ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА В УКРАЇНІ :

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП.....................................................................................................................3

РОЗДІЛ I. ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ВИДАТКІВ НА
БУДІВНИЦТВО ЖИТЛА
1.1. Поняття фінансування будівництва житла..................................................10
1.2. Правове регулювання фінансування будівництва житла для
соціально незахищених верств населення..........................................................27
1.3. Проблеми вдосконалення класифікації видатків на фінансування
будівництва житла в Україні................................................................................36
Висновки до Розділу I...........................................................................................45

РОЗДІЛ II. ПРАВОВА РЕГЛАМЕНТАЦІЯ БЮДЖЕТНОГО
ФІНАНСУВАННЯ БУДІВНИЦТВА ЖИТЛА
2.1. Правові засади бюджетного фінансування будівництва житла.................50
2.2. Проблеми правового регулювання фінансування будівництва
житла для потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.........................61
2.3. Проблеми правового регулювання фінансування будівництва
житла для військовослужбовців та членів їх сімей............................................81
Висновки до Розділу II..........................................................................................94

РОЗДІЛ III. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
КРЕДИТУВАННЯ БУДІВНИЦТВА ЖИТЛА
3.1. Поняття, особливості та види державного кредитування
будівництва житла.................................................................................................97
3.1.1. Правове регулювання державного кредитування будівництва
житла для молоді.................................................................................................108
3.1.2. Правові основи державного кредитування будівництва житла
для селян...............................................................................................................120
3.1.3. Державне кредитування індивідуального житлового
будівництва для репатріантів.............................................................................132
3.2. Особливості правовідносин у сфері банківського кредитування
будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково з бюджету...........139
3.2.1. Компенсація відсотків за кредитами банків молоді на
будівництво житла...............................................................................................154
3.2.2. Кредитування будівництва житла для державних службовців і
військовослужбовців та членів їх сімей............................................................161
Висновки до Розділу III......................................................................................179

ВИСНОВКИ........................................................................................................185

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................198

В С Т У П

Актуальність теми дослідження. Розвиток ринкової економіки в сучасних умовах вимагає особливої уваги до питань фінансової діяльності держави, а саме у сфері правового регулювання державних видатків. Зокрема, в останній час особливо актуально стоїть питання щодо фінансування будівництва житла. Це зумовлюється, насамперед, необхідністю забезпечення реалізації конституційного права на житло передбаченого ст. 47 Конституції України.
Питання фінансування будівництва житла на сьогодні є гострим як для України, так і інших країн пострадянського простору. Причиною є те, що по-перше, Україні в спадок від СРСР залишилися великі черги громадян, які потребують покращення житлових умов. По-друге, у зв’язку із дефіцитом бюджетних коштів, будівництво житла майже не фінансувалося. По-третє, власних джерел доходів фізичних осіб є недостатньо для вирішення цієї проблеми у зв’язку з великою вартістю будівництва житла, та у зв’язку з тим, що майже третина населення України перебуває за межею бідності.
Однією з найскладніших проблем в сучасний період в Україні є забезпечення житлом громадян, які потребують в цьому допомоги з боку держави. Необхідно зазначити, що на державному рівні затверджені відповідні програми, які призначені врегулювати цю сферу відносин і вирішити зазначену проблему. Поряд з цим, відсутня необхідна систематизація і деталізація цих нормативних актів. Більше того, сама проблема вимагає наукового, обґрунтованого підходу для її вирішення.
В умовах щорічного дефіциту бюджетних коштів для держави та органів місцевого самоврядування актуальною є проблема щодо визначення напрямів та форм використання державних коштів для найефективнішого виконання своїх завдань та функцій, зокрема такого важливого завдання, як будівництво житла. У правових нормах у зв’язку з розвитком цієї сфери з’являються нові поняття, які вимагають наукового осмислення та деталізації.
Питання фінансування капітальних вкладень в радянський період досліджувались в роботах вчених-юристів: М.І. Баришева, В.В. Бесчеревних, Л.К. Воронової. Водночас, слід зазначити, що у 1972 р. І.М. Машталер здійснив перше комплексне дослідження питань фінансування та кредитування житлового будівництва, з точки зору економічної науки. В сучасний період питання фінансування капітальних вкладень розглядаються у працях таких вітчизняних вчених, як Л.К. Воронова, А.А. Нечай, С.О. Ніщимна. Зазначеній проблемі приділялася увага також російськими науковцями: О.Н. Горбуновою, О.Ю. Грачевою, Ю.О. Крохіною, Н.А. Куфаковою, Н.І. Химичевою, О.В. Покачаловою, Е.Д. Соколовою. Разом з тим в наукових дослідженнях не визначалися особливості фінансування житлового будівництва, ґрунтовно не аналізувалась його правова регламентація.
Актуальність теми дисертації зумовлюється, також, відсутністю у вітчизняній науці комплексного дослідження, присвяченого питанням правового регулювання фінансування будівництва житла. Необхідність такого дослідження обумовлюється також недосконалістю правового регулювання зазначених відносин в Україні. Переважно, питання фінансування будівництва житла врегульовуються підзаконними нормативними актами, що не відповідає вимогам Конституції України та Бюджетного кодексу України.
