ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ :

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................... 3
Розділ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ ............ 10
1.1. Сутність, особливості та значення законності в діяльності митних органів.................................................................................................................... 10
1.2. Принципи, вимоги, гарантії та засоби забезпечення законності в діяльності митних органів .................................................................................. 27
1.3. Сучасний стан законності в діяльності митних органів .............. 45
Висновки до розділу 1 .............................................................................. 64
Розділ 2. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ МИТНИХ ОРГАНІВ ....................................................................... 73
2.1. Поняття та види контролю як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів .................................................................................. 73
2.1.1. Державний контроль за законністю діяльності митних органів.................................................................................................................... 88
2.1.2. Внутрівідомчий контроль за законністю діяльності митних органів.................................................................................................................. 102
2.1.3. Судовий контроль за законністю діяльності митних органів.. 116
2.1.4. Громадський контроль за законністю діяльності митних органів.................................................................................................................. 128
2.2. Право на звернення як засіб забезпечення законності в діяльності митних органів ................................................................................................... 141
2.3. Прокурорський нагляд за законністю діяльності митних органів.................................................................................................................. 152
Висновки до розділу 2 ............................................................................ 164
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................... 188
ВСТУП
Актуальність теми. Успішне виконання складних і відповідальних завдань у сфері митної справи, визначених ст.11 Митного кодексу України, потребує забезпечення належного рівня законності в діяльності митних органів в цілому та їх персоналу, зокрема, що є ефективною гарантією їх нормального функціонування. Виконуючи численні та різноманітні завдання у сфері здійснення митної справи, митні органи мають забезпечувати реалізацію прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, з одного боку, та прав, свобод і законних інтересів персоналу митної служби під час їх державно-службової діяльності – з іншого. Разом з тим, незважаючи на нормативне закріплення численних вимог щодо додержання законності митними органами та їх персоналом, реальний стан у цій сфері викликає занепокоєння як у керівництва держави, так і у пересічних громадян, про що свідчить велика кількість скарг на їх діяльність.
Хоча проблемам забезпечення законності в діяльності різних державних органів, в тому числі митних, науковці присвятили досить багато уваги, зокрема, В.Б.Авер’янов, О.Ф.Андрійко, Ю.П.Битяк, А.С.Васильєв, В.М.Гаращук, Є.В.Додін, С.В. Ківалов, Л.В.Коваль, А.Т.Комзюк, В.Т.Комзюк, О.Т.Корнійчук, В.К.Колпаков, В.П.Науменко, Н.Р.Нижник, В.Ф.Опришко, Є.В.Охотський, А.П.Павлов, П.В.Пашко, О.О.Погрібний, О.П.Рябченко, К.К.Сандровський, О.Л.Соколенко, С.С.Терещенко, В.В.Цвєтков, В.С.Шестак, С.В.Шестаков, В.К.Шкарупа, О.І.Щербак, В.І.Щербина та ін., проте питання забезпечення законності діяльності митних органів все ж висвітлено недостатньо, в існуючих наукових працях ці питання досліджувались фрагментарно або в рамках ширшої правової проблематики, без комплексного підходу. Більше того, в правовому регулюванні діяльності державних (внутрівідомчих) та громадських суб’єктів, які використовують відповідні засоби забезпечення законності в діяльності митних органів, накопичилось чимало проблем, які суттєво впливають на ефективність виконання покладених на них завдань у цій сфері.
Таким чином, необхідність удосконалення правового регулювання діяльності державних (внутрівідомчих) і громадських суб’єктів із забезпечення законності в діяльності митних органів та велика кількість нарікань на службову діяльність митників, з одного боку, та недостатність наукових досліджень з цієї проблематики – з іншого, обумовлюють актуальність і важливість комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних із забезпечення законності в діяльності митних органів, а також їх розвитком і удосконаленням.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до основних положень Державної програми „Контрабанді – СТОП” на 2005-2006 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2005 р. № 260, п.2.5 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п.2.1 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації визначити сутність, особливості та засоби забезпечення законності в діяльності митних органів України, надати науково-обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
- сформулювати поняття та з’ясувати значення законності в діяльності митних органів;
- охарактеризувати принципи, вимоги, гарантії та засоби забезпечення законності в діяльності митних органів;
- з’ясувати сучасний стан законності в діяльності митних органів;
- визначити сутність та особливості контролю як найефективнішого засобу забезпечення законності в діяльності митних органів;
- охарактеризувати окремі види контролю за забезпеченням законності в діяльності митних органів, визначити їх особливості;
- визначити особливості реалізації права на звернення як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів;
- охарактеризувати особливості прокурорського нагляду за законністю в діяльності митних органів;
- виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правових засад та практики забезпечення законності в діяльності митних органів України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються з приводу забезпечення законності в діяльності митних органів України.
