АДМІНІСТРАТИВНО-ЮРИСДИКЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІЛЬНИЧНОГО ІНСПЕКТОРА МІЛІЦІЇ :



  • Название:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ЮРИСДИКЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДІЛЬНИЧНОГО ІНСПЕКТОРА МІЛІЦІЇ
  • Кол-во страниц:
  • 232
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ
    Стор.
    ВСТУП.....................................................................................................................3

    Розділ 1. АДМІНІСТРАТИВНО-ЮРИСДИКЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
    ДІЛЬНИЧНОГО ІНСПЕКТОРА МІЛІЦІЇ ЯК СКЛАДОВА
    ЙОГО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.............................10

    1.1. Дільничний інспектор як носій функцій та повноважень міліції....10
    1.2. Адміністративна діяльність дільничного інспектора міліції, її зміст та напрямки............................................................................................................32
    1.3. Сутність та особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції.............................................................................51

    Розділ 2. ПІДСТАВИ, ЗМІСТ ТА ПРОЦЕДУРИ АДМІНІСТРАТИВНО-
    ЮРИСДИКЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІЛЬНИЧНОГО
    ІНСПЕКТОРА МІЛІЦІЇ....................................................................60

    2.1. Підстави та зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції.............................................................................60
    2.2. Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення дільничним інспекторам міліції...........................................................................77
    2.3. Процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції...................................................................................................93
    2.3.1. Повноваження дільничного інспектора щодо здійснення початкової стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення...................................................................................95
    2.3.2. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, що застосовуються дільничним інспектором міліції...........................................................................126
    2.3.3. Порядок накладення дільничним інспектором міліції адміністративних стягнень та проблеми їх практичного застосування і виконання.................................................................152
    2.3.4. Діяльність дільничного інспектора міліції щодо профілактики адміністративних правопорушень.........................166
    2.4. Шляхи удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції...........................................................................182

    ВИСНОВКИ........................................................................................................192
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................197

    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. Здійснення адміністративної реформи в Україні передбачає глибинні перетворення, які стосуються усіх сфер суспільства і вимагають удосконалення діяльності всіх органів виконавчої влади, в тому числі органів внутрішніх справ. Нова стратегія МВС України ставить за мету переорієнтацію діяльності міліції, головними критеріями оцінки якої мають стати надійний захист прав і законних інтересів людини в процесі охорони громадського порядку і боротьби з правопорушеннями, уважне ставлення до кожного громадянина, належна правова допомога населенню. На передньому плані виконання цих завдань стоїть служба дільничних інспекторів міліції, які безпосередньо працюють серед населення, постійно контактуючи з громадянами, володіючи інформацією про їх проблеми і запити.
    Нові вимоги ставлятся і до адміністративної діяльності дільничних інспекторів міліції, однією з найважливіших складових якої є адміністративно-юрисдикційна діяльність. У процесі її здійснення реалізується визначений законодавством обсяг повноважень дільничного інспектора міліції щодо боротьби з адміністративними правопорушеннями, що виражається, зокрема, у їх виявленні, збиранні та перевірці доказів, оформленні необхідних процесуальних документів, розгляді підвідомчих їм справ та винесенні по них відповідних постанов, направленні окремих справ для розгляду за підвідомчістю, а також у виконанні постанов по таких справах. Важливо, щоб ця діяльність повністю відповідала вимогам закону, під час її здійснення було забезпечено дотримання прав і законних інтересів всіх учасників провадження, насамперед громадян. Зважаючи на те, що зазначена діяльність дільничних інспекторів міліції отримала значне поширення, визначення її сутності та особливостей, підстав, змісту та процедур має велике як теоретичне, так і практичне значення.
    Останнім часом у вітчизняній літературі правовим проблемам діяльності дільничного інспектора міліції приділяється певна увага. Проте питання його адміністративно-юрисдикційної діяльності залишаються дослідженими ще недостатньо. Таким чином, необхідність посилення захисту прав і законних інтересів громадян та інших суб’єктів прав, боротьби з порушеннями громадського порядку, використання дільничними інспекторами міліції з цією метою заходів адміністративної відповідальності обумовлює актуальність глибокого і всебічного дослідження широкого кола питань їх адміністративно-юрисдикційної діяльності.
    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.5.23 Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001-2005 рр., затвердженої наказом МВС України № 356 від 11 травня 2001 р., п.1.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., а також п.2.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр.
    Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації визначити сутність, підстави та процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції, а також шляхи її удосконалення.
    Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
    – визначити статус дільничного інспектора як носія функцій та повноважень міліції;
    – розкрити поняття, зміст та напрямки адміністративної діяльності дільничного інспектора міліції;
    – з’ясувати сутність та особливості адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції;
    – визначити підстави та зміст адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції, підвідомчість їм справ про адміністративні правопорушення;
    – охарактеризувати окремі процедури адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції;
    – сформулювати рекомендації щодо поліпшення практичного здійснення дільничним інспектором міліції адміністративно-юрисдикційної діяльності;
    – визначити напрямки удосконалення правового регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції.
    Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфері адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції і породжують проблеми забезпечення належного її правового регулювання та практичного здійснення.
    Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні і правові засади адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції, її підстави та процедури.
    Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції. В роботі також використовувались окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості адміністративної діяльності дільничного інспектора міліції (розділ 1). Для аналізу сутності та особливостей адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції (підрозділ 1.3) використано документальний аналіз, історичний та компаративний методи. За допомогою структурно-логічного та порівняльно-правового методів здійснено аналіз підстав та змісту адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції (підрозділ 2.1). Методи класифікації, групування, статистичний та соціологічного опитування застосовувалися для дослідження окремих процедур адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції (підрозділи 2.2, 2.3). Компаративний, логіко-семантичний методи, документальний аналіз використовувались для визначення напрямків удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції (підрозділ 2.4).
    Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали загальнотеоретичні наукові праці, розробки фахівців в галузі теорії управління та адміністративного права – В.Б.Авер’янова, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, А.С.Васильєва, С.В.Ващенка, І.П.Голосніченка, С.Т.Гончарука, В.А.Гуменюка, Г.В.Джагупова, Є.В.Додіна, М.М.Дорогих, М.І.Єропкіна, Д.П.Калаянова, Р.А.Калюжного, О.П.Клюшніченка, Л.В.Коваля, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, О.П.Коренєва, Б.М.Лазарєва, М.Я.Маслєннікова, О.І.Миколенка, В.Ф.Опришка, О.І.Остапенка, Р.С.Павловського, І.В.Панової, В.П.Пєткова, Н.Г.Саліщевої, О.Ю.Салманової, А.О.Селіванова, О.Ф.Скакун, В.С.Стефанюка, М.С.Студенікіної, О.В.Синьова, Ю.О.Тихомирова, М.М.Тищенка, В.В.Цвєткова, Ю.С.Шемшученка, В.К.Шкарупи, О.П.Шергіна, А.Ю.Якімова, О.М.Якуби, Х.П.Ярмакі та інших. Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють адміністративно-юрисдикційну діяльність дільничного інспектора міліції. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, на сторінках якої дискутується багато питань, що стосуються проблем удосконалення діяльності дільничного інспектора міліції. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали МВС України щодо діяльності дільничних інспекторів, матеріали практичної діяльності міліції, органів статистики Харківської області тощо. Дисертантом використано також особистий досвід практичної роботи в службі дільничних інспекторів міліції.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених проблемам адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничних інспекторів міліції. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
    - дістало подальший розвиток визначення змісту та напрямків адміністративної діяльності дільничного інспектора як носія функцій та повноважень міліції;
    - покращено визначення сутності та особливостей адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції;
    - удосконалено розуміння підстав та змісту адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції як складової його адміністративної діяльності;
    - поліпшено характеристику процедур адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції, виділено і проаналізовано чотири з них: дії на початковій стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення; заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення; порядок накладення адміністративних стягнень та їх виконання; діяльність щодо профілактики адміністративних правопорушень;
    - вперше обґрунтовано необхідність уточнення правового закріплення підвідомчості справ про адміністративні правопорушення дільничним інспекторам міліції;
    - отримало подальший розвиток визначення проблем практичного застосування і виконання дільничним інспектором міліції адміністративних стягнень;
    - з’ясовано причини неефективності адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції;
    - вперше сформульовано ряд пропозицій щодо удосконалення адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
    - у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження може бути використано для подальшої розробки проблем адміністративної діяльності міліції;
    - у правотворчості – використання результатів дослідження буде сприяти удосконаленню правового регулювання адміністративно-юрисдикційної діяльності як міліції взагалі, так і дільничного інспектора міліції, зокрема;
    - у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність дільничних інспекторів міліції щодо здійснення адміністративно-юрисдикційного провадження;
    - у навчальному процесі – матеріали дисертації уже використовуються під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративний процес”, “Адміністративна відповідальність” і “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” в Національному університеті внутрішніх справ. Їх враховано також у науково-методичних розробках, підготовлених з метою забезпечення викладання зазначених дисциплін.
    Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на науково-практичних конференціях „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених” (Харків, 2004), „Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (Одеса, 2004), на теоретичних семінарах кафедри адміністративного права і адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Теоретичні напрацювання дисертанта використовуються під час викладання курсу “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” та спецкурсу “Адміністративна відповідальність” у Національному університеті внутрішніх справ.
    Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у трьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, а також у тезах доповіді на науково-практичній конференції.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його застосування, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правового регулювання та практичного здійснення адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції. Основні з них такі:
    1. Адміністративну діяльність органів внутрішніх справ можна визначити як специфічну, урегульовану нормами адміністративного права виконавчо-розпорядчу, підзаконну державно-владну діяльність, яка спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, громадського порядку, громадської безпеки та боротьбу з правопорушеннями.
    2. Адміністративно-юрисдикційна діяльність дільничних інспекторів міліції – це урегульована нормами адміністративного права специфічна форма їх адміністративної діяльності, пов’язана з розглядом та вирішенням по суті підвідомчих їм справ про адміністративні правопорушення, а також із здійсненням інших адміністративно-юрисдикційних дій забезпечувального характеру.
    3. Виходячи із завдань адміністративного провадження, можна зробити висновок, що провадження в справах про адміністративні правопорушення, яке здійснює дільничний інспектор міліції, – це сукупність процесуальних дій, які полягають у виявленні правопорушення, застосуванні передбачених законом заходів забезпечення, розгляді справ про адміністративні правопорушення, винесенні по них постанов, вжитті заходів щодо виявлення та усунення причин та умов, які сприяють вчиненню правопорушень, а також їх попередженні.
    4. Адміністративна відповідальність визначається як застосування до осіб, які вчинили адміністративні проступки, адміністративних стягнень, що тягнуть для цих осіб обтяжливі наслідки майнового, морального, особистісного чи іншого характеру і накладаються уповноваженими на те органами чи посадовими особами на підставах і у порядку, встановлених нормами адміністративного права.
    5. У сучасному українському законодавстві варто передбачити такі види протиправних діянь як кримінальні проступки, поряд з проступками адміністративними і злочинами. Розмежування кримінальних та адміністративних проступків доцільно провести на основі ступеня завданої ними шкоди суспільним відносинам, виду об’єкта правопорушення, об’єктивної сторони правопорушення, суб’єкта юрисдикції, суб’єкта правопорушення, суворості та виду стягнень, що накладаються за їх вчинення.
    6. Підстави адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції слід розглядати в кількох аспектах – як нормативні підстави, тобто наявність законодавчого визначення повноважень щодо її здійснення, фактичні, якими є наявність адміністративних проступків, розгляд справ про які віднесено до повноважень дільничного інспектора міліції, і процесуальні підстави, до яких належить одержання інформації про вчинення проступку.
    7. У зв’язку з тим, що фактично вирішення питання про притягнення правопорушника до відповідальності в багатьох випадках значною мірою залежить від дільничного інспектора, доцільно наділити дільничних інспекторів міліції правом розглядати більшу кількість справ про адміністративні правопорушення, що дозволило б спростити і значно прискорити процедуру притягнення порушника до адміністративної відповідальності, тобто реалізовувати саме адміністративний порядок відповідальності.
    8. З метою підвищення ефективності юрисдикційної діяльності дільничного інспектора варто віднести до його компетенції розгляд справ про правопорушення, передбачені ст. 176, ч.1 ст. 154, ст. 180, ст. 173 КпАП. На думку дисертанта, до юрисдикції дільничних інспекторів міліції слід віднести розгляд справ також про інші адміністративні правопорушення, вчинені на його дільниці, врахувавши при цьому, що дільничний інспектор має право накладати стягнення лише у вигляді попередження або штрафу. Зважаючи на викладене, доцільно було б внести відповідні зміни до ст. 222 КпАП.
    9. Перша стадія провадження в справах про адміністративні правопорушення становить комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин проступку, їх фіксування та кваліфікацію. Дисертант пропонує свій варіант назви цієї стадії – “порушення справи про адміністративний проступок та здійснення попередніх дій”, яка охоплює більш широке коло дій, що можуть виконуватися дільничним інспектором міліції на цій стадії.
    10. В законодавстві України про адміністративну відповідальність на сьогодні види приводів порушення справи не закріплені, тому такими, на думку дисертанта, в КпАП слід визнати: звернення (письмові або усні) громадян; повідомлення посадових осіб органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій; повідомлення засобів масової інформації; повідомлення об’єднань громадян; безпосереднє виявлення проступку уповноваженою посадовою особою.
    11. Початковим моментом порушення справи можна вважати час, коли інформація (привід) про проступок надійшла до органу, стала відома посадовій особі, а моментом порушення провадження – перший крок, який робить дільничний інспектор для з’ясування обставин правопорушення, яке він сам безпосереднє виявив чи про яке до нього надійшла інформація.
    12. На думку дисертанта, в КпАП України необхідно закріпити види дій, які свідчать про порушення справи про адміністративний проступок.
    13. В КпАП України необхідно чітко визначити предмет доказування, основні види доказів, загальний порядок призначення і проведення експертизи, взяття проб і зразків для її проведення.
    14. Аналіз практики свідчить, що переважна більшість адміністративних справ (80 %) розслідується протягом трьох діб з моменту одержання інформації про проступок. На думку дисертанта, саме такий термін доцільно закріпити як єдиний термін з’ясування обставин по справі. У разі потреби, як виняток, розслідування може бути закінчено протягом десяти і більш днів. Терміни адміністративного розслідування обчислюються з дня порушення справи до моменту направлення її за підвідомчістю. Що ж стосується строку, протягом якого протокол має бути надіслано за підвідомчістю (якщо справа розглядається органом чи посадовою особою іншої системи), то цілком логічно для такого надіслання встановити триденний строк з дня його складання.
    15. На думку дисертанта, дільничний повинен мати право накладати і стягувати штраф та оформлювати попередження на місці вчинення правопорушення. Це питання все частіше обговорюється в літературі, і богато авторів виступає на підтримку цього і вважає, що такий порядок може мати набагато більший виховний вплив на порушника, ніж накладення штрафу та подальше його стягнення через певний проміжок часу.
    16. В ст. 262 КпАП необхідно передбачити можливість застосування адміністративного затримання в разі вчинення більшого числа правопорушень, в тому числі передбаченого ст. 177 КпАП.
