УЧАСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ
УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

Тимошевська Ірина Петрівна

УДК 347.965.43

УЧАСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право та
цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Комаров Вячеслав Васильович
кандидат юридичних наук, професор,
академік Національної академії
правових наук України

Харків – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………... 4
ВСТУП ………………………………………………………………...……….... 5
РОЗДІЛ 1. ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТИТУТУ УЧАСТІ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКІ ЗАХИЩАЮТЬ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ.
1.1. Участь у цивільному процесі органів та осіб, які захищають права, свободи та інтереси інших осіб: історико-правовий нарис.………….………. 13
1.2. Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, як особи, які беруть участь у справі…………………… 30
1.3. Участь органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у структурі доступності правосуддя …….… 48
Висновки до розділу 1 ………………………………………...………………... 61
РОЗДІЛ 2. ПІДСТАВИ ТА ФОРМИ УЧАСТІ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ.
2.1. Мета участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб …...………………… 66
2.2. Підстави участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб …..………… 79
2.3. Форми участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб…………………………………………..………………………………...…. 94
Висновки до розділу 2 …………………………………………………..…….. 109
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ УЧАСТІ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ОРГАНІВ ТА ОСІБ, ЯКИМ ЗАКОНОМ НАДАНО ПРАВО ЗАХИЩАТИ ПРАВА, СВОБОДИ ТА ІНТЕРЕСИ ІНШИХ ОСІБ.
3.1. Участь у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини .…..…………………………………………………………..…... 113
3.2. Участь прокурора у цивільному процесі ……………………….….....…. 120
3.3. Участь у цивільному процесі органів державної влади та органів місцевого самоврядування .……….……………………………………….….. 142
3.4. Участь у цивільному процесі фізичних і юридичних осіб …………….. 159
Висновки до розділу 3 .………………………………………………………... 169
ВИСНОВКИ ………………...….…………………………………………...… 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………….…………. 177

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЦПК Цивільний процесуальний кодекс України
ЦК Цивільний кодекс України
ГК Господарський кодекс України
ГПК Господарський процесуальний кодекс України
ЖК Житловий кодекс України
КЗпП Кодекс законів про працю України
КАС Кодекс адміністративного судочинства України
СК Сімейний кодекс України
абз. абзац
гл. глава
п. пункт
розд. розділ
ст. стаття
ч. частина

ВСТУП
Актуальність теми. Публічні інтереси та інтереси приватних осіб у належному здійсненні судочинства та реалізації права на судовий захист втілюються у системі конституційних гарантій – засадах організації судової влади, основних засадах судочинства, процесуальних механізмах та інститутах.
Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав і свобод (ст. 55). Відповідно до ст. 45 ЦПК у випадках, встановлених законом Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, а також прокурор можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб. Значущість вивчення цього інституту полягає в тому, що він є певним інструментом реалізації прав матеріально заінтересованих осіб і однією із гарантій їх захисту.
Дослідження цього інституту проводилися І. Д. Алієвим, О. Т. Боннером, М. А. Вікут, Л. А. Грось, М. А. Гурвічем, А. О. Добровольським, В. М. Жуйковим, С. О. Івановою, І. М. Ільїнською, Р. Ф. Каллістратовою, Н. А. Кирєєвою, А. Ф. Клейнманом, А. Ф. Козловим, В. В. Комаровим, А. О. Мельніковим, І. М. Пятілєтовим, Л. А. Різдвяною, Г. Риндзюнським, М. В. Руденком, Н. Ю. Сакарою, В. Й. Сапунковим, С. Н. Смирновим, Є. М. Тараканковою, В. І. Тертишніковим, С. Я. Фурсою, Н. О. Чечіною, Д. М. Чечотом, М. С. Шакарян, В. М. Шерстюком, М. Й. Штефаном, В. В. Ярковим та ін. Проте, модернізація та застосування цього інституту зумовлюють необхідність переосмислення деяких теоретичних положень, зокрема, нових підходів, які базуються не тільки на постулаті, що приватний інтерес є переважаючим в суспільстві, але і на тому, що держава повинна нести відповідальність за забезпечення інтересів всіх суб’єктів суспільства, в тому числі і за тих, які з будь-яких причин самостійно не можуть захистити свої інтереси в суді ставлять перед процесуальною наукою ряд актуальних питань, які можуть бути розв’язані лише шляхом комплексного дослідження інституту участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Вивчення практики діяльності судів показує, що при застосуванні цивільного процесуального законодавства, яке регулює діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних, юридичних осіб та прокурора в суді, до цього часу залишаються неясними питання щодо встановлення меж публічного і приватного, що зумовлює можливість участі вказаних суб’єктів у захисті приватно-правових інтересів, їх процесуального положення, підстав і форм участі у цивільному процесі та деякі інші.
Вибір теми дисертаційного дослідження обумовлений перспективою подальшого удосконалення інституту участі у цивільному процесі органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільного процесу Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» у межах Державних цільових програм «Проблеми вдосконалення організації та діяльності суду й правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (державна реєстрація № 0186.0.099031) та «Судова влада: проблеми організації та діяльності» (державна реєстрація № 0111 U 000957).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукова інтерпретація інституту участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, дослідження судової практики, формулювання теоретичних і практичних висновків, спрямованих на розвиток теорії цивільного процесуального права й удосконалення судової практики.
На підставі цього дисертантом поставлені такі завдання:
- в історико-правовому контексті дослідити інститут участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи й інтереси інших осіб;
- з’ясувати чинний правовий статус суб’єктів ст. 45 ЦПК як учасників цивільного судочинства та у порівнянні зі статусами інших суб’єктів цивільного процесу;
- визначити характерні особливості, які притаманні статусу Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, фізичним і юридичним особам, а також прокурору, які в передбачених законом випадках захищають інтересів інших осіб.
- розглянути особливості участі в цивільному процесі суб’єктів ст. 45 ЦПК у справах, що виникають із матеріальних правовідносин.
Об’єктом дослідження є цивільне судочинство як процесуальна діяльність суду – органу судової влади та осіб, які беруть участь у справі, у контексті реалізації завдань та процедур цивільного судочинства.
Предметом дослідження є юридичний статус органів та осіб, яким законом надано право захищати у суді інтереси інших осіб: еволюція його розвитку, поняття, підстави та форми участі, характер заінтересованості, особливості їх процесуального положення.
Методи дослідження. Дисертаційна робота ґрунтується на використанні загальнонаукових (аналіз і синтез, дедукції, індукції, порівняння та протиставлення, прогнозування, екстраполяція тощо) та спеціальних (системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-правовий та ін.) методів дослідження. Історичний метод використовувався при дослідженні специфіки впливу історичних умов на становлення та еволюцію інституту участі у цивільному процесі органів та осіб, які захищають інтереси інших осіб. Методи аналізу і синтезу, дедукції, індукції, порівняння та протиставлення дозволили систематизувати емпіричний матеріал і отримання теоретичних результатів та практичних висновків для досягнення мети і завдань дослідження. Метод класифікації застосовано при визначенні підстав і форм участі у цивільному процесі органів та осіб, які захищають інтереси інших осіб при поділі їх на певні групи. Метод прогнозування використовувався при опрацюванні висновків про подальший розвиток інституту участі у цивільному процесі органів та осіб, які захищають інтереси інших осіб. Застосування методу екстраполяції дозволив поширити висновки щодо форм участі прокурора у цивільному процесі на форми участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Використання системно-структурного методу сприяло чіткому визначенню самостійного місця інституту участі у цивільному процесі органів та осіб, які захищають інтереси інших осіб. Порівняльно-правовий метод використовувався під час аналізу законодавства України, яке регулює участь у цивільному процесі суб’єктів ст. 45 ЦПК, яке порівнювалось із законодавством з цього питання інших держав. Вживання логіко-правового методу дало змогу виявити суперечності та прогалини у чинному законодавстві, яке регулює відносини, пов’язані з участю у цивільному процесі суб’єктів, які захищають інтереси інших осіб та запропонувати пропозиції щодо його удосконалення.
Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації вперше у вітчизняній науці цивільного процесуального права здійснено комплексний аналіз інституту участі в цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, його становлення та розвиток, правовий статус та особливості їх участі у цивільному процесі.
Наукова праця є науковим дослідженням, в якому:
вперше:
- виявлено історичні та концептуальні витоки становлення інституту участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. На підставі цього в історико-правовому аспекті досліджено тенденції у правовому регулюванні цього інституту, які певною мірою пов’язані з етапами еволюції національного процесуального законодавства та моделями (типами) цивільного процесу від судової реформи у Росії 1864 р. до процесуальних кодифікацій радянської доби та ЦПК України 2004 р.;
- обґрунтовується теоретичне положення, що інститут участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, є гарантією захисту прав, свобод та інтересів суб’єктів права та публічних інтересів правосуддя. Як інституту публічного спрямування його становлення і розвиток свідчить про те, що публічне втручання у вирішення приватноправових спорів не повинно суперечити диспозитивності та змагальності цивільного процесу, а також має відповідати принципу пропорційності як загальновідомому принципу міжнародного права у сфері цивільного судочинства;
- на підставі аналізу юридичної заінтересованості суб’єктів ст. 45 ЦПК і враховуючи тенденції правового врегулювання цього інституту, наголошується на наявний факт уніфікації їх правового статусу в чинному ЦПК. Їх діяльність має одну спрямованість: всі вони, по-перше, діють в процесі на захист чужих прав і інтересів, по-друге, не є судовими представниками і, по-третє, діють в процесі від свого імені і не зв’язані позицією тієї особи, яку вони захищають. Ця група осіб, захищаючи у цивільному процесі інтереси інших осіб, реалізує публічно-правові інтереси правосуддя, будучи носіями публічної компетенції;
- мета участі у цивільному процесі суб’єктів, які захищають інтереси інших осіб, тлумачиться більш ширше, ніж прийнято в науці цивільного процесуального права: окрім захисту прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів, ця категорія осіб виражає публічно-правові засади в цивільному процесі, що є відбитком не лише законодавчої традиції, але й специфіки типологізації національного цивільного процесу;
- обґрунтовується положення про необхідність класифікації підстав, які мають загальний характер, і такі, які є спеціальними для кожного із суб’єктів, зазначених у ст. 45 ЦПК;
- доводиться необхідність надання можливості Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та його представникам захищати в суді права, свободи та інтереси інших осіб на будь-якій стадії цивільного процесу.
Удосконалено:
- теоретичні положення, що суб’єкти ст. 45 ЦПК відносяться до осіб, які беруть участь у справі, і є практична необхідність диференціації правового регулювання їх статусу. Виходячи з того, що прокурор, на відміну від інших осіб, може вступити в цивільний процес на будь-якій його стадії, його функції у цивільному процесі мають свою специфіку, доводиться, що цей інститут має бути окремим в ЦПК;
- теоретичні положення щодо самостійності інституту участі у цивільному процесі органів та осіб, які захищають інтереси інших осіб, і нетотожності з інститутом судового представництва, оскільки прерогативою судового представництва є захист приватного інтересу, а доступ до судового захисту соціально-незахищених верств населення, неповнолітніх і недієздатних осіб повинен забезпечуватися через інститут участі у цивільному процесі органів та осіб, які захищають інтереси інших осіб;
- позицію щодо неможливості участі прокурора у справі як третьої особи, що має місце в судовій практиці, оскільки прокурор в цивільному процесі виконує тільки конституційну представницьку функцію, а особисті чи «відомчі» інтереси не захищає.
Дістали подальший розвиток:
- обґрунтування того, що згода позивача на звернення до суду на захист його прав і інтересів суб’єктів ст. 45 ЦПК не можна кваліфікувати як передумову права на звернення їх до суду, оскільки така згода може привести до нивілювання сутності інституту захисту прав, свобод та інтересів інших осіб і перетворення у своєрідних «штатних» судових представників;
- положення про те, що суд за заявою суб’єктів, які захищають права і інтереси інших осіб, може вжити заходи забезпечення позову за умов підтвердження у будь-який спосіб цього особою, в інтересах якої вони діють;
- положення про кваліфікацію висновків органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які складаються ними за результатами попереднього вивчення матеріалів справи і обстеження фактичних даних, як таких, що мають доказове значення та віднесення їх до засобів доказування.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації пропозиції і висновки можуть бути використані:
- у науково-дослідній роботі – для подальшого вивчення проблем суб’єктів цивільного процесу та ефективної участі у цивільному процесі суб’єктів ст. 45 ЦПК;
- у правотворчій роботі – для формування пропозицій щодо змін та доповнень цивільного процесуального законодавства, узгодженості його із сучасними міжнародними документами і національними процесуальними законодавствами європейських країн;
- у правозастосуванні – з метою вдосконалення судової практики, рівня її професіоналізма та ефективності відповідно до завдань цивільного судочинства;
- у навчальному процесі – при підготовці програм навчальних дисциплін та основних видів навчальних занять, при викладанні навчальних дисциплін «Цивільний процес», «Судочинство у господарських судах», «Особливості розгляду окремих категорій справ», «Актуальні проблеми цивільного судочинства», «Провадження у справі до судового розгляду», «Виконавче провадження» тощо.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні ідеї, положення й висновки дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних, республіканських і регіональних наукових і науково-практичних конференціях: «Наукова молодь: досягнення та перспективи» (Луганськ, квітень 2006 р.); «П’яті осінні юридичні читання» (Хмельницький, жовтень 2006 р.); «Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України» (Харків, січень 2007 р.); «Правова культура і громадянське суспільство в Україні: стан і перспективи розвитку» (Харків, жовтень 2007 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки» (Харків, травень 2008 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки» (Харків, липень 2008 р.); «Від громадянського суспільства – до правової держави» (Харків, квітень 2009 р.); «Методологія наукового дослідження цивільного права і процесу» (Харків, травень, 2012 р.), а також на засіданнях кафедри цивільного процесу Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
Публікації. Основні теоретичні положення та практичні висновки, що були сформульовані в дисертаційному дослідженні, знайшли відображення у трьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях України, а також у тезах восьми виступів та доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертація є кваліфікаційною науковою працею, містить наукові положення та науково обґрунтовані результати у галузі науки цивільного процесуального права, розв’язує важливе наукове завдання щодо участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки.
1. Історичні та концептуальні витоки становлення інституту участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб певною мірою пов’язані з етапами еволюції національного процесуального законодавства та моделями (типами) цивільного процесу від судової реформи в Росії 1864 р. до процесуальних кодифікацій радянської доби – Цивільних процесуальних кодексів УРСР 1924 та 1929 рр., Основ цивільного судочинства Союзу РСР і союзних республік 1961 р., ЦПК УРСР 1963 р. та ЦПК України 2004 р. Такий підхід в дослідженні цього інституту має не лише методологічне, але й адекватно відтворює об’єкт та предмет дисертаційного дослідження
2. Правосуддя як форма реалізації прав та свобод людини і громадянина здійснюється через належні судові процедури, у зв’язку з чим абсолютного значення набувають гарантії прав осіб, які звертаються до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Інститут участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб є гарантією захисту прав, свобод та інтересів суб’єктів права та публічних інтересів правосуддя. При цьому публічне втручання у вирішення приватноправових спорів не повинно суперечити диспозитивності та змагальності цивільного процесу, а також не повинно виходити за межі принципів правової держави і права сторін на розпорядження та має відповідати принципу пропорційності;
3. Дослідження правового статусу органів та осі, які захищають у суді інтереси інших осіб свідчить, що визначальною ознакою вказаних суб’єктів, які віднесені законом до осіб, які беруть участь у справі, є юридична заінтересованість, яка пов’язана з їх посадовими повноваженнями. Виходячи з предмету дисертаційного дослідження, наголошується на наявну уніфікацію їх правового статусу в чинному ЦПК. Діяльність цих суб’єктів мають одну спрямованість: всі вони діють в процесі на захист чужих прав і інтересів, вони не є судовими представниками, діють в процесі від свого імені і не зв’язані позицією тієї особи, яку вони захищають. Ця група осіб, захищаючи у цивільному процесі інтереси інших осіб, реалізують публічно-правові інтереси правосуддя, будучи носіями публічної компетенції.
4. Інститут участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, автором розглядається як є самостійним елемент доступності оскільки суб’єкти ст. 45 ЦПК від свого імені захищають у суді права, свободи та інтереси громадян, які внаслідок стану здоров’я та інших причин не можуть захищати свої права. У цьому відношенні доцільно законодавчо закріпити випадки, коли вказані суб’єкти можуть звертатися до суду за захистом інтересів інших осіб.
5. Виходячи з предмету дисертаційного дослідження, мета участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб тлумачиться більш ширше, ніж прийнято в науці цивільного процесуального права: окрім того, що вказані суб’єкти звертаються до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів, ця категорія осіб виражає публічно-правові засади в цивільному процесі, що є відбитком не лише законодавчої традиції, але й специфіки у типологізації цивільного процесу.
6. Дослідження підстав участі в цивільному процесі органів, які захищають інтереси інших осіб свідчить, що неспроможність самого громадянина чи держави через відповідні обставини захистити свої права чи інтереси є підставою для реалізації права на звернення до суду за захистом чужого інтересу, а не підставами самого права на звернення до суду. У осіб, яким законом надано право захищати права й інтереси інших осіб, завжди є таке право і воно є незмінним. На підставі цього виділяються підстави, які мають загальний характер, і підстави, якими обґрунтовується право кожного із суб’єктів, зазначених у ст. 45 ЦПК звертатися до суду із заявою про захист прав й інтересів конкретних осіб.
7. Форми участі в цивільному процесі суб’єктів, які захищають інтереси інших осіб визначаються залежно від завдань, які стоять перед цими органами. За цим критерієм виділяються дві форми: звернення до суду із заявами про захист прав, свобод чи інтересів інших осіб і вступ у справу на будь-якій стадії її розгляду. У цьому відношенні доцільно законодавчо закріпити можливість Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та його представників захищати в суді права, свободи та інтереси інших осіб не тільки тоді, коли вони ініціюють відкриття провадження у справі, але вступати в справу і здійснювати захист прав заінтересованих осіб, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно на будь-якій стадії цивільного процесу, в тому числі і в стадії виконання судових рішень;
8. Не зважаючи на тривалий час модернізації процесуального законодавства щодо участі у цивільному процесі суб’єктів, які захищають інтереси інших осіб, є необхідність диференціації правового регулювання статусу окремих суб’єктів, зазначених у ст. 45 ЦПК. Виходячи з того, що функції прокурора у цивільному процесі мають свою специфіку і на відміну від інших осіб, він може вступити в цивільний процес на будь-якій його стадії процесу, доцільно участь прокурора у цивільному процесі закріпити окремим інститутом в ЦПК.
9. Участь органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цивільному процесі визначає соціальну функцію цивільного процесу з точки зору реалізації його завдань та функцій у механізмі судового правозастосування і формування судової практики.
Функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування в матеріально-правових відносинах трансформуються у цивільному процесі шляхом звернення їх до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, державних чи громадських інтересів, а також вступом в розпочатий процес для надання висновків на виконання своїх повноважень.
Оскільки діючий ЦПК не встановлює конкретної форми висновку по справі пропонується висновок органів державної влади та органів місцевого самоврядування представляти в суд в письмовій формі, оскільки ці органи виражають офіційну позицію, а не особисту думку уповноваженої особи. Висновок повинен містити в собі: аналіз зібраних по справі фактів; висновок щодо прав та обов’язків сторін в спорі і думку цього органу про те, яке рішення суд повинен ухвалити по справі.
10. Правовий статус фізичних і юридичних, які згідно з законом можуть захищати права та інтереси інших осіб відрізняється від інших суб’єктів ст. 45 ЦПК: фізичні і юридичні особи можуть захищати інтереси інших осіб незалежно від можливості цих осіб самостійно захищати свої інтереси. Це дало змогу зробити висновок, що діяльність фізичних і юридичних осіб у цивільному процесі не відповідає меті участі у цивільному процесі суб’єктів ст. 45 ЦПК щодо захисту інтересів інших осіб, які потребують такого захисту, але самостійно з поважних причин цього зробити не можуть.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Аболонин Г. О. Проблемы доступности и эффективности правосудия на примере защиты прав и интересов многочисленных групп лиц / Г. О. Аболонин // Арбитражный и гражданский процесс. – 2001. – № 4. – С. 2–9.
2. Абрамов С. Н. Гражданский процесс : учебник / С. Н. Абрамов, В. П. Чапурский, З. И. Шкундин ; под общ. ред. Абрамова С. Н. – М.: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – 483 c.
3. Абрамов С. Н. Советский гражданский процесс : учеб. для юрид. шк. / С. Н. Абрамов. – М. : Госюриздат, 1952. – 420 с.
4. Азаревич Д. Правда в гражданском процессе: Январь / Д. Азаревич // Журнал гражданского и уголовного права : январь. – С.-Пб. : Тип. Правительствующего Сената, 1888. – Кн. 1. – С. 1–25.
5. Алексеев С. С. Социальная ценность права в советском обществе : [монограф.] / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1971. – 223 с.
6. Алексеев С. С. Социальная ценность социалистического права как регулятора общественных отношений / С. С. Алексеев // Советское государство и право. – 1968. – № 3. – С. 13–21.
7. Алиева И. Д. Защита гражданских прав прокурором и иными уполномоченными органами / И. Д. Алиева. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 128 c.
8. Аносова С. В. Замена ненадлежащей стороны в советском гражданском процессе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / С. В. Аносова. – М., 1954. – 15 с.
9. Балюк М. І. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарі, рекомендації, пропозиції : практ. посіб. / М. І. Балюк, Д. Д. Луспеник. – Х. : Харків юридичний, 2008. – 708 с. – (Серія «Судова практика»).
10. Бару М. И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М. И. Бару // Советское государство и право. – 1970. – № 7. – С. 104–108.
11. Барщевский М. Ю. Бизнес-адвокатура в США и Германии : учеб. пособие / М. Ю. Барщевский. – М. : Белые альвы, 1995. – 64 c.
12. Бірюкова А. М. Щодо проекту Закону України «Про правову допомогу», розробленого Міністерством юстиції України. Зауваження і пропозиції / А. М. Бірюкова, С. В. Гончаренко // Адвокат. – 2004. – № 1. – С. 21.
13. Бойцова В. В. Нужен ли уполномоченный парламента по правам человека в России? / В. В. Бойцова // Государство и право. – 1993. – № 2. – С. 185–189.
14. Боннер А. Т. Избранные труды по гражданскому процессу / А. Т. Боннер. – С.-Пб. : Изд-во юрид. фак-та С.-Пб. гос. ун-та, 2005. – 992 с.
15. Боннер А. Т. Принцип диспозитивности советского гражданского процессуального права : учеб. пособие / А. Т. Боннер ; отв. ред. М. С. Шакарян. – М. : Изд-во ВЮЗИ, 1987. – 78 c.
16. Боннер А. Т. Принцип законности в советском гражданском процессе : учеб. пособие / А. Т. Боннер ; отв. ред. М. С. Шакарян. – М. : РИО ВЮЗИ, 1989. – 81 c.
17. Бородін І. Л. Функціональні обов’язки прокуратури у сфері забезпечення прав людини і громадянина (загальний нагляд, представництво інтересів громадян) / І. Л. Бородін // Право України. – 2000. – № 7. – С. 46–48.
18. Бородін М. Участь прокурора в цивільному процесі: окремі аспекти / М. Бородін // Право України. – 1999. – № 11. – С. 52–54.
19. Валюх В. Інтереси держави як предмет представництва прокурором в суді / В. Валюх // Право України. – 2001. – № 2. – С. 112–114.
20. Валюх В. Представництво прокурором інтересів громадянина в суді / В. Валюх // Адвокат. – 2002. – № 4-5. – С. 30–33.
21. Васильєв Г. Представництво прокурором інтересів держави і господарюючих суб’єктів в арбітражі / Г. Васильєв // Право України. – 1997. – № 9. – С. 43–46.
22. Васильєв С. В. Гражданский процесс : учеб. пособ. / С. В. Васильев. – Х. : Одиссей, 2006. – 512 c.
23. Васильєв С. В. Цивільний процес : навч. посібник / С. В. Васильєв. – Х. : Одіссей, 2007. – 480 с.
24. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса : учебник / Е. В. Васьковский. – 2-е изд., перераб. – М. : Изд. братьев Башмаковых, 1917. – 429 с.
25. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса : учебник / Е. В. Васьковский. – М. : Изд. Бр. Башмаковых, 1917. – 266 с.
26. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса : учебник / под ред., с предисл. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2003. – 464 c.
27. Величко О. Правова природа принципів рівності та рівноправності в цивільному процесі / О. Величко // Юридичний журнал. – 2004. – № 3 (21). – С. 118–122.
28. Викут М. А. Стороны – основные лица искового производства [монограф.] / М. А. Викут. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1968. – 76 c.
29. Вильховик А. Юридический интерес как предпосылка доступности судебной защиты / А. Вильховик // Арбитражный и гражданский процесс. – 2005. – № 12. – С. 3–7.
30. Виступ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової на представленні у Верховній Раді України Спеціальної доповіді «Стан дотримання Україною міжнародних стандартів у галузі прав і свобод людини» // Голос України. – 2009. – № 23 (4523). – С. 10–12.
31. Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 5 (81). – С. 11.
32. Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 7 (107). – С. 6–8.
33. Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 9 (109). – С. 21.
34. Вісник Конституційного Суду України. – 1999. – № 2. – С. 39–42.
35. Водний кодекс України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
36. Вопросы развития и защиты прав граждан : межвуз. тематич. сб. / Редкол. : Р. Е. Гукасян (отв. ред.), А. А. Добровольский, П. Ф. Елисейкин и др. – Калинин : Изд-во Калин. ун-та, 1977. – 160 c.
37. Гогусь Т. Реалізація повноважень органів прокуратури в суді / Т. Гогусь // Право України. – 2007. – № 6. – С. 90–93.
38. Головченко В. Критерии интересов государства должны определяться законом / В. Головченко // Юридическая практика. – 1999. – № 14. – 16-31 июля. – С. 12.
39. Гольмстен А. Х. Состязательное начало гражданского процесса в теории и русском законодательстве, преимущественно новейшем // Юридические исследования и статьи: Общая теория права. Обычное право. Гражданское право. Торговое право. Гражданский процесс / А. Х. Гольмстен. – С.-Пб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1894. – Т. 1. – 545 с.
40. Гончаренко В. Піклувальник суворий, але справедливий. Прокуратура і Конституція – поки що речі не сумісні / В. Гончаренко // Укр. юрист. – 2003. – № 8. – С. 56.
41. Гордон В. М. Устав гражданского судопроизводства (по офиц. изданию 1892 г., сводному продолжению 1912 г.) с систематизированным собранием законодательных мотивов ко всем узаконениям и разъяснений Правительствующего Сената и Министерства юстиции с приложением узаконений, цитированных в Уставе или касающихся применения его, законов 12 марта 1914 года и алфавитного предметного указателя / В. М. Гордон. – изд-е 6-е, знач. доп. – С.-Пб. : Изд-е юрид. книжного магазина Н. К. Мартынова, 1914. – 1433 с.
42. Гражданский процесс : лекции, читанные в Московском университете ординарным профессором Е. А. Нефедьевым. – М. : Типо-литография В. Рихтера, 1896. – 463 с.
43. Гражданский процесс России : учебник / под ред. М. А. Викут. – М. : Юрист, 2004. – 459 с.
44. Гражданский процессуальный кодекс советских республик. Текст и практический комментарий / под ред. А. Малицкого. – К. : Госиздат Украины, 1926. – 454 c.
45. Гражданское процессуальное право : учебник / С. А. Алехина и др. ; под ред. М. С. Шакарян. – М. : ТК Велби, Проспект, 2005. – 590 с.
46. Гражданское процессуальное право : учебник / [С. А. Алехина, В. В. Блажеев и др.] ; под ред. М. С. Шакарян. – М. : ТК Велби, Проспект, 2004. – 584 с.
47. Грицаєнко Л. Р. Прокуратура в системі державно-правових інститутів (порівняльний аналіз) / Л. Р. Грицаєнко // Конституційні аспекти судової реформи : матер. наук.-практ. конф., 26-27 черв. 2008 р. – Х. : Право, 2008. – С. 152–153.
48. Грось Л. А. Влияние норм материального права на гражданское процессуальное право: научно-практические проблемы : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / Л. А. Грось. – М., 1999. – 60 c.
49. Гузь Л. Є. Захист прав та інтересів дітей (правовий аспект) / Л. Є. Гузь. – Х.: Фактор, 2011. – 464 с.
50. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве / Р. Е. Гукасян // Избранные труды по гражданскому процессу. – М. : Проспект, 2008. – 480 с.
51. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве / Р. Е. Гукасян ; отв. ред. М. А. Викут. – Саратов : Приволж. кн. изд-во, 1970. – 190 c.
52. Гукасян Р. Защита чужого интереса: старые правила и новые подходы / Р. Гукасян, Н. Ченцов // Российская юстиция. – 1994. – № 5. – С. 28–30.
53. Гурвич М. А. Гражданские процессуальные правоотношения и процессуальные действия / М. А. Гурвич // Труды ВЮЗИ. – Т. 3 : Вопросы гражданского процессуального, гражданского и трудового права. – М., 1965. – С. 62–117.
54. Гурвич М. А. Право на иск : учеб. пособие / М. А. Гурвич ; отв. ред. М. С. Шакарян. – М. : РИО ВЮЗИ, 1978. – 54 c.
55. Гурвич М. А. Принципы советского гражданского процессуального права (система и содержание) / М. А. Гурвич // Советское государство и право. – 1974. – № 12. – С. 26.
56. Давиденко Л. М. Місце прокуратури у системі державної влади України / Л. М. Давиденко // Вісник Академії правових наук України. – 1995. – № 3. – С. 58–65.
57. Джалилов Д. Р. Лица, участвующие в гражданских делах искового производства : монограф. / Д. Р. Джалилов. – Душанбе : Ирфон, 1965. – 259 с.
58. Добровольский А. А. Участие органов государственного управления в гражданском процессе : монограф. / А. А. Добровольский. – М. : Госюриздат, 1958. – 164 с.
59. Долежан В. В. Шляхи конкретизації представницької функції прокуратури у майбутньому Законі України «Про прокуратуру» / В. В. Долежан // Проблеми організацій прокуратури й оптимізації її діяльності в сучасних умовах : зб. наук. праць. – Х. : ІПКК ГПУ, 1998. – С. 184–188.
60. Домбругова А. Забезпечення позову, як гарантія задоволення позову / А. Домбругова // Юридичний вісник України. – 2004. – № 50. – 11–17 грудня.
61. Дунас Т. О. Прокурор у цивільному процесі України: сутність, завдання, повноваження : навч. та наук.-практ. посіб. / Т. О. Дунас, М. В. Руденко ; за заг. ред. М. В. Руденко. – X. : Харків юридичний, 2006. – 340 с.
62. Дунас Т. Участь прокурора у цивільному процесі. Науково-практичний коментар ст. 45 і ст. 46 нового ЦПК України / Т. Дунас, М. Руденко // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 6. – С. 55–63.
63. Европейский суд по правам человека : Избранные решения. В 2-х т. – Т. 1 / [Бард К., Владыченко А.И., Водолагин С.В. и др.]. – М. : НОРМА, 2001. – 856 с.
64. Експертизи у судовій практиці : наук. та наук.-практ. посіб / за заг. ред. В. Г. Гончаренка. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
65. Жеруолис И. Сущность советского гражданского процесса / Жеруолис И. ; отв. ред. Жюрлис А. – Вильнюс : Минтис, 1969. – 204 c.
66. Життя і Конституція потребують нової редакції закону про прокуратуру (огляд законопроекту «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про прокуратуру», поданого до Верховної Ради Віктором Медведчуком) // Закон і бізнес. – 1999. – № 6. – С. 12.
67. Жуйков В. М. Права человека и власть закона. Вопросы судебной защиты : моногрф. / В. М. Жуйков. – 2-е изд., доп. и испр. – М. : Изд-во РПА МЮ РФ, 1995. – 284с.
68. Загальний нагляд прокуратури: минуле, сучасне, майбутнє / Л. Давиденко, Є. Суботін, О. Черв’якова, І. Марочкін // Право України. – 1996. – № 10. – С. 23–27.
69. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалобы в теории и законодательстве. Развитие идеи и принципов административной юстиции. Административный процесс и право жалобы в советском законодательстве. Административно-финансовое распоряжение и финансовая жалоба / М. Д. Загряцков. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Право и Жизнь, 1925. – 244 c.
70. Задніпровський О. Права прокурора у світлі нової Конституції України / О. Задніпровський // Право України. – 1997. – № 1. – С. 72–76.
71. Закон і бізнес. – 2003. – 21 червня. – С. 8.
72. Закон і бізнес. – 2003. – № 23 (595). – 7 червня. – С. 14–15.
73. Закон і бізнес. – 2007. – № 30. – С. 15.
74. Зарудяна Н. Представництво як самостійний вид прокурорської діяльності / Н. Зарудяна // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 6 (48). – С. 73–74.
75. Захаров Є. Діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Є. Захаров // Права людини. – 2006. – № 17 (417). – С. 4.
76. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України (1972–2007). – Х. : Вид. ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007. – 720 с.
77. Ильинская И. М. Судебное представительство в гражданском процессе : учеб. пособ. / И. М. Ильинская, И. Ф. Лесницкая. – М. : Юрид лит., 1964. – 162 с.
78. Ильинская И. М. Участие третьих лиц в советском гражданском процессе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / И. М. Ильинская. – Л., 1952. – 14 с.
79. Иск прокурора в гражданском судопроизводстве : метод. пособ. / Никулин Е.С., Сапунков В.И., Троценко И.А., Шарыло Н.П. – М. : Изд-во ВНИИ пробл. укрепления законности и правопорядка, 1989. – 80 c.
80. Інформаційно-правовий банк // Юридичний Вісник України. – 2009. – 25–31 липня. – № 30. – С. 28.
81. Історія держави і права України. Курс лекцій : підруч. / за ред. В. Г. Гончаренка. – К. : Вентурі, 1996. – 288 с.
82. Каллистратова Р. Ф. Доступность и эффективность правосудия в проектах ГПК и АПК / Р. Ф. Каллистратова // Проблемы доступности и эффективности правосудия в арбитражном и гражданском судопроизводстве : матер. Всерос. науч.-практ. конф., 31 января – 1 февраля 2001 г. / отв. ред. И. А. Приходько. – М. : Лиджист, 2001. – С. 99–104.
83. Каллистратова Р. Ф. Институт «особого участия» государственных и общественных организаций в советском гражданском процессе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / Р. Ф. Каллистратова. – М., 1954. – 16 с.
84. Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні : Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Н. І. Карпачова. – К. : ВАТ «Книжкова друкарня Наукової книги», 2000. – 377 с.
85. Карпенко О. І. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права і свободи інших осіб / О. І. Карпенко // Цивільне процесуальне право України [Текст] : навч. посібник / За заг. ред. С. С. Бичкової. – К. : Атіка, 2006 – 384 с.
86. Кац С. Ю. Участие прокурора в советском гражданском процессе (в народном суде и в кассационной инстанции) : автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / С. Ю. Кац. – Х., 1949. – 14 с.
87. Клейман А. Ф. Советский гражданский процесс : учебник / А. Ф. Клейман. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1954. – 408 с.
88. Кожухарь А. Н. Право на судебную защиту в исковом производстве : [монограф.] / А. Н. Кожухарь / под ред. Е. Г. Мартынчика. – Кишинев : Кишинев. гос. ун-т им. Ленина, 1989. – 128 с.
89. Колтунова А. Проблемні питання правового регулювання участі прокурора в цивільному процесі / А. Колтунова, О. Колтунова // Юрист України. – 2003. – № 2. – С. 34–39.
90. Колтунова А. Участь прокурора у цивільному процесі / А. Колтунова, О. Колтунова // Юридичний вісник України. – 2005. – № 32. – 13–19 серпня. – С. 6–7.
91. Комаров В. В. Актуальные проблемы реформы гражданского процессуального и арбитражного процессуального законодательства Украины / В. В. Комаров // СНГ: реформа гражданского процессуального права : матер. междунар. конф. / под общ. ред. М. М. Богуславского и А. Трунка. – М. : Изд. дом «Городец», 2002. – С. 74–106.
92. Комаров В. В. К проблеме о конституционных основаниях гражданского судопроизводства / В. В. Комаров // Современная доктрина гражданского, арбитражного процесса и исполнительного производства: теория и практика : сб. науч. статей. – Краснодар; С.-Пб. : Юрид. центр «Пресс», 2004. – С. 91–108.
93. Комаров В. В. Конституционные параметры гражданского судопроизводства // Российский конституционализм и современные тенденции развития правовой системы: К 10-летию принятия Конституции РФ : сб. матер. междунар. науч.-практ. конф. – Ч. 1. Проблемы формирования конституционного государства и режима конституционализма в России. – Белгород : Изд-во Бел. ГУ, 2003. – С. 36–39.
94. Комаров В. В. Конституційні підстави цивільного судочинства / В. В. Комаров // Теоретичні та практичні проблеми реалізації Конституції України : тези доп. та наук. повідом. учасн. всеукр. наук.-практ. конф., 29–30 черв. 2006 р. ; за ред. Ю. М. Грошевого, М. І. Панова. – Х. : Нац. юрид. акад. України, 2006. – С. 191–196.
95. Комаров В. В. Новелізація цивільного процесуального законодавства та засади нового Цивільного процесуального кодексу України / В. В. Комаров // Вісн. Акад. прав. наук України. – Х.: Право, 2003. – № 2. – С. 467–482.
96. Комаров В. В. Окреме провадження : монограф. / В. В. Комаров, Г. О. Світлічна, І. В. Удальцова ; за ред. проф. В. В. Комарова. – Х. : Право, 2011. – 311 с.
97. Комаров В. В. Предмет цивільного процесуального права : текст лекц. / В. В. Комаров. – Х. : Юрид. акад., 1992. – 45 с.
98. Комаров В. В. Проблеми науки гражданского процессуального права : монограф. / В. В. Комаров, В. А. Бигун, В. В. Баранкова ; под ред. В. В. Комарова. – Х. : Право, 2002. – 440 с.
99. Комаров В. В. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень / В. В. Комаров, В. В. Баранкова // Теорія та практика судової діяльності : наук.-практ. посіб. – К.: Атіка, 2007. – 624 с.
100. Конституція України (з офіційними тлумаченнями Конституційного суду України). – Х. : Ксилон, 2006. – 380 с.
101. Корж В. Проблемні питання представництва прокурора в судовому процесі / В. Корж // Прокуратура. Людини. Держава. – 2005. – № 6 (48). – С. 65–67.
102. Коршунов Н. М. Гражданский процесс : учебник / Н. М. Коршунов. – М. : Эксмо, 2005. – 800 с.
103. Косюта М. Взаємозв’язок між діяльністю Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та органів прокуратури у сфері правозахисту / М. Косюта // Вісник прокуратури. – 2002. – № 3 (15). – С. 10.
104. Кресс В. В. Некоторые проблемы практики применения ст. 168 Гражданского кодекса Российской Федерации арбитражными судами / В. В. Кресс, Д. О. Тузов // Вестник ВАС РФ. – 2001. – № 10. – С. 89–100; № 11. – С. 97–107.
105. Курс советского гражданского процессуального права: Теоретические основы правосудия по гражданским делам : учебник в 2-х т. / [Абова Т. Е., Гуреев П. П., Добровольский А. А. и др. ; отв. ред. Мельников А. А.]. – М. : Наука, 1981. – Т. 1. – 1981. – 464 c.
106. Лебедев В. М. Становление и развитие судебной власти в Российской Федерации : монограф. / В. М. Лебедев. – М. : Рос. акад. правосудия, 2000. – 368 с.
107. Ленин В. И. Полное собрание сочинений (5 издание). – Т. 33 «Государство и революция». – М. : Изд-во полит. лит-ры, 1969. — 434 с.
108. Лесницкая Л. Ф. Особенности ГПК союзных республік : учеб. пособ. / Л. Ф. Лесницкая, В. К. Пучинский. – M. : Юрид. лит., 1970. – 240 с.
109. Лукьянова Е. Г. Теория процессуального права : монограф. / Е. Г. Лукьянова. – М. : НОРМА, 2003. – 240 с.
110. Луспеник Д. Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці / Д. Д. Луспеник. – Х. : Харків юридичний, 2005. – 432 с. – (Серія «Судова практика»).
111. Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судами першої інстанції : навч.-практ. посіб. / Д. Д. Луспеник. – Х. : Харків юридичний, 2006. – 480 с.
112. Луспеник Д. Роль суду в цивільному диспозитивному процесі / Д. Луспеник // Юридичний журнал. – 2004. – № 6. – С. 109–116.
113. Малинин М. И. Теория гражданского процесса. Выпуск 1 / М. И. Малини. – Одесса : Типография П. А. Зеленого, 1881. – 99 с.
114. Малько А. В. Субъективное право и законный интерес / А. В. Малько // Правоведение. – 1998. – № 4. – С. 58–70.
115. Мальцев Г. В. Соотношение субъективных прав, обязанностей и интересов советских граждан / Г. В. Мальцев // Советское государство и право. – 1965. – № 10. – С. 19–26.
116. Мамницкий В. Ю. Принцип состязательности в гражданском судопроизводстве: дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Мамницкий Валерий Юрьевич. – Х., 1995. – 177 с.
117. Марцеляк О. В. Інститут омбудсмана: теорія і практика : монограф. / О. В. Марцеляк. – Х. : НУВС, 2004. – 450 с.
118. Медведчук В. Життя і Конституція потребують нової редакції Закону про прокуратуру / В. Медведчук // Закон і бізнес. – 1999. – № 6. – С. 12.
119. Мельников А. А. Советский гражданский процессуальный закон: вопросы теории гражданского процессуального права : монограф. / А. А. Мельников. – М. : Наука, 1973. – 160 c.
120. Мирошниченко С. Євроінтеграційні кроки Української прокуратури: погляд на проблему / С. Мирошниченко // Право України. – 2008. – № 5. – С. 73–77.
121. Михайленко О. Р. Представництво прокуратурою законних інтересів громадян у суді / О. Р. Михайленко // Вісник прокуратури. – 2000. – № 3 (5). – С. 26–30.
122. Михайленко О. Р. Прокуратура України : підруч. / О. Р. Михайленко. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.
123. Михайлов М. История образования и развития системы русского гражданского судопроизводства до Уложения 1649 г. / М. Михайлов. – С.-Пб. : Тип. Карла Крайя, 1848. – 134 c.
124. Михайлов С. В. Интерес как общенаучная категория и ее отражение в науке гражданского права / С. В. Михайлов // Государство и право. – 1999. – № 7. – С. 86–92.
125. Михайлова Е. В. К вопросу о понятии юридической заинтересованности / Е. В. Михайлова // Российское правовое государство : Итоги формирования и перспективы развития : матер. Всерос. науч.-практ. конф., 14-15 ноября 2003 г. – Воронеж : Воронежский гос. ун-т, 2004. – Ч. 2 Гражданское, гражданское процессуальное и арбитражное процессуальное право. – C. 120–131.
126. Мичко М. І. Деякі проблеми представництва прокурором інтересів громадян і держави в суді / М. І. Мичко // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 1999. – № 4. – С. 209–210.
127. Мірошніченко С. Євроінтеграційні кроки української прокуратури: погляд на проблему / С. Мірошніченко // Право України. – 2008. – № 5. – С. 73–77.
128. Муравьев Н. В. Прокурорский надзор в его устройстве и деятельности : пособие для прокурорской службы / Н. В. Муравьев. – М. : Унив. тип., 1889. – Т. 1 : Прокуратура на Западе и в России. – 566 с
129. Мурадьян Э. М. Оптимальное судопроизводство (по гражданским делам) : учеб. пособ. / Э. М. Мурадьян, В. Г. Тихиня. – Минск : Университетское, 1989. – 80 c.
130. Ненашев М. К дискуссии о сущности спора о праве / М. Ненашев // Арбитражный и гражданский процесс. – 2006. – № 3. – С. 14–15.
131. Ненашев М. М. О критериях определения юридического интереса / М. М. Ненашев // Проблемные вопросы гражданского и арбитражного процессов : сб. статей / под ред. Л. Ф. Лесницкой, М. А. Рожковой. – М. : Статут, 2008. – С. 69–90.
132. Нешатаева Т. Н. Суд и общепризнанные принципы и нормы международного права / Т. Н. Нешатаева //Весник ВАС РФ. – 2004. – № 3. – С. 124–140.
133. Новели цивільного судочинства // Бюлетень законодавства і юридичної практики. – 2008. – № 7. – С. 26–27.
134. О прокуратуре СССР : Закон СССР от 30.11.1979 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1979. – № 49. – Ст. 843.
135. Осокина Г. Л. Гражданский процесс: Общая часть : учеб. пособ. / Г. Л. Осокина. – М. : Юрист, 2003. – 669 с.
136. Павлуник І. А. Представництво в цивільному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І. А. Павлуник. – К., 2002. – 20 с.
137. Плешанов А. Г. Диспозитивное начало в сфере гражданский юрисдикции: проблемы теории и практики : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс ; Арбитражный процесс» / А. Г. Плешанов. – Екатеринбург, 2001. – 30 c.
138. Плешанов А. Г. Диспозитивное начало в сфере гражданской юрисдикции: проблемы теории и практики : [монограф.] / А. Г. Плешанов ; под общ. ред. Яркова В.В. – М. : Норма, 2002. – 352 c.
139. Поліводський О. А. Парцеляція / О. А. Поліводський // Юридична енциклопедія. – К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. – Т. 4. – 447 с.
140. Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах / за заг. ред. В. Т. Маляренка. – К. : Ін Юре, 2004. – 272 с.
141. Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. – Амстердам–Київ : Українсько-Американське бюро захисту прав людини, 1996. – 342 с.
142. Права людини. – 2007. – № 1 (437). – С. 4–6.
143. Права человека: Сборник международных документов / сост. и вступ. ст. Мелков Г. М. – М. : Юрид. лит., 1998. – 608 с.
144. Право України. – 1999. – № 5. – С. 106–107.
145. Практика розгляду судами справ, пов’язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 9 (109).
146. Приходько И. А. Доступность правосудия в арбитражном и гражданском процессе: основные проблемы : монограф. / И. А. Приходько. – С.-Пб. : Изд. дом С.-Пб. гос. ун-та, 2005. – 672 с.
147. Про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» : Закон України від 01.12.2005 р. № 3161-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 7. – Ст. 84.
148. Про захист прав споживачів : Закон України від 23.07.1991 р. № 1023-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
149. Про надра : Закон України від 27.07.1994 р. № 132/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 36. – Ст. 340.
150. Про об’єднання громадян : Закон України від 25.08.1992 р. № 2460-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
151. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
152. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності : Закон України від 15.09.1999 р. № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради Украіни. – 1999. – № 45. – Ст. 397.
153. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23.12.1997 р. № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.
154. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства : [монограф.] / [В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, В. В. Баранкова та ін.] ; за заг. ред. В. В. Комарова. – Х. : Харків юридичний, 2008. – 928 с.
155. Прокуратура України // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2009. – № 12. – С. 327.
156. Пушкарь Е. Г. Основания участия прокурора в гражданском процессе / Е. Г. Пушкарь // Закон Украины «О прокуратуре»: теория и практика его применения : крат. тез. докл. и науч. сообщ. респуб. науч.-практ. конф., 18 марта 1992 г.. – Х. : Укр. юрид. акад., 1992. – С. 86–88.
157. Ремнев В. И. Право жалобы в СССР : монограф. / В. И. Ремнев. – М. : Юрид. лит., 1964. – 132 с.
158. Решетникова И. В. Гражданский процесс : курс лекций / И. В. Решетникова, В. В. Ярков. – 3-е изд., перераб. – М. : НОРМА, 2004. – 329 с.
159. Решетникова И. В. Гражданский процесс : учеб. пособ. / И. В. Решетникова, В. В. Ярков. – 5-е изд. перераб. – М. : Норма, 2008. – 336 с.
160. Решетникова И. В. Гражданское право и гражданский процесс в современной России : монограф. / И. В. Решетникова, В. В. Ярков. – Екатеринбург–М. : Норма, 1999. – 312с. – (Серия «Гражданский кодекс в действии: комментарии, практика и проблемы»).
161. Рішення Верховного Суду України : офіц. вид. – К. : Верховний Суд України, 2004. – Вип. 1 (8). – С. 34–36.
162. Рішення Верховного Суду України : офіц. вид. – К. : Верховний Суд України, 2008. – Вип. 1 (16). – С. 25–27.
163. Рішення Верховного Суду України: 2004, липень-грудень. – К. : Ін Юре, 2005. – С. 37–38.
164. Рішення Київського районного суду м. Харкова у справі № 2о-39/08/04 // Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/1547799.
165. Рогоза В. Единое толкование представительской функции прокурора в суде отсутствует / В. Рогоза // Юрид. практика. – 2002. – № 48. – 26 нояб. – С. 63–65.
166. Розенберг Я. А. Представительство по гражданским делам в суде и арбитраже : монограф. / Я. А. Розенберг. – Рига : Зинатне, 1981. – 148 с.
167. Руденко М. В. Позов прокурора до господарського суду як ефективний засіб захисту порушених державних інтересів / М. В. Руденко // Підпр-во, госп-во і право. – 2002. – № 1. – С. 19–23.
168. Руденко М. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді (теоретичний і практичний аспекти) / М. Руденко, В. Глаговський // Право України. – 1997. – № 11. – С. 59–63.
169. Руденко М. Функції прокуратури у контексті політичної (конституційної) реформи 2004 року // Юридичний вісник України. – 2005. – № 7. – С. 20–23.
170. Руденко Н. В. Институт представительства прокуратуры как способ защиты интересов гражданина и государства / Н. В. Руденко // Предпр-во, хоз-во и право. – 1998. – № 8. – С. 46–50.
171. Руденко Н. В. Представительство интересов гражданина или государства в суде как функция органов прокуратуры в Украине / Н. В. Руденко // Государство и право. – 2002. – № 1. – С. 69–75.
172. Рындзюнский Г. Техника гражданского процесса: Применительно к Гражданскому процессуальному кодексу РСФСР/ Г. Рындзюнский. – 2-е изд., пересм. и доп. – М. : НКЮ РСФСР, 1925. – 422 c.
173. Рясенцев В. А. Условия и юридические последствия отказа в защите гражданского права / В. А. Рясенцев // Советская юстиция. – 1962. – № 9. – С. 7–11.
174. Сакара Н. Проблема доступності правосуддя у цивільних справах / Н. Сакара // Право України. – 2004. – № 1. – С. 105–110.
175. Сакара Н. Ю. Проблема доступності правосуддя у цивільних справах : монограф. / Н. Ю. Сакара. – Х. : Право, 2010. – 256 с.
176. Сапунков В. И. Прокурорский надзор за исполнением законов при рассмотрении гражданских дел в суде первой инстанции : учеб. пособ. / В. И. Сапунков. – Х. : ИПК, 1998. – 53 с.
177. Сапунков В. И. Процессуальные проблемы представительства прокурором интересов гражданина или государства в суде / В. И. Сапунков // Проблеми організації генеральної прокуратури й оптимізації її діяльності в сучасних умовах : зб. наук. пр. – Х. : ІПК Генеральної прокуратури України. – 1998. – С. 180–183.
178. Сахнова Т. В. Курс гражданского процесса: теоретические начала и основные институты : учеб. пособ. / Т. В. Сахнова. – М. : Волтерс Клувер, 2008. – 696 с.
179. Сборник действующих постановлений Пленума Верховного Суда СССР, 1924 - 1951 гг. / под ред. А. А. Волина. – М. : Госюриздат, 1952. – 268 c.
180. Семенов В. М. Конституционные принципы гражданского судопроизводства : монограф. / В. М. Семенов. – М. : Юрид. лит., 1982. – 152 с.
181. Сибилев Д. М. Участие третьих лиц в гражданском судопроизводстве : монограф. / Д. М. Сибилев. – Х. : Легас, 2001. – 104 с.
182. Сидоренко В. М. Принцип доступности правосудия и проблемы его реализации в гражданском и арбитражном процессе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитра