ОСОБЛИВОСТІ ДОГОВІРНОЇ ПРАВОЗДАТНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ (на прикладі системи ООН)

Краткое описание

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ........................................................................... 3

ВСТУП .......................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права
1.1. Передумови виникнення та історія розвитку міжнародних організацій ....................................................................................................
12
1.2. Характеристика правосуб’єктності міжнародних організацій ................................... 30
Висновки до Розділу 1 ................................................................................. 44

РОЗДІЛ 2. Договірна правоздатність міжнародних економічних організацій системи ООН як складова частина їх міжнародної правосуб’єктності
2.1. Становлення та розвиток спеціалізованих економічних установ системи ООН ................................................................................................
46
2.2. Поняття та класифікація спеціалізованих економічних установ системи ООН ................................................................................................
55
2.3. Поняття договірної правоздатності міжнародних економічних організацій системи ООН .
68
2.4. Компетенція укладення міжнародних договорів згідно з установчими актами спеціалізованих економічних установ системи ООН ...............................................................................................................

82
Висновки до Розділу 2 ................................................................................. 89

РОЗДІЛ 3. Характеристика договірної практики спеціалізованих економічних установ ООН
3.1. Договори спеціалізованих економічних установ з державами .....................................................................................................
98
3.2. Договори спеціалізованих економічних установ з міжнародними організаціями ................................................................................................
121
3.3. Особливості відповідальності міжнародних організацій за порушення міжнародних зобов'язань ........................................................
138
Висновки до Розділу 3 ................................................................................. 152

ВИСНОВКИ ................................................................................................ 158

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................... 165

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Міжнародні організації є однією з основних форм співробітництва держав в різних сферах суспільної діяльності і в сучасному міжнародному праві наряду з державами наділяються міжнародною правосуб’єктністю. Система ООН складається з цілої низки спеціалізованих та допоміжних установ, кожна з яких призначена для діяльності в певній сфері. Такий спеціалізований поділ дозволяє установам ООН максимально сприяти співпраці держав у кожній окремо взятій галузі. В умовах постійного науково-технічного прогресу, одним з наслідків якого є суттєве економічне відставання значної кількості країн, що розвиваються від країн з розвинутою ринковою економікою, одне з провідних місць серед спеціалізованих установ ООН займають економічні, однією з функцій яких є допомога таким країнам. Беручи до уваги те, що ООН є не тільки найбільш представницькою (до її складу входять практично всі держави сучасного світу), а й єдиною універсальною організацією, що має на меті підтримання міжнародного миру та безпеки, можна стверджувати, що саме спеціалізовані економічні установи ООН відіграють надзвичайно важливу роль серед міжнародних економічних організацій, адже саме вони регулюють відносини в сфері економіки між державами-членами цієї універсальної організації, тобто є тією ланкою, що з’єднує провідні держави та держави з нижчим рівнем розвитку. Кожна з цих організацій має свою специфіку, зумовлену досить вузькою сферою діяльності.
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що протягом останніх десятиріч відбуваються значні зміни в сфері договірної компетенції спеціалізованих установ системи ООН економічного характеру. Суттєво змінюється характер та зміст угод, що укладаються цими міжнародними організаціями. Від взаємовідносин на двосторонній основі організації переходять до широкомасштабного багатостороннього регулювання економічних відносин, що значно полегшує міждержавне співробітництво в цій сфері.
Проблема договірної правоздатності міжнародних організацій є досить актуальною на сьогоднішній день, беручи до уваги величезну кількість міжнародних організацій та темпи їх розвитку, але у вітчизняній науці міжнародного права майже немає досліджень в цій сфері. Багато вчених, таких як О. О. Шибаєва, Д. І. Фельдман, С. А. Войтович, О. Г. Зайцева, Л. Б. Архипова, С. О. Малінін, досліджували окремі питання, пов’язані з спеціалізованими економічними установами ООН, їх правовим статусом, правосуб’єктністю міжнародних організацій, але не безпосередньо їх договірну правоздатність. Також у 2003 р. в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка О. М. Шпакович захистила кандидатську дисертацію на тему “Роль міжнародних економічних організацій в правотворчому процесі”. Робота в основному зачіпає ухвалення правових актів організацій та укладення ними міжнародних угод як форми участі у міжнародному правотворчому процесі.
До того ж в науці міжнародного права немає єдиної точки зору на природу договірної правоздатності міжнародних організацій загалом, не говорячи вже про договірну правоздатність спеціалізованих економічних установ зокрема. Праці, присвячені цій проблемі, відсилають до установчих договорів, узагальнюючи лише теоретичні основи договірної правоздатності міжнародних організацій та виділяючи основні теорії її походження: теорію "повноважень, що маються на увазі", "статутну", "функціональну", "іманентну" та інші.
Теоретичним підґрунтям дисертації слугували також праці вітчизняних та зарубіжних вчених – С. А. Войтовича, О. О. Мережка, Т. М. Циганкової, Т. Ф. Гордєєвої, О. О. Шибаєвої, П. Є. Казанського, Ю. Я. Баскіна, Д. І. Фельдмана, О. Г. Зайцевої, К. Кольяра, К. Арчера, С. Б. Крилова, В. Дженкса, С. В. Черніченка, С. О. Малініна, Л. Н. Маратадзе, Дж. Фіцморіса, У. Ю. Мамедова, М. О. Ушакова, Л. Б. Архипової, Г. І. Морозова, А. М. Талалаєва, Я. Броунлі, В. Фрідмана, В. М. Шуршалова, Ф. Сейєрстеда, Лабейри-Менахема, Д. Карро, П. Жюйара, Дж. Добберта, М. Рамо-Монтальдо тощо.
Емпіричну базу роботи становлять Віденська конвенція про право міжнародних договорів між державами і міжнародними організаціями чи між міжнародними організаціями 1986р.; рішення Міжнародного Суду ООН; установчі акти спеціалізованих економічних установ ООН; а також міжнародні угоди, що укладаються спеціалізованими економічними установами ООН.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України “Міжнародно-правові проблеми співробітництва України з світовими та європейськими інституційними структурами” (номер державної реєстрації 0101U007291), що здійснюється у рамках вивчення проблеми “Україна у системі сучасного міжнародного правопорядку: теорія і практика”.
Мета та завдання дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є виявлення особливостей договірної правоздатності спеціалізованих економічних установ ООН в умовах сучасного міжнародного правопорядку.
Наведена мета зумовила постановку і вирішення таких наукових завдань:
дослідити історичні передумови виникнення та розвитку міжнародних організацій;
дослідити тенденції розвитку спеціалізованих економічних установ системи ООН;
розкрити правову природу спеціалізованих економічних установ як суб’єктів міжнародного права;
виявити та класифікувати концепції договірної правоздатності міжнародних організацій;
проаналізувати установчі акти спеціалізованих економічних установ під кутом зору наявності в них норм щодо права укладення міжнародних договорів;
показати особливості та закономірності договірної практики спеціалізованих економічних установ ООН;
дослідити проблему відповідальності міжнародних організацій за порушення договірних зобов’язань.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають у сфері укладення міжнародних договорів спеціалізованими економічними установами ООН.
Предметом дослідження є норми міжнародного права, які визначають договірну правоздатність спеціалізованих економічних установ ООН та її особливості.
Методи дослідження. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів дослідження застосовувалися філософські, загальнонаукові і спеціальні методи, що забезпечують єдність гносеологічного, соціально-філософського та правового аналізу договірної правоздатності міжнародних економічних організацій та виявлення її особливостей для спеціалізованих економічних установ ООН.
Також методологічну основу складають такі загальнонаукові методи як аналіз і синтез, узагальнення, моделювання й ін. Так, використання методів аналізу і синтезу дало можливість проаналізувати не тільки поняття спеціалізованої економічної установи, основні види установ, поняття договірної правоздатності та компетенцію укладення міжнародних договорів, а й виявити загальні і відмінні риси договірної правоздатності спеціалізованих економічних установ, а також міжнародних договорів, які ним укладаються. Соціологічний метод знайшов своє застосування в ході аналізу внутрішніх і зовнішніх чинників і суспільних процесів, що обумовили виникнення, еволюцію та особливості становлення міжнародних організацій, їх правосуб’єктності та договірної правоздатності; формально-логічний метод застосовувався для визначення основних понять юридичних конструкцій. Системно-структурний метод покладено в основу класифікації спеціалізованих економічних установ ООН та при визначенні їх місця в системі міжнародних організацій; системно-функціональний метод застосовувався при дослідженні правосуб’єктності міжнародних організацій, практики укладення міжнародних договорів спеціалізованими установами ООН. Історико-логічний метод використаний при дослідженні процесу виникнення та становлення міжнародних організацій загалом та спеціалізованих економічних установ ООН зокрема, а також понять "правосуб’єктність міжнародної організації" та "договірна правоздатність міжнародної організації". Важливим було використання у роботі статистичного методу, за допомогою якого виявилося можливим охарактеризувати договірну практику спеціалізованих економічних установ ООН. В роботі широко застосовувався порівняльний метод, що використовувався при аналізі договірної бази спеціалізованих економічних установ ООН.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, що в українській юридичній літературі на монографічному рівні вперше досліджено договірну базу спеціалізованих економічних установ та зроблено спробу виділити особливості їх договірної правоздатності. Наукову новизну дослідження відображають такі найважливіші теоретичні узагальнення:
вперше:
здійснено авторську класифікацію спеціалізованих економічних установ ООН на безпосередньо економічні та установи економічного характеру; перші здійснюють свою діяльність у валютно-кредитній сфері (МБРР, МВФ, МАР, МФК, БАГІ), сфері зв’язку та транспорту (ІКАО, ІМО, ВПС та МСЕ), сфері промислового розвитку (ЮНІДО), а до другої групи належать ті, що непрямо пов’язані в своїй діяльності з економічною сферою: ВМО, МФСР, ФАО та ВОІВ;
запропоновано поділити положення установчих актів міжнародних економічних організацій щодо договірної правоздатності на дві категорії: положення, непрямо пов’язані з договірною правоздатністю, і положення, що закріплюють договірну правоздатність;
сформульовано авторське визначення поняття договірної правоздатності спеціалізованої економічної установи ООН – право укладати міжнародні договори адміністративного і неадміністративного характеру з метою координації співпраці в економічній сфері, яке закріплюється в установчих документах організації, або випливає з їх положень чи підтверджується практикою організації, з якою погодилися держави-члени;
встановлено, що право спеціалізованих економічних установ укладати міжнародні договори закріплюється в установчих актах спеціалізованих установ: як право на укладення домовленості “про співпрацю з іншими міжнародними організаціями (окрім неформальних угод та угод адміністративного характеру) або як право на укладення робочих угод, тобто угод адміністративного характеру, або як право укладати угоди з ООН та іншими міжнародними організаціями, що мають спеціалізовані інтереси в суміжних сферах;
удосконалено:
положення, згідно з яким спеціалізовані економічні установи ООН надають превагу у своїй практиці не укладенню двосторонніх угод, а виробленню під їх егідою багатосторонніх конвенцій, і лише фінансово-кредитні спеціалізовані установи в силу особливостей своєї діяльності мають значно ширшу базу двосторонніх міжнародних договорів, особливо з державами;
дістало подальшого розвитку:
положення щодо правосуб’єктності міжнародних економічних організацій, яка обмежена їх цілями, що визначаються необхідністю координації економічного співробітництва держав;
положення щодо особливостей відповідальності міжнародних організацій за порушення міжнародних зобов’язань, згідно з яким відповідальність міжнародних організацій настає за будь-яке міжнародно-протиправне діяння, що не відповідає зобов’язанням міжнародної організації;
положення щодо функціонального характеру договірної правоздатності міжнародних економічних організацій, яка обумовлена установчими актами та цілями кожної організації і може розвиватися міжнародно-правовою практикою цих організацій та їх органів.
Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертації роблять можуть бути використані в подальших дослідженнях проблем договірної правоздатності як спеціалізованих економічних установ ООН, так і міжнародних організацій загалом. Результати дослідження, зроблені дисертантом висновки і пропозиції мають значення для вдосконалення навчального процесу при підготовці і підвищенні кваліфікації спеціалістів з міжнародного права. Вони можуть бути використані в навчальному процесі під час викладання, наприклад, таких дисциплін як “Міжнародне право”, “Право міжнародних організацій”, “Право міжнародних договорів”, “Міжнародне економічне право” тощо.
Апробація результатів дослідження. Базові положення дисертації пройшли апробацію на: Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців "Треті осінні юридичні читання" (м. Хмельницький, 5–6 листопада 2004 р.; тези опубліковані); Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців "Четверті осінні юридичні читання" (м. Хмельницький, 21–22 жовтня 2005 р.; тези опубліковані); Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців "П’яті осінні юридичні читання" (м. Хмельницький, 27–28 жовтня 2006 р.; тези опубліковані); Всеукраїнській міжвузівській науковій конференції молодих вчених та аспірантів "Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 р.; тези опубліковані); Регіональній науково-практичній конференції "Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні" (м. Львів, 9–10 лютого 2006 р.; тези опубліковані); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та аспірантів "Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку" (м. Луцьк, 17–18 березня 2006 р.; тези опубліковані); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи" (м. Тернопіль, 13 квітня 2007 р.; тези опубліковані); X Всеукраїнській науково-практичній конференції "Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи" (м. Тернопіль, 11 квітня 2008 р.; тези опубліковані).
Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення в п’яти статтях у фахових виданнях та восьми тезах доповідей у наукових збірниках.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, поділених на дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 187 сторінок, в тому числі список використаних джерел – 23 сторінки (209 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У ході дослідження особливостей спеціалізованих економічних установ системи ООН, їх права укладати міжнародні договори та практики щодо цього автор зробив наступні висновки.
Дослідивши історичні етапи розвитку міжнародних організацій, можна зробити висновок, що першими “міжнародними організаціями” були давньогрецькі сіммахії та амфіктонії, що діяли на постійній основі, мали вищі органи. Велику роль у створенні міжнародних об’єднань відіграли також торгівельні відносини. В першій половині ХХ ст. поява нових міжнародних організацій та активізація діяльності міжнародних організації зі спеціальних питань веде до часткової зміни їх правого статусу, до набуття ознак правосуб’єктності.
Визначено, що міжнародна правосуб’єктність організацій суттєво відрізняється від правосуб’єктності інших суб’єктів. Ці відмінності, в першу чергу, стосуються походження, об’єму та способів припинення правосуб’єктності. Правосуб’єктність держав – універсальна, вона нічим не обмежується і носить всезагальний характер. Це ж саме стосується і її об’єму. Міжнародна правосуб’єктність організацій, на відміну від держави, має функціональний характер. Права й обов’язки міжнародної організації залежать від її цілей, а об’єм не перевищує функціональних потреб. Щодо припинення правосуб’єктності держави, то вона і виникає, і припиняється разом із останньою. Існування ж та припинення правосуб’єктності міжнародних організацій повністю залежить від волі її держав-членів.
Можна стверджувати, що основною відмінністю спеціалізованих економічних установ від інших міжнародних економічних організацій є зв’язок з ООН через договір, котрий укладається спеціалізованими установами з ЕКОСОР. Виділено основні види співпраці спеціалізованих установ і ООН:
• співробітництво з ООН, її органами та спеціалізованими установами;
• надання консультацій та іншої технічної допомоги ООН;
• обмін інформацією та документацією між ООН та спеціалізованою установою;
• надання щорічного звіту про свою діяльність;
• надання ООН інформації, спеціальних доповідей та досліджень, допомоги на її запит;
• співробітництво при наданні технічної допомоги;
• надання будь-якої інформації на запит Міжнародного Суду;
• укладення угод з ООН та іншими спеціалізованими установами, міжурядовими організаціями;
• проведення взаємних з ООН консультацій з різних питань;
• співпраця з ООН у сфері обміну персоналом.
Всі ці дії спеціалізовані установи можуть здійснювати лише в межах своєї компетенції, що передбачено в їх установчих актах.
Проаналізувавши особливості характеру діяльності спеціалізованих економічних установ, пропонується класифікувати їх на:
• безпосередньо економічні;
• установи економічного характеру.
Безпосередньо економічні установи здійснюють свою діяльність в сферах безпосередньо пов’язаних з економікою, а саме: валютно-кредитній, зв’язку, транспорту. До установ економічного характеру належатимуть ті, що непрямо пов’язані в своїй діяльності з економічною сферою: МФСР, ФАО та ВОІВ. Безпосередньо економічні установи в свою чергу можна класифікувати за сферою діяльності на такі:
• промислового розвитку – ЮНІДО;
• фінансів – МБРР, МВФ, МАР, МФК, БАГІ;
• зв’язку та транспорту – ІКАО, ІМО, ВПС та МСЕ.
Автор проаналізував праці, присвячені проблемі договірної правоздатності міжнародних організацій, й зробив спробу узагальнити їх основні положення, виділяючи основні концепції щодо права укладення міжнародних договорів міжнародними організаціями.
Згідно першої концепції, договірну правоздатність міжнародних організацій можна вивести безпосередньо з факту їх існування в якості суб’єкта міжнародного права. Другою концепцією договірної правоздатності є "статутна", згідно з якою основою правоздатності міжнародної організації є її установчий акт та документи, що його доповнюють. Дуже поширеною є третя концепція – "повноважень, що маються на увазі". Згідно неї, статут міжнародної організації, який не завжди містить конкретні положення щодо її компетенції в сфері укладення міжнародних договорів, не перешкоджає здійсненню такої компетенції, яка мається на увазі на основі тлумачення установчого акту. Прихильники наступної концепції стверджують, що правом укладати міжнародні договори міжнародні організації наділені в силу звичаєвого права, тобто як і інші суб’єкти міжнародного права. П’ятою концепцією договірної правоздатності міжнародних організацій є "іманентна": організація може здійснювати будь-які дії, що є необхідними для виконання цілей організації. Можна виділити ще й шосту концепцію – функціональну. Згідно неї правоздатність міжнародної організації може здійснюватися лише в межах її функціональних потреб та в межах її "правил". Саме ця концепція останнім часом набуває все більшого поширення.
Згідно положень Віденської Конвенції 1986 р. договірній правоздатності міжнародних організацій також надається функціональний характер.
Існування стількох різних точок зору на договірну правоздатність міжнародних організацій свідчить про складність даної проблеми. І все ж у всіх концепціях є одне спільне – право укладати договори повинно співвідноситись чи прямо випливати із "правил" міжнародної організації. На думку автора, договірна правоздатність спеціалізованих економічних установ ООН має виключно функціональний характер, обумовлений установчим актом та цілями кожної організації, і може розвиватися міжнародно-правовою практикою цих організацій та їх органів.
Установчі акти часто не зачіпають питань міжнародної правосуб’єктності організації, особливо, що стосується відносно молодих спеціалізованих установ. З точки зору автора, це можна пояснити тим, що на сьогоднішній день немає потреби зазначати в статуті організації наявність у неї правосуб’єктності, адже цей факт вже є незаперечним і очевидним.
Автором запропоновано положення установчих актів спеціалізованих економічних установ щодо договірної правоздатності умовно поділити на дві групи:
• непрямо пов’язані з договірною правоздатністю;
• положення, що закріплюють договірну правоздатність.
Що ж стосується безпосередньо права укладати міжнародні договори, то, на думку автора, воно закріплюється в установчих актах спеціалізованих установ по-різному.
По-перше, договірна правоздатність може закріплюватися як право на укладення домовленості “про співпрацю з іншими міжнародними організаціями (окрім неформальних угод та угод адміністративного характеру)".
По-друге, договірна правоздатність може закріплюватися як право на укладення робочих угод, тобто тих самих угод адміністративного характеру.
По-третє, договірна правоздатність може закріплюватися як право укладати угоди з ООН та іншими міжнародними організаціями, що мають спеціалізовані інтереси в суміжних сферах.
Встановлено, що наявність договірної правоздатності у міжнародних організацій не означає, що будь-яка міжнародна організація може укладати будь-які міжнародні договори. Компетенція міжнародної організації укладати міжнародні договори пов’язана з компетенцією держав-членів укладати їх, тому що, зазвичай, інтереси міжнародної організації це сукупність інтересів її членів. Фактично, саме держави-члени наділяють міжнародну організацію договірною правоздатністю та встановлюють її межі. Таким чином міжнародні організації мають різний обсяг договірної правоздатності, що прямо пов’язано з їхньою компетенцією.
Держави, первинні суб’єкти міжнародного права, делегують окремі свої повноваження щодо укладення міжнародних договорів у економічній сфері міжнародним економічним організаціям, які мають більше можливостей для встановлення певних договірних режимів з іншими суб’єктами. Наприклад, це стосується технічної та фінансової підтримки, а також багатосторонньої співпраці. Спеціалізовані економічні установи укладають міжнародні угоди для здійснення делегованих їм державою повноважень в рамках установчих актів та "правил" організації.
Міжнародні організації в силу своєї похідної від держав природи не укладають і не можуть укладати договори, що прямо не пов’язані зі сферою їхньої діяльності. До таких договорів, наприклад, належать політичні договори деяких видів, такі як договори про дружбу, співпрацю і взаємодопомогу, союзні і мирні договори, про нейтралітет, про обмін територіями, про встановлення дипломатичних відносин і т. д. Об’єктами договорів за участю міжнародних організацій є в основному економічні і соціальні питання, що входять до їх компетенції згідно з установчими актами. При чому договори міжнародних організацій з державами мають значно ширше коло об’єктів, ніж договори, котрі міжнародні організації укладають між собою.
Встановлено, що співпраця спеціалізованих економічних установ ООН здійснюється на основі двох принципів – принципу співпраці та принципу координації. Зміст угод між спеціалізованими установами та спеціалізованими установами і міжнародними організаціями, що не входять до системи ООН, загалом не відрізняється. Такі договори ґрунтуються на рівноправності сторін і передбачають основі форми та механізми співпраці загалом чи у окремо взятій сфері. Що ж стосується договорів спеціалізованих економічних установ і ООН, то в основі вже лежить принцип координації, тобто ООН має керівні координуючі повноваження щодо діяльності установ. Вони їй підзвітні, що передбачається договорами, які укладаються між ЕКОСОР і установами.
Досліджено, що спеціалізовані економічні установи ООН, зазвичай, надають превагу у своїй практиці не укладенню двосторонніх угод, а виробленню багатосторонніх конвенцій в тій сфері діяльності, в якій вони працюють. Такій практиці надає перевагу ІМО, ІКАО, ВПС, МСЕ і інші. В принципі, вироблення конвенцій це своєрідна форма співпраці чи точніше, в даному випадку, координації діяльності держав-членів в певній сфері, що якраз і закріплено в установчих документах спеціалізованих економічних установ. Спеціалізовані ж установи фінансово-кредитного характеру в силу своїх особливостей, а саме здійснення безпосередньої співпраці з державами через надання їм різноманітних кредитів, позик, технічної підтримки, мають значно ширшу базу двосторонніх міжнародних договорів, особливо з державами.
Зроблено висновок, що договірна правоздатність спеціалізованих економічних установ ООН – це право укладати міжнародні угоди адміністративного та неадміністративного характеру з метою координації співпраці в економічній сфері, яке закріплюється в установчих документах організації, може випливати з положень таких документів чи підтверджується практикою організації, яка має місце за згоди держав-членів.
Встановлено, що відповідальність міжнародних організацій настає за будь-яке міжнародно-протиправне діяння. Шкода не є обов'язковою умовою настання відповідальності міжнародних організацій. Для цього вистачає вчинення діяння, що не відповідає зобов’язанням міжнародної організації. За умови, що міжнародна організація не може забезпечити відшкодування, перед державами-членами організації жодних субсидіарних зобов’язань не виникає.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аречага Э. Х. Современное международное право / Э. Х. Аречага ; [пер. с исп.]. – М. : Прогресс, 1983. – 480 с.
2. Архипова Л. Б. Договора международных экономических организаций социалистических стран / Архипова Л. Б. – М. : Наука, 1989. – 176 с.
3. Баскин Ю. Я. История международного права / Ю. Я. Баскин, Д. И. Фельдман. – М. : Международные отношения, 1990. – 205 с.
4. Бобров Р. В. Организация Объединенных Наций (Международно-правовой очерк) / Р. В. Бобров, С. А. Малинин. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1960. – 83 с.
5. Броунли Я. Международное право : в 2 кн. / Я. Броунли ; [под ред. Г. И. Тункина]. – М. : Прогресс, 1977–1977. –
Кн. 2. – 1977. – 507 с.
6. Бруз В. С. Спеціалізовані установи системи ООН : навч. посібник / Бруз В. С. – К. : Либідь, 1995. – 116 с.
7. Буткевич В. Г. Міжнародне право. Основи теорії / Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. – К. : Либідь, 2003. – 608 с.
8. Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/?nreg=995_118
9. Венская конвенция о праве договоров между государствами и международными организациями или между международными организациями 1986 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.memo.ru/prawo/int-law/860321.htm
10. Венская конвенция о представительстве государств при международных организациях [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1274639&subID=100134599,100134601
11. Висоцький О. Ф. Міжнародна Морська Організація / О. Ф. Висоцький // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемчушенко (голова) та ін.]. – К. : Вид-во “Українська енцикллрпедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 2 : Д - Й. – 1999. – 741 с.
12. Вільчак Я. М. Види договорів міжнародних економічних організацій з державами / Я. М. Вільчак // Молодь у юридичній науці : зб. тез Міжнародної наук.-практ. конф. молодих науковців [“П’яті осінні юридичні читання”], (м. Хмельницький, 27-28 жовтня 2006 р.). Ч. 2. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2006. – С. 181–183.
13. Вільчак Я. М. Договір з Організацією Об’єднаних Націй як особлива ознака спеціалізованої установи / Я. М. Вільчак // Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні : матеріали Всеукраїнської міжвузівської наук. конф. молодих вчених та аспірантів [“Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні ”], (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 р.). – Івано-Франківськ, 2006. – С. 71–74.
14. Вільчак Я. М. Договірна правоздатність сучасних міжнародних організацій / Я. М. Вільчак // Молодь у юридичній науці : зб. тез наук. доповідей Міжнародної наук. конф. молодих вчених [“Треті осінні юридичні читання”], (м. Хмельницький, 5–6 листопада 2004 р.). – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2004. – С. 62–63.
15. Вільчак Я. М. Закріплення договірної правоздатності в установчих актах міжнародних економічних організацій / Я. М. Вільчак // Молодь у юридичній науці : зб. тез Міжнародної наук.-практ. конф. молодих науковців [“Четверті осінні юридичні читання”], (м. Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 р.). Ч. 3 : “Публічно-правові науки”/ Підтом ІІ. – Хмельницький : Вид-во ХУУП, 2005. – С. 137–139.
16. Вільчак Я. М. Компетенція укладення міжнародних договорів в установчих актах спеціалізованих економічних установ системи ООН / Я. М. Вільчак // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 34. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – С. 493–498.
17. Вільчак Я. М. Особливості відповідальності міжнародних організацій за порушення міжнародних зобов’язань / Я. М. Вільчак // Юридична Україна. – 2008. – № 4. – С. 93–98.
18. Вільчак Я. М. Особливості договірної правоздатності міжнародних організацій в сучасному міжнародному праві / Я. М. Вільчак // Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку : зб. тез наук. доповідей ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. студентів і аспірантів (Луцьк, 17–18 березня 2006 р.). – Луцьк : РВВ “Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – С. 14–16.
19. Вільчак Я. М. Особливості договорів, що укладаються спеціалізованим економічними установами ООН / Я. М. Вільчак // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 4. – С. 196–201.
20. Вільчак Я. М. Поняття та класифікація спеціалізованих економічних установ системи ООН / Я. М. Вільчак // Університетські наукові записки. – 2006. – № 1 (17). – С. 266–273.
21. Вільчак Я. М. Правосуб’єктність міжнародних економічних організацій системи ООН у сучасному міжнародному праві / Я. М. Вільчак // Університетські наукові записки. – 2005. – № 4 (16). – С. 280–285.
22. Вільчак Я. М. Принцип координації в угодах, що укладаються спеціалізованими установами ООН / Я. М. Вільчак // Матеріали ІХ Всеукраїнської наук.-практ. конф. ["Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи"], (м. Тернопіль,13 квітня 2007 р.). – Тернопіль : Економічна думка, 2007. – С. 347–350.
23. Вільчак Я. М. Спеціалізовані фінансові установи ООН в історико-юридичному аспекті / Я. М. Вільчак // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІІ регіональної наук.-практ. конф. [""], (Львів, 9–10 лютого 2006 р.). – Львів : , 2006. – С. 473–475.
24. Вільчак Я. М. Форми відшкодування шкоди міжнародними організаціями / Я. М. Вільчак // Проблеми і перспективи : зб. тез доповідей на наук.-практ. конф. ["Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи"], (Тернопіль, 11 квітня 2008 р.). – Тернопіль : ТзОВ “Терно-граф”, 2008. – С. 160–163.
25. Войтович С. А. Система та право міжнародних економічних організацій / С. А. Войтович // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 1. – С. 12–24.
26. Воробьёва Е. К вопросу о кодификации права международной ответственности: Проект статей об ответственности международных организаций / Е. Воробъева // Журнал международного права и международных отношений. – 2006. – № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн. : http://www.evolutio.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1037&Itemid=179
27. Гарантійна угода між Україною та МБРР від 26 вересня 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
28. Герчикова И. Н. Международные экономические организации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской деятельности : учеб. пособие / Герчикова И. Н. – М. : Консалтбанкир, 2000. – 621 с.
29. Голубев Н. Н. Международные комиссии ХІХ века. Очерки теории и практики / Голубев Н. Н. – Ярославль : Тип. Губ. Правл., 1908. – 794 с.
30. Денисов В. Н. Статут Ліги Націй / В. Н. Денисов // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемчушенко (голова )та ін.]. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 4 : Н - П. – 2002. – 717 с.
31. Доклад ЕКОСОР за 2004 год [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/453/87/PDF/N0445387.pdf?OpenElement
32. Зайцева О. Г. Международные межправительственные организации / Зайцева О. Г. – М. : Наука, 1983. – 167 с.
33. Игнатенко Г. В. К вопросу о понятии и классификации субъектов международного права / Г. В. Игнатенко // Материалы конференции по итогам научно-исследовательской работы за 1968 год. – Свердловск, 1969. – С. 217–221.
34. История дипломатии / [сост. А. Лактионов]. – М. : АСТ, 2005. – 943 с.
35. Казанский П. Е. Всеобщие административные союзы государств : в __ т. / Казанский П. Е. – Одесса : Тип. Штаба окр., 1897–1897.
Т. 1. – 1897. – 554 с.
36. Казанский П. Е. Учение о международной администрации : речь орд. проф. П. Е. Казанского на торжеств. акте Имп. Новорос. ун-та 1 мая 1901 г. / Казанский П. Е. – Одесса : "Экономическая" тип., 1901. – 43 с.
37. Кант И. Идея всеобщей истории во всемирно-гражданском плане. К вечному миру / Иммануил Кант ; [вступ. ст. и примеч. С. Ф. Ударцева]. – [2-e изд., доп. и испр.]. – Алматы : Жетi жаргы, 2004. – 157 с.
38. Карро Д. Международное экономическое право: учебник / Д. Карро, П. Жюйар. – М. : Международные отношения, 2002. – 608 с.
39. Кольяр К. Международные организации и учреждения / Кольяр К. – М. : Прогресс, 1972. – 632 с.
40. Комаровский Л. А. По вопросу о международной организации Европы / Комаровский Л. А. – М. : Типо-Литография Т-ва И. Н. Кушнерев, 1902. – 53 с.
41. Конвенція про Міжнародну морську організацію 1948 р. в редакції 1982 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/?nreg=995_219
42. Конвенція про міжнародну цивільну авіацію 1944 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/?nreg=995_038
43. Конвенція про привілеї та імунітети ООН від 13 лютого 1946 р. (витяг) // Дмитрієв А. І. Міжнародне публічне право: Практикум / Дмитрієв А. І., Мацко А. С., Муравйов В. І. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – С. 107–114.
44. Корецкий В. М. Проект Иржи Подебрада об организации мира и современность / В. М. Корецкий // Избранные труды : в 2 кн. – К. : Наукова думка,1989–1989. –
Кн. 2. – 1989. – С. 395–405.
45. Крылов С. Б. История создания Организации Объединенных Наций: Разработка текста Устава Организации Объединенных Наций (1944–1945) / С. Б. Крылов ; [под ред. Г. И. Тункина]. – М. : Изд-во ИМО, 1960. – 343 с. – (Ин-т международных отношений).
46. Кудряшов С. М. Новые тенденции развития права международной правосубъектности / С. М. Кудряшов // Право и политика. – 2000. – № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rin.ru/cgi-bin/view.pl?midr=4818&id=336
47. Курс международного права : в 6 кн. / [ред.И. П. Блищенко]. – М. : Международные отношения, 1967–1973. –
Т. 4 : Основные институты и отрасли современного международного права. – 1968 – 434 с.
48. Лабейри-Менахем. Специализированные учреждения ООН / Лабейри-Менахем. – М. : Иностранная лит., 1955. – 236 с.
49. Лукашук И. И. Международное право. Особенная часть: учебник для студ. юрид. фак. и вузов / Лукашук И. И. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 544 с. – (РАН, Ин-т государства и права, Академический Правовой ун-т).
50. Лукашук И. И. Современное право международных договоров : в 2 т. / Лукашук И. И. – М. : Волтерс Клувер, 2004–2006. –
Т. І : Заключение международных договоров. – 2004. – 672 с.
51. Лукашук И. И. Современное право международных договоров : в 2 т. / Лукашук И. И. – М. : Волтерс Клувер, 2004–2006. –
Т. II : Действие международных договоров. – 2006. – 496 с.
52. Лукашук И. И. Стороны в международных договорах / Лукашук И. И. – М. : Юрид. лит., 1966. – 151 с.
53. Мазов В. А. Ответственность в международном праве / Мазов В. А. – М. : Юрид. лит., 1979. – 152 с.
54. Малинин С. А. О правосубъектности международных организаций / С. А. Малинин // Вестник ЛГУ. – 1965. – № 17. – С. 105–117.
55. Малинин С. А. Правосубъектность международных организаций / С. А. Малинин, Т. М. Ковалёва // Правоведение. – 1992. – № 5. – С. 53–62.
56. Малинин С. А. Юридическая природа и правовой статус специализированных учреждений ООН / С. А. Малинин // Советское государство и право. – 1958. – № 11. – С. 87–96.
57. Мамедов У. Ю. Международная правосубъектность: Основные тенденции развития : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 “Международное право”/ У. Ю. Мамедов. – Казань, 2002. – 18 с.
58. Маратадзе Л. Н. К вопросу о понятии международной правосубъектности / Л. Н. Маратадзе // Вести Московского университета. Серия ХІІ. Право. – 1969. – № 1. – С. 24–31.
59. Мартенс Ф. Современное международное право цивилизованных народов : в 2 т. / Мартенс Ф. – СПб. : Типография Министерства путей сообщения, 1882–1883. –
Т. 1. – 1882. – 446 c.
60. Международная правосубъектность (некоторые вопросы теории) / [под ред. Д. И. Фельдмана]. – М. : Юрид. лит., 1971. – 188 с.
61. Международное право / [под ред. Г. В. Игнатенко, Д. Д. Остапенко]. – М. : Высшая школа, 1978. – 400 с.
62. Международное право : учебник / [oтв. ред. Ю. М. Колосов, Є. С. Кривчикова]. – М. : Международные отношения, 2000. – 720 с.
63. Международное публичное право : учебник / [под ред. К. А. Бекяшева]. – М. : Проспект, 2001. – 640 с.
64. Меморандум про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України і МБРР стосовно співробітництва у сфері державної служби та адміністративної реформи [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
65. Мережко О. О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики : монографія / Мережко О. О. – К. : Таксон, 2002. – 344 с.
66. Моисеев А. А. Международные финансовые организации. Правовые аспекты деятельности / Моисеев А. А. – М. : МНИМП, 1999. – 272 с.
67. Морозов Г. И. Международное организации: некоторые вопросы теории / Морозов Г. И. – М. : Изд-во ИМО, 1974. – 332 с.
68. Нагребельний В. П. Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку / В. П. Нагребельний // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемчушенко (голова) та ін.]. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 3 : К - М. – 2001. – 789 с.
69. Нагребельний В. П. Міжнародний Валютний Фонд / В. П. Нагребельний // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемчушенко (голова) та ін.]. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 3 : К - М. – 2001. – 789 с.
70. Нагребельний В. П. Міжнародний Союз Електрозв'язку / В. П. Нагребельний // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [редкол.: Ю. С. Шемчушенко (голова) та ін.]. – К. : Вид-во “Українська енциклопедія” імені М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 2 : Д - Й. – 1999. – 741 с.
71. Нешатаева Т. Н. Международные организации и право: Новые тенденции в международно-правовом регулировании / Нешатаева Т. Н. – М. : Дело, 1999. – 270 с. – (Академия народного хозяйства при Правительстве РФ).
72. О ВПС [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//:www.upu.int/about_us/en/upu_un.html
73. О МСЕ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.itu.int/abuotitu/overview
74. ООН. Краткий справочник / [авт.-сост.: В. А. Игнатов, В. В. Шульгин]. – М. : Международные отношения, 1975. – 128 с.
75. Оппенгейм Л. Международное право : в 2 т. / Л. Оппенгейм ; [под ред. С. Б. Крылова ; пер. с англ.]. – М. : Госиздат иностранной лит., 1948–1950. –
Т. 1 : Полутом І – 1948. – 407 с.
