БАЖАНОВА ВІКТОРІЯ ОЛЕГІВНА. ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ

Краткое описание

БАЖАНОВА ВІКТОРІЯ ОЛЕГІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ"

БАЖАНОВА ВІКТОРІЯ ОЛЕГІВНА. Назва дисертаційної роботи: "ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
Бажанова Вікторія Олегівна
УДК 347.626
ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ ПОДРУЖЖЯ
Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор,
дійсний член (академік) НАПрН України
Майданик Роман Андрійович
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
Вступ 3
Розділ 1. Загально-теоретична характеристика здійснення права
власності подружжя
1.1. Поняття та елементи права власності подружжя 13
1.2. Поняття та класифікація правових режимів здійснення права
власності подружжя 53
Висновки до Розділу 1 68
Розділ 2. Здійснення законного режиму права власності подружжя
2.1. Здійснення права власності подружжя на рухомі та нерухомі речі 72
2.2. Здійснення права власності подружжя на окремі види майнових прав 93
Висновки до Розділу 2 150
Розділ 3. Здійснення договірного режиму права власності подружжя
3.1. Види договорів про визначення правового режиму майна подружжя 156
3.2. Здійснення права власності подружжя за шлюбним договором 158
3.3. Інші договори про визначення правового режиму майна подружжя 168
Висновки до Розділу 3 174
Висновки 176
Список використаних джерел 182
3
ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю вивчення
проблематики здійснення права власності подружжя у зв’язку із значним
поширенням кількості правочинів, що укладаються подружжям щодо їх майна,
в умовах сьогодення.
Шлюб є однією із найвагоміших соціальних цінностей сучасного
суспільства. Майнові відносини, поряд із немайновими, посідають значне місце
у сімейних відносинах, що виникають між подружжям.
У повсякденному житті виникає багато практичних проблем, які пов’язані
із визначенням майна спільною сумісною власністю або особистою приватною
власністю дружини та чоловіка, що безпосередньо пов’язані із здійсненням
права власності на таке майно.
Комплексне дослідження та аналіз законного та договірного режимів
здійснення права власності подружжя дає змогу розробити оптимальні підходи
для вирішення ряду проблем, які безпосередньо пов’язані із законодавчим
регулюванням здійснення права власності подружжя.
Актуальність теми дослідження зумовлена також необхідністю
розглянути на сучасному етапі цивільної науки і практики питання, пов’язані із
здійсненням права власності подружжя на рухомі та нерухомі речі,
корпоративних прав і майнових прав інтелектуальної власності подружжя,
укладенням договорів про визначення правового режиму майна подружжя
тощо.
Варто прийняти до уваги також те, що в Україні на сьогодні практично
відсутні комплексні дослідження із загальнотеоретичних і практичних проблем
здійснення права власності подружжя. У наукових працях зазвичай
розглядаються окремі питання віднесення майна подружжя до спільної сумісної
власності, або до особистої приватної власності дружини та чоловіка, а також
питання, пов’язані з укладенням подружжям правочинів щодо певного виду
майна. Зокрема, мова йде про дисертації: І. В. Жилінкової «Проблеми
правового режиму майна членів сім'ї» (м. Харків, 2000 рік); Т. О. Ариванюк
4
«Правове регулювання відносин власності між подружжям» (м. Київ, 2002 рік);
О. О. Ульяненко «Шлюбний договір у сімейному праві України» (м. Київ,
2003 рік); В. К. Антошкіної «Договірне регулювання відносин подружжя»
(м. Харків, 2006 рік); Я. В. Новохатської «Правове регулювання майнових
відносин подружжя (порівняльно-правовий аспект)» (м. Харків, 2006 рік);
А. Б. Гриняка «Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права
спільної власності фізичних осіб» (м. Київ, 2007 рік); Д. І. Фолошні «Спільна
власність членів сім’ї за законодавством України» (м. Одеса, 2015 рік); О. В.
Мельниченко «Поділ майна подружжя за законодавством України та країн
Європейського Союзу» (м. Київ, 2015 рік).
Отже, питання здійснення права власності подружжя недостатньо
досліджені як на теоретичному, так і на практичному рівні, що свідчить про
своєчасність звернення до цієї теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження виконувалося відповідно до державної бюджетної науководослідної теми Доктрина права в правовій системі України: теоретичний та
практичний аспекти» № 11 БФ 042-01 (номер державної реєстрації
0111U008337), яка досліджувалася на юридичному факультеті Київського
національного університету імені Тараса Шевченка з 01 січня 2011 р. по
31 грудня 2015 р.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
системний аналіз положень законодавства України та практики застосування
судами норм, що регулюють відносини здійснення права власності подружжя, а
також формування на підставі результатів проведеного аналізу науковотеоретичних та практичних рекомендацій щодо правового регулювання
відносин здійснення права власності подружжя та правозастосовної практики у
цій сфері.
Для досягнення поставленої мети основну увагу в дисертації приділено
вирішенню таких завдань:
– визначити поняття та складові елементи права власності подружжя;
5
– провести класифікацію правових режимів здійснення права власності
подружжя;
– дослідити правовідносини, що виникають у зв’язку із здійсненням права
власності подружжя на рухомі та нерухомі речі;
– розкрити особливості здійснення корпоративних прав і майнових прав
інтелектуальної власності подружжя;
– дослідити договори про визначення правового режиму майна
подружжя;
– виявити особливості шлюбного договору як правочину щодо
визначення правового режиму майна подружжя;
– здійснити аналіз судової практики застосування положень
законодавства України, що регулює основні засади здійснення права власності
подружжя;
– надати конкретні теоретичні та практичні пропозиції і рекомендації
щодо вдосконалення правового регулювання здійснення права власності
подружжя та низку інших.
Об’єктом дослідження є відносини, що складаються у зв’язку із
здійсненням права власності подружжя.
Предметом дослідження є законодавчі, доктринальні та правозастосовчі
положення, викладені у міжнародних актах, нормах чинного законодавства
України та зарубіжних країн, судовій практиці та наукових джерелах, що
стосуються здійснення права власності подружжя.
Методи дослідження. Відповідно до мети, завдань, об’єкта та предмета
дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи наукового
пізнання.
Діалектичний та історичний методи дозволили вивчити основні
досліджувані в роботі явища в процесі їх розвитку, проаналізувати природу
права власності подружжя (підрозділ 1.1. розділу 1).
Аналіз правових дефініцій, норм національного та зарубіжного
законодавства, правозастосовної практики, доктринальних підходів до
6
визначення поняття здійснення права, правових режимів права власності
подружжя, корпоративних прав та майнових прав інтелектуальної власності
здійснено за допомогою методів аналізу та синтезу (підрозділ 1.2. розділу 1,
підрозділ 2.2. розділу 2).
Формально-логічний та системно-структурний методи було використано
для дослідження сучасних концептуальних підходів до визначення та
класифікації договорів про визначення правового режиму майна подружжя
(підрозділ 3.1. розділу 3).
Спеціальні наукові методи було використано таким чином:
– порівняльно-правовий метод був використаний для порівнянні різних
підходів до регулювання шлюбного договору як правочину про визначення
правового режиму майна подружжя (підрозділ 3.2. розділу 3).
– метод моделювання використовувався при формуванні теоретичних та
практичних рекомендацій і пропозицій.
Науково-теоретична основа дослідження складається з праць
вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі цивільного права дореволюційного,
радянського та сучасного періодів. Сформульовані у дисертаційній роботі
теоретичні висновки та практичні рекомендації ґрунтуються на наукових
дослідженнях М. М. Агаркова, М. В. Антокольскої, В. К. Антошкіної, Т. О.
Ариванюк, І. А. Безклубого, Т. В. Боднар, В. І. Борисової, К. О. Граве, В. П.
Грибанова, А. Б. Гриняка, Р. Давида, О. В. Дзери, І. А. Діковської, Р. Дюма, І. В.
Жилінкової, О. С. Іоффе, І. Р. Калаура, О. В. Кохановської, Н. С. Кузнєцової, В.
В. Луця, Р. А. Майданика, Г. К. Матвєєва, О. В. Михальнюк, О. О. Отраднової,
Й. О. Покровського, Л. І. Радченко, З. В. Ромовської, О. П. Сергєєва, А. В.
Слєпакової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, К. Стендлі, Р. О. Стефанчука, Є. О.
Суханова, С. Я. Фурси, Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Ю. С. Червоного,
Я. М. Шевченко та інших дослідників як загальних проблем цивільного права,
так і проблем, пов’язаних зі здійсненням права власності подружжя.
Наукова новизна одержаних результатів проведеного дослідження
полягає в тому, що робота стала першим комплексним дослідженням в Україні
7
здійснення права власності подружжя. За результатами дослідження
сформульовано низку науково-теоретичних положень, висновків і пропозицій,
що мають ознаки наукової новизни і виносяться на захист, основними з яких є
такі:
Вперше:
1) сформульовано доктринальне визначення поняття здійснення права
власності подружжя як використання правомочностей, вчинення подружжям
або одним з подружжя дій, що становлять складову змісту конкретного
суб’єктивного права, зокрема, володіння, користування та розпорядження
об’єктами права власності подружжя, з метою досягнення певного правового та
фактичного результату;
2) обґрунтовано висновок, що особа, якій належать права інтелектуальної
власності на знак для товарів і послуг (торговельну марку), свідоцтво на який
було отримане в період існування шлюбу, а заявка на який була подана до
укладення шлюбу, має право самостійно, без згоди другого з подружжя,
розпоряджатися правами на такий знак для товарів і послуг (торговельну
марку);
3) обґрунтовано висновок, що правовий режим майна, набутого одним з
подружжя на підставі інвестиційного договору, безпосередньо залежить від
правового режиму коштів, що були сплачені за інвестиційним договором, у той
час, як момент набуття права власності на об’єкт інвестиційного договору не
впливає на визначення правового режиму такого майна;
4) обґрунтовано, що право одного з подружжя здійснювати право
власності на набуте за договором довічного утримання майно залежить
виключно від моменту набуття права власності на таке майно. Дружина або
чоловік не мають права самостійно здійснювати право власності на набуте за
договором довічного утримання майно навіть у тому випадку, якщо смерть
відчужувача настала вже після розірвання шлюбу, оскільки майно, набуте за
договором у період перебування у зареєстрованому шлюбі, належить до
спільної сумісної власності подружжя;
8
5) обґрунтовано необхідність закріплення імперативної вимоги щодо
наявності обов’язкової нотаріально засвідченої згоди другого з подружжя на
вчинення правочинів щодо внесення майна до статутного капіталу товариства з
обмеженою відповідальністю та приватного підприємства, оскільки поділу
підлягають лише одержані доходи від діяльності таких юридичних осіб, а не
саме майно, яке було внесене до статутного капіталу.
Удосконалено:
6) визначення спільного майна подружжя, під яким запропоновано
розуміти річ або сукупність речей (у тому числі, гроші та цінні папери), набуті
за час шлюбу, сукупність майнових прав та обов'язків, що виникли у період
існування шлюбу, які належать подружжю на праві спільної сумісної власності;
7) висновок про необхідність розмежування майнових авторських прав,
що виникають у одного з подружжя у зв’язку із створенням твору, та права
власності на матеріальну форму вираження твору, оскільки матеріальна форма
вираження твору (скульптури, твори живопису, графіки, рукописи художніх
або літературних творів тощо), на відміну від майнових авторських прав, може
бути об’єктом спільної сумісної власності подружжя;
8) правову позицію про визнання факту отримання одним із подружжя
авторської винагороди, а не процесу створення твору, юридичним фактом, який
впливає на віднесення авторської винагороди до об’єктів спільної сумісної
власності подружжя. Доведено, що авторська винагорода, отримана одним із
подружжя під час перебування у зареєстрованому шлюбі, є об’єктом спільної
сумісної власності подружжя незалежно від дати створення твору.
Набули подальшого розвитку:
9) наукові положення про подвійну правову природу відносин власності
подружжя як таких, що можуть мати як абсолютний, так і відносний характер.
