ДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА

На правах рукопису

ГРИНЯК АНДРІЙ БОГДАНОВИЧ

УДК 347. 454. 3

ДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ З ВИКОНАННЯ РОБІТ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Науковий консультант:
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України,
Заслужений діяч науки і техніки України
ЛУЦЬ ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ

Київ - 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ........................................................4
ВСТУП ................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕХАНІЗМУ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВІРНИХ ПІДРЯДНИХ ВІДНОСИН У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ ……………………………………...17
1.1. Поняття та структура механізму правового регулювання підрядних договірних відносин.......................................................................... 17
1.2. Джерела правового регулювання підрядних договірних відносин.................................................................................................................50
Висновки до розділу 1............................................................................................. 84
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМА ДОГОВОРІВ ІЗ ВИКОНАННЯ РОБІТ......88
2.1. Договірні зобов’язання із виконання робіт як тип цивільно-правових зобов’язань............................................................................................88
2.2. Види договорів, що опосередковують зобов’язання із виконання робіт......................................................................................................................... 109
Висновки до розділу 2 .......................................................................................... 131
РОЗДІЛ 3. ПОНЯТТЯ ТА ЕЛЕМЕНТИ ПІДРЯДНИХ ДОГОВОРІВ…………………………………………………………………...135
3.1. Поняття та ознаки договорів підряду................................................. 135
3.2. Сторони підрядних договорів...……............................................... 171
3.3. Зміст договорів підряду........................................................................ 192
3.4. Права та обов’язки підрядника за договорами підряду................. 196
3.5. Права та обов’язки замовника за договорами підряду.................. 223
3.6. Розподіл ризиків за договорами підряду............................................ 235
Висновки до розділу 3.......................................................................................... 254
РОЗДІЛ 4. УКЛАДЕННЯ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ ТА ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ ПІДРЯДУ……………………………………258
4.1. Укладення договорів підряду............................................................... 258
4.2. Забезпечення виконання підрядних договорів................................. 278
4.3. Виконання підрядних договорів......................................................... 318
Висновки до розділу 4......................................................................................... 340
РОЗДІЛ 5. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЗА ДОГОВОРАМИ ПІДРЯДУ………………………………………………344
5.1. Правопорушення у сфері договірних підрядних відносин........... 344
5.2. Цивільно-правова відповідальність сторін у підрядних зобов’язаннях...................................................................................................... 362
5.3. Інші правові наслідки порушення підрядних договірних зобов’язань.......................................................................................................... 393
Висновки до розділу 5.......................................................................................... 423
ВИСНОВКИ............................................................................................. 427
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................ 434
ДОДАТКИ.................................................................................................490

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
ВГСУ – Вищий господарський суд України
ВСУ – Верховний суд України
ГК України – Господарський кодекс України
ГПК України – Господарський процесуальний кодекс України
ДБН – державні будівельні норми
ІНКОТЕРМС – Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів
КАС України – Кодекс адміністративного судочинства України
КЗпП України – Кодексу законів про працю України
Конвенції ООН – Конвенції Організації Об’єднаних Націй
КМУ – Кабінет Міністрів України
Модельний ЦК СНД – Модельний Цивільний кодекс Співдружності Незалежних Держав
НДРДКТР – науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи
НЦУ – Німецьке цивільне уложення
ПЄКП – Принципи Європейського контрактного права
Пленум ВСУ – Пленум Верховного Суду України
Принципи УНІДРУА – Принципи міжнародних комерційних договорів
ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю
ЦК України – Цивільний кодекс України
ЦК УРСР – Цивільний кодекс Української РСР 1963 р.
ЦК РФ – Цивільний кодекс Російської Федерації
ЦК Франції – Цивільний кодекс Франції
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена активним розвитком суспільних відносин у приватній сфері, який випереджає їх правове забезпечення. Незважаючи на значне оновлення цивільного законодавства України, найбільшу за обсягом частину якого становить зобов’язальне право, що регламентує і підрядні зобов’язання, його не можна охарактеризувати як системне (комплексне). Зокрема, у договірних зобов’язаннях з виконання робіт широко застосовуються, крім пойменованих, також і непойменовані договори, які без відповідного теоретичного осмислення можуть призводити до негативних наслідків, а відтак потребує з’ясування питання щодо можливості застосування загальних норм про тип договірних зобов’язань з виконання робіт до таких договорів. Це пояснює необхідність встановлення проявів цивільно-правового регулювання договірних зобов’язань як на теоретичному, так і правозастосовчому рівнях.
Зокрема, практика вищих судових інстанцій (Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Вищого господарського суду України) свідчить про випадки неоднакового застосування одних і тих же норм матеріального права при вирішенні судами цивільних і господарських справ, пов’язаних із виконанням робіт. При цьому роз’яснення вищих судів різної спеціалізації з приводу застосування чинного законодавства в підрядній сфері, які спрямовані на усунення помилок у судовій практиці та недопущення їх у майбутньому, не завжди узгоджуються між собою.
Цивілістика не може залишатись осторонь зазначених проблем, адже лише стабільна наукова доктрина може бути належною основою удосконалення механізму цивільно-правового регулювання зобов’язань з виконання робіт. Саме тому вітчизняні цивілісти завжди приділяли увагу актуальним проблемам правового регулювання зобов’язань з виконання робіт. Першою за часів незалежності України фундаментальною цивілістичною працею про виконання робіт стала монографія Н. С. Кузнєцової «Підрядні договори в інвестиційній діяльності в будівництві» (1993 р.), в якій проаналізовано механізм правового регулювання підрядних відносин у будівництві в Україні.
Особливий внесок у розвиток інститутів цивільно-правового договору загалом і підрядних договорів зокрема зробили такі вітчизняні вчені: Ч. Н. Азімов, І. А. Безклубий, О. А. Беляневич, С. М. Бервено, Д. В. Боброва, Т. В. Боднар, В. І. Борисова, В. А. Васильєва, О. М. Вінник, М. К. Галянтич, В. В. Джунь, О. В. Дзера, С. Ф. Демченко, А. С. Довгерт, І. В. Жилінкова, Ю. О. Заіка, І. С. Канзафарова, Т. В. Ківалова, О. С. Кізлова, В. І. Кисіль, В. М. Коссак, О. В. Кохановська, Н. С. Кузнєцова, І. М. Кучеренко, О. Д. Крупчан, В. В. Луць, Р. А. Майданик, Є. О. Мічурін, Н. М. Мироненко, С. О. Погрібний, О. П. Подцерковний, З. В. Ромовська, Н. О. Саніахметова, М. М. Сібільов, І. В. Спасибо-Фатєєва, Р. О. Стефанчук, С. Я. Фурса, Є. О. Харитонов, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишка, В. С. Щербина, В. Л. Яроцький та ін.
Проте наразі у вітчизняній цивілістиці немає праць, в яких була б комплексно висвітлена науково-практична проблематика договірних зобов’язань з виконання робіт. Такі обставини зумовлюють актуальність теми цього дисертаційного дослідження.
Теоретичною основою дослідження, окрім праць зазначених вище авторів, стали фундаментальні праці цивілістів як дореволюційного періоду (Ю. С. Гамбарова, І. А. Ільїна, К. Д. Кавєліна, М. М. Ковалевського, М. М. Коркунова, Д. І. Меєра, С. А. Муромцева, К. О. Неволіна, К. П. Побєдоносцева, Й. О. Покровського, В. І. Синайського, Є. М. Трубецького, Г. Ф. Шершеневича), так і роботи радянських і сучасних російських цивілістів (М. М. Агаркова, С. С. Алексєєва, М. О. Барінова, Ю. Г. Басіна, В. А. Бєлова, М. І. Брагінського, С. М. Братуся, Й. Л. Брауде, Ф. І. Гавзе, Д. М. Генкіна, М. В. Гордона, В. П. Грибанова, Н. І. Добролюбова, С. С. Заньковского, О. С. Іоффе, А. Ю. Кабалкіна, В. М. Корецького, О. О. Красавчикова, А. Г. Кузнєцова, С. Н. Ландкофа, В. В. Лєвого, В. П. Маслова, Г. К. Матвєєва, К. С. Маулєнова, Н. І. Нестерової, В. О. Ойгензіхта, О. А. Пушкіна, В. О. Рассудовського, М. П. Ринга, В. О. Рясенцева, О. П. Сергєєва, Є. О. Суханова, А. П. Ткача, Р. Й. Халфіної, І. Т. Хламова, Б. Б. Черепахіна, В. Ф. Чигіря, З. М. Фаткудинова та ін.).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України «Розробка механізму правового регулювання договірних відносин у підприємницькій діяльності» (номер державної реєстрації 0109U001218) та «Проблеми здійснення і захисту суб’єктивних цивільних прав» (номер державної реєстрації 0108U000494).
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України 24 листопада 2010 р. (протокол № 10) та редакційно уточнена 18 липня 2012 р. (протокол № 7).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у формуванні науково обґрунтованої концепції цивільно-правового регулювання підрядних зобов’язань, а також вироблення рекомендацій щодо удосконалення відповідного законодавства України та практики його застосування.
Для досягнення визначеної мети у дослідженні вирішуються такі завдання:
– виробити концептуальні підходи щодо удосконалення механізму правового регулювання підрядних відносин;
– визначити та охарактеризувати систему договорів, що опосередковують зобов’язання із виконання робіт;
– встановити критерії розмежування договорів підряду та інших договірних конструкцій;
– з’ясувати ознаки договорів підряду;
– визначити договірні зв’язки у підрядних правовідносинах;
– виробити підходи щодо справедливого розподілу ризиків між контрагентами у договірному порядку;
– уточнити динаміку підрядних договірних зобов’язань;
– з’ясувати особливості виконання підрядних зобов’язань;
– визначити способи забезпечення виконання підрядних зобов’язань;
– розглянути та класифікувати правопорушення у сфері договірних зобов’язань з виконання робіт;
– визначити умови, підстави і межі цивільно-правової відповідальності суб’єктів підрядних відносин;
– розробити пропозиції щодо внесення змін у чинне законодавство України з метою удосконалення механізму правового регулювання підрядних договірних відносин.
Об’єктом дослідження виступають зобов’язання, що виникають з договорів підряду.
Предметом дослідження є чинні в Україні положення вітчизняних різнорівневих нормативно-правових актів і актів міжнародного права, що регулюють договірні зобов’язання з виконання робіт, теоретичні підходи, ідеї, концепції щодо підрядних договорів, відповідна договірна практика, а також практика судів цивільної і господарської юрисдикції у справах, що виникають з договорів підряду.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження стали загальнонаукові та спеціально-правові методи наукового пізнання договірних зобов’язань із виконання робіт. Зокрема, діалектичний метод дослідження дозволив виявити комплексний характер виникнення, функціонування (динаміки), зміни та припинення договірних відносин із виконання робіт, поєднання у їх регулюванні приватноправових та публічно-правових методів правового регулювання (розділ 4). З’ясування поняття і змісту договорів підряду здійснювалося з використанням аналітико-синтетичного методу (підрозділи 3.1, 3.3, 3.4, 3.5). Формально-логічний метод застосовано для виявлення елементів механізму правового регулювання підрядних правовідносин та формулювання наукових положень щодо доцільності його удосконалення (підрозділ 1.1).
Історико-правовий метод дозволив виявити етапи становлення та розвитку нормативного регулювання підрядних відносин у вітчизняному праві (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод використано для порівняння законодавчих підходів, встановлених у ЦК УРСР, ЦК України та ГК України, а також норм цивільного законодавства країн СНД та ЄС (підрозділ 5.2). Системний аналіз та синтез було застосовано при комплексному дослідженні системи договорів із виконання робіт (розділ 2).
Структурно-функціональний та соціально-статистичний методи обумовили виявлення суб’єктів підрядних правовідносин, пізнання структури їх договірних зв’язків, формування їх прав та обов’язків, відповідальності за їх невиконання чи неналежне виконання (підрозділи 3.2, 3.6, 5.1, 5.3). Метод моделювання застосовано при розробленні пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення чинного законодавства у сфері регулювання підрядних відносин.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим після набуття чинності ЦК України дослідженням механізму цивільно-правового регулювання зобов’язань із виконання робіт. У дисертації обґрунтовані концептуальні підходи до правового регулювання підрядних зобов’язань, на підставі чого сформульовані такі наукові положення, що виносяться на захист.
Уперше:
1) проведена періодизація ґенези правового регулювання підрядних відносин на українських землях: період зародження (1649–1835 рр.) – характеризується появою та утвердженням договору підряду, оскільки до цього виконання робіт опосередковувалось договором особистого найму; період становлення (1835–1917 рр.) – характеризується виокремленням і структуруванням правових норм, що регулюють підрядні відносини; період трансформацій (1918–1991 рр.) – характеризується встановленням численних заборон і обмежень щодо виконання фізичними особами робіт за договором побутового підряду, а також введенням поняття «капітальне будівництво»; період розвитку (1991 р. – й до нині) – характеризується перевагою прива¬тноправового регулювання підрядних зобов’язань;
2) визначено, що норми цивільного і господарського права про договори з виконання робіт утворюють комплексний правовий інститут, в якому можна виділити загальну (§ 1 гл. 61 ЦК України) і особливу (§§ 2–4 гл. 61 ЦК України; закони та підзаконні акти, якими регулюються окремі види підрядних зобов’язань) частини;
3) обґрунтовано, що ознаками підрядних правовідносин є: а) єдина правова мета; б) складний зміст; в) різноманітний суб’єктний склад і можливість заміни одних виконавців іншими; г) збереження підрядних відносин у цілому в разі припинення окре-мих правових зв’язків, що становлять окремі елементи таких відносин; д) структурна єдність окремих елементів підрядних правовідносин;
4) в якості одного із елементів механізму цивільно-правового регулювання договірних відносин з виконання робіт визначено юридичні умови, якими є обставини, що відповідно до правової норми мають конститутивне значення для виникнення, зміни або припинення підрядних правовідносин, але безпосередньо не тягнуть юридичні наслідки;
5) встановлено, що джерела правового регулювання зобов’язань з виконання робіт за способом їх виникнення поділяються на: а) формально-юридичні (нормативно-правові акти); б) позаюридичні (договори, звичаї тощо);
6) договори з виконання робіт як тип цивільно-правового договору класифіковано на підтипи за предметом договору, яким можуть бути речі (в т.ч. будівлі та споруди (як в цілому, так і їх складові), побутова річ), окремі об’єкти інтелектуальної власності, інформація, документ;
7) доведено, що договори, які укладаються у порядку, передбаченому Законом України «Про здійснення державних закупівель», і опосередковують підрядні зобов’язання, належать до типу договору із виконання робіт і не є самостійним типом цивільно-правових договорів чи різновидом певного договору підряду;
8) доведено, що підрядні договори, замовником в яких виступають органи державної влади та/або місцевого самоврядування, є цивільно-правовими та не можуть розглядатися як адміністративно-правові.
Удосконалено:
9) розуміння об’єкта договору підряду як позитивних дій підрядника, спрямованих на виконання певної роботи за завданням замовника;
10) аргументи на користь того, що предметом договору підряду є юридичні наслідки (результати робіт), на які спрямована узгоджена воля сторін договору;
11) положення про те, що типові умови договорів у сфері підрядних відносин мають носити рекомендаційний характер, якщо їх імперативність прямо не передбачена чинним законодавством;
12) позицію з приводу того, що типові договори, які містять імперативні приписи, можуть поширюватися лише на публічні договори;
13) пропозицію надати замовнику за договором генерального підряду, ціна якого визначена у приблизному кошторисі, право залучати інших підрядників для виконання робіт, які не може самостійно виконати генеральний підрядник;
14) пропозицію щодо законодавчого закріплення права замовника на доступ до предмета договору підряду, що включає такі правомочності: а) оглянути результат робіт; б) перевірити предмет договору на відповідність ДБН, СНіП, ТУ, ДСТУ тощо;
15) положення про те, що основною особливістю поруки, якою забезпечується виконання зобов’язань підрядника, є те, що замовник може звернутися до поручителя (додаткового підрядника) із вимогою виконати роботи, які не були виконані первісним підрядником. При цьому після виконання поручителем відповідних робіт він набуває права стягнути їх вартість з первісного підрядника;
16) позицію про те, що до суб’єктів виконання договорів підряду слід відносити: а) сторони (замовника та підрядника); б) інших осіб, які виконують зобов’язання підрядника (субпідрядники, «підсубпідрядники», поручителі та ін.); в) інших осіб, які виконують зобов’язання замовника (гаранта, поручителя, повіреного та ін.);
17) пропозицію законодавчо закріпити право замовника і субпідрядника пред’являти одне одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом;
18) позицію про необхідність віднесення права на односторонню відмову від підрядного зобов’язання до секундарних прав, оскільки такому праву кредитора не кореспондує чітко визначений обов’язок боржника.
Набуло подальшого розвитку:
19) пропозиція щодо заміни в ГК України та інших актах законодавства терміна «капітальне будівництво» на термін «будівельна діяльність» у значенні будівництва в цілому, оскільки нині така ознака як капітальність використовується для розмежування капітальних та тимчасових (некапітальних) споруд і будівель;
20) положення, що будь-які відступи підрядника при виконанні робіт від завдань замовника слід вважати порушенням договору, що надасть право замовнику за своїм вибором або вимагати безоплатного виправлення цих відступів у розумний строк, або ж виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування цих витрат чи відповідного зменшення плати за виконану роботу;
21) теза про те, що ч. 3 ст. 4 ЦК України суперечить ст. 106 Конституції України, а тому акти Президента України не можуть регулювати цивільні правовідносини;
22) положення, що застосування звичаю ділового обороту до підрядних зобов’язань можливе лише за відсутності відповідних положень чинного законодавства та умов підрядного договору.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення і висновки дисертації можуть бути використані в:
– науково-дослідній сфері, зокрема, у подальших дослідженнях проблем зобов’язального права;
– законотворчій діяльності з удосконалення норм ЦК та ГК України, що регулюють сферу правовідносин із виконання робіт;
– правозастосовчій сфері, а саме в судовій і договірній практиці;
– навчальному процесі при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, науково-практичних коментарів з цивільного права, а також при викладанні дисциплін «Договірне право», «Зобов’язальне право».
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. Сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно. У колективній монографії «Розробка механізму правового регулювання договірних відносин у підприємницькій діяльності» (Київ, 2009) автором особисто підготовлено розділ «Договірне регулювання підрядних відносин у підприємницькій діяльності» обсягом 0,5 д.а. У колективній монографії «Теоретичні та практичні аспекти розгляду судами спорів, що виникають із договорів підряду» (Київ, 2010) автором особисто підготовлено підрозділи «Поняття договору підряду та відмежування його від інших договірних конструкцій» і «Правова природа договору підряду» загальним обсягом 1,9 д.а. У колективній монографії «Особливості здійснення суб’єктивних прав учасниками цивільних правовідносин» (Київ, 2011) автором особисто підготовлено підрозділ «Категорія «ризику» при здійсненні особами суб’єктивних цивільних прав у підрядних зобов’язаннях» обсягом 0,8 д.а. У колективній монографії «Особливості захисту суб’єктивних цивільних прав» (Київ, 2012) автором особисто підготовлено розділ «Правові наслідки порушення підрядних договірних зобов’язань» обсягом 0,8 д.а. У збірнику наукових праць «Процесуальні форми захисту приватних осіб в Україні та країнах СНД» (Київ, 2011) автором особисто підготовлено розділ «Способи і процесуальні форми захисту прав та інтересів суб’єктів підрядних правовідносин в Україні та країнах СНД» обсягом 1 д.а. У навчальному посібнику «Відшкодування моральної та матеріальної шкоди» (Київ, 2011) автором особисто підготовлено матеріал на Тему 10 «Відшкодування шкоди, завданої невиконанням чи неналежним виконанням договору» обсягом 1,4 д.а. Всі інші праці виконані автором без співавторства.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України, а також на засіданні відділення цивільно-правових наук НАПрН України 12 грудня 2012 року (протокол № 4).
Окремі положення дисертації доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних заходах: Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Організаційні і правові аспекти реформування державної влади на сучасному етапі в Україні» (29 березня 2007 р., м. Київ); Науково-практичному семінарі «Проблеми формування та реалізації державної житлової політики» (5 вересня 2008 р., м. Київ); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Вдосконалення правового регулювання корпоративних відносин в сучасних умовах» (25–26 вересня 2009 р., м. Івано-Франківськ); Міжнародній науково-практичній конференції «Правова політика Української держави» (19–20 лютого 2010 р., м. Івано-Франківськ); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті О. А. Пушкіна «Актуальні проблеми цивільного права» (13–14 травня 2011 р., м. Харків); Проблемно-науковій міжгалузевій конференції «Інформаційні проблеми комп’ютерних систем, юриспруденції, енергетики, економіки, моделювання та управління (ПНМК-2011)» (17–20 травня 2011 р., м. Бучач – м. Яремче); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті В. П. Маслова «Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства» (25 лютого 2011 р., м. Харків); Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми цивільного, сімейного та міжнародного приватного права (Матвєєвські цивілістичні читання)» (10 листопада 2011 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції «Десяті осінні юридичні читання» (18–19 листопада 2011 р., м. Хмельницький); Міжнародній науково-практичній конференції «Правові та економічні передумови участі суб’єктів публічного права в приватних відносинах: загальнодержавні та регіональні аспекти» (9–10 грудня 2011 р., м. Кіровоград); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток юридичної науки, правотворчості та правозастосування в період незалежності України» (12 травня 2011 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 90-річчю з дня народження доктора юридичних наук, професора В. П. Маслова «Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства» (16 березня 2012 р., м. Харків); Науково-практичній конференції «Методологія дослідження проблем цивільного права та процесу» (26 травня 2012 р., м. Харків); Науково-практичному круглому столі «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (5–6 жовтня 2012 р., м. Севастополь).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в 46 наукових працях: 5 монографіях (1 одноособовій і 4 у співавторстві), 1 збірнику наукових праць (у співавторстві), 1 навчальному посібнику (у співавторстві), 25 наукових статтях, що вийшли друком у фахових для юридичних наук виданнях, а також у 14 тезах доповідей, опублікованих у збірниках матеріалів наукових заходів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні відносин в сфері виконання робіт і формування на цій основі теоретичних висновків та практичних пропозицій щодо вдосконалення цивільного законодавства України.
1. Під нормативним регулюванням підрядних відносин запропоновано розуміти упорядкування за допомогою загальних правил відносин між учасниками, які поширюються на всі зобов’язання із виконання робіт і яким повинні підпорядковуватися всі суб’єкти, які вступили або ж мають намір вступити у нормативно визначені правовідносини. Натомість під індивідуальним регулюванням підрядних відносин слід розуміти таку організацію поведінки їх учасників за допомогою договору, що регулює чітко визначені відносини у сфері виконання робіт, які виникають між конкретними суб’єктами цього договірного зобов’язання (замовником та підрядником, генеральним підрядником та субпідрядником).
2. Встановлено, що у випадку реалізації суб’єктивного цивільного права учасники підрядних правовідносин, виходячи із принципу свободи договору, можуть діяти на власний розсуд, однак коли реалізується юридичний обов’язок чи заборона, вони обмежуються у виборі варіанту поведінки, зважаючи на існувння санкцій. Причому, як будь-який стимул, вона може містити в собі або загрозу покарання, або обіцянку заохочення.
3. Обгрунтовано таку послідовність рівнів правового регулювання підрядних відносин: на першому рівні – імперативні норми, що визначають взаємовідносини між учасниками таких відносин; на другому – умови договору, визначені за домовленістю між замовником та підрядником; на третьому – диспозитивні норми, що діють тоді, коли сторони за домовленістю не встановлять інший порядок або не виключать дію норми. І тільки за відсутності названих трьох рівнів правового регулювання до відносин сторін можуть застосовуватися звичаї ділового обороту.
4. Доведено, що оскільки система договорів є складовою частиною більш широких систем зобов’язального права, вона характеризується властивими їй родовими ознаками, наявність яких дозволяє застосовувати до підрядних договірних відносин ті норми загальної частини ЦК України, на які не впливає договірне регулювання.
5. Визначено загальні ознаки, що об’єднують усі підрядні договірні зобов’язання в договірний тип із виконання робіт: 1) предметом договору підряду виступає індивідуалізований результат рботи підрядника, який набуває тієї чи іншої матеріалізованої форми; 2) право підрядника, якщо інше не передбачено договором, залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників); 3) виконання робіт підрядником на власний ризик; 4) обов’язковість за чинним законодавством підписання акта приймання-передачі результату робіт; 5) розмежування у часі виконання робіт та споживання їх результатів.
6. На основі проведеного порівняльно-правового аналізу основних договорів на виконання робіт встановлено, що: а) вони регулюються двома різними кодифікованими актами: ЦК та ГК України (у ЦК – через правочин та цивільне зобов’язання; у ГК – через угоду та господарське зобов’язання; б) презюмується фахове виконання підрядних робіт та відповідність їх результату встановленим законодавством вимогам чи вимогам, що звичайно ставляться; в) в ГК України встановлені загальні правила про капітальне будівництво з відсильними нормами до загальних умов глави 61 ЦК України; г) презюмується ризик підрядника при виконанні роботи, а також те, що створена за договором підряду річ належить підряднику до моменту прийняття виконаної роботи замовником на праві власності (виняток із даного правила становить змінена ст. 876 ЦК); д) поза межами правового регулювання опинилась низка інших договорів (договір на проведення ремонтних робіт, договір на проведення незалежного аудиту, договір на проведення агротехнічних, меліоративних робіт тощо).
7. Доведено, що в договірних зобов’язаннях із виконання робіт воля сторін спрямована на отримання певного матеріального результату, який і є їх предметом. Разом з тим цей матеріальний результат не буде об’єктом договору, оскільки він є об’єктом тільки безпосередньо підрядних правовідносин, які разом з іншими правовідносинами (щодо відповідальності сторін тощо) знаходяться в рамках договору. Тобто предметом досліджуваних договорів виступають матеріалізовані результати створення, перетворення, поновлення і навіть ліквідації речей виробничого, споживчого та науково-культурного призначення, що опосередковують виконану роботу.
8. Доведено, що у випадку складання і подання на затвердження підряднику кошторису замовником, він вважатиметься частиною договору підряду, оскільки, незважаючи на нормативну неврегульованість, кошторис, який складається замовником, також узгоджується із підрядником, а після узгодження у вигляді додатка стає частиною договору. Виняток у цій ситуації можливий лише у випадку, коли у сторін відсутня потреба складання кошторису на придбання матеріалів.
9. В залежності від змісту цивільно-правових зобов’язань та способу їх вираження проведено класифікацію обов’язків сторін за договорами підряду на: 1) обов’язки щодо здійснення певних дій; 2) обов’язки щодо утримання від вчинення певних дій; 3) обов’язки, прямо передбачені законом; 4) обов’язки, визначені шляхом погодження умов договору; 5) обов’язки, визначені шляхом вказівки на кореспондуючі їм права контрагента.
10. Встановлено, що до відносин із збереження переданого замовником майна доцільно застосовувати правила, передбачені у гл. 66 ЦК України, про зберігання, оскільки підрядник несе відповідальність за незбереження майна замовника навіть за відсутності належно оформленої правової підстави (достатнім є фактичне перебування такого майна у володінні підрядника).
11. Враховуючи, що під авансом розуміється повний або частковий платіж за договором, що передається кредитирові в рахунок майбутніх платежів, а завдатком може визнаватися не лише грошова сума, а й рухоме майно, доведено, що сторони підрядного зобов’язання у випадку передбачення у договорі можливості виплати не авансу, а завдатку можуть програмувати можливість припинення основного та акцесорного зобов’язань шляхом заліку як відступного не лише грошової суми, а й іншого рухомого майна, що раніше передане замовником як завдаток.
12. Доведено, що право власності на результат робіт виникає у замовника навіть в тому випадку, якщо фактичної передачі результату не відбулось у зв’язку із ухиленням останнього від прийняття виконаної роботи. В цьому випадку вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли, виходячи із умов договору, мало відбутися її передання.
13. Доведено, що ризик у підрядних правовідносинах має суб’єктивно-об’єктивну природу, оскільки містить у собі як об’єктивні, так і суб’єктивні моменти, у зв’язку з цим має розглядатися як можливість свідомого вибору особою певного варіанта поведінки з урахуванням об’єктивної та невідворотної небезпеки, яка загрожує цивільним правам та інтересам, та можливих наслідків ймовірнісного характеру.
14. Доведено, що основна відмінність між попереднім договором і договором про наміри у підрядних зобов’язаннях полягає у наслідках, які настають у разі необгрунтованого ухилення від укладення договорів підряду. Тобто потенційний учасник підрядних відносин, що необгрунтовано ухиляється від укладення основного договору повинен відшкодувати іншому потенційному контрагенту збитки, завдані простроченням. Недотримання ж умов протоколу про наміри не тягне таких наслідків.
15. Обгрунтовано існування винятків із загального правила щодо особистого виконання зобов’язання і особистого його прийняття сторонами, що можуть бути встановлені договором або законом чи випливати із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. Зокрема, такі винятки мають місце у разі передоручення виконання і переадресування виконання.
16. Доведено, що посилання законодавця на розумні строки у ч. 2 ст. 846 ЦК є цілком виправданим, оскільки це зумовлено тим, що робота – це процес, який залежить від характеру замовлення, виходячи із чого визначається строк для її виконання, а тому 7-денний («пільговий») строк не завжди може бути застосований у підрядних зобов’язаннях.
17. Доведено, що вживання терміна «забезпечення виконання договорів» означає забезпечення виконання саме договірних зобов’язань. Зважаючи на що, обгрунтовано тотожність термінів «забезпечення виконання підрядних договорів» та «забезпечення виконання підрядних зобов’язань», недивлячись на те, що вказані поняття все ж мають певну відмінність, яка обумовлена правовою природою договору і зобов’язання.
18. Встановлено, що порядок заміни кредитора в підрядних зобов’язаннях, може розглядатись як суброгація, зважаючи на те, що, по-перше, умови, визначені договором підряду, за боржника виконує інша особа, до якої і переходить право вимагати належного виконання зобов’язання на свою користь. По-друге, новий кредитор набуває той обсяг прав, що належали первісному кредитору. По-третє, зобов’язання між первісним кредитором і основним боржником припиняються, а права такого кредитора переходять до поручителя на підставі законодавчо встановленої у ст. 556 ЦК України норми.
19. Виходячи із змісту ст. 560 ЦК Україи та Закону України «Про фінансові послуги та державне реулювання ринків фінансових послуг» обгрунтовується необхідність внесення змін у Закон України «Про страхування», оскільки законодавець не включив до переліку операцій, що сформульовані в імперативній формі, можливість страхових організацій видавати гарантії, обмеживши тим самим їх права у здійсненні таких операцій та одержанні відповідних доходів.
20. Встановлено, що порушення підрядних договорів є родовою категорією, що охоплює такі поняття, як невиконання та неналежне виконання такого зобов’язання. Обов’язковість виділення вказаних складових цього поняття обґрунтовано потребою надати йому чіткий легальний зміст.
21. Вину юридичної особи запропоновано розглядати крізь призму специфічних способів реалізації її дієздатності, а не через вину її органів (посадових осіб) чи учасників. Тобто вину юридичної особи запропоновано розглядати як її власну вину. Такий висновок випливає із ст. 96 ЦК України, у якій передбачено самостійність відповідальності юридичної особи за своїми зобов’язаннями.
22. Встановлено, що перелік правових наслідків, передбачений ст. 611 ЦК, не є вичерпним, тому у підрядних договорах або спеціальних нормах гл. 61 ЦК можуть бути встановлені й інші правові наслідки невиконання чи неналежного виконання підрядних зобов’язань. Зокрема, до них також можна віднести звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію, виконання поручителем обов’язку боржника, спонукання до виконання зобов’язання у натурі, притримання тощо.
23. Розглядаючи можливість застосування правових наслідків недійсності правочину за власною ініціативою суду (абз. 2 ч. 5 ст. 216 ЦК) обгрунтовано, що це єдиний випадок, коли законодавець надає можливість судам при вирішенні підрядних спорів з власної ініціативи застосовувати цивільно-правовий спосіб захисту суб’єктивних прав, який не був визначений суб’єктами підрядних відносин безпосередньо в позові.
24. Встановлено, що отримання дозволу на здійснення будівельних робіт є обов’язковим для підрядника (субпідрядників), однак генеральний підрядник може не отримувати такий дозвіл у разі, якщо він безпосередньо не здійснює будівельні роботи. Зважаючи на це, доведено, що генеральний підрядник вправі оскаржувати дії компетентних державних органів щодо заборони здійснення будівельної діяльності у зв’язку із відсутністю дозволу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України та її територіальними органами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Харьковская цивилистическая школа: в духе традицій [Текст]: монографія / Под ред. И. В. Спасибо-Фатеевой. – Харьков: Право, 2011. – 296 с.
2. Молодико К. Ю. Особливості цивільноправових гарантій, що забезпечують публічноправові гарантії [Текст] // Приватне право і підприємництво. Вип. 6, 2007 р. / Редкол.: Крупчан О. Д. (гол. ред.) та ін. / К. Ю. Молодико. – К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2007. – С. 54 – 64.
3. Общая теория государства и права [Текст]: академ. курс в 2-х т. / Под ред. М. Н. Марченко. – Т. 2. – М.: Юридическая литература, 1998. – 497 с.
4. Мельник О. М. Правове регулювання та шляхи підвищення його ефективності [Текст]: дис. канд. … юрид. наук: 12.00.01 / О. М. Мельник. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 208 с.
5. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве [Текст] / А. В. Малько. – М.: Юрист, 2003. – 256 с.
6. Алексеев С. С. Теория права [Текст] / С. С. Алексеев. – М.: Бек, 1993. – 224 с.
7. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе [Текст] / В. М. Горшенев. – М.: Юридическая литература, 1982. – 256 с.
8. Мамутов В. К. Совершенствование правового регулирования хозяйственной деятельности (методология направления) [Текст] / В. К. Мамутов. – К.: Наукова думка, 1982. – 238 с.
9. Яроцький В. Л. Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин (основи інструментальної концепції) [Текст]: монографія / В. Л. Яроцький. – Харків: Право, 2006. – 544 с.
10. Гриняк А. Б. Поняття механізму правового регулювання підрядних договірних відносин [Текст] / А. Б. Гриняк // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 3. – С. 10 – 13.
11. Кудрявцев В. Н. Закон. Поступок. Ответственность [Текст] / В. Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1986. – 448 с.
12. Погрібний С.О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України [Текст]: монографія / С. О. Погрібний. – К.: Правова єдність, 2009. – 304 с.
13. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве [Текст] / С. С. Алексеев. – М.: Юридическая литература, 1966. – 186 с.
14. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования [Текст] / С. С. Алексеев. – М.: «Статут», 1999. – 712 с.
15. Явич Л. С. Проблемы правового регулирования советских общественных отношений [Текст] / Л. С. Явич. – М.: Изд-во юрид. лит, 1961. – 172 с.
16. Погрібний С. О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України [Текст]: дис. ... док. юрид. наук: 12.00.03. / С. О. Погрібний. – К., 2009. – 412 с.
17. Скакун О. Ф. Теория государства и права [Текст] / О. Ф. Скакун. – Харьков: Консум, 2000. – 704 с.
18. Бобровник С. В., Оніщенко Н. М. Соціальна та юридична ефективність законодавства [Текст] // Законодавство: проблеми ефективності / С. В. Бобровник, Н. М. Оніщенко. – К.: Наукова думка, 1995. – С. 13 – 27.
19. Мілаш В. До питання про шляхи вдосконалення господарсько-правового регулювання відносин, що виникають у сфері ринкового обміну [Текст] / В. С. Мілаш // Підприємнцтво, господарство і право. – № 8. – 2006. – С. 73 – 77.
20. Корчевна Л. До критики поняття «механізму правового регулювання» [Текст] / Л. Корчевна // Право України. – 2003. – № 1. – С. 117 – 119.
21. Зинченко С. А. Юридические факты в механизме правового регулирования [Текст] / С. А. Зинченко. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 152 с.
22. Теорія держави і права. Академічний курс [Текст]: підручник / За ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
23. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) [Текст]: монографія / О. А. Беляневич. – Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
24. Яроцький В. Л. Характеристика основних стадій механізму цивільно-правового регулювання [Текст] / В. Л. Яроцький // Право України. – 2010. – № 12. – С. 18 – 24.
25. Мічурін Є. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (цивільно-правовий аспект) [Текст]: дис. … докт. юрид. наук: 12.00.03 / Є. О. Мічурін. – К., 2009. – 493 с.
26. Цивільне право України. Академічний курс [Текст]: підручник: у 2-х т. / За ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – 520 с.
27. Цивільне право [Текст]: підручник: у 2-х т. / В. І. Борисова (кер. авт. кол.), Л. М. Баранова, Т. І. Бєгова та ін.; за ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – Х.: Право. – 2011. – Т. 2. – 816 с.
28. Підопригора О. А. Римське приватне право [Текст]: підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. – 3-є вид., перероб. та доп. / О. А. Підопригора. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 440 с.
29. Сібільов М. М. Акти цивільного законодавства і договір [Текст] / М. М. Сібільов // Методологія приватного права: Зб. наук. праць (за матеріалами наук.-теорет. конф., м. Київ, 30 травня 2003 р.) / Редкол. О. Д. Крупчан та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 158 – 163.
30. Мілаш В. Про розвиток господарсько-правового регулювання договірних відносин [Текст] / В. С. Мілаш // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 36 – 40.
31. Бервено С. М. Проблеми договірного права України [Текст]: монографія / С. М. Бервено. – К.: Юрінком Інтер, 2006 – 392 с.
32. Шевченко Л. И. Об экономической и социальной ценности гражданско-правового договора в условиях рыночной экономики [Текст] / Л. И. Шевченко. Сб. Цивилистические исследования. Випуск первый: Сборник научных трудов памяти профессора И. В. Федорова / Под ред. Б. Л. Хаскельберга, Д. О. Тузова. – М.: «Статут», 2004. – С. 111 – 124.
33. Ромовська З. Проблеми загальної теорії права у проекті ЦК України [Текст] / З. В. Ромовська // Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А. Довгерта. – К.: 2000. – С. 41 – 46.
34. Синайский В. И. Русское гражданское право [Текст] / В. І. Синайский. – Москва: Статут, 2002. – 638 с.
35. Пугинский Б. И. Частный договор в научной картине права [Текст] / Б. И. Пугинский // Ученые-юристы МГУ о современном праве / Под ред. М. К. Треушникова. – М.: ОАО «Издательский дом «Городец», 2005. – С. 161 – 177.
36. Луць В. В. Контракти в підприємницькій діяльності [Текст]: навч. посіб. – 2-е вид., стер. / В. В. Луць. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 560 с.
37. Мілаш В. Нові підходи до визначення договору в господарському праві [Текст] / В. С. Мілаш. // Право України. – 2007. – № 9. – С. 31 – 36.
38. Кузнєцова Н. С. Вдосконалення механізму правового регулювання цивільних відносин в Україні [Текст] / Н. С. Кузнєцова // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті В. П. Маслова «Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства», 25 лютого 2011 р. – Харків, 2011. – С. 45 – 47.
39. Витченко А. М. Метод правового регулирования социалистических общественных отношений [Текст] / А. М. Витченко. – Саратов: Изд-во Саратовск. гос. ун-та, 1974. – 244 с.
40. Кикоть Г. В. Юридичні факти в системі правовідносин [Текст]: дис. канд. … юрид. наук: 12.00.01 / Г. В. Кикоть. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – 198 с.
41. Цивільний кодекс України [Текст]: науково-практичний коментар. Видання четверте, перероблене та доповнене. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – 1200 с.
42. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности [Текст] / Г. К. Матвеев. – М., 1970. – 312 с.
43. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами від 11 лютого 2010 р. за № 1878-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 18. – Ст. 141.
44. Цивільне право України. Загальна частина [Текст]: підручник / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданика. 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 976 с.
45. Слободянюк С. О. Цивільно-правове регулювання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / С. О. Слободянюк. – К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – 2012. – 20 с.
46. Государственная регистрация прав на недвижимость [Текст]: проблемы регистрационного права / Отв. ред. Кирсанов А. Р. – М.: Ось-89, 2003. – 528 с.
47. Здійснення та судовий захист суб’єктивних житлових прав [Текст]. Монографія / НДІ приватного права і підприємництва АПрН України. – Київ-Тернопіль: Підручники і посібники. – 496 с.
48. Святослав Сліпченко. Право власності на об’єкти незавершеного будівництва [Текст] / С. О. Сліпченко / Українське комерційне право. – 2009. – № 9. – С. 51 – 58.
49. Наказ Фонду державного майна України «Про затвердження Тимчасового положення про порядок приватизації об’єктів незавершеного будівництва» від 4 березня 1996 року / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0099-99/ed19990216.
50. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 вересня 2003 року // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 8. – С. 14 – 16.
51. Теория права и государства [Текст]: Учебник / Под ред. проф. В. В. Лазарева. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Право и закон, 2001. – 520 с.
52. Сібільов М. Динаміка договірних зобов’язань після їх виникнення [Текст] / М. М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 1 (40). – С. 79 – 88.
53. Пугинский Б. И. Гражданско-правовой договор [Текст] / Б. И. Пугинский // Вестник Москов. ун-та (Сер. 11. Право). – 2002. – № 2. – С. 42 – 44.
54. Цивільне право України [Текст]: курс лекцій: у 6-ти томах. Т. 1. Вид. 2-е, виправ. та доп. / Р. Б. Шишка (кер. авт. кол.), О. Л. Зайцев, Є. О. Мічурін та ін.; За ред. Р. Б. Шишки та В. А. Кройтора – Харків: Еспада. 2008. – 680 c.
55. Алексеев С. С. Общая теория права: В 2-х т. Т. II / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1982. – 360 с.
56. Цивільне право України [Текст]: Академічний курс: підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 1. Загальна частина. – К.: «Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – 520 с.
57. Суб’єкти цивільного права [Текст] / За загальною редакцією академіка АПрН України Я. М. Шевченко. – Х.: Харків юридичний, 2009. – 632 с.
58. Особливості здійснення суб’єктивних прав учасниками цивільних відносин [Текст]: монографія / За заг. ред. академіка НАПрН України В. В. Луця, – К.: НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України, 2011. – 320 с.
59. Харитонов Є. О., Харитонова О. І. Цивільні правовідносини [Текст]: навчальний посібник / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова. – К.: Істина, 2008. –304 с.
60. Общая теория права [Текст] / Под ред. Н. А. Катаева и В. В. Лазарева. – Уфа, 1994. – 724 с.
61. Нерсесянц В. С. Проблемы общей теории права и государства [Текст]: Учебник для вузов / В. С. Нерсесянц. – М., 2002. – 552 с.
62. Лазарев В. В. Применение советского права [Текст] / В. В. Лазарев. – Казань, 1972. – 200 с.
63. Стефанчук Р. О. Особисті немайнові права фізичних осіб у цивільному праві (поняття, зміст, система, особливості здійснення та захисту) [Текст]: монографія / Відп. ред. Я. М. Шевченко / Р. О. Стефанчук. – Хмельницький: Вид. Хмельницького ун-ту управління та права, 2007. – 626 с.
64. Мухамєдова Е. Е. Деякі теоретичні проблеми визначення поняття реалізації права [Текст] / Е. Е. Мухамєдова // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28 – 29 листопада 2008 року): У 4-х частинах. – Частина третя: «Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право. Цивільний, господарський та адміністративний процес». – Хмельницький: Вид. Хмельницького ун. управління та права, 2008. – С. 204 – 205.
65. Григорьев Ф. А. Признаки и классификация актов применения права [Текст] / Ф. А. Григорьев // Вопросы теории государства и права: сб. статей / Под ред. М. И. Байтина. – Саратов, 1968. – Вып. 1. – С. 93 – 109.
66. Тихомиров Ю. А. Система правовых актов советского государства [Текст] / Ю. А. Тихомиров // Право и правотворчество: вопросы теории. – М.: ИГПАН СССР, 1982. – С. 48 – 54.
67. Пархоменко Н. М. Договір у системі права України [Текст]: дис. канд. … юрид. наук: 12.00.01 / Н. М. Пархоменко. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1998. – 202 с.
68. Погрібний С. Структура механізму досягнення мети правового регулювання цивільних відносин [Текст] / С. О. Погрібний // Підприємництво, господарство і право. – № 9. – 2006. – С. 3 – 5.
69. Шишка Р. Б. Цивільна відповідальність та цивільно-правова відповідальність [Текст] / Р. Б. Шишка // Право та управління. – 2011. – № 1. – С. 512 – 522.
70. Овчаренко І. М. Закони в системі джерел (форм) права і їх класифікація [Текст]: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / І. М. Овчаренко. – Харків, 2004. – 221 с.
71. Яворська О. С. Договірні зобов’язання про передання майна у власність: цивільно-правові аспекти [Текст]: монографія / О. С. Яворська. – Підручники і посібники, 2009. – 384 с.
72. Athiya P. S. An introduction to the law of contract. – Fifth edition / P. S. Athiya. – Oxford, 1995. – 479 p.
73. Александров М. С. Эволюция института строительного подряда в отечественном праве XVII-XX вв. (историко-правовое иследование) [Текст]: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / М. С. Алєксандров. – Бєлгород, 2011. – 22 с.
74. Бородовський С. О. Правове регулювання порядку укладення договору в цивільному праві України [Текст] / С. О. Бородовський // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України. Збірник наукових статей. – 2002. – Випуск ІХ. – С. 88 – 91.
75. Харитонов Є. О. Місце корпоративних норм у системі форм (джерел) права [Текст] / Є. О. Харитонов // Корпоративне право в Україні: становлення та розвиток. Зб. наук. праць (За матеріалами міжрегіональної наук.-практ. конф., м. Івано-Франківськ, 26 – 27 вересня 2003р.) / Ред. кол.: О. Д. Крупчан (голова), В. Д. Басай, В. В. Луць та ін.. – К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2004. – С. 32 – 35.
76. Петрова Л. В. Джерела права (критичний методологічний дослід) [Текст] / Л. В. Петрова // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 1 (8). – С. 65 – 76.
77. Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 №2709-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
78. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1986. – № 17. – Ст. 343.
79. Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів від 23 серпня 1978 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 41. – Ст. 601.
80. Фединяк Г. С., Фединяк Л. С. Міжнародне приватне право [Текст]: навч. посіб. – 2-е вид., допов. / Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк. – К., Юрінком Інтер, 2000. – 416 с.
81. Луць В. Тенденції розвитку договірного права України в сучасних умовах [Текст] / В. В. Луць // Право України. – 2009. – № 8. – С. 8 – 11.
82. Принципи європейського договірного права [Текст] // Український часопис міжнародного права. – 2003. – № 1. – С. 83 – 118.
83. Довгерт А. Методологічне значення ідеї наднаціонального цивільного права [Текст] / А. С. Довгерт // Право України. – 2009. – № 8. – С. 15 – 19.
84. Харитонов Є. О. Деякі проблеми визначення поняття та сфери дії актів цивільного законодавства України [Текст] / Є. О. Харитонов // Сучасні проблеми приватного права: збірник наукових праць, присвячених 80-ій річниці з дня народження Я. М. Шевченко / відп. ред. Н. С. Кузнєцова, Р. О. Стефанчук. – Київ: ВГО «Асоціація цивілістів України», – Кам’янець-Подільський, ТОВ «Друкарня «Рута», 2012. – С. 379 – 399.
85. Кузнєцова Н. С. Акти цивільного законодавства [Текст] / Н. С. Кузнєцова // Енциклопедія цивільного права України / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; відп. ред. Я. М. Шевченко. – К.: Ін Юре, 2009. – С. 30 – 31.
86. Цивільний кодекс УСРР. Затв. Постановою ЦВК УСРР від 16 грудня 1922 р. // ЗУ УСРР. – 1922. – № 55. – Ст. 780.
87. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – № 30. – Ст. 463.
88. Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности [Текст] / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози; пер. с фр. В. А. Туманов. – М.: Междунар. отношения, 2003. – 399 с.
89. Щербина В. С. Господарське право [Текст]: підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп / В. С. Щербина. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 656 с.
90. Матвеев Г. К. Экономическая реформа и кодификация гражданского зако¬нодательства: к истории многолетней дискуссии [Текст] / Г. К. Матвеев // Государство и право. – 1992. – № 5. – С. 50 – 55.
91. Харитонов Є., Харитонова О. Деякі особливості концепції так званого «господарського права» [Текст] / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова // Українське право. – 2000. – Число 1. – С. 25 – 31.
92. Джунь В. Про співвідношення Цивільного і Господарського кодексів у ре¬гулюванні відносин у сфері підприємництва [Текст] / В. В. Джунь // Українське право. – 1997. – № 3. – С. 78 – 79.
93. Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики [Текст]: Матеріали міжнар. наук.-практич. конференції. 29 – 30 квітня 2004 р., м. Харків. – К.: АПрН України, НДІ приватного права і підприємництва, НДІ інтелектуальної власності, Національна юридична академія ім. Я. Мудрого, 2004. – С. 314 – 317.
94. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01. 08. 2005 р. – № 668 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search. Ligazakon. ua/l_doc2.nsf.
95. Брагинский М. И, Витрянский В. В. Договорное право. Книга третья. Договоры о выполнении работ и оказании услуг [Текст] / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: «Статут», 2002. – 1038 с.
96. Луць В. В. Контракти в підприємницькій діяльності [Текст]: навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і допов. / В. В. Луць. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.
97. Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 246.
98. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 р. № 3038-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 34. – Ст. 343.
99. Закон України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 р. № 2780-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 52. – Ст. 683.
100. Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 471.
101. Закон України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 р. № 1704-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 5. – Ст. 41.
102. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» від 23.05.2011 р. № 553 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/553-2011-п.
103. Постанова Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» від 13.04.2011 р. № 461 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/461-2011-п.
104. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Примірного договору підряду в капітальному будівництві» від 27.09.2005 р. № 3 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc 2. nsf/link1/FIN17102.html.
105. Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури» від 27.01.2009 р. № 47 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0226-09.
106. Гриценко Г. М. Щодо відповідальності за порушення у сфері містобудування [Текст] / Г. М. Гриценко // Відповідальність у сфері господарювання : сучасний стан і перспективи розвитку : зб. наук. праць. – Донецьк, 2009. – С. 76 – 85.
107. Квасніцька О. О. Містобудівне законодавство України : проблеми та перспективи розвитку [Текст] / О. О. Квасніцька // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 7. – С. 12 – 14.
108. Миронець І. М. Теоретичні основи адміністративно–правового регулювання у сфері будівництва [Текст] / І. М. Міронець // Віче. – 2010. – № 2. – С. 18 – 19.
109. Кузнєцова Н. Основні методологічні засади сучасного цивільного права України [Текст] / Н. С. Кузнєцова // Право України. – 2009. – № 8. – С. 12 – 14.
110. Цивільний кодекс України [Текст]: науково-практичний коментар / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 928 с.
111. Резніченко С. В. Нормативно-правовий та цивільно-правовий договори: порівняльний аналіз [Текст] / С. В. Резніченко // Суспільство. Держава. Право. – Вип. 5. Цивільне право. – Одеса, 2005. – С. 35 – 39.
112. Иоффе О. С. Обязательственное право [Текст] / О. С. Иоффе. – М.: Юрид. лит, 1975.– 880 с.
113. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положення [Текст] / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 1997. – 681 с.
114. Зобов’язальне право: теорія і практика [Текст]: навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів /О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та інші; За ред.О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
115. Сібільов М. Ознаки та поняття договору в сфері приватного права [Текст] / М. М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – № 4 (31). – 2002. – С. 87 – 93.
116. Цивільне право України [Текст]: підручник: У 2-х кн. / Д. В. Боброва, О. В. Дзера, А. С. Довгерт та ін.; За ред О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. Кн. 1. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 864 с.
117. Гриняк А. Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення зобов’язання за Цивільним кодексом України [Текст] / А. Б. Гриняк // Приватне право і підприємництво. Вип. 6, 2007 р. / Редкол.: Крупчан О. Д. (гол. ред.) та ін. – К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2007. – С. 120 – 125.
118. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве [Текст] / О. А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1950. – 183 с.
119. Халфина Р. О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве [Текст] / Р. О. Халфина. – М.: Изд-во АН СССР, 1954. – 239 с.
120. Рущак І. Співвідношення термінів «правочин», «угода», «договір» у цивільному праві України [Текст] / І. В. Рущак // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 7. – С. 101 – 104.
121. Предпринимательское право Украины: учебник для высших заведений образования МВД Украины [Текст] / А. М. Бандурка, Р. Б. Шышка, А. М. Сытник и др.; Р. Б. Шышка (ред.); Национальный ун-т внутренних дел. – Харьков: Эспада, 2001. – 623 с.
122. Иоффе О. С. Советское гражданское право [Текст] / О. С. Иоффе. – М.: «Юрид. лит.», 1967. – 494 с.
123. Гражданское право [Текст] / Под ред. А. П. Сергеева и Ю. К. Толстого. – СПб. 1996. – Ч. 1. – 552 с.
124. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая. Общие положения [Текст]: Изд. 3-е, стереотипное / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: «Статут», 2001. – 848 с.
125. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву [Текст] / М. М. Агарков. – М.: Юриздат, 1940. – 281 с.
126. Гриняк А. Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб [Текст]: монографія / А. Б. Гриняк. – Тернопіль, Підручники і посібники, 2008. – 176 с.
127. Сорцуло Л. В. Соотношение договора и закона [Текст] / Л. В. Сорцуло // Юрист. – 2001. № 2. – С. 26 – 35.
128. Лехкар О. В. Договір приєднання у цивільному праві України [Текст]: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О. В. Лехкар. – Х., 2008. – 215 с.
129. Верб С. А. Типовые и примерные договоры, как средство правового регулирования общественных отношений [Текст] / С. А. Верб // Договорная дисциплина в советском гражданском праве. – Свердловск, 1985. – С. 144 – 152.
130. Бахин С. В. Субправо (международные своды унифицированного контрактного права) [Текст] / С. В. Бахин. – СПб., 2002. – С. 204 – 207.
131. Лукасевич-Крутник І. С. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт [Текст]: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / І. С. Лукасевич-Крутник. – К.: Національна академія внутрішніх справ. – 2011. – 206 с.
132. Олюха В. Г. Цивільно-правовий договір: поняття, функції та система [Текст]: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / В. Г. Олюха. – Київ, 2003. – 190 с.
133. Шершеневич Г. Ф. Курс гражданского права [Текст] / Г. Ф. Шершеневич. – Тула: Автограф, 2001. – 720 с.
134. Комментарий к ГК РФ, части первой (постатейный) [Текст] / Под. ред. О. Н. Садикова. – М.: КОНТРАКТ; ИНФРА – М, 1999. – 778 с.
135. Марченко М. Н. Источники права [Текст]: учеб. пособие / М. Н. Марченко. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 760 с.
136. Вильнянский С. И. Лекции по советскому гражданскому праву [Текст] / С. И. Вильнянский. – Харьков, 1958. – 340 с.
137. Мейер Д. И. Русское гражданское право (в 2-х ч.) [Текст]. По исправленному и дополненному 8-му изд., 1902. Изд. 2-е, испр. / Д. И. Мейер. – М.: «Статут», 2000. – 831 с.
138. Цивільний кодекс України: постатейний коментар у двох частинах [Текст]: Ч. 1 / Кер. авт. кол. та відповід. ред. проф. А. С. Довгерт, проф. Н. С. Кузнєцова. – К.: Юстиніан, 2005. – 680 с.
139. Витрянский В. В. Гражданский кодекс о договоре [Текст] / В. В. Витрянский // Лекция, прочитанная в Высшем Арбитражном Суде Российской Федерации в декабре 1994 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://jurqa. h12.ru/all. Docs /a/l/y8gufpjt.html.
140. Правила ІНКОТЕРМС // Урядовий кур’єр. – 3 квітня 2002 р. – № 63.
141. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: навчальний посібник [Текст] / В. В. Луць. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 556 с.
142. Кабатов В. А. Применимое право при разрешении споров в Международном коммерческом арбитражном суде при Торгово-промышленной палате РФ [Текст] / В. А. Кабатов // Хозяйство и право. – 1998. – № 6. – С. 108 – 111.
143. Принципы международных коммерческих договоров [Текст] / Пер. с англ. А. С. Комарова. – М.: Междунар. отношения, 2003. – 288 с.
144. Зумбулидзе Р. М. Обычное право как источник гражданского права [Текст] / Р. М. Зумбулидзе // Обычай в праве: Сборник. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресе», 2004. – С. 9 – 196.
145. Спасибо-Фатєєва І. «Трансцендентна судова мімікрія», або про принципи права, аналогію закону та права у судовій практиці [Текст] / І. В. Спасибо-Фатєєва // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4 (35). – С. 137 – 149.
146. Галянтич М. К. Житлове право України [Текст] / М. К. Галянтич. – К. : Юрін