ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРАХУНКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ



  • Название:
  • ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРАХУНКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ
  • Кол-во страниц:
  • 212
  • ВУЗ:
  • НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
    НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
    ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА



    ОДЕГОВА ЛЮДМИЛА ЮРІЇВНА


    На правах рукопису
    УДК 347.747.2


    ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРАХУНКІВ З
    ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ




    Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес;
    сімейне право; міжнародне приватне право



    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата юридичних наук

    Науковий керівник -
    Галянтич Микола Костянтинович,
    доктор юридичних наук, професор





    Київ – 2012





    ЗМІСТ

    Список умовних скорочень............................................................................4
    ВСТУП..............................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ...................................................................................................15
    1.1. Поняття Інтернет-банкінгу і його значення для цивільного обігу.................................................................................................................15
    1.2. Загально-теоретична характеристика легальних платіжних засобів, які використовуються для розрахунків у сфері Інтернет-банкінгу..........................................................................................................36
    1.3. Правовий режим електронних грошей як платіжних засобів у сфері Інтернет-банкінгу............................................................................... 56
    Висновки до розділу .................................................................................... 79

    РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРАХУНКІВ У СИСТЕМІ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ………………………………………………………………....82
    2.1. Джерела цивільно-правового регулювання відносин у сфері електронних розрахунків та Інтернет-банкінгу .........................................82
    2.2. Цивільно-правовий статус Інтернет-банків.........................................97
    2.3. Цивільно-правове регулювання договірних відносин у сфері Інтернет-банкінгу.........................................................................................109
    2.4. Обмеження дії приватноправових принципів у сфері Інтернет-банкінгу…………………………................................................................124
    Висновки до розділу ..................................................................................144

    РОЗДІЛ 3. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ РОЗРАХУНКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГУ................................................................................................148
    3.1. Вихідні положення щодо застосування цивільно-правової відповідальності при здійсненні розрахунків за допомогою Інтернет-банкінгу ……………………………………………………………..…….148
    3.2. Проблемні підстави цивільно-правової відповідальності при здійсненні розрахунків за допомогою Інтернет-банкінгу.........................................................................................................157
    Висновки до розділу ...................................................................................179

    ВИСНОВКИ.................................................................................................182
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................188







    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    БПК Банківська платіжна картка
    ЦК Цивільний кодекс
    ДБО Дистанційне банківське обслуговування
    ОЗНГП Одноманітний закон США про надання грошових послуг
    ОТК Одноманітний торгівельний кодекс США
    НБУ Національний банк України
    ПЗ Програмне забезпечення
    СВБ Системи віддаленого банкінгу
    ЕЦП Електронний цифровий підпис
    ЮНСIТРАЛ United Nations Commission on International Trade Law - Комісія ООН з міжнародного торгового права









    ВСТУП

    Актуальність теми. Сьогодні неможливо уявити функціонування банківських установ без використання сучасних інформаційних технологій і, зокрема, глобальних комп’ютерних мереж, у тому числі Інтернету. Це пояснюється тим, що електронні банківські послуги дозволяють проводити фінансові операції віддалено, тобто без відвідування клієнтом відділення банку. У результаті зменшуються витрати банківського обслуговування як для банку, так і для клієнта банку, прискорюються торгові операції та збільшується їх обсяг, юридичні та фізичні особи отримують повноцінне банківське обслуговування в тих районах, де недостатньо поширеною є мережа філій банків.
    Все більшої популярності серед учасників банківських операцій набувають системи «Інтернет-банкінгу», які характеризуються використанням всесвітньої мережі Інтернет в якості інформаційного каналу передачі платіжних даних та надання банківських послуг. Крім того, електронні розрахунки все більше проникають у сферу споживання. Із розширенням повноважень Національного банку України (далі – НБУ) щодо обмеження готівкових розрахунків у цивільному обігу постає питання про подальший розвиток безготівкових форм розрахунків, передусім тих, що інтегровані у мережу Інтернету.
    Водночас, впровадження Інтернет-банкінгу в цивільний обіг стримується внаслідок відсутності належної правової бази, яка враховувала б особливості цієї сфери відносин. Існуюче законодавство про безготівкові розрахунки не завжди можна застосовувати за аналогією для вирішення правових проблем Інтернет-банкінгу. Зокрема, недостатньо розроблено конструкцію цивільно-правової відповідальності сторін безготівкових розрахунків у системах Інтернет-банкінгу, недостатньо розроблено принципи регулювання діяльності інтернет-банків, існують не вирішені проблеми обмеження свободи підприємництва при застосуванні законодавства про боротьбу з відмиванням «брудних грошей» у системах Інтернет-банкінгу тощо. Крім того, у вітчизняній науковій юридичній літературі відсутні теоретичні розробки проблем цивільно-правового регулювання Інтернет-банкінгу, що також не сприяє розвитку банківських Інтернет-послуг. Такий стан правовідносин у сфері використання Інтернет-банкінгу ускладнює захист порушених прав у судовому порядку. З огляду на вищезазначене, комплексне теоретичне дослідження правових проблем здійснення безготівкових розрахунків у системах Інтернет-банкінгу є доцільним та актуальним.
    Теоретичною основою дослідження виступають роботи провідних українських і зарубіжних учених, зокрема, Є. О. Алісова, І. А. Безклубого, О. А. Беляневич, Л. В. Бричко, О. В. Дзери, Н. В. Дроздової, М. К. Галянтича, М. В. Гуцалюка, Л. Г. Єфімової, О. С. Йоффе, І. В. Жилинкової, Д. А. Кочергіна, В. Ф. Кузьміна, Л. А. Лунца, В. В. Луця, М. С. Малеіна, Є. О. Мічуріна, В. Б. Наумова, Л. О. Новосьолової, С. В. Овсейко, О. П. Подцерковного, С. О. Погрібного, Є. О. Суханова, К. М. Шмиттгоффа, Я. О. Хірс та інших.
    Разом із тим, в Україні на сьогодні немає спеціального монографічного дослідження цивільно-правового регулювання розрахунків із використанням Інтернет-банкінгу. Також відсутні праці, в яких виявлено зв’язок цивільно-правового регулювання Інтернет-банкінгу з основними цивілістичними концепціями розрахункових відносин. Вищевказані обставини зумовлюють актуальність цього дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України 28 жовтня 2009 року (протокол № 9). Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до теми науково-дослідної роботи відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємства Національної академії правових наук України «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (номер державної реєстрації 0108U000494).
    Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у встановленні особливостей цивільно-правового регулювання відносин у сфері здійснення розрахунків за допомогою Інтернет-банкінгу, цивільно-правового статусу його учасників, а також розробці рекомендацій з удосконалення цивільного законодавства в цій сфері.
    Реалізація вказаної мети дисертаційної роботи зумовила необхідність вирішення наступних задач:
    – визначити поняття Інтернет-банкінгу та його значення для цивільного обороту;
    – з’ясувати систему джерел цивільно-правового регулювання у сфері електронних розрахунків та Інтернет-банкінгу;
    – встановити правову природу легальних платіжних засобів, які використовуються для розрахунків у сфері Інтернет-банкінгу;
    – виявити особливості правового регулювання емісії та обігу електронних грошей у системах Інтернет-банкінгу, а також правове положення Інтернет-банків;
    – визначити напрямки та способи вдосконалення правового регулювання договірних відносин, що виникають з приводу дистанційного банківського обслуговування за допомогою Інтернет-банкінгу;
    – встановити критерії обмеження дії приватноправових принципів у сфері Інтернет-банкінгу, у тому числі при встановленні правового статусу Інтернет-банків;
    – обґрунтувати основні напрями удосконалення положень законодавства щодо цивільно-правової відповідальності у сфері електронних розрахунків та Інтернет-банкінгу.
    Об’єктом дослідження виступають правовідносини у сфері обігу електронних грошей, дистанційного банківського обслуговування та здійснення розрахунків за допомогою Інтернет-банкінгу.
    Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні питання правового регулювання відносин у сфері здійснення розрахунків за допомогою Інтернет-банкінгу, відповідні нормативно-правові акти України та законодавство іноземних держав, міжнародно-правові акти, практика їх застосування, а також спеціальна вітчизняна та іноземна наукова література.
    Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у встановленні особливостей цивільно-правового регулювання відносин у сфері здійснення розрахунків за допомогою Інтернет-банкінгу, цивільно-правового статусу його учасників, а також розробці рекомендацій з удосконалення цивільного законодавства в цій сфері.
    Реалізація вказаної мети дисертаційної роботи зумовила необхідність вирішення наступних задач:
    – визначити поняття Інтернет-банкінгу та його значення для цивільного обороту;
    – з’ясувати систему джерел цивільно-правового регулювання у сфері електронних розрахунків та Інтернет-банкінгу;
    – встановити правову природу легальних платіжних засобів, які використовуються для розрахунків у сфері Інтернет-банкінгу;
    – виявити особливості правового регулювання емісії та обігу електронних грошей у системах Інтернет-банкінгу, а також правове положення Інтернет-банків;
    – визначити напрямки та способи вдосконалення правового регулювання договірних відносин, що виникають з приводу дистанційного банківського обслуговування за допомогою Інтернет-банкінгу;
    – встановити критерії обмеження дії приватноправових принципів у сфері Інтернет-банкінгу, у тому числі при встановленні правового статусу Інтернет-банків;
    – обґрунтувати основні напрями удосконалення положень законодавства щодо цивільно-правової відповідальності у сфері електронних розрахунків та Інтернет-банкінгу.
    Об’єктом дослідження виступають правовідносини у сфері обігу електронних грошей, дистанційного банківського обслуговування та здійснення розрахунків за допомогою Інтернет-банкінгу.
    Предметом дослідження є теоретичні основи та практичні питання правового регулювання відносин у сфері здійснення розрахунків за допомогою Інтернет-банкінгу, відповідні нормативно-правові акти України та законодавство іноземних держав, міжнародно-правові акти, практика їх застосування, а також спеціальна вітчизняна та іноземна наукова література.
    Методи дослідження, що використовувалися в процесі здійснення дисертаційного дослідження, були обрані відповідно до мети і завдань дослідження, з урахуванням його об’єкта та предмета. Було використано дві групи методів наукового пізнання – загальнонаукові (історичний, формально-логічний, системно-структурний, системно-порівняльний, метод аналізу) та спеціальні методи, що використовуються в юридичній науці (порівняльно-правовий, формально-юридичний, спеціально-правовий).
    Системно-структурний і системно-порівняльний методи дослідження дозволили з’ясувати правову природу відносин щодо здійснення безготівкових розрахунків з використанням систем віддаленого банкінгу (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 3.1, 3.2). Проблеми законодавчого регулювання безготівкових розрахунків у системах Інтернет-банкінгу виявлені авторкою за допомогою методу аналізу та формально-логічного методу, який, окрім цього, використовувався й при формулюванні авторських визначень деяких понять (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 3.1, 3.2). Формально-юридичний і порівняно-правовий методи дослідження використовувалися для обґрунтування необхідності формування нового законодавства і внесення змін в чинне законодавство з метою створення правових умов діяльності систем Інтернет-банкінгу (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2). Історичний метод дозволив дослідити процес виникнення і розвитку Інтернет-банкінгу і використовувати отримані результати при вдосконаленні законодавства, що регулює здійснення безготівкових розрахунків за допомогою систем Інтернет-банкінгу (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 3.1). За допомогою спеціально-юридичного методу були виявлені зовнішні ознаки відносин з розрахунками в електронній формі (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4).
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступних наукових положеннях і висновках, які виносяться на захист.
    Вперше:
    1) визначено Інтернет-банкінг у широкому сенсі як цивільно-правові відносини банку та клієнта з приводу віддаленого здійснення переказу, зберігання, обліку та здійснення інших банківських операцій з грошовими коштами законним засобом платежу та електронними грошима, які здійснюються за допомогою комп’ютерно-технічних засобів і програмного забезпечення, інтегрованого в мережу Інтернет; та у вузькому сенсі як технології дистанційного банківського обслуговування із передаванням даних через мережу Інтернет;
    2) запропоновано виділяти договір на дистанційне банківське обслуговування у складі самостійного виду договору банківського рахунку і визначати його як домовленість банківської установи з фізичною або юридичною особою (клієнтом), згідно з якою банківська установа зобов’язується надати комплекс послуг у сфері програмно-технічної підтримки клієнта для безпечного дистанційного проведення операцій за банківським рахунком, відкритим на користь клієнта, за допомогою Інтернет, телефонного зв’язку або інших засобів комунікації, а клієнт зобов’язується виконувати вказівки банківської установи з приводу користування програмно-технічними засобами віддаленого доступу до банківського рахунку і сплачувати послуги банку;
    3) аргументовано, що з метою захисту інтересів учасників Інтернет-банкінгу на безпечне користування послугами, доповнити обов’язки банку при укладанні і виконанні договору банківського рахунку з використанням Інтернет-банкінгу рядом заходів із забезпечення безпеки систем Інтернет-банкінгу, а також організувати зручний доступ на власному сайті банку до інструкції з безпечного використання Інтернет-банкінгу;
    4) доведено, що законодавчі вимоги про ідентифікацію клієнтів банків при Інтернет-банкінгу слід розширити понад інформацію, яка міститься в сертифікаті відкритого ключа електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП), адже використання електронного цифрового підпису не виконує завдань повної ідентифікації клієнта;
    5) запропоновано встановити положення про нікчемність (а) домовленості про обмеження відповідальності банку на випадок виникнення збитків клієнта або третіх осіб при виконанні договору на дистанційне банківське обслуговування, якщо ці збитки виникли у результаті неприйняття банком потрібних для даного випадку і прийнятих у банківській практиці заходів стосовно безпечного здійснення дистанційного банківського обслуговування; (б) домовленості про неможливість у будь-який момент розірвати договір на дистанційне банківське обслуговування на першу вимогу однієї зі сторін;
    Удосконалено:
    6) підходи до розуміння сутності електронних грошей як об’єктів майнових прав, що не мають легальної платіжної сили, але несуть у собі вартість права вимоги третьої особи щодо обміну електронних грошей на законний засіб платежу, на підставі чого запропоновано зміни до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»,
    7) підхід до правової природи безготівкових грошей (кредитних залишків грошових коштів клієнтів на банківських рахунках), згідно з яким такими грошима є складний майновий комплекс, що включає як речово-правові, так і зобов’язально-правові елементи залежно від того, чи відбувається рух грошових коштів по рахунках або видача їх готівкою;
    8) ознаки електронних грошей як еквіваленту грошової вартості :1) є безумовними і безвідкличними зобов’язаннями емітента; 2) випускаються після отримання емітентом грошових коштів у розмірі не менше вартості, що випускається; 3) застосовуються для здійснення платежів не лише на адресу емітента, але і на адресу інших сторін; 4) використовуються при електронних транзакціях; 5) погашаються у момент пред’явлення грошових коштів – легальних засобів платежу; 6) зберігаються в електронному пристрої;
    9) напрями вдосконалення законодавства України у сфері електронних розрахунків шляхом запозичення досвіду Європейського Союзу та Республіки Білорусь стосовно скорочення обмежень на випуск і обіг електронних грошей та використання концепції електронних грошей як передплачених платіжних інструментів;
    10) пропозицію про запровадження в Україні європейського принципу пропорційності при обмеженні державою приватноправових свобод в електронних розрахунках, який передбачає, зокрема, запровадження презумпції правомірності віддаленої ідентифікації клієнтів Інтернет-банкінгу (тобто без фізичного контакту клієнта й суб’єкта первинного фінансового моніторингу), що може підтверджуватися засобами, прийнятими у банківській практиці, у тому числі за опосередкованою ідентифікацією;
    Дістало подальший розвиток:
    11) обґрунтування доцільності надання права здійснювати емісію електронних грошей в Україні не лише банкам - резидентам, але й іноземним компаніям щодо електронних грошей в іноземній валюті та інших одиницях вартості, емітованих нерезидентами, за умови виконання функцій агентів банками - резидентами;
    12) підходи до необхідних заходів зі встановлення цивільно-правового режиму електронних грошей, зокрема стосовно спеціального закріплення договірних відносин між учасниками розрахунків за допомогою електронних грошей; встановлення порядку обліку й оцінки електронних грошей в цивільному обігу; співвідношення електронних грошей з іншими об’єктами цивільних прав; закріплення заходів охорони і захисту прав власників електронних грошей;
    13) пропозиції про необхідність законодавчого врегулювання в Україні створення і діяльності Інтернет-банків, які не мають діючих філій для обслуговування клієнтів. У цих положеннях варто визначити: розмір статутного капіталу Інтернет-банку; особливості ліцензування українських і зарубіжних Інтернет-банків, їх філій; вимоги до фізичної присутності представництва Інтернет-банку; нормативи інформаційної безпеки; обов’язок і методику проведення оцінки Інтернет-банком ризиків; вимоги про детальне інформування клієнтів про порядок надання послуг, а також обов’язок вказівки прав і обов’язків сторін, порядку розподілу збитків;
    14) обґрунтування необхідності закріплення в українському законодавстві спеціальної процедури, сутність якої при здійсненні безготівкових розрахунків в електронній формі полягає в наступному: 1) встановленні факту, що платіжне доручення в електронній формі видано клієнтом; 2) здійсненні перевірки платіжного доручення з метою виявлення помилок у ньому.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації сформульовано низку конкретних пропозицій по удосконаленню вітчизняного цивільного законодавства, які можуть бути використані в законотворчому процесі. Прикладний характер дослідження дає змогу використовувати його результати в практичній діяльності суб’єктів права, які здійснюють безготівкові розрахунки в системах Інтернет-банкінгу.
    Матеріали дисертаційної роботи можуть бути використані при підготовці навчально-методичної літератури, а також в науково-дослідній роботі. Результати дослідження можуть служити основою для створення навчального спецкурсу «Правове регулювання електронних платежів». Окремі положення і висновки, сформульовані в дисертації, мають методологічний характер, що обумовлює перспективу проведення подальших досліджень на обрану тематику.
    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій висвітлено авторські пропозиції до цивільно-правового регулювання розрахунків з використанням Інтернет-банкінгу. Викладені в дисертації наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані дисертанткою самостійно. В науковій статті «Удаленная идентификация клиентов банков в системах электронного банкинга», опублікованій у співавторстві з М. М. Дутовим, особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні порядку ідентифікації клієнтів при Інтернет-банкінгу, що становить 50 % змісту статті.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на спільних засіданнях наукових відділів Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України.
    Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на 5-х вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 24 листопада 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 18–19 травня 2006 р.); Підсумковій науково-практичної конференції «Проблемы и перспективы развития юридической науки в Украине» (м. Донецьк, 25 квітня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Трансформація юридичної відповідальності на сучасному етапі розвитку суспільства» (м. Донецьк, 12 червня 2008 р.).
    Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли відображення у 13 наукових працях, зокрема, у 9 наукових статтях, опублікованих у наукових виданнях, що входять до переліку фахових для юридичних наук видань та тезах 4 доповідей на наукових конференціях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Останні декілька років в Україні ознаменувалися бурхливим розвитком інформаційних технологій. Українські банки досить активно використовують досягнення інформаційного прогресу в усіх сферах діяльності, у тому числі при здійсненні розрахунків між суб’єктами цивільного права. Цей процес дістав назву «Електронні банківські послуги» (електронний банкінг) і основна відмінна його особливість від «звичайного» банкінгу — це використання електронних платіжних інструментів при здійсненні розрахунків. Найактивніше розвивається Інтернет-банкінг — складова частина електронного банкінгу, яка використовує мережу Інтернет для управління клієнтами своїми банківськими рахунками і, головним чином, здійснення безготівкових розрахунків між суб’єктами цивільного обігу.
    Забезпечення приватних інтересів у процесі здійснення безготівкових розрахунків в електронній формі, в першу чергу за допомогою систем Інтернет-банкінгу, неможливо без цілісного і одночасно гнучкого механізму цивільно-правового регулювання вказаних відносин. Відсутність закріплення у ЦК України положень щодо електронного банкінгу призводить, по-перше, до спотворення гарантій прав споживачів при укладанні договорів на банківське обслуговування у системах Інтернет-банкінгу, а по-друге, до безсистемного підзаконного регулювання відповідних відносин.
    Системам Інтернет-банкінгу властиві специфічні особливості, які вимагають адаптації існуючого цивільного законодавства до мінливої форми стосунків користувачів глобальних мереж, що враховує реалії надання банківських послуг через мережу Інтернет. У сфері електронної комерції Інтернет-банкінг виступає однією з платіжних систем, але розрахунки при електронній комерції можуть здійснюватися й у звичайних спосіб. Одночасно, Інтернет-банкінг може ґрунтуватися на використанні законного платіжного засобу або електронних грошей.
    Інтернет-банкінг слід визначити у широкому сенсі як цивільно-правові відносини банку та клієнта з приводу віддаленого здійснення переказу, зберігання, обліку та здійснення інших банківських операцій з грошовими коштами законним засобом платежу та електронними грошима, які здійснюються за допомогою комп’ютерно-технічних засобів і програмного забезпечення, інтегрованого в мережу Інтернет; та у вузькому сенсі як технології дистанційного банківського обслуговування із передаванням даних через мережу Інтернет.
    Відсутність закріплення у ЦК України положень щодо електронного банкінгу призводить, по-перше, до спотворення гарантій прав споживачів при укладанні договорів на банківське обслуговування у системах Інтернет-банкінгу, а по-друге, до безсистемного підзаконного регулювання відповідних відносини.
    Необхідно виділяти в ЦК договір на дистанційне банківське обслуговування у складі самостійного виду договору банківського рахунку і визначати його як домовленість банківської установи з фізичною або юридичною особою (клієнтом), згідно з якою банківська установа зобов’язується надати іншій особі (клієнту) комплекс послуг у сфері програмно-технічної підтримки для безпечного дистанційного проведення операцій по банківському рахунку, відкритому на користь клієнта, за допомогою Інтернет, телефонного зв’язку або інших засобів комунікації, а клієнт зобов’язується виконувати вказівки банківської установи щодо використання програмно-технічних засобів віддаленого доступу до банківського рахунку і оплачувати послуги банку. Ці норми повинні знайти відображення в новій статті 1076-1 ЦК.
    З метою захисту інтересів учасників Інтернет-банкінгу на безпечне користування послугами, слід внести доповнення до ЦК України (передбачити нову статтю 1076-2), де встановити обов’язки банку при укладанні та виконанні договору банківського рахунку з використанням Інтернет-банкінгу робити ряд заходів із забезпечення безпеки систем Інтернет-банкінгу, коли банк надає клієнту не лише логін (ім’я користувача) і пароль, які необхідно ввести для входу до віртуального офісу, але і додатковий захист у вигляді карти змінних кодів (підтвердження транзакцій за допомогою одноразових паролів, щоб перехоплення трафіку не давало зловмисникові можливості отримати доступ до операцій), захисний-протокол передачі конфіденційної інформації для функціонування захищеного каналу зв’язку, віртуальної клавіатури, — для унеможливлення перехоплення паролю програмою-вірусом), сертифікованого програмного забезпечення, інтегрованого в мережу Інтернет, та інші форми захисту, прийняті у банківській практиці, а також обов’язок банку з організації зручного доступу на власний сайт банку Інструкції з безпечного використання Інтернет-банкінгу.
    Вимоги щодо ідентифікації клієнтів Інтернет-банкінгу не можна обмежувати у законодавстві інформацією, яка міститься в сертифікаті відкритого ключа електронного цифрового підпису, адже використання електронного цифрового підпису у цих відносинах не виконує повною мірою завдань ідентифікації клієнта.
    Необхідно доповнити ЦК положеннями про нікчемність (а) домовленості про обмеження відповідальності банку у разі виникнення збитків клієнта або третіх осіб при виконанні договору на дистанційне банківське обслуговування, якщо ці збитки виникли у результаті неприйняття банком потрібних для даного випадку і прийнятих у банківській практиці заходів стосовно безпечного здійснення дистанційного банківського обслуговування; (б) домовленості про неможливість у будь-який момент розірвати договір на дистанційне банківське обслуговування на першу вимогу однієї зі сторін. Ці норми повинні знайти відображення у новій ст. 1076-1 ЦК.
    Збільшення обсягів безготівкових розрахунків, що побічно стимулюється разом з іншими чинниками створенням фінансовими установами систем Інтернет-банкінгу, поставило з новою гостротою перед наукою цивільного права проблему переоцінки правової суті безготівкових грошових коштів. Пропонується розглядати безготівкові гроші в якості складного майнового комплексу, що включає речово-правові і зобов’язально-правові елементи залежно від того, чи відбувається рух грошових коштів по рахунках або видача їх готівкою.
    Подальша еволюція безготівкових грошей призвела до появи електронних грошей, інформаційним середовищем для циркуляції яких виступає Інтернет. Відповідно до результатів дослідження, електронні гроші — це еквівалент грошової вартості, який: 1) є безумовним і безвідкличним зобов’язанням емітента; 2) випускається після отримання емітентом грошових коштів у розмірі не менше вартості, що випускається; 3) застосовується для здійснення платежів не лише на адресу емітента, але і на адресу інших сторін; 4) використовується при електронних транзакціях; 5) погашається у момент пред’явлення грошовими коштами – легальним засобом платежу; 6) зберігається в електронному пристрої.
    При вдосконаленні законодавства України у сфері електронних розрахунків потребує врахування досвід Європейського Союзу та Республіки Білорусь, де правові обмеження щодо випуску й обігу електронних грошей, на відміну від України, не заперечують емісійні права інших фінансових установ, які не є національними банками. Концепція електронних грошей як передплачених платіжних інструментів, дозволяє ефективніше захищати права володільців електронних грошей.
    Надмірно жорстке правове регулювання діяльності з випуску та обігу електронних грошей в Україні, невстановлення можливості утворювати Інтернет-банки слугує лише стримуючим чинником розвитку електронних платіжних систем, надаючи переваги іноземним розрахунковим системам та розвиваючи тіньову економіку.
    Вплив інформатизації на банківську діяльність такий великий, що в деяких країнах стали з’являтися Інтернет-банки, що не мають філій і обслуговують клієнтів за допомогою Інтернету. Цей процес не обмине в недалекому майбутньому і Україну, тому вже на цьому етапі доведено необхідність прийняття нормативно-правового акту, що регулює порядок створення й діяльності вітчизняних і представництв зарубіжних Інтернет-банків. З метою такої нормотворчості можливе використання досвіду Гонконгу, де центральний банк видав «Керівні принципи авторизації віртуальних банків».
    На підставі досвіду Гонконгу та США варто доповнити Закон України «Про банки і банківську діяльність» положеннями, що регулюють порядок створення і діяльності Інтернет-банків (тобто банків, що не мають фізичних філій для обслуговування клієнтів). У цих положеннях має бути визначено: розмір статутного капіталу Інтернет-банку; особливості ліцензування українських і зарубіжних Інтернет-банків, їх філій; вимоги до фізичної присутності представництва Інтернет-банку; нормативи інформаційної безпеки; обов’язок і методику проведення оцінки Інтернет-банком ризиків; вимога про детальне інформування клієнтів про порядок надання послуг, а також обов’язок вказівки прав і обов’язків сторін, порядку розподілу збитків.
    Безготівкові розрахунки в електронній формі мають особливості цивільно-правової відповідальності сторін розрахункових відносин. Основне тут те, що основний акцент відповідальності зміщений не на покарання винної сторони, а на мінімізацію ризику виникнення збитків шляхом встановлення спеціальних організаційно-технічних процедур і принципів розподілу збитків. У зв’язку з цим в Україні необхідно розробити і законодавчо закріпити механізм перевірки електронних платіжних доручень, що має на меті встановлення повноважень особи, що видала платіжне доручення, а також виявлення помилок при вказівці реквізитів платіжного доручення і в його змісті.
    Надання електронних банківських послуг неможливе без залучення третіх сторін, якими виступають розробники програмного забезпечення. В цьому випадку збиток стороні розрахункового відношення може бути причинний внаслідок недоліків використовуваного програмного забезпечення. Можливість стягнути з винної сторони заподіяні збитки існує тільки у рамках договірних правовідносин між виробником програмного забезпечення і користувачем, якщо в договорі на використання ПЗ закріплено процедуру розподілу збитків.
    Доведено, що фінансовий моніторинг — не єдиний засіб протидії легалізації, значна роль належить також ідентифікації клієнтів, що користуються послугами фінансових установ. При наданні електронних банківських послуг повинна існувати можливість віддаленої ідентифікації (тобто без фізичного контакту клієнта і суб’єкта первинного фінансового моніторингу). Додатковим варіантом у цьому випадку є ідентифікація клієнта тим суб’єктом первинного фінансового моніторингу, який географічно розташований найближче до клієнта.
    Обґрунтовано, що при видачі особі сертифікату електронного цифрового підпису встановлюється його особа для того, щоб одержувачі підписаного документу могли упевнитися, що електронний цифровий підпис належить тій особі, яка вказана в якості підписувача електронного документу. Ідентифікація, що проводиться в цьому випадку, не може вважатися вичерпною, адже ідентифікацію осіб, яка здійснюється відповідно до Закону України «Про попередження і протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом», оскільки в цьому випадку не співпадають цілі і суб’єкти ідентифікації.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


    1. Безклубий І.А. Теоретичні проблеми банківських правочинів: Дисс.. докт. юрид. наук. 12.00.03. – К.: КНУ, 2006. – 486 с.
    2. Меджибовская Н. Перспективы развития электронного бизнеса в Украине / Меджибовская Н. // Экономика Украины. – 2003. – № 6. – С. 36–41.
    3. Building Confidence: Electronic Commerce and Development, UNCTAD/SDTE/MISC.11. – Geneva: United Nations’ Press Room. – 2000. – 176 p.
    4. Інтернет-банкінг: матеріал з Вікіпедії // // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Інтернет-банкінг (станом на 18.06.2008 р.).
    5. Аветісян К.П., Вальпуська І.С. Ефективність використання сучасних Інтернет-технологій в діяльності банків // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_EISN_2009/Economics/
    45551.doc.htm (станом на 18.06.2008 р.).
    6. Подцерковный О.П. Организационно–правовые основы расчетных отношений в хозяйственном комплексе Украины: Дис… канд.. юрид. наук: 12.00.04. – Одесса, 1999. – 191 с.
    7. Попов А., Яковлев Е. Тенденции развития электронного банковского обслуживания в России / Попов А., Яковлев Е. // Банковские технологии. – 2003. – № 7–8. – С. 74–77.
    8. Шамраев А. В. Правовое регулирование информационных технологий (анализ проблем и основные документы): Версия 1-0 / А.В. Шамраев. – М.: Статут, 2003. – 1013 с.
    9. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей: Постанова НБУ від 04.11.2010 р. N 481 // Офіційний вісник України. – 2010. - № 100. – Ст. 3571.
    10. Укрзалізниця реалізувала перші 200 квитків за технологією оплати WebMoney: заява прес-служби державної адміністрації залізничного транспорту // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245647958&cat_id=244276429 (станом на 18.11.2012 р.).
    11. Кравець В. Перспективи здійснення безготівкових розрахунків в Україні / Кравець В. // Банківська справа. – 2000. – № 6. – С. 3–8.
    12. Подцерковный О.П. Организационно–правовые основы расчетных отношений в хозяйственном комплексе Украины: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.04. – Одесса, 1999. – 191 с.
    13. Хірс Я.О. Цивільно-правове регулювання розрахункових відносин за законодавством України: Дис.. канд. юрид. наук. 12.00.03. – К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2011. – 198 с.
    14. Banks struggling with online sales – Datamonitor // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.finextra.com/fullstory.asp?id=16767 (станом на 18.06.2008 р.).
    15. Бутко В. Возможность облегчить себе жизнь или стать добычей мошенников / Бутко В. // Киевский телеграф. – 2007. – 14–20 сент.
    16. Саркисянц А. На пути к виртуальному банку / Саркисянц А. // Банковское дело в Москве. – 2006. – № 8. – С. 41.
    17. Богута Н. Деньги, которые ходят по Сети / Богута Н. // Эксперт Украина. – 2006. – № 39. – С. 32 - 35.
    18. О системе CitiDirect Online Banking // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.citidirectonline1.citidirect.citicorp.com/web/cda/about.jsp?topNavbarId=805
    19. Горобец В. Розвиток банкiвських послуг // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uabankir.com/?info=ecommerce/ebanking (станом на 15.10.2012 р.)
    20. Сологуб К.С. Проблеми та перспективи впровадження дистанційного банківського обслуговування в Україні // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lib.uabs.edu.ua/library/Zbirnik/Z_T_8_2003.htm#_Toc31183372
    21. Лысенко Е. Банкиры пытаются переориентировать клиентов на новые методы расчетов / Лысенко Е. // Деловая столица. – 2003. – 15–21 сен.
    22. Померанцева Н. Слежка за деньгами на расстоянии / Померанцева Н. // Приложение к газете «Коммерсантъ». – 2004. – 23 сент.
    23. Барбаш А. Три мифа об Интернет–банкинге // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: stud.ibi.spb.ru/131/scherbel/html/3mifa.html (станом на 12.06.2010 р.).
    24. Блащук Ю. Віртуальні банки та електронний банкінг: загрози чи нові можливості? / Блащук Ю. // Економічний Часопис–XXI. – 2001.– № 9. – С. 34–37.
    25. Шамраев А. Использование банками Интернет–технологий – что и как регулировать? / Шамраев А. // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке. – 2003. – № 7–8. – С. 134–136.
    26. Ермакова Т. С. Финансовое правоотношение (теоретические проблемы) : Учебное пособие / Т. С. Ермакова. – Л. : Изд-тво Ленингр. ун-та,
    1985. – 36 с.
    27. Хозяйственное право: Учебник / Под ред А.С. Васильева, О.П. Подцерковного. – Изд. 3-е, – Х.: Одиссей, 2008. – 488 с.
    28. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 29. – Ст. 238; 2000. - N 14-15-16. - Ст. 121; 2000. - N 29. - Ст. 230; 2000. - N 42. - Ст. 351; 2001. - N 5-6. - Ст. 30; 2002. - N 5. - Ст. 30; 2002. - N 17. - Ст. 117; 2004. - N 19. - Ст. 256; 2006. - N 12. - Ст. 100; 2007. - N 7-8. - Ст. 66; 2009. - N 14. - Ст. 181; 2009. - N 20, N 21-22. - Ст. 269; 2009. - N 19. - Ст. 257; 2009. - N 31. - Ст. 454; 2009. - N 52. - Ст. 763; 2010. - N 4. - Ст. 15; 2010. - N 37. - Ст. 496; 2010. - N 48. - Ст. 564; 2010. - N 49. - Ст. 570; 2011. - N 29. - Ст. 272; 2011. - N 36 .- Ст. 362; 2011. - N 47. - Ст. 533; 2012. - N 21. - Ст. 204; 2012. - N 40. - Ст. 479.
    29. Кондратюк Н. Свести счеты / Кондратюк Н. // Сейчас. – 2006. – 27 сент.
    30. Гуцалюк М. Безопасность банковских информационных систем / Гуцалюк М. // Мир денег. – 2002. – № 4. – С. 50–53.
    31. Про схвалення методичних рекомендацій з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом: Постанова НБУ від 30.04.2002 р. № 164 (втратила чинність) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-02
    32. Щодо ризиків відмивання грошей та запобіжних заходів, які необхідно застосовувати з метою мінімізації таких ризиків: Національний банк України; Лист від 10.01.2006 № 48-012/29-192 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.yur-info.org.ua/doc/1786402.jsp (станом на 11.09.2011 р.).
    33. E–Finance and Small and Medium–Size Enterprises (SMEs) in Developing and Transition Economies // UNCTAD Expert Meeting «Improving Competitiveness of SMEs in Developing Countries: Role of Finance Including E–Finance to Enhance Enterprise Development» (Geneva, October 22–24, 2001). – Geneva: United Nations’ Press Room. – 2001. – 41 p.
    34. Антонович О. Электронные банковские услуги: новые стратегии / Антонович О. // Банкаўскi веснiк. – 2003. – № 4. – С. 34–36.
    35. Березина М.П. Платежная система России и принципы ее организации / Березина М.П. // Финансы. – 1998. – № 3. – С. 22–27.
    36. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30; 2002. - N 5. - Ст. 30; 2003. - N 1. - Ст. 2; 2003. - N 14. - Ст. 104; 2003. - N 35. - Ст. 270; 2003. - N 38. - Ст. 322; 2004. - N 13. - Ст. 181; 2004. - N 38. - Ст. 473; 2005. - N 26. - Ст. 358; 2006. - N 8. - Ст. 90; 2006. - N 12. - Ст. 100; 2006. - N 13. - Ст. 110; 2006. - N 14. - Ст. 118; 2006. - N 16. - Ст. 134; 2006. - N 35. - Ст. 296; 2006. - N 43. - Ст. 414; 2007. - N 2. - Ст. 15; 2007. - N 10. - Ст. 90; 2007. - N 33. - Ст. 440; 2009. - N 14. - Ст. 181; 2009. - N 15. - Ст. 190; 2009. - N 52. - Ст. 763; 2010. - N 2-3. - Ст. 11; 2010. - N 29. - Ст. 392; 2010. - N 33. - Ст. 471; 2010. - N 49. - Ст. 570; 2011. - N 4. - Ст. 20; 2011. - N 4. - Ст. 26; 2011. - N 19-20. - Ст. 142; 2011. - N 23. - Ст. 160; 2011. - N 29. - Ст. 272; 2011. - N 35. - Ст. 345; 2011. - N 36. - Ст. 362; 2011. - N 43. - Ст. 448; 2011. - N 45. - Ст. 493; 2011. - N 47. - Ст. 533; 2012. - N 21. - Ст. 197.
    37. Шамраев А. Законодательство и электронные банковские услуги в России / Шамраев А. // Банковское дело в Москве. – 2000. – № 8. – С. 45–47.
    38. Аляб’єва Н.В. Договір про надання послуг у мережі інтернет: Дис.. канд. юрид. наук. 12.00.03. / Харківський національний університет внутрішніх справ. – Х., 2011. – 197 с.
    39. Можливості системи Інтернет-банкінгу у системі ПАТ «Укрсоцбанк» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://online.ukrsotsbank.com/frontend2/jsp/help_ua.jsp#1
    40. Платов А. Интернет. Деньги. Банки / Платов А. // Компьютерная газета. – 2003. – 18–24 февр.
    41. Винарик Л.С., Щедрин А.Н., Васильева Н.Ф. Онлайновый электронный рынок: становление, проблемы. – Донецк: Ин–т экономики пром–сти, 2003. – 176 с.
    42. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги: Учебн. пособие для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 261 с.
    43. Шевченко С. НБУ узаконит «виртуальный банкинг» / Шевченко С. // Галицкие контракты. – 2003. – № 23 (июнь). // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kontrakty.com.ua/
    44. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137; 2003. - N 38. - Ст. 319; 2005. - N 1. - Ст. 23; 2005. - N 26. - Ст. 349; 2007. - N 33. - Ст. 440; 2011. - N 9. - Ст. 57; 2011. - N 19-20. - Ст. 142; 2012. - N 7. - Ст. 53.
    45. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 276; 2009. - N 24. - Ст. 296.
    46. Про телекомунікації: Закон України від 18 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12. – Ст. 155; 2004. - N 48. - Ст. 526; 2005. - N 2. - Ст. 34; 2005. - N 7-8. - Ст. 162; 2005. - N 17, N 18-19. - Ст. 267; 2006. - N 14. - Ст. 116; 2006. - N 18. - Ст. 155; 2006. - N 22. - Ст. 186; 2006. - N 22. - Ст. 188; 2006. - N 30. - Ст. 258; 2007. - N 14. - Ст. 167; 2007. - N 13. - Ст. 132; 2010. - N 10. - Ст. 105; 2010. - N 34. - Ст. 482; 2010. - N 37. - Ст. 496; 2010. - N 38. - Ст. 504; 2011. - N 18. - Ст. 126; 2011. - N 18. - Ст. 127; 2011. - N 34. - Ст. 343; 2011. - N 41. - Ст. 413; 2012. - N 5. - Ст. 35; 2012. - N 7. - Ст. 53; 2012. - N 19-20. - Ст. 176.
    47. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05 липня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 31. – Ст. 286; 1994. - N 31. - Ст. 287; 2004. - N 32. - Ст. 394; 2005. - N 26. - Ст. 347; 2009. - N 24. - Ст. 296; 2009. - N 32-33. - Ст. 485.
    48. Про обов’язковий примірник документів: Закон України від 09 квітня 1999 р. // ВВР. – 1999. – № 22-23. – Ст. 199; 2002. - N 17. - Ст. 121; 2007. - N 27. - Ст. 362; 2012. - N 39. - Ст. 465.
    49. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22 травня 2003 р. // ВВР. – 2003. – № 36. – Ст. 275; 2005. - N 26. - Ст. 349.
    50. Об электронной торговле (коммерции): Проект закона Украины от 16.03.2010 г. № 6086-2 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF4P202A.html (станом на 20.08.2010 р.).
    51. Об электронной коммерции: Проект закона Украины от 18.02.2010 г. № 6086 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF4P200I.html (станом на 04.04.2011 р.).
    52. Моченов В.Ю. Правове регулювання електронної комерції: Дис.. канд. юрид. наук: 12.00.03. – М, 2006. – 175 с. – С. 4.
    53. Рассолов И. М. Право и Интернет. Теоретические проблемы. – 2-е изд., доп. - М.: Норма, 2009. – 383 с.
    54. Дроздова Н.В. Договір про надання фінансових послуг в цивільному праві України: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03. – К.: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2005. – 21 с.
    55. Минченко Р. Н., Канзафарова И. С. Расчетные правоотношения в хозяйственном обороте Украины: Учебное пособие. — Одесса: Бахва, 1997. — 84 с.
    56. Компанеец Е.С., Полонский Э.Г. Применение законодательства о кредитовании и расчетах. – М.: Юрид. лит., 1967. – 258 с.
    57. Ландкоф С.Н. Чек и жироприказ. – Х.: Пролетар, 1931. – 125 с.
    58. Лунц Л.А. Денежное обязательство в гражданском и коллизионном праве капиталистических стран. – М.: Юрид. изд. Министерства юстиции СССР, 1948. – 214 с.
    59. Кузьмин В.Ф. Кредитные и расчетные правоотношения в промышленности. – М.: Юрид. лит., 1975. – 200 с.
    60. Новоселова Л.А. Проблемы гражданско–правового регулирования расчетных отношений: Автореф. дис… докт. юрид. наук: 12.00.03 / Моск. гос. ун–тет. – М., 1997. – 51 с.
    61. Новоселова Л.А. Денежные расчеты в предпринимательской деятельности. – М.: ЮрИнфоР, 1996. – 160 с.
    62. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
    63. Гражданское право: Учебник в 2–х томах / Под ред. Е.А. Суханова. – Т. 2. – М.: БЕК, 1993. – 432 с.
    64. Бричко Л.В. Законодательство о расчетах в народном хозяйстве СССР. – М.: Юрид. лит., 1977. – 104 с.
    65. Ефимова Л.Г. Банковское право: Учебное и практическое пособие. – М.: БЕК, 1994. – 348 с.
    66. Гуревич И.С. Очерки советского банковского права. – Л.: Изд–во ЛГУ, 1959. – 131 с.
    67. Коган М.Л. Предприятие и банк: операции и сделки, права и обязанности. – М.: Аркаюр, 1993. – 275 с.
    68. Лавров Д.Г. Денежные обязательства в российском гражданском праве. – СПб.: Юрид. центр ПРЕСС, 2001. – 247 с.
    69. Белов В. А. Денежные обязательства. – М.: АО "Центр ЮрИнфоР", 2001. – 237 с.
    70. Гражданское право: Учебник / Под ред. Сергеева А.П., Толстого Ю.К. – М.: Проспект, 1998. – Ч. 2. – 784 с.
    71. Воронова Л.К. Правовое регулирование кредитно–расчетных отношений в народном хозяйстве: Учеб. пособие. – Киев: Вища школа, 1988. – 214 с.
    72. Колесник В.Б. Понятие банковского права как отдельной комплексной отрасли права / Колесник В.Б. // Правовые аспекты межбанковских расчетов: Сборник статей по банковскому праву / Отв. за выпуск В.Б. Колесник. – К., 1994. – 120 с.
    73. Подцерковный О. П. Денежные обязательства и расчетные правоотношения в Украине. – Одесса: Студия "Негоциант", 2005. – 308 с.
    74. Подцерковний О.П. Грошові зобов’язання господарського характеру: проблеми теорії і практики. – К.: Юстініан, 2006. – 424 с.
    75. Ухтуев Г.А. Банковское право: Учеб. пособие. – М.: Изд–во Ун–та дружбы народов, 1990. – 66 с.
    76. Лаптев В.В. Предмет и система хозяйственного права. – М.: Юрид. лит., 1969. – 176 с.
    77. Знаменский Г.Л. Общественный хозяйственный порядок и законодательство / Знаменский Г.Л. // Государство и право. – 1994. – № 4. – С. 61–69.
    78. Трофимов К. Безналичные деньги. Есть ли они в природе?/ Трофимов К. // Хозяйство и право. – 1997. – № 3. – С. 19–25.
    79. Тараканов С. Информационная природа безналичных денег / Тараканов С. // Хозяйство и право. – 1998. – № 9. – С. 68–72.
    80. Потяркин Д. Безналичные деньги – имущество? / Потяркин Д. // Хозяйство и право. – 1997. – № 3. – С. 136–140.
    81. Муравьев М.М. Правовая природа безналичных денег / Муравьев М.М. // Бухгалтерия и банки. – 2002. – № 3. – С.16–20.
    82. Єрмоленко В.М. Про правову природу грошей / Єрмоленко В.М. // Экономика и право. – 2003. – № 3. – С. 16–20.
    83. Ефимова Л. Правовые аспекты безналичных денег / Ефимова Л. // Закон. – 1997. – № 1. – С. 97–103.
    84. Ефимова Л. Правовые проблемы безналичных денег / Ефимова Л. // Хозяйство и право. – 1997. – № 2. – С. 39–49.
    85. Харитонова Ю.С. Проблемы правовой теории договора лизинга / Харитонова Ю.С. // «Черные дыры» в Российском законодательстве. – 2002. – № 2. – С 120–146.
    86. Лапач В.А. Система объектов гражданских прав: теория и судебная практика. – СПб.: Юридический Центр ПРЕСС, 2002. – 544 с.
    87. Римское частное право: Учебник / Под ред. И.Б. Новицкого и И.С. Перетерского. – М.: Юрист, 1994. – 543 с.
    88. Саватье Р. Теория обязательств: Юридический и экономический очерк / Пер. с француз. – М.: Прогресс, 1972. – 440 с.
    89. Маттеи У., Суханов Е.А. Основные положения права собственности. – М.: Юристъ, 1999. – 384 с.
    90. Новоселова Л. О правовой природе средств на банковских сетах / Новоселова Л. // Хазяйство и право. – 1996. – № 7. – С. 82–90; № 8. – С. 90–100.
    91. Суханов Е. Заем и кредит. Финансирование под уступку денежного требования. Банковский вклад. Банковский счет (главы 42–45). (Комментарий ГК РФ) / Суханов Е. // Хозяйство и право. – 1996. – № 7. – С. 3–25.
    92. Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Статут, 1999. – 352 с.
    93. Нерсесов Н.О. Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве. – М.: Статут, 2000. – 286 с.
    94. Commission Recommendation 97/489/EC of 30 July 1997 concerning transactions by electronic payment instruments and in particular the relationship between issuer and holder // Official Journal L 208 , 02/08/1997 P. 0052 – 0058.
    95. Кочергин Д.А. Рынок электронных денег в России: структура и особенности функционирования: Автореф. дис… канд. экон. наук: 08.00.10 / С.–Петерб. гос. ун–т. – СПб., 1999. – 20 с.
    96. Мельничук О. Виртуальные деньги / Мельничук О. // Дело. – 2008. – 24 апр.
    97. Issues arising from the emergence of electronic money // European Central Bank Monthly Bulletin. – 2000. – November. – Р. 49–60.
    98. Юров А.В. Наличные деньги и электронные средства платежа: оценка перспектив (Выступление на Первой международной конференции «Налично-денежное обращение: модели, стандарты, тенденции», 3 июля 2007 г., Москва) / Юров А.В. // Деньги и кредит. – 2007. – № 7. – С. 37-42.
    99. Кочергин Д.А. Электронные деньги: анализ с позиций современных денежных теорій / Кочергин Д.А. // Вестн. С.–Петерб. ун–та. Сер. 5, Экономика. – 2000. – Вып. 4. – С. 83–92.
    100. Новиков Д. Электронные деньги в ЕС (правовой аспект) //// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://elib.org.ua/internationallaw/ua_readme.php?subaction=showfull&id=1177655583&archive=&start_from=&ucat=1&category=1
    101. European Central Bank. Report on Electronic Money. – Frankfurt am Main: Postfach, 1998. – 47 p.
    102. Basel Committee on Banking Supervision. Risk Management for Electronic Banking and Electronic Money Activities. – Basel: Bank for International Settlements, 1998. – 26 р.
    103. Directive 2000/46/EC of the European Parliament and of the Council of 18 September 2000 on the taking up, pursuit of and prudential supervision of the business of electronic money institutions // Official Journal L 275 , 27/10/2000 – P. 0039 – 0043.
    104. Directive 2009/110/EC of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 on the taking up, pursuit and prudential supervision of the business of electronic money institutions amending Directives 2005/60/EC and 2006/48/EC and repealing Directive 2000/46/EC // Official Journal L 267 , 10/10/2009 P. 0007 – 0017.
    105. Directive 2006/48/EC of the European Parliament and of the Council of 14 June 2006 relating to the taking up and pursuit of the business of credit institutions (recast) // Official Journal L 177, 30.6.2006, p. 1–200.
    106. Про правомірність використання суб’єктами підприємницької діяльності України системи трансферу майнових прав WebMoney Transfer: Лист Національного банку України від 20.11.2003 р. № 25–209/1539–8608 // Бухгалтерія. – 1 бер. 2004.
    107. Положение об электронных деньгах в Украине: Постановление Правления Национального банка Украины 25.06.2008 г. N 178 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.forex.ua (станом на 17.09.2012 р.)
    108. Про електронну комерцію: Проект доопрацьований, реєстр. №6086 вноситься народним депутатом України Ю.В. Полунєєвим (реєстр. N 266) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=37033&pf35401=191216
    109. Евсюков Д. Предоплаченный финансовый продукт: «электронные деньги»: теоретический подход // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://econom.nsc.ru/
    110. Правила осуществления операций с электронными деньгами: Утв. Постановлением Правления Национального банка Республики Беларусь от 26.11.2003 г. № 201 (в редакции Постановления Правления Национального банка Республики Беларусь от 9.09.2011 г. N 414) ) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wmtransfer.by/jur4.asp (по состоянию на 15.11.2011 г.).
    111. Крупнов Ю.С. О природе электронных денег / Крупнов Ю.С. // Бизнес и банки. – 2003. – № 5. – С. 1–4.
    112. Смирнов К. Реальны ли безналичные деньги? // Банковские технологии. – 1997. – № 5. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.banktech.ru.
    113. Дмитрик Н. Платежные инструменты // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.russianlaw.net/law/doc/a143.htm (станом на 20.01.2008 р.).
    114. Околіта Л. Операції з використанням платіжних карток НСМЕП / Околіта Л. // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 3. – С. 66–67.
    115. Білецька Н. Розрахунок доходів і витрат банку внаслідок впровадження Національної системи масових електронних платежів / Білецька Н. // Банківська справа. – 2002. – № 4. – С. 48–58.
    116. Мелюхин И. Электронные деньги и банковские операции в компьютерных сетях / Мелюхин И. // Мировая экономика и международные отношения. – 1996. – № 2. – С. 118–125.
    117. Грачева М. Центральные банки в эпоху электронных денег / Грачева М. // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 3. – С. 58–70.
    118. Сальников Д. «Электронные деньги», центральные банки и «большая» політика» / Сальников Д. // Мир карточек. – 1996. – №12. – С. 27–29.
    119. Directive 2000/12/EC of the European Parliament and of the Council of 20 March 2000 relating to the taking up and pursuit of the business of credit institutions // Official Journal of the European Communities. – 2000. – L 126. – P. 1–59.
    120. Directive 2000/28/ЄС of the European Parliament and of the Council of 18 September 2000 amending Directive 2000/12/EC relating to the taking up and pursuit of the business of credit institutions // OJ L 275 of 27.10.2000, p. 37–38.
    121. Uniform Money Services Act of 6 July 2001 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.law.upenn.
    edu/bll/ulc/moneyserv/UMSA2001Final.htm (на 12.01.2008 р.).
    122. Тютюн А. Вопрос обеспечения электронных денег – один из важнейших для платежного пространства стран СНГ. – MskIT.ru (On-line СМИ, Санкт-Петербург). // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://is.park.ru/doc.jsp?urn=55751126.
    123. Directive 2000/12/EC of the European Parliament and of the Council of 20 March 2000 relating to the taking up and pursuit of the business of credit institutions // Official Journal of the European Communities. – 2000. – L 126. – P. 1–59.
    124. Тетерин В. Электронная подпись и наличные в законодательстве РФ и ЕС / Тетерин В. // Мир Internet.– 2002. – № 10. – C. 70–75.
    125. Трубін І.О. Системи електронних грошей / Трубін І.О. // Фінансове право. – 2011. – № 2. – С. 11-15.
    126. Cohen B. J. Electronic Money: New Day or False Dawn? // Review of International Political Economy. – 2001. – Vol. 8. – № 2. – Р. 197–225.
    127. Кочергин Д.А. Методы государственного регулирования обращения электронных денег / Кочергин Д.А. // Сборник научных трудов «Финансовый рынок России: проблемы формирования и функционирования». – СПб.: Изд–во СПбГУЭиФ, 2000. – № 1. – 2000. – С. 14–18.
    128. Шамраев А. Развитие электронных банковских услуг и проблемы правового регулирования: аспекты платежной системы / Шамраев А. // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке. – 2004. – № 2. – С. 75–78.
    129. Ковальчук А.Т. Фінансово-правове регулювання грошово-кредитних відносин: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.07 / Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2004. – 19 с.
    130. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»: Постанова Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 908.
    131. Про затвердження Інструкції про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті: Постанова Правління Національного банку України від 16.08.2006 р. № 320 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 36. – Ст. 2507.
    132. Шмиттгофф К.М. Экспорт, право и практика международной торговли: Пер. с англ. / Отв. ред. А.С. Комаров. – М.: Юрид. лит., 1993. – 512 с.
    133. Про деякі питання практики застосування окремих норм
    чинного законодавства у вирішенні спорів: Лист Вищого арбітражного суду України 24.11.1997 р. № 01-8/452 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_452800-97 (станом на 23.07.2010 р.).
    134. Про практику застосування Вищим господарським судом країни у розгляді справ окремих норм матеріального права: Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vgsu.arbitr.gov.ua/files/pages/17072012.pdf (станом на 22.08.2012 р.).
    135. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 20/383 // Бухгалтерія. Налоги. Бизнес. - 2003. – № 29 (21 липня).
    136. О возмещении ущерба, причиненного неправомерным возвратом без исполнения платежного требования: Постановление судебной палаті по хозяйственным делам Верховного Суда от 04.06.2002 г. № 1/127(02/141) // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS02294.html.
    137. Про деякі питання застосування електронної форми угод: Постанова Вищого арбітражного суду України від 03.27.2001 р. № 04–1/11–7/60 // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3. – С. 171–174.
    138. Про затвердження Правил Національної системи масових електронних платежів: Постанова Правління Національного банку України від 10.12.2004 р. № 620 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 2. – Ст. 93.
    139. Щодо упорядкування заповнення реквізиту "Вид документа", передбаченого в структурі електронного розрахункового документа системи електронних платежів: Лист Національного банку від 13.11.97 р. N 25-011/1583-8238 // Комп’ютерна правова бібліотека «Закон». – Серія «Законодавство України». – Київ: Ліга, 2004.
    140. Про обов’язкові реквізити електронного розрахункового документа: Лист Національного банку України від 26.06.2001 р. № 25–211/1171–3848 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3848500-01.
    141. Про електронні платежі: Лист Національного банку України від 05.09.2002 р. № 24–112/1452 // Закон і Бізнес. – 2002. – № 9. – С. 33.
    142. Щодо укладання договорів страхування зі страховиками-нерезидентами через Інтернет і здійснення розрахунків з використанням системи платежів "електронних грошей": Лист Державної комісії з регулювання ринків фінансових послугвід 15.04.2004 № 397/08-11 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dtkt.com.ua/show/2cid0979.html
    143. Овсейко С. Обеспечительные сделки в законодательстве США / Овсейко С. // Банкаўскi веснiк. – 2004. – № 7. – С. 34–39.
    144. Consequential Damages for Bank Negligence in Wire Transfers // Rutgers Computer & Tech. – 1983. – L.J. 369. – P. 398.
    145. Field L. Richard. 1996: Survey of the Year’s Developments in Electronic Cash Law and the Laws Affecting Electronic Banking in the United States // American University Law Review. – 1997. – Vol. 46. – № 4. – P. 14–26.
    146. Maggs B. Peter. The Process of Codification in Russia: Lessons Learned from the Uniform Commercial Code // McGill Law Journal. – 1999. – Vol. 44. – № 2. – P. 281–300.
    147. Банковское право США / А.М. Поллард, Ж.Г. Пассейк, К.Х. Эллис, Ж.П. Дейли: Пер. с англ. / Под ред. Я.А. Куника. – М.: Прогресс, 1992. – 766 с.
    148. Commission Recommendation 90/109/EEC of 14 February 1990 on the transparency of banking conditions relating to cross–border financial transactions // Official Journal of the European Communities. – 1990. – L 67. – P. 39–43.
    149. Directive 97/5/EC of the European Parliament and of the Council of 27 January 1997 on cross–border credit transfers // Official Journal of the European Communities. – 1990. – L 143. – P. 25–30.
    150. Commission Recommendation 97/489/ЕЕС of 30 July 1997 concerning transactions by electronic payment instruments and in particular the relationship between issuer and holder // Official Journal of the European Communities. – 1997. – L 208. – P. 52–58.
    151. Regulation of the European Parliament and of the Council of 19 December 2001 on cross–border payments in euro // // Official Journal of the European Communities. – 2001. – L 344. – P. 13–16.
    152. Communication from the Commission to the Council and the European Parliament «E–Commerce and Financial Services» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa.eu.int/comm/internal_market/finservices–retail/docs/com–2001/ecom_en.pdf (станом на 01.10.2007 р.).
    153. Літвінова О.В. Проблеми та перспективи інтеграції банківських та туристичних послуг / Літвінова О.В // Управління розвитком. – 2010. – № 15. – С. 88-92.
    154. Унгур Д. Эффективность платежной системы в современной теории институционализма / Унгур Д. // Банк. весн. – 2007. – № 13. – С. 44–48.
    155. Банковское законодательство Гонконга: информация с портала «Бизнес в Китае» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://asia-business.ru/law/law-hongkong/bankhg/
    156. A Guideline Issued by the Monetary Authority under Section 16(10) of the Banking Ordinance «Authorization of Virtual Banks» of 05.05.2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.info.gov.hk/hkma/eng/guide/guide_no/20000505e.htm (на 15.01.2008 р.).
    157. Шакирова М. Особенности гонконгского банкинга // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gsl.org/ru/press-center/press/особенности-гонконгского-банкинга/
    158. Code of Banking Practice: Hong Kong Association of Banks // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hkab.org.hk/DisplayArticleAction.do?sid=5&ss=3
    159. Personal Data (Privacy) Ordinance issued in February 1998 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.pcpd.org.hk/english/ordinance/files/ConsultationReport_e.pdf
    160. Wong Е. Regulation of Internet Banking // Law gazette. – 2000. – № 12. – Р. 12–13.
    161. Monetary Authority of Singapore «Policy Statement on Internet Banking» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mas.gov.sg/masmcm/bin/pt1Internet_Banking_Announcement_MAS_Policy_Statement_on_Internet_Banking__19_Jul_2000.htm (на 28.10.2007 р.).
    162. Comptroller of the Currency, Administrator of National Banks «Comptroller’s Handbook on Internet Banking», 1999 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.occ.treas.gov/handbook/intbank.pdf (на 13.09.2007 р.).
    163. Federal Financial Institution Examination Council «Information Systems Examination Handbook» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ffiec.gov/ffiecinfobase/booklets/e_banking/e_banking.pdf (станом на 17.09.2007 р.).
    164. European Central Bank «Structural analysis of the EU banking sector», 2002 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:www.ecb.int/pub/pdf/other/eubksectorstructure2003en.pdf (станом на 20.09.2007 р.).
    165. От стеклянных бус к электронной гривне: матеріал з веб-ресурса prostobank.ua: путеводитель в мире финансов // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.prostobank.ua/internet_banking/stati/ot_steklyannyh_bus_k_elektronnoy_grivne
    166. Directive 20
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)