ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ І МИТНИХ ПЛАТЕЖІВ : Правовое регулирование АДМИНИСТРИРОВАНИЕ НАЛОГОВ И ТАМОЖЕННЫХ ПЛАТЕЖЕЙ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи адміністрування податків
і митних платежів 17
1.1. Поняття та сутність організації адміністрування податків 17
1.2. Поняття і сутність організації збору митних платежів 42
1.3. Оподаткування – правова процедура державного регулювання розвитку економіки 61
1.4. Еволюція удосконалення адміністрування податків і митних платежів – важлива складова розвитку держави 69
Висновки до розділу 1 82

РОЗДІЛ 2. Управління діяльністю податкової і митної служби
в Україні 86
2.1. Вплив соціально-економічних факторів на стан адміністрування податків і митних платежів 86
2.2. Адміністративно-правове регулювання діяльності податкової та митної служби 92
2.3. Модернізація діяльності податкової та митної служби в Україні – провідний напрям управління 131
Висновки до розділу 2 152

РОЗДІЛ 3. Стан правового регулювання адміністрування податків
і митних платежів в Україні 155
3.1. Правове регулювання адміністрування податків і митних платежів в Україні 155
3.2. Питання правового регулювання збору митних платежів в Україні, що потребують законодавчого вирішення 186
3.3. Правове регулювання діяльності податкової і митної служби щодо адміністрування ПДВ 219
Висновки до розділу 3 233

РОЗДІЛ 4. Законність у діяльності податкової і митної служби 237
4.1. Державний нагляд за законністю в діяльності податкової та митної служби 237
4.2. Організаційно-правові засади забезпечення прав платників податків як чинник дотримання податкового законодавства 258
4.3. Громадський контроль за діяльністю податкової
і митної служби 276
Висновки до розділу 4 289

РОЗДІЛ 5. Світовий досвід адміністрування податків і збору митних платежів 291
5.1. Світовий досвід правового забезпечення та організації системи податкового і митного контролю 291
5.2. Податки та митні платежі як інструмент правового регулювання
у сфері міжнародних економічних відносин 308
5.3. Міжнародні процедури обміну інформацією та податкового
аудиту 354
Висновки до розділу 5 367

ВИСНОВКИ 368
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 374
ДОДАТКИ………………………………………………………………… 391

ВСТУП

На сучасному етапі інтеграції України до світового співробітництва стає реальним запровадження нашою державою стандартів демократії та цивілізованого, соціально орієнтованого господарства.
Нині ведеться робота щодо членства України в Європейському Союзі, а також економічного співробітництва в межах Єдиного економічного простору з ближніми сусідами. Внаслідок цього виникають проблеми щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та інших держав-партнерів, постають нові завдання з удосконалення вітчизняного податкового та митного законодавства. Україна намагається досягти такого рівня розвитку національної правової системи, який би за всіма параметрами відповідав міжнародним правовим нормам.
Одним із основних завдань щодо розв’язання зазначеної проблеми є зближення національного законодавства з сучасною європейською системою права, що забезпечить розвиток політичної, підприємницької, соціальної, культурної активності громадян України, економічний розвиток держави та сприятиме поступовому зростанню добробуту громадян, приведе його рівень до такого, що склався в розвинутих європейських державах.
Не тільки вступ до міжнародного співтовариства передбачає необхідність перегляду податкового законодавства. Українські підприємці, економісти та юристи наполегливо вимагають привести чинне адміністративне законодавство, й особливо законодавче забезпечення адміністрування податків і митних платежів, до світового рівня, що сприяло б розвиткові бізнесу в державі, в тому числі припливу іноземних інвестицій. Аналіз показує: багато законів і відомчих нормативних актів, прийнятих з метою поліпшення бюджетних показників за рахунок посилення податкового тягаря, створили несприятливі умови економічного розвитку.
В Україні ще не створено дієвого механізму та засобів досудового забезпечення захисту прав платників податків, а також реалізації податкової політики, спрямованої на забезпечення законності в діяльності державних органів, які виконують фіскальні функції. Дотепер не прийнято Податкового кодексу України.
Тому при розробці правового забезпечення адміністрування податків і митних платежів необхідно враховувати співвідношення права наднаціонального та національного рівнів, виходячи з практики законодавчого процесу Європейських Співтовариств. Вирішуючи проблеми оподаткування, необхідно звернути увагу на таку особливість податкових відносин в Європейському Союзі: з одного боку, податкові системи кожної з країн зберігають свою цілісність і автономність, а про єдину податкову систему говорити передчасно; у той же час регулювання податкових відносин у країнах ЄС здійснюється одночасно правом Європейських Співтовариств і національним правом. Роль податкової політики в загальній політиці Європейського Союзу та Європейських Співтовариств фактично визначає місце наднаціонального податкового права в правовій системі Європейських Співтовариств.
Це вимагає від українського законодавця орієнтуватися не на повну, а на обмежену необхідність гармонізації національного законодавства, що забезпечить баланс у досягненні відносної самостійності держави, не переходячи меж необхідного регулювання. Не повинні усуватись ті узгодження в податкових системах Європейських країн, які відображають особливості соціальних і економічних умов кожної з них.
Перехід до ринкової економіки та зміна механізму перерозподілу національного доходу сприяли появі багатьох соціальних проблем, особливо надмірної диференціації доходів населення. Головною причиною цього є відсутність механізму їх державного регулювання, що сприяє швидшому зростанню доходів найбільш забезпеченої частини населення порівняно з ростом доходів найменш забезпеченої. З метою правового регулювання, в тому числі послаблення негативного впливу, зазначеного процесу на рівень забезпеченості населення в країнах з ринковою економікою застосовується податковий механізм регулювання доходів, який включає податки на доходи, майно та капітал, що недостатньо використовується в Україні.
Не зважаючи на важливе значення податків на майно та капітал в регулюванні економіки, головну роль у перерозподілі доходів суб’єктів підприємництва відіграють податки на доходи. Однак зазначена проблема в Україні також потребує законодавчого вирішення.
Відомо, що адміністрування податків і митних зборів є однією з найважливіших ознак держави та необхідною умовою її існування. Винятково за рахунок податків і зборів створюється більша частина грошових фондів, необхідних для функціонування держави. Тому одним із основних завдань податкової політики повинно стати формування такої моделі правового впливу на відносини, які виникають у зв’язку із встановленням, нарахуванням і сплатою податків, яка дозволила б збалансувати публічні та приватні інтереси різних учасників економічних відносин, забезпечуючи виконання органами публічної влади своїх законодавчо визначених функцій у найбільш ефективний і мінімально затратний спосіб, при мінімальних перевірках та виключенні порушень права приватної власності, що негативно впливає на розвиток економіки.
Відносини щодо встановлення, запровадження та адміністрування податків і зборів, а також відносини, які мають місце у процесі здійснення податкового та митного контролю, оскарження актів податкових і митних органів, дій їх посадових осіб та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень, є складовими податкових правовідносин, які виникають на основі компетенційних норм.
Сплата податків і зборів є і буде соціальним обов’язком, який випливає з права приватної власності. Приватна власність покликана служити інтересам суспільства шляхом сплати податків, що є особливістю податкового права, яка має примусовий характер вилучення частини доходів, що викликає протидію платників податків і виражається в ухиленні від оподаткування, контрабанді та вчиненні інших правопорушень.
Крім того, існує низка факторів, які негативно впливають на багатьох платників податків та чесне виконання ними своїх обов’язків. Це: численні випадки ухилення від сплати податків, за якими не було вжито відповідних санкцій; недостатня ефективність податкових положень, які дозволяють окремим категоріям платників податків уникати жорстких санкцій, у результаті чого в багатьох громадян виникає переконання, що можна уникнути правової відповідальності; неповага до податкових і митних органів багатьох платників податків.
Однак слід визнати, що податкову систему України останніми роками вдалося дещо модернізувати. Запроваджено спрощене оподаткування малого та середнього бізнесу, скасовано збір до фонду для здійснення заходів щодо ліквідації Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, удосконалено механізм розрахунків між бюджетом і платниками. Та обтяжливість моделі податкової системи України дедалі визначається передусім не величиною податкових ставок, а складністю і нестабільністю правового забезпечення системи податкового адміністрування, а також вузькістю господарських оборотів, деформаціями грошової сфери та фінансів підприємств. У цілому комплексність податкового реформування пов’язується з прийняттям нового Податкового кодексу. Основна причина цього полягає у відсутності в нашому суспільстві консенсусу щодо того, якою має бути податкова система. Крім того, загострення політичного протистояння в державі дедалі посилює значущість економічної, особливо фіскальної, політики та стає на заваді податковій реформі. До того ж поки що не сформовано цілісної державної концепції бюджетної та податкової політики як вагомих важелів реалізації довгострокової стратегії розвитку. Залишається не дослідженим на достатньому рівні вплив на структуру бюджетних надходжень і витрат можливого вступу України до НАТО, СОТ та інших міжнародних організацій, участь у яких вимагає колосальних фінансових витрат. Тому, на наш погляд, можливість створення цілісної та постійної моделі оподаткування, яка була б зафіксована в єдиному документі – Податковому кодексі – є маловірогідною. Більш доцільним у цій ситуації є поетапне реформування податкової системи шляхом удосконалення або прийняття окремих податкових законів з урахуванням вимог національного та міжнародного права.
Теоретичним і практичним проблемам функціонування податкової та митної служби, в тому числі окремим аспектам правового регулювання адміністрування податків і збору митних платежів у юридичній літературі традиційно приділяється значна увага. Особливо необхідно відмітити плідну працю видатних учених різних галузей юридичних знань таких, як: В.Б. Авер’янов, О.О. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, А.С. Васильєв, Л.К. Воронова, П.Т. Гега, І.П. Голосніченко, О.Ю. Грачова, Л.М. Доля, Р.А. Калюжний, М.П. Кучерявенко, Н.Р. Нижник, В.П. Пєтков, С.Г. Пєпєляєв, Д.М. Притика, П.С. Пацурківський, В.М. Попович, О.П. Рябченко, Л.А. Савченко, В.В. Цвєтков та ін. Однак ще відсутні наукові праці й узагальнені теоретичні дослідження, присвяченні комплексному аналізу саме правового регулювання адміністрування податків і митних платежів.
У сучасних умовах сама ідеологія та концепція адміністративно-правового підходу до окресленої проблеми потребують значних коректив щодо застосування комплексної, системної методології дослідження, що дозволило б поєднати в застосуванні інноваційні технології та практичну спрямованість у досягненні результатів конструктивного правового регулювання. Забезпечення адміністрування податків і зборів митних платежів, усунення наявних диспропорцій є одним із головних завдань сучасної теорії адміністративного і фінансового права та адміністративного процесу. Усе викладе і зумовлює актуальність теми дослідження.
З урахуванням зазначеного, в цій праці зроблено спробу переосмислити і науково пояснити процеси, які відбуваються в економіці України в теперішній час її розвитку, сформулювати концептуальні засади правового регулювання оновленої системи адміністрування податків і митних платежів, розв’язати актуальні проблеми управління у цій сфері й напрацювати прикладні наукові рекомендації щодо формування нової стратегії і тактики діяльності податкової та митної служби. Саме цим і зумовлено вибір теми дисертаційного дослідження, визначення його мети, завдань та гіпотези.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану реалізації вимог Програми Кабінету Міністрів України щодо реформування правоохоронних органів (2003–2006 рр.) та відповідної резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1466 (2005 р.). Напрями досліджень дисертаційної роботи визначені також відповідно до Стратегічного плану розвитку Державної податкової служби України та Концепції модернізації Митної служби України.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – розробка на основі напрямів реформування адміністративно-правових інститутів і оновлених уявлень про адміністративну культуру, що сформульовані Концепцією адміністративної реформи в Україні і основними положеннями проекту Податкового кодексу України, концептуальних засад теорії адміністрування бюджетних надходжень, визначення пріоритетних шляхів удосконалення норм фінансового та інформаційного права.
Для досягнення поставленої мети перед дисертантом постали такі завдання:
– визначити теоретико-прикладне поняття адміністрування податків і митних платежів, дослідити в динаміці виконання зазначеної функції податковою і митною службою;
– проаналізувати правові основи діяльності податкової і митної служби за такими дослідницькими напрямами, що відповідають основним сферам нормативно-правової регламентації, а саме: у сфері функціонування фіскальних органів, у сфері господарського, фінансового, адміністративного та міжнародного права;
– встановити місце, роль, зміст і сутність адміністрування податків і митних платежів у системі фіскальних заходів;
– проаналізувати проблемні питання організації управління впровадженням нових інформаційних технологій взаємодії з платниками податків при адмініструванні бюджетних надходжень;
– визначити і вивчити існуючий рівень організації адміністрування податків і митних платежів, дослідити об’єкт і предмет управлінського впливу на ефективність зазначеного процесу;
– проаналізувати основні методи адміністрування податків і митних платежів, застосовувані податковою і митною службою, а також проблемні питання організації взаємодії між ними, зокрема щодо обміну інформацією;
– вивчити позитивний світовий досвід діяльності фіскальних органів, сформулювати комплекси прикладних рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-прикладних засад і практики організації адміністрування податків і митних платежів;
– розробити концептуальні засади теорії адміністрування, принципи, поняття адміністрування податків та митних платежів;
– визначити шляхи і засоби удосконалення норм, що регулюють адміністрування податків та митних платежів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері регулювання адміністрування податків та митних платежів.
Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних засад, нормативно-правових основ, організаційно-правових процесів і процедур адміністрування податків та митних платежів.
Методи дослідження. Методологічну основу становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичного матеріалізму, історичний, логічний, системного аналізу), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового аналізу тощо). Метод діалектичного матеріалізму дав можливість розглядати співвідношення норм адміністративного і фінансового права з іншими юридично-галузевими утвореннями в умовах постійного розвитку, взаємодії матеріального й ідеального, забезпечуючи матеріалістичний підхід до зазначених явищ та ін. Метод абстрагування дозволив не зважати на багатства змісту конкретного явища, свідомо не брати до уваги його численні сторони і риси, але виявити типове, найбільш істотне в ньому, визначити закони, за якими воно існує, тобто розкрити його наукову суть. За основу структурного методу взято дослідження сучасної структури як сукупності відносин у сфері оподаткування. Метод структуралізму використано при дослідженні правових норм щодо відповідальності за несплату податків і митних платежів, норм права, що врегульовують взаємовідносини між працівниками податкової та митної служби. Системний метод (системний аналіз, або системний підхід) застосовано як універсальний інструмент пізнавальної діяльності, що відкрив шлях до подолання неузгодженостей між окремими нормами права та відомчими нормативними документами. Використання порівняльно-правового методу дозволило врахувати в ході дослідження тенденції розвитку відповідного законодавства в державах, що належать до близьких Україні правових систем, уникнути неконструктивних рішень, запозичити позитивний досвід законотворення.
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження склали наукові праці фахівців у галузі філософії, соціології, психології та низки галузевих юридичних наук: загальної теорії держави і права, історії держави і права, адміністративного права і процесу, фінансового та господарського права тощо.
Положення та висновки дисертації базуються на Конституції України, чинних нормативно-правових актах, які регламентують питання організації адміністрування податків і митних платежів. Інформаційну й емпіричну основу дисертації склали узагальнення практики діяльності різних підрозділів податкової та митної служби України щодо адміністрування податків і митних платежів, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали, дані анкетування службовців і громадян.
Наукова новизна одержаних результатів визначається, в першу чергу, тим, що дисертація комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень юридичної науки досліджує проблему організації адміністрування податків і митних платежів та формулює авторське бачення шляхів її вирішення.
У результаті проведеного дослідження сформульовано концептуальний підхід до сучасної організації адміністрування податків і митних платежів, а також ряд нових положень і висновків, які відповідають ознакам наукової новизни. Основні з них такі:
– уперше досліджено поняття адміністрування податків і митних платежів, як системну категорію із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології, зокрема: на цій основі розроблено прикладне поняття адміністрування, його значення в ефективній діяльності податкових та митних органів;
– досліджено динаміку розвитку податкового та митного законодавства, яке стало правовою основою діяльності фіскальних органів, та систематизовано напрями удосконалення окремих правових норм;
– досліджено місце, роль і зміст адміністрування податків і митних платежів у бюджетному процесі України; конкретизовано функції митної та податкової служби щодо ефективності бюджетних надходжень;
– поглиблено вивчено підходи до організації впровадження нових інформаційних технологій, правового забезпечення процесів виконання завдань мобілізації доходної частини бюджету;
– концептуально узагальнено та систематизовано правові основи забезпечення прав платників податків, зафіксовано проблемні питання робочих стосунків податківців, митників і підприємців, знайдено шляхи їх розв’язання;
– обґрунтовано теоретико-методологічні та праксеологічні засади управлінських підходів до розробки комплексної системи правового забезпечення ефективної управлінської діяльності фіскальних органів щодо адміністрування податків та митних платежів;
– по-новому, в теоретичному аспекті висвітлено й оцінено принципи, системно подано функції і методи діяльності фіскальних органів щодо адміністрування податків і митних платежів (прогнозування, координація, перспективне планування, організація, взаємодія та партнерство, мотивація, контроль);
– розкрито механізм системи взаємодії митної та податкової служби в інформаційній сфері та спільних заходах щодо контролю за переміщенням і реалізацією підакцизних товарів, а також боротьби з незаконним обігом товарів та послуг;
– уточнено правову характеристику статусу податкової та митної служби, подано юридичну оцінку людського виміру їх працівників, при цьому визначено необхідність удосконалення роботи з кадрами на основі запровадження єдиної концепції підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для фіскальних органів;
– дістали подальшого розвитку підходи щодо здійснення процедур по прийняттю колегіальних рішень із взаємодії податкової та митної служби, обґрунтування оптимальної системи методів координації їх діяльності, удосконалення методології формування правових, управлінських рішень шляхом застосування базових підходів, прогнозування, планування тощо;
– удосконалено систему обміну інформацією, використання спільних банків даних, корпоративних інформаційних мереж, формування проблемно орієнтованих, нормативно-правових та оперативних баз даних шляхом укладання угод між податковою та митною службами, в тому числі закордонними;
– теоретично обґрунтовано доцільність підпорядкування державної податкової служби України та державної митної служби України Міністерству фінансів України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні результати дослідження впроваджено у вигляді змін і доповнень до чинного законодавства та враховано при розробці заходів податкової та митної служби щодо удосконалення адміністрування податків і митних платежів. Зокрема, вони використані: при усуненні протиріч статті 7 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємства» від 03.07.19998 р.; статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності в частині придбання спеціального патенту та в частині придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу»; для узгодження порядку проведення адміністративного арешту активів платника податку, передбаченого статтею 9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2003 р. у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України (ст. 1070); при визначені розміру неоподаткованого мінімуму, який необхідно застосовувати при винесені органами ДПС постанов про адміністративне правопорушення платниками податків, що вирішило проблему, яка виникла у зв’язку з неоднозначним тлумаченням норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. (Акт впровадження № 278 від 28.09.2004 р.).
Крім того, результати використано при:
– розробці Програми дій Державної митної служби з реалізації положень Указу Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності митної служби України»;
– підготовці Програми реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів (МВС, Держкомкордону, Держмитслужби, СБУ та ДПА), затвердженої спільним наказом № 185/78/122/102/138 від 28.02.2003 р.;
– створенні системи моніторингу всіх видів розрахунків по платежах і руху цих коштів, особливо щодо сплати ПДВ у вексельній формі;
– запровадженні моніторингу виконання інвестиційних та інноваційних проектів технологічними парками;
– підготовці двох уже чинних урядових постанов та одного відомчого наказу з питань нормативно-правового забезпечення реалізації положень Митного кодексу України, який набув чинності з 1 січня 2004 року (Акт впровадження № 25/1-4 від 05.01.2005 р.).
Втілення в практику результатів дослідження дисертанта сприяло підвищенню ефективності діяльності правоохоронних органів щодо викриття кримінальних схем відшкодування податку на додану вартість та пов’язаних з ними розкрадань бюджетних коштів (Довідка РНБО України № 12/43-к від 22.03.2006 р.).
