ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ НАГЛЯДУ ПІДРОЗДІЛАМИ ДАІ МВС УКРАЇНИ ЗА ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ :

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ НАГЛЯДУ ЗА ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
1.1. Історико-правова еволюція регулювання діяльності органів внутрішніх справ з питань нагляду за технічним станом транспортних засобів

13
1.2. Нормативне регулювання нагляду за технічним станом транспортних засобів
38
Висновки до розділу 1 58

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ НАГЛЯДУ ЗА ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПІДРОЗДІЛАМИ ДАІ
2.1. Правові засади здійснення огляду технічного стану транспортних засобів підрозділами ДАІ
62
2.2. Місце державного технічного огляду транспортних засобів у системі заходів адміністративно-правового примусу
75
2.3. Завдання і функції органів внутрішніх справ у сфері здійснення нагляду за технічним станом транспортних засобів в Україні
89
2.4. Порядок і процедура проведення працівниками ДАІ огляду технічного стану транспортних засобів
104
2.5. Юридична відповідальність осіб, які порушують правила огляду транспортних засобів
116
Висновки до розділу 2 126

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДАІ З НАГЛЯДУ ЗА ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ
3.1. Організаційні шляхи вдосконалення проведення державного технічного огляду транспортних засобів
130
3.2. Удосконалення взаємодії ДАІ з великими суб’єктами при проведенні діагностування транспортних засобів та нагляду за їх технічним станом
150
3.2.1. Шляхи удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ з юридичними особами при проведенні діагностування технічного стану автомототранспортних засобів

150
3.2.2. Напрямки удосконалення взаємодії підрозділів ДАІ з підприємствами, установами, організаціями та їх посадовими особами при здійсненні нагляду за технічним станом транспортних засобів

173
Висновки до розділу 3 185

ВИСНОВКИ
189

ДОДАТКИ
196

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
201

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах різкого зростання кількості автотранспорту на автошляхах України за практично незмінної кількості осіб, покликаних забезпечувати безпеку дорожнього руху, занадто повільного збільшення кількості смуг руху у містах і довжини доріг кожного року збільшується кількість дорожньо-транспортних пригод, кількість загиблих та поранених, вартість пошкодженого та зруйнованого майна. Не в останню чергу збільшенню рівня аварійності сприяє недостатньо якісне проведення державних технічних оглядів транспортних засобів.
Причин такого стану речей достатньо, проте головною з них є надмірна завантаженість підрозділів ДАІ виконанням, у першу чергу, завдань, пов’язаних із безпосереднім контролем дорожнього руху, фіксацією та розслідуванням дорожньо-транспортних пригод. Проведення державного технічного огляду лишається поза межами спектру основних завдань ДАІ. Тут варто ще раз нагадати, що метою діяльності всіх підрозділів правоохоронних органів є попередження правопорушень і тільки потім – усунення їх наслідків. Проведення державного технічного огляду транспортних засобів підрозділами ДАІ є таким профілактичним заходом щодо аварійності на автошляхах.
Сьогодні через різні причини багато автовласників не надають свої автотранспортні засоби для проходження державного технічного огляду. За різними статистичними даними щорічно приблизно 10-20 % автотранспортних засобів оминають проходження державного технічного огляду. У той же час за статистикою через несправність автотранспортних засобів щорічно стається до 7 % дорожньо-транспортних пригод, до того ж є підстави вважати, що фактично їх значно більше.
Чинне адміністративне законодавство також не сприяє якісному проходженню державного технічного огляду, оскільки є комплексним і занадто розгалуженим, а окремі його норми суперечать іншим законодавчим актам. За таких умов нагальною є необхідність удосконалення спеціального адміністративного законодавства про державний технічний огляд транспортних засобів. Крім цього, санкції Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), передбачені за непройдений державний технічний огляд та інші порушення транспортної дисципліни, є недостатніми, а, значить, не можуть стримувати порушників.
На жаль, за останні роки в Україні не було проведено жодного комплексного адміністративно-правового дослідження, спрямованого на подолання проблем, пов’язаних із проведенням державного технічного огляду транспортних засобів. Хоча окремими вітчизняними й російськими вченими М. Ануфрієвим, А. Берлачем, В. Доненком, Р. Зайцевим, М. Ковалем, В. Колпаковим, О. Мойсюком, М. Молодих, В. Назимовим, В. Петковим, В. Развадовським, С. Тараненком, С. Теслею, В. Шкарупою, В. Юсуповим та ін. було здійснено низку досліджень у сфері правового регулювання діяльності підрозділів ДАІ й вивчено правовий режим ДАІ, однак предметні дослідження з питань державного технічного огляду транспортних засобів не були здійснені. Разом з тим сутнісним моментом в обґрунтуванні актуальності обраної теми є той факт, що без вирішення означеної вище проблеми неможливим постає вирішення багатьох питань, пов’язаних зі зниженням рівня аварійності на вітчизняних автошляхах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п. 6.1. Пріоритетних напрямків фундаментальних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 р.р., наказ МВС України від 30.06.2002 р. № 635), наказу МВС України від 05.07.2004 р. № 755 „Про затвердження Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років”.
Дисертація є складовою частиною наукових досліджень кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ і кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії державної податкової служби (реєстр № 0105U000657). Робота спрямована також на виконання основних положень Програми діяльності органів внутрішніх справ щодо поліпшення правопорядку в Україні на початку третього тисячоліття (затверджено Рішенням колегії МВС України від 28 грудня 1999 р. № 8 км/1) та Перспективного плану дій МВС України у сфері європейської інтеграції та співробітництва з ЄС (затверджено Розпорядженням МВС України від 30 грудня 2002 р. № 618).
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка наукових положень і пропозицій щодо удосконалення правового регулювання правових та організаційних засад нагляду підрозділами ДАІ МВС України за технічним станом транспортних засобів.
