ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ЗА ДОГОВОРОМ ПРО НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

ГУДИМА МАРІЯ МИРОСЛАВІВНА

УДК 366.5:338.48 (477) (043) Г 94

ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ЗА ДОГОВОРОМ
ПРО НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Васильєва Валентина Антонівна
доктор юридичних наук, професор

Івано-Франківськ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………….……………………………......3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ………………………………….…………………………..11
1.1. Договір про надання туристичних послуг як вид споживчого договору…………………………………………………………………………………..11
1.2. Сторони договору про надання туристичних послуг і порядок його укладення ………………………………………………………………………………...33
Висновки до першого розділу……………………………………………............69
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ ЗА ДОГОВОРОМ ПРО НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ……………………72
2.1. Права споживачів за договором про надання туристичних послуг……..72
2.2. Форма та порядок захисту прав споживачів туристичних послуг……..100
2.3. Засоби та способи захисту прав споживачів туристичних послуг…….124
Висновки до другого розділу …………………………………………………..144
РОЗДІЛ 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТУРОПЕРАТОРА (ТУРАГЕНТА) ЗА ДОГОВОРОМ ПРО НАДАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ...…………………148
3.1. Цивільно-правова відповідальність туроператора (турагента) за договором про надання туристичних послуг……………………………………………………...148
3.2. Форми договірної відповідальності надавача туристичних послуг ..…..172
3.3. Розподіл відповідальності між туроператором і турагентом…………….196
3.4. Звільнення від відповідальності туроператора (турагента)……………...204
Висновки до третього розділу.………………………………………………….214
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...........218
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………..…………………...223
ДОДАТОК………………………………………………………………………...245

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізовуючи проголошені Конституцією України права на відпочинок, охорону та зміцнення здоров’я, свободу пересування, на безпечне для життя і здоров’я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей, особи вступають у правовідносини з надання туристичних послуг. Право на відпочинок і, зокрема, право на відпустку та свободу подорожей і туризму, що є природним наслідком права на працю, визнаються Загальною декларацією прав людини, а також законодавством багатьох країн, зокрема, України.
Ринок туристичних послуг в Україні активно розвивається, що відображається й на його правовому регулюванні. Для вітчизняної правової системи характерне розуміння туриста не лише як сторони договору про надання туристичних послуг, а й як споживача. Саме тому чинне законодавство забезпечує належне здійснення права на туризм шляхом встановлення загальних і спеціальних норм щодо захисту прав туристів як споживачів туристичних послуг. Відповідні норми закріплені, зокрема, в Цивільному кодексі України, Законі України «Про захист прав споживачів», Законі України «Про туризм». Однак їх практична реалізація не дозволяє констатувати належний рівень захисту туристів в Україні, адже порушення туроператорами й турагентами зобов’язань за договорами про надання туристичних послуг мають масовий характер. Це визначає практичну актуальність теми цієї дисертації, а також потребу її наукового осмислення.
Проблеми правового захисту туристів як споживачів не є достатньо дослідженими вітчизняними науковцями, хоча окремі їх аспекти висвітлювались в науковій літературі в контексті досліджень правового регулювання туристичної діяльності та договірних форм, що її опосередковують. Так, цих проблем торкались автори, які досліджували ті чи інші аспекти захисту прав споживачів, зокрема, Л. М. Іваненко, Т. Л. Левшина, А. А. Мазаракі, Л. В. Ніколаєва, Г. А. Осетинська, О. П. Письменна, Н. В. Притульська, О. Ю. Черняк, О. М. Язвінська та інші. Певні аспекти правового регулювання туризму, туристичної діяльності, договору про надання туристичних послуг, цивільно-правового захисту його сторін досліджувались в кандидатських дисертаціях таких російських учених-юристів, як Е. В. Ахтямової, Е. Г. Баразгової, Я. В. Вольвач, А. П. Іванова, Ю. В. Ніконорова, Т. Е. Погудіної, К. С. Свірідова, В. І. Сергєєва, Н. В. Сірік, С. Л. Соловйова.
Теоретичною базою наукового дослідження послужили праці таких відомих українських і зарубіжних правознавців, як С. С. Алєксєєв, М. О. Барінов, С. М. Бервено, Д. В. Боброва, Т. В. Боднар, М. І. Брагінський, С. М. Братусь, Й. Л. Брауде, В. А. Васильєва, В. В. Вітрянський, М. І. Волошин, М. К. Галянтич, В. П. Грибанов, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, Ю. О. Заіка, Г. В. Єрьоменко, О. І. Загорулько, О. С. Іоффе, О. Ю. Кабалкін, В. М. Коссак, О. О. Красавчиков, Н. С. Кузнецова, О. Е. Лейст, В. В. Луць, М. С. Малеїн, Г. К. Матвєєв, Р. А. Майданник, А. А. Мірзоян, Є. О. Мічурін, В. П. Паліюк, Я. Е. Парцій, О. А. Підопригора, Є. Л. Пісаревський, С. О. Погрібний, О. А. Пушкін, З. В. Ромовська, Р. О. Стефанчук, Є. О. Суханов, А. А. Терещенко, Ю. К. Толстов, Н. В. Федорченко, P. O. Халфіна, Є. О. Харитонов, Я. М. Шевченко, Г. Ф. Шершеневич, Е. Д. Шешенін, Л. В. Щенникова, Р. Б. Шишка, В. С. Щербина та інших науковців.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника 29 вересня 2009 року (протокол № 2). Дисертацію виконано на кафедрі цивільного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в межах науково-дослідної роботи на тему «Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0110U001557).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у виявленні проблем і особливостей правового регулювання діяльності з надання туристичних послуг, оцінці ефективності відповідного регулюючого впливу чинного законодавства України щодо захисту прав споживачів-туристів, а також у виробленні теоретичних положень і практичних пропозицій, спрямованих на вдосконалення механізму цивільно-правового захисту споживачів туристичних послуг.