Важливим в науковому плані для автора під час роботи над дисертацією були теоретичні висновки фахівців юридичної науки: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Н.В. Агафонової, С.С. Алексєєва, О.М. Вінник, Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, М.А. Гурвіча, О.О. Дмитрик, І.Б. Завірухи, Н.К. Ісаєвої, М.В. Карасьової, Н.С. Кузнєцової, М.П. Кучерявенка, В.О. Лєбєдєва, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, В.Ф. Погорілка, Н.Ю. Пришви, Ю.А. Ровінського, Н.В. Сидорової, М.В. Харенка.
Автор використовував положення економічної науки представлені в роботах Аллана Біла, В.М. Бузирьова, Л.О. Дробозіної, В.В. Ковальова, Ю.В. Пасічника, А.В. Федорченка.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота здійснювалася у зв’язку з темами наукових досліджень відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України „Проблеми правового забезпечення реформування державного управління (адміністративної реформи) в Україні” (номер державної реєстрації 0102U001602).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексне вивчення питань правого регулювання фінансування будівництва житла в сучасний період розвитку та становлення України як правової соціальної держави, а також поглиблення теорії фінансового права, визначення сфери фінансово-правового регулювання відносин, що виникають в процесі фінансування будівництва житла, визначення його видів та особливостей.
Для досягнення цієї мети автором були поставлені такі завдання:
розкрити сутність поняття „фінансування будівництва житла” та дати його визначення;
з’ясувати особливості таких видів фінансування будівництва житла як бюджетне фінансування, державне кредитування будівництва житла та банківське кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів;
дослідити фінансові правовідносини у галузі банківського кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів;
обґрунтувати необхідність розвитку бюджетного фінансування будівництва житла, державного кредитування будівництва житла та банківського кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів у вирішені соціальних проблем у державі;
визначити напрями вдосконалення правового регулювання фінансування будівництва житла.
Об’єктом дослідження є фінансові правовідносини, що виникають у сфері фінансування будівництва житла в Україні, які мають публічно-правову природу та пов’язані з рухом публічних фондів коштів.
Предметом дослідження є нормативно-правові акти України, що виступають засобами правового регулювання фінансування житлового будівництва в Україні.
Методи дослідження складає система загально-філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз досліджуваного предмету. З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження, автор застосовує наступні методи:
- метод системного аналізу (надав можливість дослідити взаємозв’язок і розмежування сфери фінансово-правового та цивільно-правового регулювання банківського кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів);
- логічний метод (його використання дозволило проаналізувати суспільні відносини, що регулюються нормами фінансового права, та правові норми, що регулюють фінансування будівництва житла);
- порівняльно-правовий метод (застосовувався з метою врахування досвіду правового регулювання фінансування будівництва житла, зокрема для репатріантів, в таких іноземних державах, як Ізраїль та Німеччина та можливостей застосування досвіду цих країн в Україні);
- формально-юридичний метод (за його допомогою автор тлумачив правові норми, які регулюють фінансування будівництва житла);
- статистичний метод (надав можливість дослідити динаміку виконання програм фінансування будівництва житла в Україні).
На підставі реального пізнання, особистого спостереження, статистичної обробки довідкової інформації, інформаційних даних компетентних органів, публікацій у періодичних виданнях, досліджувались деякі аспекти фінансування будівництва житла в Україні.
Наукова новизна дисертаційного дослідження. Дисертаційне дослідження є першим в Україні комплексним дослідженням проблем правового регулювання фінансування будівництва житла, в якому визначені та обґрунтовані основні напрями вдосконалення чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері фінансування будівництва житла. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні нових наукових положень, уточненні змісту окремих понять і термінів, що мають значення для науки, практики та вдосконалення законодавства, а саме:
визначено поняття фінансування будівництва житла як засноване на правових нормах планове, цільове, безповоротне виділення державних коштів та коштів місцевого самоврядування на будівництво житла, яке носить, головним чином, адресний характер, та визначені його види;
зроблено висновок, що в Україні поряд з бюджетним фінансуванням будівництва житла з’явилися та отримали розвиток державне кредитування будівництва житла та банківське кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів, які мають особливі ознаки за джерелом фінансування, змістом та порядком затвердження фінансових планів, цільовим, адресним та пооб’єктним спрямуванням бюджетних коштів, правовим статусом установ, які здійснюють розпорядження бюджетними коштами;
визначено поняття державного кредитування будівництва житла як методу виділення коштів, при якому вільні державні кошти виділяються на виконання відповідної програми будівництва житла (цільове) для певних категорій громадян (адресне) на умовах строковості, зворотності, як правило, відплатності, у безготівковій формі в межах коштів, передбачених в бюджеті на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел; та визначено його особливості, а також здійснена класифікація його видів;
здійснена характеристика особливостей банківського кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів;
обґрунтовано положення про необхідність створення державного реєстру осіб, які одержують допомогу з боку держави та органів місцевого самоврядування на фінансування будівництва житла, з метою забезпечення належного контролю та недопущення зловживання з боку фізичних осіб;
сформульовано пропозиції щодо необхідності чіткого визначення в законодавстві поняття соціально незахищених категорій громадян, з метою забезпечення реалізації їх конституційних прав, в тому числі, права на житло;
обґрунтовано необхідність щодо конкретизації в бюджетній класифікації видатків на будівництво житла та згрупуванні їх за видами фінансування, з метою вдосконалення їх планування та забезпечення належного контролю за їх цільовим та ефективним використанням;
зроблено висновок щодо необхідності визначення на рівні закону критеріїв платоспроможності громадян, які мають право скористатися відповідним напрямом програми фінансування будівництва житла;
обґрунтовано необхідність прийняття Законів „Про соціальне житло”, „Про бюджетну класифікацію”, „Про фінансування будівництва житла”, „Про державний реєстр осіб, які одержують допомогу з боку держави та органів місцевого самоврядування на фінансування будівництва житла”.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у подальших наукових дослідженнях в галузі фінансового права. Ряд сформульованих в дисертації положень має дискусійний характер і може слугувати для наступних наукових досліджень питань правового регулювання фінансування будівництва житла. Розроблені положення можуть бути використані у процесі підготовки відповідних розділів підручників, навчальних посібників, а також при викладені курсу „Фінансове право” та його спецкурсів. Розроблені та сформульовані конкретні пропозиції вдосконалення правового регулювання фінансування будівництва житла, які можуть бути використані в законотворчій діяльності.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, на факультеті права Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”. Окремі результати дисертації оприлюднені у доповідях на міжнародних і всеукраїнських конференціях, зокрема: „Фінансово-правова доктрина постсоціалістичної держави” (м. Чернівці, 22–24 вересня 2003 р.; тези опубліковані), „Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті Європейських інтеграційних процесів” (м. Київ, 28–29 квітня 2004 р.); у 10-тій Щорічній науковій конференції Національного університету „Києво-Могилянська Академія” (м. Київ, 26–30 січня 2004 р.) та Десятій регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 5–6 лютого 2004 р.; тези опубліковані).
Крім того, основні результати дисертаційного дослідження викладено у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та у двох збірниках матеріалів конференцій.
Структура дисертаційного дослідження обумовлена об’єктом дослідження, відображає мету і завдання дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, загальних висновків, списку використаних джерел (258 найменувань). Загальний обсяг дисертації становить 224 сторінки, з них 27 сторінок займає список використаних джерел.

Список литературы

В И С Н О В К И

Виходячи із змін економічних основ нашого суспільства, змін пріоритетів у здійснені публічної влади необхідно по новому підійти до з’ясування ролі держави у вирішенні житлової проблеми громадян шляхом фінансування будівництва житла.
Право на житло гарантовано ст. 47 Конституції України. Зазначена норма містить також напрями діяльності держави та органів місцевого самоврядування у забезпеченні реалізації права на житло. Зокрема, держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату.
В ході дисертаційного дослідження правового регулювання фінансування будівництва житла, автор дійшов наступних висновків.
1. На сьогодні можна говорити про створення принципово нового складного і багаторівневого механізму фінансування будівництва житла.
Система фінансування будівництва житла передбачає залучення не лише державних коштів та коштів органів місцевого самоврядування, а й залучення коштів працездатного населення та коштів юридичних осіб різних форм власності та господарювання.
Разом з тим, в науці фінансового права України відсутнє комплексне дослідження, присвячене питанням правового регулювання фінансування будівництва житла. Необхідність такого дослідження обумовлюється також недосконалістю правового регулювання зазначених відносин в Україні. Більш того, сама проблема вимагає наукового, обґрунтованого підходу для її вирішення.
2. Автор розглядає фінансування будівництва житла як складову частину фінансування.
Виходячи із основних пріоритетів діяльності держави її соціальної направленості можна визначити:
Фінансування будівництва житла як засноване на правових нормах планове, цільове, безповоротне виділення державних коштів та коштів місцевого самоврядування на будівництво житла, яке носить, головним чином, адресний характер.
Вважаємо, в даному визначенні, серед іншого, відображена позиція автора щодо підтримки наукових положень деяких вчених стосовно того, що поняття фінансування має два значення: а) будь-яка видача коштів, незалежно від джерел і форм видачі (є зворотна так і беззворотна форми); б) тільки беззворотна форма видачі коштів.
На сьогодні в Україні, поряд з виділенням коштів на будівництво житла на безоплатній та безповоротній основі, яке все більше набуває ознак адресності (виключно за рахунок коштів держави та органів місцевого самоврядування), є поширеним державне кредитування будівництва житла (поряд з коштами держави та органів місцевого самоврядування, які покривають більшу частину вартості будівництва житла, має місце залучення коштів самих громадян) та банківське кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів (при фінансуванні будівництва житла залучаються кошти, банківської установи, кошти фізичної особи, держава, в свою чергу, частково компенсує тільки частину зобов’язання за рахунок бюджетних коштів). Всі три види фінансування будівництва житла є соціально направленими програмами.
Бюджетне фінансування будівництва житла, державне кредитування будівництва житла та банківське кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів мають особливі ознаки за джерелом фінансування, змістом та порядком затвердження фінансових планів, цільовим, адресним та пооб’єктним спрямуванням державних коштів, правовим статусом установ, які здійснюють використання бюджетних коштів.
