АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВИДВОРЕННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................…........4

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ ВИДВОРЕННЯ ІНОЗЕМЦІВ
ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ
ПРАВІ УКРАЇНИ….........................................….………………………………13

1.1. Адміністративне видворення в системі заходів
адміністративно-правового примусу.......….......................................….....……13
1.2. Іноземці та особи без громадянства як суб’єкти
адміністративного видворення…......…..............................................….……....31

РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК
ВИДВОРЕННЯ ІНОЗЕМЦІВ І ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА……………58

2.1. Правові підстави видворення іноземців та осіб без
громадянства за межі України .................................................................……58
2.2. Загальна характеристика провадження у справах
про видворення іноземців та осіб без громадянства ..................……....……98
2.3. Процесуальний порядок застосування видворення
іноземців та осіб без громадянства
як адміністративного стягнення ................................................……......……112
2.4. Процесуальний порядок застосування видворення
іноземців та осіб без громадянства як заходу
попередження чи припинення ........................................……................……140
2.5. Депортація іноземців та осіб без громадянства ..........……....................149

РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ
ЗАХИСТУ ПРАВ ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА
ПРИ ВИДВОРЕННІ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ ..…...............................................164

3.1. Загальна характеристика гарантій захисту прав іноземців
та осіб без громадянства при видворенні за межі України............…………...164
3.2. Забезпечення дотримання міжнародних принципів
щодо видворення іноземців та осіб без громадянства
в законодавстві України..................................................................……….……169
3.3. Особливості оскарження рішення (постанови) про
видворення іноземців і осіб без громадянства ..............................…….…...…180
3.4. Захист прав і свобод іноземців та осіб без громадянства
за участю адвоката (захисника) ....................................………..........…….....…187

ВИСНОВКИ.................................................................................……....………198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................………...201
ДОДАТКИ...................................................................................................….…..223

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Здійснювані в Україні глибокі перетворення в державно-правовій та соціально-економічній сферах вимагають подальшого зміцнення в державі законності та правопорядку, забезпечення безпеки особи, належного захисту та охорони конституційних прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина. У світлі цих перетворень особливої значимості набуває захист гарантованих законодавством України прав іноземців та осіб без громадянства взагалі та особливо при застосуванні до них заходів адміністративного, кримінального, цивільного чи іншого заходу правового примусу.
Серед заходів адміністративно-правового примусу, що застосовується безпосередньо до іноземців та осіб без громадянства, особливе місце посідає адміністративне видворення. Можливість застосування цього заходу примусу передбачена чинним законодавством України, насамперед, Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” і Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Незважаючи на існування правових норм, що встановлюють підстави та порядок застосування адміністративного видворення іноземців і осіб без громадянства, у цій сфері правозастосовчої діяльності існує велика кількість суттєвих недоліків та проблем, які в кінцевому рахунку позначаються на загальному рівні захищеності прав іноземців та осіб без громадянства. Такий стан речей характеризується в першу чергу тим, що в юридичній літературі з цього питання відсутні обґрунтовані комплексні наукові роботи, а існуючий невеликий теоретичний матеріал розкиданий по різних наукових джерелах та суперечливий за змістом. Проте навіть у тих випадках, коли питання адміністративного видворення розглядалися, їх висвітлення найчастіше провадилося лише в межах приписів чинного законодавства, яке на сьогодні не відповідає належною мірою вимогам реформування українського адміністративного законодавства, його гармонізації зі стандартами міжнаро-дного права та європейського законодавства. Це у свою чергу впливає на стан адміністративного законодавства, яке, по-перше, чітко не визначилось з тим, до якого виду адміністративно-правового примусу належить адміністративне видворення (до заходів попередження, припинення чи до адміністративних стягнень), по-друге, містить перелік підстав видворення, які за змістом є неконкретними, що затрудняє їх розуміння і застосування, по-третє, встановлює загальний порядок видворення, не регламентуючи велику кількість специфічних процедурних моментів.
Запропоноване до розгляду дослідження демонструє комплексний підхід до питань видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, де особлива увага приділялась проблемам визначення місця адміністративного видворення в системі заходів адміністративно-правового примусу, аналізу передбачених чинним законодавством підстав видворення та їх змісту, а також особливостям провадження у справах про адміністративне видворення іноземців та осіб без громадянства.
Викладене зумовлює в цілому актуальність теми дослідження, її наукову новизну, структуру та зміст дисертації, а також вибір наукового, нормативно-правового та практичного матеріалу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною наукових досліджень Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова як прі¬оритетний напрям наукових досліджень. Актуальність цього напряму досліджень випливає із Концепції адміністративної реформи в Україні, Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 2000 – 2004 роки, Програми боротьби з незаконною міграцією на 2001 – 2004 роки, Програми розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки на період 2001 – 2005 роки, Програми регулювання міграційних процесів на 2003 - 2005 роки.
Мета і завдання дослідження. Загальною метою дисертаційного дослідження є аналіз головних аспектів інституту адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства в адміністративному і міжнародному праві, а також на підставі чинного законодавства, практики його застосування, висновків та ідей правової науки комплексно дослідити адміністративно-правове регулювання видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства та підготовка висновків і пропозицій щодо вдосконалення відповідної законотворчої та правозастосовчої практики.
Вказаною метою зумовлена постановка та вирішення наступних завдань:
- всебічно дослідити зародження і розвиток правового регулювання адміністративного видворення в Україні;
- уточнити та визначити специфіку змісту наукових категорій: “іноземець”, “іноземний громадянин”, “особа без громадянства”, “чужинець”, “біженець”, “вислання”, “адміністративне видворення”, “депортація” тощо;
- розкрити зміст адміністративно-правового статусу іноземців, мігрантів, біженців, осіб без громадянства;
- визначити місце адміністративного видворення в системі заходів адміністративно-правового примусу;
- проаналізувати правові та організаційні основи формування особливостей адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
- проаналізувати та визначити підстави адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства;
- дослідити проблеми, які пов’язані з реалізацією адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства;
- проаналізувати законодавство окремих європейських країн, держав СНД та Балтії щодо правового регулювання адміністративного видворення іноземців;
- визначити і проаналізувати гарантії забезпечення прав і свобод людини при видворенні іноземців та осіб без громадянства за межі України;
- розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про правове регулювання адміністративного видворення іноземців і осіб без громадянства та науково-практичні рекомендації для підвищення ефективності діяльності компетентних державних органів щодо його реалізації.
Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, які виникають у зв’язку з адміністративним видворенням за межі України іноземців та осіб без громадянства і являють собою юридично складне, комплексне явище, що характеризується якісною визначеністю, характерними ознаками та специфічними рисами.
Предметом дослідження є система матеріально-правових норм, які регулюють комплекс правовідносин, що виникають між державою та іноземцями в Україні; юридична природа, поняття і зміст адміністративного видворення; діяльність органів внутрішніх справ, органів Державної прикордонної служби України та Служби безпеки України щодо реалізації цього заходу примусу.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів наукового пізнання. З числа перших найбільш широко використовувались історико-правовий, формально-логічний, статистичний методи, у тому числі метод аналізу і синтезу, серед спеціальних – функціональний, порівняльно-правовий, аналізу документів.
Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод, за допомогою якого було з’ясовано сутність та зміст видворення іноземців та осіб без громадянства як заходу адміністративно-правового примусу (підрозділ 1.1).
За допомогою історико-правового методу було досліджено процес виникнення та розвитку у законодавстві України понять “адміністративне видворення”, “іноземці”, “особи без громадянства” (підрозділи 1.1, 1.2). Аналіз і синтез як прийом логічного методу використовувався при з’ясуванні суті і змісту видворення іноземців та осіб без громадянства (підрозділ 1.1) і місця провадження в справах про адміністративне видворення в структурі адміністративного процесу (підрозділ 2.2). Структурний підхід використовувався для з’ясування елементного складу провадження у справах про адміністративне видворення (підрозділ 2.2). Системно-структурний та порівняльно-правовий методи дозволили дослідити питання адміністративно-юрисдикційної діяльності, інформаційно-аналітичного забезпечення та планування, а також проблеми взаємодії органів внутрішніх справ, органів Державної прикордонної служби України з іншими органами, установами та організаціями у забезпеченні виконання законодавства щодо адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства (підрозділ 2.4). Статистичні методи використовувались при характеристиці якості роботи органів, що приймають рішення (постанову) про видворення та безпосередньо забезпечують його виконання (підрозділи 2.1, 2.3). Функціональний метод використано при дослідженні основних напрямів роботи органів внутрішніх справ та органів держаної виконавчої служби (підрозділ 2.4, 2.5). Метод аналізу документів – при вивченні джерельної бази діяльності компетентних органів, що вповноважені приймати рішення (постанову) про видворення та виконувати його.
Теоретичною основою дисертації стали праці зарубіжних та вітчизняних вче-них, які присвячені проблемам, що вирішувалися автором у процесі дослідження. У роботі дістала широке відображення наукова та спеціальна література українських та російських вчених-юристів загальної теорії права, конституційного, адміністративного і міжнародного права: В.Б. Авер’янова, О.Ф.Андрійко, О.М. Бандурки, О.О.Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, М.М. Богуславського, А.С. Васильєва, М.В. Вітрука, Л.Д. Воєводіна, Л.М. Галенської, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, О.Є. Єжової, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, В.І. Кисіля, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.О.Котюка, О. О. Лукашевої, Н.І. Маришевої, Т.К. Назарова, О.І.Піскуна, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, Ю.І. Римаренка, Ю.М.Тодики, В.П. Чабана, М.Ю. Черкеса, С.В. Черніченка, С.Б.Чеховича, В.К. Шкарупи та ін. Вивченню проблеми сприяли також праці І.О. Андрієвського, А.М. Макарова, М.І. Миш, А.С. Мулюкіна та ін.
Нормативною базою дослідження є Конституція України, закони та інші нор-мативно-правові акти України, які визначають правове регулювання адміністративного видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства, а також конвенції, декларації ООН, Ради Європи з прав людини, рішення Європейського Суду з прав людини. Детальному аналізу були піддані законодавчі та нормативні акти деяких іноземних держав Німеччини, Польщі, США, Фінляндії, Франції, країн СНД, Балтії та ін., досвід яких щодо правового регулювання адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства може бути використано в Україні. Положення та висновки дисертації ґрунтуються також на результатах проведених дисертантом у південному регіоні України серед 150 іноземців (у т.ч. біженців та мігрантів) соціологічних досліджень стану дотримання правоохоронними органами законодавства при оформленні документів на перебування в Укра-їні, притягненні до адміністративної відповідальності та видворенні за межі України.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена актуальністю теми дисертації, її змістом та проблемами, що безпосередньо досліджені. Дисертація є однією з перших спроб комплексно, з урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення.
У результаті проведеного дослідження сформульовано і обґрунтовано низку концептуальних положень, які відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення.
1. Дістало подальшого розвитку визначення місця адміністративного видворення в системі заходів адміністративного примусу, де видворення залежно від підстав та цілей застосування може виступати як захід попередження, захід припинення чи адміністративного стягнення.
2. Обґрунтовано доцільність законодавчого закріплення та визнання адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства як заходу адміністративного стягнення.
3. Уточнено співвідношення понять “вислання”, “адміністративне видворення” і “депортація”, а також обґрунтовано доцільність вживання в законодавстві України терміна “депортація”, у зв’язку з чим уточнено співвідношення понять “іноземець”, “іноземний громадянин”, “чужинець”, “особа без громадянства”, “негромадянин”.
4. Вперше пропонується класифікувати підстави адміністративного видворення залежно від виду адміністративно-правового примусу на: 1) видворення іноземців і осіб без громадянства як захід попередження; 2) видворення як захід припинення; 3) видворення як адміністративне стягнення.
5. Вперше визначається місце провадження у справах про адміністративне видворення в структурі адміністративного процесу як сукупність двох процесуальних проваджень, що існують у межах провадження у справах про адміністративні правопорушення і провадження по застосуванню заходів попередження та припинення.
6. Запропоновано заходи щодо поліпшення процедури видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
7. Вперше розглянуто внутрішню структуру провадження у справах про адміністративне видворення, де провадження по застосуванню видворення як адміністративне стягнення складається з наступних стадій: 1) адміністративне розслідування; 2) розгляд справи та прийняття постанови про видворення; 3) перегляд постанови; 4) виконання постанови про адміністративне видворення. Провадження у справах про адміністративне видворення як захід попередження чи припинення включає: 1) розв’язання питання про застосування заходу попередження чи заходу припинення та прийняття рішення про видворення; 2) оскарження рішення; 3) виконання рішення про видворення.
8. Уточнено поняття адміністративного затримання з метою адміністративного видворення.
9. Виявлено ряд недоліків та прогалин законодавчих і нормативних актів у частині регулювання порядку видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України.
10. Визначено шляхи вдосконалення чинного законодавства з питань застосу-вання адміністративного видворення з урахуванням положень проекту Кодексу України про адміністративні проступки і проекту Адміністративного процесуального кодексу України.
Таким чином, отримані в дисертації нові науково обґрунтовані теоретичні результати поглиблюють існуючі знання в науці адміністративного права і мають суттєве значення для поліпшення адміністративного і адміністративно-процесуального законодавства України.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані:
- у сфері науково-дослідної діяльності для подальшого розроблення правового забезпечення механізму захисту прав та свобод іноземців та осіб без громадянства;
- у правотворчості – для вдосконалення нормативно-правового регулювання специфіки провадження у справах про адміністративне видворення;
- у правозастосовчій діяльності компетентними органами (посадовими особа-ми), які приймають рішення (постанову) про видворення чи безпосередньо його виконують для забезпечення законності і захисту прав та інтересів осіб, які притягуються до відповідальності;
- у правовиховній сфері положення і висновки дисертації можуть бути використані в профілактичній діяльності, підвищенні рівня правової культури працівників правоохоронних органів.
Положення дисертації можуть бути використані і при викладанні та вивченні курсів “Адміністративне право”, “Адміністративний процес і відповідальність”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, а також у науково-дослідній роботі студентів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження були обговорені на спільному засіданні кафедри адміністративного і господарського права та кафедри загальноправових дисциплін Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
Окремі з них висвітлювалися на: науково-практичній конференції “ Забезпе-чення захисту прав людини у правоохоронній діяльності” (м. Одеса, 21 – 25 травня 2003 р.); 58-й науковій конференції професорсько-викладацького складу і наукових працівників Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (м. Одеса, 21 – 22 листопада 2003 р.).
Дисертант протягом 17 років роботи в паспортно-візовій службі МВС України безпосередньо здійснював реалізацію законодавства щодо правового статусу іноземців та осіб без громадянства, оформляв матеріли про видворення, здійснював затримання іноземців у зв’язку з їх примусовим видворенням, а також безпосередньо здійснював виконання рішення (постанови) про видворення, пов’язане з супроводженням до державного кордону та передачу іноземців і осіб без громадянства органам охорони державного кордону.
Здобувач брав безпосередню участь у підготовці законопроектів: “Про громадянство України”, “Про правовий статус іноземців”, “Про біженців”, “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”, а також “Правил в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію” тощо.
Публікації за темою дисертації. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження знайшли своє відображення в 10 публікаціях, 7 з яких опубліковані у наукових фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують 11 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 250 сторінок, з яких 198 – основного тексту. Список використаних джерел складається із 235 найменувань і займає 22 сторінки, додатки займають 28 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Побудова демократичної, правової і соціальної держави є найголовнішою метою проведення в суспільстві реформ. Серед цих реформ пріоритетне місце посідає адміністративно-правова реформа, спрямована на покращання якості чинного адміністративного і адміністративно-процесуального законодавства, на встановлення правових гарантій захисту прав іноземців та осіб без громадянства.
Тому існує нагальна потреба у запровадженні якісно нового рівня законодавчої регламентації процедур адміністративно-юрисдикційної діяльності, а також процедур, пов’язаних із застосуванням до іноземців та осіб без громадянства адміністративного видворення.
Характерною рисою сьогодення є наявність нормативно-правової бази, яка не відповідає вимогам міжнародного права. Певною мірою це стосується і сфери забезпечення прав іноземців та осіб без громадянства у галузі адміністративних правовідносин, де наявність застарілої правової бази щодо правового регулювання видворення поряд з різкою зміною процесів, що відбуваються в українському суспільстві, у своїй сукупності живлять тенденцію недотримання міжнародних правових стандартів забезпечення прав людини. Найрельєфніше це спостерігається стосовно іноземців та осіб без громадянства, забезпечення статусу яких опосередковується значним масивом правових норм, що не завжди адекватно усвідомлюються посадовими особами, які повинні забезпечувати їх адміністративно-правовий статус.
Така ситуація значною мірою поглиблює негативні процеси в суспільстві, у зв’язку з чим виникає серйозна проблема відповідного реагування держави та її органів. Вирішення цієї проблеми пов’язане, на наш погляд, передусім, із нагальною потребою розроблення спеціального механізму забезпечення адміністративно-правового регулювання видворення іноземців та осіб без громадянства.
З огляду на це дисертантом були комплексно дослідженні питання і проблеми адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України. У результаті проведеного дослідження сформульовано і обґрунтовано низку концептуальних положень, які відрізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення.
Так, аналізуючи правову природу та зміст адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства, було зроблено висновок про те, що видворення залежно від підстав та цілей застосування може виступати як захід адміністративного попередження, захід адміністративного припинення чи адміністративне стягнення. Незважаючи на те, що чинне законодавство України не закріплює адміністративне видворення як адміністративне стягнення, у дисертації обґрунтовується доцільність законодавчого закріплення та визнання адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства саме як заходу адміністративного стягнення.
При розгляді питань адміністративного видворення іноземців та осіб без громадянства неможливо було уникнути розгляду змісту і співвідношення деяких понять, що використовуються в юридичній літературі і законодавстві України. Було уточнено співвідношення понять “вислання”, “адміністративне видворення” і “депортація”, а також обґрунтована доцільність вживання в законодавстві України терміна “депортація”, у зв’язку з цим уточнено співвідношення понять “іноземець”, “іноземний громадянин”, “чужинець”, “особа без громадянства”, “негромадянин”.
Аналізуючи визначені в юридичній літературі класифікації підстав видворення іноземців та осіб без громадянства, було запропоновано класифікувати ці підстави залежно від виду адміністративно-правового примусу на підстави: 1) видворення іноземців і осіб без громадянства як захід попередження; 2) видворення як захід припинення; 3) видворення як адміністративне стягнення.
Загальний аналіз провадження у справах про адміністративне видворення дав можливість визначитися з місцем провадження у справах про адміністративне видворення в структурі адміністративного процесу. Таке провадження не слід розглядати як самостійний вид юрисдикційного провадження, а як сукупність двох процесуальних проваджень, що існують у межах провадження у справах про адміністративні правопорушення і провадження по застосуванню заходів попередження та припинення. Але, незважаючи на це, пропонується процесуальні норми, що регулюють порядок видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України, об’єднати в єдиному нормативно-правовому акті та чітко розмежувати адміністративний і судовий порядок прийняття рішення (постанови) про видворення.
У результаті розгляду внутрішньої структури провадження у справах про адміністративне видворення було запропоновано в провадженні по застосуванню видворення як адміністративне стягнення виділяти чотири стадії: 1) адміністративне розслідування; 2) розгляд справи та прийняття постанови про видворення; 3) перегляд постанови; 4) виконання постанови про адміністративне видворення, а в провадження у справах про адміністративне видворення як захід попередження чи припинення три стадії: 1) вирішення питання про застосування заходу попередження чи заходу припинення та прийняття рішення про видворення; 2) оскарження рішення; 3) виконання рішення про видворення.
Визначено шляхи удосконалення чинного законодавства з питань застосування адміністративного видворення з урахуванням положень проекту Кодексу України про адміністративні проступки і проекту Адміністративного процесуального кодексу України.
Ці та інші концептуальні положення дисертаційного дослідження були ви-світлені як у висновках до відповідних розділів роботи, так і безпосередньо в змісті самої роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посіб. / М.І. Гординський та ін. (укладач); За заг. ред. А.Т. Комзюка. – Харків, 1998. – 78 с.
2. Адміністративна діяльність. Особлива частина: Підручник / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, Еспада, 2000. – 368 с.
3. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2001. – 528 с.
4. Адміністративне право України. Вид. 2-е. (Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.); За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2003. – 576 с.
5. Адміністративне право України. Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – 892 с.
6. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2 т. – М.: Юрид. литература, 1981.– Т.1 – 365 с.
7. Анджиєвський В.С., Тимченко І.А. Нове законодавство про адміністративні правопорушення. – К.: Політвидав України, 1987. – 110 с.
8. Андриевский И.О. О правах иностранцев в России до вступления Иоанна III Васильевича на престол Великого Княжества Московского. – С.Пб., 1854. – 142 с.
9. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького – К.: Знання України, 1999. – 38 с.
10. Баймуратов М.А. Международное право. – Харьков: Одиссей, 2000. – 736 с.
11. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс. Учебник. – К.: Литература, 2001. – 336 с.
12. Бандурка О. М. Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч. закл. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
13. Барихин А.В. Большой юридический энциклопедический словарь. – М.: Книжний мир, 2000. – 720 с.
14. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР. Учеб. пособие. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. – 204 с.
15. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник. – М.: БЕК, 1996. – 368 с.
16. Бахрах Д.Н. Административно-процессуальное принуждение // Изв. Вузов. Правоведение. – 1989. – № 4. – С. 59 – 64.
17. Бахрах Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях. – М.: Знание, 1989. – 96 с.
18. Бирюков П.Н. Международное право: Учеб. пособие, 2-е изд., перераб. и доп. –М.: Юристь, 2001. – 325 с.
19. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Административное право (Общая часть): Учеб. пособие. – Харьков: Одиссей, 1999. – 224 с.
20. Богуславский М.М. Закон о правовом положении иностранных граждан в СССР // Советский ежегодник международного права. – М.: 1982. – С. 77– 88.
21. Богуславский М.М. Новый советский закон о правовом положении иностранных граждан в СССР // Статус иностранцев в СССР. – М.: 1984. (Право: исследование советских ученых). – № 1. – С. 23 – 25.
22. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 704 с.
23. Брифінг в Адміністрації Президента // Урядовий кур’єр. – 2004. – 7 верес.
24. Васильев А.С. Административное право Украины (Общая часть): Учеб. пособие. – Харьков: Одиссей, 2003. – 288 с.
25. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім “Ін-Юре”, 2002. – 668 с.
26. Висновки і рекомендації Комітету ООН проти катувань // Права людини. Інформаційний бюлетень Харківської правозахисної групи. – № 32. – 2001. – С. 8.
27. Волке Ю.В. Исследование о праве каждого человека на свободу от произвольного ареста, содержания под охраной и высылки. – Нью – Йорк. ООН (1961 г.): Документ ООН. E/ CN.4/ 826./153. – 186 с.
28. Гавриленко Д.А. Вопросы предупреждения правонарушений общественного порядка средствами административного принуждения // Общетеоретические проблемы административно-правового обеспечения общественного порядка: Сб. науч. тр. – К., 1982. – С. 90 – 100.
29. Галенская Л.Н. Правовое положение иностранцев в СССР. – М.: Международные отношения, 1982. – 160 с.
30. Герасименко Ю. В. Лица, не являющиеся гражданами России, как субъекты конституционно-правовых отношений // Государство и право. – 2002. – № 6. – С. 22 – 28.
31. Голосніченко І.П., Стахурський М. Ф. Адміністративний процес: Навч. посіб. / За заг. ред. І.П. Голосніченка. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
32. Гудвин-Гилл Г.С. Статус беженца в международном праве / Пер. с англ. Под ред. М. И. Левиной. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 647 с.
33. Двое индусов, организаторов сети нелегальной миграции, переправляли в Европу за месяц 70 человек …// Факты. – 2002. – 17 окт.
34. Декларация о правах человека в отношении лиц, не яв¬ляющихся гражданами страны, в которой они проживают (1985 г.): Документ ООН, DPI/ 894/ – Auqust . – 1990-5 M. – 2 с.
35. Декларация о территориальном убежище // Сборник международных правовых документов, регулирующих вопросы миграции. – М.: Международная организация по миграции, 1994. – С. 105 – 106.
36. Декрет СНК РСФСР “О порядке высылки иностранцев из пределов РСФСР” от 29.08.1921 г. // Собрание Узаконений и Распоряжений рабоче-крестьянского правительства. – 1921. – № 62. – Ст. 451.
37. Додонов В.Н., Панов В.П., Румянцев О.Г. Международное право. Словарь – справочник / Под. ред. В.Н. Трофимова – М.: ИНФРА-М, 1998. – 368 с.
38. Доклад Комитета по ликвидации расовой дискриминации. 58-я – сессия (6-23 марта 2001г.): Документ ООН. A/ 56/ 18 – ООН. Нью – Йорк, 2001. – 197 с.
39. Доклад Специального докладчика по проблеме пы¬ток: Документ ООН. E/CN. 4/1994/26 (22 декабря 1993 г.), E/CN.4/1994/31 (6 января 1994 г.).
40. Документ ООН. № 7011/75, Dec.3.10.75/D.R.4.
41. Другий бунт нелегалів … // Урядовий кур’єр. – 2002. – 13 серп.
42. Егорьев В.В., Лашкевич Г.Н., Плоткин М.А., Розенблюм Б.Д. Законодательство и международные договоры Союза ССР и союзных республик о правовом положении иностранных физических и юридических лиц. – М.: Юридическое изд - во НКЮ РСФСР, 1926. – 195 с.
43. Ежова О.Е. Национально-правовая имплементация международных норм о статусе иностранцев в СССР: Учеб. пособие. – К.: УМКВО, 1989. – 88 с.
44. Енциклопедія українознавства / Передм. М. Шпаковатий, О. Романів, Репринтне відтворене вид.(1955 – 1984).У 11 т. Т. 1 (А-Г), – К.: Глобус, 1993. – 399 с.
45. Енциклопедія українознавства: Словникова частина / Наук.Т-во ім.Шевченка; Гол.ред. Кубійович В. – Перевид. в Україні. У 11 т. Т.2. (Г-З) – К.: Глобус, 1994. – 799 с.
46. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения // Вопросы советского административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60 – 68.
47. Європейська конвенція з прав людини. Права людини в Україні // Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини: Вип. 21. – К., 1998. – С. 97 – 112.
48. Забезпечення органами внутрішніх справ міжнародно-правових стандартів з прав людини при охороні громадського порядку / Відп. редактори Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, Ю.С. Шемшученко – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 460 с.
49. Заключение Исполнительного комитета УВКБ по вопросу о международной защите № 7 (ХХУ111). – 1977 г.; Высылка // Доклад 28-й сессии: Документ ООН А/АС.96/549 (п. 53.5).
50. Закон Республики Молдова “О правовом положении иностранных граждан и лиц без гражданства в Республике Молдова” (1994 г.) // Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по миграции, 1996. – С. 269 – 272.
51. Закон Латвийской Республики “О въезде и пребывании иностранных граждан и лиц без гражданства в Латвийской Республике” (1992 г.) // Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по миграции, 1996. – С. 179 – 185.
52. Закон Литовской Республики “О правовом положении иностранцев в Литовской Республике” (1991 г.) // Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по миграции, 1996. – С. 209 – 214.
53. Закон Республики Польша “Об иностранцах” (1997 г.) // http: //www. polska.ru/ mieszkanie /prawo/zakon.inostr.html.
54. Закон Туркменистана “О правовом положении иностранных граждан в Туркменистане” (1993 г.) // Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по миграции, 1996. – С. 358 – 365.
55. Закон України “Про адвокатуру” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62.
56. Закон Финляндии “Об иностранных гражданах в Финляндии. Указ об иностранных гражданах”. – Хельсинки: Улкомаалаисвирасто. Управление по делам иностранцев, 1996. – 49 с.
57. Закон Эстонской Республики “Об иностранцах” (1993 г.) // Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по миграции, 1996. – С. 418 – 425.
58. Закон України “Про основи національної безпеки України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
59. Закон Азербайджанской Республики “О правовом положении иностранцев и лиц без гражданства” // Сборник законов Азербайджанской Республики. – 1997. – № 1. – Ст. 19.
60. Закон Испании “Об иностранцах” (2003 г. ) http: //www.espania.ru/ zakon.htm.
61. Закон Кыргызской Республики “О порядке пребывания иностранных граждан в Кыргызской Республике” (1993 г.) // Ведомости Жогорку Кенеша Кыргызской Республики. – 1994. – № 3. – Ст. 68.
62. Закон Кыргызской Республики “О правовом положении иностранных граждан в Кыргызской Республике” (1993 г.) // Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по ми-грации, 1996. – С. 152 – 156.
63. Закон Республики Армения “О правовом положении иностранных граждан в Республике Армения” (1994 г.) // Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по миграции, 1996. – С. 31 – 40.
64. Закон Республики Беларусь “О правовом положении иностранных граждан и лиц без гражданства в Республике Беларусь” (1993 г.) // Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по миграции, 1996. – С. 66 – 70.
65. Закон Республики Беларусь “Об иммиграции” // Ведомости Национального собрания Республики Беларусь. – 1999. – № 3. – Ст. 35.
66. Закон Республики Грузия “О правовом положении иностранцев” (1993 г.) // Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по миграции, 1996. – С. 88 – 96.
67. Закон Словацкой Республики “О пребывании иностранцев на территории Словацкой Республики” от 1.04.2000 г.
68. Закон СССР “О правовом положении иностранных граждан в СССР” // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1981. – № 26. – Ст. 836.
69. Закон України “Про громадянство України” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 50. – Ст. 701.
70. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з незаконною міг¬рацією” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 13. – Ст. 66.
71. Закон України “Про приєднатися до Конвенції “Про статус біженців 1951 р. та Протоколу щодо статусу біженців 1967 р.” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 17. – Ст. 118.
72. Закон України “Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 35. – Ст.235.
73. Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 52. – Ст. 455.
74. Закон України “Про біженців” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 250.
75. Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 11. – Ст. 143.
76. Закон України “Про державний кордон України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 2. – Ст. 5.
77. Закон України “Про Державну прикордонну службу України” // Офіційний вісник України. – 2003. – № 17. – Ст. 740.
78. Закон України “Про зайнятість населення” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 14. – Ст. 170.
79. Закон України “Про імміграцію” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 41. – Ст. 197.
80. Закон України “Про міліцію” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
81. Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161.
82. Закон України “Про прокуратуру” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 193.
83. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р.” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 29. – Ст. 221.
84. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р. Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 40. – Ст. 263.
85. Закон України “Про Службу безпеки України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
86. Закон Федеративной Республики Германия “Об иностранцах” ( 1990 г.) // Вестник федерального законодательства. – Т. 1. – Ст. 1354 ( с изменениями от 23 июля 1999 г. Вестник федерального законодательства . – Т. 1. – Ст. 1620).
87. Закон Французької Республіки “Про умови в’їзду та перебування іноземних громадян у Франції // Офіційний Бюлетень від 4.11.1945 р. (Із змінами від 31.08.1991р.; Закон “Про посилення боротьби проти підпільної діяльності та проти організації незаконного в’їзду і перебування іноземних громадян у Франції” від 1.01.1992 р. № 91-1383.
88. Збірка нормативно-правових актів з питань громадянства України (1918 – 2000) / Упорядники: В. Андрієнко, С. Бритченко, В. Суботенко, С. Чехович – К.: Континент, 2000. – 384 с.
89. Звіт Департаменту інформаційних технологій МВС України про кількість іноземців поставлених на облік в органах внутрішніх справ та іноземців притягнутих до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП на території України за 12 місяців 2003 р. від 09.01.2004 р. № 35.
90. Иванов В.А. Гарантии прав личности в сфере административного принуждения // Сов. государство и право. – 1972. – № 8. – С. 55 – 66.
91. Иванов Н. Основания международной юрисдикции. – Казань: Университетская типография, – 1865. – 55 с.
92. Инструкция НКИД УССР “О порядке высылки иностранцев из пределов УССР” / Егорьев В.В., Лашкевич Г.Н., Плоткин М.А., Розенблюм Б.Д. Законодательство и международные договоры Союза ССР и союзных республик о правовом положении иностранных физических и юридических лиц. – М.: Юридическое издательство НКЮ РСФСР, 1926. – С. 96 – 98.
93. Инструкция о порядке применения Правил въезда и пребывания иностранных граждан в Республике Казахстан, а также их выезда из Республики Казахстан. Утверждена приказом Министра внутренних дел Республики Казахстан от 28 июля 2000 г. № 422 и приказом Министра иностранных дел Республики Казахстан от 10 августа 2000 г. № 100 // www.zakon.kz.
94. Исследование по вопросу о положении апатридов: Документ ООН. Е/1112. /Add. 1 (1949 г.).
95. Кисиль В.И., Пастухов В.П. Правовой статус иностранцев в СССР. Учеб. пособие. – К.: Вища шк., 1987. – 263 с.
96. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией: Учеб. пособие. – М., 1987. – 60 с.
97. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Вид. 2-е, перероб. і доп. – Одеса: Юрид.літ., 2002. – 312 с.
98. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. – К.: Вентурі, 1996. – 208 с.
99. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – дод. до № 51. – Ст. 1122.
100. Кодекс об административных правонарушениях Республики Молдова. – Кишинев: Мониторул Офичиал, 2000. – 103 с.
101. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях // Собрание законодательства Российской Федерации. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
102. Кодекс Украины об административных правонарушениях. Научно-практический комментарий. Изд. 4-е. – Харьков: ООО “Одиссей”, 2003. – 880 с.
103. Колпаков В. Адміністративна деліктоздатність іноземців: проблеми регулювання відповідальності // Право України. – 2004. – № 1. – С. 81 – 85.
104. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
105. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підруч-ник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
106. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації. Монографія. – Харків: Нац. ун - т внут. справ, 2002. – 366 с.
107. Комзюк А.Т. Підстави застосування заходів адміністративного примусу // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабан-дою: Міжвідомчий науковий збірник. – Т. 18. – К.: Науково-дослідний інститут “Проблеми людини”, 1999. – С. 492 – 496.
108. Комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях. – 3-е изд., перераб. и доп. / Ред. кол.: И.И. Веремеенко, Н.Г. Салищева, Е.Н. и другие. – М.: Проспект, 2003. – 944 с.
109. Комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях / Под общ. ред. Э.Н. Ренова. – М.: Изд-во НОРМА, 2002. – 1040 с.
110. Конвенция о статусе беженцев // Правовий захист біженців та осіб без громадянства в Україні. Збірка документів. – К.: МКМ “Компанія ВАІТЕ”, 2001. – 310 с.
111. Конвенция и протокол, касающихся статуса беженцев. ООН (1968 г.): До-кумент ООН, HCR/INF/29/Rev. 2 – 45.
112. Конвенция о статусе апатридов. Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М.), 2000. – С. 421 – 431.
113. Конституционное право. Энциклопедический словарь / Отв ред. С.А. Авакьян. – М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА- ИНФРА-М.), 2001. – 688 с.
114. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. – 2-е доопрацьоване видання. – К.: Наук. думка, 2000. – 733 с.
115. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
116. Котюк В.О. Основи держави і права. Навч. посіб. – 3-тє вид., доп. і перероб. – К.: Атіка, 2001. – 432 с.
117. Кримінальний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25 – 26. – Ст. 131.
118. Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи людини та громадянина: Навч. посіб. – Харків: Факт, 2001. – 440 с.
119. Лазарев Л.В., Марышева Н.И., Пантелеева И.В. Иностранные граждане: правовое положение. – М.: Российское право, 1992. – 320 с.
120. Макаров А.Н. Правовое положение иностранцев в СССР. – М.: Юризд. Наркомюста, 1924. – 52 с.
121. Международное право. Учебник / Отв. ред. В.И. Кузнецов., Ю.М. Колосов. – М.: Юристь, 2001. – 298 с.
122. Международное право. Учебник для вузов / Отв. ред. Г.В. Игнатенко, О.И. Тиунов. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 584 с.
123. Международное право. Учебник. – 5-е изд., перераб. и доп. / Отв. ред. Ф.И. Кожевников. – М.: Международные отношения, 1978. – 592 с.
124. Международные акты о правах человека. Сборник документов. – М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М.), 2000. – 784 с.
125. Международные положения о защите прав человека в отношении лиц, не являющихся гражданами стран, в которой они находятся / Доклад Баронессы Эллис: Документ ООН. E/ CN.4/ Sub.2./392.rev.1.ООН, Нью-Йорк,1980. – 72 с.
126. Мейсснер Д. Политические и административные структуры по вопросам миграции // Материалы семинара “Миграция и миграционная политика” (Москва, 13 – 17 июля 1992 г.). – М.: AVERS, 1993. – С. 54 – 63.
127. Мельник Р.С. Адміністративні стягнення в системі заходів адміністративного примусу // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. Збірник наукових статей Донецького інституту внутрішніх справ при Донецькому державному університеті. – 2000. – № 3. – С. 187 – 192.
128. Мельник Р.С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 – Харків: Нац.ун-т. внут. справ, 2002. – 19 с.
129. Миколенко А.И. Административный процесс и административная ответственность в Украине. Учеб. пособие. – Харьков: Одиссей, 2004. – 272 с.
130. Митний Кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38 – 39. – Ст. 288.
131. Мицкевич А.В. О гарантиях прав граждан СССР // Советское государство и право. – 1963. – № 8. – С. 29.
132. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: (Поня¬тійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика). Енциклопедія / Упоряд. Ю.І. Римаренко; За ред. Ю.І. Римаренка – К.: Довіра, 1998. ¬– 912 с.
133. Міжнародний пакт про громадянські і політичні пра¬ва. – К.: Укр. Правнича Фундація. Вид-во Право, 1995. – 40 с.
134. Міщенко С.М., Солоткий С.А. Застосування законодавства про відповідальність за незаконне перетинання державного кордону та незаконне переправлення через нього осіб // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 3. – С. 33 – 36.
135. Мулюкин А.С. Приезд иностранцев в Древнюю Русь. – С.Пб, 1907. – 35 с.
136. Мыш М.И. Об иностранцах в России. Правила высылки иностранцев за границу. Высылка в административном порядке. – С.Пб., 1888. – 532 с.
137. Мюррей Д. Формирование миграционного законодательства. Политические и административные структуры по вопросам миграции. Материалы семинара “Миграция и миграционная политика” (Москва, 13 – 17 июля 1992 г.). – М.: AVERS, 1993. – С. 50 – 53.
138. Назаров Т.К. Правовой статус иностранцев в Украине. Учеб. пособие. – К.: НВТ “Правник” – НАВСУ, 1997. – 70 с.
139. Наказ Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Міністерства внутрішніх справ України “Про затвердження Інструкції про порядок передачі підрозділами Прикордонних військ України іноземних громадян та осіб без громадянства, що є порушниками законодавства України про державний кордон і правовий статус іноземців, приймання зазначених осіб органами МВС України, їх утримання та видворення за межі держави” від 25.12.1997 р. № 477/877 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 2. – Ст. 69.
140. Наказ Держкомкордону України “Про затвердження Інструкції про порядок тимчасового затримання або вилучення паспортних документів посадовими особами Прикордонних військ України” від 10.07.2000 р. № 365 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 34. – Ст. 1473.
141. Наказ Держкомкордону України “Про внесення змін й доповнень до Інструкції про порядок заборони в’їзду в Україну іноземцям посадовими особами Прикордонних військ України” від 26.02.1998 р. № 62, із змінами й доповненнями від 20.01.2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 5. – Ст. 193.
142. Наказ МВС України та МЗС України “Про затвердження Порядку реалізації Угоди між Україною і Республікою Таджикистан про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають у Республіці Таджикистан, і громадянами Республіки Таджикистан, які постійно проживають в Україні від 26.08.2003 р. № 936/173 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 39. – Ст. 2088.
143. Недбайло П.Е. Система юридических гарантий // Правоведение. – 1971. – № 3. – С. 43 – 46.
144. Новий тлумачний словник української мови: У 4-х Т 2. – К.: Вид-во “АКОНІТ”, 1999. – 911 с.
145. Новый англо-русский словарь. – М.: Русский язык. – 1996. – 880 с.
146. Обязанности личности перед обществом и ограничения прав и свобод человека, предусмотренные в ст. 29 Всеобщей декларации прав человека / Доклад Эрики-Ирен А.Даес: Документ ООН, E/ CN.4/ Sub.2./432/ Rev.2 / ООН. – Нью- Йорк, 1983. – 254 с.
147. Овсянко Д.М. Административное право: Учеб. пособие. Изд. 3-е, перераб. и допол. – М.: Юристъ, 2002. – 468 с.
148. Палько В.И., Васько И.М., Якобчук З.П. Сборник законодательных актов по вопросам гражданства. – К.: МВД Украины, 1997. – 536 с.
149. Панова И.В. Административно-процессуальное право России / Под ред. Э.Н. Ренова. – М.: Норма, 2003. – 272 с.
150. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. посіб. – 2-ге вид., змінене і доповнене. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 368 с.
151. Піскун О.І. Основи міграційного права: порівняльний аналіз. Навч. посіб. – К.: МП” Леся”, 1998. – 360 с.
152. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко В.С. Ковальський (кер.) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
153. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про посвідчення біженця” // Офіційний вісник України. – 1998. – № 7. – Ст. 6 – 64.
154. Постанова Кабінету Міністрів України “Про запровадження нового порядку оформлення візових документів для в’їзду в Україну” // Офіційний вісник України. – 1999. – № 8. – Ст. 227.
155. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про посвідчення особи на повернення в Україну // Збірник постанов Уряду України. – 1994. – № 11. – Ст. 281.
156. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні // Урядовий кур’єр. – 1999. – 8 груд.
157. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне проживання” // Урядовий кур’єр. – 2003. – 18 січ.
158. Постанова Кабінету Міністрів України “Про контрольовані прикордонні райони” // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 1168 .
159. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Правила в’їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію” // Збірник постанов Уряду України. – 1996. – № 4. – Ст. 148.
160. Постанова Кабінету Міністрів України “Про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів” // Офіційний вісник України. – 1998. – № 31. – Ст. 1186.
161. Постанова Кабінету Міністрів України “Про прикордонний режим” // Офіційний вісник України. – 1998. – № 30. – Ст. 1127.
162. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Типове положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні”// Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1549.
163. Постанова Кабінету Міністрів України “Про утворення Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб” // Офіційний вісник України. – 2002. – № 25. – Ст. 1210.
164. Постановление СНК БССР “Об утверждении Положения об иностранцах” от 4.08.1922 г. // Собрание Узаконений и Распоряжений рабоче-крестьянского правительства БССР. – 1922. – № 12. – Ст. 148.
165. Постановление ВУЦИК “Об утверждении Положения об иностранцах в УССР и порядке приобретения и утраты украинского гражданства от 28.03. 1922 г. // Собрание Узаконений и Распоряжений рабоче-крестьянского правительства. – 1922. – № 14. – Ст. 237.
166. Постановление Совета Министров Республики Беларусь “ Об утверждении Положения о порядке депортации иностранных граждан и лиц без гражданства в Республике Беларусь” // Собрание декретов, указов Президента и постановлений Правительства Республики Беларусь. – 1999. – № 30. – Ст. 885.
167. Пояснювальна записка до Рекомендацій Комітету Міністрів державам – учасницям Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов’язків // Адвокат. – 2001. – № 1 – 2. – С. 32 – 33.
168. Права и обязанности иностранцев, оптантов и беженцев по международным договорам и соглашениям и по постановлениям советской власти с октября 1917 по октябрь 1921 г. – Петроград: Тип. Отдела Управления Петрогубисполкома, 1921. – 221 с.
169. Права людини в Україні // Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини: Вип. 21. – К.: 1998. – 455 с.
170. Права человека. Учебник для вузов / Отв. ред. Е.А. Лукашева. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 573 с.
171. Правовое положение иностранцев в РСФСР. Справочник для иностранцев, оптантов, беженцев. – М.: Юриздат Наркомюста, 1923. – 187 с.
172. Приходько Е.Г. К вопросу об административной дееспособности граждан / Административно-правовой статус гражданина. Сб. науч. тр. – М.: Институт государства и права РАН, 2004. – С. 74 – 79.
173. Про кількість населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення за 2001 р. // Урядовий кур’єр. – 2002. – 28 груд.
174. Проект Адміністративного процедурного кодексу України від 29.04.2004 р. № 5462 // Комітет Верховної Ради України з правової політики.
175. Проект Адміністративного процесуального кодексу України // Додаток до журналу “Вісник Верховного Суду України”. – К.: Видавничий Дім, 2001. – 160 с.
176. Проект Кодексу України про адміністративні проступки, підготовлений робочою групою під керівництвом В.С. Стефанюка. – № 5558 від 26.05.2004 р. // Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення та правової діяльності.
177. Протокол між Міністерством внутрішніх справ України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України і Міністерством внутрішніх справ Республіки Молдова, Департаментом прикордонних військ Республіки Молдова про приймання і передачу осіб через українсько-молдавський державний кордон // Офіційний вісник України. – 2004. – № 5. – Ст. 286.
178. Протокол про виконання Угоди між Урядом України і Урядом Польщі про прийом і передачу осіб через спільний державний кордон від 24.05.1993 р. / Якобчук З.П., Палько В.І. Збірник нормативних актів України з питань паспортної, реєстраційної та міграційної роботи. – К.: МВС України, 1995. – С. 117 –122.
179. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-те, зі змінами. Навч. посіб. – К.: Атіка, 2001. – 176 с.
180. Рекомендації Комітету Міністрів державам-учасницям Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов’язків. Страсбург.: 2000.–DIR/ JUR(2000) 9 // Адвокат. – 2001. – № 1 – 2. – С. 29 – 31.
181. Розанов И.С. Административно-правовые режимы по законодательству Российской Федерации, их назначение и структура // Государство и право. – 1996. – № 9. – С. 82 – 85.
182. Розин Л.М. Проблемы классификации мер административного принуждения // Управление и право. – 1982. – Вып. 7. – С. 182 – 186.
183. Російсько-українсько-англійський словник правничої термінології: Труд-нощі терміновживання / С. Воробйова, Ю. Зайцев, Н. Соломащенко; За заг. ред. Ю. Зайцева. – К., УПФ, 1994. – 533 с.
184. Российская юридическая энциклопедия. – М.: Изд. Дом ИНФРА-М., 1999. – 1110 с.
185. Сборник законодательных актов государств СНГ и Балтии по вопросам миграции, гражданства и связанным с ними аспектам. – М.: Международная организация по миграции, 1996. – 453 с.
186. Сборник законов США “Об иммиграции и натурализации”. – № 1228. – 1996. – 225 с.
187. Сборник нормативно-правовых актов стран СНГ и Балтии по вопросам гражданства / Сос. Андриенко В., Бритченко С., Суботенко В., Чехович С. – К., 2000. – 432 с.
188. Свод Законов Российской империи о состояниях. – Т. ІХ. – С.Пб., 1911. – 472 с.
189. Свод законов Российской Империи. Устав благочиния и безопасности. Об удалении иностранцев из территории России. – Петроград. – Т. Х1У. – 1916. – 126 с.
190. Свод принципов защиты всех лиц, подвергаемых задержанию или заключению в какой бы то ни было форме. Принят резолюцией 43/173 Генеральной Ассамблеей от 9.12.1988 г. / Права человека: Сб. междунар.- правовых док. / Сост. В.В.Щербов. – Мн., Белфранс, 1999. – 1146 с.
191. Селіванов В. Методичні проблеми запровадження консти¬туційн