ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

НЕЧИПОРЕНКО Василь Віталійович

УДК 347.764

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ
В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право та цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
ЄРЬОМЕНКО Галина Вікторівна,
кандидат юридичних наук

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП .......................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1. Перестрахування як цивільно-правове явище
1.1 Особливості виникнення і формування фінансової послуги перестрахування ...........................................................................................
13
1.2 Характерні риси розвитку перестрахування як правового явища в Україні ...........................................................................................................
29
1.3 Правове регулювання перестрахування за законодавством іноземних держав .........................................................................................
46
Висновки до розділу 1 .................................................................................. 62

РОЗДІЛ 2. Договір перестрахування
2.1 Договір перестрахування: співвідношення нормативно-правових та наукових дефініцій .......................................................................................
65
2.2 Форма, умови, сторони договору перестрахування ............................ 80
2.3 Класифікація договорів перестрахування ............................................ 99
2.4 Особливості укладення, виконання і припинення договору перестрахування ...........................................................................................
113
Висновки до розділу 2 ................................................................................. 135

РОЗДІЛ 3. Актуальні цивільно-правові питання перестрахування в Україні
3.1 Характерні риси перестрахування окремих категорій ризиків .......... 139
3.2 Вдосконалення законодавства України в сфері перестрахування ..... 153
Висновки до розділу 3 ................................................................................. 168

ВИСНОВКИ ................................................................................................ 171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................ 177

ДОДАТКИ .................................................................................................... 196

ВСТУП

Актуальність теми. Перестрахування наразі перебуває в Україні на стадії розвитку як в правовому, так і в економічному змісті. Це обумовлюється історичними особливостями формування цього виду фінансових послуг в нашій державі, характерними рисами правового регулювання укладення перестрахових правочинів, економічними факторами ринку страхових послуг.
Нині правовий порядок укладення договорів перестрахування регулюється обмеженим колом джерел: Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», низкою підзаконних нормативно-правових актів. Окрім цього, відповідно до світової практики, до перестрахування в нашій державі застосовуються основні принципи, правила, методи, що не знайшли свого відображення в чинному законодавстві і є результатом багатовікового світового досвіду укладення такого роду правочинів. Іншими словами, в правовому регулюванні перестрахування в нашій державі превалює неписане, звичаєве право. Підтвердженням цього є відсутність в нашій державі єдиного і універсального нормативно-правового акта, що детально регулював би укладення українськими страховиками договорів перестрахування із визначеною в ньому багатоманітною системою видів, способів перестрахування. Такі обставини не є характерними для нашої держави, зважаючи на належність України до континентальної правової сім’ї.
Враховуючи надмалий досвід та практику перестрахової діяльності в Україні, питання вдосконалення її нормативного регулювання є актуальною проблемою.
Вказані вище обставини свідчать про те, що наукові напрацювання в цій сфері є необхідними. Особливо актуальним є дослідження перестрахування як виду цивільних правочинів, оскільки очевидними є обставини недостатності регулювання порядку і особливостей укладення такого виду договорів. Про це свідчить, зокрема, наявність в ЦК України лише визначення договору перестрахування у ст. 987, незважаючи на значний комплекс видів і способів укладення таких правочинів, напрацьованих багатовіковою практикою.
Актуальність теми дослідження підтверджується тим, що в даний час розробляється нова редакція Закону України «Про страхування». Однією з її цілей є суттєве вдосконалення існуючого правового регулювання фінансової послуги перестрахування, що вимагає активної наукової участі в цьому. Результати даного дослідження спрямовані на їх використання під час даної нормотворчої роботи.
Правові дослідження перестрахування вітчизняними вченими до моменту здобуття незалежності Україною були непріоритетними. Лише наприкінці минулого століття в нашій державі розпочалося активне дослідження перестрахування, що, здебільшого, базувалися на наукових доробках іноземних та вітчизняних вчених періоду початку-середини XX ст.: Д. Бланда, К. О. Граве, В. Р. Ідельсона, О. С. Йоффе, К. Пфайффера, В. К. Райхера, В. І. Серебровського, Г. Ф. Шершеневича та інших.
Найбільш вагомий внесок у дослідження перестрахування як правового явища в Україні зробили такі вчені як В. Д. Базилевич, М. В. Венецька, Н. М. Внукова, В. С. Гопанчук, О. В. Дзера, О. М. Залєтов, М. С. Клапків, О. В. Кохановська, І. М. Кучеренко, М. В. Мних, Л. В. Нечипорук, С. С. Осадець, К. Г. Семенова, Р. О. Стефанчук, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишка та інші. Окрім цього, значні наукові напрацювання у цій сфері, що є корисними і застосовуються також і в нашій державі, були здійснені багатьма російськими науковцями, зокрема М. І. Брагінським, Г. В. Грішиним, С. В. Дедіковим, Ю. М. Журавльовим, М. Г. Каминкіною, І. Ю. Постніковою, К. Є. Турбіною, В. В. Шаховим, Ю. С. Шемшученко, В. П. Янишен та іншими.
Під час дисертаційного дослідження також використовувалися наукові здобутки наступних дослідників перестрахування: М. Г. Адамчука, В. О. Безуглої, К. Г. Воблого, Ю. Волана, В. М. Загребного, О. Д. Заруби, С. К. Казанцева, А. В. Кашина, Р. Кільн, Л. Л. Кінащук, Н. С. Ковалевської, І. А. Краснової, С. В. Кулікова, Н. І. Машиної, Т. Мака, Т. А. Ротової, С. В. Тарадонова, Р. І. Тринько, Ю. Б. Фогельсона, В. М. Фурман, З. Херберта, С. Ходжес, Г. В. Чернової, Д. А. Шевчука, О. К. Шихова, Р. Т. Юлдашева та інших.
Зазначені вище обставини обумовили обрання темою даного дисертаційного дослідження саме цивільно-правового регулювання перестрахування в Україні, зважаючи на доцільність і корисність наукової розробки вказаної сфери.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відділі проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України відповідно до теми наукового дослідження «Актуальні проблеми охорони і захисту цивільних прав та інтересів в цивільному праві України» на 2009–2010 роки (номер державної реєстрації РК 0108U009965).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є встановлення особливостей перестрахування як виду цивільних правочинів в Україні для його розвитку шляхом вдосконалення правового регулювання в цій сфері.
