ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА КОМЕРЦІЙНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

САВИЧ Сергій Святославович

УДК 347.132 : 347. 772 (477+438)

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА КОМЕРЦІЙНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ТА РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА
(ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ)

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
БОШИЦЬКИЙ Юрій Ладиславович,
кандидат юридичних наук, професор,
заслужений юрист України

Луцьк – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ..................................................... 3

ВСТУП .......................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади цивільно-правової охорони комерційних позначень в Україні та Республіці Польща
1.1 Поняття комерційних позначень та їх характеристика ....................... 13
1.2 Порівняльна характеристика цивільного законодавства України та Польщі про охорону комерційних позначень ............................................
35
Висновки до Розділу 1 ................................................................................. 52

РОЗДІЛ 2. Цивільно-правова охорона торговельних марок в Україні та Республіці Польща
2.1 Передумови цивільно-правової охорони торговельних марок в Україні та Польщі .......................................................................................................
55
2.2 Споживач у цивільно-правовій охороні торговельних марок в Україні та Польщі ............................................................................................................
90
2.3 Суб’єкти прав на торговельні марки та їх правовий статус в Україні та Польщі .............................................................................................................
100
2.4 Порівняльні аспекти захисту прав на торговельні марки в Україні та Польщі ............................................................................................................
113
Висновки до Розділу 2 .................................................................................. 125

РОЗДІЛ 3. Географічні зазначення як об’єкт цивільно-правової охорони в Україні та Республіці Польща
3.1 Порівняльна характеристика системи правової охорони географічних зазначень в Україні та Польщі......................................................................
128
3.2 Правова охорона окремих видів географічних зазначень на території Республіки Польща у контексті її членства у Європейському Союзі ..............................................................................................................

144
Висновки до Розділу 3 .................................................................................. 156

РОЗДІЛ 4. Цивільно-правова охорона комерційного найменування (фірми) в Україні та Республіці Польща
4.1 Право на комерційне найменування (фірму) в Україні та Польщі .... 159
4.2 Захист прав на комерційне найменування (фірму) в Україні та Польщі ...........................................................................................................
170
Висновки до Розділу 4 ................................................................................. 176

ВИСНОВКИ ................................................................................................ 178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................ 183
ДОДАТОК А ................................................................................................. 204

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЄС – Європейський Союз
СОТ – Світова організація торгівлі
ЄСС – Європейський Суд Справедливості
Угода ТRIPS – Угода про торговельні аспекти інтелектуальної власності
Директива № 89/104/ЄЕС – Перша Директива Ради № 89/104/ЄЕС від 21 грудня 1988 р. про наближення законодавства держав-членів, що стосується торговельних марок
Директива № 2004/48/ЄС – Директива Європейського Парламенту та Ради (ЕС) № 2004/48/ЄС від 29 квітня 2004 р. про забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності
Директива № 2005/29/ЄС – Директива Європейського Парламенту та Ради (ЕС) про нечесні торговельні практики
Регламент № 510/2006 – Регламент Ради ЄС № 510/2006 від 20 березня 2006 р. про захист географічних зазначень та найменувань походження сільськогосподарських продуктів та продовольчих товарів
p.w.p. – ustawa RP prawo własności przemysłowej (закон Республіки Польща «право промислової власності»)
u.z.n.k. – ustawa RP o zwalczaniu nieuczciwej konkurencji (закон Республіки Польща про подолання недобросовісної конкуренції)
u.p.n.p.r. – ustawa RP o przeciwdziałaniu nieuczciwym praktykom rynkowym (закон Республіки Польща про протидію нечесним ринковим практикам)
ЦК України – Цивільний кодекс України
МКТП – Міжнародна класифікація товарів та послуг

ВСТУП

Актуальність теми. У зв’язку з активним зростанням ринку товарів та послуг в Україні, торговельного обороту, активізації конкуренції між виробниками особливого значення набуває охорона позначень, якими послуговуються фізичні та юридичні особи під час здійснення комерційної діяльності. Норми, що забезпечують охорону комерційних найменувань, торговельних марок та географічних зазначень становлять окремий інститут права інтелектуальної власності, що останнім часом активно розвивається в Україні.
Особливо актуальним для України в контексті проголошеного Законом України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» від 01.07.2010 р. курсу на інтеграцію нашої держави в європейський правовий простір є приведення національного законодавства до вимог права Європейського Союзу. Важливою правовою підставою для цього стала підписана та ратифікована Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС від 16 червня 1994 р., а також Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу».
Незважаючи на те, що відповідна робота стосовно комерційних позначень Україною проводиться вже давно, залишається невтіленим цілий ряд вимог. Інколи вказана адаптація носить формальний характер, являє собою звичайну «імплантацію» норм ЄС без їх належного наукового вивчення, системного аналізу тенденцій їх інтерпретації у країнах ЄС. З огляду на це важливим є дослідження правової системи Польщі – держави-сусіда, економічного та політичного партнера України. Подібність правових систем України та Польщі, спільне перебування у «соціалістичному таборі», поставили низку схожих проблем, з якими обидві держави зіштовхнулися при розбудові ринкових засад економіки. Відносно новим для обох держав став і інститут комерційних позначень у праві інтелектуальної власності. Республіка Польща до і після вступу у ЄС цілеспрямовано адаптовувала своє законодавство про комерційні позначення до вимог Співтовариства, тому переваги та недоліки відповідного правового досвіду можуть бути враховані законодавцем України.
Теоретичною основою наукового дослідження стали наукові праці фахівців з цивільного права та питань охорони інтелектуальної власності, таких як Ю. Л. Бошицький, О. Б. Бутнік-Сіверський, М. К. Галянтич, С. Г. Гордієнко, В. А. Дозорцев, В. В. Луць, О. П. Орлюк, М. В. Паладій, О. А. Підопригора, О. О. Підопригора, Р. О. Стефанчук, О. Д. Святоцький, С. А. Сударіков, М. О. Федотов, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишка та ін. Безпосередньо питанню цивільно-правової охорони комерційних позначень присвятили свої праці такі вітчизняні вчені, як Г. О. Андрощук, М. І. Архипова, Л. Й. Глухівський, Т. С. Демченко, О. Ф. Дорошенко, Я. О. Іолкін, С. І. Іщук, Ю. М. Капіца, О. Ю. Кашинцева, А. О. Кодинець, І. Ю. Кожарська, О. В. Кохановська, І. В. Кривошеїна, В. М. Крижна, Н. С. Кузнєцова, П. Ф. Немеш, О. А. Рассомахіна, Л. Д. Романадзе та ін.
Серед представників польської юридичної науки проблеми охорони торговельних марок, географічних зазначень та комерційних найменувань (фірм) досліджували І. Бараньчик, Е. Валішко, В. Влодарчик, Е. Войцешко-Глушко, М. Дю Валь, М. Залуцкі, М. Кемпіньські, Я. Кочановські, К. Крупа, Ю. Мордвілко-Осайда, М. Намисловська, Е. Новінська, У. Промінська, Й. Пєтровська, Й. Й. Сітко, Р. Скубіш, Р. Стефаніцкі, М. Тжебіатовські, А. Тішнер, Е. Цалка, Я. Швая та ін. Також були використані праці російських дослідників таких, як О. О. Городов, С. А. Горленко, С. П. Гришаєв, В. О. Калятін, А. П. Рабець, О. П. Сергєєв, С. Б. Феліцина, інших зарубіжних вчених – О. Грейма, Л. Бентлі, Й. Глюкнера, Г. Еванса, М. Еколс, С. Манзера, Б. О’Коннора.
Проте комплексних порівняльно-правових досліджень цивільно-правової охорони комерційних позначень в Україні та окремо взятій державі-членові ЄС не проводилось, що свідчить про актуальність і важливість обраної для дослідження теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає Пріоритетним напрямкам розвитку правової науки на 2011-2015 рр. Національної академії наук України від 24 вересня 2011 р. № 14-10. Дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри цивільного права і процесу Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в межах теми: «Право інтелектуальної власності в Україні та її місце в соціально-економічному розвитку суспільства». У рамках цього напряму дисертант дослідив цивільно-правову охорону комерційних позначень в Україні та Республіці Польща в порівняльно-правовому аспекті.
Мета і задачі дослідження. Мета наукової роботи – розробка теоретичних засад цивільно-правової охорони комерційних позначень в Україні, формулювання теоретичних висновків та внесення практичних пропозицій для її удосконалення на основі відповідного правового досвіду Республіки Польща, насамперед у частині гармонізації її законодавства з вимогами права ЄС.
У зв’язку з цим та з урахуванням відповідного стану роботи з адаптації норм цивільного права України до вимог ЄС поставлено такі задачі:
– з’ясувати поняття комерційних позначень у польській та українській юридичній науці;
– охарактеризувати нормативно-правові акти України та Республіки Польща, які забезпечують цивільно-правову охорону комерційних позначень;
– провести порівняльно-правовий аналіз передумов надання цивільно-правової охорони торговельним маркам в Україні та Польщі;
– визначити місце і роль споживача у забезпеченні цивільно-правової охорони торговельних марок у порівнюваних країнах;
– охарактеризувати суб’єктів прав на торговельні марки в Україні та Польщі, їх правовий статус та окремі аспекти захисту їхніх прав;
– охарактеризувати систему цивільно-правової охорони географічних зазначень, яка склалась у Республіці Польща після приєднання країни до ЄС та порівняти її з вітчизняною;
– визначити особливості правової охорони комерційних найменувань (фірми) у порівнюваних країнах;
– на основі проведеного порівняльного аналізу охорони комерційних позначень в Україні та Республіці Польща розробити пропозиції стосовно вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері цивільно-правової охорони комерційних позначень в Україні та Республіці Польща.
Предмет дослідження – цивільно-правова охорона комерційних позначень в Україні та Республіці Польща, судова та адміністративна практика, юридична доктрина у цій сфері.
Методи дослідження. Об’єкт та предмет дослідження дозволили використовувати філософські, загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Діалектичний метод дозволив розглянути охорону комерційних позначень в єдності їх економічного, соціального змісту та правової форми, за допомогою методу аналізу визначено та розмежовано особливості захисту торговельних марок як об’єктів інтелектуальної власності та як комунікаторів між виробниками та споживачами (підрозділ 2.2); метод синтезу показав необхідність поєднання правових засобів захисту правоволодільців і споживачів з метою забезпечення охорони комерційних позначень (підрозділ 2.3). Порівняльно-правовий метод використано в усіх розділах дисертації. Норми, що стали об’єктом порівняння в обох країнах, були включені до національних законодавств переважно в результаті гармонізації з правом ЄС. У зв’язку з цим у роботі використано як мікропорівняння – щодо однорідного правового інституту в межах законодавств обох країн, так і макропорівняння, – бралась до уваги система права ЄС, яка була контекстом мікропорівняння; формально-юридичний метод дозволив зробити висновок про відсутність в Україні нормативних підстав реалізації принципу відкритого переліку позначень, що можуть реєструватись як торговельні марки та значення вимоги графічного представлення у його забезпеченні (підрозділ 2.1); системно-структурний (структурно-функціональний) метод дозволив запропоновувати структуру рівнів правової охорони географічних зазначень у Республіці Польща, їх взаємодію між собою (підрозділ 3.1); історичний метод дозволив виділити етапи адаптації системи охорони географічних зазначень у Польщі до стандартів ЄС (підрозділ 3.1).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим комплексним порівняльно-правовим дослідженням цивільно-правової охорони торговельних марок, географічних зазначень та комерційних найменувань в Україні та Республіці Польща, де, на основі вивченого польського досвіду, наводиться низка пропозицій, висновків та рекомендацій, що виносяться на захист. Наукову новизну становлять такі основні положення:
Вперше:
1) відштовхуючись від того, що розрізняльна здатність торговельної марки зумовлюється як характером самого позначення, так і особливостями ринку конкретних товарів (послуг), що цим позначенням маркуються, запропоновано її поділяти на абстрактну та конкретну. Абстрактна розрізняльна здатність – це властивість торговельної марки власне як позначення (знака, символу) вирізнятися на фоні будь-якого товару та сприйматися будь-якими особами. Конкретна розрізняльна здатність – це властивість торговельної марки вирізнятися на фоні конкретного позначеного нею товару (послуги) та сприйматися зацікавленими цим товаром (послугою) особами;
2) доведено, що вимога графічного представлення торговельної марки є оптимальним правовим засобом реалізації принципу відкритого переліку позначень, що можуть бути зареєстровані як торговельні марки. Автором наведено її визначення, виокремлено функції та запропоновано передбачити цю вимогу у ЦК України та Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;
3) обґрунтовано, що споживачі, як адресати торговельних марок, повинні бути безпосередньо наділені можливостями захисту своїх інтересів, зокрема у випадках введення їх в оману фальсифікованими позначеннями. У зв’язку з цим запропоновано передбачити у Законі України «Про захист прав споживачів» поняття «пересічного споживача» як особи, що є добре поінформованою, уважною та спостережливою при виборі та купівлі відповідного товару (послуги) та закріпити за ним правові засоби припинення нечесних ринкових практик з використанням торговельних марок та інших комерційних позначень;
4) запропоновано увести до національного законодавства на рівні з добре відомими знаками нормативну категорію торговельних марок (знаків) з доброю репутацією. Для визнання позначення знаком з доброю репутацією необхідно довести його високу якість шляхом наведення відповідних свідоцтв якості, результатів успішної участі на виставках товарів, ярмарках, інших відзнак товарів. Наявність категорії знаків з доброю репутацією надасть альтернативу для національних виробників: або інвестувати кошти у якість товару, добиваючись визнання позначення знаком з доброю репутацією, або зосереджуватися на його промоції, інтенсивній рекламі з метою визнання добре відомим знаком;
5) з метою оптимізації правової охорони географічних зазначень запропоновано змінити правовий статус суб’єктів його реєстрації, передбачивши за ними право надавати підтвердження відповідності продукції суб’єкта використання описові властивостей товару та способів його виготовлення (на підставі цього підтвердження Державна служба інтелектуальної власності повинна надавати свідоцтво про право користування), а також право змінювати опис властивостей, якостей та інших характеристик товару;
6) для забезпечення інтересів виробників – добросовісних користувачів географічними зазначеннями, запропоновано передбачити у ЦК України та Законі України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» норму про право попереднього користувача географічним зазначенням, відповідно до якої особа-виробник, яка раніше добросовісно проводила свою діяльність на визначеному географічному місці і її товари не відповідають умовам опису властивостей та способу (методики) виготовлення товарів зареєстрованого іншими особами географічного зазначення, зберігає право використання цього географічного зазначення протягом року після такої реєстрації.
Удосконалено:
7) визначення комерційних позначень, які запропоновано розуміти як знаки (символи), що використовуються у сфері комерційних відносин, повинні у доступний і правдивий спосіб передавати інформацію про позначуваний ними предмет (суб’єкта комерційної діяльності, продукцію, роботи, послуги) з метою забезпечення можливості його достатнього відрізнення від інших таких предметів.
