АКТИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИДАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ :



  • Название:
  • АКТИ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИДАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ
  • Кол-во страниц:
  • 226
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ
    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1
    Юридична природа актів Кабінету Міністрів України 13
    1.1. Поняття, ознаки, класифікація актів Кабінету Міністрів
    України 13
    1.2. Місце актів Кабінету Міністрів України в системі
    джерел адміністративного права України 47
    Висновки до розділу 1 62
    РОЗДІЛ 2
    Теоретичні засади видання актів Кабінету Міністрів України 65
    2.1. Видання актів Кабінету Міністрів України як
    вид процедурної діяльності 65
    2.2. Принципи процедури видання актів Кабінету Міністрів
    України 79
    2.3. Стадії процедури видання актів Кабінету Міністрів
    України 97
    Висновки до розділу 2 118
    РОЗДІЛ 3
    Теоретичні засади реалізації актів Кабінету Міністрів України 120
    3.1. Огляд проблем реалізації правових актів в юридичній
    літературі і визначення ключових понять 120
    3.2. Механізм реалізації нормативно-правових актів Кабінету
    Міністрів України 135
    3.3. Питання ефективності нормативно-правових актів Кабінету
    Міністрів України 153
    Висновки до розділу 3 168
    ВИСНОВКИ 170
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 175
    ДОДАТКИ 196
    ВСТУП


    Механізм правового регулювання суспільних відносини забезпечується нормотворчою діяльністю компетентних суб'єктів, спрямованою на моделювання поведінки учасників цих відносин, їх впорядкування відповідно до досягнутого рівня суспільного розвитку. Така регламентація здійснюється на законодавчому та підзаконному рівнях правового регулювання і складає невід’ємну частину реалізації державної політики. Забезпечення її проведення у різноманітних сферах суспільного життя (соціальній, науково-технічній, економічній, культурній та ін.) покладається на Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади. Відповідні конституційні функції Кабінету Міністрів України здійснюються ним шляхом видання правових актів. Тож, останні займають важливе значення в механізмі правового регулювання, у зв'язку з чим обумовлена і потреба в їх науковому дослідженні.
    Актуальність теми дослідження. Проголошення України незалежною і демократичною державою окреслило чимало проблем в економічній, соціальній, культурній, науковій та інших сферах життєдіяльності українського суспільства, які потребували вирішення на шляху її становлення і розвитку у новій якості. Їх розв'язання неможливе поза реформуванням діяльності органів виконавчої влади України щодо видання правових актів, адже така діяльність спрямована на правове забезпечення будь-яких державних та суспільних перетворень, задоволення інтересів і потреб громадян, окремих соціальних груп, держави і суспільства в цілому. Важливим напрямом її реформування є підвищення якості процедур видання правових актів, оскільки високий рівень правового забезпечення розвитку суспільних процесів є гарантією ефективного забезпечення надання державних управлінських і соціальних послуг громадянам.
    Правові акти, що видаються органами виконавчої влади, є джерелами підзаконного правового регулювання суспільних відносин. Численний масив підзаконних правових актів “виходить” від Кабінету Міністрів України. З моменту проголошення незалежності України Кабінет Міністрів України видав понад 32 тис. актів, з яких близько 23 тис. постанов і 10 тис. розпоряджень, що свідчить про його активну нормотворчу, правозастосовчу та розпорядчу діяльність. Дотепер залишаються чинними на території України і більшість виданих Кабінетом Міністрів України декретів, які потребують дослідження не лише в історичному аспекті, а і з позицій теперішніх вимог правового регулювання суспільних відносин.
    Видання і реалізація актів Кабінету Міністрів України породжують низку проблем, які потребують ґрунтовного наукового дослідження. Так, існують колізії між актами Кабінету Міністрів України і законами України, актами Президента України, трапляються випадки перевищення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень, втручання у сферу виключно законодавчого регулювання суспільних відносин, зустрічається невідповідність форми актів Кабінету Міністрів України змісту, а також порушення порядку їх видання.
    Проблеми видання і дії правових актів порушувалися у працях С. С. Алєксєєва, Д. М. Бахраха, Р. Ф. Васильєва, В. М. Горшеньова, Б. В. Дрейшева, Л. М. Завадської, Д. А. Ковачева, Є. В. Курінного, Б. М. Лазарєва, О. С. Лисенкової, О. М. Мицкевича, С. П. Погребняка, Ю. С. Решетова, В. Д. Сорокіна, В. С. Стефанюка, Ю. О. Тихомирова, Ю. М. Тодики та інших відомих науковців.
    Окремі аспекти видання актів Кабінету Міністрів України досліджувалися такими вченими, як: В. Б. Авер’янов, І. П. Голосніченко, А. В. Дуда, А. П. Заєць, О. В. Константий, В. Ф. Опришко, М. В. Тесленко, О. І. Ющик та ін. Однак чимало питань залишилося поза дослідженням учених. Зокрема, недостатньо дослідженні проблеми відповідності форми і змісту урядових актів, їх класифікація, принципи видання, реалізація та ефективність.
    Відтак, проблеми теоретичних засад видання та реалізації актів Кабінету Міністрів України на сьогодні є актуальними, адже:
    по-перше, ці проблеми пов'язані з упровадженням концептуальних засад реформування Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади України, зокрема, правового забезпечення реалізації його завдань і функцій у світлі здійснення адміністративної реформи в Україні;
    по-друге, дотепер не існує окремого наукового дослідження щодо проблем юридичної природи актів Кабінету Міністрів України, їх видання та реалізації;
    по-третє, потребує удосконалення нормативно-правова база, що регулює порядок видання актів Кабінету Міністрів України;
    по-четверте, необхідне оновлення теоретичної бази галузевих правових наук, які вивчають проблеми організації і функціонування органів виконавчої влади України, правові форми їх діяльності, зокрема, конституційного та адміністративного права України.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертації належить до пріоритетних у галузі адміністративного права України і є складовою планової тематики та науково-дослідної діяльності кафедри конституційного та адміністративного права Національного транспортного університету, зосередженої на дослідженні теми: “Розвиток конституційного та адміністративного права України в період демократизації суспільних відносин” (номер державної реєстрації 0105V003949).
    Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в комплексному дослідженні теоретичних засад видання та реалізації актів Кабінету Міністрів України та в наданні пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань правового регулювання нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України в сучасних умовах розвитку України як правової держави.
    Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у з’ясуванні на основі здійснення комплексного наукового аналізу юридичної природи актів Кабінету Міністрів України, їх видів, процедури видання, механізму реалізації та ефективності, виробленні теоретичних і практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання суспільних відносин з використанням урядових актів.
    Для досягнення поставленої мети основна увага приділена розв'язанню низки наступних завдань:
    - визначити юридичну природу і поняття постанов, розпоряджень і декретів Кабінету Міністрів України як базових у дисертації;
    - класифікувати акти Кабінету Міністрів України на види, виходячи з того, що їх класифікація дозволяє сформувати цілісне уявлення про форми вираження завдань і функцій Кабінету Міністрів України;
    - встановити місце актів Кабінету Міністрів України в системі джерел адміністративного права України, враховуючи, що урядові акти справляють переважно адміністративно-правовий вплив на суспільні відносини і насамперед відносяться до джерел цієї галузі права;
    - проаналізувати чинну нормативно-правову базу, що регулює порядок видання постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, визначити засади і стадії їх видання, і на цій основі сформулювати обґрунтовані наукові і практично значимі висновки щодо сучасного стану правового регулювання досліджуваної процедури та його подальшого вдосконалення;
    - розкрити сутність реалізації актів Кабінету Міністрів України, механізму реалізації його нормативно-правових актів, з'ясувати роль і значення кожного з елементів механізму у процесі практичного запровадження актів у суспільну практику;
    - визначити види і завдання оцінки ефективності нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України як важливого засобу забезпечення результативного втілення у життя встановлених в них норм права, а також її передумови.
    Об'єктом дослідження є суспільні відносини, пов'язані з виданням актів Кабінету Міністрів України, та правовідносини, що виникають в результаті їх дії.
    Предметом дослідження є акти Кабінету Міністрів України, їх види, процедура видання, реалізація та ефективність.
    Методи дослідження. У процесі проведення наукового дослідження використовувалися наступні методи:
    - діалектичний – застосування якого дало можливість, по-перше, встановити ознаки актів Кабінету Міністрів України, особливості їх форми і змісту, стан теоретичного і практичного розв'язання проблем їх відповідності, співвідношення із законами та іншими правовими актами; по-друге, здійснити класифікацію урядових актів шляхом виявлення основних зв'язків та взаємозалежності між ними; по-третє, проаналізувати теоретичні аспекти видання урядових актів та його правове регулювання, встановити основні причини їх невиконання та неналежного виконання;
    - історико-правовий – уможливив проведення аналізу здійснення Кабінетом Міністрів України делегованих повноважень і формулювання пропозицій по вдосконаленню законодавчого врегулювання суспільних відносин у майбутньому відповідно до вимог Конституції України;
    - логіко-семантичний – шляхом оновлення понять постанов Кабінету Міністрів України, порядків, статутів, методик, концепцій та ін., конкретизації положень юридичної науки щодо правореалізації в поняттях реалізації нормативно-правових, розпорядчих і правозастосовчих актів Кабінету Міністрів України, сприяв уточненню і поповненню категоріального апарату, насамперед, наук конституційного і адміністративного права України;
    - статистичного аналізу – дозволив з'ясувати стан дотримання Кабінетом Міністрів України в його нормотворчій діяльності норм Конституції і законів України, актів Президента України, визначити шляхи підвищення ефективності урядових актів;
    - конкретно-соціологічний – використання якого дало змогу шляхом анкетування з'ясувати громадську думку з важливих питань видання урядових актів, зокрема, щодо: прозорості процедури їх видання, найбільш ефективних форм консультацій з громадськістю відносно урядових проектів тощо;
    - формально-юридичний - за допомогою якого здійснено тлумачення норм Конституції і законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України та інших актів з питань, пов'язаних із предметом дослідження, проведено систематизацію нормативних, теоретичних і прикладних джерел.
    Теоретичною основою дослідження стали фундаментальні положення загальної теорії держави і права, конституційного права, теорії управління, адміністративного права, інформаційного права, конституційного права зарубіжних країн, філософії, логіки, соціології, сформульовані у працях вітчизняних і зарубіжних учених щодо категорій: правові акти, акти державного управління, норма права, підзаконність, джерела права, законодавство, процедура, процес, реалізація норм права, правозастосування, ефективність юридичних норм, анкетування, форма і зміст, система, співвідношення та ін.
    Практичну основу дослідження склали положення Конституції і законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, актів Міністерства юстиції України, зокрема, вивчено 1110 постанов, 136 розпоряджень, 14 чинних декретів Кабінету Міністрів України. Проаналізовані рішення Конституційного Суду України і Вищого арбітражного (господарського) суду України, опрацьовано 7 проектів законів України, а також концепції адміністративної реформи в Україні і реформування адміністративного права України. Використані матеріали щодо роботи Кабінету Міністрів України, підрозділів з контролю апаратів інших органів виконавчої влади, Міністерства юстиції України та його територіальних органів у 2004 році, статистичні дані щодо судової практики про визнання неправомірними актів Кабінету Міністрів України, результати соціологічних досліджень, а також матеріали соціологічних опитувань, проведених дисертанткою (проанкетовано 237 громадян).
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці дослідженням, в якому здійснена спроба комплексно розглянути теоретичні засади видання та реалізації актів Кабінету Міністрів України. Основні результати проведеного дослідження, які становлять наукову новизну, характеризуються наступними новими науковими положеннями.
    Вперше:
    - висвітлено сучасну класифікацію актів Кабінету Міністрів України з урахуванням специфіки їх юридичної природи та повноважень Кабінету Міністрів України;
    - обґрунтовано компонентний склад механізму реалізації нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України з виділенням заходів організаційного, матеріального, нормативного, інформаційного та ідеологічного забезпечення їх реалізації, включаючи контроль у системі органів виконавчої влади, судовий, президентський, парламентський і соціально-правовий контроль;
    - встановлено, що зміст окремих постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України не завжди відповідає передбаченій для них формі, у зв'язку з чим надані пропозиції регламентувати юридичні властивості цих актів на законодавчому рівні, насамперед шляхом прийняття Закону України “Про Кабінет Міністрів України”; усунути колізію між п. 1 розділу VІ Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України і п. 11 Положення про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України в частині суперечливого визначення змісту урядових постанов, записавши у відповідній нормі Регламенту, що у формі постанов видаються акти Кабінету Міністрів України не лише нормативного характеру, а також акти з питань найбільш важливого чи загального значення.
