ВНУТРІШНЄ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ЯК ДЖЕРЕЛО МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА :

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА 13
1.1. Поняття джерела міжнародного приватного права 13
1.2. Джерела міжнародного приватного права України і система джерел, що склалась у світовій практиці 28
1.3. Співвідношення внутрішнього законодавства України з міжнародними угодами 40
1.4. Види норм міжнародного приватного права України 52
Висновки розділу 71

РОЗДІЛ 2
НОРМИ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА У ВНУТРІШНЬОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ УКРАЇНИ 74
2.1. Загальні положення міжнародного приватного права у
законодавстві України 74
2.2. Колізійні норми внутрішнього законодавства України 101
2.2.1. Колізійні питання цивільно-правового становища фізичних і
юридичних осіб. 106
2.2.2. Колізійні норми щодо речового права. 115
2.2.3 Колізії щодо правочинів у міжнародному приватному праві. 119
2.2.4. Колізійні питання зобов'язань у міжнародному приватному праві. 121
2.2.5 Колізійні питання позадоговірних зобов'язань. 125
2.2.6. Колізійні норми щодо спадкових відносин. 128
2.2.7. Колізійні норми щодо сімейних відносин. 131
2.2.8. Колізії трудових правовідносин. 144
2.3. Норми міжнародного цивільного процесу у внутрішнім
законодавстві України 149
Висновки розділу. 172

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП

Досліджуючи джерела міжнародного приватного права (МПрП) ми стикаємося з цілою низкою питань серед яких основними стають невизначеність предмета галузі міжнародного приватного права, видів та системи джерел, наявність великої кількості теоретичних позіцій по кожному із зазначених питань. Коло відносин МПрП у кожній країні сприймається не однаково, в Україні одностайної позиції щодо предмету галузі ще не склалося, завдяки цьому досліджувати практичні аспекти законодавчого регулювання галузі міжнародного приватного права можливо лише визначившись у сприйнятті основних питань та термінів галузі. Щодо сприйняття джерел права існує декілька позицій, серед них найбільш актуальною вважаємо теорію різноджерельного права [1, с.240], але метою даного дослідження є визначення стану правового регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні та способів систематизації нормативного матеріалу з урахуванням досвіду розвинутих країн та збереження національних традицій, тобто увага приділяється саме позитивному праву, юридичним джерелам. Але і вони сприймаються неоднозначно і у роботі ми займаємо позицію щодо якої обмежуємося колом законодавчих актів України та зарубіжжя, і по цьому законодавство сприймаємо вузько, як сукупність кодексів та законів України.
З питанням законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин пов’язана проблема «подвійності» джерел МПрП. Така проблема постає, оскільки відповідно до ст.9 Конституції України [2], та до Законів України «Про міжнародні договори України» [3], «Про дію міжнародних договорів на території України» [4] міжнародні договори є складовою національного законодавства України. Ця позиція не є безперечною, тому необхідно визначити чи існують вагомі підстави насправді включати до законодавства України міжнародні договори, і відповідно, чи можна вважати норми міжнародних договорів складовою внутрішнього законодавства України. У науці немає єдності думок щодо критеріїв аналізу співвідношення національного законодавства і міжнародних договорів як джерел права, а поставлене питання тісно пов’язане із розробленою у вітчизняній науці теорією трансформації міжнародного права у національне. Вирішенню проблеми подвійності джерел МПрП присвячено окремий розділ дослідження.
Практичним цілям роботи слугує визначення видів норм МПрП, бо в науці існуюють декілька поглядів на іх види та сукупність. Визначити такі види стає можливим лише завдяки з’ясуванню певного сприйняття предмету та методу галузі. Майже безперечною є позиція, щодо якої колізійні норми сприймаються як основа, серцевина МПрП, але останні дослідження російських вчених беруть таке твердження під сумнів, тому ми грунтовно зупиняємося на даній проблемі. До того ж, як і багато десятиріч тому, ще досі не вироблено одностайного відношення до матеріально-правових норм у галузі МПрП. Визначення складу норм галузі є обов’язковою умовою дослідження їх системи у законодавстві України. Ми відмічаємо протиріччя у сприйнятті видів колізійних норм і опрацьовуємо операційний матеріал другого розділу дослідження, наводимо свою класифікацію колізійних приписів. Із дослідження норм МПрП у внутрішнім законодавстві України постає проблема комплексності джерел даної галузі, проблема різногалузевого спрямування актів, які у своєму складі мають норми МПрП. Намагаючись системно підійти до вирішення поставленої мети, будується другий розділ роботи за інституційним принципом. Виходячи з того, що до норм МПрП поряд із колізійними приписами слід відносити норми-дефініції та службові норми загальної частини, один підрозіл присвячено вивченню загальних положень МПрП у внутрішньому законодавстві України. І найбільшим за обсягом є підрозділ роботи, в якому висвітлюються деякі теоретичні та практичні питання законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні, визначаються спеціальні колізійні приписи законодавства України щодо пошуку права, яке має застосовуватися до регулювання основних інститутів МПрП.
У поле дослідника потрапляють всі норми внутрішнього законодавства України щодо регулювання відносин із наявністю іноземного елементу, хоча особлива увага приділяється саме колізійним питанням. Тому не повним було б дослідження внутрішнього законодавства України як джерела МПрП, якщо залишити осторонь норми, які науковці відносять до міжнародного цивільного процесу (МЦП). Схиляючись до позиції розрізнення предмету МПрП та МЦП, але виходячи з того, що законодавець пішов шляхом систематизації разом із колізійними нормами, також норм МЦП, вважаємо за необхідне досліджувати норми МЦП поряд із колізійними прив’язками, які слугують визначенню права щодо цивільного процесу. Вивчаючи чинне законодавство України та іноземних країн, проект закону України про МПрП, ми доходимо висновку про невиправданість запропонованого способу систематизації норм МЦП і пропонуємо свій варіант вирішення проблеми.
Актуальність теми. Проблема винайдення можливих шляхів упорядкування норм, які наукою відносяться до міжнародного приватного права (МпрП), вже підіймалася в роботах М.М. Богуславського, Л.Н. Галенської, Г.К. Дмитрієвої, Д.В. Задихайло, В.П. Звекова, В.М. Корецького, С.Б. Крилова, Л.А. Лунца, Н.І. Маришевої, Г.К. Матвєєва, Р.А. Мюллерсона, І.Б. Новицького, І.С. Перетерського, А.А. Попова, О.О. Рубанова, Ю.А. Тихомирова, А.Г. Хачатуряна, вчених країн Західної Європи, Великобританії та США: Ж.Азема, А.Блекмана, Д.Дайсі, М.Іссада, Е.Клейна, М.Лакатоша, Дж.Морріса, П.Норта, Л.Раапе, Дж.Чешира, та інших.
В сучасній Україні ще на початку оновлення правової системи незалежної держави на базі наукового пошуку правознавців: Г.А. Гірми, А.С. Довгерта, В.Я. Калакури, В.І. Кисіля, В.Л. Мусіяки, було опрацьовано проект закону України про МПрП. Нажаль, тернистий шлях кодифікаційного процесу цивільного права відбився і на міжнародному приватному праві. Автономна кодифікація МПрП висуває необхідність дослідження співвідношення спеціального закону із МПрП та кодексів України, норм міжнародних угод та звичаїв, ця проблема ускладнюється можливістю застосування норм права іноземних країн. З часу створення першого системного блоку норм МПрП якісно змінилось законодавство України, тому опрацювання вказаного проекту має ґрунтуватися на сучасному комплексному дослідженні внутрішнього законодавства України із МПрП, винайденні та аналізі всіх колізійних приписів чинного законодавства України.
Ці та інші обставини неминуче вказують на необхідність комплексного дослідження норм внутрішнього законодавства України як джерела міжнародного приватного права.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.49 Плану наукових досліджень та розробок з удосконалення діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ України на 2002-2003 роки, п.п.1-13 Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002-2005 роки, затверджених Наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року, п.1.1, п.1.3, п.1.4 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні системи норм міжнародного приватного права у внутрішнім законодавстві України.
Досягнення цієї мети зумовлює вирішення наступних завдань:
1. З’ясувати поняття джерел міжнародного приватного права України.
2. Вказати види джерел міжнародного приватного права України.
3. Визначити систему джерел МПрП, що склалася у міжнародній практиці.
4. Провести комплексне дослідження норм МПрП в рамках чинного законодавства України. Визначити систему і види норм міжнародного приватного права.
5. З’ясувати можливі шляхи систематизації внутрішнього законодавства у сфері МПрП України.
Об’єктом дослідження є система джерел міжнародного приватного права в цілому.
Предметом дослідження виступає внутрішнє законодавство України як джерело міжнародного приватного права.
Методи дослідження. Головним у процесі дослідження виступає загальнонауковий діалектичний метод, що дає можливість дослідити проблеми у єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз правових приписів у сфері, що є предметом дослідження. У процесі дослідження застосовувалась низка загальнонаукових та спеціальних юридичних методів.
Матеріали дослідження у дисертації викладені відповідно до логіко-юридичного методу. Системний підхід виявився у комплексному аналізі внутрішнього законодавства України. Застосування історичного методу дало змогу дослідити розвиток законодавства України ще за часів Древнього Києва, козацької доби і до теперішнього часу. Порівняльний метод застосовувався при аналізі структури норм, які належать різним інститутам МПрП. Основним цей метод виступав також при дослідженні порядку закріплення норм вказаної галузі права у законодавстві України та іноземних держав. Дати прогноз розвитку законодавства України з МПрП стало можливим завдяки використанню методів моделювання та прогнозування. Метод системного аналізу правових понять та категорій широко застосовувався у другому розділі роботи при аналізі норм МПрП у законодавстві України та зарубіжних країн, при визначенні загальних положень МПрП. Широке застосування отримали також статистичний, ретроспективний, конкретно-соціологічний методи.
Наукова новизна одержаних результатів. Дана робота вирізняється сучасною постановкою проблеми законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні. В даній роботі сформульовані висновки як загальнотеоретичного характеру, так і практичні пропозиції щодо систематизації норм міжнародного приватного права України. На основі проведеного дослідження отримані та виносяться на захист наступні положення:
1. Вперше на основі аналізу джерел міжнародного приватного права, предмету та методу правового регулювання, норм внутрішнього законодавства України, запропоновано законодавчо встановити види та співвідношення джерел міжнародного приватного права.
2. Робиться висновок про наявність реальної можливості повної систематизації колізійних приписів МПрП України. На даний момент вбачається тенденція до згладження меж між різними юридичними формами міжнародного приватного права, що дає підставу стверджувати необхідність інтеграційного підходу до позитивного права як джерела МПрП. Основою систематизації норм МПрП на даному етапі має бути саме інтеграційний підхід до джерел міжнародного приватного права.
3. В законі України "Про міжнародне приватне право" пропонується закріпити правову норму "Джерела міжнародного приватного права України" наступного змісту:
"Джерелами регулювання цивільно-правових відносин за участю іноземного елементу виступають внутрішнє законодавство, міжнародні угоди та міжнародні звичаї.
Право країни, яке повинно застосовуватись до цивільно-правових, трудових, шлюбних та інших відносин з іноземним елементом, визначається на основі колізійних норм даного Закону.
Нормативні приписи міжнародних договорів застосовуються до регулювання вказаних відносин після їх переносу у внутрішнє законодавство України.
Міжнародний звичай застосовується за угодою сторін, у випадках, вказаних в законі, а також у випадку коли певні суспільні відносини законом не врегульовані, а сторонами застосування звичаю не передбачено".
4. Пропонується норми міжнародного цивільного процесу не включати до складу Закону України "Про міжнародне приватне право". В той же час, у такому законі має бути чітко встановлено положення про широке застосування закону суду щодо відносин міжнародного цивільного процесу в Україні.
5. У роботі додатково обґрунтовується позиція вчених, які вказують на те, що міжнародні договори можна розглядати у якості джерела міжнародного приватного права лише у випадку трансформації.
Практичне значення одержаних результатів. Виконана робота має наукову та практичну значущість. Одержані у процесі дослідження результати поглиблюють наукові знання про правове регулювання міжнародних приватноправових відносин в Україні, про систематизацію та методологію кодифікації МПрП у внутрішньому законодавстві України. Дослідження направлено на пошук найбільш ефективних способів законодавчого регулювання міжнародних приватноправових відносин з урахуванням перспектив їх розвитку. Висновки дисертації направлені на використання їх у правозастосовній і законотворчій діяльності Верховної Ради України.
На підґрунті проведеного дослідження пропонується редакцію проекту Закону України "Про міжнародне приватне право" доповнити та змінити з урахуванням наступного:
1) Визначення іноземного елементу пропонується змінити на більш стисле:
"Іноземним елементом є структурний елемент правових відносин у вигляді учасника, об'єкта, що знаходиться за кордоном чи юридичного факту, що мав місце за кордоном і лежить у основі таких правових відносин".
2) П.2.ст.10 проекту необхідно виключити, оскільки дана норма дублює положення п.1 тієї ж статті.
3) На наш погляд було б доцільно статтею 13 із позначкою 1 закріпити положення «Реторсії» наступного змісту:
"Урядом України можуть бути встановлені адекватні обмеження (реторсії) відносно прав громадян і юридичних осіб тих держав, у яких існують спеціальні обмеження прав громадян і юридичних осіб України."
4) Пропонується пункт 1 і 2 ст.23 замінити єдиною нормою наступної редакції: "Особистим законом організації (юридичної особи) визнається право країни, у якій дана юридична особа зареєстрована". Існуюча редакція п.1 і п.2, по суті, вказує на те ж саме положення, але зайво його деталізує.
5) У запропонованій редакції закону не містяться правила щодо застосування законодавства України при виконанні судових рішень на території України. Хоча відносно виконання окремих судових доручень іноземних судів п.2ст.73 встановлює необхідність застосування права України. Тому, ми вважаємо, було б доцільно закріпити єдину норму наступного змісту: "Всі процесуальні дії за цивільними справами в Україні, а також визнання та виконання іноземних судових рішень на території України регулюються правом України за винятком випадків, безпосередньо передбачених законом або ратифікованою міжнародною угодою України."
6) Технічне оформлення п.1 ст.54 проекту спеціального закону, на нашу думку, не досить чітке. Редакцію п.1 ст.54 варто змінити в такий спосіб:
"Шлюби між громадянами України, шлюби між громадянами України та громадянами іноземних держав, шлюби між громадянами України та особами без громадянства, укладені за межами України за іноземним правом, визнаються дійсними в Україні за умов додержання щодо громадянина України вимог статті Сімейного кодексу України щодо перешкод до укладення шлюб".
7) Вважаємо за доцільне встановити норму, що дає можливість вибору права у випадку рятування чужого майна. Вона може застосовуватися одночасно і щодо відносин торговельного мореплавства, міжнародних авто- і залізничних перевезень. У якості колізійних принципів, залежно від особливостей конкретного правовідношення можуть застосовуватися принципи lex personalis, lex flagi, lex societatis, або право країни, з яким дане правовідношення найбільш тісно пов'язано.
8) Норму ст.8 проекту закону варто встановити безпосередньо за нормою ст.5, оскільки і в тій і в іншій визначаються положення про відсилання до іноземного права. Вони близькі за природою, змістом і призначенням. По-друге, у п.1 ст.8 необхідно виключити словосполучення "якщо інше не встановлено законом". По-третє, необхідно змінити редакцію п.1 ст.8. У запропонованій її редакції найменування статті вказує на явище відсилання до права третьої країни, але зміст норми трансмісію реально не припускає. Оскільки для виникнення трансмісії необхідна дія колізійної норми. Таким чином, найменування статті не відповідає її змісту. Ст.8 повинна бути доповнена положенням, що вказувало б на відношення законодавця до явища трансмісії.
9) Ми вважаємо, положення п.4 ст.7 розділу I проекту закону України про МПрП необхідно змінити доповненням, яке б встановлювало максимальний термін для визначення змісту норм іноземного права.
10) Через широке найменування ст.74 проекту, вона не повинна обмежуватися порядком визнання тих судових рішень, що не вимагають виконання в Україні. У цій статті варто встановити і порядок визнання інших іноземних судових рішень, які підлягають виконанню в Україні.
Деякі сформульовані у дисертації положення мають дискусійний характер і можуть слугувати базою для подальших наукових досліджень. Робота, а особливо її частина, яка присвячена розгляду системи норм МПрП, може стати в нагоді у навчальному процесі юридичних навчальних закладів та факультетів, при підготовці навчальних посібників та методологічних рекомендацій при викладанні курсу МПрП.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри правових засад підприємницької діяльності і кафедри цивільного права та процесу Національного університету внутрішніх справ України. Матеріали дисертації використані при підготовці учбових програм та методичних вказівок з міжнародного приватного права. Крім того, положення роботи були використані при написанні робочої навчальної програми з курсу "Міжнародне приватне право", 2002р. Свої погляди з найбільш актуальних та дискусійних питань, порушених у дисертаційному дослідженні, автор опублікував в матеріалах та виклав на науково-практичних конференціях: науковій конференції, присвяченій пам'яті професора О.А. Пушкіна (м.Харків 1999р.); науковій конференції студентів ВУЗів юридичного профілю з правового аспекту прав людини (м.Харків, 18 квітня 2000р.); науковій конференції "Державна служба і громадянин: реалізація конституційних прав, свобод та обов’язків", що відбулася у Харківській філії Української Академії державного управління при Президентові України 17 лютого 2000р.; на науково-практичній конференції "Проблеми сучасної юридичної науки в дослідженнях молодих учених", що відбулася у Харкові 14 квітня 2000р.
Автор проводив численні лекції та семінарські заняття з міжнародного приватного права, де широко використовував висновки і матеріали дослідження. Деякі практичні висновки, зроблені автором у роботі, були втілені на практиці юридичним відділом миротворчої Місії ООН у республіці Косово.
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. В Україні, відповідно до чинного законодавства, систему джерел міжнародного приватного права складають: внутрішнє законодавство (Конституція України; окремі положення деяких Кодексів; закони, спеціально присвячені регулюванню правовідносин з іноземним елементом; закони, окремі положення яких присвячені регулюванню відносин галузі міжнародного приватного права), міжнародні договори і звичаї. Говорячи про співвідношення міжнародних договорів і внутрішнього законодавства України, ми відзначаємо, що міжнародний договір не є і не може бути безпосереднім джерелом внутрішньодержавного права.
2. Чинне законодавство України не має єдиної системи норм, що встановлюють загальні положення міжнародного приватного права.
3. Положення ЦК України 1963р. й у цілому законодавства України явно застаріли і не відповідають сучасному розвитку міжнародних приватноправових відносин. Ті норми, що визначають загальні положення МПрП, дублюються в багатьох нормативних актах, які мають різну галузеву спрямованість.
4. Вважаємо, що виділення матеріально-правових норм, властивих галузі МПрП з галузі цивільного, сімейного права досить проблематично.
5. Колізійні норми різних інститутів МПрП України мають свої особливості. Колізійні норми загальної й особливої частин МПрП носять несистематизований характер, у зв'язку з чим, їх застосування ускладнене.
6. Законодавство України має колізійні норми, спрямовані на вибір права, щодо регулювання цивільних процесуальних відносин і арбітражного (господарського) процесу. Ці норми права варто відносити до колізійного права України і закріплювати в єдиному юридичному джерелі, що виключить дублювання багатьох положень і полегшить користування нормативним матеріалом.
7. Дійсна редакція проекту закону України про МПрП не вирішує проблеми множинності юридичних джерел МПрП і процесу. При регулюванні зазначеного кола відносин необхідним буде одночасне застосування норм вказаного проекту закону, ЦПК України, КТМ України і цілого ряду законів України.
8. Вважаємо, що в даний момент склалися всі передумови для прийняття закону України «Про міжнародне приватне право». Автори проекту книги YIII ЦК України, автори проекту закону «Про міжнародне приватне право» зробили величезний внесок у розвиток нормативного регулювання відносин МПрП і процесу в Україні. Ми вважаємо, що у спеціальний закон про міжнародне приватне право необхідно внести ряд змін і доповнень:
 на нашу думку, окрема стаття повинна іменуватися «Джерела міжнародного приватного права». Зазначена норма може виглядати в такий спосіб:
"Джерелами регулювання цивільно-правових відносин за участю іноземного елементу виступають внутрішнє законодавство, міжнародні угоди та міжнародні звичаї.
Право країни, яке повинно застосовуватись до циві.льно-правових, трудових, шлюбних та інших відносин з іноземним елементом визначається на основі колізійних норм даного Закону.
Нормативні приписи міжнародних договорів застосовуються до регулювання вказаних відносин після їх переносу у внутрішнє законодавство України.
Міжнародний звичай застосовується за угодою сторін, у випадках, вказаних в законі, а також у випадку коли певні суспільні відносини законом не врегульовані, а сторонами застосування звичаю не передбачено".
 Визначення іноземного елементу варто змінити на більш стисле:
"Іноземним елементом є структурний елемент правових відносин у вигляді учасника, об'єкта, що знаходиться за кордоном чи юридичного факту, що мав місце за кордоном і лежить у основі таких правових відносин".
 норму ст.8 проекту закону варто встановити безпосередньо за нормою ст.5, оскільки і в тій і в іншій визначаються положення про відсилання до іноземного права. Вони близькі за природою, змістом і призначенням. По-друге, норма ст.8 насправді є виключенням із загального положення норми ст.5. Необхідно скорегувати їх редакцію відносно одна одної. Інакше можна говорити про те, що ст.5 визнає зворотне відсилання, а ст.8 ні. По-третє, у п.1ст.8 необхідно виключити словосполучення «якщо інше не встановлено законом» оскільки сама ця стаття вже містить виключення з правила і всі інші виключення повинні бути закріплені в даній статті чи більш ніде. По-четверте, необхідно змінити редакцію п.1ст.8. У дійсній її редакції найменування статті вказує на явище відсилання до права третьої країни, але зміст норми трансмісію реально не припускає. Оскільки для виникнення трансмісії необхідна дія колізійної норми. Таким чином, найменування статті не відповідає її змісту. Ст.8 повинна бути доповнена положенням, що вказувало б на відношення законодавця до явища трансмісії.
 Ми вважаємо, положення п.4ст.7 розділу I проекту закону України про МПрП необхідно змінити доповненням, яке б встановлювало максимальний термін для визначення змісту норм іноземного права.
 Норма п.2ст.10 проекту дублює положення п.1 тієї ж статті, тому, ми вважаємо, його існування не виправдано. П.2.ст.10 проекту необхідно виключити.
 На наш погляд було б доцільно статтею 13 із позначкою 1 закріпити положення «Реторсії» наступного змісту:
«Урядом України можуть бути встановлені адекватні обмеження (реторсії) відносно прав громадян і юридичних осіб тих держав, у яких існують спеціальні обмеження прав громадян і юридичних осіб України.»
 Пункт 1 і 2 ст.23 варто замінити єдиною нормою наступної редакції: «Особистим законом організації (юридичної особи) визнається право країни, у якій дана юридична особа зареєстрована» Оскільки в дійсній існуючій редакції п.1 і п.2 зазначеної статті, по суті, вказують на те ж саме положення, але зайво його деталізують.
 Було б доцільно встановити норму, що дає можливість вибору права у випадку рятування чужого майна. Вона може застосовуватися одночасно і щодо відносин торговельного мореплавства, міжнародних авто і залізничних перевезень. У якості колізійних принципів, залежно від особливостей конкретного правовідношення можуть застосовуватися принципи lex personalis, lex flagi, lex societatis, або право країни, з яким дане правовідношення найбільш тісно пов'язано.
 Технічне оформлення п.1ст.54 проекту спеціального закону, на нашу думку, не вірно. Редакцію п.1ст.54 варто змінити в такий спосіб:
«Шлюби між громадянами України, шлюби між громадянами України та громадянами іноземних держав, шлюби між громадянами України та особами без громадянства, укладені за межами України за іноземним правом, визнаються дійсними в Україні за умов додержання щодо громадянина України вимог статті Сімейного кодексу України щодо перешкод до укладення шлюбу».
 Через широке найменування ст.74 проекту, вона не повинна обмежуватися порядком визнання тих судових рішень, що не вимагають виконання в Україні. У цій статті варто встановити і порядок визнання інших іноземних судових рішень, які підлягають виконанню в Україні.
 У запропоновавній редакції закону, як свого часу і в проекті книги VIII ЦК, не містяться правила щодо застосування при виконанні судових рішень на території нашої держави законодавства України. Хоча, наприклад, відносно виконання окремих судових доручень іноземних судів односторонньою колізійною прив'язкою п.2ст.73 визначене положення щодо їх виконання на підставі права України. Тому, ми вважаємо, було б доцільно закріпити єдину норму наступного змісту: «Всі процесуальні дії за цивільними справами в Україні, а також визнання та виконання іноземних судових рішень на території України регулюються правом України за винятком випадків, безпосередньо передбачених законом або ратифікованою міжнародною угодою України.»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Петрова Л.В. Право цивілізоване чи тоталітарне? // Юридичний вісник України. 2001р., №24, с.1, 6-7; також див.: Проблеми законності: Респ. міжвід. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Національна юридична академія України. 2000. – Вип. 45. – 249с.
2. Конституція України. // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, ст. 141.
3. Закон України «Про міжнародні договори України» // Відомості Верховної Ради України 1994, № 10, ст. 45.
4. Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» // Відомості Верховної Ради України 1992, № 10, ст. 137.
5. Бабаев М.Х. Международный договор и нормы международного частного права. Автореф. дис. на здобуття. ст. к.ю.н. Київськ. держ. ун-т ім. Шевченко. – К., 1983. – 18 с.
6. Новицкий И.Б. Источники советского гражданского права. М., Государственное изд-во юр.лит., 1959. – 317с.
7. Зивс С.Л. Источники права. – М.: Наука, 1981. – 240с.
8. The sources of law. Budapest, 1982. – 482p.
9. Шебанов А.Ф. Об использовании социалистическим государством дореволюционного законодательства // «Ученые труды университета дружбы народов им. П.Лумумбы». т.ХХ, вып.2, М. 1967.
10. Вопросы общей теории советского права // Сб. статей под ред. проф. С.Н. Братуся. М., Госюриздат, 1960. – 367с.
11. Крыленко Н.В. Беседы о праве и государстве. Лекции, читанные на курсах секретарей укомов при ЦК РКП(б). М., «Красная новь», 1924. – 184с.
12. Стучка П. И. Революционная роль советского права. М., Политизад, 1931. – 218с.
13. Манифест Коммунистической партии. – Политиздат, 1989. – 62,[1]с.,
14. Александров Н.Г. Понятие источников права // «Ученые труды ВИЮН», вып.YIII, Юриздат, 1946.– с.37-56.
15. Керімов Д.А. Понятие источника советского социалистического права // «Ученые записки ЛЮИ», вып.Y, 1951. – с.67-95.
16. Кечекьян С.Ф. О понятии источника права // “Ученые записки МГУ», вып.116, труды юр. фак-та, кн.2, М., 1946. – с. 2-35.
17. Керімов Д.А. Свобода, право и законность в социалистическом обществе М., Госюриздат, 1960. – 223с.
18. Теория государства и права. Курс лекций / под ред Н.И. Матузова и А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997. – 672с.
19. Денисов А.И. Теория государства и права. М., 1997. – 602с.
20. Власов В.А., Студеникин С.С. Советское административное право. [Учебник для юрид. ин-тов и фак.]. М., Госюриздат, 1959. – 535с.
21. Голунский С.А., Строгович М.С. Теория государства и права. М., Юриздат, 1940. – 304с.
22. Lakatos M. Formy ceskoslovenskeho prava. Praka, 1956. – 409s.
23. Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права. М., Госюриздат. – 1961. – 381с.
24. Александров Н.Г. К критике пережитков буржуазной идеологии в определении права // «Сов. гос. и право», 1948, №10. – с.12-65.
25. Петражицкий Л.И. Теория государства и права в связи с теорией нравственности / С.-Петербург. гос. ун-т, юрид. и спец. фак., 1907. Журн. «Правоведение». – СПб.: Лань, 2000. – 607с.
26. Керімов Д.А. Форма права та структура правової норми // «Советское государство и право». – 1961. – №6. – с.98-143
27. Колісник Т.В. Міжнародні угоди у системі джерел міжнародного приватного права // Вісник університету внутрішніх справ. – 2000. – Випуск 11– с. 244-249
28. Теория государства и права: [Учеб. для вузов по спец. «Правоведение» / Алексеев С.С., Васьков П.Т., Дюригин И.Я. и др.]; Под. ред. С.С. Алексеева. – М.: Юрид. лит., 1985. – 479с.
29. Алексеев С.С. Теория права: [Для научн. работников, преп., аспирантов и студентов юрид. вузов]. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: БЕК, 1995. – 311с.
30. Лунц Л.А. Курс международного частного права: В 3 т. – М.: Спарк, 2002. – 1007с.
31. Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – 408с.
32. Теория государства и права. [Учеб. пособие для юрид. вузов]. – М., Госюриздат, 1955. – 460с.
33. Фединяк Г.С. Міжнародне приватне право: Курс вибр. лекцій. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 432с.
34. Александров Н.Г. Право и законность в период развернутого строительства коммунизма. [М., Госюриздат, 1961]. – 271с.
35. Проблемы международного частного права / Под ред. доктора юридических наук Н.И. Марышевой. – М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ, 2000. – 216с.
36. Левиант Ф.М. Нормативные акты, регулирующие труд рабочих и служащих.Л., Изд-во ЛГУ, 1960. – 135с.
37. Др.М.Чубатый Огляд історії українського права: Історія джерел та державного права/ Тит ред. і автор передмови В.Іваненко – Мюнхен; Київ; УДЖ “Ноосфера», 1994 – 220с.
38. Новий тлумачний словник української мови у 4-х томах, Т.1, “А-Є»; К., “АКОНІТ», 1999, укладачі В.Яременко, О.Сліпушко
39. Лузин В.В. Принцип разделения властей как основа конституционализма: сравнительное исследование на примере США, Великобритании и Франции. – Н.Новгород. 177с. // Реферативный журнал 1999, №3, с.18-20.
40. Р.Давид Основные правовые системы современности / Пер. С фр. – М.: Прогресс, 1999. – 496с.
41. Фолсом Р.Х., Гордон М.В., Спангол Дж.А. Міжнародні торгові угоди: Стислий виклад / Пер. з англ. – Будапешт, (наук. ред. пер. Ситник О.М.): COLPI; Харків: Око, 1997. – 400с.
42. Попов А.А. Международное частное право. – Харьков: РА, 1998. – 220 с.
43. Данилькевич Н.И., Федоров О.Н. Международное частное право: Учебное пособие. – Днепропетровск, Арт-Пресс, 1999. – 210 с.
44. Евграфов П.Б. Соотношение структуры советского права и структуры советского законодательства. Автореф. дис. на здоб ст. к.ю.н., Х. – 1981. – 21с.
45. Мюллерсон Р.А. Соотношение международного и национального права. – М.: Междунар. отношения, 1982. – 136с.
46. Закон УРСР «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відомості Верховної Ради 1991, № 29, ст.377
47. Закон України «Про режим іноземного інвестування» // Відомості Верховної Ради України, 1996, № 19, ст.80
48. Закон України «Про правовий статус іноземців» // Відомості Верховної Ради України, 1994, № 23, ст.161
49. Консульський Статут України. Затверджений Указом Президента України від 02.04.1994, №127/94 „Про Консульський статут України” // Законодательство Украины «Юрист-плюс». – выпуск 49 (август 2002). – обновление № 1192.
50. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій» від 07.08.1996, №928 // Урядовий кур’єр. – 1996. – 03 жовтня. – № 16 ст. 439.
51. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.05.1994, № 323 „Про затвердження Положення про порядок поставок і митного оформлення продукції за виробничою кооперацією підприємств і галузей держав – учасниць СНД» // Урядовий кур’єр. – 1994. – 26 травня. – № 80-81.
52. Положення «Про порядок застосування обмежень імпорту товару відповідно до норм і принципів ГАТТ/СОТ» // Урядовий кур’єр. – 1996. – 13 липня. – с.2-7.
53. Закон України «Про Заставу» // Відомості Верховної Ради, 1992, № 47, ст.642.
54. Stirn B. Droit national, droit europeen, droit international // Cahiers francais. – P., 1998. – №288, p.20-26 // Реферативний журнал 1999. – №3.
55. Курс международного торгового права. / Тынель А., Функ Я., Хвалей В. – 2-е изд. – Мн.: Амалфея, 2000. – 704с.
56. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности): Учебник / Под ред. В.А. Туманова. – 448с.
57. Международное частное право. (Действующие нормативные акты). – М.: Институт международного частного права и экономики имени А.С. Грибоедова. 1999. – 624с.
58. Загайнова С.К. Судебный прецедент: проблемы правоприменения. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 176с. – (Современный гражданский и арбитражный процесс).
59. Мюллерсон Р.А. Констиуция СССР и вопросы соотношения международного и национального права. – М.: Изд-во МГУ, 1980. – 77с.
60. Блищенко И.П. Международное и внутригосударственное право. М., Госюриздат, 1960. – 239с.
61. Ладыженский А.М. К вопросу о взаимоотношении внутригосударственных и международно-правовых норм. «Ученые записки Рост-на-Дону гос.ун-та» т.XYIII, вып.4, ч.1, 1957.
62. Тункин Г.И. Основы современного международного права. Учеб. пособие. М., 1956. – 48с.
63. Шуршалов В.М. Основные вопросы теории международного договора. М., 1959. – 314с.
64. Советское право и международный договор / В.Г. Буткевич. – Киев: „Вища школа”, 1977. – 262с.
65. Курс международного права. Т.I-YII, т.I. Понятие и сущность современного международного права. М., «Наука», 1967. – 284с.
66. Корецкий В.М. „Общие принципы права” в международном праве. К., Изд-во АН УССР, 1957. – 52с.
67. Минасян Н.М. Сущность современного международного права. Ростов-на-Дону, 1962. – 355с.
68. Гревцова Т.П. Международный договор в системе источников внутригосударственного права. // Сов. ежегодник международного права, М., 1963, 1965. – с.122-178
69. Мешера В.Ф. О международном договоре как источнике советского права. // Правоведение, 1963, №1.
70. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права. К., «Вища школа», 1981. – 312 с.
71. Миронов Н.В. Соотношение международного договора и внутригосударственного закона. // Сов. ежегодник международного права, М., «Наука», 1965, с.150-170.
72. Усенко Е.Т. Формы регулирования социалистического международного разделения труда. М., „Междунар. Отношения”, 1965. – 415с.
73. Зацаринский А.П. Торговые договоры и общие условия поставок между СССР и странами народной демократии – в кн.: Правовые вопросы внешней торговли СССР с Европейскими странами народной демократии. М., Внешторгиздат, 1955, с.35-52.
74. Хлестов О.Н., Кузнецов М.Н. Соотношение международного и внутригосударственного права / Становление и развитие советской науки международного права. Уч.пособие, М., МГИМО, 1974, с.90-104.
75. Хачатурян А.Г. Унификация коллизионных норм в международном частном праве. – К.: Наукова думка, 1993. – 128с.
76. Теоретические проблемы соотношения международного и внутригосударственного права // Сов. ежегод. международного права, 1977, с.67-86
77. Черниченко С.В. Личность и международное право. М., „Междунар. отношения”, 1974. – 166с.
78. Левин Д.Б. Актуальные проблемы теории международного права. М., „Наука”, 1974. – 264с.
79. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. К., 1980. – 368с.
80. Миронов Н.В. Советское законодательство и международное право. М., „Междунар. отношения”, 1968. – 197с.
81. Международное частное право: современные проблемы. – М.: ТЕИС, 1994. – 507с.
82. Лазарев В.В. Применение советского права. Казань, Изд-во Казанского ун-та., 1972. – 200с.
83. Курдюков Г.И. Реализация норм международного права в сфере внутригосударственной компетенции у кн.: Международное право и советское законодательство / [В.Н. Лихачев, Г.И. Курдюков, О.Н. Тиунов и др.; Научн. ред. и сост. Г.И. Курдюков]. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1991. – 157 [2]с.
84. Лукашук И.И. Механизм международно-правового регулирования.: [Учеб. пособие для юрид. ин-тов и фак.]. – К.: «Вища школа», 1980. – 165с.
85. Игнатенко Г.В. Международное сотрудничество в борьбе с преступностью. Уч. пос. Свердловск, СЮИ, 1980. – 63с.
86. Игнатенко Г.В. Взаимодействие внутригосударственного и международного права. Уч.пос. Свердловск, СЮИ, 1981. – 45с.
87. Миронов Н.В. Международное право: нормы и их юридическая сила. – М.: Юрид.лит., 1980. – 159с.
88. Klein E. Die Stellung des Stautes in der internationalen Rechtsordnung. – In: Zeitshrift fur verglichende Rechtswissenschaft. 77. Band ½, Heidelberg, 1978.
89. Blekman A. Crundgeetz und Volkerrecht. Ein Studienbuch. Berling, Dunker – Humblot, 1975.
90. Усенко Е.Т Международное и внутригосударственное право // Сов. ежегодник международного права. М., 1977. – с.58-73.
91. Лунц Л.А. Соотношение международного договора и внутригосударственного закона в гражданском и трудовом праве // Ученые записки ВНИИ сов. зак-ва, 1968, вып.14. – с.169-234.
92. Джебрин Дж.Дж. Имплементация норм международного права во внутригосударственном законодательстве (на примере арабских стран). Автореф. дисс... к.ю.н., К., 1984. – 18с.
93. Маковский А.Л. Международное частное морское право. (Понятие и источники). М., „Транспорт”, 1974. – 62с.
94. Братусь С.Н. Отрасль советского права: понятие, предмет, метод // Советское государство и право. №11, 1979, с.22-30.
95. Довгерт А.С. Проект нового Цивільного кодексу України: теорія та проблеми // Вісник Університету внутрішніх справ. 1999р., №6, с.12 -18.
96. Международное частное право: [Учебник для студентов высш. учебн. заведений, обучающихся по спец. «Правоведение» / Л.А. Лунц, О.Н. Садиков, Н.И. Марышева]. – М.: Юрид. лит., 1984. – 336 с.
97. Алексеев С.С. Общая теория права. Т.1. – М.: Юрид. лит., 1981. – 467с.
98. Звеков В.П. Международное частное право. Курс лекций. – М.: Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М, 1999. – 686с.
99. Международное частное право. Учебник. /Под ред. Г.К. Дмитриевой. – М.: «Проспект», 2000. – 656с.
100. Энциклопедический юридический словарь / Под общ. ред. В.Е. Крутских. – 2-е изд. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 368с.
101. Цивільне право: підручник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1997. – 544с.
102. Тихомиров Ю.А. Коллизионное право: учебное и научно-практическое пособие / Ю.А. Тихомиров. – М.: 2000. – 394с.
103. Лунц Л.А. Курс международного частного права: Общая чать. 3-е изд., доп. М., «Юрид. лит.», 1973. – 384с.
104. Лунц Л.А. Международное частное право. М., «Юрид. лит.», 1970. – 357 с.
105. Скаридов А.С. Международное частное право: Учеб. пособие. – СПб: Изд-во Михайлова В.А., Изд-во «Полиус», – 1998 – 768с.
106. Теория государства и права. Учебник для вузов. / Под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. М.: Издательская группа ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 570с.
107. Перетерский И.С., Крылов С.Б. Международное частное право. [Учебник для юрид. ин-тов и фак.] Изд. 2-е, испр. И доп. М., Госюриздат, 1959. – 227 с.
108. Штефан М.Й. Цивільний процесс. Підруч. для юрид. спеціальностей вищих закладів освіти: – К.; Ін Юре. – 1997. – 608 с.
109. Цивільне процесуальне право України: Підручник для юрид. вузів і фак./ В.В. Комаров, В.І. Тертишніков, Є.Г. Пушкар та ін.; за ред. В.В. Комарова. – Харків : Право, 1999. – 592 с.
110. Международное частное право: Иностранное законодательство / Предисл. А.Л. Маковского; сост. и научн.ред. А.Н. Жильцов, А.И. Муранов. – М.: «Статут», 2000. – 892 с.
111. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990р №55-XII // Відомості Верховної Ради УРСР 1990, № 31, ст.429.
112. Закон УРСР «Про економічну самостійність УРСР» від 03.08.1990р., №142-XII // Відомості Верховної Ради УРСР 1990, № 34, ст.499.
113. Концепція переходу УРСР до ринкової економіки. Схвалена Постановою Верховної Ради УРСР від 1 листопада 1990р., №438-XII // Відомості Верховної Ради УРСР 1990, № 48, ст.632.
114. Колісник Т.В. Сучасність і тенденції розвитку міжнародного приватного права//Вісник Університету внутрішніх справ. 2000, спецвипуск. – с.240-243.
115. Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України 1993, № 25, ст.274; Відомості Верховної Ради України 1995, № 47-52, ст.349.
116. Yugoslavia. The act on the conflict rules of the alien countries acts // Legislation in translation. 1996. № 9. Translation and legislative support centre. P.45-57.
117. Federal act on the private international law of Austria // American Journal of Comparative Law. 1980, № 2. p. 222-234
118. Закон України «Про інформацію» // Відомості Верховної Ради України 1992, №48, ст.650; із змінами, внесеними згідно із Законами №1642-ІІІ ( 1642-14 ) від 06.04.2000, Відомості Верховної Ради України 2000, №27, ст.213; №3047-ІІІ ( 3047-14 ) від 07.02.2002.
119. Закон України «Про охорону праці» // Відомості Верховної Ради України, 1992, № 49, ст.668.
120. La loi de droit international prive et de proces international civil // Revue critique de droit international prive. 1983, № 1, p.141-157.
121. Federal act on the private international law of Switzerland // American Journal of Comparative Law. 1989, № 2, p.193-246
122. The act on the reform of the Italian system of the private international law // International Legal Materials, vol. XXXY, 1996, № 3, p.761.
123. Selected Commercial Statutes. 1994 ed. Restatement II. Official text – 1990 (The American Law Institute. The National Conference of Commissioners on Uniform State Laws): West Publishing Corp., 1994, p.29.
124. Корецкий В.М. Очерки англо-американской доктрины и практики международного частного права. Очерк III. М., Юрид. изд., тип. им. Евг. Соколовой в Лгр., 1948. – 396 с.
125. Проект Закону України «Про міжнародне приватне право» від 09.10.2002 № 2274 / www.kyivrada.ua 20.01.2003р.
126. Вольф М. Международное частное право. Пер. с англ. С.М. Рапопорт. под ред и с предисл. проф. Л.А.Лунц. М.: Гос. изд. иностр. лит., 16-я тип. треста «Полиграфкнига», 1948. – 703с.
127. Dicey Ch., Morris J.H. The conflict of laws. London., 1980. – 682p.
128. Лунц Л.А. К вопросу о «квалификации» в международном частном праве// Сов.ежег.международного права, 1979, изд-во «Наука», М., 1980, с.212-220.
129. Иностранные граждане: (правовое положение) / Л.В. Лазарев, Н.И. Марышева, И.В. Пантелеева. – М.: Рос. право, 1992. – 318, [1]с.
130. Закон УРСР «Про власність» із змінами та доп. // Відомості Верховної Ради УРСР 1991, № 20, ст.249.
131. Земельний кодекс України // Відомості Верховної Ради України 2002, № 3-4, ст.27, № 12-13, ст.92.
132. Закон УРСР «Про підприємництво» із змінами та доп. // Відомості Верховної Ради УРСР 1991, № 14, ст.168.
133. Закон України «Про страхування» // Відомості Верховної Ради України 1996, № 18, ст. 78.
134. Закон України «Про звернення громадян» // Відомості Верховної Ради України 1996, № 47, ст.256.
135. Закон України «Про архітектурну діяльність» // Відомості Верховної Ради України 1999, № 31, ст.246.
136. Закон України «Про професійну технічну освіту» // Відомості Верховної Ради 1998, № 32, ст.215.
137. Закон України «Про молодіжну і дитячу громадські організації» // Відомості Верховної Ради України 1999, № 1, ст.2.
138. Закон України «Про відпустки» // Відомості Верховної Ради України 1996, № 2, ст.4.
139. Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» // Відомості Верховної Ради України 1998, № 8, ст.28.
140. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» // Відомості Верховної Ради, 1999, № 32, ст.267
141. Закон України «Про оренду землі» // Відомості Верховної Ради України 1998, № 46-47, ст.280.
142. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» // Відомості Верховної Ради України 1994, № 7, ст. 32 із змінами та доп. згідно закону № 1771-III від 01.06.2000.
143. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» // Відомості Верховної Ради України 1994, №7, ст.34 із змінами та доп. згідно закону від 1 червня 2000 року № 1771-ІІІ.
144. Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» // Відомості Верховної Ради України 1994, № 7, ст. 36.
145. Закон України «Про національний архівний фонд і архівні установи» // Відомості Верховної Ради України 1994, № 15, ст.86.
146. Закон України «Про інвестиційну діяльність» // Відомості Верховної Ради України 1991, № 47, ст.646.
147. Закон України «Про пенсійне забезпечення» // Відомості Верховної Ради України 1992, № 3, ст.10.
148. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України 1992, № 16, ст.203 із змінами та доповненнями див., Відомості Верховної Ради України 2001, № 4, ст.16.
149. Закон України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції» // Відомості Верховної Ради України 1997, № 44, ст.281.
150. Галенская Л.Н. Международное частное право: Учебное пособие. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1983. – 233с.
151. Сборник избранных документов по международному частному праву. Вып. 1. М.: Университет дружбы народов им. Патриса Лумумбы, 1967. с.18-44.
152. Code Civil. Paris: Dalloz, 1999. – 189p.
153. Гаврилов В.В. Международное частное право. – М.: Издательство НОРМА (Издательская группа НОРМА – ИНФРА-М), 2000. – 304с. (Краткие учебные курсы юридических наук).
154. Федосеева Г.Ю. Международное частное право: Учебник – М.: «Остожье», 1999. – 296с.
155. Ерпылева Н.Ю. Международное частное право. Учебник для ВУЗов. – М.: «Nota Bene», 1999. – 368с.
156. Закон України «Про правонаступництво України» // Відомості Верховної Ради України 1991, №46, ст.617.
157. Повітряний кодекс України // Відомості Верховної Ради України 1993, № 25, ст.274.
158. Закон України «Про громадянство» закон №2235-ІІІ, від 18.01.2001 // Відомості Верховної Ради України 2001, № 13, ст.65.
159. Закон України «Про біженців» закон №25573-ІІІ, від 21.06.2001 // Відомості Верховної Ради України 2001 №47, ст.250
160. Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. М., «Юрид. лит.», 1974. – 351с.
161. Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» // Відомості Верховної Ради України 1994, №18, ст.101.
162. Selected Commercial Statutes. 12th ed. St. Paul: West Publishing Co., 1994; Rooij R. Van, Polak M.V. Private International Law in the Netherlands // T.M.C. Asser Institute. The Hauge: K.L.&T.P., 1987.
163. Comment to the volume X of the Civil Code of Peru. Private international law // International Legal Materials. Vol.XXIY. 1985, p.1002-1014.
164. Международное частное право в избранных документах. / Сост. доц. Г.Е. Вилков. М., Изд-во ИМО, 1961. – 335с.
165. Рамзайцев Д.Ф. Основные нормы международного частного права в иностранных государствах // Сборник информационных материалов. Вып. 22. М.: Секция права Всесоюзной торговой палаты, «Международные отношения», 1969. – с.6-98.
166. Конвенція країн СНД 1993р.”Про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах”. Див. Закон України „Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах” № 140/98-ВР от 03.03.98 // Відомості Верхової Ради України 1998, № 26, ст.162.
167. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» // Відомості Верховної Ради України 1993, № 1, ст.1 із змінами, внесеними згідно із законами №3582-12 від 11.11.93, Відомості Верховної Ради України 1993, № 46, ст.427; №70/97-ВР від 14.02.97, Відомості Верховної Ради України 1997, № 15, ст.115.
168. Code Civil du Yemen. Les commentaires // Revue critique de droit international prive. 1993, № 2, p.363-370.
169. La loi pour le droit international prive du Grande-Bretagne // Revue critique de droit international prive. 1996, № 2, p.377-382.
170. Кодекс України про шлюб та сім’ю // Відомості Верховної Ради України 1996, №7, ст.26.
171. Постанова Кабінету Міністрів „Про затвердження Порядку передачі дітей, які є громадянами України на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у сім’ях усиновителів” № 775 від 20.07. 1996р. із змінами, внесеними Постановою КМ № 1108 від 22.06.1999// Право України.-1998.-№10.-с.47
172. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України 2002, №21-22, ст.135.
173. Конвенція Організації Об’єднаних Націй “Про права дитини” ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-12 від 27.02.1991р. // Відомості Верховної Ради України 1991, № 13, ст.145.
174. Международное частное право: Сб. документов / Сост. и авт. вступ. ст. К.А. Бекяшев, А.Г. Ходаков. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 962с.
175. Наказ Міністерства закордонних справ України про засвідчення інструкції «Про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном» Наказ МЗС України № 113 від 04.06.2002 // Офіційний вісник України 2002, № 26 (12.07.2002), ст.1244.
176. Постанова Кбінету Міністрів УРСР від 29.07.1991, №111 Про затвердження Положення про діяльність Українського відділення міжнародної неурядової організації "Міжнародний центр наукової культури – Всесвітня лабораторія".
177. «Statutes & Conventions on Private International Law. Jason Chuah, Lecturer in Law, University of Luton». London: Cavendish Publishing Limited, 1996; HMSO Publishing Centre 1995.
178. Civil Code de l'Espagne. Les commentaires // Revue critique de droit international prive. 1976, № 2, p.397-423.
179. Марышева Н.И. Рассмотрение судами гражданских дел с участием иностранцев. М., 1970.
180. Аверин Д.Д. Положение иностранцев в советском гражданском процессе. М., 1966.
181. Коссак В. Проблеми взаємного визнання і виконання рішень юрисдикційних органів України і ФРН // Право України. – 2000. - №10. – с.116-120.
182. Рубанов А.А. Процессуальное положение граждан по договорам о правовой помощи // Правовое сотрудничество между социалистическими государствами. М.: Изд-во ИМО, 1962. – с.9-145.
183. Вилков Г.В. Вопросы гражданского процесса в международном частном праве // Вопросы международного частного права. М.,1956. – с.87-197.
184. Корецкий В.М. Территориальные пределы исполнительной силы судебных решений // Вестник советской юстиции. 1924, №7. – с.34-75
185. Перетерский И.С. Очерки судоустройства и гражданского процесса иностранных государств. Международный гражданский процесс. М., В./О. Международная книга, 1938. – 120с.
186. Яблочковъ Т.М. Курс международного гражданского процессуального права. Ярославль. Типо-лит. А.Г. Фалькъ и К. 1909. – 279,[1]с.
187. Лунц Л.А., Марышева Н.И. Международный гражданский процесс. М., Юрид. лит., 1976. – 263с.
188. Международное гражданское процессуальное право: Учебник./ Пер. с нем. – М.: Издательство БЕК, 2001. – 560с.
189. Code Civil du Quebec. Civil Code of Quebec. 1998. 5th ed. Reglements relatifs au Code Civil du Quebec et lois connexes. Cowansville, LEYB Inc. 1998.
190. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України 1992, № 6, ст.56
191. Закон України «Про нотаріат» // Відомості Верховної Ради України 1993, № 39, ст.383.
192. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» закон від 24.02.1994, № 4002-XII // Відомості Верховної Ради України 1994, № 25, ст.198.
193. Давтян А.Г. Гражданское процессуальное право Германии. – М.: Городец-издат, 2000. – 320с.
194. Положення про дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав в Україні Положення затверджено Указом Президента України від 10.06.1993, № 198/93 // Голос України. – 1993. – 26 червня. – № 119. –с.4-6.