Завада Тарас Йосипович Фінансово-правове регулювання ринку криптовалют у світлі глобалізаційних процесів

Краткое описание

Завада Тарас Йосипович, викладач кафедри адміністративного права і процесу, фінансового та інформаційного права Навчально-наукового інституту права та соціально-гуманітарних наук Закладу вищої освіти «Львівський університет бізнесу та права». Назва дисертації: «Фінансово-правове регулювання ринку криптовалют у світлі глобалізаційних процесів». Шифр та назва спеціальності 12.00.07 адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Спецрада Д35.140.02 Закладу вищої освіти Львівський університет бізнесу та права”

ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ
“ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА”
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЗАВАДА ТАРАС ЙОСИПОВИЧ
УДК 347.73
ДИСЕРТАЦІЯ
ФІНАНСОВО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ КРИПТОВАЛЮТ У
СВІТЛІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник Семчук Юрій Ігорович,
кандидат юридичних наук
Львів - 2023

ЗМІСТ
АНОТАЦІЯ 2
ЗМІСТ 14
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 15
ВСТУП 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ РЕГУЛЮВАННЯ КРИПТОВАЛЮТНОГО РИНКУ 27
1. 1. Сучасний стан правових досліджень криптовалютного ринку 27
1. 2. Теоретичні засади визначення змісту поняття «ринок криптовалют» у фінансово-правовому аспекті 40
1. 3. Методика фінансово-правового регулювання ринку криптовалют у світлі глобалізаційних процесів 56
Висновки до розділу 1 68
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
РИНКУ КРИПТОВАЛЮТ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 75
2.1. Становлення світового ринку криптовалют на тлі глобалізаційних
процесів 75
2.2. Досвід іноземних держав у здійсненні фінансово-правового
регулювання ринку криптовалют 87
2.3. Аналіз перспектив фінансово-правового регулювання криптовалютного ринку в Україні і судової практики у цій сфері..
104
Висновки до розділу 2 118
РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВО- ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ КРИПТОВАЛЮТНОГО РИНКУ В УКРАЇНІ У СВІТЛІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ 124
3.1. Обґрунтування принципів розвитку фінансово-правового
регулювання криптовалютного ринку у світлі 124
глобалізації
3.2. Фінансово-правовий механізм збалансування інтересів держави і
суб’єктів криптовалютного ринку у світлі глобалізації 139
3.3. Стратегія удосконалення фінансово-правового регулювання криптовалютного ринку в Україні з урахуванням динаміки
євроінтеграційних процесів 153
Висновки до розділу 3 167
ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 184
ДОДАТКИ 205

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання обґрунтування засад фінансово-правового регулювання ринку криптовалют у світлі глобалізаційних процесів. У результаті дослідження сформовано пропозиції і рекомендації та представлено узагальнені висновки, що зводяться до таких:
1. Встановлено, що у зв’язку зі специфікою предмету дослідження, інтердисциплінарний підхід домінує у дослідженнях криптовалют. Виявлено, що найбільш широко представлені дослідження криптовалют у фінансово- економічному, правовому, соціальному та технологічному аспектах, а глобалізаційний аспект демонструє суттєвий вплив на формування наукових підходів до розвитку фінансово-правового регулювання ринку криптовалют, що проявляється у широкому застосуванні компаративного методу при обґрунтуванні елементів концепції криптовалютного ринку. Підтверджено, що, хоча наявні дослідження розкривають різні теоретичні та прикладні аспекти функціонування і регулювання ринку криптовалют, комплексні дослідження щодо розвитку концепції фінансово-правового регулювання криптовалютного ринку у світлі глобалізаційних процесів практично відсутні.
2. Доведено доктринальну неповноту висвітлення феномену криптовалют і криптовалютного ринку, що обумовлено відсутністю їх чіткого законодавчого закріплення і підтверджено звуження парадигми визначення поняття ринку криптовалют у зв’язку з прийняттям Закону України «Про віртуальні активи», яким визначено поняття «ринок віртуальних активів». З урахуванням феномену «діджиталізованої свободи», який останніми роками став фундаментальним для визначення динаміки та напряму соціальних відносин, пов’язаних з прогресом у сегменті інформаційно-комунікаційних технологій, на основі результатів структурно-функціонального і компаративного аналізу сконструйовано низку проміжних визначень поняття криптовалютного ринку і обґрунтовано підсумкове визначення, що відображає ключові інваріанти відповідної категорії: криптовалютний ринок - це нова форма діджиталізованої свободи в економіці, що заснована на технологіях блокчейн та криптографії, функціонує завдяки ключовим структурним елементам (блокчейн, анонімні гаманці, майнинг, біржі криптовалют, саморегуляторний механізм), і дозволяє суб’єктам здійснювати фінансові транзакції практично без обмежень та обов’язку ділитися своїми персональними даними, забезпечує високий рівень анонімності та приватності, що унеможливлює втручання держави у приватні відносини, виконує у глобалізованому суспільстві суспільнокорисні фінансові, соціально-економічні і інноваційній функції, але також допускає функції, які загрожують правопорядку і сталому розвитку.
3. Наголошено, що формування методології фінансово-правового регулювання ринку криптовалют потребує вирішення низки складних проблем, які особливо гостро проявляються у зв’язку з глобалізаційним контекстом діджиталізації суспільства. За результатами аналізу на засадах argumentum e contrario відкинуто гіпотезу «криптоанархістів» щодо можливості існування вільного ринку криптовалют, і обґрунтовано доцільність віднесення суспільних відносин, що складаються у рамках функціонування ринку криптовалют до предмету регулювання фінансового права. Сформовано принципові положення щодо методики фінансово-правового регулювання ринку криптовалют у світлі глобалізаційних процесів, а також розроблено матрицю потенціалу реалізації механізму державного контролю та регулювання криптовалютного ринку з урахуванням особливостей виокремлених суб’єктів.
4. Доведено, що криптовалюти зародились і розвиваються у рамках процесів фінансової глобалізації, яка інтенсифікувалась з появою нових інформаційно- комунікаційних технологій. Охарактеризовано ключові етапи розвитку криптовалют, становлення глобального криптовалютного ринку і формування криптовалютної екосистеми як прояву процесів фінансової глобалізації. Наголошено, що інтенсивна глобалізація криптовалютного ринку призвела до активізації суттєвих загроз транскордонного харктеру, пов’язаних з криптовалютами - легалізації злочинних доходів, фінансування тероризму, шахрайства, корупції та ін. Проаналізовано перспективи глобального застосування AML (Anti-Money Laundering) та KYC (Know Your Customer) для забезпечення безпеки функціонування ринку криптовалют. Доведено, що становлення світового ринку криптовалют на тлі глобалізаційних процесів супроводжувалось актуалізацією низки правових проблем, центральною з яких залишається відсутність єдиного правового підходу, який міг би бути застосований у всьому світі і сприяв регулюванню ринку криптовалют в інтересах держави, суспільства і міжнародного співтовариства.
5. Встановлено, що динамічний прогрес у сфері інформаційних технологій істотно змінює сучасні суспільні відносини сприяючи розвитку фінансово- економічних систем, але також загрожуючи порушенням прав і інтересів учасників фінансових ринків, завданням шкоди інтересам держави. За результатами аналізу глобального досвіду встановлено, що ключовим аспектом, який визначає подальший вектор фінансово-правового регулювання ринку криптовалют у окремій державі є ідентифікація правового статусу криптовалюти. Виявлено, що більшість країн світу досі перебувають у пошуках єдиного підходу до регулювання криптовалюти як глобального фінансово-технологічного феномену.
6. Наголошено, що Закон України «Про віртуальні активи» не закриває питання ні правового статусу криптовалют чи альтернативних майбутніх феноменів фін-теху, ні статусу, обов’язків та обмежень діяльності ключових суб’єктів криптовалютного ринку. На основі проведеного емпіричного дослідження підтверджено попередньо обґрунтовану на теоретичному рівні гіпотезу щодо того, що проблема функціонування криптовалютного ринку в Україні може бути вирішена лише за умови цілеспрямованого та послідовного розвитку інститутів фінансового права з включенням елементів, націлених на досягнення національних інтересів України, добробуту Українського народу, попередження недобросовісної поведінки суб’єктів ринку і використання криптовалют з метою підтримання незаконної діяльності. Відтак доведено, що удосконалення фінансово-правового регулювання криптовалютного ринку в Україні на тлі глобалізаційних процесів має відбуватись з урахуванням
далекосяжної стратегічної мети - гармонізації інтересів учасників ринку, який не обмежується географічними кордонами і стрімко розвивається.
7. Доведено, що у світлі глобалізації важливою умовою ефективного реагування суб’єктів правотворення на динамічні зміни суспільних відносин є оперативна розробка і втілення принципів розвитку фінансово-правового регулювання криптовалютного ринку на різних рівнях. Обґрунтовано низку глобальних принципів регулювання криптовалютного ринку, кожен з яких може стати основою для укладення глобальних міжнародних договорів або єдиного документу, виконання якого сприятиме об’єднанню світу, підвищенню якості життя людства і процвітанню держав у довгостроковій перспективі з урахуванням тенденцій діджиталізації. Враховуючи важливість попередження декларативного характеру принципів на рівні держави, доведено доцільність напрацювання єдиного комплексу принципів фінансово-правового регулювання криптовалютного ринку, об’єднаних у формі правової ідеології, у структурі якої закладено: а) ідею довгострокової гармонізації національних і суспільних інтересів у фінансовій сфері з огляду на динаміку процесів цифрової трансформації і євроінтеграції України; б) принципи - діджиталізованої свободи, гармонізації інтересів, однозначність інтерпретації публічності та прозорості, моніторингу, відповідальності, інноваційної спрямованості і міжнародної співпраці.
8. На основі аналізу об’єктивних передумов неефективності державної політики у сфері криптовалют доведено, що причиною нинішньої ситуації у сфері врегулювання відносин, пов’язаних з емісією та обігом криптовалют в Україні є незбалансованість інтересів держави і частини суспільства - соціальної групи прихильників діджиталізованої свободи. Обґрунтовано, що у контексті розвитку фінансової сфери в Україні, державні, національні та суспільні інтереси включають забезпечення фінансової стабільності, захист інтересів банків та інших фінансових установ, забезпечення доступності фінансових послуг для громадян та підприємств, зменшення ризиків фінансових криз та ін. На основі проведених досліджень запропоновано концепцію фінансово-правового механізму збалансування інтересів держави і суб’єктів криптовалютного ринку у світлі глобалізації як системи правових норм, процедур та інструментів, що регулюють фінансові відносини, є динамічною системою, що постійно змінюється під впливом змін в економічному середовищі та потребах суспільства.
9. Наголошено, що євроінтеграція є одним з проявів глобалізації, оскільки передбачає взаємодію та інтеграцію України з європейськими країнами, у тому числі у фінансово-правовому аспекті. З огляду на результати дослідження, запропоновано забезпечити досягнення національних і суспільних інтересів у фінансові сфері шляхом розробки консолідованої Стратегії удосконалення фінансово-правового регулювання криптовалютного ринку в Україні з урахуванням динаміки євроінтеграційних процесів, фундаментальними особливостями якої мають стати а) чітка прикладна орієнтація на досягнення мети комплексного удосконалення фінансово-правових засад функціонування криптовалютного ринку в Україні; б) забезпечення основ для гармонізації інтересів держави, суспільства і суб’єктів ринку криптовалют; в) створення і підтримання іміджу України як провідної держави Європи у питаннях діджиталізації фінансового простору з метою прискорення євроінтеграційних процесів.
Обґрунтовано недоцільність визначення головним суб’єктом регулювання ринку криптовалют як НБУ, так і НКЦПФР і, відтак, з огляду на пропонований у даному дисертаційному дослідженні комплексний підхід обґрунтовано доцільність створення Національного агентства України з питань розвитку ринку незабезпечених віртуальних активів (далі - Агентство). З метою закріплення правового статусу Агентства запропоновано комплекс змін до Закону України «Про віртуальні активи», а також доведено, що закріплення правового статусу Агентства у Законі України «Про віртуальні активи» не змінює парадигму, яка була встановлена Законом України «Про віртуальні активи» щодо трактування криптовалют як віртуальних активів, і на сьогоднішній день вже закріпилась у законодавстві про протидію корупції і відмивання злочинних доходів.
За результатами проведеного дослідження сформовано комплекс рекомендацій щодо змін та доповнень до статті 34 Конституції України, статей 1, 9, 14, 20-24, частин 1, 5 статті 16 Закону України «Про віртуальні активи», доповнення Кримінального кодексу України статтею 203-3 «Незаконна діяльність з організації торгівлі віртуальними активами», розроблено проєкт Стратегії удосконалення фінансово-правового регулювання криптовалютного ринку в Україні з урахуванням динаміки євроінтеграційних процесів, а також обґрунтовано доцільність утворення Національного агентства України з питань розвитку ринку незабезпечених віртуальних активів.