АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН : АДМИНИСТРАТИВНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА ПРАВОНАРУШЕНИЯ В СФЕРЕ ЗЕМЕЛЬНЫХ ОТНОШЕНИЙ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП …………..……………………………….....……….………….… 4
РОЗДІЛ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ПРИРОДА ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ……………………………………………..
12
1.1. Земельні відносини як об’єкт охорони нормами адміністра-тивно-деліктного права ……….…………..………………...…….........................
12
1.2. Нормативно-правове регулювання земельних відносин в Украї-ні... 34
1.3. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання земельними відносинами ..................................................................................................
57
Висновки до розділу 1……...………………….....…….............................. 79
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ……….………….………………………….
83
2.1. Загальна характеристика адміністративних правопорушень у сфері земельних відносин …..............................................................................
83
2.2. Об’єкт та об’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення у сфері земельних відносин .…………….……..….....................
104
2.3. Суб’єкт та суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення у сфері земельних відносин …………………………………
131
Висновки до розділу 2 …..…………………..……...……….……………. 145
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН .......................................................................

150
3.1. Поняття та ознаки адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин …………………….……………… 150

3.2. Види адміністративних санкцій, що застосовуються за правопо-рушення у сфері земельних відносин …………….….……....................... 171

Висновки до розділу 3 ...……………..…….…….…...….……….............. 182
ВИСНОВКИ ……….................................................................................... 186
ДОДАТКИ ……….……………………………………..…………………. 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …........................................... 218

ВСТУП
Актуальність теми. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України). Як будь-який скарб, вона потребує дбайливого ставлення та захисту. На забезпечення раціонального землекористування, охорони та відновлення земельних ресурсів, в умовах трансформації прав на землі, в Україні проголошені адміністративна і земельна реформи. Перехід від адміністративно-директивної до ринкової економіки не може бути безболісним. Ситуація, що складається на місцях у процесі реформування земельних відносин, зумовлює низку проблем, про що свідчать факти
невпинного збільшення випадків незаконного заволодіння земельними ділянками (за показниками Державного комітету статистики України, за 2001 – 2006 роки кількість випадків самовільного зайняття земельних ділянок з ознаками адміні-стративних проступків збільшилася на 28 %). Також недостатньо реалізується одне з головних завдань земельної реформи – раціональне використання та охорона земель. В Україні залишається найвищою у світі розораність сільськогосподар-ських угідь – 78 %. Роботи щодо раціоналізації землекористування та охорони земель проводяться досить повільно, внаслідок чого деградація ґрунтового покриву деяких територій досягла критичного стану. Водночас сучасна система заходів адміністративної відповідальності не здатна вплинути на оптимізацію землекористування та охорони земель, що підтверджують конкретні статистичні дані (за 2001 – 2007 роки на 17 % зменшилася кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності за псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель). Такі фактичні показники суперечать проголошеному Земельним ко-дексом України положенню, що використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Отже, сьогодні виникла нагальна потреба в детальному дослідженні природи земельних відносин та їх нормативно-правового регулювання, а також у вивченні змісту правопорушень у цій сфері та особливостей застосування адміні-стративних санкцій за їх вчинення з метою удосконалення та підвищення ефективності інституту адміністративної відповідальності.
Нині відсутні комплексні монографічні праці, у яких би повно та всебічно розглядалася проблема адміністративної відповідальності за проступки у сфері земельних відносин, а у виконаних наукових дослідженнях (О.С. Мірошниченко, О.В. Стукаленко), зазначена проблема аналізувалася фрагментарно, або в рамках вужчої адміністративно-правової проблематики, без відповідного комплексного підходу.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації становлять загальнотеоретичні наукові праці фахівців у галузі теорії права, адміністративного, земельного та екологічного права, таких як А.Б. Агапова, В.І. Андрейцева, А.М. Беженара, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, А.П. Гетьмана, І.П. Голосніченка, В.В. Горланчука, С.В. Гринька, О.В. Дзери, Д.С. Добряка, Є.В. Додіна, І.А. Іконицької, І.І. Каракаша, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, О.В. Кузьменко, П.Ф. Кулинича, Л.В. Коваля, В.І. Курила, Д.М. Лук’янця, А.М. Мірошниченко, А.І. Миколенка, В.Л. Мунтяна, В.В. Носіка, В.В. Петрова, О.О. Погрібного, О.А. Поліводського, О.Ф. Скакун, Н.І. Титової, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи та ін.
Актуальність досліджуваної теми пояснюється ще й тим, що характерис-тика адміністративних правопорушень у сфері земельних відносин має важливе значення для запровадження механізму протидії їм, а також розроблення пропозицій щодо вдосконалення адміністративної відповідальності шляхом внесення змін і доповнень до правових актів. Комплексне наукове дослідження проблем адміністративної відповідальності має позитивно позначитися на подальшому вдосконаленні земельних відносин, практиці реалізації чинних адміністративно-правових норм у цій сфері.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22 липня 1998 року за № 810/98, та Постанові Верховної Ради України «Про земельну реформу», затвердженій 18 грудня 1990 року в редакції вiд 22 вересня 2005 року.
Дисертація виконана в межах плану науково-дослідної роботи кафедри управління та адміністративної діяльності Національного університету держав-ної податкової служби України – «Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування» (номер державної реєстрації 0105U000657). Тема дисертації затверджена на вченій раді Національного університету державної
податкової служби України 30 травня 2007 року (протокол № 3) та введена до планів науково-дослідних робіт.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі досягнень науки адміністративного і земельного права, чинного законодавства України, а також узагальнень практики його застосування здійснити аналіз теоретичних засад та правового регулювання питань адміністративної відповідальності за проступки у сфері земельних відносин, на цій основі сформулювати відповідні пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства.