Відповідно до поставленої мети задачами даного дисертаційного дослідження були:
- співставити і порівняти особливості та способи укладення договорів перестрахування в різні періоди розвитку цієї фінансової послуги, а також визначити їх сучасні цивільно-правові ознаки;
- з’ясувати передумови, що вплинули і впливають на зародження та існування перестрахування як виду договорів в Україні, а також окреслити характерні риси відповідного правового регулювання;
- співставити спільні риси і відмінності правового регулювання правовідносин перестрахування в окремих країнах та в Україні і встановити шляхи подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері;
- визначити співвідношення наукових та нормативних визначень базових правових ознак і складових перестрахування, у тому числі сформулювати найбільш придатне для українських умов визначення поняття «договір перестрахування» для його застосування в науковому середовищі та цивільних правових джерелах, перш за все у ЦК України;
- окреслити суттєві правові ознаки договору перестрахування, що de facto характеризують укладення цього виду договорів в нашій державі;
- визначити характерні риси договорів перестрахування страхових ризиків за договорами страхування різноманітних видів (відповідно предметної класифікації);
- окреслити цивільно-правові явища і процеси, пов’язані із перестрахуванням в Україні, що найбільш потребують вдосконалення свого правового регулювання і внести відповідні пропозиції;
- вдосконалити зміст ст. 987 ЦК України.
Об’єктом дослідження є цивільні договірні правовідносини, що виникають під час укладення і виконання договорів перестрахування.
Предметом дослідження є законодавство України про перестрахування, правові звичаї, усталена практика, судові рішення в цій сфері, наукові праці і практичні джерела, іноземні нормативно-правові акти і дослідження, присвячені перестраховим правочинам.
Методи дослідження. Під час здійснення дослідження використано комплекс методів наукового пізнання. Застосований історичний метод пізнання дозволив дослідити передумови виникнення фінансової послуги перестрахування у світі, а також особливостей її формування в нашій державі (підрозділи 1.1 та 1.2). Метод порівняння був використаний під час з’ясування особливостей правового регулювання і укладення договорів перестрахування в Україні та за кордоном у підрозділі 1.3. Метод моделювання було впроваджено під час визначення найбільш придатних варіантів правового регулювання перестрахування в нашій державі (другий розділ). Аналіз наявного правового регулювання фінансової послуги перестрахування в Україні, якому присвячені, перш за все, підрозділи 1.2 та 2.2–3.2. Синтез при узагальненні пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання перестрахування в Україні в конкретний перелік необхідних дій або окреме джерело: нову редакцію ст. 987 ЦК України (підрозділ 3.2). Індукція через загальні висновки щодо функціонування перестрахування в Україні на підставі окремих даних з нормативно-правового регулювання та практики правозастосування у підрозділах 2.4 та 3.2. Метод дедукції був застосований шляхом здійснення висновків щодо особливостей укладення окремих видів договорів перестрахування через призму загального правового регулювання цієї сфери (підрозділ 2.3).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що робота є одним із перших досліджень цивільно-правового регулювання перестрахування в Україні. До положень, які становлять наукову новизну, належать, зокрема, такі:
вперше:
1) встановлено історичні цивільно-правові передумови виникнення перестрахування як нового виду цивільного правочину: збільшення інтенсивності та обсягів морських вантажоперевезень, їх великий ризиковий характер та неможливість запобігання страховиками великих збитків внаслідок сплати страхового відшкодування іншими, ніж фінансовими методами;
2) встановлено характерні риси перестрахових цивільних правовідносин в окремих державах світу (за критеріями належності до певної правової сім’ї та рівня історичного розвитку перестрахування). Зокрема, визначено, що існує взаємозалежність між правовою сім’єю, до якої входить конкретна держава, та способом відповідного правового регулювання перестрахування. Ця взаємозалежність найбільше проявляється в джерелах права, за допомогою яких відбувається таке регулювання. При цьому, загальною особливістю фінансової послуги перестрахування є те, що її правове регулювання не обмежується нормативними джерелами та судовими прецедентами. Історичним розвитком цього виду угод обумовлено широке застосування правових звичаїв та усталеної практики під час здійснення перестрахування;
3) обґрунтовано відповідність перестрахового правочину категорії «вид страхування» (на відміну від існуючих наукових точок зору про те, що перестрахування є формою страхування або є окремим видом правовідносин, не залежним від страхування). Обґрунтування наукової позиції про те, що перестрахування відповідає правовій категорії «вид страхування» здійснено на підставі аналізу законодавства України про страхування, а також логічних і етимологічних висновків дослідження цього питання;
4) визначено характерні цивільно-правові особливості перестрахування окремих категорій страхових ризиків (відповідно до предметної класифікації і суб’єктного складу договорів страхування). Зокрема, основними факторами, що є значимими для правового регулювання перестрахування, які є найбільш властивими для окремих категорій перестрахових ризиків є: особливі умови договорів – застереження (що якнайкраще відображають специфіку перестрахування окремих об’єктів), характерні методи перестрахування, взаємозв’язок договорів перестрахування з іншими видами цивільних правочинів, можливі форми взаємодії кількох перестраховиків під час перестрахування одного страхового ризику, особливий правовий статус сторін договору перестрахування або третіх осіб, що сприяють його укладенню;
5) здійснено і обґрунтовано цивільно-правове формулювання економічної класифікації договорів перестрахування з метою відображення його в необхідному обсязі у законодавстві України. Досліджено основні види договорів перестрахування (відповідно способів їх укладення і виконання), що напрацьовані усталеною практикою. На підставі даного дослідження визначено критерії класифікації, значимі для цивільно-правового регулювання перестрахування в Україні і сформульовано перелік видів договорів, які необхідно вказати у новій редакції ст. 987 ЦК України;
6) визначено правовий статус посередників (перестрахових брокерів) під час укладення і виконання договору перестрахування як суб’єктів правовідносин перестрахування;
7) запропонована і обґрунтована нова правова термінологія для означення укладення договору перестрахування замість наявних економічних визначень. Зокрема, доведена некоректність застосування в правових джерелах запозичених з економічних і фінансових джерел формулювань «забезпечення перестрахового захисту» і «перестрахове покриття». Натомість, запропоноване і обґрунтоване використання замість вказаних формулювань цивільно-правової термінології: «надання фінансової послуги перестрахування», «перестрахове зобов’язання»;
8) надано цивільно-правову характеристику найбільш розповсюдженим способам неправомірної підприємницької діяльності із ознаками фінансової послуги перестрахування («псевдоперестрахування»). Запропоновано цивілістичні шляхи їх подолання;
дістали подальшого розвитку:
9) дослідження особливостей формування перестрахування як виду цивільних договорів на територіях, що входять до сучасних географічних меж України;
10) дослідження перестрахових застережень як особливої форми договірного регулювання правовідносин перестрахування. Зокрема, визначено, що окремі застереження у договорах перестрахування є узагальненими міжнародною практикою особливими ситуаціями під час здійснення перестрахування, що вимагають свого попереднього узгодження. При цьому застереження не можуть виступати істотними умовами договору, оскільки застосування застережень завжди залежить від волі його сторін;
удосконалено:
11) визначення поняття «договір перестрахування» з метою найбільшої відповідності актуальному стану регулювання цієї фінансової послуги в нашій державі (на підставі досліджених правових особливостей перестрахування і його нормативного регулювання в України). Зокрема, запропоновано уніфіковане визначення поняття «перестрахування» з урахуванням існуючої проблеми суттєво різного його формулювання у ЦК України і ЗУ «Про страхування»;
12) класифікацію договорів перестрахування за п’ятьма основними економіко-правовими критеріями: видом договірного зобов’язання конкретної сторони договору перестрахування («активне» і «пасивне» перестрахування), державою реєстрації перестраховика за кожним конкретним договором перестрахування («внутрішнє» і «зовнішнє» перестрахування), кількістю укладених договорів перестрахування щодо конкретного страхового ризику («ретроцесія»), встановленої конкретним договором систематичності перестрахування («факультативний» і «облігаторний» договір перестрахування), наявності встановленого договором коефіцієнту або ліміту страхових відшкодувань, що підлягають перестрахуванню («пропорційне» і «непропорційне» перестрахування).
Практичне значення одержаних результатів. Значення дисертації полягає в її направленості на усунення прогалин і недоліків у цивільно-правовому регулюванні перестрахування в Україні. Висновки дисертаційного дослідження та відповідні пропозиції були використані під час розробки нової редакції Закону України «Про страхування» (довідка про впровадження результатів дисертаційного дослідження № 1085-23/05-12 від 23 травня 2012 року).
Одержані результати можуть використовуватися в подальшій науково-дослідницькій роботі з метою здійснення теоретичних розробок і досліджень страхових правовідносин в Україні. Також, положення дисертації можуть використовуватися під час підготовки науково-практичних коментарів законодавства в сфері перестрахування.
Під час навчального процесу з дисциплін «Цивільне право», «Господарське право», «Страхове право», «Страхування» результати даного дисертаційного дослідження можуть використовуватись в якості методичного матеріалу в ході вивчення перестрахування як фінансової послуги і виду договорів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на семи міжнародних та двох всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13 – 14 листопада 2009 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Суперечності та перспективи розвитку страхового ринку в умовах глобальної економічної кризи» (м. Київ, 22 грудня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави» (м. Черкаси, 30 вересня – 01 жовтня 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи України» (м. Київ, 28 жовтня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Дев’яті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 12 – 13 листопада 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правові проблеми зміцнення української державності» (м. Одеса, 19 – 20 листопада 2010 р.); ІІІ Міжнародній конференції зі страхового права (м. Київ, 08 червня 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2010 року» (м. Харків, 23 – 24 листопада 2010 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих вчених «Проблеми державотворення і правотворення в умовах модернізації України» (м. Київ, 16 червня 2011 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у шести статтях у виданнях, три з яких входять до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, і у тезах дев’яти доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою і задачами дослідження. Дисертаційне дослідження складається з вступу, трьох розділів, які містять дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 197 сторінок, із них 18 сторінок – список використаних джерел (202 найменування) та додатки на 2 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у розробці і теоретико-практичному аналізі проблем правового регулювання перестрахування як виду цивільних договорів. За результатами дослідження обґрунтовано такі висновки:
1. Встановлено, що основними причинами, що сприяли формуванню перестрахування як нового виду цивільних правочинів були: збільшення інтенсивності та обсягів морських вантажоперевезень, їх великий ризиковий характер та неможливість запобігання страховиками великих збитків внаслідок сплати страхового відшкодування іншими, ніж фінансовими методами.
2. Визначено, що розширення спектру категорій перестрахових ризиків було пов’язане із поступовим вдосконаленням процедури укладення договорів перестрахування, фактичною можливістю запровадження цієї фінансової послуги не лише в сфері морських вантажоперевезень, виникненням нових видів об’єктів страхування та страхових ризиків, пов’язаних з науково-технічним прогресом, визнанням страховиками перестрахування як можливої незалежної професійної діяльності.
3. Доведено, що стан цивільно-правового регулювання перестрахування в Україні в даний момент характеризується наявністю недосконалих правових норм та прогалин в законодавстві, що стосується цієї сфери. Це вимагає ретельної науково-нормотворчої роботи з метою вдосконалення законодавства, що регулює цей вид цивільно-правових договорів. Під час вдосконалення правового регулювання перестрахових правовідносин в Україні, враховуючи особливості національного страхового ринку, доцільно використовувати досвід держав, які мають найбільш розвинутий ринок перестрахових послуг, а також його відповідне законодавче регулювання.
4. Встановлено, що перестрахування як цивільно-правове явище сприймається науковцями в кількох формах прояву: як форма страхування, як його вид або як незалежний від перестрахування вид зобов’язань. Український законодавець однозначно не пристав до окремої з вказаних думок, визначаючи перестрахування лише як страхування окремої, специфічної категорії ризиків. Перестрахування найбільш відповідає ознакам особливого виду страхування зважаючи на те, що основним критерієм у класифікації видів страхування є зміст страхового ризику. Перестрахування є страхуванням особливого ризику – зобов’язання іншого страховика за договором страхування. Окрім цього, на користь того, що перестрахування є видом страхування, а не його формою, свідчить Закон України «Про страхування», який визначає лише дві форми страхування: обов’язкове і добровільне. Тим не менш, не зважаючи на це, в цивільно-правовому значенні перестрахування є окремим видом правочинів.
5. Встановлено, що зміст поняття і явища перестрахування визначається правниками у міжнародному вжитку аналогічно або приблизно однаково. Основними критеріями, що можуть впливати на різницю між розуміннями змісту правочину перестрахування у світі є правова сім’я, до якої належить досліджувана країна, а також рівень розвитку перестрахування як правового явища і економічного інституту.
6. Досліджено застереження як характерну форму договірного регулювання перестрахування відповідно до усталеної міжнародної практики. Застереження є особливими умовами договору перестрахування, що містять окреме регулювання ситуацій або обставин, які впливають на виконання і припинення договору перестрахування в кожному конкретному випадку. Перестрахові застереження є узагальненнями практики перестрахування окремих категорій ризиків, оскільки такий вид договірних норм відображає особливості і найбільш важливі фактори під час перестрахування ризиків за окремими видами договорів страхування згідно предметної класифікації.
7. Досліджено особливості суб’єктного складу перестрахових правовідносин. Сторонами договору перестрахування є перестрахувальник і перестраховик (або «цедент» і «цесіонарій», відповідно до економічних і фінансових науково-практичних джерел в сфері перестрахування). Особливістю суб’єктного складу договору перестрахування є те, що сторонами цього правочину можуть бути лише юридичні особи – суб’єкти професійної страхової діяльності. Розповсюдженою під час укладення договорів перестрахування є участь третіх осіб-посередників – перестрахових брокерів. Їх діяльність відбувається відповідно укладеного із перестрахувальником договору sui generis, що може містити ознаки представництва, (у тому числі комерційного представництва – агентського договору), договору комісії, договору доручення, при цьому не являючись повною мірою жодним із цих видів правовідносин.
8. Встановлено, що основними загальнонауковими критеріями класифікації договорів перестрахування, що тісно пов’язані із правовим регулюванням цього виду правочинів, є: вид договірного зобов’язання конкретної сторони договору перестрахування («активне» і «пасивне» перестрахування), держава реєстрації перестраховика за кожним конкретним договором перестрахування (даний критерій в кожному випадку стосується конкретної держави, в даному дослідженні – України – «внутрішнє» і «зовнішнє» перестрахування), кількість укладених договорів перестрахування щодо конкретного страхового ризику («ретроцесія»), встановлена конкретним договором систематичність перестрахування («факультативний» і «облігаторний» договір перестрахування), наявність встановленого договором коефіцієнту або ліміту страхових відшкодувань, що підлягають перестрахуванню («пропорційне» і «непропорційне» перестрахування).
9. Визначено, що укладення договору перестрахування відбувається шляхом погодження майбутніми сторонами цього правочину всіх умов договору і його підписання або шляхом акцептування перестраховиком перестрахової оферти: сліпа, що повинен містити всі істотні умови майбутнього договору. Виконання договору перестрахування цілком залежить від способу перестрахування, обраного сторонами. Під час факультативного перестрахування перестраховик перестраховує конкретний страховий ризик шляхом зобов’язання відшкодувати всю суму страхового відшкодування, або лише його частину. Під час облігаторного перестрахування перестраховиком перестраховуються страхові ризики перестрахувальника, що відповідають нормативам, визначеним у генеральному договорі перестрахування із перестрахувальником. Спосіб перестрахування, квота або ексцедент, відповідно до яких воно здійснюється, попередньо встановлюється у генеральному договорі перестрахування. Припинення договору перестрахування відбувається на загальних засадах цивільного права України: шляхом реалізації сторонами правочину своїх прав і обов’язків. Зазвичай припинення перестрахування відбувається із сплином строку, встановленого договором або у випадку взаємної згоди (що в такому випадку окремо застережується у договорі). У випадку розірвання або визнання недійсним договору страхування, порядок припинення договору перестрахування спеціально обумовлюється сторонами.
10. Узагальнено, що відповідно до цивільно-правових критеріїв класифікації правочинів, договір перестрахування є пойменованим, двостороннім, консенсуальним, оплатним, алеаторним, каузальним. Може бути строковим або безстроковим, в залежності вид виду перестрахування, узгодженого сторонами.
11. Окреслено основні ознаки, що є значимими для правового регулювання перестрахування, які є найбільш властивими для окремих категорій страхових ризиків є. А саме: особливі умови договорів – застереження (що якнайкраще відображають специфіку страхування окремих об’єктів), характерні методи перестрахування (досліджені у підрозділі 2.3 розділу 2 даного дисертаційного дослідження), взаємозв’язок договорів перестрахування з іншими видами цивільних правочинів, можливі форми взаємодії кількох перестраховиків під час перестрахування одного страхового ризику, особливий правовий статус сторін договору перестрахування або відповідних посередників.
12. Доведено, що з метою вдосконалення правового регулювання перестрахування в Україні необхідним є здійснення низки заходів, що пов’язані із правовим регулюванням цього явища. Зокрема, до основних правових дій з цього переліку належить: прийняття нової редакції ст. 987 ЦК України; внесення змін і доповнень до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента» від 04 лютого 2004 року за № 124; вдосконалення підзаконних нормативно-правових актів уповноважених органів державного регулювання страхової діяльності з метою усунення прогалин і недосконалих норм у правовому забезпеченні професійної діяльності у сфері перестрахування.
13. Запропоновано нову редакцію статті 987 ЦК України:
«Стаття 987. Договір перестрахування.
1. За договором перестрахування один страховик (перестрахувальник, цедент) страхує ризик виконання частини своїх грошових зобов’язань за договором страхування перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика, цесіонарія).
2. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.
3. Ризик виконання грошових зобов’язань страховика за одним і тим самим договором страхування може бути застрахований один і більше разів (ретроцесія). Обмеження щодо кількості можливих договорів перестрахування виконання грошових зобов’язань страховика за одним і тим самим договором страхування можуть бути додатково встановлені умовами договору або законодавством України.
4. За договором факультативного перестрахування страхується виконання грошових зобов’язань страховика за одним договором страхування.
5. За договором облігаторного перестрахування передбачається страхування визначеної перестрахувальником і перестраховиком категорії страхових ризиків у майбутньому в строк та на умовах, що визначаються даним договором.
6. Договір перестрахування може бути укладений на засадах попереднього відсоткового розподілу частин ризику виконання грошових зобов’язань серед сторін договору (договір пропорційного перестрахування) або на засадах попереднього визначення розміру грошового збитку за наслідками настання страхової події, перевищення якого передбачає здійснення перестраховиком перестрахового відшкодування (договір непропорційного перестрахування)».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автомобільне страхування в системі безпеки дорожнього руху : монографія / [Залєтов О. М., Кнейслер О. В., Стецюк В. М., Толстенко О. Ю. та ін.] ; наук. ред. та кер. кол авт. О. М. Залєтов. – К. : Міжнар. агенція «BeeZone», 2012. – 107 с.
2. Адамчук Н. Г. Мировой страховой рынок на пути к глобализации / Адамчук Н. Г. – М. : Московский гос. ин-т междунар. отношений (Университет); «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – 422 с.
3. Александрова М. М. Страхування : [навч.-метод. посібник] / Александрова М. М. – К. : ЦУЛ, 2002. – 208 с.
4. Алтынникова И. В. Страхове резервы: порядок формирования. Бухгалтерский учет. Налогообложение / И. В. Алтынникова, М. К. Яковлев. – М. : Анкил, 2007. – 96 с.
5. Артамонов А. Виды комиссий в страховании и перестраховании / А. Артамонов. – М. : Издательский дом «Страховое ревю», 2000. – 35 с.
6. Архипов А. П. Андеррайтинг в страховании. Теоретический курс и практикум / Архипов А. П. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2007. – 231 с.
7. Архипов А. П. Страхование. Современный курс : учебник / Архипов А. П., Гомеля Б. В., Тленты Д. С. ; под. ред. Е. В. Коломина. – М. : Финансы и статистика, 2007. – 321 с.
8. Базилевич В. Д. Страхова справа / В. Базилевич, К. Базилевич. – [6-те вид., стер.]. – К. : Знання, 2008. – 277 с.
9. Базилевич В. Д. Страховий ринок України / Базилевич В. Д. – К. : Т-во «Знання», КОО, 1998. – 374 с.
10. Бачинин В. А. Философия : [энциклопедичекий словарь] / Бачинин В. А. – СПб. : Изд-во Михайлова В. А., 2005. – 249 с.
11. Безугла В. О. Страхування : навч. посібник / Безугла В. О., Постіл І. І., Шаповал Л. П. – К. : Центр учбової літ., 2008. – 427 с.
12. Бігдаш В. Д. Страхування : [навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.] / Бігдаш В. Д. – К. : МАУП, 2006. – 448 с.
13. Богаченко В. Н. Страхование транспортных рисков / Богаченко В. Н. – К., 2002. – 12 с.
14. Брагинский М. И. Договор страхования / Брагинский М. И. – М. : Статут, 2000. – 168 с.
15. Брагинский М. И. Договорное право : в 5 кн. / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : Статут, Кн. 1. Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – 595 с.
Кн. 3: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – 2003. – 595 с.
16. Воблый К. Г. Основы экономики страхования / Воблый К. Г. – М. : Анкил, 1993. – 191 с.
17. Волошина А. Фінансова криза в українському страхуванні: міфи і реальність / А. Волошина // Страхова справа. – 2009. – № 1 (33). – С. 27.
18. Гаврильченко А. Перестрахование жизни в Украине / А. Гаврильченко // Insurance TOP. – 2005. – № 2 (10). – С. 70.
19. Гварлиани Т. Е. Денежные потоки в страховании / Т. Е. Гварлиани, В. Ю. Балакирева. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 45 с.
20. Горбач Л. М. Страхова справа : [навч. посібник] / Горбач Л. М. – [2-е вид., виправл.]. – К. : Кондор, 2003. – 252 с.
21. Господарський кодекс України (із подальшими змінами) // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 303.
22. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
23. Граве К. А. Страхование / К. А. Граве, Л. А. Лунц. – М. : Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1960. – 6 с.
24. Гражданский кодекс Российской Федерации. Ч. 2. // СЗ РФ. – 1996. – № 5. – Ст. 410.
25. Гражданское право : учебник : в 2 т. / [отв. ред. Е. А. Суханов]. – М. : Изд-во БЕК, Т. 2, Полутом 2 – 2000. – 206 с.
Т. 2. – Полутом 2. – 2000. – 206 с.
26. Гражданское право : учебник. Ч. II / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М. : ПРОСПЕКТ, 1998. – 506 с.
27. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений, связанных с перестрахованием, в республике Казахстан. // Актуальные проблемы гуманитарных и социальных исследований. – Новосибирск, 2005. – 215 с.
28. Гришин Г. «Без перестрахования нельзя» / Г. Гришин // Страховая компания. – 2008. – Спецвипуск. – С. 32–34.
29. Гришин Г. Вперёд, к истокам! / Гришин Г., Гришина К., Бабко Т. – К. – Л : Финансовые услуги, 2009. – 148 с.
30. Гришин Г. В. Ещё раз о перестраховании… / Гришин Г. В. – Лондон : Финансовые услуги, 2002. – 14 с.
31. Грищенко Н. Б. Основы страховой деятельности : [учеб. пособие] / Грищенко Н. Б. – М. : Финансы и статистика, 2008. – 219 с.
32. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
33. Доповідь Віце-президента Федерації страхових посередників України І. А. Габідуліна під час круглого столу «Актуальні питання діяльності страхових посередників» в рамках 10 Міжнар. Ялтинського Фінансового Форуму (Ялта, 16 вересня 2010 р.), 2010.
34. Доповідь Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України В. О. Волги «Результати діяльності в 2010 році. Прогнози і перспективи розвитку страхового ринку України» на Міжнар. карпатській страховій конф. (Яремче, 15 лютого 2011 р.), 2011.
35. Дубровина Т. А. Аудиторская деятельность в страховании : учеб. пособие / Дубровина Т. А., Сухов В. А., Шеремет А. Д. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 214 с.
36. Дьячкова Ю. М. Страхування : [навч. посібник] / Дьячкова Ю. М. – К. : Центр учбової літ., 2008. – 240 с.
37. Енциклопедія страхування / [Фещенко В. В. та ін.]. – К. : Укр. агентство фінансового розвитку, 2008. – 609 с.
38. Енциклопедія цивільного права України / [Дзера О. В., Жилінкова І. В., Кресіна І. О., Кузнєцова Н. С., Луць В. В. та ін.] ; відп. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2009. – 883 с.
39. Єдиний державний реєстр судових рішень України [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Реєстру :
http://www.reyestr.court.gov.ua.
40. Жабинець О. Й. Страхування : навч. посібник / Жабинець О. Й., Цюпко І. В., Томаневич Л. М. – Львів : ЛьвДУВС, 2010. – 65 с.
41. Журавлёв П. В. Основы страхового менеджмента: методологическое пособие по изучению дисциплины «Страховой менеджмент» : учеб. пособие / Журавлёв П. В., Владимиров В. В., Банников С. А. – М. : ЗАО «Издательство «Экономика», 2007. – 339 с.
42. Журавлёв Ю. М. Словарь-справочник терминов по страхованию и перестрахованию / Журавлёв Ю. М. – М., 1994. – 84 с.
43. Журавлёв Ю. М. Страхование и перестрахование (теория и практика) / Ю. М. Журавлёв, И. Г. Секерж. – М. : _____________, 1993. – 148 с.
44. Жушман В. П. Аграрне право та законодавство України. (В питаннях та відповідях) : [навч.-практ. посібник] / Жушман В. П. – [3-є вид., доп. та перероб.]. – Харків : ТОВ «Одіссей», 2006. – 712 с.
45. З історії виникнення перестрахування // Страхова справа. – 2008. – № 1 (29). – С. 36.
46. Загальна теорія держави і права : підручник / [Богачова Л. Л., Вороніна М. А., Дашковська О. Р. та ін] ; за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Харків : Право, 2002. – 404 с.
47. Загородній А. Г. Ринок фінансових послуг: термінологічний словник : підручник / А. Г. Загородній, Г. Л. Вознюк. – Львів : Бескид Біт, 2008. – 332 с.
48. Загребной В. М. Наше дело обречено на успех. Летопись страхового бизнеса. – К. : Укр. агентство финансового развития, 2010. – 256 с.
49. Залетов А. Н. Страхование в Украине / А. Н. Залетов ; [под ред. О. А. Слісаренко]. – К. : Междунар. агенция «BeeZone», 2002. – 325 с.
50. Залєтов О. М. Основи страхового права України : навч. посібник [з комп’ютерним довідником «Дінай:Страхування»] / О. М. Залєтов, О. О. Слюсаренко ; за ред. Б. М. Данилишина. – К., 2003. – 56 с.
51. Залєтов О. М. Убезпечення життя / Залєтов О. М. – К. : Міжнар. агенція «БІЗОН», 2006. – 533 с.
52. Заруба О. Д. Страхова справа : [підручник] / Заруба О. Д. – К., 1998. – 151 с.
53. Интервью с руководителем Проекта развития агрострахования в Украине Международной финансовой корпорации (IFC), доктором сельськохозяйственных наук Гари Роше // Финансовые услуги. – 2008. – № 4–5. – С. 24.
54. Иоффе О. С. Основы римского гражданского права / О. С. Иоффе, В. А. Мусин. – Ленинград : Из-во Ленинградского ун-та, 1975. – 63 с.
55. Кабаций О. Шахрайство на ринку страхування життя / О. Кабаций // Страховий ринок України в умовах глобалізації : зб. наук. праць аспірантів та студентів IV Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 4–5 грудня 2008 р.). – К. : Видавничо-поліграфічий центр «Київський університет», 2009. – С. 201.
56. Казанцев С. К. Основы страхования : [учеб. пособие] / Казанцев С. К. Екатеринбург : Изд-во ИПК УГТУ, 1998. – 55 с.
57. Камынкина М. Г. Перестрахование. Практическое руководство для страховых компаний / М. Г. Камынкина, Е. Е. Сонцева. – М. : АО «ДИС», 1994. – 4 с.
58. Кашин А. В. Страховое право : [учеб.-метод. комплекс] / Кашин А. В. – Новосибирск, 2001. – 41 с.
59. Кінащук Л. Л. Страхове право : [підручник] / Кінащук Л. Л. – К. : Атіка, 2007. – 191 с.
60. Клапків М. С. Витоки національного страхового ринку України : [монографія] / Клапків М. С. – Тернопіль : Карт-бланш, 2003. – 275 с.
61. Клапків М. С. Страхування фінансових ризиків / Михайло Семенович Клапків. – Тернопіль : Економічна думка, Карт-бланш, 2002. – 83 с.
62. Клонченко Л. О договоре перестрахования / Л. Клонченко, П. Мюллер // Страховое дело. – 1996. – № 1. – С. 48–49.
63. Ковалевская Н. С. Договоры перестрахования / Н. С. Ковалевская // Страховое право. – 1998. – № 2. – С. 32.
64. Кожаткин В. Ю. Особенности национального перестрахования / В. Ю. Кожаткин // Страховая компания. – 2010. – Сентябрь. – С. 81.
65. Козьменко О. В. Сучасний стан та перспективи розвитку ринку перестрахування в Україні / О. В. Козьменко, А. О. Бойко // Фінанси України. – 2011. – № 6 (187). – С. 31–32.
66. Коломин Е. В. Страхование как экономическая категория / Е. В. Коломин // Финансовая газета ЭКСПО. – 1997. – № 2. – С. 4.
67. Конвенція про відмивання, пошук, арешт так конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом (Страсбург, 08 листопада 1990 р.) : ратифікована Україною із заявами і застереженнями Законом № 738/97-ВР від 17 грудня 1997 р. // Збірка договорів Ради Європи. – К. : Парламентське вид-во, 2000.
68. Кораблёва А. Г. Место страхования в сфере финансовых услуг / Кораблёва А. Г. – Волгоград : Изд-во Волгоградского гос. ун-та, 2001. – 18 с. – (Препринт).
69. Краснова И. А. Страховые фонды и кредитно-финансовые отношения / Краснова И. А. – М., 1993. – С. 13
70. Куликов С. В. Финансовый анализ страхових организаций : [учеб. пособие] / Куликов С. В. – Ростов на Дону : Фенікс; Новосибирск : Сибирское соглашение, 2006. – 224 с.
71. Лахно Ю. О. Транспортне страхування / Ю. О. Лахно, М. Р. Наапетян. – К. : Видавничий дім «Слово», 2007. – 587 с.
72. Лесин В. М. Терминологический словарь-справочник: страхование. Транспортные перевозки / Лесин В. М. – К. : ООО Инжиниринг, 1997. – 37 с.
73. Лубенська О. Види перестрахового нагляду, які використовуються на території ЄС та в інших країнах / О. Лубенська // Страхова справа. – 2003. – № 1. – С. 14.
74. Мак Томас. Математика рискового страхования / Томас Мак ; [пер. с нем.]. – М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. – 288 с.
75. Мамедов А. А. История и генезис финансово-правового регулирования страхования в России / А. А. Мамедов // История государства и права. – 2004. – № 1. – С. 40–45.
76. Машина Н. І. Міжнародне страхування : [навч. посібник] / Машина Н. І. – К. : Центр навч. літ., 2006. – 162 с.
77. Мікаелян А. Чому агрострахування в Росії не працює навіть при держпідтримці сільгоспвиробників? / А. Мікаелян // Страхова справа. – 2010. – № 4 (40). – С. 43.
78. Мних М. В. Перестрахування : [посібник для студ. вузів] / Мних М. В. – К. : Знання України, 2004. – 7 с.
79. Морозова І. Л. Механізм організації перестрахування авіаційних ризиків у страхових компаніях : дис. … канд. юрид. наук : 08.06.01 / Морозова Ірина Львівна. – К., 2006.
80. Мусин В. А. Сущность и предмет морского страхования по советскому и иностранному праву / Мусин В. А. – Ленінград, 1971. – 79 с.
81. Нагляд за страховою діяльністю в регіонах // Страхова справа. – 2004. – № 2 (14). – С. 30.
82. Наше завдання – бути завжди попереду // Україна Business. – 2007. – № 30. – С. 4.
83. Нечипоренко В. В. Визначення понять «перестрахування» і «договір перестрахування» в українському законодавстві / В. В. Нечипоренко // Сучасні проблеми правової системи України : зб. матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 28 жовтня 2010 р., Київ / Київський ун-т права НАН України ; [редкол.: Ю. С. Шемшученко, Ю. Л. Бошицький, О. В. Чернецька та ін.]. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2010. – Вип. 2. – С. 234 –235.
84. Нечипоренко В. В. До питання вдосконалення законодавства України в сфері перестрахування / В. В.Нечипоренко // Правові проблеми зміцнення української державності : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, Причорноморська фундація права, 2010 р.). – Одеса : Причорноморська фундація права, 2010. – С. 106.
85. Нечипоренко В. В. До питання правового регулювання перестрахування в умовах сьогодення / В. В. Нечипоренко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2009. – № 113. – С. 50–51.
86. Нечипоренко В. В. До питання щодо стану та перспектив розвитку цивільно-правового інституту перестрахування в Україні / В. В. Нечипоренко // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2011. – Вип. 53. – С. 400–404.
87. Нечипоренко В. В. Окремі проблемні питання правового інституту перестрахування в Україні / В. В. Нечипоренко // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез Міжнар. наук. конф. [«Дев’яті осінні юридичні читання»], (Хмельницький, 12–13 листопада 2010 р.) : у 4 ч. – Ч. 3: Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право. Цивільний, господарський та адміністративний процес. – Хмельницький : Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2010. – С. 181 – 182.
88. Нечипоренко В. В. Особливості розвитку правового інституту перестрахування в Україні і його нормативного регулювання / В. В. Нечипоренко // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2011. – № 2 (2). – С. 66 – 71.
89. Нечипоренко В. В. Особливості укладення договорів перестрахування щодо окремих видів страхових ризиків в Україні / В. В. Нечипоренко // Збірник матеріалів Всеукр. наук. конф. молодих вчених, присвяченої 20-й річниці незалежності України, 16 червня 2011 р., Київ / відп. ред. В. П. Горбатенко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2011. – С. 104 – 109.
90. Нечипоренко В. В. Передумови виникнення і особливості формування перестрахування як виду цивільно-правових договорів / В. В. Нечипоренко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. – 2011. – № 126. – С. 48 – 51.
91. Нечипоренко В. В. Правові аспекти співвідношення перестрахування і страхування цивільної відповідальності / В. В. Нечипоренко // Вісник Академії праці і соціальних відносин федерації профспілок України. – К., 2011. – № 1 (57). – С. 62–65.
92. Нечипоренко В. В. Співвідношення правових інститутів договору перестрахування та договору страхування цивільної відповідальності / В. В. Нечипоренко // Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави : зб. наук. праць. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2010. – С. 386 – 388.
93. Нечипоренко В. В. Термін «перестраховий захист»: нарис-розмірковування щодо коректності формулювання / В. В. Нечипоренко // Суперечності та перспективи розвитку страхового ринку в умовах глобальної економічної кризи : зб. тез доповідей V Міжнар. наук.-практ. конф., 2009 р., Київ / за заг. ред. В. Д. Базилевича. – К. 2009. – С. 290–292.
94. Нечипоренко В. В. Щодо вдосконалення правового регулювання перестрахування в Україні / В. В. Нечипоренко // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез Міжнар. наук. конф. [«Восьмі осінні юридичні читання»], (Хмельницький, 13–14 листопада 2009 р.) : у 4 ч. – Ч. 3: Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право. Цивільний, господарський та адміністративний процес. – Хмельницький : Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2010. – С. 242 – 243.
95. Нечипорук Л. В. Закон Украины «О страховании». Комментарий / Нечипорук Л. В. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – Харьков : ООО «Одиссей», 2005. – 232 с.
96. Никулина Н. Н. Страхование. Практикум : учеб. пособие [для студ. вузов] / Н. Н. Никулина, С. В. Березина. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 75 с.
97. Ніценко В. С. Страховий менеджмент зовнішньоекономічної діяльності : навч. посібник / Ніценко В. С., Попович В. В., Красноруцький О. О. – Одеса : СПД М. П. Черкасов, 2011. – 184 с.
98. Новий тлумачний словник української мови : в 6 т. – К. : Аконіт, Т. 2 - 110 с., Т. 3 – 533 с.
Т. 2. – 2000. – 110 с.
99. Об организации страхового дела : Федеральный закон России от 27 ноября 1992 г. № 4015-1 (с изменениями // СЗ РФ. – 2005. – № 30 (ч. 1). – Ст. 3115) // Ведомости ВС РФ и СНД РФ. – 1993. – № 2. – Ст. 56.
100. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов ; [под ред. Н. Ю. Шведовой]. – [14-е изд., стереотип.]. – М. : Русский язык, 1983. – 488 с.
101. Оподаткування прибутком на податок страхових компаній // Україна Бізнес Ревю. – 2011. – № 6. – С. 3.
102. Основы страховой деятельности : учебник / [отв. ред. Т. А. Федорова]. – М. : Изд-во БЕК, 1999. – 99 с.
103. Очерки зарубежного страхования.– М. : Издательский центр «Анкил», 1997. – 143 с.
104. Перестрахування залишається неврегульованим // Україна Business. – 2007. – № 28–29. – С. 3.
105. Перестрахування української «Зеленої картки» в контексті сьогоднішніх реалій // Финансовые услуги. – 2009. – № 1. – С. 45.
106. Перестрахування як ефективний спосіб захисту ризиків // Страхова справа. – 2008. – № 2 (30). – С. 52.
107. Податкові наслідки банкрутства перестраховика // Україна Бізнес Ревю. – 2011. – № 3–4. – С. 4.
108. Положение о государственном страховании Союза Советских Социалистических Республик // Сборник законов СССР. – 1925. – № 73. – Ст. 537.
109. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 р. № 9 // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 12. – Ст. 3–8.
110. Постникова И. Ю. Теория перестрахования / Постникова И. Ю. – М., 2009. – 127 с.
111. Про єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України : Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05 грудня 2003 р. № 155 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Ст. 491.
112. Про застосування іноземної валюти у страховій діяльності : Положення Національного банку України від 11 квітня 2000 р. № 135 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 18. – Ст. 203.
113. Про затвердження Вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів : Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05 лютого 2004 р. № 124 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 5. – Ст. 242.
114. Про затвердження державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2007 р. № 1158 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 73. – Ст. 7.
115. Про затвердження ліцензійних умов провадження страхової діяльності : Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 р. № 40 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 38. – Ст. 173.
116. Про затвердження Положення про порядок здійснення операцій з перестрахування : Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 р. № 1290 // Зібрання постанов України. – 1996. – № 19. – Ст. 537.
117. Про затвердження Положення реєстрації страхових та перестрахових брокерів і ведення Державного реєстру страхових та перестрахових брокерів : Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 травня 2004 р. № 736 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 26. – Ст. 49.
118. Про затвердження Порядку надання страховиками (цедентами, перестраховальниками) інформації про укладені договори перестрахування з страховиками (перестраховиками) нерезидентами до Держфінпослуг : Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04 червня 2004 р. № 914 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 25. – Ст. 184.
119. Про затвердження Порядку та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента : Постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 р. № 124 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 5. – Ст. 242.
120. Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду : Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2003 р. № 953 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 26. – Ст. 79.
121. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 07 березня 1996 р. (з подальшими змінами) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
122. Про практику Верховного Суду України у справах зі спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про страхування : Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 24 лютого 2005 р. № 01-8/320 // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 3. – Ст. 40–45.
123. Про прийняття за основу проекту Закону України про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою : Постанова Верховної Ради України від 21 жовтня 2009 р. № 1662-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу до Постанови :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1662-17.
124. Про страхування : Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 29. – Ст. 320.
125. Про страхування : Закон України від 07 березня 1996 р. (у ред. Закону від 04 жовтня 2001 р.) // Офіційний вісник України. – 2001. – № 44. – Ст. 1951.
126. Проблеми в перестрахуванні? Потрібні зміни в законодавстві! // Україна Business. – 2007. – № 32. – С. 3.
127. Процедурні правила Міжнародної системи автострахування «Зелена Карта» [Електронний ресурс] / Сайт Моторного (транспортного) бюро України. – Режим доступу до Правил :
http://www.mtsbu.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=71&Itemid=106.
128. Прус А. «Трудности перевода» / А. Прус // Страховой посредник. – 2008. – № 1–2. – С. 26–27.
129. Райхер В. К. Общественно-исторические типы страхования / Райхер В. К. – М. : Изд-во АН СССР, 1947. – 145 с.
130. Рейтман Л. И. Страховое дело : [учебник] / Л. И. Рейтман ; [под ред. Л. И. Рейтман]. – М. : Банковский и биржевой научный центр, 1992. – 18 с.
131. Романовская В. Б. Основы римского частного права / В. Б. Романовская, Э. Б. Курзенин. – Н., 2000. – 51 с.
132. Ротова Т. А. Страхування : [навч. посібник] / Ротова Т. А. – К. : Київський нац. торговельно-економічний ун-т, 2006. – 334 с.
133. Сазонець І. Л. Послуги акціонерних страхових компаній : [навч. посібник] / Сазонець І. Л. – Дніпропетровськ, 1999. – 36 с.
134. Семенова К. Г. Договір перестрахування : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Семенова Катерина Геннадіївна. – Харків, 2007.
135. Серебровский В. Избранные труды по наследственному и страховому праву / В. Серебровский. – М., 1997. – 493 с.
136. Серебровский В.И. Страхование [Текст] / Серебровский В.И. – М.: Финансовое издательство НКФ СССР, 1927. – С. 72.
137. Словарь української мови : в 4 т. / [уклад. Б. Грінченко]. – К. : Наукова думка. – Т. 2. – 1996. – 113 с.
138. Словарь української мови : в 4 т. / [уклад. Б. Грінченко]. – К. : Наукова думка. – Т. 3. – 1996. – 278 с.
139. Словарь-справочник терминов по страхованию и перестрахованию / [автор-укладач Ю. М. Журавльов]. – М., 1997. – 151 с.
140. Соловьёв А. В. Страхование в России: правовые аспекты : [сб. статей] / Соловьёв А. В. – М. : Экон-информ, 2010. – 29 с.
141. Соловьёв А. В. Страховое покрытие / А. В. Соловьёв // Финансовая газета. – 2008. – № 41. – С. 8.
142. Страхова справа. Інтегрований навчальний комплекс : у 2 кн. / [Александров В. Т., Бандурка О. М., Ворона О. І. та ін.]. – К. : НВП «АВТ»; Харків : Видавничий центр НПУ «ХПІ». – Кн. 1: Страхування. Страхові послуги. – 2003. – 243 с.
143. Страхование автотранспортных рисков (с приложением словаря-глоссария страховых терминов и понятий). – М. : Финансы. – 1995. – 188 с.
144. Страхование грузов, ответственности, перевозчиков и экспедиторов / – [2-е изд., доп. и перераб.]. – СПб. : Информационный центр «Выбор», 2001. – Вып. 4. – 91 с. – (Серия: Информация для потребителей транспортных услуг.).
145. Страхование и управление риском: Терминологический словарь. – М. : Наука, 2000. – 425 с.
146. Страхование от А до Я / [под ред. Л. И. Корчевской, К. Е. Турбиной]. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 34 с.
147. Страхование финансовых гарантий (по материалам США). – М. : Общество «Анкил», 1992. – 52 с.
148. Страхование : учебник / [под ред. Т. А. Федоровой]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Экономистъ, 2006. – 686 с.
149. Страхование : учебник / [под ред. Т. А. Федоровой]. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Магистр, 2008. – 836 с.
150. Страхове посередництво: теорія і практика : навч. посібник / [за ред. О. М. Залєтова]. – К. : Міжнар. агенція «BeeZone», 2004. – 411 с.
151. Страхове право України : підручник для вищ. навч. закладів / [Біленчук Д. П., Біленчук П. Д., Залєтов О. М., Клименко Н. І.] ; за ред. П. Д. Біленчука і О. Ф. Філонюка. – К. : Атіка, 1999. – 87 с.
152. Страхове право : навч. посібник / [Безсмертна Н. В., Василенко К. П., Дзера І. О., Заіка Ю. О., Пилипенко С. А. та ін.] ; за ред. Ю. О. Заїки. – К. : Істина, 2004. – 192 с.
153. Страховий бізнес України : Довідник / [кер. проекту С. Падій.] – К. : АРТ-МЕДІА, 2009. – 20 с.
154. Страховий і перестраховий ринки в епоху глобалізації : монографія / [О. В. Козьменко, С. М. Козьменко, Т. А. Васильєва та ін.]. – Суми : Університетська книга, 2011. – 97 с.
155. Страховий менеджмент : підручник / [Осадець С. С., Мурашко В. М., Фурман В. М. та ін.] ; за наук. ред. С. С. Осадця. – К. : КНЕУ, 2011. – 319 с.
156. Страховий ринок України: Стан та перспективи розвитку / [Булгакова С. О., Василенко А. В., Василенко Л. І. та ін.] ; за заг. ред. А. А. Мазаракі. – К. : Київський нац. торг.-екон. ун-т, 2007 – 236 с.
157. Страховий та інвестиційний менеджмент : підручник / [Федоренко В. Г., Захожай В. Б., Чувардинський О. Г. та ін.] ; під кер. і наук. ред. В. Г. Федоренка. – К. : МАУП, 2002. – 319 с.
158. Страхові послуги : підручник / [Осадець С. С., Артюх Т. М., Гаманкова О. О. та ін.] ; кер. авт. кол. й наук. ред. С. С. Осадець і Т. М. Артюх. – К. : КНЕУ, 2007. – 39 с.
159. Страховое дело в Украине: состояние, тенденции, перспективы / [Гоцуляк С. А., Залетов А. Н., Перетяжко А. И., Шевченко В. И.]. – К. : Междунар. агенция «BeeZone», 2005. – 304 с.
160. Страховое право : учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. 021100 «Юриспруденция», для курсантов и слушателей образоват. учреждений МВД России юрид. профиля / [Эриашвили Н. Д., Архипов А. П., Алексий П. В., Агапеев В. Е., Максютин М. В., Волкова Н. А.] ; под ред. В. В. Шахова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА; Закон и право, 2008. – 275 с.
161. Страховой бизнес : Словарь-справочник / [авт.-сост. Р. Т. Юлдашев]. – М. : Анкил, 2005. – 759 с.
162. Страховой портфель (Книга предпринимателя. Книга страховика. Книга страхового менеджера) / [отв. ред. Ю. Б. Рубин, В. И. Солдаткин]. – М. : СОМИНТЭК, 1994. – 349 с.
163. Страховой рынок Украины 1993–2001 // Финансовые услуги. – 2001. – Спецвыпуск. – С. 111–112.
164. Страховые рынки Восточной Европы и СНГ : [справочное пособие] / А. Н. Залетов, Р. Пукала, О. А. Слюсаренко, А. А. Цыганов. – К. : Междунар. агенция «ВееZone», 2004. – 105 с.
165. Страхування : навч. посібник / [П. В. Єгоров, Ю. В. Сердюк-Копчекчі, О. О. Шкура та ін.]. – Донецьк : Юго-Восток, 2010. – 204 с.
166. Страхування : підручник / [кер авт. кол. і наук. ред. С. С. Осадець]. – К. : КНЕУ, 1998. – 372 с.
167. Страхування в галузі охорони здоров’я : [навч. посібник] / [Дячук І. Б., Сенюта І. Я., Терешко Х. Я., Фуртак І. І.] ; за заг. ред. І. Я. Сенюти. – Львів : Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2010. – 165 с.
168. Страхування в системі економічної безпеки : монографія / [кер. авт. кол. Р. І. Тринько]. – Львів : ЛьвДУВС, 2008. – 133 с.
169. Страхування : підручник / [Артюх Т. М., Бабко В. Л., Бабко Т. В., Бушанський А. В., Гаманк