Іванюк Вікторія Дмитрівна Фінансово-правове регулювання ринку криптовалют в Україні

Краткое описание

Іванюк Вікторія Дмитрівна, старший викладач кафедри міжнародного
права та міграційної політики Західноукраїнського національного
університету, тема дисертації: «Фінансово-правове регулювання ринку
криптовалют в Україні», (081 «Право»). Спеціалізована вчена рада
ДФ58.082.011 в Західноукраїнському національному університеті

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ІВАНЮК ВІКТОРІЯ ДМИТРІВНА
УДК 347.73
ДИСЕРТАЦІЯ
ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КРИПТОВАЛЮТ В УКРАЇНІ
Спеціальність 081 - Право
Галузь знань 08 - Право
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело 

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 2
ВСТУП 17
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВІДНОСИН, ЯКІ ВИНИКАЮТЬ У СФЕРІ ОБІГУ КРИПТОВАЛЮТ
1.1. Сучасний стан та методологія дослідження фінансових правовідносин, які
виникають у сфері обігу криптовалют 27
1.2. Поняття та особливості криптовалютних правовідносин 38
1.3. Специфіка державного регулювання ринку криптовалют в Україні 55
Висновки до розділу 1 71
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕННЯ ОПЕРАЦІЙ З
КРИПТОВАЛЮТАМИ
2.1. Поняття та характеристика процесу емісії (майнінгу) криптовалют 76
2.2. Правові підстави використання криптовалюти як засобу платежу 90
2.3. Організаційні та функціональні принципи правового регулювання діяльності
криптовалютних бірж 105
2.4. Відповідальність за порушення законодавства України про обіг
криптовалют 123
Висновки до розділу 2 143
РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КРИПТОВАЛЮТ В УКРАЇНІ
3.1. Міжнародна практика правового регулювання обігу криптовалют 147
3.2. Напрями формування системи законодавства України у сфері ринку
криптовалют 172
Висновки до розділу 3 187
ВИСНОВКИ 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 201
ДОДАТОК А. Список публікацій здобувача за темою дисертації 225
ДОДАТОК Б. Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в
діяльність Верховної Ради України 227
ДОДАТОК В. Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в діяльність Головного управління Державної податкової служби у Тернопільській
області 228
ДОДАТОК Г. Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в
діяльність Західноукраїнського національного університету 229
ДОДАТОК Д. Результати емпіричного дослідження 232

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено формування концепції фінансово-правового регулювання ринку криптовалют в Україні на засадах поєднання теорії та практики криптовалютної діяльності з використанням сучасних методів наукового пізнання, що дозволило зробити наступні висновки та пропозиції:
1. Зважаючи на юридичну природу криптовалютних правовідносин, основною проблемою є неможливість їх регулювання наявною системою законодавства. Особливості криптовалют зумовлюють потребу у створенні спеціальних законодавчих норм, які унормують їх емісію та застосування. Більше того, інноваційне фінансове законодавство має містити власний національний підхід до правового регулювання криптовалют, беручи за основу сучасний стан та тенденції економічного розвитку України.
2. У результаті аналізу специфіки криптовалютних правовідносин, відповідно до предмету дискусії, виокремлено їхні наступні особливості:
1) криптовалютні правовідносини відрізняються специфічним суб’єктним складом, де обов’язковим суб’єктом є владний орган, який має відповідні владні повноваження в галузі фінансової діяльності;
2) об'єкт криптовалютних правовідносин - криптовалюти, які використовуються як засіб платежу внаслідок реалізації суб'єктивних прав і юридичних зобов'язань;
3) наявність імперативного методу правового регулювання;
4) захист прав та законних інтересів учасників криптовалютних відносин здійснюється шляхом втручання третіх осіб, таких як органи судової влади чи органи державної влади;
5) учасники криптовалютних правовідносин несуть відповідальність при порушенні законних прав та інтересів.
3. У процесі історико-правового дослідження державного регулювання ринку криптовалют в Україні сформовано два основні етапи його становлення:
1) етап формування позицій фінансових регуляторів;
2) етап законотворчої діяльності.
Регулятори виявились неспроможними сформувати уніфіковану позицію щодо правового режиму криптовалют, а варіювали від грошового сурогату до віртуального активу та реалізації Пілотного проєкту «Е-гривня». У свою чергу, законопроєкти були зосереджені в основному на закріпленні визначення криптовалюти, окремих учасників ринку криптовалют, проблемних аспектах оподаткування.
Встановлено відсутність належної уваги визначенню правового статусу усіх учасників криптовалютних правовідносин, принципам діяльності криптовалютних бірж, отриманню ліцензії для здійснення криптовалютної діяльності. Не визначеним залишилось питання реєстрації для здійснення майнінгової діяльності та особливостей емісії криптовалют. Зовсім не сформовано класифікацію правопорушень у сфері обігу криптовалют.
4. Сутність запровадження державного регулювання ринку криптовалют полягає в припиненні вільних операцій з криптовалютами і введенні чіткого порядку їх здійснення. Зважаючи на той факт, що сьогодні зовсім не сформоване поняття державного регулювання ринку криптовалют, акцентуючи потребу прийняття уніфікованої дефініції для охоплення термінологічної прогалини у законодавстві України, сформоване авторське визначення державного регулювання ринку криптовалют, під яким розуміємо систему базових нормативних вимог, юридичних методів та способів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на врегулювання сфери криптовалютних правовідносин.
5. Зазначено, що незважаючи на відсутність нормативного врегулювання усіх аспектів, що стосувалися б використання криптовалют, існують факти, що засвідчують вираження консенсусу щодо купівельної спроможності криптовалют. Зокрема, пункт 13 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 року визначив віртуальний актив як
цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.
Важливим аргументом використання криптовалют як засобу платежу є і запровадження Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (англ. Financial Action Task Force on Money Laundering) у жовтні 2018 року змін до своїх Рекомендацій, де чітко вказано, що вони застосовуються й до фінансової діяльності, що включає віртуальні активи, а також визначено віртуальний актив як цифрове представлення вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або переказувати, і яке може використовуватись для платіжних або інвестиційних цілей.
6. З метою формування єдиного ефективного підходу та стратегії до визначення юридичної природи криптовалюти як засобу платежу здійснено наукову розробку переваг, недоліків, перспектив розвитку та загроз, що постануть в результаті запровадження комплексного фінансового правового регулювання використання криптовалют, за допомогою SWOT-аналізу.
7. Встановлено, що необхідно запровадити державне регулювання ринку криптовалют та державний контроль за емісією (майнінгом) криптовалют в Україні, що полягатиме у здійсненні державою комплексних заходів з метою запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.
У даному контексті запропоновано створити окремий центральний орган виконавчої влади - Національну комісію з контролю за операціями з криптовалютами - який би здійснював державне регулювання ринку криптовалют (і реєстрацію емісії криптовалют зокрема) та затвердити Положення про Національну комісію з контролю за операціями з криптовалютами.
8. Спираючись на той факт, що принципи діяльності криптовалютних бірж повинні демонструвати економічний, фінансовий, суспільний розвиток України, а також відповідати сучасним українським реаліям, запропоновано розглядати їх у якості комплексної системи, яка складається з трьох груп:
1) загальних принципів регулювання криптовалютних відносин;
2) функціональних принципів регулювання діяльності криптовалютних
бірж;
3) організаційних принципів регулювання діяльності криптовалютних
бірж.