Адміністративна відповідальність юридичних осіб за правопорушення в сфері обігу наркотичних засобів :

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ .......................................................................................................................... 4
Розділ 1. Соціально-правова обумовленість запровадження відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів............................................................................................... 12
1.1. Концептуальні положення інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів………………………………………………………………………….12
1.2. Об’єктивна потреба адміністративної відповідальності юридичних осіб за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах………………………………………………………………………. 32
1.3. Запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб за невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки………………………………... 52
1.4. Юридична характеристика незаконних посіву та вирощування снотворного маку чи конопель і необхідність установлення адміністративної відповідальності юридичних осіб за такі протиправні дії...............………. 73
Висновки до розділу 1 ............................................................................................. 89

Розділ 2. Особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, суб’єктами яких пропонується юридична особа ............................................................................ 91
2.1. Попереднє розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, суб’єктами яких пропонується юридична особа........................................... 91
2.2. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, вчинених юридичною особою у сфері обігу наркотичних засобів............ 119
2.3. Забезпечення законності провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, вчинених юридичною особою...............................................................................................................143
2.4. Особливості стадії виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, суб’єктом якого пропонується юридична особа….........................……………………166
Висновки до розділу 2 ............................................................................................185
Висновки.................................................................................................................189
Список використаних джерел.............................................................................194
Додатки....................................................................................................................216

ВСТУП
Актуальність теми. Протягом останніх років в Україні спостерігається стійка тенденція до подальшого загострення проблем, пов’язаних із поширенням наркоманії та наркоделіктності, що створює безпосередню загрозу генофонду нації, забезпеченню правопорядку, національній безпеці країни. До основних чинників, що сприяють поширенню зазначених асоціальних явищ, відносяться недосконалість механізму контролю за дотриманням вимог антинаркотичного законодавства хіміко-фармацевтичними та сільськогосподарськими підприємствами, численні порушення ліцензійних та інших умов здійснення господарської діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів і психотропних речовин.
Намагаючись розробити та здійснити нові пріоритетні заходи, які б дозволили на державному рівні ефективно протидіяти правопорушенням юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, Україна відповідно до взятих на себе зобов’язань перед міжнародним співтовариством мала б використовувати весь потенціал правових засобів, зокрема й адміністративного примусу. Проте очевидним є факт, що чинне адміністративно-деліктне законодавство ще недостатньою мірою вирішує цю проблему, бо чітко не визначено порядок притягнення юридичних осіб до відповідальності за такі правопорушення, не узгоджено та не систематизовано матеріальні й процесуальні засади адміністративної відповідальності вказаних суб’єктів. Крім того, потребує вдосконалення адміністративно-юрисдикційна діяльність державних органів, яка досі ні організаційно, ні функціонально не перебудована згідно з принципами правової держави.
Саме тому одним із перспективних напрямів протидії поширенню наркоделіктності, на погляд автора, має стати запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб, більш чітке визначення юрисдикційних повноважень державних органів, порядку та процедур здійснення адміністративно-деліктного провадження у сфері обігу наркотичних засобів.
Дослідження правового інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб в Україні перебуває на початковому етапі. Лише в окремих роботах фраґментарно розглядаються певні його елементи. Велике значення для розроблення теоретичних положень дисертації мали праці вчених-адміністративістів В.Б. Авер’янова, А.Б. Агапова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, К.С. Бельського, Ю.П. Битяка, С.В. Ващенка, О.С. Дугенця, І.І. Веремеєнка, І.П. Голоснiченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додiна, О.К. Застрожної, О.Т. Зими, І.О. Картузової, С.В. Ківалова, А.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, Ю.Ю. Колісниченка, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінного, Д.М. Лук’янця, М.Я. Масленнікова, О.І. Миколенка, В.Л. Наумова, О.В. Овчарової, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, Ю.С. Педька, В.Г. Перепелюка, Н.Г. Саліщевої, В.Д. Сорокіна, М.Ф. Стахурського, В.С. Стефанюка, С.М. Тараненка, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, Н.В. Хорощак, А.П. Шергiна, В.К. Шкарупи, О.М. Якуби та інших.
Цілеспрямовано інститут юридичної відповідальності у сфері наркообігу вивчали А.В. Бережной, Н.І. Золотарьова, М.П. Легецький, А.А. Музика, Р.М. Павленко, М.П. Селиванов, В.М. Смітієнко, Л.В. Сорока, В.І. Ткаченко, Є.В. Фесенко, М.С. Хруппа.
Разом із тим, проблеми адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у вітчизняній науці дотепер комплексно не досліджувалися. А відсутність відповідної монографічної літератури свідчить як про складність цих питань, так і про недостатню увагу до них із боку вчених-правознавців. Беззаперечна наукова значущість теоретичного розроблення проблематики в цій сфері та її актуальність зумовлюють потребу в проведенні поглибленого дослідження цілісного правового механізму притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері наркообігу.
