АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА УХИЛЕННЯ ВІД ОПОДАТКУВАННЯ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АДІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА
1.1. Сутність та підстави адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.
1.2. Видозмінення адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства.
1.3. Особливості провадження по справах про адміністративні правопорушення, вчинені у сфері оподаткування.
РОЗДІЛ 2. СПОСОБИ ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕНЬ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ВИЯВЛЕННЯ УХИЛЕНЬ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ
2.1. Способи вчинення правопорушень у сфері
оподаткування .
2.2. Класифікація ухилень від сплати податків.
2.3. Способи виявлення правопорушення у сфері
оподаткування
РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ
3.1. Загальні проблеми адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства та шляхи їх вирішення

3.2. Напрями реформування системи оподаткування для сприяння належного виконання податкових обов’язків.
3.3 Удосконалення податкового законодавства

ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ДОДАТКИ

ВСТУП

Сучасне українське суспільство будує нові економічні та суспільні відносини. До найважливіших функцій держави Конституція України відносить належне поповнення державного бюджету за рахунок чітко визначених чинним податковим законодавством податків.
Реалізація цього положення значною мірою залежить і від діяльності працівників державної податкової служби України щодо застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та інших правових актів щодо осіб, які ухиляються від сплати податків.
Адміністративна відповідальність як різновид юридичної відповідальності є специфічною формою адекватного реагування держави, на протиправні дії з боку окремих громадян та юридичних осіб. Боротьба з цими проявами є актуальною і важливою, оскільки виховує громадян у дусі поваги до законів, запобігає вчиненню правопорушень у сфері оподаткування.
Податкове законодавство України знаходиться в стадії становлення і, відповідно, страждає багатьма недоліками, прорахунками і прогалинами. Правовідносини у сфері оподаткування перебувають у стані розвитку, а отже вимагають ґрунтовних наукових досліджень, всебічного, повного й об'єктивного обґрунтування необхідних змін до існуючого податкового законодавства.
В даний час здійснюється реформування податкової системи України, зокрема, потребує негайного прийняття Податковий кодекс України – єдиний систематизований правовий акт, що повинен служити основним джерелом податкового права і до розумного балансу інтересів держави і платника податку, визначити межі, обсяг і характер втручання контролюючих державних органів і органів місцевого самоврядування у сфері особистих прав платників податків.
Інститут адміністративної відповідальності, який передбачає застосування державного примусу відносно осіб, що вчинили адміністративні правопорушення у сфері оподаткування, започатковує положення про те, що відповідальність у сфері оподаткування не є раз і назавжди визначеною, вона може трансформуватися шляхом певних видозмін.
Перетворення адміністративної відповідальності покликана забезпечувати дієвий ефективний шлях реалізації принципу справедливості, який зобов’язує контролюючий орган (посадову особу) дотримуватися гуманного та індивідуального підходу при застосуванні заходів державного примусу по відношенню до тих чи інших осіб, які вчинили протиправні діяння, що мають ознаки адміністративного правопорушення у сфері оподаткування.
В чинному КУпАП відповідальність за ухилення від оподаткування спеціально непередбачена глава, а лише передбачено окремими статтями. Так, відповідно до статті 234-2 КУпАП органи державної податкової служби України розглядають адміністративне правопорушення, пов’язані з ухиленням від подання декларації про доходи (стаття 164-1), порушенням порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (стаття 166-6). Складають протоколи про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 255, уповноважені на те посадові особи органів податкової служби (статті 51-2, 155-1, 164, 164-5, 177-2), але розглядати дане правопорушення, відповідно до статті 221 КУпАП мають право районі, районі у місті, міські чи міськ- районні суди (судді).
У процесі дослідження використовувалися наукові праці провідних вітчизняних та іноземних вчених в галузі державного управління, адміністративного та податкового права – В.Б. Авер’янова, О.М.Бандурки, Д.М. Бахраха, В.Т. Білоуса, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, П.Т. Геги, І.П.Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, М.М. Дорогих, В.В. Зуй, Р.А.Калюжного, М.І. Камлика, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, М.П.Кучерявенка, П.В. Мельника, В.Ф. Опришка, О.І.Остапенка, В.К.Шкарупи, В.О. Юсупова та інших.
Актуальність і практична значимість дисертаційного дослідження обумовлюється необхідністю створення нового адміністративного законодавства України, його розбудови та узагальненні історико - правового досвіду, сучасного стану теорії і практики та використання світового досвіду.
Такі обставини, а також важливе значення адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування для підвищення рівня добровільної сплати податків свідчать про актуальність теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Роботу виконано в межах планів досліджень Національної академії державної податкової служби України, тема дисертаційного дослідження затверджена її вченою радою. Крім того, цей напрямок досліджень відповідає Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки, затвердженій Указом Президента України №1376/2000 від 25 грудня 2000 року. Крім того, дисертаційна робота передбачена програмою наукових досліджень Національної академії ДПС України, та комплексного наукового проекту “Відповідальність за правопорушення” (номер державної реєстрації 0102U000477), а також темі кафедрального дослідження „ Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності в сфері оподаткування ” (номер державної реєстрації 0105U000657).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження й обґрунтування положень, які врегульовані нормами адміністративного та податкового права і стосуються безпосередньо питань, пов’язаних із нормативно-правовими засадами, підставами, формами та процедурою застосування адміністративної відповідальності за фактами ухилення від оподаткування.
Для досягнення зазначеної мети вирішувались наступні завдання:
— дослідження особливостей адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства;
— проведення аналізу механізму трансформації адміністративної відповідальності в податковому законодавстві;
— дослідження способів вчинення правопорушень у сфері оподаткування;
— здійснення класифікації ухилень від сплати податків;
— визначення проблеми та напрямків вдосконалення законодавства про адміністративну відповідальність за порушення норм податкового законодавства;
Об’єктом дисертаційного дослідження є сукупність суспільних відносин, що регулюються нормами права у сфері оподаткування
Предмет дисертаційного дослідження складають податкове законодавство, законодавство України про адміністративні правопорушення та управлінські рішення, які пов’язані із застосуванням заходів адміністративної відповідальності.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертаційної роботи, яке складається із сукупності загальнонаукового діалектичного методу й окремих наукових методів структурно-системного, порівняльного і логічного аналізу, синтез, індукція, дедукція та інші.
Що стосується окремих методів дослідження, то структурно-системний метод використовувався, головним чином, як інструмент з’ясування характеру і сутності адміністративно-правових засобів, а також виявлення системи засобів державного примусу, їхнього взаємозв’язку та ієрархії: при дослідженні даної категорії необхідним є застосування системно-структурного підходу, вивчення системи засобів як у цілому, так і окремих частин. Системний підхід у даному випадку є одним із інструментів дослідження об’єкта як складного явища, що містить елементи, взаємозв’язок між якими забезпечує їхню цілісність (підрозділ 1.1).
Метод статистичного аналізу дозволив прослідкувати в динаміці певні аспекти адміністративної відповідальності за ухилення від оподаткування.
Емпіричною базою дослідження стали матеріали правозастосовчої практики по даній категорії справ за останні роки.
Методом формалізації встановлювалися логічні зв’язки та відношення між вихідними, визначальними елементами адміністративних правопорушень у сфері оподаткування, з урахуванням їх вторинних властивостей та ознак. Формалізація дозволила систематизувати, уточнити та методологічно обґрунтувати підстави та особливості адміністративної відповідальності, з’ясувати характер взаємозв’язків між ними, виявити та сформувати не вирішені проблеми (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3).
Синтез як прийом наукового пізнання використовувався для узагальнення даних, отриманих в результаті аналізу властивостей та ознак адміністративної відповідальності за ухилення. Первинне пізнання окремих сторін та властивостей адміністративної відповідальності здійснювалося методом індукції, на основі якого потім здійснено їх узагальнення (підрозділ 1.1).
Компаративний метод, статистичний і документальний аналіз використовувались для вироблення пропозицій щодо удосконалення адміністративного законодавства у сфері оподаткування (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3).
Аналіз норм чинного податкового, адміністративного, кримінального та іншого законодавства сприяв виявленню їх недоліків та формуванню пропозицій щодо їх усунення відповідно до результатів дослідження.
При написанні дисертації використовувалися чинне законодавство України та податкове законодавство інших держав. Оскільки дисертаційне дослідження носить значною мірою міжгалузевий характер, його нормативна база включає, крім норм адміністративного права, джерела інших галузей українського права: конституційного, цивільного, фінансового, податкового, кримінального тощо.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що дана робота є прикладним теоретико-практичним монографічним дослідженням адміністративної відповідальності за ухилення від оподаткування, здійснено поглиблений аналіз правових норм, що встановлюють адміністративну відповідальність за вчинення даних правопорушень та механізм її реалізації.
В результаті проведеного дослідження сформульовано нові наукові положення, запропоновані здобувачем особисто. Основні з них такі:
— на підставі порівняльного аналізу практики застосування норм податкового, крмінального та адміністративного законодавства доведено, що застосування адміністративної відповідальності за ухилення від оподаткування дозволяє більш ефективно, ніж у випадку застосування кримінальних репресій, досягти виконання конституційного обов’язку громадян щодо своєчасної і повної сплати податків та профілактики подібних правопорушень у майбутньому;
— дістало подальшого розвитку юридична характеристика адміністративної відповідальності в податковому законодавстві, а також встановлені загальні властивості адміністративної відповідальності, які необхідно враховувати при притягнені порушника до адміністративної відповідальності за ухилення від оподаткування;
— доведено, що використання такого явища, як трансформація адміністративної відповідальності в податковому праві забезпечуватиме: по-перше, реалізацію принципу справедливості при застосуванні адміністративних стягнень до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення способом ухилення від сплати податку; по-друге, - більш диференційований та індивідуалізований підхід до застосування заходів впливу відносно осіб, що вчинили такі протиправні діяння;
— комплексно розглянуті способи вчинення правопорушень у сфері оподаткування та доведено, що причинами, які зумовлюють масштабність ухилень від оподаткування, є недосконалість чинного законодавства;
— уперше визначено теоретико-методологічні підстави класифікації ухилень від оподаткування;
— запропоновану науково-теоретичну конструкцію поняття „ухилення”, „приховування” як протиправну дію платників податків слід вважати категорією також і адміністративного права, а саме адміністративним правопорушенням;
— сформульовано та обґрунтовано напрямки реформування податкової системи яки сприяють належному виконанню податкових обов’язків;
— зроблені конкретні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до КУпАП, інших законодавчих актів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані у процесі дисертаційного дослідження результати мають теоретичне і практичне значення. Досліджені положення та сформульовані висновки щодо процедури застосування адміністративної відповідальності можуть бути використані як науковцями, що працюють у галузі адміністративного та податкового права, так і практичними працівниками контролюючих органів держави. Доцільним є використання матеріалів дослідження та висновків при проведенні семінарів та практичних занять із курсів „Адміністративне право”, „Адміністративна діяльність органів державної податкової служби” та „Адміністративна відповідальність”. Значна частина висновків та низка положень дисертаційної роботи використовуються студентами, курсантами та слухачами при вивченні курсів „Адміністративне право”, „Адміністративна діяльність органів державної податкової служби” та „Адміністративна відповідальність” у навчальному процесі на факультеті податкової міліції та юридичному факультеті Національної академії ДПС України.
Особистий внесок здобувача. Автором проведено наукове дослідження з питань застосування адміністративної відповідальності за ухилення від оподаткування особисто. Усі сформульовані в ньому положення та висновки обґрунтовані на підставі особистих досліджень та аналізу практики діяльності органів податкової служби і діючого законодавства.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були обговорені на засіданнях кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності Національної академії ДПС України. Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на трьох науково-практичних конференціях: ”Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення” — Дніпропетровськ: 20—21 листопада 2003 року, „Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції” — Дніпропетровськ: 26 березня 2004 року, „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та європейського союзу” — Ірпінь: 16 квітня 2004 року.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено в трьох статтях у фахових наукових збірниках, а також у трьох збірниках доповідей за матеріалами науково-практичних конференцій.
Структуру дисертації визначено у відповідності до завдань, які було поставлено здобувачем.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Важливість проблеми, обраної для дисертації, специфіка об’єкта досліджень та динамізм суспільно-економічних та політичних відносин в Україні обумовили необхідність проведення аналізу значного обсягу інформації з теорії і практики правового регулювання оподаткування, зокрема у сфері протидії правопорушенням у цих відносинах, що дозволило виявити суттєві чинники, які знижують ефективність сучасного механізму справляння податків, дієвість засобів захисту суспільних відносин у сфері оподаткування, зокрема адміністративно-правовими заходами.
Серед зазначених чинників наступні:
1. Перелік адміністративних правопорушень у сфері оподаткування встановлений різними законодавчими актами, є надто громіздкий, недосконалий і складний у правозастосуванні. Розмаїття правових актів, що встановлюють адміністративну відповідальність за порушення податкового законодавства, страждає їх неузгодженістю, дублюванням правових норм.
Адміністративна відповідальність за ухилення від оподаткування дозволяє найбільш ефективно, з урахуванням економії кримінальних репресій, досягти виконання конституційного обов’язку громадян, по своєчасній і повній сплаті податків, а також профілактики подібних правопорушень у майбутньому.
Адміністративна відповідальність за ухилення від оподаткування - це застосування до осіб, уповноваженим на те органом державної податкової служби України (їх посадовою особою) заходів адміністративної відповідальності, які мають факти навмисного ухилення, а також приховування ухилення від оподаткування чи приховування об’єкта оподаткування на підставах і у порядку встановлених процесуальними нормами адміністративного законодавства
2. Явне законодавче обмеження видів адміністративних стягнень при встановлені санкцій за правопорушення у сфері оподаткування: з восьми відомих в адміністративному праві видів стягнення використовується, в основному лише один – штраф.
Система адміністративних стягнень у цій сфері потребує удосконалення. Перелік адміністративних стягнень за правопорушення у сфері оподаткування необхідно розширити.
3. Неадекватність суми адміністративного штрафу вчиненому правопорушенню. В більшості випадків суб'єктам підприємницької діяльності значно вигідніше сплатити адміністративний штраф за наслідками перевірки ніж здійснювати фінансово-господарську діяльність та вести податкову звітність відповідно до чинного законодавства.
Для подолання зазначених недоліків та неузгодженостей доцільно розташувати адміністративно-правові норми, якими передбачені правопорушення, що завдають шкоди відносинам оподаткування як родовому об’єкту в самостійному розділі. Особливої частини КУпАП – „Правопорушення у сфері оподаткування” визначеним для них місце після правопорушень у сфері господарської діяльності.
Об’єкти оподаткування, що утворилися як результат протиправної діяльності, так само як об’єкт оподаткування, що виникають у сфері законної діяльності, визнавати умовою для виникнення обов’язку сплатити відраховані податки, передбачені податковим законодавством. Ухилення від їх сплати визнавати як підставу притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб за ухилення від оподаткування. При цьому предметом правопорушення слід визнавати несплачені грошові кошти , що утворилося від об’єктів оподаткування, отриманих від протиправної діяльності.
Трансформація адміністративної відповідальності за ухилення від оподаткування залежно від фінансово-економічних можливостей платника податків та визначення показників (відсоток, частина несплачених коштів від загальної суми податкових внесків) як критерії оцінки проступку у сфері оподаткування.
Доповнити статтю 185 КУпАП після слів „міліція”, словами „податкова міліція”.
Абзац перший пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" потребує доповнення нормою, яка має вказівку на умисел вчиненого діяння та передбачає, відповідно, більш сувору санкцію за порушення порядку податкової звітності:
„Умисне внесення неправдивих відомостей до документів податкової звітності тягне за собою накладення штрафу 50 відсотків від суми яку не було показано у податковій звітності”.
З огляду на практику ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб шляхом укладання договорів страхування фінансових (комерційних) ризиків, з метою протидії таким правопорушенням доцільно було б абзац 2 пункту 11 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” доповнити нормою наступного змісту:
„Укладання договорів страхування невиплати заробітної плати, або інших фіктивних угод з метою ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб, - тягне за собою накладення штрафу на винних осіб від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
Ця правова норма дозволить притягти до адміністративної відповідальності посадових осіб підприємств, які з метою ухилення від сплати податку з доходів фізичних осіб вступають у протиправний зговір з представниками страхових компаній та укладають договори страхування невиконання основних показників підприємства і, як наслідок, неотримання його працівниками премії або одноразової винагороди за вислугу років. При цьому, страхове відшкодування виплачується страховою компанією безпосередньо вигодонабувачу, що призначений страхувальником. Вигодонабувачами, як правило, є працівники підприємства, а сума страхового відшкодування дорівнює належної до виплати суми заробітної плати. Таким чином працівники підприємств отримують грошові виплати, а прибутковий податок не стягується.
Великі обсяги надприбутків отримують громадяни, які здійснюють реалізацію товарів або послуг неналежної якості. Як правило вони здійснюють діяльність або взагалі без державної реєстрації та спеціального дозволу, або реалізують товари та надають послуги, які не відповідають якості зазначеної у сертифікатах та дозволах. Зрозуміло, що така діяльність завдає шкоди не тільки інтересам держави, а й споживачам такої продукції (послуг). У зв'язку з чим, абзац шостий пункту 11 статті 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” необхідно доповнити норму такого змісту:
„Виготовлення або реалізація продукції чи надання послуг без державної реєстрації та спеціального дозволу вчинені у великих розмірах (вартість виготовленої чи реалізованої продукції або наданих послуг у сто чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян), а так само, виготовлення, реалізація продукції чи надання послуг, які не відповідають якості зазначеної у сертифікатах та дозволах, - тягнуть за собою накладення штрафу 50 відсотків від вартості виготовленої чи реалізованої продукції, з конфіскацією продукції яка не відповідає якості зазначеної у сертифікатах”.
Відповідно до статті 255 КУпАП, посадові особи органів державної податкової служби мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені статтею 51-2 цього кодексу (порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності), а правом складання протоколів про адміністративні проступки передбачені статтею 164-9 (незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів чи фонограм), наділені лише посадові особи органів внутрішніх справ, хоча ці правопорушення тісно переплітаються між собою та, як свідчать перевірки, обидва факти мають місце одночасно. Тому пропонується наділити органи податкової міліції правом складання протоколів про адміністративні правопорушення передбачені статтею 164-9 КУпАП .
Кримінальний кодекс України прийнятий 5 квітня 2001 року, передбачає склади правопорушень у сфері оподаткування, серед яких до підвідомчості податкової міліції належить ті, що передбачені ст. ст. 204, 207, 208, 209, 212, 216 та 218.
Багато з названих статей передбачають кримінальну відповідальність лише при заподіяні певної шкоди (у великих, значних розмірах, при завданні істотної шкоди) державним інтересам, яка має конкретний грошовий еквівалент (статті 212, 218, та ін КК України). При заподіяні шкоди у меншому, ніж визначений кримінальним законодавством, розмірі кримінальна відповідальність не настає. Більш того, велика кількість з названих складів правопорушень, передбачених КК України, не мають аналогічних складів проступків у сфері оподаткування, закріплених адміністративним законодавством України. Так, наприклад, стаття 218 КК України „Фіктивне банкрутство” передбачає відповідальність за завідомо неправдиву офіційну заяву громадянина-засновника або власника суб’єкта господарської діяльності, а так само громадянина суб’єкта підприємницької діяльності про фінансову неспроможність виконання вимог з боку кредиторів і зобов’язань перед бюджетом, якщо такі дії завдали великої матеріальної шкоди кредиторам або державі.
Відсутня в адміністративному законодавстві і правова норма аналогічна статті 212 КК України, яка передбачає відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, що призвело до ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в сумі до тисячі податкових соціальних пільг.
Подібна ситуація спостерігається і з іншими матеріальними складами правопорушень у сфері оподаткуванні, передбачених кримінальним законодавством, що обумовлює необхідність здійснення ґрунтовного порівняльного аналізу норм податкового, кримінального та адміністративного законодавства, розробки відповідних пропозицій про внесення змін до адміністративного законодавства України щодо відповідальності за ухилення від оподаткування .
Так, на думку дисертанта доцільно ввести до КУпАП склади правопорушень, які передбачали б відповідні склади проступків (злочинів), але, в залежності від ступеня суспільної небезпечності і розмірів коштів, що не надійшли до бюджету, передбачали б адміністративну відповідальність.
З прийняттям Податкового кодексу України дисертаційна робота не втратить актуальність і новизну, тому що має об'єктивну основу і практичну спрямованість. У ній досліджуються в розвитку основні адміністративно-юрисдикційні інститути податкового права: підстави та шляхи трансформації адміністративної відповідальності, особливості провадження за порушення податкового законодавства, розроблена система яка дасть змогу кваліфікувати способи ухилення від оподаткування. Дослідження, проведені в рамках підготовки даної дисертації, мають не тільки науково-пізнавальне значення, але й актуальну практичну спрямованість на вдосконалення правозастосовчої практики органів податкового контролю. Результати проведеного дослідження не тільки не утратять свого значення, але і будуть сприяти швидкому осмисленню і застосуванню тих новацій, що пропонується внести у КУпАП та Податковий кодекс України, у частині уточнення порядку притягнення порушників податкового законодавства до адміністративної відповідальності.

ЛІТЕРАТУРА
1. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. Посібник / Укладачі: Городинський М.І., Гуменюк В.А., Джагупов Г.В., та інші /За заг. Ред.А.Т. Комзюка. -Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. 120с.
2. Герасименко Е.С. Питання реформування інституту адміністративної відповідальності. Автореф. дис. ... к.ю.н., - К., 2000
3. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному управлінні: Адміністративна відповідальність: Конспект лекцій. Х.: Укр.юрид.Академія.-1994.-120с.
4. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій -Х.: Націон.. юрид. Акад. України імені Ярослава Мудрого, 1996.-85с.
5. Див. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному управлінні: Адміністративна відповідальність: Конспект лекцій.Х.:Укр.юрид.Академія.-1994.-120с.
6. Анджієвська В.С., Тимченко І.А., Нове законодавство про адміністративні правопорушення. - К.: Політвидав України, 1987, 130с.
7. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (Государственное и матерально-правовое исследование).- 180с.
8. Фінансові санкції за законодавством України: Зб. нормат. актів / Відп. ред. В.С. Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 416 с.
9. Див. Фінансові санкції за законодавством України: Зб. нормат. актів / Відп. ред. В.С. Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 416 с
10. Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ / Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №10. – Ст.44.
11. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформы. - Х.: Основа, 1991.- 80с.
12. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ / Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №6. – Ст.37.
13. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К.: Атіка, 2002. – 192с.
14. Закон України "Про боротьбу з корупцією" від 5 жовтня 1995 року №356/95-ВР / Відомості Верховної Ради України . – 1995. - №34. – Ст.266.
15. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. — Харків, 2000 — 258с
16. Див. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – К.: Атіка, 2002. – 192с.
17. Закон України „Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ / Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №39. – Ст.510.
18. Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 р. №889-ІV / Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №37. – Ст.308.
19. Див. Закон України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ / Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №10. – Ст.44.
20. Закон України „Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 року №356/95-ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №34. – Ст.266
21. Закон України „Про державну службу” від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ / Відомості Верховної Ради України . – 1993. - №52. – Ст.410.
22. Закон України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23 березня 1996 року №98/96-ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №20. – Ст.82.
23. Закон України „Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 року №606-ХІІ / Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №24. – Ст.207.
24. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 07 грудня 2000 року №2121-ІІІ / Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №5-6. – Ст.30
25. Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №40. – Ст.364.
26. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 4. – Ст.28
27. Закон України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11 грудня 1991 року №1963-ХІІ / Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №11. – Ст.150.
28. Закон України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР / Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №46. – Ст.345.
29. Інструкція Головної державної податкової інспекції України "Про порядок обліку, оцінки і реалізації конфіскованого, безхазяйного майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави та скарбів" затверджена наказом №20 від 8 червня 1993 року і зареєстрована Міністерством юстиції України 1 липня 1993 р. за №80.
30. Лист Державної податкової адміністрації України „Стосовно прав платників податків у взаємовідносинах з податковими органами” від 05.01.2000 року № 86/7/31-0217.
31. Інструкція Головної державної податкової інспекції України „Щодо застосування адміністративних стягнень за порушення законодавства про оподаткування” №04-115/10-1018 від 22.03.1994 року
32. Чумак Т. Відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування згідно з положеннями проекту Податкового кодексу України / Вісник податкової служби України. – 2001. - №3. – С.4-7.
33. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / Укладачі : Городиський М.І., Гуменюк В.А., Джагупов Г.В., та інші / За заг. ред. А.Т. Комзюка.-Х.:Ун-т внутр.справ, 1998. 177с.
34. Честнов, И.Л. Институт административных правонарушений в системе права: Дис. . канд. юрид.наук: 12.00.02. - СПб., 1994. - 186с.
35. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблеми). — М.,1981. – С. 8.
36. Лилак Д. Адміністративна і цивільно-правова відповідальність юридичних осіб у сфері економічних відносин (колізії теорії і проблеми практики) // Право України. — 2000. — №1. – С.24-31.
37. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К.: Преса України, 1997.
38. Чумак Т. Відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування згідно з положеннями проекту Податкового кодексу України / Вісник податкової служби України. – 2001. - №3. – С.4-7.
39. Тараненко С.М. Захист прав і свобод громадян у провадженні в справах про адміністративні правопорушення (та їх забезпечення в діяльності міліції). Автореф.дис...к.ю.н.Київ,1998. 17 с.
40. Словник української мови / Ред. кол. І.К. Білодід та ін.-Т.6.-К., 1976.-709 с.
41. Юридичний словник-довідник / За ред. Шемшученко Ю.С.- К.:Феміна,1996.-597 с.
42. Краткий юридический словарь-справочник для населения / Под ред. Р.Г. Глебова, Н.А. Краснова. - М., 1962.-607с.
43. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (Государственное и матерально-правовое исследование).- 180с
44. Коваль Л.В. Адміністративне право України.-К.: Основи, 1994.-154с
45. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій -Х.: Націон.. юрид. Акад. України імені Ярослава Мудрого, 1996.-85с.
46. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. –к.: Юрінком Інтер, 2003. -544с.
47. Коваль Л.В. Адміністративне право України.-К.: Основи, 1994.-154с.
48. Луньов А.Е Адміністративне правопорушення й адміністративна відповідальність // Соціалістична законність .-1981 .-№ 3 .-С.20
49. Лобзяков В.П. Овчинский С.С. Административно-правовые мери придуприждения преступности .- М.: Юрид.лит ., 1982.- 316с.
50. Додін Є.В.Поняття і причини адміністративної делікатності .- К.: 1981.- 136с.
51. Клюшніченко А.П. Провадження по справах про дрібне хуліганство. - К. 1987 . - 98с.
52. Клюшниченко А.П. Административная ответственность за правонарушения подведомственные органам внутренних дел .- К.: КВШ МВД СССР ,1975. -42с.
53. Галаган И.А. Административная ответственность в СССР (Государственное и матерально-правовое исследование).- 180с;
54. Юридичний словник – довідник // За ред. Ю.С.Шемшученка.- К.: Феміда, 1996.-695с
55. Адміністративне право України : Підручник / За ред Ю.П. Битяка .- Харків: Право , 2001.- 527с.
56. Лук’янець Д,М. Інститут адміністративної відповідальності : проблеми розвитку : (Монографія ). –К.: Ін-т держави і права ім..В.М. Корецького НАН України , 20012001 .- 220с.
57. Богушев Г.В. Преступление и административное правонарушение их единство и различие // Вопросит общественного порядка и социалистической собственности в свете основ законодательства СССР и союзных республик об административных правонарушениях .- Горький – 1983 .- 167с.
58. Юридичний словник – довідник // За ред. Ю.С.Шемшученка.- К.: Феміда, 1996.-695с
59. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5 квітня 2001р.//Офіційний вісник України.-2001.-№9.- 342с.
60. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел . –К.: ВТФ ” Перун”, 2003.- 1425с.
61. Юридичний словник – довідник // За ред. Ю.С.Шемшученка.- К.: Феміда, 1996.- 695с.
62. Юридична енциклопедія : В 6 Т./Відп. Ред.Ю.С.Шемшученко.- К.: ”Українська енциклопедія „, 1998.- Т. 1:А0Г. -669с., 1999.-Т.2:Д-Й.-741с
63. Популярна юридична енциклопедія /Кол. Авт. В.К. Гіжевський, В.В. Головченко , В.К. Ковальський (кер.) та ін. –К.: Юрінком Інтер. 2002.-528с.
64. Румянцев О.Г. Дедонов В.Н. Юридичний энцеклопедический словарь, -М.: ИНФРА, 1997.-347с.;
65. Див. Юридична енциклопедія : В 6 Т./Відп. Ред.Ю.С.Шемшученко.- К.: ”Українська енциклопедія „, 1998.- Т. 1:А0Г. -669с., 1999.-Т.2:Д-Й.-741с
66. Кодуков Н,И. Логический словарь –справочник .-Изд 2-е, испр. и доп.- М.: Изд-во”Наука” , 1975 .- 720с.
67. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел . –К.: ВТФ ” Перун”, 2003.- 1425с..
68. Сліпушко О.М. Тлумачний словник чужомовних слів в український мові .- К.: 1999.-562с.
69. Томашевский Н.Л. О структуре правовой нормы и классификации ее элементов // Вопроси общей теории советского права . – М.: Гост. Изд-во «Юридическая литература» ,- 1960 – 210с.
70. Лейс О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы). – М.: Изд-во МГУ, 1981.- 239с.
71. Алексеев С.С. Общая теория права .- М.: Юриздат, 1981.-Т.1. – 396с.
72. Лазарев Б.М. Административная ответственность. – М.: Московский рабочий , 1985, -77с.
73. Шайгородский М.Д. Уголовный закон. – Л.: Юриздат, 1948 – 312с.
74. Шнейдер М.А. Светское уголовное право. Общая часть. – М.: 1965 – 173с.
75. Ковалев М.И. Советское уголовное право. Курс лекций . – Вып. 2 – Свердловск . 1974.-226 с.
76. Юридичний словник – довідник // За ред. Ю.С.Шемшученка.- К.: Феміда, 1996.-695с
77. Коваль М.В. Альтернативи адміністративної відповідальності: Дис.... канд. юрид. наук: К,: 1988.-184с
78. Александров Н.Г. Сущность права. –М.: 1950. -167с.
79. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание .- М.: Издательство АН СССР , 1957.-328с.
80. Столяренко А.М. Юридическая педагогика . Курс лекций .- М.: Экмос, 2000.- 496 с.
81. Остапенко О.І. Адміністративна деліктологія Дис. ... д-ра юрид. Наук. - К.: -1996
82. Стефанюк В.С. та ін. Запровадження адміністративних суді у контексті судово-правової реформи в Україні //Адміністративне судочинство Україні (проект) Реформа судів , - Харків: Консул, 2002 .-Кн.1: Адміністративно-процесуальний кодекс України (проект). Реформа суду. -176с.
83. Недбайло П.Е. Вопросы обоснованности и целесообразности применения норм советского права // Вопроси общей теории советского права. М .: Госюриздат, 1960. – 406с.
84. Скворцов С.М. Реализация принципа справедливости границ административных наказаний в деятельности ОВД //Проблемы совершенствования административной деятельности ОВД . – М., 1982.-С. 279.
85. Див. Стефанюк В.С. та ін. Запровадження адміністративних суді у контексті судово-правової реформи в Україні //Адміністративне судочинство Україні (проект) Реформа судів , - Харків: Консул ,2002 .-Кн.1: Адміністративно-процесуальний кодекс України (проект). Реформа суду. – 176с.
86. Трач Г. Природа і види адміністративного розсуду / Право України , 2002.-№5.-С. 30-33.
87. Сліпушко О.М.Тлумачний словник чужомовних слів в український мові. - К.: 1999.-562с.
88. Див. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел . –К.: ВТФ ” Перун”, 2003.- 1425с.
89. Див. Юридичний словник – довідник // За ред. Ю.С.Шемшученка.- К.: Феміда, 1996.- 695с.
90. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. - Х.: Основа, 1991, -209с.
91. Перепелюк В.Г.Поняття і принципи адміністративного процесу: питання теорії. Автореф .к.ю.н.,Харків,2000.-167с
92. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України.- К., 1995.- 78с.
93. Юсупов В.А. Теория административного права. М.: Юрид. лит. 1985.- 160с.
94. Бахрак Д.Н., Ренов Э.Н. Производство по делам об административных правонарушениях.- М.: Знание, 1989.- 187с.
95. Анджієвська В.С., Тимченко І.А., Нове законодавство про адміністративні правопорушення. - К.: Політвидав України, 1987,- 130с.
96. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України.- К., 1995.- 78с.;
97. Див. Юсупов В.А. Теория административного права. М.: Юрид. лит. 1985.- 160с.
98. Комзюк А.Т., Гуменюк В.А., Салманова О.А. Деякі проблеми реформування законодавства про адміністративну відповідальність // Вісник Університету внутрішніх справ.-1996.№1. -С.175.
99. Див. Колпаков В.К., Кузьменком О.В. Адміністративне право України: Підручник. - : Юрінком Інтер, 2003. – 544с.
100. Див. Самсонов В.Н. Административное законодательство: понятие, содержание, реформа. - Х.:Основа,1991. -209с.
101. Бандурка О.М. Тищенком.М. Адміністративний процес: Підручник. - К.: Літера ЛТД , 2001 .- 336с.
102. Див. Конституція України // Відомості Верховної Ради України .-№ 30. -1996
103. Шкарупа В.К., Цимбал П.В., Чигирина Г.Л. Дізнання та судове слідство по податкових злочинах : Навчальний посібник. – Ірпінь : Академія ДПС України, 2003. – 236 с.
104. Додін Є.В. Гарантії законності адміністративної відповідальності.-К.,1976.- 85с.
105. Іващенко В.Деякі проблеми боротьби з проституцією в Україні// Предпринимательство, хозяйство и право.-1999.-№4.-79с.
106. Бандурка О.М.,Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навч.зал.- К.: Літера ЛТД,2002.- 237с.
107. Шкарупа В.К. доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції) : Автореферат. дис. докт. юрид. наук. – Одеса : Держ. ун-т. ім.. І.І. Мечнікова, 1996. – 209 с.
108. Адміністративна відповідальність в Україні : Навч. посіб. / Укладачі: Городянський М.І., Гуменюк В.А., Джагупов Г.В., та інші / За заг.Ред. А.Т.Комзюки. – Х. : Ун-т внутр. справ. 1998. – 120с.
109. Чабан В.П. Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України : Автореф. Дис. к.ю.н., Київ, 2001. – 21 с.
110. В. Авер’янов, Адміністративна реформа і правова наука // Право України. – 2002 - №3.
111. Інст¬рукції Головної державної податкової інспекції України «Про порядок обліку, оцінки і реалізації конфісковано¬го, безхазяйного майна, що за правом спадкоємства перейшло у власність держави та скарбів», затвердженої наказом № 20 від 8 червня 1993 року і зареєстрованої Міністерством юстиції України 1 липня 1993 року за № 80
112. Див.Анджієвський В.С., Тимченко І.А. Нове законодавство про адміністративні правопорушення.-К.: Політвидав України, 1978. -121с.
113. Держкомстат України „ Адміністративні правопорушення в Україні та кількість осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності у 2003 році”// Статистичний бюлетень (форма 1АП) Київ-2004р
114. Челышев О.В., Фесков М.В. Раследование налогових приступлений. –СПб: Питер, 2001. – 288с.
115. Панов Н.И. Оценочное понятие и их применения в уголовном праве. Проблемы соц. законности. – Харьков -1981. вып.7. -Ст. 99-106.
116. Лысинко В.В. Расследование уклонений от уплати налогов, совершоных должносними лицами предприятий, организаций, учириждений.- Х.- Фирма”Консул” ,1997.- 367с.
117. Гутник А.Е. Придуприждение налоговой милицией уклонений от уплати налогов. К.- Атика. – 2001.-174с.
118. Куцын Н.А., Калюжний В.В., Мозенко О.В., Балыкин В.Д. Современная теория и практика налогообложения. –Х.-; Прапор. 2001. – 512 с.
119. Криминалистика: Учебник для вузов /Под ред. Т.В.Аверьянов, Р.С.Белкина, Ю.Г.Корухова и Е.Р.Росинской .-М.:ИНФОРА.1999
120. Постанова Пленума Верховного Суду України, від 8 жовтня 2004 року №15 // Вісник Верховного суду України № 11 (51) 2004
121. Шапиро Л. Г. Використання спеціальних пізнань при розслідуванні злочинного ухиляння від сплати податків. Автореф. дисс. канд. юрид. наук. - Саратов, 1999.
122. Див. Лысинко В.В.Раследование уклонений от уплати налогов, совершоних должносними лицами предприятий, организаций, учириждений.- Х.- Фирма ”Консул” ,1997.- 367с.
123. Мельник П.В., Новиков С.И., Самилык Г.М., Расследование преступлений в сфере экономике: Учебно-практическое пособие . –К.: Фирма «ДИЯ» ЛТД, 1998.-184с.
124. Кучеравенко Н.П. Основы налогового права . Уч . Пособие – Харьков -2001. – 256 с.
125. Гега П.Т., Доля Л.М Основи податкового права :Навч.посіб.-2-ге вид., перегл .і доп.-К.:Т-во”Знання”,КОО, 2001.-215с.
126. Налоги: Учеб. пособие/ Под. Ред.В.В. Буряковского.- Днепропетровск.- Пороги, 1998.- 614с.
127. Голосніченко Д.І. Кримінологічні проблеми боротьби з порушеннями податкового законодавства України: Автореф. дис... канд.юрид.наук: 12.00.08. – К., 1998. – Cт. 8.
128. Див. Гутник А.Е. Придуприждение налоговой милицией уклонений от уплати налогов. К.- Атика. – 2001.-174с.
129. Василенко С.Ю.. Сервецький І.В., Юрченко О.М., Викриття злочинів у сфері оподаткування. –К.: Вид. центр” Просвіта” , 2000. – 400с.
130. Федьків А. Аналіз способів ухилення від сплати податків при імпорті в Україну підакцизних автотранспортних засобів// Юридичний журнал №5.- 2002. -Ст. 34-38.
131. Див. Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 р. № 2181-ІІІ / Відомості Верховної Ради. – 2001. - №10. – Ст.44.
132. Господарський кодекс України: Чинне законодавство станом по 1 вересня 2004р.: (відповідає офіційному текстові). –К.: Вид. Поливода А.В., 2004.- 184с. –(Кодекси України).
133. Указ Президента України № 746/99 від 28.06.1999 р. “Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 р. № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”// Офіційний вісник України. 1999
134. Закон України „Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”// Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 33, Ст. 155
135. Криміналістика: Підручник для вузів / Під ред. Т. В. Аверьяновой, Р. С. Белкина, Ю. Г. Корухова й Е. Р. Російської. - М.: ИНФРА. 1999. С. 784.
136. Див. Держкомстат України „ Адміністративні правопорушення в Україні та кількість осіб, яких притягнуто до адміністративної відповідальності у 2003 році”// Статистичний бюлетень (форма 1АП) Київ-2004 р.
137. Петрова Г.В. Ответственность за нарушение налогового законодательства. – М.: ИНФРА-М, 1995. – Ст 5.
138. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для юридических вузов и факультетов.– М.: Издательская группа НОРМА –ИНФРА–М, 1999. – 522 с.
139. Юридичний словник-довідник / За ред. Ю.С.Шемшученка. – К, 1996. – 690с.
140. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Д. Зорькина, В.Е. Крутских. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 1280 с.
141. Налоговая ответственность: Штрафы, пени, взыскания / Брызгалин А.В., Берник В.Р., Головкин А.Н. и др. – М.: Аналитика-Пресс, 1997. – Cт.6;
142. Фінансове право: Навчально - методичний посібник .- Ірпінь: Академія ДПС України. 2003. -182с.
143. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) від 30 травня 2001 р. // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – № 3. – Ст. 11-18.
144. Див. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073-Х // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст.1122.
145. Наказ Міністерства фінансів України і Головної державної податкової інспекції України “Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби” № 28 від 20 квітня 1995 р. // Бухгалтер. – 2000. – № 6. – Ст. 80-85.
146. Наказ Державної податкової адміністрації України “Про внесення змін і доповнень до Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби” № 587 від 1 грудня 1998 р. // Офіційний Вісник України – № 19. – 28 травня 1999 р.
147. Наказ Державної податкової адміністрації України “Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби” № 110 від 17 березня 2001 р. // Українська інвестиційна газета. – № 16. – 17 квітня 2001 р.
148. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Видання друге. – Харків: Консум, 2001. – Cт. 350.
149. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, – 1999. – 436с.
150. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства: Учебник для юридических вузов и факультетов.– М.: Издательская группа НОРМА –ИНФРА–М, 1999. – 529с.
151. Фінансове право: Підручник / Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С. Т. та ін. / Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К. Воронова. – Х.: Фірма “Консум”, 1999. – 278с.
152. Дымченко В.И. Российское налоговое право. – Владивосток, 1994. Ст. 36-37.
153. Севрюгин В.Е. Проблемы административного права : Учебое пособие. – Тюмень. 1994. Ст. 92-137.
154. Жуковский А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских ответственность отношений. Вопросы теории и практики. – Х.: ООО „Одисей”, 2000. Ст. 26.
155. Винцевич А. Уголовному кодексу это может и не противоречит, но зачем же в законе 2181 эта фраза? // Бухгалтерия. Налоги. Бизнес. – № 47. – 20 декабря 2001 г. – Ст. 7.
156. Див. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консум, 1997. – 256с.
157. Голосніченко Д.І. Кримінологічні проблеми боротьби з порушеннями податкового законодавства України: Автореф. дис... канд.юрид.наук: 12.00.08. – К., 1998. – Cт. 8.
158. Лист Державної податкової адміністрації України № 86/7/31-0217 від 5 січня 2000 р. // Камлик М.І. Відповідальність та санкції за податкові правопорушення. Збірник нормативних актів. – К.: Атіка, 2000. – Cт. 99-109.
159. Указ Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” 23 липня 1998 р. № 817/98. // Урядовий кур’єр. – № 143. – 28 липня 1998 р.
160. Kosikowski, Cezary. Podatek jako instytucja ustrojowoprawna. // System podatkowy. Zagadnienia teoretycznoprawne. - Folia juridica 54. / Red. Cezary Kosikowski, Teresa Debowska-Romanowska. – Lodz: Wydawnictwo uniwersytetu Lodzkiego, 1992. – S. 29.
161. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Видання друге. – Харків: Консум, 2001. – Cт. 353-354.
162. Указ Президента від 4 березня 1998р №167/98 „Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетними та державними цільовими фондами”// Офіційний вісник України.-1998. -№17. –Ст.622
163. Теньков С.О. Коментар до Закону України „ Про державну податкову службу в Україні” // У кн..: В.І.Полюхевич. Державна податкова служба в Україні „ Про державну податкову службу в Україні” // Бюлетень законодавства і юридичної практики в Україні. – 1999. - №3. – Ст.319
164. Дуднік А.Л. Проблеми взаємодії правоохоронних і контролюючих органів при розслідуванні злочинів у сфері економічної діяльності// проблеми законності ; Республіканський міжвідомчий збірник. – Вип.. 52 – Харків. 2002.
165. Цимбал Г. Необхідність взаємодії при виявленні і розслідуванні податкових злочинів // Науковий вісник Національної академії ДПС України, 4 (22) 2003р.
166. Алексеев С.С. Общая теория права .- М.: Юриздат, 1981.-Т.1. –360с.
167. Інструкція “Про відкриття банками рахунків в національній та іноземній валюті” Постанова Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 року N 527.-Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 1998 р. за N 819/3259.-Постанова втратила чинність (згідно з постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року N 492)