Обґрунтовано, що абсолютний характер відносин власності подружжя
проявляється, переважно, у відносинах подружжя з іншими, третіми, особами, а
відносний характер, перш за все, у відносинах між чоловіком і дружиною з
приводу належного їм майна;
9
10) висновок про необхідність розмежування понять «спільна власність
подружжя» та «спільне майно подружжя». Обґрунтовано, що поняття «спільне
майно подружжя» є більш широким за поняття «спільна власність подружжя»,
оскільки при поділі спільного майна у судовому порядку суд обов'язково має
враховувати боргові зобов'язання дружини та чоловіка, тому до складу їхнього
майна повинні також включатися борги подружжя, а відтак майнові відносини
подружжя не зводяться тільки до відносин власності;
11) висновок про те, що поняття «особиста приватна власність» є
пережитком минулого, а більш прогресивним та таким, що відповідає
сучасному розвитку суспільства і правової науки, є поняття, яке закріплене в
ЦК України – «право приватної власності». Запропоновано привести у
відповідність до ЦК України, який є основним нормативно-правовим актом, що
регулює відносини власності між особами, СК України, який є спеціальним
нормативно-правовим актом, що регулює відносини права власності подружжя,
та внести зміни до СК України шляхом заміни терміну «особиста приватна
власність» терміном «приватна власність»;
12) висновок про те, що дружина або чоловік, якій/якому належать
майнові права інтелектуальної власності, що засвідчені патентом, можуть
здійснювати дані права без згоди другого з подружжя, оскільки у другого члена
подружжя не виникають права інтелектуальної власності на винахід, корисну
модель, промисловий зразок. Обґрунтовано, що згода другого з подружжя на
здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об’єкти патентного
права необхідна лише в тому випадку, якщо права на такі об’єкти належать
дружині та чоловікові спільно (зокрема, якщо дружина та чоловік спільною
творчою працею створили винахід, корисну модель або є співавторами
промислового зразка тощо);
13) висновок про необхідність розширення предмету шлюбного договору
в Україні. Обґрунтовано доцільність закріплення на законодавчому рівні
можливості передачі на підставі шлюбного договору у власність майна, право
на яке підлягає державній реєстрації.
10
На підставі проведеного аналізу здійснення права власності подружжя
внесено пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України:
1) доповнити ч. 2 ст. 115 ЦК України пунктом 3 такого змісту: «Внесення
вкладу до господарського товариства здійснюється виключно за попередньою
письмовою, нотаріально засвідченою згодою другого з подружжя, якщо особа,
яка вносить вклад, перебуває у зареєстрованому шлюбі»;
2) викласти ч. 5 ст. 93 СК України у такій редакції: «На підставі
шлюбного договору також може передаватися у власність одному з подружжя
нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації».
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в
тому, що вони можуть бути використані:
– у науково-дослідній діяльності – як підґрунтя для подальшого
наукового дослідження проблем здійснення права власності подружжя;
– у правотворчій діяльності для вдосконалення положень чинного
законодавства України, що регулює відносини, пов’язані із правом власності
подружжя. У роботі сформульовано конкретні пропозиції щодо внесення змін
та доповнень до законодавства України;
– у правозастосовній практиці, зокрема при вирішенні судами спорів, що
виникають із правовідносин, пов’язаних зі здійсненням права власності
подружжя;
– у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Цивільне
право», «Сімейне право», «Право інтелектуальної власності», спецкурсів
«Договірне право», «Актуальні проблеми загальної частини цивільного права»
та інших навчальних дисциплін для студентів вищих навчальних закладів, а
також для підготовки навчальних посібників, підручників із вказаних
дисциплін.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою
працею, як і всі опубліковані дисертанткою наукові праці, що відображають
результати проведеного дослідження.
11
Сформульовані теоретичні положення, висновки та пропозиції були
одержані у результаті аналізу та безпосереднього використання в роботі
науково-інформаційних, нормативно-правових джерел та матеріалів судової
практики.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні
положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри
цивільного права юридичного факультету Київського національного
університету імені Тараса Шевченка та на семи міжнародних науковопрактичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції
«Юридичні науки: історія, сучасний стан та перспективи досліджень» (м. Київ,
13-14 грудня 2013 року); Міжнародній науково-практичний конференції
«Юридична наука: виклики і сьогодення» (м. Одеса, 12-13 квітня 2014 року);
Міжнародній науково-практичній конференції «Вітчизняна юридична наука в
умовах сучасності» (м. Харків, 18-19 квітня 2014 року); Міжнародній науковопрактичній конференції «Цивілістична доктрина і формування громадянського
суспільства» (м. Київ, 03 жовтня 2014 року); Міжнародній науково-практичній
конференції «Матвєєвські читання: Звільнення від цивільно-правової
відповідальності у сучасних реаліях» (м. Київ, 20 листопада 2015 року);
Міжнародній юридичній науково-практичній конференції «Актуальна
юриспруденція» (м. Київ, 25 лютого 2016 року); Міжнародному цивілістичному
форумі «Приватне право України і європейська інтеграція: тенденції та
перспективи» (м. Київ, 14-15 квітня 2016 року).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації
викладені у 12 наукових працях: 5 наукових статтях, з яких 4 вийшли друком у
вітчизняних фахових юридичних виданнях, та 1 у науковому виданні іноземної
держави, а також у 7 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів,
семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг
дисертації налічує 207 сторінок, з яких 181 основного тексту, 26 сторінок –
12
список використаних джерел. Список використаних джерел містить 250
найменувань українською, російською та англійською мовою.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Підздійсненнямправавласностіподружжяслідрозумітивикористання
правомочностейвчиненняподружжямабооднимзподружжядійщо
становлятьскладовузмістуконкретногосуб’єктивногоправазокрема
володіннякористуваннятарозпорядженняоб’єктамиправавласності
подружжязметоюдосягненняпевногоправовоготафактичногорезультату
Поняттяспільнемайноподружжяєбільшширокимзапоняттяспільна
власністьподружжяоскількиприподіліспільногомайнаусудовомупорядку
судобовязковомаєвраховуватиборговізобовязаннядружинитачоловіка
томудоскладуїхньогомайнаповиннітакожвключатисяборгиподружжяа
відтакмайновівідносиниподружжянезводятьсятількидовідносинвласності
Спільнемайноподружжя–церічабосукупністьречейутомучислі
грошітацінніпаперинабутізачасшлюбусукупністьмайновихправта
обовязківщовиниклиуперіодіснуванняшлюбуякіналежатьподружжюна
правіспільноїсумісноївласності
ЧиннезаконодавствоУкраїнипередбачаєдваправовірежимиздійснення
прававласностіподружжязаконнийтадоговірнийякібезпосередньопов’язані
ізнеобхідністювизначенняправовогорежимумайнащодоякогоподружжя
здійснюєсвоїповноваженнявласника
Основнимправовимрежимоммайнаподружжяєрежимспільностімайна
якийпередбачаєобєднаннямайнадружинитачоловікавєдинумайновумасу
тавизначаєдошлюбнемайноякроздільнеприватнемайнокожногочлена
подружжяВодночасподружжямаєправовчинятибудьякідіїщодо
придбаноговперіодшлюбумайнаутомучисліможезмінитийогоправовий
режимшляхомукладеннявідповідногоправочину
Повноваженнядружинитачоловікащодорозпорядженнямайномяке
належитьдоспільноїсумісноївласностіподружжяєвзаємнообмеженимищо
свідчитьпротойфактщодружинатачоловікповиннікоординуватисвоїдії
щодотакогомайна

Майнонабутезадоговоромдовічногоутриманняуперіодперебування
набувачаузареєстрованомушлюбіналежитьдоспільноїсумісноївласності
