ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ (ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ)

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП...............................................................................................…....................
РОЗДІЛ 1. ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ: ДОКТРИНАЛЬНИЙ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТИ
1.1. Розвиток теоретичних поглядів на процес фінансового контролю...........
1.2. Еволюція нормативно-правового регулювання процесу фінансового контролю...................................................................................................................
Висновки до розділу.................................................................................................

РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАДІЙ ПРОЦЕСУ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
2.1. Поняття та види стадій процесу фінансового контролю...............................
2.2. Характеристика основних стадій процесу фінансового контролю..............
2.3. Додаткові стадії процесу фінансового контролю...........................................
Висновки до розділу.................................................................................................

РОЗДІЛ 3. ЗАКОННІСТЬ У ПРОЦЕСІ ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
3.1. Поняття законності у контрольному процесі та її гарантії...........................
3.2. Контрольно-процесуальна форма – основна гарантія зміцнення законності при здійсненні фінансового контролю................................................
Висновки до розділу.................................................................................................
ВИСНОВКИ..............................................................................................................
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................
3

10

29
42

46
58
127
137

143

161
166
170
180

ВСТУП

Актуальність теми. Ефективність діяльності контрольних органів прямо пропорційно залежить не лише від професіоналізму і компетентності посадових осіб, але і від належного здійснення фінансового контролю.
З метою організації проведення контрольних дій прийнято багато нормативно-правових актів, але, насьогодні, ми не можемо говорити, що проблеми з правовим регулюванням процесу фінансового контролю на теоретичному та законодавчому рівні повністю вичерпано.
З розширенням сфери фінансово-господарської діяльності, фінансовий контроль залишається однією із головних функцій управління, що спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни, достовірності операцій в ході утворення, розподілу і використання фінансових ресурсів.
Впорядкована, злагоджена і здійснювана у відповідному порядку контрольна діяльність підвищує як відповідальність посадових осіб органів фінансового контролю, так і забезпечує швидкість її здійснення, допомагає у боротьбі з бюрократизмом і гарантує захист прав підконтрольних суб’єктів. Всі ці вимоги фінансового контролю забезпечуються через процесуальну форму його проведення.
Контрольно-процесуальна форма представляє собою відповідну структуру та сукупність вимог, в рамках яких здійснюються контрольні дії. Оскільки мета контролю є загальною для органів фінансового контролю, то, відповідно, можна говорити і про єдині етапи, стадії, які будуть покладені в основу її реалізації. В даній ситуації йдеться про вироблення єдиних положень процесу фінансового контролю для всіх органів, які його здійснюють, не виключаючи властиві кожному органу власні особливості контрольної діяльності, що закріплені у нормативно-правових актах.
На жаль, питанню дослідження процесу фінансового контролю вченими приділялося мало уваги, йому присвячені поодинокі наукові праці, в яких розглядаються окремі його аспекти.
Важливою теоретичною базою для з’ясування процесуального характеру контролю, порядку його проведення стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених: В.М. Горшеньова, О.Г. Лук’янової, В.Й. Лучина, П.Є. Недбайла, В.М. Протасова, В.Д. Сорокіна, В.І. Тертишнікова, О.В. Фатхутдінової, М.С.Шакаряна, І.Б.Шахова, С.О.Шохіна, М.Т. Білухи, І.А. Белобжецького, Ф.Ф. Бутинця, Л.М. Крамаровського, М.М. Ровинського, Б.Ф. Усача, Л.К. Царьової та інших.
Важливу роль для з’ясування основних теоретичних питань фінансового контролю відіграли праці відомих вчених юристів-фінансистів: О.М. Горбунової, О.Ю.Грачової, Л.К. Воронової, М.В. Карасьової, М.П. Кучерявенка, П.С.Пацурківського, Л.А. Савченко, Н.І. Хімічевої та інших.
Пошук шляхів удосконалення діяльності органів фінансового контролю призвів до переоцінки поглядів, що сприяло появі ідеї про існування процесуальних норм і в непроцесуальних галузях права.
Фінансовий контроль здійснюється в процесуальній формі, тому все більшого значення набувають питання правового регулювання діяльності органів фінансового контролю щодо проведення ними контрольних заходів, пошук нових шляхів, створення яких не можливо без дослідження фінансового контролю як виду контрольного процесу.
Не зважаючи на наявність наукових праць, які висвітлюють порядок проведення фінансового контролю, ми не можемо констатувати, що проблеми пов’язані з удосконаленням процесу фінансового контролю вирішені. Однак нині залишається ще багато дискусійних та практично не досліджених питань. Це стосується поняття процесу фінансового контролю, його правового регулювання, визначення ознак, стадій, гарантій. Саме це і зумовлює актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи обрана з урахуванням тих заходів, що проводяться в Україні з метою приведення фінансового контролю до єдиних норм і правил для створення дієвого механізму протидії правопорушенням і зловживанням у сфері фінансової діяльності держави.
Цей напрям дослідження пов’язаний з указом Президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи” від 27 серпня 2000 року, наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 9 серпня 2002 року, яким затверджено Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.
Дисертація виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри фінансового права Національної академії державної податкової служби України (номер державної реєстрації 0102U000477, 0105U001247), де автор є одним із виконавців, та затверджена Вченою радою Академії 17 березня 2004 року (протокол № 7).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі узагальнення правозастосовної діяльності органів фінансового контролю, врахування досягнень юридичної та економічної наук, аналізу вітчизняного і зарубіжного законодавства розкрити правові проблеми процесу фінансового контролю як самостійної правової форми діяльності органів фінансового контролю, сформулювати теоретичні висновки та пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства.
Відповідно до поставленої мети дисертаційного дослідження були визначені основні завдання:
– з’ясувати поняття, сутність та ознаки процесу фінансового контролю;
– проаналізувати еволюцію поглядів на процес фінансового контролю;
– визначити поняття та стадії процесу фінансового контролю;
– охарактеризувати зміст та порядок здійснення контрольних дій на кожній стадії процесу фінансового контролю;
– визначити основні гарантії зміцнення законності при здійсненні фінансового контролю;
– розкрити значення контрольно-процесуальної форми у зміцненні законності у сфері фінансового контролю;
– розробити рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правових актів, які стосуються порядку проведення контрольних дій.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням фінансового контролю і регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законами України “Про Рахункову палату”, “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, “Про державну податкову службу в Україні” та багатьма іншими законами, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, нормативними актами органів фінансового контролю.
Предметом дослідження є нормативні акти, що регулюють процес фінансового контролю.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження, відповідно до поставленої мети і сформульованих завдань, стали такі наукові методи: діалектичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, формально-догматичний (спеціально-юридичний).
Використання діалектичного методу пізнання соціальних процесів дозволило врахувати всі взаємозв’язки явищ, що розглядаються, об’єктивно оцінити ефективність діяльності контролюючих органів у сфері фінансового контролю.
Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі українського законодавства різних років, порівнянні його з іноземним (у першу чергу з російським), а також визначенні основних категорій фінансового контролю – таких, як “процес фінансового контролю”, “фінансово-контрольні процедури”, “прийоми фінансового контролю” тощо.
Застосування системно-структурного методу надало можливість визначити місце правових норм, які регулюють порядок проведення фінансового контролю, в системі права України та системі фінансового права.
За допомогою формально-догматичного методу досліджувався зміст процесу фінансового контролю, його стадій, гарантій законності.
Кожен із використаних методів застосовувався у конкретному випадку не ізольовано, а в поєднанні з іншими.
Наукова новизна роботи визначається, перш за все, тим, що дисертація є одним з перших у вітчизняній літературі комплексним, узагальненим дослідженням правового регулювання процесу фінансового контролю.
У дисертації обґрунтовується низка концептуальних понять, теоретичних положень і висновків, практичних рекомендацій щодо вдосконалення порядку здійснення фінансового контролю шляхом вироблення відповідної процесуальної форми його проведення та удосконалення чинного законодавства, які виносяться на захист.
Елементи наукової новизни знайшли відображення у таких положеннях:
вперше:
– визначено ознаки процесу фінансового контролю, розкрито його зміст;
– представлено процес фінансового контролю в широкому розумінні;
– сформульовано висновок про необхідність об’єднання контрольно-процесуальних норм в єдиному процесуальному нормативно-правовому акті;
уточнено:
– класифікацію стадій процесу фінансового контролю;
– основні гарантії процесу фінансового контролю;
запропоновано:
– визнати вищий орган фінансового контролю, наділити його спеціальними повноваженнями по врегулюванню контрольної діяльності, розробці єдиної методологічної бази і правової технології проведення фінансового контролю;
– авторське визначення “процесу фінансового контролю”, “стадії процесу фінансового контролю”;
в новому аспекті:
– представлено процесуально-правову форму на прикладі діяльності органів фінансового контролю;
обґрунтовано необхідність:
– розмежування понять “процес фінансового контролю” і “фінансово-контрольна процедура”, “методи фінансового контролю” і “методичні прийоми фінансового контролю”;
– внесення відповідних змін та доповнень до проекту Закону України “Про фінансовий контроль” та інших нормативно-правових актів.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері для подальших досліджень процесу фінансового контролю;
– у правотворчій діяльності – для вдосконалення чинного законодавства та при підготовці проекту Закону України “Про фінансовий контроль”;
– у сфері практичної діяльності органів фінансового контролю під час здійснення ними контрольних заходів;
– у навчальному процесі при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсу “Фінансове право” та спецкурсу “Правові основи здійснення фінансового контролю”, під час викладання даних дисциплін.
Основні положення дослідження використовуються автором у навчальному процесі при читанні лекцій та проведенні семінарських занять з курсу “Фінансове право” та спецкурсу “Правові основи здійснення фінансового контролю” в Національній академії державної податкової служби України, підготовці навчально-методичних матеріалів із зазначеного курсу та спецкурсу для студентів юридичного факультету.
Деякі пропозиції дисертанта реалізовані Департаментом відомчого контролю Державної податкової адміністрації України, Інститутом законодавства Верховної Ради України.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації положення, узагальнення, оцінки та висновки, рекомендації й пропозиції обґрунтовані дисертантом на підставі особистих досліджень у результаті опрацювання та аналізу відповідних наукових та нормативно-правових джерел. Ідеї і розробки, що належать Савченко Л.А. та Зимі Д.Л., у співавторстві з якими було підготовлено наукову статтю та тези конференції, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри фінансового права Національної академії державної податкової служби України, на якій виконана робота. Окремі положення дисертації, висновки, узагальнення та пропозиції доповідались автором на науково-практичних конференціях: “Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми” (18 – 19 грудня 2003, м. Ірпінь); “Митна політика України в контексті Європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення” (20 – 21 листопада 2003, м. Дніпропетровськ); міжнародних науково-практичних конференціях: “Фінансовий механізм і його правове регулювання” (24 – 25 квітня 2003, Російська Федерація, м. Саратов); “Фінансово-правова доктрина постсоціалістичної держави” (22 – 24 вересня 2003, м. Чернівці); “10 років Конституції Російської Федерації в світі юридичної науки і практики” (грудень 2003, м. Москва); “Фінансове право: загальнодержавний і регіональний аспекти” (2 – 3 жовтня 2003, м. Саратов); “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу” (16 квітня 2004, м. Ірпінь); на міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми нормативно-правового забезпечення бюджетно-податкової політики держави” (22 листопада 2002, м. Ірпінь).
Емпіричною базою дисертаційного дослідження стало опитування працівників органів державної податкової та державної контрольно-ревізійної служб.
Публікації. Основні теоретичні розробки й висновки дисертації знайшли відображення у 4-х наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, 4-х тезах та 3-х доповідях, опублікованих за матеріалами конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури із 379 найменувань. Повний обсяг дисертації 210 сторінок. Обсяг основного тексту роботи 179 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Системний аналіз законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення фінансового контролю, а також наукової літератури, що присвячена питанням юридичного процесу, правовим формам діяльності органів фінансового контролю, дозволив зробити певні теоретичні висновки та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства:
1. Основною причиною неналежного здійснення фінансового контролю є відсутність єдиного, послідовно врегульованого нормами права порядку його проведення.
2. В науковій літературі вчені виділяють контроль як самостійну правову форму діяльності, а оскільки фінансовий контроль є підвидом останнього, то доцільно виділити і його. Отже, фінансовий контроль необхідно розглядати як самостійну, завершену правову форму діяльності суб’єктів фінансового контролю.
3. Необхідність дотримання законності та державної дисципліни в діяльності органів фінансового контролю та здійснення її за встановленими нормативно-правовими актами правилами, свідчить про те, що діяльність органів фінансового контролю повинна здійснюватися в процесуальній формі.
4. Процесуальні фінансово-контрольні норми регулюють відносини як по здійсненню фінансового контролю, так і по застосуванню контролюючими суб’єктами юридичних санкцій за наслідками виявлених в процесі такого контролю фінансових або адміністративних правопорушень.
5. Існування процесуальних фінансово-контрольних норм викликано необхідністю реалізації матеріальних фінансово-контрольних норм. Вони наділені самостійністю по відношенню до останніх і регулюють порядок проведення контрольних дій під час здійснення фінансового контролю.
6. Відокремленість процесуальних фінансово-контрольних норм та необхідність детальної регламентації правовими нормами фінансово-контрольних відносин, вказують на необхідність виділення в рамках галузі фінансового права сукупності норм, які регулюють однорідну групу фінансових правовідносин і становлять фінансово-контрольний процес як інститут фінансового права з притаманними йому предметом і методом правового регулювання.
7. Предметом фінансово-контрольного процесу виступають фінансово-правові відносини, пов’язані з плануванням контрольних заходів, їх проведенням, узагальненням результатів, прийняттям рішень за наслідками їх проведення, здійсненням контролю за виконанням рішення прийнятого за наслідками проведеного контролю, проведенням повторного фінансового контролю, оскарженням актів і дій органів фінансового контролю та деякі інші. Фінансово-контрольний процес побудований на владних відносинах, що передбачають взаємовідносини між контролюючими і підконтрольними суб’єктами на основі імперативного методу.
8. Поняття “процес” і “процедура” співвідносяться як загальне і особливе. Під фінансово-контрольною процедурою слід розуміти сукупність контрольних дій здійснюваних в рамках окремої стадії процесу фінансового контролю і спрямованих на досягнення конкретних її завдань.
9. Проаналізувавши визначені наукою ознаки юрисдикційних процесів, автор пропонує визначити наступні ознаки і процесу фінансового контролю як самостійного виду правової діяльності:
– це діяльність пов’язана з використанням наданих органам фінансового контролю повноважень по перевірці дотримання господарюючими суб’єктами фінансово-правових норм, а в разі виявлення факту порушення, застосування заходів впливу. Це специфічна правова форма діяльності, що спрямована на перевірку дотримання положень нормативно-правових актів, а в разі виявлення порушень накладення стягнень. Отже, юрисдикційна діяльність це лише частина контрольної діяльності, що реалізується при необхідності;
– відбувається за участю уповноважених на те державних органів, а інколи і недержавних організацій. Нормативно-правові акти, що визначають правовий статус контролюючих органів, закріплюють їх завдання, функції, права, коло підконтрольних їм суб’єктів та інше;
– виражається у вчиненні операцій з нормами права. Посадові особи органів фінансового контролю безпосередньо використовують норми права при здійсненні контрольних заходів;
– результати оформляються офіційними документами, що приймаються в рамках компетенції контролюючих органів та у відповідності до положень нормативно-правових актів;
– направлений на створення умов діяльності суб’єктів фінансового контролю, а також формування впевненості в досягненні поставлених цілей, забезпечення стабільності і надійності, як для контролюючих суб’єктів, так і для суб’єктів господарювання, під час виникнення між ними фінансово-контрольних правовідносин;
– здійснюється з використанням відповідних методів, прийомів і способів;
– представлений не просто як сукупність дій, а як система впорядкованих дій, що здійснюються в рамках стадій;
– в його межах реалізуються владні повноваження органів фінансового контролю.
10. Процес фінансового контролю необхідно розглядати як впорядковану в рамках чинного законодавства і підпорядковану загальним правилам, діяльність органів фінансового контролю спрямовану на перевірку дотримання фінансово-правових норм підконтрольними суб’єктами за допомогою спеціальних методичних прийомів і способів та фіксацією відповідних результатів у офіційних документах з наступним вжиттям заходів впливу до порушників.
11. Для процесу фінансового контролю особливим є те, що процесуальні фінансово-контрольні норми регулюють порядок застосування як диспозицій, гіпотез так і санкцій матеріальних фінансово-контрольних норм органами фінансового контролю. Тим самим доводиться своєрідність і самостійність процесу фінансового контролю.
12. Процес фінансового контролю розглядається в двох аспектах:
а) як інститут фінансового права,
б) як врегульована в рамках процесуальних фінансово-контрольних норм діяльність органів фінансового контролю по проведенню фінансового контролю.
13. На жаль, велика кількість відомчих нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення фінансового контролю ускладнює вироблення єдиного процесу фінансового контролю. Доцільно замінити їх єдиним нормативно-правовим актом, який охоплюватиме весь процес фінансового контролю, від початку до завершення.
14. З аналізу Стандартів державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна, затверджених наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, можна зробити висновок, що в них закріплені основні положення окремих стадій процесу фінансового контролю. А тому, єдиним процесуальним нормативно-правовим актом повинні стати Стандарти державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.
15. Стандартизація фінансового контролю є важливим кроком до вироблення єдиних норм і правил його проведення, що є необхідним для процесу фінансового контролю.
16. Відсутність закріпленої в нормативно-правових актах сукупності контрольних дій, які здійснюються на кожній стадії процесу фінансового контролю, є причиною правопорушень, що виникають під час проведення фінансового контролю.
17. Система контрольних дій, що здійснюються в процесі фінансового контролю потребує послідовності та правового врегулювання. Якщо будуть чітко визначені межі кожної стадії процесу фінансового контролю, то невиконання хоча б однієї з контрольних дій стане перешкодою для виконання дій наступної стадії.
18. Стадія процесу фінансового контролю – відносно самостійна частина контрольної діяльності, що має конкретне завдання та реалізується через виконання контрольних процедур і направлена на досягнення результату процесу фінансового контролю. Стадія процесу фінансового контролю включає в себе сукупність процедурних дій, які визначають порядок реалізації повноважень контролюючими суб’єктами.
19. Основними ознаками стадій процесу фінансового контролю є:
а) конкретне завдання на виконання якого направлена окрема стадія,
б) система юридичних фактів на підставі яких виникають, змінюються і припиняються дії на кожній стадії,
в) склад суб’єктів (учасників), за участю яких відбувається реалізація контрольних повноважень на стадії,
г) система контрольних дій, що здійснюються на кожній стадії,
д) закріплення інформації на кожній стадії у відповідних документах.
20. На основі аналізу конкретних дій, що здійснюються в процесі фінансового контролю, автор пропонує наступну класифікацію стадій процесу фінансового контролю:
До основних стадій належать:
1) планово-підготовча;
2) встановлення фактичних обставин справи та узагальнення результатів;
3) підготовка та прийняття рішення за результатами контролю;
4) контроль виконання рішення прийнятого за результатами контролю.
До додаткових стадій належать:
1) оскарження дій (бездіяльності) та рішень органів фінансового контролю;
2) проведення повторного контролю.
21. Для включення підконтрольного суб’єкта до планів контрольних заходів необхідно дотримуватися принципу періодичності. Проте, при цьому, на першому плані обов’язково повинні враховуватися і такі критерії, як обсяг коштів та показники ризику.
22. Необхідно розрізняти поняття “метод” і “методичні прийоми” фінансового контролю. Метод фінансово контролю представляє собою підхід до вивчення питань діяльності підконтрольного суб’єкта. Методичні прийоми фінансового контролю – це механізм дослідження об’єкта. Їх вибір та застосування в процесі фінансового контролю здійснюється в залежності від поставлених завдань контрольного заходу.
23. Акт контролю не повинен перетворюватися на механічне додавання один до одного актів та довідок, складених членами контрольної групи, обтяжуватися повторами, зайвою несуттєвою інформацією, нелогічністю викладу та нечіткістю висновків. Автор вважає, що, насьогодні, акт контролю повинен встановлювати обставин, при яких були вчинені виявлені порушення. Це позитивно вплине на розробку необхідних пропозицій та прийняття рішень за результатами контролю, а також усунення причин, що сприяли вчиненню порушень. А встановлення осіб винних у виявлених порушеннях та розміру заподіяної шкоди необхідно для притягнення до відповідальності та відшкодування заподіяної шкоди.
24. Запровадження попереднього ознайомлення з актом контролю начальника відділу (управління) структурного підрозділу, посадові особи якого проводили контроль, дає можливість оцінити повноту та якість роботи контрольної групи, встановити достатність розкриття питань проведеного контрольного заходу та необхідність їх доопрацювання.
25. В законодавстві необхідно закріпити положення, яке стосуватиметься виконання рішень органів фінансового контролю, у випадку подання на них скарги підконтрольним суб’єктом. Встановлення єдиного порядку щодо зупинення виконання рішення до розгляду скарги дозволить уникнути ситуацій з поверненням сплачених сум, у випадку розгляду скарги на користь суб’єкта господарювання.
26. Законність у сфері фінансово-контрольних правовідносин не слід зводити лише до окремо взятого принципу, що полягає в точному і неухильному дотримання законів та підзаконних нормативно-правових актів всіма учасниками контрольного процесу, як органами державної влади, що здійснюють фінансовий контроль, так і суб’єктами господарювання, діяльність яких перевіряється. Законність включає в себе і впевненість суб’єкта господарювання у невтручанні в його діяльність, а також можливість захисту своїх прав та законних інтересів.
27. Порушення законності або її дотримання не зводиться лише до відповідності або невідповідності закону конкретних дій. Порушенням законності слід вважати не тільки невиконання законів, але і порушення механізму забезпечення правильного і неухильного застосування законів та створених для цього необхідних умов та гарантій.
28. Режим законності у сфері фінансового контролю підтримується за умови виконання вимог:
– забезпечення верховенства закону в діяльності всіх органів фінансового контролю;
– постійного нагляду з боку органів прокуратури та вищестоящих контролюючих органів;
– рівності всіх підконтрольних суб’єктів перед законом;
– невідворотності відповідальності за вчинені правопорушення, за умови доцільної диференціації примусових заходів;
– недопустимості протиставлення режиму законності та доцільності чинних нормативно-правових актів;
– взаємозалежності законності і правової культури.
29. Гарантії контрольно-процесуальної діяльності направлені на створення умов для діяльності суб’єктів контрольного процесу, а також формування в них впевненості в досягненні поставленої мети, забезпечують належну стабільність і надійність, як для суб’єктів фінансового контролю, так і для господарюючих суб’єктів під час виникнення між ними фінансово-контрольних відносин.
30. Гарантії контрольно-процесуальної діяльності можна поділити:
1) гарантії контролюючих суб’єктів (закріплення в законодавстві правового статусу суб’єктів фінансового контролю та чітка регламентація їх контрольно-процесуальної діяльності; здійснення контрольної функції спеціально уповноваженими на те органами; встановлення юридичної відповідальності за неналежне здійснення контрольної діяльності; відповідальність за достовірність результатів фінансового контролю; матеріально-технічне забезпечення; відповідальність за протидію суб’єктам фінансового контролю під час виконання ними своїх обов’язків);
2) гарантії підконтрольних суб’єктів (право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність контролюючих суб’єктів; невтручання в їх господарську діяльність з боку органів фінансового контролю та не порушення нормального режиму роботи).
31. Для посилення ролі гарантій у зміцненні законності необхідно закріпити перелік органів фінансового контролю, чітко визначити функції та повноваження, щоб уникнути дублювання в їх діяльності, визначити порядок проведення фінансового контролю. З нормативно-правових актів необхідно виключити дублювання по-різному врегульованих однотипних контрольних дій.
32. Оскільки фінансовий контроль повинен здійснюватися спеціально уповноваженими на це органами, то процедура добору кадрів повинна бути ретельно регламентована та законодавчо закріплена.
33. Гарантії фінансового контролю можна використовувати як засоби усунення перешкод своєчасному і правильному його здійсненню, а також як засоби забезпечення стабільності правового статусу учасників контрольного процесу.
34. Забезпечення законності залежить від встановленого порядку діяльності органів фінансового контролю, який здійснюється з цією метою в процесуальній формі. Процес фінансового контролю виступає гарантією ефективності контрольної діяльності та правильного застосування норм права, а в зв’язку з цим підвищення ефективності правового регулювання.
35. Контрольно-процесуальна форма забезпечує злагодженість, впорядкованість і точність вчинюваних під час здійснення фінансового контролю дій за рахунок вироблення відповідного порядку здійснення органами фінансового контролю своїх повноважень.
36. Процес фінансового контролю окреслюється рамками контрольно-процесуальних норм в яких містяться вимоги до дій учасників контрольного процесу, визначаються способи досягнення поставлених задач, передбачаються небажані наслідки для правопорушників контрольного процесу. Контрольно-процесуальні норми організовують та впорядковують практичну реалізацію контролюючими органами свої повноважень. Процес фінансового контролю спрямований на недопущення будь-якої самодіяльності посадових осіб, оскільки їх дії чітко визначені і врегульовані нормами права.
37. Контрольно-процесуальна форма – це не самі норми права, не саме право, а умови для повного, усестороннього і об’єктивного здійснення фінансового контролю.
38. Основними перевагами процесу фінансового контролю є: 1) забезпечення організованості та впорядкованості діяльності органів фінансового контролю; 2) посилення узгодженості в діях контролюючих суб’єктів; 3) створення порядку в проведенні контрольних заходів; 4) посилення контролю за діяльністю контролюючих суб’єктів з боку підконтрольних суб’єктів та наглядових органів; 5) підвищення відповідальності за неухильне виконання нормативно-правових актів, що регулюють порядок здійснення фінансового контролю.
39. Потребують внесення відповідних змін і доповнень проект Закону України “Про фінансовий контроль” та інші нормативно-правові акти. В них необхідно:
1) в проекті Закону України “Про фінансовий контроль” необхідно закріпити:
– поняття процесу фінансового контролю та його стадій, основних засад здійснення, а також визначити органи, які уповноважені приймати норми, що регулюють положення процесу фінансового контролю;
– правовий статус вищого органу фінансового контролю;
– відповідальність посадових осіб органів фінансового контролю за неналежну підготовку та проведення контрольних заходів (в тому числі, за недостатню ефективність роботи, зайві витрати на проведення перевірок, недостатню концентрацію зусиль на вирішенні питань про ефективність тих чи інших рішень), неналежне їх оформлення або відсутність офіційних документів, що надають право проводити контроль; відповідальність у разі виявлення фактів затягування проведення контрольних дій в процесі фінансового контролю, що наступає у формі оголошення догани, депремійовання, затримки присвоєння рангу. А за повторні порушення, що мали місце в діях посадових осіб органів фінансового контролю на протязі календарного року, у формі пониження в посаді або штрафу.
– поняття методу, методичних прийомів фінансового контролю та їх види;
– перелік органів, які уповноважені застосовувати фінансові санкції за порушення фінансового законодавства та перелік фінансово-правових санкцій. Це, в свою чергу, сприятиме чіткому їх застосуванню;
2) в Стандартах державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна необхідно закріпити:
– форми документів, що складаються за результатами фінансового контролю та визначити випадки їх прийняття; розробити і затвердити типову форму акта (довідки) для окремих видів контролю, який повинен складатися з трьох основних частин: вступної, описової, висновку та додатків;
– термін складання акта контролю за три дні до його закінчення;
– вичерпний перелік підстав проведення повторного контролю, який можливий лише за ініціативи вищестоящого контролюючого органу;
– форми контролю за виконанням рішень прийнятих за результатами його проведення, а також встановити заходи юридичної відповідальності для суб’єктів господарювання, які несвоєчасно або неналежно звітують органам фінансового контролю про виконання рішень;
– норму, яка заборонятиме проведення контрольних заходів без належно оформлених посадовою особою органів фінансового контролю документів;
3) в Законі України “Про Рахункову палату” необхідно розшити права Рахункової палати у сфері фінансового контролю, надати їй більше самостійності під час планування контрольних заходів, застосуванні заходів примусу;
4) Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” необхідно доповнити наступним змістом: службові особи органів державної контрольно-ревізійної служби притягаються і до матеріальної та дисциплінарної відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Характеристика джерела Найменування
Монографії (один, два або три автори)

П’ять та більше авторів

Перекладні видання

Збірки наукових праць

Словники

Складові частини збірника

Складові частини журналу

Енциклопедії

Тези доповідей

Іноземні видання:
а) література

б) нормативні акти

Дисертації

Автореферати дисертацій

Нормативні акти України

Листи органів влади

Матеріали практики контрольних органів 1. Абрамов С.Н. Советский гражданский процесс: Учебник. – М.: Госюриздат, 1952. – 420 с.
2. Айвозян Г.А. Правовые основы организации и деятельности финансовых органов в СССР. – Ереван: Изд-во Ан Армянской ССР, 1978. – 143 с.
3. Александров Н.Г. Законность и правоотношения в советском обществе. – М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
4. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Юрид. лит., 1966. – 187 с.
5. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права. Курс лекций. Вып.2. – Свердловск: Средне-Уральское кн. изд., 1964. – 226 с.
6. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права. Курс лекций. Вып.1. – Свердловск: Средне-Уральское кн. изд., 1963. – 265 с.
7. Алексеев С.С. Общая теория права. Курс в двух томах. Т. 1. – М.: Юрид. лит., 1981. – 360 с.
8. Алексеев С.С. Общая теория права. Курс в двух томах. Т. 2. – М.: Юрид. лит., 1982. – 360 с.
9. Алексеев С.С. Общая теория социалистического права. Курс лекций. Вып. 4. – Свердловск: Средне-Уральское кн. изд., 1966. – 203 с.
10. Алексеев С.С. Общие теоретические проблемы системы советского права. – Москва: Госюриздат, 1961. – 187 с.
11. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Курс лекций. Т.1. – Свердловск, 1972. – 396 с.
12. Алексеев С.С. Проблемы теории права. Курс лекций. Т.2. – Свердловск, 1973. – 401 с.
13. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе. – М.: Юрид. лит., 1971. – 223 с.
14. Алексеев С.С. Структура советского права. – М.: Юрид. лит., 1975. – 263 с.
15. Альский А.О. Задачи и методы финансового контроля. – М.: Госюриздат, 1925. – 32 с.
16. Андреев И.А. Финансовый контроль в СССР. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1974. – 199 с.
17. Анисимов А.А. Финансовый контроль в капиталистических странах. – М.: Финансы, 1966. – 100 с.
18. Атаманчук Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования. – М.: Юрид. лит., 1975. – 240 с.
19. Бабаев В.К. Советское право как логическая система: Учеб. пособие. – М.: Академия МВД СССР, 1978. – 211 с.
20. Базылев Б.Т. Ответственность в советском праве: Пособие. – Красноярск, 1977. – 72 с.
21. Базылев Б.Т. Юридическая ответственность: Теоретические вопросы. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1985. – 119 с.
22. Байтин М.И. Сущность и основные функции социалистического государства. – Саратов: Изд-во при Саратовском госуд. ун-те, 1979. – 302 с.
23. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации). – М.: Юрид. лит., 1976. – 198 с.
24. Бачило И.Л., Шорина Е.В. Ответственность в управлении. – М.: Знание, 1983. – 64 с.
25. Бекерская Д.А. Финансовое право: (Учеб.-метод. рекомендации). – Одесса: Астропринт, 1999. – 69 с.
26. Белобжецкий И.А. Финансово-хозяйственный контроль в управлении экономики. – М.: Финансы, 1979. – 160 с.
27. Белобжецкий И.А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 256 с.
28. Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельском хозяйстве: Учебник. – 2-е изд., перер. и доп. – М.: Статистика, 1981. – 312 с.
29. Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. – М.: Статистика, 1976. – 360 с.
30. Белуха Н.Т. Теория финансово-хозяйственного контроля: Учебник. – К.: Выща шк., 1990. – 279 с.
31. Бельский К.С. Финансовое право. – М.: Юрист, 1994. – 208 с.
32. Бельский К.С. Финансовое право: наука, история, библиография. – М.: Юрист, 1995. – 208 с.
33. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. – К.: Вища школа, 1994. – 364 с.
34. Боброва Н.А. Гарантии реализации государственно-правовых норм. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1984. – 163 с.
35. Боброва Н.А., Зражевская Т.Д. Ответственность в системе гарантий конституционных норм: государственно-правовой аспект. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1985. – 154 с.
36. Бобыр С.И. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности промышленных предприятий. – М.: Высшая школа, 1975. – 392 с.
37. Боннер А.Т. Законность и справедливость в правоприменительной деятельности. – М.: Российское право, 1992. – 320 с.
38. Боннер А.Т. Принцип законности в советском гражданском процессе: Учебное пособие. / ВЮЗИ. – М., 1989. – 80 с.
39. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность. (Очерк теории). – М.: Юрид. лит., 1976. – 215 с.
40. Бурцев В.В. Государственный финансовый контроль: методология и организация. – М.: Информационно-внедренческий центр “Маркетинг”, 2000. – 392 с.
41. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512 с.
42. Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник. / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 544 с.
43. Бутынец Ф.Ф. Внутриведомственный контроль в новых условиях. – К., 1973. – 88 с.
44. Бутынец Ф.Ф. Организация и проведения ревизий в сельскохозяйственных предприятиях. – М.: Статистика, 1976. – 111 с.
45. Васильев П.Г., Ширкевич Н.А. Финансовый контроль в СССР. – М., 1960. – 34 с.
46. Видяпин В.И., Барсукова И.В. Теория финансово-хозяйственного контроля. – М.: МИНХ, 1988. – 166 с.
47. Вознесенский Э.А. Финансовый контроль в СССР. – М.: Юрид. лит., 1973 – 134 с.
48. Вопленко Н.Н. Реализация права: Учебное пособие. / Волгоградский госуд. ун-т. – Волгоград: Изд-во Волгоградского ун-та, 2001. – 46 с.
49. Вопленко Н.Н. Социалистическая законность и применение права. / Под ред. М.И. Байтина. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1983. – 184 с.
50. Воронова Л.К., Мартьянов И.В. Советское финансовое право. – К.: “Вища школа”, 1983. – 240 с.
51. Горшенев В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 256 с.
52. Горшенев В.М., Шахов И.Б. Контроль как правовая форма деятельности. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
53. Грачева Е.Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контролю. – М.: Юриспруденция, 2000. – 192 с.
54. Грачева Е.Ю., Куфакова Н.А., Пепеляев С.Г. Финансовое право России. – М.: ТЕИС, 1995. – 231 с.
55. Данилевский Ю.А., Мезенцева Т.М. Финансовый контроль в отраслях народного хозяйства при различных формах собственности. – М.: Финансы и статистика, 1992. – 136 с.
56. Дейнеко О.А. Наука управления в СРСР. – М.: Экономика, 1967. – 64 с.
57. Дюрягин И.Я. Применение норм советского права. Теоретические вопросы. – Свердловск: Средне-Уральское кн. изд., 1973. – 248 с.
58. Евзин З.П. Бюджетный контроль и государственная ответственность. – Л.: Наука и школа, 1988. – 342 с.
59. Емельянов А.С. Финансовое право России. – М.: “Бынина”, 2002. – 386 с.
60. Жуков В.А., Опенышев С.П. Государственный финансовый контроль. – М., 1999. – 383 с.
61. Журко В.Ф., Ястребов В.Б. Внутриведомственный контроль и социалистическая собственность. – М.: Финансы, 1980. – 192 с.
62. Иткин Ю.М. Организация финансового контроля в переходной период к рыночной экономике. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 160 с.
63. Каленський М.М., Стефанюк І.Б. Контрольно-ревізійна служба – суб’єкт державного фінансового контролю підприємницької діяльності. – К.: Ін-т рег. досл. НАН України, 2001. – 203 с.
64. Калюга Є.В. Фінансово-господарський контроль в системі управління. – К.: Ніка-Центр, 2002. – 360 с.
65. Карасева М.В. Финансовое право. Общая часть: Учебник. – М.: Юрист, 1999. – 256 с.
66. Карауш М.И. Ревизия в отраслях народного хозяйства. – М.: Финансы и статистика, 1984. – 272 с.
67. Качалина Л.Н. Пути совершенствования технологии процесса управления. – М.: Знание, 1973. – 40 с.
68. Котляревский А.С. Финансовое право СССР. – Л.: Государственное издательство, 1926. – 157 с.
69. Кочерин Е.А. Контроль в процессе управления предприятием. – М.: Знание, 1986. – 64 с.
70. Кочерин Е.А. Контроль как функция управления. – М.: Знание, 1982. – 64 с.
71. Кочерин Е.А. Основы государственного и управленческого контроля. – М.: Информационно-издательский дом “Филинъ”, 2000. – 378 с.
72. Крамаровский Л.М. Ревизия и контроль: Учебник. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 300 с.
73. Краснов Н.И., Иконицкая И.А. Процессуальные вопросы советского земельного права. – М.: Наука, 1975. – 151 с.
74. Крисюк В.І., Каленський М.М., Юрченко О.В. Ревізія і контроль в установах і організаціях бюджетної сфери: Навчальний посібник. – К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджменту і бізнесу, 1999. – 125 с.
75. Кутузов Г.А. Организация и техника контрольно-ревизионной работы. – М.: Госфиниздат, 1946. – 64 с.
76. Кутузов Г.А. Ревизионная работа в финансовых органах. – М.: Госфиниздат, 1958. – 196 с.
77. Лазарев В.В. Применение советского права. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1972. – 200 с.
78. Лазарев В.В. Проблемы в праве и пути их устранения. – М.: Юрид. лит., 1974. – 184 с.
79. Лазарев В.В. Эффективность правоприменительных актов (вопросы теории). – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1975. – 207 с.
80. Лебедев В.А. Финансовое право. Лекции. Т. 1. – СПб.: Типолитография А.М. Вольфа, 1882. – 725 с.
81. Лукьянова Е.Г. Теория процессуального права. – М.: НОРМА, 2003. – 234 с.
82. Лунев А.Е. Обеспечение законности в советском государственном управлении. – М.: Юрид. лит., 1963. – 158 с.
83. Лучин В.О. Процессуальные нормы в советском государственном праве. – М.: Юрид. лит., 1976. – 168 с.
84. Лябис А.А. Ревизия работы местных финансовых органов по составлению и исполнению бюджета. – М.: Финансы и статистика, 1981. – 64 с.
85. Максименко Г.Д. Внутриведомственный финансовый контроль. – М.: Финансы и статистика, 1981. – 78 с.
86. Мандрица В.М. Финансовое право: Учебник. – Ростов н/Д.: Феникс, 2003. – 352 с.
87. Мартынов С.Д. Профессионалы в управлении. – Л.: Лениниздат, 1991. – 144 с.
88. Мацкевичюс И.С., Лакис В.И. Ревизия в системе экономического контроля. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 224 с.
89. Мелихова Л.В. Финансовое право: Учебник. – М.: Издательско-торговый центр “Маркетинг”, 2001. – 238 с.
90. Мельников Ю.И. Природа и содержание норм процессуального права в социалистическом обществе: Учебное пособие. / Под ред. Горшенева В.М. – Ярославль: ЯГУ, 1976. – 116 с.
91. Митрофанов В.М. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности предприятия. – 2-е изд., перер. и допол. – М.: Финансы, 1971. – 280 с.
92. Наринский А.С., Гаджиев Н.Г. Контроль в условиях рыночной экономики. – М.: Финансы и статистика, 1994. – 176 с.
93. Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм. – М.: Госюриздат, 1960. – 511 с.
94. Ногина О.А. Налоговый контроль: Вопросы теории. – СПб.: Питер, 2002. – 160 с.
95. Омаров А.М. Социальное управление. Некоторые вопросы теории и практики. – М.: Мысль, 1980. – 269 с.
96. Онищенко В.А. Податковий контроль (основи організації). – К.: Ред. журн. “Вісник державної податкової служби України”, 2002. – 432 с.
97. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
98. Основин В.С. На страже общественного порядка. – М.: Госюриздат, 1961. – 58 с.
99. Основин В.С. Нормы советского государственного права. – М.: Госюриздат, 1963. – 110 с.
100. Основин В.С. Основы науки социального управления. – Воронеж: Изд. Воронежского ун-та, 1971. – 260 с.
101. Остапенко Ю.С. Внутриведомственный финансовый контроль. – М.: Финансы, 1975. – 110 с.
102. Остапенко Ю.С. Ревизия финансово-хозяйственной деятельности предприятий и организаций. – Таллин: Валгус, 1973. – 125 с.
103. Пауль А.Г. Процессуальные нормы бюджетного права. / Под ред. М.В. Карасевой. – СПб.: Питер, 2003. – 208 с.
104. Погосян Н.Д. Счетная палата Российской Федерации. – М.: Юристъ, 1998. – 304 с.
105. Понтович Э.Э. Казна и контроль. Государственно-правовая характеристика финансового контроля. – М., 1927. – 400 с.
106. Понтович Э.Э. Финансовый контроль. – Ленинград, 1928. – 58 с.
107. Поролло Е.В. Налоговый контроль: формы и методы проверок. – Ростов-на-Дону: Гардарика, 1996. – 279 с.
108. Протасов В.Н. Основы общеправовой процессуальной теории. – М.: Юрид. лит., 1991. – 144 с.
109. Протасов В.Н. Юридическая процедура. – М.: Юрид. лит., 1991. – 80 с.
110. Ровинский Е.А. Основные вопросы теории советского финансового права. – М.: Госюриздат, 1960. – 194 с.
111. Ровинский Н.Н. Финансовый контроль в СРСР. – М.: Госфиниздат, 1947. – 242 с.
112. Рогожин А.И. Процессуальное право УССР в период военной интервенции и гражданской войны. – Х., 1966. – 40 с.
113. Родионова В.М., Шлейников В.И. Финансовый контроль: Учебник. – М.: ИД ФБК – Пресс, 2002. – 320 с.
114. Рябчиков М.П. Контроль финансово-хозяйственной деятельности на промышленных предприятиях. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 160 с.
115. Рязановский В.А. Единство процесса. – М., 1996. – 74 с.
116. Савченко Л.А. Правовий статус Рахункової палати України: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2002. – 131 с.
117. Савченко Л.А. Правові проблеми фінансового контролю в Україні: Монографія. – Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2001. – 407 с.
118. Самощенко И.С. Охрана режима законности Советским государством. (Правоохранительная деятельность Советского государства – метод обеспечения социалистической законности). – М.: Госюриздат, 1960. – 200 с.
119. Сорокин В.Д. Правовое регулирование: Предмет, метод, процесс (макроуровень). – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2003. – 661 с.
120. Стефанюк І.Б., Процишин А.А., Луцишин М.Г., Рубай Я.А. Контрольно-ревізійна діяльність підрозділів КРУ: предмет, методика і організація контролю. – Львів , 1997. – 198 с.
121. Строгович М.С. Основные вопросы советской социалистической законности. – М.: Госюриздат, 1959. – 64 с.
122. Строгович М.С. Социалистическая законность – незыблемый принцип нашей общественной жизни. – М.: Знание, 1969. – 46 с.
123. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления. (Проблемы надведомственного контроля). – М.: Юрид. лит., 1974. – 159 с.
124. Тадевосян В.С. Социалистическая законность – конституционный принцип деятельности государственных органов и должностных лиц. – М.: о-во “Знание” РСФСР, 1979. – 32 с.
125. Тадевосян В.С. Укрепление социалистической законности в народном хозяйстве. – М.: Наука, 1980. – 173 с.
126. Тихомиров Ю.А. Управленческое решение. – М.: Наука, 1972. – 288 с.
127. Трофимова З.В. Теория государства и права: Учеб. пособ. для студ. и учащихся. – Донецк: ООО ПКФ “БАО”, 2004. – 176 с.
128. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник. – 4-те вид., стер. – К.: Знання – Прес, 2002. – 253 с.
129. Фирулин И.В. Финансовый контроль в системе управления рыночной экономики. – Самара, 1996. – 80 с.
130. Фленов С.И. Организация и методика ревизий финансово-хозяйственной деятельности объединений (предприятий). – М.: Финансы и статистика, 1987. – 334 с.
131. Худяков А.И. Финансовое право Республики Казахстан: общая часть. – Алматы: Каржы-Каражат, 1995. – 244 с.
132. Царьова Л.К. Організаційно-правові основи фінансового контролю в Україні: Навчально-методичний посібник. – Одеса: Юрид. літ., 1999. – 80 с.
133. Цыпкин С.Д. Финансово-правовые институты, их роль в совершенствовании финансовой деятельности Советского государства. – М.: Издательство Московского ун-та, 1983. – 80 с.
134. Черноморд П.В. Организация и проведение ревизий. – 2-е изд., перер. и доп. – М.: Финансы и статистика, 1985. – 158 с.
135. Чечина Н.А. Воспитательная функция советского гражданского процессуального права. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1972. – 112 с.
136. Чечина Н.А. Гражданские процессуальные отношения. – Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1962. – 68 с.
137. Шевчук В.О. Контроль господарських систем в суспільстві з перехідною економікою (Проблеми теорії, організації, методології). – К.: Київський державний торговельно-економічний університет, 1998. – 370 с.
138. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР. – М.: Наука, 1981. – 301 с.
139. Шорина Е.В. Контроль и проверка исполнения – важные средства укрепления государственной дисциплины. – М.: о-во “Знани