ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПОДАТКОВОГО ПЛАНУВАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗОН ЗІ СПЕЦІАЛЬНИМ РЕЖИМОМ ОПОДАТКУВАННЯ

Краткое описание

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………….
ВСТУП.............................................................................................................
РОЗДІЛ І. Теоретичні засади податкового планування
1.1. Сутність податкового планування.....................................
1.2. Правові засади податкового планування...........................
1.3. Міжнародно-правові акти з питань податкового планування......
Висновки до розділу І.....................................................................................

РОЗДІЛ ІІ. Міжнародне податкове планування
2.1. Організація міжнародного податкового планування.................
2.2. Податкове планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування...............................................................................
Висновки до розділу ІІ...................................................................................

РОЗДІЛ ІІІ. Державне регулювання відносин податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування
3.1. Державна політика у сфері податкового планування.
3.2. Удосконалення законодавства з питань податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування
Висновки до розділу ІІІ...................................................................................
ВИСНОВКИ...............................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................
ДОДАТКИ…………………………………..
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Дисертація присвячена правовим питанням податкового планування із використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування, ставлення до яких у науковій літературі та серед практиків неоднозначне і варіюється в межах від вкрай негативної оцінки до обґрунтування особливого характеру цих зон і необхідності розробки концепції їх використання.
Дуже часто зони зі спеціальним режимом оподаткування, зокрема офшорні зони, розглядаються як опорний пункт для ухилення від сплати податків, джерело податкових правопорушень, носій “тіньової” економіки, відмивання “брудних” коштів та ін. На практиці зони зі спеціальним режимом оподаткування, насамперед офшорні зони, використовуються для зменшення (мінімізації) сум податків, зборів (обов’язкових платежів), а це вимагає проведення диференційованого підходу до розмежування заборонених і цілком легальних методів використання цих зон, визначення межі між правопорушенням і цілком законними методами, що застосовуються в процесі оподаткування, між ухиленням від сплати податків і податковим плануванням.
Але одним із способів (зважаючи на досвід багатьох країн світу) вирішити проблему дефіциту залучення інвестицій в економіку України є саме створення зон зі спеціальним режимом оподаткування. Названі зони можуть і мають слугувати економічному зростанню як окремих регіонів, так і країни загалом, – лише за умови раціонального і контрольованого підходу держави до їх створення, що обов’язково необхідно регламентувати у правовому просторі. Головну роль у забезпеченні доцільності та ефективності створення і функціонування зон зі спеціальним режимом оподаткування відіграє функція податкового планування, професійна реалізація якої дозволяє спрогнозувати, спланувати (за умови дотримання принципів достовірності, наочності, обґрунтованості, раціональності, ефективності) і досягти мети – створити названі зони, в яких динамічно розвиватиметься бізнес, які постануть об’єктом значних інвестицій, а як наслідок – забезпечать економічне зростання і стабільне надходження доходів до бюджетів як Державного, так і місцевого рівнів.
У світовій економічній та юридичній літературі наукові праці присвячені переважно проблематиці офшорних, вільних економічних зон та інших зон зі спеціальним режимом оподаткування, але у цьому дослідженні зроблено спробу розглянути їх у аспекті саме податкового планування щодо суб’єктів підприємницької (зовнішньоекономічної) діяльності України на підставі аналізу чинного українського законодавства та міжнародних правових джерел, з науковою орієнтацією на вироблення принципово нових підходів щодо організації і принципів оподаткування суб’єктів, які використовують зони зі спеціальним режимом оподаткування, уникнення подвійного оподаткування, вдосконалення чинного законодавства, аналізу міжнародного досвіду податкового планування і його використання в умовах української економіки.
Питання податкового планування і зон зі спеціальним режимом оподаткування висвітлено у працях українських та російських вчених-юристів, управлінців, фінансистів, адміністративістів, зокрема: Д.А. Бекерської, В.А. Бєлова, Б.С. Болотського, В.М. Бутузова, Б.В. Волженкіна, Л.К. Воронової, В.Д. Гавловського, О.В. Гаврилюка, П.Т. Геги, І.П. Голосніченка, О.Р. Горбунова, О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової, В.М. Григорьєва, Л.М. Долі, А.Е. Жалінського, С.Т. Кадькаленка, Р.А. Калюжного, М.І. Камлика, М.В. Карасевої, В.А. Кашина, А.Н. Козиріна, О.В. Копана, О.Є. Користіна, В.І. Курила, І.І. Кучерова, М.П. Кучерявенка, Е.А. Максименкової, А.Л. Максюти, А.А. Марченко, П.Е. Недбайла, П.С. Пацурківського, М.Л. Пашкова, С.Г. Пепеляєва, А.І. Погорлецького, В.М. Поповича, Л.А. Савченко, А.І. Сироти, С.Ф. Сутиріна, Д.Л. Ушакова; вчених-економістів, зокрема, С.Я. Огородника, В.Н. Суторміної, В.М. Федосова; зарубіжних вчених: Дарбі Дж.А. (Darby J.A.), Дернберга Р.Л., Гінсберга А. (Ginsberg A.), Гордона Р.А. (Gordon R.A.), Хіла В.Г. (Hill W.G.), Лангера М.Г. (Langer M.G.), Пеппера Дж., Спітца Б. (Spitz B.), Старчайлда А. (Starchild A.), Шамбоста Едуарда.
Незважаючи на наявність наукових досліджень, Україна сьогодні не має цілісної концепції, яка б відбивала організаційно-правове забезпечення податкового планування у зонах зі спеціальним режимом оподаткування. При цьому слід заакцентувати, що названі питання досліджено недостатньо, а на рівні дисертацій вони не визначалися взагалі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної діяльності кафедри економіко-правових дисциплін Київського національного університету внутрішніх справ та є складовою частиною загальної науково-дослідної програми університету, а також плану досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.1.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергової розробки і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 рр., затверджених наказом МВС України від 05.07.04 р. № 755). Тема дисертаційного дослідження відповідає Концепції розвитку законодавства України на 1997–2005 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу наукових джерел, теоретичних розробок юридичної та економічної наук, узагальнення правозастосовної практики, вітчизняного і зарубіжного досвіду розробити концепцію організаційно-правових засад податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування в Україні.
Дисертаційне дослідження має теоретично-прикладний характер і відповідно до поставленої мети спрямоване на розв’язання таких завдань:
- дослідити теоретичні засади податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування, їх класифікацію, визначити особливості кожного із виду таких зон;
- проаналізувати стан наукової розробки даної проблеми в аспектах організаційного і правового забезпечення як в Україні, так і в інших державах;
- визначити стан державного регулювання та державної політики щодо створення зон зі спеціальним режимом оподаткування;
- проаналізувати досвід податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування у зарубіжних країнах з метою використання позитивного;
- провести системний аналіз чинного законодавства України, а також порівняльний аналіз із законодавством інших країн про податкове планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування та практики його застосування, – і на цій основі визначити ефективність правового регулювання в цій сфері та перспективи його розвитку;
- дослідити стан правового регулювання податкового планування як вагомого організаційно-правового засобу впливу на діяльність господарюючих суб’єктів у зонах зі спеціальним режимом оподаткування;
- з’ясувати зв’язок податкового планування із позитивними наслідками створення зон зі спеціальним режимом оподаткування та розробити напрями втілення на практиці цього зв’язку;
- розробити Концепцію податкового планування, науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства з питань податкового планування із використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування та рекомендації з питань щодо диференційованих підходів при оподаткуванні доходів відповідних суб’єктів, розробки методів боротьби із можливими правопорушеннями в цій сфері.
Об’єктом дослідження є організаційно-правові відносини у сфері здійснення податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування.
Предметом дослідження є стан міжнародного та національного державного регулювання, правової регламентації відносин податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування.
Методи дослідження обрані з урахуванням специфіки об’єкта та предмета дослідження. При розв’язанні поставлених завдань автором використовувалась сукупність різних методів, однак основними були: діалектичний метод пізнання соціально-правових явищ, який дозволив з’ясувати, що складний, суперечливий характер явища – зон зі спеціальним режимом оподаткування вимагає порівняння з режимом оподаткування в Україні, оцінки співвідношення їх правових основ, а також необхідності формування єдиного розуміння і підходу при оцінці названих зон без односторонньо-негативної оцінки, а вироблення такого відношення, яке прийнятне в ринковій економіці розвинутих країн та системний метод, який дозволив досліджувати відносини, пов’язані з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування в єдності та цілісності, тобто не лише з правової сторони, а у всій сукупності економічних, організаційних, правових та інших сторін діяльності суб’єктів, що дозволяє здійснити аналіз, розділивши питання, пов’язані з об’єктом дослідження, на певні складові частини, які в результаті аналізу і їх синтетичного узагальнення розглядаються як єдине ціле. Також використовувалися й інші методи наукового дослідження, серед яких – аналізу і синтезу, порівняльного аналізу, історичний, логічний, формально-догматичний, соціологічний, статистичний, структурний, прогнозування та ін. Аналіз правових питань здійснено, передусім, із застосуванням формально-догматичного методу. Історико-правовий метод дозволив з’ясувати ту особливість, що самі по собі зони зі спеціальним режимом оподаткування вже відомі давно, але в Україні до них проявили інтерес з того часу, коли суб’єкти підприємницької діяльності України почали їх активно використовувати.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що робота є одним із перших комплексних монографічних досліджень проблеми організаційно-правових засад податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування. Наукову новизну дисертації характеризує ряд положень, висновків та практичних пропозицій, запропонованих особисто здобувачем:
вперше:
- пропонується нормативно закріпити принцип права платників податків на їх оптимізацію, що сприятиме відмові від фіскального розуміння державними органами податкового планування загалом та законодавчо визначити зміст податкового планування як можливості кожного платника податків використовувати всі допустимі законом засоби, прийоми й способи для максимального скорочення своїх податкових зобов’язань, в тому числі з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування;
- пропонується концепція організаційно-правових засад у сфері податкового планування (публічного та приватного) в Україні, що конкретизується у авторській пропозиції законодавчо регламентувати у спеціальному законі “Про правовий режим зон із спеціальним режимом оподаткування” (орієнтовна назва) зміст та методику, принципи та завдання податкового планування, а також порядок створення, функціонування і ліквідації зон зі спеціальним режимом оподаткування;
- аргументується доцільність вирізнення норм, що регламентують податкове планування, в правовий комплексний інститут податкового права;
- запропоновано замінити у проекті Податкового кодексу України термін “офшорні зони” на “зони зі спеціальним режимом оподаткування” та визначити їх як “зони, які здійснюють реєстрацію іноземних компаній та в яких застосовуються особливі пільгові ставки та спрощені правила оподаткування”;
удосконалено:
- теоретичну розробку проблем взаємозв’язку між організаційно-правовими умовами для здійснення суб’єктами підприємницької діяльності податкового планування в Україні та причинами його недостатньої ефективності, на базі чого сформульовано авторські пропозиції з удосконалення чинного законодавства з питань податкового планування;
- спеціальний базовий понятійний апарат шляхом запропонованих авторських визначень понять: “офшорної юрисдикції”, “зони зі спеціальним режимом оподаткування”, “офшорного підприємництва”;
набули подальшого розвитку:
- дослідження питання визначення критеріїв розмежування змісту понять “податкове планування” та “ухилення від сплати податків”, у зв’язку з чим запропоновано авторське визначення елементів податкового планування – економічне обґрунтування, бухгалтерське оформлення, використання чинного законодавства з метою мінімізації податкових платежів у рамках загального стратегічного планування діяльності господарюючого суб’єкта без порушень законодавства;
- визначення ролі та значення міжнародного податкового планування й можливості застосування позитивного світового досвіду податкового планування в умовах економіки і правового простору України, впливу процесів глобалізації у світовій економіці на побудову національних податкових і економічних відносин;
- питання про взаємозв’язок та ефективність податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування з метою подолання проблем вивозу капіталу та залученням інвестицій в економіку України, у зв’язку з чим запропонована низка рекомендацій щодо удосконалення чинного законодавства в цій сфері;
- питання визначення пріоритетності щодо основних напрямів державної політики в сфері податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування та обґрунтування доцільності створення на території України вільних митних зон і портів, експортних, транзитних зон, митних складів, комплексно-виробничих і туристично-рекреаційних зон.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані у дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
- у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки організаційно-правових проблем податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування;
- у правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства та при розробці проектів Законів України у сфері регулювання податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування;
- у сфері практичної діяльності Державної податкової служби України, правоохоронних органів, митних органів, міжнародних організацій;
- у навчальному процесі – для викладання навчальних дисциплін та при підготовці відповідних підручників, навчальних посібників з курсу “Фінансове право”, “Економічна безпека”, “Податкове право”, “Господарське право” та ін.
Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі в Київському національному університеті внутрішніх справ під час проведення лекційних, семінарських та практичних занять з курсу “Організація і тактика розкриття та розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів” для старших слідчих, слідчих по розслідуванню злочинів, пов’язаних з легалізацією незаконних доходів в офшорних зонах ГУМВС, УМВС (УМВСТ) України в областях, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі, зокрема з теми “Економіко-правовий аналіз функціонування офшорних зон”. Окремі положення дисертації використані при підготовці курсу лекцій “Основи ринкової економіки” (тема “Вільні економічні зони та перспективи їх розвитку в Україні”).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження були обговорені на засіданні кафедри економічної безпеки Національної академії внутрішніх справ України та отримали позитивну оцінку. Окремі з них були оприлюднені у формі доповідей на конференції “Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті” (Харків, 26–27 грудня 2002 р.), науково-теоретичній конференції “Актуальні проблеми права 2003” (Київ, 9 квітня 2003 р.), науково-теоретичній конференції “Актуальні проблеми підготовки керівних кадрів МВС України в світлі освітянської реформи” (Київ, 16 квітня 2004 р.), науково-практичній конференції “Економічна безпека України: проблеми, шляхи вирішення, реалії” (Київ, 23 квітня 2005 р.).
Публікації. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться у дисертації, висвітлено в 4-х одноособових наукових статтях, які було опубліковано у фахових виданнях.
Структура дисертації зумовлена сформульованою метою та завданнями. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що поділені на сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (232 найменування на 17 сторінках) та одного додатку (на 5 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 202 сторінки, з яких 185 – основний зміст.
Ключові слова: податкове планування, спеціальний режим оподаткування, офшорні юрисдикції, зони, міжнародне податкове планування, податкове законодавство, податкова система, мінімізація, податковий тиск, резиденство.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У ході дослідження, виконаного на основі теоретичного осмислення наукових концепцій та поглядів у різних галузях знань, аналізу чинного законодавства України та міжнародних правових актів, зважаючи на комплексний та багатоаспектний характер проблеми, автором сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо окремих заходів з організаційного та правового забезпечення функціонування зон із спеціальним режимом оподаткування.
Дослідивши запропоновані в теорії та нормативних актах поняття податкового планування та ухилення від сплати податків, обґрунтовується думка, що ухилення може розглядатися як незаконна мінімізація податків, у той час як законна мінімізація відбувається, як правило, у формі податкового планування та оптимізації податків. Наводиться авторське визначення поняття “податкове планування” як складного організаційно-економічного механізму, складовими елементами якого є економічне обґрунтування, бухгалтерське оформлення, використання чинного законодавства з метою мінімізації податкових платежів у рамках загального стратегічного планування діяльності господарюючого суб’єкта без порушень законодавства. Пропонується нормативно закріпити принцип права платників податків на їх оптимізацію (обрання найбільш сприятливого режиму оподаткування), що сприятиме відмові від фіскального розуміння державними органами податкового планування в цілому, та законодавчо визначити зміст податкового планування як можливості кожного платника податків використовувати всі допустимі законом засоби, прийоми й способи для максимального скорочення своїх податкових зобов’язань, у тому числі з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування (офшорних зон).
Дисертант обґрунтовує доцільність розробки і прийняття Концепції публічного і приватного податкового планування, у якій слід визначити зміст та методику податкового планування, основні категорії та поняття “податкового планування” (зокрема чітко відмежувати такі терміни, як “ухилення від сплати податків”, “оптимізація оподаткування”, “уникнення оподаткування”, “податкове планування” тощо), принципи (оптимальності господарських і управлінських рішень, своєчасності обліку змін у податковій системі, взаємодії та координації дій платників податків і фіскальних органів, законності, доцільності) і етапи податкового планування, критерії ефективності податкового планування (на рівні підприємства та з точки зору органів публічної адміністрації), завдання податкового планування (для публічного планування – розробка та впровадження економічно обґрунтованих показників бюджетних доходів, а відповідно і перспективних програм розвитку держави та адміністративно-територіальних одиниць, підвищення ефективності адміністрування податків, а для приватного – законна оптимізація оподаткування) та визначити напрями подальшого нормативно-правового забезпечення розвитку податкового планування. Концепція може бути прийнята у формі постанови Кабінету Міністрів України.
Виходячи з того, що відносини у сфері податкового планування врегульовані наразі не лише нормами податкового права, особливістю якого є орієнтація насамперед не на приватні інтереси платників податків, а на суспільні інтереси та інтереси держави, а й нормами господарського, цивільного та інших галузей права, видається доцільним виділення норм, які регламентують податкове планування, в правовий комплексний інститут (з огляду на наявність суспільної потреби та зацікавленості держави у ефективному правовому регулюванні цієї групи відносин, наявність самостійного предмета правового регулювання, зумовленого специфікою регулювання цього виду діяльності, потреба в особливому методі регулювання, потреба в спеціальних джерелах права, наявність специфічної системи понять і категорій), основу якого становлять норми фінансового права та податкового як його інституту.
Аналіз міжнародно-правових актів з питань податкового планування дозволяє зробити висновок, про те, що поряд з основним завданням таких угод – забезпечення уникнення подвійного оподаткування, залучення інвестицій, запобігання ухиленню від сплати податків, запобігання деяких форм податкової дискримінації, визначення єдиних способів і методів розв’язання податкових проблем – їх важливим завданням є формування орієнтирів для здійснення міжнародного податкового планування, спрямованого на максимізацію глобального доходу господарюючих суб’єктів за рахунок полегшення їх сукупного податкового тягаря, облік усіх податків, сплачених у всіх юрисдикціях активності, пошуку найбільш раціональних способів зниження таких податків.
Сформульовано авторське поняття “офшорної юрисдикції” – як країни чи окремої території всередині країни, законодавство якої щодо заснування, управління та оподаткування компаній орієнтоване здебільшого на міжнародний, а не на внутрішній бізнес, “офшорного підприємництва” – як процесу взаємодії ринкових суб’єктів з приводу взаємопередачі прав власності на деякі товари чи послуги через офшорне підприємство, “зони зі спеціальним режимом оподаткування” – як території, де діють особливі податкові режими.
Окреслено напрями фінансово-правового забезпечення господарської діяльності з використанням зон із спеціальним режимом оподаткування. Зокрема, пропонується внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” у зв’язку з необхідністю переглянути ставку податку на репатріацію, розмір якої зараз становить 15 %, та доопрацювання механізму перерахування зазначеного податку.
У дослідженні зазначається, що практика постійної зміни нормативного переліку офшорних зон значною мірою суперечить інтересами платників податків та ускладнює податкове планування. Дисертант наголошує на принциповому моменті, який стосується податково-правової регламентації офшорної діяльності – на відсутності у світовій практиці загальноприйнятого переліку офшорних зон. Відповідно, кожен раз Уряд України при формуванні відповідного переліку дотримувався різних критеріїв при віднесенні тієї чи іншої країни до офшорної, і як результат – щорічні зміни в переліку офшорних зон. Наслідками такої нестабільності в законодавстві є, по-перше, нестійкий характер економічних відносини між господарюючими суб’єктами різних держав. По-друге, саме зміни переліку можуть призвести до протиправного використання офшорних зон, сприяти таким негативним явищам, як тінізація економіки, відмивання брудних грошей, незаконне вивезення капіталу, ухилення від оподаткування. Відповідно, зазначений перелік доцільно прийняти у вигляді додатка до спеціального закону “Про правовий режим зон із спеціальним режимом оподаткування” (орієнтовна назва).
Дисертант доводить, що розвиток законодавства, в тому числі податкового, пов’язаного з регулюванням діяльності зон із спеціальним режимом оподаткування, має ґрунтуватися на теоретичному принципі неможливості поєднання високих ставок податків та одночасного скасування податкових пільг. Відповідно, вдосконалення законодавства, присвяченого регулюванню діяльності зон із спеціальним режимом оподаткування (“офшорних зон”) та вільних економічних зон, можливе лише у контексті оптимізації податкового законодавства України в цілому, передусім, за рахунок прийняття Податкового кодексу і на його основі – спеціального закону, присвяченого зонам із спеціальним режимом оподаткування. Автор пропонує замінити у проекті Податкового кодексу України термін “офшорні зони” на “зони зі спеціальним режимом оподаткування” та визначити їх як “зони, які здійснюють реєстрацію іноземних компаній та в яких застосовуються особливі пільгові ставки та спрощені правила оподаткування”. Термін “офшорна зона”, відповідно має визначати територію, стосовно якої будь-яка діяльність, зареєстрована на її території, здійснюється за її межами.
Набуло подальшого розвитку питання про взаємозв’язок та ефективність податкового планування з використанням зон зі спеціальним режимом оподаткування з метою подолання проблем вивозу капіталу та залучення інвестицій в економіку України, у зв’язку з чим запропонована низка рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства в цій сфері.
На основі аналізу протилежних думок науковців і практиків сформульована авторська позиція щодо доцільності й можливостей утворення і ефективності функціонування в Україні вільних економічних зон та зон зі спеціальним режимом оподаткування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агентства США утверждают, что юрисдикции с низкими налоговыми ставками не являются прибежищами по отмыванию денег. – Ел. ресурс: .
2. Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки: Довідник / За ред. М.Я. Азарова. – К.: Експерт-Про, 2000. – 490 с.
3. Апель А., Гунько В., Соколов И. Обналичивание и оффшорный бизнес в схемах. – СПб.: Питер, 2002. – 192 с.
4. Архипов А., Городецкий А., Михайлив Б. Экономическая безопасность: Оценки, проблемы способы обеспечения // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 36-44.
5. Барановський О.І. Фінансова безпека / НАН України; Інститут економічного прогнозування. – К.: Фенікс, 1999. – 338 с.
6. Безопасность России и армия / В.В. Серебряников, Ю.И. Дерюгин, Н.Н. Ефимов, В.И. Ковалев. – М., 1995. – 337 с.
7. Бельков О.А. Понятийно-категориальный аппарат концепции национальной безопасности // Безопасность. Информационный сборник Фонда национальной и международной безопасности. – М., 1994. – № 3 (19). – С. 91 94.
8. Бирковский Д. Применение оффшорных компаний в Украине. – Харьков: Веста: Издательство «Ранок», 2002. – 272 с.
9. Білоус В.Т., Попович В.М. Про Державну програму детінізації економіки України / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. – Ірпінь, 2000. – 50 с.
10. Білоус В.Т., Попович В.М., Попович М.В. Організаційно-правове зебезпечення боротьби з відмиванням доходів незаконного походження / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України / За ред. П.В. Мельника. – К., 2001. – 137 с.
11. Большой англо-русский словарь: в 2-х т. Ок. 160000 слов. / Н.Н. Амосова, Ю.Д. Апресян, И.Р. Гальперин и др. Под общ. рук. И.Р. Гальперина и Э.М. Медниковой. – 4-е изд., испр., с дополнением. – М.: Рус. яз., 1988. – Т. 2. – 1072 с.
12. Большой Энциклопедический Словарь. – 2-е изд., перераб. и доп. – М, 1998. – 1456 с.
13. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні: Монографія / Державна податкова адміністрація України. – К.: Атіка, 2000. – 288 с.
14. Бухвальд Е., Словацкая Н., Лазуренко С. Макроаспекты экономической безопасности: факторы, критерии и показатели // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 25-35.
15. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.
16. Верхан П.Х. Предприниматель: его экономическая функция и общественно-политическая ответственность. – Минск.: ЭРИДАН, 1992. – 370 с.
17. Вишневская М.К. Актуальные вопросы налогообложения. – Х., 1997. – 144 с.
18. Вишневский В.П. Налогообложение предприятий в Украине / НАН Украины; Институт экономики промышленности. – Донецк, 1998. – 327 с.
19. Вол В. Оффшоний бізнес: за і проти // Вісник податкової служби України. – 2000. – №30. – С.23-26.
20. Воронова Л.К. Правовые основы расходов государственного бюджета в СССР: (на материалах союзных республик). – К.: Вища школа, 1981. – 223 с.
21. Воронова Л.К., Мартьянов И.В. Советское финансовое право. – К.: Вища школа, 1983. – 240 с.
22. Галкін І.Г. Міжнародні податкові угоди: поняття та структура // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 4. – С. 72-80.
23. Галкін І.Г. Офшорні зони: легальні і незаконні цілі використання // Право України. – 2003. – № 3. – С. 70-74.
24. Галкін І.Г. Проблема належності офшорних зон до складу спеціальних (вільних) економічних зон // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 2. – С. 45-50.
25. Галкін І.Г. Трансформація у законодавстві України переліку офшорних зон // Науковий вісник Академії державної податкової служби України. – 2002. – № 4(18). – С. 149-151.
26. Гарасюк О.А. Передумови та економічна доцільність формування оффшорних зон в Україні: Дис… канд. екон. наук: 08.10.01. – К., 2001. – 236 арк.
27. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навч. посіб.. – 2. вид., переглянуте і доп. – К.: Знання, КОО, 2001. – 215 с.
28. Глухов В.В., Дольдэ И.В. Налоги: Теория и практика: Учеб. пособие. – СПб.: Специальная литература, 1996. – 282 с.
29. Годме П.М. Финансовое право. – М.: Прогресс, 1978. – 526 с.
30. Горбунов А.Р. Дочерние компании, филиалы, холдинги: Организационные структуры, консолидированный баланс, налоговое планирование. – М.: АНКИЛ, 1997. – 150 с.
31. Горбунов А.Р. Налоговое планирование и снижение финансовых потерь. – М.: СО «Анкил», 1993. – 176 с.
32. Горбунов А.Р. Оффшорный бизнес и управление компаниями за рубежом. – 3.изд., перераб. и доп. – М.: Анкил, 1997. – 192 с.
33. Гореев М. О национальной безопасности России // Обозреватель. – 1993. – № 22 (26). – С. 94-98.¬
34. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст.144 .
35. Господарський кодекс України: Коментар. – Х.: Одіссей, 2004. – 848 с.
36. Гридчина М.В., Вдовиченко Н.И., Калина А.В. Налоговая система Украины: Учеб.пособ. / Межрегиональная Академия управления персоналом. – К.: МАУП, 2000. – 126 с.
37. Грузенкин В.В. Пратические рекомендации по законному использованию оффшорных компаний в Российской Федерации. – Белгород: Крестьянское дело, 1999. – 319 с.
38. Гуренко С.І. Особливості правового режиму та ефективність функціонування спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні: Співдоповідь на засіданні № 58 Верховної Ради України. – Ел. ресурс: . Офіційний сайт.
39. Гуцериев М.С. Формирование и развитие зон экономического благоприятствования (методология и практика): Дис… д-ра экон. наук – М., 1998. – 298 л.
40. Данько Т.П., Окрут З.М. Свободные экономические зоны в мировом хозяйстве: Учебное пособие / Российская экономическая академия им. Плеханова. – М.: Инфра-М., 1998. – 168 с.
41. Даукаев И.М. Как создать собственную компанию в зонах льготного налогообложения. – М.: Информ право, 1995. – 162 с.
42. Дело «Centros»: Решение Европейского Суда // Вестник ВАС РФ. – № 12. – 2000. – С. 106-107.
43. Дернберг Р.Л. Международное налогообложение: Краткий курс: Пер.с англ.. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 375 с.
44. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление. – М.: Экономика, 1998. – 158 с.
45. Должна быть в стране какая-то загадка // Зеркало недели. – 2000. – № 10. – С. 4.
46. Д’яконова І.І. Податки та податкова політика України. – К.: Наукова думка, 1997. – 122 с.
47. Ел. ресурс: .
48. Ел. ресурс: .
49. Ел. ресурс: .
50. Ел. ресурс: . Офіційний сайт.
51. Ел. ресурс: . Офіційний сайт.
52. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення / Київський національний торговельно-економічний ун-т. – К.: Видавничий центр КНТЕУ, 2001. – 310 с.
53. Журнал “Компаньон”. – № 3. – 17-21 января 2000 г.
54. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: А.С.К., 2000. – 639 с.
55. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Т.С. Фінансовий словник. – 4-те вид., випр. та доп. – К.: Знання, КОО; Л.: Вид-во Львів. банк. ін-ту НБУ, 2002. – 566 с.
56. Зорина О.И. Оффшорная деятельность как институт налогового права. – Одесса: Латстар, 2002. – 83 с.
57. Иванеев А.И. Налогообложение иностранных компаний и предприятий с участием иностранных инвестиций. – М.: Международный центр финансово- экономического развития, 1997. – 128 с.
58. Игнатов В.Г., Бутов В.И. Свободные экономические зоны. – М.: Ось 89, 1997. – 192 с.
59. Игнатов В.Г., Бутов В.И. Свободные экономические зоны: Методологические и организационные основы. Правовой и налоговый режим. Нормативная база.. – М.: Ось- 89, 1997. – 189 с.
60. Использование зарубежного опыта в практике создания и функционирования свободных экономических зон / НАН Украины; Институт экономико-правовых исследований; Донецкий национальный ун-т. Ю.В. Макогон, В.В. Хахулин, В.И. Ляшенко и др. – Донецк, 2000. – 64 с.
61. Іванов Ю.Б. Альтернативні системи оподаткування. Монографія. – Харків: ХДЕУ – Торнадо, 2003. – 517 с.
62. Карпов В.В. Устранение двойного налогообложения: Практ. пособие / Под ред А.М. Асалиева. – М.: Экономика и финансы, 1997. – 800 с.
63. Кашин В.А. Международные налоговые соглашения. – М.: ИМО, 1983. – 182 с.
64. Кашин В.А. Налоговые соглашения России. Международное налоговое планирование для предприятий. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. – 383 с.
65. Кирш А.В. Легальные экономические маневры: Пособие для предпринимателей по законному избеганию налогов и ограничений в условиях Украины по состоянию на 24.09.95 г.. – 8. изд. – Х.: АО “Бизнес Информ”, 1995. – 64 с.
66. Климанов В.В. Свободные экономические зоны в современном мире и России // География в школе. – 1996. – № 6. – С. 15-20.
67. Козырин А.Н. Налоговые преступления и проступки: опыт зарубежных стран // Налоговый вестник. – 1998. – № 8. – С. 114-122.
68. Конституція України: Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1996. – № 30. – Ст. 141.
69. Концепция национальной безопасности России в 1995 году // Обозреватель. Проблемы. Анализ. Прогнозы. (Спец выпуск). – М., 1995. – № 3 4.
70. Кордюкова М.А., Чернобай А.В. Теоретические и прикладные аспекты развития и управления налогообложением / Донецкая гос. академия управления. – Донецк, 2001. – 124 с.
71. Коростей В. Подзаконные акты: реальность и перспективы // Підприємництво, господарство і право. – № 9. – 2001. – С. 61.
72. Коттке К. «Грязные» деньги – что это такое?: Справочник по налоговому законодательству в области «грязных» денег / Пер. с нем. – М.: Дело и Сервис, 1998. – 704 с.
73. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
74. Крисоватий А.І., Кізима А.Я. Податковий менеджмент: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 304 с.
75. Крисоватий А.І., Кощук Т.В. Гармонізація оподаткування у парадигмі загальнодержавних інтересів // Фінанси України. – 2004. – № 2. – С. 112.
76. Крупа Л.В. Спеціальний режим підприємницької діяльності у вільних економічних зонах України (комплексне дослідження): Автореф. дис... канд. юрид. наук (12.00.03) / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 20 с.
77. Кулеш В.А. Законные способы оптимизации налоговых платежей. Защита интересов налогоплательщиков: Практ. пособие по защите интересов налогоплательщиков перед налоговыми органами – М., 1997. – 288 с.
78. Кулеш В.А. Налоговая адвокатура (или как защищаться от финансовых санкций). Изд. 2-е испр. и доп. – М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез», 1999. – 256 с.
79. Кучеров И.И. Налоговые преступления. – М.: ЮрИнфоР, 1997. – 224 с.
80. Кучерявенко М.П. Основи податкового права: Навч. посібник. – Х.: Легас, 2001. – 304 с.
81. Кучерявенко М.П. Теоретичні проблеми правового регулювання податків та зборів в Україні: Дис… д-ра юрид. наук (12.00.07) / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1997. – 370 с.
82. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Х.: Легас, 2001. – 584 с.
83. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 224 с.
84. Локатарева Е.В. Международное налогообложение и оффшорные центры / Под ред. Ю.Г. Козак. – О.: АстроПринт, 1999. – 148 с.
85. Локшин С., Свинаренко А. Развитие экономики России и её реструктуризация как гарантия экономической безопасности // Вопросы экономики. – 1995. – № 1. – С. 115-125.
86. Лукаш Ю.А. Налоговые споры. – М.: Книжный мир, 2001. – 336 с.
87. Макогон Ю.В., Гохберг Ю.А. Развитие совместных предприятий, инвестиционно-инновационных процессов и свободные экономические зоны: Учеб. пособие для студ. экон. спец. вузов и фак. / Донецкий гос. ун-т. – 2.изд., перераб. и доп. – Донецк, 1999. – 283 с.
88. Макогон Ю.В., Ляшенко В.И., Кравченко В.А. Региональные экономические связи и свободные экономические зоны: Учеб. пособ. для студ. экон. вузов и ф-тов / Донецкий национальный ун-т; Институт экономики промышленности НАН Украины. – 4-е изд., доп. – Донецк, 2001. – 178 с.
89. Медведев А.Н. Как планировать налоговые платежи. Практическое руководство для предпринимателей. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 192 с.
90. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. – Ірпінь: Видавничий центр Академії ДПС України, 2001. – 355 с.
91. Методы налоговой оптимизации / А.В. Брызгалин, В.Р. Берник, А.Н. Головкин и др. Под ред. А.В. Брызгалина. – М.: Аналитика-Пресс, 2001. – 57 с.
92. Мещерякова О. Налоговые системы развитых стран мира: Справочник. – М.: Фонд “Правовая культура”, 1995. – 240 с.
93. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію. – К .: Школяр, 1999. – 280 с.
94. Налоги: Учеб. пособие / В.В. Буряковский, В.Я. Карамзин, С.В. Каламбет, О.А. Водолазская. Под ред. В.В. Буряковского. – 2.изд., перераб. и доп. – Днепропетровск: Пороги, 1998. – 646 с.
95. Налоговое планирование на предприятиях и в организациях (оптимизация и минимизация налогообложения) / Под ред. Б.А. Рагозина. – М., 1998. – 294 с.
96. Налоговый рай: Настольная книга для деловых людей по организации международных корпораций. – Нью- Йорк, 1994. – 218 с.
97. Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): Навч. посіб. для вищих навч. закладів / Українська Академія держ. управління при Президентові України; Академія держ. податкової служби України. – К.: Преса України, 2000. – 304 с.
98. Обитель дальняя / М. Рубченко, С. Агеев, И. Губина и др. // Эксперт. – 1996. – № 12. – С. 31.
99. Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / РАН; Институт русского языка им. В.В.Виноградова . – 4-е изд., доп. – М.: Азбуковник, 1999. – 944 с.
100. Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в Україні: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Державна податкова адміністрація України; Академія державної податкової служби України / М.Я. Азаров, Л.П. Гацька, Ю.В. Гладун та ін. За ред.М.Я. Азарова. – К.: Дія, 2000. – 318 с.
101. Організаційно-економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон в Україні: Наукові доповіді та матеріали конференції / Чернівецький держ. ун-т. Економічний факультет / За ред. І.М. Школа. – Ч. 1. – Чернівці, 1996. – 128 с.
102. Організаційно-економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон в Україні: Наукові доповіді та матеріали конференції / Чернівецький держ. ун-т. Економічний факультет / За ред. І.М. Школа. – Ч. 2. – Чернівці, 1996. – 136 c.
103. Орлов С.Ю. О проблемах налогового права // Юридический мир. – 1998. – № 11-12. – С. 9-18.
104. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
105. Основы экономической безопасности: Учебно-практическое пособие / Под ред. Е.А. Олейникова. – М.: ЗАО «Бизнес-школа Ител-Синтез», 1997. – 288 с.
106. Остров экономической свободы // Offshore express. – 1997. – № 1 (25). – С. 2-9.
107. Оффшорные компании: Обзоры. Комментарии. Рекомендации / Сост. А. Троценко, Е. Карманова. – М.: НПК-Веста, 1995. – 512 с.
108. Оффшорные фирмы в международном бизнесе. – М., 1997. – 256 с.
109. Оффшорные фирмы в международном бизнесе: Принципы, схемы, методы / Под ред. Ю.Н. Лубченков. – М.: ДС ЭКСПРЕСС ИНК, 1997. – 368 с.
110. Оффшорный бизнес за рубежом и в России. Налоги, финансы, инвестиции: Учеб. пособие для менеджеров / Под ред. В.В. Балашов. – Никосия: Практик, 1995. – 288 с.
111. Офшорные зоны и трастовое законодательство. – М.: International Money Marketing, 1996. – 430 с.
112. Ошибки в налоговом и финансовом планировании предприятий: по материалам Высшего Арбитражного Суда РФ: Сборник / АКДИ “Экономика и жизнь”; Аудиторская фирма “РУСАУДИТ” / Под ред. В. Копосов. – Ярославль, 1996. – 128 c.
113. Паркинсон С. Закон и доходы. – М.: ПКК «Интерконтакт», 1992. – 128 с.
114. Пацурківський П.C. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 244 с.
115. Пацурківський П.C. Проблеми теорії фінансового права. – Чернівці: ЧДУ, 1998. – 276 с.
116. Пеппер Д. Практическая энциклопедия международного налогового и финансового планирования. – М.: ИНФРА-М. – 1999. – ХІІ, 228 с.
117. Петльований В.Б. Боротьба зі злочинністю у сфері зовнішньоекономічної діяльності: проблеми, перспективи їх вирішення // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. – 2001. – № 25. – С. 402 404.
118. Пила В.І., Чмир О.С. Спеціальні (вільні) економічні зони: теорія та практика: Навч. посібник для студ. екон. спец. вузів. – К., 1998. – 328 с.
119. Пинскер Б. Повторяя пройденное // Экономика и организация промышленного производства. – 1992. – № 9. – С. 109-115.
120. Податкова система України. Практикум: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів освіти / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. П.В. Мельник, О.Д. Данілов, В.П. Ходаківська та ін. – Ірпінь, 2001. – 254 с.
121. Податкова система України: Підручник для студ. екон. вищ. навч. закладів і фак. / В.М. Федосов, В.М. Опарін, Г.О. П’ятаченко та ін. За ред. В.М. Федосова. – К.: Либідь, 1994. – 463 с.
122. Податкове право: Навч. посіб. / Бех Г.В., Дмитрук О.О., Кобильнік Д.А. та ін. За ред. М.П.Кучерявенка. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 400 с.
123. Попович В.М. Економіко-кримінологічна теорія детінізації економіки: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 524 с.
124. Попович В.М. Тіньова економіка як предмет економічної кримінології. – К.: Правові джерела, 1998. – 448 с.
125. Портер М. Международная конкурентоспособность. Конкурентные преимущества стран. – М., 1993. – 936 с.
126. Правовые способы снижения налоговых платежей. – М.: Бизнес-школа “Интел-Синтез” Вып. 2: ІІ полугодие 1997 г. – 304 с.
127. Пришва Н.Ю. Правові проблеми регулювання обов’язкових платежів: Автореф. дис… д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2004. – 26 с.
128. Про впорядкування контролю за зовнішньоекономічною діяльністю резидентів України: Розпорядження Президента України від 21 лютого 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 35.
129. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.91 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – № 49. – Ст. 682.
130. Про Державну програму приватизації: Закон України від 18 травня 2000 року // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 112.
131. Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 8 жовтня 2004 р. № 15.
132. Про довірчі товариства: Декрет Кабінету Міністрів україни від 17.03.93 № 23-93 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – № 19. – Ст. 207.
133. Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України: Указ Президента України від 26 березня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 60.
134. Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон: Закон України від 13.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 676.
135. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28.11.02 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 1. – Ст. 2
136. Про застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування: Лист ДПА України від 23.07.97 № 12-0117/10-5833.
137. Про затвердження додаткових заходів щодо стабілізації соціально-економічного становища в державі: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 12 листопада 1998 р. № 1766.
138. Про затвердження плану заходів із запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 2005 рік: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10 серпня 2005 р. № 736.
139. Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства: Постанова Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 41. – Ст. 1864.
140. Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: Постанова Правління Національного банку України від 14.05.2003 №189 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 22. – Ст. 992.
141. Про затвердження Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: Постанова Правління Національного банку України № 275 від 17.07.2001 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 34. – Ст. 1601.
142. Про затвердження Положення про порядок створення дочірнього банку, філії і представництва українського банку на території інших держав, особливості їх закриття та здійснення нагляду: Постанова Правління Національного банку України від 30.01.2002 № 45 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 367.
143. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків: Постанова Правління Національного банку України № 279 від 06.07.2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 32. – Ст. 1378.
144. Про затвердження Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2003 рік: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 29 січня 2003 р. № 140 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 5. – Ст. 182.
145. Про затвердження Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2004 рік: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 16 січня 2004 р. № 45 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 2. – Т. 1. – Ст. 60.
146. Про затвердження умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ “Львівський автобусний завод”: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. № 382-р // Офіційний Вісник України. – 2001. – № 34.
147. Про затвердження Умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ “Криворізький гірничо-металургійний комбінат “Криворіжсталь”: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2005 р. № 322-р.
148. Про заходи щодо недопущення мінімізації податкових зобов’язань, вивезення капіталів за кордон, а також відмивання коштів через офшорні зони: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 липня 2005 р. № 271-р.
149. Про заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 1998 р. № 1931.
150. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.91 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – № 29. – Ст. 377.
151. Про комплекс заходів, спрямованих на збільшення дохідної частини бюджетів та недопущення ухилень від оподаткування: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2003.
152. Про Концепцію створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.1994 р. № 167 // Зібрання постанов Уряду України. – 1994. – № 7. – Ст. 171.
153. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.04 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2004. – № 50. – Ст. 540.
154. Про оподаткування доходу нерезидента: Лист Державної податкової адміністрації від 27.04.98 № 4311 // Налоговый, таможенный и банковский консультант. 1998. – № 31.
155. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 29.
156. Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”: Закон України від 13 липня 2000 року // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 153.
157. Про перелік офшорних зон: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.03 № 77-р // Офіційний вісник України. – 2003. – № 9. – Ст. 401.
158. Про підсумки економічного та соціального розвитку за I квартал 2000 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2000 р. № 747.
159. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 37. – Ст. 308.
160. Про податок на додану вартість: Закон України від 03.04.97 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1997. – № 21. – Ст. 156.
161. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.94 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1994. – № 40. – Ст. 364.
162. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 10. – Ст. 44.
163. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року “Про заходи щодо детінізації економіки”: Указ Президента України від 20 березня 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 51.
164. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1993. – № 17. – Ст. 184.
165. Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.91 // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. – № 39. – Ст. 510.
166. Про спеціальну економічну зону “Закарпаття”: Указ Президента України від 9 грудня 1998 р. № 1339/98 // Голос України. – 1998. – № 242.
167. Про спеціальну економічну зону “Інтерпорт Коваль”: Указ Президента України від 22 червня 1999 р. № 702/99 // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 25.
168. Про стан виконання Указу Президента України від 18 червня 1994 р. № 319 “Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами”: Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 17 липня 1995 р. № 523.
169. Про створення належних умов органам Державної податкової адміністрації України щодо контролю з питань оподаткування, належного забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України та вдосконалення порядку обміну інформацією між Національним банком України, комерційними банками та їх установами і – органами Державної податкової адміністрації України: Постанова Правління Національного банку України від 14.12.99 № 587 // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 51.
170. Про схвалення Концепції розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму на 2005-2010 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 р. № 315-р.
171. Проект Податкового кодексу України № 3266-1 від 20.06.2000 р. – Ел. ресурс: . Офіційний сайт.
172. Прохожев А.А. Национальная безопасность: основы теории, сущность, проблемы: Учебное пособие. – М., 1996. – 26 с.
173. Пушкарук В.И. Как избежать налогов. – К.: Манускрипт, 1996. – 44 с.
174. Савченко Л.А. Взаємодія органів державної податкової служби з платниками податків // Проблеми право¬знавства та правоохоронної діяльності. – 2000. – № 2. – С. 96-98.
175. Савченко Л.А. Загальна характеристика нового законодавства з питань оподаткування // Науковий вісник. Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту. – 1998. – № 1(2). – С. 121-124.
176. Савченко Л.А. Законодавче закріплення поняття фінан¬сового контролю, завдань органів фінансового контролю та принципів їх діяльності // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2000. – № 3. – С. 215 225.
177. Савченко Л.А. Органи фінансового контролю зарубіжних країн та України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. – № 5. – С. 292-300.
178. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 407 с.
179. Сенчагов В. О сущности и основах стратегии экономической безопасности России // Вопросы экономики. – 1995. – № 1. – С. 17-19.
180. Скворцов Н.Н. Все о налогах в Украине. – Ч. 1: Как избежать финансовых санкций? Как воспользоваться льготами. – К., 1995. – 95 с.
181. Скворцов Н.Н. Все о налогах в Украине. – Ч. 2: Как избегать налогов? (Советы налогоплательщику); Как изымать налоги? (Советы налоговому инспектору). – К., 1995. – 112 с.
182. Слепец В.Н. Налоги и мировой рынок. – О.: АстроПринт, 1999. – 240с.
183. Словарь иностранных слов. – М.: Сов. энцикл., 1964. – 784 с.
184. Собакарь А.О. Організаційно-правові основи утворення і функціонування спеціальних економічних зон в Україні: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07. / Акад. держ. податк. служби України. – Ірпінь, 2002. – 20 с.
185. Соглашение между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Республики Кипр об избежании двойного налогообложения доходов и имущества от 29 октября 1982 года // Сборник Международных договоров Российской Федерации по устранению двойного налогообложения. – М.: Спарк, 1995.
186. Соина Е.В. Механизм создания и функционирования свободных экономических зон на территориях Украины: Автореф. дис... канд. экон. наук: 08.00.05 / Научно- исследовательский экономический ин-т. – К., 1993. – 17 с.
187. Соколовська А.М. Податкова система держави: теорія і практика становлення. – К.: Знання-Прес, 2004. – 454 с.
188. Стратегія економічного та соціального розвитку економіки України на 2004-2015 рр. “Шляхом європейської інтеграції” / Авт. кол.: А.С.Гальчинський, В.М.Геєць та ін.; Нац. Ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – 416 с.
189. Сутырин С.Ф., Пого