76. Ответственность международных организаций. Комментарии и замечания полученные от международных организаций. A/CN.4/58 // Доклад Комиссии международного права. 59-ая сессия (Женева, 7 мая – 8 июня и 9 июля – 10 августа 2007 г.) А/62/10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N07/328/33/PDF/N0732833.pdf?OpenElement
77. Право Европейского Союза : учеб. пособие / [Кашкин С. Ю. и др.] ; отв. ред. С. Ю. Кашкин. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 304 с.
78. Пятый доклад об ответственности международных организаций. Подготовлен Специальным докладчиком Джорджио Гая. A/CN.4/583 // Доклад Комиссии международного права. 59-ая сессия (Женева, 7 мая – 8 июня и 9 июля – 10 августа 2007 г.) А/62/10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://daccessdds.un.org/doc/UNDOC/GEN/N07/332/65/PDF/N0733265.pdf?OpenElement
79. Регламент Міжнародного Суду Oб’єднаних Націй від 6 травня 1946 р. // Дмитрієв А. І. Міжнародне публічне право: Практикум / Дмитрієв А. І., Мацко А. С., Муравйов В. І. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – С. 114–139.
80. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН А/RES/56/82 от 12 декабря 2001 г. // Доклад Комиссии международного права о работе ее 53-ей сессии [Електронний ресурс]. – Режим доступу : /http://untreaty.un.org/ilc/sessions/53/53sess.htm#summary
81. Рубаник К. П. ЮНЕСКО как специализированное учреждение ООН : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 “Международное право”/ К. П. Рубаник. – М., 1960. – 15 с.
82. Сатоу Е. Руководство по дипломатической практике / Е. Сатоу. – М. : Госполитиздат, 1947. – 496 с.
83. Снапковский В. Международные организации в системе международных отношений / В. Снапковский // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 2000. – № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн. : http:// evolution.info/index.php?option=com_content&task
84. Соглашение между Организацией Объединенных Наций и правительством Соединенных Штатов Америки относительно месторасположения Центральных учреждений Объединенных Наций от 31 октября 1947 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r2-169.pdf
85. Соглашение о взаимоотношениях между ООН и ЮНИДО [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://daccessdds.un.org/doc/RESOLUTION/GEN/NRO/484/07/MG/NRO48407.PDF?OpenElement
86. Специализированные учреждения ООН в современном мире / [отв. ред. Г. И. Морозов]. – М. : Наука, 1967. – 402 с.
87. Статті Угоди Міжнародного Валютного фонду [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c534
88. Статут ВООЗ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//policy.who.int
89. Статут Всесвітнього поштового Союзу [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c674
90. Статут Ліги Націй // Дмитрієв А. І. Міжнародне публічне право: Практикум / Дмитрієв А. І., Мацко А. С., Муравйов В. І. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – С. 62–72.
91. Статут Міжнародного союзу електрозв'язку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c782
92. Статут ЮНЕСКО [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://typo38.unesco.org
93. Статьи Соглашения Международной Финансовой Корпорации [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ifc.org/ifcext/about.nsf/AttachmentsByTitle/russian_articles/$FILE/russian_articles.pdf
94. Статьи Соглашения о создании Международного Банка Реконструкции и развития 1945 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
95. Страны-члены ВПС [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org//russian/online/search/searches_sp_ag11.asp?sp_org=+11%2
96. Страны-члены Всемирного банка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://wbln18.worldbank.org/ECA/Rus.nsf/ECADOCByUnid/73821CC
97. Страны-члены ИКАО [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org//russian/online/search/searches_sp_ag11.asp?sp_org=+37%2
98. Страны-члены ИМО [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org//russian/online/search/searches_sp_ag11.asp?sp_org=+36%2
99. Страны-члены МАР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org//russian/online/search/searches_sp_ag11.asp?sp_org=+161%2C
100. Страны-члены МБРР [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org//russian/online/search/searches_sp_ag11.asp?sp_org=+44%2
101. Страны-члены МИГА [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org//russian/online/search/searches_sp_ag11.asp?sp_org=+68%2
102. Страны-члены МСЕ [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org//russian/online/search/searches_sp_ag11.asp?sp_org=+50%2
103. Страны-члены МФК [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org//russian/online/search/searches_sp_ag11.asp?sp_org=+40%2
104. Страны-члены ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.un.org/russian/basic/members.htm
105. Страны-члены ЮНИДО [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org//russian/online/search/searches_sp_ag11.asp?sp_org=+76%2
106. Талалаев А. Н. Право международных договоров: договора с участием международных организаций. Договоры с участием международных организаций / Талалаев А. Н. – М. : Международные отношения, 1989. – 272 с.
107. Талалаев А. Н. Право международных договоров: общие вопросы / Талалаев А. Н. – М. : Международные отношения, 1980. – 312 с.
108. Текст проектов статей об ответственности международных организаций // Доклад Комиссии международного права. 59-ая сессия (Женева, 7 мая – 8 июня и 9 июля – 10 августа 2007 г.) А/62/10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://daccessdds.un.orgdocUNDOCGENG0763255PDFG0763255.pdfOpenElement
109. Тункин Г. И. Основы современного международного права / Тункин Г. И. – М. : Изд-во ВПШ, 1956. – 48 с.
110. Угода між Україною та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) щодо статусу та діяльності Представництва МФК в Україні // Управління державного архіву МЗС України. – Фонд міжнародних договорів. – № 1953.
111. Угода про ґрант Всесвітнього екологічного траст-фонду (Проект вилучення речовин, що руйнують озоновий шар) між Україною та МБРР, що виступає як впроваджувальна установа Трастового фонду Всесвітнього екологічного фонду від 15 вересня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
112. Угода про ґрант траст-фонду Всесвітнього екологічного фонду (Проект збереження біорозмаїття в Азово-Чорноморському коридорі) між Україною та МБРР, що виступає як впроваджувальна установа Всесвітнього екологічного фонду від 31 січня 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
113. Угода про зустрічні гарантії між Україною та МБРР від 30 грудня 1997 року// http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532.
