ЛОБОВИК Борис Сергійович. ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНИМ КОМЕРЦІЙНИМ АРБІТРАЖЕМ НЕНАЦІОНАЛЬНОГО МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЛОБОВИК Борис Сергійович

УДК 341.96 : 347.457

ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНИМ КОМЕРЦІЙНИМ АРБІТРАЖЕМ НЕНАЦІОНАЛЬНОГО МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
професор, доктор юридичних наук,
член-кореспондент
Національної академії правових наук України
ДОВГЕРТ Анатолій Степанович

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ НЕНАЦІОНАЛЬНOГО ПРАВА МІЖНАРОДНИМ КОМЕРЦІЙНИМ АРБІТРАЖЕМ 16
1.1. Право арбітражного трибуналу застосовувати ненаціональне право 19
1.2. Обмеження щодо автономії волі сторін при виборі ненаціонального права 33
1.3. Обсяг застосування ненаціонального права 47
1.4. Встановлення змісту і тлумачення норм ненаціонального права 53
1.5. Правова кваліфікація 60
Висновки до Розділу 1 67
РОЗДІЛ 2. 70
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АРБІТРАЖНИМ ТРИБУНАЛОМ ОКРЕМИХ ВИДІВ НЕНАЦІОНАЛЬНОГО ПРАВА 70
2.1. Застосування арбітражним трибуналом норм міжнародного публічного права і загальних принципів права 73
2.2. Особливості застосування lex mercatoria арбітражним трибуналом 89
2.3. Застосування арбітражним трибуналом міжнародних договорів не як частини національного права 107
2.4. Застосування доктринального права 114
2.5. Застосування принципу ex aeque et bono 120
Висновки до Розділу 2 128
РОЗДІЛ 3. 132
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИЗНАННЯМ І ВИКОНАННЯМ АРБІТРАЖНИХ РІШЕНЬ У СПРАВАХ, В ЯКИХ АРБІТРАЖНИМИ ТРИБУНАЛОМ ЗАСТОСОВУВАЛОСЬ НЕНАЦІОНАЛЬНЕ ПРАВО 132
3.1. Врахування арбітражним трибуналом на етапі правозастосування відповідних вимог національних законодавств юрисдикцій, в яких може бути необхідним визнання і виконання арбітражного рішення 132
3.2. Практика окремих юрисдикцій з визнання і виконання арбітражних рішень у справах, в яких застосовувалося ненаціональне право в якості матеріального права 156
Висновки до Розділу 3 175
ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ІКСІД - Міжнародний центр з розв’язання інвестиційних спорів
МКА – Міжнародний комерційний арбітраж
МП – міжнародне права
МТП – Міжнародна торгова палата
СОТ – Світова організація торгівлі

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Рушійною силою економічного прогресу завжди була міжнародна торгівля. Підприємці різних країн вступають в комерційні відносини, відкриваючи при цьому для себе глобальні ринки та доступ до великої кількості можливостей владнати і вирішити спори та непорозуміння між собою, зокрема до міжнародного комерційного арбітражу.
Сучасні потреби розвитку міжнародного обігу роблять актуальною проблему оптимального підходу до вибору матеріального (і, зокрема, ненаціонального) права до комерційних відносин з іноземним елементом, спори з яких розглядаються міжнародним комерційним арбітражем.
В теорії і практиці міжнародного права комерційного арбітражу все більшого значення набуває співвідношення між волею сторін спору, тим регулюванням правовідносин між сторонами спору, яке передбачене матеріальним правом, які вони обирають в якості застосовного до спору, а також процесуальними нормами, які регулюють процес розгляд відповідного спору. При цьому міжнародний комерційний арбітраж є специфічним інститутом міжнародного приватного права, завданням якого є додержання принципу автономії волі сторін щодо вибору матеріального права та процедури розгляду справи.
Істотну роль в теорії і практиці сучасного міжнародного комерційного арбітражу відіграє так зване транснаціональне (або, як визначається в іноземних дослідженнях і наукових працях з цього питання, ненаціональне) право, яке застосовуються поруч із національним правом і, тим самим, розширює наповнення і зміст матеріального права, що обирається сторонами або застосовується арбітрами при вирішенні справи. Така тенденція обумовлена особливою природою міжнародного комерційного арбітражу (який тісно не прив’язаний до будь-якої конкретної юрисдикції в площині застосування матеріального права), а також самообмеженням національного права по відношенню до арбітражу. Як випливає з самої природи міжнародного комерційного арбітражу, арбітр не є представником національних органів певної держави і не захищає національний публічний порядок. Отже, арбітр в значно меншій мірі ніж суддя національного суду прив’язаний до певного національного матеріального права і може застосовувати ненаціональне право в широкому спектрі випадків.
В практиці міжнародного комерційного арбітражу все більшого поширення набувають випадки, коли сторони спору бажають, щоб їх спір був розглянутий не відповідно до матеріального права країни якоїсь зі сторін спору (або навіть третьої країни), а відповідно до певного масиву норм, які не становлять частину національного права якоїсь конкретної держави і мають чітко виражений міжнародний або недержавний характер (наприклад, lex mercatoria, норми міжнародного права, міжнародні договори, які не становлять частину національного права, релігійне право, міжнародний звичай тощо), які дисертант для цілей узагальнення називає ненаціональним правом.
Ситуація, що склалася, є викликом для українських та іноземних регуляторів у сфері міжнародного комерційного арбітражу, адже вона обумовлює необхідність належним чином врегулювати цю ситуацію та створити розумний, дієвий та раціональних механізм і алгоритм застосування таких норм, винесення рішень на їх підставі та їх наступного визнання і виконання.
Актуальність наукового дослідження регулювання і практики застосування міжнародним комерційним арбітражем норм ненаціонального матеріального права обумовлена: недосконалістю чинного законодавства України з питань міжнародного приватного права (включаючи, зокрема, законодавство про міжнародний комерційний арбітраж) та потребою наукового обґрунтування пропозицій щодо його удосконалення; недостатньою теоретичною розробкою та дискусійністю окремих юридичних аспектів вибору ненаціонального права сторонами спору в міжнародному арбітражі, його правозастосування та наслідків такого правозастосування; визнання і виконання арбітражних рішень у справах, де в якості матеріального права застосовувалося ненаціональне право; наявністю суттєвих недоліків у практичному застосуванні відповідного нормативно-правового масиву.
Ступінь дослідженості проблеми. Проблема застосування ненаціонального права при розгляді спорів міжнародним комерційним арбітражем у міжнародному приватному праві є недостатньо дослідженою. В сучасній українській юридичній науці це питання не знайшло належного висвітлення. Більшість наукових праць присвячена міжнародному комерційному арбітражному процесу в цілому і лише фрагментарно торкається питання застосування ненаціонального права при розгляді спорів міжнародним комерційним арбітражем. Крім того, відсутні комплексні дослідження процесів правозастосування норм ненаціонального права, правозастосовної специфіки його окремих видів та питання визнання і виконання рішень арбітражних трибуналів у справах, де застосовувалося таке ненаціональне право. Найвагоміший внесок у дослідження міжнародного комерційного арбітражу в українській науці був зроблений такими вченими, як І.Г. Побірченко, Ю.Д. Притика, Г.А. Цірат та ін.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці А.С. Довгерта, В.І. Кисіля, Г.К. Матвєєва, О.О. Мережка із загальних проблем цивільного та міжнародного приватного права.