    17. Для справ про адміністративні проступки доцільно передбачити єдиний строк розгляду. Варто встановити загальний строк для всіх правопорушень 7-10 днів з моменту одержання протоколу та інших матеріалів справи відповідним органом чи посадовою особою. Єдиний виняток мають становити справи про правопорушення, за які передбачено можливість застосування адміністративного затримання до розгляду справи.
    19. В удосконаленні адміністративно-юрисдикційної діяльності дільничного інспектора міліції можна визначити п’ять шляхів (напрямків):
    – перший напрямок полягає в удосконаленні законодавства про адміністративні правопорушення;
    – другий шлях пов’язаний з підвищенням професіоналізму дільничних інспекторів міліції;
    – третій шлях пов’язаний з вирішенням організаційних і організаційно-технічних питань, які дозволили б вивести статус та працю дільничного інспектора міліції на рівень, відповідний вимогам часу і всього суспільства;
    – зміст четвертого шляху становлять заходи щодо посилення контролю за адміністративно-юрисдикційною діяльністю міліції;
    – п’ятий шлях – загально-соціальний, який полягає у підвищенні статусу та авторитету дільничного завдяки збільшенню його повноважень, в тому числі адміністративно-юрисдикційних.





















    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    2. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
    3. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2001. – № 25-26. – Ст.131.
    4. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
    5. Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст.455.
    6. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
    7. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
    8. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст.504.
    9. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. –1991. – № 53. – Ст. 793.
    10. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. –1993. - № 52. - Ст. 490.
    11. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
    12. Про мови в УРСР: Закон Української РСР // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1989. – № 45. – Ст. 631.
    13. Про попередження насильства в сім’ї та заходи щодо вдосконалення форм і методів цієї діяльності: Закон України від 28 березня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст.70.
    14. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22 лютого 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000.– № 19. – Ст.143.
    15. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000р. // Відомості Верховної Ради України 2000. - № 40. – Ст. 338.
    16. Комплексна програма профілактики злочинності на 2001-2005 рр.: Указ Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 52. – Ст. 2258.
    17. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138 / 2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.
    18. Положення про Головне управління адміністративної служби міліції Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 20 листопада 1997 р. № 790.
    19. Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності служби дільничних інспекторів міліції: Указ Президента України № 27/2004 від 12 січня 2004 року.
    20. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 р. № 810/98 // Вісник державної служби України. – 1998. – № 3.
    21. Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України № 143 від 18 лютого 2002 року.
    22. Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення: Указ Президента України від 19 березня 1997 р. №273. // Голос України. – 1997. – № 51.
    23. Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ: Указ Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 // Офіційний вісник України. – 1996. – № 41. – Ст. 1557.
    24. Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР: Затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. // Збірник нормативних актів України з питань правопорядку. – К., 1993. – 583 с.
    25. Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Затверджено наказом МВС України від 20 жовтня 2003 р. № 1212 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 42. – Ст. 1774.
    26. Про організацію роботи міськрайорганів внутрішніх справ ГУМВС, УМВС України за зональним методом комплексного використання сил та засобів з попередження та розкриття злочинів: Наказ МВС України №1389 від 18 листопада 2003 р.
    27. Про заходи щодо вдосконалення охорони громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях: Наказ МВС України № 513 від 1 серпня 1995 р.
    28. Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ МВС України № 185 від 22 лютого 2001 р.
    29. Про організацію здійснення адміністратиного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі: Спільний наказ МВС, ДЦУПВП України № 1303/203 від 4 листопада 2003 р.
    30. Про порядок взаємодії органів та установ по виконанню покарань, територіальних ОВС і центрів зайнятості населення відносно надання особам, звільнених від відбуття покарання, допомоги в трудовому і побутовому влаштуванні, соціальної адаптації: Спільний наказ ДЦУПВП, МВС, МПСПУ № 250/1562/342 від 12 грудня 2003 р.
    31. Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань: Наказ ДДУВП, МВС № 270/1560 від 19 грудня 2003 р.
    32. Інструкція про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: Наказ МВС України № 400 від 14 квітня 2004 р.
    33. Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 1155 від 4 жовтня 2003 р.
    34. Про затвердження тимчасової Інструкції про роботу ЛТП України: Наказ МВС України № 397-98 1998 р.
    35. Про затвердження Інструкції про роботу лікувально-трудових профілакторіїв Державного департаменту України з питань виконання покарань: Наказ Державного департаменту України № 24 від 17 квітня 1999 р.
    36. Інструкція про порядок підготовки документів для направлення хворих та наркоманів на примусове лікування до спеціальних лікувальних закладів МОЗ України передачі цих матеріалів до суду: Наказ МВС України № 477-95 1995 р.
    37. Про затвердження Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини: Наказ МВС України № 306/680/21/66/5 від 10 жовтня 1997 р.
    38. Про попередження насильства в сім’ї: Наказ МВС України № 307 від 28 березня 2002 р.
    39. Про заходи щодо запобігання небезпечним діям з боку осіб, які страждають на тяжкі психічні розлади: Наказ МВС України № 346/877 від 19 грудня 2000 р.