114. Угода про надання позики (Позика на реструктуризацію галузі сільського господарства) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 14 листопада 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
115. Угода про позику (Друга позика на політику розвитку) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 2 лютого 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
116. Угода про позику (Проект "Україна – розвиток через Інтернет") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 1 жовтня 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
117. Угода про позику (Проект енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 25 квітня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
118. Угода про позику (Проект модернізації державних фінансів) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку 25 березня 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
119. Угода про позику (Проект розвитку міської інфраструктури) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку від 26 травня 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
120. Угода про Японський ґрант (Проект реформування державного сектора) між Україною та МБРР як розпорядником коштів ґранту, що надається Японією від 4 грудня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=c532
121. Устав ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/russian/documen/basicdoc/charter.htm
122. Ушаков Н. А. Субъекты современного международного права / Н. А. Ушаков // Советский ежегодник международного права, 1964–1965. – М. : Наука, 1966. – С. 60–72.
123. Фельдман Д. И. Основные тенденции развития международной правосубъектности / Д. И. Фельдман, Г. Н. Курдюков. – Казань : Изд-во Казанского ун-та, 1974. – 154 с.
124. Фельдман Д. И. Учение Канта и Гегеля о международном праве и современность / Д. И. Фельдман, Ю. Я. Баскин. – Казань : Изд-во Казанского ун-та 1977. – 127 с.
125. Хлестов О. Н. ЮНИДО (Организация Объединенных Наций по промышленному развитию) / О. Н. Хлестов, Ю. А. Родионов. – М. : Международные отношения, 1990. – 184 с.
126. Хонін В. Н. Теорія міжнародно-правового регулювання (об’єкт і суб’єкт в системі міжнародно-правового регулювання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 “Міжнародне право”/ В. Н. Хонін. – К., 1975. – 20 с.
127. Циганкова Т. М. Міжнародні організації : навч. посібник / Т. М. Циганкова, Т. Ф. Гордєєва. – [2-е вид., перероб. і доп.]. – К. : КНЕУ, 2001. – 340 с.
128. Черниченко С. В. Теория международного права : в 2 т. / Черниченко С. В. – М. : Изд-во “НИМП”, 1999–1999. –
Т. 1. – 1999. – 336 с.
129. Шибаева Е. А. К вопросу о международно-правовом признании специализированных учреждений ООН / Е. А. Шибаева // Правоведение. – 1968. – № 2. – С. 110–115.
130. Шибаева Е. А. Международно-правовые вопросы взаимоотношений общих межправительственных организаций / Е. А. Шибаева // Советский ежегодник международного права, 1971. –– М. : Наука, 1973. – С. 189–200.
131. Шибаева Е. А. Право международных организаций: Вопросы теории / Шибаева Е. А. – М. : Международные отношения, 1986. – 160 с.
132. Шибаева Е. А. Правовой статус межправительственных организаций / Шибаева Е. А. – М. : Юрид. лит., 1972. – 192 с.
133. Шибаева Е. А. Правовые вопросы структуры и деятельности международных организаций / Е. Шибаева, М. Поточный – М. : Изд-во МГУ, 1988. – 192 с.
134. Шибаева Е. А. Специализированные учреждения ООН / Шибаева Е. А. – М. : Международные отношения, 1966. – 112 с.
135. Шумилов В. М. Международное экономическое право : учебник / Шумилов В. М. – Ростов н/Д : Феникс, 2003. – 507 с.
136. Шуршалов В. М. Международные правоотношения / Шуршалов В. М. – М. : Международные отношения, 1971. – 240 с.
137. Шуршалов В. М. Право международных договоров: учебное пособие / Шуршалов В. М. – М. : Международные отношения, 1979. – 240 с.
138. Ященко А. Международный федерализм. Идея юридической организаций человечества в политических учениях до конца ХVІІ века / Ященко А. – М. : Типография Императорского ун-та, 1908. – 411 с.
139. Advisory opinion of the International Court of Justice “Certain expenses of the United Nations” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.icj-cij.org/docket/index.php?1=3&p2=4
140. Advisory opinion of the International Court of Justice of 8 June 1960 on "Constitution of the Maritime Safety Committee of the Inter-Governmental Maritime Consultative Organization"// www.icj-cij.org/docket/index.php?1=3&p2=4
141. Advisory opinion of the International Court of Justice of 20 December 1980 on "Interpretation of the Agreement of 25 March 1951 between the WHO and Egypt"// www.icj-cij.org/docket/index.php?1=3&p2=4
142. Advisory opinion of the International Court of Justice of 8 July 1996 on "Legality of the Use by a State of Nuclear Weapons in Armed Conflicts"// www.icj-cij.org/docket/index.php?p1=3&p2=4
143. Advisory opinion of the International Court of Justice of 11 April 1949 on "Reparation for injuries suffered of the service of the United Nations"// www.icj-cij.org/docket/index.php?1=3&p2=4
144. Advisory opinion of the International Court of Justice of 24 May 1980 on "United States Diplomatic and Consular Staff in Tehran"// www.icj-cij.org/docket/index.php?p1=3&p2=4
145. Agreement between the IBRD, IDA and IFAD// UNTS. – Vol. 1090. – P. 310–314.
146. Agreement between the International Atomic Energy Agency and the United Nations Industrial Development Organization // UNTS. – Vol. 1498. – P. 392–395.
147. Agreement between the United Nations and the Government of Ukraine relating to the establishment of a United Nations interim office of 6 October 1992 // UNTS. – Vol. 1691. – P. 146–165.
148. Agreement between the United Nations and the International Bank Reconstruction and Development (Acting for and on behalf of the International Finance Corporation) // UNTS. – Vol. 265. – P. 314–323.
149. Agreement between the United Nations and the International Development Association // UNTS. – Vol. 394. – P. 222–229.
150. Agreement between the United Nations Development Programme and the International Bank for Reconstruction and Development (Acting for and on behalf of the International Finance Corporation // UNTS. – Vol. 1492. – P. 237–249.
151. Agreement between the United Nations Industrial Development Organization and the Commission of the African Union [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.unido.org/file-storage/download?file_id=53366
152. Agreement between UN and UPU [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.upu.int/acts/en/1_constitution_en.pdf
153. Agreement on privileges and immunities of the United Nations concluded by the Swiss Federal Council and the Secretary-General of the United Nations [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/russian/documen/gadocs/convres/r2-169.pdf
154. Agreements with inter-governmental and non-governmental organizations [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.imo.org/infoResource/mainframe.asp?topic_id=904&doc_id=4706
155. Agreement for Cooperation between ІCAO and Evrocontrol of 27 March 1996 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http//www.icao.int/applications/dagmar/agr_criteria_search.cfm?UserLang=
156. Archer C. International organization / Archer C. – [2-nd ed.]. – London, 1992. –204 р.
157. Articles of agreement of the International Development Association. – Архівний фонд М