АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАТУСУ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ В УКРАЇНІ : АДМИНИСТРАТИВНО-ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ СТАТУСА ГОСУДАРСТВЕННОГО СЛУЖАЩЕГО В УКРАИНЕ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................... 3

Розділ 1. Понятійно-категоріальний апарат та принципи функціонування інституту державної служби як складових частин загальнотеоретичного аналізу .........................................................................12
1.1. Поняття, функції та особливості функціонування державної служби: сучасний погляд ................................................................................................... 12
1.2. Принципи функціонування державної служби: проблеми реалізації ..... 36
Висновки до розділу 1……..…………………………………………………….65
Розділ 2. Адміністративно-правовий статус державного службовця: зміст, проблеми, шляхи їх вирішення ........................................................... 70
2.1. Адміністративно-правова характеристика загального правового статусу державного службовця ….....................................................................................70
2.2. Особливості адміністративно-правового статусу окремих категорій державних службовців .........................................................................................87
2.3. Удосконалення правового забезпечення юридичної відповідальності державних службовців ...................................................................................... 112
Висновки до розділу 2………………………………………………………….128
Розділ 3. Удосконалення адміністративно-правового забезпечення статусу державного службовця в Україні ......…………………………… 134
3.1. Критерії оцінки ефективності діяльності державного службовця: пошук нових підходів ……………………………………………………….………. 134
3.2. Ключові засади модернізації адміністративно-правового статусу державного службовця в Україні …………………………………………… 154
Висновки до розділу 3……………………………………………………….…171

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………. 178

ДОДАТКИ……………………………………………………………………...184

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 192

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Становлення демократичної, соціальної, правової України обумовлює суттєве оновлення інституту державної служби, що потребує підвищення ефективності реалізації завдань та функцій держави у забезпеченні прав, свобод та інтересів громадян, надання належних адміністративних послуг. Безпосередньо функції держави реалізуються державними службовцями, адміністративно-правове регулювання статусу яких є ще недостатнім.
Політична, економічна та адміністративна реформи в Україні знаходяться у перманентному стані, а у формуванні громадянського суспільства роль державної служби досить незначна. Реформування державної служби лише епізодично досягає підвищення її ефективності і дієвості, удосконалення професіоналізму і компетентності державних службовців та правового визначення їх статусу. Саме тому адміністративно-правові дослідження спрямовані на виявлення проблем правового статусу державних службовців та пошуку шляхів їх вирішення.
Серед проблем, які потребують поглибленого дослідження в ракурсі адміністративного права, слід виокремити необхідність здійснення загальнотеоретичного аналізу інституту державної служби через аналіз ключових понять та функцій державної служби, визначення правових принципів її функціонування тощо. Водночас, адміністративно-правовий статус державного службовця, поряд із загальними аспектами, обумовлює обґрунтованість дослідження особливостей окремих категорій державних службовців (державних службовців правоохоронних органів, патронатних осіб; державних секретарів міністерств тощо). У цьому ж аспекті видається доцільним удосконалити механізм правового регулювання юридичної відповідальності державних службовців.
У ході адміністративної реформи, яка започаткована в Україні на підставі Указу Президента України від 22 липня 1998 року „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”, визначено нові пріоритети реформування державної служби, спрямування розвитку її правового регулювання. Проте, потрібно не тільки створення правової основи функціонування державної служби на різних рівнях управління, але й якісне оновлення стереотипів сприйняття самої державної служби та діяльності державних службовців. Крім того, доцільно розробити критерії оцінки ефективності діяльності державних службовців, а також з урахуванням іноземного досвіду, удосконалити ключові засади та здійснити конкретні кроки, спрямовані на модернізацію адміністративно-правового статусу державного службовця.
Питання проблематики адміністративно-правового регулювання державної служби досліджували у своїх роботах В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієв, Г.В. Атаманчук, Д.М. Бахрах, В.Т. Білоус, А.І. Берлач, К.С. Бєльський, Л.Р. Біла, Ю.П. Битяк, В.С. Венедіктов, В.К. Гіжевський, І.П. Голосніченко, С.Д. Дубенко, М.І. Іншин, С.В. Ківалов, В.Л. Коваленко, М.В. Коваль, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, І.Ф. Корж, Є.Б. Кубко, О.В. Кузьменко, Б.М. Лазарєв, В.Я. Малиновський, В.Л. Наумов, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенський, Д.М. Овсянко, В.Ф. Опришко, І.М. Пахомов, В.Ф. Погорілко, В.П. Пєтков, Ю.М. Старілов, С.Г. Стеценко, В.П. Тимощук, В.В. Цвєтков, О.Ф. Фрицький, В.І. Щербина, О.Ю. Янчук та ін.
Сформульовані у дисертаційному дослідженні теоретичні висновки та практичні рекомендації ґрунтуються на працях фахівців із загальної теорії держави і права, зокрема, С.С. Алексєєва, Д.А. Керімова, В.В. Копєйчикова, М.І. Матузова, П.О. Недбайла, О.В. Петришина, П.М. Рабіновича, Р.А. Ромашова та ін.
Дослідженню питання статусу державного службовця було присвячено дисертаційну роботу У.І. Ляхович „Організаційно-правове забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця” (Київ, 2008). Однак, на відміну від вказаної роботи, нами зосереджено увагу на адміністративно-правовому закріпленні функцій та принципів державної служби, особливостях адміністративно-правового статусу окремих категорій державних службовців та критеріях оцінки ефективності їх діяльності.
У цілому, на сьогодні, дослідження адміністративно-правового статусу державного службовця у вітчизняній науці потребує більш ґрунтовного дослідження, а незадовільний стан нормативно-правового регулювання зазначених питань підтверджує актуальність теми цієї дисертаційної роботи в контексті наукового забезпечення адміністративної реформи в Україні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрями дослідження відповідають Програмі розвитку державної служби на 2005-2010 рр. та Концепції адаптації інституту державної служби України до стандартів Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 5 березня 2004 р. № 278. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри управління та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України – „Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності в сфері оподаткування” (номер державної реєстрації 0105U000657).
Тема дисертації затверджена вченою радою Національної академії державної податкової служби України 27 січня 2005 року (протокол № 6) та уточнена 24 листопада 2005 року (протокол № 4). Вона розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі комплексного дослідження, аналізу теоретичних знань та чинного законодавства України, узагальнень практики його реалізації і позитивного світового досвіду окреслити особливості адміністративно-правового статусу державних службовців, правові засади повноважень державних службовців в Україні та розробити рекомендації щодо удосконалення правового забезпечення зазначеного статусу та підвищення ефективності державної служби.
Для досягнення поставленої мети дослідження сформульовано такі завдання:
- дослідити стан адміністративно-правового регулювання статусу державних службовців;
- проаналізувати теоретико-прикладну суть понять, функцій та особливостей адміністратвно-правового забезпечення державної служби, з урахуванням сучасного розвитку теорії адміністративного права;
- дати наукове визначення функціонування інституту державної служби та визначити його принципи;
- розробити системну адміністративно-правову характеристику загального правового статусу державного службовця на основі чинного законодавства та практики його застосування;
- визначити особливості складових адміністративно-правового статусу окремих категорій державних службовців, залежно від відомств у яких вони працюють;
- виокремити і розкрити проблемні питання дисциплінарної та юридичної відповідальності державних службовців;
- сформулювати та обґрунтувати адміністративно-правові критерії оцінки ефективності діяльності державних службовців;
- запропонувати реальні шляхи удосконалення адміністративно-правового забезпечення статусу державних службовців в Україні з урахуванням позитивного світового досвіду.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку з адміністративно-правовим регулюванням статусу державних службовців у сфері публічного управління.
Предмет дослідження – стан адміністративно-правового регулювання статусу державного службовця в Україні.
Методи дослідження. Основним методом дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, як метод пізнання соціально-правових явищ в їх суперечностях, розвитку та змінах, що дає можливість досліджувати проблеми правового статусу державного службовця (розділи 1, 2, 3). У роботі застосовані окремі наукові методи пізнання: формально-логічний - для встановлення логіко-методологічних засад побудови понятійно-категоріального апарату досліджуваних явищ, зокрема таких як „державний службовець”, „посадова особа”, „правовий статус”, „функції державної служби”, „принципи державної служби” тощо (підрозділи 1.1., 1.2., 2.1.); порівняльно-правовий - для аналізу прав, обов'язків та обмежень окремих категорій державних службовців України (підрозділи 2.1., 2.2.); системно-структурний - для дослідження основних тенденцій та закономірностей розвитку адміністративно-правових відносин за участю державних службовців, пошуку критеріїв оцінки ефективності діяльності державного службовця (підрозділи 2.3., 3.1.); логіко-семантичний - для внесення пропозицій щодо вдосконалення окремих норм вітчизняного адміністративного законодавства з проблематики державної служби (підрозділ 3.2.). Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності і обґрунтованості суджень дотримувалися при формулюванні висновків і пропозицій відповідно до мети дослідження.
Науково-теоретичною базою даного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних учених з адміністративного права, теорії держави і права, трудового права та державного управління. При підготовці дисертації використано теоретичні напрацювання відомих фахівців з політології, соціології та філософії.
Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять статистичні матеріали, які характеризують діяльність суб’єктів адміністративно-правового регулювання статусу державного службовця, зокрема Головного управління державної служби України, експертів міжнародної програми SIGMA (підтримка удосконалення в урядуванні та управлінні), узагальнення практичної діяльності державних службовців, довідкові видання, статистичні опитування.
Нормативним підгрунтям дослідження стали Конституція та закони України, підзаконні нормативні акти Президента України та Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади, які стосуються як інституту державної служби взагалі, так і засобів забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням адміністративно-правового регулювання функцій та принципів державної служби, особливостей адміністративно-правового статусу окремих категорій державних службовців та критеріїв оцінки ефективності їх діяльності, в результаті чого автором запропоновано теоретично та практично значущі наукові концептуальні положення, а саме:
вперше:
- дано авторські визначення понять „адміністративно-правове регулювання статусу державного службовця”, „адміністративно-правовий статус державного службовця”;
- обґрунтовано і запропоновано класифікацію функцій державної служби за критерієм забезпечення прав людини, яка вміщує правотворчі, правореалізуючі, правозастосовні та правоохоронні функції;
- розроблено критерії оцінки ефективності діяльності державного службовця відповідно до діючої адміністративно-правової регламентації;
удосконалено:
- механізм адміністративно-правового забезпечення статусу державного службовця;
- класифікацію принципів державної служби за критерієм належності до тих об’єктів, на які спрямовуються зусилля державної служби та до структурних одиниць самої системи державної служби, згідно з якою визначено внутрішньосистемні, зовнішньосистемні та комплексні принципи державної служби;
дістали подальшого розвитку:
- понятійно-категоріальний апарат адміністративно-правового визначення статусу державного службовця, зокрема уточнено поняття „функції державної служби”, „принципи державної служби”, „політична відповідальність державного службовця” та „юридична відповідальність державного службовця”;
- визначення ролі адміністративно-правового статусу окремих категорій державних службовців;
- положення про те, що державна служба у своїй діяльності зобов’язана керуватись людиноцентристською ідеологією у питаннях сприяння реалізації прав, свобод і законних інтересів громадян у різних сферах суспільного життя, у вирішенні завдань держави у широкому їх розумінні (оборона, безпека, соціальний захист тощо);
- теоретичні положення і пропозиції щодо вдосконалення адміністративно-правової регламентації питань відповідальності державних службовців та доповнення до законодавчих актів;
- конкретні пропозиції, спрямовані на удосконалення чинного законодавства щодо розмежування адміністративних та політичних посад у системі державної служби, уніфікації підходу щодо кількості штатних посад патронатної служби, доцільності інституту державних секретарів у центральних органах виконавчої влади.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові положення, оцінки, висновки та пропозиції, отримані в результаті дослідження, спрямовані на удосконалення адміністративно-правового регулювання державної служби в Україні та становлять науково-теоретичний інтерес.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані:
- у науково-дослідній сфері - положення та висновки дисертації можуть стати основою для подальшого дослідження проблем адміністративно-правового статусу державних службовців в Україні;
- у правотворчій сфері – сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, зокрема Закону України „Про державну службу”, запропоновані автором рекомендації можуть бути використані органами державної влади при розробці та прийнятті підзаконних нормативно-правових актів з питань статусу державного службовця;
- у практичній діяльності - при організації та плануванні роботи органів державного управління та місцевого самоврядування (довідка від 04.11.2005 року та акт впровадження від 15.09.2005 р.);
- у навчальному процесі - матеріали дослідження використовуються при викладанні в Національному університеті державної податкової служби, Національній академії прокуратури України та Навчально-науковому інституті підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Київського національного університету внутрішніх справ дисциплін „Адміністративне право”, „Адміністративна відповідальність”, „Державне управління” (акти впровадження від 08.12.2005 р., 29.11.2008 р. та від 29.01. 2009 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним завершеним науковим дослідженням, усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані автором на підставі особистих теоретичних та практичних досліджень.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на міжкафедральному семінарі кафедри управління та адміністративної діяльності і кафедри фінансового права Національного університету державної податкової служби України, основні положення та висновки дисертації були оприлюднені на наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі міжнародних: Міжнародній науково-практичній конференції „Податкові та інші правоохоронні органи у ХХІ столітті: управління, діяльність, взаємодія” (м. Ірпінь, 30 травня 2003 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (м. Ірпінь, 16 квітня 2004 р.); Міжвузівській науковій конференції „Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 20 травня 2004 р.); міжвузівській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми протидії економічній злочинності, тінізації економіки та корупції в Україні” (м. Львів, 4 червня 2004 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції „Проблеми розвитку та модернізації податкових органів України, боротьба з корупцією та злочинністю” (м. Ірпінь, 30 травня 2005 р.); Науково-практичній конференції „Професійна етика працівника державної податкової служби як складова етики державного службовця України” (м. Ірпінь, 15 грудня 2005 р.); Ірпінських міжнародних науково-педагогічних читаннях „Проблеми гуманізації навчання та виховання у вищому закладі освіти” (24-25 травня 2007 р., 22-23 травня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Інститут вищої освіти та його вплив на регіональний розвиток України: соціокультурні, економічні та правові аспекти” (м.Ірпінь, 26-27 травня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку” (м. Ірпінь, 29 травня 2008 р.).
Публікації. Основні положення та результати наукового дослідження опубліковані у п’ятнадцяти наукових працях, шість з яких у журналах та збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України.
Структура дисертації обумовлена метою та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують сім підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (176 найменувань на 19 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У ході дисертаційного дослідження здійснено наукове узагальнення та запропоновано шляхи вирішення складного завдання державного рівня, що полягає у необхідності вдосконалення адміністративно-правового статусу державних службовці в Україні незалежно від напрямів їх професійної діяльності. Виявлено системні проблеми недосконалості чинного законодавства щодо адміністративно-правового статусу державного службовця та на основі позитивного вітчизняного та світового досвіду у досліджуваній сфері сформульовано авторські визначення, висновки та рекомендації. Запропоновано зміни і доповнення до чинного законодавства, спрямовані на більш ефективне правове закріплення елементів статусу державного службовця в Україні, зокрема:
1. Дано авторське визначення таких понять:
- адміністративно-правове регулювання статусу державного службовця – це складний організаційний механізм, що передбачає застосування норм адміністративного права щодо реалізації статусу державного службовця в Україні;
- адміністративно-правовий статус державного службовця - це визначений чинним законодавством перелік суб’єктивних прав, юридичних обов’язків, гарантій їх реалізації, а також обмежень, які у своїй сукупності забезпечують реалізацію державним службовцем повноважень у рамках функцій та завдань державної служби;
- державна служба – це складова механізму державного адміністрування, форма організації діяльності державного апарату з метою безперервного та ефективного здійснення завдань і функцій держави у сферах державного управління і регулювання;
- державні службовці – це службові особи, які склали Присягу державного службовця України та проходять державну службу в державних органах (їх апаратах) за рахунок державних коштів з метою реалізації відповідних завдань та функцій держави;
- функції державної служби – це основні напрями діяльності державних інституцій, спрямовані на виконання державою свого соціального призначення та реалізуються у безпосередній діяльності державних службовців;
- принципи державної служби – це основоположні ідеї, що відображають сутність, мету, завдання та функції державної служби і визначають спрямованість дій державного апарату та конкретного державного службовця;
- політична відповідальність державних службовців – це особливий вид соціальної відповідальності, що має чітко обумовлені юридичні наслідки та полягає у необхідності застосування до осіб, які вчинили порушення політичних, моральних, ідеологічних норм, процедури звільнення з посади;
- юридична відповідальність державного службовця – це деліктно-правові відносини, що виникають між державою та державним службовцем з приводу порушення останнім норм чинного законодавства, що обумовлюють необхідність для державного службовця перетерпіти обмеження особистісного, організаційного чи майнового характеру.
Аналіз поняття, функцій та принципів державної служби дозволив визначити сутність та особливості адміністративно-правового регулювання статусу державного службовця.
2. Запропоновано наступну класифікацію функцій державної служби. У якості критерію обрано права людини – найбільш об’єктивний чинник, задля забезпечення якого і існує держава з різноманітними інститутами державної служби. З цієї точки зору, всі функції державної служби розподілено на наступні групи:
- правотворчі – створення норм права, приписи яких визначають, деталізують чи конкретизують права людини;
- правореалізуючі – забезпечення інститутом державної служби та безпосередньою діяльністю державних службовців можливостей для реалізації пересічними громадянами своїх прав, свобод та законних інтересів;
- правозастосовчі – прерогатива виключно органів державної влади, яка у даному контексті зводиться до застосування норм права;
- правоохоронні – полягають у діяльності, направленій на охорону прав людини відповідними структурами Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та інших правоохоронних органів.
3. Обгрунтовано недоцільність вимоги наявності вищої освіти при прийнятті на посади державних службовців третьої – сьомої категорій, передбачених статтею 25 Закону України „Про державну службу”. Причинами саме такого бачення є:
- така вимога не зазначена у відповідній статті, присвяченій праву на державну службу в Конституції України;
- обмеження певною мірою прав людей, котрі не мають вищої освіти, на участь в управлінні державними справами;
- наявність вищої освіти у певних напрямах державної служби не може вважатись об’єктивно доцільною умовою.
4. Удосконалено класифікацію принципів державної служби за наступним критерієм. Йдеться про відношення до тих об’єктів, стосовно яких спрямовуються зусилля державної служби та до структурних одиниць самої системи державної служби. Це дає можливість виокремити наступні види принципів державної служби: внутрішньосистемні; зовнішньосистемні; комплексні.
5. На основі аналізу Постанови Кабінету Міністрів України № 746 від 8 червня 2004 р. „Про затвердження Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки” зроблено висновок, що з п’яти пунктів, котрі конкретизують, на думку розробників Програми, забезпечення ефективності роботи державних службовців, чотири так чи інакше пов’язані із заробітною платою (посадовими окладами). Це явне гіпертрофування матеріального факторау як стимулу ефективної роботи державного службовця. Доцільно вказати ключові засади оцінювання ефективності роботи державного службовця, щоб була правова підстава для розробки безпосередніх критеріїв оцінювання.
6. Запропоновано наступні критерії оцінювання ефективності діяльності державних службовців:
- компетентність;
- відповідність займаній посаді за результатами попередніх атестацій;
- законність дій державного службовця, що відповідає вимогам чинного законодавства підготовлених документів, інших дій в межах посадових інструкцій, кількості оскаржених у суді дій і рішень державного службовця, чи державного органу, у якому він проходить службу та від імені якого він готував те чи інше рішення;
- оцінка з боку громадян, що перевіряється шляхом аналізу звернень громадян, відповідей на ці звернення, що здійснювалися безпосередньо державним службовцем, кількості повторних звернень за тими ж підставами, кількості скарг від громадян; кількість доручень, щодо яких службовцем був порушений термін їх виконання.
7. Говорячи про ретроспективний варіант юридичної відповідальності, ми констатуємо той факт, що необхідно сприймати це явище як сукупність наступних складових: наявність факту вчинення правопорушення, тобто порушення правил поведінки, визначених у чинному законодавстві; присутність заходів державного примусу до тих державних службовців, які порушили норми права; наявність специфічних правових відносин, що складаються між правопорушником, що є державним службовцем, з однієї сторони, та державою, з іншої; процес реалізації санкції норми права, що визначає негативну реакцію держави на факт вчинення правопорушення.
8. Передумовами скасування інституту державних секретарів у 2003 році, на думку дисертанта, стали наступні:
1) призначення їх Президентом України при фактичній роботі у складі органів виконавчої влади, що призводить певною мірою до конкуренції повноважень керівника уряду та глави держави. На рівні ж міністерств це призводить до незалежності державних секретарів від міністрів та керівника Уряду в цілому;
2) порушення балансу повноважень між міністром та державним секретарем, що проявлялось у наявності в останніх низки політичних функцій, що не є виправданим з позицій сутності інституту політичних діячів та керівників апарату міністерства. Нерідко траплялись випадки, коли державні секретарі представляли міністерство у взаєминах з урядовими комітетами Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України, а все це політичні функції;
3) часті конфліктні ситуації між керівником міністерства та керівником його апарату, що призводили до порушень гармонійної роботи міністерства та його апарату.
9. На основі вивчення позитивного досвіду модернізації державної служби інших країн (США, Німеччина, Велика Британія, Франція, Російська Федерація, Польща) запропоновано об’єктивізацію критеріїв просування на державній службі, боротьби з корупцією в органах державної влади, загальнодержавної системи підготовки кадрів та формування кадрового резерву.
10. З метою чіткого розмежування адміністративних та політичних посад у системі державної служби запропоновано статтю 9 Закону України „Про державну службу” доповнити частиною 2 та викласти її у такій редакції: „Посади Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора відносяться до державних політичних посад, а особи, що їх обіймають, - за своїм правовим статусом є політичними діячами. Особливості правового статусу політичного діяча визначаються законом”.
З метою уніфікації підходу щодо кількості осіб патронатної служби того чи іншого політичного діяча, доцільно статтю 9 Закону України „Про державну службу” доповнити частиною 3, виклавши її у наступній редакції: „Політичні діячі мають право самостійно добирати та приймати осіб на посади своїх помічників, керівників прес-служб, радників і секретарів згідно з штатним розписом і категорією, що відповідає посаді (патронатна служба). Встановлюється наступна чисельність патронатних осіб:
- Президент України – 50 чоловік;
- Прем’єр-міністр України – 35 чоловік;
- члени Кабінету Міністрів України, Голова Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів України, Генеральний прокурор України – по 10 чоловік”.
З метою забезпечення стабільності і наступності у роботі апарату державного органу, сприяння покращенню роботи з працівниками центрального апарату міністерств, кадровим резервом, позитивного впливу на підвищення професіоналізму працівників міністерств запрпоновано введення інституту державних секретарів. З цією метою частину 4 статті 9 Закону України „Про державну службу” необхідно викласти в такій редакції: „З метою здійснення безпосереднього керівництва апаратами міністерств утворюються посади державних секретарів. Державний секретар – керівник державної служби в міністерстві. Правовий статус державних секретарів визначається Кабінетом Міністрів України”.
Запропоновані зміни та доповнення до чинного законодавства сприятимуть удосконаленню адміністративно-правового статусу державного службовця, подальшому розвитку національної системи захисту прав людини і громадянина в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авер’янов В. Б. Нова доктрина українського адміністративного права: концептуальні позиції / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2006. - № 5. – С. 11-17
2. Реформа публічної адміністрації в Україні: Проекти концепції та законів / Упоряд.: І. Коліушко, В. Тимощук. – К., 2005. – 192 с.
3. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
4. Ківалов С. В. Закон України про державну службу: Наук.-практ. коментар / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла . – О. : Фенікс, 2007. – 316 с.
5. Линник Т. В. Поняття державної служби та державного службовця / Т. В. Линник // Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики: Зб. матер. наук.-практ. конф. (м. Київ, 22 грудня 2006 р.) / Ред. кол.: О. М. Джужа, В. М.Дзюба, С. Г. Стеценко та ін. – К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 96-99.
6. Борденюк В. Механізм (апарат) державного управління як система органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування / В. Борденюк // Право України. – 2005. - № 6. – С. 16-21.
7. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / В. Б. Авер’янов (заг. ред.); НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
8. Баган Т. Службовець державної установи та організації: поняття та характеристика правового статусу / Т. Баган // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 8. – С. 55-58.
9. Пахомов І. Проблема побудови сучасної теорії державної служби / І. Пахомов // Право України. – 2006. - № 8. – С. 105.
10. Тамм А. Є. Удосконалення професійного зростання державних службовців у країнах Європейської співдружності / А. Є. Тамм // Актуальні проблеми державного управління. – Х., 2005. — № 2 (25), ч. 2. – С. 258-265.
11. Грабильніков А. В. Конституційне право громадян України брати участь в управлінні державними справами: проблеми теорії і практики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 „Конституційне право” / Анатолій Васильович Грабильніков. – Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2006. – 19 с.
12. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади : [Монографія] / Юрій Прокопович Битяк. – Х.: Право, 2005. – 304 с.
13. Малиновський В. Я. Державна служба: теорія і практика : [Навчальний посібник] / Валентин Ярославович Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – 160 с.
14. Ануфрієв М. І. Працівники органів внутрішніх справ як державні службовці (в контексті De Lege Ferenda) / М І. Ануфрієв // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. - № 3. – С. 3-11.
15. Бачило И. Л. Функции органов управления (правовые проблемы формирования и реализации) / И. Л. Бачило. - М. : 1976. – 200 с.
16. Атаманчук Г. В. Обеспечение рациональности государственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Юрид. лит., 1990. – 352 с.
17. Коновалов С. В. Государственная служба // Административное и административно-процессуальное право. Актуальные проблемы. Ч. 2. / С. В. Коновалов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2005. – С. 30-34.
18. Старилов Ю. Н. Служебное право : [Учебник] / Ю. Н. Старилов. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 698 с.
19. Волошина В. В. Государственная служба Российской Федерации: теоретико-правовые аспекты / В. В. Волошина, К. А. Титов. – М.: Луч, 1995. – 179 с.
20. Проект Закону України „Про державну службу в органах виконавчої влади” внесено до Кабінету Міністрів України // Бюрократ. – 2006. - № 4-7. – С. 2-15.
21. Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу: Указ Президента України від 20.02.2006 р. № 140/2006 // Урядовий кур’єр. – 2006. – 3 березня. – № 43.
22. Проблеми удосконалення адміністративного законодавства у світлі завдань адміністративної реформи в Україні. Наукова доповідь (за результатами дослідження планової теми) / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К., 2004. – 23 с.
23. Петришин О. В. Правовий режим державної служби: питання загальної теорії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.01 „Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / О. В. Петришин. – Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. - Х., 1999. - 36 с.
24. Бахрах Д. Н. Милитаризованная служба России // Российский юридический журнал / Д. Н. Бахрах. – 2005. - № 1. – С. 20-27.
25. Мозоль В. Щодо розмежування понять „посадова” і „службова” особи податкової міліції / В. Мозоль // Право України. – 2004. - № 12. – С. 67-71.
26. Шнитенков А. В. Ответственность за преступления против интересов государственной службы и интересов службы в коммерческих и иных организациях / А. В. Шнитенков. – СПб : Изд-во Р. Асланова „Юридическирй центр Пресс”, 2006. – 331 с.
27. Данильєва І. Є. Принципи організації та функціонування державної служби в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Терія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / І. Є Данильєва. – Інститут законодавства Верховної Ради України. - К., 2005. – 20 с.
28. Конституція України. Офіційний текст. К. : Парламентське видавництво, 2007. – 43 с.
29. Коваленко В. Вибір нової моделі державної служби України як сучасна наукова проблема / В. Коваленко // Право України. – 2004. - № 11. – С. 65-70.
30. Управление персоналом : [Учебник] / Под общ. ред. А. И. Турчинова. – М. : Изд-во РАГС, 2003. – 488 с.
31. Захарченко В. Ю. Організаційно-правові засади реформування системи державної служби в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 „Державна служба” / В. Ю. Захарченко. – Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Д., 2007. - 20 с.
32. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : [Навчальний посібник] / Семен Григорович Стеценко. – К.: Атіка, 2007. – 624 с.
33. Большой энциклопедический словарь [Под ред. А.Н. Азрилияна]. – 4-е изд., доп. и перераб. – М. : Ин-т новой экономики, 1999. – 996 c.
34. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. – К., Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2003. – 1440 с.
35. Рачинський А. Професіоналізм як основа діяльності державних службовців / А. Рачинський // Вісник Української академії державного управління при президентові України. – 1999. - № 2. – С. 22-30.
36. Нинюк І. І. Професіоналізм державних службовців: сутність, стан та особливості формування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 „Державна служба” / І. І. Нинюк. – Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2005. - 20 с.
37. Белорусов С. Розвиток професіоналізму та визначення ділових якостей державних службовців / С. Белорусов // Вісник державної служби України . – 2005. - № 2. – С. 32-35.
38. Бакуменко В. Характерні особливості та пріоритетні напрями удосконалення діяльності керівника в органах державної влади / В. Бакуменко, Ю. Кальниш, О. Губа // Вісник державної служби України. – 2004. - № 4. – С. 28-37.
39. Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу: Указ Президента України від 5 березня 2004 р. № 278/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 10. – С. 31-34.
40. Про затвердження Програми розвитку державної служби України на 2005-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. № 746 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 23. – Ст. 1554.
41. Лазар О. Державна служба в Україні : [Навч. посібник] (Публічна служба) / О. Лазар, О. Лазор. – К. : Дакор, КНТ, 2005. – 472 с.
42. Зінченко О. До питання професіоналізму в державній службі / О. Зінченко // Вісник державної служби. – 2006. – № 1. – С. 17-20.
43. Про боротьбу з корупцією: Закон України № 356/95-ВР вiд 05.10.1995 р. // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1995. – № 34. – Ст. 266.
44. Сімонова М. С. Етичні принципи в контексті підвищення ефективності державної служби / М. С. Сімонова // Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія. – Львів, 2005. – Ч.1. – С. 171–173.
45. Гончарук Н. Т. Керівний персонал у сфері державної служби України: формування та розвиток : [Монографія] / Н. Т. Гончарук. – Д. : ДРІДУ НАДУ, 2007. – 239 с.
46. Коваленко А. А. Розвиток виконавчої влади в Україні на сучасному етапі: теорія та практика : [Монографія] / А. А. Коваленко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 512 с.
47. Мотренко Т. Виступ начальника Головдержслужби на розширеному засіданні колегії Головного управління державної служби України за тпідсумками діяльності у 2005 році / Т. Мотренко // Вісник державної служби. – 2006. - № 2. – С. 13-19.
48. Бедний О. Принципи служби в органах місцевого самоврядування в Україні: сучасність та перспективи / О. Бедний // Адміністративне право в контексті європейського вибору України : збірник наукових праць. – К. : Міленіум, 2004. – С. 74-80.
49. Законодавство: проблеми ефективності / Ред. колегія Авер’янов В. Б., Денисов В. Н., Сіренко В. Ф., Шевченко Я. М. – К. : „Наукова думка”, 1995. – 232 с.
50. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Д. Галлиган, В. Полянский, Ю. Старилов. – М., „Юристъ”, 2002. – 410 с.
51. Ефективна публічна адміністрація (довідник для міністрів) [Автори-упорядники: І. Коліушко, В. Тимощук]. – К., 2006. – 32 с.
52. Бобылев А.И.Исполнительная власть в России: теория и практика ее осуществления / А. И. Бобылев, Н. Г. Горшкова, В. И. Ивакин. – М., 2003. – 340 с.
53. Захарченко В. Проблеми розвитку державної служби в контексті становлення України як демократичної, соціальної та правової держави / В. Захарченко // Актуальні проблеми державного управління. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип.4 (26). – С. 219–229.
54. Денисов С. А. Проблемы формирования социального контроля над механизмом государства (социально-правовой аспект) / С. А. Денисов// Вестник Тюменского государственного ун-та. – 2002. - № 4. – С. 62-67.
55. Хабриева Т. Я. Административная реформа: решения и проблемы / Т. Я. Хабриева, А. Ф. Ноздрачев, Ю. А. Тихомиров // Журнал российского права. – 2006. - № 2. – С. 3-23.
56. Гришковец А. А. Государственная служба и гражданское общество: правовые проблемы взаимодействия (практика России) / А. А. Гришковец // Государство и право. – 2004. - № 1. – С. 24-36.
57. Коваленко В. Л. „Державна служба” та „державні службовці” в контексті проблеми визначення сфери дії нового Закону України „Про державну службу” / В. Л. Коваленко // Держава і право : Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 16. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – С. 135-142.
58. Бахрах Д. Н. Государственная служба: основные понятия, ее составляющие, содержание, принципы / Д. Н. Бахрах // Государство и право. – 1996. - № 12. – С. 10-18.
59. Рачинський А. П. Статус державного службовця в Україні: теоретико-правовий аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 „Державна служба” / А. П. Рачинський . – Укр. акад. держ. упр. при Президентові України. - К., 2000. - 20 с.
60. Невмержицький Є. Деякі проблеми реформування державної служби в Україні / Є Невмержицький // Вісник Академії прокуратури України. – 2006. - № 1. – С. 38-40.
61. Чаннов С. Е. Конфликт интересов на муниципальной службе: проблемные аспекты реализации нового закона / С. Е. Чаннов // Российская юстиция. – 2007. - № 7. – С. 17-19.
62. Якименко Ю. Держслужба за правилами: про користь того, як корисно вчитися в інших / Ю. Якименко // Дзеркало тижня. – 2005. - № 44. – С. 5.
63. Теория государства и права : [Учебник] / Под ред. докт. юрид. наук, проф., заслуж. деятеля науки РФ Р. А. Ромашова. – СПб. : Издательство Р. Асланова „Юридический центр Пресс”, 2005. – 630 с.
64. Луць Л. А. Загальна теорія держави та права : [Навчально-методичний посібник] (за кредитно-модульною системою) / Л. А. Луць. – К.: Атіка, 2007. – 412 с.
65. Адміністративне право України. Академічний курс : [Підручник] У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : ТОВ Видавництво „Юридична думка”, 2007. – 592 с.
66. Копєйчиков В. Деякі загальні питання правового статусу посадової особи / В. Копєйчиков, П. Павленко // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №2 (21). - С. 53–61.
67. Петришин О. Поняття посадової особи державного апарату / О. Петришин // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - №2 (21). - С. 37-45.
68. Шуба В. В. Проходження державної служби в органах прокуратури: окремі теоретичні та практичні питання / В. В. Шуба // Наук. вісник Юридичної акад. М-ва внутрішніх справ. – 2005. - № 4(24). – С. 227-233.
69. Армаш Н. О. Керівник органу виконавчої влади: адміністративно-правовий статус : [Монографія] / Надія Олексіївна Армаш. – Запоріжжя : ГУ „ЗІДМУ”, 2006. – 172 с.
70. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М., 1979. – 229 с.
71. Ляхович У. І. Організаційно-правове забезпечення реалізації адміністративно-правового статусу державного службовця: дис. …кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / Ульяна Іванівна Ляхович. – К., 2008. – 182 с.
72. Леліков Г.І. Організаційно-правові засади формування і функціонування державної служби в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Терія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 1999. - 20 с.
73. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року № 393/96 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 47. – Ст. 256.
74. Шмельова Г. Юридичні механізми забезпечення прав людини / Г. Шмельова // Право України. - 1994. - № 10. - С. 49-51.
75. Грицяк І. А. Правовий статус державних службовців в державах - членах Європейського Союзу (на прикладі Великобританії, Німеччини, Франції) / І. А. Грицяк // Актуальні проблеми державного управління. - Х., 2004. - №3 (22). - С. 266–275.
76. Янюк Н. Проблеми правового регулювання обмежень та заборон для державних службовців / Н. Янюк // Вісник Львівського національного університету. Серія юридична. – 2005. – Вип. 41. – С. 146-156.
77. Кравець В. Р. Атестація державних службовців в Україні : дис. …кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / Василь Романович Кравець. – Одеса, 2003. – 200 с.
78. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. - № 4. – Ст. 20.
79. Адміністративна діяльність : [Підручник] / Під заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Еспада, 2000. – 456 с.
80. Іщенко Ю. В. Повноваження посадових осіб міліції у справах про адміністративні правопорушення / Ю. В. Іщенко, Т. Л. Оленченко // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. - № 1. – С. 151-157.
81. Патрашко Е. Л. Государственная правоохранительная служба: меры по ее совершенствованию / Е. Л. Патрашко // Административное право: теория и современность. Сборник научных трудов, посвященных 100-летию со дня рождения С. С.Студеникина. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – С. 119-124.
82. Современное состояние и перспективы развития теории управления в сфере правопорядка : материалы теоретического семинара, посвященного памяти профессора Г. А. Туманова. – М. : Типография Академии управления МВД России, 2001. – 132 с.
83. Стратегическое управление в органах внутренних дел : материалы методологического семинара по проблемам стратегического управления в органах внутренних дел. – М. : Типография Академии управления МВД России, 2000. – 114 с.
84. Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України: Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1992. – № 29 – Ст. 399.
85. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року № 3781 – XII // Відомості Верховної ради України. – 1994. - № 11. – Ст. 50.
86. Липовська Н. А. Дослідження соціального статусу працівників державної митної служби України / Н. А. Липовська // Вісник Дніпропетровського ун-ту. Сер. : Філософія. Соціологія. Політологія. – Дніпропетровськ, 2004. – № 9. – С. 165–173.
87. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV // Офіційний вісник України. – 2006. - № 12. – Ст. 791.
88. Плішкін В. М. Теорія управління органами внутрішніх справ : [Підручник] / В. М. Плішкін. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 701 с.
89. Теорія управління в органах внутрішніх справ : [Навчальний посібник] / За ред. В. А. Ліпкана. – К. : КНТ, 2007. – 884 с.
90. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 21. – Ст. 32, код акту 7616/1999.
91. Перепелюк В. Прощання із публічним службовцем по-українськи / В. Перепелюк // Юридичний журнал. – 2007. - № 2. – С. 90-93.
92. Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави. Порівняльний аналіз / В. М. Шаповал. – К. : „Програма Л”, 1995. – 136 с.
93. Мельник О. В. Конституційно-правова відповідальність вищих органів державної влади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 „Конституційне право” / Київський національний університет імені Т. Г.Шевченка. – К., 2000. – 17 с.
94. Армаш Н. Особливості відповідальності „державних політичних діячів”: співвідношення політики та закону / Н. Армаш // Юридичний журнал. – 2005. - № 11. – С. 20-26.
95. Мотренко Т. Виступ начальника Головного управління державної служби України на міжнародному регіональному семінарі „Державна служба та адміністративна реформа” / Т. Мотренко // Вісник державної служби. – 2006. - № 4. – С. 6-9.
96. Про деякі питання впорядкування статусу державних службовців: Указ Президента України від 11 червня 2001 року № 419/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 24. – Ст. 1070.
97. Энциклопедический словарь русского библиографического института Гранат / Под ред. проф. Ю. С. Гамбарова, проф. В. Я. Железнова, проф. М. М. Ковалевского, проф. Муромцева и проф. К. А. Тимирязева. Т. 31: Павинский - Персия. - М.: Б. и., б. г. – 640 с.
98. Янчук О. Ю. Організаційно-правові питання удосконалення діяльності органів виконавчої влади у контексті адміністративної реформи в Україні: дис. …кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / Олександра Юріївна Янчук. – Ірпінь, 2005. – 234 с.
99. Питання Секретаріату Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 88 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 4. – Ст. 110.
100. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 16 травня 2008 року № 279-VI // Офіційний вісник України. – 2008. - № 36. – Ст. 1196.
101. Про затвердження Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 року № 851 : станом на 10 серпня 2006 р. № 1130 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 20. – Ст. 902. (2001р. – № 32. – Ст. 1484; 2003 р. - № 30. – Ст. 1546).
102. Янчук О. Патронатна служба в органах державної влади України / О. Янчук // Право України. – 2005. - № 2. – С. 67-70.
103. Свірін М. Політичні посади та державні секретарі: проекти та реалії адміністративної реформи / М. Свірін // Актуальні проблеми державного управління. – Одеса, 2001. – Вип.8. – С. 139–149.
104. Битяк Ю. Авторський проект Закону України „Про службу в державних органах та їх апараті” / Ю. Битяк, О. Петришин // Вісник Академії правових наук України. – Х. : Право. – 1998. – № 1. – С. 150-169.
105. Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 29 травня 2001 року № 345/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 22. – Ст. 985.
106. Про Міністра Кабінету Міністрів України: Указ Президента України від 03 червня 2003 року № 464 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 23. – Ст. 1035.
107. Про Примірне положення про державного секретаря міністерства: Указ Президента України від 14 липня 2001 року № 529 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 29. – Ст. 1305.
108. План дій з реформування системи органів виконавчої влади в Україні // Центр політико-правових реформ. – К. : Конус-Ю, 2006. – 215 с.
109. Леліков Г. Реформування системи державної служби – запорука успіху адміністративної реформи в Україні / Г. Леліков // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції : збірник наукових праць. – К., 2003. – С. 28-32.
110. Битяк Ю. П. Державні секретарі в системі органів виконавчої влади / Ю. П. Битяк // Державне будівництво та місцеве самоврядування. – Х., 2001. – Вип. 1. – С. 91-98.
111. Проблемы общей теории права и государства: Учебник для вузов / Под общ. ред. академика РАН, д. ю. н., проф. В. С. Нерсесянца. – М. : Норма, 2006. – 832 с.
112. Марчук В. М. Нариси з теорії права : [Навчальний посібник] / В. М. Марчук, Л. В. Ніколаєва . – К. : Істина, 2004. – 304 с.
113. Недбайло П. Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм / П. Е. Недбайло // Правоведение. – 1971. - № 3. – С. 44-53.
114. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: проблеми становлення, розвитку та функціонування : дис. … доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 / Юрій Прокопович Битяк. – Х., 2006. – 420 с.
115. Черногор Н. Н. Юридическая ответственность организаций и должностных лиц местного самоуправления (теоретико-правовые проблемы) / Н. Н. Черногор. – М. : ИД „Юриспруденция”, 2006. – 176 с.
116. Матіос А. В. Адміністративна відповідальність посадових осіб / А. В. Матіос. – К. : Знання, 2007. – 223 с.
117. Циганок Н. Юридична відповідальність державних службовців в Україні: загальна характеристика / Н. Циганок // Вісник Національної академії державного управління. – 2006. - № 1. – С. 123-127.
118. Кодекс законів про працю України : станом на 20 березня 2003 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 2003. – 108 с. – (Бібліотека офіційних видань).
119. Кузьменко О. В. Адміністративно-процесуальне право України : Підручник / О. В. Кузьменко, Т. О. Гуржій. – К. : Атіка, 2007. – 416 с.
120. Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / За заг. ред. Тимощука В. П., Школика А. М. – К. : Конус-Ю, 2007. – 735 с.
121. Янюк Н. В. Адміністративно-правовий статус посадової особи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Терія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. - К., 2003. - 17 с.
122. Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 24. – Ст.1004.
123. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України від 7 грудня 1984 року № 8073-Х // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – додаток до № 51. - Ст. 1122.
124. Служащий советского госсударственного аппарата. – М. : Юрид. лит., 1970. – 280 с.
125. Кіцак Т. М. Реформування системи державної служби в Україні: сучасний стан та перспективи / Т. М. Кіцак // Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія. – Львів, 2005. – Ч. 2. – С. 8–12.
126. Курасова Є. Питання підвищення престижу державної служби / Є. Курасова // Актуальні проблеми державного управління. – Дніпропетровськ, 2006. – Вип. 4 (26). – С. 210 – 219.
127. Александрова А. Региональный государственный служащий – кто он? / А. Александрова // Вопросы местного самоуправления. – 2006. - № 4. – С. 35-40.
128. Соколовський С. Професійна діяльність державних службовців: проблеми наукового обґрунтування / С. Соколовський // Актуальні проблеми державного управління. – Дніпропетровськ., 2006. – Вип. 4 (26). – С. 178–183.
129. Лозовий В. О., Петришин О. В. Професійна етика юриста / В. О. Лозовий, О. В. Петришин. – Х. : Право, 2004. – 176 с.
130. Сімонова М. С. Етичні принципи в контексті підвищення ефективності державної служби / М. С. Сімонова // Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія. – Львів, 2005. – Ч.1. – С. 171–173.
131. Артеменко О. В. Організаційно-правові засади проходження державної служби працівниками ДПС України: дис. …кандидата юрид. наук : спец. 12.00.07 / Олена Вікторівна Артеменко. – Ірпінь, 2004. – 232 с.
132. Пахомова Т. Про закони побудови та функціонування системи державної служби / Т. Пахомова // Право України. – 2003. – № 3. – С. 21-24.
133. Сороко В. Оцінка ефективності діяльності державних службовців / В. Сороко // Вісник державної служби. – 2006. - № 2. – С. 20-26.
134. План дій для нового міністра: Практичний посібник / За заг. ред. Т. Мотренка. – К. : Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. – 352 с.
135. Олуйко В. М. Кадрові процеси в державному управлінні України: стан і перспективи розвитку: Монографія / В. М. Олуйко. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2005. – 346 с.
136. Державне управління та державна служба: Словник-довідник [Укладач Ю. О. Оболенський]. – К. : КНЕУ, 2005 – 378 с.
137. Законодавство України про державну службу. – Харків : Ксилон, 2001. – 314 с.
138. Адміністративне право України : [Підручник] / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
139. Ведєрніков Ю. А. Адміністративне право України : [Навчальний посібник] / Ю. А. Ведєрніков, В. К. Шкарупа. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 336 с.
140. Административное право России: курс лекций / Под ред. Н. Ю. Хаманевой. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2007. – 704 с.
141. Проект Закону України „Про державну службу в органах виконавчої влади” внесено до Кабінету Міністрів України // Бюрократ. – 2006. - № 4-7. – С. 2-15.
142. Про заходи щодо реформування державної служби в Україні та забезпечення захисту конституційних прав державних службовців: Указ Президента України № 900/2007 від 20 вересня 2007 року // Урядовий кур’єр. - 2007. – 26 вересня.
143. Губа О. П. Удосконалення діяльності керівника в органах державної влади: теоретико-методологічний аналіз: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.03 „Державна служба” / О. П. Губа. – Дніпропетровський регіональний інститут Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. – Дніпропетровськ, 2004. - 23 с.
144. Кравець В. Р. Принципи атестації державних службовців / В. Р. Кравець // Актуальні проблеми держави і права. – Одеса, 2003. – Вип. 18. – С. 404–408.
145. Гришковец А. А. Государственная служба и гражданское общество: правовые проблемы взаимодействия (практика России) / А. А. Гришковець // Государство и право. – 2004. - № 1. – С. 24-36.
146. Оболенський О. Ю. Державна служба : [Підручник] / О. Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ, 2006. – 472 с.
147. Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України № 1922 від 28 грудня 2000 року // Офіційний вісник України. – 2001. - № 1. – Ст. 27.
148. Кузьменко О. Атестаційні провадження у адміністративному процесі / О. Кузьменко // Право України. – 2005. - № 11. – С. 14-17.
149. Супрун А. Правові аспекти п