    Дістали подальшого розвитку положення юридичної науки щодо:
    - обсягу адміністративного законодавства України, обґрунтувавши на основі аналізу законодавчої практики віднесення до його змісту нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України;
    - процедур видання правових актів державного управління, визначивши специфіку процедурного режиму (цілей, принципів і гарантій), процедурних проваджень і процедурних стадій видання постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України;
    - вдосконалення правового регулювання і процедур видання актів органів виконавчої влади України, сформулювавши пропозиції, зокрема, про необхідність прийняття Закону України “Про процедури видання нормативно-правових актів органів виконавчої влади” як спеціального нормативно-правового акту щодо порядку вироблення і ухвалення нормативних актів цих органів; передбачення в ньому процедури видання нормативних актів Кабінету Міністрів України, закріпивши, в числі інших його положень, порядок прийняття урядових постанов більшістю голосів від загальної кількості членів Кабінету Міністрів України, а порядок набрання його нормативними актами чинності - з моменту офіційного їх оприлюднення;
    - реалізації правових актів, поповнивши категоріальний апарат юридичних дисциплін поняттями реалізації нормативно-правових, правозастосовчих та розпорядчих актів Кабінету Міністрів України;
    - ефективності правових актів, виокремивши прогнозовану і реальну ефективність нормативних актів Кабінету Міністрів України, попередню, наступну, соціальну, наукову, правову і фахову її оцінки, а також, визначивши умови їх ефективності у масштабі нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України та площині реалізації його актів.
    Удосконалено:
    - систему джерел адміністративного права України, включивши до підсистеми законодавчих актів цієї системи, зокрема, чинні декрети Кабінету Міністрів України, в яких встановлені норми адміністративного права;
    - визначення понять:
    1) постанов Кабінету Міністрів України як правових актів вищого органу в системі органів виконавчої влади України, які видаються у межах його компетенції, з питань нормативного характеру, а також інших питань державного управління найбільш важливого чи загального значення, колегіально і з додержанням визначеної у законодавстві процедури на основі та на виконання Конституції і законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України, а також відповідно до чинних декретів Кабінету Міністрів України;
    2) порядків, статутів, методик, концепцій, які затверджуються постановами Кабінету Міністрів України;
    3) декретів Кабінету Міністрів України як законодавчих актів, виданих у період реалізації делегованих йому Верховною Радою України повноважень у сфері законодавчого регулювання питань, передбачених законом і пов'язаних із здійсненням ринкової реформи в Україні, з метою тимчасового оперативного їх вирішення.
    Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані:
    - у науково-дослідній сфері – для збагачення теоретичної бази загальних і галузевих юридичних дисциплін на основі нових наукових положень дисертації; для проведення подальших наукових досліджень проблем видання, реалізації та ефективності актів Кабінету Міністрів України (їх окремих видів);
    - у навчальному процесі – з метою глибшої підготовки студентів та аспірантів, у роботі викладачів для прочитання курсів з конституційного та адміністративного права України; для підвищення кваліфікації кадрів органів виконавчої влади, які беруть участь у розробленні проектів урядових актів, контролюють їх виконання, відстежують ефективність дії;
    - у сфері нормотворчості - для прийняття законів з питань організації та діяльності Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, засад підзаконної нормотворчої діяльності в Україні, а також для вдосконалення чинної нормативно-правової бази щодо видання урядових актів;
    - у практичній діяльності спеціалістів Кабінету Міністрів України та утворюваних ним органах, центральних і місцевих органів виконавчої влади при розробленні проектів урядових актів, а також громадян у реалізації їх конституційного права брати участь в управлінні державними справами.
    Основні положення та результати дисертаційного дослідження були впроваджені у навчальному процесі в Національному транспортному університеті під час читання курсів “Основи конституційного права України”, “Адміністративне право України” (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 05.09.2005 р. № 1161/05).
    Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана особисто автором. Пропозиції і положення дисертації базуються на власних дослідженнях здобувача, критичному аналізі наукових і нормативних джерел. Окремі питання дисертації порушуються вперше, інші розглядаються по-новому.
    Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорена на засіданні кафедри конституційного та адміністративного права Національного транспортного університету. Основні положення та результати дослідження виголошені у формі доповідей на наукових конференціях: “Проблеми державотворення та захист прав людини в Україні” (м. Острог, 2001 р.), третій національній науково-теоретичній конференції “Українське адміністративне право: стан і перспективи реформування” (м. Одеса, 2003 р.).
    Публікації. Результати дослідження висвітлено в чотирьох статтях у наукових фахових виданнях з юридичних наук, без співавторства, а також у двох тезах науково-практичних конференцій.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    Проведене дослідження теоретичних засад видання і реалізації актів Кабінету Міністрів України має не лише теоретичне, а і практичне значення. Адже акти Кабінету Міністрів України виступають важливим правовим засобом вирішення поставлених перед ним завдань, а їх видання – правовою формою здійснення покладених на нього функцій і реалізації повноважень. Від якості актів Кабінету Міністрів України залежить ефективність їх дії, режим законності в державі, створення належних умов фізичним та юридичним особам у реалізації їх прав і свобод, виконання обов'язків, системна якість усього нормативно-правового масиву, зрештою, авторитет самого Кабінету Міністрів України.
    1. Актами Кабінету Міністрів України є постанови і розпорядження, які є правовими, підзаконними, офіційно-владними, обов’язковими до виконання актами на території України, а також чинні декрети, які є законодавчими актами, виданими в період реалізації Кабінетом Міністрів України делегованих йому Верховною Радою України повноважень у сфері законодавчого регулювання передбачених законом питань.
    2. Постанови Кабінету Міністрів України – це правові акти вищого органу в системі органів виконавчої влади України, які видаються у межах його компетенції, з питань нормативного характеру, а також інших питань державного управління найбільш важливого чи загального значення, колегіально і з додержанням визначеної у законодавстві процедури на основі та на виконання Конституції і законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України, а також відповідно до чинних декретів Кабінету Міністрів України.
    3. Розпорядження Кабінету Міністрів України - це правові акти вищого органу в системі органів виконавчої влади України, які видаються у межах його компетенції і колегіальним шляхом оформлюють рішення з оперативних, організаційно-розпорядчих та інших поточних питань його керівництва.
    4. Декрети Кабінету Міністрів України – це законодавчі акти, видані у період реалізації делегованих йому Верховною Радою України повноважень у сфері законодавчого регулювання питань, передбачених законом і пов'язаних із здійсненням ринкової реформи в Україні, з метою тимчасового оперативного їх вирішення.
    5. В результаті проведеного аналізу постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України встановлено, що зміст окремих з цих актів не завжди відповідає передбаченій для них формі. У зв'язку з цим автором наголошено на потребі законодавчо забезпечити регламентацію юридичних властивостей урядових актів, прийнявши Закон України “Про Кабінет Міністрів України”.
    6. Практика видання урядових актів дозволяє класифікувати їх на види за наступними критеріями: 1) юридична форма (постанови, розпорядження, декрети); 2) юридична сила (підзаконні, законодавчі); 3) характер повноважень Кабінету Міністрів України (видані на основі постійних повноважень, видані на основі тимчасових повноважень – делегованих повноважень Кабінету Міністрів України). У свою чергу постанови Кабінету Міністрів України класифікуються на види за критеріями: 1) юридичні властивості (нормативні, розпорядчі, індивідуальні, змішані); 2) правотворче призначення (нормовстановлюючі, нормативно-допоміжні); 3) функціональне призначення (програмно-цільові, регламентаційні, статутні, правонаділяючі); 4) предмет правового регулювання (з питань оподаткування, витрачання фінансових та матеріальних ресурсів; з питань митного регулювання; захисту конкуренції; охорони прав інтелектуальної власності; регулювання підприємницької діяльності – регуляторні акти; оплати праці, грошового утримання, пенсійного забезпечення тощо); розпорядження Кабінету Міністрів України - за критеріями: 1) юридичні властивості (нормативні, розпорядчі, індивідуальні); 2) спрямованість змісту (з кадрових питань; щодо організації і проведення засідань Кабінету Міністрів України; схвалення проектів міжурядових угод; організації планування його нормотворчої діяльності тощо); чинні декрети Кабінету Міністрів України – за критеріями: 1) юридичні властивості (нормативні, змішані), 2) предмет правового регулювання (з питань валютного регулювання, справляння обов'язкових платежів до бюджетів, стандартизації і сертифікації тощо).
    7. У системі джерел адміністративного права України, представлених найбільш численної їх групою – нормативними актами - нормативні акти Кабінету Міністрів України займають дворівневе положення: декрети включаються до підсистеми законодавчих актів, нормативні постанови і розпорядження – до підсистеми підзаконних актів. Нормативні акти Кабінету Міністрів України включаються й до системи адміністративного законодавства України, але в разі віднесені їх законодавцем до цієї системи і регулювання відповідної адміністративно-правової сфери входить до компетенції Кабінету Міністрів України.
    8. Видання постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України є процедурою, позаяк відображає динаміку цієї діяльності, здійснюється у певному порядку, має цільову спрямованість на досягнення чітко визначеного правового результату, потребує специфічного регулювання за допомогою процесуальних норм. Ця процедура здійснюється в межах двох процедурних проваджень: 1) щодо видання постанов, 2) щодо видання розпоряджень Кабінету Міністрів України, і характеризується такими стадіями, як: 1) підготовка і подання проекту акта до Кабінету Міністрів України; 2) підготовка проекту акта у Секретаріаті Кабінету Міністрів України; 3) розгляд проекту акта в Урядовому комітеті; 4) прийняття акта на засіданні Кабінету Міністрів України; 5) введення акта в дію. Відзначено, що видання урядових актів повинно здійснюватися на основі принципів верховенства права, законності, обґрунтованості, рівності учасників процедури перед законом, гласності, науковості, системності, планування, узгодження, колегіальності, відповідальності.
    9. Сучасний стан правового регулювання видання актів Кабінету Міністрів України характеризується розгалуженою системою нормативно-правових актів підзаконного рівня. Такий стан правового регулювання потребує вдосконалення. Спеціальне законодавче вирішення цього питання доцільно передбачити в Законі України “Про процедури видання нормативно-правових актів органів виконавчої влади”, що забезпечить реалізацію конституційного положення про функціонування органів державної влади, їх посадових осіб на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Водночас слід запровадити нову процедуру голосування, за якої урядові постанови прийматимуться більшістю голосів членів Кабінету Міністрів України від їх загальної чисельності; а також набрання нормативними актами Кабінету Міністрів України чинності не раніше дня їх офіційного оприлюднення.
    10. Механізм реалізації нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України представляє собою систему наступних взаємопов'язаних елементів: акти виконання, дотримання, використання і застосування норм права; правовідносини, які виникають, змінюються чи припиняються в процесі їх реалізації; засоби і заходи організаційного, матеріального, нормативного, інформаційного та ідеологічного забезпечення реалізації урядових актів, а також контроль (у системі органів виконавчої влади, судовий, президентський, парламентський і соціально-правовий).
    11. Сучасна практика здійснення оцінки ефективності нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України дозволяє класифікувати її на види за наступними критеріями: 1) час проведення (попередня і наступна), 2) суб'єкти здійснення (соціальна, наукова, правова, фахова). Умовами найбільшої ефективності нормативних актів Кабінету Міністрів України є: їх якість; наявність реально визначених об'ємів і джерел матеріально-фінансового забезпечення, реального механізму юридичного забезпечення впровадження актів у повсякденну практику; висока організація і професійна кваліфікація спеціалістів, які здійснюють контроль за виконанням актів, а також безпосередніх їх виконавців у системі органів виконавчої влади; постійно діючий соціологічний моніторинг громадської думки щодо виданих актів Кабінету Міністрів України; якість правозастосовчої діяльності та правомірність поведінки безпосередніх учасників урегульованих суспільних відносин; високий рівень правової культури громадян, колективних суб'єктів, суспільства в цілому.


























    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Закон України “Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання” від 18.11.1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 2. – Ст. 6.
    2. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Офіційне видання. Вид-во “Право”, Укр. правн. фунд., К., 1996. – 63 с.
    3. Карташов В.Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, ценность / Под ред. Н.И. Матузова. – Саратов: Из-во Сарат. ун-та, 1989. – 218 с.
    4. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії і практики / За заг. ред. В.Б. Авер'янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
    5. Правоприменение в советском государстве / Рук. авт. кол. и отв. ред. И.Н. Кузнецов, И.С. Самощенко. М.: Юрид. лит., 1985. – 303 с.
    6. Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Х.: Фірма “Консум”, 2003. – 464 с.
    7. Закон України “Про доповнення Конституції (Основного Закону) України статтею 97-1 та внесення змін і доповнень до статей 106, 114-5 і 120 Конституції України” від 19.12.1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 9. – Ст. 60.
    8. Завадская Л.Н. Механизм реализации права. – М.: Наука, 1992. - 288 с.
    9. Авер'янов В.Б. Дискреційна влада // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1999. Т. 2: Д-Й. – 744 с.
    10. Тихомиров Ю.А. Административное усмотрение и право // Журнал российского права. – 2000. - № 4. – С. 70 - 79.
    11. Дуда А.В. Удосконалення функцій і структури Кабінету Міністрів України в період адміністративної реформи: Дис. ... канд. юрид. наук: 25.00.01. – К., 2001. – 204 с.
    12. Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 08.12.2004 року N 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - N 2. - Ст. 44.
    13. Рішення ВАСУ від 12.03.1999 року у справі № 1/18 за позовом ТОВ “Діло - Аудит” до Кабінету Міністрів України про визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.1999 року № 85 “Про порядок зарахування до Державного бюджету України на 1999 рік частини амортизаційних відрахувань”.
    14. Рішення ВАСУ від 14.09.1999 року у справі № 1/63 за позовом ТОВ "Акватон" до Кабінету Міністрів України про визнання недійсною постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 року № 840.
    15. Рішення ВАСУ від 15.05.2001 року у справі № 1/58 за позовом Об’єднаного інституту ядерних досліджень до Кабінету Міністрів України про визнання недійсним розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 217-р.
    16. Мицкевич А.В. Акты высших органов советского государства. Юридическая природа актов высших органов государственной власти и управления. - М.: Юрид. лит., 1967. – 175 с.
    17. Шмелева Г.Г. Конкретизация юридических норм в правовом регулировании. – Львов: Вища школа. Изд-во при Львовском университете, 1988. – 106 с.
    18. Бобровник С.В., Богінич О.Л. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку / НАН України, Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К.: Наукова думка, 1994. – 123 с.
    19. Рішення Конституційного Суду України за конституційним поданням 93 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу другого пункту 2 про визначення стажу наукової роботи "з дати присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання" постанови Кабінету Міністрів України "Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 27 травня 1999 року (справа щодо стажу наукової роботи) від 19.06.2001 року // Офіційний вісник України - 2001. - № 26. - Ст. 1182.
    20. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У двох томах. Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. - 584 с.
    21. Постанова Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996 року N 94/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 19. - Ст. 81.
    22. Постанова Верховної Ради України “Про невідкладні заходи щодо державної підтримки Міжнародного дитячого центру "Артек" та відзначення 80-ї річниці від дня його заснування” від 03.11.2004 року N 2149 // Відомості Верховної Ради. – 2005. - N 2. - Ст. 70.
    23. Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 915 від 05.06.2000 року із змінами, внесеними постановою КМУ N 174 (174-2005-п ) від 03.03.2005 року // Офіційний вісник України. – 2000. – № 24. – Ст. 994.
    24. Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи: Монографія / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. – 656 с.
    25. Константий О.В. Джерела адміністративного права: Дис … канд. юрид. наук.: 12.00.07. – Х., 2000. – 170 с.
    26. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 304 с.
    27. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. Тодики Ю.М. – Х.: Вид-во Націон. ун-ту внутр. справ, 2002. – 672 с.
    28. Проект Закону України “Про нормативно-правові акти” від 27.01.2000 р.
    29. Проект Закону України “Про порядок офіційного оприлюднення законів України та інших нормативно-правових актів і набрання ними чинності” від 02.04.2003 р.
    30. Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року N 731.
    31. Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5.
    32. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України “Про Конституційний Суд України” стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) від 23.06.1997 року // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. - № 2. - стор. 29.
    33. Роз’яснення Президії ВАСУ № 02-5/35 від 26.01.2000 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. - № 2.
    34. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 520 с.
    35. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учеб. пособие для высш. уч. заведений / Под общ. ред. проф. В.Г. Стрекозова. – М., 1995. – 384 с.
    36. Бобровник С. В., Сіренко В.Ф. Локальні нормативні акти // Юридична енциклопедія. В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 2001. - Т.3: К-М. - 792 с.
    37. Горшенев В.М. Участие общественных организаций в правовом регулировании. - М.: Госюриздат, 1963. – 167 с.
    38. Управленческие процедуры. / Отв. ред. д.ю.н. Б.М. Лазарев. - М.: Наука, 1988. – 272 с.
    39. Пашутін В.В. Правова природа розпорядчих актів: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. – Харків, 1998. – 193 с.
    40. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. N 996 “Про заходи щодо проведення Всеукраїнської акції “Зір” // Урядовий кур'єр вiд 11.07.2003 року. - № 126.
    41. Бахрах Д.Н. Административное право России: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. “Юриспруденция”. – М.: НОРМА, 2000. – 624 с.
    42. Андріанов М.І. Органи радянського державного управління і правові форми їх діяльності. - К., 1964. – 58 с.
    43. Шабуров А.С. Формальная определенность права: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.0.01. - Свердловск, 1973. – 25 с.
    44. Лаврова Н.М. Форма актов управления (Понятие, взаимосвязь с содержанием) // Акты управления: (Вопросы теории): Межвуз. сбор. науч. трудов. - Иван. гос. ун-т им. первого в России Иван.-Вознесенского общегосуд. Совета рабочих деп-в; [Редкол: Р.Ф. Васильев (отв. ред.) и др.]- Иваново: ИГУ, 1987. – 146 с.
    45. Положення про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.1998 року № 17 // Урядовий кур'єр від 15 січня 1998 року.
    46. Лихолат І.П. Раціональне та позараціональне в праві (на матеріалах законотворчості): Дис. …канд. юрид. наук: 12.00.12. – К., 2001. – 208 с.
    47. Проект Закону України “Про Кабінет Міністрів України” від 07.02.2001 р.
    48. Закон Української РСР “Про Раду Міністрів Української РСР” // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1979 (02.01.1979 року). - № 1 - Ст. 7.
    49. Ющик О.І. Законодавчі акти в системі законодавства України // Парламентська реформа: теорія і практика. Зб. наук. праць. - Вип. 6. – К., 2001. – С. 151 - 161.
    50. Шевчук С.В. Делегування державних повноважень: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. – К. 1997. – 202 с.
    51. Кампо В. Проблеми еволюції урядової влади // Українське право. – 1995. - № 1(2). – С. 44 - 51.
    52. Шемшученко Ю. Теоретичні засади концепції розвитку законодавства України // Право України. – 1996. - № 8. – С. 3 - 6.
    53. Заєць А. Законодавча діяльність: деякі питання методології, теорії і практики // Українське право. – 1995. - № 1(2). – С. 35 - 43.
    54. Воронов М.М. Правові акти законодавчої влади в Україні: Дис. …канд. юрид. наук.: 12.00.02. – Х., 1997. – 192 с.
    55. Опришко В.Ф. Конституційні основи розвитку законодавства України. - К., 2001. – 209 с.
    56. Декрет Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26.12.1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N 10. – Ст. 82.
    57. Декрет Кабінету Міністрів України “Про податок на прибуток підприємств і організацій” від 26.12.1992 року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - N 10. – Ст. 76.
    58. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N 13. - Ст. 113.
    59. Декрет Кабінету Міністрів України “Про податок на промисел” від 17.13.1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N 19. - Ст. 208.
    60. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20.05.1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N 30. – Ст. 336.
    61. Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – N 17 – Ст. 184.
    62. Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” від 10.05.1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N 27. - Ст. 289.
    63. Закон України “Про стандартизацію” від 17.05.2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - N 31. - Ст. 145.
    64. Декрет Кабінету Міністрів України “Про Єдиний митний тариф України” від 11.01.1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N 12. - Ст. 107.
    65. Закон України “Про Єдиний митний тариф” від 05.02.1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - N 19. - Ст. 259.
    66. Правовые акты. Учебно-практическое и справочное пособие / Ю.А. Тихомиров, И.В. Котелевская. – М., 1999. – 381 с.
    67. Юридична енциклопедія. В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 2001. - Т.3: К-М. - 792 с.
    68. Поленина С.В., Сильченко Н.В. Научные основы типологии нормативных актов в СССР / Отв. ред. Р.О. Халфина. - М.: Наука, 1987. – 152 с.
    69. Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року N 1074.
    70. Загальне положення про Урядовий комітет, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2000 року № 339 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 7. – Ст. 2.
    71. Положення про ранги державних службовців, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 року N 658.
    72. Статут Академії правових наук України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2000 року N 210 // Офіційний вісник України. - 2000 (18.02.2000 року). - № 5. – Ст. 177.
    73. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року N 1243 // Офіційний вісник України. – 2004. - № 38. – Ст. 2500.
    74. Інструкція з обліку дітей і підлітків шкільного віку, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 року N 646 // Офіційний вісник України. - 2000 (05.05.2000 року). - № 16. – Ст. 670.
    75. Методика відстеження результативності регуляторного акту, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року № 308 // Офіційний вісник України. – 2004 (26.03.2004 року). - № 10. – Ст. 612.
    76. Закон України “Про міжнародні договори від 29.06.2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - N 50. – Ст. 540.
    77. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Узбекистан про співробітництво адміністративно-територіальних одиниць України і Республіки Узбекистан, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 N 31 // Офіційний вісник України. - 2005 (04.02.2005 року). - № 3.- Ст. 130.
    78. Концепція створення Єдиного державного реєстру фізичних осіб, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 року N 1500 // Офіційний вісник України. - 2004. - № 45. – Ст. 2972.
    79. Концепція державної політики контролю над тютюном, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2001 року № 667 // Офіційний вісник України. – 2001 (13.07.2001 року). - № 26. - стор. 36.
    80. Закон України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України” від 23.03.2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - N 25. - Ст. 195.
    81. Закон України “Про державні цільові програми” від 18.03.2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - N 25. - Ст. 352.
    82. Програма захисту ветеранів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 року N 42 // Офіційний вісник України. - 2005 (04.02.2005 року). - № 3. – Ст. 141.
    83. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
    84. Декрет Кабінету Міністрів України “Про об’єднання державних підприємств зв’язку” від 21.01.1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 13. – Ст. 115.
    85. Малько А.В. Теория государства и права в вопросах и ответах: Учебно-метод. пособие. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 272 с.
    86. Адміністративне право України [Підр. для юрид. вузів і фак./ Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький В.М. Гаращук та ін.]; за ред. Ю.П. Битяка. – Х: Право, 2000. – 520 с.
    87. Тесленко М.В. Судебный конституционный контроль в Украине: Монография. – К.: Ин-т государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины, 2001. – 344 с.
    88. Тихий В. Основні повноваження Конституційного Суду України // Вісник Академії правових наук України. - 2003. - № 2 (33) – 3 (34). – С. 287 – 301.
    89. Євграфова Є. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства // Право України. – 2001. - № 10. – С. 66 - 68.
    90. Шаповал В.М. Становлення конституціоналізму в Україні: проблеми теорії // Право України. – 1998. - № 5. – С. 25 – 29.
    91. Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика: Монографія / Відп. ред. В.Ф. Погорілко. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України: А.С.К., 2003. – 652 с.
    92. Зивс С.Л. Источники права. - М.: Наука, 1981. – 239 с.
    93. Горьова С.Л. Норми адміністративного права (питання теорії) // За ред. проф. А.О. Селіванова. – К.: Парламентське вид-во, 2000. – 48 с.
    94. Розпорядження Кабінету Міністрів України про затвердження переліків посад керівних працівників центральних і місцевих органів виконавчої від 23.10.1995 року № 643-р.
    95. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 08.04.1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 23. – Ст. 247.
