П Р И В А Т Н О П Р А В О В І К О Н В Е Н Ц І Ї Р А Д И Є В Р О П И

Краткое описание

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

РОЗДІЛ 1. ДІЯЛЬНІСТЬ РАДИ ЄВРОПИ У СФЕРІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ПРИВАТНОГО ПРАВА ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ
1.1. Гармонізація приватного права як напрямок діяльності Ради Європи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.2. Місце конвенцій Ради Європи стосовно міжнародних угод з питань приватного права . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1.3. Участь Ради Європи у формуванні європейського приватного права. Cпіввідношення положень приватноправових конвенцій Ради Європи та права Євросоюзу

17

29

45

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПРИВАТНОПРАВОВИХ КОНВЕНЦІЙ РАДИ ЄВРОПИ

2.1. Загальна характеристика приватноправових конвенцій Ради Європи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.2. Основні положення приватноправових конвенцій Ради Європи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
56

74
2.3. Особливості гармонізації приватного права на основі конвенцій Ради Європи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

РОЗДЛІЛ ІІІ. УЧАСТЬ УКРАЇНИ У ПРИВАТНОПРАВОВИХ КОНВЕНЦІЯХ РАДИ ЄВРОПИ

111

3.1. Сучасний стан участі України у приватноправових конвенціях Ради Європи. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.2. Гармонізація права України з приватноправовими конвенціями, які вона ратифікувала чи підписала . . . . . . . . . .
3.3. Приєднання до приватноправових конвенцій: правові наслідки та практичне значення для України . . . . . . . . . . . . . .

122

126

148
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 171

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

174

BСТУП

Актуальність теми дослідження. З часу вступу в 1995 р. до Ради Європи (РЄ) Україна здійснила низку важливих демократичних перетворень у відповідності до вимог організації. Однак, здобутки РЄ у сфері гармонізації приватного права використовуються нею недостатньою мірою. Україна не бере участі у багатьох приватноправових конвенціях (ППК), розроблених і прийнятих за півсторіччя діяльності РЄ. Органи законодавчої та виконавчої влади України практично не ознайомлені з цими конвенціями.
У радянській літературі про існування конвенцій РЄ з питань приватного права навіть не згадувалося. Сучасні ж наукові роботи українських та російських дослідників (серед яких - К. Андріанов, С. Глотов, Л. Заблоцька, М. Ентін, В. Карташкін, В. Мармазов, І. Піляєв, П. Рабінович, Д. Супрун, В. Туманов тощо), а також доступна зарубіжна література (авторів Д. Гом’єн, М. Дженіс, Л Зваак, А. Робертсон, Д. Харріс та інших) присвячені переважно Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод та протоколам до неї, а також практиці Європейського суду з прав людини, який уособлює контрольний механізм Конвенції та протоколів, щодо тлумачення та застосування їхніх положень.
Водночас поза увагою авторів залишається ціла низка інших конвенцій РЄ, які стосуються питань приватного права. Відсутня наукова праця, яка містила б аналіз ППК РЄ, досліджувала можливості застосування їх в Україні.
Щоправда, останнім часом у нашій науці помітнe прагнення вийти за рамки традиційної схеми викладу питань, які розглядаються у зв’язку з діяльністю РЄ та членством у ній України. З точки зору приватноправової проблематики варто відзначити працю українських авторів В. Мармазова та П. Пушкаря [34]. Тут йдеться про практику Європейського суду з прав людини, створену на підставі Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і протоколів до неї, в аспекті захисту майнових прав та інтересів особи.
Науковий інтерес до обраної теми підкріплюється усвідомленням практичного значення такого дослідження, враховуючи потреби інтеграції України у європейський правовий простір, гармонізації її правової системи з європейськими стандартами і нормами та реалізації стратегічної мети - вступу до ЄС.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження є складовою комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова міжнародних, правових, політичних та економічних основ державності України”, № 97128, темою наукових досліджень Інституту міжнародних відносин “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України”, № 97132, має зв’язок з нормативними та робочими програмами курсів “Міжнародне приватне право”, “Міжнародне авторське право”, “Міжнародне сімейне право”, “Міжнародний цивільний процес”, “Правове регулювання неспроможності (банкрутства)”, “Європейська система захисту прав людини”.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є дослідження ППК РЄ, виявлення значення цих конвенцій для гармонізації приватного права, зіставлення з ними внутрішнього законодавства та практики України, вироблення науково-теоретичних та практичних рекомендацій щодо приєднання України до конвенцій, дослідження інших можливостей використання досвіду РЄ.
У відповідності до цього, в дисертаційному дослідженні поставлені наступні завдання:
- охарактеризувати діяльність РЄ в аспекті приватного права;
- виділити конвенції з питань приватного права із загального масиву конвенцій РЄ, здійснити їх класифікацію;
- проаналізувати основні положення ППК РЄ, розглянути цілі прийняття конвенцій, особливості їх дії та застосування;
- визначити місце ППК РЄ стосовно міжнародних угод з питань приватного права – як універсальних, так і регіональних, виявити наявність та характер існуючих між ними взаємозв’язків;
- встановити значення конвенцій РЄ для формування європейського приватного права, співвідношення їх з правом ЄС;
- виявити особливості гармонізації приватного права на основі конвенцій РЄ;
- охарактеризувати стан участі України у ППК РЄ;
- встановити ступінь відповідності права України конвенціям РЄ, які вона ратифікувала або підписала;
- виділити конвенції, які мають практичне значення для України, обгрунтувати доцільність приєднання до них;
- розробити науково обгрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства та практики України з урахуванням досвіду РЄ.
Об’єктом дослідження виступають ППК РЄ, а також інші міжнародні та внутрішньодержавні нормативні акти, доктрина та судова практика держав з питань, регульованих конвенціями РЄ.
Предметом дослідження є питання гармонізації приватного права у рамках РЄ, аналіз ППК РЄ, розгляд їхніх основних положень, особливостей дії та застосування, визначення місця конвенцій РЄ стосовно інших міжнародних угод з приватного права, співвідношення з правом ЄС, а також виявлення можливостей запозичення Україною досвіду РЄ у цій сфері.
Методологічну основу дисертаційного дослідження утворюють сучасні загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Загальні діалектичний та формально-логічний методи пронизують усю матерію дослідження, забезпечують його науковість. За допомогою спеціальних системного, структурно-функціонального та порівняльно-правового методів визначається місце ППК РЄ стосовно інших угод, виявляється їх значення для гармонізації приватного права, пропонується класифікація конвенцій РЄ, визначається ступінь гармонізації права України з конвенціями РЄ. Порівняльний метод також дозволяє дослідити процеси розробки конвенцій в умовах існування розбіжностей щодо врегулювання відповідних питань у внутрішньому праві держав, здійснити аналіз наукових понять, які містяться в конвенціях, зіставити позиції та погляди різних вчених. Історичний метод використовується у роботі для дослідження таких питань, як формування напрямку діяльності РЄ з гармонізації приватного права, стадії участі України в конвенціях РЄ.
Теоретичну основу дисертації складають сучасні досягнення цивілістичної думки та науки міжнародного права. На результати даного дослідження мали вплив наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених - П.Д. Баренбойма, О.М. Бірюкова, М.М._Богуславського, М. Босанац, М.І. Брагінського, С.М._Братуся, Д. Гом’єн, В.В. Джуня, А.С._Довгерта, В.П. Звекова, О.С._Іоффе, В.А. Копилова, В.М._Корецького, Л.А._Лунца, В.В._Луця, В.Є. Мармазова, Г.К._Матвєєва, Д.І._Мейєра, Й.О._Покровського, З.В. Ромовської, О. Ю. Серьогіна, Є.О._Суханова, Ю.А. Тихомірова, В.В._Трутня, К. Цвайгерта, Я.М._Шевченко, Г.Ф._Шершеневича, М.Й._Штефана та інших вчених.
Наукова новизна одержаних результатів обумовлюється власне постановкою теми дослідження. Автор зробив спробу розглянути діяльність РЄ в аспекті приватного права і, таким чином, доповнити існуючі у вітчизняній науці уявлення про “правову систему” РЄ. Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним дослідженням проблематики, пов’язаної з гармонізацією приватного права на основі конвенцій РЄ та участю в цих конвенціях України. У ході дослідження сформульовані наступні нові, або такі, що містять елементи новизни положення.
• Коло регульованих у рамках РЄ питань приватного права, розмаїття способів регулятивного впливу та кількість прийнятих документів дозволяє констатувати існування цілого напрямку діяльності РЄ у сфері гармонізації приватного права. Найбільш значними є доробки РЄ у сферах правового статусу суб’єктів, особистих немайнових прав, патентного права та цивільноправової відповідальності.
• Зіставлення ППК РЄ з угодами та проектами, розробленими у рамках інших міжнародних організацій (УНІДРУА, Гаазька конференція з міжнародного приватного права, органи та спеціалізовані установи системи ООН), виявило існування різноманітних взаємозв’язків та взаємовпливів між ними. На цій підставі доведено, що конвенції РЄ відіграли конструктивну роль у загальних процесах гармонізації приватного права як на європейському, так і на універсальному рівнях.
• Аналіз характеру гармонізації приватного права на основі конвенцій РЄ показує, що більшість положень ППК РЄ належать до “м’якого права” та не містять самовиконуваних норм. Відповідно, для своєї імплементації вони потребують додаткової імплементаційної нормотворчості з боку держав. Гармонізація, яку передбачають конвенції, є різносторонньою та гнучкою, однак водночас вузькою та вибірковою.
• Роль РЄ у формуванні європейського приватного права значною мірою визначається сьогодні характером взаємодії РЄ з ЄС, у рамках якого здійснюється найбільш далекосяжна за цілями та широка за обсягом гармонізація права. Для держав-членів ЄС положення конвенцій РЄ мають субсидіарний характер щодо відповідних правил ЄС. Водночас це не означає того, що РЄ обмежується допоміжними функціями щодо ЄС. Масштаб діяльності РЄ, яка охоплює практично всю Європу і, більше того, не обмежується рамками регіону, динамічне розширення сфери її предметної компетенції обумовлюють автономну і досить активну роль РЄ у процесах створення європейського права.
• Тісна взаємодія РЄ та ЄС, взаємне запозичення досвіду під час розробки документів, схожість багатьох положень конвенцій РЄ та правових актів ЄС, дають підставу стверджувати, що участь в конвенціях РЄ тих держав, які прагнуть вступити до ЄС, дозволяє впровадити у їхнє внутрішнє право європейські стандарти та норми і тим самим полегшує їх вступ до ЄС. Цей висновок має безпосереднє практичне значення для України, яка уклалала Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС, прийняла на її виконання Стратегію інтеграції до ЄС, Концепцію адаптації законодавства України до законодавства ЄС та ряд інших нормативних актів.
• З урахуванням правового статусу конвенцій та їх практичного значення для України, обгрунтовується доцільність приєднання України до конвенцій РЄ з таких питань: відповідальність власників готелів; обчислення строків; захист даних; права людини в галузі біомедицини; реєстрація заповітів; інсайдерська торгівля; визнання та виконання рішень щодо опіки. Пропонується розробити державну програму, яка встановлювала б пріоритети України у приєднанні до конвенцій РЄ, спираючись, у тому числі, на результати даного дослідження.
Дисертанткою внесено відповідні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України. Зокрема, в порядку забезпечення належної імплементації Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства, учасницею якої є Україна, пропонується закріпити обов’язок Міністерства юстиції України задовольняти судові запити щодо іноземного законодавства та включити до Цивільного процесуального та Господарського процесуального кодексів України вимогу щодо обов’язкової наявності у матеріалах судової справи належним чином оформлених відомостей про іноземне право, на підставі якого вона вирішена.
З метою приведення внутрішнього права у відповідність до положень конвенцій, які Україна підписала і готується ратифікувати, пропонується наступне:
- стосовно Європейської конвенції про здійснення прав дітей - створити інститут спеціальних представників дітей у справах щодо захисту інтересів дитини та урахувати специфіку таких справ у цивільному процесуальному законодавстві України;
- стосовно Цивільноправової конвенції щодо корупції - уточнити поняття “корупція”, “корупційне діяння” з урахуванням того, що їх суб’єктами можуть бути не лише державні службовці, а й приватні особи, та прийняти спеціальні норми цивільноправової відповідальності у цій сфері;
- стосовно Європейської конвенції про транскордонне телебачення - скасувати існуючі обмеження на ретрансляцію, які принципово суперечать європейській практиці.
Виходячи з положень конвенцій РЄ, в яких Україна поки що не бере участі, визнається доцільність таких заходів:
- запровадження в українське законодавство термінів “інсайдер”/“інсайдерська торгівля”, визначення правового режиму позначених ними явищ;
- урівняння дітей, народжених у шлюбі та поза ним, у правах і обов’язках стосовно не лише батьків, а й інших родичів.
Висуваються пропозиції щодо прийняття спеціальних нормативних актів (законів) з наступних питань:
- захист персональних даних;
- імунітет іноземних держав та їхньої власності;
- інсайдерська торгівля;
- біоетика та клонування.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Положення і висновки дисертації створюють основу для подальшого поглибленого вивчення “правової системи” РЄ, проблематики формування європейського приватного права та європейського правового простору; гармонізації українського права з європейським. Вони можуть бути використані у роботі державних органів України, зокрема Міністерством юстиції України, Міністерством закордонних справ, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, комітетами Верховної Ради України – з питань правової політики, європейської інтеграції, боротьби з організованою злочинністю та корупцією, свободи слова та інформації та іншими органами.
Пропозиції, сформульовані у дослідженні, можуть бути використані для вдосконалення українського права у сферах особистих немайнових прав, зобовов’язального, шлюбно-сімейного, спадкового права, правового регулювання у сферах ринку цінних паперів, захисту прав споживачів тощо.
Результати дослідження можуть бути враховані при розробці програм, планів і тем навчальних дисциплін, укладенні підручників та посібників, викладенні навчальних курсів “Міжнародне приватне право”, “Міжнародне авторське право”, “Міжнародне сімейне право”, “Міжнародний цивільний процес”, “Правове регулювання неспроможності (банкрутства)”, “Європейська система захисту прав людини та інших, з якими пов’язана тема дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження оприлюднені у виступах на науково-практичних конференціях, зокрема, на конференції студентів та аспірантів в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка 18 жовтня 2001 р. та конференції “Міжнародний бізнес: адаптація до зовнішньоекономічного середовища”, яка проводилася в цій самій установі 10 - 11 жовтня 2002 р.
Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри міжнародного приватного та митного права Інституту міжнародних відносин.
Публікації. Основні наукові положення, теоретичні висновки та практичні рекомендації, вміщені у дисертаційному дослідженні, викладено автором у шести наукових публікаціях загальним обсягом понад три друковані аркуші, у тому числі чотирьох наукових статтях та двох тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 195 сторінок, у тому числі 22 сторінки – список використаних джерел (252 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити наступні висновки. Гармонізація приватного права утворює цілий напрямок дільності РЄ. Про це свідчить коло регульованих у рамках РЄ питань приватного права, розмаїття способів регулятивного впливу та кількість прийнятих документів. Конвенції, яких є близько сорока, а також численні інші акти з різноманітних питань приватного права – рекомендації, резолюції, декларації, меморандуми – утворюють важливу складову “правової системи” РЄ. Широке визнання у міжнародній спільноті в якості правового джерела одержала “прецедентна” практика ЄСПЛ.
Найбільш широкі можливості для гармонізації права держав створюють конвенції РЄ. Гармонізація на основі ППК носить багатоаспектний, різносторонній, однак водночас обмежений та фрагментарний характер. Поряд із загальними закономірностями розвитку та взаємодії правових систем держав, такі властивості гармонізації на основі конвенцій обумовлюютья широкою компетенцією та складом організації, а також дуже обережним ставленням держав до втручання у їхнє внутрішнє матеріальне право, тим більше, що Статут РЄ прямо не визначає компетенцію організації у цій сфері. Відповідно, прийняття уніфікованих, самовиконуваних норм у рамках РЄ не стало поширеною практикою.
Зіставлення положень ППК РЄ та інших міжнародних угод та проектів дає підстави для висновку про важливу роль конвенцій РЄ у процесах гармонізації приватного права як на європейському, так і на універсальному рівнях.
Сучасною тенденцією є поглиблення взаємодії РЄ та ЄС. Вони взаємно запозичують досвід один одного під час розробки документів, виробляють принципо схожі положення. Усі зазначені чинники надають особливого значення участі в конвенціях РЄ тих держав, які прагнуть вступити до ЄС. Приєднання до конвенцій РЄ дозволяє впровадити у внутрішнє право цих держав європейські стандарти та норми і у такий спосіб полегшити їхній вступ до ЄС.
Таку можливість варто використати і Україні, яка не бере участі у більшості конвенцій РЄ. Питання участі України у ППК РЄ мають бути офіційно визнані в якості складової стратегії інтеграції України до ЄС.
Приєднання до конвенцій РЄ відповідає потребам удосконалення правової системи України, напрямку її розвитку. Важливим підтвердженням цього є той факт, що новий ЦК України значною мірою узгоджується з положеннями ППК РЄ. Прийняття нового ЦК України, таким чином, відкриває шлях до приєднання України до важливих міжнародних угод у галузі приватного права [187] 24), у тому числі конвенцій РЄ.
Першочерговим завданням в контексті участі України у ППК РЄ є належна імплементація тих небагатьох конвенцій, які вона ратифікувала. Це вимагає не лише внесення змін і доповнень у законодавство України, але й стимулювання відповідної практики.
Іншим завданням є ратифікація конвенцій РЄ, які Україна підписала, експертиза внутрішнього законодавства на предмет відповідності положенням конвенцій, їх узгодження.
Враховуючи актуальність низки конвенцій РЄ для України, широке коло учасників та ефективність, Україні варто приєднатися до конвенцій РЄ з таких питань: захист даних; права людини в галузі біомедицини; реєстрація заповітів; інсайдерська торгівля; обчислення строків; імунітет держав; визнання та виконання рішень щодо опіки та її поновлення; відповідальність власників готелів. Доцільним підготовчим заходом є впровадження окремих положень цих конвенцій у право України ще до приєднання.
Членство у РЄ надає Україні унікальний шанс не лише приєднуватися до готових конвенцій, але й брати участь у розробці нових універсальних правових норм європейського життя. Україна має активізувати свою участь у виробленні подальших конвенцій. Це сприятиме утвердженню її міжнародного авторитету, запозиченню передового досвіду держав, дозволить їй триматися в курсі та впливати на хід розробки питань на міжнародному рівні, полегшить оцінку внутрішнього законодавства та практики з точки зору світових досягнень у праві і тенденцій його розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

НОРМАТИВНІ АКТИ ТА ІНШІ ДОКУМЕНТИ

1. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2 книгах / За ред. А.С. Довгерта. – Книга 1: Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України / Уклад. Р.В. Дроб’язко. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2001. – 520 с.
2. Висновок №190 (1995 р). щодо вступу України до Ради Європи: Неофіційний переклад // Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції. – К.: Видавничий дiм “Юридична книга”, 2000. – С. 365 – 370.
3. Выступление Председателя Европейского суда по правам человека Р. Рисдаля в Москве на IV внеочередном съезде судей 4 декабря 1996 г. // Энтин М.Л. Международные гарантии прав человека: Практика Совета Европы. – М. : Международные отношения, 1992. – С. 6 – 9.
4. Господарський процесуальний кодекс України: Офіційний текст із змінами станом на 15 березня 2002 р. / Міністерство юстиції України. – Офіційне видання // К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2001. – 127 с. – (Серія “Кодекси України”).
5. Діяльність Ради Європи у галузі засобів масової інформації. Огляд видання. Департамент Ради Європи з прав людини. – Страсбург, Київ: Українська правнича фундація. – 10 с.
6.Европейская конвенция об иммунитете государств // Международное частное право. Действующие нормативные акты / Сост. Г.К. Дмитриева, М.В. Филимонова. – М.: Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1997. – С. 66 – 68.
7. Европейский суд по правам человека. Избранные решения: В 2 т. / Под ред. В.М. Туманова / Институт европейского права МГИМО, МИД РФ, Совет Европы. – М.: Норма, 2000.
8.Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми. Документ Ради Європи, Люксембург, 20 травня 1980 р. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2002. – № 3: Законодавство України про сім’ю. – 384 с.
9.Європейська конвенція про інформацію щодо іноземного законодавства: Офіційний переклад. – Київ: Центр інформації та документації Ради Європи. - 8 с.
10.Європейська конвенція про здійснення прав дітей: Офіційний переклад // Збірка договорів Ради Європи / Пер. та ред. В.Є. Вишневського. - К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 455 – 467.
11.Європейська конвенція про кінематографічну продукцію спільного виробництва: Офіційний переклад // Збірка договорів Ради Європи / Пер. та ред. В.Є. Вишневського – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 273 – 287.
12.Європейська конвенція про транскордонне телебачення: Офіційний переклад // Збірка договорів Ради Європи / Пер. та ред. В.Є Вишневського. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 319 – 341.
13.Європейський Союз: Консолідовані договори / Наук ред. В.І. Муравйов. – К.: Видавництво “Port Royal”, 1999. – 206 с.
14.Загальна декларація прав людини, прийнята і проголошена резолюцією 217А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – 2 –е вид. – К.: Юрінформ, 1992. – С. 18 – 24.
15.Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. - .
16.Закон України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. № 2657-12 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 48. - Ст. 650.
17.Закон України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, редакція від 1 червня 2000 р. № 1771-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 37. – Ст. 307.
18.Закон України “Про правонаступництво” від 12 вересня 1991 р. № 1543-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 46. – Ст. 617.
19.Закон України “Про приєднання України до Статуту Ради Європи” від 31 жовтня 1995 р. № 398/95 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 38. – Ст. 287.
20. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції” від 17 липня 1997 р. № 475/97 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 40. – Ст. 263.
21.Закон України “Про розподіл продукції” від 14 вересня 1999 р. № 1639–ІX // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 44. – Ст. 391.
22.Закон України “Прo боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. № 365/ 95–ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 34. – Ст. 266.
23.Збірка договорів Ради Європи / Пер. та ред. В.Є Вишневського – К.: Парламентське видавництво, 2000. – 654 с.
24.Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Видання друге. – Харків: Консум, 2001. – С. 46.
25.Кодекс про шлюб та сім’ю України: Офіційний текст із змінами станом на 1 листопада 2001 р. / Міністерство юстиції України. – Офіційне видання. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2001. – 136 с.
26.Конвенція про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення. Документ Ради Європи, прийнятий сесією Гаазької конференції з міжнародного приватного права 29 травня 1993 р. // Бюллетень законодавства і практики України. – 2002. - № 3: Законодавство України про сім’ю. – С. 119 – 129.
27.Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру: Офіційний переклад // Збірка договорів Ради Європи / Пер. та ред. В.Є. Вишневського. - К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 427 – 441.
28.Конвенція про захист прав і гідності людини стосовно досягнень біології та медицини: Офіційний переклад // Збірка договорів Ради Європи / Пер. та ред. В.Є. Вишневського. – К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 467 – 483.
29.Конвенція про захист прав людини та основних свобод // Бюлетень Центру інформації та документації Ради Європи в Україні. – 1998. - № 2. – 88 с.
30.Конвенція про права дитини. – К.: Укр. правнича фундація. Вид-во “Право”, 1995. – (Серія “Міжнародні документи ООН з прав дитини”).
31.Конституція України: Офіційне видання Верховної Ради України. – К.: Видавництво Верховної Ради України, 1996. – 120 с.
32.Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. Міністерство юстиції України. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2001. - 136 с.
33.Методично-нормативний посібник з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу / Під заг. ред. С.Р. Станік – К., 108 с.
34.Наказ Міністерства юстиції України ”Про єдиний реєстр заповітів та спадкових справ” від 17 жовтня 2000 р. № 51/5 // Фурса Є.І., Фурса С.Я. Спадкове право. Теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002. – С. 464 – 467.
35.Основы гражданского законодательства Союза ССР и республик; Новые законы о предпринимательстве. – М., 1991. – 250 с. – (Бібліотека “Де Юре”. – Вып. 3).
36.Послання Президента України до Верховної Ради України “Україна: Поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 – 2004 роки” // Урядовий кур’єр. – 2000. – 23 лютого.
37.Постанова Верховної Ради України “Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 р. № 960-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 29. – ст. 378.
38.Постанова Верховної Ради України “Про приєднання України до Додаткового протоколу до Європейської конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства 1978 року” від 14 липня 1993 р. № 3386-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 36. – Ст. 372.
39.Постанова Верховної Ради України “Про участь України в Європейській конвенції про інформацію щодо іноземного законодавства 1968 року” від 14 липня 1993 р. № 3385-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 36. – Ст. 371.
40.Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання Комісії з питань біоетики” від 29 серпня 2002 р. № 1256 // Офіційний вісник України. – 2002. - № 36. – C. 5. – Ст. 1677.
41.Постанова Кабінету Міністрів України “Про запровадження механізму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 12 червня 1998 р. № 852. - .
42.Постанова Кабінету Міністрів України “Про Концепцію адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 16 серпня 1998 р. № 1496. - .
43.Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім’ю України” від 12 червня 1998 р. № 16 // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 – 2000): Офіц. видання / Заг. ред. В.Ф. Бойка: У 2 т. – К.: “А.С.К.”, 2000. – Т.1. – С. 178 – 193. - (Серія “Бібліотека судді”).
44.Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією” від 25 травня 1998 р. № 13 // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 – 2000): Офіц. видання / Заг. ред. В.Ф. Бойка: У 2 т. – К.: “А.С.К.”, 2000. – Т.2. – С. 284 – 291. - (Серія “Бібліотека судді”).
45.Постанова Президії НАН України “Про розвиток в Україні досліджень, пов’язаних з проблемами біоетики” від 20 грудня 1998 р. № 407 . – .
46,Проект Цивільного кодексу України від 25 серпня 1996 р., прийнятий Верховною Радою України у першому читанні 5 червня 1997 р. // Українське право. – 1999. - №1. – 612 с.
47.Промова Голови Європейської комісії Романо Проді “До Ніцци та після неї”, Європейський парламент, Брюссель, 29 листопада 2000 р. // Ніццький договір та розширення ЄС: Збірник наукових праць / За ред. С. Шевчука; Міністерство юстиції України, Центр порівняльного права. – К.: Логос. – С. 61 – 65.
48.Протокол до Конвенції з поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу № 11 // Збірка договорів Ради Європи / Пер. та ред. В.Є. Вишневського. - К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 48 – 50.
49.Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами – емітентами облігацій” від 17 січня 2000 р. № 3 // Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні: станом на 1 січня 2001 р. / Упорядник С.Е. Демський, відп. ред. С.П. Павлюк. – К.: ЮрінкомІнтер, 2001. – С. 537 – 540.
50.Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 7, 8 Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України", за конституційним зверненням Воробйова В.Ю., Лосєва С.В. та інших громадян щодо офіційного тлумачення положень статей 22, 41, 64 Конституції України (справа про заощадження громадян) від 10 жовтня 2001 р. № 123/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 42. – С. 71. – Ст. 1895.
51.Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 5, частини третьої статті 6, статті 32 Закону України "Про угоди про розподіл продукції” (справа про угоди про розподіл продукції) № 1-40/2001 від 6 грудня 2001 р. № 17-рп/2001 // Офіційний вісник України. – 2001. - № 50. – С. 48. - Ст. 2239.
52.Розпорядження Президента України “Про утворення Державної міжвідомчої комісії з питань впровадження у законодавство України норм і стандартів Ради Європи” від 11 березня 1996 р. № 45/96. - .
53.Сімейний кодекс України / Верховна Рада України. – Офіційне видання. – К.: Парламентське видавництво, 2002. – 72 с. – (“Бібліотека офіційних видань”).
54.Спільна програма Європейської комісії та Ради Європи для реформи правової системи, сприяння правам людини, місцевому самоврядуванню та трансформації правоохоронної системи в Україні // Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Україна у політико-правовому просторі Ради Європи: досвід і проблеми. – К.: Вентурі, 1999. – 400 с.
55.Стан виконання Україною зобов’язань відповідно до Висновку ПАРЄ № 190 (1995 р.) щодо заявки України на вступ до Ради Європи (на 1 листопада 2000 р.): Неофіційний переклад // Мармазов В. Є., Піляєв І. С. Рада Європи: політико-правовий механізм інтеграції. – К.: Видавничий дім “Юридична книга”, 2000. – С. 382 – 402.
56.Статут Ради Європи: Офіційний переклад. – Збірка договорів Ради Європи / Пер. та ред. В.Є. Вишневського. - К.: Парламентське видавництво, 2000. – С. 11 - 27.
57.Указ Президента України “Про затвердження Концепції боротьби з корупцією на 1998 – 2005 рр.” від 24 квітня 1998 р. № 367/98 // Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / М.І. Калмик та ін.: Координаційний комітет по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України, Міжвідомчий науково-дослідний центр. – К.: Школяр, 1999. – 237 c.
58.Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення координації діяльності органів виконавчої влади у сфері зовнішніх зносин” від 18 вересня 1996 р. № 841/96. - .

59.Указ Президента “Про Положення про Державну міжвідомчу комісію з питань впровадження у законодавство України норм і стандартів Ради Європи” від 5 червня 1996 р.. № 400/96 // Урядовий кур’єр. – 1996. – 11 липня.
60.Указ Президента України “Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу” від 11 червня 1998 р. № 615/98. - .

61.Хартия Европейского Союза об основных правах: Комментарий / Под ред. проф. С.Ю. Кашкина. – М.: Юриспруденция, 2001. – 208 с.
62.Цивільний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. № 435-ІV // Голос України. – 13 березня 2003 р. - № 47-48. – С. 5-13.
63.Цивільний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. № 435 –ІV // Голос України. – 12 березня 2003 р. - № 45-46. – С. 5-28.
64.Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: Атіка, 2002. – 128 с.
65.Швейцарское гражданское уложение 1907 г.: Перевод К.Я. Варшавского. – Пб., 1915
66.Additional Protocol to the Convention on Human Rights and Biomedicine on the Prohibition of Cloning Human Beings // ETS. – No. 168.
67.Additional Protocol to the European Agreement on the Transmission of Applications for Legal Aid // ETS. – No. 180.
68.Brief Comparative Survey of the Different Legal Bases for Legal Rules on Compensation for Damage caused by Motor Vehicle Accidents: Annex to Explanatory Report on the European Convention on Civil Liability for Damage caused by Motor Vehicles // ETS. – No. 79. – P. 13 – 17.
69.Civil Law Convention on Corruption // ETS. – No. 174.
70.Commission of the European Communities. – Brussels, 19.02.2001 SEC (2001) 315. – P. 3.
71.Communication from the Commission “On the Legal Nature of the Charter of Fundamental Rights of the European Union”, COM (2000), 644 final. – Brussels, 11. 10. 2000. - P. 5.
72.Convention on Insider Trading // ETS. – No. 130.
73.Convention on the Establishment of a Scheme of Registration of Wills // ETS. – No. 77.
74.Convention on the Law applicable to Traffic Accidents. – .
75.Convention on the Liability of Hotel Keepers concerning the Property of their Guests // ETS. – No. 41.
76.Convention on the Unification of Certain Points of Substantive Law on Patents for Invention // ETS. – No. 47.
77.Council Directive 89/552/EEС on the Coordination of Certain Provisions laid down by Law, Regulation or Administrative Action in Member States concerning the Pursuit of Television Broadcasting Activities // OJ. - L298.- October, 17, 1989. - P. 23.
78.Council Directive 89/592/EEC coordinating Regulations on Insider Dealing // OJ.- L334. - November 18, 1989. - P. 0030 – 37.
79.Cross-Border Insolnsolvency Concordat // Bufford S.L., Adler L.C., Brooks S.D., Krieger M.S. International Insolvency. – Federal Judicial Center, 2001 – 171 p.
80.Directive 97/36/EC of the European Parliament and of the Council of 30 June 1997 amending Council Directive 89/552/EEС on the Coordination of Certain Povisions laid down by Law, Regulation or Administrative Action in Member States concerning the Pursuit of Television Broadcasting Ativities // OJ.- L202.- July, 30, 1997. - P. 0060 – 0070.
81.Draft Convention on the Hotel Keeper’s Contract with Explanatory Report Prepared by the Unidroit Secretariat.- Rome: UNIDROIT, 199 p.
82.European Agreement on Regulations governing the Movement of Persons between Member States of the Council of Europe // ETS. – No. 25.
83.European Agreement on the Protection of Television Broadcast // ETS. – No. 34.
84.European Agreement on the Transmission of Applications for Legal Aid // ETS. – No. 92.
85.European Convention on the Adoption of Children // ETS. – No. 58.
86.European Convention on Civil Liability for Damage caused by Motor Vehicles // ETS. – No. 79.
87.Еuropean Convention on Compulsory Insurance against Civil Liability in respect of Motor Vehicles // ETS. – No. 29.
88.European Convention on Establishment // ETS. – No. 19.
89.European Сonvention on Foreign Money Liabilities // ETS. – No. 60.
90.European Convention on Products Liability in regard to Personal Injury and Death // ETS. – No. 91.
91.European Convention on Stops on Bearer Securities in International Circulation // ETS. – No. 72.
92.European Convention on the Adoption of Children // ETS. – No. 58.
93.European Convention on the Legal Status of Children Born out of Wedlock // ETS. – No. 85.
94.European Convention on the Place of Payment of Money Liabilities // ETS. – No. 75.
95.European Convention Providing a Uniform Law on Abitration // ETS. – No. 56.
96.European Convention relating to Questions on Copyright Law and Neighbouring Rights in the Framework of Transfrontier Broadcasting by Satellite // ETS. – №. 153.
97.European Сonvention on Foreign Money Liabilities // ETS. – No. 60.
98.European Сonvention on the Сalculation of Time-Limits // ЕTS. – No. 76.
99.Explanatory Report on the Additional Protocol to the Convention on Human Rights and Biomedicine on the Prohibiton of Cloning Human Beings // ETS. – No. 168.
100,Explanatory Report on the European Agreement on the Transmission of Applications for Legal Aid // ETS. – No. 92.
101.Explanatory Report on the European Convention on Civil Liability for Damage caused by Motor Vehicles // ETS. – No. 79.
102.Explanatory Report on the European Convention on the Exercise of Childrens’ Rights // ETS. – No. 160.
103.Explanatory Report on the European Сonvention on the Сalculation of Time-Limits // ЕTS. – No. 76.
104.Eхplanatory Report on the European Convention on Products Liability in Regard to Personal Injury and Death // ETS. – No. 91.
105.Eхplanatory Report on the European Convention on State Immunity // ETS. – No. 74.
106.Eхplanatory Report on the European Convention on the Place of Payment of Money Liabilities // ETS. – No. 75.
107.Key Extracts from a Selection of Judgements of the European Court of Human Rights and Decisions and Reports of the European Commission of Human Rights / Ed. by. G. Dutarte and J. van der Velde. – Directorate of Human Rights, Council of Europe, September, 1998. – 198 p.
108.Migration. Steering Committee on Social Policy. – Strasbourg: Council of Europe. – CD (96) 4.
109.Resolution of the European Parliament of 26 May 1995 on Action to Bring into Line the Private Law of the Member States // OJ. – C158. – June 26, 1989. – P. 0400.
110.Strategic Plan for the Organisation, CM 99(64), 104 Session, Budapest, 6-7 May 1999. - .

111.The Principles of European Contract Law. Parts I and II, prepared by the Commission on European Contract Law, edited by О. Lando, Н. Bealе. – Hague: Cluwer Law International, 1999. – 512 p.

СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА

112.Аверков В.М. Теоретические проблемы унификации // Московский журнал международного права. – 2000. - № 3. – С. 69 – 82.
113.Андріанов К.В. Роль контрольного механізму Конвенції про захист прав і основних свобод людини в процесі реалізації її норм: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.11. – К., 2002. – 185 c.
114.Ануфриева Л.П. Международное частное право: В 3 т. Том 3. Трансграничные банкротства. Международный коммерческий арбитраж. Международный гражданский процесс: Учебник. – М.: Издательство БЕК, 2001. – 768 с.
114.Базедов Ю. Возрождение процессов унификации права: Европейское договорное право и его элементы // Российский ежегодник международного права. – 1989 – 1999. – СпБ., 1999. – С. 63 – 76.
115.Банкрутство не тільки наша проблема. Інтерв’ю з Головою Вищого арбітражного суду України Д. Притикою // Голос України. – 1994 р. - 25 жовтня.
116.Баренбойм П.Д. Правовые основы банкротства: Учеб. пособие. – М.: Белые альвы, ТЕИС, 1995. – С. 181.
117.Бахин С.В. Правовые проблемы договорной унификации // Московский журнал международного права. – 2002. - № 1. – С. 132 – 138.
118.Беляев С.А. Европейское правовое пространство: обзор западноевропейских концепций // Правоведение. – 1990. - № 6. – С. 29 – 38.
119.Беспалов Ю.Ф. Особенности судебных разбирательств по делам о защите семейных прав ребенка: Учеб. пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – Владимир: Владимирский гос. пед. ун -т. – 141 с.
120.Богуславский М. М. Международное экономическое право. – М.: Международные отношения, 1986. – 304 с.
121.Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник. – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1998. – 408 с.
122.Богуславский М.М. Иммунитет государства. – М.: Издательсво ИМО. – 1962. – 232 с.
123.Богуславский М.М. Иммунитет иностранного государства (советская доктрина) // Советский ежегодник международного права, 1980. – М.: Наука, 1981.
124.Босанац М. Внебрачная семья: Пер. с хорватского / Под ред. Н.М. Ершова. – М.: Прогресс, 1981. – 208 с.
125.Брагинский М.И. Участие Советского государства в гражданских правоотношениях. – М.: Юрид. литература. – 1981. – 190 с.
126.Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права. – М.: Юриздат, 1963. – 197с.
127.Броунли Я. Международное право: В 2 т.: Пер. с англ. С.Н. Андрианова / Ред. Г.И. Тункина. – М.: Прогресс, 1977. – Т. 1. – 511 с.
128.Варшаламидзе Л.Г. Унификация норм МЧП в рамках УНИДРУА: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. – К., 1998. – 194 c.
129.Василенко С.Д. Україна: Геополітичні виміри в загальноєвропейському процесі. – Одеса: ОДМАО, 2000. – 208 с.
130.Высшая справедливость. Защита права собственности в Европейском суде по правам человека – прецедент для Украины // Юридическая практика № 47 (205), 21 ноября 2001 г. – С. 12.
131.Германское право: Пер. с нем. – М.: Междунарный центр фин.-эконом. Развития, 1996. – Часть 1. Гражданское уложение. – 552 с.
132.Глотов С.А. Конституционно-правовые проблемы сотрудничества России с Советом Европы в области прав человека: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.02. – Саратовская гос. акад. права. – Саратов, 1999. – 63 с.
133.Гнатовський М.М. Становлення та перспективи розвитку європейського правового простору: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.11. – К., 2002. – 192 c.
134.Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: Право и практика: Пер. з англ. – М.: Издательство Московского независимого института международного права. – 1998. – 600 с.
135.Горобцов В.О. Проблеми правового захисту персональних даних в Україні та Канаді (порівняльний аналіз) // Держава і права: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2001. – Вип. 11.- С. 161 – 166.
136.Горшкова С.А. Стандарты Совета Европы по правам человека и российское законодательство. – М.: НИМП, 2001. – 352 с.
137.Гражданское и торговое право капиталистических государств: Учебник / Отв. ред. Е.А. Васильев. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Международные отношения, 1993. – 560 с.
138.Гражданское право: В 2 т.: Учебник / Отв. ред. проф. Е.А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 2002. – Том 1. - 816 с.
139.Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности: Пер. с фр. В.А. Туманова. – М.: Международные отношения, 1996. – 400 с.
140.Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування: Пер. з англ. – К.: АртЕк, 1997. – 624 с.
142.Джунь В.В. Врегулювання транскордонних аспектів неспроможності в національому законодавстві України // Право України. – 1999. - № 9. – С. 32 – 35.
143.Джунь В.В. Інститут неспроможності: світовий досвід і особливості становлення в Україні: Монографія. – Львів: Інститут технологій бізнесу і права, 2000. – 180 с.
144.Джунь В.В. Про проблему транскордонної неспроможності // Право України. – 1998. - № 5. – С. 102 – 104.
145.Добрянський С. Європейський Союз та Рада Європи: можливості міжнародно-судового захисту прав людини (порівняльний аналіз) // Вісник Академії правових наук України: До 50-річчя Конвенції про захист прав і основних свобод людини. – 2000. - №3 (22). – С. 27–35.
146.Довгерт А.С. Концепція кодифікації приватного (цивільного) права // Українське право. – 1997. - №3. - С. 20 – 25.
147.Довгерт А.С. Правовое регулирование международных трудовых отношений: Учеб. пособие. – К.: УМК ВО, 1992. –248 с.
148.Европейская конвенция прав человека и судебная реформа в Украине. Материалы семинаров в Донецке 15 - 16 травня 1997. – Донецк, 1998.
149.Європейська конвенція з транскордонного телебачення: Зміст і цілі // Телерадіокур’єр. – 2001. - № 5 (26). – С. 60 – 63.
150.Жернаков В.В. Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод і вдосконалення законодавства про працю // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем”. Матеріали міжнародної наукової конференції 17-20 жовтня 2001 р. – К.: Інститут держави і права ім.В.М. Корецього НАН України, 2001. – С. 183 – 186.
151.Жуков В.А. Предъявление гражданского иска к иностранному государству – нарушителю основных прав человека (проблема юрисдикцинного имунитета) // Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей / Под. ред. М. И. Брагинского. Вып. 4. – М.: Норма, 2002. – 432 с.
152.Журавський В.С. Етапи гармонізації законодавства України з європейським законодавством // Держава і права: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. – Вип. 16.- С. 161 – 166.
153.Заржицький О.С. Вплив права Ради Європи та Європейського Союзу на гармонізацію законодавства України // Держава і право: Збірник наукових праць. Київ, Дніпропетровськ, 2003. – Спецвипуск.
154.Звеков В.П. К вопросу о соотношении материально-правового и коллизионного способа регулирования в международном частном праве // Советский ежегодник международного права, 1973. – М.: Наука, 1975. – С. 284 – 293.
155.Зміни на українському телевізійному ринку, що витікають з ратифікації парламентом України Конвенції // Телерадіокур’єр. – 2001. - № 5 (26). - С. 67 – 70.
156.Иванов С.И. Современные тенденции в законодательстве некоторых буржуазных государств по вопросу об иммунитете государства и его собственности (на примере США и Англии) // Советский ежегодник международного права, 1981. – М.: Наука, 1982. – С. 236 – 245.
157.Иоффе О.С. Личные неимущественные права в системе советского гражданского права // Советское государство и право. – 1966. - № 7. – С. 51 – 60.
158.Інтелектуальна власність в Україні: Правові заходи та практика: Наук.-практ. видання: У 4 т. / За заг. ред. О.Д. Святоцького: Академія правових наук України. - Т. 1: Інтелектуальна власність в Україні / За ред. В.М. Литвина, С.О. Довгого. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 1999. – 500 с.
159.Качка Т. В поисках утраченного. Право собственности как естественное право человека // Юридическая практика. - № 31 (213), 16 января 2002 р. – С. 1, 9.
160.Керевер А. Супутникове мовлення і авторське право // Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У двох книгах / За ред. А. С. Довгерта. – Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів / Уклад. Р.В. Дроб’язко. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2001. – С. 116 – 135.
161.Кернз В. Вступ до права ЄС: Навч. посібник: Пер. з англ. – К.: Товариство “Знання”, 2002. – 381 с.
162.Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А. С. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – 336 с.
163.Колесник В.В. Введение в рынок ценных бумаг. – К.: Издательство “А.Л.Д.”, 1995. – 176 с.
164.Копылов В.А. Информационное право: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2002. – 510 с.
165.Корецкий В.М. Гражданское право и гражданские правоотношения в СССР. – Душанбе: “Ирфон” – 1967. – 128 с.
166.Корецкий В.М. Избранные труды: В 2 кн. / Ред. колл.: В.Н. Денисов и др. / АН УССР. Ин-т государства и права. – К.: Наукова думка, 1989. – Кн. 1. – 343 с.
167.Костецька Т.А. Про гармонізацію інформаційного законодавства України з міжнародно-правовими нормами // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем. ”Матеріали міжнародної наукової конференції 17-20 жовтня 2001 р. – К.: Інститут держави і права ім.В.М. Корецього НАН України, 2001. – С. 190 –193.
168.Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение: Пер. с нем. Ю..М. Юмашева. – М.: Международные отношения, 2001. – 480 с.
169.Красавчикова Л.О. Понятие и система личных, не связанных с имущественными, прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации: Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Урал. юрид. академия. – Екатеринбург, 1994. – 43 с.
170.Крылов С.Б. Международное частное право. – М.: Прибой, 1930.
171.Лепрехт П. Европейская система защиты прав человека: совместимо ли ее укрепление с расширением Совета Европы ? // Российский бюллетень по правам человека. – 1999. - № 11. – С. 38 – 51.
172.Лукашук И.И. Международное “мягкое” право // Советское государство и право. – 1994. - № 8-9. – С. 161 – 167.
173.Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Статут, 1999. – 352 с.
174.Лунц Л.А. Курс международного частного права. Особенная часть. – М.: Юридическая литература, 1975. – 504 с.
175.Луць В.В. Строки в цивільному праві: Конспект лекцій з спецкурсу / Львів: Львів. ун-т ім. І.Франка, 1992. – 108 с.
176.Луць В.В. Строки захисту цивільних прав: Конспект лекцій зі спецкурсу. – Львів: Львів. держ. Ун-т ім. І. Франка, 1993. – 60 с.
177.Луць Л.А. Деякі аспекти взаємодії правових систем Ради Європи, Європейського Союзу та держав-учасниць // Держава і права: Збірник наукових праць. Юридичні та політичні науки. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. – Вип. 16. - С. 161 – 166.
178.Мармазов В.Є Інкорпорація норм Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод у законодавство України // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем. ”Матеріали міжнародної наукової конференції 17-20 жовтня 2001 р. – К.: Інститут держави і права ім.В.М. Корецього НАН України, 2001. – С. 197 – 203.
179.Мармазов В.Є. Методи динамічного тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних свобод в юриспруденції Європейського суду з прав людини. – К.: Видавничий дім “Юридична книга”, 2002. – 400 с.
180.Мармазов В.Є., Пушкар П.В. Захист прав та майнових інтересів в Європейському суді з прав людини: Навч.-практичний посібник / За ред. М.В. Оніщука. – К.: Видавничий дім “Юридична книга”, 2001. – 160 с.
181.Мармазов В.Є., Піляєв І.С. Рада Європи: Політико-правовий механізм інтеграції. – К.: Видавничий дім “Юридична книга”, 2000. – 472 с.
182.Марченко М.Н Сравнительное правоведение. Общая часть: Учебник для юрид. вузов. - М.: Зерцало, 2001. – 560 с.
183.Матвеев Ю.Г. Международная охрана авторских прав. 2-е., перераб. и доп. – М.: Русский двор, 2000. – 240 с.
184.Международное частное право: современные проблемы / Отв. ред. проф. М.М. Богуславский. – М.: ТЕИС, 1994. – 507 с.
185.Мейер Д.И. Русское гражданское право (По испр. и доп. 8-му изд. 1902 г.). В 2 ч. – М.: Статут, 1997. – Ч. 2. - 455 с. – (Серия “Классика российской цивилистики”).
186.Минков А.М. Международная охрана интеллектульной собственности. – Спб.: Питер, 2001. – 720 с. - (Серия “Закон и практика”).
187.Міжнародне приватне право. Актуальні проблеми / За ред. проф. А. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій. – 2001. – 334 с.
188.Муравйов В.В. Роль та місце права Європейського Союзу у правовому регулюванні економічних відносин з третіми країнами (теорія і практика): Автореф дис… д-ра. юрид. наук: 11.00.11. – К., 2003. – 36 c.
189.Николюк В.В. Суды для несовершеннолетних // Советское государство и право. - 1991. - № 5. – С. 77 – 83.
190.Ніццький договір та розширення ЄС: Збірник наукових праць / Міністерство істиції України. Центр порівняльного права; за ред. С. Шевчука. – К.: Логос, 196 с.
191.О праве на существование. Социально-философские этюды П.И. Новгородцева и И.А. Покровского. – Спб., М.: Тип. Вольфа, 1908. – 48 с.
192.Одинцова В.Ю. Международное сотрудничество в области охраны авторских прав в кинематографе и телевидении: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 – М., 1987. – 23 с.
193.Опришко В.Ф. Проблема зближення європейського права із законодавством України // “Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем”. Матеріали міжнародної наукової конференції 17-20 жовтня 2001 р. – К.: Інститут держави і права ім.В.М. Корецього НАН України, 2001. – 38 – 46.
194.Основи інтелектуальної власності / Всесвітня організація інтелектуальної власності. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 1999. – 578 с.
195.Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / Под. ред. В.В. Залесского. – М.: Норма, 2000. – 648 с.
196.Охрана прав и интересов личности: Гражданско-правовой аспект. – К.: Наукова думка, 1992. – 200 с.
197.Панова Л. Захист інформації як елемент правового регулювання обігу цінних паперів: практика зарубіжного законодавства // Право України. – 2000. – № 12. – С. 113 – 116.
198.Покровский И.А. Абстрактный и конкретный человек перед лицом гражданского права // Вестник гражданского права. – Спб – 1913. - № 4. – 24 с.
199.Покровский И.А. О праве на честь. Маленькая иллюстрация к большому вопросу // Вестник гражданского права. – Пг.: Тип. Линник, 1916. – 15 с.
200.Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – Изд. 3 –е. стереотип. - М.: Статут, 2001. – 354 с. - (Серия “Классика российской цивилистики”).
201.Почепцов Г. Транскордонне телебачення в контексті вітчизняних реалій // Телерадіокур’єр. – 2001. - № 5 (26). - С. 65 – 66.
202.Признание права на мирное владение имуществом. Дело “Гайдук и другие против Украны” // Юридическая практика № 35 (245), 27 августа 2002 г. – С. 13.
203.Признание права на мирное владение имуществом. Дело “Гайдук и другие против Украны” // Юридическая практика № 36 (246), 3 сентября 2002 г. – С. 14.
204.Признание права на справедливый суд и мирное владение имуществом. Дело “Совтрансавто-холдинг” против Украины” // Юридическая практика № 32 (242), 7 августа 2002 г. – С. 13 – 14.
205.Признание права на справедливый суд и мирное владение имуществом. Дело “Совтрансавто-холдинг” против Украины” // Юридическая практика № 33 (243), 14 августа 2002 г. – С. 13 .
206.Признание права на справедливый суд и мирное владение имуществом. Дело “Совтрансавто-холдинг” против Украины” // Юридическая практика № 34 (244), 20 августа 2002 г. – С. 13.
207.Приянчук І. Місце України у формуванні європейського правового простору // Право України. – 1998. – № 7. – С. 68 – 72.
208.Приянчук I. Правова система та внутрішньоорганізаційний механізм Ради Європи і законодавство України // Українське право. – 1997. - № 3. – С. 87 – 89.
209.Проблематика набуття чинності Європейської конвенції з транскордонного телебачення // Телерадіокур’єр. – 2001. - № 5 (26). - С. 73 - 76.
210.Проблемы современного гражданского права: Сборник статей / Отв. ред. В.Н. Литовкин, В.А, Рахмилович. – М.: Городец, 2000. – 384 с.
211.Рихтер А. Последствия присоединения РФ к Европейской конвенции по трансграничному телевидению и Протоколу поправок // Телерадіокур’єр. – 2001. - № 5 (26). – С. 63 –65.
212.Ромовская З.В. Личные неимущественные права граждан СССР (Понятие, виды, классификация, содержание и гражданскоправовая защита): Автореф. дис… канд. юрид. наук. – К., 1968. – 20 с.
213.Ромовська З.В. Особисті немайнові відносини як предмет цивільно-правового регулювання // Проблеми правознавства. – 1967. – № 8. - С. 112 – 120.
214.Ромовська З.В. Особисті немайнові права фізичних осіб // Українське право. – 1997. - № 1. – С. 47 – 60.
215.Саидов А.Х. Концепция “европейского правового пр