3. На сучасному етапі розвитку економічних відносин для бюджетного фінансування будівництва житла є характерним те, що 1) використання місцевими радами субвенцій, передбачених законом про державний бюджет, здійснюється виключно на цілі та об’єкти визначені законом про державний бюджет; 2) перелік об’єктів фінансування визначається або рішенням Кабінету Міністрів України на умовах конкурсного відбору інвестиційних об’єктів, або затверджується відповідними рішеннями місцевих рад та погоджується з Міністерством фінансів України; 3) бюджетне фінансування будівництва житла є, як правило, адресним (адресність відсутня при виділенні субвенцій на виконання інвестиційних проектів); 4) бюджетне фінансування будівництва житла здійснюється, як правило, на умовах співфінансування, з обов’язковою попередньою оплатою місцевими радами визначеної суми коштів з місцевого бюджету.
Запропоновано визначити бюджетне фінансування будівництва житла як метод виділення коштів, при якому бюджетні кошти безоплатно та безповоротно виділяються на виконання відповідної програми будівництва житла (цільове) на певний об’єкт, для певної категорії громадян, як правило, на умовах співфінансування (за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів).
4. Для вирішення проблеми забезпечення реалізації громадянами права на житло Україна застосовує такий нетрадиційний для нашої країни до останнього часу метод як кредитування будівництва житла за рахунок бюджетних коштів. Суттєвим моментом є те, що при кредитуванні будівництва житла “держава не керується принципом доходності” [23, с. 42].
Автором запропоноване таке визначення державного кредитування будівництва житла. Державне кредитування будівництва житла – це метод виділення коштів, при якому вільні державні кошти виділяються на виконання відповідної програми будівництва житла (цільове) для певних категорій громадян (адресне) на умовах строковості, зворотності, як правило, відплатності, у безготівковій формі в межах коштів, передбачених у бюджеті на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел.
Державне кредитування будівництва житла включає такі види:
а) в залежності від джерела виділення коштів: 1) бюджетне; 2) позабюджетне;
б) за умовою повернення державних коштів: 1) зворотне; 2) частково зворотне;
в) за умовою відплатності: 1) відплатне; 2) безоплатне; 3) пільгове (безоплатне та частково зворотне);
г) за формою надання та повернення коштів: 1) безготівкове; 2) матеріальними ресурсами;
д) в залежності від адресності спрямування коштів: 1) для молоді; 2) для селян; 3) для репатріантів.
Автором виділено особливості державного кредитування будівництва житла, які допомагають виділити серед інших видів фінансування. Зокрема, особливостями державного кредитування будівництва житла є:
- правовим актом про бюджет визначаються мета спрямування бюджетних коштів, умови надання державного кредитування, а також обсяг бюджетних ресурсів. Отже, правовий акт про бюджет (закон чи рішення органу місцевого самоврядування) завжди є необхідною умовою для законності використання коштів органами управління на здійснення державного кредитування будівництва житла;
- програмами державного кредитування будівництва житла передбачено, що держава, за рахунок бюджетних коштів покриває лише частину вартості будівництва житла, інша ж частина покривається за рахунок власних коштів громадян. Незважаючи на те, що бюджетні кошти, складають вагому частину серед джерел державного кредитування будівництва житла, вони не є виключними. Джерелами державного кредитування будівництва житла, крім бюджетних коштів, можуть бути позабюджетні кошти, кошти державних та комунальних підприємств, від виконання своєї діяльності, а також власні кошти фізичних осіб, які беруть участь у даних відносинах. До джерел державного кредитування будівництва житла належать також міжнародні кредити та благодійні кошти;
- таким кредитом особа може скористатися лише один раз і лише за однією з програм державного кредитування будівництва житла або банківського кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів;
- державне кредитування будівництва житла є добровільним. Проте, як і в будь-яких інших інститутах фінансового права ця добровільність обмежена імперативністю з боку державних приписів, оскільки всі умови кредитних відносин визначені державою в безумовному, односторонньому порядку (строк, платність, вид, підстави припинення та зміни). Також у цих відносинах відсутня рівність сторін.
При державному кредитуванні будівництва житла має місце двосторонність руху коштів. Спочатку держава акумулює вільні кошти і направляє їх на будівництво житла для певних категорій громадян, а потім громадяни, які отримали такий кредит повинні повернути державі ці кошти, а також, у передбачених випадках, відсотки за користування державними коштами. Кошти від повернення бюджетних коштів за державним кредитуванням, а також одержані від продажу майна та іншого забезпечення, які надаються громадянам, які одержали державне кредитування, повертаються до відповідного бюджету і зараховуються до надходжень спеціального фонду відповідного бюджету та одночасно направляються на подальше надання кредитів за відповідною програмою.
Державне кредитування будівництва житла здійснюється лише за умови забезпечення фізичною особою свого зобов’язання по поверненню зазначеного кредиту та, у разі необхідності, відсотків за користування ним.
Обов’язковою умовою надання державного кредиту на будівництво житла є підтвердження фізичною особою своєї платоспроможності. Проте, критерії платоспроможності у законодавстві не визначено. Умова зворотності бюджетних коштів пов’язана з умовою строковості.
5. Починаючи з 2003 р. Кабінетом Міністрів України розроблено декілька програм, які передбачають можливість використання коштів банківських установ, фізичних осіб та бюджетних для вирішення проблеми забезпеченості житлом певних категорій громадян.
Неоднозначність у тлумаченнях, які використовуються у законодавстві стосовно зазначеного виду кредитування спонукала до вироблення єдиного терміну – банківське кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів, яке, на нашу думку, виражає його сутність.
Банківське кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів – це метод виділення коштів при якому вільні кошти державного бюджету виділяються на компенсацію частини зобов’язання фізичної особи за банківським кредитуванням на умовах строковості.