Предмет дослідження становлять методологічні засади та засоби забезпечення законності в діяльності митних органів України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз забезпечення законності в діяльності митних органів. В роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність і особливості окремих засобів забезпечення законності діяльності митних органів (розділи 1, 2). Методи класифікації використано під час з’ясування принципів, вимог та гарантій забезпечення законності діяльності митних органів, характеристики окремих видів контролю за законністю в діяльності митних органів (підрозділи 1.2, 2.1). Системно-структурний та системно-функціональний методи застосовано для характеристики повноважень суб’єктів забезпечення законності в діяльності митних органів (підрозділи 2.1-2.3). За допомогою документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів з’ясовувалась специфіка окремих засобів забезпечення законності в діяльності митних органів (підрозділи 1.2, 2.1-2.3). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення теоретико-правових засад і практики застосування державними та громадськими суб’єктами окремих засобів забезпечення законності в діяльності митних органів (підрозділи 1.2, 2.1-2.3).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки фахівців у галузі адміністративного та митного права, теорії управління. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність як митних органів, так і суб’єктів контролю та нагляду за їх діяльністю. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали про діяльність митних органів та органів контролю і нагляду за останні роки.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що дисертація є одним із перших комплексних досліджень проблем забезпечення законності в діяльності митних органів України. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
- набуло подальшого розвитку визначення законності в діяльності митних органів як такого режиму їх функціонування, під час якого забезпечується точне і неухильне додержання і виконання законодавчих та підзаконних нормативних актів всіма службами (підрозділами), а також окремими працівниками під час їх службової діяльності;
- в новому аспекті визначено значення забезпечення законності в діяльності митних органів, яке насамперед полягає у недопущенні порушень прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які є учасниками митних правовідносин, з одного боку, та прав, свобод і законних інтересів працівників митних органів під час зовнішніх та внутрішніх (службових) відносин – з іншого;
- удосконалено характеристику принципів законності в діяльності митних органів, до яких віднесено верховенство закону; правову впорядкованість; пріоритетність прав, свобод та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; науковість; загальність; єдність; системність; об’єктивність; невідворотність відповідальності;
- вперше проаналізовано вимоги законності щодо діяльності митних органів, які визначено як деталізацію принципів законності, відображення її спрямованості, обумовлену змістом правових норм, у зв’язку з чим вони можуть бути як загальними, так і спеціальними і виступають юридичними умовами (правилами) втілення в життя принципів законності;
- поліпшено класифікацію гарантій забезпечення законності в діяльності митних органів, які поділено на політичні; економічні; ідеологічні; організаційні; службово-професійні; соціальні;
- дістала подальшого розвитку характеристика засобів забезпечення законності в діяльності митних органів як юридично значущих дій переважно владно-примусового, загальнодержавного або внутрівідомчого характеру, які є різновидом юридичних гарантій і здійснюються з метою охорони чи захисту прав, свобод та законних інтересів учасників митних правовідносин, виявлення, припинення чи попередження правопорушень, відновлення порушених прав і законних інтересів їх учасників та притягнення винних до відповідальності;
- покращено характеристику причин вчинення правопорушень митними органами та їх працівниками; вперше запропоновано перелік зовнішніх та внутрішньо-організаційних заходів, які, на думку дисертанта, зможуть зменшити кількість службових правопорушень в митних органах;
- удосконалено визначення сутності та видів контролю як засобу забезпечення законності в діяльності митних органів; сформульовано поняття та особливості державного (загальнодержавного, внутрівідомчого, судового) та громадського контролю;
- з’ясовано особливості звернень громадян як засобу забезпечення законності, які містять повідомлення про порушення вимог законодавчих чи підзаконних актів митними органами або їх окремими працівниками; зроблено висновок про наявність загального та спеціального порядку розгляду скарг в митних органах;
- удосконалено визначення особливостей прокурорського нагляду за законністю в діяльності митних органів, який розуміється як спостереження за додержанням митними органами та їх працівниками чинного законодавства без права втручатися в оперативну та господарську діяльність останніх;
- сформульовано численні конкретні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до ряду нормативно-правових актів, які регулюють діяльність як митних органів, так і суб’єктів контролю та нагляду за їх діяльністю, зокрема до Митного кодексу України, законів України „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави”, „Про об’єднання громадян” „Про прокуратуру”, „Про звернення громадян”; Дисциплінарного статуту Митної служби України; Положення про Державну митну службу та ін.; запропоновано прийняти відомчий нормативний акт – Інструкцію з проведення контрольних перевірок митних органів, яка закріплювала б завдання; підстави та порядок їх проведення.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки теоретико-правових питань забезпечення законності в діяльності митних органів;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють діяльність як митних органів, так і суб’єктів забезпечення законності в їх діяльності;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити практику забезпечення законності в діяльності митних органів;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять із дисциплін „Адміністративне право” та „Митне право”, підготовки навчально-методичних матеріалів із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на 5-й та 7-й звітних наукових конференціях професорсько-викладацького та аспірантського складу Одеської національної юридичної академії, а також на семінарах і нарадах прокуратури Одеської області та теоретичних семінарах і засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Одеського юридичного інституту ХНУВС.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у чотирьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових та організаційних засад забезпечення законності діяльності митних органів України.
До основних результатів, одержаних внаслідок проведеного дослідження, віднесено:
з теоретичних та організаційних питань:
1. Забезпечення законності в діяльності митних органів визначено як такий режим їх функціонування, під час якого забезпечується точне і неухильне додержання і виконання законодавчих та підзаконних нормативних актів всіма службами (підрозділами), а також окремими працівниками під час їх службової діяльності.
2. Значення забезпечення законності в діяльності митних органів полягає у: попередженні та недопущенні порушень прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, які є учасниками митних правовідносин, з одного боку, та недопущенні порушень прав, свобод та законних інтересів працівників митних органів під час зовнішніх та внутрішніх (службових) відносин – з другого; збільшенні обсягу надходжень митних платежів до Державного бюджету України; раціоналізації використання бюджетних коштів, спрямованих на утримання і функціонування митних органів; своєчасному, повному і достовірному інформуванні населення про діяльність митних органів; належному виконанні працівниками митних органів своїх функціональних обов’язків та реалізації наданих повноважень.
3. Особливий характер діяльності митних органів дозволив виокремити два напрямки забезпечення законності їх діяльності. Так, з одного боку, працівники митних органів під час виконання службових повноважень повинні суворо дотримуватись вимог законів та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, з другого - вимагати від фізичних та юридичних осіб – учасників митних правовідносин безумовного виконання законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють правила, порядок та нормативи в сфері митної діяльності.
4. Засоби забезпечення законності діяльності митних органів визначено як юридично значимі дії як правило владно-примусового характеру загальнодержавного або внутрівідомчого характеру, які є різновидом юридичних гарантій та здійснюються з метою охорони чи захисту прав, свобод та законних інтересів учасників митних правовідносин, виявлення, припинення чи попередження правопорушень, відновлення порушених прав і законних інтересів їх учасників та притягнення винних до відповідальності.
5. До засобів забезпечення законності діяльності митних органів ми відносимо: 1) контроль (загальнодержавний, внутрівідомчий, судовий, громадський); 2) звернення громадян; 3) прокурорський нагляд.
6. Контроль як засіб забезпечення законності діяльності митних органів визначено як діяльність спеціально уповноважених суб’єктів щодо перевірки (нагляду, спостереження) відповідності здійснюваної ними зовнішньої та внутрішньо-організаційної діяльності вимогам, які містяться у законодавчих та підзаконних нормативних актах, а також в управлінських рішеннях вищестоящих органів (керівників), які наділені правом втручання в їх службову діяльність у формі видання обов’язкових для виконання вказівок а в необхідних випадках і застосування примусових заходів.
7. Запропоновано таку класифікацію видів контролю як засобу забезпечення законності діяльності митних органів: 1) залежно від організаційного зв’язку між контролюючим суб’єктом і підконтрольним об’єктом: зовнішній і внутрішній (внутрівідомчий) контроль; 2) залежно від обсягу контрольних повноважень: загальний та спеціальний контроль; 3) залежно від контролюючих суб’єктів: парламентський; президентський; урядовий; спеціалізований; відомчий; муніципальний; судовий; громадський; 4) за напрямками його здійснення: фінансовий, податковий, внутрішньогосподарський та ін.; 5) залежно від часу проведення: попередній; поточний; наступний; 6) залежно від форми: безпосередня перевірка; ознайомлення зі статистичною звітністю; ознайомлення з роботою підконтрольних органів шляхом виклику керівників і окремих виконавців для доповіді про виконання тих чи інших управлінських рішень; ознайомлення з діяльністю співробітників підконтрольних органів під час проведення різних нарад, активів, інструктажів, зібрань, злетів і т. ін.; 7) за відкритістю (гласністю): гласний та негласний (таємний).
8. Звернення громадян як засіб забезпечення законності діяльності митних органів визначено як викладені в письмовій або усній формі, колективні чи індивідуальні повідомлення з питань зовнішньої чи внутрішньо-організаційної діяльності митних органів в яких йдеться про порушення вимог законодавчих чи підзаконних актів митними органами або їх окремими працівниками.
9. Особливість досліджуваних нами видів звернень громадян (заяв та скарг) як засобів забезпечення законності діяльності митних органів визначається тим, що: 1) у них міститься найбільший об’єм інформації про порушення законності митними органами та їх працівниками у порівнянні з іншими видами звернень, а саме пропозиціями, зауваженнями та клопотаннями; 2) право на подання скарги чи заяви є абсолютним, необмеженим і невідчужуваним правом особистості, яке передбачено Основним Законом України; 3) суб’єктами оскарження (заявниками) можуть бути як особи, які не перебувають у штаті митних органів (так звані зовнішні суб’єкти), так і працівники митних органів (внутрішні суб’єкти); 4) підставою подання скарги чи заяви є рішення, діяльність чи бездіяльність митних органів у будь-якій сфері (напрямку) їх діяльності; 5) заяви та скарги мають подвійне значення, з одного боку, вони є способом захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних та юридичних осіб як учасників митних правовідносин, з другого - сигналізують про існуючі недоліки в роботі митних органів, сприяють усуненню останніх, покращенню їх роботи тощо; 6) вони можуть бути певним підґрунтям для застосування інших засобів забезпечення законності діяльності митних органів, зокрема контролю та нагляду.
10. Прокурорський нагляд за законністю діяльності митних органів визначено як спостереження (перевірку) за додержанням митними органами та їх працівниками чинного законодавства та підзаконних актів з метою виявлення та попередження правопорушень, усунення їх наслідків та притягнення винних до відповідальності, без права втручатися в їх оперативну та господарську діяльність.
11. Особливість прокурорського нагляду за додержанням законності діяльності митних органів полягає у такому: 1) нормативному закріплені за органами прокуратури функції щодо здійснення прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів всіма суб’єктами правовідносин, що зазначено у п.9 Перехідних положень Конституції України та ст.ст1, 4, 5 Закону України „Про прокуратуру”; 2) прокурорський нагляд за законністю діяльності митних органів носить лише зовнішній характер; 3) забезпечує додержання законності діяльності державних органів поза межами відомчих та інших інтересів; 4) прокуратура здійснює нагляд за усіма без винятку напрямками діяльності митних органів (як зовнішніми, так і внутрішньо-організаційними), що обумовлено її функцією загального нагляду; 5) органи прокуратура, здійснюючи нагляд, лише ставлять питання про усунення виявлених ними порушень законодавства; 6) органи прокуратури складають єдину систему, засновану на принципі централізації, з підпорядкуванням нижчих органів вищим, аж до Генерального прокурора України, відтак незалежність органів прокуратури від зовнішніх впливів є значно більшою, ніж незалежність контролюючих органів, значна частина яких діє за принципом „подвійного підпорядкування”; 7) органи прокуратури наділені правом здійснювати нагляд за додержанням і застосуванням законів контролюючими органами.
12. Зважаючи на те, що митні органи та їх працівники виконують свої завдання та функцій в умовах реального соціально-економічного та політичного становища в країні, тобто не є якимось відірваними від суспільства, замкненими тощо, а становлять його невід’ємну частину, звідси і заходи які зможуть зменшити кількість службових правопорушень в митних органах повинні носити комплексний характер, і як слід втілюватись у зовнішніх (загальнодержавних) та відомчих програмах протидії службовим правопорушенням, які, на нашу думку, повинні складатися з таких розділів (частин): 1) мата та завдання програми; 2) стан проблеми; 3) шляхи і способи розв’язання проблеми (перелік заходів щодо удосконалення діяльності із попередження, припинення та притягнення винних до відповідальності); 4) фінансове та матеріально-технічне забезпечення програми; 5) очікувані результати.
з удосконалення нормативно-правових актів з досліджуваних питань:
Запропоновано ряд змін та доповнень до нормативних актів, зокрема:
- до законодавчих: 1) ст.5 Закону України „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” доповнити нормою такого змісту: „Предметом цивільного контролю у сфері оборони і безпеки, правоохоронної діяльності держави є стан додержання Воєнною організацією і правоохоронними органи держави законодавчих та підзаконних актів як у сфері зовнішніх, так і внутрішньо-організаційних відносин”. Як слід відпаде необхідність перераховувати у цій статті усі можливі (фактичні) правовідносини, які можуть бути предметом цивільного контролю, що зробити звичайно дуже важко, враховуючи особливості виконуваних правоохоронними органами та Воєнною організацією специфічних завдань та функцій; 2) у чинному Митному кодексі України передбачити окрему главу за назвою: „Контроль та нагляд за діяльністю митних органів” в якій закріпити перелік повноважень контролюючих та наглядових органів; 3) беручи до уваги те, що здійснювати громадський контроль можуть (та реально сьогодні здійснюють) іноземці, особи без громадянства та політичні партії, пропонуємо використовувані у ст.19 Закону України „Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” терміни „громадяни України” та „громадські організації” замінити на відповідно: „громадськість” та „об’єднання громадян”; 4) до закріплених у ст.20 Закону України „Про об’єднання громадян” повноважень об’єднань громадян необхідно віднести і такі як: проводити наукові дослідження з проблем діяльності органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування; проводити громадську експертизу проектів нормативних актів з питань діяльності органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування, представляти свої висновки і пропозиції відповідним державним органам; брати участь у громадських дискусіях та відкритих парламентських слуханнях з питань діяльності органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування; 5) пропонуємо у Законі України „Про звернення громадян” використовувати лише термін „громадяни” який є ширшим за змістом ніж термін „громадяни України”, або використати у назві та тексті цього Закону таке словосполучення як „звернення фізичних та юридичних осіб”; 6) до прав прокурорів під час здійснення загального нагляду, якими необхідно доповнити ст.20 Закону України „Про прокуратуру” слід віднести і такі як: а) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд за виконанням яких покладено на органи прокуратури; б) користуватися безплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом; в) користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв’язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв’язку, що належать громадянам, - за їх згодою.; г) невідкладно бути прийнятими керівниками, іншими посадовими особами відповідних органів державної влади та управління, підприємств, установ і організацій; д) вступити у справу в будь-якій стадії судового процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільств; е) зберігати, носити і застосовувати спеціальні засоби та зброю; 7) беручи до уваги те, що на даний час органи прокуратури здійснюють загальний нагляд за додержанням і застосуванням не лише законів, а й законодавчих та підзаконних актів, пропонуємо у п.9 Перехідних положень Конституції України та ст.ст.1, 4, 5 Закону України „Про прокуратуру” термін „закон (законів)” замінити на „законодавчих та підзаконних актів”; 8) п.17 ст.1 МК після слів „та інших законів” необхідно доповнити словами „та підзаконних нормативно-правових актів”, так як на даний час завдання та функції митних органів визначаються переважно підзаконними актами як Президента, так і Державної митної служби; 9) ст.11 МК доповнити і такими завданнями митних органів як: реалізація державної митної політики; забезпечення реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод та законних інтересів у сфері митної справи; надання митних послуг; попередження та профілактика митних правопорушень; усестороннє сприяння розвитку зовнішньоекономічної торгівлі; забезпечення та контроль за поступленням усіх передбачених законодавством митних платежів до Державного бюджету України; 10) ст.412 МК, після слів „та законами України” необхідно доповнити словосполученням „підзаконними актами” (подібні зміни необхідно внести до ст.413 МК та до п.4 Дисциплінарного статуту митної служби України);
- до підзаконних нормативно-правових актів: 1) у Положенні про Державну митну службу як одне із завдань ДМС необхідно закріпити „забезпечення додержання законності в діяльності митних органів та їх працівників”, а як одну із функцій „підготовку, прийняття та забезпечення виконання управлінських рішень з питань додержання законності в діяльності митних органів та їх працівників”; 2) до завдань відділу організаційно-контрольної роботи регіональної митниці, які закріплені у п.2 Примірного положення та Примірної структури відділу організаційно-контрольної роботи регіональної митниці (митниці) необхідно віднести і такі як: організація та забезпечення контролю за умовами та порядком проходження служби персоналом митної служби його соціально-правовим захистом; організація та забезпечення проведення заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які призводять до порушень працівниками митних органів митного законодавства та відповідних підзаконних актів; 3) серед завдань підрозділів власної безпеки, які закріплені у п. 2.1 Положення про Управління власної безпеки Державної митної служби України та підрозділи власної безпеки митних органів України необхідно передбачити і такі як: аналіз наявної оперативної інформації за останній рік про неправомірні дії працівників митних органів; збір та узагальнення інформації стосовно працівників митних органів, які придбали за високі ціни нерухомість, автотранспорт, мають великі (більше 50 тис. грн.) банківські рахунки; контроль за дотриманням керівниками умов та порядку накладення заохочень та дисциплінарних стягнень; контроль за нарахуванням та своєчасною виплатою заробітної плати персоналу митного органу; 4) до повноважень Голови ДМС, які закріплені у п.11 Положення про Державну митну службу України необхідно віднести і таке як здійснення контролю за організаційним, інформаційним, правовим, кадровим, матеріально-технічним, фінансовим забезпеченням діяльності ДМС; 5) серед прав Громадської колегії, які визначені у Наказі ДМС від 30 червня 2005 р. № 599 „Про утворення Громадської колегії при Голові Державної митної служби України” необхідно передбачити і таке як здійснення контролю за правовим, кадровим, інформаційним, фінансовим та матеріально-технічним забезпеченням діяльності митних органів; 6) беручи до уваги те, що в нормативних актах загальнодержавного значення оцінка громадськістю діяльності державних органів розглядається як основний критерій ефективності їх службової діяльності пропонуємо у Наказі ДМС від 31 січня 2006 № 70 „Про затвердження Критеріїв оцінки ефективності роботи митних органів із забезпечення перерахування митних платежів до Держбюджету” поряд з іншими критеріями передбачити і такий як „думка громадськості про діяльність митного органу”; 7) до переліку основних питань та даних, які висвітлюються в аналітичній щоквартальній та річній довідці про роботу зі зверненнями громадян митного органу, і які визначені у Листі ДМС „Щодо поліпшення інформування Держмитслужби України про роботу із зверненнями громадян” від 19 грудня 2005 р. № 11/2-11/16257-ЕП віднести і такі, які стосуються внутрішньо-організаційних аспектів діяльності митних органів, тобто оскарження працівниками митних органів рішень вищестоящих керівників, стан вирішення питань, які містяться у зверненнях працівників митних органів і стосуються їх соціально-правого захисту та інших спірних питань, які виникають під час проходження служби (надання відпусток, призначення надбавок, нарахування заробітної плати тощо); 8) наказ Генеральної прокуратури України „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів Службою безпеки, органами охорони державного і митного кордонів України” від 5 квітня 2000 р. № 4 необхідно доповнити і таким напрямком наглядової діяльності прокуратури як нагляд за додержанням у митних органах службово-трудових прав їх працівників; 9) запропоновано прийняти відомчий нормативний акт – Інструкцію з проведення контрольних перевірок митних органів, яка закріплювала б: завдання; підстави та періодичність їх проведення; предмет (напрямки) перевірки; права, обов’язки та відповідальність осіб, які проводять перевірку; права, обов’язки та відповідальність осіб діяльність яких перевіряється; порядок проведення перевірки; документування результатів і формування матеріалів контролю, порядок їх опрацювання й використання; реалізацію матеріалів контрольних заходів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст.141.
2. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 38-39. - Ст.288.
3. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 29. - Ст.377.
4. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 9-10. - Ст. 65.
5. Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т. / В. Яременко, О. Сліпушко (уклад.). – К.: Аконіт, 1998. – Т. 2. – Ж-Обд.  910 с.
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови. / Уклад. голов. ред. В.Т. Бусей. - Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с.
7. Тлумачний словник української мови. / Укладачі Ковальова Т.В., Коврига Л.П. – Харків: Синтекс, 2005. – 672 с.
8. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – 14-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1983. – 816 с.
9. Митне право України: Навч. посібник / В.Я. Настюк, М.Г. Шульга. –Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – 114 с.
10. Жорін Ф.Л. Правові основи митної справи в Україні (конспект курсу лекцій з програмних тем): Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 248 с.
11. Шишка Р.Б., Сергієнко В.В. Митне право України: Навч. посібник. – Харків: Еспада, 2002. – 296 с.
12. Комзюк В.Т. Адміністративно-правові засоби здійснення митної справи: Дис. ... канд. юрид. наук. – 12.00.07. – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2003. – 191 с.
13. Про Положення про Державну митну службу України: Указ Президента України від 8 лютого 1997 року № 126 // Урядовий кур’єр. – 1997. – 16 лютого.
14. Про затвердження Примірного положення та Примірної структури відділу організаційно-контрольної роботи регіональної митниці (митниці): Наказ Державної митної служби (далі - ДМС) від 22 листопада 2005 р. № 1147.
15. Аристотель. Соч. в 4 т. – М.: Мысль, 1983. - Т.4. – 840 с.
16. Шмоткін О.В. Законність: історія та сучасність / Забезпечення законності в діяльності органів внутрішніх справ України: Збірник наукових праць. - Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1993. - 212 с.
17. Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права: Учебное пособие. – Рук. авт. кол. Панов Н.И.: - Харьков, 1993. – 165 с.
18. Тихомирова Л.В., Тихомиров М.Ю. Юридическая энциклопедия. - М.: Изд-е г-на Тихомирова М.Ю., 1997. - 526 с.
19. Кудрявцев В.Н. Законность: содержание и современное состояние. – М.: Юрист, 1988. – 320 с.
20. Ануфрієв М.І. Динаміка дисципліни і законності серед особового складу органів внутрішніх справ України // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1998. - № 3-4. - С.314-322.
21. Лазарев В.В. Законность: форма или метод. - М.: Изд-во „Знание”, 1992. – 154 с.
22. Мельник Р.С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.07. – Харків‚ 1999. – 211с.
23. Стародубцев А.А. Організаційно-правові питання діяльності інспекцій з особового складу щодо зміцнення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ. Дис. … канд. юрид.наук: 12.00.07. – Х., 1999. – 176 с.
24. Явич Л.С. Право развитого социалистического общества. Сущность и принципы. – М.: Юридическая литература, 1978. – 223 с.
25. Ремнев В.И. Социалистическая законность в государственном управлении. – М.: Наука, 1979. – 301с.
26. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник. Общая часть. – М.: Издательство БЕК, 1993. – 724 с.
27. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
28. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 520 с.
29. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. - Харків: Консум, 2001. - 656 с.
30. Лукашева Е.А. Социалистическая законность в современный период // Советское государство и право. – 1986. - № 3. – С.10-14.
31. Борисов В.В. Правовой порядок развитого социализма: Вопросы теории. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1977. – 408 с.
32. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 544 с.
33. Про затвердження Положення про профілактику правопорушень, пов'язаних із здійсненням службової діяльності працівниками митної служби України: Наказ ДМС від 24 травня 2004 № 380.
34. Философский словарь / Под ред. И.Т.Фролова. – М.: Политиздат, 1987. – 882с.
35. Словник української мови / Ред. кол. І.К.Білодід. Т.7. – К.: Наукова думка, 1976. – 724 с.
36. Кузьмичов В.С. Слідча діяльність: сутність, принципи, криміналістичні прийоми та засоби здійснення: Автореф. дис... док. юрид. наук. – К., 1996. – 36 с.
37. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
38. Фролов О.С. Принципи застосування сили і вогнепальної зброї // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1997. – №1. – С. 93-100.
39. Тимченко С.М. Здійснення принципів правової держави як умова формування громадянського суспільства в Україні // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2001. – №2. – С.26-39.
40. Принципы самоорганизации / Пер. с англ. А.С.Ведерникова. – М.: Прогресс, 1982. – 438 с.
41. Мичко М., Голова Н. Про основні принципи організації прокуратури //Право України. – 2000. - №12. – С.74-77.
42. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. – Навч. посібн., вид. 3-є, зі змінами і доп. – К.: ІСДО, 1995. – 172 с.
43. Комаров С. А. Общая теория государства и права: Курс лекций / Издание 2-е, исправленное и дополненное. – М.: Манускрипт, 1996. – 312 с.
44. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 640 с.
45. Теория государства и права. Учебник, / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 570 с.
46. Общая теория государства и права: Академический курс в 2-х т. / Под ред. Марченко М.Н. - T.1: Теория государства. - Москва: Зерцало, 1998. – 416 с.
47. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672 с.
48. Общая теория права: Учебник для юридических вузов / Ю.А. Дмитриев, И.Ф. Казьмин, В.В. Лазарев и др.; Под общ. ред. А.С. Пиголкина. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1996. - 384 с.
49. Алексеев С.С. Теория права. – М.: БЕК, 1994. – 224 с.
50. Общая теория права и государства: Учебник /Под ред. В.В.Лазарева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1996. – 472 с.
51. Рабинович П.М. Упрочение законности – закономерность социализма. – Львов: Вища школа, 1975. – 260 с.
52. Порядок надання митними органами роз’яснень окремих положень податкового законодавства: Наказ Державної митної служби України від 26 липня 2005 р. № 703.
53. Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил: Постанова Пленум Верховного Суду України від 3 червня 2005 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
54. Ухвала Конституційного суду України від 9 липня 1998 року „Про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Указу Президента України „Про Державну митну службу України” та Указу Президента України „Про Положення про Державну митну службу України” // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
55. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
56. Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 р. № 1153 // Урядовий кур’єр. – 1997. – 26 листопада.
57. Толковий словарь русского языка / Под ред. Д.Н. Ушакова. – Т.1. – М.: Мысль, 1935. – 752 с.
58. Самощенко И.С. Охрана режима законности Советским государством (Правоохранительная деятельность Советского государства – метод обеспечения социалистической законности). М., Госюриздат, 1960. – 200 с.
59. Черенков Е.А. Обеспечение социалистической законности при применении мер воздействия за административные правонарушения: Дис. … канд. юрид. наук. – М.: МВШМ МВД СССР, 1987. – 199 с.
60. Лунев А.Е. Обеспечение законности в советском государственном управлении. – М.: Юрид. лит., 1963. – 158 с.
61. Про Дисциплінарний статут митної служби України: Закон України від 6 вересня 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - № 42. - Ст.467.
62. Звернення колегії ДМС України до працівників митних органів // Митна справа. - 2005. – № 11.
63. Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності митної служби України: Указ Президента України від 24 жовтня 2003 року № 1209 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
64. Про перевірку діяльності митних органів: Розпорядження Президента України від 27 червня 2003 року № 185 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
65. Про серйозні недоліки в роботі Державної митної служби України Указ Президента України від 24 жовтня 2003 року № 1208 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
66. Про затвердження державної програми „Контрабанді – СТОП” на 2005-2006 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2005 р. № 260 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 7 квітня.
67. Про заходи щодо посилення дисципліни особового складу митних органів у пунктах пропуску через державний кордон України та зонах митного контролю: Наказ Державної митної служби України від 26 липня 2005 р. № 790.
68. Протокол про співпрацю у боротьбі з корупцією від 2 листопада 2005 року // WEB MD Office „НПО Поверхность”, www.master-d.com.ua.
69. Протокол про співпрацю у боротьбі з корупцією між Державною митною службою України та Всеукраїнською Асоціацією автомобільних імпортерів та дилерів від 7 листопада 2005 року // WEB MD Office „НПО Поверхность”, www.master-d.com.ua.
70. Ануфрієв М.І. Управлінські шляхи зміцнення дисципліни в органах внутрішніх справ (соціолого-правові аспекти): Дис. … канд. юрид. наук. – Харків: НУВС, 1998. – 178 с.
71. Михайленко Н.Т. Трудовая дисциплина: теория и практика. – Фрунзе: Илим, 1987. – 206 с.
72. Щербина В.І Підстави виникнення охоронних правовідносин між працівником і митним органом // Митна справа. – 2004. - № 1 (31). - С.35-41.
73. Соколенко О.Л. Організаційно-правові питання забезпечення законності в діяльності митних органів України: Дис. ... канд. юрид. наук. – 12.00.07. – Київ: Національна академія наук України Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 2004. – 205 с.
74. Про вжиття невідкладних заходів із застосування положень Дисциплінарного статуту митної служби України: Лист Державної митної служби України від 15 грудня 2005 р. № 11/1-13/16080.
75. Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия: Учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1988. – 88 с.
76. Закалюк А.П. Соціальні передумови, причини та умови корупції в Україні // Проблеми боротьби зі злочинністю в сфері економічної діяльності: Мат. міжнар. наук.-практ. конф., Харків, 15–16 грудня 1998 р. – Харків, 1999. – С. 59– 66.
77. Міллер А. Що таке причини та умови злочинів? // Право України. – 2001.  № 5.
78. Абросімова Ю. Значення соціально-економічного становища сім’ї у структурі причин та умов злочинності неповнолітніх в Україні // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали IX регіональної наук.-практ. конф.(13-14 лютого 2003 р.) / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. Юридичний факультет. / Ред. П.М.Рабінович .- Л., 2003. – 563 с.
79. Камлик М.І. Про результати вивчення причин та умов, що сприяють скоєнню злочинних проявів у сфері приватизації державного майна// Боротьба з контрабандою: проблеми і шляхи їх вирішення: Зб. статей.-Т.10.-К.,1998.-С.170-180.
80. Кудрявцев В.Н. Причины правонарушений. - М.: Наука, 1976. - 286 с.
81. Павлов А.П. Кадрове забезпечення митних органів України: організаційно-правові аспекти: Дис. ... канд. юрид. наук. – 12.00.07. – Київ: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького Національної Академії наук України, 2001. – 216 с.
82. Юсупов В.А. Теория административного права. - М.: Юрид. лит., 1985. – 160с.
83. Словарь иностранных слов. 18-е изд., стереотип. / Гл. ред. Ф.Н.Петров. - М.: Рус.яз., 1989 – 624 с.
84. Эрдман К., Шефер В., Мундхенке Э. Организационная структура правительства и структура управления. – R. v. Decker’s Verlag, Heidelberg, – 1996. – 126 с.
85. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка. – М.: Рус. яз., 1980. – 680 с.
86. Философский энциклопедический словарь / Сост. С.С.Аверницев, Э.А.Араб-Оглы, Л.Ф.Ильичев, С.М.Ковалев, Н.М.Ланда. - М.: Сов. энциклопедия, - 2-е изд., 1989. – 815 с.
87. Краткая философская энциклопедия. – М.: Изд. группа «Прогресс» – «Энциклопедия», 1994. – 576 с.
88. Історія держави і права України. Частина 1. – Харків.: Основа, 1993. – 432 с.
89. Етимологічний словник української мови: У семи томах. Том другий. – К.: „Наукова думка”, 1985. – 570 с.
90. Словник юридичних термінів (російсько-український) / Укладачі Ф.Андерс та ін. - К.: Юрінком Інтер, 1994. – 640 с.
91. Журавський В. Парламентський контроль в Україні: проблеми нормативно–правового регулювання // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2001.- №1(14). - С.11-20.
92. Погорелко В.Ф. Местные Советы в механизме осуществления функций Советского общенародного государства. – К.: Наукова думка, 1986. – 232 с.
93. Тихомиров Ю.А. Управленческое решение. - М.: Юридическая литература. – 1970. – 287 с.
94. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
95. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР. – М.: Изд-во “Наука”, 1981. – 301с.
96. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.07 - К.: Національна академія наук України; інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 1999. – 390 с.
97. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні / Худож.-оформлювач О.Агєєв. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
98. Державне управління: Навч. посіб. / А.Ф.Мельник, О.Ю.Оболенський, А.Ю.Васіна, Л.Ю.Гордієнко; За ред. А.Ф. Мельник. - К.: Знання-Прес, 2003. – 343 с.
99. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України: Підручник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
100. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.07 - Х.: Національна юридична академія України ім. Я.Мудрого, 2003. – 413 с.
101. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. Ю.Ф. Кравченка. – К.: НАВСУ, 1999. – 702 с.
102. Нижник Н., Машков О., Мосов С. Контроль у сфері державного управління // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 1998. – № 2. – С.23-31.
103. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави: Закон України від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 46. – Ст.366.
104. Шестак В.С. Державний контроль в сучасній Україні: Теоретико-правові питання: Дис. канд. юрид. наук: 12.00.01. - X.: Нац. ун-т внутр. справ. - 2002. – 195 с.
105. Малиновський В.Я. Державне управління. Навчальний посібник. – Луцьк: „Вежа”, 2000. – 558 с.
106. Рябко А.И. Социальный контроль и его правовые формы (вопросы теории). Диссертация… канд. юрид. наук. – М., 1995. -187с.
107. Горшенёв В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. - М.: Юрид.лит., 1987. - 176с.
108. Таможенное право (курс лекций). Общая часть под ред. В.Г. Драганова. - М, Экономика, 1999. – 543 с.
109. Курс таможенного права РФ. Под ред. Б.Н.Габричидзе - М.: Дело, 2002. – 754 с.
110. Додин Е.В. Таможенное право Европейского Сообщества. // Митна справа. – 2003. - № 4. - С.29.
111. Исполнительная власть в Российской Федерации. Проблемы развития / [И.Л. Бачило, А.А. Гришковец, И.С. Мелюхин и др.]; Отв. ред. И.Л. Бачило; Ин-т государства и права Рос. АН. – М.: Изд. группа „Юристъ”, 1998. – 431с.
112. Про створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для контролю за дотриманням законності при ввозі на митну територію України продуктів харчування й інших товарів та затвердження її склад: Постанова Верховної Ради України № 356-ІУ від 25 грудня 2002 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
113. Про Положення про Міністерство праці та соціальної політики України: Указ Президента України від 30 серпня 2000 року № 1035 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
114. Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України: Указ Президента України від 30 грудня 1997 року № 1396 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
115. Про Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
116. Про Положення про Міністерство охорони здоров'я України: Указ Президента України від 24 липня 2000 року № 918 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
117. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997. – 400 с.
118. Про затвердження Примірного положення та Примірної структури відділу організаційно-контрольної роботи регіональної митниці (митниці): Наказ ДМС від 22 листопада 2005 р. № 1147.
119. Про затвердження Положення про Управління власної безпеки Державної митної служби України та підрозділи власної безпеки митних органів України: Наказ ДМС від 25 вересня 2003 р. № 633.
120. Про затвердження Положення про юридичну службу регіональної митниці, митниці, спеціалізованої митної установи, організації: Наказ ДМС від 14 лютого 2006 р. № 112.
121. Про затвердження Інструкції з підготовки, проведення контрольних заходів з питань фінансово-господарської діяльності та реалізації їх матеріалів у митній службі України: Наказ ДМС від 11 травня 2004 р. № 326.
122. Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України: Наказ ДМС від 29 липня 2002 р. № 408.
123. Про затвердження положень про методику перевірок митних органів: Наказ ДМС від 4 лютого 1994 р. № 33.
124. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35, 36, 37. – Ст. 446.
125. Мельников А.А. Право граждан обжаловать в суд действия должностных лиц // Сов. государство и право. – 1978. – № 11. – С. 68-74.
126. Про судоустрій України: Закон України від 7 лютого 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 27-28. - Ст.180.
127. Панова И.В. Административно-юрисдикционный процесс. Монография. – Саратов: Изд-во Светопись. – 1998. – 256 с.
128. Герасименко Є. До питання про адміністративну юрисдикцію в Україні // Науковий вісник Чернівецького університету. Випуск 75. Правознавство. – 2000. – С. 74-77.
129. Комзюк А.Т. Адміністративно-юрисдикційні повноваження міліції // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник / Гол. ред. В.Л.Регульський. – Львів: Львівський інститут внутрішніх справ при