Також особливу увагу автор приділив дослідженням правової природи та проблематики міжнародного комерційного арбітражу іноземними науковцями, оскільки в західній науковій літературі різноманітні питання міжнародного комерційного арбітражного процесу і, зокрема, застосування матеріального права опрацьовані в істотно більшому обсязі, ніж в українській та російській науковій літературі. Автором були використані монографії та статті таких зарубіжних науковців, як М.М. Богуславський, Е.А. Васильев, А.Редферн (A.Redfern), М. Хантер (M. Hunter), Л. Містеліс (L.Mistelis), П. Бергер (P. Berger), М. Рубіно – Самартано (M. Rubino-Samartano), В. Парк (W. Park), О.Ландо (O. Lando), Р. Хігінз (R. Higgins), Ж.Ф. Пудре (J.F. Poudre), Г. Борн (G. Bourne), Е. Фушар (E. Fouchard), Л. Крейг (L. Craig), Х. Фоцет (H. Fozet) та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Правові засади співпраці України з міжнародними інтеграційними об’єднаннями: теорія і практика», яка є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» № 11БФ048-01.
Мета і завдання дослідження. Метою цього дисертаційного дослідження є комплексний теоретичний аналіз правових питань, які виникають у сфері правового регулювання застосування ненаціонального матеріального права (з врахуванням специфіки його основних видів) при розгляді спорів у міжнародному комерційному арбітражі, а саме – на етапі здійснення вибору такої системи матеріальних норм, визначення можливості використання обраної сторонами системи норм (ненаціонального права) арбітрами для вирішення спору по суті, а також на етапі визнання і виконання рішень, винесених у справах, де таке право застосовувалося.
Для досягнення вказаної мети визначено такі основні завдання:
• окреслити та проаналізувати роль ненаціонального права, яке застосовується арбітрами при вирішенні спорів між сторонами;
• проаналізувати сучасні світові тенденції використання ненаціонального права в якості матеріального права при розгляді спорів в міжнародному комерційному арбітражі;
• визначити умови та вимоги щодо застосування ненаціонального права при вирішенні спорів міжнародним комерційним арбітражем;
• визначити специфіку, юридичні проблемні питання та способи їх вирішення при застосуванні норм ненаціонального права міжнародним комерційним арбітражем;
• виявити особливості правової кваліфікації, тлумачення та встановлення змісту норм ненаціонального права при його застосуванні міжнародним комерційним арбітражем;
• проаналізувати основні особливості застосування різних видів ненаціонального права на етапі вирішення спорів в арбітражі;
• виявити особливості врахування арбітрами вимог національних правових систем при винесенні рішень на підставі норм ненаціонального права.
Об’єктом дисертаційного дослідження є міжнародні приватноправові відносини між учасниками міжнародного комерційного арбітражного процесу та арбітражним трибуналом.
Предметом дисертаційного дослідження є правові норми у сфері регулювання міжнародного комерційного арбітражного процесу; доктринальні розробки; універсальні та регіональні міжнародно-правові акти; нормативно-правові акти України та зарубіжних держав; вітчизняна та зарубіжна судова та арбітражна практика.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод пізнання та системно-функціональний метод дослідження наукового матеріалу. Застосування історично-правового та формально-логічного методів дало змогу проаналізувати еволюцію основних положень класичної теорії міжнародного комерційного арбітражу та формування сучасних підходів до процесу застосування арбітражем матеріального (зокрема, ненаціонального) права. Порівняльно-правовий метод було використано при дослідженні положень законодавств зарубіжних держав щодо регулювання арбітражного процесу та визнання і виконання арбітражних рішень в площині питань, які охоплюються предметом дисертаційного дослідження, та їх порівняння з відповідними нормативно-правовими актами України. Герменевтичний метод застосовувався для з’ясування змісту окремих законодавчих понять і теоретичних конструкцій. Формально-логічний метод застосовувався для визначення поняття, функцій та місця інституту розв’язання спорів міжнародним комерційним арбітражем у міжнародному приватному праві.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на рівні дисертаційного дослідження комплексно розглянуто теоретичні та деякі практичні аспекти застосування міжнародним комерційним арбітражем норм ненаціонального права (з врахуванням специфіки його основних видів), проаналізовано можливість використання обраної сторонами системи норм (ненаціонального права) арбітрами для вирішення спору по суті, досліджена юридична специфіка процесів встановлення обсягу застосування відповідних норм ненаціонального права, визначення їх змісту і їх тлумачення, питання правової кваліфікації, а також питання визнання і виконання рішень, винесених у справах, де таке право застосовувалося.
У дисертаційній роботі сформульовано такі положення, які виносяться на захист:
Вперше:
1. Доведено, що найбільш ефективним методом встановлення змісту ненаціонального права арбітражним трибуналом є поєднання «інквізиторського» і «змагального» методів. Таке поєднання забезпечує можливість встановлення змісту відповідних норм за допомогою доктрини, рішень у аналогічних справах та експертних висновків.
2. Обґрунтовано сучасну тенденцію застосування наукових робіт провідних вчених як ефективного засобу тлумачення норм ненаціонального права.
3. Виявлено основні види ненаціонального права, які застосовуються на практиці арбітражними трибуналами в якості матеріального права, а також специфіку їх відповідного застосування: загальні принципи права, lex mercatoria, тексти міжнародних договорів (або їх проектів), релігійні норми (doctrinal law), принцип справедливості (ex aeque et bono).
4. Встановлено, що норми ісламського релігійного права, які застосовуються при вирішенні комерційних, інвестиційних і торговельних спорів міжнародним комерційним арбітражем, за змістом і принципами регулювання поступово наближаються до відповідних норм країн загального права (common law) та країн цивільного права.
5. Доведено, що національні правові системи не містять прямої заборони для національних судів визнавати та виконувати рішення міжнародних арбітражних трибуналів, якщо ті ґрунтуються на ненаціональному матеріальному праві, в тій мірі, поки такі рішення не порушують норми публічного порядку у відповідній юрисдикції. Виявлено, що така світова практика спирається на тлумачення статті 5 Нью-Йоркської конвенції 1958 року (Конвенції ООН про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень), яка встановлює вичерпний перелік підстав для відмови у визнанні і виконанні іноземних арбітражних рішень.
6. Встановлено, що національне право Франції в контексті визнання і виконання відповідних рішень міжнародних комерційних трибуналів є прогресивним. Воно ефективно обмежує можливість перегляду національним судом рішення у справі, яка розглядалася міжнародним комерційним арбітражем (в тому числі – і з застосуванням норм ненаціонального права), чітко регламентуючи при цьому випадки, в яких суд може відмовити у визнанні відповідного рішення. Французьке право надає широку можливість сторонам спору, який розглядається в міжнародному комерційному арбітражі, обирати будь-який зручний для них комплекс норм матеріального права, на підставі яких вирішується спір, обмежуючи по-суті такий вибір тільки випадками, коли застосування певної обраної сторонами норми буде несумісним з публічним порядком Франції. На підставі аналізу відповідних норм законодавства Франції автором роботи були запропоновані зміни до українського законодавства.
7. Теоретично обґрунтована необхідність внесення змін до українського законодавства з метою створення можливості ефективного застосування ненаціонального права при вирішенні спорів з іноземним елементом в Україні, а також усунення суперечливих положень в законодавстві, які обумовлюють ризики, пов’язані з невизнанням або невиконанням іноземних арбітражних рішень, винесених у справах, де арбітрами застосовувалося ненаціональне матеріальне право. Зокрема:
• частину 4 статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» пропонується викласти в наступній редакції: «Вибір права – право учасників правовідносин визначити право якої держави або яка сукупність матеріальних норм підлягають застосуванню до правовідносин з іноземним елементом»;
• пункт 1 статті 28 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» викласти у такій редакції: «Третейський суд вирішує спір згідно з такими матеріальними нормами, які сторони обрали як такі, що застосовуються до суті спору. Якщо в ньому не висловлено іншого наміру, будь-яке положення права або системи права будь-якої держави повинно тлумачитись як таке, що безпосередньо відсилає до матеріального права цієї держави, а не до її колізійних норм»;
• запропонувати наступну редакцію пункту 2 статті 28 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»: «В разі відсутності якої-небудь вказівки сторін третейський суд застосовує такі матеріальні норми, які він вважає застосовними»;
• автором пропонується доповнити статтю 36 (Підстави для відмови у визнанні або у виконанні арбітражного рішення) Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» пунктом 3 наступного змісту: «3. При розгляді питання щодо відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення на підставі абзацу другого підпункту 2 пункту 1 цієї статті, суд повинен всебічно дослідити вплив визнання і виконання цього рішення на публічний порядок України. При цьому факт винесення арбітражного рішення на підставі сукупності матеріальних норм, які не належать до системи права певної держави або країни, не є окремою підставою для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення на підставі абзацу другого підпункту 2 пункту 1 цієї статті, навіть якщо така сукупність матеріальних норм передбачає правове регулювання спірних правовідносин, щодо яких було винесене відповідне арбітражне рішення, відмінне від того, яке передбачене українським законодавством».
• стаття 396 (Підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду) Цивільного процесуального кодексу України має бути змінена відповідно (шляхом включення до неї частини 3, аналогічної за змістом запропонованій редакції пункту 3 статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»).
Удосконалено:
8. В контексті даного дисертаційного дослідження запропоновано розглядати lex mercatoria як джерело ненаціонального права і запропоновано під ним розуміти: «особливу систему права в процесі становлення, яка формується на основі загальних принципів права, практики міжнародних арбітражів, а також безпосередньої діяльності учасників торговельних відносин».
Дістали подальшого розвитку:
9. Правила встановлення обсягу автономії волі сторін при визначенні матеріального права для застосування міжнародним комерційним арбітражем, а також особливості тлумачення і правової кваліфікації ненаціонального права.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути затребувані в законотворчій діяльності для вдосконалення чинного законодавства України, подолання суперечностей та прогалин у деяких нормативно-правових актах України. Практичні рекомендації можуть бути використані при розробці Арбітражного регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, діяльності арбітражних трибуналів.
Теоретичні результати дослідження можуть враховуватися при розробці і викладанні навчальних курсів «Міжнародне приватне право» і «Міжнародний комерційний арбітраж», а також при підготовці підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій для студентів вищих юридичних навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні висновки дисертаційного дослідження було оприлюднено у виступах на таких науково-практичних конференціях: Конференції «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (м. Київ, 23 жовтня 2008 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Харків, 11-12 червня 2011 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Національне та міжнародне право як інструменти забезпечення державної та глобальної стабільності» (м. Львів, 25-26 листопада 2011 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (м. Запоріжжя, 28 грудня 2011 року); Міжнародній науково-практичній конференція «Напрями вдосконалення правового регулювання суспільних відносин» (м. Київ, 27-28 грудня 2011 року).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано три статті у наукових фахових виданнях, а також чотири тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Структура дослідження зумовлена метою та завданням дослідження. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, які включають 12 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 197 сторінок, у тому числі список використаних джерел, який налічує 198 найменувань, становить 16 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Арбітражний трибунал, на відміну від національного суду, не зобов’язаний використовувати певні національні норми міжнародного приватного права (зокрема, колізійні норми) при застосуванні матеріального права. З одного боку, денаціоналізація надає арбітрам максимальної гнучкості при вирішенні спору між сторонами і забезпечує максимальну рівність процесуальних можливостей сторін, враховуючи міжнародний характер їх правовідносин. З іншого боку, такий стан речей обумовлює певні проблеми, з якими зіштовхуються арбітри при вирішенні спорів, пов’язаних з визначенням і застосуванням матеріального права, які не характерні для суддів національних судів (зокрема, в питаннях встановлення змісту матеріальних норм, тлумачення, правової кваліфікації тощо).
2. В питаннях застосування ненаціонального права до відносин між сторонами, трибунал повинен застосовувати сукупність матеріальних норм, обрану сторонами, виходячи з принципу автономії волі сторін.
3. В арбітражній практиці відсутній єдиний підхід до вирішення питання найбільш ефективного тлумачення норм ненаціонального права і встановлення їх змісту. Тим не менше, найбільш гнучким і вдалим вбачається поєднання так званих «інквізиторського» і «змагального» методів. В рамках такого гібридного методу сторони надають в письмовому та усному вигляді свої аргументи щодо змісту матеріального права і низку норм, які повинні застосовуватися. Крім того, свої аргументи сторони можуть підкріплювати цитатами з законодавства та експертними висновками. Арбітражний трибунал щодо будь-якого питання може запросити додаткову інформацію як у сторін, так і зайнятися її пошуком самостійно. Цей підхід робить процес досить швидким, і тому ефективним.
4. Арбітр, який спирається на загальні принципи права при вирішенні спору між сторонами, часто не може відшукати по змісту дійсно загальні принципи, тобто такі, що б походили та об’єднували усі правові системи. Тому арбітр часто застосовує в деякій мірі творчий підхід під час пошуку принципів права, відповідно до яких можна вирішити спірні юридичні питання, які виникли у сторін спору.
5. На практиці в багатьох випадках арбітри невірно тлумачать складні гібридні конструкції в клаузулах про вибір права, які поєднують принципи і норми певного національного права з принципами і нормами ненаціонального права в тій або іншій його формі. Проте, навіть в тих випадках, коли арбітри належним чином тлумачать первинні наміри сторін щодо застосування матеріального права в таких клаузулах про вибір права, визначення, наприклад, спільних принципів для різних систем права або спільних принципів для певної системи права і міжнародного права є досить тривалим процесом, який потребує інвестицій часу, великої кількості фінансових і адміністративних ресурсів сторін.
6. Якщо сторони обирають в якості матеріального права міжнародний звичай і не роблять при цьому більш детального уточнення, то прийнято вважати, що сторони мали на увазі застосування до їх договору звичаю, про який вони знали чи мали знати, який досить широко відомий у міжнародній торгівлі, постійно додержується договірними сторонами у випадках, коли вони укладають договори такого роду у відповідній галузі торгівлі. Сукупність таких звичаїв часто іменують як lex mercatoria. При здійсненні пошуку належного звичаю або норми в площині lex mercatoria, арбітри найчастіше вдаються до методу переліку або функціонального методу. Саме арбітри відіграють велику роль у формулюванні та визнанні lex mercatoria на сучасному етапі, завдяки чому про останні часто можна говорити як про право, створене самими арбітрами, а не державами. При цьому слід зважати на непрецедентний характер рішень, суб’єктивізм, що походить від арбітрів при вирішенні справ. Саме внаслідок цього необхідно все ж відзначити явну фрагментарність lex mercatoria, що ускладнює, якщо не робить неможливим, його кодифікацію.
7. Арбітри як правило надають перевагу застосуванню міжнародного договору саме в якості частини національного права, яке (національне право) б надало контекст для тлумачення такого міжнародного договору і заповнило прогалини в матеріальному праві у випадку наявності таких. З іншого боку, існує значний масив арбітражної практики, в рамках якої арбітри застосовують міжнародні договори в якості матеріального права без прив’язки до певної національної системи права або їх сукупності.
8. В контексті релігійного права (doctrinal law), на думку провідних іноземних дослідників, практика розгляду спорів з використанням ісламського доктринального права в якості матеріального права вказує на процес наближення ісламського права до комерційного права європейських держав. В цілому, шаріат деякою мірою наближається до загального права, а також континентального цивільного і договірного права. Практика розгляду подібних спорів є досить розвиненою, з урахуванням великої кількості спорів, пов’язаних з нафтовими концесіями та інвестиційними контрактами, в яких однією зі сторін виступали приватні або державні установи відповідних ісламських країн.
9. Французьке законодавство є одним з найбільш розвинених в питаннях визнання і виконання арбітражних рішень, що ґрунтуються на ненаціональному праві. За законодавством більшості держав однією з основних підстав для невизнання і невиконання рішень міжнародного комерційного арбітражу є порушення публічного порядку держави. В той час як чіткого визначення цьому поняттю в законодавстві більшості держав надано не було, а також не виокремлено критеріїв для розмежування міжнародного публічного порядку та національного публічного порядку, у практиці судів Франції було вироблено підхід до надання пріоритетності міжнародному публічному порядку, на якому таким чином ґрунтуються фундаментальні норми національного порядку. Одну з розповсюджених підстав для можливого оскарження рішень – роль арбітра в якості дружнього посередника при вирішенні справи та при цьому винесення рішення на підставі транснаціональних норм права, не можна вважати порушенням норм національного права Франції, якщо арбітр діяв сумлінно, керуючись принципом справедливості. Крім того, у Франції при перегляді рішення за основу має братися актуальне розуміння міжнародного публічного порядку. Саме цей принцип застосовується французькими судами і при перегляді міжнародних судових рішень: підхід, що враховує найсучасніше розуміння міжнародного публічного порядку. На основі аналізу французької доктрини, законодавства і практики з цього питання (а також практики інших іноземних держав – США, Німеччини, Швейцарії, Великобританії), автором були запропоновані зміни до законодавства України щодо визнання і виконання іноземних арбітражних рішень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Mistelis L. A. Comparative International Commercial Arbitration / A. L. Mistelis, S. M. Kröll. - Kluwer Law International, 2003. – P.903.
2. Goode R. Usage and its Reception in Transnational Commercial Law / R. Goode // The International and Comparative Law Quarterly, 1997. - Vol. 46 (1). – P. 36.
3. Berger K. International Economic Arbitration / K. Berger // Kluwer Law and Taxation Publishers edition, 1993. – P. 939.
4. Fouchard E. On International Commercial Arbitration / E. Fouchard // Kluwer Law International, 1999. – P. 1320.
5. Naуn G. Choice-of-Law Problems in International Commercial Arbitration // G. Nayn. - 289 Recueil des Cours 9, 2001.
6. Derains Y. A Report on the ICC Rules on the Regulation of Contractual Relations, ICC BULLETIN, Vol. 5, No.2, 1996.
7. Закон України «Про міжнародне приватне право» / 23.06.2005 № 2709-IV / Відомості Верховної Ради України вiд 12.08.2005, № 32. – C.1278.
8. Born G. International Commerical Arbitration: Commentary and Materials / G. Born // Hotei Publishing, 2001. – P.1200.
9. Giuliano M., Lagarde P. Report on the Convention on the Law Applicable to Contractual Obligations / M. Giuliano, P. Lagarde // Official Journal of the European Communities. - Vol. 23, 1980. – P.50.
10. Lando O. The Law Applicable to the Merits of the Dispute / O. Lando // Kluwer Law International, 1986, Vol. 2 (2). – P.129.
11. Міжнародні правила Арбітражної Палати Мілану [Electronic resource] / Camera Arbitrale Milano. – Mode of access: http://www.camera-arbitrale.it/index.php?lng_id=14. – Title from the screen.
12. Rome Convention on the Law Applicable to Contractual Obligations [Electronic resource] / Summaries of EU legislation. – Mode of access: http://europa.eu/legislation_summaries/justice_freedom_security/judicial_cooperation_in_civil_matters/l33109_en.htm. - Title from the screen.
13. Чубарєв В.Л. Міжнародне приватне право: Навчальний посібник / В.Л. Чубарєв. – К.: Атіка, 2008. – С.608.
14. Poudret J.-F., Besson S. Comparative Law of International Arbitration / J.-F. Poudret, S. Besson. – Oxford: Sweet & Maxwell, 2007. – P. 952.
15. Vedel G. Le probleme de l’arbitrage entre gouvernements ou personnes de droit public et personnes de doit prive / G. Vedel // Arbitration Review. – Vol.116, 1961. – P.124.
16. Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами / Верховна Рада України // Офіційний вісник України, 2000, N 12 (07.04.2000).
17. Rubino-Samartano M. The Channel Tunnel and the Tronc Commun Doctrine / M. Rubino-Samartano // Journal of International Arnitration, 10. – 1993.
18. Bouchez L. The Prospects for International Arbitration: Disputes between States and Private Entities / L. Bouchez // The International and Comparative Law Quarterly, Vol. 49, No. 2 – 2000.
19. Government of State of Kuweit v. American Independent Oil Company (AMINOIL). Mode of access: http://www.biicl.org/files/3938_1982_kuwait_v_aminoil.pdf. - Title from the screen.
20. Channel Tunnel Group Ltd v. Balfour Beatty Construction Ltd. [Electronic resource] / Kluwer Arbitration. – Mode of access: http://www.kluwerarbitration.com/arbitration/DocumentFrameSet.aspx?ipn=4690. – Title from the screen.
21. James Miller v. Whitworth Street Estates, 1970 / 1 Lloyd’s Reports, Vol. 269.
22. Redfern A. Law and Practice of International Commercial Arbitration / Redfern A., Hunter M., Blackaby N., Partasides C. – London: Sweet & Maxwell, 2004. – P.1115.
23. Европейская конвенция о внешнеторговом арбитраже [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_069. – Название с экрана.
24. Lew J. Comparative International Commercial Arbitration / L. Lew, L. Mistelis, S. Kroll London // Wolters Kluwer, 2003. – P. 953.
25. Лунц Л. Курс международного частного права. Общая часть / Л.Лунц. – М. Юридическая литература, 1973. – С. 384.
26. Kirchner S. Transnational Law and the Choice-of-Law Competence of Arbitral Tribunals in International Commercial Arbitration / S. Kirchner [Electronic Resource]. – Available at: http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=988677]. – Title from the screen.
27. Baer M. Private international law in Common law Canada: cases, text and materials / M. Baer // Toronto: Emond Montgomery Publications, 2003.
28. Модельний закон ЮНСІТРАЛ з міжнародного комерційного арбітражу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.uncitral.org/uncitral/ru/uncitral_texts/arbitration/1985Model_arbitration.html.- Назва з екрану.
29. The ICC Arbitration Rules. [Electronic resource] / Mode of access: . – Title from the screen.
30. Hochstrasser D. Choice of Law and “Foreign” Mandatory Rules in International Arbitration / D. Hochstrasser // 11 Journal of International Arbitration, 1994. – Vol.57.
31. Tschanz P.-Y. International Arbitration in Switzerland / P.-Y. Tschanz, A. Bucher // Basel: Helbing and Lichtenhahn, 1988.
32. Katzenbach N. Conflicts on An Unruly Horse: Reciprocal Claims and Tolerances in Interstate and International Law / N.Katzenbach // 65 Yale Law Journal, 1956. – P.1087.
33. W.R. Grace & Co. v. Local Union 749, 461 U.S. 757 (U.S. S.Ct. 1983), Restatement (Second) Conflict of Laws.
34. Deutsche Schachtbau- und Tiefbohrgesellschaft mbH v. Ras Al Khaimah Nat’l Oil Co. / English Court of Appeal, 1987. - 2 All E.R. 769, 779.
35. Born G. International Civil Litigation in United States Courts / P. Rutledge, G.Born // Kluwer Law International, 2007. – P.1119.
36. Hebei Imp. & Exp. Corp. v. Polytek Eng’g Co. / Hong Kong Court of Appeal, High Court 1999. - XXIVa Y.B. Comm. Arb. 652, 675-677.
37. Гетьман-Павлова И. В. Международное частное право. Краткий курс / И. В. Гетьман-Павлова. – М.: Юрайт.
38. Mayer P. Mandatory Rules of Law in International Arbitration / P. Mayer // 2 International Arbitration, 1986. – Vol. 274.
39. Галенская Л. Международное частное право. Учебное пособие / Л. Галенская. – Л: Издательство ЛГУ, 1983.
40. Кисіль В. Міжнародне приватне право: питання кодифікації / В.Кисіль. – К.: Україна, 2005. – С. 472.
41. Plender R. The European Contracts Convention: The Rome Convention of the Choice of Law for Contracts / R. Plender, M.Wilderspin // London: Sweet and Maxwell, 2001. – P.1053.
42. Lalive P. Ordre public transnational (ou réellement international) et arbitrage internationale / P. Lalive // Review of Arbitration, 1986. – Vol. 327.
43. Mayer P. Les lois de police étrangères / P. Mayer // 108 Journal de Droit International (Clunet), 1981. – Vol. 277. – P. 345.
44. Goldman B. Nouvelles refléxions sur la Lex Mercatoria. Études de droit international en l'honneur de Pierre Lalive / B. Goldman // Helbing & Lichtenhan, 1993.
45. Lambert M. Arbitrage et ordre public transnational / M. Lambert // The Art of Arbitration. – Vol. 241, 1982.
46. The status of the UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration [Electronic resource]. Available at: . Title from the screen.
47. Sapphire International Petroleum Ltd v National Iran Oil Co. [Electronic resource]. Available at: . – Title from the screen.
48. Конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень: Офіційний вісник України вiд 26.11.2004 - 2004 р., № 45, стор. 329, ст. 3004.
49. Soleimany v Soleimany / Court of Appeal, Civil Division [Electronic resource]. Available at: http://www.kluwerarbitration.com/arbitration/DocumentFrameSet.aspx?ipn=18033 - Title from the screen.
50. Seidman R. B. Contract Law, the Free Market, and State Intervention: A Jurisprudential Perspective / R.B. Seidman // 7 J. Economic Issues 553, 1973.
51. Case C-126/97, Eco Swiss, E.C.R. I-3055, 1999.
52. Mitsubishi Motors v. Soler Chrysler-Plymouth, 473 U.S. 614, 1985.
53. Цивільно-процесуальний кодекс Франції [Electronic resource]. Available at: http://www.kluwerarbitration.com/arbitration/DocumentFrameSet.aspx?ipn=12067#legis-article:a0164. - Title from the screen.
54. International Chamber of Commerce, Award No. 1512, 1971.
55. Petroleum Dev. (Trucial Coast) Ltd. and the Sheikh of Abu Dhabi, 1 International and Comparative Law Quaterly, 154, 1952.
56. United Steelworkers of Am. v. Enter. Wheel & Car Corp., 363 U.S. 593, 597 / U.S. Supreme Court, 1960.
57. Alexander v. Gardner-Denver Co., 415 U.S. 36, 56-57 / U.S. Supreme Court 1974.
58. Hook M. Arbitration Agreements and Anational Law: the Question of Intent / M.Hook // Journal of International Arbitration. – Vol.28, Is.03, 2011. – P.175-186.
59. Interim Award in International Chamber of Commerce, Case No. 6000.
60. Naon H. Choice-of-Law Problems in International Commercial Arbitration / H. Naon // 289 Recueil des Cours 9, 127 (2001).
61. Award in International Chamber of Commerce, Case No. 6281.
62. Wortmann B. Choice of Law by Arbitrators: The Applicable Conflict of Laws System / B. Wortmann // 14 Arbitration International 97, 104, 105, 1998.
63. Esplugues C. Application of Foreign Law / C. Esplugues, J. Iglesias, G. Palao // European Law Publishers, 2011.
64. Dicey A. The Conflict of Laws / A. Dicey: Sweet & Maxwell, 2000. P. 2000.
65. International Chamber of Commerce case no 7639 (1994), Sponsor (Qatar) v Contractor (Italy) [Electronic resource]. Available at: .- Title from the screen.
66. Derains Y. Chronique des sentences arbitrales / Y. Derains // Clunet, 1981.
67. Быстрицкий Р. К вопросу о конфликте квалификацый // Бюллетень чехословацкого права. – 1956. - № 1-2.
68. Шак Х. Международное граждданское процессуальное право / Х. Шак. – М.: БЕК, 2001.
69. Struycken A.V.M. La lex mercatoria dans le droit des contracts internationaux, in L’Evolucion contemopraine du droit des contracts / A.V.M. Struycken // Journees Renee Savatier, Poitiers, 1986. – Vol.207, 227.
70. Resolution on the Proper Law of the Contract in Agreements between a State and a Foreign Private Person, Insitute de Droit International, Tableau des Resolutions Adoptees (1957-1991), 1992.
71. Reisman W.M. Law, International Public Policy (So-called) and Arbitral Choice in International Commercial Arbitration / W.M. Reisman // International Arbitration, 2006. – P. 849.
72. Recommendations of the International Law Association Committee on International Commercial Arbitration, Report on Public Policy as a Bar to Enforcement of International Arbitral Awards, 2002.
73. Spanogle J. The Arrival of the Private International Law / J. Spanogle // 25 Geo Wash Journal of International Law and Eco 477, 1991.
74. The Serbian Loans case / Permanent Court of International Justice // Series A, No. 20, 41.
75. Ministry of Defence (Country X) v Contractor (US). XXII YBCA 92 (1997).
76. Award in ICC case No 3493, 16.02.1983 SPP (Middle East) Ltd (Hong Kong) and Southern Pacific Properties Ltd (Hong Kong) v Arab Republic of Egypt and the Egyptian General Company for Tourism and Hotels (“EGOTH”), IX YBCA 111 (1984).
77. International Chamber of Commerce Case No. 6474 (1992), 25 Yearbook of Commercial Arbitration, 411–32, 2000.
78. International Chamber of Commerce Case No. 8891 (1998), 127 Journal Droit International (Clunet), 1076–85, 2000.
79. International Chamber of Commerce Case No. 5030 (1992), 120 Journal Droit International (Clunet), 1004–16, 1993.
80. International Chamber of Commerce Case No. 6320 (1992), 20 Yearbook of Commercial Arbitration, 62–109, 1995.
81. International Chamber of Commerce Case No. 8891 (1998), 127 Journal Droit International (Clunet), 1076–85, 2000.
82. Hierro A. Lex Mercatoria Revisited / A. Hierro, M.A. Malo // The European & Middle Eastern Arbitration Review [Electronic resource]. Available at: http://www.globalarbitrationreview.com/reviews/14/sections/53/chapters/512/lex-mercatoria-revisited/. – Title from the screen.
83. Higgins R. Problems Process: International Law and How We Use It / R. Higgins // Clevedon Press, Oxford, 1994.
84. Iran - United States Claims Tribunal. [Electronic resource] // Official site of the Iran - United States Claims Tribunal. – Mode of access: http://www.iusct.org/.
85. Cheng B. General Principles of Law as Applied by International Courts and Tribunal / B. Cheng. - Grotius Publications Ltd., 1987.
86. Final Award in International Chamber of Commerce Case No. 10422, 130 J.D.I. (Clunet), 1142, 2003.
87. Award in Stockholm Chamber of Commerce in Case No. 117/1999, 2001.
88. Judgment of 20 December 1993, Municipalite de Khoms El Mergeb v. Societe Dalico, 1994 Rev. arb. 116, 117 (French Cour de cassation civ. 1e).
89. Judgment of 22 March 1976, III Y.B. Comm. Arb. 282 (Tunis Court of First Instance) (1978).
90. Award in International Chamber of Commerce Case No. 2375, 103 J.D.I. (Clunet) 973, 1976.
91. Interim Award in International Chamber of Commerce Case No. 4131, IX Y.B. Comm. Arb. 131, 134, 1984.
92. Greenwold P. State Contracts in International Law – the Libian Oil Arbitrations / P. Greenwold. - International Law Magazine.
93. BP v. Libya [Electronic resource]. – Available at: . – Title from the screen.
94. Liamco v. Libya [Electronic resource]. – Available at: . – Title from the screen.
95. Bouchez L. The Prospects for International Arbitration: Disputes between States and Private Entities / L. Bouchez // The International and Comparative Law Quarterly, 2000. - Vol. 49, No. 2.
96. Duval M. English and French Law: The Search for Common Principles / M. Duval // International Business Lawyer, 25. – 1997.
97. Reymond L. The Channel Tunnel Case and the Law of International Arbitration / L. Reymond // Law Quarter Review, 109. -1993.
98. Collection of International Chamber of Commerce Arbitral Awards 1974-1985 122, 1990.
99. Баскин Ю.Я. История международного права / Ю.Я. Баскин, Д.И. Фельдман. - М.: Международные отношения, 1990. – С. 234.
100. Bowden J. Transnational Rules in International Commercial Arbitration / J. Bowden // ICC Publication, 1993. - No.480/4.
101. Goldman P. Lex Mercatoria / P. Goldman. – Boston: Kluwer, 1983. – C.1113.
102. Rivkin D. Enforceability of Arbitral Awads Based on Lex Mercatoria / D. Rivkin // 9 Arbitration International. – Vol. 67, 1993.
103. Carbonneau T. Cartesian Logic and Frontier Politics: French and American Concepts of Arbitrability / T. Carbonneau // 2 Tul. J. Int’l & Comp. L. 193, 221-22, 1994.
104. Frontiers du droit et “lex mercatoria” / Archives de philosophie de droit. - Vol. 9, 1964. - P. 177-192.
105. Schmitthof C. Nature and Evolution of the Transnational Law of Commerical Transactions, 1982.
106. Berger K. The Central Enquiry on the Use of Transnational Law / K. Berger, N. Dubberstein, S. Lehmann, V. Petzold // International Contract Law and Arbitration. - P. 227
107. Frontier Y. The New New Lex Mercatoria or Back to the Future / Frontier Y // Arbitration International, 2001. – Vol. 17. – P. 62.
108. Gaillard F. Transnational Law: a Legal System or a Method of Decision-Making / F. Gaillard // Arbitration International, 2001. – Vol. 17 – P.62.
109. Goode R. The Role of the Lex Loci Arbitri / R.Goode // 17 International Commercial Arbitration. – Vol. 19, 21, 2001.
110. Patrikios A. Resolution of Cross-Border E-Business Disputes by Arbitration Tribunals: The Emergence of the Lex Informatica / A. Patrikios // 38 U. Tol. L. Rev. 271, 273, 2006.
111. Berger K.P. Lex Mercatoria [Electronic Resource] / K.P. Berger // The Central Transnational Law Database. – Mode of access: www.tldb.de. - Title from the screen.
112. Mayer P. The UNIDROIT Principles in Contemporary Contract Practice / P. Mayer // ICC Buletin – Special Supplement: UNIDROIT Principles of International Commercial Contracts, 2002. – P. 201.
113. Redfern A. Law and Practice of International Commercial Arbitration / A.Redfern, M.Hunter, N.Blackaby, C.Partasides. – London: Sweet & Maxwell, 2004. – P.1115.
114. Lando O. The Lex Mercatoria International Commercial Arbitration / O. Lando // International and Comparative Law Quarterly, 1985. - Vol. 34.
115. Mustill M. The New Lex Mercatoria – the first Twenty-five Years / M.Mustill // Arbitration International, 1988.
116. Lagarde P. Approche critique de la lex mercatoria / P.Lagarde // Le Droit des Relations Economiques Internationales, 125, 1982.
117. Ministry of Defense v. Gould Inc., no. 87-63673, C.D. Cal. 1988.
118. Ste Ploish Ocean Line v. Societe Jolarsry, Court of Cassation (France) March 10, 1993, Clunet 1193.
119. Yearbook Commercial Arbitration, Vol. XII, 1987.
120. Amin Rasheed Shipping Corporation v. Kuweait Insurance Co., 2 All ER, 1983.
121. Lewison K. The Interpretation of Contracts / Lewison K. // London: Sweet and Maxwell, 2004. – P.160.
122. Kahn L. Les principes generaux du droit devant les arbitres du commerce international / L.Kahn // 116 Journal de Droit International (Clunet) 305, 319, 1989.
123. Мережко А. Lex Mercatoria - нове міжнародне торгове право / А. Мережко // Науковий вісник Дипломатичної академії України, 1998. - №. 1.
124. Delaume G. Comparative Analysis as a Basis of Law in State Contracts: the Myth of Lex Mercatoria // G. Delaume // Tulane Law Review, 1989. - Vol.63. - P. 575 – 611.
125. Toope L. Mixed International Arbitation / L. Toope. – Cambridge: Cambridge University Press, 1990. – P. 440.
126. Smit H. Substance and Procedure in International Arbitration: The Development of A New Legal Order / H.Smit // 65 Tulane Law Review 1309, 1312, 1991.
127. Mann F. The Proper Law in the Conflict of Laws / F.Mann // 36 International and Comparative Law Quaterly, 437, 448, 1987.
128. Віденська Конвенція про право міжнародних договорів. Коментар. Талалаєв A.H.: М., 1997. - C.143-147.
129. Petrochilos G.C. Arbitration Conflict of Laws Rules and the 1980 International Sales Convention / G.C. Petrochilos // 52 Revue Hellenique de Droit International, 1999. – P. 191-218.
130. Garro A. M. The Contribution of the UNIDROIT Principles to the Advancement of International Commercial Arbitration / A.M. Garro // 2 Tulane Journal of International and Comparative Law.
131. Berger K.P. The Lex Mercatoria Doctrine and the UNIDROIT Principles of International Commercial Contracts / K.P.Berger // The American Journal of Comparative Law, 1998. - Vol. 46, No. 1.
132. Bonell M. J. The UNIDROIT Principles in Practice: The Experience of the First Two Years / M.J.Bonell // Uniform Law Revue, 1997. - Vol. 2. - P. 34-46.
133. International Chamber of Commerce case ICC 7585/1994 [Electronic resource]. – Available at: . – Title from the screen.
134. Arbitration award in case No VB/96074, CLOUT Case 163 / Hungarian Chamber of Commerce and Industry [Electronic resource]. – Available at: . – Title from the screen.
135. Award in International Chamber of Commerce Case No. 4996, 113 J.D.I. (Clunet) 1131, 1986.
136. Final Award in International Chamber of Commerce Case No. 6360, 1(2) ICC Ct. Bull. 24, 1990.
137. Ballantyne M. Book Review of Commercial Arbitration in the Arab Middle East (A Study in Shari’a and Statute Law / M. Ballantyne // Arbitration International, 1989. - Vol. 4, No. 3. - P. 269-274.
138. Kutty F.M. The Shari’a Factor in International Commercial Arbitration [Electronic resource]. – Available at: http://law.bepress.com/cgi/viewcontent.cgi?article=4382&context=expresso&sei-redir=1&referer=http%3A%2F%2Fwww.google.com.ua%2Furl%3Fsa%3Dt%26rct%3Dj%26q%3Dinternational%2520commercial%2520arbitration%2520sharia%2520law%26source%3Dweb%26cd%3D3%26ved%3D0CC8QFjAC%26url%3Dhttp%253A%252F%252Flaw.bepress.com%252Fcgi%252Fviewcontent.cgi%253Farticle%253D4382%2526context%253Dexpresso%26ei%3D3UPVTpz1I4ifOvS8rFA%26usg%3DAFQjCNHqBfvq9EXf3UrpK0E_CMku7iu2vw%26sig2%3DC6eQY4ozzKmi2QwZm8Onsg%26cad%3Drja#search=%22international%20commercial%20arbitration%20sharia%20law%22. – Title from the screen.
139. Сюкияйнен Л.Р. Структура мусульманского права / Л.Р. Сюкияйнен // Мусульманское право (структура и основные институты). – М.: АН СССР, Институт государства и права, 1984.
140. Ayad M.B. Harmonisation of International Commercial Arbitration Law and Sharia / M.B. Ayad // MqJBL, 2009. - Vol. 6. – P. 103.
141. Hakim B.S. The Role of Urf in Shaping the Traditional Islamic City / B.S.Hakim // Graham and Trotman Limited, 1988. - P. 142.
142. Sanghi Polyesters Ltd (India) v. The International Investor KCFC (Kuweit), 2000, 1 Lloyd’s Rep. 480.
143. Hejailan S. National Reports: Saudi Arabia / S. Hejailan // IV Yearbook of Commercial Arbitration 162, 169, 1979.
144. Sloane P.D. The Status of Islamic Law in the Modern Commercial World / P.D. Sloane // 22 International Law, 743, 745-746, 1988.
145. Ghadbian N. Islamists and Women in the Arab World: From Reaction to Reform / N. Ghadbian // Americal Journal of Islamic Societal Science 19, 27, 1995.
146. Godi v. Godi e Magazzini Generali di Prato, Court of Cassation (Italy), April 20, 1968, no. 1223.
147. Award in International Chamber of Commerce Case No. 3938, 111 J.D.I. (Clunet) 926, 1984.
148. Czarnikov v. Roth Schmidt and Co. (1922) 2 KB 478.
149. Wengler F. Les principes generaux du droit en tant que loi du contrat / F.Wengler // Review crititique de droit international prive, 1982. - P. 478.
150. Dame Krebs v. Milton Stern, Court of Cassation (France) April 28, 1987, Review of arbitration, 1991.
151. Логуш Л. Сучасні аспекти міжнародного комерційного арбітражу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Spec/2001_19-1/62_logush_lv.pdf. - Назва з екрану.
152. Berg A.J. van den. The New York Convention of 1958: towards a uniform judicial application / A.J. van den Berg. – Boston: Kluwer Law and Taxation, 1981. – P.409.
153. Fougerolle v. Banque du Proche-Orient, 1982 Review of Arbitration, 183.
154. Compania Valenciana de Cementos Portland v. Primary Coal / CA Paris, July 13, 1989, 1990 Review of Arbitration, 663.
155. Ancel B. The Tronc Commun Doctrine: Logics and Experience in international Arbitration / B.Ancel // 7 Journal of International Arbitration 65, 1990.
156. Holtzmann H. A Guide to the UNCITRAL Model Law on International Commercial Arbitration: Legislative History and Commentary / H. Holtzmann, J. Neuhaus, 1989. – P. 1055.
157. Bermann G. Public Law in the Conflict of Laws / G.Bermann // 34 American Journal of Comparative Law, 1986. - P.157.
158. Hanotiau B. Arbitrability, Due Process, and Public Policy Under Article V of the New York Convention: Belgian and French Perspectives / B.Hanotiau, O.Caprasse // Kluwer Law International, 2008. - Vol. 25, Is. 6. - P. 721-741.
159. Restatement (Second) of Conflicts of Law [Electronic resource]. – Available at: http://msgre2.people.wm.edu/2ndRestatement.html. - Title from the screen.
160. Husserl G. Public Policy and Ordre Public / G. Husserl // 25 Va. L. Rev. 37, 41, 1938.
161. The Prudential Ins. Co. of Am. v. Nelson, 326. 11 F.Supp.2d 572 (D. N.J., 1998.
162. Deutsche Schachtbau- und Tiefbohrgesellschaft mbH v. Ras Al Khaimah Nat’l Oil Co. 2 All E.R. 769, 779 (English Court of Appeal), 1987.
163. Hetsch P. Arbitration in Community Law / P.Hetsch // 6(2) International Chamber of Commerce, Court Bulletin, 47, 53-54, 1995).
164. United Steelworkers of Am. v. Enter. Wheel & Car Corp., 363 U.S. 593, 597, U.S. Supreme Court, 1960.
165. Alexander v. Gardner-Denver Co., 415 U.S. 36, 56-57, U.S. Supreme Court, 1974.
166. Mitsubishi Motors Corp. v. Soler Chrysler-Plymouth, Inc., 473 U.S. 614, U.S. Supreme Court, 1985.
167. Pacificare Health Systems, Inc. v. Book, 538 U.S. 401, U.S. Supreme Court, 2003.
168. International Bank of Washington v. Overseas Private Inv. Corp., Award in AAA Case No. 16 10 0041 71 (8 November 1972), 11 International Legal Materials, 1216, 1972.
169. BP v. Libya. Iran - United States Claims Tribunal. [Electronic resource] // Kluwer Arbitration. – Mode of access: .
170. Sanders P. International Commercial Arbitration / P.Sanders // Netherlands International Law Review, 1973. – Vol.20, Is.01. – P.37-50.
171. Paulsson J. The New York Convention in International Practice - Problems of Assimilation in the New York Convention of 1958 / J.Paulsson // 100, 113, ASA Special Series. – Vol. No. 9, 1996.
172. Nouveau code de procedure civile [Electronic resporce]. – Available at: http://www.legilux.public.lu/leg/textescoordonnes/codes/nouveau_code_procedure_civile/PageAccueil.pdf. - Title from the screen.
173. Cour de Apelle de Paris, Mar. IS, 1984, Soubaigne v. Limmareds Skogar, 1985 REV. ARB. 285.
174. Cour de Apelle de Paris, Feb. 28, 1980, Compagnie financiere Mocupia v. Inveko France, 1980 REV. ARB. 538.
175. Cour de Apelle de Paris, June 3, 1993, Echo v. Cogedep, 1995 REV. ARB. 468, 3d decision.
176. Cour de Apelle de Paris, Dec. 11, 1997, Cubana v. Consavio International Ltd., 1999 REV. ARB. 124.
177. Cour de Apelle de Paris, Mar. 12, 1987, Z.O.P. v. F.T.P., Dalloz, IR 97, 1987.
178. Cour de Apelle de Paris, Mar. 12, 1985, Intrajor Cojor, supra note 203
179. Cour de Apelle de Paris, Nov. 27, 1987.
180. Lalive P. Transnational (or Truly International) Public Policy and International Arbitration / P.Lalive // ICCA Congress Series No.3, Comparative Arbitration and Public Policy in Arbitration, 257.
181. Batiffol H. Droit international prove / H. Batiffol, P.Lagarde. – Paris: Librairie generale de droit jurisprudence, 1983. – P.692.
182. Cour de Apelle de Paris, Versailles, Oct. 2, 1989, Societe des Grands Moulins de Strasbourg.
183. Compo Casso Ie civ., June 2, 1987, Vogeleer V. Guide de l'Automobiliste europeen, 1987 Bull. Civ. I, No. 174.
184. Switzerland’s Federal Code on Private International Law [Electronic resource]. – Available at: http://www.umbricht.ch/pdf/SwissPIL.pdf. - Title from the screen.
185. Casso Ie civ., Jan. 7, 1992, Dutco.
186. Cour de Apelle de Paris, Sept. 30, 1993, European Gas Turbines, supra note 176,8 INT'L ARB. REP. B5, Nov. 1993.
187. Cour de Apelle de Paris, Dec. 20, 1984, G.P.L.A. v. The Canal Harbour Worms Co., 1987 REV. ARB. 49.
188. Cour de Apelle de Paris, May 10, 1994.
189. Casso Ie civ., Nov. 22, 1966, Gerstle v. Merry Hull, JCP, Ed. G., Pt. II, No. 15,318, 1968.
190. Casso Ie civ., Feb. 5, 1991, Almira Films, supra note 334, upholding Cour de Apelle Paris, Feb. 16, 1989.
191. Casso Ie civ., Mar. 15, 1988, Societe des Grands Moulins de Strasbourg v. Compagnie Continentale France, 1988 Bull. Civ. I, No. 72.
192. Cour de Apelle de Paris, Apr. 5, 1990, Courreges Design v. Andre Courreges, 1991 REV. CRlT. DIP 580.
193. Cour de Apelle de Paris, Jan. 12, 1993, Republique de Cote d'Ivoire v. Norbert Beyrard, 1994 REV. ARB. 685.
194. Cour de Apelle de Paris, June 9, 1983, Ira-Holding v. Setilex, 1983 REV. ARB. 497.
195. Swiss Supreme Court, March 8, 2006, (2006) A.T.F. 132 III 389.
196. Swiss Supreme Court, January 9, 1995, A.S.A. Bull. 294, 2001.
197. Swiss Supreme Court, December 12, 1975, (1975) A.T.F. 101 Ia 521.
198. Swiss Supreme Court, December 8, 2003, A.S.A. Bull. 119, 2005.