подружжянавітьутомувипадкуякщосмертьвідчужувачанасталавжепісля
розірванняшлюбуЯкнаслідокпіслярозірванняшлюбунабувачзадоговором
довічногоутриманнянемаєправасамостійноздійснюватиправовласностіна
набутемайно
Привирішенніпитанняподілумайнанабутогозадоговоромдовічного
утриманнянеобхідновиходитизтогощодоговірдовічногоутриманняє
оплатнимдоговоромтавраховуватищосудможевідступитивідзасади
рівностічастокподружжяувипадкуякщобудевстановленощопідчасшлюбу
абопісляйогорозірванняутриманнянадавалосьтількизаособистікошти
дружиниабочоловіка
Членамподружжяпотрібновраховуватищозаумовиякщо
інвестиційнийдоговірукладавсядореєстраціїшлюбуаінвестиціїгроші
вносилисятількиоднієюособоютакіінвестиціїналежатьдоособистої
приватноївласностідружиниабочоловікаЯкнаслідокособа–інвесторза
такимінвестиційнимдоговоромщобувукладенийдошлюбуікоштизаяким
такожбулисплаченідоукладенняшлюбуможесамостійноздійснюватиправо
власностінатакемайно–обєктінвестиційногодоговорунавітьувипадку
набуттяправавласностінаоб’єктінвестиційногодоговорупісляукладення
шлюбуВодночасякщоінвестуванняобєктанерухомостізаінвестиційним
договоромздійснювалосьзарахунокспільнихкоштівподружжяаправо
власностінамайнозаінвестиційнимдоговоромбулонабутеособоюколишнім
членомподружжяпіслярозірванняшлюбутакаособаколишнійчлен
подружжянемаєправосамостійноздійснюватиправовласностінатаке
майнотомущовказанемайноналежитьдоспільногосумісногомайна
подружжяарозірванняшлюбунеприпиняєправаспільноїсумісноївласності
намайнонабутезачасшлюбурозпоряджаннятакиммайномздійснюється
співвласникамивиключнозавзаємноюзгодою

НеобхідноузгодитипрактикуКонституційногоСудуУкраїниі
ВерховногоСудуУкраїнитарозробитиєдинийпідхідщодовизнанняабо
невизнаннячасткивстатутномукапіталітовариствазобмеженою
відповідальністютамайнаприватногопідприємстваоб’єктомспільноїсумісної
власностіподружжяУзв’язкузцимпідтримуємопозиціюВерховногоСуду
Українипронеможливістьпоширеннянамайногосподарськоготовариства
режимуспільногосумісногомайнаподружжяоскількифактичноєдиним
власникомтакогомайнаєюридичнаособа–приватнепідприємствоабо
товариствозобмеженоювідповідальністюанечлениподружжяУзв’язкуз
цимцілкомлогічнимєвисновокпротещовнаслідокпереходумайнадо
приватноївласностіюридичноїособиправовласностіподружжя
трансформуєтьсяізречовогоузобов’язальнезасвоєюприродою
Назаконодавчомурівніпотрібнозакріпитиімперативнувимогущодо
наявностіобов’язковоїписьмовоїзгодидругогозподружжянавчинення
правочинівщодовнесеннямайнадостатутногокапіталутоваристваз
обмеженоювідповідальністютаприватногопідприємстваТаказгодамаєбути
нотаріальнозасвідченаоскількинотаріусповиненроз’яснитидругомуз
подружжянаслідкинаданнязгодинавнесеннямайнадостатутногокапіталу
товариствазобмеженоювідповідальністюабоприватногопідприємстваа
самепопередитищоподілупідлягаютьлишеодержанідоходивіддіяльності
такихюридичнихосібанесамемайноякебуловнесенедостатутного
капіталутовариствазобмеженоювідповідальністюабоприватного
підприємства
Фізичнаособаякаперебуваєузареєстрованомушлюбітазаймається
підприємницькоюдіяльністюповинназдійснюватиправовласностінамайно
щовикористовуєтьсявпідприємницькійдіяльностізурахуваннямположень
стстСКУкраїнищодоспільноїсумісноївласностіподружжяМайно
якевикористовуєтьсяфізичноюособоюпідприємцемякаперебуваєушлюбі
можебутивизнанеособистоювласністювиключнозаумовинабуттятакого
майназарахунокособистоїприватноївласностічленаподружжяособищо

займаєтьсяпідприємницькоюдіяльністюдоякоїненалежатькоштиотримані
відпідприємницькоїдіяльностіщозгідночинногозаконодавствавідносяться
доспільноїсумісноївласностіподружжя
Дляукладенняправочинівщодовідчуженняакційякібулипридбаніза
рахунокспільногосумісногомайнаподружжяобов’язковопотрібно
отримуватизгодудругогозподружжяЯкщодружинаабочоловіквідчужать
такіакціїбеззгодидругогозподружжявідсутністьзгодиєпідставоюдля
визнаннявказаногоправочинунедійснимвсудовомупорядкуВодночасзгода
другогозподружжянавчиненняправочинівякіпов’язаніізздійсненням
корпоративнихправвласникаакцій–акціонеранепотрібнаоскільки
корпоративніправащовипливаютьзправавласностінаакціїналежать
виключноодномузподружжя–акціонеру
Майновіавторськіправанавідмінувідавторськоївинагородинеє
об’єктомспільноїсумісноївласностіподружжятомуположенняГлавиСК
Українинепоширюютьсянаправащовиниклиудружиниабочоловікау
зв’язкуізствореннямтворуабонапідставідоговоручизаконуЯкнаслідок
дружинаабочоловік–суб’єктавторськогоправамаютьправосамостійно
здійснюватимайновіавторськіправатаукладатибудьякідоговорищодо
розпоряджаннямайновимиавторськимиправамибеззгодидругогоз
подружжя
Юридичнимфактомякийвпливаєнавіднесенняавторськоївинагороди
дооб’єктівспільноїсумісноївласностіподружжяєфактотриманняодниміз
подружжяавторськоївинагородианесампроцесствореннятворуЯк
наслідокавторськавинагородащобулаотриманаоднимізподружжяпідчас
перебуванняузареєстрованомушлюбієоб’єктомспільноїсумісноївласності
подружжянезалежновіддатиствореннятвору
Необхіднорозрізнятимайновіавторськіправащовиникаютьуодногоз
подружжяузв’язкуізствореннямтворутаправовласностінаматеріальну
формувираженнятворуоскількиматеріальнаформавираженнятвору

скульптуритвориживописуграфікирукописихудожніхаболітературних
творівтощоможебутиоб’єктомспільноїсумісноївласностіподружжя
Дружинаабочоловікякійякомуналежатьмайновіправаінтелектуальної
власностіщозасвідченіпатентомможутьздійснюватиданіправабеззгоди
другогозподружжяоскількиудругогочленаподружжяневиникаютьправа
інтелектуальноївласностінавинахідкориснумодельпромисловийзразок
Згодадругогозподружжяназдійсненнямайновихправінтелектуальної
власностінаоб’єктипатентногоправанеобхідналишевтомувипадкуякщо
праванатакіоб’єктиналежатьдружинітачоловіковіспільнозокремаякщо
дружинатачоловікспільноютворчоюпрацеюствориливинахідкорисну
модельабоєспівавторамипромисловогозразкатощоУцьомуразідружината
чоловікповиннібутивказаніупатентіякспівавторитаспіввласникимайнових
правнавинахідкориснумодельабопромисловийзразок
Дляукладенняправочинущодопереданнявідчуженнямайновихправ
інтелектуальноївласностінаторговельнумаркуоднимізподружжя
обов’язковопотрібновраховуватиположеннястСКУкраїнищодо
необхідностіотриманнязгодидругогозподружжяЗгодадругогозподружжя
навикористанняторговельноїмаркиутомучислінаукладанняліцензійних
договорівщодоторговельноїмаркивласникомсвідоцтванаторговельнумарку
непотрібна
Особаякійналежатьправаінтелектуальноївласностіназнакдлятоварів
іпослугторговельнумаркусвідоцтвонаякийбулоотриманевперіод
існуванняшлюбуазаявканаякийбулаподанадоукладенняшлюбумаєправо
самостійнобеззгодидругогозподружжярозпоряджатисяправаминатакий
знакдлятоварівіпослугторговельнумарку
Намайновіправаінтелектуальноївласностінакомерційненайменування
непоширюєтьсярежимспільноїсумісноївласностіподружжяоскількичлени
подружжянеможутьбутисуб’єктамиправнакомерційненайменування
Членподружжяякомуналежатьправаінтелектуальноївласностіна
географічнезазначеннятаабоправонавикористаннягеографічного

зазначенняможездійснювативказаніправабезнаявностізгодидругогоз
подружжя
Додоговорівпровизначенняправовогорежимумайнаподружжя
належатьшлюбнийдоговірдоговірпроподілмайнаподружжядоговірпро
відчуженняоднимізподружжянакористьдругогозподружжясвоєїчасткиу
правіспільноїсумісноївласностібезвиділуцієїчасткидоговірпропорядок
користуваннямайномдоговірпровиділчасткинерухомогомайнаодногоз
подружжязіскладуусьогомайнадоговірпрооб’єднаннямайнаподружжя
тощоУтойжечасслідвраховуватищочиннезаконодавствоУкраїнине
обмежуєподружжявукладеннііншихутомучислінепоіменованихдоговорів
спрямованихнавизначенняправовогорежимумайнаподружжя
Найбільшрозповсюдженоюпідставоювстановленнядоговірногорежиму
прававласностіподружжяусвітовійпрактицієшлюбнийдоговірособливістю
якогоєтещовінможебутиукладенийзприводумайнаправанаякеможуть
виникнутиуподружжявмайбутньому