Досягнення вказаної мети передбачає виконання таких завдань:
– дослідити договір про надання туристичних послуг як вид споживчого договору;
– з’ясувати правовий статус сторін договору про надання туристичних послуг, дати визначення понять «туроператор», «турагент», «турист»;
– розглянути права споживачів туристичних послуг;
– визначити існуючі форми та порядок захисту прав туристів;
– виявити засоби та специфіку способів захисту прав споживачів туристичних послуг, а також механізм їх реалізації;
– визначити особливості цивільно-правової відповідальності туроператора (турагента) за договором про надання туристичних послуг, її підстави та умови;
– диференціювати та з’ясувати межі відповідальності суб’єктів туристичної діяльності, що надають туристичні послуги;
– виробити й обґрунтувати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення законодавства у сфері цивільно-правового захисту прав споживачів туристичних послуг, а також практики його застосування.
Об’єкт дослідження – зобов’язання, що складаються у сфері туристичних подорожей на підставі укладення та виконання договору про надання туристичних послуг та у зв’язку з цивільно-правовим захистом туристів за даним договором.
Предметом дослідження виступають вітчизняні та іноземні нормативно-правові акти, положення яких спрямовані на захист прав споживачів туристичних послуг, міжнародні акти, що стосуються туристичних послуг, відповідна договірна та судова практика, а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених.
Методи дослідження. Поставлені завдання дисертаційного дослідження реалізуються на основі комплексу філософських, загальнонаукових і спеціальних методів пізнання соціально-правових явищ. Вихідним методом дисертаційного дослідження виступав діалектичний підхід до наукового пізнання, що дозволив всебічно вивчити об’єкт і предмет дослідження. У процесі дослідження були використані загальнонаукові методи, зокрема, системно-структурний, формально-логічний, історичний і метод логічного аналізу. За допомогою системно-структурного методу розглянуто інститут договору про надання туристичних послуг як складову договірного права у взаємозв’язку його елементів із системою цивільного права (підрозділ 1.1 дисертації). За допомогою формально-логічного методу з’ясовувалися правова природа, поняття й суть договору про надання туристичних послуг, специфіка правового статусу його сторін (розділ 1 дисертації). Історичний метод дав можливість дослідити розвиток відносин щодо надання туристичних послуг як об’єкта приватного права та визначити сферу застосування договору про надання туристичних послуг на сучасному етапі становлення в Україні ринкової економіки (підрозділ 1.1 дисертації). Використання логічних методів аналізу, синтезу, аналогії, узагальнення, індукції та дедукції дозволило встановити сучасний стан законодавства, спрямованого на захист прав споживачів туристичних послуг, виявити неточності, суперечності й прогалини та висунути пропозиції щодо його вдосконалення (підрозділи 2.1, 3.2, 3.3 та 3.4 дисертації). Серед спеціально-правових слід відзначити порівняльно-правовий метод, що дав можливість виявити особливості договору про надання туристичних послуг та критерії його відмежування від суміжних договорів, а також специфіку договірної відповідальності туроператора (турагента) (розділ 1 та підрозділ 3.1 дисертації). Крім того, застосування порівняльно-правового методу дозволило висловити пропозиції щодо вдосконаленню чинного законодавства у сфері цивільно-правового захисту споживачів туристичних послуг на основі аналізу й зіставлення норм вітчизняного і зарубіжного законодавства та норм міжнародного права, а також наукових позицій, поглядів, різних підходів вітчизняних і зарубіжних учених, що стосуються об’єкта дослідження (розділ 2 та 3 дисертації). Використання методу тлумачення правових норм надало змогу в підрозділі 2.1 дисертації з’ясувати зміст норм законодавства щодо прав споживача туристичних послуг. Техніко-юридичний метод був застосований при формулюванні нових та удосконаленні існуючих правових норм (підрозділ 1.2, розділи 2 та 3 дисертації).
Наукова новизна одержаних результатів визначається положеннями, які виносяться на захист.
Вперше:
1) обґрунтовано доцільність встановлення солідарної відповідальності турагента та туроператора перед споживачем туристичних послуг, що дозволить останньому пред’являти вимоги за власним розсудом або до турагента, з яким він уклав договір про надання туристичних послуг, або до туроператора, або до їх обох;
2) аргументовано, що замовником туристичної послуги в інтересах третіх осіб (фізичних осіб – туристів) може виступати не лише фізична особа, а й юридична особа, яка, проте, не може визнаватися туристом;
3) доведено, що видача туроператором (турагентом) туристичного ваучера не є акцептом договору про надання туристичних послуг, адже ваучер, який видається після підписання договору про надання туристичних послуг, є документом, що підтверджує підставу отримання послуг туристом або групою туристів від їх безпосередніх виконавців.
Удосконалено:
4) положення про те, що предмет договору про надання туристичних послуг складає комплексна туристична послуга, необхідна для задоволення потреб туриста під час туристичної поїздки, що надається за загальну ціну і обов’язково включає перевезення або розміщення туриста. Інші туристичні послуги (харчування, лікування, екскурсійні, перекладу з іноземної мови тощо) визначаються особливостями й метою туристичної поїздки;
5) визначення поняття «туристичних операторів» як юридичних осіб, що створені за законодавством України, в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність і від свого імені та за свій рахунок здійснюють виключну діяльність з організації та забезпечення створення туристичного продукту, реалізацію та надання туристичних послуг, а також посередницьку діяльність із надання характерних і супутніх послуг;
6) формулювання визначення «туристичних агентів» як юридичних осіб, створених за законодавством України, а також фізичних осіб – підприємців, які від свого імені, але за рахунок туроператорів, або від імені і за рахунок туроператорів здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів і туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних і супутніх послуг;
7) визначення туриста як сторони договору про надання туристичних послуг, під яким пропонується розуміти безпосереднього споживача послуг за договором про надання туристичних послуг, який реалізовує своє право на відпочинок і характеризується як тимчасовий відвідувач, що здійснює подорож Україною або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою, зокрема, в оздоровчих, пізнавальних чи інших цілях без здійснення професійно-ділових обов’язків чи систематичної оплачуваної діяльності в місці перебування на термін від 24 годин до одного року, або такий, що здійснює не менше однієї ночівлі із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін;
8) аргументацію доцільності законодавчого закріплення права туриста на отримання необхідної та достовірної інформації про безпосередніх виконавців туристичних послуг та права вимагати від туроператора (турагента) надання всіх послуг, що входять у комплексну туристичну послугу.
Набуло подальшого розвитку:
9) обґрунтування належності договору про надання туристичних послуг до споживчих договорів зважаючи на притаманність йому загальних ознак споживчого договору;
10) доведення доцільності уніфікованого найменування договору, що укладається між туроператором (турагентом) і замовником туристичних послуг, – «договір про надання туристичних послуг»;
11) визначення істотних умов договору про надання туристичних послуг, якими пропонується вважати: предмет договору, ціну договору, строк договору;
12) положення про те, що строк договору про надання туристичних послуг слід визначати шляхом вказівки на дату початку та закінчення туристичної подорожі, строк перебування в місці надання комплексної туристичної послуги із зазначенням дат початку та закінчення надання туристичних послуг, тривалість надання комплексної туристичної послуги у днях та ночах, а також час початку перевезення до місця надання туристичних послуг і повернення, якщо перевезення входить в їх комплекс.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані для подальших досліджень проблем правового регулювання туристичної сфери. Сформульовані в дослідженні пропозиції з удосконалення чинного законодавства можуть знайти втілення в правотворчій діяльності при створенні нових і вдосконаленні чинних вітчизняних нормативних актів у туристичній сфері. Практичні висновки та рекомендації придатні для застосування в практиці договірного регулювання відносин у туристичній сфері, зокрема, при розробці договорів про надання туристичних послуг, а також у правозастосовній діяльності судів. Матеріали, що містяться в роботі, можуть бути використані при викладанні дисципліни «Цивільне право» та спецкурсів «Договірне право», «Споживче право», а також при підготовці відповідних підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій для студентів вищих юридичних навчальних закладів.
Апробація результатів дослідження. Сформульовані в дисертації пропозиції та рекомендації обговорювалися на засіданнях кафедри цивільного права Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на наукових заходах: Міжнародній науково-практичній конференції «Permanentná novelizácia právnych predpisov a jej vplyv na stbilitu právneho poriadku» (м. Братислава, березень 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми інформаційних технологій, економіки та права» (м. Чернівці, 23–24 лютого 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми становлення і розвитку правової системи України» (м. Харків, 25–26 листопада 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Права людини: проблеми забезпечення, реалізації та захисту» (м. Запоріжжя, 24 лютого 2012 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інформаційні технології, економіка та право: стан та перспективи розвитку» (м. Чернівці, 28–31 березня 2012 р.), VII Міжнародній цивілістичній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Сучасна цивілістика» (м. Одеса, 30 березня 2012 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і аспірантів «Вдосконалення правового регулювання прав та основних свобод людини та громадянина» (м. Івано-Франківськ, 27–28 квітня 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертації викладені в 12 наукових публікаціях: 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях, та в 7 тезах доповідей на науково-практичних заходах.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, що містять 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатка. Повний обсяг дисертації складає 247 сторінок. Список використаних джерел містить 236 позицій та викладений на 22 сторінках. Обсяг додатка А, в якому викладено авторський проект закону про внесення змін до Закону України «Про туризм», складає 3 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження здійснено теоретичне узагальнення й нове виконання наукового завдання, що полягає в комплексній правовій характеристиці захисту прав споживача за договором про надання туристичних послуг. Головними науковими та практичними результатами роботи є наступне.
1. Доведено, що договори за участю фізичних осіб-споживачів виділяються законодавством в окремий тип договорів не стільки за юридичним чи економічним, скільки за суб’єктивним критерієм і зумовлені необхідністю захисту «слабкої» сторони.
2. Обґрунтовано, що ні ЦК України, ні Закон України «Про захист прав споживачів» не містить переліку споживчих договорів, тоді як перелік споживчих договорів доволі широкий. На основі цього доведено, що для вирішення питання про визначення того чи іншого договору як споживчого необхідно виявити наявність юридичних ознак, притаманних таким договорам: 1) специфічний суб’єктний склад; 2) об’єкт договірних зобов’язань призначений виключно для особистих, сімейних, домашніх та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності; 3) публічно-правовий характер; 4) оплатний характер; 5) особливий порядок укладення.
3. Вказується на юридичну некоректність закріпленого в Законі України «Про туризм» найменування договору на туристичне обслуговування. Зважаючи на те, що обслуговування включає в себе як надання послуг, так і виконання робіт, які не характерні для сфери туристичних послуг, запропоновано іменувати договір, що укладається між туристом і туроператором (турагентом), договором про надання туристичних послуг.
4. Зроблено висновки, що замовником туристичної послуги в інтересах третіх осіб (фізичних осіб – туристів) може виступати не лише фізична особа, а й юридична особа, яка, проте, туристом визнаватися не може.
5. З метою вдосконалення механізму захисту прав туриста запропоновано на законодавчому рівні закріпити такі істотні умови договору про надання туристичних послуг: 1) предмет договору (комплексна туристична послуга, із відповідними умовами щодо якості); 2) ціну договору – загальну вартість комплексної туристичної послуги, вказану у вітчизняній валюті, та вартість окремих послуг, що включаються в комплекс; 3) строк договору. При цьому строк договору про надання туристичних послуг слід визначати шляхом вказівки дат початку та закінчення туристичної подорожі, строк перебування в місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення надання туристичних послуг, тривалість надання комплексної туристичної послуги у днях та ночах, а також час початку перевезення до місця надання туристичних послуг і повернення, якщо перевезення входить в їх комплекс.
6. Запропоновано під комплексною туристичною послугою, яка складає предмет договору про надання туристичних послуг, розуміти сукупність туристичних послуг, що надаються за загальну ціну, необхідних для задоволення потреб туриста під час туристичної поїздки, що поєднує не менше двох послуг, одна з яких – перевезення або розміщення, а інші – послуги (харчування, лікування, екскурсійні, перекладу з іноземної мови тощо), зумовлені особливостями й метою туристичної поїздки.
7. Укладення договору про надання туристичних послуг як юридичний факт породжує виникнення досить широкого кола суб’єктивних прав і обов’язків сторін даного договору, закріплених у Цивільному кодексі, Законі України «Про туризм», Законі України «Про захист прав споживачів» тощо. Наголошується, що відсутність чіткого переліку прав туристів у Законі Україні «Про туризм» призводить до зловживань з боку туроператорів (турагентів). З урахуванням вищевикладеного та потреб договірної практики у сфері надання туристичних послуг запропоновано розширити законодавчо закріплений перелік прав туриста (ст. 25 Закону України «Про туризм») шляхом його доповнення правом на отримання необхідної і достовірної інформації про безпосередніх виконавців послуг, які входять у комплексну туристичну послугу, що надається на підставі договору про надання туристичних послуг, а також правом вимагати від туроператора (турагента) надання всіх послуг, що входять у комплексну туристичну послугу.
8. Доведено, що право туриста на захист є самостійним правом в системі прав туриста, що тісно пов’язане з іншими правами споживача турпослуг. Воно являє собою передбачену законодавством можливість управомоченої особи в разі порушення, невизнання чи оспорення права самостійно застосовувати дозволені або санкціоновані законом юридичні способи впливу на порушника, або звернутися до відповідного юрисдикційного органу чи неюрисдикційного органу з вимогою спонукати порушника до певної поведінки.
9. Зроблено висновок, що захист цивільних прав – система активних заходів, які застосовуються потерпілим, компетентними державними чи іншими органами у встановленому законом порядку та забезпечуються державним примусом, у разі порушення, невизнання чи оспорення права потерпілого, що спрямована на усунення цих порушень, покладення на порушника обов’язку по відновленню порушеного права та притягнення порушника до відповідальності.
10. Доведено, що під формою захисту споживача туристичних послуг можна розуміти активні дій туриста, право якого порушене, невизнане, оспорене, до туроператора (турагента) - порушника спрямовані на припинення порушення та відновлення права шляхом звернення за захистом до відповідних державних органів чи органів місцевого самоврядування (юрисдикційна форма) або недержавних органів чи самостійно (неюрисдикційна форма). При цьому розмежовуються поняття «форма захисту» й «порядок захисту» та робиться висновок, що порядок захисту залежить від форми захисту та від обраного виду органів захисту й проявляється в процедурі та умовах звернення до цих органів, процедурі застосування способів захисту, передбачених законодавством.
11. Обґрунтовано, що для захисту прав споживача туристичних послуг може бути обрана як юрисдикційна, так і неюрисдикціїна форми захисту. У межах юрисдикційної форми виділяють, зокрема, декілька видів захисту: 1) судовий захист; 2) спеціальний захист: а) адміністративний захист, що здійснюється іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, причому перелік цих органів для туристів розширений у зв’язку зі специфічним статусом споживача турпослуг; б) захист цивільних прав нотаріусом. Серед неюрисдикційних форм захисту прав, що можуть бути використані й задля захисту прав споживачів туристичних послуг, найбільш поширені такі: 1) самозахист туристом своїх цивільних прав; 2) звернення споживачів туристичних послуг до третейського суду. Доведено, що судовий захист і захист прав третейським судом надають більші в порівнянні з іншими видами захисту гарантії захисту прав споживачів туристичних послуг.
12. Зроблено висновок, що засіб захисту – це першочергова дія туриста щодо захисту прав, яка застосовується при встановленні порушення прав і з якої розпочинається здійснення захисту. При будь-якому виді порушення, споживач туристичних послуг має право обрати засобом судового захисту позов, а в адміністративному порядку – скаргу.
13. Доведено, що для захисту прав туриста можуть бути застосовані універсальні, загальні способи захисту, передбачені законодавцем у ст. 16 ЦК України, інституційні способи, що містяться в нормах окремих договірних правових інститутів ЦК, а також спеціальні, зафіксовані в окремих законодавчих актах – Законі України «Про захист прав споживачів» та Законі України «Про туризм».
14. Обґрунтовано, що відповідальність туроператора (турагента) за договором про надання туристичних послуг – врегульоване комплексним законодавством і засноване на порушенні умов договору правовідношення між туроператором і туристом, яке виражається у формі встановлення несприятливих для сторони, що порушила, майнових наслідків, що володіючи загальними ознаками цивільно-правової відповідальності, характеризується й такими спеціальними рисами: 1) туроператор несе відповідальність за дії чи бездіяльність третіх осіб, що залучаються ним для виконання договору про надання туристичних послуг; 2) туроператор (турагент) несе відповідальність незалежно від його вини; 3) цивільна відповідальність туроператорів і турагентів перед туристами має бути обов’язково забезпеченою гарантією банку або іншої кредитної установи; 4) обов’язковість фінансового забезпечення цивільної відповідальності туроператорів і турагентів перед туристами (гарантією банку або іншої кредитної установи); 5) наявна диференціація відповідальності туроператора і турагента; 6) підстави звільнення від відповідальності туроператора (турагента) зводяться до випадків, прямо вказаних у законі.
15. Доведено, що юридичною підставою цивільної відповідальності туроператора (турагента) за договором про надання туристичних послуг є порушення суб’єктивних цивільних прав туристів (передбачених як законодавством, так і договором), а фактичною підставою – сукупність умов цивільно-правової відповідальності, передбачених законодавством для конкретної ситуації: 1) протиправна поведінка, пов’язана з порушенням умов договору і закону при виконанні договору; 2) наявність матеріальної або нематеріальної шкоди, заподіяної туристові; 3) причинний зв’язок між протиправною поведінкою виконавця, включаючи дії третіх осіб, і наслідками, що настали для туриста у вигляді спричинення майнової шкоди. Така відповідальність настає незалежно від вини туроператора (турагента).
16. Обґрунтовано, що обсяг відповідальності туроператора і турагента в кожному випадку визначається залежно від моделі побудови договірних відносин між туроператором та турагентом і відображає міру участі у відносинах щодо надання туристичних послуг. При укладенні договору доручення чи агентського договору права, обов’язки та відповідальність за договором, укладеним турагентом з туристом, виникають у туроператора, навіть за умови, що туроператор був названий у договорі або вступив зі споживачем у безпосередні відносини щодо виконання зобов’язання. Якщо ж в основі відносин між туроператором і турагентом лежить договір комісії, то відповідальність за зобов’язаннями перед третіми особами покладається на турагента. Доведено, що застосування договору комісії для врегулювання відносин між турагентами і туроператорами практично виключено, що зумовлене особливостями правової природи такого договору та зроблено висновок, що найбільш вдалою моделлю для договірного врегулювання взаємовідносин туроператора та турагента є договір доручення чи агентський договір, обрання яких суб’єктами залежить від характеру й обсягу дій, що покладаються на турагента.
17. З метою захисту прав споживачів туристичних послуг обґрунтовано необхідність закріплення на законодавчому рівні солідарної відповідальність туроператора та турагента перед туристом за невиконання або неналежне виконання турагентом договірних зобов’язань.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22. – Ст. 144.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
4. Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік від 31 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 21 – Ст. 599.
5. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
6. Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – № 57. – Ст. 731.
7. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40–41, 42. – Ст. 492.
8. Об основах туристской деятельности в Российской Федерации : Федеральный Закон от 24 ноября 1996 года № 132-ФЗ // Иностранец. – 1996. – № 47. – С. 5–13.
9. Про Антимонопольний комітет України : Закон України від 26 листопада 1993 року № 3659-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 50. – Ст. 472.
10. Про виконавче провадження : Закон України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
11. Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції : Законом України від 19 травня 2011 року № 3390-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 47. – Ст. 531.
12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності : Закон України від 19 жовтня 2010 року № 2608 // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 11. – Ст. 69.
13. Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо надання туристичних послуг : Закон України від 9 лютого 2012 року № 4385-VI [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4385-17.
14. Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам : Законом України від 3 лютого 2011 року № 2983-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 33. – Ст. 334.
15. Про захист прав споживачів : Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). – 1991. – № 30. – Ст. 379.
16. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 1 червня 2000 року № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000 . – № 36. – Ст. 299.
17. Про місцеве самоврядування : Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР// Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
18. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 9 квітня 1999 року № 586-ХVI // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 20–21. – Ст. 194.
19. Про об’єднання громадян : Закон України від 16 червня 1992 року № 2460-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
20. Про підтвердження відповідності : Закон України від 17 травня 2001 року № 2406-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 32. – Ст. 169.
21. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України : Закон України від 21 січня 1994 р. № 3857-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 18. – Ст. 101.
22. Про прокуратуру : Закон України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
23. Про стандартизацію : Закон України від 17 травня 2001 року № 2408-III // Відомості Верховної Ради України України. – 2001. – № 31. – Ст. 145.
24. Про третейські суди : Закон України від 1 травня 2004 року № 1701-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35. – Ст. 412.
25. Про туризм : Закон України від 15 вересня 1995 року № 325/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 31. – Ст. 241.
26. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини : Закон України від 23 грудня 1997 року № 776/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 20. – Ст. 99.
27. Ліцензійні умови провадження туроператорської та турагентської діяльності, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства культури і туризму України від 11 вересня 2007 року № 111/55 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1123-07.
28. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/ed20120307#n17.
29. Правила обов’язкової сертифікації готельних послуг, затверджені наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27 січня 1999 року № 37 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.uazakon.com/document/spart62/inx62922.htm.
30. Правила обов’язкової сертифікації послуг харчування : Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації в Україні від 27 січня 1999 року № 37 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 16. – Ст. 670.
31. Правила побутового обслуговування населення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 року № 313 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/313-94-%D0%BF.
32. Про Державне агентство України з туризму та курортів : Положення затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 44 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/444/2011.
33. Про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів : Указ Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/465/2011.
34. Про затвердження порядку оформлення ваучера на надання туристичних послуг : Наказ Державної туристичної організації України від 6 червня 2005 року № 50 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0765-05.
35. Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України : Постанова КМУ від 15 лютого 2012 року № 150 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/150-2012-%D0%BF/ed20120307.
36. Про затвердження Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію : Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 567 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/567-2011-%D0%BF/ed20110910.
37. Про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі : Положення, затверджене наказом Міністерства економіки в торгівлі України від 9 листопада 2011 року № 206 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1337-11.
38. Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів : Указ Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006 // Орієнтир. – 2006. – № 17. – С. 1–8.
39. Про стандартизацію і сертифікацію : Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 27. – Ст. 289.
40. Про створення мережі закладів з організації надання медичної допомоги «Асістанс – Україна» : Постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 1998 року № 1926 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1926-98-%D0%BF.
41. Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 р. № 5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-96.
42. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) : Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95.
43. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v009p710-97.
44. Антимонов Б. С. Основания договорной ответственности социалистических организаций / Б. С. Анимонов. – М. : Госюриздат, 1962. – 174 с.
45. Арапов Н. Т. Проблемы теории и практики правосудия по гражданским делам / Н. Т. Арапов. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. – 128 с.
46. Арефьев Г. П. Понятие защиты субъективного права / Г. П. Арефьев // Процессуальные средства реализации конституционного права на судебную и арбитражную защиту : [межвузовский тематический сборник] / [редкол.: Андреев В. К., Гукасян Р. Е. (отв. ред.), Добровольский А. А., Самойлова М. В., Юдельсон К. С.]. – Калинин : Изд-во Калин. ун-та, 1982. – 187 c.
47. Аскназий С. И. Очерки хозяйственного права в СССР / С. И. Аскназий. – Л., 1926. – 438 с.
48. Баринов Н. А. Услуги (социально-правовой аспект) / Н. А. Баринов. – Саратов : Надежда, 2003. – 224 с.
49. Басин Ю. Г. Защита субъективных гражданских прав / Ю. Г. Басин, А. Г. Диденко // Юридические науки : сборник КазГУ. – Алма-Ата : КазГУ, 1971. – Вып. 1. – С. 3–14.
50. Безух О. В. Проблема визначення особи споживача в господарських відносинах / О. В. Безух // Актуальні проблеми господарського права : [зб. наук. праць]. – К. : НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2005. – С. 29–34.
51. Биржаков М. Б. Введение в туризм / М. Б. Биржаков. – СПб. : Герда, 2000. – 192 с.
52. Бобкова А. Г. Рекреационное право : [учебное пособие] / А. Г. Бобкова. – Донецк : ДонНУ, 2000. – 249 с.
53. Боднар Т. В. Теоретичні проблеми виконання договірних зобов’язань (цивільно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Т. В. Боднар. – К., 2005. – 34 с.
54. Большой экономический словарь / [под ред. А. Н. Азриэляна]. – М. : Фонд «Правовая культура», 1994. – 528 с.
55. Борисов К. Г. Международный туризм и право / К. Г. Борисов – М. : НИМП, 1999. – 352 с.
56. Брагинский М. И. Договорное право. Книга первая: Общие положення / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский – М. : Статут, 2003. – 848 с.
57. Брагинский М. И. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский – М. : Статут, 2001. – 800 с.
58. Братусь С. Н. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях / С. Н. Братусь. – М. : Наука, 1968. – 453 с.
59. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность: (Очерк теории) / С. Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1976. – 215 с.
60. Будякова Т. Индивидуальные способносты потерпевшего как критерий степени нравственных и физических страдний / Т. Будякова // Рос. юстиція. – 2003. – № 2. – С. 15–16.
61. Бургуані Т. Право та політика ЄС у сфері захисту прав споживачів. Програма Tacis ЄС : [навч. посібник] / Т. Бургуані, Г. А. Рогачова, О. Ю. Серьогін. – К. : Видавництво ІМВ КНУ ім. Т. Шевченка. – С. 133–136. – (Серія «Право ЄС»).
62. Васильєва В. А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг : [монографія] / В. А. Васильєва. – Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, 2006. – 345 с.
63. Вершинин А. П. Способы защиты гражданских прав в суде : автореф. дисс. на соиск. уч. степени докт. юрид. наук : 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / А. П. Вершинин. – СПб., 1998. – 56 с.
64. Германское право. Часть первая. Гражданское уложение / [пер. с нем. ; науч. ред. В. В. Залесский ; пер. П. Г. Елисеев, А. А. Лшунов, П. Б. Шеленкова]. – М. : Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 552 с. – (Серия : «Современное зарубежное и международное частное право»).
65. Гордон М. В. Система договоров в советском гражданском праве / М. В. Гордон // Ученые записки Харьковского юридического института. – 1954. – Вып. 5. – С. 65–87.
66. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 258 c.
67. Гражданское право : [учебник : в 2 т.] / [под ред. A. Г. Калпина, А. И. Масляева]. – М. : Юристъ, 1997. – Часть первая. – 472 с.
68. Гражданское право : [ученик : в 2 т.] / [отв. ред. проф. Е. А. Суханов]. – М. : Издательство БЕК, 1998. – Т. 1. – 816 с.
69. Гражданское право : [ученик : в 2 ч.] / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого].– М. : ПРОСПЕКТ, 1998. – Ч. І. – 632 с.
70. Гражданское право : [ученик : в 2 ч.] / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М. : ПРОСПЕКТ, 1998. – Ч. ІІ. – 784 с.
71. Гражданское право Украины : [учебник для вузов системы МВД Украины] : в 2 ч. / [под ред. проф. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко]. – Х. : Ун-т внутр. дел; Основа, 1996. – Часть I. – 440 с.
72. Грибанов В. П. Осуществение и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М. : Статут , 2001. – 411 с.
73. Грибанов В. П. Ответственность за нарушение гражданских прав и обязанностей / В. П. Грибанов. – М. : Знание, 1973. – 269 с.
74. Грибанов В. П. Ответственность сторон за недопоставку по договору поставки / В. П. Грибанов // Вопросы советского гражданского права в практике суда и арбитража. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1960. – 116 с.
75. Гришин Д. А. Неустойка: современная теория / Д. А. Гришин // Актуальные проблемы гражданского права / [под ред. М.И. Брагинского; Исследовательский центр частного права. Российская школа частного права]. – М. : Статут, 2000. – Вып.2. – 222 с.
76. Гудима М. М. Застосування типових / стандартних форм договорів про надання туристичних послуг в туристичній діяльності: аргументи pro і contra / М. М. Гудима // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : [зб. наук. статей]. – Івано-Франківськ, 2010. – Вип. ХХІІ. – С. 89–94.
77. Гудима М. М. Захист прав споживачів туристичних послуг: підхід до правового регулювання / М. М. Гудима // Права людини: проблеми забезпечення, реалізації та захисту : матеріали міжнародної науково-практичної конференції : в 4 ч., 24 лютого. – Запоріжжя : Запорізька міська громадська організація «Істина», 2012. – Ч. 3. – С. 24–26.
78. Гудима М. М. Право туриста на інформацію: недоліки законодавчого регламентування / М. М. Гудима // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : [зб. наук. статей]. – Івано-Франківськ, 2012. – Вип. ХХVІІІ. – С. 100–107.
79. Гудима М. М. Проблеми законодавчого визначення поняття «турист» / М. М. Гудима // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : [зб. наук. статей]. – Івано-Франківськ, 2010. – Вип. ХХІІІ. – С. 118–126.
80. Гудима М. М. Безвинна відповідальність надавача туристичних послуг: de jure та de facto / М. М. Гудима // Сучасна цивілістика : VII Міжнародна цивілістична наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених : тези доповідей, 30 березня / відпов. ред. д.ю.н., проф. Дрьомін В. М. – Одеса : Фенікс, 2012. – С. 63–65.
81. Гудима М. М. Визначення предмета договору про надання туристичних послуг / М. М. Гудима // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : [зб. наук. статей.] – Івано-Франківськ, 2010. – Вип. ХХІІ. – С. 94–100.
82. Гудима М. М. До питання про розмежування відповідальності туроператора та турагента / М. М. Гудима // Підприємництво, господарство і право. – 2012. – № 6. – С. 49–52.
83. Гудима М. М. Договірне врегулювання відносин туроператора та турагента / М. М. Гудима // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : [зб. наук. статей]. – Івано-Франківськ, 2010. – Вип. ХХІV. – С. 76–80.
84. Гудима М. М. Обмеження свободи договору в аспекті договору про надання туристичних послуг / М. М. Гудима // Інформаційні технології, економіка та право: стан та перспективи розвитку (ІТЕП-2012) : матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та студентів : у 2 ч., 28–31 березня. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2012. – Вип. 9. – Ч. 2. – С. 155–156.
85. Гудима М. М. Строк договору про надання туристичних послуг / М. М. Гудима // Актуальні проблеми інформаційних технологій, економіки та права : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 23–24 березня. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2011. – Вип. 8. – С. 280–281.
86. Договірне право України. Загальна частина : [навч. посіб.] / [за ред. О. В. Дзери]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.
87. Додаткове рішення Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 28 жовтня 2011 року в справі № 1806/2-1126/11 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19430560.
88. Дроздов И. А. Обслуживание вещей в системе гражданско-правовых отношений обслуживания / И. А. Дроздов // Правоведение. – 2002. – № 5. – С. 178–189.
89. Ермолина Л. Организация договорных отношений туроператора и турагенства / Л. Ермолина // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 6. – С. 28–30.
90. Ермолина Л. Правовые аспекты законодательного регулирования договорных правоотношений по предоставлению туристических услуг потребителям / Л. Ермолина // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 7. – С. 35–38.
91. Забоев К. И. Правовые и философские аспекты гражданско-правового договора / К. И. Забоев. – СПб. : Юридический центр, 2003. – 324 с.
92. Завидов Б. Д. Особенности возмездных договоров : [практическое пособие] / Б. Д. Завидов, О. Б. Гусев. – М. : Юридический дом Юстицинформ, 2000. – 96 с.
93. Заочне рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 27 cічня 2010 року в справі № 2-1143/09 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/9392444.
94. Заочне рішення Слов’янського міськрайонного суду Донецької області від 17 серпня 2012 року в справі № 2/0544/1173/2012 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу : http://reyestr.court.gov.ua/Review/25729300.
95. Защита гражданских прав третейскими судами : [научно-практический сборник] / [под ред. В. П. Палиюка]. – Николаев : Вечерний Николаев, 2003. – 504 с.
96. Защита прав потребителей (практическое пособие о применении действующего законодательства Украины) : в 2 т. / [под общ. ред. В. П. Палиюка]. – Николаев : МП «Возможности Киммерии», 1996. – Т. 1 – 272 с.
97. Защита прав потребителей (практическое пособие о применении действующего законодательства Украины) : в 2 т. / [под общ. ред. В. П. Палиюка]. – Николаев : МП «Возможности Киммерии», 1996. – Т. 2. – 356 с.
98. Зобов’язальне право: теорія і практика : [навч. посіб.] / [за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та ін.]. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
99. Зорин И. В. Энциклопедия туризма : [справочник] / И. В. 3орин, В. А. Квартальнов – М. : Финансы и статистика, 2003. – 368 с.
100. Иванкина Т. В. Вопросы защиты трудовых прав в свете новой кодификации трудового законодательства / Т. В. Иванкина // Материалы всеросс. науч.-практ. конф. в области трудового права и права социального обеспечения. – М., 2003. – С. 91–92.
101. Иванов А. П. Правовое регулирование международных туристских отношений / А. П. Иванов. – М., 1974. – 142 с.
102. Иоффе О. С. Обязательственное право : [учеб.] / О. С. Иоффе. – М. : Юрид. лит., 1975. – 880 с.
103. Иоффе О. С. Основы римского гражданского права : [учеб.] / О. С. Иоффе, В. А. Мусин. – Л : Изд-во Ленингр. ун-та, 1975. – 156 с.
104. Иоффе О. С. Основы советского гражданского законодательства / О. С. Иоффе, Ю. К. Толстой. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та,, 1962. – 216 с.
105. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1955. – 311 с.
106. Иоффе О. С. Советское гражданское право : [курс лекцій] : Общая часть / [отв. ред. А. К. Юрченко]. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1958. – 514 с.
107. Іваненко Л. М. Відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів / Л. М. Іваненко // Захист прав споживачів: соціально-правовий аспект. – К. : КНТЕУ, 2002. – 311 с.
108. Іваненко Л. М. Цивільно-правові засоби захисту прав споживачів (покупців) : [монографія] / Л. М. Іваненко. – К. : Юмана, 1998. – 224 с.
109. Кабалкин А. Ю. Сфера обслуживания: гражданско-правовое регулирование / А. Ю. Кабалкин. – М. : Наука, 1972. – 199 с.
110. Канзафарова І. С. Цивільно-правова відповідальність як охоронні відносини / І. С. Казанфарова // Правова держава.– К., 2004. – Вип. 15. – С. 239–243.
111. Козуб Т. Р. Взаимодействие органов государственной власти и нотариата в Российской Федерации : дисс. на соискание учен. степ. канд. юрид. наук : 12.00.02 / Козуб Татьяна Рихардовна. – М., 1996. – 148 с.
112. Корецкий А. Д. Договорное право / А. Д. Корецкий. – М. : ИКЦ «МарТ», 2004. – 528 с.
113. Корнилова Д. В. Правовая реализация туристического продукта / Д. В. Корнилова // Правовое регулирование отношений в сфере культуры / [под общ. ред. А. В. Стремоухова]. – СПб. : Изд-во СПб УП, 2008. – 228 с.
114. Коросташивець Ю. Істотні умови договору на туристичне обслуговування за законодавством України / Ю. Коросташивець // Підприємство, господарство і право. – 2010. – № 8. – С. 96–99.
115. Косінов С. Співвідношення заходів захисту і мір відповідальності у цивільному праві України / С. Косінов // Право України. – 1998. – № 12. – С. 95–96.
116. Красавчиков О. А. Вопросы систематизации особенной части ГК РСФСР / О. А. Красавчиков // Вопросы кодификации советского законодательства. – Свердловск : Свердловский юридический інститут, 1957. – С. 121–132.
117. Красавчиков О. А. Система отдельных видов обязательств / О. А. Красавчиков // Советская юстиция. – 1960. – № 5. – С. 42–43.
118. Красавчиков О. А. Сфера обслуживания: гражданско-правовой аспект / О. А. Красавчиков // Гражданское право и сфера обслуживания : [межвуз. сб. науч. труд.] – Свердловск, 1984. – С. 16–21.
119. Кротов М. В. Обязательство по оказанию услуг в советском гражданском праве : [учебное пособие] / М. В. Кротов. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. – 107 с.
120. Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология / В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1982. – 287 с.
121. Кузьмич О. Я. Договір на користь третьої особи в цивільному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юридичних наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. Я. Кузьмич. – К., 2010. – 20 с.
122. Кулагин М. И. Предпринимательство и право: опыт Запада (Избранные труды) / М. И. Кулагин – М. : Статут, 1997. – 330 с. – (Серии «Классика российской цивилистики»).
123. Лексин И. В. Договорное регулирование федеративных отношений в России. Конституционно-правовые аспекты / И. В. Лексин. – М. : УРСС, 1998. – 278 с.
124. Лесик М. Договор комиссии в туристической деятельности: проблемные вопросы и новации законодательства / М. Лесик // Новости турбизнеса. – 2004. – № 16 (18). – С. 4–5.
125. Лукашева Е. А. Эффективность юридических механизмов защиты прав человека: политические, экономические, социально-психологические аспекты / Е. А. Лукашева // Конституция РФ и совершенствование механизмов защиты прав человека. – М. : ИГПАН, 1994. – 223 с.
126. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності / В. В. Луць. – К. : Юрінком-Інтер, 2001. – 556 с.
127. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О. О. Любіцева. – К. : Альтерпрес, 2005. – 436 с.
128. Мазаракі А. А. Коментар до Закону України «Про захист прав споживачів» : [навчально-методичне видання] / А. А. Мазаракі, Л. В. Ніколаєва, Н. В. Куделя. – К. : КНТЕУ, 2005. – 127 с.
129. Мак-Мак В. П. Несудебные формы защиты гражданских прав : [лекции] / В. П. Мак-Мак. – М. : Академия управления МВД России, 2005. – 46 с.
130. Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях / Н. С. Малеин. – М. : Наука, 1968. – 208 с.
131. Малеина М. Н. Личные неимущественные права граждан (понятие, осуществление, защита) : автореф. дис. на стиск. учен. степ. докт. юрид. наук : 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / М. Н. Малеина. – М., 1997. – 40 c.
132. Матвеев Г. К. Вина в советском гражданском праве / Г. К. Матвеев. – К. : Изд-во Киев гос. ун-та, 1955. – 307 с.
133. Матвеев Г. К. О понятии непреодолимой силы в советском гражданском праве / Г. К. Матвеев // Советское государство и право. – 1963. – № 8.– С. 95–105.
134. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности / Г. К. Матвеев. – М. : Юрид. лит., 1970. – 312 с.
135. Матузов Н. И. Субъективные права граждан СССР / Н. И. Матузов. – Саратов : Приволж. кн. изд-во, 1966. – 190 c.
136. Международный туризм : правовые акты / [под. ред. Н. И. Волошина]. – М. : Финансы и статистика, 2002. – 400 с.
137. Мирошник А. В. Возмездное оказание услуг в гражданском праве России : дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук : 12.00.03 / Мирошник Александр Витальевич. – Саратов, 2003 – 172 c.
138. Міжнародний туризм і сфера послуг : [підруч.] / [за ред. М. П. Мальська, Н. B. Антонюка, Н. М. Ганича]. – К. : Знання, 2008. – 661 с.
139. Науково-практичний коментар до Закону України «Про туризм» / [А. Т. Матвієнко, І. В. Приянчук, М. А. Лесик, В. В. Андрейцев]. – К. : Науково-дослідний інститут туризму та курортів, 2006. – 212 с.
140. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : в 2 т. / [за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця]. – К. : Юрінком Інтер, 2011. – Т. 2. – 1056 с.
141. Недбайло П. Е. Система юридических гарантий применения правовых норм / П. Е. Недбайло // Правоведение. – 1971. – № 3. – C. 44–53.
142. Новицкий И. Б. Общее учение об обязательстве / И. Б. Новицкий, Л. А. Лунц. – М. : Госюриздат., 1950. – 416 с.
143. Новицкой И. Б. Римское частное право : [учебник] / И. Б. Новицкой, И. С. Перетерской. – М. : Юристъ, 2002. – 460 с.
144. Нориганова О. А. Методология оценки туристской услуги как рыночной категории / О. А. Нориганова // Культура народов Причерноморья. – 2002. – № 36. – С. 37–42.
145. Носырева Е. Альтернативные средства урегулирования споров в США / Е. Носырева // Хозяйство и право. –1998. – № 1. – С. 90–94.
146. Организационно-правовые основы туристского и гостиничного бизнеса : Нормативно-правовые документы / [под ред. В. Н. Акишина, И. В. Гончаровой, А. И. Клебанова, Н. Д. Малахаткиной]. – М. : Финстатинформ, 1998. – 680 с.
147. Осетинська Г. А. Цивільно-правовий захист прав споживачів за законодавством України : дис. на здобут. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.03 / Осетинська Ганна Анатоліївна. – К., 2006. – 220 c.
148. Основы римского частного права : [учебное пособие] / [под ред. С. А. Слипченко, О. И. Смотрова]. – Х. : Эспада, 2004. – 192 с.
149. Основы теории государства и права / [под ред. С. С. Алексеева]. – М. : Юрид. лит., 1969. – 384 с.
150. Павлодский Е. А. Случай и непреодолимая сила в советском гражданском праве : автореф. дисс. на стиск. учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право;