Мета дослідження зумовила вирішення таких завдань:
- визначити сферу земельних відносин як об’єкта адміністративно-правової охорони та здійснити класифікацію видів земельних відносин;
- встановити співвідношення правових засад земельних відносин в Україні та їх правової реалізації, виявити існуючі проблеми та сформулювати пропозиції щодо їх удосконалення;
- здійснити аналіз системи публічних органів управління земельними відносинами та запропонувати шляхи вдосконалення їх діяльності;
- окреслити коло адміністративних проступків у сфері земельних відносин, вивести поняття та встановити їх ознаки;
- охарактеризувати об’єкти, об’єктивні сторони, суб’єкти та суб’єктивні сторони складів адміністративних проступків у сфері земельних відносин, виявити проблеми їх тлумачення та правореалізації;
- розкрити поняття та зміст адміністративної відповідальності за проступки у сфері земельних відносин, виокремити її ознаки;
- визначити ефективність адміністративної відповідальності за проступки у сфері земельних відносин, сформулювати пропозиції щодо її вдосконалення через реалізацію відповідних санкцій;
- сформулювати конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за проступки у сфері земельних відносин.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері реалізації прав на землі, їх раціонального використання, відтворення й охорони та управління земельним фондом.
Предметом дослідження є адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері земельних відносин.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослі-дження є сукупність загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, системного аналізу тощо) та спеціальних (документальний, порівняльно-правовий тощо) методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.
Системно-структурний метод використовувався для аналізу характеру і сутності земельних відносин, адміністративних проступків у цій сфері й адміністративної відповідальності за їх вчинення. За допомогою логіко-семантичного методу уточнено зміст понять «земельні правовідносини», «пра-вопорушення у сфері земельних відносин», «адміністративний проступок у сфері земельних відносин», «посадова особа», «адміністративна відповідальність», «адміністративна відповідальність за проступки у сфері земельних відносин», «громадські роботи» (підрозділи 1.1, 2.1, 2.3, 3.1, 3.2), здійснено класифікацію земельних правовідносин (підрозділ 1.1). На підставі історико-правового методу проведено аналіз правового регулювання земельних відносин, а також становлення і функціонування органів управління земельними відносинами (підрозділи 1.2, 1.3). Порівняльно-правовий метод дав змогу встановити взаємодію Державного комітету України із земельних ресурсів з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та з іншими публічними органами, дослідити головний безпосередній об’єкт адміністративного проступку у сфері земельних відносин та встановити види умислу в адміністративному праві, визначити співвідношення понять «адміністративна санкція – адміністративне стягнення» (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1,
2.2, 3.2).
Під час аналізу емпіричного матеріалу застосовувалися соціологічні прийоми отримання інформації: аналіз документів, анкетування. Так, автором були проаналізовані дані Державного комітету статистики України за 2001, 2003, 2005, 2007 роки, що відображають стан притягнення винних до адміністративної відповідальності за проступки у сфері земельних відносин, проведено анкетування громадян України, які є власниками земельних ділянок та землекористувачами (680 респондентів); державними службовцями територіальних органів земельних ресурсів (360 респондентів).
Науково-теоретичну базу дослідження становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі загальної теорії держави і права, адміністративного, земельного та екологічного права, теорії управління й адміністративного процесу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в рамках зазначеної роботи комплексно досліджені питання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин, встановлені проблеми їх правового регулювання та сформульовані висновки, нові наукові положення і рекомендації, щодо їх вирішення, зокрема:
вперше:
- наведено авторські визначення «внутрішньогосподарський землеустрій», «міжгосподарський землеустрій»;
- запропоновано встановити як самостійний об’єкт земельних правовідно-син та предмет протиправного посягання адміністративними проступками –
інформацію про землі та права на них;
- обґрунтовано необхідність за адміністративні проступки у сфері земель-них відносин передбачити, крім штрафу, накладення такого виду адміністративного стягнення, як громадські роботи;
- аргументовано доцільність створення у структурі Міністерства юстиції України кримінально- та адміністративно-виконавчої інспекції як державного
органу, на який покласти виконання кримінальних покарань, що не пов’язані з позбавленням волі, й адміністративних покарань у виді громадських робіт;
- сформульовано пропозиції стосовно внесення змін та доповнень до чин-них нормативно-правових актів України, зокрема: Кодексу України про адміністративні правопорушення, Земельного кодексу України, законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про землеустрій», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» з метою удосконалення адміністративної відповідальності за проступки у сфері земельних відносин;
удосконалено:
- дефініції «земля», «земельні правовідносини», «адміністративний проступок у сфері земельних відносин», «адміністративна відповідальність», «адміні-стративна відповідальність за проступки у сфері земельних відносин», «межовий знак»;
уточнено:
- перелік об’єктів земельних правовідносин шляхом включення до нього земель як природного ресурсу, у тому числі ґрунтів;
- процедуру взаємодії Міністерства юстиції України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України й Державного комітету України із земельних ресурсів з обміну інформацією щодо земельних ділянок, прав на них,
обмежень та обтяжень на земельні ділянки;
дістало подальшого розвитку:
- класифікація:
• земельних правовідносин на види за різними класифікаційними критеріями;
• адміністративних проступків у сфері земельних відносин, в основу якої покладено видовий об’єкт протиправного посягання (земельні проступки майнового характеру; управлінські земельні проступки; проступки у сфері раціонального використання, відновлення та охорони земель (екологічної спрямованості));
- ознаки, притаманні адміністративному проступку у сфері земельних
відносин;
- обґрунтування доцільності закріплення за Міністерством охорони навколишнього природного середовища України повноважень щодо здійснення надвідомчого контролю за охороною і раціональним використанням земель.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
- у сфері законотворчості – для вдосконалення правового регулювання земельних відносин, шляхом внесення змін і доповнень до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів, деякі пропозиції реалізовані Інститутом законодавства Верховної Ради України під час здійснення аналізу законопроектів, що подавалися на
розгляд Верховної Ради України (довідка про реалізацію наукових досліджень від
17 листопада 2008 р. № 22/477-1-15);
- у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень правового регулювання відносин, пов’язаних із притягненням осіб до адміністративної відповідальності, у Науково-дослідному центрі з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України (акт впровадження від
19 червня 2008 р. № 173);
- у практичній діяльності компетентними органами при роз’ясненні поло-жень адміністративно-деліктного законодавства та притягненні правопорушни-ків до адміністративної відповідальності Головним управлінням юстиції в Київ-ській області (акт впровадження від 30 жовтня 2008 р. № 235);
- у навчальному процесі – під час викладання адміністративного, земельного, екологічного права, адміністративного процесу, а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених вище дисциплін Національного університету державної податкової служби України (акт впровадження від 10 червня 2008 р.).