Актуальність дисертаційної роботи зумовлюється також і тією обставиною, що в цей час здійснюються законопроектні роботи щодо вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність і пошуку оптимальної системи органів адміністративно-деліктної юрисдикції України, модернізуються адміністративні правовідносини між державою та особою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження перебуває в безпосередньому зв’язку з державними планами та програмами науково-дослідної роботи й відповідає Концепції реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України № 26-р від 24 січня 2002 р., Програмі реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України № 877 від 4 червня 2003 р., Пріоритетним напрямкам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС на період 2004-2009 рр., затвердженим наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., Плану науково-дослідної роботи Луганського державного університету внутрішніх справ. Актуальність цього напрямку дослідження підтверджується положеннями Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої указом Президента України № 810 від 22 липня 1998 р. Його проблематика безпосередньо стосується теми ІДП НАН України “Проблеми адміністративно-правового забезпечення реформування державного управління (адміністративної реформи) в Україні” (0102U001601).
Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування необхідності запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, виявлення причин і умов поширення адміністративної наркоделіктності, розроблення пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення чинного адміністративного законодавства та практики його застосування органами адміністративної юрисдикції. Зазначеною метою зумовлено поставлення таких завдань:
з’ясувати особливості становлення та розвитку інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб у сфері наркообігу;
визначити напрями формування найбільш ефективної системи адміністративних стягнень, що пропонується застосовувати до юридичних осіб;
обґрунтувати й запропонувати склади адміністративних правопорушень, що можуть вчинятися юридичними особами у сфері обігу наркотичних засобів, дати їм юридичну характеристику;
з’ясувати сутність і визначити структуру адміністративно-деліктного провадження у сфері наркообігу, охарактеризувати його стадії;
визначити систему учасників адміністративно-деліктного провадження у сфері наркообігу й особливості їх процесуального статусу;
проаналізувати існуючий порядок обчислення адміністративно-процесуальних строків, запропонувати шляхи його вдосконалення;
удосконалити механізм забезпечення законності в адміністративно-деліктному провадженні;
розробити формалізовані зразки окремих процесуальних документів, що можуть використовуватися в провадженні, та обґрунтувати необхідність їх закріплення в законодавстві України;
виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правових засад і практики організації та ефективного здійснення виконавчого провадження.
Об’єктом дослідження є адміністративно-правові відносини обігу наркотичних засобів і проблеми відповідальності юридичних осіб за їх порушення.
Предметом дослідження є закономірності виникнення нових правових ідей щодо запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, законодавчі й інші нормативні акти, що регулюють порядок обігу наркотичних засобів в Україні, адміністративно-деліктна практика та зарубіжний досвід у цій сфері.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні загальнонаукові методи та прийоми пізнання, наукові концепції державного управління, адміністративно-деліктного права та процесу, соціології тощо. Для одержання найбільш достовірних наукових результатів у роботі використовувалися діалектичний, структурно-функціональний, системно-структурний, порівняльно-правовий, історичний, конкретно-соціологічний та інші методи.
За допомогою інструментів діалектики – аналізу, синтезу, аналогії досліджено поняття, ознаки та зміст адміністративної відповідальності юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів (підрозділ 1.1). Системно-структурний метод використано для визначення місця органів внутрішніх справ у системі органів адміністративно-деліктної юрисдикції у сфері наркообігу (підрозділ 2.2), а структурно-функціональний метод дозволив з’ясувати особливості адміністративно-правового статусу учасників адміністративно-деліктного провадження (розділ 2). Зазначені наукові прийоми, а також порівняльно-правовий метод дали можливість проаналізувати положення національного та зарубіжного законодавства, дати характеристику системи адміністративних стягнень (підрозділ 1.1) і складів наркоделіктів, що можуть застосовуватися до юридичних осіб (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4). Історичний метод застосовано при здійсненні аналізу розвитку процесуальних засад адміністративної відповідальності юридичних осіб (підрозділ 2.1).
Емпіричну базу дослідження з проблемних питань удосконалення адміністративно-деліктного законодавства склали опитування 321 практичного працівника міліції, що уповноважені здійснювати заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, у тому числі анкетуванням (152) та інтерв’юванням (169). Крім того, опитано (методом інтерв’ювання) 342 особи, які притягувалися до адміністративної відповідальності. У роботі також використовувалися інформаційні, статистичні й аналітичні матеріали МВС України щодо застосування в діяльності ОВС заходів протидії наркоманії та наркоделіктності.
