ГАРМОНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ЗАКОНОДАВСТВОМ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ ПРО НЕПРЯМЕ ОПОДАТКУВАННЯ

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-практичні аспекти гармонізації податкового законодавства України з законодавством Європейських Співтовариств про непряме оподаткування 15
1.1. Зміст гармонізації податкового законодавства України з законодавством Європейських Співтовариств про непряме оподаткування 15
1.2. Нормативно-правові акти Європейських Співтовариств про непряме оподаткування, щодо яких необхідно провести гармонізацію законодавства України 38
Висновки до розділу 1 54
Розділ 2. Особливості законодавства Європейських Співтовариств про непряме оподаткування 56
2.1. Вимоги директив Європейських Співтовариств щодо гармонізації податку на додану вартість 57
2.2. Вимоги директив Європейських Співтовариств щодо гармонізації акцизних зборів 93
Висновки до розділу 2 125
Розділ 3. Напрями гармонізації податкового законодавства України з законодавством Європейських Співтовариств про непряме оподаткування 127
3.1. Гармонізація законодавства України про податок на додану вартість з законодавством Європейських Співтовариств 127
3.2. Гармонізація законодавства України про акцизний збір з законодавством Європейських Співтовариств 140
Висновки до розділу 3 156
Висновки 159
Список використаних джерел 170
Додаток 1 198
Додаток 2 200
ВСТУП

Всебічне входження України у європейський політичний, економічний та правовий простори представляє собою тривалий процес, що супроводжується насамперед гармонізацією законодавства України з правом Європейського Союзу. Визначальним документом для проведення гармонізації виступає Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 р., яка поряд з наближенням інших галузей права передбачає приведення у відповідність до законодавства Європейських Співтовариств (далі – ЄС) законодавства України про непряме оподаткування. Необхідність проведення гармонізації встановлена низкою нормативно-правових актів України, зокрема, Законом України “Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 21 листопада 2002 р. № 228, Постановою Верховної Ради України “Про рекомендації за підсумками парламентських слухань з питань реалізації державної політики інтеграції України до Європейського Союзу” від 17 січня 2002 р. № 2999 тощо.
Гармонізація податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування має на меті приведення de jure законодавства України у відповідність до вимог законодавства ЄС, та проведення de facto реформи непрямого оподаткування в напрямку узгодження порядку справляння та рівня непрямих податків в Україні з існуючими в ЄС. Відтак, результати гармонізації покликані сприяти впровадженню режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС, максимальному усуненню податкових перешкод на шляху руху товарів та послуг на момент введення зони вільної торгівлі, покращенню податкових умов для діяльності вітчизняних та іноземних компаній в Україні, виходу українських підприємств на ринки Європи.
Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю виконання прийнятого Україною відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво зобов’язання привести національне законодавство про непряме оподаткування у відповідність до законодавства ЄС. Десятирічний досвід органів державної влади з проведення заходів, спрямованих на виконання даного зобов’язання, довів гостру потребу у науковому обґрунтуванні теоретичних і практичних аспектів гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування. Відсутність стабільних засад правового регулювання непрямого оподаткування, постійне внесення змін до податкового законодавства України, складнощі у відносинах суб’єктів господарювання і податкових органів України свідчать про актуальність для всього українського суспільства питань реформування режиму непрямого оподаткування шляхом його наближення до рівня розвиненості, існуючого в Європейському Союзі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради юридичного факультету КНЕУ протоколом № 3 від 25 січня 2000 р. Дисертація виконана на кафедрі правового регулювання економіки згідно Комплексного плану науково-дослідних робіт юридичного факультету КНЕУ “Проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України” (0102V006315).
Основна мета дослідження полягає у розробці пропозицій щодо вдосконалення процесу гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування. Досягнення основної мети супроводжується реалізацією наступних цілей: співставлення національного правового регулювання непрямого оподаткування з вимогами законодавства ЄС, виявлення розбіжностей у законодавствах України та ЄС, визначення положень податкового законодавства України, які потребують гармонізації з законодавством ЄС про непряме оподаткування, висунення пропозицій щодо внесення змін та доповнень до нормативно-правових актів України, спрямованих на гармонізацію їх положень з законодавством ЄС про непряме оподаткування.
Досягнення основної мети дисертаційного дослідження вимагає виконання наступних завдань:
- дослідження співвідношення поняття гармонізації з уніфікацією, адаптацією, апроксимацією та наближенням (зближенням) законодавств;
- встановлення змісту гармонізації законодавств держав-членів ЄС про непряме оподаткування;
- встановлення змісту гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування;
- визначення механізму гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування;
- проведення всебічного аналізу законодавства ЄС про непряме оподаткування, з’ясування його вимог до гармонізації;
- виявлення невідповідностей податкового законодавства України вимогам законодавства ЄС про непряме оподаткування;
- ідентифікація положень податкового законодавства України, що потребують гармонізації з законодавством ЄС про непряме оподаткування;
- проведення аналізу способів гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування;
- розроблення пропозицій щодо гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування.
Об’єктом дослідження є система юридичних норм в законодавствах України та ЄС, що регулюють суспільні відносини, які виникають в процесі справляння непрямих податків.
Предметом дослідження є теоретичні й практичні аспекти гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування. Розгляд предмету дослідження вимагає вивчення особливостей інтеграційного законодавства ЄС про непряме оподаткування, проведення аналізу положень податкового законодавства України на предмет його відповідності законодавству ЄС про непряме оподаткування, формулювання конкретних пропозицій щодо усунення виявлених невідповідностей.
У методологічну основу дисертації покладено застосування наступних методів і прийомів наукового пізнання: діалектичний (розгляд гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування в нерозривному зв’язку та єдності її економічного змісту та юридичної форми), порівняльно-правовий (при дослідженні співвідношення понять гармонізації, уніфікації, адаптації, апроксимації, наближення (зближення) законодавств), історичний (при розгляді процесів гармонізації непрямих податків всередині ЄС), формально-юридичний (при визначенні юридичного змісту правових актів, якими гармонізовані непрямі податки в ЄС), логічний (при встановленні змісту гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування), аналізу (при розгляді вимог законодавства ЄС про непряме оподаткування, ідентифікації положень податкового законодавства України, що потребують гармонізації), узагальнення та синтезу (при наданні пропозицій стосовно гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування).
Під час написання дисертаційної роботи враховувалися наукові праці, коментарі та експертні оцінки, розроблені такими вітчизняними та іноземними фахівцями як Бєлоусова І.А., Бекерська Д.А., Бех Г.В., Весельський М.М., Вишневецький В.М., Воронова Л.К., Воротіна Н.В., Гега П.Т., Горбунова О.М., Демиденко Л. М., Денисов В.Н., Ентін Л. М., Забігайло В. К., Капіца Ю. М., Кучерявенко Н. П., Малишева Н.Р., Моусі Н., Муравйов В.І., Опришко В.Ф., Пацурківський П.С., Петраш І.Ю., Петров Р.А., Савченко Л.А., Слепець В.М., Топорнін Б.М., Толстоп’ятенко Г.П., Шевчук С.В. Деякі з вищезгаданих науковців досліджували в цілому питання наближення законодавства України до права Європейського Союзу, інші – теоретичні та методологічні проблеми правового регулювання податків і зборів, систему оподаткування в Україні, фіскальні аспекти інтеграції України до ЄС. Проте питанню гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування в науці достатньої уваги не приділялося. Відсутність наукових досліджень з даної тематики позначилася на повільності процесу гармонізації законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування.
Джерельну базу дослідження становлять нормативно-правові акти України та ЄС, рішення Суду Європейських Співтовариств, міжнародні угоди, праці вітчизняних та іноземних науковців, іноземна спеціалізована література, монографії, автореферати та дисертації, статті у наукових виданнях, перекладні видання, збірники, навчальні посібники, спеціалізовані видання, практика органів державної влади з здійснення заходів щодо гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС.
В основі побудови дисертаційної роботи лежить динаміка зв’язків між її структурними елементами (розділами, підрозділами), яка дозволяє підійти до предмету дослідження в такий спосіб, щоб, відштовхуючись від розуміння правового змісту гармонізації, перейти до конкретних форм її здійснення у галузі непрямого оподаткування. Структура дисертаційної роботи передбачає проведення спочатку теоретичного дослідження окремих понять, а потому їх практичне застосування у контексті визначення способів гармонізації положень законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування. В цілому дисертація має теоретико-практичну спрямованість.
Дисертація складається з трьох розділів, кожен з яких в свою чергу поділений на підрозділи. В розділі 1 “Теоретико-практичні аспекти гармонізації податкового законодавства України з законодавством Європейських Співтовариств про непряме оподаткування” встановлюється зміст гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування (підрозділ 1.1), а також розглядаються нормативно-правові акти ЄС про непряме оподаткування, щодо яких необхідно провести гармонізацію законодавства України (підрозділ 1.2).
У розділі 2 “Особливості законодавства Європейських Співтовариств про непряме оподаткування” проаналізовано та розкрито зміст директив ЄС про гармонізацію податку на додану вартість (підрозділ 2.1) та акцизних зборів (підрозділ 2.2).
Пропозиції щодо гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування сформульовані в розділі 3 “Напрями гармонізації законодавства України з законодавством Європейських Співтовариств про непряме оподаткування”. В даному розділі положення законодавства України про податок на додану вартість (підрозділ 3.1) та про акцизні збори (підрозділ 3.2) аналізуються на предмет їх відповідності вимогам директив ЄС та способу усунення виявлених розбіжностей.
Зміст результатів дослідження, отриманих по кожному з розділів, узагальнені у висновках до цих розділів. Висновки до розділів мають на меті стисле викладення основних положень, на яких будується робота.
У загальних висновках до дисертаційної роботи підсумовані результати дослідження теоретичних аспектів гармонізації й практичних способів її проведення, систематизовані пропозиції щодо внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів України, а також прийняття нових, з метою їх гармонізації з законодавством ЄС про непряме оподаткування.
Про наукову новизну даного дослідження свідчить відсутність наукових розробок на дану тему, а також те, що проблема гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування ще не знайшла практичного вирішення в науці фінансового права. Також, наукова новизна визначається тим, що теоретичні проблеми гармонізації правового регулювання непрямих податків в Україні з законодавством ЄС досліджуються в якості нової тенденції розвитку податкового права України як інституту фінансового права. На захист виносяться наступні наукові результати та висновки, в яких відбивається новизна цього дослідження:
1. Встановлено, що термін “гармонізація законодавств” вживається у двох значеннях. У першому (широкому) значенні він позначає процес узгодження законодавства однієї держави з законодавством іншої держави, актами міжнародного права або міжнародних організацій. У другому (вузькому) значенні він позначає спосіб зближення законодавств держав-членів ЄС за допомогою директив, які встановлюють спільну кінцеву мету правового регулювання певних відносин в державах-членах та зобов’язують національне законодавство держав-членів врегулювати способи досягнення цієї мети.
2. Обґрунтовано розуміння гармонізації законодавств держав-членів ЄС про непряме оподаткування як правотворчого процесу, що складається з двох взаємопов’язаних явищ: правотворчої діяльності інститутів ЄС, спрямованої на прийняття директив, якими встановлюються єдина мета правового регулювання непрямого оподаткування в державах-членах, та наступної правотворчої діяльності держав-членів з приведення національних законодавств у відповідність до директив ЄС про непряме оподаткування.
3. Обґрунтовано, що зміст гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування є процесом внесення змін і доповнень до податкового законодавства України, а також прийняття нових нормативно-правових актів, що необхідні для виконання вимог, встановлених директивами ЄС про непряме оподаткування.
4. У механізмі гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування виділено чотири стадії:
- перша: аналіз директив ЄС про непряме оподаткування, порівняння вимог цих директив з регулюванням непрямих податків в законодавстві України, встановлення розбіжностей;
- друга: визначення способів і пріоритетності усунення цих розбіжностей в законодавстві України;
- третя: визначення положень законодавства України, до яких необхідно внести зміни та доповнення з метою виконання вимог директив ЄС про непряме оподаткування;
- четверта: створення проектів нормативно-правових актів України, які спрямовані на втілення вимог директив ЄС про непряме оподаткування.
5. Уточнено обсяги перспективної гармонізації шляхом визначення тих директив ЄС про непряме оподаткування, у відповідність до яких необхідно привести законодавство України з метою виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами 1994 р. Це десять директив ЄС, якими встановлені вимоги до гармонізації податку на додану вартість та акцизних зборів.
6. Дістало подальший розвиток дослідження законодавства ЄС про непряме оподаткування, зокрема, встановлено: відмінність між платником податку на додану вартість та податковим боржником; особливості спрощеної системи оподаткування податком на додану вартість фермерів сільського, лісового і рибного господарств; особливості спеціальних схем оподаткування податком на додану вартість предметів колекціонування та антикваріату, витворів мистецтва, вживаних товарів, послуг туристичних агентів; застосування звільнень від сплати та зменшених ставок податку на додану вартість; особливості системи податкових складів та режиму відстрочення стягнення акцизів з товарів, які виробляються, зберігаються та пересуваються в межах мережі податкових складів; особливості встановлення структури акцизних зборів; особливості справляння акцизних зборів з палива та енергії, що отримуються з альтернативних та поновлюваних джерел енергії.
7. Обґрунтовано доцільність прийняття спеціальних законів, якими впроваджуються зміни та доповнення до законодавства України з метою виконання вимог директив ЄС про непряме оподаткування. Спеціальні закони дозволять ідентифікувати положення законодавства України, впроваджені внаслідок гармонізації, полегшать роботу виконавчих органів влади з приведення підзаконних актів у відповідність до цих положень, нададуть можливість динамічно вносити нові зміни та доповнення до законодавства України, викликані змінами безпосередньо інтеграційного законодавства ЄС.
8. Запропоновано та обґрунтовано необхідність розробки наступних проектів спеціальних законів, спрямованих на гармонізацію податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування:
8.1. Проект закону України “Про внесення змін до закону України “Про податок на додану вартість” з метою гармонізації з законодавством Європейських Співтовариств про податок на додану вартість”, в якому передбачити внесення змін та доповнень до законів України відповідно до вимог Шостої директиви Ради 77/388 від 17 травня 1977 р. “Про гармонізацію законодавств держав-членів в сфері податків з обороту - Спільна система податку на додану вартість: єдині умови обчислення” та положень Тринадцятої директиви Ради 86/560 від 17 листопада 1986 р. “Про гармонізацію законодавств держав-членів про податки з обороту – Заходи з відшкодування податку на додану вартість платникам податку, незареєстрованим на території Співтовариства”.
8.2. Проект закону України “Про внесення змін до деяких законів України з метою гармонізації з законодавством Європейських Співтовариств про акцизні збори”, в якому передбачити внесення змін та доповнень до законів України відповідно до вимог наступних директив Ради: 92/12 від 25 лютого 1992 р. “Про загальний режим підакцизних товарів та умови їх зберігання, обігу та обліку”, 92/79 від 19 жовтня 1992 р. “Про наближення податків на сигарети”, 92/80 від 19 жовтня 1992 р. “Про зближення податків на тютюнові вироби інші, ніж сигарети”, 95/59 від 27 листопада 1995 р. “Про податки, крім податків з обороту, які впливають на споживання готового тютюну”, 92/83 від 19 жовтня 1992 р. “Про гармонізацію структури акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої”, 92/84 від 19 жовтня 1992 р. “Про наближення ставок акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої”, 95/60 від 27 листопада 1995 р. “Про фіскальне маркування газойлю та керосину”, 2003/96 від 27 жовтня 2003 р. “Про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергоносіїв та електроенергії”.
9. Сформульовано конкретні пропозиції до статей законодавства України про податок на додану вартість та акцизні збори з метою їх гармонізації з законодавством ЄС про непряме оподаткування. Вони стосуються: введення спрощених та спеціальних схем оподаткування податком на додану вартість; перегляду податкових пільг, ставок та структур податку на додану вартість та акцизних зборів у відповідності з вимогами директив ЄС про непряме оподаткування; введення системи податкових складів та режиму відстрочення справляння акцизних зборів на підакцизні товарів, що перебувають на податкових складах та пересуваються між ними, з моменту впровадження режиму вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом; спеціального режиму оподаткування акцизними зборами біопалива, альтернативних і поновлюваних джерел енергії, комбінованого виробництва тепла й енергії, пілотних проектів з технологічного розвитку продукції, нешкідливої для навколишнього середовища; розширення компетенції Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в сфері контролю за діяльністю системи податкових складів.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, можуть бути використані при створенні проектів нормативно-правових актів України, які мають на меті гармонізацію положень податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування. Матеріали дисертації можуть застосовуватися органами державної влади, до компетенції яких віднесено адаптацію законодавства України з законодавством ЄС (Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, Національна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Координаційна рада з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Українська частина Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом), Центр європейського та порівняльного права при Міністерстві юстиції України, Державна податкова адміністрація України тощо), при проведенні ними аналізу проектів нормативно-правових актів України на предмет їх відповідності законодавству ЄС про непряме оподаткування. Крім правотворчої галузі, вони можуть слугувати матеріалом для подальшої науково-дослідницької розробки проблем гармонізації податкового законодавства України з податковим законодавством ЄС, а також використовуватися в навчальному процесі при викладанні юридичних та економічних дисциплін.
Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом публікацій основних положень роботи у наукових виданнях та участі у науково-практичних конференціях, впровадження результатів дослідження в навчальному процесі на юридичному факультеті Київського національного економічного університету при викладанні таких курсів, як “Конституція України – основа розвитку законодавства”, “Фінансове право”, “Право Європейського Союзу”. Основні положення дослідження знайшли своє відображення у наступних наукових статтях автора:
1. Мокану К. Правові основи гармонізації податкових законодавств країн-членів ЄС в сфері непрямого оподаткування // Правове регулювання економіки. Збірник наукових праць. Київ КНЕУ. – 2001. – № 1. – С.145- 155.
2. Мокану К. Законодавство ЄС про податок на додану вартість // Юридичний журнал. Видавнича організація “Юстиніан”. – 2002. – № 3. – С. 19 - 22.
3. Ященко К. Уніфікація правових норм та гармонізація національних законодавств як способи наближення правового регулювання в державах-членах Європейського Співтовариства // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 3. – С. 95 -103.
4. Ященко К. Місце гармонізації в процесі адаптації законодавства України до законодавства Європейських Співтовариств // Український часопис міжнародного права. – КІМВ. - № 1. – 2003. – С. 55 – 61.
5. Ященко К. Система податкових складів та режим відстрочення сплати акцизних зборів у законодавстві держав-членів Європейських Співтовариств // Правове регулювання економіки. Збірник наукових праць. Вип. 4. – К. КНЕУ, 2003. – C. 239-251.
6. Ященко К. Деякі питання гармонізації законодавства України із законодавством ЄС про непряме оподаткування // Підприємництво, господарство і право. Науково-практичний господарсько-правовий журнал. Вип. 5., 2004. – С.69-74.
Про результати дослідження дисертантом була зроблена доповідь на Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених”, яка відбулась 29-30 квітня 2002 р. у Хмельницькому інституті регіонального управління та права. Тези доповіді “Механізм гармонізації податкового законодавства України з податковим законодавством ЄС в процесі адаптації законодавства України до законодавства ЄС” опубліковано у Спецвипуску № 1 (збірник наукових праць) Віснику Хмельницького інституту регіонального управління та права (стор. 185 – 186).
Також результати дослідження доповідалися на науково-теоретичній конференції молодих вчених Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка в травні 2003 р. Тези доповіді “Гармонізація як спосіб наближення національних законодавств держав-членів Європейських Співтовариств” опубліковано у Випуску 43 Збірника наукових праць “Актуальні проблеми міжнародних відносин: Частина ІІ” Київського інституту міжнародних відносин (стор.100-101).

Список литературы

ВИСНОВКИ

В контексті європейської інтеграції України гармонізація її податкового законодавства з законодавством ЄС про непряме оподаткування є актуальним правовим питанням. Очевидно, що без визначення змісту гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування, а також механізму її проведення, неможливо знайти зважений підхід до дослідження даної тематики. В роботі проведено дослідження теоретичних і практичних аспектів гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування, в рамках якого зверталася увага також і на загальні проблеми податкового права. Внаслідок послідовного виконання поставлених завдань досягнуто мету дослідження та одержано наступні наукові та практичні результати:
1. У дисертації надано нове вирішення наукової проблеми встановлення змісту поняття “гармонізація законодавств”, що вживається для позначення процесу приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС. Для вирішення даної наукової проблеми застосовано порівняльно-правовий метод дослідження співвідношення змісту понять гармонізації, уніфікації, адаптації, апроксимації та наближення (зближення) законодавств у праві ЄС, міжнародному праві та праві України. Встановлено, що термін “гармонізація законодавств” вживається у двох значеннях. У першому (широкому) значенні він позначає процес узгодження законодавства однієї держави з законодавством іншої держави, актами міжнародного права або міжнародних організацій. Тому більшість зарубіжних та вітчизняних вчених розуміють під гармонізацією законодавства України з законодавством ЄС однобічний процес наближення з боку України її національного законодавства до права ЄС. Відповідно, при гармонізації Україною положень її національного законодавства з вимогами законодавства ЄС відбувається не взаємне “зближення” нормативних масивів двох правових систем, а “наближення” законодавства України до законодавства ЄС. Оскільки термін “апроксимація” походить з латини та перекладається як “наближення”, він також може вживатися як синонім терміну “гармонізація” у його першому (широкому) значенні. Щодо терміну “адаптація” в українському праві, то він має ширше значення ніж гармонізація, оскільки позначає не тільки приведення законодавства України у відповідність до acquis communautaire, але й участь України у конвенціях Ради Європи, які встановлюють спільні для цієї організації та ЄС стандарти, та прийняття низки заходів з метою досягнення відповідності критеріям, встановленим на Копенгагенському самміті.
Друге (вузьке) значення терміну “гармонізація” встановлено внаслідок порівняння процесів гармонізації та уніфікації законодавств держав-членів в ЄС. Уніфікація законодавств держав-членів ЄС відбувається шляхом прийняття регламенту, яким встановлюється єдина правова норма, що однаково діє в усіх державах-членах. Натомість альтернативою уніфікації виступає більш гнучкий спосіб зближення законодавств держав-членів – гармонізація, яка здійснюється шляхом прийняття директив, що встановлюють спільну кінцеву мету правового регулювання певних відносин в державах-членах та зобов’язують національне законодавство держав-членів врегулювати способи досягнення цієї мети. Таким чином, у другому (вузькому) значенні гармонізація представляє спосіб наближення національних законодавств за допомогою директив.
2. Надано теоретичне обґрунтування гармонізації законодавств держав-членів ЄС про непряме оподаткування як способу наближення національних законодавств держав-членів ЄС, що є відмінним від уніфікації. Визначено, що гармонізація законодавств держав-членів ЄС про непряме оподаткування є правотворчим процесом, що складається з правотворчої діяльності інститутів ЄС з прийняття директив, якими встановлюються єдина мета правового регулювання непрямого оподаткування в державах-членах, та правотворчої діяльності держав-членів з приведення національних законодавств у відповідність до директив ЄС.
3. Спираючись на вузьке значення терміну “гармонізація” та виходячи з зазначеного вище розуміння процесу гармонізації непрямих податків в ЄС, гармонізацію податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування визначено за аналогією як процес внесення змін і доповнень до податкового законодавства України, а також прийняття нових нормативно-правових актів, необхідних для виконання вимог, встановлених директивами ЄС про гармонізацію непрямого оподаткування. Проте, на відміну від гармонізації всередині ЄС, гармонізація податкового законодавства України з законодавством ЄС має свою особливість. Метою цієї гармонізації на етапі виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами є не повна імплементація положень директив, а лише приблизна адекватність законів України положенням директив у сферах, визначених Угодою. Обсяг гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування визначається за двома критеріями: перший, це ступінь гармонізації правового регулювання непрямого оподаткування безпосередньо всередині ЄС, а другий - ступінь гармонізації, з одного боку, прийнятний для України на даному етапі її економічного розвитку, а з іншого, необхідний для виконання зобов’язань, які Україна взяла на себе відповідно до Угоди. Україна самостійно визначає межі гармонізації, проте надалі, в разі набуття нею статусу асоційованого члена, від неї вимагатиметься повна імплементація директив ЄС про непряме оподаткування.
4. У дисертації обґрунтовано практичну доцільність проведення гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування шляхом прийняття спеціальних законів, які містять посилання на вимоги директив ЄС, відповідно до яких вони приймаються. Спеціальні закони дозволять ідентифікувати положення законодавства України про непряме оподаткування, впроваджені внаслідок гармонізації, а також забезпечити динамічне внесення нових доповнень до законодавства України, обумовлених майбутніми змінами в самому інтеграційному законодавстві ЄС.
5. Виділено наступні стадії в механізмі гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування:
 перша стадія – аналіз вимог директив ЄС, співставлення цих вимог з положеннями законодавства України, встановлення розбіжностей;
 друга стадія – визначення найсуттєвіших розбіжностей, способів та пріоритетності їх усунення;
 третя стадія – ідентифікація нормативно-правових актів України, що вимагають змін і доповнень в цілях виконання вимог директив;
 четверта стадія – створення проектів нормативно-правових актів, які спрямовані на втілення вимог директив ЄС про непряме оподаткування.
Виходячи з визначених вище стадій механізму гармонізації податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування, в роботі проаналізовані положення директив ЄС про непряме оподаткування на предмет визначення тих їх вимог та особливостей, які повинні бути враховані в податковому законодавстві України при проведенні гармонізації, а також сформульовані конкретні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавства України з метою його гармонізації з законодавством ЄС про непряме оподаткування.
6. У дисертації отримало подальший розвиток дослідження законодавства ЄС про непряме оподаткування на предмет його вимог щодо гармонізації. Передумовою проведення такого дослідження стало складення переліку всіх директив ЄС, що були прийняті в галузі непрямого оподаткування, вивчення їх положень щодо предмету гармонізації та обсягу регулювання. Складання переліку директив ЄС та проведення розгляду їх змісту здійснено відповідно до вимоги, встановленої у Загальнодержавній програмі адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. В результаті застосування формально-юридичного методу були визначені ті з директив, у відповідність до яких потрібно привести законодавство України на виконання Угоди про партнерство та співробітництво. Встановлено, що гармонізація стосуватиметься двох непрямих податків: податку на додану вартість та акцизного збору.
Таким чином, податкове законодавство України потребує гармонізації з положеннями наступних директив:
- Шоста Директива 77/388 “Про гармонізацію законодавств держав-членів про податки з обороту - Спільна система податку на додану вартість: єдині умови обчислення” від 17.05.1977 р.;
- Тринадцята Директива 86/560 “Про гармонізацію законодавств держав-членів про податки з обороту – Заходи з відшкодування податку на додану вартість платникам податку, незареєстрованим на території Співтовариства” від 17.11.1986 р.;
- Директива 92/12 “Про загальний режим підакцизних товарів, їх зберігання, обіг та облік” від 25.02.1992 р.;
- Директива 92/79 “Про наближення податків на сигарети” від 19.10.1992 р.;
- Директива 92/80 “Про наближення податків на тютюнові вироби інші, ніж сигарети” від 19.10.1992 р.;
- Директива 92/83 “Про гармонізацію структури акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої” від 19.10.1992 р.;
- Директива 92/84 “Про наближення ставок акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої” від 19.10.1992 р.;
- Директива 95/59 “Про податки, крім податків з обороту, які впливають на споживання готового тютюну” від 27.11.1995 р.;
- Директива 95/60 “Про фіскальне маркування газойлю та керосину” від 27.11.1995 р.;
- Директива 2003/96 “Про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергоносіїв та електроенергії” від 27.10.2003 р.
7. У дисертації встановлено особливості правового регулювання справляння податку на додану вартість у законодавстві ЄС. В результаті аналізу положень Шостої Директиви 77/388 “Про гармонізацію законодавств держав-членів ЄС про податки з обороту. Спільна система податку на додану вартість (ПДВ): єдина база обчислювання” було встановлено особливості порядку розмежування платника податку та податкового боржника, ідентифікації платників податку та податкових боржників, визначення бази оподаткування, особливості встановлення вартості послуг; порядок визначення податкової події та моменту виникнення податкових зобов’язань, порядок здійснення бюджетних відшкодувань платнику податку та порядок зменшення його податкових зобов’язань по податку на додану вартість; порядок застосування податкових пільг; види ставок податку на додану вартість; застосування спрощених схем справляння податку на додану вартість з фермерів лісового, сільськогосподарського та рибного господарств та спеціальних схем оподаткування вживаних товарів, предметів колекціонування та антикваріату, витворів мистецтва.
8. Виходячи з результатів аналізу положень Закону України “Про податок на додану вартість” на предмет їх відповідності вимогам Шостої Директиви 77/388, встановлено, що підхід, закладений в законодавстві України до регулювання об’єкту оподаткування, визначення платників податку, обов’язків платників податку, податкових пільг та відшкодування податку на додану вартість в цілому відповідає принципам регулювання даного податку в законодавстві ЄС. Проте, існує необхідність у внесенні ряду суттєвих змін. Зокрема, необхідно доповнити ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначеннями “компенсації”, “матеріального майна”, привести значення “поставки товарів (послуг)” у відповідність до змісту, даному в Шостій Директиві 77/388. Найбільша кількість розбіжностей між Законом України “Про податок на додану вартість” та Шостою Директивою 77/388 стосується податкових пільг. Проаналізувавши розбіжності між положеннями Закону України “Про податок на додану вартість” та положеннями Шостої Директиви 77/388 щодо надання податкових пільг зі сплати податку на додану вартість, ми дійшли висновку, що багато операцій, звільнених законодавством України від оподаткування, згідно вимог Шостої Директиви 77/388 повинні оподатковуватися щонайменш за зменшеними ставками (перелік цих операцій наведений у Додатку 1 до дисертації). В зв’язку з цим підлягають гармонізації не тільки положення статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, яка встановлює звільнення від оподаткування, але й стаття 5 Закону про ставку податку на додану вартість, в якій необхідно передбачити зменшену ставку (не менше 5%). Одночасно ці пільги потрібно виключити з переліку операцій, звільнених від оподаткування Законом України “Про податок на додану вартість”. Виконання вимог Шостої Директиви 77/388 щодо спеціальних схем оподаткування вживаних товарів, витворів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, послуг туристичних агентів та спрощених схем оподаткування фермерів вимагає доповнення Закону України “Про податок на додану вартість” новими статтями відповідного змісту.
Що стосується Тринадцятої Директиви 86/560 від 17 листопада 1986 р. “Про гармонізацію законодавств держав-членів про податки з обороту – Заходи з відшкодування податку на додану вартість платникам податку, незареєстрованим на території Співтовариства”, то виконання її положень може відбуватися за умов взаємного відшкодування податку на додану вартість українським платникам податку державами-членами ЄС.
9. У дисертації встановлено особливості правового регулювання режиму відстрочення сплати акцизу в межах системи податкових складів, введеного Директивою 92/12 від 25 лютого 1992 р. “Про загальний режим підакцизних товарів та умови їх зберігання, обігу та обліку”. Ці особливості стосуються правил визначення платників акцизу, місця стягнення акцизних зборів, відшкодування сплачених акцизів, пересування підакцизних товарів в режимі відстрочення сплати акцизу; обов’язків платників акцизів, уповноважених власників складів, зареєстрованих та незареєстрованих дилерів, одержувачів підакцизних товарів; форми та змісту товаросупровідних документів, порядку надання гарантій сплати акцизу, лімітів перевезення підакцизних товарів приватними особами, регламентації порядку відкриття та діяльності податкових складів, ведення електронного реєстру уповноважених власників складів та зареєстрованих дилерів, реєстру приміщень податкових складів; поставок підакцизних товарів, звільнених від оподаткування; спеціальних схем оподаткування акцизами невеликих виробників вин.
10. В результаті аналізу режиму відстрочення сплати акцизу в межах системи податкових складів, впровадженого в законодавстві ЄС, встановлено, що виконання вимог Директиви 92/12 передбачає внесення змін і доповнень (а також набрання ними чинності на момент впровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС) до Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”, зокрема до статей 1, 2 та 5 з метою відтворення у законодавстві України змісту понять “уповноважений власник складу”, “зареєстрований дилер”, “незареєстрований дилер”, “податковий представник продавця”, “невеликий виробник вин”, “податковий склад”, “режим відстрочення сплати акцизу”, “нестача товарів”, “втрати, понесені в режимі відстрочення сплати акцизу”, “відпуск підакцизних товарів для їх реалізації”. Крім того, гармонізація вимагає доповнення Декрету додатковими статтями, якими впроваджуються: порядок відкриття та діяльності податкових складів; особливості здійснення поставок підакцизних товарів в режимі відстрочення сплати акцизу; права та обов’язки уповноважених власників складів, податкових представників продавців, зареєстрованих та незареєстрованих дилерів, а також одержувачів підакцизних товарів; вимоги до форми та змісту товаросупровідних документів підакцизної продукції в режимі відстрочення сплати акцизу; введення електронного реєстру даних щодо податкових складів та їх уповноважених власників, зареєстрованих дилерів; перехідні положення щодо порядку набуття існуючими виробниками підакцизної продукції статусу уповноважених власників; визначення та наділення органу виконавчої влади компетенцією в сфері здійснення контролю за діяльністю податкових складів.
11. У дисертації встановлено особливості законодавства ЄС про справляння акцизних зборів з тютюнових виробів. В процесі проведення дослідження були ідентифіковані вимоги Директиви 95/59 від 27 листопада 1995 р. “Про податки, крім податків з обороту, які впливають на споживання готового тютюну” щодо змісту поняття “виробник тютюну”; структури акцизних зборів на сигарети, сигари та сигарили, тютюн для паління (пропорційний та спеціальний акцизні збори), випадків звільнення від сплати акцизних зборів та порядок відшкодування сплачених акцизів; правила встановлення спеціального акцизного збору на сигарети, правил встановлення коефіцієнту співвідношення спеціального акцизу, пропорційного акцизу та податку з обороту.
12. З метою гармонізації податкового законодавства України з вимогами Директиви 95/59 від 27 листопада 1995 р. “Про податки, крім податків з обороту, які впливають на споживання готового тютюну” необхідно доповнити Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” положенням про те, що акцизний збір на сигарети складається з адвалерної складової, визначеної виходячи з максимальної роздрібної ціни продажу сигарет, які користуються найбільшим попитом на 1 січня відповідного року, в яку також включається ввізне мито, та спеціальної складової, встановленої на одиницю товару. Що стосується структури акцизного збору на решту тютюнових виробів (сигари та сигарили, тютюн дрібної нарізки для набивання сигарет, інший культурний тютюн для паління), то існуюча в Україні структура ставок, представлена у твердих сумах з одиниці реалізованого товару, може залишатися незміненою, адже вона є еквівалентом спеціальному акцизу, розрахованому на одиницю товару, проте необхідно буде додержуватися встановлених законодавством ЄС розмірів мінімальних ставок акцизних зборів.
13. Результати дослідження особливостей структури ставок акцизних зборів на сигарети, що визначені Директивою 92/79 від 19 жовтня 1992 р. “Про наближення податків на сигарети”, а також мінімального розміру ставок акцизних зборів на сигарети, свідчать, що з метою реалізації положень даної Директиви 92/79 в законодавстві України необхідно у Законі України “Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” передбачити структуру мінімальної ставки, встановлену Директивою 92/79.
14. Гармонізація законодавства України з вимогами Директиви Ради 92/80 від 19 жовтня 1992 р. “Про наближення податків на тютюнові вироби інші, ніж сигарети” передбачає обрання Україною однієї із структур акцизних зборів (адвалерну, спеціальну або комбіновану), що передбачені Директивою 92/80 для сигар та сигарил, тютюну дрібної нарізки для набивання сигарет, іншого культурного тютюну для паління, а також введення відповідних мінімальних ставок. Якщо законодавець України обере адвалерний або комбінований акциз, Директива 92/80 надає йому право самостійно визначити мінімальну ставку на тютюнові вироби (крім сигарет).
15. Встановлено, що виконання вимог Директиви 2003/96 “Про реструктуризацію системи Співтовариства щодо оподаткування енергоносіїв та електроенергії” від 27 жовтня 2003 року є можливим шляхом прийняття закону України, який би передбачав стягнення акцизних зборів з енергоносіїв та електроенергії у відповідності до положень Директиви 2003/96, яка дозволяє пільгове оподаткування поставок природного газу та електроенергії, а також впровадження спеціального режиму оподаткування акцизними зборами біопалива, альтернативних і поновлюваних джерел енергії, комбінованого виробництва тепла й енергії, пілотних проектів з технологічного розвитку продукції, нешкідливої для навколишнього середовища.
16. З метою приведення Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” у відповідність до положень Директиви 92/81 необхідно внести зміни до Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” щодо впровадження комбінованої структури акцизного збору на тютюнові вироби, а також положення про щорічний перегляд ставок акцизних зборів на сигарети.
17. У дисертації встановлено особливості порядку справляння акцизних зборів з алкогольної продукції, передбачені Директивою 92/83 від 19 жовтня 1992 р. “Про гармонізацію структури акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої”, зокрема, особливості справляння зменшених ставок акцизного збору та випадків звільнення від оподаткування пива, ігристих та неігристих вин і зброджених напоїв, проміжної алкогольної продукції, етилового спирту.
18. З метою гармонізації податкового законодавства України з вимогами Директиви 92/83 від 19 жовтня 1992 р. “Про гармонізацію структури акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої” необхідно до Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” внести зміни стосовно застосування зменшеної ставки акцизного збору до пива, виготовленого самостійними малими пивоварнями, передбачити встановлені Директивою 92/83 випадки звільнення алкогольної продукції від сплати акцизних зборів, а також передбачати право платників податку на отримання відшкодування в разі сплати акцизного збору.
19. В результаті аналізу мінімальних ставок акцизних зборів на пиво, вино, проміжну алкогольну продукцію, спирт і алкогольні напоїв, передбачених Директивою 92/84 від 19 жовтня 1992 р. “Про наближення ставок акцизних зборів на алкоголь та алкогольні напої”, встановлено, що гармонізація мінімальних ставок на етапі виконання Угоди про партнерство та співробітництво можлива, якщо Верховна Рада України вважатиме таке за доцільне. В цьому випадку необхідно буде доповнити положення Закону України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої”.
20. Виконання вимог Директиви 95/60 від 27 листопада 1995 р. “Про фіскальне маркування газойлю та керосину” стосовно фіскального маркування всіх газових мастил та керосину та порядку застосування “маркеру” (встановленої комбінації хімічних доповнень) вимагає внесення відповідних доповнень до Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита та деякі товари (продукцію)”.
Таким чином, гармонізація податкового законодавства України з законодавством ЄС про непряме оподаткування вимагає насамперед проведення системної та цілеспрямованої роботи з приведення положень податкового законодавства України у відповідність до зазначених вище директив шляхом прийняття нових актів законодавства України або внесення відповідних змін і доповнень до діючих. Гармонізація обов’язково повинна супроводжуватися макроекономічними розрахунками її наслідків і, виходячи з результатів таких розрахунків, має проводитися поступово.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України “Про ратифікацію Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами” від 10 листопада 1994 року № 237/94-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1994. - № 46. – С. 415.
2. Указ Президента України “Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11 червня 1998 року № 615/98 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 24. - С. 870.
3. Опришко В.Ф. Теоретичні та практичні аспекти механізму гармонізації законодавства України з міжнародним правом // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 13.
4. Демиденко Л.М. Інтеграція податкової системи України до європейського економічного простору: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2000. – С. 14.
5. Капіца Ю. Наближення законодавства України до законодавства ЄС відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Європейським Союзом та Україною: цілі та методи // Український правовий часопис. – Вип.2, 1998. – С. 18.
6. Татам Алан. Право Європейського Союзу: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Переклад з англійської. – К.: “Абрис”, 1998. - С. 424.
7. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 16 серпня 1999 р. № 1496 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 33. - С. 1735.
8. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С. 362.
9. Забігайло В. К. Право України в контексті його апроксимації до права Європейського Союзу // Українсько-європейський журнал міжнародного та порівняльного права. – 2000. – Вип.1. – С. 11.
10. Станік С.Р. Деякі проблеми запровадження апроксимації національного законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 29
11. Забігайло В. К. Право України в контексті його апроксимації до права Європейського Союзу // Українсько-європейський журнал міжнародного та порівняльного права. – 2000. – Вип.1. – С. 12.
12. Словник української мови. Видавництво “Наукова думка”. Київ 1972. т. V. С. – 17-18.
13. Словник української мови. Видавництво “Наукова думка”. Київ 1972. т. III. С. – 445-446.
14. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С. 356.
15. Закон України “Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 року № 1629 - IV // Відомості Верховної Ради. – 2004. - № 29. – С. 367.
16. Указ Президента України “Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11 червня 1998 року № 615/98 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 24. - С. 871.
17. Петров Р. А. Правове становище українських суб’єктів господарювання в Європейському Співтоваристві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Національна академія наук України, Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 1999. – С. 11.
18. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С. 362.
19. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 16 серпня 1999 р. № 1496 // Офіційний вісник України. – 1999. - № 33. - С. 1737.
20. Закон України “Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 21 листопада 2002 року № 228 – IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 3. - С. 12.
21. Петров Р. А. Правове становище українських суб’єктів господарювання в Європейському Співтоваристві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Національна академія наук України, Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 1999. – С. 3.
22. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С. 266.
23. Опришко В. Питання гармонізації законодавства України з міжнародним правом і національними правовими системами // Право України. – К, 1999. - № 8. – С. 12.
24. Там само. – С. 15.
25. Отто Люхтерхандт. До проблеми гармонізації законодавства України з Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 57.
26. Там само. – С. 58.
27. Рабінович П.М. Законодавство України та норми міжнародного права: критерії відповідності // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 255.
28. Малишева Н.Р. Теоретичні аспекти гармонізації національного законодавства з міжнародним правом // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 89.
29. Капіца Ю. Проблемні питання гармонізації законодавства України з міжнародно-правовими нормами // Український правовий часопис. – 1999. - № 5. – С. 52.
30. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С. 266.
31. Кучерявенко М. До питання про систему фінансового права // Право України. – 2003. - № 4. – С. 35.
32. Андрейцев В.І. Концептуальні засади гармонізації екологічного законодавства України та Європейського Союзу / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С.77-82.
33. Грудницька С. М. Право Європейського Співтовариства і законодавство України про об єднання підприємств / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С.115-119.
34. Жорін Ф.Л. Вплив міжнародного права на розвиток митної справи та її правове забезпечення / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С.270-272.
35. Кампо В.М. Деякі проблеми гармонізації законодавства України про місцеве самоврядування з Європейською хартією про місцеве самоврядування / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 275-281.
36. Костецька Т.А. Гармонізація національного інформаційного законодавства як умова входження України у світове інформаційне середовище / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 284-286.
37. Крегул Ю. І. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності в Україні / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 286- 289.
38. Лозанський В.Р. Проблема гармонізації водного законодавства України із законодавством Європейського Союзу / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 240- 244.
39. Саніахметова Н.О. Гармонізація антимонопольного законодавства України з законодавством Європейського Союзу / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 323- 328.
40. Селіванов А.О. Гармонізація правового регулювання банківських і фінансових інститутів України з міжнародними нормами / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 358- 261.
41. Ханик-Посполітак Р. Ю. Деякі питання гармонізації українського законодавства / Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 155- 156.
42. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С. 266.
43. Case No 6/64, Judgment of the Court of 15 July 1964, Flaminio Costa v E.N.E.L., [1994], European Court reports, P. 585.
44. Європейський Союз: Консолідовані договори. – Європейська комісія в Україні, 1999. – С.45.
45. Топорнин Б.Н. Европейское право: Учебник. - М.: Юристъ, 1998. – С.102.
46. Nicholas Moussis. The Key to European Union. Part III: Horizontal Policies. Chapter 11: Taxation Policy. P. 67.
47. Капіца Ю. Проблемні питання гармонізації законодавства України з міжнародно-правовими нормами // Український правовий часопис. – 1999. - № 5. – С.51.
48. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С. 268.
49. Опришко В.Ф. Право європейського Союзу та його сутність // Правове регулювання економіки. Збірник наукових праць. – Вип. 3. – КНЕУ, 2002. – С. 7.
50. Малишева Н.Р. Теоретичні аспекти гармонізації національного законодавства з міжнародним правом // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – Київ, 1998. – С. 88.
51. Європейський Союз. Консолідовані договори. – К.: видавництво “Port-Royal”, Європейська комісія в Україні, 1999 р. – С. 89.
52. Там само. – С. 50.
53. Малишева Н.Р. Теоретичні аспекти гармонізації національного законодавства з міжнародним правом // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – К., 1998. – С. 88.
54. Опришко В.Ф. Право європейського Союзу та його сутність // Правове регулювання економіки. Збірник наукових праць. – Вип. 3. – КНЕУ, 2002. – С. 6.
55. Бєлоусова І. А. Економічна інтеграція до ЄС та податкова гармонізація // Економічний часопис. Загальноукраїнський щомісячний науковий журнал. – К., 1998. – С. 45
56. Сутырин С.Ф., Погорлецкий А.И. Налоги и налоговое планирование в мировой экономике/ Под ред. Сутырина С.Ф. – СПб.: Изд-во В.А. Михайлова, Изд-во “Полиус”, 1998. – С. 31.
57. Демиденко Л.М. Інтеграція податкової системи України до європейського економічного простору: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2000. – С. 9.
58. Удовенко Г.Й. Гармонізація законодавства України з міжнародним правом // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали науково-практичної конференції. Інститут законодавства Верховної Ради України – К., 1998. – С. 31.
59. Case 6/64, Judgment of the Court of 15 July 1964, Flaminio Costa v E.N.E.L., [1994], European Court reports, P. 585.
60. Бєлоусова І. А. Економічна інтеграція до ЄС та податкова гармонізація // Економічний часопис. Загальноукраїнський щомісячний науковий журнал. – К., 1998. – С. 47.
61. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С. 266.
62. Європейський Союз: Консолідовані договори. – Європейська комісія в Україні, 1999. – С.171.
63. Европейское право. Учебник для вузов / Под общ. ред. д. ю. н., проф. Л.М. Энтина. – М.: НОРМА, 2000. – С. 90.
64. Европейское право. Учебник для вузов / Под общ. ред. д. ю. н., проф. Л.М. Энтина. – М.: НОРМА, 2000. – С. 433.
65. Податкова політика в Європейському Союзі. Представництво Європейської Комісії в Україні. Київ. - 2001. - С. 5.
66. Опришко В.Ф. Право європейського Союзу та його сутність // Правове регулювання економіки. Збірник наукових праць. – Вип. 3. – КНЕУ, 2002. – С. 9.
67. Kropholler J. Internationales Einheitrecht. Tübingen, 1975. S. 67.
68. Pipkorn J. Les methods de rapprochement des legislation à l’interieur de la C.E.E. // L’influence des Communautès. – P. 31.
69. Муравйов В.І. Правові засади регулювання економічних відносин Європейського Союзу з третіми країнами (теорія і практика). – К.: Академ-Прес, 2002. – С. 266.
70. Mancini F. The incorporation of Community law into the domestic laws of the Member States of the European Communities // International uniform law in practice: Pap. Presented at the 3rd UNIDROIT Intern. congr., Rome, 7 – 10 Sept., 1987. Rome, 1988. P. 17.
71. Грицяк І. А. Право та інституції Європейського Союзу: Навчальний посібник. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С. 60.
72. Isaac G. Droit Communautaire general. P., 1983. P. 184.
73. Топорнин Б.В. Европейское право: Учебник. – М.: Юристъ, 1998. – С. 268.
74. Case No C-208/90, Judgment of the Court of 25 July 1991,Theresa Emmott v Minister for Social Welfare and Attorney General, [1991], European Court Reports, P. I-4269.
75. White Paper “Preparation of the Associated Countries of Central and Eastern Europe for Integration into the Internal Market of the Union”, Brussels, 10.05.1995 COM (95) 163 final / 2 // http://europa.eu.int/en/agenda/peco-w/en/index.html.
76. Демиденко Л.М. Інтеграція податкової системи України до європейського економічного простору: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.04.01 / Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2000. – С. 11.
77. Бєлоусова І. А. Економічна інтеграція до ЄС та податкова гармонізація // Економічний часопис. Загальноукраїнський щомісячний науковий журнал. – К., 1998. – С. 46.
78. Денисов В. Н. Міжнародне право як складова частина правової системи України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Інстит