    96. Декрет Кабінету Міністрів України “Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежилих приміщень, що перебувають у державній власності” від 11.01.1993 року // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 12. – Ст. 108.
    97. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. – К.: Парламентське вид-во, 1999. – 247 с.
    98. Погребняк С. Роль принципу верховенства закону для подолання ієрархічних колізій // Вісник Академії правових наук України. – 2000. - № 4/23. – С. 247 – 259.
    99. Мяловицька Н.А. Законодавчі акти // Юридична енциклопедія. В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1999. - Т.2: Д-Й. – 744 с.
    100. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 20 - 21. – Ст. 190.
    101. Закон України “Про місцеве самоврядування” від 21.05.1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - N 24. - Ст. 170.
    102. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 року №12-рп/98 за у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну “законодавство”) // Офіційний вісник України. – 1998. - № 32. – С. 59.
    103. Лисенкова О.С. Система законодавства України: структурно-функціональна характеристика: Дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01. – К., 2001. – 229 с.
    104. Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року № 8073X із змін. і доп. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. - Додаток до N 51. - Ст. 1122.
    105. Митний кодекс України від 11.07.2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002 (27.09.2002 року). - № 38. – Ст. 288.
    106. Проект Кодексу адміністративного судочинства України від 27.05.2005 р.
    107. Проект Закону України “Про закони і законодавчу діяльність” від 17.01.2001 року.
    108. Евграфов П.Б. Законодательные акты СССР и их роль в укреплении социалистической законности: Учебное пособие. – К., 1989. – 68 с.
    109. Погребняк С.П. Колізії у законодавстві України та шляхи їх перетворення: Дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01. – Харків, 2001. – 201 с.
    110. Горшенев В.М. Природа и назначение процессуальной формы в советском праве // Проблемы процесуальной формы в юридической науке и практике. Тематический сборник под ред. профессора В.М. Горшенева. - Ярославль, 1972. – С. 2- 23.
    111. Олейников С.Н. Общетеоретические проблемы юридической процессуальной формы: Автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01. - Х., 1986. – 25 с.
    112. Протасов В.Н. Юридическая процедура. – М.: Юрид. лит., 1991. – 80 с.
    113. Фатхутдінова О.В. Теоретико-правові проблеми юридичного процесу: Дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01. - К. – 2000. – 217 с.
    114. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закл. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
    115. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес: Навчальний посібник / За заг. ред. д.ю.н., професора І.П. Голосніченка. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
    116. Перепелюк В.Г. Поняття і принципи адміністративного процесу: питання теорії: Дис… .канд. юрид. наук: 12.00.07. - Чернівці, 2000. – 205 с.
    117. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР. – М.: Юрид. лит., 1964. – 157 с.
    118. Тимощук В. Про поняття “адміністративний процес” // Адміністративне право в контексті європейського вибору України. Збірник наукових праць. – К.: Міленіум, 2004. – 196 с. – С. 181 – 184.
    119. Сорокин В.Д. Производство по принятию нормативных актов управления // Правоведение. – 1976. - № 2. – С. 114 - 116.
    120. Проект Концепції реформи адміністративного права України станом на 01.03.1998 року // Український правовий часопис. – 1998. – С. 34 – 60.
    121. Авер'янов В.Б. Реформування українського адміністративного права: необхідність переосмислення теоретичних постулатів // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип. 19. – 432 с. – С. 8 – 12.
    122. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. 42000 слів / Укл. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. - К.: Вид-во “Аконіт”, 2001. - Т. 3. – С. 375.
    123. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. 42000 слів / Укл. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко, К.: Вид-во “Аконіт”, 2001. - Т. 1. – 926 с.
    124. Козлов В.А. Вопросы теории эффективности правовой нормы: Автореф. дис. …кан. юрид. наук: 12710. - Л., 1972. – 26 с.
    125. Ковачев Д.А. Механизм правотворчества социалистического государства. Вопросы теории. - М.: Юрид. лит., 1977. - 112 с.
    126. Закон України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” від 11.09.2003 року // Офіційний вісник України. - 2004 (26.03.2004 року). - № 10. – Ст. 612.
    127. Методика аналізу впливу регуляторного акту, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 року № 308 // Офіційний вісник України. – 2004 (26.03.2004 року). - № 10. – Ст. 612.
    128. Указ Президента України “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” від 10 червня 1997 року // Офіційний вісник України. – 1997. - № 24. – С.11.
    129. Порядок ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 376 // Офіційний вісник України. - 2001 (11.05.2001 року). - № 17. – Ст. 747.
    130. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 року № 1378 “Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” // Офіційний вісник України. – 2004 (05.11.2004 року). - № 42. - Ст. 2773.
    131. Проект Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” від 05.07.2001 року.
    132. Панов М.І. Законодавче врегулювання нормотворчості: загальна характеристика проекту Закону України “Про нормативно-правові акти” // Законотворення – основна функція парламенту. Посібник. К.: “Заповіт”, 1997. – 165 с. – С. 145 – 150.
    133. Томкіна О.О. До питання організації нормотворчої діяльності Кабінету Міністрів України // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: Збірник наукових статей. - 2001.– Випуск VІІ. - С. 43 - 54.
    134. Проект Адміністративного процедурного кодексу України від 29.12.2001 року.
    135. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. 42000 слів / Укл. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко, К.: Вид-во “Аконіт”, 2001. - Т. 2. – 926 с.
    136. Концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 року N 1496 // Офіційний вісник України. – 1999 (03.09.1999 року). - № 33 - С. 168.
    137. Томкіна О.О. Принцип гласності процедури прийняття правових актів Кабінету Міністрів України // Право України. - № 9. – 2004. – С. 28 – 31.
    138. Чи помітно зросла відкритість діяльності Уряду протягом минулого року ? (інтернет-опитування) // www.kmu.gov.ua.
    139. Які форми співпраці влади з громадськістю найбільш ефективні ? (інтернет-опитування) // www.kmu.gov.ua.
    140. Указ Президента України “Про забезпечення умов для більш широкої участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” від 31 липня 2004 року // Урядовий кур'єр вiд 05.08.2004 року, № 146.
    141. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.2005 року № 356 “Про додаткові заходи щодо залучення громадян до участі в управлінні державними справами” // Офіційний вісник України. – 2005. - № 20. – Ст. 1072.
    142. Громадські слухання 09.11.2004 року “Про порядок виплати громадянам України грошових заощаджень, вкладених до 02.01.1992 р. в установи Ощадбанку колишнього СРСР, передбачений бюджетом на 2005 р.” // www.kmu.gov.ua.
    143. Закон України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року N 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 47. - Ст. 256.
    144. Нашиц А. Правотворчество. Теория и законодательная техника. / Пер с рум. И. Федор. Под ред. Д.А. Керимова. - М.: Прогресс, 1974. - 256 с.
    145. Лазарев Б.М. Управленческое решение и акт государственного управления // Акты управления: (Вопросы теории): Межвуз. сбор. науч. тр. - Иван. гос. ун-т им. первого в России Иван.-Вознес. общегосуд. Сов. раб. деп-в; [Редкол: Р.Ф. Васильев (отв. ред.) и др.] - Иваново: ИГУ, 1987. - С. 17 – 29.
    146. Закон України “Про наукову і науково-технічну експертизу” від 10.02.1995 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 56.
    147. Методичні рекомендації проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, схвалені постановою колегії Міністерства юстиції України від 21.11.2000 року / Нормотворча діяльність: Зб. нормативно-правових актів та метод. рекомендацій. – К., 2001. - 288 с.
    148. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учеб. для юрид. вузов и факультетов. – М.: Издат. группа НОРМА, 1999. – 552 с.
    149. Оніщенко Н.М. Правова система: проблема теорії: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 352 с.
    150. Мицайков М. Иерархия в праве // Вестник Московского университета. Сер. 11, Право. - 1999. - № 6. – С. 53 – 71.
    151. Правотворчество в СССР. / По ред. проф. А.В. Мицкевича. - М.: “Юрид. лит”, 1974. - 319 с.
    152. Дрейшев Б.В. Правотворческие отношения в советском государственном управлении. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. - 175 с.
    153. Черкасов А.И. Исполнительная власть в зарубежных странах: сравнительный анализ. (Обзор) // Исполнительная власть: сравнительно-правовое исследование. Сб. ст. и обзоров Отв. ред. д.ю.н., профессор В.В. Маклаков. – М.: Отд. гос-ва и права ИНИОН РАН, 1995. - С. 12 – 57.
    154. Рішення ВАСУ від 15.05.2000 року у справі № 6/2-7/15 за позовом холдінгової компанії “Реле та автоматика” до КМУ про визнання частково недійсною постанову КМУ від 21.08.1998 року № 1466 “Про забезпечення відшкодування витрат державного бюджету, які виникли внаслідок виконання зобов'язань за іноземними кредитами, залученими державою або під державні гарантії”.
    155. Курінний Є.В. Предмет і об'єкт адміністративного права України: Монографія. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ: Ліра лтд, 2004. – 340 с.
    156. Солодовников И.М. Обсуждать сообща, отвечать – единолично. - М.: “Сов. Россия”, 1977. – 72 с.
    157. Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993 року N 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - N 52. - Ст. 490.
    158. Харитонова О.І. Адміністративно-правові відносини (проблеми теорії): Монографія. – Одеса: Юридична література, 2004. – 328 с.
    159. Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 року № 179/96 // Урядовий кур'єр від 28.03.1996 року.
    160. Степанян В.В. Теоретические проблемы правообразования в социалистическом обществе / АН Армянской ССР, Ин-т философии и права. - Ереван, 1986. – 183 с.
    161. Лузін Ю. Не для "галочки", а задля демократичного розвитку суспільства (11.06.2004 року) // www.kmu.gov.ua.
    162. Інструкція з діловодства в Секретаріаті Кабінету Міністрів України (з урахуванням положень наказів Державного Секретаря Кабінету Міністрів України від 19.10.2001 року № 835 і від 05.1.2001 року № 893).
    163. Сандровський К.К. Віза // Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1998. – Т.1: А-Г. – 672 с.
    164. Постанова Кабінету Міністрів України “Про урядові комітети” від 17.02.2000 року № 339 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 7. – Ст. 2.
    165. Адміністративна реформа в Україні: міфи та реалії: Матеріали “круглого столу” (14.02.2000 року). - К.: Укр. нез. центр політ. досліджень., 2000. – 72 с.
    166. Концепція адміністративної реформи в Україні. – К.: Держ. комісія з проведення в Україні адміністративної реформи, 1998 року.
    167. Давитнидзе И.Л. Коллегиальность и единоначалие в советском государственном управлении. - М.: “Знание”, 1974. – 64 с.
    168. Железняк Н. Нормотворча діяльність як форма реалізації державної правової політики // Право України. – 2004. - № 7. – С. 94 - 98.
    169. Васильев Р.Ф. Правовые акты органов управления: Учебное пособие. - М.: Изд. Московского университета, 1970. – 108 с.
    170. Заєць А. Здійснення принципів правової держави як засіб вдосконалення виконавчої влади // Вісник Академії правових наук України. – 1999. - № 2. – С. 12 - 26.
    171. Решетов Ю.С. Реализация норм советского права: Системный анализ. – Казань: Из-во Казанского ун-та, 1989. – 154 с.
    172. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М., 1966. – 187 с.
    173. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 258 с.
    174. Вопленко Н.Н. Реализация права: Уч. пособие. – Волгоград: Изд. Волг. гос. университета, 2001. – 48 с.
    175. Пархоменко Н.М. Реалізація норм права // Юридична енциклопедія. В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1999. - Т. 5: П-С. – 733 с.
    176. Алексееев С.С. Общие дозволения и запреты в советском праве. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
    177. Пархоменко Н.М., Тимченко І.А. Рекомендаційна норма // Юридична енциклопедія. В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: “Укр. енцикл.”, 1999. - Т. 5: П-С. – 733 с.
    178. Порядок здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1807 // Офіційний вісник України. – 2003 (12.12.2003 року) - № 48. – Ст. 2506.
    179. Административное право Российской Федерации. Ч.1: Сущность и основные иснтитуты административного права: Учебник для студ. вузов, обуч. по спец. “Правоведение” / А.П. Алехин, Ю.М. Козлов. – М.: ТЕИС, 1994. – 280 с.
    180. За
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины