора юридичних наук : 12.00.12. / Губенко М. М. – К., 2004. – 448 с.
144. Прозорість у діяльності уряду та інформаційна політика. – К. : Секретаріат Кабінету Міністрів України, 2005. – 19 с.
145. Тодика Ю. Конституційний принцип гласності як гарантія основних прав і свобод громадян / Тодика Ю., Серьогін В. – Право України. – 1998. – № 6. – С. 22–24, 29.
146. Ильин В. В. Философия : учебн. для вузов / Ильин В.В. – М. : Академический проект, 1999. – 113 с.
147. Нижник Н. Постсоціалістична держава : теоретико-правові проблеми : монографія / Нижник Н., Лемак В. – Ужгород: УжНУ, 2003. – 104 с.
148. Лінецький С. В. Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення) : збірник нормативних актів / Лінецький С. В., Мельник М. І., Ришелюк А. М. – К. : Атіка, 2000. – 896 с.
149. Международное право : учебн.; отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М. : Международные отношения, 2000. – 720 с.
150. Дубовик О. Л. Экологическое право / Дубовик О. Л. – М. : ТК Велби, ПРОСПЕКТ, 2006. – 584 с.
151. Краснова М. Право громадян на економічну інформацію і проблеми гарантій реалізації та захисту / Краснова М. // Право України. – 1997. – № 3. – С. 43–46.
152. Про державну статистику : Закон України від 17 вересня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1992. – № 43. – Ст. 608.
153. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / [за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка]. – К. : Атіка, 2003. – 1056 с.
154. Про загальний військовий обов’язок і військову службу : Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1992. – № 27.– Ст. 385.
155. Про альтернативну (невійськову) службу : Закон України від 12 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид.– 1992. – № 9. – Ст. 106.
156. Коталейчук С. Реалізація та захист персоніфікованої інформації у законодавстві України : правове забезпечення / Коталейчук С. // Право України. – 2006. – № 1. – С. 46–50.
157. Йоффе О. С. Советское гражданское право / Йоффе О. С. – М. : Юридическая литература, 1967. – 494 с.
158. Ботвінкін О. В. Інформація з обмеженим доступом, що не є державною таємницею, в законодавстві України : аналітичний огляд / Ботвінкін О. В., Ворожко В. П. – К. : Національна Академія Служби безпеки України, 2006. – 96 с.
159. Право и информационная безопасность : учебн. пособ. / [Фисун А. П., Касилов А. Н., Глоба Ю. А., Савин В. И., Белевская Ю. А.] ; под ред. А .П. Фисуна, Ю. А. Белевской – М. : Приор-издат, 2005. – 272 с.
160. Марущак А. І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації : науково-практ. посіб. / Марущак А. І. – Біла Церква : Буква, 2006. – 432 с.
161. Костецька Т. А. Право на інформацію в Україні : вища школа права / Костецька Т. А. – К., 1998. – 60 с.
162. Історія захисту інформації в Україні та провідних країнах світу / [Соцький А. Б., Гуз А. М., Марущак А. І., Макаренко В. В.] ; за заг. ред. Сідака В. С. – К. : КНТ, 2007. – 260 с.
163. Лушникова М. В. Право на информацию субъектов трудового права / Лушникова М. В., Лушников А. М. // Государство и право. – 2004. – № 6 – С. 42–48.
164. Садовникова Г. Д. Комментарий к Конституции РФ. Постатейный / Садовникова Г. Д. – М., 2001. – 428 с.
165. Коробкова Н. В. Цивільно-правова охорона таємниць особистого життя людини : наукове видання / Коробкова Н. В. – Харків: ХДЕУ, 2004. – 120 с.
166. Інформаційне право та правова інформатика у сфері захисту персональних даних : монографія / [В. Брижко, М. Гуцалюк, В. Цимбалюка, М. Швець] ; за ред. М. Швеця. – К. : НДЦПІ АПрН України, 2005. – 334 с.
167. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації : організаційно-правові питання теорії і практики : монографія / [Р. А. Калюжний, В. О. Шамрай, В. Я. Швець, М. В. Гуцалюк та ін.]. – К. : Академія державної податкової служби, 2002. – 296 с.
168. Красавчикова Л. О. Понятие и система личных, не связанных с имущественными прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.03. / Красавчикові Лариса Октябриевна – Екатеринбург, 1994. – 394 с.
169. Правила адвокатської етики : затверд. Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01 жовтня 1999 року № 6/VІ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2000. – № 1. – С. 50–85.
170. Мельник М. І Конституційне законодавство України (законодавчі акти, коментар, офіційне тлумачення) : збірник нормативних актів / Лінецький С. В., Мельник М. І., Ришелюк А. М. – К. : Атіка, 2000. – 896 с.
171. Про психіатричну допомогу : Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид.–2000. – № 19. – Ст. 143.
172. Марценюк О. Г. Режими доступу до інформації в системі українського права / О. Г. Марценюк // Юридична Україна. – 2006. – № 7. – С. 23–29.
173. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид.– 1992. – № 22. – Ст. 303.
174. Несторенко О. Право на доступ до інформації : теорія і практика / О. Несторенко, О. Северин. – Х. : Права людини, 2008. – 348 с.
175. Максимова С. В. Стан дотримання свободи слова та свободи інформації в Україні : права людини в перехідний період / Максимова С. В. – К., 2001. – 154 с.
176. Україна : права людини в перехідний період / [під ред. В. І. Євінтова]. – К. : Сфера, 2001. – 184 с.
177. Галянтич М. Захист комерційної таємниці відповідно до нових Цивільного та Господарського кодексів / Галянтич М. // Інтелектуальна власність. – 2004. – № 1. – С. 26–28.
178. Про підприємства в Україні : Закон України від 27 березня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – Офіц. вид. – 1991. – № 24. – Ст. 272.
179. Степанов А. Г. Защита коммерческой тайны / Степанов А. Г., Шерстнева О. О. – М. : Альфа-Пресс, 2006. – 180 с.
180. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации / Сергеев А. П. – М., 2001. – 679 с.
181. Носік Ю. В. Право на комерційну таємницю в Україні (цивільно-правовий аспект) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Носік Юрій Володимирович. – К., 2003. – 221 с.
182. Про перелік відомостей, що не становлять комерційну таємницю : Постанова Кабінету Міністрів України № 611 від 09 серпня 1993 р. // Зібрання законодавства України. – Серія 1. Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України. – 1993. – № 12. – Ст. 269.
183. Чубукова О. Правова основа інформатизації суспільства / Чубукова О. // Право України. – № 7. – 2000. – С. 62–65.
184. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 07 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
185. В. Брижко. Електронний банкінг у контексті захисту персональних даних : наук. видання / В. Брижко, Ю. Бабанов, М. Швець ; за ред. М. Швеця. – К. : НДЦПІ АПрН України, 2008. – 141 с.
186. Кірєєва О. Б. Державне управління розвитком інтелектуальних ресурсів в Україні : теоретико-методологічний аспект : дис. … канд. наук з держ. управління : 25.00.01 / Кірєєва Ольга Борисівна. – Дніпропетровськ, 2006. – 218 с.
187. Декларация руководящих принципов по использованию вещания через спутники для свободного распространения информации, развития образования и расширения культурных обменов (Принята в Париже 15 ноября 1972 года на 17-й сессии Генеральной конференции ЮНЕСКО) // Международные нормативные акты ЮНЕСКО – М., 1993. – С. 406–409.
Политическая декларация о средствах массовой информации в демократическом обществе : 4-я Европейская конференция министров по политике в области средств массовой информации Прага (Чешская республика), 7–8 декабря 1994 г. // режим доступу : http : // www. wplus. net / pp /citwatch.
188. Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних : Закон України від 23 березня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2000. – № 24. – Ст. 183.
189. Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування : Закон України від 17 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. – Офіц. вид. – 2002. – № 7. – Ст. 276.
190. Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаних з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування: Закон України від 17 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 7. – Ст. 276.
191. Родионов И. И. Мировой рынок электронной информации для предпринимателей / Родионов И. И. – М., 2001. – 106 с.
192. Е. Тоффлер. Нова парадигма влади : знання, багатство й сила / Е. Тоффлер ; пер. з англ. Н. Борсукова – Х. : Акта,2003. – 688 с.
193. Ю. М. Арский. Информационный рынок / Ю. М. Арский, А. Н. Колмогоров, В. С. Егоров – М. : ВИНИТИ, 1996. – 210 с.
194. Рябченко Я. Правовий статус геологічної інформації / Рябченко Я. // Право України. – 2006 – № 11. – С. 128–130.
195. Мірошник Ю. Державна таємниця як складова забезпечення національної безпеки України / Мірошник Ю. // Право України. – 2004 – № 9. – С. 32–34.
196. Про службу безпеки України : Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1992. – Ст. 382.
197. Організаційно-правові основи захисту інформації з обмеженим доступом : навч. посібник / [А.Б. Стоцький, О.І. Тимошенко, А.М. Гуз та ін.] ; за заг. ред. В. С. Сідака. – К. : Європейський ун-т, 2006. – 232 с.
198. Інформаційна відкритість органів державної влади України / [за заг. ред. М. Лациби]. – К. : Український незалежний центр політичних досліджень, 2005. – 156 с.
199. Про державну таємницю : Закон України від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 1994. – Ст. 93.
200. Громадські організації та органи державного управління : питання взаємовідносин / [заг. ред Н. Р. Нижник, В. М. Олуйко]. – Хмельницький, ХУУП, 2007. – 236 с. – (Серія „Управління: від теорії до практики”).
201. Державне управління перехідних суспільств в умовах глобалізації : матеріали засідання міжнародного круглого столу. – К., 2001. – 69 с.
202. Дніпренко Н. К. Зміна парадигми в державному управлінні інформаційною сферою : комунікативний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.01 „Теорія та історія державного управління” / Дніпренко Наталія Костянтинівна. – Дніпропетровськ, 2005. – 23 с.
203. Казанська О. О. Механізми державного управління підприємствами сфери інформаційних послуг : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.01 „Теорія та історія державного управління” / Казанська О. О. – Донецьк, 2006. – 20 с.
204. Загородников С. Н. Основы информационного права : учеб. пособ., / Загородников С. Н., Шмелев А. А. – М. : Академический Проект; Парадигма, 2005. – 192 с. – („Gaudeamus”).
205. Иванов В. Н. Социальные технологии в современном мире / Иванов В. Н. – М., 1996. – 34 с.
206. Бєляков К. Організаційно-правові проблеми формування державної інформаційної політики України / Бєляков К. // Право України. – 2004. – № 10. – С. 16–19.
207. Information society, globalization