Набули подальшого розвитку:
8) положення стосовно можливості набуття права на торговельну марку незалежно від наявності у особи статусу суб’єкта комерційної діяльності;
9) положення щодо необхідності закріплення за суб’єктом права інтелектуальної власності на торговельну марку обов’язку використовувати її у дійсний (фактичний) спосіб, який передбачає введення позначеного торговельною маркою товару в торговий оборот з метою продажу невизначеному колу покупців;
10) пропозиція, що комерційне найменування у цивільному законодавстві України необхідно визначити як ім’я та прізвище фізичної особи-підприємця та одержане внаслідок її створення найменування юридичної особи, під якими вони здійснюють комерційну діяльність. У зв’язку з цим також необхідно увести до цивільного законодавства такий об’єкт права інтелектуальної власності, як назва (найменування) єдиного майнового комплексу (підприємства) як позначення, що індивідуалізує відповідний об’єкт цивільного права та може відчужуватись разом з ним.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків роботи у таких сферах:
– правотворчій діяльності: висновки та пропозиції, зроблені в результаті проведення наукового дослідження, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України про комерційні позначення та його гармонізацію із правом ЄС у цій сфері. Автором запропоновано низку змін до Цивільного кодексу України, Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», Закону України «Про захист прав споживачів»;
– науково-дослідній сфері: матеріали дослідження спираються на нові теоретичні розробки польських фахівців права промислової власності, актуальну польську судову та адміністративну практику та можуть бути використані при подальших наукових розробках;
– навчальній діяльності: основні теоретичні положення, рекомендації стосовно вдосконалення цивільного законодавства, що висвітлені в дисертації, використовуються в навчальному процесі під час проведення лекцій, семінарських та практичних занять зі спецкурсу «Право інтелектуальної власності» у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (акт впровадження № 3/4666 від 20.11.2012 р.). Теоретичні результати дослідження можуть бути застосовані при підготовці підручників, навчальних посібників, для вдосконалення програм навчальних дисциплін «Цивільне право», «Право інтелектуальної власності».
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки наукового дослідження доповідались автором на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми правової системи України» (м. Київ, 28 жовтня 2010 р.), міжнародній науковій конференції «Procedury parlamentarne związane z integracią europieskiej» (м. Люблін, Республіка Польща, 3–4 березня 2011 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Луцьк, 23–24 березня 2012 р.), міжнародній науковій конференції «Компаративістські читання» (Львів, 27–29 квітня 2012 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в одинадцяти публікаціях, з них сім – у наукових фахових виданнях України, одна публікація у науковому виданні Республіки Польща і три у збірниках тез наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні комплексу теоретичних і практичних проблем, пов’язаних із цивільно-правовою охороною комерційних позначень в Україні та Польщі, з урахуванням її правового досвіду як держави-члена ЄС.
1. Гармонізація норм інституту комерційних позначень з нормами права ЄС в Україні має незавершений характер, тлумачення та застосування окремих імплементованих норм не враховує практики органів Європейського Співтовариства, передусім Європейського Суду Справедливості, залишаються не втіленими низка необхідних положень актів вторинного права ЄС стосовно охорони торговельних марок та географічних зазначень. Для вирішення цієї проблеми запропоновано низку змін до чинного законодавства України: Цивільного кодексу України, Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів», Закону України «Про захист прав споживачів».
2. Розрізняльну здатність торговельної марки, виходячи з природи цього об’єкта інтелектуальної власності, запропоновано поділяти на абстрактну та конкретну. Абстрактна розрізняльна здатність – це придатність заявленої для реєстрації торговельної марки вирізнятися та сприйматися будь-якими особами, відповідаючи при цьому вимогам однозначності (здатності сприйматись та запам’ятовуватися у свідомості невизначеного кола осіб через єдиний акт пізнання), самодостатності (бути функціонально незалежною від товару) та можливості бути представленою у графічний спосіб. Конкретна розрізняльна здатність – це властивість торговельної марки вирізнятися на фоні позначеного нею конкретного товару (послуги) та сприйматися зацікавленими цим товаром (послугою) особами (пересічними споживачами).
У зв’язку з вище наведеним запропоновано окремо передбачити вимогу абстрактної розрізняльної здатності у переліку передумов одержання правової охорони знаком для товарів і послуг та внести зміни у ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», зазначивши, що не може мати правову охорону позначення, яке: «не може бути знаком для товарів і послуг».
3. Для забезпечення принципу відкритого переліку позначень, що можуть бути зареєстровані як торговельні марки, необхідним є впровадження вимоги графічного представлення торговельної марки. Можливість графічного представлення – це придатність заявленого для реєстрації як торговельної марки (знака для товарів і послуг) позначення передаватись на письмі за допомогою ліній, фігур, інших графічних знаків або в іншій формі, за умови відповідності такого представлення вимогам ясності, конкретності, повноти, зрозумілості, легкодоступності, тривалості та об’єктивності представлення. На підставі цього запропоновано:
а) виокремити функції графічного представлення: індивідуалізуючу – дозволяє відокремити позначення від товару, який воно позначає при поданні його для реєстрації (що важливо для нетрадиційних торговельних марок – дотикових, запахових, об’ємних, що фізично невіддільні від товару); визначення меж виключного права – чіткий опис, наприклад, нетрадиційного позначення дозволяє окреслити межі його правової охорони; інформаційну – розміщення доступного представлення торговельної марки у реєстрі дозволяє адекватно її сприймати заінтересованими особами;
б) внести зміни у ст. 492 ЦК України, передбачивши, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення, що може бути представлене у графічний спосіб.
4. З метою більш широкого забезпечення інтересів національних товаровиробників та споживачів необхідно поряд із добре відомими знаками передбачити у Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» нормативну категорію торговельних марок (знаків) з доброю репутацією та закріпити за ними той самий обсяг правової охорони. Торговельна марка (знак) з доброю репутацією – це зареєстрована звичайна торговельна марка, подане для реєстрації позначення з оголошеним пріоритетом (у разі його реєстрації), або добре відомий знак для товарів і послуг, які характеризуються високою якістю, привабливістю, відомі серед значної частини споживачів внаслідок сформованого в їхній свідомості переконання, що позначуваний цим знаком товар наділений відмінними якістю та іншими властивостями. У зв’язку з цим запропоновано:
а) у ст. 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачити можливість набуття охорони для знака з доброю репутацією.
б) передбачити порядок визнання позначення знаком з доброю репутацією. Для цього запропоновано, щоб Апеляційна палата Державної служби інтелектуальної власності України встановлювала наявність у позначання високої репутації, підтвердженою відповідними відзнаками переможця, іншими документами про успішну участь на виставках товарів, ярмарках. Доцільно встановити вимогу про необхідність участі виробника у цих заходах по великих містах України (наприклад, Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Львові). Відомість могла б доводитись кількісними даними про відвідуваність цих ярмарків, виставок, торгів зацікавленим населенням (як фахівцями певних галузей торгівлі, промисловості, так і пересічними споживачами), а також інтенсивністю реклами.
5. Для забезпечення реалізації головного призначення торговельної марки – розрізнення товарів і послуг на ринку, запропоновано передбачити обов’язок власника свідоцтва використовувати знак для товарів і послуг у дійсний спосіб, під яким треба розуміти необхідність введення знака для товарів і послуг в оборот разом з позначуваним ним товаром з метою продажу невизначеному колу покупців. З цією метою запропоновано внести зміни до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», передбачивши там, що у випадку, якщо знак не використовується в Україні у дійсний спосіб протягом 3 років, дія свідоцтва на нього має бути припинена.
6. Споживача у цивільно-правовій охороні торговельних марок слід розглядати не як «мовчазного» адресата цих позначень, а як активного суб’єкта, що може безпосередньо та в інтересах невизначеного кола споживачів сприяти її забезпеченню. У зв’язку з цим запропоновано:
а) у ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», де наводиться визначення основних понять, увести окремий пункт: «22)1 пересічний споживач – це фізична особа, що є достатньо поінформованою, уважною та спостережливою при виборі та купівлі відповідного товару (послуги) і її віднесення до групи пересічних споживачів проводиться з урахуванням відповідних суспільних, культурних та мовних чинників»;
б) у ст. 19 вказаного нормативного акта передбачити способи захисту пересічних споживачів від нечесних ринкових практик (які можуть проявлятись як використання комерційних позначень, що вводять в оману споживачів), які вони можуть використовувати безпосередньо та в інтересах невизначеного кола споживачів: припинення нечесної ринкової практики, усунення наслідків нечесної ринкової практики, публікацію судового рішення про факт нечесної ринкової практики.
7. З метою оптимізації правової охорони географічних зазначень у Законі «Про охорону прав на зазначення походження товарів» запропоновано передбачити за суб’єктами права на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження такі немайнові права організаційного характеру: 1) право надавати підтвердження відповідності продукції виробника, що бажає одержати свідоцтво на право користування вимогам опису властивостей товару та методики його виготовлення; 2) право змінювати опис продукції та умови її виготовлення, географічні межі виробництва, складники.
8. Запропоновано передбачити у ЦК України та Законі України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» право попереднього користувача географічним зазначенням, відповідно до якого особа-виробник, яка раніше добросовісно проводила свою діяльність на визначеному географічному місці, а її товари не відповідають умовам опису властивостей, методики виготовлення уже зареєстрованого іншими особами географічного зазначення, зберігає право використання географічного зазначення протягом року після такої реєстрації.
9. Обґрунтовано, що комерційне найменування у цивільному законодавстві України доцільно визначати як найменування юридичної особи, одержане нею під час створення, під яким вона виступає у комерційних відносинах, а також ім’я фізичної особи-підприємця. У зв’язку з цим також необхідно передбачити у Цивільному кодексі України окрему категорію права інтелектуальної власності – найменування цілісного майнового комплексу (підприємства), яке, на відміну від комерційного найменування, яке пропонується зробити необоротоздатним, може підлягати відчуженню разом з підприємством.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) від 16 червня 1994 р. : офіц. вид. / Верховна Рада України. – К. : Парламентське вид-во, 2007. – 30 с. – (Бібліотека офіційних видань).
2. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
3. Бошицький Ю. Л. Сучасні проблеми правової охорони комерційних позначень в Україні / Ю. Л. Бошицький // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького]. – К. : Юридична думка, 2006. – С. 16–50.
4. Кодинец А. А. Проблемы правовой охраны средств индивидуализации в Украине / Анатолий Александрович Кодинец // Альманах цивилистики : сб. статей / [под ред. Р. А. Майданика. – К. : Правова єдність, 2009. – С. 179–188.
5. Кодинець А. О. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у цивільному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / А. О. Кодинець. – К., 2006. – 18 с.
6. Волкова Н. В. Цивільно-правові засоби індивідуалізації фізичних осіб : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Н. В. Волкова. – Одеса, 2008. – 19 с.
7. Судариков С. А. Право интеллектуальной собственности / Судариков С. А. – М. : Проспект, 2010. – 367 с.
8. Іщук С. Визначення сутності комерційного (фірмового найменування): термінологічний аспект / С. Іщук // Вісник Львівського університету. Серія «Юридична». – Львів, 2008. – Вип. 46. – С. 112–119.
9. Sitko J. J. Firma i jej ochrona / Joanna Jowita Sitko. – Warszawa : Wolters Kluwer Polska, 2009. – 312 s.
10. Mordwiłko-Osajda J. Znak towarowy. Bezwzględne przeszkody rejestracji / Joanna Mordwiłko-Osajda. – Warszawa : Lexis Nexis, 2009. – 413 s.
11. Ramello G. B. What’s in a sign? Trademark mark law and economic theory / Giovanni В. Ramello // Journal of Economic Surveys. – 2006. – Vol. 20, issue 4. – P. 547–565.
12. Бошицький Ю. Л. Право інтелектуальної власності : [навч. посібник] / Бошицький Ю. Л. – К. : Логос, 2007. – 488 с.
13. Bently L. From communication to thing: historical aspects of the conceptualization of trade mark as property / Lionel Bently // Trademark Law and Theory: a Handbook of Contemporary Research : Edward Elgar Publishing Ltd, 2008– P. 3–41.
14. Postanowienie Sądu Najwyższszego z dnia 17 maja 2007 r. III SK 6/07 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://prawo.legeo.pl/prawo/iii-sk-6-07/. – Назва з монітора.
15. Шемшученко Ю. Теоретичні проблеми гармонізації законодавства України з європейським правом / Ю. Шемшученко // Вісник Академії правових наук. – 2004. – Вип. 3 (38). – С. 106–112.
16. Химмельрайх А. К истории влияния международных процессов гармонизации права интеллектуальной собственности на правовое регулирование в России / Антье Химмельрайх // Интеллектуальная собственность в России и ЕС: правовые проблемы : сб. статей / [под ред. М. М. Богуславського, А. Г. Светланова]. – М. : Волтерс клувер, 2008. – С. 67–112.
17. Юридична енциклопедія : в 6 т. / [ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 4: Н–П. – 2002. – 717 с.
18. Озолина И. Правовое регулирование параллельного импорта / И. Озолина // Коллегия : рос. прав. журн. – М., 2006. – № 9. – С. 19–25.
19. Skubisz R. Znaki towarowe – ewolucja przedmiotu ochrony prawnej / Ryszard Skubisz // Przegląd Prawa Handlowego. – 2008. – № 12. – S. 16–23.
20. Wyrok Sądu Najwyższego z dnia 13 kwietnia 2007 r. // Orzeczenia sądu najwyższego. – 2009. – № 1. – S. 21–28.
21. Mühlendahl A. Od znaku towarowego EWG do znaku Wspólnoty / A. von Mühlendahl // Przegląd Prawa Handlowego. – 1999. – № 7. – S. 19–29.
22. Całka E. Geograficzne oznaczenia pochodzenia. Studium z prawa wspólnotowego i prawa polskiego / Edyta Całka. – Warszawa : Wolters Kluwer Polska, 2008. – 363 s.
23. Tomer Broude Culture, Trade and Additional Protection for Geographical Indications [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.iprsonline.org/ictsd/docs/BridgesMonthly9-9GIs.pdf. – Назва з монітора.
24. Echols M. Geographical Indications For Food Products: International Legal and Regulatory Perspectives / Marsha Echols. – Austin : Wolters Kluwer Law & Businessю, 2007. – 315 p.
25. Горленко С. А. Парижская конвенция и правовая охрана указаний и наименований мест происхождения товаров / С. А. Горленко // Вопросы изобретательства. – 1991. – № 5. – С. 30–33.
26. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промышленной собственности: комментарий / Г. Боденхаузен. – М. : Прогресс, 1977. – 377 с.
27. Архипова М. І. Зазначення місця походження товарів як засіб індивідуалізації товарів та товаровиробників / Марія Іванівна Архипова // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького]. – К. : Юридична думка, 2006. – С. 88–127.