Відповідно до вказаної мети було поставлено й вирішено наступні завдання:
- дослідити історичні аспекти регулювання діяльності органів внутрішніх справ з питань нагляду за технічним станом транспортних засобів;
- здійснити періодизацію розвитку нагляду за технічним станом транспортних засобів;
- визначити особливості нормативного регулювання нагляду за технічним станом транспортних засобів;
- провести аналіз правових засад здійснення огляду технічного стану транспортних засобів підрозділами ДАІ;
- визначити місце державного технічного огляду транспортних засобів у системі адміністративно-правового примусу й обґрунтувати напрямки його оптимізації при розбудові в Україні демократичної правової держави;
- охарактеризувати завдання і функції органів внутрішніх справ у сфері здійснення нагляду за технічним станом транспортних засобів, а також здійснити аналіз ефективності їх виконання;
- дослідити особливості порядку та процедури проведення працівниками ДАІ огляду технічного стану транспортних засобів;
- визначити підстави, удосконалити засоби та методи юридичної відповідальності осіб, які порушують правила огляду транспортних засобів;
- розробити організаційні шляхи удосконалення проведення державного технічного огляду транспортних засобів в Україні;
- запропонувати шляхи удосконалення взаємодії органів внутрішніх справ з юридичними особами та їхніми посадовими особами у проведенні діагностування технічного стану транспортних засобів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі проведення нагляду підрозділами ДАІ за технічним станом транспортних засобів.
Предметом дослідження є правові та організаційні засади здійснення нагляду підрозділами ДАІ МВС України за технічним станом транспортних засобів.
Методи дослідження. Для повного та всебічного вивчення предмету дослідження було використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, серед яких історичний, системний, аналітико-синтетичний, статистичний, порівняльно-правовий, формально-логічний, логіко-юридичний та ін. За допомогою історичного методу було досліджено ґенезу нагляду за технічним станом транспортних засобів на території України. Системний метод, метод аналізу й синтезу дозволив здійснити узагальнення явищ і процесів, що відбуваються при державному технічному огляді транспортних засобів, а також аналіз правових дефініцій та категорій, адміністративної практики. Статистичний та порівняльно-правовий метод пізнання надав можливість виявити закономірності у розвитку явищ, які знаходяться у межах предмету дослідження, порівняти співвідносні категорії в українській та російській практиці й зробити необхідні висновки. Формально-логічний та логіко-юридичний методи допомогли під час проведення аналізу чинного адміністративного законодавства та визначення напрямків його вдосконалення.
Теоретичну основу дослідження, крім названих вище робіт, склали праці вітчизняних і російських учених-юристів, а саме: С. Зубриського, С. Коломійця, В. Лук’янова, Г. Рифицького, Б. Россійського, В. Суковіцина, Ю. Тихомирова та інших.
Емпіричну основу дослідження склали нормативно-правові акти України та Російської Федерації, статистичні матеріали, адміністративна практика, зокрема дані Управління ДАІ у Донецькій області та Управління ДАІ МВС України, листи та матеріали правозастосовної практики щодо окремих підприємств та фізичних осіб-автовласників.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що вперше в Україні здійснено комплексне дослідження правових та організаційних засад нагляду підрозділами ДАІ МВС України за технічним станом транспортних засобів, на основі якого обґрунтовано нові наукові положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення адміністративного законодавства України.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:
вперше:
- запропоновано доктринальне визначення адміністративно-правового механізму нагляду за технічним станом транспортних засобів підрозділами ДАІ як сукупності політичних, організаційних, правових, економічних, соціально-культурних, ідеологічних засобів, які застосовуються суб’єктами державної виконавчої влади для здійснення регулюючого впливу на забезпечення суспільних відносин в галузі безпеки дорожнього руху в межах Конституції та норм адміністративного права України;
- виокремлено п’ять основних стадій проведення технічного огляду працівниками Державтоінспекції: призначення технічного огляду; утворення дільниць для проходження технічного огляду; підготовка для проведення технічного огляду; проведення технічного огляду; підбиття підсумків технічного огляду на підставі аналізу Закону України “Про дорожній рух” та Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів;
- сформульовано термін „юридична відповідальність у сфері безпеки дорожнього руху та правил проходження огляду транспортних засобів” як державний та локальний примус щодо осіб, які не виконують передбачених вимог, що закріплені в правових приписах;
- обґрунтовано можливість підвищення кількісних та якісних показників проведення державних технічних оглядів транспортних засобів за рахунок застосування державою до юридичних осіб партнерського підходу, за якого до підприємств, що будуть здійснювати проведення державного технічного огляду, і підприємств, які мають автотранспорт і утримують його у належному стані, організовують проведення медичного огляду й перевірки знань водіїв та обслуговуючого персоналу, своєчасно надають автотранспортні засоби для проходження державного технічного огляду, буде застосовано засоби стимулюючого впливу держави, а керівники та водії підприємств, що не співпрацюють з державними та іншими органами при проведенні державного технічного огляду і порушують норми законодавства, будуть зазнавати вжиття до себе заходів адміністративної відповідальності;
удосконалено:
- легальне визначення терміну „проведення технічного огляду транспортних засобів” як соціально-правовий захід, а саме захід, в ході якого механічні транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, причепи (напівпричепи) до них підлягають обов’язковому державному технічному огляду на відповідність справності транспортного засобу;
