Гарантії суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки :

Краткое описание

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень………………………………………………………4
Вступ 5
РОЗДІЛ І Гарантії прав та свобод людини у провадженні у справах про адміністративні проступки 12
1.1.Зміст та види гарантій прав та свобод люди¬ни………………………...…………………………………………….………….12
1.2. Місце провадження у справах про адміністративні проступки в структурі адміністративного процесу 36
1.3. Суб’єкти провадження у справах про адміністративні проступки 50
Висновки до Розділу І 62
Розділ ІІ Матеріальні гарантії суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки 65
2.1. Теоретичний аспект матеріальних гарантій у провадженні у справах про адміністративні проступки 65
2.2. Матеріальні гарантії суб’єктів юрисдикції провадження у справах про адміністративні проступки 70
2.3. Матеріальні гарантії «зацікавлених» суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки 86
2.4. Матеріальні гарантії «незацікавлених» суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки 93
Висновки до Розділу ІІ 98
Розділ ІІІ Процесуальні гарантії суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки 103
3.1. Теоретичний аспект процесуальних гарантій у провадженні у справах про адміністративні проступки 103
3.2. Процесуальні гарантії суб’єктів юрисдикції у провадженні у справах про адміністративні проступки 108
3.3. Процесуальні гарантії «зацікавлених» суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки 136
3.4. Процесуальні гарантії «незацікавлених» суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки 156
Висновки до Розділу ІІІ 167
Висновки 172
Список використаних джерел………………………………………………….178 ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Означене конституційне положення визначає основоположні важелі діяльності держави щодо забезпечення прав і свобод людини. Але тільки за допомогою правових гарантій права і свободи людини набувають реального змісту та можливостей реалізації.
Сучасні демократичні тенденції розвитку української держави є основою реальності гарантій прав і свобод людини. Їх здійснення та повна реалізація можливі лише за умов дотримання та виконання обов’язків як з боку держави, так і самих людей. Кожен має можливість використовувати свої права і свободи за власним розсудом, здійснювати вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей.
Права і свободи людини та громадянина забезпечуються визначеним механізмом охорони та захисту, який реалізується зокрема і через правову регламентацію провадження у справах про адміністративні проступки щодо притягнення винних у скоєнні протиправних дій. Саме гарантування законності процесуальних дій та визначена регламентація діяльності суб’єктів юрисдикції, наділених правами та обов’язками щодо розгляду адміністративних справ, є основоположним засобом реалізації прав і свобод людини та громадянина.
Провадження у справах про адміністративні проступки має широке коло суб’єктів, яким гарантовано відповідні права і свободи. Детальна регламентація відносин між суб’єктами юрисдикції та учасниками зазначеного провадження є гарантією об'єктивного вирішення правових спорів, які виникають, у точній відповідності до законодавства. Чим легше і безконфліктніше складаються взаємовідносини громадянина з державою в особі її органів і посадових осіб, тим спокійнішим і більш захищеним він себе почуває, і, як наслідок, підвищуються його законослухняність, повага до держави та її органів, зростає авторитет останніх.
Разом з тим, законодавство України на сьогодні має велику кількість прогалин щодо регламентації гарантій прав і свобод людини та громадянина, які потребують негайного дослідження та усунення.
Серйозну увагу аналізу гарантій прав і свобод особи у провадженні у справах про адміністративні проступки слід приділити при здійсненні реформування адміністративного права України. У першу чергу вони мають бути враховані під час прийняття нового Кодексу України про адміністративні проступки. Особливо це стосується матеріальних та процесуальних норм, якими визначено гарантії прав і свобод людини та громадянина у провадженні у справах про адміністративні проступки. Іншими словами, сучасна правова база потребує нових розробок у сфері правових гарантій прав і свобод людини та громадянина.
Гарантії прав і свобод людини так чи інакше були предметом уваги теоретиків права, вчених-адміністративістів, представників інших сфер правової науки.
Особливий внесок у розробку цієї проблеми зробили представники української правової школи: В. Б. Авер’янов, Ю. П. Битяк, І. Л. Бородін, А. С. Васильєв, І. П. Голосніченко, Є. В. Додін, В. В. Іванов, М. І. Козюбра, Р. А. Калюжний, Л. В. Коваль, А. М. Колодій, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, Т. О. Коломоєць, В. В. Копєйчиков, О. В. Кузьменко, О. В. Негодченко, В. Ф. Опришко, О. І. Остапенко, В. Ф. Погорілко, П. М. Рабінович, А. О. Селіванов, О. Ф. Скакун, В. Тацій, М.М. Тищенко, Ю.М. Тодика, М. В. Цвік, В. К. Шкарупа, Ю. С. Шемшученко та ін.
Загалом для вітчизняної науки гарантії прав і свобод особи у провадженні у справах про адміністративні проступки є новим і недостатньо розвинутим напрямом наукового пошуку. Відсутність монографічної літератури свідчить як про складність питання, так і про недостатню увагу до нього вчених-правознавців.
Крім того, актуальність обраної теми зумовлюється процесом створення нового Кодексу України про адміністративні проступки, необхідністю його побудови на засадах історичних витоків, а також з урахуванням сучасного стану теорії та практики.
Таким чином, недостатнє теоретичне опрацювання обраної теми, її наукова значущість та актуальність зумовлюють потребу в проведенні глибокого дослідження згаданого явища.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в руслі планових досліджень Міністерства внутрішніх справ України («Пріоритетні напрями фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково–дослідних установ МВС України на 2005–2010 роки») і ЛДУВС («Основні напрями наукових досліджень ЛДУВСна 2005–2010 роки»). Її проблематика має безпосереднє відношення до Концепції адміністративної реформи в Україні, упровадженої Указом Президента України № 810 від 22 липня 1998 р., і теми Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України «Проблеми адміністративно-правового забезпечення реформування державного управління (адміністративної реформи) в Україні» (№ 0102U001602).