    40. Про затвердження Інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ України по забезпеченню взаємодії з громадськими формуваннями по охороні громадського порядку: Наказ МВС України № 197 від 15 березня 2001 р.
    41. Про затвердження Інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ України щодо забезпечення взаємодії з населенням та громадськими формуваннями по охороні громадського порядку: Наказ МВС України № 133 від 9 лютого 2004 р.
    42. Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України: Наказ МВС України № 1155 від 4 жовтня 2003 р.
    43. Про створення умов для докорінного покращення роботи дільничних інспекторів міліції на території обслуговування: Наказ МВС України № 345 від 6 травня 2001 р.
    44. Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в установи охорони здоров’я і проведення огляду з використанням технічних засобів: Затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства юстиції України від 24 лютого 1995 р.
    45. Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ МВС України № 185 від 22 лютого 2001 р.
    46. Про затвердження Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху: Наказ МВС України № 1217 від 22 жовтня 2003 р.
    47. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ: Затверджений Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29 липня 1991 р. № 1368-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 45. – Ст. 599.
    48. Типове положення про комісію міського, районного та лінійного органу внутрішніх справ головних управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управлінь МВС України в областях, місті Севастополі та на транспорті: Наказ МВС України № 400 від 14 квітня 2004 р.
    49. Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: Наказ МВС України № 400 від 14 квітня 2004 р.
    50. Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями: Постанова Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 р.
    51. Правила тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах України: Затверджені наказом Міністерства житлово-комунального господарства УРСР, Міністерства сільського господарства УРСР і Міністерства охорони здоров’я УРСР від 17 червня 1980 р.
    52. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ за 2003 рік: Аналітично-статистичний збірник Департаменту інформаційних технологій МВС України. – Київ, 2003.
    53. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях. – М.: “ЮНВЕРС”, 2002. - 272 с.
    54. Аванесов Г.А. Криминология. – М.: Юрид. лит., 1984. – 410 с.
    55. Авер’янов В.Б. Адміністративна реформа. Науково-правове забезпечення // Віче. – 2002. – № 3. – С. 19-23.
    56. Авер’янов В., Лук’янець Д., Хорощак Н. Потрібні нові концептуальні засади створення проекту Кодексу України про адміністративні проступки // Право України. – 2004. – № 11. – С. 11-15.
    57. Авер’янов В.Б. Предмет адміністративного права: нова доктринальна оцінка // Право України. – 2004. – № 10. – С. 25-29.
    58. Авер’янов В.Б., Цвєтков В.В., Шаповал В.М. та ін. Державне управління. Теорія і практика. – К.: Юрінком, 1998. – 431 с.
    59. Агеенкова Г.Т. Меры административного пресечения: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – М., 1982. – 23 с.
    60. Адміністративна відповідальність в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. А.Т. Комзюка. 2-е вид., перероб. і доп. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2001. – 112 с.
    61. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. – К.: КІВС, 2002. – 141 с.
    62. Адміністративна діяльність міліції / за заг. Ред. акад. АПрНУ, проф. О.М. Бандурки: Підручник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутрю справ, 2004. – 448 с.
    63. Адмiнiстративна дiяльнiсть. Частина особлива: Пiдручник / За заг. ред. О.М.Бандурки. - Харкiв: Вид-во Ун-ту внутр. справ, “Еспада”, 2000. - 368 с.
    64. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177 с.
    65. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Общая. Учебник. Издание третье / Под ред. А.П. Коренева. – М.: Московская академия МВД России, Изд-во «Щит-М», 2000. – 304 с.
    66. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть Особенная. Учебник / Под ред. А.П. Коренева. – М.: МЮИ МВД России, Изд-во «Щит-М», 1998. – 346 с.
    67. Административная ответственность в СССР / Под ред. В.М. Манохина и Ю.С. Адушкина. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1988. – 168 с.
    68. Административная ответственность: Учебник / Агапов А.Б. – М.: Статут, 2000. – 250 с.
    69. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
    70. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел (милиции): Учеб. пособие / Под ред. А.П.Коренева. - М.: МВШМ МВД СССР, 1988. - 90 с.
    71. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел: Учебник / Под ред. Л.Л. Попова. - М.: Ака¬демия МВД СССР, 1990. – 223 с.
    72. Административное право и административный процесс: старые и новые проблемы (по материалам “Лазаревских чтений”) // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 5-32.
    73. Административное право. Общая и особенная части. Учебник / Под ред. докт. юрид. наук, проф. А.П. Коренева. – М.: МВШМ МВД СССР, 1986. – 487 с.
    74. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М.Козлова, Л.Л.Попова. – М.: Юристъ, 1999. – 728 с.
    75. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., – 1981. – Т. І. – 360 с.
    76. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. лит., 1982. – Т. 2. - 360 с.
    77. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: „Статут”, 1999. – 712 с.
    78. Алексеев С.С. Философия права. – М.: Изд-во НОРМА, 1999. – 336 с.
    79. Алёхин А.П. Административная ответственность на транспорте. – М., 1967. – 84 с.
    80. Алехин А.П., Кармолицкий А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: ЗЕРЦАЛО, ТЕИС, 1996. – 640 с.
    81. Алиев А.В. Криминальная толпа как социальный институт постсоветской России // Закон и право. – 2003. – № 9. – С. 37-38.
    82. Анджієвський В.С., Тимченко І.А. Нове законодавство про адміністративні правопорушення. – К.: Політвидав України, 1987. – 110 с.
    83. Андрійко О.Ф. Розвиток адміністративного права в Україні // Часопис Київського університету права. – 2001. – № 1. – С. 54-58.
    84. Андрєєва О.Б. Діяльність ОВС по профілактиці правопорушень в сучасних умовах: Автореф: дис.. канд. юр. наук: 12.00.07 / Ун-т внутр. справ, Х., – 1999. – 17 с.
    85. Анохіна Л.С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 2001. – 171 с.
    86. Арбузкин А.М. К вопросу о классификации мер административного воздействия, применяемых органами внутренних дел (милицией) в сфере охраны общественного порядка // Совершенствование административно-правовой деятельности органов внутренних дел: Сборник научных трудов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1988. – С. 11-23.
    87. Афанасьев К.К. Административный договор: Учебное пособие / МВД Украины, Луган. ин-т внутр. дел. – Луганск: РИО ЛИВД, 2001. – 72 с.
    88. Афанасьев К.К. Проблемы совершенствования административно-правовых форм и методов // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Спеціальний випуск. – Луганськ: Луганський інститут внутрішніх справ, 2000. – С. 240-247.
    89. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Укр. юрид. академія, 1994. – 158 с.
    90. Бандурка О.М. та ін. Партнерські взаємовідносини між населенням та міліцією: Підручник. – Харків: Вид-во Нац. Ун-ту внутр. справ, 2003. – 352с.
    91. Бандурка О. М. Професійна етика працівників органів внутрішніх справ: Навч. посібник. – Харків: Вид-во НУВС, 2001. – 220 с.
    92. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
    93. Бандурка О.М., Греченко В.А. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть: Монографія. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 304 с.
    94. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во НУВД, 2001. – 352 с.
    95. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. –Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 204 с.
    96. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник для вузов. – М.: БЕК, 1996. – 368 с.
    97. Бахрах Д.Н. Административно-процессуальное принуждение // Изв. вузов. Правоведение. – 1989. – № 4. – С. 59-64.
    98. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка: Учеб. пособие. - Свердловск: Юрид. ин-т, 1987. - 70 с.
    99. Бахрах Д.Н., Боннер А.Т. Административная юстиция: развитие и проблемы совершенствования // Сов. гос – во и право. – 1975. - № 8. – С. 13-21.
    100. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административ-ных правонарушениях: (Пособие для слушателей народных университетов). – М.: Знание, 1989. – 96 с.
    101. Бачинин В.А. Філософія права і злочину. – Х., 1999. – 425 с.
    102. Безсмертный А.К. Административно-правовые меры воздействия за нарушение общественного порядка: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – Х., 1990. – 16 с.
    103. Безсмертний Є.О. Адмінітративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1997. – 19 с.
    104. Бельский К.С. Административная ответственность: генезис, основные признаки, структура // Гос-во и право. – 1999. – № 12. – С. 12-20.
    105. Битяк Ю.П. Система адміністративного законодавства та система адміністративного права України // Українське адміністративне право: Збірник наукових праць. – Суми: ВВП “Мрія-1” ЛТД: “Ініціатива”, 2000. – С. 18-20.
    106. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій. – Харків: Націон. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 1996. – 160 с.
    107. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Х.: ООО “Одиссей”, 1999. – 224 с.
    108. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному управлінні. Адміністративна відповідальність: Конспекти лекцій. – Харків: Укр. юрид. академія, 1994. – 44 с.
    109. Битяк Ю.П., Комзюк А.Т. К концепции реформы административного законодательства и административного судопроизводства // Юридическая наука и проблемы формирования демократического государства Украина: Темат. сб. науч. тр. – К.: ИСИО, 1993. – С. 75-79.
    110. Білий П.М. Правова культура в адміністративній діяльності працівника міліції громадської безпеки: Автореф. … дис. канд. юрид. наук. – К.: НАВСУ, 1998. – 20 с.
    111. Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР. – Львів: Вища школа, 1975. – 176 с.
    112. Бражник С.И., Плишкин В.М., Тищенко П.И. Этика участкового инспектора милиции: Учебное пособие. – Киев: НИ и РИО КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1988. – 76 с.
    113. Брэбан Г. Французское административное право / Пер. с фр. Д.И. Васильева; Под ред. и со всуп. ст. С.В. Боботова. – М.: Прогресс, 1988. – 487 с.
    114. Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики: Автореф: дис.. канд. юр. наук: 12.00.07 / Ун-т внутр. справ, Х., – 2002. – 17 с.
    115. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. – Х.: «Одиссей», 2001. – 288 с.
    116. Васильев Ф.П. Процессуальность в административной ответственности. – М., 2001. – 247 с.
    117. Васильева Г.В., Студеникина М.С. Законодательство об административных правонарушениях (Словарь-справочник). – М.: Знание, 1986. – 128 с.
    118. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Адміністративна відповідальність: Навчальний посібник. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2001. – 142 с.
    119. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень: Навч. посібник / За заг. ред. Петкова В.П. – Запоріжжя: Юридичний ін-т МВС України, 2000. – 72 с.
    120. Вежновец В.Н. Оформление участковыми инспекторами дел об административных правонарушениях: Учеб. пособие. – Мн.: МВШ МВД СССР, 1990. – 66 с.
    121. Веремеенко И.И. Административно-правовые санкции. – М.: Юрид. лит., 1975. – 192 с.
    122. Веремеенко И.И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1982. – 112 с.
    123. Веремеенко И.И. Результаты работы ВНИИБД // Вестник ВНИИБД. – М., 1991. – С. 17.
    124. Веремеенко И.Н. О классификации мер административного принуждения // Весник МГУ. – 1978. – № 5. – С. 89-93.
    125. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 2002. – 668 с.
    126. Волович В.Ф. Проблемы теории административного процесса // Актуальные вопросы правоведения в современный период. – Томск: Томский ун-т, 1995. – С. 11-14.
    127. Воронцов Б.С., Гарбуз Б.И., Гиленсен В.М., Мачковский Г.И. Полиция и проблемы преступности в капиталистических странах. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1977. – 194 с.
    128. Гавриленко Д.А. Вопросы предупреждения правонарушений общественного порядка средствами административного принуждения // Общетеорети¬ческие проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка: Сб. науч. тр. – К.: КВШ МВД СССР, 1982. – С. 90-100.
    129. Галаган И.А. Теоретические проблемы административной ответственности по советскому праву: Автореферат дисс. ... докт. юрид. наук: ВНИИСЗ. – М., 1977. – 42 с.
    130. Зарубежный опыт: агрессорам – бой; тюрьма исправит // Вечерний Харьков. – 2005. – 11 января.
    131. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (государственное и материальноправовое исследование). – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1970. – 252 с.
    132. Галаган Й.А. Административная ответственность в СССР. – Воронеж: ВГУ, 1970. – С. 41.
    133. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР: Процессуальное регулирование. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1976. – 198 с.
    134. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні / Худож.-оформлювач О.Агєєв. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
    135. Гегель Г.В.Ф. Философия права: Пер. с нем. / Ред. и сост. Д.А.Керимов и В.С. Нерсесянц. - М.: Наука, 1990. – 316 с.
    136. Герасименко Є. До питання про адміністративну юрисдикцію в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 75. Правознавство. – 2000. – С. 74-77.
    137. Герасименко Є. Форми та види вини при вчиненні адміністративного правопорушення // Право України. – 1998. – № 7. – С. 80-86.
    138. Гижевский В.К. Меры административного принуждения, применяемые органами внутренних дел на транспорте: Учебное пособие. – К.: МВД СССР, 1986. – 75 с.
    139. Голосниченко И.П. Организация служб милиции, осуществляющих административную деятельность: Учебное пособие. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1984. – 96 с.
    140. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків за¬собами адміністративного права. - К.: Вища школа, 1991. - 207 с.
    141. Голосниченко И.П. Правовое регулирование административно-процессуальных действий, осуществляемых органами внутренних дел // Актуальные проблемы совершенствования административной деятельности органов внутренних дел в условиях развитого социализма. – К., 1983. – С. 67-70.
    142. Голосніченко І.П. Прогалини у правовому регулюванні порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення // Право України. – 2003. – № 7. – С. 73-77.
    143. Голосніченко І. Пропозиції щодо розвитку деяких видів профілактики // Рад. право. – 1991. - № 1. - С. 29-32.
    144. Голосніченко І.П., Коліушко І.Б. До проблеми відмежування адміністративних проступків від проступків, що підпадають під юрисдикцію суду // Право України. – 2001. – № 3. – С. 39-42.
    145. Голосніченко І.П. Розмежування компетенції між органами державної виконавчої влади та місцевим самоврядуванням і судове вирішення спорів між ними // Юридичний вісник. – 1996. - № 1. – С. 101.
    146. Голосніченко І., Стахурський М., Золотарьова Н. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки // Право України. – 2002. – № 2. – С. 26-30.
    147. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К.: КМУЦА, 1995. – 78 с.
    148. Григорьев В.Н. Обнаружение признаков преступления органами внутренних дел. Ташкент: ТВШ. МВД СССР. – 1986.
    149. Гуменюк В.А. Адміністративно-правове регулювання здійснення органами внутрішніх справ дозвільної системи: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків‚ 1999. – 201 с.
    150. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы: Учебник для студентов юрид. вузов и ф-тов. – Изд. 4-е, перераб., доп. – М.: Изд-во „Зерцало”, 1998. – 416 с.
    151. Даль В. Толковый словарь. – М .: Гослитиздат, 1935. – Т. 4. – 704 с.
    152. Денисов Ю.А. Общая теория правонарушения и ответственности. – Л.: Изд. ЛГУ, 1983. – 231 с.
    153. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: Актуальні проблеми реформування. / За заг. ред. В.Б. Авер’янова, І.Б. Коліушко. – К., 1999. – 52 с.
    154. Джагупов Г.В. Професіоналізм як умова здійснення міліцією провадження в справах про адміністративні правопорушення // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – № 28. – С. 405-410.
    155. Джагупов Г.В. Діяльність міліції щодо виконання постанов про накладення адміністративних стягнень: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 2002. – 214 с.
    156. Джагупов Г.В., Милорадова Н.Е. Сучасні питання застосування штрафу на місці // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – № 22. – С. 99-103.
    157. Джагупов Г.В. Сучасні проблеми стягнення адміністративного штрафу // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Спецвипуск. – С. 121-125.
    158. Додин Е.В. Гарантии законности административной ответственности. – К.: Знання, 1976. – 48 c.
    159. Додин Е.В. Доказывание в административно-юрисдикционной деятельности органов внутренних дел: Учебное пособие. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1985. – 100 с.
    160. Додин Е.В. Исполнение постановлений о наложении административных взысканий: Учеб. пособие. – Одесса: Юрид. литература, АО БАХВА, 1999. – 68 с.
    161. Додин Е.В. Понятие и виды оснований административной ответственности // Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка. – К., 1982. – С. 23-30.
    162. Додин Е.В. Доказывание и доказательства в правоприменительной деятельности органов советского управления. – К., 1976.
    163. Додин Е.В., Шкарупа В.К. Доказывание по делам об административных проступках, связанных с нарушениями антиалкогольного законодательства и наркоманий: Учеб. пособие. – Киев: НИ и РИО Киев. высш. шк. МВД СССР, 1989. – 62 с.
    164. Дорогих Н.М. Административно-правовые меры по преодолению пьянства и алкоголизма. – К.: Вища школа, 1988. – 256 с.
    165. Дубинский А.Я. Исследование процессуальных решений следователей. Правовые и организационные проблемы. – К.: Наукова думка. – 1984.
    166. Дугенец А.С. Процессуальные сроки в производстве по делам об административных правонарушениях: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – М., 1995. – 22 с.
    167. Дымченко М., Князев С. Административное задержание и доставление // Соц. законность. – 1988. – № 5. – С. 36-37.
    168. Єгупенко В.В. Заходи запобігання та припинення адміністративних правопорушень на транспорті органами Державної автомобільної інспекції МВС України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 2002. – 19 с.
    169. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения // Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60-68.
    170. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. – Л.: Лениздат, 1973. – 328 с.
    171. Жеребкин В.Е. Оценочные понятия права. — Харьков, 1976. — С. 9.
    172. Жогин Н.В., Фаткулин Ф.Н. Возбуждение уголовного дела. – М.: Госюриздат, 1961. – 157 с.
    173. Жулев В., Короткова Т. Штраф на месте. Какова его эффективность? // Соц. Законность. – 1970. – № 9. – С. 70-71.
    174. Зеленько В.Л. Вопросы теории и практики применения милицией мер административного пресечения правонарушений: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. – Харьков, 1976. – 17 с.
    175. Заморин А.К., Попов С.И. Взгляд с той стороны. По материалам исследования в ВТК // Вопросы совершенствования работы подразделений милиции общественной безопасности: Сборник №2. –М.: ГУООП МВД России, ВНИИ МВД России, 1995. –102 с.
    176. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности. Дисс. ... канд. юрид. наук. – Одесса, 2001. – 191 с.
    177. Иванов Ф.С., Литкевич Б.И., Сазонов М.Я. Применение оружия как мера процессуального принуждения, осуществляемого милицией и другими подразделениями Министерства внутренних дел // Проблемы административ¬ного права и совершенствования деятельности органов внутренних дел: Сб. науч. трудов. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1981. – 84-89 с.
    178. Игитов В.И. Административно-правовые и общественные меры воздействия в области охраны общественного порядка: Автореф. дисс. канд. юрид. наук. – М., 1965. – 16 с.
    179. Игошев К.Е., Миньковский Г.М. Семья, дети, школа. – М., 1989. – 126с.
    180. Инкис А. Как повысить эффективность административного наказания // Законность. – 1997. – № 11. – С. 25-26.
    181. Калаянов Д.П. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції, та їх профілактика: Автореф. дисс... канд. юрид. наук. – Одеса, 1998. – 16 с.
    182. Калаянов Д.П. Административно-юрисдикционная деятельность органов внутренних дел Украины. Учеб. пособие. – Одеса: АО БАХВА, 2000. – 128 с.
    183. Калаянов Д.П., Остюченко С.М., Аносенков А.А. Правова регламентація адміністративного затримання правопорушників міліцією України: Науково-практична розробка. – Вид. 2-е, доп. – Одеса: Одеський ін-т внутр. справ, 2002. – 42 с.
    184. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юридична література, 2001. – 304 с.
    185. Кинчене Л.В. Исполнение органами внутренних дел постановлений о наложении административных взысканий: Дис. … канд. юрид. наук. – М., 1999. – 159 с.
    186. Кирилов Д.А. Индивидуальная профилактика преступлений органами внутренних дел. – Тюмень, 1994.– 171 с.
    187. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией: Учеб. пособие. – М.: МВШМ МВД СССР, 1987. – 60 с.
    188. Клочкова А.В. Криминологический аспект исследований пьянства и алкоголизма (исторический подход) // Вестник Московского университета. Сер. 11, Право. – 2004.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины