Правове регулювання державного кредитування в Україні

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП……………..………………………….…………………….…....3

РОЗДІЛ 1 Правове регулювання державного кредитування
та його місце у фінансовій системі України…..………15
1.1. Поняття фінансів і фінансової системи…..….……………….…………….15
1.2. Правове регулювання та суть державного кредиту.……………..…….….27
1.3. Правове регулювання державного кредитування……….…………..….....41
1.4. Висновки по розділу…………………………..…………..……………...…63

РОЗДІЛ 2 Правове регулювання державного кредитування
житлового будівництва………………………………….66
2.1. Правове регулювання державного кредитування молодіжного
житлового будівництва……………………………………………………..…66
2.2. Правове регулювання державного кредитування
індивідуального житлового будівництва на селі…………………….……...96
2.3. Висновки по розділу …………………………………..……………..….…..120

РОЗДІЛ 3 Правове регулювання інших видів державного
кредитування…….………………….…………………..125
3.1. Правове регулювання державного кредитування здобуття
вищої освіти………………………………………………...……..………….125
3.2. Правове регулювання державного кредитування сільського
господарства………….………………………………………………………150
3.3. Висновки по розділу .……………………………………….………...……...178

ВИСНОВКИ………………..………………..………………………..182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………….…..………..186
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Після набуття незалежності в Україні розпочався незворотній процес становлення національної фінансової системи. Розвиток держави породжує необхідність постійного переосмислення, уточнення базових категорій фінансового права. Так, зважаючи на перетворення останніх років, що відбулися в економічному житті України, постало питання про розширення предмету фінансового права за рахунок появи нових видів публічних фондів коштів, що постійно з’являються в пострадянських країнах. Спочатку дискусія стосувалася лише правового врегулювання відносин, що стали виникати з приводу фінансової діяльності органів місцевого самоврядування та правового положення їх грошових фондів, які не відносилися до державних, оскільки відповідно до положень Конституції України органи місцевого самоврядування не входять до системи органів державної влади. Крім того, кошти цих фондів не належали до приватної власності будь-яких осіб. Отже, з’являються пропозиції відносити ці фонди до предмета вивчення муніципального права[477] та фінансової науки взагалі[342;343]. Але переважна більшість вчених зазначили, що, здійснюючи фінансову діяльність органи місцевого самоврядування представляють публічні фінансові інтереси своїх територій, які є складовими частинами території України і, значить, ці відносини мають регулюватися нормами фінансового права. Більшість юристів-фінансистів визнали, що предмет фінансового права необхідно розширити, включивши у нього не тільки державні фонди коштів, а і фонди коштів органів місцевого самоврядування[624;627;429].
Наступним етапом дискусії стала поява в останні роки публічних за своєю природою фондів коштів, які не є ні державною, ні комунальною власністю. Мова йде про фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, які мають цільове призначення і здійснюють публічні витрати, спрямовані на задоволення суспільного інтересу[427-429]. Автор же дисертаційного дослідження ставить питання про розширення предмету фінансового права за рахунок врегулювання відносин, що виникають у процесі державного кредитування. Традиційно поняття “державний кредит” та “державне кредитування” не розмежовувались. Як правило, використовували узагальнююче поняття державного кредиту як інституту особливої частини фінансового права, що об’єднує групу однорідних суспільних відносин по мобілізації тимчасово вільних грошових коштів юридичних і фізичних осіб, до основного централізованого фонду коштів держави. Деякі науковці поєднували ці два поняття в одному визначенні, що на наш погляд є недопустимим: державний кредит – це сукупність грошових відносин, які виникають між державою, з одного боку, та фізичними й юридичними особами, з іншого боку, з приводу, по-перше, вилучення тимчасово вільних коштів та використання їх на фінансування державних витрат, по-друге, надання фінансової допомоги підприємствам та організаціям на умовах строковості, платності та повернення[637,с.111]. Перетворення в країні зумовили виділення і існування нових самостійних видів відносин, пов’язаних не із залученням, а з виділенням коштів із державного бюджету на кредитування окремих напрямків пріоритетного розвитку держави, а саме: житлове будівництво, здобуття вищої освіти, підтримка сільськогосподарського виробництва. За рахунок коштів, що виділяються відповідно до державних програм на підставі Закону України “Про Державний бюджет України” (на відповідний рік) та урядових постанов, здійснюється формування державних фондів коштів, які забезпечують кредитування перелічених заходів (Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі), або кредитування безпосередньо через систему уповноважених державою органів, які забезпечують надання кредитів одержувачам (управління сільського господарства при місцевих державних адміністраціях, вищі заклади освіти будь-якої форми власності). Однією з основних особливостей відносин по державному кредитуванню є їх суб’єктний склад. Однією стороною (кредитором) виступає держава в особі уповноважених органів, іншою (позичальниками) – фізичні і юридичні особи. Кредитування здійснюється на пільгових умовах, що безперечно, є надбанням Української держави.
Суспільні відносини, що виникають з приводу державного кредитування є невід’ємним елементом сучасної економіки. Побудова незалежної, економічно розвинутої держави вимагає негайного і досконалого врегулювання відносин, що виникають у процесі державного кредитування. Ця потреба зумовлена часом та підтверджується позитивним досвідом державного кредитування як в Україні, так і в інших державах. Тисячі громадян України за його допомогою отримують можливість здобути вищу освіту, жити в належних умовах, будувати власні будинки та розвивати сільське господарство.
Ступінь дослідженності теми дисертації. Проблема державного кредитування, нажаль, до цього часу досліджувалася дуже мало. Поодинокі публікації стосувалися лише характеристики діяльності державних фондів, що нещодавно утворилися, і містили, як правило, інформаційний матеріал щодо встановлених умов, порядку та можливості отримання того чи іншого виду державного кредиту. Фундаментальні дослідження взагалі відсутні. Окремі напрямки здійснення державного кредитування висвітлювали, наприклад:
- при державному кредитуванні житлового будівництва - російські дослідники О.Дем’янюк, М. Ільїчева, Ю.Коган, Л.Пчелінцева, М.Усачьов, Л.Ходов, А.Яригіна тощо. Досвід інших зарубіжних країн вивчали В.Веремейкіна, О.Вересюк, О.Євтух, Н.Журкіна, Н.Косарева, С.Кручок, В.Купрійчук, Н.Пастухова, Н.Рогожина, О.Рябченко, Л.Сахарова, О.Фінагіна, Л.Ходов.
Висвітленню проблеми державного кредитування будівництва й придбання житла в Україні присвячено роботи В.Омельчука, А.Кулик, В.Кулик, А.Беркути, А.Дронь, П.Єщенка, В.Ісайко, Н.Лопушенка А.Лукьянченка, А.Лупинос;
- при державному кредитуванні індивідуального житлового будівництва: В.Ісайко, А.Радовець, М.Приходько, М.Удовенко. Проблеми банківського кредитування індивідуального житлового будівництва досліджують О.Соболєв, Є.Мічурін, С.Сліпченко у своїй роботі “Житлове право України”. Досвід Союзу РСР наведений у монографії П.Дятлова “Індивідуальне житлове будівництво”;
- при державному кредитуванні здобуття вищої освіти: правову природу видатків державного бюджету в цілому й окремих видатків на соціально-культурні потреби вивчали Л.К.Воронова, Г.С.Сапаргалієв, Є.Б.Баянов і А.А.Таранов. Комплексні дослідження проблеми правового регулювання видатків на народну освіту здійснили Н.Ю.Пришва та К.Г.Грищенко. Вивченню практики зарубіжних країн щодо використання державних кредитних коштів на навчання почали приділяли увагу вчені-економісти, зокрема, Г.М.Лопушняк, Г.М.Артюх тощо.
- при кредитуванні сільського господарства: деякі аспекти економічного характеру зустрічаються в роботах В.Захарченка, Ш.Ібатулліна, О.Москаля, юридичний аспект висвітлює В.Лаврук. Вивченням практики країн із розвиненою економікою присвячені роботи М.Корецького, І.Кузьміна, Р.Кучукова, Д.Олійника, К.Піплз, С.Присяжнюка, А.Сагайдана, А.Соміка. Фінансово-кредитним проблемам державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників присвячені дослідження Т.Бабаєва, Р.Гумерова, М.Дю, В.Крилова, В.Кузнєцова, О.Мелюхіної, Є.Савченка, Є.Сєрової та інших.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення сфери фінансово-правового регулювання відносин, що виникають у процесі державного кредитування, визначення правового положення публічних фондів коштів, що забезпечують втілення в життя соціально значущих державних програм.
Для досягнення цієї мети в процесі роботи над дисертацією автор намагався вирішити такі завдання:
1. Визначити галузеву приналежність відносин, що виникають у процесі державного кредитування.
2. Сформувати оптимальну модель фінансово-правових відносин між державою, в особі уповноважених органів, та одержувачами кредиту.
3. Довести доцільність розмежування понять “державний кредит” та “державне кредитування”.
4. Окреслити проблему необхідності розширення предмету фінансового права як за рахунок державних фондів коштів, фондів коштів місцевого самоврядування, публічних фондів загальнодержавного державного соціального страхування, так і за рахунок фондів коштів, що утворюються в процесі здійснення державного кредитування.
5. Довести пріоритетність правового регулювання відносин у сфері державного кредитування нормами фінансового права.
6. Окреслити роль і значення державного кредитування у вирішенні соціальних проблем у державі.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі державного кредитування з приводу утворення публічних фондів коштів, їх правового регулювання, тобто відносини з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів держави, що складають предмет фінансового права.
Предметом дослідження є фінансово-правові норми, які регулюють вищезазначені відносини, тобто відносини, що виникають у процесі здійснення державного кредитування, сторонами якого виступають, з одного боку, держава (або уповноважений нею орган) у якості кредитора, з іншого – фізичні та юридичні особи, як позичальники.
Теоретичну основу дослідження складають праці вчених-юристів із теорії держави і права та фінансового права. Структуру і направлення дисертаційного дослідження визначили праці провідних теоретиків загальної теорії права, таких як С.С. Алексєєв, С.Н.Братусь, Д.А.Керімов, В.О.Котюк, М.Н.Марченко, Н.І.Матузов, І.С.Самощенко, А.Ф.Шебанов, Г.Ф.Шершеневич, Л.С.Явич тощо.
Найбільш важливими в науковому плані для автора були теоретичні висновки вітчизняних та російських вчених в галузі фінансового права: М.М.Артемова, К.С.Бельського, В.В.Безчеревних, Л.К.Воронової, О.М.Горбунової, О.Ю.Грачової, М.А.Гурвича, І.Б.Заверухи, М.В.Карасьової, Ю.О.Крохіної, М.П.Кучерявенка, В.О.Лебедєва, О.П.Орлюк, П.С.Пацурківського, М.І.Піскотіна, Н.Ю.Пришви, Ю.А.Ровінського, Л.А.Савченко, Е.Д.Соколової, Г.А.Тосуняна, Н.І.Хімічевої, Р.О.Халфіної, О.І.Худякова, С.Д.Ципкіна та інших.
Автором викоритсано роботи таких відомих зарубіжних дослідників в сфері фінансів та фінансового права як А.С.Ангелова, П.Годме, Г.Жеза, М.Костова. При розробці окремих теоретичних проблем автор використовував паці вчених-економістів: О.Д.Василика, Е.А.Вознесенського, А.З.Дадашева, П.Н.Дятлова, О.Т.Євтуха, М.І.Кравченка, В.О.Омельчука, Д.Г.Черніна та інших.
Методологічні основи дослідження. При виконанні дисертаційного дослідження автор використовував наукові принципи та дослідницькі методи, які ґрунтуються на вимогах об’єктивного й всебічного аналізу процесів і явищ суспільного розвитку, видів державного кредитування, його правових основ та способів реалізації визначених правовідносин. Поряд із загальними принципами дослідження для оцінки зібраних даних та їх систематизації, використовувалися загальнонаукові та приватно-наукові методи пізнання.
До загальнонаукових методів належать:
- метод системно-структурного аналізу, що полягає у визначенні місця державного кредитування у фінансовій системі держави, встановлення його змісту;
- функціональний метод – передбачає виявлення зв’язків між елементами фінансової системи, а саме: визначення функціональної характеристики державного й банківського кредитів як фінансово-правових інститутів;
- соціологічний метод – надає можливість розкрити суспільні умови, які мають сприяти розкриттю фінансово-правових інститутів та норм, що їх утворюють;
- метод звернення до інших юридичних (наприклад, конституційного, адміністративного, цивільного) і неюридичних наук з метою використання їх досягнень при аналізі фінансово-правових явищ.
До приватно-наукових методів дослідження належать:
- формально-юридичний метод – забезпечує вивчення та аналіз діючого законодавства України в галузі державного кредитування та практики його застосування державними органами;
- історико-правовий метод дозволяє розглянути умови виникнення відносин по державному кредитуванню, його види, визначити основні етапи розвитку окремих видів державного кредитування та дати наукову оцінку сучасного стану об’єкта дослідження;
- порівняльно-правовий метод – застосовувався при вивченні нормативно-правових актів України, досвіду зарубіжних країн із метою відшукування шляхів подальшого вдосконалення відносин по державному кредитуванню.
Наукова новизна дисертаційного дослідження. Дисертація є однією з перших теоретичних робіт, розробленою за результатами дослідження значного нормативного масиву та теоретичних розробок з питань регулювання відносин, що виникають в процесі державного кредитування. Це дозволило отримати нові наукові результати, які обґрунтовані в дисертації. На захист виносяться наступні основні положення і висновки, які мають елементи новизни:
1. Представлена дисертація є одним із перших досліджень, в якому розглядаються відносини по державному кредитуванню, що є відмінними від відносин державного кредиту, хоча попередні дослідження їх ототожнювали. Проблемами державного кредиту в країнах СНД опікувалися лише два вчених-юриста: російський дослідник М.М.Артемов та вітчизняний фахівець з фінансового права І.Б.Заверуха, які здійснили комплексні дослідження відносин по державному кредиту, в яких держава виступає позичальником. Дана робота обґрунтовує появу нових видів відносин – державного кредитування, головною особливістю яких є участь в них держави в якості кредитора.
2. Обґрунтовується необхідність розмежування інститутів державного кредиту і державного кредитування, оскільки вони регулюють різні за своєю природою відносини. Перший – відносини по залученню вільних коштів фізичних і юридичних осіб державою та органами місцевого самоврядування для наповнення бюджетів та виконання покладених на них повноважень. За рахунок державного кредиту погашається внутрішній державний борг України, а держава бере на себе зобов’язання повернути кредит на визначених умовах. Другий – регулює відносини по цільовому виділенню коштів з державного та місцевих бюджетів фізичним і юридичним особам на кредитування пріоритетних напрямків розвитку суспільства: молодіжного житлового будівництва, індивідуального житлового будівництва на селі, здобуття вищої освіти, сільського господарства. В цих відносинах фізичні і юридичні особи зобов’язуються використовувати кредит за цільовим призначенням, погасити його та сплатити відсотки. Умови кредитування встановлюються державою.
3. Основними відмінними рисами відносин по державному кредитуванню є:
- суб’єктний склад: держава виступає кредитором, а фізичні і юридичні особи - позичальниками;
- державно-владний характер відносин: держава-кредитор в односторонньому порядку встановлює умови надання та повернення таких кредитів; а фізичні і юридичні особи зобов’язуються виконувати встановлені вимоги
- засіб забезпечення повернення державного кредиту: на відміну від банківського кредитування, засобом забезпечення виступає, як правило, об‘єкт, під який надається кредит (квартира, житловий будинок, майбутній врожай).
4. Обґрунтовується, що відносини, які виникають в процесі державного кредитування, є бюджетними, оскільки:
- щорічними Законами “Про Державний бюджет України” визначаються обсяги державного кредитування пріоритетних напрямків розвитку суспільства;
- в доходній частині державного бюджету передбачаються обсяги надходжень, одержаних від погашення раніше виданих кредитів;
- держава для втілення програми державного кредитування в життя створює відповідні механізми, а саме: державні фонди коштів, за допомогою яких безпосередньо відбувається надання кредитів, контролюється їх цільове використання та забезпечується повернення кредитів державі з додержанням встановлених вимог.
5. Визначено правову природу державних фондів коштів, що утворюються в процесі здійснення державного кредитування. Досліджено, що зазначені фонди коштів за своєю природою є публічними, оскільки їх діяльність спрямована на задоволення суспільного інтересу і держава таким чином вирішує проблеми фінансування пріоритетних напрямків розвитку суспільства.
До публічних фондів коштів слід відносити: фонди коштів, що утворюються в процесі фінансової діяльності держави, місцевого самоврядування, фондів коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, фондів коштів, які утворюються в процесі державного кредитування: Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та Державний фонд індивідуального житлового будівництва на селі та інших.
6. Обґрунтовано, що створені в Україні фонди державного кредитування є цільовими державними фондами, оскільки створюються у складі Державного бюджету України та формуються за рахунок його коштів, мають чітку мету діяльності і визначені напрямки використання коштів. Вони мають наступні юридичні особливості:
- особливе місце розташування у бюджетній системі держави або муніципальних утворень: утворюються у складі державного або місцевих бюджетів, підпорядковуються загальним принципам бюджетного процесу, але мають фінансову відособленість;
- представляють собою правову форму сукупності економічних відносин з приводу утворення та розподілення фінансових ресурсів певної території, за ними закріплюються суворо визначені джерела формування та спеціально визначені цілі витрачання;
- створюються з певною метою для забезпечення виконання якої вони і діють.
- здійснюють фінансову діяльність на підставі кошторисів доходів та видатків, які затверджуються представницьким органом влади відповідного територіального рівня;
- основи правового статусу регулюються Законом України “Про Державний бюджет України” (на відповідний рік) та іншими нормативно-правовими актами.
7. Запропоновано закріпити в Бюджетному кодексі України таке визначення державного цільового фонду – це фонд грошових коштів, утворений відповідно до законодавства України за рахунок доходів цільового призначення з чітко визначеними напрямками використання коштів.
8. З метою подальшого вдосконалення системи державного кредитування здобуття вищої освіти та сільського господарства pапропоновано створити в Україні Державний фонд вищої освіти та Державний фонд підтримки розвитку агропромислового комплексу.
Теоретична і практична значимість роботи полягає у можливості використання результатів дисертаційного дослідження при розробці концепції розвитку законодавства у сфері державного кредитування, уточнення фінансової політики держави, подальших наукових досліджень проблем фінансового права в цілому і його структурних елементів зокрема.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у розвитку та поглибленні фінансово-правової концепції регулювання відносин у галузі діяльності публічних фондів коштів, що є актуальним в умовах розгорнутої дискусії щодо предмета фінансового права.
Практичне значення дисертаційного дослідження визначається його спрямованістю на вирішення соціальних проблем життя суспільства за допомогою фінансово-правового регулювання. Розроблені положення можуть бути цікавими для студентів, аспірантів, науковців, практичних працівників, які безпосередньо займаються проблемами фінансової діяльності держави.
Теоретичні висновки і практичні пропозиції, викладені в дисертації, можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсу “Фінансове право” та його спецкурсів.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри конституційного і адміністративного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка та на науково-практичному семінарі аспірантів юридичного факультету університету. Автор викладає курс “Фінансове право” на юридичному факультеті Чернігівського державного інституту економіки і управління, приймав участь у науково-практичній конференції на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників” 8-9 квітня 2004 року, Третій міжвузівській науково-практичній конференції в Українсько-Російському інституті (філіалі) Московського державного відкритого університету “Історико-правові і соціально-економічні аспекти розвитку суспільства”, 26 березня 2004 року, м. Чернігів, Всеукраїнській науково-практичній конференції у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова “Юридичні читання молодих вчених” 23 квітня 2004 року, м. Київ, Першій Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004” 1-15 листопада 2004 року, м. Дніпропетровськ, виступаючи з доповідями по темі дисертації.
Публікації. Автор дисертаційного дослідження опублікував у наукових фахових виданнях такі статті:
1. Ніщимна С.О. Державний кредит як ланка фінансової системи України// Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 39 (у двох частинах). Частина І.-2003.-№3.- С.201-207.
2. Ніщимна С.О. Питання державного кредитування вищої освіти: зарубіжний досвід // Підприємництво, господарство і право.-2004.-№9.-С.108-111.
3. Ніщимна С.О. Правове регулювання державного кредитування вищої освіти в Україні // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 24.-К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004.-С.390-396.
4. Нищимная С.А. Государственное кредитование получения высшего образования // Сборник материалов межвузовской научно-практической конференции “Историко-правовые и социально-экономические аспекты развития общества” 26 марта 2004 г., г.Чернигов.-Вып.3.-С.186-190.
5. Ніщимна С.О. Питання правового регулювання державного кредитування сільського господарства // Матеріали Першої Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу 2004”, 1-15 листопада 2004 року, м. Дніпропетровськ: “Наука і освіта”, Том 48.-С.53-55.
6. Ніщимна С.О. Правове регулювання державного кредитування молодіжного житлового будівництва в Україні // Підприємництво, господарство і право.-2005.-№2.-С.24-27.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаної літератури.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Однією із складових фінансової системи є кредит. Відносини по державному кредиту є одним із різновидів цієї категорії. Традиційно державний кредит розглядається як відносини, що виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб до державного бюджету з метою покриття бюджетного дефіциту та забезпечення виконання державою своїх завдань і функцій. Ці відносини мають державно-владний характер, що проявляється у встановленні державою всіх умов надання та повернення державного кредиту.
2. Відносно новими є відносини по державному кредитуванню, основними відмінними рисами яких можна назвати наступні:
- держава виступає кредитором та надає кредити фізичним і юридичним особам на визначені цілі на умовах строковості, платності, забезпеченості та цільового використання, а фізичні і юридичні особи виступають позичальниками, які зобов’язуються виконувати встановлені вимоги;
- держава-кредитор в односторонньому порядку встановлює умови надання та повернення таких кредитів;
- забезпеченням повернення державного кредиту є, як правило, об‘єкт, під який надається кредит.
3. Відносини по державному кредитуванню є виключно бюджетними, оскільки видача кредитів може здійснюватися тільки за рахунок державних коштів на підставі правових норм, передбачених Законом України “Про Державний бюджет України” (на наступний рік). Ефективне функціонування цих відносин можливе лише при утворенні спеціальних публічних фондів, які б забезпечували процес надання та погашення вже виділених державних кредитів.
4. Не дивлячись на ототожнення деякими науковцями поняття державного кредиту і державного кредитування, інститут державного кредитування має бути виділений в окремий інститут бюджетного права. Що ж стосується інституту державного кредиту, то він, як слушно вважає І.Б.Заверуха, має називатися інститутом державного боргу.
5. Створювані фонди коштів мають наступні юридичні особливості:
- особливе місце розташування у бюджетній системі держави або муніципальних утворень. Цільові бюджетні фонди утворюються у складі державного або місцевих бюджетів, підпорядковуються загальним принципам бюджетного процесу, але мають фінансову відособленість;
- цільові фонди коштів представляють собою правову форму сукупності економічних відносин з приводу утворення та розподілення фінансових ресурсів певної території, за ними закріплюються суворо визначені джерела формування та спеціально визначені цілі витрачання.
- цільові фонди коштів створюються з певною метою для забезпечення виконання якої вони і діють.
- цільові бюджетні фонди здійснюють фінансову діяльність на підставі кошторисів доходів та видатків, які затверджуються представницьким органом влади відповідного територіального рівня.
- особливість фінансово-правового статусу цільових грошових фондів проявляється в системі джерел їх правового регулювання. Основи правового статусу державних цільових фондів регулюються Законом України “Про Державний бюджет України” (на відповідний рік) та іншими нормативно-правовими актами.
6. Предметом фінансового права у сучасний період є суспільні відносини, що виникають в процесі фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування з приводу формування, розподілу та використання публічних фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави і місцевого самоврядування. До публічних фондів коштів слід відносити: фонди коштів, що утворюються в процесі фінансової діяльності держави, місцевого самоврядування, фондів коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування, фондів коштів, які утворюються в процесі державного кредитування та інші.
7. Пропонуємо закріпити в Бюджетному кодексі України таке визначення державного цільового фонду – це фонд грошових коштів, утворений відповідно до законодавства України за рахунок доходів цільового призначення з чітко визначеними напрямками використання коштів.
8. Державна освітня політика України знаходиться у стані реформування, що передбачає врахування національних традицій, світового досвіду та економічних можливостей держави з метою забезпечення всебічного розвитку людини як особистості, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. В цих умовах стає необхідним розроблення та прийняття окремого закону про фінансові засади розвитку вищої освіти, яким би регулювався весь комплекс суспільних відносин щодо фінансування й кредитування вітчизняної вищої школи.
Додатковим джерелом фінансування вищих навчальних закладів можуть бути кошти установ, підприємств, організацій, яким потрібні дипломовані спеціалісти й послуги вищої школи, які доцільно накопичувати на рахунках спеціально створеного Державного (Національного) фонду вищої освіти.
7. Доцільним, на наш погляд, є прийняття відповідних законів, які мають сприяти розвитку нової житлової політики. Необхідністю є розробка й прийняття законів “Про житлове кредитування громадян України”, “Про державне фінансування та цільове довгострокове кредитування будівництва житла” тощо. Основою їх є розуміння, що в країні повинні діяти механізми як комерційного, так і державного цільового кредитування населення на придбання житла.
В сучасних умовах джерелом довгострокового кредитування будівництва та придбання житла можуть буди бюджетні кошти, що виділяються через систему банків, які на конкурсних засадах надаватимуть Мінфіну України найбільш сприятливі технології розгляду заявок позичальників, порядок оформлення кредитів та систему забезпечення гарантій повернення кредитів і процентів за ними в бюджет.
8. Зважаючи на те, що Національним банком України відповідно до Указу Президента “Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень” розроблена Комплексна програма розвитку банківської системи України, одним із головних напрямів її діяльності є створення умов для збільшення обсягів кредитування економіки, постає необхідність якнайшвидшого прийняття законів “Про кредит”, “Про особливості кредитування аграрного сектору”, “Про ощадну справу” тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р., К.,1996.
2. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 г.// ООН. Официальные отчеты первой части третьей сессии Генеральной Ассамблеи, А /180.-С.39-42.
3. Конвенция о борьбе с дискриминацией в области образования от 15.12.1960г. // Международные нормативные акты ЮНЕСКО, М: Изд-во “Логос”, 1993 г.
4. Концепція державної житлової політики: Схвалена постановою Верховної Ради України від 30.06.1995 № 254 // www.liga.kiev.ua
5. Бюджетный кодекс Российской Федерации от 31.07.1998 р. №145-ФЗ.-М.: Ассоциация авторов и издателей “Тандем”. Издательство “Экмос”, 2002.-128с.
6. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. №2542-ІІІ // Офіційний вісник України.-2001.-№29.-Ст.1291.
7. Закон України “Про споживчу кооперацію” від 10.04.1992 р. № 2265 // Відомості Верховної Ради України.-1992.-№30.-Ст.414.
8. Закон України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України” в редакції від 15.05.1992р. №2346-ХІІ // Відомості Верховної Ради України.-1992.-№32.-Ст.453.
9. Закон України “Про державний внутрішній борг” від 16.09.1992 р. №2604-ХІІ // Відомості Верховної Ради України.-1992.-№41.-Ст.598.
10. Закон України “Про Державний бюджет України на 1994 рік” від 01.02.1994 р. №3898-ХІІ // Відомості Верховної Ради України.-1994.-№20.-Ст.120.
11. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.від 30.10.1996 р. № 448/96- ВР // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№51.-Ст.292.
12. Закон України “Про дерджавні гарантії відновлення заощаджень громадян України” від 21.11.1996 р. №537/96-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1997.-№8.-Ст.60.
13. Закон України “Про систему оподаткування ” в ред. від 18.02.1997 р. №77/97-ВР // Відомості Верховної Ради України.-1997.-№16.-Ст.119.
14. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві” від 17.04.1997 р. № 216 // Відомості Верховної Ради України.-1997.-№22.-Ст.158.
15. Закон України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17.07.1997 р. № 469 // Відомості Верховної Ради України.-1997.-№39.-Ст.261.
16. Закон України . “Про Національний банк України”.від 20.05.1999 р №679-ХІV // Офіційний вісник України.-1999.-№24.-Ст.1087.
17. Закон України “Про Державний бюджет України на 2000 рік” від 17.02.2000р. №1458 // Відомості Верховної Ради України.- 2000.-№14-16.-Ст.121.
18. Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” в редакції від 23.03.2000 р. №1613-14 // Відомості Верховної Ради України.-2000.-№27.-Ст.210.
19. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям закону України “Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд” від 20.04.2000 р. №1694 // Офіційний вісник України.-2000.-№20.-Ст.811.
20. Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р. № 2121 // Офіційний вісник України.-2000.-№1-2.-Ст.1.
21. Закон України “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років” від 18.01.2001 р. № 2238-ІІІ // Офіційний вісник України.-2001.-№7.-Ст.264.
22. Закон України “Про вищу освіту” від 17.01.2002 р. №2984-ІІІ // Офіційний вісник України.-2002.-№8.-Ст.327.
23. Закон України “Про Державний бюджет України на 2002 рік” від 20.12.2001 р. № 2905-ІІІ // Урядовий кур’єр.-2003.-№4.-10січня.
24. Закон Укаїни “Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу” від 7.02.2002 р. №3023-ІІІ // Відомості Верховної Ради України.-2002.- N 24.- Ст.167.
25. Закон України “Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд” в редакції від 07.02.2002 р. №3044 // Офіційний вісник України.-2002.-№10.-Ст.453.
26. Закон України “Про Державний бюджет України на 2003 рік” від 26.12.2002 р. №380 // Урядовий кур’єр.-2003.-№4.- 10 січня.
27. Закон України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” від 27.11.2003р. №1344 // Урядовий кур’єр.-2003.-№228.-3 грудня.
28. Указ Президента СССР “О новых подходах к решению жилищной проблемы в стане и меры по их практической реализации” від 19.05.1990 // www.liga.kiev.ua
29. Указ Президента України “Про невідкладні заходи щодо кредитно-фінансового забезпечення формування державних продовольчих ресурсів 1994-1995 років” від 02.06.1994р. № 270/94 // www.liga.kiev.ua
30. Указ Президента України “Про Основні напрями реформування вищої освіти в Україні” від 12.09.1995 р. №832/95 // Урядовий кур’єр.-1995.- 21 вересня.
31. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики” від 04.12.1996 р. №1165/96// Урядовий кур’єр.-1996.-12 грудня.
32. Указ Президента України “Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі” від 27.03.1998р. №222 // www.liga.kiev.ua
33. Указ Президента України “Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії “Київміськбуд” від 27.06.1999 №735/99 // Офіційний вісник України.-1999.-№27.-Ст.1390.
34. Указ Президента України “Про основні напрями забезпечення житлом населення України на 1999-2005 роки” від 15.07.1999 р. №856/99 // Офіційний вісник України.-1999.-№28.-Ст.1405.
35. Указ Президента України “Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій” від 06.10.1999 р. №1284/99 // Офіційний вісник України.-1999.-№40.-Ст.1989.
36. Указ Президента України “Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року” від 24.05.2000р. №717/2000 // Офіційний вісник України.-2000.-№21.-Ст.858.
37. Указ Президента України “Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень” від 14.07.2000 р. №891/2000 // Офіційний вісник України.-2000.-№29.-Ст.1205.
38. Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики” від 29.03.2001 р. №221/2001 // Офіційний вісник України.-2001.-№14.-Ст.592.
39. Указ Президента України “Про першочергові заходи щодо підтримки розвитку соціальної сфери села” від 15.07.2002 р. №640 // Офіційний вісник України.-2002.-№29.-Ст.1351.
40. Постанова Верховної Ради України "Про подолання кризового стану в агропромисловому комплексі" від 17.06.1994р. №59/94 // Відомості Верховної Ради України.-1994.-№25.-Ст.201.
41. Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР “О мерах по ускорению развития индивидуального жилищного строительства” від 11.02.1988 р. №197 // Собрание постановлений Правительства СССР.-1988.-№11.-Ст.28.
42. Постановление Совета Министров СССР “Об индивидуальном жилищном строительстве” від 05.10.1981 р. № 973 // Собрание постановлений Правительства СССР.-1981.-№29.-Ст.170.
43. Постанова Кабінету Міністрів України “Про сприяння розвиткові молодіжного житлового будівництва” від 4.07.1992р. №369 // Звід постанов Кабінету Міністрів України.-1998.-№2.-Ст.90.
44. Постанова Кабінету Міністрів України “Про розвиток житлового будівництва та поліпшення соціально-демографічної ситуації на селі” від 28.07.1992р. №421 // Звід постанов Кабінету Міністрів України.-1998.-№2.-Ст.109.
45. Постанова Кабінету Міністрів України “Про дальший розвиток житлово-будівельної (житлової) кооперації” від 20.10.1992 р. №593 // Звід постанов Кабінету Міністрів України.-1998.-№3.-Ст.152.
46. Постанова Кабінету Міністрів України “Про сприяння індивідуальному житловому будівництву за рахунок надання державного довгострокового пільгового кредиту” від 26.06.1993р. №483 // Звід постанов Кабінету Міністрів України.-1998.-№5.-Ст.328.
47. Постанова Кабінету Міністрів України “Про вдосконалення шляхів розвитку молодіжного житлового будівництва” від 28.10.1996р. №1300 // Зібрання постанов Уряду України.-1996.-№19.-Ст.539.
48. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» від 03.08.1998 р. №1211// Офіційний вісник України.-1998.-№31.-Ст.1174.
49. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі” від 05.10.1998р. №1597 // Офіційний вісник України.- 1998.-№40.-Ст.486.
50. Постанова Кабінету Міністрів України “Про вдосконалення організаційної та фінансової діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у справах сім’ї та молоді” від 17.05.1999р. №825 // Офіційний вісник України.- 1999.-№20.-Ст.887.
51. Постанова Кабінету Міністрів України “Про додаткові заходи по кредитуванню сільськогосподарських робіт” від 25.02.2000 р. №398 // Офіційний вісник України.- 2000.-№9.-Ст.337.
52. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання молодим громадянам пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у вищих навчальних закладах за різними формами навчання незалежно від форм власності”: від 27.05.2000 р. №844 // Офіційний вісник України.-2000.-№22.-Ст.898.
53. Постанова Кабінету Міністрів України “Про організацію житлового кредитування населення України” від 02.06.2000 №855 // Офіційний вісник України.-2000.-№23.-Ст.940.
54. Постанова Кабінету Міністрів України “Про розподіл державних централізованих капітальних вкладень і державних капітальних вкладень на реалізацію Чорнобильської будівельної програми, газифікацію сільських населених пунктів та переліки об'єктів, що фінансуються за їх рахунок у 2000 році, і пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам” від 23.08.2000р. №1323 // Офіційний вісник України.-2000.-№35.-Ст.1486.
55. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Прогнозу розвитку житлового будівництва на 2000-2004 рр” від 27.08.2000 р. №1347 // Офіційний вісник України.-2000.-№35.-Ст.1499.
56. Постанова Кабінету Міністрів України “Про часткову компенсацію ставки за кредитами комерційних банків, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам та іншим підприємствам агропромислового комплексу у 2001 році” від 21.01.2001 р.№ 59 // Офіційний вісник України.- 2001.-№5.-Ст.178.
57. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла” від 29.05.2001р. №584 // Офіційний вісник України.- 2001.-№22.-Ст.996.
58. Постанова Кабінету Міністрів України “ Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002-2012 роки” від 29.07.2002 р. №1086 // Офіційний вісник України.-2002.-№31.-Ст.1480.
59. Постанова Кабінету Міністрів України “Про орієнтовні обсяги введення в експлуатацію, будівництво, реконструкцію і відновлення об’єктів соціальної сфери села” від 23.09.2002 р. №1405 // Офіційний вісник України.-2002.-№39.-Ст.1809.
60. Постанова Кабінету Міністрів України “Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла” в редакції від 24.02.2003 р. №246 // Офіційний вісник України.-2003.-№39.-Ст.390.
61. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла” від 04.06.2003 р. №853 // Офіційний вісник України.-2003.-№23.-Ст.1065.
62. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти” від 16.06.2003р. №916 // Офіційний вісник України.-2003.-№25.-Ст.1203.
63. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядок кредитування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань” від 28.01.2004 р. №88 // Офіційний вісник України.-2004.-№4.-Ст.169.
64. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання державним службовцям, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, безвідсоткового кредиту для житлового будівництва або придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків” від 18.02.2004 №182 // Урядовий кур’єр.-2004.-25 лютого.-Орієнтир.-2004.-№7.
65. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів” від 18.02.2004 р. N 184 // Урядовий кур’єр.-2004.-25 лютого.-№36.-Орієнтир.-2004.-№7.-С.6-8.
66. Наказ Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства у справах будівництва і архітектури України “Про затвердження Положення про порядок надання державного довгострокового пільгового кредиту індивідуальним забудовникам” від 5.07.1994 р. №59/82/129 // www.liga.kiev.ua
67. Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку компенсації різниці в процентних ставках по пільгових кредитах, які надаються банками підприємствам і організаціям агропромислового комплексу” від 28.09.1994р. №92 // www.liga.kiev.ua
68. Наказ Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Ощадного банку України “Про затвердження Порядку надання і погашення пільгових довгострокових кредитів індивідуальними сільськими забудовниками та визначення максимального розміру цього кредиту” від 25.10.1994 р.№101 // www.liga.kiev.ua
69. Наказ Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України “Положення про надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам для придбання у сільській місцевості завершених або незавершених будівництвом індивідуальних житлових будинків” від 25.04.2001 №113/198 // Офіційний вісник України.-2001.-№21.-Ст.969.
70. Наказ Міністерства аграрної політики України та Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на фінансову підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів комерційних банків” від 28.01.2002р. .№25/58 // Офіційний вісник України.-2002.-№6.-Ст.250.
71. Інструкція про порядок оформлення документів Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву для надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла: Затверджена Рішенням правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву від 06.07.2001 р. Протокол №1 // www.liga.kiev.ua
72. План действий Правительства Российской Федерации в области социальной политики и модернизации экономики на 2000-2001 г.г. Утв. распоряжением Правительства Российской Федерации от 26 июля 2000 г. №1072 // Российская газета.-2000.-5 августа.
73. Аверьянов Н. Финансирование сельского хозяйства // Экономист.-1993.-№7.-С.82-87.
74. Агапов С.В. Жилое помещение как объект сделки // Аспирант и соискатель.-2001.-№6.-С.138-154.
75. Аграрная политика США в конце 90-х годов // Агро-информ.-2001.-март-апрель (29-30).-С.39-40.
76. Акманов С.С. Кредитные правоотношения в сельском хозяйстве России: правовые основы становления и развития // Государство и право.-2001.-№10.-С.123-125.
77. Актуальні проблеми і напрямки бюджетної політики України. Матер. наук. дискусії. / Фонд інтелектуальної співпраці “Україна – ХХІ століття”- К.: Українські пропілеї, 2001.-32с.
78. Александров А. Дом для молодой семьи // Сельское строительство.-2001.-№7.-С.6-7.
79. Александров А.М. Финансы социализма.-М.: Финансы,1965.-252с.
80. Алексеев С.С. Структура советского права.- М.: Юридическая литература, 1975.- 263с.
81. Алексеев С.С. Общая теория права. Курс в 2-х томах., М.: Юридическая литература, Т.1, 1981.-359с., Т.2, 1982.-359с..
82. Алексеев С.С. Теория государства и права.- М.: Юридическая литература, 1985.- 479с.
83. Алексеев С.С. Теория права.- Х.: БЕК, 1995.- 320с.
84. Алексеев С.С. Философия права.- М.: Норма, 1999.- 336с.
85. Алексеенко М.Д. Кредитование населения Сберегательным банком СССР.- К.: Общ-во “Знание” УССР, 1989.- 47с.
86. Алексеєнко М Споживчий кредит та забезпечення житлом населення України // Вісник НБУ.-2000.-вересень.-С.26-29.
87. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации.- Ч.1.- М.: ТЕИС,1994.-280с., Ч.2.- М.: ТЕИС, 1995.-269с.
88. Алисов Е.А. Финансовое право Украины: Уч. пособие.- Х.: Эспада, 2000-288с.
89. Аллахвердян Д.А. Финансы и финансовая система СССР. Уч.пособие.- М.: ВЮЗИ, 1958.- 46с.
90. Аллахвердян Д.А. Финансово-кредитный механизм в системе экономических отношений социализма / В кн.: Финансы, кредит и цены в хозяйственном механизме социализма.- М.: Наука, 1979.-296с.
91. Аналіз використання коштів Державного бюджету України на виконання молодіжних та соціальних програм: за матеріалами Колегії Рахункової палати від 20.12.2000. Матеріал офіційний Рахункової палати України - К., 2001-25с.
92. Ангелов А.С. Финансовое право на Народна Республика България.- София.- 1960.- 590с.
93. Андрущенко В.П. Вища освіта України на шляху радикальних змін // Вища освіта в Україні: реалії, тенденції, перспективи розвитку. - Матеріали міжнародної конференції 17-18 квітня 1996 р. - К.: АПН України, 1996. – ч.1- 112с., ч.2 – 100с., ч.3 –140с., ч.4 – 152с.
94. Андрущенко В.П. Освіта України в світлі суспільних проблем і суперечностей // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. -2002. -№2. -С. 10-22.
95. Анишин А.Ю. История развития науки финансового права // Финансовое право.-2004.-№.2-С.2-6.
96. Анишин А.Ю. К эволюции взглядов на предмет финансового права: от истории к современному состоянию // Финансовое право.-2004.-№3.-С.3-8.
97. Арістова А. Особливості кредитування банками фізичних осіб // Вісник НБУ.-2003.-№2.-С.49-53.
98. Артемов М.М.Правовое регулирование государственного кредита в СССР.-М., 1988.-78с.
99. Артюх Г.М. Управління і організація освіти в перехідний до ринкових відносин період (на прикладі м.Києва): Дис…к.е.н. / НДІ соціально-економічних проблем (м.Київ).-К.,1996.
100. Ашмарина Е.М. Финансовая деятельность современного государства // Государство и право.-2004.-№3.-С.85-90.
101. Бабаев Т. Роль государственного регулирования в аграрном секторе Азербайджана // Общество и экономика.-2001.-№3-4.-С.183-190.
102. Бабаев В.К., Баранов В.М., Толстик В.А. Теория государства и права в схемах и определениях.- М.: Юрист, 2003.- 251с.
103. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси: Навч. посібник.- К.: Атіка, 2002.-368с.
104. Балыхин Г. Государственное возвратное субсидирование граждан на образовательные цели: концепция Минобразования России // Российский экономический журнал.-2002.-№2.-С.86-93.
105. Балыхин Г.А., Красильникова А.В., Чеботаревский Ю.В. Субсидии в сфере образования – перспективный инструмент государственной политики // Высшее образование сегодня.-2002.-№6.-С.2-5
106. Бандурка И., Сытник А., Шишка Р. Правовое регулирование жилищных правоотношений // Бизнес информ.-1998.-№2.-С.33-35.
107. Банковско-финансово-правовой слварь-справочник / Автор-сост. Л.К.Воронова. -К.: А.С.К., 1998.-287с.
108. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь.- М: Книжный мир, 2003-720с.
109. Бахрах Д.Н. Административное право России.- М.: Норма, 2000.-624с.
110. Бейкер Д., Седік Д. Урядова підтримка сільського господарства в західних країнах // АгроСвіт.-2001.-№6.-30 березня.-С.32-33.
111. Бекерская Д.А. Финансовое право: Учебно-методические рекомендации.- О.: Астропринт, 1999-72c.
112. Белинский Ю. Методы влияния государства на рынок жилья: задачи для разработки жилищной политики в Украине // Экономика Украины.-1998.-№7.-С.42-49.
113. Белозеров А.В. Понятие и содержание обязательств по возмездному оказанию образовательных услуг: Автореф. дис…к.ю.н. М.,2000.-18с.
114. Бельский К.С. Финансовое право. Наука, история, библиография.- М.:Юрист,1995.- 208с.
115. Беляков А. Ипотека оптом и в розницу // Банковское обозрение.-2002.-№1.-С .47-49.
116. Березовик В. Кредитные отношения банков с АПК Украины // Экономика Украины.-2003.-№1.-С.18-23.
117. Беркута А.В. Проблеми та шляхи розвитку житлового будівництва // Будівництво України.-2002.-№3.-С.2-6.
118. Беспахотный Г Изменение напрвлений бюджетного финансирования сельского хозяйства // АПК: экономика, управление.-2003.-№1.-С.49-52.
119. Бесчеревных В.В. Управление в области финансов и кредита: Учебное пособие.- М.: Госюриздат, 1958.-72с.
120. Бесчеревных В.В. Развитие советского бюджетного права.- М.: Изд-во Московского университета, 1960.- 80с.
121. Бесчеревных В.В. Компетенция Союза ССР в области бюджета.- М.: Изд-во Юридическая литература, 1976.- 176с.
122. Бирман А.М. Очерки теории советских финансов.- М.: Финансы, 1968.- 339с.
123. Берман Я. Марксизм и гражданский кодекс // Советское право.-1922.-№3.-С.92-98.
124. Богиня Д., Волынский Г. Государственное регулирование переходных процесоов // Экономика Украины.-1999.-№5.-С.12-21.
125. Бойко Є.М. Сучасний стан і напрямки реформування системи вищої освіти // Фінанси України.-1999.-№9.-С.46-51.
126. Болдырев Г.И. Лекции по финансовой науке.-М: Изд-во НКФ СССР, 1928.
127. Большой экономический словарь. / ред. А.Н.Азрилиян, М: Институт новой экономики, 1997.-864с.
128. Большой юридический словарь/ Под ред. А.Я.Сухарева, В.Е.Крутских.-М.:ИНФРА-М, 2002.-704с.
129. Бондар О. Державне житлове кредитування населення в Україні: стан та шляхи удосконалення // Економіст.-2000.-№11.-С.48-51.
130. Бородін Є.І., Олійник А.В. Роль вищої освіти в реалізації державної молодіжної політики України // Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури –2002-№1.-С.7-10.
131. Бородюк Н. Інвестиції для молодої сім’ї // Урядовий кур’єр.-2001.-№190.-С.1,4.
132. Босий О. Умови ефективної реалізації фінансово-правових норм // Підприємництво, господарство і право.-2003.-№2.-С.63-64.
133. Бровко О.Н. Особливості кредитування освітянських послуг в умовах ринкової економіки України // Актуальні проблеми економіки.-2003.-№5.-С.23-29.
134. Бугаєць О.Є. Правовідносини як обов’язкова форма діяльності державних органів // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України.-2002.-№2.-Ч.1.-С.56-59.
135. Будаков Д.Ю. Проблемы ипотечного кредитования // Деньги и кредит.-2002.-№9.-С.18-20.
136. Бурачек І.В. З досвіду сільськогосподарської кооперації в Німеччині // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту.-2001.-№5-6.-С.111-112.
137. Бурбело О.А., Василенко В.Ф., Манаков А.А., Стрельникова Н.Н Фінансове право.- Луганськ, 2002.-130с.
138. Бюджетное право / Под ред. А.М. Никитина.Уч.пособие для вузов.- М.: ЮНИТИ – Дана: Закон и право, 2001.- 436с.
139. Вавилов Ю.Я. Государственный кредит.- М.: Финансы и статистика, 1992.- 90с.
140. Вавілов С., Роллан Р. Деякі аспекти реформування агропродовольчої галузі // Трибуна.-1997.-№1-2.-С.19-21.
141. Вакарюк Л. До питання про структуру фінансово-правових інститутів // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.-2002.-Спецвипуск 1.-С.174-175.
142. Васильев А.М. Правовые категории. Методологические аспекты разработки системы категорий теории права.- М.: Юридическая литература, 1976.- 264с.
143. Величенко А.В. Бюджетно-кредитные инструменты регулирования переходной экономики Украины.- Луганск: Альма матер, 2002.-148с.
144. Величко О. Бюджетне фінансування соціальної інфраструктури: проблеми та перспективи // Економіка України.-1998.-№2.-С.39-44.
145. Венгеров А.Б. Теория государства и права.- М.: Новый юрист, 1998.- 624с.
146. Веремейкина В.Д. Ипотека в России: проблемы и перспективы развития // Банковские услуги.-2001.-№3.-С.25-28.
147. Веремейкина В.Д. Место ипотечного кредита в системе кредитных отношений (Зарубежный и российский опыт организации) // Банковские услуги.-2001.-№5.-С.21-26.
148. Веремейкина В.Д. Анализ рынка услуг ипотечного кредитования // Банковские услуги.-2003.-№1.-С.17-22.
149. Викулин А.Ю., Крохина Ю.А. Бюджетная политика в системе категорий финансового права // Юридический мир.-2002.-№8.-С.9-17.
150. Вильнянский С.И. Кредитно-расчетные правоотношения.- Х.: Изд-во Харьковского ун-та ,1955.- 58с.
151. Вильнянский С.И. К вопросу о системе советского права // Советское государство и право.-1957.-№1.-С.107.
152. Винницкий Д.В. Предмет и система финансового права на современном этапе // Известия высших учебных заведений. Правоведение. Из-во С-Пб университета.- С-Пб.-2002.-№5(244).-С.30-42.
153. Вишновецький В.М. Система фінансового права України в умовах переходу до ринкової економіки .- Автореф. дис... к.ю.н., 2001-22с.
154. Власенко Е. Кредитная кооперация // Аграрный журнал.-2002.-№8.-С.13 –14.
155. Влащенко О. Хочешь жить по-европейски – бери кредит! Жизнь «в рассрочку» под страхом выселения // Юридическая практика.-2002.-№27 (237).-3 июля.-С.10.
156. Влох І. Національна освіта повинна бути національною // Освіта і управління.-2002.-Т.5.- чис.1.-С.33-36.
157. Возврат задолженности по студенческим кредитам в США // США. Канада. Экономика- политика – культура.-2002.-№6.-С.63.
158. Вознесенский Э.А. Дискуссионные вопросы теории социалистических финансов.- Л.: Изд-во Ленинградского университета,1969.- 158с.
159. Вознесенский Э.А. Соотношение финансов и права // Правоведение.-1971.-№3.-С.126-130.
160. Вознесенский Э.А. Методологические аспекты анализа сущности финансов.- М.: Финансы, 1974.- 128с.
161. Вознесенский Э.А. Финансы как стоимостная категория.- М.: Финансы и статистика,1985.-159с.
162. Вопросы общей теории советского права / Сб. статей под ред. С.Н.Братуся.- М.: Юридическая литература, 1960.-408с.
163. Вопросы советского административного и финансового права. М.: Изд-во АН СССР, 1952.- 216с.
164. Вопросы советского бюджетного права: Сб. статей под ред. М.И.Боголепова.- М.: Юридическое издательство НКЮ СССР, 1940.- 160с.
165. Вопросы советского финансового и государственного права. Сборник статей под ред. Е.А.Ровинского.- М.: ВЮЗИ, 1960.- Вып. 9.- 176с.
166. Воронин А.А., Сазонова Ю.Б. Образовательное кредитование как форма финансовой поддержки студентов // Финансы.-2003.-№2.-С.66-68.
167. Воронова Л.К. Лекції з особливої частини радянського фінансового права.- К.: Вид-во КГУ, 1966.- 60с.
168. Воронова Л.К. Радянське фінансове право.- К.: Вища школа,1973.- 203с.
169. Воронова Л.К. Бюджетноправове регулювання в СРСР.- К.: Вища школа, 1975.- 184с.
170. Воронова Л.К. Правовые основы расходов государственного бюджета в СССР (на материалах союзной республики).-К:Выща школа, 1981.-234с.
171. Воронова Л.К. О повышении роли финансово-правового регулирования // Проблемы правоведения.- К., 1982.- Вып.3.- С.30-35.
172. Воронова Л.К. Правовое регулирование кредитно-расчетных отношений в народном хозяйстве.- К.: Выща школа,1988.- 214с.
173. Воронова Л.К. До дискусійних питань щодо предмета і методу фінансового права // Вісник Академії правових наук України.-2003.-№2-3.-С.313-324.
174. Воронова Л.К., Мартьянов И.В. Советское финансовое право.- К.: Вища школа, 1983.- 240с.
175. Воротіна Н.В. Основи теорії бюджету і бюджетного процесу та деякі проблеми правового регулювання цих питань в Україні // Правова держава: Щорічник наукових праць.-2002.-Вип.13.-С.202-210.
176. Вульф Г.В Государственный кредит в СССР, М.: Финансовое издательство НКРФ СССР.-1925.-109с.
177. Гавриленко С.И. Кредит як об’єктивна економічна категорія ринкової економіки // Вісник Академії праці та соціальної політики Федерації профспілок України.-2003.-№1.-С.48-53.
178. Гаврилюк Р.А. Международная научная конференция “Финансово-правовая доктрина постсоциалистического государства” // Финансовое право.-2003.-№6.-С.59-60.
179. Галанець В.Г., Шульський М.Г. Вплив управлінських структур на проведення реформ на селі // Економіка АПК.-1998.-№2.-С.6-13.
180. Галянтич М. Особливості реалізації конституційних прав громадян на житло // Закон і бізнес.-2002.-22 червня.-С.29 №19.
181. Галянтич М., Коваленко Г. Сучасні тенденції реформування житлового права України // Закон і бізнес.-2002.-13 липня.-С.30.
182. Гаркуша О.М. Ринку АПК – належне регулювання // Економіка АПК.-2001.-№4.-С.48-52.
183. Гейвандов Я.А. Государственное регулирование денежной и кредитной сферы в России (некоторые проблемы и перспективы)// Государство и право.- 2001.- №11.-С.38-48.
184. Герасеменко А. Правовые и финансовые механизмы ипотечного кредитования: перспективы и реалии // Финансовая консультация.-2002.-№13-14.-С.15-17.
185. Герц А.А. Розвиток інституту іпотеки підприємства // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права.-2002.-№4.-С.68-71.
186. Гладій М. Проблеми і перспективи ефективного використання ресурсного потенціалу в агропромисловому комплексі України // Регіональна економіка.-1999.-№1.-С.7-17.
187. Глушаченко С.Б., Фролов О.В., Фролов В.В. Правовая политика в бюджетной сфере // Финансовое право.-2003.-№3.-С.42-45.
188. Годме П. Финансовое право. Перевод и всупительная статья д.ю.н., проф. Р.О.Халфиной - М.: Прогресс, 1978.- 430с.
189. Гойбарг А.Г. Хозяйственное право РСФСР.-М.: Госуд. изд-во, 1923.-Т.1.-216с.
190. Гойбарг А.Г. Основы частного имущественного права (очерк).-М.: Изд-во “Красная новь” Главполитпросвет,1924.-136с.
191. Голованов А.А. Териториальный аспект кредитования реального сектора экономики (на примере Саратовской области) // Вестник МГУ. Серия 6.- Экономика.-2003.-№3.-С.17-31.
192. Гончаренко В. О кредитной кооперации // Экономика Украины.-2000.-№4.-С.23-29.
193. Горбайчук І.В. Дискусійні питання предмета фінансового права // Економіка, фінанси, право.-2003.-№11.-С.16-18.
194. Горбунова О.Н. Совершенствование финансово-правовых институтов в современных условиях перестройки управления народным хозяйством.- М.: ВЮЗИ, 1988.- 78с.
195. Горбунова О.Н. Финансовое право в системе российского права (актуальные проблемы)// Государство и право.-1995.-№2.-С.14-21.
196. Горбунова О.Н. Финансовое право.- М.: Юристъ, 2002.- 495с.
197. Горбунова О.Н. Финансовый мониторинг и проблемы финансового права // Известия высших учебных заведений. Правоведение. Из-во С-Пб университета.- С-Пб.-2002.-№5(244).-С.42 – 49.
198. Горська О.В. Проблеми АПК України в контексті європейської інтеграції // Економіка АПК.-2003.-№1.-С.132-135.
199. Горюнов Д. Минагрополитики предложило увеличить расходы бюджета-2003 на АПК // АгроСвіт.-2002.-№18.-30 вересня.-С.14-15.
200. Государственная финансовая помощь студентам в Нидерландах и Швеции // Экономика образования.-2002.-№2.-С.78-79.
201. Государственные финансы: Учеб. пособие / под.ред. В.М. Федосова.- К.: Лыбідь, 1991.- 276с.
202. Грачева Е.Ю. Финансовое право: Схемы и комментарии: Учебное пособие. М.: Юриспруденция, 1999.-97с.
203. Грачева Е.Ю., Куфакова Н.А., Пепеляев С.Г. Финансовое право России.- М.: Теис,1995.-231с.
204. Грачева Е.Ю., Соколова Э.Д. Финансовое право. Уч.пособие.-М.: Юриспруденция, 2000, 304с.
205. Грачева Е.Ю. Финансовая деятельность и финансовый контроль в системе социального управления // Финансовое право.-2003.-№2.-С.8-12.
206. Гречана А.А. Іпотечне кредитування у фінансовому забезпеченні будівництва житла // Фінанси України.-2001.-№7.-С.22-25.
207. Гринько Е.Л. Особенности формирования финансовых ресурсов ипотечного кредитования // Экономические вопросы управления.-2003.-№1.-С.30-34.
208. Грищенко Е.А. Ипотечное кредитование в Украине: проблемы становления и функционирования // Вісник Українсько академії банківської справи.-1999.-№2.-С.46-49.
209. Грищенко К.Г. Правове регулювання видатків на вищу освіту: Автореф. дис…к.ю.н., К.,1999.-18с.
210. Грищенко К.Г. Правове регулювання видатків на вищу освіту: Дис…к.ю.н., К., 1999.
211. Грищенко К.Г. Проблеми державного управління освітньою галуззю // Вісник юридичних наук.-2001.-№43.-С.14-17.
212. Грідчіна М.В. Фінанси: Навчальний посібник.- К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1998.- 62с.
213. Громков А.В. Финансовое право: сборник нормативных актов.- М.: Приор, 2002.- 432с.
214. Грон А., Г