НЕСПРОМОЖНІСТЬ ТА БАНКРУТСТВО У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

Борєйко Олена Миколаївна

УДК 347.736 (477)

НЕСПРОМОЖНІСТЬ ТА БАНКРУТСТВО У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ (ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ПРАВОВА ПРИРОДА)

Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Одеса - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………..3

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕННЯ …………………………………………………………… 15

Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН НЕСПРОМОЖНОСТІ ТА БАНКРУТСТВА В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ………………………………………………………25
2.1. Передумови виникнення та формування неспроможності та банкрутства в цивільному праві ……………...………………..…………………………….25
2.2. Неспроможність та банкрутство: правове регулювання, формування нормативної бази ……………………………………………………………….46
2.3. Категорії «неспроможність» і «банкрутство» в теорії цивільного права: поняття, правова природа, класифікація ……………………………………..66
Висновки до Розділу 2 …………………………………………………………99

Розділ 3. ПРАВОВИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ НЕСПРОМОЖНОСТІ (БАНКРУТСТВА) ……………………………………………………………104
3.1. Правовий статус боржника як суб'єкта неспроможності (банкрутства) 104
3.2. Правовий статус кредитора як суб’єкта неспроможності (банкрутства)131
3.3.Арбітражне управління при неспроможності (банкрутстві) …………...160
Висновки до Розділу 3 ……………………………………………………...…185
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………..188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………..192

ВСТУП

Проблема неспроможності (банкрутства) боржника, що не виконує свої зобов'язання, – одна з найбільш актуальних проблем цивільного права протягом багатьох століть, оскільки вона безпосередньо пов'язана з розвитком товарно-грошових відносин і становленням договору як інструменту цивільного обороту.
В разі невиконання боржником зобов'язань кредитор має право одержати задоволення своїх вимог за допомогою стягнення, накладеного на будь-яке майно боржника. Це, по-перше, може позбавити майно цінності, зробивши неможливим продовження функціонування підприємства; по-друге, позбавити можливості інших кредиторів, термін виконання зобов'язань перед якими настав пізніше, задовольнити свої вимоги. Інститут неспроможності (банкрутства) дозволяє вирішити два завдання: по-перше, забезпечити боржнику захист від кредиторів, вимоги яких він неспроможний задовольнити; по-друге, захистити інтереси кожного кредитора від неправомірних дій боржника та інших кредиторів, забезпечивши збереження майна і його справедливий розподіл між кредиторами. Тим самим розвинене законодавство про неспроможність додає елементу визначеності відносинам між учасниками ринку, сприяючи розвитку цивільного обороту.
Починаючи із середини ХІХ століття і до цього часу в науковій літературі неспроможність (банкрутство) розглядається як складне явище в різних аспектах, проте загальнотеоретичні основи цього явища, на наш погляд, вивчені недостатньо.
Важливість наукових досліджень у цій сфері багаторазово зростає, якщо врахувати, що інститут неспроможності (банкрутства) формувався і знаходиться на перетині приватного і публічного права, регулює відносини, в яких тісно переплітаються суспільний інтерес і прагнення приватних осіб, включає матеріальні й процесуальні норми. Інститут неспроможності (банкрутства) містить у собі норми декількох галузей права, будучи комплексним правовим інститутом. При вирішенні питань, пов'язаних з неспроможністю (банкрутством), застосовуються норми цивільного, кримінального, господарського права, цивільного і господарського процесу. Крім того, залежно від конкретної ситуації, не виключене застосування норм також сімейного, земельного, трудового права.
Все викладене унеможливлює вивчення і розуміння інституту неспроможності (банкрутства) в рамках будь-якої однієї правової галузі. В даній роботі висвітлюються питання комплексного регулювання розглянутих проблем з урахуванням положень названих вище галузей. Найбільше значення, звичайно, мають норми цивільного права; застосування норм інших галузей права має здебільшого допоміжний характер.
Крім того, існує потреба в удосконаленні норм закону, що стосуються введення зовнішнього управління, визнання недійсними угод боржника, формування ліквідаційної маси, розподілу майна боржника. Ці та інші питання не можуть бути вирішені без проведення теоретичного аналізу доцільності того чи іншого практичного регулювання.
Враховуючи вищевикладене, стає очевидним актуальність дослідження правового інституту неспроможності (банкрутства), поняття й ознаки якого розглядаються в даній роботі.
Зазначені обставини дають підстави вважати тему даної дисертації дуже актуальною як з теоретичної, так і з практичної точок зору.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасному цивільному праві України» на 2006 – 2010 роки, який є складовою плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті» на 2006 – 2010 роки (номер державної реєстрації 0106U004970). Також тема дисертації відповідає плану наукових досліджень кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія» «Методологічні засади вдосконалення цивільного законодавства» на 2011 – 2015 роки, який є складовою плану науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» на 2011-2015 роки (державний реєстраційний номер 0110U000671).
Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія» (протокол № 16 від 24 травня 2010 р.) та рішенням Вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія» (протокол № 8 від 11 червня 2010 р.) і уточнена на засіданні кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія» (протокол № 10 від 6 лютого 2012 р.) та рішенням Вченої ради Національного університету «Одеська юридична академія» (протокол № 5 від 27 лютого 2012 р.)
Мета і завдання дослідження. Мета даної роботи полягає в здійсненні комплексного науково-теоретичного дослідження неспроможності (банкрутства) у цивільному праві.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
дослідити закономірність розвитку неспроможності (банкрутства) як правового явища;
здійснити теоретичне узагальнення фактичного матеріалу і визначити логічний апарат, в якому закріплено попередній досвід дослідження неспроможності (банкрутства) як інституту цивільного права;
виявити причинно-наслідковий зв’язок між певними економіко-соціальними умовами розвитку суспільства і виникненням інституту неспроможності (банкрутства);
проаналізувати процес формування концепції неспроможності (банкрутства) у цивільному праві України;
дослідити поняття, суть та співвідношення понять «неспроможність» і «банкрутство»;
обґрунтувати зміст положення неспроможності (банкрутства) як складного явища, що є економічним за своїм змістом і має правову форму;
уточнити зміст та обсяг поняття неспроможності (банкрутства) як інституту цивільного права;
проаналізувати поняття «неспроможність», «неоплатність» «неплатоспроможність», «банкрутство» і визначити їх місце у формуванні понять «неспроможності» та «банкрутства»;
здійснити аналіз правової природи та характерних ознак інституту неспроможності (банкрутства) в сучасному цивільному праві;
проаналізувати існуючі класифікації основних складових поняття «неспроможності (банкрутства)» з метою уніфікації;
уточнити критерії класифікації окремих видів складових поняття «неспроможність (банкрутство)»;
визначити окремі види банкрутства в контексті аналізу загального поняття.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають із відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, в загальному контексті їх виникнення, розвитку та формування.
Предметом дослідження є система правових норм, які регулюють відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначають суть неспроможності (банкрутства) як багатогалузевого правового інституту, як цивільного правовідношення тощо.
Методологічною основою дисертації є сукупність наукових прийомів і методів дослідження явищ і процесів, що включають порівняльно-правовий, історичний, формально-логічний, структурно-функціональний, метод правового моделювання та інші методи.
Одними з найважливіших серед загальнонаукових слід назвати діалектичний та систематичний методи. Крім того, використовувалися приватнонаукові методи, зокрема метод системно-структурного аналізу, за допомогою якого інститут неспроможності (банкрутства) розглядається як складова частина загальної системи цивільного права, а також як багатогалузевий інститут права, аналізуються особливості інституту неспроможності (банкрутства).
Висновки і пропозиції, які містяться в дисертації, з урахуванням вимог стосовно визначеності, несуперечливості, послідовності й обґрунтованості суджень і здійснення в межах загальнотеоретичних і цивільно-правових конструкцій з використанням понятійного апарату відповідних галузей права зроблені за допомогою методу догматичного (логічного ) аналізу.
За допомогою формально-логічного та історичного методів розкрито поняття неспроможності (банкрутства) як складного правового явища та його системоутворюючих елементів. Використання порівняльно-правового методу, під яким розуміється зпівставлення однорідних юридичних понять, явищ, процесів і з'ясування між ними схожості та відмінності, встановлює чітке розуміння причин виникнення інституту неспроможності (банкрутства), алгоритму його розвитку в різних економічних умовах, під впливом яких змінювалися його істотні характеристики, що дозволяє по-новому осмислити практичне значення інституту неспроможності (банкрутства).
Використання методу порівняльного правознавства сприяє підвищенню теоретичного рівня дослідження, виявленню деяких загальних закономірностей і специфічних рис тих або інших правових явищ в умовах різного рівню суспільно-економічного розвитку окремих держав, що є особливо важливим при дослідженні розвитку інституту неспроможності (банкрутства).
Аналіз сучасного стану законодавства у сфері дослідження ми здійснили за допомогою аналітико-синтетичного методу.
Теоретичну основу дисертації складають праці дореволюційних учених – А. П. Башилова, А. Х. Гольмстена, А. О. Добровольського, А. І. Камінки, К. І. Малишева, Е. А. Нефедьєва, В. Г. Струкгова, Д. В. Туткевича, А. Ф. Федорова, П. П. Цитовича, Г. Ф. Шершеневича та ін.
Поряд з цим використані праці радянських учених-цивілістів, таких як П.М. Бончковський, С. М. Братусь, В. П. Грибанов, О. С. Іоффе, А. Ф. Клейнман, С. І. Раєвич, Д. С. Розенблюм та ін.
Також у даному дослідженні аналізуються праці, присвячені проблемам неспроможності й банкрутства, сучасних правознавців і економістів. Це праці таких учених, як С.С. Алєксєєв, М.М. Агарков, Б.С. Антимонов, П. Д. Баренбойм, B. C. Бєлих, В. Г. Беляєв, Д.В Боброва, Т.В. Боднар, В.А. Васильєва, Є. А. Васильєв, Н. А. Весенева, В. В. Вітрянський, М.В. Гордон, Є. Годеме, М. Гелінг, О.В. Дзера, О.С. Іоффе, М. Здравомислов, В.М. Коссак, О.О. Красавчиков, Н.С. Кузнєцова, І.М. Кучеренко, М. Е. Коган, О. М. Крапівін, О. Я. Курбатов, А. Г. Лордкіпанідзе, А.А. Лунц, В.В. Луць, В. Лук’янов, Р.А. Майданик, В. Ф. Попондопуло, М. В. Талан, О. О. Терещенко, М. І. Тітов, П.М. Рабінович, Р. Саватьє, Ф.-К. фон Савіньї, І.В. Спасибо-Фатеева, Ю.К. Толстой, К.А. Флейшиць, Ю.Б. Фогельсон, P.O. Халфіна, Є.О. Харитонов, O.I. Харитонова, Ю.С. Червоний, Х.Й. Шварц, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишка ін.
В іноземних державах питаннями банкрутства й антикризового управління також займалась велика група дослідників таких, як: Ф. Агійон, Н. Аугустін, К. Блекберн, С. Бростофф, Н. Вудхауз, М. Дункан, Дж. Еспері, Е. Ко, Р. Дж. Кон, Г. Курзбард, К. Листер, П. Махоні, І. І. Митрофф, Дж. Мур, Б. Паттерсон, П. Рістіч, М. Симур, Дж. Сіомкос, М. Стівенс, С. Уїлсон, Т. Уоллес, К. Хамфрис, О. Харт, Дж. Хед, Дж. Холл, К. Чені та ін.
Правовідносини неспроможності та банкрутства в національному праві України були предметом дослідження вчених Р.Г.Афанасьєва, А. М. Бірюкова, В.В. Джуня, В.А. Малиги, Б.М. Полякова, П.Д. Пригузи, В. В. Радзивілюк, О.О. Степанова, М.І. Тітова та ін.
Основну увагу автори звернули на питання вдосконалення законодавства, що регулює провадження у справах про неспроможність та банкрутство, але, як правильно зазначає В.В. Джунь у своїй дисертації доктора юридичних наук, загалом проведені наукові дослідження за цією темою відзначаються пануванням нормативістського підходу до пізнання природи права банкрутства. Що стосується наукового дослідження правової природи відносин неспроможності та банкрутства, то їх найбільш повно здійснили Б.М. Поляков та В.В. Джунь.
Практично всі висновки автора засновані на глибокому аналізі правового регулювання розглянутих відносин в дореволюційному й сучасному українському праві та правових системах різних держав.
Вивчення та аналіз праць зазначених науковців дали змогу визначити й оцінити стан досліджуваної проблеми, виявити та дослідити питання, що виникли на сучасному етапі реформування теорії цивільного права, та визначити шляхи їх вирішення.
Емпіричну основу дослідження склали нормативно-правові джерела, в першу чергу, чинне законодавство України: Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон про банкрутство), Закон України «Про інноваційну діяльність» тощо, нормативно-правові акти Президента України, Кабінету Міністрів України, інших центральних органів державної влади.
В дисертації досліджувався історичний матеріал за джерелами права, доступними в Україні та нормативна база інституту неспроможності (банкрутства) Великої Британії, Німеччини, Росії, США, Франції, Швеції.
Незважаючи на великий обсяг судової практики, під час розгляду конкретних справ нерідко виникають теоретичні проблеми, пов'язані з неврегульованістю в законодавстві багатьох питань. Унаслідок цього необхідним є проведення аналізу положень чинного законодавства про неспроможність (банкрутство) з метою підготовки проведення його реформи. Безумовно, в даний час найбільш актуальним завданням у справі вдосконалення законодавства про неспроможність стає вироблення єдиної концепції його реформування.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці системним комплексним дослідженням теоретичних і практичних питань застосування неспроможності (банкрутства) як складного правового явища, багатогалузевого правового інституту, цивільного правовідношення тощо.
вперше:
- визначено, що найзначніші зміни в суті, змісті та правової природі неспроможності (банкрутства) безпосередньо пов'язані зі зміною правової реальності та соціально –економічних умов суспільства;
- визначено, що основою генезису інституту неспроможності є звернення стягнення на майно боржника за наявності ознаки його недостатності для задоволення вимог всіх кредиторів;
- обґрунтовано висновок, що сучасний концептуальний підхід до визначення сутності та властивостей неспроможності (банкрутства) полягає в розумінні його як багатогалузевого правового інституту, який має комплексний характер, що виявляється в об'єднанні норм матеріального і процесуального права.
- встановлено, що неспроможність (банкрутство) варто розглядати як цілісну економіко-юридичну категорію, у фундаменті якої лежить неплатоспроможність, а відміною ознакою є недостатність майна для покриття зобов’язань у разі конкурсного провадження. Поняття «неспроможність» і «банкрутство» співвідносяться як загальне і часткове;
- встановлено, що цивільно-правовий статус боржника у відносинах неспроможності визначається певними характеристиками суб’єкта, що дозволяють виділити дві найбільш загальні категорії – звичайні боржники (щодо яких немає необхідності розробляти особливі правила, застосовувані в конкурсних відносинах) і боржники особливих (окремих) категорій (для яких особливі конкурсні правила необхідні для досягнення цілей порушення провадження у справі про неспроможність (банкрутство);
- доведено, що статус кредиторів у відносинах неспроможності може бути визначений в залежності від різних критеріїв. До них відносять характер вимоги до боржника, розмір, забезпеченість, час виникнення зобов'язання, настання терміну виконання вимог і соціальна значимість інтересу, який захищається, інших параметрів;
- встановлено, що при визначенні правового статусу арбітражного керуючого слід виходити з того, що він – суб'єкт різноманітних відносин, які мають різну галузеву належність. Звичайно, основними групами серед зазначених відносин є цивільно-правові та трудово-правові.
удосконалено:
- що на сучасному етапі інститут неспроможності (банкрутства) в правових системах світу розвивається переважно двома шляхами, що зумовлюється різними концептуальними підходами, які умовно називають «проборжниковими» та «прокредиторськими», але для України найкращим підходом є поєднання елементів обох концепцій законодавства про неспроможність (банкрутство);
- що відносини неспроможності (банкрутства) – це відносини, які спрямовані на відновлення платоспроможності господарюючого суб'єкта із ужиттям реабілітаційних заходів шляхом судових процедур, а в разі неможливості – на примусову ліквідацію майна з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Правовідносинами неспроможності варто вважати правовідносини, що складаються між боржником і його кредиторами і є результатом приватно-правового регулювання;
- класифікація банкрутства, за якою в законодавчій і фінансовій практиці виділяють такі основні види банкрутства: реальне, технічне і кримінальне банкрутство. Можливі й інші класифікації банкрутства;
- що, юридичний механізм неспроможності (банкрутства) боржника ґрунтується на принципі конкурсу кредиторів. Ідея конкурсу кредиторів є ключовою для розуміння природи і визначення інституту неспроможності (банкрутства), оскільки його основа полягає в неплатоспроможності боржника, тобто його нездатності виконати своє грошове зобов'язання;
дістало подальшого розвитку:
- положення про те, що в основі чинного українського законодавства про неспроможність лежить критерій не абсолютної неплатоспроможності, а поняття неплатоспроможності взагалі. Правова категорія неспроможності цілком похідна від економічної категорії неспроможності;
- положення про те, що правовідносини неспроможності (банкрутства) виникають із невиконання грошових зобов’язань. Аналіз положень діючого законодавства дозволяє виділити види грошових зобов'язань за підставами їх виникнення і складом: першу групу становлять зобов'язання, що виникли з цивільно-правових відносин, другу групу складають зобов'язання по сплаті обов'язкових платежів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертаційного дослідження, висновки та пропозиції автора можуть бути використані:
– у правотворчій сфері – для вдосконалення цивільного законодавства, господарського законодавства шляхом внесення змін до чинних нормативних актів або прийняття нових з окремих питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
– у науково-дослідній сфері – висновки дисертаційного дослідження розвивають теорію цивільного права, зокрема, її загальну частину, а саме: припинення суб’єктів цивільного права, юридичних осіб, і є підґрунтям для подальшого формування та вдосконалення вітчизняної теорії неспроможності (банкрутства). Теоретичні положення, пропозиції та висновки дисертації можуть стати базою для подальшого вдосконалення концепції інституту неспроможності (банкрутства);
– у сфері практичної діяльності – як загальні рекомендації щодо ефективного
застосування правових норм, що регулюють відносини у сфері відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також як конструктивні пропозиції для вдосконалення діяльності окремих державних органів та суб’єктів підприємницької діяльності;
– у навчально-методичному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Цивільне та сімейне право», «Господарське право», при підготовці навчальних посібників та підручників з цивільного права, господарського права, проведення тематичних семінарів і тренінгів для практикуючих юристів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною та завершеною науковою працею. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в уточненні поняття та ознак методу правового регулювання, а також аналізі міжнародних законодавчих актів з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана й обговорена на кафедрі цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія». Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, доповідалися та обговорювалися на: Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу Національного університету «Одеська юридична академія» «Правове життя сучасної України» (20-21 травня 2011 року, м. Одеса); Міжнародній науковій конференції «Римське право і сучасність» (28 травня 2011 року, м. Одеса); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Участь курсантів та студентів у розбудові правової держави в Україні» (16 березня 2012 року, м. Донецьк); Другій Міжнародній науковій конференції «Питання удосконалення методології сучасної юриспруденції», присвячена пам’яті професора О.В.Сурілова (30-31 березня 2012 року, м. Одеса); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу, присвяченої 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права «Правове життя сучасної України» (20-21 квітня 2012 року, м. Одеса), Міжнародній науковій конференції «Римське право і сучасність (Шерешевські читання)» (11 травня 2012 року, м. Одеса); Круглому столі «Проблеми вдосконалення цивільного законодавства України» (12 травня 2012 року, м. Одеса).
Результати дисертаційного дослідження використовувалися в навчальному процесі при читанні курсу «Цивільне та сімейне право України».
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження викладені в п’яти наукових статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, та семи тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Спираючись на теоретико-методологічні концепції вітчизняних та зарубіжних вчених, у дисертації проведено теоретичне узагальнення і здійснена спроба вирішення наукового завдання, що проявилося в комплексному науково-теоретичному дослідженні правового регулювання неспроможності (банкрутства) у цивільному праві Україні Відповідно до завдань дослідження автор дійшов до таких основних висновків:
1. Визначено, що ідея неспроможності, банкрутства не нова. Історичні документи свідчать, що інститут банкрутства відомий усім країнам з ринковою економікою і є одним із основних елементів механізму правового регулювання ринкових відносин. Інститут неспроможності почав розвиватися і законодавчо оформлятися ще у Стародавньому Римі. З XVI століття найбільшого розвитку конкурсне право набуло у Франції, Німеччині, Англії, де були прийняті спеціальні законодавчі акти про неспроможність. В Україні до 1992 року процедура банкрутства не застосовувалася.
2. Встановлено, що починаючи із середини ХІХ століття і до цього часу в науковій літературі неспроможність (банкрутство) розглядається як складне явище в різних аспектах, проте загальнотеоретичні основи цього явища, на погляд автора, вивчені недостатньо. Важливість наукових досліджень у цій сфері багаторазово зростає, якщо врахувати, що інститут неспроможності (банкрутства) формувався і знаходиться на перетині приватного і публічного права, регулює відносини, в яких тісно переплітаються суспільний інтерес і прагнення приватних осіб, включає матеріальні й процесуальні норми.
3. Інститут неспроможності (банкрутства) відомий усім країнам з ринковою економікою, оскільки ця економіка допускає одержання прибутку від комерційної діяльності та платоспроможний попит споживачів. Ліквідація безнадійно неплатоспроможних боржників є позитивною мірою, оскільки виводить неефективні підприємства з числа діючих. В той самий час визнання боржника банкрутом має і негативні наслідки, оскільки стосується не тільки майнових інтересів боржника, але і прав та інтересів великого кола інших осіб – його працівників, партнерів, кредиторів та інших, породжує в багатьох випадках значні соціальні витрати. Внаслідок цього законодавство економічно розвинених держав має передбачати цілий комплекс заходів для відновлення платоспроможності боржника, спрямованих на запобігання масовим банкрутствам.
4. Інститут банкрутства, що широко застосовується в багатьох країнах світу, для України тривалий час залишався майже непізнаним. Через 20 років після запровадження та законодавчого затвердження процедури банкрутства інститут став дієвою силою у вирішенні питань позбавлення економіки держави від нерентабельних та неперспективних підприємств, а також забезпеченні умов для підтримки тих підприємств, що потрапили в тимчасове скрутне фінансове становище, але діяльність яких є необхідною, прибутковою і перспективною. В сучасному українському законодавстві інститут неспроможності (банкрутства) одержав правове закріплення в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року (в ред. від 30 червня 1999 р.), главі 23 Господарського кодексу України та статті 53 Цивільного кодексу України. Особливості провадження у справах про банкрутство банків регулюються Законом України «Про банки і банківську діяльність», а порядок продажу майна банкрута регулюється також з урахуванням вимог Законів України «Про приватизацію державного майна» і «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Законом України від 28 січня 1994 року було передбачено кримінальну відповідальність за злочини, пов'язані з банкрутством. З прийняттям Верховною Ра¬дою України Закону «Про внесення змін до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”» від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, було викладено в новій редакції зазначений Закон, який набере чинності з 18 січня 2013 року.
5. В роботі визначено, що на практиці для позначення одного явища застосовуються два терміни: «неспроможність» і «банкрутство». Заміщення одного терміна іншим виникло під впливом законодавства і судової практики англомовних країн, де ці терміни вживаються як омоніми.
В даний час питання про тотожність понять «неспроможність» і «банкрутство» носить дискусійний характер. З метою управління банкрутством доцільно чітко поділяти поняття «неспроможності» і «банкрутства» та використовувати їх для характеристики фінансово-економічного і юридичного стану суб’єктів-боржників. В даній роботі застосовувався подвійний термін – неспроможність (банкрутство), встановлюючи, що термін «неспроможність» має цивільно –правовий характер і є засвідченою судом абсолютною неплатоспроможністю боржника, термін «банкрутство» має більш вузьке значення, як окремий випадок неспроможності. Але, досліджувати ці поняття можливо тільки в їх нерозривному зв’язку.
6. Доведено, що використовувати саме критерій «неплатоспроможності» стосовно національних умов визначення фінансового стану суб’єктів почали не відразу, а емпіричним шляхом. На початку 1990-х років, як основний підхід, застосовувався принцип неоплатності. Неспроможність, банкрутство, неплатоспроможність – явища одного порядку, які характеризують вкрай несприятливий стан господарюючого суб'єкта, хоча й не збігаються повністю за своїм змістом. Співвідношення між поняттями представляється у вигляді причинно-наслідкового зв’язку: неплатоспроможність– неспроможність – банкрутство. Перехід з одного стану до іншого носить як якісний, так і кількісний характер. Кількісна характеристика виражається певною системою показників і підлягає періодичній оцінці, а якісний характер означає перехід у «нову якість», набуття господарюючим суб’єктом нового статусу.
7. Встановлено, що відносини неспроможності (банкрутства) – це відносини, які спрямовані на відновлення платоспроможності господарюючого суб'єкта з вжиттям реабілітаційних заходів шляхом застосування судових процедур, а в разі неможливості – на примусову реалізацію майна з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів. Правовідносини неспроможності є правовідносини, що складаються між боржником і його кредиторами, і є результатом приватно-правового регулювання. Банкрутство слід розглядати як цілісну економіко-юридичну категорію, основою якого є неплатоспроможність, а основною ознакою - недостатність майна для покриття зобов’язань в разі конкурсного провадження. З іншого боку, банкрутство необхідно розглядати як процес, що потребує управління і регулювання, тобто як систему економічних і юридичних відносин.
8. Досліджено суб’єктний склад і правове положення окремих суб’єктів неспроможності (банкрутства). Встановлено, що суб’єктами неспроможності (банкрутства) згідно із ст. 1 Закону про банкрутство в ред. 2011 року є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб’єкта підприємницької діяльності – боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрютина М.С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия / М.С. Абрютина, А.В. Грачев. – М. : Дело и сервис, 1998. – 573 с.
2. Абрютина Н.С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия / Н.С. Абрютина. – М. : Дело и сервис, 2000. – 256 с.
3. Агарков М.М. Избранные труды по гражданскому праву : в 2 т. / М. М. Агарков. – М. : Центр ЮрИнфоР, 2002. – Т. 1. – 490 с.
4. Административное право : учеб. / под ред. Л.Л. Попова. – М. : Юрист, 2004. – 512 с.
5. Адміністративне право України / під ред. Ю.П. Битяк. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
6. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 с.
7. Антикризисное управление : учеб. [для вузов] / под ред. Э.М. Короткова. – М. : ИНФРА-М, 2002. – 408 с.
8. Арбитражное управление. Теория и практика наблюдения / под ред. В.В. Голубева. – М. : Статут, 2000. – 320 с.
9. Афанасьєв Р.Г. Банкрутство: напрямки удосконалення ліквідаційної процедури / Р.Г. Афанасьєв // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. – № 1. – С. 165-169.
10. Афанасьєв Р.Г. Проблеми правового регулювання банкрутства за законодавством України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Р.Г. Афанасьєв. – К., 2001. – 166 с. Афанасьєв Р.Г. Проблеми правового регулювання банкрутства за законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / Р.Г. Афанасьєв. – Донецьк, 2001. – 20 с.
12. Бабушкина Е. Антикризисное управление : консп. лекц. / Е. Бабушкина, Л. Верещагина, О. Бирюкова. – М. : Эксмо, 2008. – 160 с.Баканов М.И. Экономический анализ в торговле / М.И. Баканов. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 400 с.
14. Бакуменко Н. Статус арбитражного управляющего / Н. Бакуменко // Юрид. практика. – 2006. – № 27 (445).
15. Баренбойм П. Правовые основы банкротства / П. Баренбойм. – М. : Белые альвы, 1995. – 200 с.
16. Бахрах Д.Н. Административное право / Д.Н. Бахрах, Б.В. Россинский, Ю.Н. Старилов. – М. : Норма, 2007. – 816 с.
17. Белых B.C. Правовые основы несостоятельности (банкротства) : учеб.-практ. пособ. / В.С. Белых, А.А. Дубинчин, М.Л. Скуратовский ; под общ. ред. В. С. Якушева. – М. : Норма, 2001. – 320 с.
18. Белых В.С. Концепция банкротства: законодательная модель и реальность / В.С. Белых // Российский юридический журнал. – 1995. – № 3. – С. 12-15.
19. Белых Л.П. Реструктуризация предприятия / Л.П. Белых, М.А. Федотова. – М. : ЮНИТИ, 2004. – 414 с.
20. Беляев С. Отношения банкротства и их государственное регулирование / С. Беляев, В. Кошкин // Рос. экон. журн. – 1994. – № 8. – С. 21-28.
21. Бірюков О. Банкрутство : курс лекц. / О. Бірюков. – К. : Реферат, 2004. – 240 с.
22. Бірюков О.М. Інститут неспроможності: порівняльно-правовий аналіз : моногр. / О.М. Бірюков. – К. : Видав. центр «Київський університет», 2000. – 163 с.
23. Бірюков О. М. Корпоративні групи у транскордонних банкрутствах / О.М. Бірюков // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 4. – С. 86-90.
24. Бірюков О.М. Транскордонні банкрутства і міжнародне приватне право: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.03 / О.М. Бірюков. – К., 2010. – 34 с.
25. Бірюков О.М. Право банкрутства на зламі віків: уроки для України / О.М. Бірюков // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 4. – С. 173-177.
26. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами / И.А. Бланк. – К. : ИТЕМ, 1996. – 534 с.
27. Бобылева А.З. Финансовое оздоровление фирмы: теория и практика / А.З. Бобылева. – М. : Дело, 2005. – 230 с.
28. Боричевский В. Очищение банкротством: начало. Можно ли возбудить дело о банкротстве без исполнительной службы? / В. Боричевский. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: prokuror.kiev.ua
29. Бочаров В.В. Финансовый анализ / В.В. Бочаров. – СПб. : Питер, 2001. – 236 с.
30. Бригхем Ю. Финансовый менеджмент : в 2 т. / Ю. Бригхем, Л. Гапенски ; [пер. с англ. под ред. В.В. Ковалева]. – СПб. : Эконом. шк., 1998. – 669 с.
31. Брэддик У. Менеджмент в организации / У. Брэддик. – М. : Инфра-М, 1997. – 344 с.
32. Букреев В.В. // В кн.: Антикризисное управление / Под ред. В.И. Кошкина. – М. : Инфра-М., 1999.
33. Валєєва Т.Є. Боржник як суб'єкт процедури банкрутства / Т.Є. Валуєва // Санація та банкрутство. – 2009. – № 3-4. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://court.gov.ua/sud5010/60/5048/
34. Валуйский А.В. Проблемы удовлетворения требований кредиторов по законодательству о несостоятельности (банкротстве) России и зарубежных стран : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Алексей Владимирович Валуйский. – Саратов, 2002. – 211 с.
35. Васильев А.Б. Собрание кредиторов, его организация, условия проведения и компетенция / А.Б. Васильев // Комментарии к Закону «О несостоятельности (банкротстве)». – СПб. : Петрополис, 1998.
36. Васильев А. Банкротство и несостоятельность: соотношение понятий / А. Васильев // Право и жизнь. – 2000. – № 29. – С. 54-59.
37. Васильев Е.А. Гражданское и торговое право капиталистических государств / Е.А. Васильев. – [3-е изд.]. – M. : Международные отношения, 1993. – 560 с.
38. Васильев Е.А. Правовое регулирование конкурсного производства в капиталистических странах : учеб. пособ. / Е.А. Васильев. – М. : МГИМО, 1989. – 100 с.
39. Васильев Е.А. Правовое регулирование несостоятельности и банкротств в гражданском и торговом праве капиталистических государств / Е. А. Васильев. – М. : МГИМО, 1983. – 85 с.
40. Васильцева О.О. Співвідношення термінів у контексті кримінально-правової норми, що передбачає відповідальність за доведення до банкрутства – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.naiau.kiev.ua
41. Великий сучасний російсько-український, українсько-російський словник. – Донецьк : БАО, 2008. – 752 с.
42. Вер Т. Основні риси конкурсного процесу в Німеччині / Томас Вер // Санація і банкрутство. – 2007. – № 3. – С. 84-85.
43. Вершинин А.П. Права кредиторов при банкротстве должника / А.П. Вершини // Комментарий к Закону «О несостоятельности (банкротстве)». – СПб. : Петрополис, 1998.
44. Весенева Н.А. Комментарий Закона «О несостоятельности (банкротстве) предприятий» / Н.А. Весенева // Хозяйство и право. – 1993. – № 3.
45. Весенева Н.А. О некоторых вопросах применения законодательства о несостоятельности арбитражными судами / Н.А. Весенева // Экономика и жизнь. – 1997. – № 37.
46. Витрянский В.В. Банкротство: ожидания и реальность / В.В. Витрянский // Экономика и жизнь. – 1994. – № 49. – С. 22-26.
47. Витрянский В.В. Новое в правовом регулировании несостоятельности (банкротства) / В В. Витрянский // Хозяйство и право. – 2003. – № 1. – С. 7-20.
48. Витрянский В.В. Новое законодательство о несостоятельности (банкротстве) / В.В. Витрянский // Хозяйство и право. – 1998. – № 3. – С. 26-48.
49. Витрянский В.В. Пути совершенствования законодательства о банкротстве / В.В. Витрянский // Вестник ВАС РФ. – 2001. – № 3. – С. 92-95.
50. Гаврилова В.Е. Банкротство в России: Вопросы истории, теории и практики : учеб. пособ. / В. Е. Гаврилова. – М. : ТЕИС, 2003. – 207 с.
51. Гайворонський В.М. Предмет і суб’єкти господарського права : консп. лекц. / В.М. Гайворонський. – Х. : Вид-во Укр. юрид. акад., 1994. – 28 с.
52. Гальперин С.И. Права и обязанности присяжного попечителя по делу о торговой несостоятельности. – Екатеринослав : Издание книжного магазина Л.М. Ротенберга, 1898. – 178 с.
53. Гега П.Т. Порівняльний аналіз інституту банкрутства (окремі країни світу та Україна) / П.Т. Гега // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2006. – № 7. – С. 37-39.
54. Гиляровская Л.Т. Анализ и оценка финансовой устойчивости / Л.Т. Гиляровская, А.А. Вехорева. – СПб. : Питер, 2008. – 254 с.
55. Гольмстен А.Х. Исторический очерк русского конкурсного процесса / А.Х. Гольмстен. – СПб. : Типография В.С.Балашева, 1888. – 299 с.
56. Гольмстен А.Х. Исторический очерк русского конкурсного процесса / А.Х. Гольмстен // Журн. гражданского и уголовного права. – 1889. – Кн. 2. – 230 с.
57. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – Офіц. вид. – 2003. – № 18, 19, 20, 21, 22. – Ст. 144.
58. Конкурсное производство : учеб.-практ. курс / под ред. В. В. Яркова. – СПб. : Издат. дом СПб. гос. ун-та, 2006. – 568 с.
59. Постанова Верховного Суду України у справі № 6/33 від 20 листопада 2007 р. // Юрид. вісник України. – 2009. – № 3. – С. 14-17.
60. Грек Б. Фіктивне банкрутство та доведення до банкрутства: кримінально-правовий аспект / Б. Грек // Юридический журн. – 2004. – № 5. – С. 12-15.
61. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / В.П. Грибанов. – М. : Статут, 2000. – 104 с.
62. Гришаев С.П. Банкротство. Законодательство и практика применения в России и за рубежом / С.П. Гришаев, Т.Д. Аленичева. – М. : ЮКИС, 1993. – 116 с.
63. Грушевський М.С. Історія України-Русі : в 11 т., 12 кн. / М.С. Грушевський ; редкол.: П.С. Сохань (гол.) [та ін.]. – К. : Наук. думка, 1993. – Т. 3. – 592 с.
64. Джунь В. Банкротство / В. Джунь // Капитал. – 1994. – № 1. – С. 12-16.
65. Джунь В.В. Напрями вдосконалення інституту неспроможності (банкрутства) в законодавстві України / В.В. Джунь // Право України. – 1995. – № 9-10. – С. 12-14.
66. Джунь В.В. Інститут неспроможності: світовий досвід і особливості становлення в Україні / В.В. Джунь. – К. ; Л. : Ін-т технології бізнесу і права, 2000. – 177 с.
67. Джунь В.В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні : моногр. / В.В. Джунь. – [2-е вид., випр. і доп.]. – К. : Юрид. практика, 2006. – 384 с.
68. Джунь В.В. Про засади реформування процесу режиму інституту неспроможності / В.В. Джунь // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1999. – № 1. – С. 143-147.
69. Джунь В.В. Теоретико-прикладні проблеми реформування законодавства України про банкрутство : дис. … д-ра юрид. наук / В’ячеслав Васильович Джунь. – К., 2009. – 452 с.
70. Джунь В. Інститут неспроможності у правовому, економічному та соціальному вимірах / В. Джунь // Право України. – 2002. – № 8. – С. 16-20.
71. Дзера А. Принципы конкурса кредиторов / А. Дзера // Юридическая практика. – 2003. – № 10 (272).
72. Дорохина Е.Г. Природа правоотношения несостоятельности (банкротства) / Е.Г. Дорохина // Журн. рос. права. – 2006. – № 5. – С. 112-116.
73. Егорова Л.И. Методика финансового оздоровления экономического субъекта / Л.И. Егорова // Финансовый менеджмент. – 2005. – № 4. – С. 25-39.
74. Енькова Е.Е. Проблемы правового регулирования несостоятельности (банкротства) : дисс. … канд.. юрид. наук / Е.Е. Енькова. – М., 1999. – 212 с.
75. Ермолович Л.Л. Анализ хозяйственной деятельности предприятия / Л.Л. Ермолович, Л.Г. Сивчик. – Минск : Экоперспектива, 2001. – 576 с.
76. Жарковская Е.П. Антикризисное управление : учеб. / Е.П. Жарковская, Б.Е. Бродский. – М. : Омега-Л, 2006. – 356 с.
77. Жилинский С.Э. Предпринимательское право (правовая основа предпринимательской деятельности) : учеб. [для вузов] / С.Э. Жилинский. – [3-е изд., изм. и доп.]. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 2001. –672 с.
78. Жилинский С.Э. Предпринимательское право / С.Э. Жилинский. – М. : Норма, 2002. – С. 572.
79. Занковский С.С. Теория и практика банкротства / С.С. Занковский // Известия. – 2002. – 27 апр.
80. Каймакова М.В. Антикризисное управление : текст лекц. / М.В. Каймакова. – Ульяновск : УлГТУ, 2009. – 240 с.
81. Карелина С.А. Механизм правового регулирования отношений несостоятельности (банкротства) : автореф. дис. … д-ра юрид. наук / С. А. Карелина. – М., 2009. – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.dissercat.com
82. Карелина С.А. Правовое регулирование несостоятельности (банкротства) / С.А. Карелина. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 360 с.
83. Клепицкий И.А. Банкротство как преступление в современном уголовном праве / И.А. Клепицкий // Гос. и право. – 1997. – № 11. – С. 52-60.
84. Колиниченко Е.А. Защита интересов неплатежеспособного должника при банкротстве / Е.А. Колиниченко. – М. : Статут, 2002. – 208 с.
85. Ковалев В.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. Анализ ликвидности и платежеспособности / В.В. Ковалев, О.Н. Волкова. – M. : ТК Велби, 2002. – 424 с.
86. Козлов С. Процедура банкрутства: про іноземний та український досвід / С. Козлов // Юрид. газ. – 2005. – № 14.
87. Колб Б. Состав преступления и понятие банкротства / Б. Колб // Законность. – 1998. – № 1. – С. 47-48.
88. Конопльов В. Організаційно-правовий механізм підвищення ефективності управлінської діяльності / В. Конопльов // Право України. – 2005. – № 9. – С. 111-115.
89. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
90. Концепция реформирования предприятия // Вопр. экономики. – 1997. – № 9. – С. 13-21.
91. Концепція національної безпеки України : Постанова Верховної Ради України від 16 січня 1997 р. № 3/97-ВР. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
92. Кораев К.Б. Правовой статус конкурсных кредиторов в деле о банкротстве / К.Б. Кораев. – М. : Волтерс Клувер, 2010. – 208 с.
93. Кренина М.Н. Финансовый менеджмент / М.Н. Кренина. – М. : Дело, 2001. – 400 с.
94. Кулагин М.И. Избранные труды / М.И. Кулагин. – М. : Статут, 1997. – 330 с.
95. Кулагин М.И. Избранные труды по акционерному и торговому праву / М.И. Кулагин. – [2-е изд., испр.]. – М., 2004. – 363 с.
96. Курбатов А.Я. Закон РФ о несостоятельности / А.Я. Курбатов // Хоз-во и право. – 1994. – № 5.
97. Лавров Д.Г. Денежное обязательство в российском гражданском праве / Д.Г. Лавров. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 250 с.
98. Любушин Н.П. Анализ общего и специфичного в понятиях «кризис», «несостоятельность», «банкротство» / Н.П. Любушин, О. И.Опарина // Экономический анализ: теория и практика. – 2007. – № 9. – С. 31-36.
99. Ляпунова Н. Стійка фінансова неспроможність як ознака приховування банкрутства / Н. Ляпунова // Вісник Акад. правових наук України. – 2000. – № 3. – С. 176-180.
100. Михайлиди П.М. Официально признавать банкротами физлиц необходимо, но не по предлагаемому сегодня закону [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www/bankruptcykraine.com/index2.php?option=com_content&task)
101. Малига В.А. Правове забезпечення санації та мінімізації негативних наслідків банкрутства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.04 / В.А. Малига. – Донецьк, 1999. – 22 с.
102. Малышев К.И. Исторический очерк конкурсного процесса / К.И. Малышев. – СПб. : Типография товарищества "Общественная польза", 1871. – 208 с.
103. Мартышина Т.К. Финансовое оздоровление / Т.К. Мартышина // Предпринимательское право. – 2006. – № 4. – С. 12-17.
104. Маршев В.И. История управленческой мысли : учеб. / В.И. Маршев. – М. : ИНФРА-М, 2005. – 730 с.
105. Махнева Е.А. Развитие гражданских правоотношений в процедурах банкротства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Евгения Александровна Махнева. – М., 2003. – 175 с.
106. Мендельсон Л.А. Теория и история экономических кризисов и циклов / Л.А. Мендельсон. – М. : Экономика, 1990. – Т. 1.
107. Мнишенко С. Право неспроможності у Німеччині / С. Мнишенко // Санація і банкрутство. – 2008. – № 1. – С. 83-89.
108. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / під заг. ред. М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка. – К. : ФОРУМ, 2001. – 942 с.
109. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К. : Каннон : А.С.К., 2001. – 1104 с.
110. Научно-практический комментарий (постатейный) к Федеральному закону «О несостоятельности (банкротстве)» / под ред. В.В. Витрянского. – М. : Статут, 2003. – 432 с.
111. О несостоятельности (банкротстве) : Федеральный закон / под ред. В.В. Витрянского. – М. : Статут, 1998. – 324 с.
112. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М. : Издат. дом «ОНИКС 21 век» : Мир и образование, 2003. – 1200 с.
113. Папе Г. Институт несостоятельности: общие проблемы и особенности правового регулирования в Германии : комментарий к действующему законодательству / Герхард Папе. – М. : БЕК, 2002. – 272 с.
114. Пінк Ф. Діагностичний аналіз та реструктуризація підприємства / Ф. Пінк // Реформа системи банкрутства в Україні. – К. : Преса України, 2000. – С. 94-131.
115. Плешанова О. Национальные особенности банкротства / О. Плешанова // Коммерсант. – 2000. – 31 окт.
116. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права / И.А. Покровский. – [3-е изд., стереотип.]. – М. : Статут, 2001. – 353 с. (Классика российской цивилистики.)
117. Полуэктов М. Правовой статус арбитражного управляющего / М. Полуэктов / М. Полуэктов // Законодательство и экономика. – 2000. – № 1. – С. 24-30.
118. Поляков Б.М. Арбітражний керуючий – найзалежніша особа процедури банкрутства / Б.М. Поляков // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3. – С. 87-91.
119. Поляков Б. Понятие неплатежеспособности и банкротства / Б. Поляков // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 4. – С. 47-51.
120. Поляков Б.М. Правове регулювання неспроможності (банкрутства) в зарубіжних країнах (Англії, Німеччині, Росії, США, Франції) / Б.М. Поляков // Санація та банкрутство. – 2006. – № 1. – С. 144-146.
121. Поляков Б.М. Совершенствование правового регулирования отношений несостоятельности (банкротства) в Украине / Б.М. Поляков. – Донецк : Донбасс, 2001.– 339 с.
122. Поляков В. Про концепцію реформування законодавства про неспроможність (бан¬крутство) / В. Поляков // Право України. – 2002. – № 7. – С. 59-63.
123. Поляков Б.М. Правові проблеми регулювання неспроможності (банкрутства) : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.04 / Поляков Борис Моисеевич Поляков. – Донецьк, 2003. – 437 с.
124. Поляков Б.М. Правові проблеми регулювання неспроможності (банкрутства) : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.04 «Господарське право; господарське процесуальне право» / Б.М. Поляков. – Донецьк, 2003. – 38 с.
125. Попов Р.А. Антикризисное управление : учеб. / Р.А. Попов. – М. : Высш. шк., 2005. – 429 с.
126. Попондопуло В.Ф. Конкурсное право (правовое регулирование несостоятельности (банкротства) предпринимателей) / В.Ф. Попондопуло. – СПб. : С.-Петербургский университет, 1995. – 118 с.
127. Попондопуло В. Ф. Конкурсное право, правовое регулирование несостоятельности (банкротства) : учеб. пособ. / В. Ф. Попондопуло. – М. : Юрист, 2001. – 356 с.
128. Попондопуло В.Ф. Предпринимательское право / В.Ф. Попондопуло / ; под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевой. – СПб. : Изд-во СПб. ун-та, 1998. – 518 с.
129. Попондопуло В.Ф. Производство по делам о банкротстве в суде / В.Ф. Попондопуло, Е.В. Слепченко. – СПб. : Юрид. центрПресс, 2004. – 344 с.
130. Сміян Л.С. Правове регулювання банкрутства : підруч. / Л.С. Сміян. – К. : КНТ, 2009. – 461 с.
131. Старцев О.В. Підприємницьке право : навч. посіб. / О.В. Старцев. – К. : Істина, 2006. – 208 с.
132. Пригуза П.Д. Проблеми теорії і практики конкурсного права в Україні: неспроможність та банкрутство : моногр. / П.Д. Пригуза. – Х. : Харків юридичний, 2009. – 528 с.
133. Пригуза П.Д. Проблеми предмету регулювання відносин неспроможності та банкрутства в Україні / П.Д. Пригуза // Вісник господарського судочинства. – 2011. – Вип. №1.– 106-117.
134. Правовое регулирование банкротства предприятий : учеб. пособ., 2005. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: – http://www.allpravo.ru/library/doc99p/instrum3867/
135. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
136. Про виконання Агентством з питань банкрутства окремих повноважень державного органу з питань банкрутства : наказ Міністерства економіки України від 25 квітня 2001 р. № 86.
137. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом : Закон України від 31 серпня 1999 р. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
138. Про господарські товариства : Закон України від 19.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
139. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства : наказ Міністерства економіки України від 19 січня 2006 р. № 14. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
140. Про затвердження плану перевірок додержання арбітражними керуючими ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на 2006 р. : наказ Міністерства економіки України від 3 квітня 2006 р. № 80. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
141. Про затвердження податкового роз’яснення положень Порядку проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкового боргу платників податків на підставі укладеної мирової угоди у справі про банкрутство : наказ ДПА України від 15 березня 2002 р. № 111. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
142. Про затвердження Положення про Державний департамент з питань банкрутства : постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2006 р. № 533. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
143. Про затвердження Положення про порядок навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядник майна, керуючий санацією та ліквідатор) : наказ Міністерства економіки України від 17 лютого 2001 р. № 57. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
144. Про затвердження Положення про порядок погодження планів санації господарських товариств та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію : наказ Фонду державного майна України від 5 жовтня 2001 р. № 1809. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
145. Про затвердження Положення про порядок проведення досудової санації господарських товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує 25 відсотків, та державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію : наказ Фонду державного майна України від 12 жовтня 2001 р. № 1865. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
146. Про затвердження Положення про сертифікацію осіб на право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку : постанова Національного банку України від 16 липня 2001 р. № 273. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
147. Про затвердження Порядку досудової санації державних підприємств : постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. № 515. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
148. Про затвердження Порядку подання пропозицій арбітражному суду щодо кандидатур арбітражних керуючих : наказ Міністерства економіки України від 25 квітня 2001 р. № 87. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
149. Про затвердження Порядку проведення органами державної податкової служби прощення (списання) і розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості платників податків при укладенні мирової угоди у справі про банкрутство : наказ Державної податкової адміністрації України від 21 листопада 2000 р. № 600. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
150. Про затвердження Порядку розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, які зберігаються на підприємствах, щодо яких порушено справу про банкрутство або які ліквідуються : постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. № 1526. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
151. Про затвердження форм подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та Інструкції щодо заповнення цих форм : наказ Міністерства економіки України від 20 липня 2006 р. № 247. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
152. Про колективне сільськогосподарське підприємство : Закон України від 14 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 20. – Ст. 272.
153. Про методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства : наказ Міністерства економіки України від 17 січня 2001 р. № 10. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
154. Про реалізацію статей 31 і 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» : постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
155. Про страхування : Закон України від 7 березня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.
156. Про судову експертизу : Закон України від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
157. Про судову практику в справах про банкрутство : постанова Пленуму ВС України від 18.12.2009р. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/ clients/vs.nsf/firstview/index.html
158. Про утворення Державного департаменту з питань банкрутства : постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 2006 р. № 370. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
159. Проблемы диагностики банкротства в антикризисном управлении предприятием / Академия Натальи Нестеровой. – М. : nesterova/RU, 2008. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.nesterova.ru/nauch/avt.html.- 10.04.2008
160. Прыкина Л.В. Экономический анализ предприятия : учеб. для вузов / Л.В. Прыкина. – М. : ЮНИТИ, 2001. – 360 с.
161. Пустовалова Е.Ю. Судьба требований кредиторов при банкротстве должника / Е.Ю. Пустовалова. – М. : Статут, 2003. – 318 с.
162. Радзивилюк В. Некоторые вопросы ключевой терминологии Закона Украины «О банкротстве» / В. Радзивилюк // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 5. – С. 30-33.
163. Радзивілюк В.В. Деякі питання вдосконалення законодавства про банкрутство / В.В. Радзивілюк // Концепція розвитку законодавства України. – К., 1996. – С. 190-200.
164. Радзивілюк В.В. Деякі питання правового регулювання реорганізації та ліквідації суб'єктів банкрутства / В.В. Радзивілюк // Вісник Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 1998. – Вип. 36. – С. 36-40.
165. Радзивілюк В.В. Проблеми вдосконалення правового регулювання та термінологічні проблеми деяких судових процедур банкрутства: розпорядження майном боржника та санації / В.В. Радзивілюк // Правосуддя – гарант законності у сфері економічних правовідносин : міжвідом. наук. зб. – К., 2000. – Т. 21. – С. 103-107.
166. Радзивілюк В.В. Санація як судова процедура банкрутства: порівняльно-правове дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / В.В. Радзивілюк. – К., 2001. – 17 с.
167. Ращевский Е.С. Правовой режим денежных обязательств в процедуре внешнего управления / Е.С. Ращевский // Актуальные проблемы гражданского права. – М. : НОРМА, 2003. – Вып. 6. – С. 78-82.
168. Российское законодательство X-XX вв. в 9 т. / Под ред. О.И. Чистякова. – Т. 1. – М., 1984. – 432 с.
169. Рукинов В.М. Причины и виды банкротства / В.М. Рукинов // Проблемы современной экономики. – 2008. – № 1 (25). – С. 115-120.
170. Рябцева Я.Г. Арбітражний керуючий: кваліфікаційні вимоги і етика професійної діяльності / Я.Г. Рябцева // Вісник господарського судочинства. – 2003. – № 4. – С. 205-208.
171. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия : учеб. / Г. В. Савицкая. – [3-е изд.]. – М. : ИНФРА-М., 2005. – 425 с.
172. Санфилиппо Ч. Курс римского частного права / Ч. Санфилиппо. – М. : БЕК, 2000. – 400 с.
173. Семилютина Н.Г. Законодательство о несостоятельности (банкротстве) в действии / Н.Г. Семилютина // Практикум акционирования. – 1994. – № 2. – С. 38-42.
174. Семчик В.И. Имущественные правоотношения в сельском хозяйстве / В.И. Семчик. – К. : Наук. думка, 1984. – 232 с.
175. Сергеевич В.И. Русские юридические древности / В.И. Сергеевич. – СПб., 1902. – Т. 1. – 175 с.
176. Скловский К. О злоупотреблении правом / К. Скловский // ЭЖ-Юрист. – 2000. – № 32. – С. 2-5.
177. Словник української мови / ред. В. О. Винник, Л. А. Юрчук. – К. : Наук. думка, 1974. – Т. 5. – 840 с.
178. Смирнов Р.Г. Природа правоотношения несостоятельности (банкротства) : дис. ... канд. юрид. наук / Р. Г. Смирнов. – СПб., 2004. – 195 с.
179. Смирнов Р.Г. Природа правоотношения несостоятельности (банкротства) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 – гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право / Р.Г. Смирнов. – СПб., 2004. – 20 с.
180. Степанов В.В. Несостоятельность (банкротство) в России, Франции, Англии, Германии / В. В. Степанов. – М. : Статут, 1999. – 508 с.
181. Степанов В.В. Французская система регулирования несостоятельности / В.В. Степанов // Вестник ВАС РФ. – 1999. – № 4. – С. 101-105.
182. Струкгов В.Г. Краткий конспект лекций о торговой несостоятельности / В. Г. Струкгов. – СПб. : Типография М. А. Александрова. – 19 с.
183. Суворов Н.С. Об юридических лицах по римскому праву / Н.С. Суворов. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://civil.consultant.ru/elib/books/8/page_2.html
184. Судебники XV – XVI веков / под ред. Б. Д. Грекова. – М. ; Л., 1952. – [Електронний ресурс] : Режим доступу : web-local.rudn.ru/web-local/prep/
185. Телюкина М.В. Комментарий к Федеральному закону «О несостоятельности (банкротстве)» / М.В. Телюкина ; отв. ред. А. Ю. Кабалкин. – М. : БЕК, 1998. – 352 с.
186. Телюкина М.В. Конкурсное право. Теория и практика несостоятельности (банкротства) / М.В. Телюкина. – М. : Дело, 2002. – 536 с.
187. Телюкина М. В. Основы конкурсного права / М. В. Телюкина. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 550 с.
188. Телюкина М.В. Собрание кредиторов несостоятельного должника как субъект конкурсного права / М. В. Телюкина // Адвокат. – 2004. – № 2. – С. 22-25.
189. Телюкина М.В. Соотношение понятий «несостоятельность» и «банкротство» в дореволюционном и современном праве / М.В. Телюкина // Юрист. – 1997. – № 12. – С. 40-45.
190. Телюкина М.В. Теория и практика несостоятельности (банкротства) / М.В. Телюкина. – М. : Дело, 2002.
191. Телюкина М.В. Основы конкурсного права / М.В. Телюкина. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 560 с.
192. Телюкина М.В. Особенности нового законодательства о несостоятельности (банкротстве) / М.В. Телюкина // Законодательство. – 1999. – № 5. – С. 70-73.
193. Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання : навч. посіб. / О.О. Терещенко. – К. : Вид-во КНЕУ, 2003. – 554 с.
194. Титов Н.И. К вопросу о понятии банкротства в законодательстве Украины / Н. И. Титов // Бизнес. – 1995. – № 26. – С. 24-27.
195. Тітов М. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти / М. Тітов ; за наук. ред. В. М. Гайворонського. – Х. : Консум, 1997. – 192 с.
196. Тітов Н.І. Законодавство про банкрутство (проблеми і перспективи) / Н.І. Тітов // Право України. – 1995. – № 11. – С. 31-34.
197. Ткачев В.Н. Термины «банкротство» и «несостоятельность»: сущность и соотношение / В.Н. Ткачев // Адвокат. – 2003. – № 3. – С. 24-27.
198. Толстых А. Обзор законодательства и судебной практики в сфере банкротства в 2010 году / А. Толстых. – [Електронний ресу