Деякі із сформульованих у дисертації положень мають дискусійний характер і можуть слугувати матеріалом для подальших досліджень у цьому напрямі.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що дисертаційне дослі-дження виконано самостійно, усі сформульовані у ньому положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійно проведених досліджень. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження опри-люднені на міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференціях: VII Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія. Людина. Суспільство» (13 – 15 травня 2004 р., м. Київ); ІІ Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (30 – 31 березня 2007 р., м. Одеса); міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення» (7 – 8 грудня 2006 р., м. Сімферополь, Ялта); «Проблеми та перспективи розвитку підприємництва» (14 – 15 грудня 2007 р., м. Харків); «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (12 – 13 грудня 2007 р., м. Сімферополь, Ялта); Міжнародній науковій конференції «Четверті юридичні читання» (3 – 4 квітня 2008 р., м. Київ); V Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (20 – 21 березня 2009 р., м. Луцьк).
Публікації. Основні положення, висновки, пропозиції і рекомендації, сформульовані в дисертації, відображено у дванадцяти наукових публікаціях, з яких – чотири у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та у тезах виступів на наукових і науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків, 15 додатків, списку використаних джерел
(244 найменування). Повний обсяг дисертаційного дослідження становить 190 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дослідження правових засад адміністративної відповідальності за проступки у сфері земельних відносин та практики їх застосування, теоретичного осмислення низки наукових праць у різних галузях знань дозволило провести узагальнення та запропонувати таке:
1. Земельні відносини – це суспільні відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням прав і законних інтересів власників землі та землекористувачів, їх обов’язків; діяльністю юрисдикційних органів та інших суб’єктів щодо володіння, користування та розпорядження землею; її раціонального використання, відтворення та охорони.
2. Земля – це загальний об’єкт земельних відносин, що є складовою частиною навколишнього природного середовища, яка являє собою територію суші, а також територію під водними об’єктами, що характеризується як природний ресурс, просторовий базис й основний засіб виробництва, у межах території України, становить матеріальну основу її територіальної цілісності й суверенітету та з приводу якої можливо виникнення суспільних правовідносин.
3. Безпосередніми об’єктами земельних відносин є: землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї); земля як природний ресурс, у тому числі ґрунти; документована інформація про землі та права на них.
4. Земельні відносини класифікуються на такі види: за характером обов’язку: активного типу (обов’язок здійснити певні дії на користь іншої осо-би); пасивного типу (обов’язок утриматись від небажаних для іншої сторони дій); за ступенем визначеності суб’єктів: абсолютні (визначена лише одна сторона – носій суб’єктивного права, а всі інші зобов’язані утримуватися від порушення її законних прав та інтересів); відносні (точно визначені права й обов’язки всіх учасників, як таких, що наділені правом, так і правозобов’язаних); за кількісним складом суб’єктів: прості (між двома суб’єктами); складні (між трьома та більше суб’єктами); залежно від елемента юридичної норми, який буде застосовано чи реалізовано (диспозиції або санкції): регулятивні; охоронні; за сферою дії: у сфері публічного права (між суб’єктами публічних правовідносин – державними органами, органами місцевого самоврядування) – реєстрація прав на землю, моніторингу земель, ведення земельного кадастру тощо; у сфері приватного права (між фізичними особами та юридичними особами приватного права) – укладення договору купівлі-продажу, відшкодування заподіяної шкоди однією особою приватного права іншій тощо; за цільовим призначенням земель: відносини, що виникають щодо права власності, використання, охорони земель сільськогосподарського призначення; житлової та громадської забудови; природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення; оздоровчого призначення; рекреаційного призначення; історико-культурного призначення; лісогосподарського призначення; водного фонду; промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення; за обсягом прав та обов’язків учасників: відносини, що складаються у зв’язку із виникненням, реа-лізацією, зміною та припиненням права власності на землю; відносини, що складаються у зв’язку з виникненням, реалізацією, зміною та припиненням права постійного землекористування; відносини, що складаються у зв’язку з виникненням, реалізацією, зміною та припиненням права оренди землі; відносини, що складаються у зв’язку з виникненням, реалізацією, зміною та припиненням права земельного сервітуту; емфітевзису, суперфіцію; за сферою правової регламентації: земельні відносини у сфері матеріального права; земельні відносини у сфері процесуального права; за безпосереднім об’єктом правового регулювання: відносини з приводу земельних ділянок; відносини з приводу земельних часток (паїв); відносини з приводу частин земельних ділянок; відносини з приводу землі як природного ресурсу, у тому числі ґрунтів; відносини з приводу інформації про землі та права на них; за під-ставою набуття у власність: приватизаційні (шляхом безоплатної передачі громадянам земельних ділянок у межах норм, передбачених законом); не приватизаційні.
5. Межовий знак – спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місцерозташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), який встановлюється компетентними органами земельних ресурсів при виділенні земельної ділянки в натурі (на місцевості), що в разі встановлення інших відмежувальних об’єктів (парканів, рівчаків, деревних насаджень тощо) підлягають заміні у встановленому законом порядку.
6. Внутрішньогосподарським землеустроєм є комплекс заходів щодо організації території конкретного господарюючого суб’єкта (сільськогосподарського і несільськогосподарського); міжгосподарським землеустроєм є комплекс заходів щодо організації території адміністративно-територіальних утворень.
7. Правопорушенням у сфері земельних відносин є винна, протиправна дія чи бездіяльність, що посягає на охоронювані права власників та користувачів земельних ділянок, порядок раціонального використання, відновлення та охорони земель, управління у цій сфері, що зафіксована як правопорушення у законодавстві, за яке передбачена юридична відповідальність
8. Адміністративним проступком у сфері земельних відносин є суспільно небезпечна, протиправна, винна дія чи бездіяльність у сфері реалізації прав і законних інтересів власників землі та землекористувачів, раціонального використання, відтворення та охорони земель, здійснення повноважень публічними органами управління, їх посадовими особами, за яку до правопорушника застосовуються заходи адміністративної відповідальності.
9. Видовими об’єктами, на які посягають адміністративні проступки у сфері земельних відносин, є: земельні відносини майнового характеру; управлінські земельні відносини; суспільні відносини у сфері раціонального використання та охорони земель (екологічної спрямованості).
10. Якщо адміністративним проступком здійснене посягання на кілька об’єктів одночасно, то один з них визнається головним, інші – додатковими. Головним безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, які законодавець насамперед поставив під адміністративно-правову охорону, і які більше, ніж інші об’єкти, визначають характер адміністративного проступку. Додатковим безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, посягання на які не становить суспільної сутності цього проступку, але якому заподіюється або виникає загроза заподіяння шкоди поряд з основним об’єктом. Види додаткового безпосереднього об’єкта: необхідний (обов’язковий) або факультативний (необов’язковий).
11. Псування земель будь-якої категорії, що полягає у здійсненні без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, шляхом негативного фізичного, хімічного, біологічного впливів, що призводять до їх забруднення, засмічення, виснаження, характеризує об’єктивну сторону адміністративного проступку, передбаченого статтею 52 КУпАП.
12. Спеціальними ознаками суб’єкта, які мають кваліфікуюче значення для проступків у сфері земельних відносин, є: власник, постійний чи тимчасовий землекористувач (за зв’язком суб’єкта проступку із земельною ділянкою); посадова особа, службова особа (за службовим становищем).
13. Посадова особа – це особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади, а також обіймає постійно чи тимчасово на підприємстві, в установі чи організації, незалежно від форми власності, посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконує такі обов’язки за спеціальним повноваженням. Посадовою особою також визнається іноземець або особа без громадянства, яка виконує організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов’язки, або виконує такі обов’язки за спеціальним повноваженням.
14. Службова особа – це керівник та заступник керівника державного органу та його апарату, інший державний службовець, на якого законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
15. Адміністративною відповідальністю за проступки у сфері земельних відносин є виконання суб’єктом, який вчинив адміністративний проступок у сфері земельних відносин, примусово застосованих до нього за визначеною процедурою заходів впливу, встановлених державою і реалізованих спеціально уповноваженими органами чи посадовими особами з метою охорони земельних відносин, попередження правопорушень та виховання і покарання винного.
16. За адміністративні проступки у сфері земельних відносин запропоновано встановлення такого виду адміністративного стягнення, як громадські роботи.
17. Пропонується закріпити за Міністерством охорони навколишнього природного середовища України повноваження щодо здійснення надвідомчого контролю за охороною і раціональним використанням земель.
18. У структурі Мін’юсту України запропоновано створення кримінально- та адміністративно-виконавчої інспекції, як державного органу, на який покласти виконання кримінальних покарань, що не пов’язані з позбавленням волі, й адміністративних покарань у виді громадських робіт.
19. Доведено необхідність врегулювання процедури взаємодії Міністерства юстиції України з Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та Державним комітетом України із земельних ресурсів щодо обміну інформацією з реєстрації земельних ділянок, іншого нерухомого майна, прав на них, обмежень та обтяжень на земельні ділянки.
20. Запропоновано низку змін та доповнень до статей 14, 52, 53, 53-1, 53-2, 54, 55, 56, 63, 238-1, 242-1, 141, частини першої диспозиції статті 142 КУпАП (додаток П), статей 1, 2 ЗК України, статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», абзацу 12 статті 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» та статті 3.1 Закону України «Про землеустрій».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Укр.енцикл., 1998 –
Т. 1 : А – Г. – 1998. – 672 с.
Т. 5 : П – С. – 2003. – 736 с.
2. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [підручник] / Скакун О. Ф. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
3. Правознавство : [навч. посіб.] / за заг. ред. П. Д. Пилипенка. – [3-тє вид., стереотип.]. – Львів : Новий Світ-2000, 2006. – 516 с.
4. Земельний кодекс України від 25 жовт. 2001 р.: за станом на 03 лют.
2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3. – Ст. 27. // Офіційний вісник України. вiд 13.02.2009 - 2009 р., № 8, стор. 19, стаття 237, код акту 45659/2009.
5. Земельне право України : [підручник] / [ Гуревський В. К. , Беженар Г. М. , Бердніков Є. С. та ін.] ; за ред. О. О. Погрібного , І. І. Каракаша. – К. : Істина, 2003. – 448 с.
6. Земельне право України : [підручник] / [Шульга М. В. (кер. авт. кол.), Анісімова Г. В., Багай Н. О., Гетьман А. П. та ін] ; за ред. А. В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
7. Андрейцев В. І. Земельне право і законодавство суверенної України: Актуальні проблеми практичної теорії / Андрейцев В. І. – К. : Знання, 2005. – 445 с.
8. Лук’янець Д. М. Адміністративно-деліктні відносини в Україні: теорія та практика правового регулювання : [монографія] / Д. М. Лук’янець. – Суми : ВДТ «Університетська книга», 2006. – 367 с.
9. Цивільне право України : академічний курс : [підручник] : у 2 т. / за заг. ред Я. М. Шевченко. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре». – 2003. –. .–
Т. 1. Загальна частина. – 2003. – 520 с.
10. Про плату за землю : Закон України від 3 лип. 1992 р. : за станом на 20 берез. 2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 38. – Ст. 560.
11. Правове регулювання земельних відносин : [навч. посіб.] / за ред. В. В. Горлачука. – [2-ге вид., доп. та перероб.] – Миколаїв : Вид-во «Іліон», 2005. – 238 с.
12. Цивільне право України : [підручник] / [Харитонов Є. О., Саніахметова Н. О. – К. : Істина, 2003. – 776 с.
13. Екологічне право України : підручник [для студ. юрид. вищ. навч.
закл.] / [Гетьман А. П., Шульга М. В., Попов В. К. та ін.] ; за ред. А. П. Гетьмана та М. В. Шульги. – Х. : Право, 2005. – 381 с.
14. Земельний кодекс України / [Беженар Г. М., Бердніков Є. С., Бондар Л. О., Булигін С. Ю. та ін.] ; за ред. А. П. Гетьмана, М. В. Шульги. – Х. : – ТОВ «Одіссей», 2002. – 600 с.
15. Організаційно-правові проблеми розвитку аграрного і земельного ринків в Україні : наук. доп. / [підгот. авт. кол. Ю. С. Шемшученко, В. І. Семчик, Т. П. Проценкота ін.]. – К. : Ін-т Корецького, 2005. – 96 с.
16. Гринько С. В. Правові аспекти реєстрації прав на землю : [монографія] / С. В. Гринько. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. – 172 с.
17. Аграрное, земельное и экологическое право Украины. Общие части учебных курсов : [учеб. пособие] / под ред. д-ра юрид. наук, проф. А. А. Погребного и канд. юрид.наук, доц. И. И. Каракаша. – Х. : Одиссей, 2000. – 368 с.
18. Екологічне право України. Академічний курс : [підручник] / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2005. – 848 с.
19. Про екологічну мережу : Закон України від 24 черв. 2004 р. / Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 45. – Ст. 502.
20. Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квіт. 2002 р. № 502. // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 76. –20 квіт.
21. Титова Н. І. Новий Земельний кодекс України: позитивні та негативні аспекти / Н. І. Титова // Право України. – 2002. – № 4. – С. 74–78.
22. Земельное право Украины : [учеб. пособие] / [авт. кол. : Беженарь А. М., Бердников Е. С., Бондар Л. А. и др.] ; под ред. А. А. Погребного, И. И. Каракаша – К. : Истина, 2002. – 496 с.
23. Земельный кодекс Российской Федерации от 25 окт. 2001 г. № 136-Ф3 // Российская газета. – 2001. – 30 окт.– № 211 (2823).
24. Станкевич Н. Г. Комментарий к законодательству Республики
Беларусь о земле / Станкевич Н. Г. – Минск : Амалфея, 2001. – 400 с.
25. Земельный кодекс Республики Казахстан от 20 июня 2003 г. № 442 // Алматы : ТОО «Издательство LEM», 2007. – 236 с.
26. Мірошниченко А. М. Земельне право України : [навч. посіб.] / А. М. Мірошниченко. – Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2007. – 432 с. – («Бібліотека Української школи законотворчості»).
27. Про охорону земель : Закон України від 19 черв. 2003 р. / Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 349.
28. Шульга М. В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях / Шульга М. В. – Х. : Фирма «Консум», 1998. – 224 с.
29. Маркс К. Соч. / К. Маркс, Ф.Энгельс. – Т. 25. – Ч. 2. – М., 1962. – 552 с.
30. Земельное право : [учебник] / [сост. А. А. Рускол и др.] ; под ред. Н. Д. Казанцева, А. А. Рускола. – М. : Госюриздат, 1949. – 415 с.
31. Охрана природы. Земля. Термины и определения : ГОСТ 17.5.1.05-80. – (Утвержден и введен в действие Постановлением Государственного комитета СССР по стандартам от 28 окт. 1985 г. № 3453) / Е. И. Гайдамака, В. И. Абросимова, С. И. Носов, В. А. Вашанов, И. М. Зак. В. Н. Кудрявцев, Н. И. Краснов,
Г. С. Башмаков, В. К. Шутова.. – М., 1980.
32. Советское земельное право. / под ред. проф. В. С. Шелестова. – Харьков : Вища шк., изд-во при Харьк. ун-те, 1981. – 484 с.
33. Общая теория советского земельного права / [Аксененок Г. А., Краснов Н. И., Иконицкая И. А. и др.] ; отв. ред. Г. А. Аксененок и др. ; Академия наук СССР. Институт государства и права. – М. : Наука, 1983. – 357 с.
34. Тищенко Г. В. Екологічне право : навч. посіб. [для студ. юрид. вузів та фак.] / Тищенко Г. В. – К. : ТП Пресс, 2003. – 256 с.
35. Петров В. В. Форма земельной собственности и предмет земельного права / В. В. Петров // Вестн. Моск. ун-та. – 1992. – № 5. – С. 30.
36. Екологічне право : Особлива частина . Повний акад. курс : підруч. [для студ. юрид. вузів і ф-тів] : / [Андрейцев В. І., Балюк Г. І., Бобкова А. Г., Ковальчук Т. Г., Краснова М. В., Лапечук П. І.]; за ред. акад. АПрН В. І. Андрейцева. – К. : Істина, 2001. – 544 с.
37. Титова Н. І. Землі як об’єкт правового регулювання. / Н. І. Титова // Право України. – 1998. – № 4. – С. 10–15.
38. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні /
Дзера О. В. – К. : Вентурі, 1996. – 272 с.
39. Вівчаренко О. А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми) / Вівчаренко О. А. – Івано-Франківськ : ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 1998. – 179 с.
40. Андрейцев В. І. Земельний кодекс України [Текст] : наук.-практ. комент. / Володимир Іванович Андрейцев ; Ін-т держави і права ім. В. М.Корецького НАН України ; Київ. ун-т права. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К. : Ін Юре, 2007. – 895c. – ISBN 978-966-313-3*34-8 : Б. ц.
41. Природноресурсове право України : [навч. посіб.] / за ред. І. І. Каракаша. – К. : Істина, 2005. – 376 с.
42. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву : Закон України від 16 верес. 2008 р. № 509-VI // Офіційний вісник України. – 2008 р. – № 77.– Ст. 2583. – С. 5, код акта 44599/2008.
43. Про оренду землі : Закон України від 6 жовт. 1998 р. : за станом на 14 жовт. 2008 р. // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 46. – Ст. 280.
44. Про оцінку земель : Закон України від 11 груд. 2003 р. : за станом на 26 лют. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 15. – Ст. 229.
45. Гринько С. В. Правові аспекти реєстрації прав на землю : [монографія] / Гринько С. В. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2004. – 172 с.
46. Основи інформаційного права України : навч. посіб. / [Цимбалюк В. С., Гавловський В. Д., Грищенко В. В. та ін.] ; за ред. М .Я. Швеця, Р. А. Калюжного, П. В. Мельника. – К. : Знання, 2004. – 274 с.
47. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 лип. 1991 р. : за станом на 31 січ. 2009 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
48. Про землеустрій : Закон України від 22 трав. 2003 р. // Відомості
Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 282.
49. Про затвердження плану заходів щодо об’єднання Мін’юстом і Держкомземом баз даних державного реєстру земель і державного реєстру прав власності на нерухоме майно : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 листоп. 2003 р. № 709-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?page=8&user=o2u 2003.
50. Про затвердження Положення про громадських інспекторів з охорони довкілля : Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України в редакції від 14 груд. 2007 р. № 1333–07. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 12. –
Ст. 631. – 5 квіт. – С. 265, код акта 21930/2002.
51. Мілімко Л. В. Особливості земельних відносин за Земельним кодексом України / Л. В. Мілімко // Право України. – 2007. – № 2. – С. 60–62.
52. Земельный кодекс У.С.С.Р. : утв. Всеукраинским Исполнительным Комитетом Советов 29 нояб. 1922 г. – Х. : Издание Наркомзема, 1922. – 49 с.
53. Земельний кодекс УРСР 1970 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1970. – № 29. – Ст. 205.
54. Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки в редакції від 1 листоп. 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 48. – Ст. 632.
55. Про земельну реформу : Постанова Верховної Ради України від 18 груд. 1990 р. у редакції вiд 22 верес. 2005 р. // Відомості Верховної Ради
України. – 1991. – № 17. – Ст. 10.
56. Земельний кодекс Української РСР від 18 груд. 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 10. – Ст. 98.
57. Назаренко О. В. Оренда – економічний інструмент раціонального землекористування / Назаренко О. В. – Суми : ВАТ «СОД», вид-во «Козацький вал», 2005. – 102 с.
58. Про колективне сільськогосподарське підприємство : Закон України від 14 лют. 1992 р. : за станом на 31 берез. 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 272. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 16. – Ст. 259.
59. Земельний кодекс України : в редакції Закону України від 13 берез. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 25. – Ст. 354.
60. Про власність : Закон України від 7 лют. 1991 р. (втратив чинність) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
61. Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі : Постанова Верховної Ради України від 13 берез. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 25. – Ст. 355.
62. Про приватизацію земельних ділянок : Декрет Кабінету Міністрів України від 26 груд. 1992 р. (втратив чинність) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 10. – Ст. 79.
63. Про систему оподаткування : Закон України від 25 черв. 1991 р. : в редакції від 22 лют. 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 27. – Ст. 234.
64. Про доповідь Президента України «Про основні засади економічної та соціальної політики : Постанова Верховної Ради України від 19 жовт. 1994 р.
№ 216/94-ВР // Голос України. –1994. – 25 жовт.
65. Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва : Указ Президента України від 10 листоп. 1994 р. № 666/94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua/.
66. Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям : Указ Президента України від 8 серп. 1995 р. № 720/95. [Електронний ресурс] . – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua/.
67. Конституція України від 28 черв. 1996 р. : Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 8 груд. 2004 р.№ 222-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
68. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки : Указ Президента України від 3 груд. 1999 р. № 1529/99. // Урядовий кур’єр. – 1999. – 8 груд.
69. Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квіт. 2000 р. № 550 : схвалена Постановою Верховної Ради України 6 квіт. 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
70. Основні напрями земельної реформи в Україні на 2001–2005 роки : Указ Президента України від 30 трав. 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 986.
71. Носік В. В. Проблеми кодифікації земельного законодавства України: тенденції і перспективи / В. В. Носік // Право України. – 2006. – № 11. – С. 94–98.
72. Третяк А. М. Концепція вдосконалення земельних відносин в Україні / А. М. Третяк // Землевпорядний вісник : наук.-виробн. журн. – 2006. – № 3. – С. 27–30.
73. Лозанський В.Р. Правове забезпечення екологічного управління в Україні та перспективи його покращення / В. Р. Лозанський // Право України. – 2007. – № 9. – С. 73–75.
74. Про генеральну схему планування території України : Закон України від 07 лют. 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – Ст. 204.
75. Національний план дій з гігієни довкілля на 2000–2005 роки : схвалено Постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовт. 2000 р. № 1556. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
76. Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки : Закон України від 21 верес. 2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 47. – Ст. 405.
77. Про планування і забудову територій : Закон України від 20 квіт.
2000 р. : за станом на 12 берез. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 31. – Ст. 250.
78. Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Рада Європи. Стратегія. Міжнародний документ (Софія, 23–25 жовт. 1995 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
79. Мілімко Л. В. Деякі питання законодавчого врегулювання охорони та використання особливо цінних земель / Л. В. Мілімко // Збірник тез наукових робіт учасників ІІ Всеукраїнської цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів / [упоряд. : Чанишева А. Р., Мкртичян А. А., Мкртичян З. А. та ін.]. – О. : Фенікс, 2007. – 404 с.
80. Про фермерське господарство: Закон України від 19 черв. 2003 р. за станом на 30 січ. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 45. – Ст. 363.
81. Про розмежування земель державної та комунальної власності : Закон України від 5 лют. 2004 р. : за станом на 4 черв. 2008 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 35. – Ст. 411.
82. Про залізничний транспорт : Закон України від 4 лип. 1996 р. : за станом на 04 лют. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. –
Ст. 183.
83. Про затвердження плану підготовки проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, що випливають із Земельного кодексу України : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січ. 2002 р. № 6-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
84. Про державний контроль за використанням та охороною земель :
Закон України від 19 черв. 2003 р. : за станом на 14 жовт. 2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 350.
85. Про столицю України – місто-герой Київ : Закон України від 15 січ. 1999 р. : за станом на 14 січ. 2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 11. – Ст. 79.
86. Про утворення Координаційної ради з розроблення пропозицій щодо передачі земель із державної в комунальну власність у містах Києві, Севастополі, Дніпропетровську : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квіт. 2001 р. (втратило чинність на підставі 142-2003-п). [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=145-2001-%F0.
87. Про вилучення і надання земельних ділянок для суспільних потреб, погодження місць розташування об’єктів та зміну цільового призначення земель : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 груд. 2002 р. № 1873 // Офіційний вісник України. – 2002. – 3 січ. – № 51. – С. 61. – Ст. 2304, код акта 23788/2002.
88. Про вилучення (викуп), надання у постійне користування та в оренду земельних ділянок для суспільних та інших потреб, погодження місць розташування об’єктів та зміну цільового призначення земель : Постанова Кабінету Міністрів України в редакції від 13 квіт. 2005 р. № 285 // Офіційний вісник України. –2004. – 15 жовт. – № 39. – Ст. 2585 – С. 29, код акта 30187/2004.
89. Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) : Указ Президента України від 02 лют. 2002 р. № 92/2002 : за станом на 01 верес. 2008 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 14 лют. – № 30.
90. Про стан дотримання законодавства України щодо видачі державних актів на право власності на землю, сертифікатів на право на земельну частку (пай) та їх обігу; про дотримання законодавства України щодо виділення в натурі (на місцевості), використання та обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення : Постанова Верховної Ради України від 22 трав. 2003 р. № 882-IV // Голос України. – 2003. – № 115. – 24 черв.
91. Носік В. В. Право власності на землю українського народу : [монографія] / Носік В. В. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 543 с.
92. Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою : Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квіт. 2002 р. № 449 : за станом на 05 груд. 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14.– Ст. 753. – 19 квіт. – С. 221, код акта 22081/2002.
93. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень : Закон України від 1 лип. 2004 р. : за станом на 29 січ. 2006 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 51. – Ст. 553. Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15 груд. 2005 р. // Відомості Верховної Ради. – 2006. – № 13. – Ст. 110.
94. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 груд.
1984 р. : за станом на 12 берез. 2009 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
95. Кримінальний кодекс України : від 5 квіт. 2001 р. : за станом на
21 берез. 2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
96. Лісовий кодекс України : у редакції Закону від 8 лют. 2006 р. : за станом на 29 берез. 2006 р. // Відомості Верховної Ради. – 2006. – № 21. – Ст. 170.
97. Водний кодекс України : від 6 черв. 1995 р. : за станом на 4 черв.
2008 р. // Відомості Верховної Ради. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
98. Про природно-заповідний фонд України : Закон України від 16 черв. 1992 р. : за станом на 8 січ. 2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 34. – Ст. 502.
99. Про державний матеріальний резерв : Закон України від 24 січ. 1997 р. : за станом на 11 берез. 2007 р. // Голос України. – 1997. – 27 лют.
100. Цивільний кодекс України вiд 16 січ. 2003 р. : за станом на
12 берез. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003.– № 40. – Ст. 356.
101. Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 груд. 1998 р. № 2073 // Урядовий кур’єр. –1999. – 28 січ.
102. Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січ. 2000 р. № 119 // Урядовий кур’єр. – 2000. – 28 січ.
103. Про оренду землі : Указ Президента України від 23 квіт. 1997 р.
№ 367/97 (втратив чинність на підставі Закону України від 06 жовт. 1998 р.
№ 161-XIV) // Урядовий кур’єр. – 1997. – 26 квіт.
104. Про затвердження Типового договору оренди землі : Постанова Кабінету Міністрів України від 3 берез. 2004 р. № 220. Із змінами відповідно до
Постанови Кабінету Міністрів України від 19 верес. 2008 р. № 780 // Урядовий кур’єр. – 2004.– № 50. – 17 берез.
105. Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю) : Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січ. 2000 р. : у редакції від 14 берез. 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2000. –№ 8.– Ст. 331. – 10 берез. – С. 144, код акта 14844/2000.
106. Про державне мито : Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січ. 1993 р. : за станом на 03 лют. 2009 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 113.
107. Деякі питання оренди земель : Постанова Кабінету Міністрів України від 13 груд. 2006 р. № 1724 // Офіційний вісник України. – 2006. – 25 груд. –
№ 50.– Ст. 3338. – С. 17, код акта 38157/2006.
108. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 1 черв. 2000 р. : за станом на 1 січ. 2008 р. // Відомості Верховної
Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
109. Про затвердження Переліку органів ліцензування : Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лист. 2000 р. : за станом на 01 лют. 2009 р. // Урядовий кур’єр. –2000. – 7 груд. – № 228.
110. Мілімко Л. В. Перспективи розвитку ринку земель в Україні / Л. В. Мілімко // Проблеми та перспективи розвитку підприємництва : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., 14–15 груд. 2007 р. – Ч. 1. – Х. : Вид-во ЗНАДУ, 2007. – С. 59–61.
111. Про деякі питання організаційно-правового забезпечення формування та регулювання ринку землі та захисту прав власників земельних ділянок : Указ Президента від 25 лип. 2006 р. № 644/2006 // Урядовий кур’єр. – 2006 . – № 140. – 29 лип.
112. Добряк Д. С. Економічний оборот землі в Україні: теорія, методологія і практика / [ Д. С. Добряк, А. Г. Тихонов, Л. В. Паламарчук ]. – К. : Урожай, 2004. – 136 с.
113. Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 груд 2002 р. із змінами від 01 листоп. 2008 р. № 927 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52. – Ст. 2378. – 10 січ. – С. 100, код 23935/ 2002.
114. Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 груд. 2002 р. № 1958 із змінами // Офіційний вісник України. – 2002. – Ст. 2378; 2003. – № 48. – Ст. 2514; 2005. – № 50. – Ст. 3126.
115. Про затвердження порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель : Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 груд. 2003 р. № 312 // Офіційний вісник України. – 2004.– № 52. – Т. 2. –– 9 січ. - С. 822. – Ст. 2891, код акта 27302/2003.
116. Про затвердження порядку одержання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здіснення державного контролю за використанням та охороною земель : Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 19 трав. 2005 р. № 132 // Офіційний вісник України. – 2005.– № 23. – Ст. 1300. – 24 черв. – С. 95 код акта 32606/2005.
117. Мілімко Л. В. Правове регулювання відносин права власності на землю та землекористування в Україні / Л. В. Мілімко // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України. – 2007. – Вип. 36. – С. 423–428.
118. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 лип. 2005 р. за станом на 14 січ. 2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 35–36. – № 37. – Ст. 446.
119. Рябець К. А. Адміністративно-правове регулювання охорони навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів: актуальні проблеми / К. А. Рябець // Право України. – 2006. – № 3.
120. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] /
В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
121. Про судову практику в справах про хабарництво : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квіт. 2002 р. № 5 // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 3.
122. Про вилучення та надання в оренду підприємствам земельних ділянок для видобування корисних копалин і зміну цільового призначення земель : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 черв. 2006 р. № 864. // Офіційний вісник України. – 2006. – № 26. – Ст. 1885. – 12 лип. – С. 64, код акта 36700/2006.
123. Про погодження продажу земельної ділянки у м. Києві : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 трав. 2008 р. № 767-р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=767-2008-%FO&.
124. Про погодження продажу земельної ділянки : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 лип. 2006 р. № 433-р. // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 143. – 3 серп.
125. Про вилучення (викуп), надання у постійне користування та в оренду земельних ділянок для суспільних та інших потреб, погодження місць розташування об'єктів та зміну цільового призначення земель : Постанова Кабінету Міністрів України від 22 верес. 2004 р. : за станом на 13 квіт. 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – 15 жовт. – № 39.– Ст. 2585. – С. 29, код акта 30187/2004.
126. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квіт. 1999 р. : за станом на 31 січ. 2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
127. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 трав. 1997 р. : за станом на 16 січ. 2009 р. // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
128. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22 лип. 1998 р. № 810/98. в редакції від 28 трав. 2006 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – 11 черв. – № 21. – С. 32, код акта 7616/1999.
129. Про створення єдиної системи державних органів земельних ресурсів : Указ Президента України від 16 січ. 1996 р. : за станом на 19 серп. 2002 р. // Урядовий кур’єр. – 1996. – 13 січ.
130. Про затвердження типових положень про місцеві державні органи земельних ресурсів : Постанова Кабінету Міністрів України від 7 серп. 1996 р.
№ 930 (втратила чинність ) // Офіційний вісник України. – 2003.– № 9. – Ст. 371. – 14 берез. – С. 78, код акта 24535/2003.
131. Про вдосконалення системи державного управління земельними ресурсами та контролю за їх використанням і охороною : Указ Президента України від 19 серп. 2002 р. № 720/2002 // Урядовий кур’єр. – 2002.– № 153. – 21 серп.
132. Кулинич П. Ф. Як нам реорганізувати Держкомзем [ Електронний ресурс ] / П. Ф. Кулинич // Юридичний вісник України. – 2005.– № 7. – 19 лют. –Режим доступу до журн.:
http://www.yurincom.com/ua/legal_bulletin_of_Ukraine/archive/?aid=622&jid=89.
133. Кукоба А.Т. Земля у містах: власність реальна чи віртуальна / А. Т. Кукоба // Голос України. – 2003. – № 215.
134. Про реорганізацію Державного комітету України по земельних ресурсах : Постанова Кабінету Міністрів України 31 січ. 2007 р. № 69 // Офіційний вісник України. – 2007.– № 8. – Ст. 281. – 12 лют. – С. 32, код акта 38629/2007.
135. Про затвердження Положення про Державне агентство земельних ресурсів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квіт. 2007 р. № 614 (Постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів від
19 берез. 2008 р. № 224 ) // Урядовий кур’єр. – 2007.– № 69. – 18 квіт.
136. Про державну експертизу землевпорядної документації : Закон України від 17 черв. 2004 р. : за станом на 14 жовт. 2008 р. // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 38. – Ст. 471.
137. Про затвердження Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України : Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листоп. 2006 р. № 1524 : за станом на 27 лют. 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2006.– № 44. – Ст. 2949. – 15 листоп. – С. 129, код акта 37753/2006.
138. Про затвердження Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 берез. 2008 р. № 224 // Урядовий кур’єр. – 2008. – 23 квіт. – № 76.
139. Про затвердження положень про територіальні органи земельних ресурсів : Наказ державного комітету України із земельних ресурсів від 17 черв. 2008 р. № 123 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 52. – Ст. 1759.– 25 лип. – С. 228, код акта 43684/2008.
140. Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру : Указ Президента України від 17 лют. 2003 р. № 1039/2003 : в редакції від 15 верес. 2003 р. // Урядовий кур’єр. – 2003.– № 33. – 20 лют.
141. Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах і його структурних підрозділів» : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 трав. 2003 р. № 689 (втратила чинність) // Офіційний вісник України. – 2003.– № 21. – Ст. 921. – – 6 черв. – С. 347, код акта 25161/2003.
142. Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного