ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ ДЕРЖАВИ ІЗРАЇЛЬ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ) : ОРГАНИЗАЦИОННО-ПРАВОВЫЕ ОСНОВЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НАЦИОНАЛЬНОЙ ПОЛИЦИИ ГОСУДАРСТВА ИЗРАИЛЬ (сравнительно-правовой анализ)

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП.………………………………………………………………….................... 4

РОЗДІЛ 1. Організація управління у сфері внутрішніх справ Держави Ізраїль

1.1. Система органів Держави Ізраїль, що діють у сфері внутрішніх справ…….16

1.2. Правове положення, мета та завдання Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю…………………..............................................................................................32

1.3. Функції та організаційна побудова Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю………………….…………………………………………………………….39

РОЗДІЛ 2. Організаційні та правові засади діяльності Національної поліції Ізраїлю

2.1. Конституційні та організаційно-правові основи реалізації функцій поліції………………………………………………………………………………...63

2.2. Характеристика функцій Національної поліції Ізраїлю……………………...75

2.3. Організаційні засади, стратегія і тактика діяльності Національної поліції Ізраїлю………....…...………………………………………………………………...97

РОЗДІЛ 3. Правові підстави та організація проходження служби в Національній поліції Ізраїлю

3.1. Кадрове забезпечення діяльності Національної поліції Ізраїлю……...........153

3.2. Проходження служби в Національній поліції Ізраїлю……………………...162

3.3. Забезпечення службової дисципліни та законності у діяльності Національної поліції Ізраїлю……………………………………………………………………...177

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….187

Додатки.……………………………………………………………………............195
Список використаних джерел…………………………………………………..208

Умовні скорочення
МВБ Ізраїлю – Міністерство внутрішньої безпеки Ізраїлю;
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України;
МАШАБ - управління з підвищення якості послуг Національної поліції Ізраїлю;
НПІ – Національна поліція Ізраїлю;
ОВС – органи внутрішніх справ;
ЦПС - Цільове несення поліцейської служби.

ВСТУП

За роки незалежності сталися докорінні революційні зміни в соціально-економічній, політичній та культурній сферах життя України. Перед юридичною наукою постали питання підвищення ефективності функціонування механізму держави, результативності виконання покладених на неї функцій.
У сучасних умовах потребують реформування також органи внутрішніх справ України, які знаходяться під впливом цілої низки чинників, що вимагають уточнення мети, завдань, функцій та реорганізації їх структури. Джерелом знань для реалізації цього завдання може стати існуюча вітчизняна практика. Не менш цінним є іноземний досвід, вивчення та науковий аналіз якого дає можливість відібрати ті елементи, що стануть додатковим науковим та практичним матеріалом при вдосконалення вітчизняної практики.
Для дисертаційного дослідження автором обрано Національну поліцію Ізраїлю. Вибір пов’язаний з тим, що автор, перебуваючи в довготерміновому закордонному відрядженні у цій державі на посаді представника МВС України, мав можливість особисто вивчати організаційно-правові основи її діяльності, яка здійснюється в умовах постійного збройного протистояння та терористичних атак, що вимагає при виконанні професійних завдань з охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та боротьби з правопорушеннями, в першу чергу злочинністю, раціонального використання наявних людських та матеріальних ресурсів.
Актуальність теми дослідження зумовлюється необхідністю врахування такого. Стаття 1 Конституції України визначає, що Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою [1, с. 1]. Формування правової держави пов’язано з проведенням масштабних перетворень. Після проголошення незалежної української держави відбулися докорінні зміни в соціально – економічних, політичних, культурних відносинах, які не могли не торкнутися сфери внутрішніх справ, у тому числі діяльності органів внутрішніх справ та міліції України.
Ці зміни мали не лише позитивні наслідки, а й негативні: небачений спалах злочинності, масові порушення громадського порядку, зниження рівня громадської безпеки, нехтування та ігнорування правами та свободами громадян. Кримінальні елементи, які паразитують на національному ґрунті, намагаються налагодити злочинні зв’язки з міжнародними злочинними угрупованнями, що становить загрозу національній безпеці.
Перед органами внутрішніх справ України, зокрема міліцією поставлене завдання щодо докорінного реформування їх діяльності. Реформування органів внутрішніх справ вимагає уточнення мети, завдань, функцій їх діяльності, а також удосконалення організаційної структури. Важливим чинником у вирішенні цієї проблеми є вивчення та використання досвіду поліції демократичних країн.
Діяльність поліції різних держав, у тому числі й адміністративна діяльність, до початку 90-х років активно висвітлювали радянські вчені – юристи: Я.М. Бельсон, В.М. Гиленсен, А.В. Губанов, Б.С. Крилов, Г.І. Мачковський, Е.Г. Юмашева та інші. Водночас у більшості публікацій того часу акцентовано увагу на негативних аспектах діяльності поліції. Зникнення «залізної завіси» створило умови для об’єктивного дослідження цієї діяльності, порівняльного аналізу вітчизняного досвіду з досягненнями інших країн світу щодо забезпечення правопорядку.
До початку 90-х років, як зазначав А.В. Губанов, вивчення діяльності поліції іноземних держав у вищих навчальних закладах та науково-дослідних установах МВС СРСР було «штучно зупинено, що нанесло шкоду не тільки відомчим потребам, а й розвитку всього відповідного напряму науки» [2, с. 4].
Як результат вищевказаного, до теперішнього часу навіть серед працівників органів внутрішніх справ України діяльність поліції інших держав маловідома. Анкетування практичних органів внутрішніх справ свідчить, що лише 23 % опитаних володіють тією чи іншою мірою інформацію про діяльність поліції інших держав.
Знання про діяльність поліції отримані: із засобів масової інформації – 70 %, з наукової літератури – 3 %, підручників – 11 %, інших джерел – 6 %. Отже, знання про діяльність поліції отримані працівниками органів внутрішніх справ, насамперед, із джерел, що не є науковими.
Іноземний досвід має багато цікавих сторін для української практики не лише з точки зору розробки заходів боротьби з окремими видами правопорушень, а й у ширшому плані. Заслуговують на увагу всі питання, що стосуються ролі поліції у розвинутих демократичних державах, зокрема і суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення поліцією своєї діяльності, теоретичні, політичні та законодавчі принципи її організації, розвитку та діяльності.
В працях В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, В.В. Зуя, Ю.В. Іщенка, Р.А. Калюжного, А.П. Клюшніченка, В.К. Колпакова, А.М. Колодія, Я.Ю. Кондратьєва, С.Ф. Константінова, О.В. Копана, В.В. Копєйчикова, О.П. Коренєва, М.В. Корнієнка, О.В. Кузьменка, В.І. Курило, С.Л. Лисенка, М.В. Лошицького, Н.П. Матюхіної, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, В.П. Пєткова, В.М. Плішкіна, П.М. Рабіновича, Ю.І. Римаренка, О.Ф. Скакун, М.Ф. Стахурського, В.Д. Сущенка, Ф.Д. Фіночка, В.К. Шкарупи, Х.П. Ярмакі, О.Н. Ярмиша та багатьох інших учених у галузі адміністративного права аналізуються проблеми становлення та розвитку державного управління, визначаються його сутність і система, особливості його здійснення в окремих сферах і галузях, у тому числі в сфері внутрішніх справ. Водночас у дослідженнях вітчизняних учених майже не відображено досвіду поліції окремих держав та можливості його використання при реформуванні органів внутрішніх справ України.
Для дисертаційного дослідження автором не випадково обрано Державу Ізраїль. При всій відмінності в соціальному виборі, політичних системах, традиціях, інших особливостях, наприклад, психологічному складі та ментальності населення, Україна вимушена вирішувати, по суті, багато аналогічних проблем, пов’язаних з необхідністю забезпечення правопорядку, громадської безпеки та боротьби зі злочинністю.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження становили праці іноземних учених та практиків, передусім ізраїльських, таких як Ш. Ааронішки, Ш. Бен-Амі, А. Бін-Нун, Й. Вілька, Ш. Волкова, М. Гафні, Р. Гідеона, A. Грінфільда, М. Дорфмана, Д. Кроянкера, Ц. Раза, A. Рубінштейна, M. Шамгара, Н. Шапіра, М. Елона, англомовних дослідників А. Бютлера, I. Інгларда, І. Інсіарді, Ф. Коула, В. Леонарда, Д. Моуре, С. Томаса, У. Таппена, Й. Хербьорна, російських вчених В. Бойченка, Е. Григоніса, Б. Ебзеєва, Є. Ємельянова, О. Жмихова, Т. Замориної, В. Кікотя, В. Князєва, М. Корельского, В. Лучина, В. Нерсесянца, В. Перевалова, М. Рассолова, М. Сазонової, О. Черданцева та інших.
Позитивні показники діяльності Національної поліції Ізраїлю, високий рівень суспільної довіри, активна участь населення в охороні громадського порядку, прагнення молоді служити в поліції свідчать про можливість, після уважної та критичної оцінки позитивних і негативних сторін її роботи, запозичити той досвід, який є прийнятним для органів внутрішніх справ України.
Дослідження проблем організації діяльності поліції в сфері внутрішніх справ є актуальним у науковому аспекті. Значне місце посідає аналіз адміністративної діяльності поліції, що ґрунтується на вивчення ізраїльського національного законодавства, насамперед конституційних, інших законів і підзаконних актів, наказів і розпоряджень Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Ізраїлю як одного з двох виконавчих органів міністерства, а також практичної діяльності Національної поліції Ізраїлю. Особлива увага приділяється визначенню ролі й місця поліції в суспільному житті.
Порівняльний аналіз діяльності Національної поліції Ізраїлю та міліції України дає можливість розглянути їх розбіжності та надати пропозиції щодо основних напрямів реформування діяльності органів внутрішніх справ України, зокрема міліції.
Разом з тим (і це необхідно підкреслити), особливості правового регулювання вимагають виваженого підходу і заперечують автоматичне перенесення досвіду Національної поліції Ізраїлю на український ґрунт.
У відношенні до іноземного досвіду в Україні існують дві протилежні тенденції. З одного боку, цей досвід нами недооцінюється, а з іншого - допускається перебільшення його значення для української практики.
Анкетування працівників міліції показало, що 74 % опитаних вважають, що досвід поліції іноземних держав слід враховувати при реформуванні та в практичній діяльності міліції України, і лише 18 % негативно ставляться до використання цього досвіду, ще 8 % опитаних не змогли визначитись з цього приводу.
Особливе значення працівники міліції приділяють використанню поліцією новітніх технологій та техніки – 46 %, досвіду в розкритті злочинів та забезпеченні громадського порядку – 22 %, удосконаленню нормативної бази діяльності ОВС – 20 %, реформуванню структури ОВС – 21 %, налагодженню співробітництва з поліцією інших держав – 11 %.
Викладене, на думку автора, обумовлює актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, його зміст та структуру.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках планів наукових досліджень МВС України («Пріоритетні напрямки фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково – дослідних установ МВС України на 2005-2010 роки»). Обраний напрям дослідження пов'язаний із програмою наукових досліджень, яку виконує Київський національний університет внутрішніх справ («Основні напрями наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005-2010 роки»).
Робота спрямована на реалізацію основних положень Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку ІІІ тисячоліття (затверджено рішенням колегії МВС України від 28 грудня 1999 року № 8 км/1) та Перспективного плану дій МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з ЄС (затверджено розпорядженням МВС України від 30 грудня 2002 року № 618).
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Головна мета дослідження полягає у виявлені організаційно-правових засад діяльності Національної поліції Ізраїлю та наданні пропозицій з удосконалення діяльності органів внутрішніх справ України, зокрема міліції.
Мета дослідження зумовлює вирішення таких завдань:
- визначити місце та роль Національної поліції Ізраїлю в системі органів державної влади;
- проаналізувати чинне національне законодавство Держави Ізраїль та виокремити нормативно-правові акти, відповідно до яких функціонує Національна поліція Ізраїлю;
- проаналізувати зміст мети, завдань та функцій Національної поліції Ізраїлю як виконавчого органу Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю;
- виділити особливості адміністративної діяльності Національної поліції Ізраїлю, дати її характеристику;
- визначити організаційну структуру Національної поліції Ізраїлю як виконавчого органу Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю;
- розкрити зміст та визначити правову основу діяльності Національної поліції Ізраїлю в сфері роботи з персоналом;
- розглянути напрями та особливості діяльності поліції щодо забезпечення дисципліни й законності;
- узагальнити досвід поліції щодо організації охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби з правопорушеннями та їх попередження;
- розробити науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації з вдосконалення організаційно – правового та практичного забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на основі вивчення та використання досвіду Національної поліції Ізраїлю.
Об’єкт дослідження - суспільні відносини, що виникають у зв’язку із правовим регулюванням організації та діяльності Національної поліції Ізраїлю як складової частини Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю.
Предмет дослідження - організаційно-правові засади діяльності Національної поліції Ізраїлю, на підставі аналізу яких формулюються пропозиції та визначаються шляхи підняття ефективності діяльності органів внутрішніх справ України, в першу чергу міліції.
Методи дослідження. Відповідно до мети та завдань дисертаційного дослідження використано сукупність методів наукового пізнання. Головним у цій системі є загальнонауковий діалектичний метод, що уможливлює дослідження проблеми в єдності її соціального змісту і юридичної форми. Він надає можливість здійснити системний аналіз правових приписів у сфері, що становить предмет дослідження, спрогнозувати поліпшення ефективності функціонування органів внутрішніх справ України при використанні окремих елементів організаційно-структурної побудови Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Ізраїлю (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1).
Системно-структурний метод використовувався під час дослідження діяльності Національної поліції Ізраїлю у контексті адміністративно-юрисдикційної діяльності, визначення правової та інформаційно-аналітичної бази цієї діяльності, планування, взаємодії з органами державної влади та населенням (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3, 3.1).
Порівняльно-правовий метод дає можливість визначити напрями удосконалення національного законодавства з метою інтеграції України до світової спільноти, в напрямі реформування діяльності органів внутрішніх справ України (підрозділи 1.3, 2.3, 3.3).
За допомогою формально-логічного методу досліджено зміст правових норм, які регламентують управління правоохоронною сферою як системою, структурні елементи управління правоохоронною сферою (1.2, 2.1, 2.3).
Використання соціологічного та статистичного методів дозволило узагальнити юридичну практику, проаналізувати емпіричну інформацію, що стосується теми дисертаційного дослідження (підрозділи 1.3, 2.3, 3.3).
Історико-правовий метод застосовувався для вивчення становлення та подальшого розвитку державної політики в сфері внутрішніх справ, під час аналізу еволюції нормативно – правової бази діяльності Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Ізраїлю як органів виконавчої влади щодо мети, завдань, функцій та їх організаційної структури (підрозділи 1.1, 1.2).
Емпіричну базу дослідження становлять аналітичні та статистичні матеріали щодо діяльності Національної поліції Ізраїлю, узагальнення її практичного досвіду, праці вітчизняних та зарубіжних фахівців (насамперед ізраїльських), політико-правова публіцистика, довідкові видання, матеріали, отриманні при безпосередніх зустрічах із працівниками державних та правоохоронних органів Ізраїлю, а також матеріали експертного опитування працівників органів внутрішніх справ України з проблем, зазначених у дисертаційному дослідженні.
Поставлені завдання зумовили необхідність залучити як «експертів» 1000 практичних працівників органів внутрішніх справ України.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена актуальністю теми дисертації, її змістом та проблемами, що безпосередньо досліджені.
Дисертація є першим у вітчизняній юридичній літературі комплексним дослідження організаційно-правових аспектів діяльності Національної поліції Ізраїлю. Автор на основі всебічного аналізу критично оцінює позитивні та негативні сторони цієї діяльності, заповнює прогалини в знаннях сучасного стану функціонування поліції зарубіжних країн.
Наукова новизна також визначається сучасною постановкою проблеми реформування органів внутрішніх справ України, виявлення та дослідження нових ідей і тенденцій розвитку суспільних відносин у правоохоронній сфері.
Проведене дослідження дозволило сформулювати положення, що відповідають вимогам наукової новизни і мають теоретичне та практичне значення для правоохоронної діяльності. Зокрема:
вперше:
- здійснено комплексне вивчення організаційно-правових засад діяльності поліції Держави Ізраїль;
- визначено місце Національної поліції Ізраїлю як складової частини Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю в системі органів державної влади;
- встановлено мету діяльності, завдання, функції поліції, окреслено організаційну структуру, правові основи служби, правовий статус окремих підрозділів та служб поліції, в тому числі штабних, матеріально-технічного, фінансового та кадрового забезпечення;
- проаналізовано діяльність поліції щодо забезпеченню прав та свобод громадян, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, боротьби із правопорушеннями, зміст, форми, методи та види адміністративної діяльності поліції;
- з’ясовано організаційні форми взаємодії поліції з об’єднаннями громадян, які беруть участь в охороні громадського порядку;
удосконалено:
- заходи щодо підвищення ефективності діяльності органів внутрішніх справ України, удосконалення організаційно-правових засад управління органів внутрішніх справ та міліції України шляхом використання позитивного досвіду Національної поліції Ізраїлю;
- теоретичні засади розмежування компетенції та функцій МВС та міліції України на підставі здійсненого порівняльного аналізу з організаційно-правовими засадами діяльності Національної поліції Ізраїлю як складової частини Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю;

дістало подальший розвиток:
- розробка конкретних пропозицій з удосконалення законодавчого забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України, уточненню завдань і функцій ОВС та міліції України, розмежуванню їх організаційних структур;
- дослідження та розв’язання проблем правового регулювання роботи з персоналом, створення належних, в тому числі соціальних умов його праці, захисту інтересів працівників міліції через діяльність омбудсмена персоналу поліції;
- розробка конкретних рекомендацій щодо підтримання дисципліни та законності, порядку притягнення працівників міліції до дисциплінарної відповідальності через діяльність дисциплінарного суду та дисциплінарного апеляційного суду;
- формулювання пропозицій щодо внесення змін до чинного законодавства України, що регулює діяльність МВС та міліції в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційного дослідження має важливе теоретичне та практичне значення. Окремі його положення використані у:
- правотворчості – в результаті проведеного дослідження сформульовані пропозиції стосовно вдосконалення чинного законодавства, що врегульовує діяльність органів внутрішніх справ України, що надає додаткові можливості для вдосконалення адміністративної діяльності міліції України (Довідка Інституту законодавства Верховної Ради України про реалізацію наукових досліджень № 199/08 від 9 вересня 2008 року).
- науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації є основою подальшої розробки державної політики в сфері внутрішніх справ, реформування органів внутрішніх справ України, теорії і практики правового регулювання їх діяльності на основі використання позитивних елементів діяльності Національної поліції Ізраїлю як складової частини Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю;
- сфері правозастосування – запропоновані автором рекомендації використані для вдосконалення діяльності практичних органів внутрішніх справ (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 7 червня 2008 року).
- навчальному процесі – положення, теоретичні висновки, рекомендації дисертаційного дослідження використовуються при вивченні таких учбових дисциплін, як «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ» та «Управління в органах внутрішніх справ України» (Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження від 8 березня 2008 року).
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, викладених у дисертації. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права та інформації, отриманої при виконанні службових обов’язків.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертаційного дослідження обговорені на засіданні кафедри адміністративної діяльності Київського національного університету внутрішніх справ та дістали позитивну оцінку. Теоретичні та практичні висновки оприлюднені на наукових та науково – практичних конференціях, у тому числі, міжнародних, а саме на:
Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми протидії злочинності неповнолітніх» (2006 р., Кіровоград); науково-практичному семінарі «Проблеми протидії корисливо-насильницькій злочинності» (2007 р., Кіровоград); науково-практичній конференції «Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності» (2007 р., Кіровоград); міжнародній науково-практичній конференції «Організаційно-правові засади управлінської діяльності органів внутрішніх справ в умовах європейської інтеграції» (2007 р., Одеса).
Публікації за темою дисертації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, висвітлено в монографії (два видання) та у восьми публікаціях, чотири з яких - у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та в чотирьох тезах до міжнародних та науково – практичних конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Відповідно до поставленої мети та сформульованих завдань, на основі проведеного дослідження та аналізу організаційно-правових засад діяльності Національної поліції Ізраїлю можна дійти таких висновків.
1. Національна поліція Ізраїлю є одним з центральних органів виконавчої влади в сфері внутрішніх справ. Одночасно поліція, поряд з виправною системою, є одним з двох виконавчих органів Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю.
Поліція є професійним військовим формуванням, що має владні повноваження та особливу систему управління. Це орган, який певними специфічними засобами виконує завдання, покладені на нього. Поліція є гарантом існуючого державного ладу, який наділений можливістю застосування насильства, передбаченого діючим законодавством, що визначає місце та роль поліції в системі державної влади.
Правове регулювання, організаційні засади, стратегія і тактика діяльності поліції, доктрини розвитку визначаються національними особливостями, економічними, соціально-політичними, іншими обставинами, що є актуальними для тої чи іншої держави.
Принципи організації, побудову та функціонування органів поліції залежать від конкретного політичного режиму, що в разі його зміни призводить до перегляду теорії і практики реформування правової основи, організаційних засад, кадрової політики та моделі управління силами поліції.
Значення поліції в сучасному світі збільшується, якщо з’являються риси ускладнення внутрішньополітичної та економічної обстановки, криміногенної ситуації, а також коли органи влади взяли шлях на вирішення глобальних проблем суспільства.
Занадто надмірне посилення ролі поліції в суспільному житті відбувається, як свідчить історія, в авторитарних та тоталітарних державах, в яких є намагання взяти під контроль всі сфери суспільної діяльності. В той же час, суспільство, яке прагне стати демократичним та правовим, ніяким чином не може собі це дозволити. В демократичних державах створюються організаційно-правові умови, що виключають непідконтрольність поліції від державних органів, громадських організацій та засобів масової інформації і вимагають її діяти в інтересах загальних суспільних потреб.
Однак, необхідно відмітити, що світові реалії свідчать про те, що в умовах посилення тиску з боку кримінальних елементів на демократичне суспільство, їх об’єднання на міжнародному рівнів в діяльності поліції все частіше з’являються ознаки авторитарних рис, що суперечить принципам «класичної» демократії.
2. Комплексний аналіз організаційно-правових засад діяльності Національної поліції Ізраїлю та Міністерства внутрішньої безпеки Ізраїлю в сфері внутрішніх справ дає підстави вважати, що вказані державні органи є, практично, самостійними органами виконавчої влади, що мають виокремленні завдання, функції та організаційні структури.
Для Національної поліції Ізраїлю є характерним намагання розширити свої повноваження з одночасним посиленням централізації управління, що є характерною рисою організації діяльності поліції. Разом з тим, історія Держави Ізраїль та її сучасність не дає підстав вести мову про те, що в теперішній час основні важелі впливу на поліцію знаходяться в руках правлячої еліти чи представників привілейованих прошарків населення, хоча такі намагання існують. Однією з причин цього є те, що значна кількість керівників поліції є вихідцями з нижчих або середніх прошарків суспільства, колишніми репатріантами з різних країн світу.
На думку керівників Національної поліції Ізраїлю одним з найважливіших питань функціонування поліції є пошук межі між демократичним та авторитарним способом управління у вирішенні суспільних завдань.
3. Національна поліція та Міністерство внутрішньої безпеки Ізраїлю, які створені і діють на підставі конституційних (основних) та інших законів, є підконтрольними та підзвітними парламенту та уряду. Міністерство здійснює стратегічне планування всієї правоохоронної діяльності, відповідає за кадрове та матеріально-технічне забезпечення Національної поліції та виправної системи.
4. Міністерство внутрішньої безпеки позбавлене повноважень втручатися у практичну діяльність Національної поліції Ізраїлю по охороні громадського порядку, громадської безпеки та протидію правопорушенням.
5. Міністерством внутрішньої безпеки керує міністр, який є політичною фігурою. Призначення і просування по службі інших посадовців не залежить від зміни політичного спектру і пов’язано з освітою, професійними, моральними якостями та «каденцією» (встановленими термінами перебування на посаді). Посада Генерального інспектора поліції є виключно професійною, перебування на якій передбачає заборону на участь в політичному житті суспільства.
6. Між Національною поліцією та Міністерством внутрішньої безпеки Ізраїлю проведений чіткий розподіл завдань. Відповідно покладених на них завдань формулюються їхні функції, а також організаційна структура.
7. З урахуванням положень відповідних літературних та нормативно правових джерел сформульовані завдання Національної поліції Ізраїлю, в тому числі, завдання щодо практичного забезпечення громадського порядку, громадської безпеки та протидії правопорушенням.
Дослідження доводять, що, в цілому, населенням Ізраїлю діяльність поліції, незважаючи на розповсюдженість випадків безпідставного застосування насильства, порушень законності, оцінюється достатньо позитивно, що пояснюється позитивним ставленням населення до існуючої системи влади, складовою частиною якої виступає поліція. Це впливає, в тому числі, на можливість здійснювати міжнародне співробітництво з органами поліції різних країн, але досвід демонструє, що найбільша довіра виникає у випадках, коли існують однакові економічні та соціальні умови життя населення, схожі принципи функціонування правоохоронних систем.
8. Відповідно завдань сформульовані функції поліції: адміністративна, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна, виконавча та охоронна (на договірних засадах). Крім того, виходячи з англо-американської традиції, функції поліції Ізраїлю поділяються також на такі п’ять груп: перша група - це функції, пов’язані із забезпеченням внутрішньої безпеки держави (тероризм, антидержавні злочини); друга група - протидія злочинності, розкриття, розслідування злочинів, їх профілактика та попередження; третя група - забезпечення громадського порядку в державі; четверта група - забезпечення безпеки дорожнього руху; п’ята група функцій - забезпечення нормального та безпечного функціонування установ, організацій, підприємств.
9. В діяльності поліції розрізняються два види адміністративної діяльності, тісно пов’язаних між собою: внутрішньосистемна адміністративна діяльність та зовнішня адміністративна діяльність. Перший - направлений на створення належних умов діяльності поліції, її підрозділів, служб та працівників, забезпечення ефективного використання наявних сил та засобів. Другий – виходить за внутрішні рамки і розповсюджується на не підпорядкованих поліції юридичних та фізичних осіб.
10. У процесі адміністративної діяльності реалізуються такі функції поліції: охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки (наприклад, безпеки дорожнього руху), боротьба з правопорушеннями, в тому числі зі злочинністю, забезпечення функціонування установ, організацій, підприємств, охорона власності, профілактика правопорушень.
11. Відповідно поставлених завдань та функцій сформована організаційна структура Національної поліції Ізраїлю. Так, адміністративні функції поліції щодо охорони громадського порядку, громадської безпеки та боротьби з правопорушеннями реалізуються, в першу чергу департаментом охорони правопорядку та громадської безпеки, транспортним департаментом, департаментом цивільної гвардії, а також прикордонною гвардією (прикордонна поліція).
12. В Національній поліції Ізраїлю питання забезпечення прав і законних інтересів громадян розглядається як найважливіше. В Національній поліції Ізраїлю, як і в багатьох поліцейських установах демократичних держав, проведена переорієнтація діяльності поліції з «каральної» на «надання послуг» населенню, що втілено в так зване «комунальне поліціювання». Це призвело до зміни як сутті діяльності поліції, так і «філософії» та психології поліцейського.
13. Особлива увага в діяльності Національної поліції Ізраїлю приділяється роботі з персоналом, створенню належних умов для діяльності працівників поліції, відповідного матеріально-технічного забезпечення, соціального захисту як однієї з найважливіших передумов для ефективної роботи поліції. Одним з гарантів захисту прав працівників поліції є функціонування інституту омбудсмена. Завдання забезпечення дисципліни та законності в діяльності поліції реалізується також через діяльність дисциплінарного та апеляційного дисциплінарного судів, що діють в межах системи.
14. У дисертаційному дослідженні визначено, що використання позитивного міжнародного досвіду, в даному випадку Національної поліції Ізраїлю, дає можливість вийти на наукове обґрунтування шляхів та методів вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ України, розробити пропозиції та рекомендації, що можуть бути враховані при їх реформуванні.
Важливість порівняльно-правових досліджень пов’язана з суттєвим розширенням міжнародних зв’язків, «зростаючим впливом міжнародного права, процесами інтеграції та глобалізації, що викликає необхідність їх філософського і теоретичного узагальнення, систематизації, більш глибокого опрацювання методології й методик порівняльно-правового методу» [204, с. 34-36].
Порівняльно-правове дослідження дає можливість шляхом порівняння двох систем – Національної поліції Ізраїлю та органів внутрішніх справ України винайти те, що їх об’єднує та розрізнює, визначити ефективні елементи їх діяльності, що можливі для впровадження у діяльність МВС України.
Отримані під час дослідження результати дали можливість здійснити порівняльний аналіз діяльності Національної поліції Ізраїлю та органів внутрішніх справ України за такими напрямами: місцем в системі органів державної влади, способом правового регулювання діяльності, метою, завданнями, які на них покладаються, функціями, які випливають із поставлених перед ними завдань, організаційними структурами, які пристосовані під реалізацію певних завдань та функцій.
Дослідження, які проведені автором, свідчать про те, що діяльність Національної поліції Ізраїлю проходить у специфічних умовах, які відрізняються від умов діяльності органів внутрішніх справ Україні. Ця діяльність не є ідеальною і не позбавлена значних недоліків, тому її ніяким чином не можна розглядати як приклад («еталон») для безоглядного використання при реформуванні МВС та міліції України. Разом з тим, досвід Національної поліції Ізраїлю не може не викликати певний інтерес, перш за все у зв’язку з нагальним питанням реформування МВС та міліції України, яке не можливе без уточненням їх завдань, функцій та суттєвого удосконалення організаційних структур.
Об’єктивним критерієм, що послуговує вивченню діяльності Національної поліції Ізраїлю є, перш за все, її суспільний рейтинг в країні. Але вивчення, узагальнення та використанням досвіду поліції необхідно розглядати лише як одну із складових цілої низки заходів, направлених на реформування органів внутрішніх справ України, і міліції зокрема, підвищення результативності цієї діяльності.
З проголошенням незалежної демократичної Української держави постало питання про створення нового механізму державного управління. Процес реформування всіх сфер функціонування суспільства, зокрема сфери внутрішніх справ, вимагає уточнення мети, завдань, функцій, методів діяльності органів внутрішніх справ та їх організаційної структури.
Пропозиції, щодо реформування органів внутрішніх справ, на нашу думку, не можуть змінити існуючу ситуацію, тому що направлені, в першу чергу, на значне посилання позицій МВС України в державі шляхом розширення повноважень органів внутрішніх справ та включення в нього нових структурних підрозділів [205]. Значна частина структурних підрозділів МВС України, як і раніше, залишаються одночасно структурними підрозділами Національної міліції, а функції МВС та Національної міліції не достатньо розмежовується [206].
Зіставлення організаційно-правових засад діяльності Національної поліції Ізраїлю та органів внутрішніх справ України дає можливість запропонувати деякі напрями реформування ОВС України.
15. Автор визначив, з врахуванням аналізу організаційно-правових засад діяльності поліції Ізраїлю, пропозиції щодо реформування органів внутрішніх справ України, і міліції зокрема, до яких належать:
- створення двох органів виконавчої влади - МВС та Національної поліції (або міліції) України, розмежування функцій стратегічного планування та функцій, безпосередньо пов’язаних з охороною громадського порядку, забезпеченням громадської безпеки та протидією правопорушенням, що можна реалізувати шляхом визначення завдань та функцій органів внутрішніх справ і міліції України, відокремлення організаційних структур МВС України та міліції України;
- розробка та прийняття Закону України «Про Міністерство внутрішніх справ України», основним завданням якого має бути реформування МВС України в центральний орган виконавчої влади з обмеженою кількістю функцій: стратегічне планування, матеріально-технічне та кадрове забезпечення правоохоронної діяльності, з виключенням обов’язків по охороні громадського порядку, забезпеченню громадської безпеки та боротьбі з правопорушеннями і який не буде мати аналогічних структур на місцях;
- удосконалення організаційної структури МВС України шляхом залишення в ній штабних підрозділів, підрозділів планування, оперативної інформації, кадрового і матеріально-технічного забезпечення. Аналіз Закону України «Про міліцію» (ст. 7) дає підстави вважати, що в теперішній час організаційні структури органів внутрішніх справ та міліції не є відокремленими, міліція «входить до структури Міністерства внутрішніх справ» [197, с. 237];
- розробка та прийняття Закону України «Про Національну міліцію (поліцію)», основним завданням якого має бути створення нового центрального органу виконавчої влади - Національної міліції (поліції), який повністю зосереджується на виконанні професійних функцій, в тому числі охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьбі з правопорушеннями, та відповідною цим функціям організаційною структурою;
- передача в новостворену Національну поліцію (міліцію) України з МВС України всіх галузевих підрозділів, що дає можливість забезпечити професійну діяльність поліції (міліції), утворення підрозділів Національної поліції (міліції) на місцях;
- підготовка кваліфікованих кадрів міліції (поліції), що володіють високим рівнем правосвідомості, правової культури і професійної підготовки, оскільки правова держава не може діяти інакше, як за допомогою державних службовців, які здійснюють діяльність на виконання функцій поліції;
- забезпечення розробки концептуальних та теоретико-методологічних засад вдосконалення суспільних відносин, які склалися між органами внутрішніх справ та міліцією України зокрема, переорієнтація, ідеологічна обробка особового складу з метою переходу від «каральної» політики в діяльності міліції (поліції) на політику «надання послуг» населенню;
- розробка заходів укріплення дисципліни та законності, введення інституту омбудсмена з питань захисту інтересів працівників міліції (поліції), створення дисциплінарних судів.
Українське суспільство, яке намагається повністю скинути із себе кайдани тоталітарної системи, наблизитися до реалізації ідей правової держави і в той же час, знаходиться в стані глибокої кризи, потребує у створенні ефективної, міліцейської (або поліцейської) влади, що служить народу і наділена імунітетом від зловживань своєю владою. Реалізація цієї ідеї пов’язана з визначенням проблеми і її концептуального розроблення через систему нормативно-правових актів, що врегулюють організацію та діяльність органів внутрішніх справ, і міліції зокрема, реформування організаційної структури з врахуванням соціального призначення української міліції та її місця в системі органів державної влади, враховуючи при цьому позитивний міжнародний досвід.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Губанов А.В. Полиция государств Западной Европы: основные черты организации и деятельности: Учебное пособие / А.В. Губанов - М.: ВНИИ МВД СССР, 1990.
3. Гессен В.М. Из лекций по полицейскому праву / В.М. Гессен. – С-Пб., 1914.
4. Пєтков С.В. Ефективний менеджмент в органах внутрішніх справ: Монографія / С.В. Пєтков. - Сімферополь: «Таврія». – 2004. – 564 с.
5. Бесчастний В.М. Реформування системи МВС України: шляхи та сучасні проблеми. Правове забезпечення діяльності міліції/поліції: історія, сучасні проблеми та міжнародний досвід: Тези доп. наук. – теорет. конф. / В.М. Бесчасний. – К.: КНУВС, 2007. – 108 с.
6. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Kvpc лекций / Г.В. Атаманчук. - М.: Юрид. лит., 1997. - 400 с.
7. Реформирование полиции в странах Центральной и Восточной Европы: Процесс и прогресс / Под ред. М. Капарини, О. Маренина. – К.: Задруга, 2005. – 296 с.
8. Філософський словник / За ред. В.І. Шинкарука. 2-е вид., перероб. і доп. – К., 1986.
9. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка / В.М. Плішкін – К.: НАВСУ, 1999. – 702 с.
10. Колпаков В.К. Адміністративне права України: Підруник / В.К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
11. Административное право Украины (Общая часть) / Учебное пособие. - Х., 1999.
12. Нижник Н.Р. Природа та зміст адміністративної реформи в Україні // Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Н.Р. Нижник - К., 1998.
13. Продайко С.В., Шкарупа В.К. Адміністративне право України в питаннях і відповідях: Навчально-практичний посібник / С.В. Продайко, В.К. Шкарупа – Одеса: Вид-во Одеського юрид. інституту НУВС, 2004. – 151 с.
14. Пономаренко Г.О. Управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави: адміністративно-правові засади: Монографія / Г.О. Пономаренко. – Харків: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2007. – 448 с.
15. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т.: Т.2. Особлива частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. Думка, 2005. – 624 с.
16. Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний посібник. / За заг. ред. І.П. Голосніченка - К.: ГАН, 2005. – 232 с.
17. Адміністративне право України: Підручник для юридичних вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2001. – 528 с.
18. Административная деятельность органов внутренних дел: Учебное пособие для вузов / Под ред. проф. В.Я. Кикотя. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2003. – 222 с.
19. Васильев А.С. Административное право Украины (Общая часть): Учебное пособие / А.С. Васильев – Х.: «Одиссей», 2001. – 288 с.
20. Административное право Украины. – 2 изд., перераб. и доп. / Под ред. Ю.П. Битяка. – Харьков: Право, 2003. – 576 с.
21. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
22. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи удосконалення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук / О.М. Бандурка. – Одеса: Одеський держ. універ. ім. І.І. Мечникова, 1996. – 27 с.
23. Бин-Нун А. Законы государства Израиль. MNJ Ltl. / А. Бин-Нун. – Jerusalem, 1993. – 248 c.
24. Теорія держави і права: Навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та ін. / За ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
25. Григонис Э.П. Теория государства и права: Курс лекций / Э.П. Григонис. – СПБ.: Питер, 2002. – 320 c.
26. Ведєрніков Ю.А., Грекул В.С. Теорія держави та прав: Навчальний посібник / Ю.А. Ведєрніков, В.С. Грекул. – К.: Центр навчальної літ-ри, 2005. - 224 с.
27. Теорія держави і права України: Навчальний посібник / А.Ю. Олійник та ін. – К., Юрінком Інтер, 2001. – 176 с.
28. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Навчальний посібник / П.М. Рабінович. - К.: Атика. - 2001. – 176 с.
29. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Ученик / О.Ф. Скакун. - Харьков: «Консул», 2000. – 704 с.
30. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Ученик для вузов / В.С. Нерсесянц. - М.: Норма, 2004. – 552 с.
31. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов / А.Ф. Черданцев. – М.: Юрайт-М, 2002. – 432 с.
32. Ярмакі Х.П. Адміністративно-наглядова діяльність міліції України: Монографія / Х.П. Ярмакі. – Одеса: Юрид. Літ-ра, 2006. – 336 с.
33. Кравчук М.В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник / М.В. Кравчук. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 247 с.
34. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТА-ДАНА, Закон и право, 2001. – 640 с.
35. Теория государства и права: Ученик для вузов / Под ред. проф. В.М. Корельского и проф. В.Д. Перевалова. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Изд-во НОРМА, 2002. – 616 с.
36. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2-х томах: Т. 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Вид-во «Юридична думка», 2004. – 584 с.
37. Порівняльне правознавство: Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В.Д. Ткаченко, С.П. Погребняк, Д.В. Лук’янов; За ред. В.Д. Ткаченко. – Х.: Право, 2003. – 274 с.
38. Basic Law: The Knesset, 1958 (updated 2003) / http : // www.mfa.gov.il/ MFA/ MFA Archive/1950_1959/Basic. – 8 с.
39. Basic Law: Knesset Members (Immunity, Rights and Duties) Law, 1951 / http : // www.mfa.gov.il/MFA/MFA Archive/1950_1959/Basic. - 10 с.
40. Basic Law: The President of the State, 1964 / http : // www.mfa.gov.il/ MFA/MFA Archive/1960_1969/Basic. – 6 с.
41. Институт президентства в Израиле. Изд-во Министерство образования, культуры и спорта. Центр информации. - Иерусалим, 1994. – 32 с.
42. Basic Law: The Government, 2001 / http : // www.mfa.gov.il/MFA/MFA Archive/ 2000_2009/Basic. - 11 с.
43. Державне управління: Навчальний посібник / А.Ф. Мельник, О.Ю. Оболенський, А.Ю. Васіна, Л.Ю. Гордієнко / За ред. А.Ф. Мельник. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 342 с.
44. Rubinshtein A. The Constitutional Law of the State of Israel, 3d ed, Jerusalem and Tel Aviv, 1980.
45. Basic Law: The Judiciary, 1984 / http : // www.mfa. gov.il /MFA/MFA Archive/ 1980_1989/Basic. - 5 с.
46. Волков Ш., Раз Ц. Фемида, Dfus Offset Israeli Leyetzu Ltd. / Ш. Волков, Ц. Раз. - Тель-Авив, 1995. – 247 с.
47. Гиленсен В.М. Система федеральных полицейских органов США, осуществляющих борьбу с наркоманией: Учебное пособие / В.М. Гиленсен. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1983.
48. The Сriminal Law Procedure Law (Consolidated Version), 1982, Aryeh Greenfield–A.G. Publications, Haifa, Israel, 1997. – 43 с.
49. Шаус Я. Авгиевы конюшни и министерство экологии // Вести / Я. Шаус. – Тель-Авив. – 2004. – 2 ноября.
50. Basic Law: The State Controller Law, 1988 / http : // www.mfa.gov.il/MFA/MFA Archive/1980_1989/Basic. - 2 с.
51. Госконтролер критикует работу полиции. Израильские новости. – 2006. – 10 мая //http : // pravo.israelinfo.ru/news/3337.
52. Закон о возвращении (1950). Законы государства Израиль. Юридический справочник. В 2-х т. - Тель-Авив. - Издание «Марс», 1992. – Т. 1. – 93 с.
53. Судебные и правоохранительные органы Украины: Учебник / Под ред. проф. А.М. Бандурки. – Ун-т внутр. дел, 1999. – 350 с.
54. Анджієвський В.С., Тимченко І.А. Нове законодавство про адміністративні правопорушення / В.С. Анджієвський, І.А. Тимченко. – К.: Політвидав України, 1987. - 110 с.
55. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. - Вид. 2-ге, доп. та перероб. / В.Я. Малиновський. - К.: Атіка, 2003.- 576 с.
56. Соціальна безпека: теорія та українська практика: Монографія / І.Ф. Гнибіденко, А.М. Колот, О.Ф. Новікова та ін. / За ред. І.Ф. Гнибіденка, А.М. Колота, В.В. Рогового. – К.: КНЕУ, 2006. – 292 с.
57. Федцов В.Г., Федцова А.В. Менеджемент: комплексный подход: Учеб. пособ. для высших учеб. завед. / В.Г. Федцов, А.В. Федцов. – М.: Приор-издат, 2005. – 240 с.
58. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник / О.М. Бандурка. – Харків: Університет внутр. справ, 1998. – 480 с.
59. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Навчальний посібник / Г.Г. Забарний, Р.А. Калюжний, В.К. Шкарупа. – К.: Вид-во ПАЛИВОДА А.В., 2003. – 212 с.
60. Міжнародний менеджмент. Навчальний посібник / Булозубенко В.С., Озаріна О.В., Семенов А.А. / За ред. проф. О.Б. Чернеги. – К.: Центр навч. літ-ри, 2006. – 592 с.
61. Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України. Указ Президента України від 17.10.2000 № 1138/2000. Довідник працівника міліції: У 2-х книгах. – Книга 1: Законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2003. – 584 с.
62. Лукашевич В.В. Менеджмент в структурно-логических схемах: Учебное пособие / В.В.Лукашевич.- М.: Изд-во «Экзамен», 2003. – 224 с.
63. Грохольський В.Л. Організаційно-правові засади управління спеціальними підрозділами МВС України у боротьбі з організованою злочинністю: Монографія / За заг. ред.. О.М. Бандурки. / В.Л. Грохольський. - Харків: Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 312 с.
64. Пєтков С.В., Юнін О.С. Основи управління в органах внутрішніх справ: Курс лекцій. / С.В. Пєтков, О.С. Юнін. – Кіровоград: Кіровоград. юрид. інститут ХНУВС, 2007. - 134 с.
65. Лисюченко В.П., Ольховик П.В. Теорія управління органами внутрішніх справ: Навчальний посіб. / В.П. Лисюченко, П.В. Ольховик. – К.: Вид. ПОЛИВОДА А.В., 204 – 128 с.
66. Shapiro N. The Ministry of Public Security. An overview // Information Services Unit, MPS. - Jerusalem.- 2000. – 44 с.
67. Фильштейн В.Л. Министерство внутренней безопасности и Национальная полиция Государства Израиль: правовая регламентация деятельности, структура, функции : Монография / В.Л. Фільштейн. Кировоград : ПП «Инвест-групп», 2006. – 163 с.
68. Кнорринг В.И. Искусство управления: Учебник / В.И. Кнорринг. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 228 с.
69. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. / Укл. В. Яременко, О. Сліпушко. - К., 1998. – Т. 3.
70. Englard I. Law and Religion in Israel / The American Journal of Comparative Law, 1987. - 185 p.
71. Ben-Ami S. The Minister’s Message / Innovation. - Jerusalem, 2000. - №8. - 64 с.
72. Harmetz R. Sixty-two graduate from the first basic crime prevention course. Innovation. - № 9. - Jerusalem, 2001. – 65 с.
73. Kroyanker D. The Ministry of Police. An Overview. – МРІ. - Jerusalem, 1997. – 33 с.
74. Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 10.01.2002 р. № 2925-ІІІ із змінами та доповненнями. Довідник працівника міліції : У 2-х книгах. – Книга 1: Законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань діяльності органів внутрішніх справ. – К.: Видавнича компанія «Воля», 2003. – 584 с.
75. Про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Указ Президента України від 28.10.1996 № 1005/96. / http : // zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/.
76. Про внесення змін до деяких законів України : Закон України від 18.09.2003 № 1181-ІV. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. - № 10. – Ст. 95.
77. Про виведення Державного департаменту України з питань виконання покарань з підпорядкування Міністерству внутрішніх справ України : Указ Президента України від 12.03.1999 № 248/99. /http :// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/.
78. Кодекс етики поліції Ізраїлю (переклад з івриту для Посольства України в Державі Ізраїль) / Безрутченко С.М. Додаток до листа до МВС України: вих. №2/2000/38-Бз від 11.09.2000 року.
79. Князев В.В., Сазонова Н.И., Жмыхов А.А., Заморина Т.Ю. Полицейские системы зарубежных государств: Пособие / В.В. Князев, Н.И. Сазонова, А.А. Жмыхов, Т.Ю. Заморина. – М.: ВНИИ МВД России, 2004.
80. Декларація про поліцію. Прийнята Парламентською Асамблеєю Ради Європи. Резолюція 690 (1979) / М. Тейлор. Проблеми прав людини в поліційній практиці. Довідник. - Центр інформації з прав людини, Рада Європи. - Страсбург. - 2002. – 56 с.
81. Enciclopedia Britanica. Vol. 18, Chicago – London – Toronto – Geneve – Sydney, 1968.
82. Корякин А.Л. Наибольшее доверие – полиции // Известия. - 1991. - 2 июня.
83. Wilk Y. Israel`s 50th Anniversary Police Commissioners Conference. Lecture of Commissioner Yehuda Wilk. - Jerusalem.- 18-21.10.1998. – 29 с.
84. Abrams N. Interpreting the Criminal Code Ordinance, 1936 – The Untapped Well // Israel Law Review. - 1972.- Т. 2.
85. Элон М. Еврейское право. Часть первак / М. Элон. - Издательство «Амана».- Иерусалим, 1989. – 333 с.
86. Фільштейн В.Л. Насильницьке заволодіння майном в сучасному міжнародному кримінальному законодавстві (на досвіді Держави Ізраїль). Збірник: Проблеми протидії корисливо-насильницькій злочинності : Матеріали науково-практичного семінару (29 березня 2007 року) / В.Л. Фільштейн.- Кіровоград: Кіровоградський юрид. інст.. ХНУВС, 2007. – 128 с.
87. Мисливий В.А. Поліція ХХІ століття: проблеми та перспективи. Правове забезпечення діяльності міліції/поліції: історія, сучасні проблеми та міжнародний досвід: Тези доповідей науково – теорет. Конференції / В.А. Мисливий. – К.: КНУВС, 2007. –108 с.
88. Закон о полиции (новая редакция) 1971 года // Сборник «Законы Государства Израиль» / Под ред. док-ра Роберта Гидеона, т. 24. – глава 290. – 46 с.
89. Юнін О.С., Сиченко О.М. Діяльність поліцейських органів провідних країн Європейського Союзу : Навчальний посібник / О.С. Юнін, О.М. Сиченко. – Кіровоград: Кіровоградський юрид. нститут ХНУВС, 2007. – 72 с.
90. Все о полиции Израиля // Без протокола. – Тель-Авив. - 2005. - 17 января.
91. Государство Израиль. Справочник. - М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1986. – 276 с.
92. Фаткулин Ф.Н. Проблемы теории государства и права: Курс лекцій / Ф.Н. Фаткулин. - Казань, 1987.
93. Плішкін В.М., Лисюченко В.П., Хорт І.В. Теорія управління органами внутрішніх справ (у визначеннях, поняттях і схемах): Навчальний посібник / В.М. Плішкін, В.П. Лисюченко, І.В. Хорт. - К., 1990.
94. Гафни М. День независимости. Изд. Министерство абсорбции Израиля / М. Гафни. - Иерусалим.- 1992. – 64 с.
95. Давидзон Д. Четыре кита полиции // Вести-2 / Д. Давидзон. – Тель-Авив. – 2004. - 22 липня.
96. Shamgar M. On the Written Constitution. Israel Law Review, 1974. – vol. 9.
97. Гавриленко Д.А. Правовое государство, законность, правопорядок // Сборник «Проблемы совершенствования организации деятельности советской милиции в условиях формирования правового государства.» / Под ред. А.Н. Сапогина / Д.А. Гавриленко. - Минская ВШ МВД СССР.- Минск.-1991. – 178 с.
98. Закон защиты личности (1981). Законы государства Израиль. Юридический справочник. В 2-х т. / Под ред. Ю. Барсель. – Тель-Авив. – Изд-во «Марс», 1993. – Т. 2. – 106 с.
99. Закон о причинении ущерба (1968) // Сборник «Основы израильского законодательства» / Под ред. С. Вейцман, О. Левин. – Изд-во «Модан». – Тель-Авив. – 1993. – 87 с.
100. Закон об уголовном праве Израиля / Предисл., пер. с иврита : магистр права (LL.M) М. Дорфман / Науч. ред. канд. юрид. наук Н.И. Мацнев. - СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр - Пресс», 2005. - 412 с.
101. Комзюк А.Т. Заходи адміністратиіного примусу в правоохоронній діяльності міліції : поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. / А.Т. Комзюк. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
102. Олефір В.І. Адміністративно-правове регулювання протидії нелегальної міграції та торгівлі людьми: Монографія / В.І. Олефір. - К.: Друкарня МВС України, 2004. – 308 с.
103. Фельбер М. Факты об Израиле. Экономика. Изд-во фонда культуры и просвещения / М. Фельбер. – Иерусалим, 1993. – 20 с.
104. Скакун О.Ф. О термино-понятиях «типология», «типологизация», «тип» в сравнительном правоведении / О.Ф. Скакун // Міжнародний науковий юридичний журнал «Порівняльно-правові дослідження». - 2007. - № 1-2. - 381 с.
105. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії та поняття): Посібник / І.П. Голосніченко. – Ірпень, 1998. – 110 с.
106. Butler A.J.P. Police management. - Gower, 1984.
107. Адміністративне право України / За заг. ред. О.М.Бандурки: Підручник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 480 с.
108. Inciardi I.A. Criminal Yuctice Florida. University of Delaware Harcourt Brace and Company Publishers. - 1996.
109. Thomas C.W., Hepburn Y.R. Crime, Criminal Lara and Criminology. Dubuque.-Jowa.-W.M.C. Browa Publishind Company. - 1994.
110. Cole F.Y. The American System of Criminal Yustice. - California. - Brooks/Cole Publishing Company. - 1992.
111. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2001. - № 8. - Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. - 352 с.
112. Фільштейн В.Л. Відокремлення завдань, функцій і структури органів внутрішніх справ та міліції – один з напрямків реформування ОВС України (на досвіді Міністерства внутрішньої безпеки та Національної поліції Держави Ізраїль). Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових праць / В.Л. Фільштейн. – Донецьк, 2008. –№2. – 320 с.
113. Ананич В.А. Некоторые пути перестройки деятельности милиции в условиях формирования правового государства. Минская ВШ МВД СССР / В.А. Ананич. - Минск. - 1991. – 178 с.
114. Сухаркова А.И. О взаимодействии служб милиции в охране общественного порядка. Минская ВШ МВД СССР / А.И. Сухаркова. – Минск, 1991. – 178 с.
115. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ : Підручник / За заг. ред. І.П. Голосніченка та Я.Ю. Кондратьєва. - УАВС.- 1995. – 177 с.
116. Коваль Л.В. Адміністративне право України : Курс лекцій / Л.В. Коваль. – К.: Основи, 1994. – 154 с.
117. Конопльов В.В. Управлінські рішення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ: сутність та організаційно-правові питання підготовки і прийняття: Монографія / В.В. Конопльов. - Сімферополь: Вид-во Крим. юрид. ін-ту ХНУВС, ВДМВ «Таврія», 2006. – 356 с.
118. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: Навчальний посібник / За заг. ред. Моісеєва Є.М. / Сущенко В.Д., Олефір В.І., Константінов С.Ф. та ін. – К.: КНТ, 2008. – 264 с.
119. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Особенная. Ученик / Под. ред. А.П. Коренева. - М.: МЮИ МВД РФ, Изд-во «Щит-М», 1998. – 346 с.
120. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел : Ученик / Под ред. Л.Л. Попова. – М.: Академия МВД СССР, 1990. – 223 с.
121. Black’s Lara Dictionary, 5th Edition, Saint Paul, Minnesota, West Publishing Company, 1990.
122. Garner B.A. Dictionary of Modern Legal Usage. Oxford University Press. New York, 1995.
123. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Особенная. Издание второе, исправленное и дополненное. Учеб¬ник / Под ред. докт. юрид. наук, проф. А.П. Коренева. - М.: МЮИ МВД России. «Щит-М», 1999. - 362 с.
124. Гутарц Я. Накази Національного Штабу поліції Ізраїлю : Збірка документів (переклад з івриту для посольства України в Державі Ізраїль) / Я. Гутарц. – Єрусалим, 2004.
125. Ківалов С. В., Біла Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. - Вид. друге, перероб. і доп. / С.В. Ківалов. - Одеса: Юридична література, 2002. - 312 с.
126. Еропкин М.И., Клюшниченко А.П. Советское административное права. Часть общая / М.И. Еропкин, А.П. Клюшниченко. – М.: Юрид. лит., 1979. – 311 с.
127. Даньшин И.Н. Характеристика, общее понятие и система преступлений против общественного порядка : Текст лекцій / И.Н. Даньшин. – Изд-во ХЮИ. - Харьков, 1973. – 66 с.
128. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка / М.И. Еропкин, Л.Л. Попов. - Л.: Лениздат, 1973. – 328 с.
129. Адміністративне право України : Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
130. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції України : дис. доктора юрид. наук: 12.00.07 / А.Т. Комзюк. – Х., 2002. – 408 с.
131. Курінний Є.В. Предмет і об'єкт адміністративного права України: характеристика категорій в умовах системного реформування: дис… на здобуття наук. зван. докт. юрид. наук : 12.00.07 / Є.В. Куріний. – Київ: Нац. академія внутр. справ України, 2004. – 428 с.
132. Trojanowicz R., Bucqueroux B. Community Policing. A. Contemporary Perspective Cincinnati. Anderson. - 1989.
133. Бахрах Д.Н. Административная ответственность / Д.Н. Бахрах. – Перм: Кн. изд-во, 1966. – 193 с.
134. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение) : Учебное пособие / А.П. Клюшниченко. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87 с.
135. Закон об огнестрельном оружии 1949 года (с дополнениями и изменениями 1962 года). – (Перевод с иврита Я. Маниовича. Тель-Авив. - 7.10.1996). – Лист на ім’я начальника Консульського управлення МЗС України Коваля В.Г. № 094/348-96 від 18.10.1996.
136. В Израиле стало менше незаконного оружия. Израильские новости. – 2007. – 1 января //http://pravo.israelinfo.ru/news/3498.
137. Шнитман Я. Отказ от проверки определения алкоголя в крови. http: // pravo. israelinfo.ru/articles/tran/901. - 30.08.2005.
138. Раскин А. Административное решение офицера транспортной полиции о запрете пользоваться машиной. – 2007. – 17 октября //http : // pravo.israelinfo.ru/articles/tran/1444.
139. Black H.C. Black’s Law Dictionary. Saint Paul. - Minnessota. - West Publishing Company, 1990.
140. Tappan W.P. Crime Justice and Correctiveness. New York, 1980.
141. Кримінальний Кодекс України. Офіційний текст. Юрінкомінтер. – Київ, 2001.
142. Науково-практичний коментар Кримінального Кодексу України. Юрінком. - К., 1994. – 800 с.
143. Шергин А.П., Михайлов А.А., Фефилова В.Ф., Скворцов С.М. Процессуальные формы административно-юрисдикционной деятельности органов внутренних дел. ВНИИ МВД СССР / А.П. Шергин, А.А. Михайлов, В.Ф. Фефилова, С.М. Скворцов. - М., 1985.
144. Самойленко А.В. Административные штрафы милиции как