Єрмоленко Інна Яківна. Адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень

Краткое описание

Єрмоленко Інна Яківна. Адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Нац. акад. внутр. справ. - Київ, 2014.- 250 с.

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЄРМОЛЕНКО ІННА ЯКІВНА

УДК 35.086:351.745.5

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ОВС ЗА ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних наук, професор
Копан Олексій Володимирович

КИЇВ – 2014

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………… 4
ВСТУП……………………..…………………………………………………. 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОВС ЗА ВЧИНЕННЯ КОРУПЦІЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ………….…… 14
1.1 Теоретико-методологічні засади дослідження адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень…………………………………………………………….… 14
1.2 Поняття та ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень…………….……………………… 28
1.3 Поняття та ознаки адміністративних корупційних правопорушень, вчинених працівниками ОВС ………………………………………………… 53
Висновки до першого розділу…………………………………………..…… 68
РОЗДІЛ 2 ОБ’ЄКТИВНІ ТА СУБ’ЄКТИВНІ ОЗНАКИ СКЛАДУ АДМІНІСТРАТИВНОГО КОРУПЦІЙНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВЧИНЕНОГО ПРАЦІВНИКОМ ОВС………………………..…………… 72
2.1 Об’єкт та об’єктивна сторона складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС ………………………….… 72
2.2 Суб’єкт та суб’єктивна сторона складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС …………… 113
Висновки до другого розділу…………………………………………………. 138
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ КОРУПЦІЙНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ВЧИНЕНІ ПРАЦІВНИКАМИ ОВС ТА ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО СТЯГНЕННЯ….……………………………… 141
3.1 Провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС ……………………………… 141
3.2 Заходи адміністративного стягнення за адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС ………………………………
170
Висновки до третього розділу………………………………………………… 187
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.……..…………………………… 195
ДОДАТКИ…………………….......………………………………………….. 216

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КК України – Кримінальний кодекс України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
ЦК України – Цивільний кодекс України
ст. – стаття
ст.ст. – статті
п. – пункт
пп. – підпункт
ч. – частина

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення України як громадянської, демократичної, суверенної держави потребує ефективних заходів попередження, виявлення та протидії адміністративним корупційним правопорушенням, які створюють загрозу існуванню державності. Крім того, адміністративні корупційні правопорушення перешкоджають нормальному розвитку правової, економічної, політичної системи України.
У зв’язку з цим, вчинення працівниками ОВС адміністративних корупційних правопорушень, збільшення різноманітності форм їх прояву зумовлює соціальну напруженість у суспільстві, породжує недовіру громадян до працівників ОВС. Деструктивний вплив адміністративних корупційних правопорушень на економіку держави та соціальну сферу потребує підвищення ефективності протидії цим протиправним явищам та їх наслідкам.
Саме тому одним із найважливіших засобів реалізації державної політики в сфері захисту прав і свобод людини та громадянина є створення дієвої нормативно-правової бази, спроможної забезпечити ефективний механізм притягнення до адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Це передбачає дослідження проблематики охорони суспільних відносин адміністративно-правовими засобами, серед яких варто виділити адміністративну відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень.
Зведені дані опитування громадян свідчать, що основними причинами вчинення працівниками ОВС адміністративних корупційних правопорушень є низький рівень контролю з боку правоохоронних органів і відсутність ефективних правових заходів протидії адміністративним корупційним правопорушенням (46,2 % респондентів); безсистемність у розв’язанні проблем попередження та протидії корупції в Україні (43,0 % опитаних); бажання отримувати неправомірні доходи для задоволення особистих інтересів (10,8 %).
Таким чином, для визначення напрямів удосконалення чинного законодавства доцільно проаналізувати наукові праці вчених з питань адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень, адже в доктрині адміністративного права відсутній єдиний підхід до вирішення цієї проблеми. Це зумовлює потребу повного, комплексного дослідження питань, які виникають під час притягнення працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень. Підґрунтям дисертації є дослідження проблем адміністративного корупційного правопорушення, які розглядалися у працях В. Б. Авер’янова, О. А. Банчука, Д. М. Бахраха, Ю. П. Битяка, Н.А. Берлач, С. Г. Брателя, В. В. Галунька, В. В. Зуя, В. М. Гаращука, З. С. Гладуна, І. П. Голосніченка, С. Т. Гончарука, Т. О. Гуржія, О. Ю. Дрозда, Р. А. Калюжного, С. В. Ківалова, З. Р. Кісіль, Р. В. Кісіль, Л. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, С.Ф. Константінова, О. В. Копана, О. В. Кузьменко, М. В. Лошицького, В. І. Олефіра, О. І. Остапенка, Т.А. Плугатар, Р. О. Стефанчука, С. Г. Стеценка, В. Д. Сущенка, Н. В. Хорощак, В. В. Чернєя, В. К. Шкарупи, О. М. Якуби, Н. В. Янюк та інших науковців. Фрагментарно окремі наукові задачі у сфері адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень розв’язувались у роботах С. М. Алфьорова, М. Ю. Бездольного, І. А. Дьоміна, Д. Г. Заброди, В. А. Завгороднього, О. З. Захарчук, Д. І. Йосифовича, С. Я. Петрашка, С. С. Рогульского, О. В. Ткаченка, Р. М. Тучак, А. О. Яфонкіна, І. І. Яцків та інших правників.