Особистий внесок здобувача полягає в розробці теоретико-методологічних і правових засад формування системи, принципів, методів і форм адміністрування податків і митних платежів в Україні. Наукові положення, розробки висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно. Особистий внесок у працях, що опубліковані у співавторстві, визначено в списку публікацій окремо.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні та практичні положення дослідження оприлюднено автором на науково-практичних, у тому числі міжнародних конференціях: «Проблеми правового забезпечення партнерських відносин у системі Єдиного Економічного Простору» (Київ, 2004 р.); «Функції та форми діяльності митних органів по забезпеченню митного режиму» (м. Запоріжжя, 2005 р.); «Розвиток правових основ інтеграційного та європейського податкового права» (Київ, 2005 р.); Міжнародна конференція «Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення» (м. Київ, 2005 р.); Організаційно-правові аспекти формування та подальшого розвитку державного управління (м. Київ, 2005 р.); «Шляхи удосконалення розкриття порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю» (м. Львів, 2005 р.); «Професійна етика працівника державної податкової служби як складова етики державного службовця України» (м. Ірпінь, 2005 р.).
Публікації. Основні положення та зміст дисертації відображено в одноосібній монографії, колективній монографії та навчальному посібнику, 22 статтях у збірниках наукових праць і наукових журналах загальним обсягом 98 друк. арк., з яких автору належать 62 друк. арк., а також надруковано 6 тез доповідей на наукових конференціях та 3 інші публікації.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел (231 найменування). Повний обсяг дисертації – 390 сторінок, з яких обсяг основного тексту роботи становить 371 сторінку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження розроблено зміст та структурно утворюючі елементи поняття «адміністрування податків і митних платежів», а також методологічні засади комплексного підходу до адміністрування податків і митних платежів, організації нових інформаційних технологій у зазначеній сфері. Внесено ряд пропозицій щодо стабілізації митного та податкового законодавства, а також щодо удосконалення структури і діяльності фіскальних органів. Зокрема, доповнено програми підвищення ефективності діяльності податкової та митної служби, підготовлено урядові постанови, відомчі накази, які діють, з питань застосування норм податкового права, Митного кодексу України. Розроблено Програму реформування наукової та науково-технічної діяльності податкової і митної служби, визначено доцільність координації діяльності зазначених служб Міністерством фінансів України. Доведено, що за сучасних умов економічних відносин вирішення проблем правового забезпечення адміністрування податків і митних платежів неможливе без використання позитивного досвіду застосування міжнародного права в рамках СОТ, що підтверджується реаліями сьогодення. Враховуючи зазначене, запропоновано комплекс заходів щодо адаптації вітчизняного податкового та митного законодавства до європейського.
Основні наукові здобутки дисертанта, окрім тих, що відзначено вище, відображено у таких висновках і пропозиціях.
1. Позитивний світовий досвід правового регулювання адміністрування податків та митних платежів полягає в продуманій структурі податків, їх розмірах та стимулюванні виробництва, виключенні умов масових ухилень від оподаткування та контрабанди.
2. Світова спільнота з метою спрощення адміністративних процедур намагається створювати економічні союзи, об’єднується з метою співпраці в оподаткуванні та митній справі, створюючи єдиний економічний простір. Однак ці процеси в Україні гальмуються, перш за все з політичних причин.
3. Україна свого часу стане повноправним учасником міжнародної економічної організації. Проте і тепер необхідні форми міждержавного обміну податковою інформацією, здійснення міжнародного податкового аудиту. Тому є необхідність адаптування вітчизняного податкового і митного законодавства до міжнародних норм права в зазначених галузях.
4. Проблема побудови ефективної податкової системи  найбільш актуальна в процесі становлення в Україні ринкових відносин і закладення фундаменту для майбутнього економічного становища країни – учасниці СОТ.
До основних недоліків, які зумовлюють недостатню ефективність податкової політики, а звідси адміністрування податків і митних платежів необхідно віднести: відсутність необхідної узгодженості процесів формування та реалізації податкової політики з соціально-економічним станом регіонів; відсутність чіткого і достатньо стабільного закріплення податків за окремими бюджетами та відповідальності за їх виконання; недостатній рівень децентралізації компетенції виконавчої влади різних рівнів; відсутність критеріїв і відпрацьованого механізму, згідно з яким території можуть порушувати клопотання щодо надання їм дотацій, субсидій і субвенцій; недосконалу правову базу фінансово-господарської діяльності місцевого самоврядування та комунальних підприємств.
5. Удосконалення правового забезпечення адміністрування податків і митних платежів має знайти своє відображення у проекті Податкового кодексу України. Основні напрями полягають у: визначенні податкового навантаження, розширенні бази оподаткування, стимулюванні інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств, спрощенні адміністрування податків і митних платежів.
6. Урегулювання податкових пільг повинно передбачити не тільки скасування пільг, але й компенсацію зменшення податкових ставок, створення однакових умов оподаткування.
7. При вдосконаленні системи оподаткування доцільно ввести податок на майно, складовими якого стануть податок на земельні ділянки та нерухомість.
8. Конкретними заходами у вирішенні проблеми детінізації економіки повинні стати: загальне зменшення податкового навантаження і «податкові канікули» для дрібного бізнесу; пенсійна реформа, перехід до накопичувальних рахунків громадян, що звільнить підприємців від необхідності приховувати реальні розміри зарплати; здійснення процесу легалізації тіньових капіталів у вигляді «амністій», підміненої подальшим контролем за значними витратами.
9. Враховуючи світовий досвід, працівники податкової та митної служби мають набути якісно нового стану психології, нової атмосфери спілкування з платниками, яка базується, насамперед, на відносинах партнерства. Доцільно не застосовувати штрафні санкції до платників податків за неумисні арифметичні помилки, в податкових органах, поряд з іншими механізмами стимулювання добровільної сплати податків, широко використовувати пропаганду переваг добровільної сплати податків.
10. Необхідно підпорядкувати податкову та митну службу Міністерству фінансів України, підвищити рівень координації їх зусиль щодо вдосконалення адміністрування податків і митних платежів.
11. У сучасних умовах основним напрямом державної макроекономічної політики щодо системи оподаткування має стати впровадження заходів, спрямованих на розширення бази оподаткування за рахунок наступу на неформальні сектори тіньової економіки.
Слід запровадити стимулюючу функцію системи оподаткування в Україні, яка дозволить підвищити ділову активність населення, значно збільшити кількість і якість платників податків, сформувати в короткий термін середній клас  клас власників, створити умови для формування цивілізованих відносин між законослухняними платниками податків і податковою та митною службами.
12. Доцільно розробити ефективну організаційно-правову модель системи оподаткування, яка б виключала принципи: «Податки на податки» та «Податки на витрати» і стимулювала процеси розширеного економічного відтворення та детінізації економіки.
13. Вирішення стратегічного завдання  сприяння стійкому еконо¬мічному зростанню регіонів  можливе за умови одночасного дотримання вимог ефективності податкової політики держави та принципів міжрегіональної справедливості в розподілі податкової бази.
14. З метою створення належних умов для підвищення потенціалу економічного зростання регіонів і підтримки цих процесів шляхом реформування міжбюджетних відносин доцільно Верховній Раді та Кабінету Міністрів України скерувати зусилля науковців та практиків на правове розв’язання таких завдань, як: підготовка та прийняття Верховною Радою Концепції реформування міжбюджетних відносин, в якій передбачити створення позабюджетного Фонду економічного вирівнювання й розвитку регіонів, джерелами фінансування якого могли б стати: дивідендні доходи від державного корпоративного капіталу, частина централізованого амортизаційного фонду державних підприємств, частка приватизаційних коштів, іноземні джерела фінансування, кошти від продажу державних цінних паперів тощо; законодавче закріплення у Бюджетному кодексі України повноважень щодо формування доходів органів місцевого самоврядування; практична реалізація положень адміністративної реформи та формування фінансово самодостатньої базової адміністративно-територіальної одиниці  територіальної громади; ліквідація зустрічних необґрунтованих потоків коштів, сприяння більшій прозорості механізму взаємозв’язку між обсягом акумульованих доходів до державного бюджету й обсягом виділених трансфертів регіонам.
15. Необхідно удосконалити та кодифікувати податкове законодавство за напрямами: фактичної реалізації принципів, проголошених у концепції проекту Податкового кодексу; усунення колізій норм і суперечностей у податковому законодавстві, законодавчих і підзаконних актах, що регулюють фінансово-господарську, в тому числі зовнішньоекономічну, діяльність, та інші види підприємництва; конструювання норм матеріального і процесуального права, спрямованих на створення організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки; удосконалення системи оподаткування, здатної до попередження злочинів і зловживань економічного характеру шляхом встановлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню економічних, у тому числі податкових злочинів, тінізації економіки, підриву економічної безпеки держави; уніфікації на законодавчому рівні термінології податкового
та іншого галузевого законодавства; у процесі доопрацювання проекту Податкового кодексу України слід вилучити з його Особливої частини загальні положення, визначення термінів тощо, сконцентрувавши їх у Загальній частині.
16. Система оподаткування повинна стати важливим елементом визначеної інтеграційної стратегії України, засобом входження в міжнародні економічні й управлінські економічні інституції на засадах максимальної конкуренто-спроможності національної економіки.
17. Оподаткування експортних операцій слід проводити шляхом встановлення податкових ставок таким чином, щоб максимально зменшити частку сировинної продукції у структурі експорту. Необхідним засобом є моніторинг цінової політики на зовнішніх ринках як основа для обґрунтування підвищення експортних податків без зменшення обсягу експортованої продукції й уникнення антидемпінгових санкцій до українських товарів.
Для збільшення обсягу експортованої готової продукції доцільно передбачити її обов’язковий вивіз за межі України у встановлених пропорціях до загального обсягу виробленої продукції підприємствами-інвесторами при наданні їм податкових пільг і знижок. Такі знижки доцільно пов’язати у відсотковому співвідношенні до обсягу експорту. З метою уникнення великих обсягів бартерних операцій податкові та митні пільги повинні надаватися винятково при грошовій оплаті експортованої продукції. У сучасних умовах необхідна збалансована політика державного протекціонізму, яка б враховувала не тільки короткострокові, але й довгострокові макроекономічні наслідки захисних дій щодо імпорту. Контроль над імпортом повинен поєднуватися з вирішенням проблем подолання монополізму і забезпеченням дієвої підтримки перспективних вітчизняних виробників. Автономні заходи з підвищення ввізного мита призведуть до збільшення цін на внутрішньому ринку на основі посилення монопольних тенденцій.
18. Затримки в митному оформленні експортно-імпортних вантажів підвищують (у деяких випадках  суттєво), вартість продукції. Тому необхідно спростити відповідні процедури. Зростання надходжень митних платежів до бюджету може відбутися внаслідок послідовної роботи за такими напрямами: ініціювання змін у чинному законодавстві з питань оподаткування зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання; удосконалення окремих порядків митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України; скасування нормативних актів Держмитслужби України, які стримували активність зовнішньоекономічної діяльності підприємств та організацій; реалізація Державної програми «Контрабанді – Стоп»; посилення контролю за визначенням бази оподаткування, класифікацією та визначенням країни походження товарів; оптимізація структури Держмитслужби та митних органів, перерозподіл зон діяльності митниць; ротація керівного складу митних органів; посилення відповідальності керівників митниць за результати роботи.
19. Доцільно розробити Державну програму розвитку зовнішньо-торговельної діяльності, яка повинна враховувати: прогноз торговельного та платіжного балансу країни, план експортних кредитів, план зовнішніх позичок та обслуговування боргу, перелік заходів державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, митні ставки та можливі межі їх змін, кількісні обмеження експорту й імпорту, варіанти захисту торгових інтересів України у випадках дискримінації національних суб’єктів зовнішньо¬торговельної діяльності на ринках окремих держав.
20. Потрібно розробити норми щодо можливості зарахування у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток тих сум, які сплачено підприємствами – власниками корпоративних прав в інших країнах  суми податків із пасивних прибутків (дивідендів, процентів, страхування, роялті). Це сприятиме не тільки зменшенню податкового навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності, а й зупиненню нелегального відпливу капіталу за межі України.
21. Слід запровадити застосування спрощеного порядку митного оформлення товарів, належних сумлінним підприємництвам – резидентам України, щодо яких Держмитслужбою не застосовувалися заходи нетарифного регулювання та інші обмеження, встановлені постановами КМ України, а також положеннями нормативно-правових актів Державної митної служби України.
22. Доцільно розробити проект закону України, який передбачав би виключення посередницької діяльності митних брокерів, пов’язаної з відкриттям і експлуатацією митних ліцензійних складів з тих видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, та покладення функцій державного контролю за суб’єктами цих видів діяльності на Державну митну службу України. Такий механізм контролю за діяльністю зазначених суб’єктів відповідає міжнародній практиці.
23. Необхідно внести зміни до ст. 101 КПК України щодо розширення обсягу повноважень митних органів як органів дізнання. Пропонується доповнити п. 4 ст. 101 переліком злочинів, які передбачено ст. 199, 207, 208. 333, що обумовить зміни статусу митної служби та посилить боротьбу з контрабандою.
Перелічені висновки та пропозиції, за умови їх урахування, повинні позитивно вплинути на стан адміністрування податків і митних платежів в Україні. У той же час автор усвідомлює недовершеність окремих положень свого дослідження, що зумовлено його обсягами і складністю та частою зміною регулюючого законодавства. Однак виконане дослідження можна вважати, на думку автора, започаткуванням важливого та самостійного напряму удосконалення адміністрування податків і митних платежів, від стану сплати яких залежить економічний розвиток держави та здійснення соціальних програм.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Аверьянов В. Предмет адміністративного права: доктринальна оцінка // Право України. – 2004. – № 10. – С. 25–30.
3. Алаев З.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. – М.: Мысль, 1983. – 350 с.
4. Алексеенко М.М. Взгляд на развитие учения о налоге. – Харьков, 1997.
5. Аналітична довідка Управління міжнародних зв’язків ДПА України. – Київ, 2002.
6. Артемов Ю.М. Налогообложение в Федеральной Республике Германии // Финансы. – 1994. – № 6.
7. Атаманчук Г.В. Государственное управление: Проблеми методологии правового исследования. – М.: Юрлит, 1975.
8. Бакаева О.Ю. Правовое регулирование финансовой деятельности таможенных органов РФ / Под ред. Н.М. Химичевой. – Саратов: Изд-во ГОУ ВПО «Саратов. гос. акад. права», 2004. – 196 с.
9. Бакаева О.Ю. Таможенные фискальные доходы: правовое регулирование: Монография / Под ред. Н.М. Химичевой. – М.: Сатут, 2005 – 187 с.
10. Бакаева О.Ю., Матвиенко Г.В. Таможенное право России / Отв. ред. Н.И. Химичева. – М.: Юристь, 2003.
11. Бандур С.І., Заяц Т.А., Терон А.В. Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: Теорія, методологія, практика. – К.: ТОВ «Принт Експрес», 2002.
12. Башняк О. Проблеми формування та юридичного закріплення принципів оподаткування в законодавстві України : Зб. наук. праць Академії ДПС України. – 2002. – № 1 (15). – С. 12–18.
13. Бекерская Д.А. Налоговое право и налоговое законодательство в Украине: Учебн. пособ. – Одесса, 2000.
14. Белянская О.В. Налоговое планирование на предприятиях (теоретико-методологический аспект): Дисс. ... канд. экон. наук. – М., 2000.
15. Бережная О. Проверяем проверяющих // Дебет-кредит. – 2002. – № 12. – С. 35.
16. Біленчук П.Д., Задояний М.Т., Форостовець В.А. Місцеві податки і збори. Правове регулювання. – К., 1999.
17. Білостоцька В.О. Податкове навантаження в Україні // Фінанси України. – 2002. – № 12. – С. 75–81.
18. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: Монографія. – Ірпінь, АДПС України, 2002.
19. Білоус В.Т., Дмитрук П.П., Жвалюк В.Р. та ін. Основи оперативно-розшукової діяльності органів податкової міліції /За ред. М.Я. Азарова. – К.: РВВ МВС України, 1999. – 687 с.
20. Білоус В.Т., Ніколаєв В.П., Чугаєв А.О. Аналіз податкових надходжень (Проблеми методології): Монографія. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. – 232 с.
21. Білоус В.Т., Проценко Т.О. Світовий досвід застосування міжнародних процедур обміну інформацією та розслідування податкового аудиту // Держава і право. – 2005. – № 28.
22. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. – К.: МП «ИТЕМ лтд, СП «АДЕФ-Украина», 1996. – 534 с.
23. Бодюк А.В. Визначення показників податкоспроможності населення // Фінанси України. – 2003. – № 1. – С. 104 –108.
24. Борейко С.К., Яськова Н.Ю., Жукова Е.П. Опыт налогообложения в зарубежных странах // Экономика строительства. – 1989. – № 9.
25. Бюджетний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 21.06.2001 р. // Голос України. – 2001. – 24 лип.
26. Бюлетень законодавства і юридичної практики України // Митна справа в Україні. – 2002. – № 9. – 448 с.
27. Ведмідь М.М. Потенціал лісового господарства України щодо пом’якшення наслідків зміни клімату // Матеріали Національної конференції з питань зміни клімату (Київ, 27-28 лютого 2003 р.). – К.: Мінекоресурсів України. Ініціатива з питань зміни клімату. – 2003. – С. 26–29.
28. Волков Ю.С. Аналіз фінансових результатів діяльності платників податків за даними податкових декларацій // Трансформація курсу «Економічний аналіз діяльності підприємства»: Тези доповідей Міжнар. наук.-метод. конф. (16–17 травня 2002 р.) – К.: КНЕУ, 2002 – С. 94–96.
29. Воронков А.В. Проблемы теории административного права: сравнительно-правовое исследование. – СПб.: Изд. СПб. Ун-та, 2001.
30. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право: Учебник. – X., 2003. – 360 с.
31. Воротіна Н. В. Теоретичні питання оподаткування доходів громадян та аналіз змін законодавства у цій сфері за роки незалежності України // Правова держава. – К., 2001. – Вип. 12.
32. Все про податки: Довідник / М.Я. Азаров, В.Д. Кольга, В.А. Онищенко. – К.: Експерт-Про, 2000. – 492 с.
33. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні: Навч. посіб. – Х.: НЮАУ, 1999. – 246 с.
34. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навч. посіб. – К.: Знання, КОО, 1998. – 302 с.
35. Гелетуха Г.Г. Потенціал зниження емісії парникових газів за рахунок енергетичного використання біомаси в Україні // Матеріали Міжнародної конференції «Інвестиції та зміна клімату: можливості для України» (10 липня 2002 р., м. Київ). – К.: Мінекоресурси України. Ініціатива з питань зміни клімату, 2002. – С. 86–90.
36. Генеральна угода з тарифів та торгівлі (ГАТТ/СОТ) // Брошура. – К: ДМС України, 2004. – 160 с.
37. Гегель Георг Вильгельм Фридрих. Философия права. – М.: Мысль, 1990.
38. Герчаківський С.Д. Місцеве оподаткування в Україні: традиції, реалії та напрями удосконалення // Фінанси України. – 2003. – № 2. – С. 44–49.
39. Голікова Т. Методологічні засади розмежування функцій державного управління і місцевого самоврядування // Економіка України. – 1996. – № 4.
40. Гражданская ответственность в Украине: обречены иметь то, что имеем // Зеркало недели. – 2001. – № 41.
41. Гражданское право. – Л., 1986.
42. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики. – М., 2000. – 491 с.
43. Грачева Е.Ю., Куфакова Н.А., Пепеляев С.Г. Финансовое право России: Учебник. – М.: ТЕИС, 1995.
44. Грачева Е.Ю., Хорина Л.Я. Государственный финансовый контроль: Курс лекций. – М.: ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2005. – 272 с.
45. Гриневецький С.Р. Вступне слово до конференції // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. – Т. 6. (Вип. 5). – Одеса: Астропринт, 2003.
46. Данілов О.Д., Гриценко В.В., Проценко Т.О., Шевчук В.П. Податкова служба та вдосконалення її діяльності: Монографія. – Ірпінь: Нац. акад. ДПС України, 2005. – С. 42–50.
47. Данілов О.Д., Флісак Н.П. Податкова система та шляхи її реформування: Навч. посіб. – К.: Парламент. вид-во, 2001. – 216 с.
48. Данілов О.Д., Фліссак Н.П. Податки в Україні: Навч. посіб. – К.: УкрІНТЕІ, 2003. – 348 с.
49. Денисаев М.А. Налоговые отношения с участием иностранных организаций в Российской Федерации / М.А. Денисаев; Отв. ред. Е.Ю. Грачевой. – М.: ИД «Юриспруденция», 2005. – 144 с.
50. Державні фінанси: Теорія і практика перехідного періоду в Центральній Європі / Пер. з англ. – К.: Основи, 1998.
51. Джон Локк. Два трактата о правлении. – М.: Мысль, 1988.
52. Добреля Л.П. Історична довідка / Державний архів Харківської області.
53. Додин Е.В. Основы таможенного права Европейского сообщества // Митна справа. – № 2. – 2002.
54. Документ 6987 (Rev. 4-90) Каталог. – 62293 V.
55. Дубина Е. Перспектива создания и развития в Украине рынка парникових газов // Обзор украинского рынка. – 2003. – № 5 (57). – С. 66–69.
56. Дубина Е., Дубин В., Шевцов А. Инвестиции и изменение климата: возможности исполнения в Украине проектов «совместного осуществления» // Обзор украинского рынка. – 2003. – № 8 (60). – С. 70–73.
57. Дудоров О., Каменський Д. Відповідальність за неподання податкової декларації і навмисну несплату податків за федеральним законодавством США // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6.
58. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика. – К., 2003. – С. 127–128.
59. Дудоров О.О., Мельник М.І., Хавронюк М.І. Злочини у сфері підприємництва: Навч. посіб. / За ред. М.І. Хавронюка. – К., 2001.
60. Економіка податкової політики / Пер. з англ.; За ред. Майкла П. Дівері. – М.: Інформ.-видав. буд. «Фінанси». – 2001. – 328 с.
61. Європейська Хартія про місцеве самоврядування від 15.10.1985 р. – Страсбург: Рада Європи, 1990 (Ратифікована Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» від 15.07.1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 38. – Ст. 249.
62. Єфименко Т.І. Механізм перерозподілу фінансових ресурсів як важіль визначення податкового потенціалу: Монографія. – Дніпропетровськ: ДУЕП, 2002. – 72 с.
63. Жвалюк В.Р. Податкові органи Російської імперії в Україні в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: Організаційно-правові засади діяльності: Монографія / За наук. ред. О.Н. Ярмиша. – К.: Атіка, 2001. – 176 с.
64. Жерлицын Д.М. Финансовый анализ в системе налогового менеджмента предприятия // Трансформація курсу «Економічний аналіз діяльності підприємства» : Тези доповідей Міжнар. наук.-метод. конф. (16–17 травня 2002 р.). – К.: КНЕУ, 2002. – С. 161–165.
65. Жорін Ф.Л. Правові основи митної справи в Україні: Навч. посіб. – К., 2001. – С. 3940.
66. За единый и неделимый! // Бизнес. – 2001. – 19 нояб. – № 47 (462). – С. 74-75.
67. Закон України «Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами» від 10.1119.94 р. № 237-94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 46. – Ст. 215.
68. Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України» від 22.12.2005 р. № 3269-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 15. – Ст. 130.
69. Закон України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» від 19.09.1997 р. № 535/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 47. – Ст. 294.
70. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М., 1975. – 425 с.
71. Итенберг Б.С., Шелохаева В.В. Российские либералы. – М.: РАН, 2001.
72. Калюга Є. Реформування системи податкового контролю із застосуванням інформаційних технологій // Вісник податкової служби України. – 2002. – № 31.
73. Каменський Д.В. Навмисна несплата податків як злочин за федеральним законодавством США // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Наука і освіта – 2003». – Т. 29: Право. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 4243.
74. Карасева М..В. Финансовое правоотношение. – М.: НОРМА (Издат. группа НОРМА – Инфра М.), 2001. – 288 с.
75. Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть: Учебник. – М.: Юристъ, 1999.
76. Ківалов С.В., Кормич Б.А Митне право: система та динаміка розвитку // Митна справа. – 2002. – № 1.
77. Кізіма Н. Особливості застосування конфіскації як одного з видів адміністративних стягнень // Право України. – 2001. – № 4. – С. 8082.
78. Климко Г.Н., Несторенко В.П., Каніщенко Л.О. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект: Підручник – К.: Вищ. шк. – Знання, 1997.
79. Князев В.Г., Черник Д.Г. Налоговые системы зарубежных стран. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.
80. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. – К., 1998.
81. Козенкова Т.А. Влияние налогового планирования на финансовый результат деятельности организации: Автореф. дисс. ... канд. екон. наук. – М., 2000. – 18 с.
82. Козырин А.Н. Налоговое право зарубежных стран: вопросы теории и практики. – М., 1993.
83. Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України: Монографія. – Запоріжжя, 2000. – 241 с.
84. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен. Монографія. – К.: ЗАТ «ВІПОЛ», 2004.
85. Конституційні акти Європейського Союзу // Міністерство юстиції України. Центр Європейського та порівняльного права. – К., 2004. – 316 с.
86. Комзюк А.Т. Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.
87. Концепція адміністративної реформи в Україні / Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи: Затверджена Указом Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні» від 22.07.1998 р. № 10/98.
88. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України. – К., 1999.
89. Крапко И.Г. Международное предпринимательство: Учеб. пособ. – М., 2001. – С. 33–34.
90. Кротюк В., Іоффе А., Лук’янець Д. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення // Право України. – 2000. – № 5. – С. 2933.
91. Курбатов А. Вопросы применения финансовой ответственности за нарушения налогового законодательства // Хозяйство и право. – 1995. – № 2.
92. Куфта Н.О. Оптимізація системи оподаткування виробничої сфери // Фінанси України. – 2000. № 9. – С. 121125.
93. Кучерявенко М. Зміст і класифікація принципів у податковому праві // Право України. – 2002. – № 2. – С. 41–42.
94. Кучерявенко Н. П. Налоговое право: Учебник. – Х., 1998. – 448 с.
95. Кушнарьова Т. Є., Кучерявенко М. П. Система податкових органів. – X., 2000.
96. Ластовецький А. Немає нічого більш постійного, ніж смерть і податки. Податкова політика: спроби системного аналізу // Віче. – 2002. – № 9 (126). – С. 52–60.
97. Лисенко В.В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції (Теорія і практика) : Монографія. – К.: Логос, 2004. – 324 с.
98. Литвин М.И. Налоговая нагрузка и экономические интересы предприятия // Фінанси України. – 1998. – № 5. – С. 29–32.
99. Лунин А. Е. Юрисдикционная деятельность государственных органов СССР. // СССР – ГДР: Компетенция органов государственного управлення. – М., 1984.
100. Маляренко В.Т. Реформування кримінального процесу України в контексті Європейських стандартів: Теорія, історія і практика: Монографія. – К.: Концерн «Вид. дім «ІнЮРЕ», 2004. – 544 с.
101. Меморандум про співробітництво між ДПА України та Національною спілкою журналістів України // Вісник податкової служби України. – 2002. – № 46.
102. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості / Київ. держ. ін-т економіки хім. промисловості. – К., 2001. – 142 с.
103. Митний кодекс України. Прийнятий 11.07.2002 р. – Х.: ТОВ «Одісей», 2002.
104. Мозкова Г. Вплив непрямого оподаткування на економічні процеси в Україні : Зб. наук. праць Академії ДПС України. – 2000. – № 4 (10). – С. 88–96.
105. Мюллерсон Р.А. К вопросу о праве Европейских сообществ // Вестник МГУ. – Серия 11: Право. – 1982. – № 5.
106. Наказ Державної митної служби України № 587 від 19.09.1998 р.
107. Наказ Державної митної служби України від 22.01.2004 р. № 37 «Про затвердження Плану організаційних заходів Державної митної служби, спрямованих на посилення контролю за своєчасністю і повнотою справляння податків і зборів».
108. Наказ Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 15.03.2002 р. № 109 «Про затвердження Положення про списання заборгованості державного бюджету з відшкодування податку на додану вартість, що утворилася на 1 січня 2001 року».
109. Наказ Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 р. № 163/121 «Про затвердження Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України».
110. Наказ Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 08.07.2004 р. № 494/383 «Про затвердження Порядку обміну інформацією щодо обігу, обліку та погашення податкових векселів для забезпечення звірки».
111. Наказ Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 12.07.2004 р. № 512/387 «Про затвердження Порядку взаємодії митних і податкових органів при здійсненні державного контролю за експортом окремих видів товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності».
112. Наказ Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України від 21.11.2003 р. № 551/786 «Про затвердження форми Декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, Порядку її складання та внесення доповнень до Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України».
113. Наказ Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України від 16.03.2001 р. № 109/188 «Про затвердження Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України».
114. Налоги и налогообложение / Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. – СПб., 2000.
115. Налоговое право: Учеб. пособ. / Под. ред. С.Г. Пыпеляева. – М., 2000.
116. Налоговый кодекс Российской Федерации. – Ч. І. – М.: Статут, 1999. – 125 с.
117. Никулин С.И. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. – М., 1996. – С. 315317; Погосян Т.Ю. Уголовное право. Особенная часть. – М., 1997. – С. 316–317; Малиновский А.А. Комментарий к Таможенному кодексу Российской Федерации. – М., 1996. – С. 372.
118. Омельчук М.М. Кримінально-правова характеристика стадії вчинення контрабанди // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права, 2002. – № 4. – С. 109113.
119. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації). – К.: Ред. журн. «Вісник податкової служби України», 2002. – 432 с.
120. Онищенко Н.М. Правове регулювання та правовий вплив: поняття, взаємозумовленість і відмінність // Держава і право: Зб. наук. праць (Юридичні і політичні науки). – Вип. 25. – К.: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2004. – С. 3–5.
121. Основи митного законодавства в Україні: Навч.-метод. посіб. / А.А. Шершун, В.П. Нездоровін, О.В. Миропольська. – К.: ТП «Пресс», 2004. – 416 с.
122. Основи митної справи: Навч. посібник / В.А. Аргунов, В.П. Батіг, Є.М. Березний та ін.; За заг. ред. Ю.П. Соловкова, П.В. Пашка. – Х.: Вид. група «РА – Каравела», 2000. – 320 с.
123. Основні положення податкової політики в Україні: Затверджені Постановою Верховної Ради України від 04.12.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 40.
124. Падалко В.А., Румянцева Е.Е., Демчук Н.Н. Налогообложение в системе международных экономических отношений. – Минск, 2000. – 359 с.
125. Панасюк Б. Податковий кодекс – барометр становища в суспільстві // Економіка України. – 2002. – № 12 (493). – С. 12–20.
126. Паскачев А.Б. Налоговый потенциал экономики России. – М.: Издательский дом «МЕЛАП», 2001.
127. Петрова Г.В. Налоговое право: Учебник. – М.: ИНФРА-М–НОРМА, 1997.
128. Пискотин М.И. Советское бюджетное право. – М.: Юрид. лит., 1971.
129. Підсумки роботи митних органів України у 2005 році: Інформаційно-аналітичний збірник. – К.: ДМСУ, 2006. – 105 с.
130. Податки в Україні: Навч. посіб. – К.: УкрІНТЕІ, 2003.
131. Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів. Затверджене наказом Держмитслужби України від 31.12.1996 р. – № 92.
132. Попович В.М. Теорія детінізації економіки: Монографія. – Ірпінь: Акад. держ. податк. служби України, 2001. – 524 с.
133. Постанова Верховної Ради України «Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України» від 17.04.2003 р. № 729-ІV // Голос України. – 2003. – № 77.
134. Правові основи підприємницької діяльності: Навч. посіб. / Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.М. Неживець. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 292 с.
135. Прес-служба ДПА України. Створення Громадської колегії при ДПА України – важливий крок на шляху модернізації ДПС // Вісник податкової служби України. – 2002. – № 19.
136. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
137. Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування»: Закон України від 18.02.1997 р. № 77/97-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 16. – Ст. 119.
138. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист: Закон України від 12.01.2005 р. № 2322-ІV // Відомості Верховної Рад. – 2005. – № 10. – Ст. 187.
139. Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів: Закон України від 22.12.1994 р. // Відомості Верховної Ради – 1995. – № 2. – Ст. 10.
140. Про державну підтримку малого підприємництва: Закон України від 19.10.2000 р. № 2063-III // Відомості Верховної Ради – 2000. – № 51-52. – Ст. 447.
141. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради – 1991. – № 6. – Ст. 37.
142. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 р. № 778 «Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до пост.: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
143. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України від 23.07.1998 р. № 817/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до указ: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
144. Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.
145. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 01.06.2000 р. № 1776-III // Відомості Верховної Ради – 2000. – № 38. – Ст. 315.
146. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи: Наказ Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 07.08.1996 р. № 228/253.
147. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку: Наказ Мінфіну України від 20.10.1999 № 246.
148. Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів: Наказ Мінстату України від 21.06.1996 р. № 93.
149. Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів: Наказ Мінстату України від 22.05.1996 р. № 145.
150. Про затвердження типових форм первинного обліку: Наказ Мінстату України від 21.06.1996 р. № 192.
151. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.1999 р. № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20. – Ст. 190.
152. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 30. – Ст. 336.
153. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
154. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 27. – Ст. 181.
155. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України вiд 23.03.1996 р. № 98/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 20. – Ст. 82.
156. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 37. – Ст. 308.
157. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 10. – Ст. 44.
158. Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ: Закон України від 20.02.2003 р. № 550-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 24. – Ст. 154.
159. Про внесення змін до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед