Єлєазаров Олександр Петрович. Правове регулювання безготівкових розрахунків в Україні

Краткое описание

Єлєазаров Олександр Петрович. Правове регулювання безготівкових розрахунків в Україні.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Класич. приват. ун-т. - Запоріжжя, 2015.- 204 с.

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЄЛЄАЗАРОВ Олександр Петрович

УДК 347.734

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Апаров Андрій Миколайович,
кандидат юридичних наук, доцент

Запоріжжя – 2014

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 10
1.1. Гроші та грошовий обіг як фінансово-правові категорії 10
1.2. Сутність та розвиток безготівкових розрахунків в Україні 33
1.3. Еволюція правового регулювання безготівкових розрахунків 57
Висновки до розділу 1 78
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
У СФЕРІ ЗДІЙСНЕННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ 83
2.1. Правове регулювання платіжної системи вУкраїні 83
2.2. Форми безготівкових розрахунків в Україні 99
Висновки до розділу 2 120
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ В УКРАЇНІ 122
3.1. Безготівкові грошові кошти
як об’єкт фінансово-правового регулювання 122
3.2. Фінансово-правовий порядок здійснення операцій
за банківськими рахунками 130
3.3. Фінансово-правове регулювання діяльності банків
при здійсненні безготівкових розрахунків 151
Висновки до розділу 3 174
ВИСНОВКИ 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 185

ВСТУП

Актуальність теми. Грошова система є основною конструкцією всього фінансового господарства та фінансової системи будь-якої держави. У сучасних умовах забезпечення публічного управління, яке виступає основною метою й функцією фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, здійснюється виключно в грошовій формі. Тому саме чітке функціонування грошової системи є запорукою ефективності бюджетної, податкової та кредитно-банківської політики будь-якої держави. На сьогодні не викликає заперечень надзвичайна небезпечність для сталого розвитку держави та суспільства науково не обґрунтованої реалізації грошової політики. Недостатньо економічно продумана, а головне здійснювана за відсутності дієвого юридичного регуляторного й контролюючого механізму грошова політика, як показує досвід України та багатьох зарубіжних держав, завжди призводить до розладу національної фінансової системи.
Специфіка безготівкових розрахунків полягає в тому, що вони при правильно сформованому фінансово-правовому механізмі їх організації сприяють прискоренню обігу грошей, що завжди забезпечує підвищення ефективності економіки, здешевлення банківського кредитування, розвитку інвестицій у реальний сектор. Більшість розвинутих країн вживає різноманітних правових заходів для подальшого збільшення питомої ваги безготівкових розрахунків у платіжній системі, скорочення готівкового обігу за рахунок розвитку електронних і карткових платежів, оскільки це приводить до скорочення державних витрат на забезпечення функціонування фінансової системи й публічних видатків бюджетів.
Водночас в умовах перехідної економіки й ринкових трансформацій надзвичайної небезпеки набуває відомий зворотний бік безготівкових розрахунків. За відсутності чіткої системи фінансово-правового регулювання й ефективного механізму контролю за формами безготівкових розрахунків під впливом незалежних від волі законодавця економічних законів неминуче відбувається так звана “прихована емісія безготівкових грошей”, роздмухування грошової маси в державі призводить до підвищення рівня інфляції, зниження стійкості банківської системи. Останніми роками в Україні очевидними стали недоліки сучасної моделі правового регулювання грошового обігу, коли чинне законодавство, по суті, містить лише найзагальніші, рамкові параметри національної системи розрахунків, а конкретне регулювання за відсутності чіткої концепції розвитку грошової та платіжної систем здійснюється на підзаконному рівні методом спроб і помилок. При цьому в умовах “розрахункової монополії” Національного банку України, коли конкретне правове регулювання порядку здійснення безготівкових розрахунків здійснюється, по суті, виключно НБУ, він же виступає й органом контролю за дотриманням розрахункової дисципліни, і водночас більшість розрахунків здійснюються через його розрахункову мережу, порушується один із головних принципів теорії управління, відповідно до якого суб’єкт, що управляє, не повинен встановлювати правила для самого себе.
Значний внесок у розвиток науки фінансового права й питань безготівкових розрахунків зробили такі українські науковці та практики: Є. О. Алісов, Л. К. Воронова, О. П. Гетманець, І. Б. Заверуха, М. П. Кучерявенко, Т. А. Латковська, А. О. Монаєнко, В. В. Нагребельний, О. П. Орлюк, Н. Ю. Пришва, Л. А. Савченко, О. В. Солдатенко, Р. М. Сухий, В. В. Сухонос, В. Д. Чернадчук, Н. Я. Якимчук та ін.
Проте на сьогодні в наукових працях недостатньо уваги приділено дослідженню ознак, що характеризують юридичну природу грошей, й особливостей безготівкових розрахунків; аналізу юридичної природи розрахункових відносин, фінансово-правової природи безготівкових розрахунків, фінансово-правового регулювання діяльності банківських установ.
Актуальність проблеми, недостатнє її висвітлення в науковій літературі, її теоретичне та практичне значення зумовили вибір тими дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Класичного приватного університету “Фінансово-правове регулювання публічних відносин” (номер державної реєстрації 0111U001102). Внесок здобувача полягає в науковому обґрунтуванні та виділенні ознак, що характеризують юридичну природу грошей; удосконаленні понятійного апарату науки фінансового права шляхом визначення категорії грошово-кредитної політики України, грошової системи, грошових розрахунків, визначення розрахункових правовідносин.
Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є визначення сутності безготівкових розрахунків в Україні, особливостей фінансово-правової природи форм безготівкових розрахунків, розвиток фінансово-правового регулювання банківської діяльності у сфері безготівкових розрахунків, розробка нових теоретичних положень і практичних пропозицій щодо розвитку понятійного апарату фінансово-правової науки в Україні.
Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:
– розвинути апарат науки фінансового права шляхом дослідження фінансово-правового інституту безготівкових розрахунків;
– науково обґрунтувати на виокремити фінансово-правові ознаки, що характеризують юридичну природу грошей;
– виявити фінансово-правові особливості грошових розрахунків;
– з’ясувати особливості фінансово-правового регулювання обігу безготівкових грошових коштів;
– визначити критерії фінансово-правового регулювання здійснення безготівкових розрахунків банківськими установами;
– визначити публічно-правові функції банківських установ при здійсненні безготівкових розрахунків.
Об’єкт дослідження – сукупність суспільних відносин, що виникають на підставі фінансово-правових норм та пов’язані із здійсненням безготівкових розрахунків.
Предмет дослідження – правове регулювання безготівкових розрахунків в Україні.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дисертації завдань застосовано загально- та спеціально-наукові методи дослідження, а саме:
– методи аналізу й синтезу – в ході всієї роботи над проблемою, починаючи від добору фактичного матеріалу та аналізу нормативно-правової бази;
– історико-правовий метод – для розгляду нормативно-правової бази щодо здійснення безготівкових розрахунків (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2);
– метод конкретно-історичного аналізу – для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі аналізу особливостей здійснення безготівкових розрахунків (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 3.3);
– формально-логічний і прогностичний методи – для теоретичного узагальнення та розробки пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання безготівкових розрахунків в Україні (підрозділи 3.1–3.3);
– абстрактно-логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.
Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці українських і зарубіжних учених з питань фінансового права та безготівкових розрахунків. Положення й висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів України щодо безготівкових розрахунків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших наукових досліджень, присвячених особливостям здійснення безготівкових розрахунків в Україні, у результаті якого сформульовано низку наукових положень і висновків, що мають елементи новизни, а саме:
вперше:
– науково обґрунтовано та виділено ознаки, що характеризують юридичну природу грошей: особливі знаки, що мають встановлену чинним законодавством України форму; платіжна сила грошових знаків; монопольне право держави на випуск грошових знаків;
удосконалено:
– поняття безготівкових грошей як запису на банківському рахунку в банку, який означає заборгованість банку перед клієнтом – власником рахунку і його право вимоги до банку про виплату певної грошової суми або переказ цієї суми на інший рахунок; право клієнта на отримання готівки;
понятійний апарат науки фінансового права шляхом визначення:
– категорії грошово-кредитної політики України як комплексу заходів державного впливу, прийомів та інструментів, що використовуються Національним банком України для підвищення ефективності державного управління у сфері грошового обігу й розрахунків;
– категорії грошової системи як заснованої на певних принципах системи врегульованих нормами фінансового права суспільних відносин, що складаються у сфері планування, організації й забезпечення здійснення готівкового та безготівкового грошового обігу на території України, яка включає до свого складу грошову одиницю зі своїм найменуванням, види грошових знаків, порядок випуску (емісії) грошових знаків і організацію обігу за допомогою готівки й безготівкових грошей;
– категорії грошових розрахунків як передачі (переказу) грошових коштів у виконання приватно-правових або публічно-правових зобов’язань (обов’язків) грошового характеру, а також передачу (переказ) грошових коштів як предмета угоди;
набуло подальшого розвитку:
– визначення розрахункових правовідносин як урегульованих нормами права грошового обігу суспільних відносин з приводу виконання розпоряджень клієнта банку про здійснення безготівкових розрахунків між організаціями й фізичними особами в процесі економічної та пов’язаної з нею неекономічної діяльності, спрямованих на виконання зобов’язань клієнта, що виникають за різними підставами за допомогою використання банківської платіжної системи з дотриманням спеціальних правил.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що застосування запропонованих напрямів розвитку фінансово-правового інституту безготівкових розрахунків приведе до розвитку різних їх форм, прозорості їх здійснення, покращення системи фінансового моніторингу, діяльності банківських установ. Одержані результати дослідження становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес у:
– науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого розвитку безготівкових розрахунків в Україні;
– правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки й уточнення ряду законодавчих і підзаконних актів з питань безготівкових розрахунків (довідка про впровадження в діяльність Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р.);
– правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дасть змогу вдосконалити діяльність Національного банку України у сфері регулювання безготівкових розрахунків;
– навчальному процесі – результати дослідження можуть бути використані при викладанні таких навчальних дисциплін: “Фінансове право”, “Банківське право” (довідка про впровадження від 22.05.2014 р.
№ 21).
Апробація дисертації. Основні результати дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та круглих столах: “Проблеми теорії фінансового права в сучасний період” (м. Київ, 2013 р.), “Проблеми сучасного адміністративного права” (м. Запоріжжя, 2013 р.), “Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 2013 р.), “Актуальні питання публічного та приватного права” (м. Запоріжжя, 2013 р.), “Актуальні проблеми публічного та приватного права” (м. Запоріжжя, 2014 р.), “Проблеми теорії фінансового права в сучасний період” (м. Київ, 2014 р.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з яких 4 – статті в наукових фахових виданнях, 1 – стаття в іноземному науковому періодичному виданні, 6 – матеріали конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 205 сторінок, з них основний текст – 185 сторінок, список використаних джерел (192 найменування) – 17 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми правового регулювання безготівкових розрахунків в Україні. Отримані в процесі дослідження результати дають змогу сформулювати такі висновки та внести пропозиції, що мають вагоме теоретичне й практичне значення:
1. Визначено, що безготівкові гроші є записом на банківському рахунку в банку, який означає заборгованість банку перед клієнтом – власником рахунку і його право вимоги до банку про виплату певної грошової суми або перерахування цієї суми на інший рахунок; право клієнта на отримання готівки грошей. Визначення такого поняття дасть змогу більш детально розкрити сутність безготівкових грошей, їх фінансово-правову природу та вдосконалити понятійний апарат фінансово-правової науки.
2. Науково обґрунтовано та виокремлено фінансово-правові ознаки, що характеризують юридичну природу грошей. Перша ознака полягає в тому, що гроші є особливими знаками, які мають форму, встановлену законом. Передбачаючи, що оформлені предмети з конкретними знаками тільки на них допускаються як гроші, закон встановлює найменування грошової одиниці та види грошових знаків. На основі монетарного законодавства визначають матеріал, з якого виготовляють монети, їх вагу, розміри, зовнішні ознаки.
За допомогою фінансово-правових норм держава встановлює платіжну силу грошових знаків. Це друга ознака, що характеризує гроші як юридичну категорію. Вказівку на платіжну силу грошових знаків держава здійснює шляхом позначення на кожному грошовому знаку кількості грошових одиниць. Подібне визначення допомагає легко й швидко виміряти вартість будь-якого товару та будь-якої послуги, тобто визначити їх ціну, кількісно порівнювати ціни різних товарів і послуг між собою.
Третьою ознакою, що характеризує гроші як юридичну категорію, є монопольне право держави на випуск грошових знаків. В Україні право на емісію (випуск) грошей, що перебувають в обігу на території всієї країни, реалізується Національним банком України. Інші органи державної влади, тим більше приватні структури, не мають права випускати грошові знаки. Підробка або збут підроблених грошей тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
3. Удосконалено понятійний апарат науки фінансового права шляхом визначення поняття грошово-кредитної політики України як комплексу заходів державного впливу, прийомів та інструментів, що використовуються Національним банком України для підвищення ефективності державного управління у сфері грошового обігу й розрахунків. Визначення цього поняття надасть можливість більш ефективно здійснювати безготівкові розрахунки шляхом якісного контролю за грошовим обігом з боку Національного банку України.
4. Визначено поняття грошової системи як заснованої на певних принципах системи врегульованих нормами фінансового права суспільних відносин, що складаються у сфері планування, організації й забезпечення здійснення готівкового та безготівкового грошового обігу на території України, яка включає до свого складу грошову одиницю зі своїм найменуванням, види грошових знаків, порядок випуску (емісії) грошових знаків і організацію обігу за допомогою готівки та безготівкових грошей. Визначення такого поняття надасть можливість у подальшому більш ефективно розвивати самостійні підсистеми: систему безготівкових розрахунків; систему готівкового обігу; валютну систему.
5. За результатами дослідження під грошовими розрахунками запропоновано розуміти передачу (переказ) грошових коштів у виконання приватно-правових або публічно-правових зобов’язань (обов’язків) грошового характеру, а також передачу (переказ) грошових коштів як предмета угоди. Розуміння такого поняття надасть можливість у подальшому виділити критерії щодо віднесення цієї категорії до фінансово-правового інституту безготівкових розрахунків та визначити публічну природу грошових розрахунків у фінансовому праві.
6. Під розрахунковими правовідносинами запропоновано розуміти врегульовані нормами права грошового обігу суспільні відносини з приводу виконання розпоряджень клієнта банку про здійснення безготівкових розрахунків між організаціями й фізичними особами в процесі економічної та пов’язаної з нею неекономічної діяльності, спрямованих на виконання зобов’язань клієнта, що виникають за різними підставами за допомогою використання банківської платіжної системи з дотриманням спеціальних правил. Детальне визначення цієї категорії дало змогу довести, що розрахункові відносини є об’єктом фінансово-правового регулювання, та визначати множинність правових форм розрахунків відповідно до банківських правил.
7. Обґрунтовано, що тільки фінансово-правове регулювання дає змогу встановити правила обігу безготівкових грошових коштів, що відповідають потребам економіки й суспільства. Безготівкові грошові кошти є результатом відображення готівкових грошових коштів, що емітуються Національним банком України і є його зобов’язаннями з метою технічного забезпечення кредитно-розрахункового, платіжного, казначейського, касового й іншого обслуговування користувачів платіжної системи. Будучи засобом платежу, гроші набувають особливостей обігу, не властивих іншим речам і об’єктам власності, виникають спочатку в момент емісії та супроводжують їх обіг надалі, що й становить центральний предмет фінансово-правового регулювання.
8. Встановлено, що фінансово-правове регулювання діяльності банківських установ при здійсненні безготівкових розрахунків виявляється таким чином: по-перше, банківські установи володіють спеціальною правосуб’єктністю (наділені правом здійснювати банківські операції), їх діяльність підлягає ліцензуванню, у зв’язку із чим при здійсненні банківських операцій (у тому числі безготівкових розрахунків) вони є об’єктами банківського нагляду з боку Національного банку України; по-друге, банк є особливою юридичною особою, яка при здійсненні своєї діяльності, у тому числі у сфері безготівкових розрахунків, наділена різноманітними правами і обов’язками й у зв’язку із цим бере участь у ряді різних за методом правового регулювання відносин. Зокрема, при реалізації контрольних функцій держава наділяє відповідними повноваженнями не лише державні органи, а й окремі категорії господарюючих суб’єктів; по-третє, фінансово-правові акти регулюють не лише обов’язкові вимоги до документального забезпечення розрахункових правовідносин, але також технологію та умови його реалізації.
9. Фінансово-правове регулювання діяльності банківських установ при здійсненні розрахунків встановлене податковим законодавством України, згідно з нормами якого банківська установа зобов’язана відкривати рахунки організаціям, підприємцям тільки при пред’явленні свідоцтва про постановку на облік у податковому органі; повідомляти в податкові органи про відкриття й закриття рахунків клієнтів; здійснювати безспірне списання коштів з рахунків платників податків, а також реалізовувати з метою виконання податкового зобов’язання іноземну валюту, що перебуває на рахунку платника.
10. Суспільні відносини, що виникають між платником податків і державою при виконанні виконанні банківською установою платіжного доручення цього платника податків на списання грошових коштів з його рахунку для сплати податкових платежів, регулюються податковим законодавством. При виконанні функцій з переказу податкових платежів за дорученням клієнта відносини сторін за договором банківського рахунку лежать у площині публічного регулювання, оскільки у банкіських установ виникає обов'язок здійнити переказ таких платежів.
11. Серед публічно-правових функцій банків виділено велику групу операцій, пов’язаних із здійсненням примусового стягнення безготівкових коштів з банківських рахунків. При здійсненні таких операцій застосовують фінансово-правовий метод регулювання розрахункових відносин, оскільки при здійсненні розрахунків “за платіжною вимогою” є присутнім елемент примусу при зверненні стягнення на грошові кошти клієнта. Крім того, важливим аргументом, що підтверджує фінансово-правовий метод регулювання безготівкових розрахунків, є імперативне встановлення черговості платежів. Тому при здійсненні розрахункових операцій з примусового стягнення коштів з банківських рахунків на підставах, встановлених відповідними нормативно-правовими актами, мають місце фінансові правовідносини.
12. Встановлено, що відповідно до цілей свої фінансової політики, а також інших публічних цілей (таких як боротьба з тероризмом, організованою злочинністю, підвищення рівня справляння податків, проведення валютної політики, досягнення інших суспільно значущих цілей), держава покладає на банківські установи ряд публічно-правових функцій, яким кореспондують законодавчо встановлені обов’язки клієнтів цих вимог дотримуватися. Вказані функції покладаються саме на банківські установи, оскільки, будучи учасниками системи грошового обігу, вони мають можливості здійснення фінансового контролю за діяльністю своїх клієнтів і втручання в цю діяльність у випадках, передбачених фінансово-правовими нормами.
Таким чином, банківські установи при виконанні безготівкових розрахункових операцій здійснюють фінансовий контроль своїх клієнтів. Тому банківські установи при здійсненні діяльності у сфері безготівкових розрахунків, разом зі своєю правосуб’єктністю, виступають носіями прав і обов’язків за фінансовими зобов’язаннями, що пов’язують їх з Національним банком України, із здійснення контролю за діями клієнтів у сфері валютного контролю, протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, касової дисципліни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Абрамова М. А. Финансы, денежное обращение и кредит / М. А. Абрамова, Л. С. Александрова. – Москва, 1996. – 310 c.
2. Агафонова Н.В. Поняття банківського права та його співвідношення з банківським законодавством. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України. – 2001.- Вип. 12. – С. 361-366
3. Агафонова Н.В. Правова природа рахунку особи в банку та розрахункових відносин. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України. – 2001.- Вип. 9. – С. 282-290.
4. Агафонова Н.В. Правове регулювання документарних акредитивів. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Спілка юристів України. – 2001. – Вип. 7. – С. 312-319.
5. Аграновский A. B. Правовое регулирование безналичных расчетов в предпринимательской деятельности на территории Российской Федерации / А. В. Аграновский. – Москва, 2005. – С. 4.
6. Алісов Є. О. Теоретичні проблеми правового регулювання грошового обігу в Україні / Є. О. Алісов. – Харків : Фоліо, 2004. – 288 с.
7. Афанасьєв Р. Захист банківської таємниці / Р. Афанасьєв // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 2. – C. 76–83.
8. Банківське право України : навчальний посібник / НБУ ; ред. А. О. Селіванов. – К. : Ін Юре, 2000. – 384 с.
9. Безклубий І.А. Банківські правочини: монографія / Ігор Анатолійович Безклубий. – К.: Ін Юре, 2007. – 455 с.
10. Безклубий І. Поняття безготівкових розрахункових відносин / І. Безклубний, О. Пафік // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 19–22.