визначено, що державний технічний огляд транспортних засобів в Україні є охоронюваною адміністративними санкціями сукупністю дій компетентних органів (посадових осіб), спрямованих на:
а) реалізацію заходів забезпечення суспільної й особистої безпеки у сфері дорожнього руху шляхом обов’язкового контролю технічного стану автомототранспортних засобів для визначення можливості їхнього безаварійного використання, і заборона експлуатації тих з них, що не відповідають вимогам безпеки дорожнього руху;
б) виконання правоохоронних функцій для виявлення випадків неправомірного використання автомототранспорта;
в) облік та аналіз статистичних даних про транспорт і його власників для вироблення ефективного механізму захисту суспільства від негативних наслідків;
запропоновано періодизацію розвитку нагляду за технічним станом транспортних засобів підрозділами ДАІ, що дозволяє робити порівняння із сучасним етапом і пропонувати напрями удосконалення проведення державного технічного огляду транспортних засобів;
дістали подальшого розвитку:
- визначення за можливий і основний напрям удосконалення питання пов’язані з наглядом за технічним станом транспортних засобів передання права на здійснення державного технічного огляду суб’єктам господарювання – юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що має сприяти звільненню підрозділів ДАІ від додаткових функцій і демонополізації діяльності ДАІ у проведенні державного технічного огляду транспортних засобів;
обґрунтовано необхідність:
- розподілу проведення державного технічного огляду транспортних засобів між юридичними особами та підприємцями – безпосередніми виконавцями, критерії визначення яких повинно визначати спеціальне адміністративне законодавство, і державним органом з пакетом адміністративно-владних повноважень у сфері здійснення контролю за безпекою дорожнього руху та технічним станом автомототранспортних засобів, яким є ДАІ, – контролером;
- залучення до проведення державних технічних оглядів транспортних засобів страхові компанії у комплексі з визначенням державної політики до цього заходу і значення підрозділів ДАІ та комерційних структур – виконавців;
- систематизація комплексності законодавства, яким регламентується проведення державних технічних оглядів транспортних засобів, шляхом класифікації нормативних актів на: акти, що регулюють проведення технічного огляду взагалі та акти, що регулюють діяльність підрозділів ДАІ з нагляду за технічним оглядом транспортних засобів;
- пропозиції щодо підвищення відповідальності автовласників та водіїв за ігнорування проходження державного технічного огляду транспортних засобів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що пропозиції відносно правового регулювання проведення державного технічного огляду підрозділами ДАІ МВС України мають слугувати підставою для вдосконалення чинного законодавства. Дисертантом розроблено проект Закону України „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” (довідка від 23.01.2007 р. № 1146-ІІІ (додатки А, Б), який може бути використаний у законотворчій діяльності.
Деякі положення, висновки та пропозиції, викладені у дисертації, мають дискусійний характер і можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Результати дослідження використані в практичній діяльності підрозділів ДАІ МВС України при підготовці та безпосередньому проведенні державного технічного огляду транспортних засобів, а також при проведенні аналізу та підбитті підсумків такого огляду (довідка від 21.05.2006 р. № 00-1436; (додаток В).
Положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі при викладанні дисципліни „Транспортне право” та „Адміністративне право” у Донецькому юридичному інституті Луганського державного університету внутрішніх справ (довідка від 25.09.2006 р. № 32/1161; (додаток Д).
Особистий внесок здобувача. У дисертації викладено наукові результати, які були одержані особисто дисертантом під час науково-дослідних робіт протягом 2005-2007 років. Дисертація виконана автором самостійно. Усі роботи написані автором, містять висновки, обґрунтовані автором самостійно без співавторства.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися і обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції „Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм”, Міжнародній науково-практичній „Проблеми господарського права і методика його викладання”, на круглому столі „Тактичні дії підрозділів ОВС України під час припинення масових порушень громадського порядку” (усі – Донецьк, 2006) та ін.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 3,5 д. а.
Структура дисертації обумовлена метою та задачами дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків. Повний обсяг дисертації складає 194 сторінки комп’ютерного тексту. Робота містить також список використаних джерел із 158 найменувань і додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження регулювання правових та організаційних засад нагляду підрозділами ДАІ МВС України за технічним станом транспортних засобів та отримані на його основі результати спрямовані на вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні напрямків удосконалення правового регулювання діяльності підрозділів ДАІ, їхніх відділів та інших структурних одиниць, а також юридичних осіб і власників автомобілів з метою зниження рівня аварійності на автошляхах України.
Для вирішення наукової завдання обґрунтовані нові наукові положення і пропозиції щодо вдосконалення законодавства про державний технічний огляд автомототранспортних засобів з метою підвищення ефективності діяльності підрозділів ДАІ. Запропоноване вирішення наукової завдання повинно набути істотного значення для підвищення ефективності адміністративного законодавства і розвитку науки адміністративного права.
Дисертаційне дослідження дає підставу стверджувати необхідність вдосконалення законодавства про проведення державних технічних оглядів автомоторанспортних засобів підрозділами ДАІ, а також законодавства про організацію діяльності ДАІ у даному напрямку взагалі. Вважаємо за доцільне навести наступні пропозиції щодо вдосконалення окремих нормативно-правових актів України та щодо передбаченого ними правового регулювання діяльності суб’єктів, які здійснюють державний технічний огляд автомототранспортних засобів або проходять цей огляд.
У роботі одержані такі основні наукові та практичні результати:
1) з метою визначення напрямів удосконалення проведення державних технічних оглядів в Україні на основі аналізу історичного досвіду здійснено періодизацію розвитку нагляду за технічним станом транспортних засобів. Найважливішими подіями у запропонованих класифікацією перших етапах були: запровадження наприкінці 1933 р. періодичного технічного огляду транспортних засобів (у першому етапі); створення у 1936 р. Державної автомобільної інспекції в складі міліції (у другому етапі), на яку серед іншого покладено зобов’язання з проведення державних технічних оглядів транспортних засобів. Виокремлення інших періодів дало змогу провести порівняння із сучасністю і визначити напрями вдосконалення проведення державного технічного огляду транспортних засобів;
2) визначено, що можливими напрямами вдосконалення нагляду за технічним станом транспортних засобів є передання права на здійснення державного технічного огляду суб’єктам господарювання – юридичним особам та фізичним особам – підприємцям або виведення підрозділів ДАІ, які здійснюють державний технічний огляд транспортних засобів, із системи органів внутрішніх справ;
3) зроблено висновок, що виведення підрозділів ДАІ зі складу ОВС є хибним напрямом, оскільки для здійснення контролю за безпекою дорожнього руху та технічним станом автомототранспортних засобів необхідний державний орган з пакетом адміністративно-владних повноважень. Тому реальним напрямом зниження аварійності на автошляхах України є встановлення на законодавчому рівні переліку юридичних осіб та підприємців, яким надається право проведення державного технічного огляду транспортних засобів, вимог до них, критеріїв їх відбору (особливо порядку ліцензування їхньої діяльності) тощо;
4) відзначено, що законодавство, яким регламентується проведення державних технічних оглядів транспортних засобів має комплексний характер. Зокрема систему джерел складають: конституційно-правові, законодавчі, підзаконні нормативно-правові акти та міжнародно-правові документи. Основну частину правових засад здійснення технічного огляду транспортних засобів складають підзаконні нормативно-правові акти суб’єктів нормотворчості. Для систематизації законодавства про державний технічний огляд транспортних засобів пропонуємо запровадити таку офіційну його консолідацію шляхом класифікації норм: а) нормативні акти, що регулюють проведення технічного огляду взагалі; б) нормативні акти, що регулюють діяльність підрозділів ДАІ з нагляду за технічним оглядом транспортних засобів;
5) обґрунтовано доцільність пропозиції визначення адміністративно-правового механізму нагляду за технічним станом транспортних засобів підрозділами ДАІ як сукупність політичних, організаційних, правових, економічних, соціально-культурних, ідеологічних засобів, які застосовуються суб’єктами державної виконавчої влади для здійснення регулюючого впливу на забезпечення суспільних відносин в галузі безпеки дорожнього руху в межах Конституції та норм адміністративного права України;
6) аргументовано, що державний технічний огляд як захід адміністративного попередження, є одним з видів адміністративного примусу, застосовується співробітниками міліції з метою запобігання правопорушенням і обставинам, що загрожують суспільній та особистій безпеці громадян, і виступає як обмеження адміністративно-правового характеру щодо власників автомототранспортних засобів. На основі цього положення визначено державний технічний огляд транспортних засобів в Україні як охоронювану адміністративними санкціями сукупність дій компетентних органів (посадових осіб), спрямованих: а) на реалізацію заходів забезпечення суспільної й особистої безпеки у сфері дорожнього руху шляхом обов’язкового контролю технічного стану автомототранспортних засобів для визначення можливості їхнього безаварійного використання, і заборону експлуатації тих з них, які не відповідають вимогам безпеки дорожнього руху; б) виконання правоохоронних функцій для виявлення випадків неправомірного використання автомототранспорту; в) облік та аналіз статистичних даних про транспорт і його власників для вироблення ефективного механізму захисту суспільства від негативних наслідків;
7) запроваджено нове визначення терміна „проведення технічного огляду транспортних засобів” – це соціально-правовий захід, а саме: захід, в ході якого механічні транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі, причепи (напівпричепи) до них підлягають обов’язковому державному технічному огляду на відповідність справності транспортного засобу;
8) на підставі аналізу Закону України “Про дорожній рух” і Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів виокремлено 5 основних стадій проведення технічного огляду працівниками Державтоінспекції: призначення технічного огляду; створення дільниць для проходження технічного огляду; підготовка для проведення технічного огляду; проведення технічного огляду; підведення підсумків технічного огляду;
9) виокремлено ознаки державного управління у здійсненні нагляду за технічним станом транспортних засобів: а) складне, динамічне, соціальне явище, що є об’єктом управління; б) особлива соціальна функція, що постає з потреб суспільства; в) нагляд за технічним станом транспортних засобів є невідривним від середовища існування, від держави;
10) сформульовано термін „юридична відповідальність у сфері безпеки дорожнього руху та правил проходження огляду транспортних засобів” як державний та локальний примус до виконання вимог, передбачених нормами права, а також виокремлено конституційно-правову, закріплену Конституцією України та іншими законодавчими актами, і цивільно-правову (майнову), закріплену статутами та підзаконним нормативно-правовими документами, відповідальність суб’єктів державного управління в галузі безпеки дорожнього руху та учасників зазначених процесів;
11) обґрунтовано надання дозволу комерційним структурам здійснювати державний технічний огляд транспортних засобів, за допомогою цього підрозділи ДАІ повинні певною мірою звільнитися від виконання непритаманної їм функції, а сама діяльність із проведення державного технічного огляду транспортних засобів має демонополізуватися;
12) виявлено необхідність і висвітлено переваги залучення до проведення державних технічних оглядів транспортних засобів страхових компаній, що здійснюють економічну діяльність, так чи інакше пов’язану з автомобільним транспортом, страхують автомобілі та майно у взаємозв’язку зі страхуванням життя і здоров’я людей. При цьому підкреслено, що для залучення до справи проведення державного технічного огляду транспортних засобів комерційних структур голова країни в особі Президента, законодавчий орган в особі Верховної Ради України, виконавчі органи в особі КМУ та МВС України повинні як чітко сформулювати та оприлюднити свої плани й проекти відносно проведення державного технічного огляду транспортних засобів, так і остаточно визначити місце ДАІ у системі органів управління у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
13) вказано на можливість підвищення кількісних та якісних показників проведення державних технічних оглядів транспортних засобів за рахунок стимулювання підприємств, які будуть його здійснювати, і підприємств, які мають автотранспорт, утримують його у належному стані, організовують проведення медичного огляду й перевірки знань водіїв та обслуговуючого персонала і своєчасно надають автомототранспортні засоби для проходження державного технічного огляду, запропоновано засоби їх заохочення та залучення приватного капіталу до вирішення загальнодержавної проблеми зниження аварійності на автошляхах України;
14) підкреслено, що для забезпечення ефективності проходження державного технічного огляду транспортних засобів і для зниження аварійності взагалі поряд зі стимулюючими заходами необхідно рекомендувати законодавцю внести зміни до КУпАП у напрямку підвищення відповідальності за скоєння правопорушень при керуванні транспортними засобами взагалі, і, зокрема, підсилити відповідальність за вчинення правопорушення, передбачену частиною третьою ст. 126 КУпАП.

Достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджується їх апробацією у вигляді публікацій у наукових фахових виданнях, обговоренням на науково-практичних конференціях, обґрунтуванням конкретних пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативних актів [152-158], зокрема:
1. Шудріков В.М. Державний нагляд за технічним станом транспортних засобів в Україні у першій половині ХХ століття: історично-правовий аспект // Наук. вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 5. – Ужгород: «Поліграфцентр «Ліра», 2006. – С. 60-63.
2. Напрями зниження аварійності на автошляхах за рахунок профілактики порушень автовласниками // Наук. вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 6. – Ужгород: «Поліграфцентр «Ліра», 2006. – С. 241-244.
3. Шудріков В.М. Організаційно-правові аспекти оптимізації державного технічного огляду транспортних засобів // Університетські наукові записки. – 2006. – № 2. – С. 207-212.
4. Шудріков В.М. Порівняльно-правовий аналіз нормативного регулювання діяльності підрозділів державтоінспекції з нагляду за технічним станом транспортних засобів в Україні та Російській Федерації // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2006. – № 3. – С. 109-117.
5. Шудріков В.М. Юридична відповідальність осіб, які порушують правила огляду транспортних засобів // Держава і право. – 2006. – Випуск 35. – С. 288-294.
6. Шудриков В.М. Правовое регулирование техосмотра в Германии // Проблеми господарського права і методика його викладання: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Донецьк, 12-13 травня 2006 року. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2006. – С. 212-222.
Обґрунтовані наукові висновки та практичні рекомендації можуть бути використані в процесі подальшого вдосконалення господарського законодавства, у правозастосовчій практиці, науковій та викладацькій діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Большая советская энциклопедия. – В 30 т./АН СССР. Научно-редакц. совет А.М. Прохоров. - М.: Советская энциклопедия, 1979. – Т.2. – 2017 с.
2. Чудаков Е.А. Теория автомобиля. – М.:Прогресс, 1950. – 170 с.
3. Про национализацию частных предприятий: Постановление СНК от 16 ноября 1921 р. Сборник Указов СССР. – 1921. – № 52. – Ст. 310.
4. Рифицкий Г.П. Исторический опыт и современные завданьи организации безопасности дорожного движения// Социальные, правовые, технические и экологические проблемы безопасности дорожного движения: Материалы Международной научно-практической конференции. – Орел: Высшая школа МВД РФ, 1996. – С. 485.
5. Кудрявцев А.С. Очерки истории дорожного строительства в СССР. (Послеоктябрьский период). – М.:Юрид. издат., 1957. – С. 212.
6. КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и Пленумов ЦК (1898 – 1968). – Т. 2. – 1917 – 1922. – 9-е изд. – М.: Политиздат, 1983. – 280 с.
7. Шугуров Л.М. Развитие автомобилестроения в СССР в 1918-1929 гг. – М.Юрид. лит., 1969. – 289 с.
8. Протоколы ХІ съезда РКП(б). – М.: Фундаментальная библиотека, 1936. – 600 с.
9. Положение о Народном Комиссариате Внутренних дел: Постановление ВЦИК и СНК СССР от 24 мая 1922 г.//Сборник Указов СССР. – 1922. – № 33. – Ст. 386.
10. О развитие задействующего законодательства: Декрет ВЦИК и СНК СССР от 27 июля 1922 г.//Сборник Указов СССР. – 1922. – № 48. – Ст. 603.
11. Положенние о НКВД: Материалы съезда заведующих Отделами управления и начальников милиции, март 1922 //Известия Отдела управления Моссовета. – 1922. – 12 июня. – С. 8.
12. Инструкция постовому милиционеру: Постановление СНК СССР от 31 августа 1923 г.//Коммунальное дело. – 1923. – № 78. – С.28– 32.
13. Проект основных положений обязательных постановлений губисполкомов, касающиеся порядка движения, использования автомобиля и моловикла: Постановление Главного управления коммунального хозяйства НКВД СССР, июль, 1923 г.// Коммунальное хозяйство. – 1923. – № 87. – С. 33 – 36.
14. О признании имеющей силу для СССР Международной конвенции относительно передвижения автомобилей: Постановление СНК СССР от 29 декабря 1925 г.// ЦГЛМО.Ф,4557. – Оп.8. Д.644. – Л.154-155; Д.663. – Л.71.
15. Филипов В.К. Автомобильный транспорт СССР (хронологический обзор). – М.: Автотрансиздат, 1957. – С.212.
16. Об утверждении Положения о Всесоюзном центральном управлении шоссейных и фунтовых дорог и автомобильного транспорта при Совете Народных Комиссаров Союза ССР: Постановление СНК СССР от 12 января 1932 г. // Собрание законов СССР. – 1932. – № 4.
17. Суковицин В.И. Технический осмотр автомобилей. – М.: Транспорт, 1992. – 245 с.
18. О мероприятиях по улучшению дорожного хозяйства: Постановление СНК СССР от 5.11.1934 г. № 2514 // Собрание законов СССР. – 1934. – № 57. – Ст. 427.
19. Зайцев Р.Я. Дорожно-патрульная служба Государственной инспекции безопасности дорожного движения МВД России: организация деятельности и правовое регулирование. Автореф. дис…канд. юрид .наук. – СПб., 2002. – 15 с.
20. О передаче Цудортранса в НКВД СССР: Постановление ЦИК и СНК СССР от 28 октября 1935 г. // Собрание законов СССР. – 1935. – № 56.
21. О реорганизации Центрального управления шоссейных и грунтовых дорог и автомобильного транспорта: Постановление СНК СССР от 3.03.1936 г. // Собрание законов СССР. – 1936. – № 14.
22. Об утверждении Положения о ГАИ Главного управления Рабоче-крестьянской милиции Наркомата внутренних дел Союза ССР: Постановление СНК СССР от 3.17.1936 г. // Собрание законов СССР. – 1936. – № 36. – Ст. 318а, 318 б.
23. Деятельность милиции по обеспечению безопасности движения транспорта и пешеходов в период строительства социализма. (1917–1936 г.г.) Методические указания / Сост. Г.П. Рифицкий, Е.И. Яковлева. – М., Академия МВД СССР. – 1987. – 240 с.
24. Назимов В.Т., Рифицкий Г.П. Деятельность милиции СРСР по обеспечению безопасности дорожного движения (1917–июнь 1941 г.). – М., 1997. – 486 с.
25. Об утверждении Инструкции о работе пикетов автодорожного надзора Госавтоинспекции Управления рабоче-крестьянской милиции: Приказ НКВД СССР № 463 от 1938 г. // Собрание законов СССР. – 1939. – № 58. – Ст. 184.
26. Инструкция о порядке осуществления технических осмотров автотранспорта: Приказ НКВД СССР от 20.11.1939 № 785 // Собрание законов СССР. – 1939. – № 126. – Ст. 245.
27. Инструкция о производстве технического осмотра автомашин на линии: Приказ НКВД СССР от 1938 № 463 // Собрание законов СССР. – 1938. – № 38. – Ст. 318.
28. Статистические данные за 1940 г.// ЦГАОР СССР. Ф.9415. – Он. 3. Д.1210. – Л. 23 – 39.
29. Об объявлении в отдельных местностях СССР военного положения: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 22.06.1941 р.//Правда. – 1941. – 23 июня.
30. Кравченко Г.С. Военная экономика СССР. 1941–1945. – М.: Воениздат, 1963. – 326 с.
31. История ГАИ: К 60-летию Госавтоинспекции МВД России / М.Б. Афанасьев, Л.А. Кочетов, Б.В. Российский и др. / Под ред. В.А. Федорова. – М.: Издательство «Гуманитарий» Академии гуманитарных исследований, 1996. – 543 с.
32. ОРУД, ГАИ, ГИБДД: Краткая история службы. – М.: Вариант, 2001. – 279 с.
33. Наставление по надзору за техническим состоянием и использованием автомототранспорта народного хозяйства СССР: Приказ МГБ СССР от 06.11.1952 № 398 // Справочник участкового инспектора милиции/ Под ред. А.М. Логвинова. – М.Финансы и статистика, 1989. – 456 с.
34. Положение о Госавтоинспекции: Постановление Совета Министров СССР от 20.12.1963 г. № 1428 // Собрание постановлений правительства СССР. – 1963. – № 23.
35. Правила проведения технических осмотров автомобилей и мотоциклов: Постановление Совета Министров СССР от 6.07.1964 г. № 840 // Собрание постановлений Правительства СССР. – 1964. – № 12.
36. Перечень нарушений Правил движения по улица и дорогам Союза ССР и правил пользования автомототранспотром и городским электротарнспортом, за которые могут налагаться штрафы в админитративном порядке: Постановление Совета Министров СССР от 20.12.1963 г. № 1428 // Собрание постановлений Правительства СССР. – 1963. – № 23.
37. Положення про Державну автомобільну інспекцію: Постанова Ради Міністрів СРСР № від 10.11.1978 р. 685-78. // Сборник законодательства СРСР. – 1978. – № 87.
38. Лукьянов В.В. Обеспечение безопасности дорожного движения. – М.: Юрид. лит., 1979. – 342 с.
39. Диагностическое оборудование для проведения государственного технического осмотра: Методическое пособие для сотрудников технического надзора ГИБДД / Баранов В.Н., Романов А.Г., Зонов Ю.Б., Райков Л.Н., и др./ Под общ. Ред. В.А. Химичева. – М.:ГУ НПО “Спецтехника и связь” МВД Росии, 1998. – 285 с.
40. Суковицин В.И. Технический осмотр автомобилей: прошлое, настоящее, будущее // Социальные, правовые, технические и экологические проблемы безопасности дорожного движения: материалы международной научно-практической конференции. – Орел.: Высшая школа МВД РФ, 1996. – 306 с.
41. Про посилення відповідальності за порушення правил, норм і стандартів, що відносяться до забезпечення безпеки дорожнього руху: Указ Президії Верховної Ради України від 29 липня 1991 р № 1818-ХІІ // Голос України. – 1991. – 8 серпня.
42. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – Т.2. – М.: Финансы и статистика, 1982. – 312 с.
43. Соглашение о принятии единообразных технических предписаний для колесных транспортных средств, предметов оборудования и частей, которые могут быть установлены и (или) использованы на колесных транспортных средствах, и об условиях взаимного признания официальных утверждений, выдаваемых на основе этих предписаний: утверждено в Женеве в 1958 г.// www.rada.zakon.gov.ua.
44. Европейское соглашение о международной дорожной перевозке опасных грузов: утверждено в Женеве 30.09.1957 г.// www.rada.zakon.gov.ua.
45. Конвенция о дорожном движении: утверждено в Вене 8 ноября 1968 г. // www.gai.ru.
46. Конвенція про вплив на оточуюче середовище у транскордоновому контексті: підписана в Еспо (Фінляндія) 25 лютого 1991 р. // www.gai.ru.
47. Про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів: Закон України від 10 лютого 2000 р. № 1448-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 10. – Ст. 80.
48. Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення: Закон України від 7 вересня 2005 р. № 2819-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 50. – Ст. 536.
49. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
50. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 р. № 32/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
51. Про страхування: Закон України від 7 березня 1996 р. № 85-96-ВР// Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.
52. Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: Закон України від 1 липня 2004 року № 1961-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 1. – Ст. 1.
53. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 № 1775-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 36. – С. 249.
54. Про автомобільний транспорт: Закон України від 5 квітня 2001 № 2344-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22. – Ст. 105.
55. Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт»: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3492-IV // Офіційний вісник України. – 2006. – № 13. – Ст. 858.
56. Escape:http:/www.vtt.fi/rte/projects/escape/escape_d4.pdf.
57. Зубриський С.Г. Совершенствование порядка прохождения государственного технического осмотра транспортных средств // Информационный бюллетень ГУГАИ МВД России. – №2. – М.: Спарк, 1997. – 458 с.
58. О порядке проведения государственного технического осмотра транспортных средств, зарегистрированных в Государственной инспекции безопасности дорожного движения Министерства внутренних дел Российской Федерации: Постановление Правительства Российской Федерации от 31 августа 1998 года № 880 // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 32. – Ст. 3916.
59. Положение о проведении конкурса среди юридических лиц и индивидуальных предпринимателей на участие в проверке технического состояния транспортных средств с использованием средств технического диагностирования при государственном техническом осмотре: Постановление Правительства Российской Федерации от 31 июля 1998 р. № 880 // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. – № 32. – Ст. 3916.
60. Молодых М.Е. Государственный технический осмотр автомототранспортных средств в РФ: административно-правовое регулирование: Дис.. канд. юрид. наук: 12.00.14 – Саратов, 2005. – 210 с.
61. Про Правила дорожнього руху: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 41. – Ст. 1852.
62. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 6 квітня 2000 р. № 1644-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 222.
63. Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 687 // Офіційний вісник України. – 2004. – № – 8. – Ст. 120.
64. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 1214 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 340.
65. Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2003 р. № 143 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1546.
66. Про заходи щодо забезпечення безпечної експлуатації транспортного засобу: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 липня 1999 р. № 623 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 39. – Ст. 121.
67. Про затвердження Правил проведення державного технічного огляду тракторів, самохідних шасі, самохідних меліоративних і дорожньо-будівних машин, тракторних причепів: Постанова Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1994 р. № 652 //Офіційний вісник України. – 1994. – 26 вересня. – С. 109.
68. Про затвердження правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 141 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 13. – Ст. 52.
69. Про заходи щодо посилення безпеки пасажирських перевезань автомобільним транспортом: Указ Президента від 20 травня 2004 р. № 570/2004 // Вісник Державтоінспекції МВС України. – 2004. – № 7. – С. 2.
70. Правила реєстрації та обліку великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації та вулично-дорожній мережі загального користування: Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 31.03.1994 р. № 26 // Право і практика. – 2002. – февраль. – № 4–5. – 176 с.
71. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі: Наказ держпідприємництва та Мінтрансу № 136/985 від 18 грудня 2003 р., зареєстровано в Мінюсті за № 1259/8580 30 грудня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 52 (частина 2). – Ст. 2850.
72. Про затвердження Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 141 // Офіційний вісник України. – 1993. – 1 березня. – С. 53.
73. Про затвердження форм державних статистичних спостережень з автомобільного транспорту: Наказ Держкомстату від 27 червня 2002 р. № 243 // Закон і бізнес. – 2002. – 3 серпня. – № 25-26. – С. 70.
74. Про затвердження статистичного спостереження № 4-ТЗ “Звіт про пильність та технічний стан автомобілів, автобусів, мототрнаспорту і причепів (напівпричепів): Наказ Держкомстату України та Міністерства внутрішініх справ України від 27 грудня 2002 р. № 464/1343 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 6. – Ст. 259.
75. Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні: Наказ Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 р. № 363 // Все про бухгалтерській облік. – 1998. – 8 липня. – № 60. – Ст. 26.
76. Про затвердження Положення про теріторіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті: Наказ Мінтрансзв’язку України від 16.05.2005 р. № 207 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 50. – Ст. 3306.
77. Про затвердження Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті: Наказ Мінтрансзв’язку України від 14 грудня 2005 р. № 888 // Закон і бізнес. – 2001. – вересень. – № 35. – С. 17.
78. Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341 // Офіційний вісник України. – 1997. – 16 квітня.
79. Про затвердження переліку платних послуг, що надаються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 556 //Офіційний вісник України. – 2001. – № 21. – Ст. 949.
80. Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 36. – Ст. 1327.
81. Про затвердження зразків національних та міжнародного посвідчень водіїв і документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. № 42// Офіційний вісник України. – 2000. – № 1. – Ст. 10.
82. Про затвердження Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 р. № 204 // Офіційний вісник України. – 1997. – 11 березня. – С. 85.
83. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України від 18 вересня 1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.
84. Про затвердження Інструкції про проведення огляду транспортних засобів та їх реєстраційних документів під рас реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку: Наказ МВС від 24 листопада 2005 р. № 987 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 47. – Ст. 2978.
85. Про вдосконалення діяльності Державтоінспекцій МВС України: Наказ МВС від 28 жовтня 2003 р. № 1615 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 44. – Ст. 2333.
86. Про заходи щодо поліпшення нагляду за дорожнім рухом та взаємовідносин міліції із власниками транспортних засобів: Наказ МВС від 30 червня 1998 р. № 482 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 30. – Ст. 1148.
87. Про затвердження розмірів плати за послуги, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції МВС України, та Порядку її справляння: Наказ Міністерства внутрішніх справ, Міністерства фінансів України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 16 липня 2001 року № 549/333/147 // Право и практика. – 2003. – № 25. – С. 65.
88. Про ліквідацію ДАІ МВС: Указ Президента України від 19 липня 2005 р. № 1109 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 29. – Ст. 1701.
89. Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, 1994. – 279 с.
90. Міжнародна конвенція про погодження умов проведення контролю вантажів на кордонах від 21 жовтня 1982 р. Законодавство України про транспорт: Збірник законів, урядових та відомчих нормативних документів із питань транспорту / Упорядник М.І. Калмик. – К.: Атіка, 2004. – С. 3–19.
91. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Поняття, ознаки, види і структура конституційно-правових норм // Право України. – 2001. – № 11. – 119 с.
92. Науково-практичний коментар до Закону України “Про дорожній рух” / За ред. С.М. Тараненка, А.О. Собакаря. – Донецьк: ДЮІ МВС, 2004. – 300 с.
93.Конвенція про дорожні знаки // http: www.gov.ua.
94. Тесля С.Н. Правовой и организационный аспекты осуществления органами внутренних дел надзора за техническим состоянием автомотранспортных средств: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.14. – Москва, 2004. – 179 с.
95. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 2000 року № 565-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
96. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
97. Про схвалення Державної програми забезпечення безпеки руху на автомобільних дорогах, вулицях міст, інших населених пунктів і залізничних переїздах на 2003-2007 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 56-р // Офіційний вісник України. – 2003. – № 5. – Ст. 191.
98. Котюк В.О. Основи держави і права. – К.: Вентурі, 1997. – 246 с.
99. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій. Харків, 1996. – 156 с.
100. Бахрах Д.Н. Административное принуждение в СССР, его виды и основные тенденции развития. – М., 1972. – 78 с.
101. Громадянське суспільство і держава в України: проблеми взаємодії. Матеріали методологічного семінару. Відп. ред.: В.В. Цвєтков, І.О.Кресіна. Упорядник Є.В. Перегуда. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 84 с.
102. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
103. Про транзит вантажів: Закон України від 20 жовтня 1999 року № 1172-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 446.
104. Про утвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України: Наказ МВС України від 28 липня 1994 р. № 404 // http: www.gov.ua.
105. Про затвердження положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України: Наказ МВС України від 20 жовтня 2003 р. № 1212 // http: www.gov.ua.
106. Про створення патрульної служби Міністерства внутрішніх справ України та реорганізацію дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції: Наказ МВС України від 28 лютого 2006 р. № 214 // http: www.gov.ua.
107. Коломієць С.Г. ДАІ до технічного огляду готова // Вісник ДАІ. – 2001. – № 1(4). – С 8-9.
108. Безопасность дорог – высшая цель // Вестник «Госавтоинспекции МВД Украины». – 2005. – № 10. – С. 6-7.
109. Державтоінспекція на шляху реформ // Вісник “Державтоінспекції МВС України”. – 2005. – № 4. – С 4-5.
110. Про затвердження переліку єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені або використані на транспортних засобах: Наказ Мінтрансу від 21 травня 2001 р. № 301 // http: www.gov.ua.
111. Про порядок визначення переліку єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах: Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 р. № 143 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 7. – Ст. 281.
112. Про введення в дію стандартів ДСТУ: Наказ Держстандарту від 24 липня 2001 р. № 461 // http: www.gov.ua.
113. Ожегов С.И. Словарь русского языка. / Под ред. чл. – корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой. – 20-е изд. М.: Рус. яз., 1989. – 468 с.
114. Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів: Закон України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 11. – Ст. 150.
115. Про плату за проведення державного технічного огляду, реєстрацію і перереєстрацію автомототранспортних засобів, приймання екзаменів з навичок керування ними та екзаменів з правил дорожнього руху: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 1992 року № 680 // Урядовий кур’єр. – 11.12.1992.
116. Коментар до Конституції України: науково-практичне видання. К.: АТ “Книга”. – 1996. – 376 с.
117. Доненко В.В. Адміністративно-правові заходи попередження дорожньо-транспортних правопорушень // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001.– № 2(5). – 231-235.
118. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху: Закон України від 5 квітня 2001 року № 2350-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 22. – Ст. 107.
119. Судова практика з розгляду адміністративних справ про деякі правопорушення на транспорті // Вісник Верховного суду України. – 2004. – № 9 (49). – С. 24-27.
120. Про боротьбу з корупцією: Закон України № рік // Відомості Верховної Ради України. 1995. – № 34. – Ст. 266.
121. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
122. Мойсюк О.М. Віктимілогічна профілактика порушень правил безпеки дорожнього руху // Право України. – 1999. – № 3.– С. 56-59.
123. Лукьянов В.В. Безопасность дорожного движения. – М.: Транспорт, 1978. – 343 с.
124. Российский Б.В. Некоторые закономерности развития системы обеспечения безопасности дорожного движения // Проблемы совершенствования деятельности Государственной автомобильной инспекции России: Сборник научных трудов. – М.: Транспорт, 1993. – С. 3-32.
125. Российский Б.В. Государственная система обеспечения безопасности дорожного движения (Тенденции, проблемы и перспективы развития): Дис. ... докт. юрид. наук. – М.: НИЦ ГАИ МВД России, – 1993. – 512 с.
126. Про підтвердження відповідності: Закон України від 17 травня 2001 року № 2406-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 32. – Ст. 169.
127. Про акредитацію органів з оцінки відповідності: Закон України від 17 травня 2001 року № 2407-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 32. – Ст. 170.
128. Про метрологію та метрологічну діяльність: Закон України від 11 лютого 1998 року в редакції Закону від 15 червня 2004 року № 1765-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 37. – Ст. 449.
129. Про стандартизацію: Закон України від 17 травня 2001 року № 2408-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – Ст. 1057.
130. Тихомиров Ю.А. Компетенция, усмотрение, процедуры // Административно-правовое регулирование экономических отношений: Сб. статей. – М: АПУ ИГП РАН, 2001. – 219 с.
131. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях от 30 декабря 2001 года № 195-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
132. Про затвердження Програми забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки транспортних засобів: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 456 // http: www.gov.ua.
133. Про заходи щодо забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні: Указ Президента України від 12 листопада 2004 року № 1398/2004 // Урядовий кур’єр. – 17.11.2004.
134. Об утверждении нормативных правовых актов, регламентирующих деятельность Государственной инспекции безопасности дорожного движения МВД Российской Федерации по техническому надзору: Приказ МВД Российской Федерации от 7 декабря 2000 года № 1240 // Бюллетень нормативных актов федеральных органов исполнительной власти. – 2001. – № 7. – Ст. 204.
135. Статистичні дані Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ у Донецькій області.
136. Дорожно-транспортные происшествия в России (2002 г.). Обобщенные сведения. – М.: НИЦ ГИБДД МВД России, 2003. – 618 с.
137. Статистичні дані Управління Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ Україн