Для банківського кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів є характерним:
а) держава чітко визначає той розмір кредиту, компенсація зобов’язання за яким може провадитися за рахунок бюджетних коштів. Для того, щоб у держави виникли зобов’язання щодо компенсації зобов’язань за рахунок бюджетних коштів зазначені кошти повинні бути обов’язково передбачені в державному бюджеті на зазначену мету;
б) за користування банківським кредитом необхідно сплачувати відсотки. Розмір відсотків за користування банківським кредитом на будівництво житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів чітко визначений постановами Кабінету Міністрів України, і не може бути змінений за згодою сторін у кредитному договорі. Так само вирішено питання і щодо погашення основної суми кредиту та відсотків за користування банківським кредитом на будівництва житла для військовослужбовців. Відплатність та зворотність коштів до бюджету відсутні;
в) державно-владний характер проявляється також в тому, що банківським кредитуванням будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів фізична особа може скористатися лише раз у своєму житті;
г) у відносинах з банківського кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів беруть участь три сторони: держава та органи місцевого самоврядування, банківська установа, безпосередній розпорядник бюджетних коштів. Такий склад правовідносин притаманний для видаткових правовідносин.
Фізичні особи (молодь, військовослужбовці, державні службовці) безпосередньої участі у відносинах з компенсації зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів не беруть;
д) строк на який видається банківський кредит на будівництво житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів визначається в односторонньому державному порядку, і є значно більшим ніж при іпотечному кредитуванні.
Отже, між бюджетним фінансуванням будівництва житла та банківським кредитуванням будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів існує відмінність. Вона полягає у тому, що, вступаючи у відносини даного виду кредитування держава на 20 років вперед бере на себе зобов’язання щодо безоплатного та безповоротного виділення коштів з бюджету на зазначену мету. При бюджетному фінансуванні будівництві житла зобов’язання у держави щодо безоплатного та безповоротного виділення коштів з бюджету виникають щорічно на підставі правового акту про державний бюджет.
Від державного кредитування будівництва житла банківське кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів відрізняється тим, що при державному кредитуванні будівництва житла має місце зворотність руху коштів до бюджету.
6. З часу прийняття Конституції України в нашій державі як і в країнах пострадянського простору з’являється нова категорія житлового будівництва – соціальне житлове будівництво, яке є похідним від терміну “соціальне житло”.
Необхідно виконати вимогу ч. 2 ст. 47 Конституції України і на рівні Закону України „Про соціальне житло” детально визначити вичерпний перелік категорії осіб, яким житло може надаватися державою та органами місцевого самоврядування безоплатно та ті категорії осіб, які мають право на отримання соціального житла, за доступну для них плату, а також визначити поняття соціального житла та джерела фінансування будівництва соціального житла.
7. З метою створення оптимального механізму правового регулювання фінансування будівництва та реконструкції житла необхідно на рівні Закону „Про фінансування будівництва житла” визначити поняття, зміст та етапи будівництва. Це дозволить чітко визначити терміни, етапи та нормативне забезпечення фінансування зазначених об’єктів, а також, з’ясувати, скільки коштів держава витрачає безпосередньо на будівництво житла, чи використовуються ці кошти ефективно, раціонально та економно.
8. Необхідно на рівні Закону „Про фінансування будівництва житла” визначити критерії платоспроможності громадян, отже ті категорії осіб, які мають право скористатися відповідним напрямком програми (бюджетне фінансування, державне кредитування чи банківське кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів), а також на рівні закону визначити механізм реалізації зазначеного права. Необхідно розмежувати на рівні закону відповідні обов’язки в цій сфері держави та органів місцевого самоврядування.
9. Вважаємо, що практику визнання захищеними статтями видатків бюджету на будівництво житла для військовослужбовців необхідно продовжити до закінчення реформування Збройних Сил України та забезпечення житлом для постійного проживання військовослужбовців і членів їх сімей, та поширити її на інші категорії громадян, житло для яких будується із залученням бюджетних коштів.
10. Вважаємо, необхідно визначити на законодавчому рівні, по-перше, право державних службовців усіх рівнів на одержання безоплатного житла, проте виключно в межах норм Закону „Про соціальне житло”. По-друге, визначити, що житло, яке будується для керівників центральних органів виконавчої влади, народних депутатів, виключно за рахунок бюджетних коштів є службовим житлом, отже при звільнені з посади чи закінченні повноважень, таке житло повинно передаватися іншим особам, які призначені (обрані) для виконання відповідних функцій.
Допомоги з боку держави на вирішення житлового питання потребують і інші категорій громадян, які не можуть реалізувати право на житло в наслідок відсутності необхідного правового механізму. Необхідно, по-перше, виконати вимоги законодавства та розробити державну комплексну програму „Житло інвалідам”. По-друге, розробити механізми реалізації права інвалідів, військовослужбовців, репатріантів, селян, Чорнобильців, потерпілих на житло, шляхом одержання бюджетного фінансування будівництва житла, державного кредитування чи банківського кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів.
11. Велике значення для бюджетної діяльності держави має впорядкування, ефективність та раціональність використання бюджетних коштів на виконання її завдань і функцій. Від цього, значною мірою, залежить забезпечення конституційних прав громадян та їх головних потреб. Важливу роль в цьому відіграє Бюджетна класифікація.
Враховуючи виключну роль та важливість Бюджетної класифікації, вважаємо необхідним забезпечити належний рівень її правового регулювання – законодавчий. На нашу думку необхідно на законодавчому рівні чітко визначити поняття, зміст та склад поточних і капітальних видатків, оскільки, вони мають різні правові режими.
Вважаємо, у Бюджетній класифікації за кодом 1062 допомога на забезпечення житлом необхідно передбачити окремо підрозділ для визначення суми коштів для забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, репатріантів та інших соціально незахищених громадян.
Також, на сьогодні, виникла необхідність в більш чіткій конкретизації в Бюджетній класифікації видатків на будівництво житла та згрупуванні їх за видами фінансування, зокрема, бюджетне фінансування будівництва житла, державне кредитування будівництва житла, банківське кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів.
Зазначене згрупування надасть можливість чітко визначити і планувати обсяг коштів необхідних державі для будівництва житла; здійснювати чіткий контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, а також, визначити осіб, відповідальних за бюджетне правопорушення, та здійснювати аналіз виконання програм Уряду.
12. Вважаємо за необхідне ч. 3 ст. 17 Бюджетного кодексу України викласти у новій редакції, зазначивши, що у складі місцевих бюджетів утворюються бюджети розвитку, кошти яких є коштами цільового призначення. Таке визначення, на нашу думку, по-перше, відобразить волю законодавця щодо утворення бюджетів розвитку у складі спеціального фонду у разі прийняття закону про державний бюджет з розподілом на загальний та спеціальний фонди; по-друге, зазначить, що якщо місцевий бюджет прийнято без розподілу на загальний та спеціальний фонди, бюджет розвитку все рівно утворюється; по-третє, одразу визначить, що кошти бюджету розвитку мають цільове призначення.
13. На сьогодні виникла нагальна потреба у створенні державного реєстру осіб, які одержують кредити за програмами державного кредитування будівництва житла та банківського кредитування будівництва житла з компенсацією зобов’язань частково за рахунок бюджетних коштів. Ця необхідність зумовлена тим, що головною особливістю зазначених програм кредитування будівництва житла є вимога про те, що таким кредитом фізична особа може скористатися лише раз у своєму житті за однією із передбачених програм. Разом з тим, відповідальних виконавців зазначених програм дуже багато. Отже, для забезпечення можливості здійснення реального контролю за використанням бюджетних коштів та запобігання можливості використання бюджетних коштів однією особою за декількома програмами, необхідно створити зазначений державний реєстр. До нього також необхідно вносити дані стосовно фізичних осіб, які користуються регіональними програмами кредитування будівництва житла за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Доцільно, покласти функції на ведення зазначеного реєстру на Міністерство фінансів України або спеціально створений орган державного управління.
Необхідно на рівні Закону „Про державний реєстр осіб, які одержують допомогу з боку держави та органів місцевого самоврядування на фінансування будівництва житла” визначити коло осіб, які будуть мати право одержувати інформацію з зазначеного реєстру в порядку виконання їх службових (посадових) обов’язків, визначити умови і порядок одержання такої інформації, та відповідальність за її розголошення.
14. Проведене дослідження свідчить, що держава не заохочує підприємства, установи, організації здійснювати будівництво житла для зазначених категорій осіб, сімей. Зокрема, підприємство бере на себе виконання обов’язку держави щодо забезпечення житлом осіб, постраждалих та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи і здійснює будівництво житла за рахунок власного прибутку. А держава бере не себе зобов’язання відшкодувати вартість будівництва цього житла за умови належного фінансування та підходу черги в загальному реєстрі осіб, які потребують поліпшення житлових умов, через 8–10 років. Саме такий час стоять Чорнобильці-інваліди на черзі для забезпечення їх житлом.
Враховуючи зазначене вважаємо за доцільне закріпити на рівні Закону можливість повернення коштів тим підприємствам, установам, організаціям, які здійснюють будівництво житла для осіб, віднесених до категорії 1 та 2, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, протягом наступного року після здачі в експлуатацію зазначеного житла, за умови, що відповідні дані були подані до виконавчих органів місцевого самоврядування не пізніше 1 серпня року, що передує плановому, а до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не пізніше 15 серпня для врахування необхідних показників у складі видатків Державного бюджету.
15. Потребують належного правового врегулювання взаємовідносини Державного казначейства, Міністерства фінансів України та органів місцевого самоврядування у сфері використання коштів субвенцій з Державного бюджету на соціальні програми, одними з яких, відповідно до п. 4 ст. 89 Бюджетного кодексу України є державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян.
16. Для забезпечення своєчасного попередження учасниками бюджетного процесу бюджетних правопорушень, а також, запобігання у майбутньому вчинення таких дій, необхідно в Бюджетному кодексі України конкретизувати види бюджетних правопорушень, а також чітко виписати відповідальність таких осіб. Також, на рівні закону необхідно чітко визначити умови та підстави для притягнення до відповідальності за порушення порядку надання державного кредитування будівництва житла, а також отримання уповноваженими органами майна та іншого забезпечення кредиту з низькою ліквідністю.
Теоретичне та практичне значення проведеного дисертаційного дослідження визначається його орієнтацією на вирішення актуальних проблем правового регулювання фінансування будівництва житла, а також тим, що це перше в Україні комплексне дослідження питань правового регулювання фінансування будівництва житла.
Прикладне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані в подальшій законотворчій діяльності, зокрема, при вдосконаленні Бюджетного кодексу України, щорічних законів про Державний бюджет України та рішень органів місцевого самоврядування щодо місцевого бюджету, при підготовці проектів Законів „Про бюджетну класифікацію”, „Про соціальне житло”, „Про фінансування будівництва житла”, „Про державний реєстр осіб, які одержують допомогу з боку держави та органів місцевого самоврядування на фінансування будівництва житла” тощо.
Автор розглянув у дисертації тільки найбільш важливі проблеми, які потребують якомога швидшого вирішення проблеми правового регулювання фінансування будівництва житла. Ці проблеми потребують подальшого дослідження та детальний механізм правового регулювання фінансування будівництва житла ще належить створити.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В., Андрійко О., Полюхович В., Хорощак Н. Академічні дослідження проблем державного управління та адміністративного права: результати і перспективи // Юридичний журнал. – 2004. – № 5. – С. 52–56.
2. Авер’янов В.Б. Методологічні засади реформування українського адміністративного права // Правова держава. – К.: Інститут держави і права ім.. В.М. Корецького НАН України, 2001. – Вип. 12. – С. 292–300.
3. Агафонова Н.В. Правовий режим акредитиву як форма безготівкових розрахунків: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2002. – 20 с.
4. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2-х томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Видавництво „Юридична думка”, 2004. – 584 с.
5. Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, 1995. – 320 с.
6. Аллан Білл Контроль і регулювання державних витрат і бюджетне законодавство: Про структуру бюджетного законодавства країн з перехідною економікою. Робочий документ МВФ 1994 року. – К., 1994. – 34 с.
7. Алферова Н. Житло для молоді – не розкіш, а потреба // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 17.
8. Аметов Р. Світовий досвід економічного облаштування репатріантів та іммігрантів // Економіка України. – 2002. – № 8. – С. 76–80.
9. Бабич А.М., Павлова Л.Н. Государственные и муниципальные финансы: Учебник для вузов. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. – 687 с.
10. Баранова К.К. Бюджетный федерализм и местное самоуправление в Германии. – М.: Изд-во «Дело и сервис», 2000. – 240 с.
11. Беркута А.В. Проблеми та шляхи розвитку житлового будівництва // Будівництво України. – 2002. – № 3. – С. 2–5.
12. Безчеревних В.В. Компетенция Союза ССР в области бюджета. – М.: Юрид. лит., 1976. – 176 с.
13. Бузырев В.М. Источники и методы аккумуляции средств, направляемых на капитальные вложения: Лекция по курсу „Организация финансирования и долгосрочного кредитования капитальных вложений”. – М., 1958.
14. Бюджетная система Российской Федерации: Учебник / Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской. – М.: Юрайт, 1999. – 621 с.
15. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542-III // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 131.
16. Бюджетный кодекс Российской Федерации // htth://www.akdi.ru/new-doc/14807GD.htm.
17. Верховна Рада України. До парламентських слухань у зв’язку з 15-річницею Чорнобильської катастрофи: Збірник матеріалів. – К., 2001. – 40 с.
18. Верховна Рада України, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Сімнадцята річниця Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання. Інформаційно-довідковий матеріал до парламентських слухань з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. – К., 2003. – 52 с.
19. Вінник О.М. Інвестиційне право. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 264 с.
20. Власний дах над головою // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 5.
21. Воронова Л.К. Бюджетно-правове регулювання в СРСР. – К.: Вища школа, голов. вид., 1975. – 184 с.
22. Воронова Л.К. Правовые основы расходов государственного бюджета СССР: на материалах союзной республики. – К.: Вища школа, 1981. – 223 с.
23. Воронова Л.К., Кучерявенко Н.П. Финансовое право. – Харьков: Легас, 2003. – 360 с.
24. Галаур С. Новосіль стане більше // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 207.
25. Годме Поль Мари Финансовое право / Пер. и вступительная статья Р.О. Халфиной. – М.: Прогресс, 1978. – 429 с.
26. Горин С. Жилище для простых москвичей // Архитектура. Строительство. Дизайн. – 2000. – № 4 – С. 13–15.
27. Гуревич М.А. Советское финансовое право. – М.: Юридическая литература, 1954. – 355 с.
28. Дані Відділу фінансів будівельного комплексу та капітальних вкладень Міністерства фінансів України. Станом на 31.08.2003 р.
29. Дані Міністерства фінансів України. Станом на 08.08.2003 р.
30. Дані Міністерства фінансів України. До виступу М.Я. Азарова.
31. Дані Міністерства фінансів України. Щодо спрямування коштів на будівництво житла для молоді. До виступу М.Я. Азарова.
32. Де живуть найміцніші сім’ї? // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 149.
33. Державний житловий фонд сприяння молодіжному житловому будівництву у 2004 р. порівняно з 2003 р. надав у 2,7 рази більше кредитів молодим сім’ям на будівництво та придбання житла. Станом на 10.02.2005 р. //http://www.molod-kredit.gov.ua
34. Дмитрик О.О. Зміст та класифікація фінансових правовідносин: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Х., 2003. – 20 с.
35. Дмитрик О.А. Содержание и классификация финансовых правоотношений: Монография / Под ред. проф. Н.П. Кучерявенко. – Х.: Легас, 2004. – 160 с.
36. Довженко Г. Житлова програма держави // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 146.
37. Дорогунцов С., Зінич В. Основні напрями вирішення соціально-економічних проблем депортованих національних меншин // Економіка України. – 2003. – № 3. – С. 69–74.
38. Ефимова Л.Г. О правовой природе договора банковского счета и банковского вклада // Государство и право. – 1992. – № 4. – С. 123–129.
39. Житлове право України: Курс лекцій / М.К. Галянтич, Г.І. Коваленко. – К.: Юрінком Інтер, 2002. –480 с.
40. Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 р. № 5465-X // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1983. – Додаток до № 28. – Ст. 574.
41. Заверуха І.Б. Банківське право: Посібник для студентів. – Львів: “Астролябія”, 2002. – 222 с.
42. За даними Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Станом на 22.10.2005 р. //http://www. molod-kredit. gov. ua
43. Закон України “Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим” від 10.02.1998 р. № 90/98-ВР // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 42.
44. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 17.06.2004 р. № 1801-IV // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 121.
45. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005 р. № 2505-IV // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 58–59.
46. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 01.07.2004 р. № 1957-IV // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 143.
47. Закон України „Про внесення змін та доповнень до Закону України ”Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” від 04.02.1994 р. № 3927-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 159.
48. Закон України „Про внесення зміни до пункту 22.3 статті 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 20.09.2001 р. № 2711-III // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 189.
49. Закон України „Про внесення змін до статті 1 Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 23.03.2004 р. № 1659-IV // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 71.
50. Закон України „Про внесення змін до статті 12 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 24.06.2004 р. № 1865-IV // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 134.
51. Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 13.01.2005 р. № 2344-IV // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 24.
52. Закон України “Про Державний бюджет України на 1998 рік” від 30.12.1997 р. № 796/ 97-ВР // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – Ст. 109.
53. Закон України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” від 31.12.1998 р. № 378-XIV // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 16–17.
54. Закон України „Про Державний бюджет України на 2000 рік” від 17.02.2000 р. № 1458-III // Офіційний вісник України. – 2000. – № 11. – Ст. 397.
55. Закон України “Про Державний бюджет України на 2001 рік” від 07.12.2000 р. № 2120-III // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 243.
56. Закон України “Про Державний бюджет України на 2002 рік” від 20.12.2001 р. № 2905-III // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 4.
57. Закон України „Про Державний бюджет України на 2003 рік” від 26.12.2002 р. № 380-IV // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 4.
58. Закон України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 27.11.2003 р. № 1344-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 49. – Ст. 2552.
59. Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 р. № 2285-IV // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Ст. 3431.
60. Закон України „Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв’язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей” від 15.06.2004 р. № 1763-IV // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 126.
61. Закон України „Про державні цільові програми” від 18.03.2004 р. № 1621-IV // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 75.
62. Закон України “Про державну службу” від 16.12.1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
63. Закон України „Про донорство крові та її компонентів” від 23.06.1995 р. № 239/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 23. – Ст. 183.
64. Закон України „Про жертви нацистських переслідувань” від 23.03.2000 р. № 1584-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 24. – Ст. 182.
65. Закон України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13.01.2005 р. № 2342-IV // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 19.
66. Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 р. № 1490-III // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 92.
67. Закон України “Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим” від 23.12.1998 р. № 350-XIV // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 6–7.
68. Закон України „Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р. № 1560-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.
69. Закон України “Про міліцію” від 20.12.1991 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 4. – Ст. 20.
70. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
71. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 р. № 586-XIV // Урядовий кур’єр. – 1999. – № 89.
72. Закон України „Про національні меншини в Україні” від 25.06.1992 р. № 2494-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №36. – Ст. 529.
73. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 27. – Ст. 181.
74. Закон України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку” від 16.12.1993 р. № 3721-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 18.
75. Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 р. № 2658-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251.
76. Закон України „Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 р. № 1669-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 31. – Ст. 250.
77. Закон України “Про пожежну безпеку” від 17.12.1993 р. № 3745-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.
78. Закон України “Про правонаступництво України” від 12.09.1991 р. № 1543-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 617.
79. Закон України „Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” від 15.05.1992 р. № 2346-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 32. – Ст. 453.
80. Закон України „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” від 17.04.1991 р. № 962-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 22. – Ст. 262.
81. Закон України „Про службу в органах місцевого самоврядування” від 07.06.2001 р. № 2493-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 33. – Ст. 17.
82. Закон України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 р. № 2011-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 190.
83. Закон України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” від 05.03.1993 р. № 2998-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 16. – Ст. 167.
84. Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. № 3551-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 45. – Ст. 425.
85. Закон України „Про статус ветеранів військової служби та ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист” від 24.03.1998 р. № 203/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 40–41. – Ст. 249.
86. Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16. – Ст. 200.
87. Закон України „Про фермерське господарство” від 19.06.2003 р. № 973-IV // Урядовий кур’єр. – 2003. – № 159.
88. Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” від 12.07.2001 р. № 2664-III // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 154.
89. З турботою про депортованих // Урядовий кур’єр. – 2004. – № 33.
90. Ісаєва Н.К. Проблеми правового регулювання фінансової діяльності місцевих Рад народних депутатів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.02 / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 1993. – 22 с.
91.