Мета і завдання дослідження. Основна мета дослідження полягає у комплексному визначенні теоретичних, законодавчих та практичних аспектів гарантій прав і свобод людини та громадянина у провадженні у справах про адміністративні проступки на сучасному етапі розвитку суспільства.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
– здійснити аналіз змісту гарантій прав і свобод людини;
– визначити сутність політичних, економічних, соціальних та правових гарантій прав і свобод людини;
– визначити місце провадження у справах про адміністративні проступки в структурі адміністративного процесу, дослідити його зміст та особливості;
– проаналізувати особливості суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки;
– здійснити класифікацію суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки;
– дослідити теоретичні особливості матеріальних та процесуальних гарантій у провадженні у справах про адміністративні проступки;
– відокремити та проаналізувати матеріальні та процесуальні гарантії суб’єктів юрисдикції у провадженні у справах про адміністративні проступки;
– розглянути матеріальні та процесуальні гарантії «зацікавлених» суб’єктів у провадженні у справах про адміністративні проступки;
– здійснити аналіз матеріальних та процесуальних гарантій «незацікавлених» суб’єктів у провадженні у справах про адміністративні проступки;
– розробити конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства гарантій прав і свобод людини та громадянина у провадженні у справах про адміністративні проступки.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які склалися в процесі розвитку прав і свобод людини та громадянина та їх гарантії.
Предметом дослідження є адміністративно-правові норми, якими регламентовано гарантії прав і свобод людини у провадженні у справах про адміністративні проступки.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність методів та способів наукового пізнання як загальнонаукових (діалектичний, логічний, системного аналізу тощо), так і спеціальних (документального аналізу, порівняльно-правового аналізу тощо).
Діалектичний метод дає можливість розглядати розвиток та становлення гарантій прав і свобод людини в умовах демократичних перетворень та державних трансформацій (підрозділ 1.1.).
Метод абстрагування дозволяє усунутися від наповнення змісту конкретного явища, свідомо залишити поза увагою його численні особливості й ознаки, але виявити у ньому типове, найбільш характерне й істотне, визначити закони, за якими це явище існує, тобто розкрити останнє як наукову категорію (підрозділи 1.1, 2.1, 3.1.).
Метод структуралізму застосовується при аналізі суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки (підрозділи 1.3.).
Функціональний метод застосовано для вивчення функцій, наприклад, суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки (підрозділи 1.3. та ін.).
Системний метод сьогодні розглядається як універсальний інструмент когнітивної діяльності, що відкриває шлях до подолання протиріч між зростанням кількісних характеристик інформаційних потоків й обмеженими можливостями сприйняття інформації. Його застосування дає можливість розглядати гарантії прав та свобод людини як абстрактну правову категорію (підрозділи 2.1, 3.1.).
Використання порівняльно-правового методу сприяло врахуванню тенденцій розвитку процесуального законодавства у державах з близькими до України правовими системами, уникненню некоректних рішень, запозиченню позитивного досвіду законотворення (підрозділи 3.2, 3.3. та ін.).
Наукова новизна отриманих результатів у загальнотеоретичному вимірі полягає у тому, що за характером та змістом розглянутих питань дисертація є одним з перших вітчизняних комплексних монографічних досліджень гарантій суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки.
В результаті дослідження виявлено об’єктивні потреби й обґрунтовано авторські підходи до розв’язання проблем гарантій прав і свобод людини у провадженні у справах про адміністративні проступки.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що у ній уперше:
– виокремлено та охарактеризовано матеріальні адміністративно-правові гарантії прав і свобод людини у провадженні у справах про адміністративні проступки, закріплені законами України;
– запропоновано дефініцію процесуальних гарантій прав і свобод людини у провадженні у справах про адміністративні проступки;
– виділено конституційні процесуальні гарантії прав і свобод людини у провадженні у справах про адміністративні проступки;
– виокремлено процесуальні гарантії прав і свобод людини у провадженні у справі про адміністративні проступки, закріплені в КУпАП та законах України;
– визначено дефініцію адміністративно-процесуальної реституції.
Результатами дослідження з ознаками новизни є:
– удосконалення класифікації суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки;
– понад тридцяти запропонованих змін та доповнень до діючого КУпАП та проекту КУпАП.
Дістали подальшого розвитку в адміністративно-процесуальній сфері:
– дефініція «гарантії прав і свобод людини»;
– поняття «політичні», «соціальні», «економічні гарантії»;
– визначення «правові гарантії»;
– дефініція «матеріальні гарантії прав і свобод людини»;
– формулювання «процесуальні гарантії прав і свобод людини»;
– визначення «провадження у справах про адміністративні проступки».
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані в процесі удосконалення правового регулювання гарантій прав і свобод людини у провадженні у справах про адміністративні проступки.
Також отримані результати можуть бути застосовані у науково-дослідній діяльності для подальших теоретичних розробок проблем реалізації гарантій прав і свобод людини та громадянина, при підготовці проектів законів, нормативно-правових актів, спрямованих на поліпшення реалізації, охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина.
У навчальному процесі положення і висновки дисертації можуть бути використані при підготовці підручників, навчальних посібників з курсів «Адміністративне право України», «Адміністративний процес», у викладанні відповідних навчальних дисциплін для курсантів та студентів.
У правовиховній сфері положення і рекомендації дисертації можуть стати підґрунтям у роботі по підвищенню рівня правової культури громадян, професійного рівня працівників органів виконавчої і судової влад, правоохоронних органів.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення та висновки, сформульовані й узагальнені у дисертації, оприлюднено у доповідях і виступах дисертанта на міжнародних, міжрегіональних, регіональних наукових, науково-теоретичних, науково-практичних конференціях та семінарах. Зокрема: «Конституційні гарантії захисту людини у сфері правоохоронної діяльності» ( 24-25 вересня 1999 р., м. Дніпропетровськ), на ІХ регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» ( 13-14 лютого 2003 р., м. Львів); «Українське адміністративне право: Сучасний стан і перспективи реформування» (19-20 травня 2005 р., м. Сімферополь), «Актуальні проблеми розвитку законодавства в Україні» ( 6-7 грудня 2006 р., м. Ялта).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Під час проведення аналізу гарантій суб’єктів провадження у справах про адміністративні проступки ми дійшли таких висновків:
1. Гарантіями прав і свобод людини є умови та засоби, які забезпечують реалізацію прав і свобод людини. Характер гарантій залежить від самого гарантійного права чи свободи, а також від концепції, яка визначається роллю держави в економічній і соціальній сферах.
Таким чином, гарантії прав і свобод людини – це комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених, нормативно закріплених засобів, способів та умов, які створюються для задоволення публічних інтересів суспільства взагалі, та охорони, захисту прав і свобод людини зокрема;
2. Основним критерієм класифікації гарантій може бути ознака тієї галузі суспільних відносин, у якій вони виявляються, діють та удосконалюються.
Політичні, економічні, соціальні гарантії стають такими тільки тоді, коли вони приймають вигляд правової форми – форми норм, які містяться в різних правових актах тієї або іншої юридичної сили.
Загальними в теорії права прийнято вважати політичні, економічні і соціальні гарантії, які являють собою сукупність економічних, політичних і соціальних факторів, що створюють максимум можливих на даному етапі розвитку суспільства і держави умов і передумов для реалізації прав і свобод громадян.
Політичні гарантії – це умови, способи, засоби, спрямовані на забезпечення необхідного рівня політичного розвитку людини в державі та суспільстві.
Економічні гарантії – це умови, способи та засоби, які використовуються державою заради економічного ладу суспільства, заснованого на обґрунтованому та передбаченому розвитку економіки задля постійного зростання публічного та приватного добробуту та благоустрою.
Соціальні гарантії – це умови, способи і засоби, сукупність яких сприяє належній реалізації заходів соціального характеру для здійснення відповідних прав і свобод людини.
3. Спеціальними в теорії права вважають юридичні гарантії.
Юридичні гарантії – це система правових норм, якими визначено умови та порядок реалізації і захисту прав і свобод громадян.
Юридичні гарантії забезпечення прав і свобод особи слід поділити на дві групи: нормативні та організаційні.
Нормативні гарантії забезпечення прав і свобод особи – це передбачені нормами матеріального і процесуального права юридичні засоби забезпечення реалізації, охорони і захисту прав та свобод.
Організаційні гарантії забезпечення прав і свобод особи – передбачені в нормативно-правових актах суспільно-політичні інституції, на які покладаються відповідні функції і повноваження по організації охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина. Організаційні гарантії забезпечення прав і свобод особи тісно пов'язані з нормативно-правовими, адже в нормативних актах детально регламентується діяльність державних і суспільних інституцій по організації і здійсненню діяльності, спрямованої на забезпечення прав і свобод;
4. Нормативні гарантії забезпечення прав і свобод особи за характером юридичних норм поділяються на матеріальні і процесуальні, за сферою дії – на міжнародні та внутрішньодержавні, останні в свою чергу поділяються на конституційні і галузеві.
Організаційні гарантії забезпечення прав і свобод за суб'єктами здійснення забезпечувальної діяльності поділяються на державні і громадські;
5. Матеріальні гарантії прав і свобод людини являють собою головні основи суспільного устрою, а також загальнообов'язкові правила поведінки суб'єктів суспільних відносин – держави, органів публічної адміністрації та її посадових осіб, окремих індивідів, яким вони повинні слідувати для створення належних умов ефективної реалізації прав і свобод, попередження будь-яких порушень прав і свобод, а у випадках їх порушення для захисту і відновлення.
Процесуальні гарантії свобод людини – це встановлені законом специфічні юридичні засоби процедурного забезпечення реалізації норм, які закріплюють матеріальні гарантії прав та свобод і потребують певного порядку втілення, наприклад, право на судовий захист, право на оскарження дій або бездіяльності органів публічної адміністрації та її посадових осіб;
6. Провадження у справах про адміністративні проступки – це урегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність публічної адміністрації, спрямована на розгляд індивідуальних справ про адміністративні проступки;
7. За характером процесуального статусу всі суб'єкти провадження у справах про адміністративні проступки можливо поділити на три групи:
1) суб'єкти, які вирішують справу (суб’єкти юрисдикції);
2) суб'єкти, стосовно яких вирішується справа (зацікавлені суб’єкти);
3) допоміжні учасники провадження (незацікавлені суб’єкти);
8. Загальними матеріальними конституційними гарантіями прав і свобод людини (вони є засобами забезпечення прав і свобод людини та громадянина у провадженні у справі про адміністративні проступки) є:
– життя, здоров'я, честь і гідність людини, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю;
– виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод;
– в Україні визнається і діє принцип верховенства права;
– органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією та законами України межах;
– кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
– гарантування права знати свої права і обов'язки;
– кожен має право на правову допомогу;
– для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура;
– юридична відповідальність особи має індивідуальний характер;
– правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.
9. Матеріальними адміністративно-правовими гарантіями прав і свобод людини у провадженні у справах про адміністративні проступки (закріпленими законами) є:
– офіційність у прийнятті рішень;
– визначена система суб’єктів юрисдикції та межи їх компетенції;
– визначена форма реалізації адміністративно-юрисдикційних повноважень компетентних суб’єктів за здійснений фізичною чи юридичною особою проступок;
– повне та об’єктивне з’ясування обставин індивідуально-конкретної справи;
– волевиявлення суб’єкта юрисдикції проявляється у формі рішення (виконкоми селищних та сільських рад) чи постанови;
– відповідальності публічних органів управління та їх посадових осіб за невиконання або неналежне виконання тих чи інших повноважень щодо реалізації провадження у справах про адміністративні проступки;
– розгляд наданих доказів по матеріалах індивідуально-конкретної справи;
– система учасників провадження у справах про адміністративні проступки та межі їх повноважень.
10. Адміністративна юрисдикція – це врегульована адміністративно-правовими нормами діяльність відповідних суб’єктів щодо розгляду і вирішення справ про адміністративні проступки і застосування за їх вчинення адміністративних стягнень та інших видів адміністративної відповідальності;
11. Процесуальні гарантії прав і свобод людини у провадженні у справах про адміністративні проступки – це встановлені законом юридичні засоби процесуального забезпечення реалізації норм, які закріплюють матеріальні гарантії прав та свободу у провадженні у справах про адміністративні проступки і потребують певного порядку втілення;
12. Конституційними процесуальними гарантіями прав і свобод особи щодо забезпечення законності здійснення провадження у справах про адміністративні проступки є:
– законність процесуальних дій у провадженні у справах про адміністративні проступки;
– гласність провадження у справах про адміністративні проступки;
– гуманізм провадження у справах про адміністративні проступки;
– справедливість при прийнятті рішення у провадженні у справах про адміністративні проступки;
– здійснення провадження національною мовою;
– наявність інституту Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
– рівність усіх учасників провадження у справах про адміністративні проступки перед законом.
13. Процесуальні гарантії прав і свобод особи щодо забезпечення законності здійснення провадження у справах про адміністративні проступки закріплена нормами КУпАП, Законами України має наступний перелік:
– закріплення процесуальних принципів провадження у справах про адміністративні проступки;
– стадійність провадження у справах про адміністративні проступки;
– визначений зміст та порядок складання протоколу;
– визначений порядок збирання доказів їх видів та джерел та процедури оцінювання;
– визначений порядок оскарження постанов та рішень по справі (у вищій інстанції та у суді);
– регламентація строків провадження;
– реалізації майнових прав особи;
– адміністративно-процесуальна реституція;
– відсутність зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи;
– здійснення загального нагляду органами прокуратури за дотриманням законності при здійсненні зазначеного провадження;
– визначений порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення;
– заходи забезпечення провадження у справі про адміністративні проступки;
14. Під адміністративно-процесуальною реституцією розуміється поновлення майнового становища потерпілого від дій органів юрисдикції, які визнані незаконними, шляхом повернення потерпілому речей чи інших матеріальних цінностей, безпосередньо вилучених в результаті певних юридичних дій;
15. Запропоновано прийняти закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення», який має передбачати приведення положень чинного законодавства у відповідність до європейських стандартів щодо забезпечення прав і свобод осіб:
• надання додаткових процесуальних прав особі, яку затримано або яку може бути притягнуто до відповідальності, у вигляді адміністративного арешту;
• внесення змін до порядку складання та направлення протоколу про адміністративне правопорушення;
• зміну підстав зупинення (припинення) провадження у справі про адміністративне правопорушення;
• внесення змін до норм, які встановлюють процедуру адміністративного затримання.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: “Укр. енциклопедія”, 1998. – Т.1: А–Г. – 672 с.
. Новий тлумачний словник української мови. – К.: Аконіт, 2000. – Т.2. – 911 с.
. Махновський І.Й. Гарантії прав і свобод людини та громадянина в праві України (теоретико-правовий аспект). Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 220 с.
. Локк Д. Избранные философские произведения. В 2-х т. [Вступит. статья М.С. Нарского, с. 5–54] – М.: Соцэкгиз, 1960. – Т.2. – 532 с.
. Монтескье Ш.–Л. Избранные произведения. [Общ. ред. и вступительная статья М.П. Баскина, с. 5–46]. – М.: Госполитиздат, 1955. – 190 с.
. Руссо Ж.–Ж. Трактаты. (Переводы). [Комментарий В. С. Алексеева-Попова и Л. В. Борщевской]. – М.: Наука, 1969. – 783 с.
. Иванов А. П. Гарантии конституционных прав советских граждан // Ученые записки Саратовского юридического института им. Д.И. Курского. – 1968. – Вып. XVII. – Кн.1. – С. 11–15.
. Скобелкин В.Н. Юридические гарантии трудовых прав рабочих и служащих. – М.: Юридическая литература, 1969. – 183 с.
. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР (Правовые аспекты взаимоотношений). – М.: Наука, 1974. – 246 с.
. Чечот Д.М. Субъективное право и формы его защиты. – Л.: Изд. Ленинградского ун–та, 1968. – 72 с.
. Сабикенов С. Некоторые вопросы охраны субъективных прав и законных интересов советских граждан // Проблемы государства и права на современном этапе. – Ин-т гос. и права АН СССР, 1973 . – Вып. 6. – С. 7–11.
. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М.: Наука, 1979. – 229 с.
. Волинка К.Г. Правовий статус особи та гарантії реалізації прав і свобод за Конституцією України. – К.: РННУ “Дініт”, 1998. – 35 с.
. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – 496 с.
. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – Київ: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
. Кузьменко О.В. Процесуальні категорії адміністративного права: Монографія. – НАВСУ, Львів: ВАТ «Львівська фабрика «Атлас», 2004. – 232 с.
. Рабінович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України (до інтерпретації вихідних конституційних положень). – Харків: Право, 1997. – 64 с.
. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР. – М.: Юрид. лит., 1985. – 175 с.
. Воеводин Л.Д. Юридические гарантии конституционных прав и свобод личности в социалистическом обществе: Монография. – М.: Изд. МГУ, 1987. – 343 с.
. Забігайло В.К., Козюбра М.І. Демократія, права і свободи: реальність і ідеологічні міфи. – К.: Політвидав України, 1983. – 158 с.
. Патюлин В.А. Государство и личность в СССР (Правовые аспекты взаимоотношений). – М.: Наука, 1974. – 246 с.
. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов // Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: Изд. группа ИНФРА–М – НОРМА, 1997. – 570 с.
. Нова Конституція України: Огляд, коментарі і текст Основного Закону // За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Правова держава, 1997. – 156 с.
. Гегель Г.В.Ф. Полное собрание починений. Т.І. – М.: Соцэкгиз, 1939. – 388 с.
. Конституционное (государственное) право: Справочник / Под ред. В.И. Лафитского. – М.: Юристъ, 1995. – 191 с.
. Зломанов Л.П., Уманский Л.А. Наши права: политические и экономические гарантии. Цифры и факты. – 2–е изд., доп. – М.: Политиздат, 1984. – 225 с.
. Реформа публічної адміністрації в Україні: Проекти концепції та законів / Упорядники: І. Коліушко, В. Тимощук. ¬– К.: Конус-Ю, 2005. – 192 с.
. Dahl R. Dilemmas of Pluralist Democraсy. – London: Yale University, 1982. – р. 80.
. Погорілко В.Ф., Головченко В.В., Сірий М.І. Права та свободи людини і громадянина в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – 52 с.
. Колодій А.М. Конституція і розвиток принципів права України: Дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / Національна академія внутрішніх справ України. – К., 1998. – 391 с.
. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – 735 с.
. Кушніренко О.Г., Слінько Т.М. Права і свободи людини та громадянина: Навч. посібник. – Х.: Факт, 2001. – 439 с.
. Декларація про державний суверенітет України: Затверджена постановою Верховної Ради УРСР від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
. Про економічну самостійність Української РСР: Закон Української Радянської Соціалістичної республіки від 3 серпня 1990 року // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 34. – Ст. 499.
. Про проголошення незалежності України: Постанова УРСР від 24 серпня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
. Про основні напрями економічної політики України в умовах незалежності: Постанова Верховної Ради України від 25 жовтня 1991 року // Інформаційно–рекламний додаток “Орієнтир” до газети “Урядовий кур’єр”. – 1991. – № 38–39 (43–44).
. Програма економічних реформ і політики України, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1992 року // Урядовий кур’єр. – 1992. – 3 квітня.
. Основи економічної теорії / За ред. С.В. Мочерного. – К.: Академія, 1997. – 464 с.
. Тихомирова Л. В., Тихомиров М. Д. Юридическая энциклопедия. – М.: Кн. из-во, 1991. – 343 с.
. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: Изд. Группа ИНФРА– М – НОРМА, 1997. – 570 с.
. Права человека. Международный билль о правах человека: ООН. – Нью–Йорк, 1996. – 27 с.
. Харрофер – Тавель М. Деятельность Международного Комитета Красного Креста в обстановке насилия внутри страны: МККК. – М., 1995. – 45 с.
. Криль Ф. Международное гуманитарное право о защите женщин: МККК. – М., 1994. – 114 с.
. Конституційне право України / За ред. В.Ф. Погорілка. – К.: Наукова думка, 1999. – 735 с.
. Сиренко В.Ф. Реальность прав советских граждан – К.: Наукова думка, 1983. – 139 с.
. Мамонов В.В. Гарантии прав, свобод и обязанностей граждан в СССР. – Алма-Ата: Казахстан, 1981. – 80 с.
. Малеин Н.С. Повышение роли закона в охране личных и имущественных прав граждан // Советское государство и право. – 1974. – № 6. – С. 41– 48.
. Витрук Н.В. О юридических средствах обеспечения реализации и охраны прав советских граждан // Правоведение. – 1964. – № 4. – С. 29 – 38.
. Лысенков С.Л. Гарантии прав и свобод личности в советском обществе: Дис...канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ин–т гос. и права АН УССР. – К., 1976. – 204 с.
. Савенко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції // Право України. – 1999. – № 2. – С. 3-9.
. Забігайло В.К., Козюбра М.І. Демократія, права і свободи: реальність і ідеологічні міфи. – К.: Політвидав України, 1983. – 158 с.
. Шмельова Г. Юридичні механізми забезпечення прав людини // Право України. – 1994. – № 10. – С. 49-51.
. Волинка К.Г. Правовий статус особи та гарантії реалізації прав і свобод за Конституцією України. – К.: РННУ “Дініт”, 1998. – 35 с.
. Лихачов С.В. Дозвільне провадження в адміністративному процесі: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Х.: НУВС, 2001. – 177 с.
. Кузьменко О.В. Міркування про природу адміністративного процесу // Право України. – 2007. – № 3. – С. 10–14.
. Голосніченко І.П., Стахурський М.Ф. Адміністративний процес: Навчальний посібник. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
. Бородін І.Л. Адміністративно-юрисдикційний процес: Монографія. – К.: Алеута, 2007. – 184 с.
. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія.– К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
. Бахрах Д. Н., Ренов Э. Н. Производство по делам об администра-
тивных правонарушениях: (Пособие для слушателей народных университетов).– М.: Знание, 1989.– 96 с.
. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України.– К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 78 с.
. Остапенко О. І. Адміністративна деліктологія: соціально-правовий феномен i проблеми розвитку. – Львів: Львівський ін-т внутрішніх справ при Укр. акад. внутр. справ, 1995. – 312 с.
. Коренев А. П. Нормы административного права и их применение.– М.: Юридическая литература, 1978.– 142 с.
. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т. Том 1. Загальна частина / Ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова).– К.: Юридична думка, 2004. – 584 с.
. Административное право Украины: Учебник.– 2-е изд., перераб. и доп. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др. / Под ред. проф. Ю. П. Битяка. – Х.: Право, 2003. – 576 с.
. Бандурка А. М., Тищенко М. М. Административный процесс: учебник для высших учебных заведений.– К.: Литера ЛТД, 2001. – 336 с.
. Голосніченко І., Стахурський М., Золотарьова Н. Попереднє адміністративне розслідування як стадія провадження в справах про адміністративні проступки // Право України. – 2002. – № 2. – С. 26 – 30.
. Юсупов В. А. Правоприменительная деятельность органов государственного управления. – М.: Юрид. лит., 1979. – 136 с.
. Агапов А. Б. Административная ответственность: Учебник. – М.: Статут, 2000. – 251 с.
. Кузьменко О.В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Монографія. – К.: АТІКА, 2005. – 352 с.

. Колпаков В.К. Теоретичний вимір законодавчого регулювання порушення справи про адміністративний проступок // Право України. – 2005. – № 2. – С. 10–14.
.Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях от 30.12.2001 // Российская газета. — 31 декабря 2001 г. — № 256 (2868).
. Калаянов Д. П., Остюченко С. М., Аносенков А. А. Правова регламентація адміністративного затримання правопорушників міліцією України. Вид. 3-тє доп.– Одеса: Одеський юридичний інститут НУВС, 2002. – 42 с.
. Коваль Л.В. Адміністативне право України: Курс лекцій (Загальна частина).– К.: Основи, 1994. – 154 с.
. Битяк Ю. П. Производство по делам об административных правонарушениях // Административное право Украины.– 2-е изд., перераб. и доп. [Учебник для студентов высш. учеб. заведений юрид. спец. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др. ]; Под ред. проф. Ю. П. Битяка.– Х.: Право, 2003.– С. 222 – 240.
. Гладун З. С. Адміністративне право України: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 579 с.
. Хорощак Н. В. Провадження у справах про адміністративні правопорушення // Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т.: Т. 1: Загальна частина. – К.: Юридична думка, 2004. – С. 515–530.
. Кузьмичева Г. А., Калинина Л. А. Административная ответственность: Учебное пособие. Нормативные акты.– М.: Юриспруденция, 2000. – 464 с.
. Аналітична довідка МВС України за 2004-2006 рр. Статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України // www.info. resourcecorp.net.
. Шкарупа В. К. Доказування та докази в адміністративно-приму¬совій діяльності органів внутрішніх справ (міліції). Автореф. дис. … д-ра юр. наук: 12.00.07 / Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 1996. – 57 с.
. Брокгауз Ф. А., Евфрон И. А. Энциклопедический словарь.– В 86 т., полутомах и 4 доп. т.– СПб.: Семен. тип. лит. (И. А. Ефрон) 1890 г.– М.: Русское слово, 1998. – 472 с.
. Тищенко М. М. Адміністративно-правовий статус громадянина України: проблеми теорії та шляхи вдосконалення законодавчого регулювання: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 1999. – 384 с.
. Сорокин В.Д. Административный процесс и административно-процессуальное право.– СПб.: Изд-во Юрид. ин-та (Санкт-Петербург), 2002. – 474 с.
. Коваль Л. В. Административно-деликтное отношение.– К.: Выща шк., 1979.– 229 с.
. Тищенко Н. М. Гражданин в административном процессе.– Х.: Право, 1998. – 192 с.
. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. посіб. – Чернівці: Рута, 2003.– 367 с.
. Административно-процессуальное право: Курс лекций / Под. ред. проф. И.Ш. Килясханова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. – 399 с.
. Киваймо В.Н., Бугаков А.П. Административный процес. – Минск: Акад. МВД Республики Беларусь, 2006. – 224 с.
. Махина С.Н. Управленческий и административный процессы: проблемы теории и перспективы правового регулирования: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02. – Воронеж: Воронежский государственный университет, 1998. – 220 с.
. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
. Негодченко О.В. Забезпечення прав і свобод людини органами внутрішніх справ: Організаційно-правові засади. Дис. ... д–ра юрид. наук: 12.00.07. – Х: Національна академія наук України ім. Я. Мудрого, 2003. – 479 с.
. Гуренко М.М. Розвиток політико-правової думки про гарантії прав та свобод людини та громадянина: Монографія. – Київ: Логос, 2002. – 252 с.
. Авер’янов В.Б. Принцип верховенства права і реформа українського адміністративного права // Адвокат. – 2000. – № 2 – С. 5-8.
. Конституція України: Науково–практичний коментар / В.Б. Авер’янов, О.В. Батанов, Ю.В. Баулін та ін. / Ред. кол. В.Я. Тацій, Ю.П. Битяк, Ю.М. Грошевой та ін. – Харьків: Видавництво «Право»; К.: Концерн «Видавничий дім» «Ін Юре», 2003. – 808 с.
. Князєв В. Поняття та елементи конституційного статусу людини і громадянина в Україні // Право України. – 1998. – № 12. – С. 29.
. Юридический энциклопедический словарь / Під ред. А.Я. Сухарева. - М.: Советская энциклопедия, 1984. – 415 с.
. Словарь административного права / Під. ред. К.А. Губанова – М.: Фонд «Правовая культура». – 1999. – 320 с.
. Бородін І.Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина: Дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.07. — Харків, 2004. — 375 с.
. Шергин А.П. Административная юрисдикция. – М.: Юрид. лит-ра, 1979. – 197 с.
. Якимов А.Ю. Статус субъекта административной юрисдикции // Государство и право. – 1996. – № 8. – С. 100 – 111.
. Анохіна Л.С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Х.: НУВС, 2001. – 182 с.
. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177 с.
. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Одеса: Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова, 2001. – 180 с.
. Про затвердження Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху: Наказ № 1217 МВС України від 22 жовтня 2003 р. // www. zakon1.rada.gov.ua.
Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: Наказ № 185 МВС України від 22 лютого 2001 р. // www. zakon1.rada.gov.ua.
. Про затвердження Інструкції про освідчення водіїв на предмет сп’яніння: Наказ МВС України, МОЗУ, МЮУ № 114/38/15 від 7 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 95. – Ст. 138.
. Проект Кодексу України про адміністративні правопорушення (2000 р.) // Internet. hppt:// www.info. resourcecorp.net.
. Додин Е.В. Административная деликтность в Украине // Актуальные проблемы государства и права. – Сб. научн. трудов. – Одесса, 1985. - Вып. 1. – С. 55-59.
. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
. Про заходи щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення: Указі Президента України від 19.03. 1997 // Урядовий кур’єр. -1997. – № 232.
. Адміністративне судочинство в Україні: Книга перша. Адміністративний процесуальний кодекс України // Урядовий кур’єр. – 2005. – 17 серпня. – № 153 (№№ 153-154).
. Дашковская О.Р. Теоретические аспекты разделения властей в Украине: Дис. … канд. юрид. наук. Х., 1997. – 205 с.
. Кампо В.М. Деякі проблеми адміністративної реформи в Україні // Державно-правова реформа в Україні. Матеріали науково-практичної конференції. К., 1997. – С. 18 – 120.
. Кутафин О.Е., Шеремет К.Ф. Компетенция местных Советов. – Изд-е 2-е, доп. – М.: Юрид. лит-ра, 1986. – 223 с.
. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / За заг. ред. доц. А.Т. Комзюка. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1998. – 78 с.
. Ямпольская Ц.А. Субъекты советского административного права: Автореф. дис. … докт. юрид. наук. – М., 1958. – 34 с.
. Григорян Л.А. Советы – органы власти и народного самоуправления. – М.: Юрид. лит-ра, 1965. – 95 с.
. Кутафин О.Е., Шеремет К.Ф. Компетенция местных Советов. – М.: Юрид. лит-ра, 1982. – 232 с.
. Якимов А.Ю. Субъекты административной юрисдикции (правовой статус и его реализация): Монография. Часть 2. Система субъектов административной юрисдикции. – М.: ВНИИ МВД России, 1996. – 90 с.
. Салищева Н.Г. Административный процесс в СССР. – М.: Юрид. лит-ра. АН СССР Ин-т гос-ва и права, 1964. – 158 с.
. Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Національний університет внутрішніх справ МВС України. – Харків, 2002. – 243 с.
. International Covenant of Civil and Polotical Rights, December 16, 1966/Human Right and the Police By J Alderson. Strasbourg Cedex: Council of Europe Pres, 1994. – 215 р.
. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms/, December, 20, 1971/ Human right and the Police/ By J Alderson. Strasbourg Cedex: Council of Europe Pres, 1994. – 215 р.
. Васильев А.С. Административное право Украины (общая часть). Учебное пособие. – Х.: Одиссей, 2001. – 288 с.
. Додин Е.В. Доказывание в административно-юрисдикционной деятельности органов внутренних дел: Учеб. пособ. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1985. – 100 с.
. Додин Е.В., Шкарупа В.К. Доказывания по делам об административных проступках, связанных с нарушением антиалкогольного законодательства и наркоманией: Учеб. пособ. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1989. – 62 с.
. Тараненко С. Новий погляд на принципи захисту прав і свобод громадян у законодавстві про адміністративні проступки // Право України. – 1999. – № 9. – С. 10-12.
. Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення: Затверджена наказом МВС України № 185 від 22 лютого 2001 р. // www. zakon1.rada.gov.ua.
. Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян: Указ Президента України від 18 лютого 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 331.
. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Офіційний вісник України. – 1995. – № 1. – Ст. 1.
. Тертышник В.М., Марченко О.В. Тертышник А.И. Защита прав и свобод человека: Науч.-практ. пособие. – Х.: Арсис ЛТД, 2000. – 286 с.
. Комзюк А.Т. Адміністративний примус правоохоронній діяльності міліції України: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 / Національний університет внутрішніх справ МВС України. – Харків, 2002. – 408 с.
. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10 лютого 1995 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 56.
. Галаган И.А. О методологии исследования процессуальных проблем административной ответственности и о путях совершенствования законодательства в этой области // Административная ответственность и гарантии ее законности. – Пермь: Из-во ун-та, 1972. – 195 с.
. Теория государства и права / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – 454 с.
. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Законодавство України про адміністративну відповідальність. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – № 3. – С. 212-216.
. Селіванов А.О. Будуємо нову державу. – К.: Тамед, 1997. – 255 с.
. Принципы уголовного права и принципы кодификации в уголовном праве // Государство и право. – 1997. – № 1. – С. 52-56.
. Авер’янов В.Б. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування // Право України. – 1998. – № 8. – С. 7 – 11.
. Ківалов С. В. Поняття, сутність та особливості предмета і методу адміністративного права // Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С. В. Ківалова. — Одеса: Юрид. література, 2003. – 892 с.
. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. – Чернівці: Рута: ЧНУ, 2001. – 315 с.
. Петришин А.В. К вопросу об общетеоретическом понятии прав человека // Проблемы законности. – 1997. – Вып.32. – С. 3-11.
. Застрожная О.К. Советский административный процесс: Учеб. пособие. – Воронеж: Воронеж. ун-т, 1985. – 100 с.
. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть общая. Учебник. Издание третье / Под ред. А.П. Коренева. - М.: Московская академия МВД России, Изд-во “Щит-М”, 2000. – 304 с.
. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М.Козлова, Л.Л.Попова. – М.: Юристъ, 1999. – 728 с.
. Шильник В. Ю. Адміністративні юрисдикційні провадження та їх здійснення органами внутрішніх справ: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Х.: НУВС, 2004. – 198 с.
. Михайленко О. Проблеми справедливості при розбудові пра¬вової держави // Право України. – 1998. – № 8. – С. 39–46.
. Справа № 2-а-54/06 // Юридична газета. – 2006. – 6 квітня. – С. 20 Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року Справа № 1-6/99 № 10-рп/99 // www. zakon1.rada.gov.uа.
. Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року Справа № 1-6/99 № 10-рп/99 // www. zakon1.rada.gov.uа Про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради України – 1995. – № 34. – Ст. 256.
. Про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 256.
. Калаянов Д.П. Адміністративні проступки, підвідомчі міліції, та їх профілактика: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – Одеса, 1998. – 16 с.
. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
. Масленников М.Я. Административно-юрисдикционный процесс: Сущность и актуальные вопросы правоприменения по делам об административных правонарушениях. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. – 207 с.
. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177 с.
. Шкарупа В.К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції): Монографія. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 163 с.
. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
. Додин Е.В. Доказательства. Оценка доказательств // Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий. — 4-е изд., изм., доп. — Харьков: ООО «Одиссей», 2003. – С. 728 – 731.
. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України: Конспект лекцій. – Х.: Націон. юрид. акад., 1996. – 160 с.
. Алімов Р.С. Процедури в адміністративному праві України: теорія і практика: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ, 2002. – 164 с.
. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч. посібник / Укладачі: М.І. Городиський, В.А.Гуменюк, Г.В. Джагупов та ін. / За заг. ред. доц. А. Т. Комзюка. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 78 с.
. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
. Фролов О.С. Принципи застосування сили і вогнепальної зброї // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1997. – № 1. – С. 95 – 100.
. Кивалов С.В. Таможенное право (административная ответственность за нарушение таможенных правил). – Одесса: Юрид. ин-т ОГУ 1996. – 175 с.
. Додін Є.В. Гарантії законності адміністративної відповідальності. – К.: Т-во «Знання», 1976. – 48 с.
. Бурмистров С., Буткевич В. Рассмотрение судами жалоб на действия административных органов и должностных лиц // Советская юстиция. – 1985. – №20. – С. 13 – 14.
. Скитович В. Процессуальные особенности рассмотрения дел по жалобам на деяния административных органов и должностных лиц // Советская юстиция. – 1985. – №11. – С. 22 – 24.
. Студеникина М.С. Законодательство об административных правонарушениях. – М.: Знание, 1981. – 64 с.
. Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції . Закон України від 17.07.1997 року № 475-97/ВР // Відомості Верховної Ради України . – 1997 . – № 40 . – Ст. 263.
. Рішення у справі «Енгель та інші проти Нідерландів», заява № 5100/71 від 8.06. 1976 р., п. 82. // www. zakon1.rada.gov.ua.
. Рішення у справі «Бенем проти Сполученого Королівства», заява № 19380/92 від 10 червня 1996 р., п. 61// www. zakon1.rada.gov.ua.
. Рішення у справі «Бенем проти Сполученого Королівства», заява № 19380/92 від 10 червня 1996 р., п. 61 // www. zakon1.rada.gov.ua.
. Рішення у справі «Вебер проти Швейцарії», заява № 11034/84 від 22.05.1990 р., п. 34// www. zakon1.rada.gov.ua.
. Вакуленко Т.О. Соловйов В.О. Відповідність окремих положень Кодексу України про адміністративні правопорушення вимогам статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини // www.minjust.gov.ua /0/4386.
. Про прокуратуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
. Про виконавче провадження: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
. Про державну виконавчу службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 36-37. – Ст. 243.
. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду: Закон України від 1 грудня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 1. – Ст. 1.
. Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду: Положення про застосування Закону України, Затверджене наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури і Міністерства фінансів України від 4.03.96 р. № 6/5, 3, 41 і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 6.03.96 р. № 106 /1131. // www. zakon1.rada.gov.ua.
. Словарь административного права. – М.: Фонд «Правовая культура», 1999. – 320 с.
. Большой юридический словарь // www.urka.ru.
. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.
. Про державну службу: Закон України від 16.12.1993 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
. Конституции зарубежных государств: Соедин. Штаты Америки. Великобритания. Франция. Германия. Италия. Испания. Греция. Япония. Канада, Угорщина: [Офиц. тексты: Перевод / Сост., авт. введ., вступ. ст. к конституциям В.В. Маклаков]. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Бек, 1997. – 561 c.
. Конституция Российской Федерации: Принятая всенародным голосованием 12 декабря 1993 г. – М.: Знание, 1997. – 119 с.
. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. ¬– Ст. 256.
. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 304 с.
. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практический комментарий) / Под общ