Дисертацію виконано з урахуванням сучасних наукових розробок. Її нормативною базою стали Конституція України, чинні основоположні законодавчі й інші нормативно-правові акти. Оскільки дослідження має комплексний характер, разом з юридичною вивчалася політична та соціологічна література, публікації в пресі, статистичні матеріали та результати конкретних соціологічних досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених проблемам запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Найбільш важливими з числа теоретичних положень, висновків і практичних пропозицій, що сформульовані в дисертації та відповідають вимогам наукової новизни, є насамперед такі:
уперше:
- з’ясовано співвідношення позитивного та ретроспективного аспектів адміністративної відповідальності юридичних осіб у сфері наркообігу та визначено їх діалектичний зв’язок;
- виявлено закономірності виникнення нових правових ідей щодо запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів;
- запропоновано зміни до законодавства, які передбачають склади адміністративних проступків, де суб’єктом проступку буде юридична особа;
- розроблено варіант розділу проекту Кодексу України про адміністративні проступки з урахуванням родового об’єкта посягання наркоделікту (правовідносини у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин);
- визначено обсяг процесуального статусу законного представника юридичної особи, що може брати участь у провадженні в справах про адміністративні правопорушення;
удосконалено:
- структуру провадження в справах про адміністративні правопорушення з урахуванням запровадження відповідальності юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин;
- адміністративно-правовий статус правопорушника та потерпілого як учасників адміністративно-деліктного провадження;
- методику обчислення та дотримання процесуальних строків провадження в справах про адміністративні правопорушення;
набули подальшого розвитку:
- положення про запровадження адміністративної відповідальності юридичних осіб шляхом внесення пропозицій щодо змін і доповнень до чинного законодавства з подальшою систематизацією та уніфікацією відомчих нормативних актів;
- теоретичні положення адміністративно-правової науки стосовно поняття, ознак та елементів складу адміністративного правопорушення, вчиненого юридичною особою;
- механізм формування процесуально-правового статусу органів адміністративно-деліктної юрисдикції у сфері наркообігу та визначення меж і оптимального обсягу їх компетенції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес. Висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані:
у сфері науково-дослідної діяльності – для подальшого розроблення положень інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб;
у правотворчості – для внесення змін і доповнень до чинного законодавства про адміністративні правопорушення та до проекту Кодексу України про адміністративні проступки;
у правозастосовчій діяльності – для вдосконалення практичної діяльності державних органів щодо застосування заходів адміністративної відповідальності до порушників антинаркотичного законодавства;
у навчальному процесі матеріали дисертації доцільно використовувати, готуючи лекційні курси, підручники, навчальні посібники, програми та методичні розробки для студентів, курсантів i слухачів вищих юридичних закладів освіти, для підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів і правового виховання населення.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та практичні рекомендації, що містяться в дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Луганського державного університету внутрішніх справ. Окремі положення було оприлюднено на чотирьох міжнародних науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми правозастосовчої та правоохоронної діяльності в сучасних умовах” (м. Новочеркаськ, 28 березня 2003 р.); “Ідея правової держави: історія і сучасність” (м. Луганськ, 22-23 квітня 2003 р.); “Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 22 жовтня 2004 р.); “Право XXI століття: становлення та перспективи розвитку” (м. Миколаїв, 25 листопада 2005 р.).
Положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при проведенні занять у Луганському державному університеті внутрішніх справ (акт впровадження від 18 квітня 2006 р.) та Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ МВС України (акт впровадження від 25 квітня 2006 р.)
Публікації. Основні положення та висновки, сформульовані в дисертації, знайшли відображення в десяти публікаціях: шести статтях у фахових наукових виданнях, чотирьох тезах доповідей, опублікованих у збірниках наукових праць за результатами конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Значення реалізації в Україні такого правоохоронного інструменту як адміністративна відповідальність не можна применшувати, оскільки його зміст у сучасних умовах розвитку української правової системи набуває нової якості, що відіграє дуже важливу роль у демократизації адміністративних правовідносин у нашій країні, формуванні правової державності та досягненні пріоритетів, проголошених Конституцією України.
Проведене дослідження матеріальних і процесуальних засад інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин дає змогу зробити наступні висновки та пропозиції, що мають відповідне теоретичне й прикладне значення.
1. Для з’ясування реґулятивного й охоронного характеру інституту адміністративної відповідальності юридичних осіб, на наш погляд, потребують дослідження його позитивний та ретроспективний аспекти. Такий підхід дозволить повніше обґрунтувати нові адміністративно-деліктні доктрини, сприятиме вдосконаленню законодавства та ефективно вплине на протидію стрімкому розповсюдженню наркоманії й наркоделіктності.
2. Неприпустимим є встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин підзаконними нормативно-правовими актами та їх застосування. Останні суперечать нормативним положенням п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України – діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них встановлюється виключно законами України. З метою реалізації зазначених конституційних положень у адміністративно-деліктному законодавстві пропонується визначити в КУпАП за родовим об’єктом посягання склади адміністративних правопорушень юридичних осіб у сфері наркообігу та систему адміністративних стягнень, яка може бути застосована до вказаних суб’єктів за вчинення таких деліктів. Остання має включати попередження, штраф, оплатне вилучення знаряддя вчинення або предмета адміністративного правопорушення, конфіскацію знаряддя вчинення або предмета адміністративного правопорушення, позбавлення ліцензії (дозволу) та примусове припинення діяльності юридичної особи.
3. Поняття незаконного культивування снотворного маку чи конопель має бути законодавчо визначеним. З цією метою пропонується в Законі України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” під ним розуміти незаконні внесення у ґрунт насіння або висадження придбаної розсади снотворного маку чи конопель на відповідній земельній ділянці з наступним доглядом за сходами з метою доведення їх до відповідних фаз росту, з моменту яких можна виробляти сировину для отримання наркотичних засобів або психотропних речовин.
4. Для покращення логічної побудови нового КУпАП, на нашу думку, доцільно його процесуальну частину визначити з урахуванням стадій адміністративно-деліктного провадження. Всі її структурні підрозділи (зручніше щоб це були розділи), крім загальних питань, мають відповідати назві та змісту стадій попереднього розслідування справи про адміністративне правопорушення, розгляду справи про адміністративне правопорушення, перегляду справи про адміністративне правопорушення та виконанню винесеної постанови по справі про адміністративне правопорушення.
5. Процесуальні засади адміністративної відповідальності юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів потребують законодавчого врегулювання з урахуванням конституційного принципу рівності всіх суб’єктів права власності перед законом (ч. 4 ст. 13 Конституції України), що надасть змогу визначити надійні гарантії захисту прав і свобод для вказаних суб’єктів при притягненні їх до відповідальності. Важливим компонентом забезпечення демократичного розвитку адміністративно-деліктного процесу має стати інститут законного представництва інтересів юридичної особи в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
6. Аналіз адміністративно-деліктного законодавства свідчить про те, що саме протокол про адміністративне правопорушення, а не будь-які інші адміністративні протоколи, необхідно розглядати в якості процесуального документа, який юридично оформлює етап порушення справи про адміністративний проступок, де момент складання останнього є одночасно моментом порушення справи. Повноваження на складання протоколів по адміністративним правопорушенням, передбачених: 1) ч. 1 ст. 44 КУпАП, слід надати посадовим особам органів охорони здоров’я та Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва; 2) ст.ст. 1061 і 1062 КУпАП - посадовим особам Міністерства аграрної політики України.
7. Статтю 257 КУпАП доцільно викласти в такій редакцій:
“Ст. 257. Рішення про надіслання матеріалів справи
Після попереднього розслідування орган (посадова особа), уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, а також прокурор, що виніс постанову про порушення справи про адміністративний проступок, приймає рішення про надіслання матеріалів справи уповноваженому органу або посадовій особі на розгляд справи по суті.
Матеріали справи направляються за підвідомчістю у добовий строк з дня складення протоколу про адміністративне правопорушення або винесення прокурором постанови про порушення справи про адміністративний проступок.
У випадках виявлення органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, недоліків у матеріалах попереднього розслідування, ці матеріали повертаються для доопрацювання (усунення недоліків) у строк не більше трьох діб з дня їх надходження (отримання) до органа (посадової особи), що проводив попереднє розслідування.
Матеріали справи з внесеними до них змінами та доповненнями повертаються органу (посадовій особі), правомочному розглядати справу, протягом доби з дня усунення недоліків”.
8. Пріоритетним в адміністративно-деліктному законодавстві України має бути визнане відновлення прав потерпілого та забезпечення притягнення винних до відповідальності. З урахуванням цього бажано, щоб у чинному КУпАП однаковою мірою було належно забезпечено захист прав і свобод потерпілого й правопорушника, а також чітко визначено їх процесуальний статус на кожній стадії провадження. Для досягнення цієї мети потрібно внести відповідні доповнення до ст. 269 КУпАП щодо наділення потерпілого таким обсягом прав, яким володіє правопорушник, та передбачити норму, яка б визначила, що суб’єкт адміністративного проступку на стадії попереднього розслідування набуває статусу підозрюваного у вчиненні проступку; на стадії розгляду справи – статусу обвинуваченого; на стадії виконання постанови (мається на увазі постанова про накладення адміністративного стягнення) – статусу особи, притягнутої до адміністративної відповідальності.
9. Забезпеченню законності в адміністративно-деліктному провадженні, на нашу думку, сприятиме встановлення уніфікованого строку розгляду для всіх категорій справ про адміністративні правопорушення й термінів, протягом яких може бути ініційовано процес перегляду справи прокурором або в порядку власної ініціативи вищестоящим органом (посадовою особою), а також вступу постанови по справі про адміністративне правопорушення в законну силу.
10. Головним правилом, яке обумовлює існування режиму законності в адміністративно-деліктному провадженні, необхідно визнати правило “загальної клаузули”, за яким будь-які рішення, дії чи бездіяльність юрисдикційних органів можуть бути оскаржені фізичною чи юридичною особами. Таким чином це означає, що оскарженню можуть підлягати також і постанови винесені районними (міськими) судами.
11. Діяльність органів адміністративної юрисдикції, спрямована на виконання прийнятих постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, має обумовлюватися процесуальними строками давності звернення постанови до виконання та її безпосереднього виконання, а також положенням про розстрочку у виконанні деяких видів адміністративних стягнень з урахуванням матеріального становища правопорушника.
12. З метою підвищення ефективності виконавчого провадження в законодавстві необхідно встановити правило про заміну одного виду адміністративного стягнення на інший для тих випадків, коли правопорушник антинаркотичного законодавства ухиляється від виконання постанови про його застосування або коли виконання постанови з будь-яких інших причин неможливе, а в органах, що звертають постанови до виконання, передбачити посади інспекторів з організації виконавчого провадження в справах про адміністративні правопорушення та закріпити їх повноваження у відповідних відомчих нормативних актах.

СПИСОК ВИОКРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. - К.: Преса України, 1997. – 80 с.
2. Лук’янець Д. Типологія юридичної відповідальності // Юридична Україна. – 2004. - № 3. – С. 4-10.
3. Селиванов В. Нетотожність права і закону (методологічний аспект) // Право України. – 2005. - № 5. – С. 7-11.
4. Про подальше обмеження застосування штрафів, що накладаються в адміністративному порядку: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15 грудня 1961 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. - № 53.- Ст. 609.
5. Суворов Н.С. Об юридических лицах по римскому праву. – М.: «Статут», 2000. – 299 с.
6. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. – Ст. 356.
7. Саєнко С. Питання адміністративної відповідальності юридичних осіб у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: позитивний та ретроспективний аспекти // Юридична Україна. – 2005. - № 12. – С. 22-26.
8. Про внесення змін до Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”: Закон України від 8 липня 1999 р. № 863-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 36. – Ст. 317.
9. Про затвердження Правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів, до складу яких входять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори: Наказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 19 березня 1999 р. № 67/59// Офіційний Вісник України. – 1999. - № 30. – Ст. 1574.
10. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з культивування та використання рослин, що містять наркотичні засоби, для промислових цілей: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства аграрної політики України від 21 червня 2001 р. № 92/173 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 33. – Ст. 1573.
11. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства охорони здоров’я України від 20 лютого 2001 р. № 39/66 // Офіційний Вісник України. – 2001. - № 11. – Ст. 480.
12. Зелена О. Поняття юридичної відповідальності: окремі проблеми // Право України. – 2002. - № 11. – С. 109-111.
13. Стан правопорядку в Україні, результати діяльності органів внутрішніх справ за 2004 рік, основні проблеми, прогноз. Аналітичні матеріали. Київ, 2005. – 34 с.
14. Ларін М. Антинаркотична політика // Юридичний Вісник України. – 2002. - № 45. – С. 11.
15. Ларін М. Антинаркотична політика // Юридичний Вісник України. – 2002. - № 46. – С. 11.
16. Про Концепцію реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 січня 2002 р. № 26-р // Офіційний вісник України. – 2002. - №5. – Ст. 197.
17. Про затвердження програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. № 877 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 24. – Ст. 133.
18. Стан правопорядку в Україні. Основні результати діяльності органів внутрішніх справ у 2003 році. Аналітичні матеріали. Київ, 2004. – 31 с.
19. Пшонка В. Боротьба з незаконним обігом наркотичних засобів // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 9. – С. 3-7.
20. Карпінський П. Додержання законодавства щодо боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. - № 10. – С. 14-19.
21. Алексєєв О. Заслін наркозлочинності // Юридичний Вісник України. – 2005. - № 1. – С. 10.
22. Проект Кримінального кодексу України // Іменем Закону. – 1997. - № 20. – С. 1-16.
23. Никифоров А.С. Юридическое лицо как субъект преступления и уголовной ответственности. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2002. – 204 с.
24. Колпаков В. Кодекс України про адміністративні правопорушення: пошук нової парадигми // Право України. – 2004. - № 7. – С. 85-89.
25. Золотарьова Н. Проблеми вдосконалення адміністративного законодавства, що регулює протидію незаконному обігу наркотиків // Право України. – 2002. - № 9. – С. 95-99.
26. Легецький М.П. Адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням, вчиненим неповнолітніми, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Автореф. дис. канд. юрид. наук. – Київ. – 2004. – 20 с.
27. Державне управління: теорія і практика / За ред. В.Б. Авер’янова. - К.: Юрінком Інтер, 1998.- 432 с.
28. Новоселов В. Административная ответственность юридических лиц // Советская юстиция. - 1981. - № 23. - С.10-14.
29. Бережной А.В., Бахтізін Г.В. Профілактичний облік осіб, які вживають наркотичні засоби або психотропні речовини без призначення лікаря: Практичний посібник / Відп. ред. канд. юрид. наук, доц. К.К. Афанасьєв. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2005. – 144 с.
30. Фінансові санкції за законодавством України: Зб. нормат. актів / Відп. ред. В.С. Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 416 с.
31. Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб. Автореф. дис. ... к. ю. н. - Харків – 2001. - 18 с.
32. Про економічну самостійність Української РСР: Закон УРСР від 3 серпня 1990 року № 142-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - № 34. – Ст. 499.
33. Куян І. Адміністративна відповідальність як інструмент правової держави // Право України. – 1998. - № 5. – С.66-68.
34. Демський Е.Ф., Ковальський В.С., Демський С.Е. До питання про відповідальність юридичних осіб // Вісник господарського судочинства. – 2002. - № 4. – С. 168-176.
35. Лисенко В. Фінансові санкції і Конституція України // Право України. – 1998. - № 12. – С. 32-33.
36. Кізіма Н. Економічні санкції, передбачені законодавством України, та їх родова належність // Право України. – 2002. - № 6. – С. 132-136.
37. Роздайбіда А.В. Правова природа фінансових санкцій у податковому праві України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. - № 4. – С. 68-74.
38. Кротюк В., Іоффе А., Лук’янець Д. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення // Право України. – 2000. - № 5. – С. 29-33.
39. Гусак М.Б., Боровик С.С. Види відповідальності юридичних осіб. Адміністративна відповідальність // Вісник Вищого Арбітражного Суду України. – 1999. - № 4. – С. 162-166.
40. Комзюк А.Т., Гуменюк В.А., Салманова О.Ю. Деякі проблеми реформування законодавства про адміністративну відповідальність // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1996. - № 1. – Харків. – С. 76-79.
41. Крамник А.Н. Административно-деликтное право. Общая часть: Пособие для студентов вузов / А.Н. Крамник. – Мн.: Тессей, 2004. – 288 с.
42. Коломоєць Т. Система адміністративних стягнень за законодавством про адміністративні правопорушення України // Право України. – 2002. - № 2. – С. 31-33.
43. Адміністративна реформа в Україні: документи і матеріали // Український правовий часопис. – 1999. – випуск 4. – 108 с.
44. Адміністративне судочинство в Україні: Книга друга. Кодекс України про адміністративні проступки. (проект). - Харків: Консум, 2003. – 332 с.
45. Коломоєць Т. Адміністративний примус в Україні: деякі аспекти генезис та пріоритетності доктринального дослідження й нормативної регламентації // Підприємництво, Господарство і право. – 2002. - № 11. - С. 60-62.
46. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18-22. - Ст. 144.
47. Потапенко В. По всей строгости закона // Юридическая практика. – 18 января 2001. – № 3. – С. 7.
48. Потапенко В. За двумя зайцами // Юридическая практика. – 12 декабря 2001. – № 50. – С. 1, 3.
49. Комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правопарушениях / Под ред. В. В. Черникова и Ю. П. Соловья. – М.: Юрайт-Издат, 2002. – 768 с.
50. Кодекс Республики Казахстан об административных правонарушениях от 30 января 2001 г. № 155 – II ЗРК // Ведомости Парламента Республики Казахстан. – 2001. - № 5-6. – Ст. 24.
51. Кодекс Азербайджанской Республики об административных проступках от 11 июля 2000 г. № 905 – IQ // Сборник законодательных актов Азербайджанской Республики. – 2000. - № 8 (книга 1). – Ст. 584.
52. Кодекс Кыргызской Республики об административной ответственности от 4 августа 1998 г. № 114 // Ведомости Жогорку Кенеша Кыргызской Республики. – 1999. - № 2. – Ст. 77.
53. Кодекс Республики Беларусь об административных правонарушениях от 21 апреля 2003 г. № 194 – З // Национальный реестр правовых актов Республики Беларусь. – 2003. - № 63. – 2/946.
54. Колпаков В. Адміністративно-деліктне право: сутність предмета // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ: Збірник / Гол. ред. проф. В.Л. Регульський. – Львів: Львівського інституту внутрішніх справ при НАВС України, 2002. – С. 98-109.
55. Саенко С.И. Административная деликтоспособность как самостоятельный элемент правосубъктности юридического лица // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2004. – Спец. випуск, частина 5. – С. 165-171.
56. Саенко С.И. Административно-правовые меры противодействия незаконному обороту наркотических средств (сравнительно-правовое исследование) // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2004. – Спеціальний випуск № 2 (19) “Актуальні проблеми протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у сучасних умовах”. – С. 138-142.
57. Афанасьєв К.К. Адміністративні договори: реалії та перспективи: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 320 с.
58. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф., Золотарьова Н.І. Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний посібник. / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. – К.: ГАН, 2005. – 232 с.
59. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. Издание третье. – Х.: ООО «Одиссей», 2002. – 1040 с.
60. Бережний А.В. Визначення об’єкта адміністративних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2003. - № 1. – С. 21-31.
61. Уголовный кодекс Украины. – Х.: ООО «Одиссей», 2001. – 256 с.
62. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Навчальний посібник / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. – К.: КІВС, 2003. – 112 с.
63. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття): Посібник, Ірпінь, 1998. – 52 с.
64. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
65. Ожогова В., Шаагунова С. Актуальні аспекти боротьби з наркозлочинністю // Юридичний Вісник України. – 2004. - № 22. – С. 12.
66. Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” та Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”: Закон України від 15 лютого 1995 року № 64/95-ВР // Відомості верховної Ради України. – 1995. - № 10. – Ст. 64.
67. Про судову практику в справах про злочини, пов’язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 1998 року № 3 // Адвокат. – 1998. - № 2. – С. 63-69.
68. Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів: Закон України від 15 лютого 1995 року № 60/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 10. – Ст. 60.
69. Узагальнення судової практики районних судів м. Києва у справах про злочини, пов’язані з наркотичними засобами, психотропними речовинами і прекурсорами (за 1-е півріччя 2000 р.) // Адвокат. – 2001. - № 1-2. – С. 74-97.
70. Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 // Право України. – 2003. - № 1. – С. 143-149.
71. Павленко Р. Основні форми і види незаконного нарковиробництва // Підприємництво, господарство і право. – 2001. - № 4. – С. 86-89.
72. Єдина конвенція про наркотичні засоби від 1961 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1964. - № 3. – Ст. 54.
73. Про затвердження порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у лікувально-профілактичних закладах та установах6 Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 р. № 106 // Офіційний Вісник України. – 2001. - № 6. – Ст. 226.
74. Про затвердження положення про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 січня 1996 р. № 6 // Збірник постанов Уряду України. – 1996. - № 5. – Ст. 151.
75. Про затвердження порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я України: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 1997 р. № 356 // Офіційний Вісник України. – 1998. - № 8. – Ст. 307.
76. Про затвердження Інструкції про порядок придбання сировини, що містить наркотичні і психотропні речовини, прекурсорів, виробництва наркотичних і психотропних засобів, здійснення їх обліку, зберігання, перевезення, пересилання і збуту: Наказ Комітету медичної та мікробіологічної промисловості України від 2 квітня 1999 р. № 41 // Офіційний Вісник України. – 1999. - № 23. – Ст. 1074.
77. Перемещение психотропных веществ в пределах одной местности не предполагает квалификацию таких действий как перевозку или пересылку указанных веществ // Юридическая практика. – 1997. - № 13. – С. 3.
78. Словник термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно-правових актах України / Упорядники: Богачова О.В., Винокуров К.С., Крусь Ю.І., Менюк О.А., Менюк С.А.; Відповідальні редактори – Сіренко В.Ф., Станік С.Р.: - К.: “Оріяни”, 1999 – 502 с.
79. Музика А.А. Відповідальність за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. – К.: Логос, 1998. – 324 с.
80. Фесенко Є.В. Злочини проти здоров’я населення та системи заходів з його охорони. Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 280 с.
81. Колесниченко Ю.Ю. Некоторые аспекты вины юридических лиц, привлекаемых к административной ответственности // Журнал российского права. – 2003. - № 1. – С. 76-81.
82. Саенко С.И. К вопросу об административной ответственности юридических лиц // Вісник ЛАВС МВС ім. 10-річчя незалежності України. – 2004. - № 1. – С. 85-95.
83. Колесниченко Ю.Ю. Некоторые вопросы административной ответственности юридических лиц // Журнал российского права. – 1999. - № 10. – С. 132-137.
84. Овчарова Е.В. Материально-правовые проблемы административной ответственности юридических лиц (К проекту Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях) // Государство и право. – 1998. - № 7. – С. 14-19.
85. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К.: УАВС, 1995. – 80 с.
86. Павленко Р.М. Попередження органами внутрішніх справ незаконного виробництва наркотичних засобів та психотропних речовин, Автореф. Дис... канд. юрид. наук. – Київ. – 2004. – 19 с.
87. Церетели Т.В. Деликты создания опасности // Советское государство и право. – 1970. - № 8. – С. 56.
88. Саєнко С.І. Адміністративна відповідальність юридичних осіб за правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів в Україні // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2004. - № 3. – С. 111-120.
89. Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях: Науч.-практ. коммент. / В. С. Анджиевский, Э. Г. Герасименко, Е. В. Додин и др. – К.: Изд-во «Украина», 1991. – 623 с.
90. Селиванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України: історія, теорія, коментар. – К., 1997. – 352 с.
91. Трофимов С. За что боролись, на то и ... // Юридическая практика. – 2004. - № 39. – С. 6.
92. Саєнко С.І. Характеристика об’єкта правопорушень, передбачених ст. 1061 Кодексу України про адміністративні правопорушення // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць / Голов. ред. С.В. Ківалов; відп. за вип. Л.І. Кормич. – Одеса: ПП “Фенікс”, 2006. – вип. 28. – С. 270-272.
93. Саєнко С.І. Про безпосередній об’єкт і предмет правопорушень, передбачених ст. 1061 КУпАП // Вісник ЛАВС МВС ім.. 10-річчя незалежності України. – 2005. - № 2. – С. 93-100.
94. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій: Для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вен турі, 1996. - 208 с.
95. Про затвердження Порядку знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, визнаних непридатними для подальшого використання або переробки, а також відходів, що містять наркотичні засоби чи психотропні речовини: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2001 р. № 299 // Офіційний Вісник України. – 2001. - № 13. – Ст. 558.
96. Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення охорони об’єктів сільськогосподарських підприємств, які займаються культивуванням нарковмісних рослин: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 квітня 2004 р. № 515.
97. Про затвердження Порядку знищення рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини, а також відходів таких рослин: Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2002 р. № 743 // Офіційний Вісник України. – 2002. - № 23. – Ст. 1114.
98. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними: Закон України від 15 лютого 1995 р. № 62 / 95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 10. - Ст. 62.
99. Законодавство України про адміністративну відповідальність: Кодекс України про адміністративні правопорушення. Закони України про адміністративну відповідальність. Судова практика. Адміністративне провадження. Зразки документів: Збірник нормат. актів / Упоряд. С.Е. Демський, Е.Ф. Демський, В.К. Гіжевський. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 368 с.
100. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Паращук, О.В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
101. Саєнко С.І. Напрями вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства України щодо протидії незаконному культивуванню снотворного маку чи конопель // Вісник ЛАВС МВС імені 10-річчя незалежності України. – 2005. - № 1. – С. 136-147.
102. Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 // Офіційний Вісник України. – 2000. - № 19. - Ст. 789.
103. Ткаченко В.И. Преступления против здоровья населения. – М., 1983. – 49 с.
104. Фесенко Є. В. Кримінально-правовий захист здоров’я населення (коментар законодавства та судової практики). – К.: Істина, 2001. – 192 с.
105. Журба А.В. Державна політика протидії наркоманії // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. - № 4. – С. 133-138.
106. Нагнойний Я. Наркоманія. Подолання її – у практичну площину // Вісник прокуратури. – 2000. - № 2. – С. 62-66.
107. Саенко С.И. К вопросу об административной ответственности субъектов предпринимательской деятельности // Актуальные проблемы правоприменительной и правоохранительной деятельности в современных условиях: Материалы Междунар. науч.-практ. конф., г. Новочеркасск, 28 марта 2003 г. – Новочаркасск: ЮРГТУ (НПИ), 2003. – С. 21-24.
108. Сорокин В.Д. Советское административно-процессуальное право. – Изд. Ленинградского ун-та, 1976. – 58 с.
109. Сорокин В.Д. Проблемы административного процесса. – М.: «Юридическая литература», 1968. – 144 с.
110. Хорощак Н.В. Адміністративні стягнення за законодавством України: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 172 с.
111. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т.: Т. 2. Особлива частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юрид. думка, 2005. – 624 с.
112. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 2002. – 668 с.
113. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. - № 3. – С. 11-17.
114. Административное право Украины: Учебник / Под общей ред. С.В. Кивалова. – Х.: «Одиссей», 2004. – 880 с.
115. Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закл. – Рос. мовою. – К.: Література ЛТД, 200 1. – 336 с.
116. Ведєрніков Ю.А., Шкарлупа В.К. Адміністративне право України: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 336 с.
117. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине. Учебное пособие. – Х.: «Одиссей», 2004. – 272 с.
118. Якуба О.М. Советское административное право (Общая часть): Учебник для студентов юридических институтов и факультетов. – Киев: «Вища школа», 1975. – 232 с.
119. Клюшниченко А.П. Производство по делам о мелком хулиганстве / МВД УССР, Киев. ВШ МВД УССР. – К., 1970. – 152 с.
120. Адміністративний процес: Навчальний посібник / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
121. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
122. Масленников М.Я. Административно-юрисдикционный процесс: понятие и соотношение с иными видами процессуально-правовой деятельности // Государство и право. – 2001. - № 2. – С. 15-20.
123. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях: (Пособие для слушателей народных университетов). – М.: Знание, 1989. – 96 с.
124. Про затвердження порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з культивування та використання рослин, що містять наркотичні засоби, для промислових цілей: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства аграрної політики України від 18 вересня 2003 р. № 100/343 // Офіційний вісник України. – 2003. - № 41. – Ст. 2189.
125. Про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров’я України від 27 січня 2004 р. № 04/42 // Офіційний Вісник України. – 2004. - № 5. – Ст. 275.
126. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
127. Таможенный кодекс Украины: Комментарий. – Х.: ООО «Одиссей», 2004. – 656 с.
128. Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель: Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 12 грудня 2003 року № 312 // Збірник нормативно-правових актів щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель / За ред. О.М. Нечипоренка. – К.: ПП “ЕКМО”, 2005.
129. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 27. - Ст. 218.
130. Пушкар М. Актуальні питання адміністративної юрисдикції у сфері охорони прав на сорти рослин // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 8. – С. 97-100.
131. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства в галузі насінництва, розсадництва та з охорони прав на сорти рослин: Закон України від 17 червня 2004 року № 1805-IV // Право и практика. – 2005. - № 16. – С. 31-32.
132. Про затвердження Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 14 квітня 1995 р. № 64.
133. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР: Учеб. Пособие. – Свердловск: Изд-во Урал. Ун-та, 1989. – 204 с.
134. Колпаков В. Теоретичний вимір законодавчого регулювання порушення справи про адміністративний проступок // Право України. – 2005. - № 2. – С. 10-14.
135. Про затвердження Положення про ліцензійну комісію з ліцензування провадження господарської діяльності з культивування та використання рослин, що містять наркотичні засоби, для промислових цілей та складу ліцензійної комісії: Наказ Міністерства аграрної політики України від 13 лютого 2002 р. № 44.
136. Положення про Комітет з контролю за наркотиками: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2003 р. № 1446 // Офіційний Вісник України. – 2003. - № 37. – Ст. 1998.
137. Про затвердження плану заходів МОЗ України на виконання Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 серпня 2003 р. № 388.
138. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности. Дисс. … к.ю.н. – Одесса, 2001. – 191 с.
139. Голосніченко І., Стахурський М., Золотарьова Н. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки // Право України. - 2002. – № 2. – С. 26-30.
140. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 р. № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 53. - Ст. 793.
141. Баб’як А.В. Адміністративно-процесуальні строки. Автореф. дис. ... к. ю. н. Київ – 2005 р. - 20 с.
142. Баб’як А. Строки за проектом Кодексу України про адміністративні проступки // Право України. – 2004. - № 1. – С. 98-102.
143. Методика застосування законодавства про адміністративні правопорушення в системі Держнаглядохоронпраці України: затверджена наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 1 вересня 2003 р. № 166 // Партнер “Технополиса”. – 2003. - № 10. – С. 8-12.
144. Про виконання Закону України від 5 квітня 2001 року “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху”: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 р. № 1217 // Законодавство України про адміністративні правопорушення. Адміністративний кодекс України. Нормативно правові акти / Упоряд.: В.С. Ковальський, Л.П. Ляшко. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 347-363.
145. Кузнєцов В.О. Відповідальність працівників податкової міліції за адміністративні проступки та порядок її реалізації: Навчально-практичний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 248 с.
146. Кузьменко О.В. Процесуальні категорії адміністративного права: Монографія. – НАВСУ, Львів: ВАТ “Львівська книжкова фабрика “Атлас”, 2004. – 232 с.
147. Колпаков В.К. Структура адміністративно-деліктного процесу // Юридична Україна. – 2005. - № 4. - С. 23-30.
148. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть): Учебное пособие. – Х.: «Одиссей», 2002. – 288 с.
149. Саєнко С.І. Напрями вдосконалення законодавчого регламентування юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. – Сімферополь, 2005. – Вип. 7. – С. 153-156.
150. Денисенко В.В. Субъектный состав административно-деликтных отношений: проблемные вопросы теории. Монография. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2001. – 132 с.
151. Тараненко С. Оптимізація суб’єктів адміністративної юрисдикції – важлива умова забезпечення прав громадян при розгляді справ про адміністративні правопорушення // Право