Водночас, при всій науково-практичній значимості цих праць для теми нашого дослідження, їх здобутки містять низку положень і висновків, що опосередковано стосуються адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Тому, потреба у розробці теоретичних питань і практичних рекомендацій щодо адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень на сучасному етапі розвитку адміністративного права залишається актуальною. Зокрема, це стосується об’єктивних і суб’єктивних ознак складу адміністративного корупційного правопорушення, а також особливостей провадження в даній категорії справ та застосування заходів адміністративного стягнення. Недосконалість адміністративно-правових норм у сфері адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень і недостатня увага до такого питання в навчальній, науковій літературі обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Національної антикорупційної стратегії на 2011–2015 роки (указ Президента України від 21 січня 2011 р. № 1001/2011); Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р); Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 роки (постанова загальних зборів Національної академії правових наук (НАПрН) України від 24 вересня 2010 р. № 14-10); Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років (відповідає п. 31 Додатку 2, п. 2 Додатку 4, пунктам 111 і 112 Додатку 6) (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347). Тема дисертації затверджена Вченою радою Національної академії внутрішніх справ від 27 листопада 2013 р. (протокол № 9) і передбачена Планом науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2014 р. (п. 57 розділу 5).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розроблення на основі комплексного аналізу теоретичних положень та нормативно-правових актів пропозицій і практичних рекомендацій щодо удосконалення та підвищення ефективності застосування адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень.
Для досягнення окресленої мети було визначено такі задачі:
 виокремити теоретико-методологічні засади дослідження адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень;
 визначити поняття та ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень;
 розкрити поняття та ознаки адміністративних корупційних правопорушень, вчинених працівниками ОВС;
 охарактеризувати об’єкт та об’єктивну сторону складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС;
 з’ясувати особливості суб’єкта та суб’єктивної сторони складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС;
 розглянути особливості провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС;
 проаналізувати заходи адміністративного стягнення за адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС;
 сформулювати конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері відповідальності працівників ОВС за вчинення адміністративних корупційних правопорушень.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у зв’язку з притягненням працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.
Предмет дослідження – адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень.
Методи дослідження. Відповідно до поставленої мети та задач дослідження, його об’єкта і предмета у роботі використано сукупність як загальних, так і спеціальних методів, а саме: діалектичний метод, за допомогою якого поглиблено понятійний апарат і визначено особливості працівника ОВС як суб’єкта адміністративного корупційного правопорушення (розділи 1–3); системно-структурний аналіз визначив місце адміністративної відповідальності працівника ОВС за адміністративне корупційне правопорушення у системі інститутів адміністративного права (розділи 1–3); за допомогою логіко-догматичного методу визначено відповідність побудови норм про адміністративну відповідальність працівників ОВС за адміністративні корупційні правопорушення загальним законам і правилам формальної логіки (розділи 1–3); герменевтичний метод сприяв з’ясуванню інтерпретації нормативних положень щодо проблем працівника ОВС як суб’єкта адміністративного корупційного правопорушення (розділи 2, 3); методи аналізу та синтезу використані при аналізі поняття та ознак адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень, а також поняття та ознак адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС (підрозділи 1.2, 1.3); методи індукції та дедукції застосовані при дослідженні об’єктивних і суб’єктивних ознак складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС (підрозділи 2.1, 2.2); структурно-функціональний метод використовувався для дослідження особливостей провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС (підрозділ 3.1); метод моделювання та прогнозування дозволив з правової точки зору поглибити понятійно-категоріальний апарат з проблем адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень (розділи 1–3); методи класифікації та групування були використані при дослідженні наукових підходів до визначення сутності адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, а також особливостей провадження в справа про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); формально-юридичний метод надав можливість всебічно проаналізувати правові норми, інститути і правовідносини щодо розв’язання проблем адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень (розділи 1–3); порівняльно-правовий (компаративістський) метод використано при аналізі законодавства зарубіжних країн з метою порівняння адміністративних корупційних правопорушень (підрозділ 1.3); за допомогою методу спостереження проводилося систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта дослідження згідно з планом, складеним відповідно до задач роботи (підрозділи 1.1); соціально-юридичний метод дозволив отримати інформацію соціологічного характеру щодо провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС, і застосування заходів адміністративного стягнення (підрозділи 3.1, 3.2); метод експертних оцінок використовувався при виявленні якісних особливостей проблем адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1, 3.2).
Емпіричну базу дослідження становлять дані проведеного анкетування 520 респондентів, з яких 390 – працівники ОВС України, 130 – громадяни України. Визначаючи обсяг вибірки, ми виходили з вимог, які обумовили її репрезентативність. За оцінкою надійності результатів дослідження, ми приймаємо її з похибкою вибірки до 5 % (інтервал розподілу на рівні 0,05).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є новим комплексним монографічним дослідженням правовідносин, що виникають стосовно застосування заходів адміністративної відповідальності до працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень.
На основі проведеного дослідження вироблено низку концептуальних у теоретичному плані та важливих для юридичної практики положень і висновків, які виносяться на захист, а саме:

вперше:
 виокремлено загальні та спеціальні ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень;
 визначено поняття “адміністративне корупційне правопорушення, вчинене працівником ОВС”, під яким пропонується розуміти протиправне, винне, суспільне шкідливе діяння (дія або бездіяльність), вчинене працівником ОВС, за яке адміністративно-правовою нормою КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу чи конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом даного правопорушення;
 обґрунтовано ознаки працівника ОВС як суб’єкта адміністративного корупційного правопорушення;
 класифіковано провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС, на наступні стадії: 1) досудове розслідування адміністративного корупційного правопорушення; 2) розгляд справи у суді та винесення постанови; 3) оскарження (або опротестування) постанови в справі про адміністративне корупційне правопорушення; 4) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення;
 доведено, що слід залишити право на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення лише за наступними уповноваженими посадовими особами: 1) органів внутрішніх справ; 2) прокурором або уповноваженою ним особою з числа працівників прокуратури;
 аргументовано, що законом про адміністративну відповідальність мінімальний розмір штрафу за адміністративне корупційне правопорушення має становити двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а максимальний розмір не повинен перевищувати чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
удосконалено:
 визначення поняття “адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень”, яку пропонується розуміти як різновид юридичної відповідальності, що настає у зв’язку з примусовим виконанням працівником ОВС застосованих до нього заходів адміністративного стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством за вчинення корупційних правопорушень, передбачених ст.ст. 172-4–172-9 КУпАП;
 класифікацію адміністративних корупційних правопорушень за формою діяння;
 визначення поняття “стадія провадження в справі про адміністративне корупційне правопорушення”, яку слід розуміти як законодавчо закріплений послідовний перелік процесуальних дій, які вчиняють учасники провадження характерними засобами і формами для настання певних юридичних наслідків;
 класифікацію загальних і спеціальних принципів провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення;
дістало подальшого розвитку:
 характеристика підстав адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень;
 адміністративно-правова характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС;
 визначення заходів стягнення за адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС;
 пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства про відповідальність працівників ОВС за вчинення адміністративних корупційних правопорушень.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації з питань адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень становлять науково-практичний інтерес і можуть бути використані в:
 законотворчій сфері – при підготовці змін і доповнень до КУпАП (довідка Інституту законодавства Верховної Ради України від 28 травня 2013 р. № 22/228-1-4);
 практичній діяльності – у системі занять зі службової підготовки працівників органів внутрішніх справ (акт впровадження Полтавського управління МВС України від 16 червня 2014 р.).
 навчальному процесі – для викладання навчальних дисциплін “Адміністративне право України”, “Адміністративний процес”, “Адміністративно-деліктне право”, а також підготовки навчальних посібників, лекцій, методичних рекомендацій та розділів підручників для курсантів вищих навчальних закладів МВС України (акт НАВС від 23 липня 2014 р.);
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративної діяльності Національної академії внутрішніх справ. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, отримані узагальнення та висновки викладено у наукових доповідях і повідомленнях на міжнародних науково-практичних конференціях “Особливості та перспективи розвитку громадянського суспільства в Україні” (Київ, 2014 р.); “Актуальні проблеми юридичної психології” (Київ, 2014 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації висвітлено в восьми наукових статтях, п’ять з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених МОН України, одне в зарубіжному фаховому виданні, двох – у збірниках тез наукових доповідей, оприлюднених на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягало в дослідженні питань адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Основними науковими і практичними результатами є зокрема:
1. Виокремлено теоретико-методологічні засади дослідження адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Так, адміністративна відповідальність працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень проведено вивчається за допомогою наступних теоретичних методів дослідження: 1) діалектичний; 2) системно-структурний аналіз; 3) логіко-догматичний; 4) герменевтичний; 5) аналіз; 6) синтез; 7) дедукція; 8) індукція; 9) структурно-функціональний; 10) моделювання та прогнозування; 11) класифікації та групування; 12) формально-юридичний; 13) порівняльно-правовий. Також використано такі емпіричні методи дослідження, як: 1) спостереження; 2) соціологічного опитування; 3) експертних оцінок.
2. Визначено поняття та ознаки адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень. Так, до спеціальних ознак адміністративної відповідальності працівників ОВС за вчинення корупційних правопорушень належать наступні: 1) до адміністративної відповідальності притягаються тільки ті особи, які мають адміністративно-правовий статус працівника ОВС; 2) до осіб рядового і начальницького складу за вчинення адміністративних корупційних правопорушень можуть бути застосовані такі види адміністративних стягнень, як штраф і конфіскація; 3) під час притягнення працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень до них можуть застосовуватися додаткові заходи дисциплінарного впливу; 4) притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного адміністративного правопорушення призводить до внесення відомостей про такого працівника ОВС до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення.
3. Розкрито поняття та ознаки адміністративних корупційних правопорушень, вчинених працівниками ОВС. Зокрема, до ознак адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, належать: 1) протиправність; 2) винність; 3) діяння (дія або бездіяльність); 4) караність; 5) суспільна шкідливість (таку думку підтримують 90,7 %). Наявність зазначених ознак є юридичною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності працівника ОВС за вчинення корупційного правопорушення.
4. Охарактеризовано об’єкт та об’єктивну сторону складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС. Зокрема, визначено, що загальний об’єкт адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, – це суспільні відносини, що врегульовані нормами чинного законодавства та охороняються від посягань працівників ОВС санкціями адміністративно-деліктних норм.
Родовим об’єктом адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, є суспільні відносини, що виникають стосовно порядку і змісту здійснення працівниками ОВС своїх повноважень відповідно до нормативно-правових актів у сфері забезпечення захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави щодо протидії та запобігання вчиненню ними протиправних корупційних посягань.
Безпосереднім об’єктом адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, є суспільні відносини, що виникають з приводу: 1) заборони отримання працівниками ОВС інших доходів, не пов’язаних зі здійсненням їх службових повноважень (ст. 172-4 КУпАП – порушення обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності); 2) дотримання працівниками ОВС установленого порядку одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5 КУпАП – порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви); 3) порядку декларування доходів працівників ОВС (ст. 172-6 КУпАП – порушення вимог фінансового контролю); 4) публічного управління стосовно порушення вимог щодо повідомлення про наявність конфлікту інтересів працівником ОВС (ст. 172-7 КУпАП – порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів); 5) публічного управління у сфері запобігання та протидії корупції щодо порядку використання інформації працівниками ОВС (ст. 172-8 КУпАП – незаконне використання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням службових повноважень); 6) публічного управління у сфері здійснення працівниками ОВС заходів щодо запобігання та протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП – невжиття заходів щодо протидії корупції).
Адміністративні корупційні правопорушення за формою діяння можна поділити на три групи: 1) вчинювані у формі активної поведінки (дії), наприклад, порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст. 172-4 КУпАП), незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень (ст. 172-8 КУпАП); 2) вчинювані внаслідок бездіяльності, яка може мати характер одиничного акту або являти собою систему актів бездіяльності, наприклад, порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст. 172-7 КУпАП), невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП); 3) вчинювані як у формі активної поведінки, так і внаслідок бездіяльності. До таких адміністративних корупційних правопорушень можна віднести порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5 КУпАП), порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП).
5. З’ясовано особливості суб’єкта та суб’єктивної сторони складу адміністративного корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС. Так, ознаками працівника ОВС як суб’єкта адміністративного корупційного правопорушення є наступні: 1) це службовець, який перебуває на публічній службі; тобто займається професійною діяльністю у сфері захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань; 2) обіймає посаду на підставі загальних і спеціальних нормативно-правових актів; 3) наділений спеціальними владними повноваженнями, що виражаються у володінні правом вчиняти дії, безпосередньо спрямовані на настання юридичних наслідків; розпоряджається матеріальними, фінансовими, трудовими, природними ресурсами; 4) наділений правом по займаній посаді виконувати організаційно-розпорядницькі функції щодо реалізації компетенції органу, який входить до структури Міністерства внутрішніх справ України; 5) має спеціальне звання, формений одяг, службове посвідчення, які дозволяють його ідентифікувати, як працівника ОВС; 6) тимчасово користується вогнепальною зброєю, а також спеціальними засобами індивідуального захисту; 7) несе підвищену відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов’язків.
Усі адміністративні корупційні правопорушення із суб’єктивної сторони характеризуються умисною формою вини. Зокрема, вина працівника ОВС за вчинене адміністративне корупційне правопорушення проявляється у формі прямого чи непрямого умислу, тобто винна особа: 1) усвідомлювала протиправний характер свого діяння; передбачала його суспільні шкідливі наслідки; бажала настання цих наслідків; 2) усвідомлювала протиправний характер свого діяння; передбачала його суспільного шкідливі наслідки; свідомо допускала настання цих наслідків.
6. Розглянуто особливості провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС. Зокрема, визначено, що провадження в справах про адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС, – це нормативно врегульований процесуальний порядок виявлення, фіксації корупційного правопорушення, вчиненого працівником ОВС, та подальший розгляд справи про дане правопорушення для прийняття рішення по ній з метою притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
7. Проаналізовано заходи адміністративного стягнення за адміністративні корупційні правопорушення, вчинені працівниками ОВС. Відповідно до статистичних даних МВС України, таке адміністративне стягнення як штраф був застосований до 41 працівника ОВС у 2011 р.; 149 – у 2012 р. (зростання на 263 % у порівнянні з 2011 р.); 41 – у 2013 р. (така сама кількість, як у 2011 р.). Загальна кількість працівників ОВС, на яких було накладено таке адміністративне стягнення як штраф протягом 2011–2013 рр. становить лише 231 особу, що звісно не в повній мірі відображає той реальний рівень сприйняття корупції в Україні (про це зазначили 96,2 % опитаних респондентів).
Адміністративні стягнення за адміністративні корупційні правопорушення встановлюються у формі штрафу в сумі від 170 грн до 3400 грн, що в деяких випадках не відповідає дійсному ступеню суспільної шкідливості діяння, оскільки отримана матеріальна вигода від такого діяння може значно перевищувати навіть максимальний розмір передбаченого законодавством штрафу. Внаслідок цього, такі адміністративні стягнення стають неефективним засобом охорони суспільних відносин, не зважаючи на те, що штраф є досить ефективним видом попередження адміністративних правопорушень.
8. Сформульовано конкретні пропозиції щодо удосконалення законодавства у сфері притягнення працівників ОВС до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, зокрема до КУпАП: 1) до глави 13-А – з метою удосконалення відповідальності за адміністративні корупційні правопорушення; 2) до глави 15 – з метою перенесення адміністративно-правової норми, що передбачає відповідальність за порушення вимог фінансового контролю в дану главу, адже таке діяння посягає на встановлений порядок публічного управління у сфері фінансів; 3) до глави 17 – з метою удосконалення підвідомчості справ про адміністративні корупційні правопорушення; 4) до глави 19 – з метою удосконалення порядку складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення.

Список використаних джерел

1. Коваленко В. В. Корупція: історична ретроспектива поширення та пріоритети запобігання / В. В. Коваленко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2010. – № 3. – С. 3 – 10.
2. Павленко С. О. Деякі особливості протидії хабарництву, вчиненому службовими особами, які займають відповідальне становище / С. О. Павленко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2013. – № 2. – С. 279 – 287.
3. Довідка про Індекс сприйняття корупції в різних країнах / [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.trasparency.org/.../board_of_director.
4. Захарченко В. Ю. Удосконалення законодавства у сфері протидії корупції в Україні / В. Ю. Захарченко // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2013. – № 1. – С. 3 – 10.
5. Глава МВС: “Усім, хто посягає на державний бюджет, повинна бути надана жорстка правова оцінка” / [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/960017.
6. У МВС спостерігається тенденція до зниження корупційних проявів / [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/852312.
7. Стан протидії корупції в Україні у 2013 році : підсумки роботи Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України за 2013 рік. – Київ, 2013. – 263 с.
8. Шепетько С. А. Юридична особа як суб’єкт адміністративного делікту: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / С. А. Шепетько. – К., 2012. – 244 с.
9. Рішення Конституційного Суду України у справі 1-28/2011 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України “Про міліцію” (справа про строки адміністративного затримання) від 11 жовтня 2011 р // Офіційний вісник України. – 2011. – № 84. – Ст. 3089.
10. Мельник М. І. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / М. І. Мельник ; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2002. – 31 с.
11. Рогульський С. С. Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / С. С. Рогульський ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. – К., 2005. – 19 с.
12. Заброда Д. Г. Взаємодія суб’єктів боротьби з корупцією (адміністративно-правовий аспект): автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Д. Г. Заброда ; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2005. – 20 с.
13. Тучак Р. М. Адміністративно-правові засади боротьби з корупцією: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Р. М. Тучак ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2007. – 21 с.
14. Ткаченко О. В. Адміністративно-правові засади протидії корупції в органах внутрішніх справ: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / О. В. Ткаченко ; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. – К., 2008. – 20 с.
15. Йосифович Д. І. Адміністративна відповідальність посадових осіб органів місцевого самоврядування за корупційні діяння: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Д. І. Йосифович ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л., 2009. – 20 с.
16. Бездольний М. Ю. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії корупції: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / М. Ю. Бездольний ; Харк. нац. ун-т внутріш. справ. – Х., 2009. – 20 с.
17. Завгородній В. А. Адміністративно-правове регулювання взаємодії органів внутрішніх справ та громадських організацій у протидії корупції: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / В. А. Завгородній ; Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. – Д., 2010. – 20 с.
18. Алфьоров С. М. Адміністративно-правовий механізм протидії корупції в органах внутрішніх справ: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.07 / С. М. Алфьоров ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2011. – 38 с.
19. Дьомін І. А. Адміністративно-правові засади запобігання та протидії корупції міліцією України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / І. А. Дьомін ; Відкритий міжнар. ун-т розв. людини “Україна”. – К.,
2011. – 16 с.
20. Яцків І. І. Адміністративно-правові засади протидії корупції в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / І. І. Яцків ; Відкритий міжнар. ун-т розв. людини “Україна”. – К., 2011. – 16 c.
21. Захарчук О. З. Використання досвіду органів влади зарубіжних країн у боротьбі з корупційними правопорушеннями в Україні: адміністративно-правовий аспект : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / О. З. Захарчук. – Л., 2012. – 223 с.
22. Петрашко С. Я. Міжнародно-правовий механізм протидії корупції : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.11 / С. Я. Петрашко. – К., 2012. – 204 с.
23. Яфонкін А. О. Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією серед державних службовців в Україні : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / А. О. Яфонкін. – К., 2013. – 212 с.
24. Про засади запобігання і протидії корупції : Закон України
від 7 квіт. 2011 р. № 3206-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 40. – Ст. 404.
25. Кондратьєв А. Ю. Поняття адміністративної відповідальності за порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень / А. Ю. Кондратьєв // Порівняльно-аналітичне право. – 2013. – № 3-2. – С. 208 – 210.
26. Словник української мови. – К. : Наукова думка, 1970. – Т. 1. : А-В. – 799 с.
27. Соціальна філософія : Короткий енциклопедичний словник / В. П. Андрущенко, [загал. ред. М. І. Горнач]. – К. : Рубікон, 1997. – 400 с.
28. Скакун О. Ф. Теория государства и права / О. Ф. Скакун. – Х. : «Консум», 2000. – 707 с.
29. Самощенко И. С. Правонарушение и юридическая ответственность : учеб. пособ. / И. С. Самощенко. – М. : Изд-во ВЮЗИ, 1966. – 30 с.
30. Хуторян Н. М. Поняття юридичної відповідальності в загальній теорії права / Н. М. Хуторян // Держава і право. – 2001. – Вип. 11. – С. 340 – 357.
31. Машков А. Погляд на юридичну відповідальність, як різновид правовідносин, та його значення для формування сучасної юридичної теорії відповідальності / А. Машков, А. Машков // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2010. – № 84. – С. 98–100.
32. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. / М. В. Цвік, О. В. Петришин, Л. В. Авраменко та ін. ; [за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина]. Х. : Право, 2009. – 584 с.
33. Співвідношення адміністративної відповідальності з іншими заходами адміністративного примусу [Текст] : монографія / [Ю. В. Дрозд, О. Ю. Дрозд, С. М. Рогозін, С. А. Шепетько, О. М. Юрченко]. – К. : «МП Леся», 2013 – 233 с.
33. Малиняк Х. В. Юридична відповідальність посадових осіб органів внутрішніх справ / Х. В. Малиняк // Митна справа. – 2013. – № 1 (85). – Ч. 2. Кн. 2. – С. 264 – 267.
34. Кодекс України про адміністративні правопорушення : прийнятий 7 груд. 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
35. Кодекс України про адміністративні проступки (проект) – К., – 2004. – 120 с.
36. Битяк Ю. П. Административное право Украины: учебное пособие / Битяк Ю. П., Зуй В. В. – Харьков, 1999. – 224 с.
37. Адміністративне право України : [навчальний посібник] : [у 2-х томах] / [Галунько В. В., Олефір В. І., Пихтін М. П. та ін.] ; за заг. ред. В. В. Галунька. – Херсон : ПАТ «Херсонська міська друкарня» 2011. – Т. 1 : Загальне адміністративне право. – 320 с.
38. Шульженко Ф. П. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки: навчальний посібник / Шульженко Ф. П., Невмержицький Є. В. – К.: КНЕУ, 2003. – 171 с.
39. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України: Навчальний посібник. / МВС України УАВС. – К., 1995. – 240 с.
40. Алфьоров С. М., Ващенко С. В., Долгополова М. М., Купін А. П., Адміністративне право. Загальна частина. Навч. посіб. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 216 с.
41. Адміністративне право України : Підручник. – Вид. 2, змін. і доп. / За заг. ред. Т. О. Коломоєць. – К. : Істина, 2012. – 528 с.
42. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: ТОВ «Видавницто «Юридична думка», 2007. – 592 с.
43. Адміністративне право України: підручник / Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцький [та ін.]; за заг. Ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй.– Х. : Право, 2010. – 624 с.
44. Макушев П. В. Адміністративна відповідальність як правовий інститут / П. В. Макушев // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2009. — № 4. — С. 89—97.
45. Курс адміністративного права України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, І. Д. Пастух, В. Д. Сущенко [та ін.]. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К. : К. : Юрінком Інтер, 2013. – 872 с.
46. Сущенко В. Д. Поняття адміністративної відповідальності / В. Д. Сущенко // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Сімферополь, 7-8 грудня 2006 р.). – Сімф., 2006. – С. 51-57.
47. Коментар Закону України “Про міліцію” : науково-практичний посібник / [Чернєй В. В., Константінов С. Ф., Братель С. Г. та ін.] ; під заг. ред. В. В. Коваленка. – [2-е вид.]. – К. : ПП «Дірект Лайн», 2013. – 256 с.
48. Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ : Постанова Кабінету Міністрів Української РСР від 29 лип. 1991 р. № 114.
49. Про формений одяг працівників міліції : Постанова Кабінету Міністрів України від 14 серп. 2013 р. № 594 // Офіційний вісник України. – 2013. – № 68. – Ст. 2465.
50. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ : Закон України від 22 лют. 2006 р. № 3460-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 29. – Ст. 245.
51. Адміністративне право України. Академічний курс : [підруч.] : у 2 т. / [ред. кол. : В. Б. Авер’янов (голова) та ін.]. — К. : Юридична думка, 2004. – Т. 1 : Загальна частина. – 2004. – 584 с.
52. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. – Харьков: ООО «Одиссей», 2000. – 1008 с.
53. Колпаков В. К. Стан дослідження проступку в українському адміністративному праві / В. К. Колпаков // Право України. – 2005. – № 6. – С. 25–28.
54. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий аспект, феономен і проблеми розвитку. – Львів: Львівський ін.-т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 321 с.
55. Колпаков В. К. Деліктний феномен в адміністративному праві України: дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 / В. К. Колпаков. – К., 2005. – 454 с.
56. Адміністративне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. – К.: Істина, 2007. – 216 с.
57. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення : Закон України від 7 квіт. 2011 р. № 3207-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 41. – Ст. 414.
58. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність зі стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією : Пояснювальна записка до проекту Закону України № 2802 від 15 квіт. 2013 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=46598.
59. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією : Закон України від 18 квіт. 2013 р. № 221-VII // Офіційний вісник України. – 2013. – № 37. – Ст. 1298.
60. Порядок та підстави притягнення до юридичної відповідальності за корупційні правопорушення / Черніг. центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, місцевого самоврядування, держ. п-в, установ і орг.; Уклад.: Н. М. Мужикова. – Чернігів: ЦППК, 2012. – 87 с.
61. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції : Закон України від 21 груд. 2010 р. № 2808-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 25. – Ст. 188.
62. Ответственность физических лиц за совершение коррупционных правонарушений [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://territoriaprava.ru/topics/49971.
63. Гавриленко Д. А. Административное право Республики Беларусь: Курс лекций / Д. А. Гавриленко, И. И. Мах. – Мн.: Дикта, 2004. – 416 с.
64. Кримінальний кодекс України від 5 квіт. 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
65. Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарупа В. К. Адміністративне право України: Навчальний посібник. – К.: Вид. Паливода А. В., 2003. – 212 с.
66. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
67. Шкарупа В.К., Коваль М.В., Савчук О.П., Самофалов Л.П., Мацелик М.О. Адміністративне право України: Конспект лекцій. – Ірпінь: Національна академія ДПС Україн, 2005. – 248 с.
68. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР: Учебное пособие. – Свердловск: Изд–во Уральск. ун–та , 1989. – 204 с.
69. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : навч. посіб. / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 256 с.
70. Адміністративне право України (структурно-логічні схеми): Навчальний посібник / С.С. Гнатюк, В.В. Новіков, Л.Г. Чистоклєтов, В.В. Шишко. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006. – 196 с.
71. Голосніченко І. П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. – К. : Вища школа, 1991. – 208 с.
72. Шевченко Л. В. Юридичний склад проступків у сфері цивільного захисту населення / Л. В. Шевченко // Наука і правоохоронна. — 2013. — № 1. — С. 100—106.
73. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. –3-є вид., стер. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 752 с.
74. Гладун З. С. Адміністративне право України: Навчальний посібник – довідник для підготовки до іспиту. – Тернопіль, ТНЕУ, 2008. – 172 с.
75. В. В. Сидоренко. Об’єкти адміністративних проступків у сфері економічної діяльності / В. В. Сидоренко // Форум права. – 2011. – № 2. – С. 828–833 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-2/11cvvced.pdf.
76. Гуржій Т. Класифікація об’єктів адміністративних деліктів / Т. Гуржій // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 1. – С. 24– 29.
77. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий аспект, феономен і проблеми розвитку. – Львів: Львівський ін.-т внутр. справ при Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 321 с.
78. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : [навч. посіб.] / Стеценко С. Г. – К. : Атіка, 2008. – 624 с.
79. Рудник Д. В. Питання про класифікацію об’єкта адміністративних деліктів у сфері випуску та обігу цінних паперів / Д. В. Рудник // Ученые записки Таврического національного университета им. В. И. Вернадского Серия “Юридические науки”. – 2008. – № 2. – С. 347–352.
80. Михайлов Р. І. Характеристика складу адміністративних деліктів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху [Електронний ресурс] / Р. І. Михайлов. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/2010_3/files/LA31_36.pdf.
81. Шкарупа К. В. Адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Костянтин Вікторович Шкарупа. – Ірпінь, 2010. – 230 с.
82. Колпаков В К. Історіографія дослідження феномена “потерпілий в адміністративно-деліктному процесі” у вітчизняній адміністративно-правовій науці / В. К. Колпаков, І. О. Оплачко // Вісник Запорізького національного університету. – 2009. – № 2. – С. 63–71.
83. Тищенко Н. М. Административно-процессуальный статус гражданина Украины: проблемы теории и пути совершенствования / Н. М. Тищенко. – Нац. юрид. акад. Украины. – Х.: Право, 1998. – 268 с.
84. Бородін І. Л. Адміністративно-юрисдикційний процес: Монографія / І. Л. Бородін. – К.: Алерта, 2007. – 184 с.
85. Сиротяк М. Р. Захист прав потерпілого в провадженні в справах про адміністративні правопорушення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / М. Р. Сиротяк. – Харків, 2007. – 20 с.
86. Олійник В І. Об’єкт адміністративних правопорушень в галузі рослинного світу / В. І. Олійник // Порівняльно-аналітичне право. – 2013. – № 4. – С. 202–204.
87. Гуржій Т. Предмет адміністративного делікту / Т. Гуржій // Право України. — 2006. — № 7. — С. 25–27.
88. Про інформацію : Закон України від 2 жовт. 1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
89. Печеницин В. А. Состав административного проступка и его значение в юрисдикционной деятельности органов внутренних дел : учебное пособие / В. А. Печеницин. – Хабаровск: Хабаровск. высш. школа МВД СССР, 1988. – 60 с.
90. Денисов Ю. А. Общая теория правонарушения и ответственности (социологический и юридический аспекты) / Ю. А. Денисов. – Л. : Изд-во Ленинградск. ун-та, 1983. – 141 с.
91. Коллер Ю. С. Об’єктивна сторона проступків у сфері безпеки дорожнього руху / Ю. С. Коллер // Форум права. – 2011. – № 2. – С. 439–445 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-2/11kjcbdr.pdf.
92. Административное право Российской Федерации : учебник для вузов / Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. – 3-е изд. испр. и доп. – М. : ИКД “Зерцало-М”, 2001. – 592 с.
93. Чернадчук В. Право на відшкодування моральної шкоди: деякі аспекти / Чернадчук В. // Право України. – 2000. – № 3. – С. 106–109.
94. Пастух І. Д. Адміністративна відповідальність за корупційне правопорушення, пов’язане із обмеженням щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності / І. Д. Пастух, О. М. Матвєйцов // Проблемні питання адміністративно-правової протидії корупції : Матеріали науково-практичного семінару / ред. колегія : О. В. Кузьменко (голова), І. Д. Пастух, О. К. Волох. – Київ – Харків : Золота миля, 2014. – С. 15–18.
95. Дрозд О. Ю. Об’єктивна сторона адміністративного делікту щодо самовільного зайняття земельної ділянки / О. Ю. Дрозд // Митна справа. — 2010. — № 6. — С. 375–380.
96. Архів Апеляційного суду Київської області. Справа № 367/5354/13-п за 2013 р.
97. Архів Апеляційного суду Миколаївської області. Справа № 784/1359/13 за 2013 р.
98. Архів Апеляційного суду Полтавської області. Справа № 33/1690/272/2012 за 2012 р.
99. Архів Гощанського районного суду Рівненської області. Справа № 557/74/13-п за 2013 р.
100. Архів Солом’янського райнного суду міста Києва. Справа № 3-2786/2012 за 2012 р.
101. Архів Залізничного районного суду м. Львова. Справа
№ 462/1051/14-п за 2014 р.
102. Про міліцію : Закон України від 20 груд. 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
103. Господарський кодекс України від 16 січ. 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.
104. Архів Харківського окружного адміністративного суду. Справа № 2а- 4937/12/2070 за 2012 р.
105. Архів Самарського районного суду м. Дніпропетровська. Справа № 3-1685/11 за 2011 р.
106. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції: кваліфікація, доказування, особливості провадження : мультимедійний навчальний посібник / Офіційний сайт Національної академії внутрішніх справ [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://www.naiau.kiev.ua/naiau/tslc/books/admin_prostypku/Files/L7/L7_1.htm.
107. Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України від 13 груд. 1991 р. № 1977-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165.
108. Про культуру : Закон України від 14 груд. 2010 р. № 2778-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 24. – Ст. 168.
109. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики : Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 2 лют. 2011 р. № 49 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 13. – Ст. 551.
110. Архів Буського районного суду Львівської області. Справа № 3-952/11 за 2011 р.
111. Податковий кодекс України від 2 груд. 2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13–14, № 15–16, № 17. – Ст. 112.
112. Цивільний кодекс України вiд 16 січ. 2003 р. № 435- IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
113. Про Державний бюджет України на 2014 рік : Закон України від 16 січ. 2014 р. № 719-VII // Відомості Верховної Ради України. – 2014. – № 9. – Ст. 93.
114. Архів Хмельницького міськрайонного суду. Справа № 686/3357/14-п за 2014 р.
115. Архів Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області. Справа № 1601/6913/2012 за 2012 р.
116. Архів Апеляційного суду Чернігівської області. Справа № 751/1827/13-п за 2013 р.
117. Архів Ленінського районного суду м. Луганська. Справа № 31240/12 за 2012 р.
118. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30 черв. 1993 р. № 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
119. Про затвердження Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України : Постанова Верховної Ради України від 16 груд. 1993 р. № 3720-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 4. – Ст. 20.
120. ГУБОЗ МВС України очолив Олексій Руденко / [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/1014057.
121. Архів Апеляційного суду Київської області. Справа № 1026/2305/12 за 2012 р.
122. Архів Межівського районного суду Дніпропетровської області. Справа № 0425/396/2012 за 2012 р.
123. Лук’янець Д. М. Проблеми використання інституту адміністративної відповідальності в системі заходів запобігання та протидії корупції / Д. М. Лук’янець // [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://lib.uabs.edu.ua/library/P_Visnik/Numbers/1_4_2011/04_02_01.pdf.
124. Гуржій Т. Встановлення ознак суб’єкта адміністративного делікту в процесі адміністративно-правової кваліфікації / Т. Гуржій // Право України. – 2003. – № 5. – С. 75–79.
125. Марчак В. Кримінально-правове та психологічне значення і проблеми розмежування неосудності від осудності та обмеженої осудності / В. Марчак // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2007. – № 77–78. – С. 30–32.
126. Борисов В. І., Крайник Г. С. Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою : монографія / В. І. Борисов, Г. С. Крайник. – Харків : Юрайт, 2012. – 296 с.
127. Блейхер В. М., Крук И. В. Толковый словарь психиатрических терминов. – Воронеж, 1995. – 640 с.
128. Ганнушкин П. Б. Клиника психопатий. Их статика, динамика, систематика. – М., 1933. – 143 с.
129. Лень В. В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві : Монограф. / Передм. д.ю.н., проф. Ю. М. Антоняна. – Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ: Ліра ЛТД, 2008. – 180 с.
130. Марчак В. Я. Обмежена осудність: психолого-правовий зміст: монографія / В. Я. Марчак. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т., 2010. – 400 с.
131. Про затвердження Положення про діяльність військово-лікарської комісії та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 6 лют. 2001 р. № 85 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 9. – Ст. 392.
132. Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України : Указ Президента України від 6 квіт. 2011 р. № 383/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 29. – Ст. 1222.
133. Про внесення змін до статті 14 Закону України “Про ветеринарну медицину” (стосовно підрозділу ветеринарної міліції) : проект Закону України від 9 лист. 1998 р. № 2144-1.
134. Про міліцію місцевого самоврядування міста : проект Закону України від 6 жовт. 2000 р. № 6104-1.
135. Про міліцію місцевого самоврядування : проект Закону України від 19 черв. 2001 р. № 6104.
136. Про внесення змін до деяких законів України з питань утворення місцевої міліції : проект Закону України від 25 жовт. 2001 р. № 8217.
137. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо утворення місцевої міліції : проект Закону України від 1 лип. 2002 р. № 1279.
138. Про міліцію місцевого самоврядування : проект Закону України від 31 жовт. 2002 р. № 2364.
139. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевої міліції : проект Закону України від 9 квіт. 2003 р. № 3356.
140. Про внесення зміни до статті 1 Закону України “Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України” (щодо підрозділів судової міліції) : проект Закону України від 21 серп. 2003 р. № 4053.
141. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реорганізації податкової міліції) : проект Закону України від 7 груд. 2005 р. № 8210-1.
142. Про Державну службу фінансових розслідувань (щодо реформування податкової міліції та підрозділів по боротьбі з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом) : проект Закону України від 20 квіт. 2006 р. № 9282.
143. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо реорганізації податкової міліції) : проект Закону України від 18 січ. 2008 р. № 1381.
144. Про Національну міліцію : проект Закону України від 18 січ. 2008 р. № 1382.
145. Про Державну прикордонну міліцію : проект Закону України від 12 берез. 2008 р. № 2205.
146. Про місцеву поліцію : проект Закону України від 13 берез. 2009 р. № 4199.
147. Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування податкової міліції : проект Закону України від 16 січ. 2012 р. № 9725.
148. Про внесення змін до деяких законів України щодо міліції міграційного контролю : проект Закону України від 11 черв. 2012 р. № 10599.
149. Про поліцію : проект Закону України від 3 лип. 2012 р. № 10688.
150. Про внесення змін до Закону України “Про міліцію” (щодо діяльності підрозділів міліції особливого призначення) : проект Закону України від 13 лист. 2012 р. № 11418.
151. Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування податкової міліції : проект Закону України від 23 січ. 2013 р. № 2083.
152. Про внесення змін до Закону України “Про міліцію” (щодо діяльності підрозділів міліції особливого призначення) : проект Закону України від 28 січ. 2013 р. № 2111.
153. Про внесення змін до Закону України “Про міліцію” (щодо виборності керівників міліції) : проект Закону України від 8 лип. 2013 р. № 2562а.
154. Про внесення зміни до Закону України “Про міліцію” (щодо посилення вимог до підбору, підготовки та розстановки кадрів в органах внутрішніх справ) : проект Закону України від 15 сер. 2013 р. № 3091.
155. Про внесення змін до Закону України “Про міліцію” (щодо ліквідації спеціальних підрозділів міліції особливого призначення) : проект Закону України від 3 груд. 2013 р. № 3720.
156. Про внесення змін до Закону України “Про міліцію” (щодо передачі внутрішніх військ МВС Міністерству оборони України) : проект Закону України від 17 груд. 2013 р. № 3765.
157. Про затвердження Положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 24 лип. 1996 р. № 523.
158. Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів : Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серп. 1998 р. № 622 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 42. – Ст. 6199.
159. Коваль