ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ : ПРАВОВАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТАМОЖЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ



  • Название:
  • ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
  • Альтернативное название:
  • ПРАВОВАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТАМОЖЕННОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ: ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ
  • Кол-во страниц:
  • 442
  • ВУЗ:
  • ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
  • Год защиты:
  • 2010
  • Краткое описание:
  • Міністерство внутрішніх справ України
    Харківський національний університет внутрішніх справ

    На правах рукопису

    Кунєв Юрій Дем’янович
    УДК 342.951: 351.713

    ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ
    МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ:
    ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

    Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право
    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    доктора юридичних наук

    Науковий консультант
    доктор юридичних наук, професор
    Пєтков Валерій Петрович



    Харків
    2010

    ЗМІСТ


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1. ДІЯЛЬНІСТЬ МИТНОЇ СЛУЖБИ ЯК ПУБЛІЧНОГО ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВИ 19
    1.1. Сутність та особливості діяльності митної служби України 19
    1.2. Цілі діяльності митної служби України 31
    1.3. Функціональна модель діяльності митної служби України 42
    Висновки до розділу 1 63
    РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ АСПЕКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОЇ СЛУЖБИ 68
    2.1. Проблеми дослідження правових аспектів організації діяльності митної служби 68
    2.2. Загальна характеристика методології дослідження правових аспектів організації діяльності 90
    2.3. “Системологія організації” як теоретико-методологічна основа організації діяльності 123
    2.4. Методологічні основи діяльності з розвитку митної діяльності 141
    Висновки до розділу 2 170
    РОЗДІЛ 3. ВИХІДНІ УЯВЛЕННЯ І КАТЕГОРІАЛЬНІ ЗАСОБИ ПРАВОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОЇ СЛУЖБИ 179
    3.1. Зміст основних категорій правової організації діяльності 179
    3.2. Правова організація діяльності митної служби як предмет дослідження 198
    3.3. Сутність і зміст механізму правової організації діяльності 217
    Висновки до розділу 3 233
    РОЗДІЛ 4. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В МИТНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ 242
    4.1. Системно-правові аспекти організації нормотворчої діяльності в митній службі України 242
    4.2. Системно-правові аспекти організації правозастосовчої діяльності в митній службі України 257
    Висновки до розділу 4 274
    РОЗДІЛ 5. ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОЇ МОДЕЛІ МИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 279
    5.1. Стратегічні цілі розвитку діяльності митної служби України 279
    5.2. Адміністративно-правові основи розвитку діяльності митної служби України 297
    5.3. Формування основних понять та категорій адміністративно-правової моделі митної діяльності 313
    5.4. Формування адміністративно-правової моделі митної діяльності 345
    Висновки до розділу 5 375
    ВИСНОВКИ 383
    ДОДАТКИ 397
    Додаток А. Схема послідовності юридично вагомих елементарних операцій щодо транспортних засобів, які перетинають митну територію України 397
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 399


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ



    АМСУ – Академія митної служби України
    ВМО – Всесвітня митна організація
    ДМСУ – Державна митна служба України;
    ЄС – Європейський Союз
    ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність;
    МКУ – Митний кодекс України;
    СМД-методологія – системомиследіяльнісна методологія;
    ЦОВВ – центральний орган виконавчої влади






    ВСТУП


    Актуальність теми пояснюється тим, що зміни у напрямі розвитку держави, її інститутів, відповідних політик, нормативно-правового, програмно-цільового та організаційного забезпечення – одне з найважливіших питань сучасного суспільства.
    Виконавча влада реалізується через діяльність органів виконавчої влади. Тому успішна реалізація норм права в державному управлінні зумовлюється якістю моделей діяльності органів виконавчої влади. А успішне державне управління визначається якістю норм права. Це взаємозалежні системи і процеси.
    В Україні поки що не вдалося побудувати ефективних систем адміністративно-правових норм і моделей діяльності органів виконавчої влади та забезпечити їх ефективну взаємодію.
    Аналізуючи стан розвитку вітчизняної адміністративно-правової науки, вчені цілком слушно зазначають необхідність більш активних зусиль щодо розвитку методологічної та прикладної основи наукових досліджень. Так, В. Б. Авер’янов виділяє малодослідженість основних державно-управлінських явищ та інститутів, які потребують уваги з боку адміністративно-правової науки.
    Тривалий час у вітчизняній науці проблеми та питання, пов’язані з теорією та методологією адміністративно-правового дослідження, не розглядалися, а здійснювані наукові дослідження спиралися на теоретичні та методологічні основи класичної наукової раціональності, які у повному обсязі не задовольняють сучасні вимоги суспільства до рівня розвитку державно-правових наук та державних інституцій.
    Подолання проблем та недоліків у сфері діяльності виконавчої влади в першу чергу вимагає від адміністративно-правової науки: створення сучасної теоретико-методологічної основи пізнання державно-правових явищ; побудови наукових моделей реформування адміністративної сфери, зокрема у реалізації правотворчої, правозастосовчої і правозабезпечуючої діяльностей. Розв’язання цих проблем забезпечить більшу демократичність і законність діяльності органів державної влади та дасть додатковий поштовх процесам адміністративного реформування, спрямованого на посилення дієздатності держави, ефективної організації її діяльності.
    Проблематика ефективної організації діяльності та системи митної служби привернула до себе пильну увагу в останнє десятиріччя. Це обумовлено насамперед тим, що зараз відбуваються зміни в характері й масштабах зовнішньоекономічної діяльності. Зростання її соціально-економічного значення для кожної країни світового співтовариства потребує внесення суттєвих коректив практично в усі сфери митної діяльності, у зміст цілей, завдань і функцій митної служби, організацію діяльності й управління, взаємодію з іншими органами всередині держави й на міжнародному рівні, відповідно підвищується роль теоретичних та методологічних основ розвитку митного законодавства.
    Існуючі моделі організаційних та правових норм митної діяльності мають систему суперечностей за різними взаємозалежними аспектами: соціальними, правовими, організаційними тощо. Основна причина проблем практичного плану – відсутність системної моделі норм митної діяльності на організаційнодіяльнісному та законодавчому рівнях. Необхідність системного усунення комплексу причин і проблем практичного плану переходить у площину розв’язання проблем теоретичного та методологічного характеру.
    Таким чином, прогалини у розробках основ теорії та методології дослідження правових аспектів організації діяльності митної служби потребують комплексного дослідження і вироблення нових концептуальних підходів до формування основ моделі організації правової діяльності в митній службі України та обґрунтування концептуальної адміністративно-правової моделі митної діяльності.
    Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в межах реалізації тем науково-дослідних робіт: “Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави”, зареєстрованої в УкрІНТЕІ, державний реєстраційний номер НДР 0104U003696; “Розроблення організаційно-правових засад управління в митній службі України”, включеної до тематики робіт багатогалузевої науково-технічної програми розвитку Державної митної служби України на 2006–2010 рр., затвердженої наказами Голови ДМСУ від 25.04.06 р. № 399 і від 05.06.07 р. № 458, та зареєстрованої в УкрІНТЕІ, державний реєстраційний номер НДР 0107U012491.
    Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретико-правових основ та пошук шляхів створення результативної організації систем моделей норм діяльності й норм права з питань митної справи і творчого розв’язання проблем їх розвитку. Виходячи з цього, вирішуються такі дослідницькі завдання:
    – визначення вихідних теоретичних положень щодо поняття, ознак, сутності й особливостей діяльності митної служби як публічного інституту держави та об’єкта дослідження;
    – визначення змісту, основних характеристик, цілей, завдань та функцій діяльності митної служби, їх співвідношення;
    – узагальнення проблем дослідження правових аспектів організації діяльності митної служби;
    – теоретичне узагальнення проблем та основ методології дослідження правових аспектів організації діяльності;
    – визначення й розвиток інструментарію “системології організації” як підходу до дослідження організації діяльності: формулювання та уточнення основних категорій, понять і термінів, без яких подальший розвиток у сфері правових досліджень ускладнений;
    – розроблення методологічних основ діяльності з розвитку митної діяль-ності;
    – формулювання сутності, змісту основних категорій правової організації діяльності;
    – визначення загальнотеоретичних основ правової організації діяльності митної служби України як предмета дослідження;
    – теоретичне формулювання сутності й змісту механізму правової організації діяльності;
    – розроблення основних понять і напрямків організації правової діяльності в митній службі України, зокрема дослідження системно-правових аспектів організації нормотворчої та правозастосовчої діяльності;
    – визначення стратегічних цілей розвитку діяльності митної служби
    України;
    – розроблення адміністративно-правових основ розвитку митної служби України;
    – на основі системодіяльнісного підходу формування основних понять та категорій адміністративно-правової моделі митної діяльності;
    – розроблення теоретичної адміністративно-правової моделі митної діяль-ності.
    Об’єкт дослідження: теорія й практика організації діяльності митної служби України.
    Предметом дослідження є правова організація діяльності митної служби України: теоретичні та методологічні основи.
    Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали найбільш перспективні сучасні методології, спираючись на які й було визначено зміст та структуру роботи. Методологічною проблемою дослідження є його міждисциплінарність.
    Методологічну основу дослідження можна уявити при розподілі її за такими рівнями:
    Філософської методології, що включає в себе визначення загальних принципів пізнання й категоріальний лад науки в цілому.
    У дослідженні розглянуто завдання й проблеми, які існують та впливають на демократизацію діяльності інститутів держави в цілому та процесів внутрішньої й зовнішньої організації діяльності митної служби України зокрема. Значну увагу приділено проблемам визначення об’єкта правознавства (підрозділи 1.1, 3.1), від якого залежить подальше застосування методологічних підходів до формування теоретичних основ правової організації діяльності (підрозділ 3.2) та використання правових засобів організації системи й діяльності митної служби.
    Методології науки загалом. Через застосування дослідницьких засобів притаманних цьому рівню методології юриспруденція співвідносить себе із сучасним станом наукового мислення.
    Під визначений об’єкт дослідження було обрано методологію – системомиследіяльнісну (СМД). Основу СМД-методології становить системодіяльнісний підхід. Для дослідження об’єктів – державно-правових явищ і систем методологію було уточнено, зокрема набула подальшого розвитку “системологія організації” як методологічна теорія дослідження організації соціальних процесів і систем (підрозділ 2.3). За використання теорії організації, теорії діяльності, теорії систем та їх підходів, запропоновано технологію та процедури розвитку діяльності митної служби й діяльності з розвитку діяльності (підрозділи 2.4, 5.1, 5.2), механізми правотворчої та правозастосовчої діяльностей (підрозділи 4.1, 4.2).
    При використанні способів моделювання було запропоновано теоретичні моделі механізму правової організації діяльності (підрозділи 3.3, 4.1, 4.2) та моделі основної митної діяльності, зокрема з митного контролю та митного оформлення (підрозділ 5.4) та розроблення адміністративно-правової моделі митної діяльності (підрозділи 5.2–5.4).
    Цільовий і структурно-функціональний підходи дозволили визначити систему цілей і функцій митної служби України, виявити її недоліки й запропонувати шляхи розвитку (підрозділи 1.1, 1.2, 5.1, 5.2).
    Використання методів діалектичної та формальної логіки дозволило формулювати та уточнювати основні поняття й категорії, що становлять наукову новизну дослідження. За допомогою логіко-семантичного методу сформульовано й поглиблено понятійний апарат, що використовується в дослідженні.
    Застосування історичного методу дало можливість установити генетичні зв’язки розвитку митної діяльності та митного законодавства (підрозділи 3.2, 5.1, 5.2, 5.3).
    Конкретно-наукової методології, що включає сукупність методів дослідження, які застосовуються в тій або іншій спеціальній науковій дисципліні – юриспруденції.
    Порівняльно-правовий метод використовувався для аналізу законодавства різних країн, для найкращої інтеграції їх законодавств, визначення та уточнення основних понять і категорій митної діяльності (підрозділи 5.3, 5.4). Метод інтерпретацій використовувався для тлумачення та розкриття змісту норм митного законодавства.
    Методики і процедури дослідження, що забезпечують емпіричне підтвердження концепції, теорії.
    Для дослідження такими виступали методики узагальнення правозастосовчої практики під час аналізу нормотворчої та правозастосовчої діяльності митної служби (підрозділи 4.1, 4.2), процедури юридичного опису чинного законодавства України, Європейського Союзу, Російської Федерації (підрозділ 5.3).
    Базове підґрунтя для дослідження основ державно-правової організації соціальних процесів і систем та механізму правової організації діяльності органу виконавчої влади створили роботи відомих учених, серед яких В. Б. Авер’янов, С. С. Алексєєв, Г. В. Атаманчук, О. М. Бандурка, О. О. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. В. Глазирін, В. М. Горшеньов, Є. В. Додін, І. Я. Дюрягін, Г. Кельзен, Д. А. Керимов, С. В. Ківалов, Л. В. Коваль, В. А. Козлов, А. М. Колодій, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, Є. Б. Кубко, Б. З. Мільнер, В. С. Нерсесянц, В. І. Нікітинський, Н. Р. Нижник, Н. М. Онищенко, В. П. Пєтков, В. М. Плішкін, А. О. Селіванов, В. М. Селіванов, В. М. Сирих, В. Ф. Сіренко, М. М. Тищенко, Ю. О. Тихомиров, Р. О. Халфіна, В. А. Шабалін, В. В. Цвєтков, П. Чекленд, В. А. Юсупов, Л. С. Явич та ін.
    Значно вплинули на результати формування теорії та методології дослідження праці відомих учених, таких як В. Б. Авер’янов, Н. Г. Алєксєєв, О. С. Анісімов, Г. С. Альтшуллер, О. О. Бєляєв, О. О. Богданов, В. А. Буров, А. П. Буряк, О. І. Генісаретський, В. Л. Данилова, Ю. В. Громико, А. П. Зінченко, Дж. Клір, Е. М. Коротков, Г. Р. Латфуллін, К. Б. Левченко, В. Є. Лепський, В. А. Лефевр, В. В. Мацкевич, Г. П. Мельников, В. Д. Могилевський, М. С. Норбеков, С. В. Пєтков, С. В. Попов, О. І. Пригожин, О. В. Райченко, В. М. Розін, Б. В. Сазонов, В. М. Селіванов, С. Г. Стеценко, В. С. Стьопін, М. М. Тарасов, О. О. Тюков, Г. П. Щедровицький, П. Г. Щедровицький, В. В. Цвєтков, Е. Г. Юдін та ін.
    Науково-теоретичною базою для формування основ правової організації діяльності митної служби України стали праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як Б. М. Габричидзе, С. В. Барамзін, І. Г. Бережнюк, М. М. Блінов, О. П. Гребельник, Є. В. Додін, А. А. Демченко, Ю. М. Дьомін, С. В. Ківалов, Т. О. Коломоєць, Б. А. Кормич, Т. В. Корнєва, Є. В. Курінний, В. Б. Кухаренко, А. В. Мазур, В. Я. Настюк, В. П. Науменко, В. А. Онишкевич, П. П. Падун, П. В. Пашко, Т. О. Проценко, Д. В. Приймаченко, В. В. Ченцов, В. К. Шкарупа, М. Г. Шульга та ін.
    Роботи вітчизняних і зарубіжних фахівців створили теоретичну базу для пошуку нових шляхів дослідження державно-правової організації соціальних процесів і систем, розробки теоретико-методологічних і практичних основ розвитку діяльності органу виконавчої влади.
    В основу емпірико-юридичної бази дослідження покладені Конституція України, чинні законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, що визначають правові основи діяльності митної служби України, норми міжнародного права, що стосуються діяльності митних адміністрацій деяких зарубіжних країн.
    Інформаційну та емпіричну основу дослідження склали узагальнені відомості, статистичні матеріали, політико-правові публікації з питань діяльності митної служби та довідкові видання.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше за напрямком досліджень теоретичних і методологічних основ науки адміністративного права на рівні докторської дисертації розроблено теоретико-методологічну й методичну основи аналізу й синтезу основ правової організації систем моделей норм діяльності й норм права з питань митної справи. Запропоновані теоретичні та методологічні основи дослідження, організації та розвитку діяльності митної служби України та її адміністративно-правових засад дозволяють побачити нові зв’язки між ними, а також організувати інтеграцію між рівнями правотворчої, правозастосовчої та правозабезпечуючої діяльності. Такий підхід робить можливим під час проектування та побудови систем права й діяльності забезпечити їх двосторонній організаційний зв’язок за рахунок чого можна підвищити якість діяльності органу виконавчої влади, ефективність дії адміністративно-правових норм та збільшити стабільність державно-правових систем.
    Як результат проведеного дослідження його наукову новизну відображають основні положення за ступенями новизни:
    уперше:
    – “системологію організації” розглянуто як теоретико-методологічну основу досліджень складних систем діяльності, на основі якої можна успішно створювати сучасні й ефективні моделі діяльності як об’єкти правового нормування, так і моделі діяльності з реалізації права;
    – запропоновано зарахувати правознавство до групи наук, які стосуються діяльності, що визначає форму організації знань, і, як правило, самі знання, що становлять зміст правознавства, такий підхід приводить до розширення об’єкта правознавства та дослідження діяльностей, які регулюються правом, правової діяльності, норм права, які регулюють діяльності, та діяльностей, які визначають реалізацію права, що робить можливим проектування організованостей норм діяльності та права;
    – сформульовано висновок, що визначення об’єктом правознавства діяльності як первісної універсальної цілісності поглиблює його, вносячи певні зміни щодо об’єкта “нормування діяльності (як системи) за допомогою нормативно-правових актів”, дозволяє більш системно підходити до дослідження державно-правових явищ і процесів, виявляти якості систем діяльності, відповідність їх реальних моделей моделям норм діяльності у формі нормативно-правового акта та відповідність цих систем за якістю праву, як ціннісної категорії, мірилу якості й організованості (рівності, справедливості) суспільного життя;
    – визначено, що категорія “правова організація діяльності” означає упорядкування, узгодження взаємопов’язаних систем норм діяльності й норм права, необхідних для набуття якостей та закріплення закономірностей, які забезпечать результативність і розвиток певної діяльності й відповідної соціальної системи і полягає в організації систем діяльності з реалізації норм права та організації системи норм, що визначають діяльність;
    – для дослідження митної служби як складної соціальної системи обрано комплексний предмет – правову організацію її адміністративної діяльності, що може бути розглянута через аналіз адміністративної та правової діяльностей та їх проекцій на структуру органу виконавчої влади;
    – запропоновано розглядати правову організацію адміністративної діяльності через категорію механізму, механізм адміністративно-правової діяльності подано у вигляді системи з такими складовими: суб’єкт; вхідний матеріал; продукт; цільова частина; функціональна частина; технологічна (методична) частина; нормативна частина; сукупність принципів; інструментальна частина, на основі цього підходу розроблено теоретичні моделі механізмів правотворчої і правозастосовчої діяльностей;
    – запропоновано концепцію теоретичних моделей організації діяльності митної служби, що має владно-розпорядчий характер (зокрема з митного контролю і митного оформлення) і є основою системодіяльнісної моделі Митного кодексу України, яка полягає у створенні унормованої єдиної системи: технології (регламенти, митні процедури) та інструментів митної діяльності;
    удосконалено:
    – основні парадигми системології організації: провідний характер поняття “цілісність”; процесуальний підхід до вивчення соціальних систем; суб’єктний підхід до формування знань про систему; опис системи через опис зв’язків; динамічність опису системи; опис системи є певним варіантом наближення до побудови моделі системи; складність виділення системи із середовища;
    – визначення механізму організації як сукупності (поєднання – випадкове або цілеспрямоване) окремих складових системи та їх взаємодій, які визначають процес і систему виявлення або створення закономірностей їх поєднання, необхідних чи достатніх для існування й руху (функціонування й розвитку) будь-якої системи;
    – найважливіші категорії процесуальної складової митної діяльності: технологію, алгоритм або формалізовану процедуру, що виконується відповідно до встановленого порядку. Митна процедура передбачає встановлення послідовності дій суб’єктів митної діяльності: посадових осіб митної служби, власників або розпорядників товарів та предметів, що перетинають митний кордон;
    – визначення технології митного контролю й митного оформлення як сукупності методів і способів дій посадових осіб митних органів (аналізу й оцінки, поводження, ідентифікації, перевірки, впливу, фіксації стану) щодо об’єктів переміщення й інформації, необхідної для підготовки, прийняття затвердженого законного рішення (службовий припис) щодо переміщення (розпорядження) та його реалізацію;
    набули подальшого розвитку:
    – система причин зниження ефективності реалізації митного законодавства, що значно впливає на діяльність митної служби;
    – визначення та характеристика основних категорій митної діяльності: цілі митної діяльності, митна справа, митне оформлення, митний контроль;
    – підходи до програми розвитку інституту митної служби в Україні, що визначають її напрямки та структуризацію, спираючись на три рівні описаних стратегій: міжнародної, національної, відомчої;
    – визначення того, що предметом діяльності щодо розвитку митної служби, у першу чергу, є діяльність із розвитку моделі основної діяльності (функцій) митної служби та нормативне закріплення моделі цієї діяльності в законодавчих актах. Діяльність із розвитку полягає в побудові певної ідеальної моделі діяльності, а потім уже структури, яка її реалізовуватиме;
    – основні напрямки ліквідації розривів у діяльності на підставі аналізу практики нормотворчої і правозастосовчої діяльностей в митній службі та їх теоретичних моделей.
    Таким чином, у дисертаційному дослідженні сформульовано низку раніше не захищених положень стосовно теоретико-методологічних основ і підходів до розв’язання проблем правової організації діяльності митної служби України.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати проведеного дослідження мають теоретичне та прикладне значення, розв’язують наукову проблему недосконалості теоретико-методологічних основ державно-правових досліджень, науки адміністративного права і процесу, митного права, правотворчої та правозастосовчої діяльності митних органів, вирішують завдання розробки рекомендацій і пропозицій організаційно-правового характеру щодо розвитку законодавства з питань митної справи та діяльності митної служби України.
    Викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись у таких напрямах:
    – науково-дослідній роботі під час створення методик розробки комплексних і цільових програм проведення науково-дослідних робіт з питань адміністративної реформи в Україні, для розробки науково-методологічних основ модернізації митної служби України, продовження розробки комплексних і цільових програм проведення науково-дослідних робіт за темами, затвердженими Державною митною службою (довідка про запровадження результатів дисертаційного дослідження з Державного науково-дослідного інституту митної справи від 27 січня 2010 р.). Дисертант є керівником теми науково-дослідної роботи “Розроблення організаційно-правових засад управління в митній службі України”, включеної до тематики робіт багатогалузевої науково-технічної програми розвитку Державної митної служби України на 2006–2010 рр., затвердженої наказами Голови ДМСУ від 25.04.2006 р. № 399 і від 05.06.2007 р. № 458, та зареєстрованої в УкрІНТЕІ, державний реєстраційний номер НДР 0107U012491;
    – правотворчості – сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані в діяльності органів виконавчої влади під час реформування адміністративного та митного законодавства, зокрема у підготовці змін і доповнень до Митного кодексу України, законопроекту “Про митну службу України”, інших нормативно-правових актів. Дисертант брав участь у підготовці та рецензуванні Концепції модернізації діяльності митної служби України, затвердженої наказом ДМСУ від 17.10.2006 р. № 895 та у проведенні функціонального обстеження митної служби України (акт про запровадження в практичну діяльність Державної митної служби України результатів дисертаційного дослідження від 10.12.2009 р.);
    – правозастосуванні – у розв’язанні проблем застосування норм чинного митного законодавства, їх тлумаченні;
    – у навчальному процесі – під час підготовки програм і змісту дисциплін адміністративно-правового та державно-управлінського характеру, підготовки науково-практичних рекомендацій, підручників, навчальних посібників. Деякі положення дисертації впроваджено в навчальний процес під час підготовки затвердженого Міністерством освіти і науки України підручника “Управління в митній службі”, навчального посібника “Управління в митній службі: теорія і практика”, матеріалів навчальних дисциплін адміністративно-правового та державно-управлінського характеру (акт про запровадження в навчальний процес Академії митної служби України результатів дисертаційного дослідження від 30.11.2009 р.)
    Особистий внесок здобувача. Усі сформульовані в дисертації положення та висновки, які виносяться на захист, обґрунтовані на базі особистих теоретичних та практичних досліджень автора. Усі наукові праці, опубліковані у наукових фахових виданнях, виконані автором особисто й видані без співавторів.
    У співавторстві видано підручник “Управління в митній службі” (дисертант написав підрозділи 1–10, 12, 14, 16–18, додатки), навчальний посібник “Управління в митній службі: теорія і практика” (дисертант написав підрозділи 1–7, 9, 12, 14, 16–18). Ідеї та розробки, що належать співавторам підручника і навчального посібника, у дисертації не використовувались.
    Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на вченій раді юридичного факультету Академії митної служби України.
    Результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднювались її автором на наукових та науково-практичних конференціях: науково-практичній конференції “Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення” (20–21 листопада 2003 р., м. Дніпропетровськ); міжнародній науково-практично конференції 11–12 грудня 2003 р. (м. Запоріжжя); Всеукраїнській науково-практичній конференції 28–29 травня 2004 р. (м. Запоріжжя); науково-практичній конференції “Економічна безпека держави в умовах інтеграції до світового співтовариства” (24–25 листопада 2005 р., м. Дніпропетровськ); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми вдосконалення професійної підготовки фахівців з митної справи” (2006 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції “Галузева менеджмент освіта в сучасних умовах” (27–28 вересня 2007 р., м. Дніпропетровськ); Всеукраїнській науково-практичної конференції “Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України” (26 жовтня 2007 р., м. Київ); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми юридичної науки” (30–31 жовтня 2007 р., м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції “Митна політика та актуальні проблеми економічної та митної безпеки України на сучасному етапі” (23 листопада 2007 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми економічної безпеки та митної політики України” (2008 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми протидії правопорушенням та злочинам у сфері громадської безпеки” (23–24 жовтня 2009 р., м. Дніпропетровськ); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми правового регулювання організації та здійснення митної діяльності” (27 листопада 2009 р., м. Дніпропетровськ).
    Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в одній монографії, 25 наукових статтях, які надруковано у наукових фахових виданнях України та 12 тезах доповідей на конференціях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і подано нове розв’язання важливих наукових проблем розвитку теоретичних та методологічних основ науки адміністративного права, розроблення теоретичних і методичних основ правового регулювання діяльності та напрямків розвитку діяльності митної служби України.
    Під час дослідження зроблено спробу розв’язати проблему методологічної організації багаторівневих взаємопереходів у різних вимірах і напрямках дослідження. Визначено проблеми дослідження правових аспектів організації діяльності, окреслено основні шляхи їх розв’язання. Практично застосовані відомі й запропоновані теоретико-методологічні підходи до розробки категорій і принципів пізнавально-перетворювальної діяльності, а також засобів оптимізації процесуальної та системної складової діяльності, її правової організації.
    Необхідність нових наукових розробок та інноваційних підходів до організації діяльності органів державної влади обумовили те, що у своєму дослідженні автор пропонує наукову інтерпретацію теорії та методології адміністративно-правового дослідження, отриману як результат проведеного аналізу теоретико-методологічних проблем науки адміністративного права та застосування розроблених теоретичних і методологічних основ для дослідження та створення моделей і шляхів розвитку правової організації діяльності митної служби України. Універсальність підходу до моделювання різних видів діяльності зробила можливим створення системно-процесних моделей організованостей митної та правової діяльностей. Існування цих моделей дозволяє: створювати моделі діяльності митної служби, необхідні для побудови більш досконалих правових моделей у вигляді норм права; виявляти прогалини в нормативній моделі при порівнянні моделей норм діяльностей та їх нормативно-правових моделей; розробляти взаємоузгоджені за напрямками розвитку моделі норм діяльності митної служби та їх нормативно-правові моделі; виявляти недоліки та розробляти пропозиції щодо удосконалення нормотворчої та правозастосовчої діяльності в митній службі.
    Наведемо положення, які відображають та конкретизують основні результати проведеного дослідження.
    1. Об’єктом дослідження обрано практичну діяльність – систему певних діяльностей, які окреслюють об’єкт, що має умовну назву “митна служба України”. Ці діяльності необхідно явно чи неявно організовувати (змінювати, розвивати). Отже, митна служба України – це орган державної виконавчої влади, наділений визначеними законодавством повноваженнями стосовно організації зовнішньоекономічної діяльності, головною метою якого є організація ефективної системи митної діяльності, котра забезпечує виконання нормативно визначених завдань з реалізації державної політики щодо захисту інтересів громадян і держави,виконуючи захисну, регулятивну, надання послуг та фіскальну функції держави.
    2. Такого складного об’єкта, як митна служба України, безпосередньо не існує, він існує з погляду різних діяльнісних і предметних позицій. У таких позиціях (описах) формується наше уявлення про об’єкт або проекції об’єкта. Для нашого дослідження об’єктами обрано безпосередню діяльність та правові норми, що її регламентують. Як найбільш важливі виділені два їх аспекти: правовий (адміністративно-правовий) та розвитку.
    3. Актуальним питанням розвитку є можливість реалізації трансформацій в окремо взятій державній інституції – митній службі, на основі принципів, які відповідають системі та принципам діяльності, притаманним суспільствам із вищим, ніж в Україні, рівнем забезпечення основних прав громадян. За великим рахунком, необхідно змінювати увесь організм державної машини з реалізацією спільної мети кожною державною інституцією окремо, але в системі.
    4. Найголовніший напрям розвитку функціональної структури – чітке й обґрунтоване визначення функцій митної служби та її органів на основі побудови ефективних моделей діяльності за кожним напрямком реалізації завдань. Розглянувши завдання і функції митної служби, визначили ряд невідповідностей при їх формуванні й формулюванні. Побудова ефективної функціональної моделі митної служби та її оцінка потребують науково обґрунтованих адміністративно-правових моделей митної діяльності.
    5. Митна діяльність здійснюється відповідно до норм законодавства, але норми організаційної діяльності не відповідають суспільним запитам, економічним інтересам клієнтів та вимогам норм законодавства через низьку якість системи норм права та норм практичної діяльності. Існуючі моделі організаційних та правових норм митної діяльності мають систему суперечностей за різними взаємозалежними аспектами: соціальними, правовими, організаційними тощо. Основна причина проблем практичного плану – відсутність системної моделі норм митної діяльності на організаційнодіяльнісному та законодавчому рівнях. Необхідність системного усунення комплексу причин і проблем практичного плану переходить у площину розв’язання проблем теоретичного та методологічного характеру.
    6. Сформульовано причини зниження ефективності реалізації митного законодавства: наявність великої кількості “прогалин” у діяльності, яка регламентується митним законодавством і практикою відомчої нормотворчості; відсутність наукового підходу до побудови моделей митної діяльності, який забезпечить єдиний підхід застосування митних процедур; відсутність порозуміння між митними адміністраціями та клієнтами митниці щодо цілей та механізмів діяльності митниці; регулювання митної діяльності, окрім законодавчих, великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів; відсутність механізмів ліквідації розривів у діяльності на рівні митної служби; соціальна нерозвиненість та розшарованість суспільства, що значно впливає на діяльність органів державної влади всіх рівнів та напрямків діяльності.
    7. Якщо розглядати правове регулювання і реалізацію права як процеси, то можна дійти висновку, що це елементи певної поліструктурної діяльності, яку необхідно упорядковувати та унормовувати, тобто організовувати правом та у сфері дії права. У теорії права епізодично розглядаються деякі складові цих процесів їх форми, визначаються деякі їх елементи (цілі, засоби, відносини тощо). А на інші елементи системи діяльності не звертається увага, що суперечить системному підходу та сучасним можливостям науки. У загальному плані для дослідження складних систем діяльності, до яких відноситься і правова діяльність, розроблено сучасну теорію та методологію: теорія організації та системомиследіяльнісна методологія, на основі яких можна успішно створювати сучасні й ефективні моделі діяльності як об’єкти правового нормування, так і моделі діяльності з реалізації права.
    Такий діяльнісний підхід має право на існування, оскільки робить можливим розвиток існуючих поглядів на теорію й методологію дослідження державно-правових явищ та дозволяє зрозуміти ряд важливих закономірностей узаємодії діяльності й норми діяльності, діяльності держави і права, правового регулювання й поведінки. Фактично такий підхід приводить до розширення об’єкта правознавства та дослідження діяльностей, які регулюються правом, правової діяльності, норм права, які регулюють діяльності, та діяльностей, які визначають реалізацію права, що робить можливим проектування організованостей норм діяльності та права.
    8. Необхідність скоординувати методологічну проблематику науки про право на кожній із зазначених площин методологічної роботи й спонукала розглянути “системологію організації” як теоретико-методологічну основу досліджень правової організації. Визначено, що “системологія організації” є теоретичним та практичним застосуванням системного підходу до пізнання, вивчення, формування та подальшого розвитку державно-правової організації соціальних процесів і систем.
    Визначені такі основні парадигми системології організації: провідний характер поняття “цілісність”, яке розуміється як цілісність процесуальної та системної складових соціальної системи; процесуальний підхід до вивчення соціальних систем; суб’єктний підхід до формування знань про систему; опис системи через опис зв’язків; динамічність опису системи; опис системи не є істинним, це лише певний варіант наближення до побудови моделі системи; складність виділення системи із середовища.
    9. Структурно системологію організації становлять: 1) теоретична база – системологія організації як загальна теоретико-методологічна основа для вивчення організаційних проблем; 2) загальнотеоретичне втілення системології – теорія систем і теорія організації; 3) прикладне втілення системології – системний аналіз, який є експериментальною, рецептурною та апаратною реалізацією теорії й методології дослідження систем, їх аналізу й синтезу при науковому дослідженні системи; 4) технологія реалізації процедур певного підходу до дослідження певної системи як результат розроблення системи принципів, на основі яких проводиться модернізація діяльності в системі; проектування нових систем і змін в існуючих системах, основа – системний аналіз у конкретній сфері діяльності, програмні, стратегічні, проектно-орієнтовані підходи до функціонування і розвитку організації; 5) механізм практичної діяльності, впровадження в практику результатів, отриманих у ході дослідження, основа – технології певної діяльності (правової, адміністративної тощо).
    10. Предметом діяльності з розвитку митної служби, у першу чергу, є діяльність із розвитку моделі основної діяльності (функцій) митної служби та нормативне закріплення моделі цієї діяльності в законодавчих актах. Діяльність із розвитку полягає в побудові певної ідеальної моделі діяльності, а потім уже структури, яка буде її реалізовувати. Реалізація розвитку полягає в поступовому та послідовному наближенні існуючої діяльності в системі до ідеальної з відшуканням невідповідностей і розривів та їх ліквідацією. Діяльність із розвитку пов’язана зі створенням нових якостей діяльності (розвиток діяльності). Вона завжди пов’язана зі створенням нового або вирішенням проблем у діяльності з відтворення.
    11. Визначено основні елементи технології дослідження та розвитку митної служби: вивчення основних особливостей певної соціальної системи; дослідження генезису системи, її меж і зв’язків з іншими системами; визначення результатів і цілей як основних елементів організації діяльності з розвитку; побудова моделей механізмів діяльності в системі; структурно-функціональний аналіз системи; дослідження структури соціальної системи; послідовна реалізація програми змін за напрямками діяльності й підсистемами; стабілізація системи з необхідними показниками; запровадження динамічної системи моніторингу й коригування стану системи за певними критичними точками для забезпечення необхідної якості, що визначається балансом інтересів і потреб замовників (керівництво, клієнти, держава).
    12. У результаті аналізу діяльності митної служби та рівнів розвитку митної діяльності у світі зроблено висновок, що сучасна митна служба України із принципами, закладеними в основу її діяльності, не відповідає міжнародним стандартам і перебуває на рівні, який потребує подальших трансформацій. До трансформацій митного законодавства, митної діяльності та митної системи необхідно підходити системно. Тобто переходити від діяльності окремих структур (що є основним принципом організації діяльності митної служби України) до діяльності системи за принципами та критеріями діяльності, структурами, які відповідають моделям основної та забезпечувальної діяльності митної служби, побудованим відповідно до митних цілей та процедур (формальностей), визначених у законодавчих актах. Це досягається насамперед через побудову діяльнісної концепції Митного кодексу України.
    13. Одне з основних методологічних питань правової науки та правового дослідження – визначення об’єкта. Від того, наскільки правильно визначено питання об’єкта науки, залежить її ефективність, теоретична й практична значущість. Об’єктом вивчення правознавства визначено суспільну діяльність людей, пов’язану із правом, або, іншими словами, теорію й практику правової організації суспільної діяльності.
    14. Поняття “правова організація” має універсальний характер, який можна розглядати як складну категорію взаємодії права й держави, права й влади, права й закону, права й управління, закону й управління тощо, а також їх співвідношення.
    “Правова організація діяльності” означає упорядкування, узгодження взаємопов’язаних систем норм діяльності й норм права, необхідних для набуття якостей та закріплення закономірностей, які забезпечать результативність і розвиток певної діяльності й відповідної соціальної системи та полягає в організації систем діяльності з реалізації норм права та організації системи норм, що визначають діяльність.
    Організація діяльності передбачає спочатку визначення основного процесу, потім виділення зон можливої та необхідної структурованості, подання його як системи актів діяльності, що отримали у 1965 р. назву організованостей і з цих молекул утворення моделей організованого процесу діяльності або діяльностей. Процес організованостей, завданий у праві, захоплює матеріал і перетворює його (організовує, а не регулює) у правову організованість діяльності, але цей процес узаємопов’язаний – правова модель не завжди відповідає реальній і навпаки. Тобто право завдає певний аспект організованості діяльності, крім того існують реальні – життєві організованості діяльності. В ідеалі ці основні дві моделі організованості повинні мати найбільшу відповідність – це, можливо, один із основних засобів забезпечення законності та ефективності реалізації права в діяльності органів державної влади. Тобто діяльність органів державної влади як загальна категорія і право знаходяться у взаємозалежних організаційних зв’язках і без дослідження їх взаємовпливу й взаємозалежностей неможливо говорити про їх розвиток на науковій основі.
    15. Для дослідження митної служби обрано комплексний предмет – правову організацію діяльності, досліджуючи який можна побудувати найбільш ефективну модель організації діяльності митної служби, по-новому підійти до модернізації норм адміністративного права.
    Розгляд правової організації діяльності митної служби передбачає побудову системного уявлення про її компоненти, тобто про елементи процесуальної та системної складової діяльності й структури митної служби, та про їх взаємозв’язки. Модель правової організації діяльності може бути розглянута через аналіз адміністративної та правової діяльностей і їх проекцій на структуру органу виконавчої влади.
    18. Правову організацію діяльності як упорядкованість доцільно розглядати через категорію механізму правової організації діяльності. Механізм правової організації діяльності – це сукупність (поєднання – випадкове або цілеспрямоване) окремих складових системи діяльності та їх взаємодій, які в сукупності визначають процес і систему виявлення або створення закономірностей їх поєднання, необхідних чи достатніх для існування та руху (функціонування й розвитку) будь-якої системи.
    16. Виходячи з розуміння діяльності як системи, механізм адміністративно-правової діяльності подано у вигляді системи з такими складовими: суб’єкт; вхідний матеріал; продукт; цільова частина; функціональна частина; технологічна (методична) частина; нормативна частина; сукупність принципів; інструментальна частина. Під час аналізу механізму адміністративно-правової діяльності сформульовано висновок, що залежно від об’єкта нормування більш ефективними стають ті або інші проекти. Щодо процесуальних (можна назвати технологічні) норм права, то тут ефективні соціально-інженерні програми, за основу яких можна взяти системодіяльнісний і нормативнодіяльнісний підходи, формування яких має відповідати загальним закономірностям проектування діяльності. При створенні матеріальних норм, або норм-принципів, на перший план виходить політика, що впливає на такі елементи, як культурні традиції правової системи і ставлення до права, господарський устрій у державі (власність, режим), система органів влади, економічний рівень суспільства, освіта, норми й ідеали суспільного устрою (громадянське суспільство, правова держава), характерні особистісні риси людини в спільноті.
    17. Теоретичну модель механізмів правотворчої і правозастосовчої діяльностей подано у вигляді систем із такими складовими: суб’єкт; вхідний матеріал; продукт; цільова частина; функціональна частина; технологічна (методична) частина; нормативна частина; сукупність принципів; інструментальна частина та визначено їх сутність і зміст.
    18. Під час розгляду стратегічних цілей розвитку правової організації діяльності митної служби України визначено основну мету діяльності митної служби через потребу захисту прав і свобод людини. Залежно від ступеня важливості й пріоритетності цілей, що стоять перед державою стосовно захисту прав і свобод людини, їх умовно поділено на чотири рівні, яким за основними рисами відповідають рівні (моделі) розвитку митної діяльності (митної справи).
    Перший рівень розвитку цілей держави визначає необхідність забезпечення гарантії захищеності природних, невід’ємних прав і свобод громадян. Перший рівень розвитку митної діяльності відповідає стратегії виживання держави. Завдання митниці – закритий або майже закритий кордон, де монопольним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності виступає держава.
    Другий рівень розвитку цілей держави визначає необхідність забезпечення основних (конституційних) прав і свобод громадян. Другий рівень розвитку митної діяльності відповідає стратегії максимального контролю з боку держави. Завдання митниці – пропускати людей і товари, дозволені до переміщення, й затримувати товари, заборонені до ввезення чи вивезення. Сучасна митна служба України реалізовує нині другий рівень розвитку митної діяльності та знаходиться на стадії переходу на третій.
    Третій рівень розвитку цілей держави ставить завдання гарантії прав і свобод у такому обсязі і такої якості, які забезпечують гідний розвиток особи. Третій рівень розвитку митної діяльності відповідає стратегії партнерства. Провідною для митниці стає орієнтація на інтереси замовників, створення й розвиток потужних інформаційних систем, що забезпечують зв’язки зі споживачами.
    Мета четвертого рівня розвитку цілей держави – створити такий механізм, який би гарантував гідність і вільний розвиток особи. Четвертий рівень розвитку митної діяльності відповідає стратегії максимально можливої відкритості та невтручання з боку держави. Контроль за виробником відбувається через споживачів.
    19. Адміністративно-правові основи розвитку найбільш важливі для митної служби України як інституту держави, особливо в контексті реалізації здійснюваних адміністративних реформ як на міжнародному, так і на національному рівнях, вимог і побажань партнерів України. Підходи до програми розвитку інституту митної служби в Україні, визначаючи її напрямки й структуризацію, доцільно здійснювати, спираючись на стратегії, що визначені: 1) міжнародними ратифікованими нормативно-правовими актами, рекомендаціями та передовим досвідом міжнародних митних організацій, виходячи з того, що інститут митної служби – це частина глобальної та державної інфраструктури, глобальний елемент міжнародної координації й міжрегіонального регулювання є рівноправним членом міжнародних економічних інституцій; 2) напрямками адміністративної реформи та національним законодавством, виходячи з того, що митна служба – це соціально-економічний і регулятивний інститут, який реалізовує політику держави у сфері митної діяльності; 3) планами й програмами модернізації, розробленими апаратом управління митної служби України з урахуванням того, що для забезпечення реалізації її цілей і функцій створюється й підтримується в певному обсязі й стані апарат управління, який, крім зовнішніх, має ще й внутрішні цілі.
    20. Модель митної діяльності, яка утворює основу процесної складової моделі Митного кодексу України потрібно створювати, виходячи із системного подання акту діяльності у вигляді основних елементів, які утворюють механізм адміністративно-правової діяльності митних органів, зокрема механізм діяльності з митного контролю та митного оформлення. Для утворення наскрізної моделі митної діяльності з митного контролю та митного контролю, яка поєднає окремі системи актів митної діяльності в процесуальну модель, необхідно подавати змістовно інформаційну складову митної діяльності у вигляді об’єкта, утвореного певними зонами, де перша зона – площина потенційних знань, друга – площина достатніх для виконання митних формальностей знань, третя – площина існуючих у митної служби формалізованих знань у вигляді інформації. Тоді концепцією побудови унормованої моделі діяльності, яка забезпечить легальне переміщення необхідних та безпечних товарів, є максимальне охоплення площиною існуючої інформації сфери достатньої.
    Кількість митних процедур визначається залежно від класифікації можливих дій митних адміністрацій, зокрема щодо митного контролю і митного оформлення та відповідних дій суб’єкта переміщення, які утворюють систему кооперації діяльностей при виконанні певної митної процедури. Ця модель і є предметом для нормування у митному законодавстві матеріальної та процесуальної частини митної процедури.
    Результатом розроблення стандартних системних моделей різновидів окремих ділянок технології митного контролю, митного оформлення стала орієнтовна технологічна послідовність юридично вагомих елементарних операцій, які здійснюються щодо транспортних засобів без товарів (або з товарами), починаючи з моменту в’їзду транспортного засобу на митну територію України. Зокрема, в напрямі ввезення на митну територію України можна послідовно виділити і подати у вигляді системи такі різновиди окремих ділянок технології митного контролю, митного оформлення: а) пропуск через митний кордон України транспортних засобів, товарів, предметів; б) контроль за доставлянням транспортних засобів, товарів, предметів до місця призначення; в) митний контроль, митне оформлення транспортних засобів, товарів, предметів у місці призначення; г) постаудитконтроль транспортних засобів, товарів, предметів у місці використання. У напрямку вивезення з митної території України зміст (склад компонентів, спрямованість діяльності) окремих ділянок технології залишається незмінним, змінюється тільки послідовність їх розташування в межах загальної технології: в) → б) → а) → г). Залежно від виявлених намірів власників (розпорядників) транспортних засобів, товарів, предметів окремі ділянки технології митного контролю, митного оформлення можуть збігатися за ознакою їх територіального розташування.
    Вищевикладені методологічні підходи – засіб створення моделей митної діяльності, де визначено всі елементи акту діяльності, з наступним створенням систем кооперації діяльності суб’єктів (митників і клієнтів), які в сукупності становитимуть механізм митної діяльності з подальшим проектуванням його на організованості діяльності та структуру митної служби України.
    21. Для правового аналізу реалізації нормування та ліквідації прогалин основної діяльності митної служби механізм митного контролю, митного оформлення представлено у вигляді механізму діяльності, який за системодіяльнісним підходом уперше подано як сукупність елементів та зв’язків між ними. Запропонований методологічний підхід до побудови моделі митного контролю та митного оформлення є універсальним для розроблення й визначення підпроцесів загального процесу, можливості побудови процесуально-правової моделі та закріплення її в митному законодавстві. Окрім цього, деталізація процесів митного контролю та митного оформлення до рівня типових підпроцесів дозволяє: 1) забезпечити цільовий контроль ефективності як окремих складових митного контролю та митного оформлення, так і митної діяльності в цілому без прямого втручання в технологічний ланцюг; 2) значно спростити формування нових технологічних схем за рахунок комбінування послідовності здійснення типових підпроцесів; 3) систематизувати результати контролю для наповнення систем аналізу та селекції ризиків (у тому числі автоматизованих); 4) забезпечити високий рівень стійкості технологічних схем від впливу змін законодавства за рахунок отримання можливості внесення корективів лише до окремих типових підпроцесів; 5) забезпечити управління рівнем фахової підготовки та перепідготовки персоналу за рахунок відповідної структуризації навчальних матеріалів.
    22. Розгляд теоретичних основ формування митно-процедурних норм, які забезпечують порядок реалізації основної адміністративно-правової діяльності митної служби в сфері митного контролю та митного оформлення дозволив визначити найважливіші категорії процесуальної складової митної діяльності: технологію, алгоритм або формалізовану процедуру, що виконується відповідно до встановленого порядку. Митна процедура передбачає встановлення послідовності дій суб’єктів митної діяльності: посадових осіб митної служби, власників або розпорядників товарів та предметів, що перетинають митний кордон.
    23. Технологія митного контролю й митного оформлення як діяльність – це сукупність методів і способів дій посадових осіб митних органів (аналізу й оцінки, поводження, ідентифікації, перевірки, впливу, фіксації стану) щодо об’єктів переміщення й інформації, необхідної для підготовки, прийняття затвердженого рішення (службовий припис) з переміщення (розпорядження) та його реалізацію.
    24. Зміни митного законодавства мають здійснюватись відповідно до методологічних підходів, запропонованих у дослідженні. Це дозволить описати всю систему митної діяльності. Створюючи спільну модель діяльностей потрібно будувати єдину систему технологій (регламенти, процедури) та інструментів її здійснення, що чітко визначені в нормативно-правових актах. Це забезпечить прозорість технологічних схем митної діяльності, де “м’які” схеми (коли через велику кількість розривів у митній технології до неї включаються зацікавлені особи – митник, його керівництво, власник, розпорядник, замовник, виконавець тощо) замінюються “жорсткими” (коли законодавчі, а не підзаконні акти визначають усі процедури та права й обов’язки суб’єктів діяльності “митник – клієнт”).
    Такий методологічний підхід до правової організації діяльності органу виконавчої влади (зокрема, митної служби), що передбачає опис усієї системи діяльності з її елементами в часі й просторі, дає можливість застосувати нові підходи й технології до правової регламентації та організації діяльності. Це найкращий засіб забезпечення законності діяльності адміністрацій, а також повноти реалізації прав громадян через прозорість технологічних схем діяльності та можливість їх розвитку на сучасній організаційній і науковій основі.
    До основних теоретичних результатів дослідження належить висновок про те, що реформування окремих складових митної діяльності не дасть суттєвого результату, тому що результат функціонування системи все одно оцінюється за найслабшою ланкою складової митної діяльності. Тому треба підходити до трансформацій через розуміння системи і складових правової організації діяльності митної служби – від загального (цілей) до конкретного (процедур, операцій) та реалізації – від конкретного до загального.
    Результати дослідження планується застосувати для розробки науково-методологічних основ модернізації митної служби України, створення методик розробки комплексних і цільових програм проведення науково-дослідних робіт за темами, затвердженими Державною митною службою, та формування освітніх основ підготовки фахівців для митної служби України.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука / В. Авер’янов // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20–30.
    2. Авер’янов В. Нова доктрина українського адміністративного права – концептуальні позиції / В. Авер’янов // Право України. – 2006. – № 5. – С 11–17.
    3. Авер’янов В. Питання методології сучасної адміністративно-правової доктрини України (аналітичний огляд цікавого і корисного дослідження) / В. Авер’янов // Право України. – 2005. – № 1. – С. 26–29.
    4. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права : черговий етап / В. Авер’янов // Право України. – 2000. – № 7. – С. 6–8.
    5. Авер’янов В. Б. Діяльність органів виконавчої влади : загальна характеристика змісту і форм / В. Б. Авер’янов // Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : [у 2 т.] : Т. 1. Загальна частина / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юридична думка, 2004. – 584 с.
    6. Авер’янов В. Б. Особливості методології дослідження державного управління / В. Б. Авер’янов // Державне управлiння: теорiя i практика / [В. Б. Авер’янов, В. В. Цвєтков, В. М. Шаповал та ін.] : за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
    7. Авер’янов В. Б. Предмет адміністративного права : сучасне визначення / Авер’янов В. Б. // Адміністративне право України. Академічний курс : підручн. : [у 2 т.] : Т. 1. Загальна частина / ред. колегія : В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юридична думка, 2004. – 584 с.
    8. Авер’янов В. Б. Предмет адміністративного права: нова доктринальна оцінка / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2004. – № 10. – С. 25–30.
    9. Авер’янов В. Б. Управлінський зміст виконавчої влади та суб’єкти її здійснення / Авер’янов В. Б. // Державне управління: теорія і практика / [В. Б. Авер’янов, В. В. Цвєтков, В. М. Шаповал та ін.] за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
    10. Аверин А. Н. Социальное управление : Опыт философского анализа / А. Н. Аверин, Л. Н. Суворов. – М. : Мысль, 1984. – 193 с.
    11. Аверьянов В. Б. Аппарат государственного управления : содержание деятельности и организационные структуры / В. Б. Авер’янов , АН УССР, Ин-т государства и права; отв. ред. В. В. Цветков. – К. : Наукова думка, 1990. – 148 с.
    12. Аверьянов В. Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-функциональный аспект) / В. Б. Аверьянов. – К. : Наукова думка, 1985. – 146 с.
    13. Аверьянов В. Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В. Б. Аверьянов. – К. : Наукова думка, 1984. – 150 с.
    14. Административная деятельность органов внутренних дел : Часть общая : учеб. – М. : МЮИ МВД России, Щит-М, 1998. – 335 с.
    15. Административная деятельность органов внутренних дел : Часть особенная : учеб. – М. : МЮИ МВД России, Щит-М, 1998. – 346 с.
    16. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : [у 2 т.] : Т. 1. Загальна частина / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юридична думка, 2004. – 584 с.
    17. Административное право Украины / 2-е изд. : [учебн. для студ. высших учебных заведений юрид. спец.] / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др.; под ред. Ю. П. Битяка – Харьков : Право, 2003. – 576 с.
    18. Административное право : учебник / под ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова. – М. : Юристъ, 1999. – 728 с.
    19. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підруч. – К. : Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177 с.
    20. Адміністративна діяльність. Частина особлива : підруч. / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Харків : Вид-во ун-ту внутр. справ, Еспада, 2000. – 368 с.
    21. Актуальні питання реформування системи правоохоронних органів: зарубіжний досвід і проблеми України / заг. ред. акад. НАНУ д. т. н. В. П. Горбуліна. – К.: ДП ПВУ Євро, 2006. – Вип. 29. – 229 с.
    22. Акулов В. Б. Теория организации : учеб. пособ. / В. Б. Акулов, М. Н. Рудаков. – Петрозаводск : ПетрГУ, 2002. – 228 с.
    23. Александрова Н. В. Зміст поняття правових актів управління / Н. В. Александрова // Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [колектив авторів за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Факт, 2003.
    24. Александрова Н. В. Правові акти управління як провідна форма реалізації повноважень органів виконавчої влади / Н. В. Александрова // Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Ін-Юре, 2002. – 668 с.
    25. Алексеев Н. Г. Конструктивно-инновационный смысл методологии / Н. Г. Алексеев // Методология: вчера, сегодня, завтра [в 3 т.] . – М. : Шк. Культ. Полит., 2005. – Т. І. – 472 с. – С. 263–270.
    26. Алексеев С. С. Общая теория права : [в 2 т.] / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. І. – 360 с.
    27. Алексеев С. С. Общая теория права : [в 2 т.] / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1982. – Т. ІІ. – 360 с.
    28. Алексеев С. С. Общие дозволения и запреты в советском праве / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1989. – 286 с.
    29. Алексеев С. С. Право : азбука – теория – философия : Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
    30. Алексеев С. С. Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность / С. С. Алексеев. – М. : НОРМА, 2001. – 176 с.
    31. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – Харьков : БЕК, 1994. – 223 с.
    32. Алексеев С. С. Философия права / С. С. Алексеев. – М. : НОРМА, 1999. – 336 с.
    33. Альтшуллер Г. С. Как стать гением / Г. С. Альтшуллер, И. М. Веткин. – Минск: Беларусь, 1994. – 540 с. – С. 453–468.
    34. Альтшуллер Г. С. Найти идею : Введение в теорию решения изобретательских задач / Г. С. Альтшуллер. – Новосибирск : (б. и.), 1991. – 176 с.
    35. Аналіз реальних та потенційних загроз національній безпеці України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.customs.gov.ua/dmsu.
    36. Анисимов О. С. К вопросу о сущности методологии [Електронний ресурс] / О. С. Анисимов. – Режим доступу : htpp://v2.circleplus.ru/personalia/ circle/anisimov/1.
    37. Анисимов О. С. Методологический словарь для управленцев / О. С. Анисимов. – М. : ФГОУ РосАКО АПК, 2002. – 296 с.
    38. Анисимов О. С. Методология: сущность и события [Електронний ресурс] / О. С. Анисимов. – Режим доступу : http://www.mmpk.appach.ru
    39. Аршинов В. И. Навигация, рефлексивные площадки и каналы реальности постнеклассического управления обществом / В. И. Аршинов, В. А. Буров, В. Е. Лепский // На пути к постнеклассическим концепциям управления. – М. : Институт философии РАН, 2005. – 266 с. – С. 56–70.
    40. Атаманчук Г. В. Государственное управление (Организационно-фунциональные вопросы) : учеб. пособие. / Г. В. Атаманчук. – М.: Экономика, 2000. – 237 с.
    41. Атаманчук Г. В. Государственное управление: проблемы методологи правового исследования / Г. В. Атаманчук. – М.: Юридическая литература, 1975. – 240 с.
    42. Атаманчук Г. В. Обеспечение рациональности государственного управления / Г. В. Атаманчук. – М. : Юридическая литература, 1990. – 360 с.
    43. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Омега-Л, 2004.– 584 с.
    44. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Г. В. Атаманчук. – М. : Юридическая литература, 1997. – 400 с.
    45. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом : опыт системного исследования / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1973. – 392 с.
    46. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. – М. : Политиздат, 1981. – 390 с.
    47. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьев. – М. : Наука, 1980. – 378 с.
    48. Баев А. Таможенный контроль: до или после выпуска? / А. Баев // Таможня. – 2009. – № 3. – С. 26–27.
    49. Баландин В. Н. О видах юридического процесса / В. Н. Баландин, А. А. Павлушина // Правоведение. – 2002. – № 4. – С. 22–33.
    50. Бандура О. О. Єдність цінностей та істини у праві : монографія / О. О. Бандура. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2000. – 200 с.
    51. Бандура О. О. Філософія постмодерну і деякі проблеми правотворчості та правозастосування / О. О. Бандура // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. – № 2. – С. 29-37.
    52. Бандурка О. О. Управління державною податковою службою в Україні : організаційно-правові аспекти : [монографія] / О. О. Бандурка. – Харків : Нац. ун-т внутр. справ, 2005. – 506 с.
    53. Бандурка О. М. Теорія і практика управління органами внутрішніх справ України / О. М. Бандурка. – Харків : Нац. ун-т внутр. справ, 2004. – 780 с.
    54. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підруч. / О. М. Бандурка. – Харків : Ун-т внутр. справ, 1998. – 438 с.
    55. Барамзин С. В. Методологические аспекты управления таможенной политикой и комплексом таможенно–тарифных мер регулирования внешней торговли товарами и услугами / С. В. Барамзин // Вестник Российской таможенной академии. – 2007. – № 1. – С. 8–16.
    56. Барамзин С. В. Управление качеством таможенной деятельн
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины