ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади економічної і правової природи інвестицій

10
1.1. Історичні аспекти розвитку теорій інвестицій і інвестиційної діяльності
10
1.2. Сучасні інвестиційні теорії і розвиток законодавства про інвестиційну діяльність
25
1.3. Правове поняття інвестицій та інвестиційної діяльності 38
1.4. Правовідносини та фінансові правовідносини у сфері інвестиційної діяльності
52
Висновки до першого розділу 64
РОЗДІЛ 2. Правове забезпечення видів інвестицій і форм інвестиційної діяльності
67
2.1. Фінансові ресурси як основне джерело інвестицій 67
2.2. Інші види інвестицій 80
2.3. Правова природа форм інвестиційної діяльності 90
Висновки до другого розділу 114
РОЗДІЛ 3. Правова регламентація інвестиційного процесу 117
3.1. Фінансово-правові аспекти формування інвестиційної стратегії в Україні
117
3.2. Поняття інвестиційного процесу і його стадії 125
3.3. Система органів державного управління і регулювання інвестиційною діяльністю в Україні
133
3.4. Фінансовий контроль за інвестиційною діяльністю як форма фінансової діяльності держави
149
Висновки до третього розділу 158
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 167
ДОДАТОК 190

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Інвестиційна діяльність як одна із форм управлінської діяльності (управління інвестиціями щодо їх подальшої трансформації у виробництво, ефективного використання для отримання та збільшення прибутку) відіграє значну роль у здійсненні державою своїх функцій. Найважливішим питанням здійснення такої діяльності є теоретичне розроблення та наступне нормативно-правове закріплення найбільш ефективних форм державного управління та державного регулювання цією діяльністю. Для кожної держави важливим питанням її стабільності та зростання економічного потенціалу є наявність необхідних ресурсів, завдяки яким вона може здійснювати свою економічну політику. Інвестиції є передумовою і водночас наслідком успішного проведення економічних реформ. Питання залучення інвестицій є одним із головних чинників для динамічного розвитку економіки, підвищення життєвого рівня, збільшення кількості робочих місць. Держава повинна навчитися ефективно використовувати ці ресурси, а найважливіше – навчитися співпрацювати з інвесторами шляхом створення привабливого правового поля та гарантування інвесторам їх прав та незалежного судового захисту. Знайти ефективну модель здійснення інвестиційної діяльності в країні, яка стимулює інвесторів щодо капіталізації держави без глибокого історичного аналізу теоретичного та практичного досвіду, неможливо.
В Україні до цього часу не здійснювалося комплексного дослідження інвестиційної діяльності з позицій її регулювання фінансовим правом, тобто публічно-правовими методами, не визначено її змісту, складу та особливостей правового регулювання як управлінської діяльності з характеристикою змісту правових відносин. Певних аспектів цієї проблеми торкалися деякі вчені, але при цьому розглядалися лише окремі складові інвестиційної діяльності та приділялася увага регулюванню цієї діяльності лише приватноправовими методами. Низка питань цього комплексу фінансово-правових проблем, досліджуваних переважно у контексті інших проблем, порушена у працях фахівців з фінансового та інших галузей права. Але вимоги сьогодення потребують проведення досліджень саме публічно-правового характеру здійснення інвестиційної діяльності.
Робота грунтується на аналізові висновків, що містяться у працях фахівців з економіки, загальної теорії права, конституційного, адміністративного, фінансового та підприємницького права.
Сформульовані в дисертаційній роботі теоретичні висновки, практичні рекомендації та інші результати дослідження грунтуються на працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів: І.А. Бланка, А.С. Булатова, В.Я. Горфінкеля, Л.Л. Ігоніної, М.І. Крупки, Л.М. Павлової, А.А. Пересади, С.Ф. Покропівного, Б.А. Райзберга, Н.О. Татаренка. У ході дослідження були використані також праці науковців у галузі загальної теорії держави і права: С.С. Алексєєва, О.С. Йоффе, Ю.М. Оборотова, Є.О. Харитонова, які мали вагоме значення для висновків автора. На формування наукової позиції щодо деяких положень дослідження мали вплив наукові праці вчених адміністративістів В.Б. Авер’янова, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, І.М. Пахомова, О.І. Харитонової. У ході дослідження були використані також праці науковців у галузі підприємницького права О.М. Вінника, Н.О. Саніахметової, В.Д. Чернадчука, Р.Б. Шишки. Найбільш суттєвий вплив на аналіз проблем дисертаційного дослідження справили роботи фахівців у галузі фінансового права: Д.А.Бекерської, Л.К.Воронової, Р.О. Гаврилюк, П.М. Годме, О.М.Горбунової, О.Ю.Грачової, І.Б. Заверухи, Н.К. Ісаєвої, М.В.Карасьової, М.П.Кучерявенка, П.С.Пацурківського, Ю.А. Ровинського, Л.А. Савченко, Р.Й. Халфіної, Н.І.Хімічевої, С.Д. Ципкіна, Н.Я. Якимчук.
На підставі аналізу законодавства та узагальнення положень праць вищевказаних та інших авторів, які послужили науково-теоретичною базою для дослідження теми роботи, вироблені певні висновки та пропозиції щодо багатьох її проблем.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії “Правові проблеми становлення та розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195). Тема дисертації безпосередньо пов’язана з планом науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії “Теоретичні засади проведення податкової і бюджетної реформ в Україні”.
Мета та задачі дослідження. Метою дослідження проблем, які стали темою дисертаційної роботи, є вдосконалення та розвиток наукових знань та уявлень щодо правової природи інвестиційної діяльності як комплексного інституту з позиції регулювання цієї діяльності нормами фінансового права, вивчення та визначення на підставі комплексного аналізу змісту і форм здійснення інвестиційної діяльності, виокремлення особливостей правового регулювання інвестиційної діяльності нормами публічного і приватного права та вироблення пропозицій щодо усунення існуючих недоліків чинного законодавства України.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження здійснено спробу вирішити такі завдання:
- проаналізувати розвиток інвестиційної діяльності та її правового регулювання, а отже визначити предмет правового регулювання;
- дослідити основні історичні етапи розвитку теорії і законодавства про інвестиційну діяльність на підставі праць відомих вчених і чинного законодавства;
- уточнити поняття інвестиційної діяльності та інвестицій як ключового елементу цієї діяльності;
- обгрунтувати інвестиційну діяльність як комплексний інститут, який врегульовано нормами багатьох галузей права;
- визначити правову природу інвестиційної діяльності і виокремити ознаки галузевого характеру;
- проаналізувати джерела фінансування інвестиційної діяльності;
- класифікувати види інвестицій і форми здійснення інвестиційної діяльності з визначенням їхнього фінансово-правового характеру;
- охарактеризувати зміст правових відносин, що виникають у ході здійснення інвестиційної діяльності;
- визначити систему державних органів управління та регулювання інвестиційною діяльністю;
- на підставі дослідження змісту інвестиційної діяльності виробити пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі формування інвестицій для забезпечення інвестиційної діяльності, їх правового регулювання, тобто створення публічних фондів держави і органів місцевого самоврядування та їх використання.
Предметом дослідження є особливості фінансово-правового регулювання відносин, що виникають у процесі інвестиційної діяльності та контролю за її здійсненням у процесі реалізації повноважень держави і органів місцевого самоврядування.
Методи дослідження. При здійсненні дослідження основним став діалектичний метод, за допомогою якого визначається сутність досліджуваних явищ у поєднанні їх матеріального змісту та юридичної форми. Цей метод використовувався при переході від загальних підстав визначення інвестицій та інвестиційної діяльності, характеристики правових режимів різних форм інвестиційної діяльності до аналізу питань фінансово-правового регулювання інвестиційної діяльності. Порівняльно-правовий метод використовувався при аналізові українського інвестиційного законодавства, при дослідженні співвідношення його з аналогічними нормами російського та європейського інвестиційного законодавства. Застосування методу системного аналізу дозволило виокремити інвестиційну діяльність як комплексний правовий інститут і відповідно до цього здійснити дослідження її складових. Використання історичного методу дозволило розглянути теоретичні погляди щодо зародження і трансформації уявлень про інвестиції (капітальні вкладення) та інвестиційну діяльність протягом певного періоду. Усі ці та спеціально-наукові методи комплексно використовувалися для всебічного та ефективного дослідження правового регулювання інвестиційної діяльності.
Основною теоретичною базою цього дослідження стали сучасні концепції вчених-юристів у галузях теорії держави та права, конституційного, фінансового, адміністративного, інших галузей права.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в українській правовій науці узагальненим комплексним дослідженням теоретичних проблем і чинного законодавства з питань регулювання інвестиційної діяльності в Україні.
Найбільшою мірою наукова новизна відображена у таких положеннях, що виносяться на захист:
- надано авторське визначення поняття інвестиційної діяльності, яка спрямована на залучення фінансових і матеріальних джерел за рахунок централізованих фондів грошових коштів для створення матеріальної бази держави;
- запропоновано визначення інвестицій як фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, спрямованих на забезпечення інвестиційної діяльності;
- з нових позицій розглядається інвестиційна діяльність як комплексний інститут, врегульований нормами фінансового, адміністративного, цивільного і господарського права;
- здійснено розмежування норм публічного і приватного права, що регулюють інвестиційну діяльність у залежності від джерел її забезпечення;
- по-новому визначено сутність правових відносин у сфері здійснення інвестиційної діяльності, які регулюються нормами публічного і приватного права, особливо що стосується формування фінансових ресурсів, забезпечення проектно-кошторисної документації, виконання робіт з будівництва і реконструкції об’єктів, контролю за ходом виконання робіт і за ефективністю використання грошових коштів;
- вперше запропонована класифікація джерел фінансування інвестиційної діяльності за критерієм і ступенем їх впливу на предмет дослідження, які складаються з: 1) бюджетних призначень; 2) власних коштів підприємств; 3) довгострокового банківського кредитування;
- запропоновано результати фінансово-правового аналізу щодо інвестиційної діяльності, виходячи з конкретних стадій її здійснення: 1) формування джерел-інвестицій; 2) здійснення контролю; 3) визначення ефективності та результатів інвестиційної діяльності;
- по-новому обгрунтовується поєднання методів фінансового контролю і нагляду за інвестиційною діяльністю у ході виконання робіт, здачі об’єктів в експлуатацію та цільового використання фінансових ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що його положення, висновки та пропозиції дослідження можуть бути використані:
у науково-дослідній сфері – у подальшій розробці теоретичних проблем інституту видатків коштів централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів;
у сфері правотворчості – для удосконалення чинного законодавства, а саме інвестиційного і податкового законодавства;
у правозастосовчій діяльності – при усуненні недоліків у процесі здійснення інвестиційної діяльності;
у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників з дисципліни “Фінансове право”.
Апробація результатів дослідження. Основні положення і теоретичні висновки, на яких базується дисертаційне дослідження, а також рекомендації щодо удосконалення вітчизняного законодавства були оприлюднені на 5-й звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 2002 р.), 6-й звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 2003 р.), 7-й звітній конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 2004 р.), на 3-й національній науково-практичній конференції “Українське адміністративне право: стан і перспективи реформування” (м. Одеса, травень 2003 р.), на міжнародній науково-практичній конференції “Финансовое право в условиях рынка в XXI веке” (м. Москва, вересень 2004 р.).
Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Одеської національної юридичної академії.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових статей у збірниках, що входять до переліку фахових видань, затверджених ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У ході дисертаційного дослідження була проаналізована основна маса наукової літератури по цій темі, чинне законодавство, динаміка його протягом останніх років, деякі положення досліджені у порівняльно-правовому сенсі при співставленні законодавства України та інших держав.
У ході дослідження був вирішений ряд задач, принципових питань, які стояли перед автором, що дозволило дійти певних висновків. Перехід до ринкових відносин в економіці держави виявив необхідність удосконалення матеріально-технічної бази, створення нових та реконструкцію діючих підприємтсв, що здійснюються через інвестиційну діяльність у державі, у зв’язку з чим виникла необхідність розвитку інвестиійної діяльності та її правового регулювання, а отже визначення предмета правового регулювання. Однією з головних проблем з’ясування цього питання є необхідність визначення змісту і сутності фінансових правовідносин та їх співвідношення з приватними правовідносинами у сфері інвестиційної діяльності. Важливим при цьому є визначення поняття інвестицій. Враховуючи, що інвестиції є ключовим елементом інвестиційної діяльності, пропонується більш чітке визначення поняття інвестицій як фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, спрямованих на забезпечення інвестиційної діяльності з метою створення необхідних активів для задоволення потреб держави і отримання у майбутньому прибутку від виробництва продукції з об’єктів, що інвестуються, і розширення бази оподатковування.
Зроблено висновок, що визначення поняття інвестицій передбачає перш за все чітке уявлення їх як економічної категорії, що регулюється нормами публічного та приватного права. У ході роботи основний акцент було зосереджено саме на публічному (фінансово-правовому) аспекті цієї проблеми. Дослідження та аналіз змісту інвестиційної діяльності при виокремленні економічної суті та її адекватного правового відображення дало змогу вперше обгрунтувати, що інвестиційна діяльність – це комплексний інститут, який врегульовано нормами фінансового, адміністративного і цивільного права. Виходячи з того, що прийняття рішень про можливість здійснення будівництва або реконструкції об’єктів, тобто інвестиційної діяльності має адміністративний характер, залучення джерел фінансування (власних коштів, бюджетного фінансування, банківського кредитування) має фінансово-правовий характер; договорні відносини стосовно виробництва і відтворення активів регулюються нормами цівільного права. Було визначено правову природу інвестиційної діяльності і сформульовано ознаки галузевого характеру, які відображають конкретні правовідносини.
В науці фінансового права інвестиції виступають у формі капітальних вкладень на відтворення матеріально-технічної бази суспільства і держави, а фінансові правовідносини складаються у процесі фінансування капітальних вкладень, тобто заснованій на правових нормах діяльності державних органів щодо визначення джерел покриття прямих видатків на створення нових, реконструкцію і переозброєння діючих основних фондів.
За своїм змістом фінансові правовідносини в інвестиційній діяльності мають багатоликий спектр робіт. Це бюджетне планування, мобілізація коштів на певних етапах; конкурсний відбір проектів за тендером; нормування витрат; ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності; витрачання грошових коштів за наявності нормативно затвердженої документації (титульні списки та ін.) і, нарешті, контроль на кожному етапі використання коштів. При цьому, по кожному з видів робіт змінюються суб’єкти, вирішуючи питання, що належать до їхньої компетенції.
Аналіз взаємодії норм публічного і приватного права не обмежується тільки вузько теоретичними питаннями, але й має практичний вихід шляхом закріплення у чинному законодавстві поставлених задач і досягнення визначених цілей.
Запропонована класифікація джерел фінансування інвестиційної діяльності за критерієм і ступенем їх впливу на предмет дослідження шляхом поєднання або амостійного використання. Джерела фінансування поділяються на: бюджетні призначення; власні кошти підприємств; довгострокове банківське кредитування.
Першим джерелом є формування інвестицій за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, яке регулюється нормами фінансового права, а конкретне закріплення інвестицій по проектах здійснюється на конкурсній основі з обов’язковим проходженням експертиз за критеріями оцінки відповідності стратегії економічного і соціального розвитку і пріоритетних напрямків структурної перебудови економіки і фінансово-економічних показників: ефективності, собівартості, рентабельності, строку окупності та ін. Крім цього держава забезпечює інвестиціями, застосовуючи пільгові податково-правові режими, коли сума різниці між звичайним і пільговим оподатковуванням залишается у суб’єктів, для спрямування їх в інвестиційну діяльність.
Другим джерелом грошових коштів, що направляються в інвестиційну діяльність як інвестиції, є власні кошти юридичних осіб усіх форм власності у складі децентралізованих фондів грошових коштів, тобто власний капітал підприємств представлений: нерозподіленим прибутком, статутним фондом, пайовим і резервним фондами й амортизаційними відрахуваннями. А додатковим залученням коштів у власні джерела є випуск акцій у розмірі до суми (обсягу) статутного фонду.
Третим джерелом залучення коштів до інвестиційної діяльності є довгострокове банківське кредитування. Інвестиційна діяльність банків пов’яза з фінансуванням банками розвитку економіки. Ця сторона діяльності банків складає проблему пошуку тимчасово вільних коштів, їх акумуляцію і розміщення. Створення позичкового фонду банків за рахунок власних коштів, притягнутих (придбаних на міжбанківській біржі) і позикових коштів (внесків населення) регулюється нормами фінансового права. Участь банків в інвестуванні економіки буде залежати від їхньої здатності залучити кошти найбільш масового потенційного інвестора – населення, що регулюється нормами цивільного права. З боку держави необхідно зробити все щоб повернути довіру більшості населення до банківської системи України. Це стосується не тільки залучення коштів від населення, але і кредитування громадян.
Зазначається, що формування фінансових ресурсів в інвестиції, розподіл їх по суб’єктах здійснюється в першу чергу суб’єктам, які мають пускові об’єкти. Саме зосередження фінансових ресурсів на пускових об’єктах є змістом фінансових правовідносин, визначених економічною ефективністю, що має досягатися на введеному в експлуатацію будівельному об’єкті. Це випуск продукції, її реалізація, одержання доходів, прибутку, а отже і платежів до бюджету. Паралельно з об’єктами виробничої діяльності будуються об’єкти невиробничої (соціального призначення) сфери. Як правило, ці об’єкти також будуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.
На підставі проведеного аналізу, пов’язаного із з’ясуванням змісту та специфіки форм здійснення інвестиційної діяльності і класифікації джерел її фінасування, запропонована послідовність залучення джерел фінасування інвестиційної діяльності: власні кошти; банківське кредитування; бюджетне фінасування і власні кошти; кошти інвестиційних і страхових фондів; банківське кредитування за відсутності бюджетного фінансування.
Зазначається, що нове визначення поняття інвестиційної діяльності, спрямованої на залучення фінансових і матеріальних джерел як інвестицій, що забезпечують виконання конкретних робіт і заходів щодо створення нових і модернізації діючих об’єктів виробничого і соціального призначення, необхідних державі та інвестору, є поєднуючим елементом для декількох самостійних фінасово-правових інститутів: бюджетного права; інституту фінансування видатків державного бюджету; фінансів державних підприємств за рахунок прибутку і амортизаційних відрахувань; банківського кредитування, норми яких регулюють відносини в одній сфері фінансової діяльності.
Результатом інвестиційної діяльності є не просте одержання доходів від “здійснення інвестицій”, а формування джерел коштів (інвестицій), які забезпечують інвестиційну діяльність, і одержання економічного ефекту в результаті здійснення роботи щодо впровадження технологій та їхнього удосконалення, виробництва, розвитоку матеріальної бази і відкриття нових робочих місць, створених за рахунок інвестицій у процесі здійснення інвестиційної діяльності. Це свідчить про те, що врегульована державою діяльність, яка має адміністративно-правовий, фінансово-правовий і цивільно-правовий характер і яка спрямова на залучення фінансових і матеріальних джерел як інвестицій, що забезпечують виконання конкретних робіт і заходів щодо створення нових і модернізації діючих об’єктів виробничого і соціального призначення, необхідних державі та інвестору, є інвестиційною діяльністю.
Інвестиційна діяльність, яка має матеріальний зміст щодо створення необоротних активів, не може здійснюватися без забезпечення її фінансовими ресурсами. Тому вкладення капіталу як самою державою, так і внутрішними і зовнішніми інвесторами, має потребу в чіткому нормативному регулюванні і захисті ризиків правовими гарантіями.
Забезпечення держави грошовими коштами, наявність яких обумовлює виконання функцій держави, здійснюється за рахунок державних фінансів, головне місце в яких займають державні грошові фонди. Зміст державних фінансів виражається у фінансових відносинах з приводу формування та розподілу вартості суспільного продукту та частини національного багатства, які пов’язані з формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави та використанням цих засобів на забезпечення реалізації функцій держави.
При сформованій на сьогоднішній день довільно складній ситуації з інвестуванням української економіки як з боку вітчизняних, так і з боку іноземних інвесторів, особливу увагу слід приділити формуванню довгострокової, і що найголовніше – “якісної”, з точки зору правового врегулювання українським законодавством, стратегії притягнення прямих вітчизняних та іноземних інвестицій в Україну із застосуванням по¬зитивного світового досвіду для збалансування інвестиційної діяльності.
Для подолання цієї проблеми необхідно перемістити акценти на першочергову підтримку інвестиційної діяль¬ності, перш за все фінансово-правової (публічної) та управлінської, а потім вже підприємницької (господарської) діяльності. Суттєвим також є теоретичне та нормативне закріплення першочергового розвитку інституту інвестиційної діяльності поряд з іншими фінансово-правовими інститутами, які також спри¬ятимуть розвиткові економіки нашої держави. Мова йде перш за все про інсти¬тути, які допомагають притягненню інвестицій, – це антимонопольні та прива¬тизаційні правовідносини; потім про – інститути, які одержують “матеріальну вигоду” від результатів інвестиційної діяльності, – це податкові та бюджетні правовідносини.
Головним питанням державної інвестиційної політики є визна¬чення пріоритетних сфер та об’єктів інвестування, які мають відповідати як довготривалим національним інтересам держави, так і невідкладним завданням, які випливають із сучасного стану та структури економіки Украї-ни.
Кожна держава у процесі здійснення своїх функцій намагається досягти певних результатів. Інвестиційна діяльність, багатовекторна складова державної політики може саме регулювати та допомагати державі знайти шляхи з приводу притягнення необхідних фінансових ресурсів до економіки країни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Авер’янов В.Б. Система органів виконавчої влади України: проблеми реформування // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграціїї: Зб. наук. праць. – Київ – 2003. – С. 42 – 45.
2. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. –Одеса: Юрид. л–ра, 2003. – 896 с.
3. Адміністративне право України: Підручник для юрид. вузів і фак. // Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін. / За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2001. – 258 с.
4. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования. – М.: Статут. – 1999. – 712 с.
5. Анализ и разработка инвестиционных проектов: Учеб. пособие // Савчук В.П., Пилипенко С.И., Величко Е.Г. – К.: Абсолют – В., Эльга, 1999. – 304 с.
6. Андукович Т. Фінансово-податкова політика як основний фактор створення сприятливого інвестиційного клімату та формування раціональної господарської структури в регіоні // Вісник Української Академії державного управління – 2001. – № 1. – С. 209 – 213.
7. Антология экономической классики: В 2 т. / Сост. И.А. Столяров. – М.: МП “Эконом”, “Ключ”. – 1994 – 670 с.
8. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп. // А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін. / За ред. А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.
9. Безчасний Л. Про механізм мотивації до наукової та науково-технічної діяльності в умовах ринкової економіки // Економіка України. – 1995. – № 8. – С. 45 – 52.
10. Бекерська Д.А. Методи залучення фінансових ресурсів до економіки країни // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – Одеса: Юрид. л–ра, – 2002. – Том. 1. – С. 184 – 189.;
11. Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: Нака-Центр, 1998. – 544 с.
12. Блауг Марк. Економічна теорія в ретроспективі / Пер. з англ. І. Дзюб. – К.: Вид-во Соломії Павличенко “Основи”, 2001. – 670 с.
13. Богатырев А. Инвестиционное право. – М.: Российское право, 1992. – 272 с.
14. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2002. – 311 с.
15. Боровик С. Угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна – запорука стабільності іноземних інвестицій // Право України. – 2001. – № 4. – С. 33 – 36.
16. Бутузов В.М. Правові та організаційні засади функціонування інститутів спільного інвестування в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2000. – 19 с.
17. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 37 – 38, Ст. 189.
18. Вахрин П.И. Инвестиции: Учебник. – М.: Издательско-торговая корпорация “Дашков и Ко”, 2002. – 384 с.
19. Веблен Т. Теория праздного класса: М., 1984. – 479 с.
20. Вершинин А.П. Внешнеэкономическое право. Введение в правовое регулирование внешнеэконмической деятельности – М.: Изд–во “НОРМА”, 2001. – 256 с.
21. Вільні економічні зони. Навч. посібник // Сіваченко І.Ю., Кухарська Н.О., Левицький М.А. – К.: Дакор; Алерта, 2001. – 480 с.
22. Вінник О.М. Інвестиційне право: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2000. – 264 с.
23. Винницкий Д.В. Субъекты налогового права. – М.: Изд–во “НОРМА”, 2000. – 192 с.
24. Внешнеторговые сделки: Правоприменительная практика: Практич. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2002. – 144 с.
25. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юрид. лит., 1973. – 345 с.
26. Вознесенская Н.Н. Иностранные инвестиции: Россия и мировой опыт (сравнительно-правовой комментарий) – М.: Юрид. фирма “КОНРАКТ”, “ИНФРА-М”, 2001. – 220 с.
27. Воронова Л.К. До дискусійних питань щодо предмета і методу фінансового права // Вісник Академії правових наук України – Зб. наук. праць. – № 2. – Харків, 2003. – С. 313 –324.
28. Гаврилюк Р.О. Дія норм податкового права в часі, просторі та за колом осіб: Монографія. – Чернівці: Рута, 2002. – 392 с.
29. Голосніченко І.П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття). – МАУП, Київ, 1998. – 52 с.
30. Годме П.М. Финансовое право / Перевод и вступит. статья д–ра юрид. наук Р.О. Халфиной – М.: Прогресс, 1978. – 450 c.
31. Горбунова О.Н. Проблемы основных финансово-правовых институтов в современных условиях перестройки управления народным хозяйством: Дис. … д–ра. юрид. наук. – М., 1989.
32. Горбунова О.Н. Финансовое право и финансовый мониторинг. – М.: ООО “Профобразование”, 2003. – 158 с.
33. Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436-IV // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
34. Гринев В.Ф. Инновационный менеджент: Учеб. пособие. – 2-е изд., стереотип. – К.: МАУП, 2001. – 152 с.
35. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн: Курс лекцій // Іванов В.М., Софіщенко І.Я. – К.: МАУП, 2001. – 232 с.
36. Гэлбрейт Дж. Новое индустриальное общество. – М., 1969. – 470 с.
37. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко та ін. – К.: КНЕУ, 2000. – 316 с.
38. Державне регулювання економіки / За ред. І.Р. Михасюка. – Львівський національний університет ім. І. Франка: Підручник. Друге вид., випр. і доп. – К.: Атіка, Ельга-Н, 2000. – 592 с.
39. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер’янова – К.: Факт, 2003. – 384 с.
40. Державні фінанси: Навчальний посібник / За заг. ред. В.Д. Базилевича – К.: Атіка, 2002. – 368 с.
41. Державні фінанси України: Підручник // Василик О.Д., Павлюк К.В. – К.: НІОС. – 2002. – 608 с.
42. Джакишев А.С. Правовое регулирование инвестиционной деятельности на рынке ценных бумаг (международно-правовые аспекты): Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Казахская гос. юрид. академия. – Алматы, 2000. – 27 с.
43. Додин Е.В. Место и роль норм административного права в регулировании общественных отношений в Украине // Актуальні проблеми держави і права. – Зб. наук. праць. – Одеса, 2003. – Вип. 19. – С. 17 – 25.
44. Єгорова Т. Конкурентна стратегія інвестування у кризових умовах // Вісник Української академії державного управління – 2001 – № 1. – С. 91 – 94.
45. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Вступ. статья д–ра. юрид. наук, проф. И.Ю. Козлихина. – Спб.: Изд–во “Юридический Центр Пресс”, 2004. – 752 с.
46. Заверуха І.Б. Банківське право: Посібник для студентів. – Львів: Астролябія, 2002. – 222 с.
47. Жень Фей. Особливості розвитку підприємств з іноземними інвестиціями в Китаї // Економіка України. – 2000. – № 11. – С. 78 – 82.
48. Игонина Л.Л. Инвестиции: Учеб. пособие / Под ред. В.А. Слепова. – М.: Юристъ, 2002. – 480 с.
49. Инвестиции: Учеб. пособие / Г.П. Подшиваленко, Н.И. Лахматкина, М.В. Макарова и др. – М.: КНОРУС, 2004. – 176 с.;
50. Инвестиции: Учебник / С.В. Валдайцев, П.П. Воробьев и др.; Под ред. В.В. Ковалева, В.В. Иванова, В.А. Лялина. – М.: ТК Велби, Изд-во “Проспект”, 2003. – 440 с.
51. Инвестиции. Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж.: Пер с англ. – М.: ИНФРА-М, 1999. – XII, 1028 с.
52. Інвестиційне кредитування: Навч. посібник // Пересада А.А., Майорова Т.В. – К.: КНЕУ, 2002. – 271 с.
53. Інвестиційне право України: Навч. посібник / За заг. ред. В.Д. Чернадчука. – Суми: Університетська книга, 2001. – 260 с.
54. Інвестознавство: Підручник / За наук. ред. В.Г. Федоренка. – К.: МАУП, 2000. – 408 с.
55. Інвестологія: наука про інвестування: Навчальний посібник / За ред. С.К. Реверчука. К.: Атіка, 2001. – 264 с.
56. Індустріальна політика Країн Центральної Європейскої Ініціатіви // Збірник. Український союз промисловців та підприємців, Громадське об’єднання “Україно-немецький форум”, ТОВ “Гельтальт Консалтинг Груп”, 2004. – 252 c.
57. Інституційна інвестологія: Навч. посібник / За заг. ред. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2004. – 208 с.
58. Інтернаціоналізація української економіки. Губський Б., Лук’яненко Д., Сіденко В. // Еконо¬міка України – 2000. – № 9. – С. 15 – 23.
59. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву // В кн.: Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории “хозяйственного права”. – М.: Статут, 2000. – 777 с.
60. Ісаева Н.К. Проблеми правового регулювання фінансової діяльності місцевих рад народних депутатів: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / НАН України; Інститут держави іправа ім. В.М. Корецького. – К., 1993. –19 с.
61. Історія економічних учень: Підручник // Л.Я. Корнійчук, Н.О. Тараненко, А.М. Поручник та ін. / За ред. Л.Я. Корнійчук, Н.О. Тараненко. – К.: КНЕУ, 2001. – 564 с.
62. История экономических учений // Жид Ш., Рист Ш. – М.: Экономика, 1995. – 543 с.
63. Казначейська система: Підручник. // Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 590 с.
64. Карманов Є.В. Банківське право України: Навчальний посібник. – Харків: Консум, 2000. – 464 с.
65. Кейнс Дж. М. Избранные произведения: Пер. с англ. – М.: Экономика, 1993. – 352 с.
66. Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. – М., 1978. – 352 с.
67. Кене Ф. Фермеры: Избраные экономические произведения. – М.: Из-во социально-экон. лит., 1960. – 567 с.
68. Кібенко О.Р. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій в Україні (мжніародно-приватно-правовий аспект: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1998. – 22 с.
69. Киреев А.П. Международная экономика: В 2 ч. – М.: Международные отношения, 1997. – 448 с.
70. Классики кейнсианства: В 2 т. – М.: Наука, 1991. – 768 с.
71. Колтынюк Б.А. Инвестиционные проекты: Учебник. Изд. 2–е перераб. и доп. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002. – 622 с.
72. Комаров В.В. Инвестиции и лизинг в СНГ. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 424 с.
73. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
74. Корнійчук Л.Я. Історія економічних учень: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / Л.Я. Корнійчук, Г.Ю. Кириллова, Н.О. Татаренко, С.Б. Погорелов. – К.: КНЕУ, 2002. – 284 с.
75. Коссак В.М. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект). – Львів, Центр Європи, 1996. – 216 с.
76. Коуз Р. Фирма, рынок и право. – М., 1993. – 426 с.
77. Кошти для пускових об’єктів // Уряд. кур’єр. – 2005 – № 15 – С. 4.
78. Кравцов Д.В. Специфічна роль банківського кредитування у здійсненні інвестиційної діяльності // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2004. – Вип. 21. – С. 303 – 307.
79. Кравцов Д.В. Фінансово-правові аспекти формування інвестиційної стратегії в Україні // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2002. – Вип. 16. – С. 331 – 335.
80. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвітку економіки України. – Львів: Видавн. центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 608 с.
81. Крупчан А. Методология частного и публичного законодательства. – Уряд. кур’єр. – 2003 – № 125 – С. 16.
82. Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве. – Киев: Наукова думка, 1993. – 235 с.
83. Курс економики: Учебник / Под ред. Б.А. Райзберга. – М: ИНФРА – М, 1997. – 720 с.
84. Кучерявенко Н.П. К вопросу о согласовании норм, регулирующих финансовую деятельность // Финансовое право. – М., 2004. – № 1. – С.10.;
85. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консум, 1997. – 432 с.
86. Ландберг Э.Ф. Богачи и сверхбогачи. – М., 1971. – 574 с.
87. Ленин В.И. Полное собрание сочинений – М.: Политиздат, 1974. – Т.31. – 672 с.
88. Лісніченко С.М. Фінасове-правове регулювання іноземного інвестування в Україні (за законодавством України та країн ЄС і США): Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1999. –18 с.
89. Луців Б.Л. Банківська діяльність у сфері інвестицій. – Тернопіль: Економічна думка, Карт-бланш, 2001. – 320 с.
90. Луців Б.Л. Грошово-кредитна політика держави та інвестиційна діяльність банків // Економіка України. – 2001. – № 10. – С. 20 – 25.
91. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. посібник. – Київ: Цент навчальної літератури, 2004. – 376 с.
92. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – Москва, Госуд. изд–во полит. литературы, 1960. – Т. 23. – 907 с.
93. Мартофляк П. Чорні діри української економіки. // Уряд. кур’єр. – 2005 – № 38 – С. 7.
94. Маршалл А. Принципы политической экономии: В 2х ч. – М.: Прогресс, 1985. – Ч.1. – 468 с.
95. Медынский В.Г. Инновационный менеджмент: Учебник. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 295 с.
96. Международная практика регулирования иностраных инвестиций. Учеб. пособие // Костюнина Г.М., Ливенцев Н.Н. – М.: Анкил. 2001. – 128 с.
97. Менеджмент реальних інвестицій: Навч. посіб. // Загородній А.Г., Стадницький Ю.І. – К.: Тов “Знання”, КОО, 2000. – 209 с.
98. Мерзляк А. Екологічна безпека: ризик чи привабливість для іноземних інвесторів // Вісник Української Академії державного управління – 2001. – № 2. – Ч.2. – С. 134 –147.
99. Мерзляк А. Стратегія та аспекти управління інвестиціями // Вісник Української Академії державного управління – 2001. – № 3. – С. 112 – 121.
100. Мерзляк А. Теоретичні аспекти та значення інвестицій у розвитку економіки // Вісник Української Академії державного управління. – 2001. – № 4. – С. 143 – 155.;
101. Міжнародна торгівля та інвестиції // Рут Френклін Р., Філіпенко Антон: / Пер. з англ. – К.: Основи. – 1998. – 665 c.
102. Дж. С. Милль. Основы политической экономии. – М.: Прогресс, 1980. – 436 с.
103. Митчелл У. Экономические циклы: Проблема и ее постановка. – М., 1930. – 395 с.
104. Михайленко А. Большие инвестиции – большие работы. // Одесские известия. – 2005 – № 56 – С. 2.
105. Мицкевич А.В. Субъекты советского права. – М., 1962. – 213 с.
106. Москвин В.А. Кредитование инвестиционных проектов: Рекомендации для предприятий и коммерческих банков. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 240 с.
107. Національна економіка в системі сівтового господарства: Навч. посіб. // Мельник Л.Ю., Душин Б.В., Корецький М.Х., Сафронов С.О. – Донецьк.: Січ, 1999. – 138 с.
108. Нестеренко А.С. Проблеми фінансового забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування в Україні // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. – Одеса, 2001. – Вип. 11. – С. 378 – 381.
109. О вопросах, связанных с созданием на территории СССР и деятельностью совместных предпритий, международных объединений и организаций с участием советских и иностранных организаций, фирм и органов управления: Указ Президиума Верховного Совета СССР от 13.01.1987 года // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1987. – № 2. – Ст. 35.
110. Облік інвестицій: Навч. посібник // Гайдай М.Г., Уманців Г.В., Лисенко О.В., Задніпровський О.Г. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. – 95 с.
111. Оборотов Ю.М. Традиції та новації в правовому розвитку: загальнотеоретичні аспекти: Автореф. дис. … д–ра. юрид. наук: 12.00.07 / Одеська національна юридична академія. – Одеса. 2003. –38 с.
112. Общие экономические и юридические условия концессий: Декрет СНК РСФСР от 23.11.1920 р. // Собрание узаконений РСФСР. – 1920. – № 91. – Ст. 481.
113. Омельченко А.В. Інвестиційне право: Навч. посібник – К.: Атіка, 1999. – 176 с.
114. Основы законодательства об инвестиционной деятельности // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1990. – № 51. – Ст. 1109.
115. О создании Главного концессионного комитета при Совете Народных Комиссаров СССР: Декрет СНК РСФСР 1923 год // Собрание узаконений РСФСР. – 1923. – № 96. – Ст. 952.
116. О порядке создания на территории СССР и деятельности совместных предприятий, международных объединений и организаций: Постановление Совета Министров СССР от 13.01.1987 г. // СП СССР. – 1987. – Отд. 1, № 9. – Ст. 40.
117. Орешин В.П. Государственное регулирование национальной экономики: Учеб. пособие. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 124 с.
118. Основы экономики: Учеб. пособие // Задоя А.А., Петруня Ю.Е. – К.: Вища шк. – Знання, 1998. – 478 с.
119. Павлова Л.Н. Финансы предприятий: Учебник для вузов. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998. – 639 с.
120. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади в Україні: Монографія // Ківалов С.В., Залюбовська І.К. – Одеса: Юрид. л–ра, 2004. – 152 с.
121. Пацурківський П.С. Правові засади фінансової діяльності держави: проблеми методології. – Чернівці: ЧДУ, 1997. – 244 с.
122. Перепелюк В.Г. Державне нормативне регулювання за адміністративним та фінансовим правом // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць – Одеса: Юрид. л–ра, 2003. – Вип. 19 – С. 340 –345.
123. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – 472 с.
124. Пересада А.А. Основы инвестиционной деятельности. – К.: Либра, 1996. – 344 с.
125. Петти У. Экономические и статистические работы. – М., 1940. – 390 с.
126. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: В 2 т. – М.: Прогресс, 1985. – 675 с.
127. Підгородецька С. Залучення іноземних інвестицій як стратегічний напрям регіонального роз¬витку // Вісник Української академії державного управління. – 2001. – № 2. – Ч. 1. – С. 172 – 174.
128. Підприємницьке право України: Підручник / За заг. ред. Р.Б. Шишки. – Харків: Еспада, 2000. – 480 с.
129. Підхомний О.М. Управління інвестиційними процесами на фінансових ринках: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 184 с.
130. Погосян Н.Д. Счетная палата Российской Федерации. – М.: Юристъ, 1998. – 365 с.
131. Положення про створення (регістрацію), реорганізацію, ліквідацію ФПГ: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
132. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 “Баланс”: Наказ Мiнiстерства фiнансiв України від 31.03.1999 р. № 87 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
133. Полотай В.Ю. Класифікація інвестицій: теоретичний та прикладний аспекти // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 10. – С. 27 – 29.
134. Полатай В.Ю. Поняття інвестицій як правової категорії. // Право України. – 1999, – № 9. – С. 39 – 41.
135. Полотай В.Ю. Правове регулювання інвестиційної діяльності: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.04 / НАН України; Інститут економіко-правових досліджень. – Донецьк, 2000. – 18 с.
136. Постановление Совета Министров СССР от 02.12.1988 года № 1405 // СП СССР. – 1989. – Отд.1, № 2. – Ст. 7.
137. Принципы инвестиций: Изд. 4-е .: Пер с англ. // Зви Боди, Алекс Кейн, Алан Дж. Маркус. – М.: Издат. дом “Вильямс”, 2002. – 984 с.
138. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
139. Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємтсв”: Закон України від 22 травня 1997 року зі змінами і доп. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 27. – Ст. 181.
140. Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій: Закон України від 3 червня 1992 року № 2507586-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 33. – Ст. 474.
141. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
142. Про Державне казначейство України: Указ Президента України від 27.04.1995 р. № 335/95 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
143. Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України: Указ Президента України від 4 квітня 2003 року № 292/2003 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
144. Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку: Указ Президента України від 14 лютого 1997 року № 142/97 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
145. Про Державну податкову службу: Закон України від 5 лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 29. – Ст. 190.
146. Про державну програму приватизації: Закон України від 18 травня 2000 року № 1723-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 33–34. – Ст. 272.
147. Про державне регулювання ринку цінних паперів: Закон України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.
148. Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон: Закон України від 13 жовтня 1992 року № 2673-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 676.
149. Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від 20.10.2000 р. № 1577 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
150. Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1764 // Офіційний Вісник України – 2001. – № 52.
151. Про затвердження програми діяльності Кабінету Міністрів “Назустріч людям”: Постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2005 року № 115 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
152. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 р. № 1560 -XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №8. – Ст. 144.
153. Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії: Указ Президента України від 19 лютого 1994 року № 55/94 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
154. Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 року № 40-IV // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
155. Про іноземні інвестиції: Лист Державної податкової адмiнiстрацiї України від 10.04.1997 р. № 22-0417/10-2799 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
156. Про Консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні: Указ Президента України від 11.04.1997 р. № 323/97 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
157. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – N 20–21. – Ст. 190.
158. Про місцеве самоврядування: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
159. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238.
160. Про основи містобудування: Закон України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 683.
161. Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі: Закон України від 10 липня 1996 року № 290/96 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 41. – Ст. 188.
162. Про питання Державної митної служби України: Указ Президента України від 24 серпня 2000 року № 1022/2000 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
163. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22.05.2003 р. № 889-IV // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
164. Про положення про Державний комітет України з будівництва та архітектури: Указ Президента України від 20 серпня 2002 року № 725/2002 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
165. Про положення про Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства: Указ Президента України від 19 серпня 2002 року № 723/2002 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
166. Про положення про Міністерство закордоних справ України: Указ Президента України від 3 квітня 1999 року № 357/99 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
167. Про положення про Мінінстерство промислової політики України: Указ Президента України від 21 вересня 2001 року № 849/2001 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
168. Про положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України від 26 серпня 1999 року № 1081/99 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
169. Про положення про Міністерство економіки та європейської інтеграції: Указ Президента України від 23 жовтня 2000 року № 1159/2000 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
170. Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від 11.04.2002 р. № 483 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
171. Про порядок затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від 08.09.1997 р. № 995 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
172. Про порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від 25.11.1999 р. № 2145 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
173. Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від 05.08.1992 р. № 449 // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
174. Про приватизацію державного майна: Закон України від 4 березня 1992 року № 2163-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. –Ст. 348.
175. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): Закон України від 6 березня 1992 року № 2171-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 350.
176. Про промислово-фінансові групи в Україні: Закон України від 21.11.1995 р. № 437/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 23. – Ст. 88.
177. Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами: Закон України від 16 березня 2000 року № 1547-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 21. – Ст. 161.
178. Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про сприяння та захист інвестицій: Закон України від 18 вересня 2003 року № 1192-IV // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
179. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.
180. Про сплату ПДВ при ввезенні товарів підприємствами з іноземними інвестиціям: Лист Державної митної служби України від 30.06.2004 р. № 25/4-14-34/8167-ЕП // Сайт Верховної Ради України: http://www.rada.gov.ua.
181. Про Тимчасове положення про Фонд державного майна України: Постанова Верховної Ради України від 7червня 1992 року № 25