28. Raustiala K. The global struggle under geographical indications / Kal Raustiala, Stephen R. Munzer // The European Journal of International Law. – 2007. – Vol. 18. – № 2. – P. 337–365.
29. Ribeiro de Almeida The TRIPS Agreement, The Bilateral Agreements Concerning Geographical Indications and the Philosophy of the WTO / Alberto Francisco Alberto F. Riveiro de Almeida // European Intellectual Property Review. – 2005. – № 27 (4). – P. 150–153.
30. Barańczyk I. Ochrona prawna oznaczeń geograficznych / Izabela Barańczyk. – Warszawa : Difin, 2008. – 272 s.
31. Конституційні акти Європейського Союзу. Ч. 1 / [упоряд. Г. Друзенко ; за заг. ред. Т. Качки]. –К. : Юстініан, 2005. – 512 с.
32. Sozański J. Własność intelektualna i przemysłowa w Unii Europejskiej: zarys zagadnienia z wyborem aktów prawnych / Jarosław Sozański. – Warszawa : P.W.P. IURIS, 2004. – 212 s.
33. Evans G. E. Recent developments in the protection of trademarks and trade names in the European Union: from conflict to coexistence / Gail E. Evans // The Trademark Reporter. – 2007. – № 4. – Vol. 97. – P. 1008–1048.
34. Капіца Ю. М. Питання адаптації законодавства України у сфері охорони фірмових найменувань до законодавства європейських країн / Ю. М. Капіца // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького]. – К. : Юридична думка, 2006. – С. 200–229.
35. Case 245/02 Judgment of the Court (Grand Chamber) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://curia.europa.eu/juris/showPdf.jsf?docid=49670&pageIndex=0&doclang=EN&mode=doc&dir=&occ=first&part=1&cid=246151. – Назва з монітора.
36. Bently L. The Making of Modern Trade Marks Law: The Construction of the Legal Concept of Trade Mark (1860-80) [Електронний ресурс] / Lionel Bently. – Режим доступу :
http://www.cipil.law.cam.ac.uk/TMWorkshopLB.pdf). – Назва з монітора.
37. Dekret o rejestrze handlowym / Naczelnik Państwa // Dziennik Ustaw. – 1919. – № 014. – Рoz. 165.
38. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения / Тихомиров Ю. А. – М. : НОРМА, 1996. – 432 с.
39. Алексеев С. С. Общая теория права : [учебник] / Сергей Сергеевич Алексеев. – [2-е изд.]. – М. : Проспект, 2008. – 576 с.
40. Крижна В. Варіанти кодифікації законодавства у сфері інтелектуальної власності / Валентина Крижна // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2010. – № 1. – C. 110–115.
41. Ustawa z dnia 30 czerwca 2000 r. – Prawo własności przemysłowej // Dziennik Ustaw. – 2001. – № 49.– Poz. 508.
42. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
43. Про охорону прав на знаки для товарів та послуг : Закон України від 23 грудня 1993 р. № 3771-XII (з наступним змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.
44. Про охорону прав на зазначення походження товарів : Закон України (з наступним змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 32. – Ст. 267.
45. Про Рекомендації парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» : Постанова Верховної Ради України // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 45. – Ст. 524.
46. Кузнецова Н. С. Гражданско-правовые аспекты совершенствования законодательства об интеллектуальной собственности / Н. С. Кузнецова // Альманах цивилистики : сб. статей / [под ред. Р. А. Майданика]. – К. : Правова єдність, 2009. – Вып. 2 – С. 57–77.
47. Сергеев А. П. К истории новейшей кодификации законодательства об интеллектуальной собственности в Российской Федерации / А. П. Сергеев // Белая книга: проблемы и история кодификации законодательства об интеллектуальной собственности : сб. документов, материалов и науч. статей / [под ред. В. Н. Лопатина]. – М. : Издание Совета Федерации, 2007. – С. 262–270.
48. Гражданский кодекс Республики Беларусь [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ru.wikisource.org/wiki/Гражданский_кодекс_Республики_Беларусь. – Заглавие с монитора.
49. Гражданский кодекс Республики Армения [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.scs.am/uploads/Orensdrutyun/rus/Grajd_kodeks_division10.pdf. – Заглавие с монитора.
50. Гражданский кодекс Грузии [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakony.com.ua/docs/41-Kodeksi-dergav-SND/2331-Gruz%D1%96ya---GRAGDANSKIY-KODEKS-.html). – Заглавие с монитора.
51. Гражданский кодекс Республики Казахстан: (Особенная часть) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.pavlodar.com/zakon/index.html?dok=00001&oraz=00&noraz=0. – Заглавие с монитора.
52. Гражданский кодекс Республики Кыргызстан: (извлечения) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/kg/civil.htmї. – Заглавие с монитора.
53. Гражданский кодекс Республики Узбекистан [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://fmc.uz/legisl.php?id=k_grajd. – Заглавие с монитора.
54. Дозорцев В. А. Интеллектуальные права: Понятие; Система; Задачи кодификации : сб. статей / Дозорцев В. А. – М. : Статут, 2003. – 416 с. – (Исследовательский центр частного права).
55. Теорія держави і права. Академічний курс / [за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Оніщенко]. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
56. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України : в 4 т. / [Ярема А. Г., Карабань В. Я., Кривенко В. В., Ротань В. Г.]. – К. : А.С.К., 2004–. Т. 1. – 2004. – 928 с.
57. Орлюк О. Сфера інтелектуальної власності як предмет правового регулювання: проблема конкуренції законів / О. Орлюк // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2009. – № 6. – С. 25–32.
58. Про затвердження правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг : Наказ Держпатенту України від 28 липня 1995 р. № 116 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0276-95.
59. Федотов М. А. Проблема дифференциации при кодификации законодательства об интеллекутальной собственности / М. А. Федотов // Белая книга: проблемы и история кодификации законодательства об интеллектуальной собственности : сб. документов, материалов и науч. статей / [под ред. В. Н. Лопатина]. – М. : Издание Совета Федерации, 2007. – С. 271–279.
60. Кулагин М. И. Избранные труды / Кулагин М. И. – М. : Статут, 1997. – 330 с. – (Классика российской цивилистики).
61. Зенин И. А. Гражданское и торговое право зарубежных стран : [учеб. пособие, руководство по изучению дисциплины, практикум по изучению дисциплины, учеб. программа] / Зенин И. А. – [5-е изд.]. – М. : МЭСИ, 2005. – Вып. 5. – 194 с.
62. Гордієнко С. Г. Забезпечення інтересів України в сфері захисту інтелектуальної власності: нормативно-правове регулювання / Гордієнко С. Г. – К. : Скіф, 2008. – 248 c.
63. Ustawa z dnia 23 kwietnia 1964 r. – Kodeks cywilny (z późn. zm) // Dzennik Ustaw. – 1964. – № 16. – Рoz. 93.
64. Богустов А. К вопросу о ситеме частого права Польши / А. Богустов // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – 2009. – № 1. – С. 289–293. – (Серия «Юридические науки»; т. 22 (61).
65. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации / Сергеев А. П. – М. : Теис, 1996. – 704 с.
66. Дюма Р. Литературная и художественная собственность. Авторское право Франции / Р. Дюма ; [пер. с франц.]. – [2-е изд.]. – М. : Междунар. отношения, 1993. – 384 с.
67. Лосев С. Исключительные права в системе гражданских прав / Сергей Лосев // Юрисконсульт. – 2008. – № 4. – С. 33–42.
68. Tishner А. Odpowiedzalność majątkowa za naryszenie prawa do znaku towarowego / Аnna Tishner. – Warszawa : Wolters Kluwer Polska, 2008. – 338 s.
69. Кохановська О. В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві : [монографія] / Кохановська О. В. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 463 с.
70. Підопригора О. А. Загальні положення про право інтелектуальної власності у Цивільному кодексі України / О. А. Підопригора // Право України. – 2003. – № 7. – С. 97–101.
71. Томаров І. Є. Конструкція виключних прав на результати інтелектуальної діяльності в Цивільному кодексі України / І. Є. Томаров // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2006. – № 5 (28). – С. 104–109.
72. Дмитришин В. С. Інтелектуальна власність на програмне забезпечення в Україні / В. С. Дмитришин, В. І. Березанська. – К. : Вірлен, 2005. – 304 с.
73. Коваль І. Характеристика прав на об’єкти промислової власності / Ірина Коваль // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2010. – № 6. – С. 14–21.
74. Załucki M. Licencja na używanie znaku towarowego. Studium prawnoporownawccze / Mariusz Załucki. – Warszawa : Oficyna. – 2008. – 324 s.
75. Ustawa z dnia 17 grudnia 2004 r. – O rejestracji i ochronie nazw i oznaczeń produktów rolnych i środków spożywczych oraz o produktach tradycyjnych // Dziennik Ustaw. – 2005. – № 10. – Рoz. 68.
76. Ustawa z dnia 18 października 2006 r. – O wyrobie napojów spirytusowych oraz o rejestracji i ochronie oznaczeń geograficznych napojów spirytusowych // Dziennik Ustaw. – 2006. – № 208. – Рoz. 1539.
77. Галянтич М. К. Співвідношення правових категорій «охорона» та «захист» промислової власності / М. К. Галянтич // Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони : зб. наук. статей / [за ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – С. 479– 500.
78. Усольцева С. В. Недобросовестная конкуренция: понятие и значение / С. В. Усольцева // Сибирский юридический вестник. – 1999. – № 1. – С. 77–79.
79. Waliszko E. Znaki towarowe / Eugeniusz Waliszko, Rafał Golat. – Bydgoszcz-Warszawa : Branta, 2006. – 435 s.
80. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003.– № 18–21. – Ст. 144.
81. Журик Ю. Право на захист економічної конкуренції як комплексна підгалузь права в національні системі права України / Юрій Журик // Юридична Україна. – 2011. – № 8. – С. 102–105.
82. Мазуренко С. Підстави виникнення правової охорони на торговельні марки / С. Мазуренко // Юридичний вісник. – 2010. – № 2. – С. 37–42.
83. Романадзе Л. Д. Товарный знак в международном частном праве: понятие и идентификационныеп признаки / Л. Д. Романадзе // Держава і право : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 28. – С. 435–441.
84. Koczanowski J. Funkcje i ochrona prawna znaków towarowych / J. Koczanowski // Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego: Prace z wynalazczości i ochrony własności intelektualne Państowoe Wydawnictwo Naukowe. – 1976. – № 8. – S. 7–139.
85. Городов О. А. Право на средства индивидуализации: товарные знаки, знаки обслуживания, наименование мест происхождения товаров, фирменные наименования, коммерческие обозначения / Городов о. А. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 448 с.
86. Гришаев С. П. Интеллекутальная собственность : [учеб. пособие] / Гришаев С. П. – М. : Юрист, 2002. – 238 c.
87. Рабец А. П. Правовая охрана товарных знаков в России: современное состояние и перспективы : [монография] / Рабец А. П. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 340 c.
88. Щукіна К. Можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товар або надає послугу / К. Щукіна // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2009. – № 6. – С. 81–92.
89. Skubisz R. Prawo znaków towarowych: komentarz : stan prawny na dzień 1 września / Ryszard Skubisz. – Warszawa : Wydawn. Prawnicze, 1997. – 357 s.
90. Kur A. Fundamental concerns in the harmonization of trademark law / Annette Kur // Trademark Law and Theory. A Handbook of Contemporary research – Edward Elgar Publishing Ltd, 2008. – P. 151–177.
91. Wyrok Naczelnego Sądu Administracyjnego z dnia 8 czerwca 2005 r № II GSK 65/05 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://orzeczenia.nsa.gov.pl/cbo/query]. – Назва з монітора.
92. Ustawa z dnia 31 stycznia 1985 r. o znakach towarowych // Dziennik Ustaw. – 1985. – № 5. – Рoz. 17.
93. Włodarczyk W. Zdolność odróżniania koloru per se w świetle ustawy o znakach towarowych [Електронний ресурс] / Wójciech Włodarczyk. – Режим доступу :
http://www.wplusw.pl/techne/info4.pdf. – Назва з монітора.
94. Nowińska E. Prawo własmości przemyslowej / Nowińska E., Promińska U., du Vall M. – Warszawa : Lexis Nexis, 2011. – 597 s.
95. Krupa K. Zdolność odróżniania a zdolność odróżniająca znaku towarowego w świetlie prawa polskiego i europejskiego / Katarzyna Krupa // Studia Iuridica. – L/2009. – S. 71–83.
96. Kryśka A. Nietypowe znaki towarowe jako oznaczenia produktów farmaceutycznych / Aleksandra Kryśka // Świat przemysłu farmaceutycznego. – 2010. – № 4 (14) – S. 7–10.
97. Дубинський М. І. Деякі теоретичні та практичні аспекти захисту кольорів у якості торговельних марок / М. І. Дубинський // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького]. – К. : Юридична думка, 2006. – С. 148–179.
98. Stefanicki R. Prawne granice ochrony koloru jako znaku towarowego / R. Stefanicki // Monitor Prawniczy. – 2002. – № 4. – S. 166–169.
99. Матели П. Новое французское законодательство по товарным знакам. Кн. 1 / Поль Матели ; [общ. ред. и предисл. А. Н. Григорьева ; пер. с франц. В. И. Еременко]. – Душанбе : НПИЦентр, 1998. – 154 с.
100. Кожарська І. Охорона знаків для товарів і послуг в Європейському Співтоваристві / І. Кожарська // Інтелектуальна власність – 2002. – № 6. – С. 6–11.
101. Огляд стану адаптації законодавства України до acquis communautaire / Міністерство юстиції України. – К. : ВД «Професіонал», 2007. – 544 с.
102. Shield Mark BV przeciwko Joost Kist Memex. Wyrok ETS z 27 listopada 2003 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://eurlex.europa.eu]. – Назва з монітора.
103. Włodarczyk W. Zdolność odróżniająca znaku towarowego: z uwzględnieniem ustawy – Prawo własności przemysłowej, stan prawny na dzień 22 sierpnia 2001 r. / Wojciech Włodarczyk. – Lublin : Verba, 2001. – 244 s.
104. Wójtowicz K. Zasady stosowania prawa Wspólnotowego w państwach członkowskich Unii Europejskiej / Krzysztof Wójtowicz. – Warszawa : Centrum Europejskie Natolin, 2003. – 56 s.
105. Ralf Sieckamann przeciwko Deutsches Patent und Markenamt z dnia 12 grudnia 2002 r., sygn. C-273/00. Polskie tłumaczenie // Rzecznik Patentowy. – 2003. – № 1/2 (36/37). – S. 108.
106. Rozporządzenie Komisji (WE) № 1041/2004 z dnia 29 czerwca 2005 r. zmieniające rozporządzenie (WE) № 2868/95 wykonujące rozporządzenie Rady (WE) № 40/94 w sprawie wspólnotowego znaku towarowego) // Dziennik Urzędowy. L 172 tom 48, 5 lipca 2005 r. – S. 4–21.
107. Демченко Т. С. Проблеми гармонізації законодавства України про товарні знаки з міжнародно-правовими нормами : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Демченко Тетяна Сергіївна. – К., 2002. – 214 с.
108. Кириченко І. Зміни в законодавстві про знаки для товарів і послуг: ієрархія пріоритетів / І. Кириченко // Юридичний журнал. – 2004. – № 1. – С. 50–59.
109. Мінченко Н. В. Розрізняльна здатність позначення, заявленого на реєстрацію в якості знака для товарів і послуг / Н. В. Мінченко // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2009. – № 2. – С. 52–62.
110. Wyrok WSA w Warszawie Sygn. VI SA/Wa 776/09 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.orzeczenia-gorzow.info/article/vi-sa-wa-776-09-wyrok-wsa-w-warszawie-2009-09-23/13.htm.
111. Judgment of the Court of First instance (Third Chamber) in Case T-317/05 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://oami.europa.eu/en/mark/aspects/pdf/JT050317.pdf.
112. Wyrok Sądu Okręgowego w Warszawie. Sygn. akt XXII GWzt 3/09 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://oami.europa.eu/ows/rw/resource/documents/CTM/case-law/cavewoman.pdf.
113. Кожарська І. Ю. Практичні питання застосування чинного законодавства щодо охорони добре відомих знаків в Україні / І. Ю. Кожарська, І. В. Сисоєнко // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. – К., 2006. – С. 232–259.
114. Законодавство України у сфері інтелектуальної власності: проблеми вступу до СОТ : матеріали слухань у Комітеті з питань науки і освіти Верховної Ради України / [упоряд. Г. О. Андрощук]. – К. : Парламентське вид-во, 2002. – 359 с.
115. Демченко Т. С. Правова охорона загальновідомих і знаменитих знаків у міжнародній практиці та в Україні / Т. С. Демченко // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 3. – С. 198 –206.
116. Janusz Koczanowski. Harmonizacja prawa polskiego w zakresie ochrony prawnej znaków towarowych z prawem wspólnotowym / Janusz Koczanowski // Zeszyty Naukowe Akademii ekonomicznej w Krakowie. – 2004. – № 657. – S. 45–60.
117. Іолкін Я. О. Право на торговельну марку в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Іолкін Ярослав Олегович. – К., 2009. – 190 с.
118. Pietrowska J. Renomowane znaki towarowe i ich ochrona / Joanna Pietrowska. – Warsawa : C. H. Beck, 2001. – 384 s.
119. Decyzja Urzędu Patentowego z dnia 29 listopada 2004 r. w sprawie znaku «Magnum», Sp. 207/03, Unilever N.V. przeciw Browary Dolnośląskie PIAST
120. Wyrok Sądu Najwyższego od 19 lutego 2009 r., Sygn. akt II CSK 541/08 // Archiwum Sądu Najwyższego RP.
121. Wyrok Sądu Najwyższego od 10 lutego 2011 r. Sygn. akt IV CSK 393/10 [Електронний ресурс].– Режим доступу :
http://prawo.money.pl/orzecznictwo/sad-najwyzszy/ – Назва з монітора.
122. Порядок визнання знака добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon. rada. gov. ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=z0471-05.
123. Wyrok WSA w Warszawie VI SA/Wa 1917/08 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.orzeczenia-nsa.info/article/vi-sa-wa-1917-08-wyrok-wsa-w-warszawie-2009-02-19/6.htm. – Назва з монітора.
124. Чачуна А. Реєстрація торговельної марки у спекулятивних цілях / А. Чачуна // Інтелектуальна власність. – 2010. – № 2. – С. 36–38.
125. Безух О. В. Проблеми правового регулювання економічної конкуренції в Україні : [монографія] / Безух О. В. – К. : Наук.-дослідний ін-т приватного права і підприємництва, 2008. – 192 с.
126. Шишка Р. Б. Індивідуалізація – від маркетингу до права / Роман Богданович Шишка // Проблеми цивільного права та процесу : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченій пам’яті професора О. А. Пушкіна (м. Харків, 23 травня 2009 р.). – Харків : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутрішніх справ, 2009. – С. 10–15.
127. Dontas N. Permitted use under international law / Nicolas Dontas // Trade marks at the limit / [ed. by Jeremy Phillips]. – Edward Elgar Publishing, 2006. – P. 3–9.
128. Glöckner J. The ECJ’s Case Law on Unfair Competition / Jochen Glöckner // Law against Unfair Competition: towards a new paradigm in Europe? – Springer New York, 2007. – 269 p.
129. Howells G. European fair trading law: the unfaire commercial practices directive / Geraint Howells, Hans Micklitz, Thomas Wilhelmmsson. – Ashgate Publishing Limited, 2006. – 312 p.
130. Жмурко О. Ажурна схожість / Оксана Жмурко, Тетяна Макаришева // Інтелектуальна власність. – 2007. – № 7. – С. 32–35.
131. Stefanicki R. Model europejskiego przeciętnego konsumenta z perspektywy przystąpenia Polski do UE / Robert Stefanicki // INFOR. – 2001. – № 1. – S. 20–24.
132. Ustawa z dnia 23 sierpnia 2007 r. o przeciwdziałaniu nieuczciwym praktykom rynkowym // Dziennik Ustaw.– 2007. – № 171. – Poz. 1206.
133. Graeme Austin W. Tolerating confusion about confusion: trademark policies and fair use / Austin W. Graeme // Trade mark law and theory: a handbook for contemporary research / [red. Grame B. Dinwoodie, Mark D. Janis]. – Edward Elgar Publishing, 2008. – P. 368–404.
134. Крижна В. М. Захист прав споживачів при використанні комерційних позначень / В. М. Крижна // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 2. – С. 67–71.
135. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2009 р. (справа № 2-260/2009) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://reyestr.court.gov.ua. – Назва з монітора.
136. Dyrektywa 2005/29/WE o nieuczciwych praktykach handlowych // Dziennik Urzędowy Unii Europejskiej. – L 149 z 11. 6. 2005.
137. Jasińska K. Pojęcie przeciętnego konsumenta w rozumieniu ustawy o przeciwdziałaniu nieuczciwym praktykom rynkowym i jego znaczenie dla wykładni przepisów ustawy o zwalczaniu nieuczciwej konkurencji / Katarzyna Jasińska // Transformacje prawa prywatnego. – 2008. – № 3/4. – S. 39–51.
138. Jarosiński W. Odpowiedzalność cywilna według ustawy z dinia 23 sierpnia 2007 r. o przeciwdziałaniu nieuczciwym praktykom rynkowym w świetlie Dyrektywy 2005/29/WE o nieuczciwych praktykach handlowych / Wojciech Jarosiński, Bohdan Widła // Transformacje prawa prywatnego. – 2009. – № 1/2. – S. 37–65.
139. Про захист прав споживачів : Закон України (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991 – № 30. – Ст. 379.
140. Суб’єкти цивільного права / [за заг. ред. Я. М. Шевченко]. – Харків : Вид-во «Харків юридичний», 2009. – 632 с.
141. Крижна В. Суб’єкти права на торговельну марку за законодавством України / В. Крижна // Вісник академії правових наук України. – 2005. – № 2 (41). – С. 116–122.
142. Рассомахіна О. А. Поняття торговельної марки та її співвідношення із суміжними категоріями [Електронний ресурс] / О. А. Рассомахіна // Форум права. – 2007. – № 3. – С. 212–223. – Режим доступу до журн. :
/e-journals/FP/2007-3/07roaisk.pdf.
143. Постанова Вищого господарського суду України «Про дострокове припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг» від 26 квітня 2012 р. № 9/55 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://document.ua/pro-dostrokove-pripinennja-diyi-svidoctva-ukrayini-na-znak-d-doc97507.html.
144. Pojęcie rzeczywistego używania znaku towarowego [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.monitorprawniczy.pl/index.php?mod=m_aktualnosci&cid=19&id=2001У. – Назва з монітора.
145. Бошицький Ю. Л. Особливості правової охорони торговельних марок в умовах сучасної Польщі, Словаччини, Білорусі та Росії (науково-практичний порівняльний аналіз) / Ю. Л. Бошицький // Наукові читання: Присвячені пам’яті В. М. Корецького : зб. наук. праць / [редкол.: Ю. С. Шемшученко та ін.]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – 589 с.
146. Trzebiatowski M. Pojęcie rzeczywistego używania znaku towarowego (orzecznictwo krajowe na tle orzecznictwa wspólnotowego) / Marcin Trzebiatowski // Przegląd prawa handlowego. – Wrzesień 2010. – S. 20–26.
147. Wyrok TS UE z dnia 11 lipca 1996 r. w sprawie Bristol-Myers Squibb przeciwko Paranova A/S [Електронний ресур]. – Режим доступу :
http://www.orzeczenia.polskawue.gov.pl/orzeczenia.nsf/0/C96F51753BC4B7BEC12574F1003C0E62/$file/61993J0427.pdf.
148. Wyrok TS UE z dnia 4 listopada 1997 r. w sprawie Parfums Christian Dior SA i Parfums Christian Dior BV przeciwko Evorze BV [Електронний ресур]. – Режим доступу :
http://www.orzeczenia.polskawue.gov.pl/orzeczenia.nsf/0/42DFA3AA6540302EC12574F1003D19F3/$file/61995J0337.pdf
149. Андрейцева О. Б. Цивільно-правові способи захисту прав на об’єкти промислової власності : автореф. дис. .а здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Олена Борисівна Андрейцева. – К., 2009. – 20 с.
150. Ustawa z dnia 16 kwietnia1993 r – O zwalczaniu nieuczciwej konkurencji (z późn. zm.) // Dziennik Ustaw. – 1993. – № 47. – Рoz. 211.
151. Dyrektywa 2004/48/WE Parlamentu Europejskiego i Rady z dnia 29 kwietnia 2004 r. w sprawie egzekwowania praw własności intelektualnej // Dziennik Urzędowy Unii Europejskiej. – 30.4.2004. – L 157/45. – S. 32–39.
152. Про авторське право і суміжні права : Закон України (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
153. Постанова Вищого господарського Суду від 29 грудня 2003 р. (справа № 21/523) // Юридична газета. – 2004. – № 7 (19). – 8 квіт.
154. Kaliński M. O wadliwej objektywizacji szkody / Maciej Kaliński // Studia Iuridica. – XLVII/2007. – S. 99–11.
155. Про затвердження Національного стандарту № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності» : Постанова Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 р. № 1185 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1185-2007-%D0%BF.
156. Фелицина С. Директива Европейского Союза о защите прав интеллектуальной собственности / Светлана Фелицина, Ирина Антипина // Інтелекутальна власність. – 2006. – № 5. – С. 46–53.
157. Machała W. Specyfika roszczenia odszkodawczego z art. 79 o prawie autorskim i prawach pokrewnych / Wojciech Machała // Studia Iuridica. – 2007. – XLVII. – S. 189–196.
158. Еременко В. И. Недобросовестная конкуренция и исключительные права на результаты интеллектуальной деятельности / В. И. Еременко // Законодательство и экономика. – 2002. – № 7. – С. 44–48.
159. Власова А. В. Структура субъективного гражданского права / Власова А. В. – Ярославль : ЯрГУ, 1998. – 116 с.
160. Wyrok NSA II FSK 627/09 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://orzeczenia.nsa.gov.pl/doc/4A1B8C8449. – Назва з монітора.
161. Kępiński M. Oznaczenia geograficzne w prawie własności przemysłowej / Marian Kępiński // Przegląd prawa handlowego. – Grudzień 2002. – S. 1–12.
162. O’Connor B. The law of geographical indications / Bernard O'Connor. – London : Cameron May, 2004. – 500 р.
163. Skubisz R. Ochrona geograficznych oznaczeń pochodzenia w prawie wspólnotowym i polskim / Ryszard Skubisz // Europejski Przegląd Sądowy. – Luty 2006. – S. 4–17.
164. Bazy Urządu Patentowego RP [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://bazy.uprp.pl/patentwebaccess/SearchResults.aspx.
165. Cases C-465/02 and C-466/02 of ECJ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://oami.europa.eu/en/mark/aspects/pdf/jc020465.pdf. – Назва з монітора.
166. Бошицький Ю. Л. Проблеми співвідношення законодавства України та Угоди ТРІПС щодо географічних зазначень для вин та спиртних напоїв / Юрій Ладиславович Бошицький // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 3.– С. 91–97.
167. Мала енциклопедія права інтелектуальної власності / [редкол.: Ю. Л. Бошицький, В. М. Білоусов, І. І. Ващинець та ін.]. – К. : Вид-во Європейського ун-ту, 2009. – 260 с.
168. Глухівський Л. Про доцільність надання права ініціювати правову охорону географічних зазначень територіальним громадам / Лев Глухівський // Інтелектуальна власність. – 2008. – № 3. – С. 27–29.
169. Про спеціально уповноважені органи для визначення та контролю особливих властивостей та інших характеристик товарів : Розпорядження Кабінету Міністрів України № 149-р від 23 квітня 2001 р. (з наступними змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/149-2001-%D1%80.
170. Гаврилов Э. П. Практика охраны наименований мест происхождения товаров: что изменилось? / Э. П. Гаврилов, Е. А. Данилина // Патенты и лицензии. – 2006. – № 1. – С. 3–13.
171. Корчагин А. Д. Права Российской Федерации на средства индивидуализации / А. Д. Корчагин // Патенты и лицензии. – 2005. – № 2. – С. 2–10.
172. Архипова М. І. Цивільно-правова охорона географічних зазначень в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / М. І. Архипова. – К., 2006. – 19 с.
173. Луць Л. А. Європейські міждержавні системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти) : [монографія] / Луць Л. А. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.
174. Namysłowska M. Przyszłość ochrony oznaczeń pochodzenia w Unii Europ ejskiej / Monika Namysłowska Agata Wróbel // Przegląd prawa handlowego. – Marzec 2010. – S. 18–23.
175. Evans G. V. The comparative advantages of geographical indications and Community trade marks for the marketing of agricultural products / G. V. Evans // Yearbook of European law. – 2010. – № 29. – Р. 224–261.
176. Zielona księga w sprawie jakości produktów rolnych [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ec.europa.eu/agriculture/quality/policy/consultation/greenpaper_pl.pdf. – Назва з монітора.
177. Inspekcja Jakości Handlowej Artykułów Rolno-Spożywczych [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://ijhars.gov.pl/polskie-produkty-chnpchoggts.html.
178. Горленко С. А. Охрана наименований мест происхождения товаров: актуальные проблемы / С. А. Горленко // Патенты и лицензии. – 2010. – № 3. – C. 2–9.
179. Skorupski L. Oscypek pod kontrolą / Lesław Skorupski // Wiedza i jakość. – 2009. – № 2 (14). – S. 5.
180. Publikacja wniosku zgodnie z art. 6 ust. 2 rozporządzenia Rady (WE) nr 510/2006 w sprawie ochrony oznaczeń geograficznych i nazw pochodzenia produktów rolnych i środk