МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ДЕРЖАВ У БОРОТЬБІ З ФАЛЬШИВОМОНЕТНИЦТВОМ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. Міжнародне співробітництво держав - пріоритетний напрям у боротьбі з фальшивомонетництвом……………….…………………………12
1.1. Фальшивомонетництво як зростаюча небезпека для світової спільноти……..………………………………………………..……………………12
1.2. Фальшивомонетництво - злочин транснаціонального характеру……………………………..…………..………..………………….…….40
Висновки до розділу………………………………………………………57
РОЗДІЛ 2. Міжнародно-правовий механізм співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом………………………………….………...59
2.1. Міжнародна конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 року як основний етап співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом..…………………………………………………………59
2.2. Діяльність Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) і Європейського поліцейського відомства (Європолу) в напрямі міжнародного співробітництва в боротьбі з фальшивомонетництвом .………………….……73
2.3. Міжнародно-правові й організаційні основи співробітництва України в боротьбі з фальшивомонетництвом у рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД)………………………..…………………………………………………….108
Висновки до розділу…………………………………………………….117
РОЗДІЛ 3. Міжнародне співробітництво для притягнення до відповідальності за фальшивомонетництво...………………………………119
3.1. Міжнародно-правова відповідальність держав, причетних до фальшивомонетництва…………….……………………………………………..119
3.2. Відповідальність фізичних осіб за фальшивомонетництво…………………………………………………..…….…147
Висновки до розділу…………………………………………………….160
ВИСНОВКИ……………………………..…………………………….162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………...169
ДОДАТОК А. Проект Конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків, цінних паперів і платіжних карток..………………...…..…………..193

ВСТУП

Актуальність теми. Наявність власної грошової системи є однією з умов існування суверенної держави і фактором стабільності її економіки. З розвитком товарного обігу гроші як загальний еквівалент вартості товару стали відігравати важливу роль в господарській діяльності людини. Завдяки своїй властивості впливу на благополуччя людей гроші завжди були об'єктом пильної уваги з боку злочинців, які вигадували різні способи їх отримання. Одним із поширених способів злочинного отримання грошей було і залишається фальшивомонетництво.
Широке застосування новітніх наукових досягнень у виготовленні фальшивих грошей призвело до катастрофічного зростання їхньої кількості у світовому грошовому обігу. Таке збільшення грошової маси призводить до порушення вимог закону грошового обігу - інфляції, що є одним із негативних факторів впливу на економіку будь-якої держави і причиною багатьох соціально-політичних проблем.
Фальшивомонетництво як злочин вийшов за межі традиційних внутрішньодержавних проблем і набуває дедалі більшого міжнародного значення, що викликає стурбованість світової спільноти. Фальшивомонетництво стало важливою галуззю бізнесу організованої міжнародної злочинності, засобом підриву однією державою економіки іншої держави, а також одним із методів діяльності різних екстремістських груп. Цей вид злочинної діяльності завдає непоправної шкоди співробітництву держав в умовах мирного співіснування.
Міжнародне право визнає особливу небезпеку фальшивомонетництва для суспільства і кваліфікує його як злочин міжнародного характеру, який посягає на нормальні відносини між державами, завдає шкоду мирному співробітництву в різних галузях (економічних, політичних, соціальних). Міжнародна конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 року віднесла підробку грошових знаків до загальнокримінальних злочинів, з якими повинні вести боротьбу всі держави. Дана конвенція є першим міжнародно-правовим документом, який визнав існування цієї проблеми, визначив політику і практику міжнародного співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом. Враховуючи сучасний розвиток грошово-платіжних відносин і міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю низка положень конвенції є застарілими, що зумовлює необхідність в розробці і прийнятті нової міжнародно-правової угоди. В рамках цього документу держави зможуть здійснювати співробітництво в боротьбі з фальшивомонетництвом у різних напрямах, тому це є одним із першочергових завдань для створення більш ефективної системи протидії даному злочину.
Проблема боротьби з фальшивомонетництвом є вельми актуальною для України, оскільки цей злочин набув значних розмірів у всіх регіонах держави.
Актуальність даного дослідження на сучасному етапі обумовлена тим, що:
- у вітчизняній міжнародно-правовій доктрині відсутні фундаментальні дослідження з питань міжнародного співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом;
- участь України в міжнародно-правовій співпраці в галузі боротьби з фальшивомонетництвом потребує спеціальних досліджень для розробки виваженої і збалансованої міжнародно-правової позиції стосовно цієї проблеми.
Рівень наукової дослідженості теми дисертації. До теперішнього часу у вітчизняній юридичній науці не проводилося спеціальних комплексних досліджень з питань міжнародного співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом. Окремі аспекти фальшивомонетництва висвітлювалися в історико-правових (Г.М. Польський, Г. Вермуш, В.В. Черняк, М.І. Боголєпов) та кримінально-правових дослідженнях (Ю.В. Солопанов, Б.С. Болотський, А.Р. Гільтмутдінов, В.Д. Ларичев, В.С. Солдатченков, С.П. Щерба).
У дисертації використані міжнародно-правові дослідження російських (І.І. Карпець, А.М. Роднов, С.В. Бородін, Є.Г. Ляхов, Л.Н. Галенська та ін.) і вітчизняних вчених (П.Д. Біленчук, С.Є. Єркенов, А.В. Кофанов, С. Кравчук, О. Виноградова), присвячених співробітництву держав у боротьбі зі злочинністю.
Теоретичною базою дослідження міжнародного співробітництва в боротьбі з фальшивомонетництвом у рамках Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) були праці зарубіжних (Я.М. Бельсон і К.С. Радіонов) і вітчизняних вчених (А. Шипко, А. Ткачук, А. Руденко, А. Мацко, П. Цимбал, О. Панченко, В. Радецький).
При дослідженні питань притягнення до відповідальності держав і фізичних осіб, причетних до вчинення фальшивомонетництва, використані спеціальні міжнародно-правові дослідження вітчизняних (В.А. Василенко і Л.Д. Тимченко) і зарубіжних учених (В.М. Кудрявцев, І.П. Бліщенко, І.В. Фісенко, Г.І. Тункін, М.А. Ушаков, Ю.В. Петровський, Ю.М. Колосов, Д. Анцилотті, В. Пелла, Х. Кельзен, І. Блюнчлі, І. Діякону та ін.).
Емпіричною базою дослідження є міжнародно-правові документи, а саме: Статут Організації Об’єднаних Націй 1945 року, Міжнародна конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 року і Протокол до неї, Конвенція проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року і Протоколи до неї, Статут Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерполу) 1956 року, Статут Міжнародного кримінального суду 1998 року, Конвенція про створення Європейського поліцейського відомства 1995 року, Статті про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння 2001 року. В дисертації проаналізовані міжнародно-правові документи, прийняті в рамках СНД: Конвенція про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року і Протокол до неї, міжнародні угоди про співробітництво в боротьбі зі злочинністю між правоохоронними органами держав-учасниць СНД за участю України, а також нормативно-правові акти України. Для порівняльно-правового дослідження кримінальних покарань за фальшивомонетництво в різних державах використано кримінальне законодавство Данії, Індії, Іспанії, Росії, США, ФРН, Швейцарії та Японії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з Тематикою пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002 - 2005 років, затверджених наказом МВС України від 30 червня 2002 року № 635; Головними напрямами наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001 - 2005 роки, схвалених Вченою радою Національного університету внутрішніх справ 23 березня 2001 року; Пріоритетними напрямами наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 - 2005 років, затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 року; Державною програмою боротьби зі злочинністю, затвердженою Постановою Верховної Ради України № 3325-ХІІ від 25 червня 1993 року; Комплексною програмою з профілактики злочинності на 2001 - 2005 роки, затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 року та загальними напрямами реформування правоохоронних органів України.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є з’ясування актуальних правових питань міжнародного співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом, розробка пропозицій щодо вдосконалення міжнародно-правового механізму і національного законодавства з протидії злочину.
Відповідно до мети дослідження в дисертації зосереджена увага на виконанні наступних основних завдань:
- провести аналіз розвитку фальшивомонетництва як злочину і міжнародно-правового механізму співробітництва в боротьбі з ним;
- визначити соціальну і політико-правову обумовленість процесу формування механізму співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом;
- визначити роль міжнародних організаційних механізмів співробітництва в боротьбі з фальшивомонетництвом;
- проаналізувати сукупність міжнародно-правових документів універсального і регіонального характеру, національне законодавство України і зарубіжних держав у галузі протидії фальшивомонетництву і їх співвідношення;
- обгрунтувати важливість проблеми визначення обсягу і змісту міжнародно-правової відповідальності держав, причетних до фальшивомонетництва;
- зробити висновки та сформулювати рекомендації щодо вдосконалення міжнародно-правового механізму співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом і національного законодавства з його протидії.
Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини в галузі співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом за участю України.
Предметом дослідження є міжнародне співробітництво держав у боротьбі з фальшивомонетництвом; універсальні, регіональні міжнародні договори та угоди, національне законодавство України і зарубіжних держав, що регламентують дане співробітництво; діяльність міжнародних організацій в зазначеній сфері.
Методи дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів дисертаційного дослідження використовується комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, що знаходять широке застосування в сучасній правовій науці: історико-правовий - для дослідження розвитку фальшивомонетництва і міжнародно-правового механізму співробітництва держав у боротьбі з цим злочином; діалектичний системний підхід - для визначення основних напрямів розвитку міжнародно-правового механізму з протидії фальшивомонетництву; формально-юридичний і порівняльно-правовий - для аналізу положень міжнародно-правових документів і національного законодавства з питань боротьби з фальшивомонетництвом; метод об’єктивності - для встановлення вірогідності і повноти застосованої у процесі наукового дослідження інформації; статистичний - для визначення рівня і темпів зростання фальшивомонетництва як злочину; моделювання, багатофакторності та прогнозування - для розробки рекомендацій щодо вдосконалення міжнародно-правового механізму співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом і національного законодавства з його протидії.
Наукова новизна одержаних результатів визначається насамперед тим, що дане дисертаційне дослідження є спробою в науці міжнародного права висвітлити проблему міжнародного співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом за участю України.
Особливо рельєфно наукова новизна одержаних результатів проявляється в таких положеннях дисертації, які виносяться на захист:
- фальшивомонетництво як злочин міжнародного характеру за обставинами вчинення, наслідками і суб’єктним складом примикає до міжнародних злочинів;
- з розвитком грошово-платіжних відносин і нових форм співробітництва в боротьбі зі злочинністю Міжнародна конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 року вважається застарілою, що зумовлює необхідність в розробці і прийнятті міжнародно-правової угоди, яка би містила норми стосовно й підробки цінних паперів, і платіжних карток;
- з набуттям транснаціонального організованого характеру підробку грошових знаків і платіжних карток пропонується включити до переліку злочинів, які відносяться до сфери застосування Конвенції проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року;
- за суб’єктним складом злочину необхідно розрізняти індивідуальне і державне фальшивомонетництво, а також різні види і форми відповідальності за їх скоєння;
- для забезпечення неупередженості правосуддя над фізичними особами за скоєння державного фальшивомонетництва пропонується включити злочин у Статут Міжнародного кримінального суду поряд з іншими злочинами, до яких причетні владні структури держави;
- для використання можливостей Європолу в боротьбі з підробкою європейської валюти «євро» і платіжних карток Україні рекомендується підписати з нею міжнародну угоду про співробітництво;
- для встановлення однакових видів покарань до фізичних осіб за скоєння фальшивомонетництва державам пропонується передбачити застосування загальних для всіх держав санкцій, які враховують особливості правопорушення і характер покарання (позбавлення волі, штрафні санкції, конфіскація тощо);
- зважаючи на небезпеку фальшивомонетництва для міжнародного правопорядку і для забезпечення принципу невідворотності покарання пропонується не застосувати до злочину термінів давнини;
- призначаючи покарання за фальшивомонетництво як транснаціональний злочин національні суди повинні враховувати всі пом'якшувальні і обтяжливі обставини, приймаючи за основу тяжкість, небезпеку злочину для міждержавних відносин, завдані збитки тощо;
- для ефективного загального попередження злочину фальшивомонетництва потрібно, щоб судові процеси над фальшивомонетниками і призначені їм покарання стали надбанням гласності;
- для забезпечення підтримки громадськості у справі протидії фальшивомонетництву потрібно розробити інформаційно-просвітницькі програми щодо інформування населення про фальшиві гроші і фальшивомонетників;
- у процесі підвищення професійного рівня правоохоронців рекомендується використовувати різні форми навчання (практичні семінари, круглі столи) і міжнародний досвід у галузі боротьби зі злочинністю;
- значних успіхів у боротьбі з фальшивомонетництвом можливо досягти завдяки створенню об'єднаних банків інформації розвідувальних служб різних держав, які будуть стосуватися боротьби зі злочинністю на універсальному і регіональному рівнях.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тім, що вони можуть бути використані в науково-дослідницькій сфері (в дисертації проведено комплексний аналіз міжнародно-правових документів з питань міжнародного співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом, а положення і висновки дисертації можуть бути використані для подальших наукових досліджень цієї проблеми), в науково-освітній сфері (висвітлення положень і висновків дисертації під час викладання курсу «Міжнародне публічне право», «Міжнародне кримінальне право» або відповідного спецкурсу), в науково-методичній сфері (для вдосконалення навчальних програм з міжнародного публічного права і міжнародного кримінального права, при розробці підручників і навчально-методичних посібників) і у практичній сфері (для вдосконалення міжнародно-правових документів у галузі співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом, підготовки та перепідготовки юристів і працівників правоохоронних органів, у практиці правотворчих органів).
Апробація результатів дисертації. Дисертаційні положення і висновки обговорювалися на засіданнях кафедри конституційного і міжнародного права Національного університету внутрішніх справ.
Положення дисертації доповідалися на конференціях: IV наукова конференція курсантів і слухачів університету внутрішніх справ (м. Харків, 20 червня 1997 року); Науково-практична конференція ад’юнктів і слухачів магістратури Національного університету внутрішніх справ (м. Харків, 13 квітня 2001 року); Науково-практична конференція ад’юнктів та магістрантів Національного університету внутрішніх справ (м. Харків, 17 травня 2002 року); Науково-практична конференція «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених» (м. Харків, 20 червня 2003 року).
Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення в 6 наукових статтях (з них 5 опубліковані в наукових фахових виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України), а також у 2 тезах доповідей на конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Структура дослідження обумовлена його метою, завданням, об’єктом та предметом. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і одного додатку. Загальний обсяг роботи становить 168 сторінок без списку використаних джерел (258 найменувань), який займає 24 сторінки, і додатку - 25 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнені результати, одержані в дисертації, а також рекомендації щодо вдосконалення міжнародного співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом можуть бути викладені наступним чином:
1. Гроші відіграють важливу роль в житті суспільства, за їхню підробку національне кримінальне законодавство у всі часи передбачало суворі покарання, а само фальшивомонетництво визнається злочином проти суспільства. Небезпечний характер придає злочину той факт, що гроші стали об’єктом пильної уваги не лише злочинців, але й окремих держав.
2. Для забезпечення своєї економічної безпеки, держави визнали фальшивомонетництво злочином, який порушує інтереси кожної з них, представляє загрозу для міжнародного спілкування. Виходячи із особливої соціальної небезпеки для конкретної держави і всієї світової спільноти, міжнародне право відносить фальшивомонетництво до особливої категорії злочинів міжнародного характеру. Хоча за обставинами скоєння, наслідками і за суб’єктним складом злочин тісно примикає до міжнародних злочинів.
3. Визнання фальшивомонетництва злочином міжнародного характеру визначає необхідність міжнародного співробітництва держав у боротьбі з ним. Міжнародне співробітництво держав повинно ґрунтуватися на системі визначених основних (загальних) і спеціальних (галузевих) міжнародно-правових принципів, здійснюватися на основі міжнародно-правових угод і в рамках міжнародних організацій.
4. Значну роль в договірно-правовому співробітництві держав у боротьбі з фальшивомонетництвом відіграла і продовжує відігравати Міжнародна конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 року. З розвитком грошово-платіжних відносин і нових форм співробітництва в боротьбі зі злочинністю цей міжнародно-правовий документ потребує значних змін і доповнень, що зумовлює необхідність в рамках Організації Об’єднаних Націй прийняти Конвенцію по боротьбі з підробкою грошових знаків, цінних паперів і платіжних карток. Держави-учасниці зможуть здійснювати міжнародне співробітництво в боротьбі з фальшивомонетництвом у різних напрямах (видача, конфіскація, попередження злочину, взаємна правова допомога тощо), тому прийняття конвенції є одним із першочергових завдань для створення ефективної системи протидії злочину.
5. Правильним вважається те, що Міжнародна конвенція по боротьбі з підробкою грошових знаків 1929 року не регламентує боротьбу з підробкою старовинних монет, оскільки вони не являються законними грошовими знаками. Однак зважаючи на небезпеку, яку представляють підроблені старовинні монети, особливо колекційні (рідкісні) для держав, приватних колекціонерів, а також на темпи зростання цих підробок у світі, пропонується передбачити в національних кримінальних законодавствах більш суворі покарання за скоєння даного злочину.
6. З набуттям транснаціонального організованого характеру підробку грошових знаків і платіжних карток пропонується включити до переліку злочинів, які відносяться до сфери застосування Конвенції проти транснаціональної організованої злочинності 2000 року, що дозволить здійснювати різні заходи з метою їхнього виявлення, попередження, припинення, розкриття і розслідування.
7. Особливе місце в системі міжнародно-правових норм, які створюють юридичну базу для співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом, займають міжнародні договори про правову допомогу у кримінальних справах. Вони закріплюють основні принципи міжнародного співробітництва щодо надання правової допомоги державам. Для розвитку ефективної взаємодії в цій галузі державам пропонується розвивати двостороннє співробітництво шляхом укладання міжнародних договорів про правову допомогу у кримінальних справах.
8. Серед міжнародних організацій значну роль в міжнародному співробітництві в боротьбі з фальшивомонетництвом відіграє Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол), яка є механізмом і посередником у практичному співробітництві служб кримінальної поліції різних держав у їхній буденній роботі над розкриттям фальшивомонетництва, координації і кооперації у здійсненні ними спільних дій і нагляді, переслідуванні, розшуку і затримці злочинців. Національним правоохоронним органам рекомендується ширше використовувати можливості Інтерполу з метою ефективної протидії фальшивомонетництву.
9. Однією з перших ознак розбудови нової європейської системи внутрішньої безпеки стало заснування регіональної міжурядової організації - Європейського поліцейського відомства (Європолу), якій відведена роль координації взаємодії національних правоохоронних органів держав Європейського Союзу в боротьбі із транснаціональною злочинністю, зокрема з підробкою європейської валюти «євро» і платіжних карток. Європол закріпив співробітництво у правоохоронній діяльності шляхом підписання міжнародних угод з деякими державами, що не є членами ЄС. Аналогічну міжнародну угоду про співробітництво пропонується підписати Україні для здійснення національними правоохоронними органами взаємодії з цією міжнародною організацією в галузі протидії транснаціональним злочинам, у тому числі підробці європейської валюти «євро» і платіжних карток.
10. Для ефективного використання можливостей Інтерполу і Європолу, необхідно підвищувати професійний рівень співробітників правоохоронних органів різними формами навчаннями (практичні семінари з представниками Національних центральних бюро Інтерполу, спільні з ученими-теоретиками круглих столів щодо окремих проблемних питань). Незважаючи на прийняті національними правоохоронними органами заходи для активізації міжнародного співробітництва в підготовці, перепідготовці і підвищенні кваліфікації кадрів, багато співробітників правоохоронних органів слабо орієнтуються в теоретичних і суто практичних питаннях боротьби із транснаціональною злочинністю. Вирішити цю проблему можливо шляхом використання національними правоохоронними органами наявного міжнародного досвіду. Для цього рекомендується систематично виготовляти і поширювати в Україні і за її межами експрес-інформацію, аналітичні огляди, науково-методичні матеріали про організацію злочинної діяльності, форми і методи протидії транснаціональним проявам злочинності в зарубіжних державах.
11. Беручи до уваги те, що до підробки грошей можуть бути причетні держави, пропонується розмежовувати фальшивомонетництво на державне (до злочину причетна держава) та індивідуальне (злочин вчиняється приватною особою або групою осіб з особистих корисливих спонукань), а також різні види і форми відповідальності за їхнє скоєння. За вчинення державного фальшивомонетництва до відповідальності повинні притягатися фізичні особи, які займалися підробкою грошей і сама держава, причетна до цього. В цих випадках держава підлягає міжнародно-правовій відповідальності, а винні особи – індивідуальній кримінальній відповідальності згідно з національним законодавством. При вчиненні індивідуального фальшивомонетництва, винні фізичні особи повинні підлягати індивідуальній кримінальній відповідальності згідно з національним законодавством, а відповідальність держави може виникнути як результат невиконання своїх договірних зобов'язань щодо боротьби з цим злочином.
12. Для забезпечення об'єктивного проведення судового розгляду і притягнення до відповідальності винних осіб за вчинення державного фальшивомонетництва пропонується включити цей злочин у Статут Міжнародного кримінального суду поряд з іншими злочинами, до яких причетні владні структури держави. В разі цього, Міжнародний кримінальний суд може вважатися для України додатковою альтернативою до існуючого конвенційного механізму співробітництва в боротьбі з фальшивомонетництвом.
13. Зважаючи на небезпеку для міжнародного правопорядку, яку представляє собою фальшивомонетництво, і для забезпечення принципу невідворотності покарання, пропонується в Конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків, цінних паперів і платіжних карток передбачити положення про незастосування до злочину термінів давнини.
14. Важливим кроком у справі міжнародного співробітництва держав у боротьбі з фальшивомонетництвом є намагання створити в рамках Ради Європи, Європейського Союзу і Співдружності Незалежних Держав наднаціонального загальноєвропейського кримінального законодавства, що можливо шляхом підписання відповідних угод між окремими державами про часткову уніфікацію національних кримінальних законодавств, у тому числі в галузі покарання за фальшивомонетництво.
15. Існування кримінального закону, який встановлює покарання за фальшивомонетництво, звичайно, має загальнопопереджувальне значення. Ефективність загального попередження злочину залежить від того, наскільки широко відомо про наявність кримінально-правової норми. З цією метою пропонується, щоб судові процеси над особами, які скоїли фальшивомонетництво, особливо як злочин міжнародного характеру, і призначені їм покарання стали надбанням гласності.
16. Врахування пом'якшувальних і обтяжливих обставин при призначенні покарання за скоєння фальшивомонетництва як транснаціонального злочину має свою специфіку. На оцінку пом'якшувальних і обтяжливих обставин істотний вплив повинен чинити ступінь небезпеки злочину. Призначаючи покарання за фальшивомонетництво як злочин транснаціонального характеру національні суди повинні враховувати всі обставини, в тому числі пом'якшувальні й обтяжливі, приймаючи за основу тяжкість, небезпеку злочину для міждержавних відносин, завдані збитки тощо.
17. Для встановлення у кримінальному законодавстві різних держав однакових видів покарань до фізичних осіб за скоєння фальшивомонетництва пропонується в Конвенції по боротьбі з підробкою грошових знаків, цінних паперів і платіжних карток закріпити положення про те, що кожна держава повинна забезпечити застосовування загальних для всіх держав санкцій, які враховують особливості правопорушення і характер покарання (позбавлення волі, штрафні санкції, конфіскація).
18. З метою підвищення ефективності міжнародного співробітництва в боротьбі з фальшивомонетництвом, особливо як транснаціональним злочином, пропонується створити об'єднані банки інформації розвідувальних служб різних держав, які будуть стосуватися боротьби зі злочинністю, в тому числі з фальшивомонетництвом на універсальному і регіональному (у рамках СНД, ЄС) рівнях. Це дозволить в одних випадках запобігати спробам фальшивомонетництва, а інших - притягати до суду злочинців.
19. Незважаючи на існування міжнародно-правової бази і здійснення практичних кроків державами-учасницями СНД у напрямі міждержавного і міжвідомчого співробітництва в боротьбі зі злочинністю, сучасний стан взаємодії правоохоронних органів задовольняти не може. Загрозу, яку представляє фальшивомонетництво, можна ліквідувати лише тоді, коли правоохоронні органи будуть виявляти винахідливість і спритність, організаційну гнучкість і співробітництво. Щоб домогтися успіху, їм варто більш творчо підходити до використання існуючих двосторонніх і багатосторонніх правових механізмів, а діяльність на національному рівні повинна бути злагодженою. Для покращення ситуації рекомендується посилити контроль за виконанням усіма державними органами і установами зобов’язань з існуючих міждержавних угод у галузі співробітництва держав-учасниць СНД у боротьбі зі злочинністю.
20. Ефективність міжнародного співробітництва в боротьбі з фальшивомонетництвом як транснаціональним злочином, у значній мірі залежить від обміну інформацією між зарубіжними правоохоронними органами, її накопичення та використання при здійсненні оперативно-розшукової діяльності ОВС України. Діяльність правоохоронних органів України в цій галузі залежить від забезпечення відповідними підзаконними актами та організаційно-технічними і оперативними заходами виконання Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» від 5 серпня 2000 року.
21. Щоб значно зменшити надходження фальшивих грошей в обіг всі установи та організації, які працюють з готівкою, потрібно обладнати спеціальним устаткуванням, призначеним для контролю і перевірки купюр. Це дало б змогу не лише попереджати можливі збитки, а й оперативно затримувати збувальників фальшивок.
22. У справі протидії фальшивомонетництву важливим є забезпечення підтримкою з боку громадськості. В Україні цій проблемі не приділяється належної уваги. Влада обмежується лише тим, що сповіщає про появу фальшивок тих, хто працює з готівкою. Для вирішення цієї проблеми, необхідно перейняти зарубіжний досвід щодо повідомлення населення про ознаки фальшивих грошей, появу фальшивих грошей, затримку фальшивомонетників, а також розробляти інформаційно-просвітницькі програми, які б здійснювалися за допомогою і при активній участі засобів масової інформації.
23. Подальша еволюція національного кримінального законодавства у сфері боротьби із транснаціональною злочинністю, до якої відноситься фальшивомонетництво, може підійти до визнання необхідності включення в Особливу частину Кримінального кодексу України як ознаку транснаціональний характер злочину. У зв’язку з цим доцільно розробити цільову програму й установити науково-правовий моніторинг за злочинами цієї категорії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Костюк В.Н. История экономических учений: Учебное пособие. - М.: Центр, 1998. - 223 с.
2. Харрис Л. Денежная теория: Пер. с англ. / Под ред. В.М. Усоскина. - М.: Прогресс, 1990. - 749с.
3. Барр Р. Политическая экономия: В 2 т. Пер. с фр. - М., 1995. - Т. 2: Международные отношения. - 750 с.
4. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика: Пер. с англ. / Под ред. Г.Г. Сапова. - М.: Дело, 1993.- 829 с.
5. Злупко С.М., Гришина О.В.Теорія грошей М. І. Барановського та її вплив на монетаризм ХХ століття // Фінанси України. - 1999. - № 8. - С. 99 - 101.
6. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения: В 50 т. - 2-е изд. - М., 1968. - Т. 46, ч.1.: Госполитиздат. - 618 с.
7. Маркс К., Энгельс Ф. Соч.: В 50 т. - 2-е изд. - М., 1954. - Т. 50: Госполитиздат. - 631 с.
8. Латинсько-український словник / Укл. В.Д. Литвинов. - К.: Українські пропілеї, 1998. - 712 с.
9. Новий німецько-український українсько-німецький словник / Укл. В.Ф. Малишев. - Х.: Друкарський центр «Єдінорог», 1999. - 448 с.
10. Даль В. Толковй словарь живого великорусского языка: В 4 т. - М., 1955. - Т. 4:ГИС. - 683 с.
11. Новий тлумачний словник української мови: У 4 т. / Уклад. В.Яроменко, О. Сліпушко. - К., 1998. - Т. 4: Аконіт. - 941 с.
12. Юридическая энциклопедия. - 4 - е изд. / Сост. Л.В. Тихомирова, М.Ю. Тихомиров / Под ред. М.Ю. Тихомирова. - М.: Тихомиров, 1998. - 525 с.
13. Солопанов Ю.В. Ответственность за фальшивомонетничество: Учебное пособие. - М.: Высшая школа МООП РСФСР, 1963. - 92 с.
14. Кримінальний кодекс України: Офіц. текст // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - К.: Юрінком Інтер. - 2001. -№ 6. - 240 с.
15. Полный сборник кодексов Российской Федерации: Официальные тексты по состоянию на 10 марта 1999 год / Министерство юстиции Росийской Федерации, Управление юстиции Московской области / Под ред. Ю.Н. Власова. - М.: ОМЕГА - Л, 1999. - 758 с.
16. Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Преступления в сфере экономической деятельности. - М.: Учебно- консультационный центр «ЮрИнфор», 1998. - 293 с.
17. Черняк В.З. Деньги. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 143 с.
18. Быков А.А. Монеты Китая. - Л.: Советский художник, 1969. - 77 с.
19. Гизо Ф.П. История цивилизации во Франции: В 4 т. Пер. с фр. - М., 1881. - Т. 3: Типография Мартынова. - 298 с.
20. Вермуш Г. Аферы с фальшивыми деньгами: Пер. с нем. - М.: Международные отношения, 1990. - 218 с.
21. Матюхин Г.Г. «Горячие деньги». Проблемы спекулятивного, «блуждающего» капитала. - М.: Международные отношения, 1974. - 176 с.
22. Алмазова О.Л., Дубоносов Л.А. Золото и валюта. Прошлое и настоящее. - М.: Финансы и статистика, 1988. - 156 с.
23. Кацеленбаум З. С. Учение о деньгах и кредите. Ч. 1. Деньги и денежное обращение. - 3 - е изд. - Ярославль: Экономическая жизнь, 1926.- 520 с.
24. Гурьев А. Реформа денежного обращения. Ч. 1. Влияние бумажных денег на народное и государственное хозяйство. - Спб.: Типография В. Киршбаума, 1896. - 151 с.
25. Боголепов М.И. Государственный долг. (К теории государственного кредита): Типол. очерк. - Спб.: Издательство О.Н. Поповой, 1910. - 569 с.
26. Польской Г.Н. Тайны «монетного двора». - М.: Финансы и статистика, 1996. - 256 с.
27. Кротков В.Т. Очерки по денежному обращению и кредиту иностранных государств / Под ред. проф. Н.Н. Любимова. - М.: Госфиниздат, 1947. - 416 с.
28. Николай Коперник. К 500-летию со дня рождения / Под ред. В.А. Котельникова, А.А. Михайлова, В.А. Амбарцумяна. - М.: Наука, 1973.- 222 с.
29. Фальшивые деньги (фальшивомонетничество) / Б.С. Болотский, А.Р. Гильмутдинов, В.Д. Ларичев и др. / Под ред. В.Д. Ларичева. - М.: Экзамен, 2002. - 384 с.
30. Про практику розгляду судами кримінальних справ про виготовлення або сбут підроблених грошей чи цінних паперів. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12.04. 96 року із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 12 від 03.12.97 року // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України в кримінальних справах. - Харків: «Одіссей», 2000. - С. 115 - 159.
31. Фальшивомонетники: iсторiя i сучаснiсть // Iменем закону. - 1993. - №31. 13 серпня. - С. 5.
32. О нарушениях уставов монетных. Историко-юридическое исследование В. Сокальского. - Киев: Университ. типогрфия, 1873. - 210 с.
33. Коцага Н.М. Международно-правовое сотрудничество государств в борьбе с фальшивомонетничеством // Актуальные вопросы советского права. (Теория и практика). - Казань.: Издательство Казанского университета. - 1985. - С. 149 - 151.
34. Сенилов Б.В. Военные деньги второй мировой войны. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 124 с.
35. Михайлова Н. Невыносимая легкость денег // Мир денег. - 2001. - № 6 (29) ноябрь - декабрь. - С. 60 - 61.
36. Верещак В.М. Питання, що стосуються розгляду кримінальних справ про фальшивомонетництво // Коментар судової практики в кримінальних та адміністративних справах. Постанови Пленуму Верховного Суду України (1995 - 1997) / Відп. ред. В.Т. Маляренко. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - С. 5 - 12.
37. Бельсон Я.М. Интерпол в борьбе с уголовной преступностью / Под ред. И.И. Карпеца. - М.: Наука, 1989. - 236 с.
38. Алексеев А.М. Военные финансы капиталистических государств. - 2-е изд. - М.: Госполитиздат, 1952. - 508 с.
39. Захаров А. Подделка валюты. «Воровские» деньги // aferizm.ru/poddelka/ valuta/pod_val.htm
40. Борисов Е.Ф. Экономическая теория: Курс лекций. - М.: Знание, 1996. - 478 с.
41. Общая теория денег и кредита: Учебник для вузов. / Е.Ф. Жуков, Н.М. Зеленкова, Т.И. Капаева и др. / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи. Юнити, 1998. - 359 с.
42. Деньги. Кредит. Банки / О.И. Лаврушин, М.М. Ямпольский, Ю.П.Савинский и др. / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 448 с.
43. Основи економічної теорії: Підручник / С.В. Мочерний, В.Г. Скотний, О.Л. Устенко та ін. / За ред. проф. С.В. Мочерного. - Тернопіль.: Видавництво «Тарнекс і Світ», 1993. - 688 с.
44. Инфляция в условиях современного капитализма / Л.Н. Красавина, В.Н. Шенаев, П.А. Востриков и др. / Под ред. Л.Н. Красавиной. - М.: Финансы, 1980. - 255 с.
45. Панов В.П. Международное уголовное право: Учебное пособие. - М.: ИНФРА, 1997. - 309 с.
46. Попов Б.Б. Современные тенденции в проблеме фальшивомонетничества. // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Проблеми вдосконалення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності. Спеціальний випуск у 4-х частинах. Ч. 2. - Луганськ.: Видавництво Лугаського інституту внутрішніх справ МВС України. - 1999. - С. 123- 129.
47. Ластовский А. Фальшстарт в никуда // zu.by/read.php?number=14156 &ord=08
48. Підробка доларів є серйозною загрозою для США // Юридичний вісник України. - 2000. - № 15 (251) 13 - 19 квітня. - С. 6.
49. Уголовная юстиция: проблемы международного сотрудничества. Международный научно-исследовательский проект / Российская Академия Наук. Институт государства и права. - М.: БЕК, 1995. - 279 с.
50. Коваленко В.В., Бирюкова Т.П. Значение данных о способах и признаках подделки денежных знаков для расследования фальшивомонетничества // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України: Науково-теоретичний журнал. Вип. 3. - Луганськ: Видавництво Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. - 1999. - С. 143 - 150.
51. Ронський І. Державна готівка «розбавлена» фальшивою национальною валютою на 0,01 відсотка // Юридичний вісник України. - 2000. - № 15 (251) 13 - 19 квітня. - С. 6.
52. В Китае казнены четыре фальшивомонетчика // www.lenta.ru/world/2000/ 08/11/forgers/
53. Ричелсон Джеффри Т. История шпионажа ХХ века: Пер. с англ. - М.: ЭКСМО - Пресс, 2000. - 560 с.
54. Попов Б.Б. Фальшивомонетництво як глобальна міжнародна проблема // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Збірник наукових праць. Випуск 3 і 4. - Харків: Основа. - 1997. - С. 43 - 47.
55. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика. Теория и политика: Учебное пособие. Пер. с англ. / Под ред. В.П. Колесова, М.В. Кулакова. - М.: Экономический факультет МГУ. ЮНИТИ, 1997. - 770 с.
56. Fake - money flood is aimed at clippling Iraq’s Economy // New York Times. - 1992, May 27. - p. A 1.
57. Федоров В. Нарисуем - будем жить… // Восточно-Сибирская правда. - 1999. - № 72 (15 апреля). - С. 4.
58. Кареев В.Н. «Современные тенденции борьбы с фальшивомонетничеством». Выступление на VI Всероссийском форуме ’’Банковская безопасность: состояние и перспективы развития’’ (15 - 17 октября 2003 года, Москва) // www.keesing.ru/publishing/_sovremennye_tendentsii_bor_by_s
59. На Северном Кавказе ликвидирована сеть фальшивомонетчиков // lenta.ru/vojna/2002/11/25/dollars/
60. В Москве изъяли десятки миллионов почти настоящих долларов // lenta.ru/russia/2002/12/26/money/
61. ФСЭНП констатирует увеличение фактов фальшивомонетничества // www.vodyanoyznak.ru/news/base/108660667.htm
62. Servicemen from Departments for Combating Financial Crimes Neutralised Gang of Forgers // eng.mvdrf.ru/index.php?newsid=331
63. УБЭП рассказал о фальшивомонетничестве // www.bdg.by/news/news. htm?59613,
64. Мельник О. Долари друкували… у Львові // Урядовий кур’єр. - 1998. - № 72 - 73. 16 квітня. - С. 24.
65. Криміногенна ситуація в Україні: оцінка, тенденції, проблеми. - К.: МВС України, 1996. - 95 с.
66. Інформаційна довідка про основні показники, що характеризують стан злочинності та результати розшукової, слідчої та іншої діяльності органів внутрішніх справ України за 1995-1999 роки. - К.: Управління оперативної інформації, 2000. - 17 с.
67. Панченко О. Найкращий захист для купюри - це оголена натура // Людина і суспільство. - 2003. - № 85. 17 листопада // www.rivnepost.rv.ua/ showarticle.php?art =006205
68. Воронов С. Делать фальшивые деньги уже не вигодно // www.k-telegraph.kiev.ua/N9/kriminal.htm
69. Пилипчак П. Сьогодні у світі: «блукає» близько $500 мільйонів фальшивок // Міліція України. - 2000. - № 11 - 12. - С. 18 - 20.
70. Лозовая Т. Фальшивые деньги или фальшивые души ? // Мир денег. - 2002. - № 2 // index.phtm?press_id=0&year=2002&n=2&article=10&lang=r&printable
71. Карпец И.И. Преступления международного характера. - М.: Юридическая литература, 1979. - 262 с.
72. Панов В.П. Международное право: Учебное пособие. - М.: ИНФРА - М, 1997. - 192 с.
73. Международное уголовное право: Учебное пособие. - 2-е изд. / И.П. Блищенко, Р.А. Каламкарян, И.И. Карпец и др. / Под ред. В.Н. Кудрявцева. Российская Академия Наук. Институт государства и права. - М.: Наука, 1999.-263с.
74. Тимченко Л.Д. Международное право: Учебниик. - Харьков: Консум. Университет внутренних дел, 1999. - 526 с.
75. Курс международного права: В 7 т. / М.М. Аваков, М.М. Богуславский, В.А. Вадапалас и др./ Отв. ред. Н.А. Ушаков. - М., 1992. - Т. 6. Отрасли международного права: Наука. - 312 с.
76. Ушаков Н.А. Основания международной ответственности государств / Институт государства и права АН СССР. - М: Международные отношения, 1983. - 181 с.
77. Карпец И.И. Международная преступность / Отв. ред. В.Н. Кудрявцев. - М.: Наука, 1988. - 112 с.
78. Schwarzenberger G. The problem of an International Criminal Law. International Criminal Law. - London, 1978. - p. 244.
79. Полторак А.И., Савинский Л.И. Воооруженные конфликты и международное право. Основные проблемы / Академия Наук СССР. Институт государства и права. - М.: Наука, 1976. - 416 с.
80. Фердросс А. Международное право: Пер. с нем. / Под ред. Г.И. Тункина. - М.: Издательство иностранной литературы, 1959. - 652 с.
81. Международное право: Учебник. - 5-е изд, перераб. и доп. / Ф.И. Кожевников, Г.П. Задорожный, В.П. Кузнецов и др. / Под ред. Ф.И. Кожевникова. Московский государственный институт международных отношений МИД СССР. - М.: Международные отношения, 1987. - 592 с.
82. Трубников В.И. На пороге третьего тысячелетия терроризм превратился в один из опаснейших глобальных вызовов // Международная жизнь. - 2001. - № 3. - С. 73 - 78.
83. Роднов А.М. Сотрудничество государств в борьбе с тяжкими преступлениями: Учебное пособие. - Караганда.: Издательство Карагандинской высшей школы, 1978. - 78 с.
84. Международное право: Учебник / В.И. Кузнецов, С.А. Егоров, С.В. Черниченко / Под ред. В.И. Кузнецова. - М.: Юристъ, 2001. - 672 с.
85. Бородин С.В., Ляхов Е.Г. Международное сотрудничество в борьбе с уголовной преступностью: (Проблемы деятельности ООН в области предупреждения преступности и обращения с правонарушителями). - М.: Международные отношения, 1983. - 200 с.
86. Бобров Р.Л. Современное международное право. (Объективные предпосылки и социальное назначение). - Л.: Издательство ЛГУ, 1962. - 115 с.
87. Минасян Н.М. Сущность современного международного права. - Ростов на Дону.: Издательство Ростовского госуниверситета, 1962. - 355 с.
88. Галенская Л.Н. Правовые проблемы сотрудничества государств в борьбе с преступностью. -Л.: Издательство ЛГУ, 1978. - 86 с.
89. Фельдман Д.И., Лихачев В.Н. «Права и обязанности государств» и «общие принципы права» как международно-правовые категории // Идеи мира и сотрудничества в современном международном праве: Сборник трудов / АН УССР. Институт государства и права / Отв. ред. В.Н. Денисов. - К.: Наукова Думка. -1990. - С. 78 - 93.
90. Организация Объединенных Наций: Сборник документов / Сост. В.Н. Дурденевский, С.Б. Крылов. - М.: Госиздат юридической литературы, 1956. - 269 с.
91. Действующее международное право: В 3 т. / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. - М., 1996. - Т. 1: Издательство Московского независимого института международного права. - 864 с.
92. Виноградова О. Принципи міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю // Право України. - 1999. - № 4. - С. 90 - 93.
93. Дагель П.С. Принцип неотвратимости наказания // Ученые записки Дальневосточного государственного университета. Вопросы государства и права. Вып. 6. - Владивосток.: Издательство ДГУ. - 1962. - С. 152 - 168.
94. Шаргородский М.Д. Наказание, его цели и эффективность. -Л.: Издательство ЛГУ, 1973. - 160 с.
95. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных с иностранными государствами. Действующие договоры, соглашения и конвенции, вступившие в силу между 1 января 1931 года и 1 января 1933 г. Вып ХII / Сост. А.В. Сабанин. - М.: Госиздат. Советское законодательство. Наркоминдел СССР. - 1933. - 228 с.
96. Действующее международное право: В 3 т. / Сост. Ю.М. Колосов, Э.С. Кривчикова. - М., 1996. - Т. 2: Издательство Московского независимого института международного права. - 826 с.
97. Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій / Упоряд. Т. Яблонська. - М.: Сфера, 1999. - 342 с.
98. Биленчук П.Д., Еркенов С.Е., Кофанов А.В. Транснациональная преступность: состояние и трансформация: Учебное пособие / Под ред. акад. П.Д. Биленчука. - К.: Атика, 1999. - 272 с.
99. Конституція України // Голос України. - 1996. - № 138 (1388) 27 липня. - С. 5 - 11.
100. Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 46. - Ст. 617.
101. Україна в міжнародно-правових відносинах: Збірник документів. Книга1. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога / Укл. В.Л. Чубарєв, А.С. Мацко. - Київ.: Юрінком, 1996. - 1184 с.
102. Кучма Л. Життя вимагає рішучих кроків у протидії злочинності // Право України. - 1999. - № 4. - С. 3 - 6.
103. Закалюк А.П. Проблемы научного обеспечения борьбы с транснациональной и приграничной преступностью. // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ МВС України. Адміністративно-правові та кримінологічні аспекти діяльності ОВС прикордонних районів. Спеціальний випуск. - Луганськ: Луганський інститут внутрішніх справ МВС України. - 2000. - С. 22 - 30.
104. Десятый Конгресс Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями: Сборник документов / Сост. А.Г. Волеводз. - М.: Издательство «Юрлитинформ», 2001. -496 с.
105. Бирюков Е. Международное сотрудничество правоохранительных органов в борьбе с транснациональной преступностью и коррупцией // Законность. - 1999. - № 9. - С. 41 - 42.
106. Транснаціональна злочинність: нові перспективи подолання // Вісник прокуратури. - 2000. - № 5 (5) вересень. - С. 113 - 114.
107. Бова А.А. Транснаціональна організована злочинність (за матеріалами ООН) // Тероризм і боротьба з ним: Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників Президенту України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади: Науковий збірник. Т. 19 / Під ред. А.І. Комарової, Ю.В. Землянського, В.О. Євдокімова та ін. - К.: Науково-дослідний інститут «Проблеми людини». - 2000. - С. 227 - 234.
108. Тихомиров Е. Проблемы борьбы с организованной транснациональной преступностью // Законность. - 1995. - № 1. - С. 4 - 8.
109. Яблоков Н.П. Транснациональная организованная преступность и некоторые формы международного сотрудничества в борьбе с ней // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. - 2001. - № 4. - С. 17 - 26.
110. Ковальский В., Михальчук В. Транскримінал кордонів не визнає // Юридичний вісник України. - 2000. - № 21 (257) 25 - 31 травня. - С. 1, 5.
111. ЦГЗ МВС України – Крізь призму подій. Начальник УМВС України в Полтавській області Сергій Петренко: ,,Особливу увагу націлюємо на боротьбу з фальшивомонетництвом’’ // www.mvsinfo.gov.ua/events/2003/11/110303_5.html
112. Гражданин России пытался сбыть в ОАЭ 1 миллион фальшивых доларов // lenta.ru/world/2003/01/07/coiner/
113. Фальшивомонетничество в России // newasp.omskreg.ru/bekryash/ ch8p3.htm
114. Чеченцы ввезли в Монголию два миллиона фальшивых долларов // www.lenta.ru/vojna/2000/06/19/mongolia/
115. Итальянская полиция не дала завалить Ближний Восток фальшивыми долларами и порнографией // www.lenta.ru/mideast/2003/01/16/counterfeit/
116. The plans of association ASEAN on struggle with a piracy by the sea // International Police Review. - 2000. January / February. - P. 28.
117. Международное сотрудничество в борьбе с преступностью. Перспективы международного сотрудничества в борьбе с организованной преступностью // Борьба с преступностью за рубежом. (По материалам зарубежной печати). - 1999. - № 6. - С. 35 - 39.
118. Горяинов К.К., Исиченко А.П., Кондратюк Л.В. Транснациональная преступность: проблемы и пути их решения: Монография. - М.: ВНИИ МВД России, 1997. - 260 с.
119. Ерохин А. Программа ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию // Прокурорская и следственная практика. - 1998. - №3. - С. 187 - 192.
120. Михайлов В. Палермская Конвенция ООН против транснациональной организованной преступности // Российская юстиция.-2001. - № 7(июль). - С. 20-21.
121. Шахрайство з використанням пластикових платіжних карток. Аналітичний оглад. - К.: НЦБ Интерполу МВС України, 1997. - 21 с.
122. Ларін М. США стурбовані зростанням міжнародної злочинності // Юридичний вісник України. - 2000. - № 17 (253) 27 квітня - 3 травня. - С. 7.
123. Тарасов О. Особливості правового регулювання і використання кредитних карток (пластикових платіжних коштів) // Українське право. - 1998.- №1. - С. 155 - 156.
124. Волеводз А.Г. Международный розыск, арест и конфискация полученных преступным путем денежных средств и имущества (правовые основы и методика) / Под ред. проф. А.Б. Соловьев. НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре Росийской Федерации. - М.: ООО Издательство «Юрлитинформ», 2000. - 477 с.
125. Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 року, та Додаткового протоколу 1978 року до Конвенції» від 16 січня 1998 року // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - С. 344 - 360.
126. Красун С. Поліцейські всіх країн об’єднуються // Бізнес і закон. - 1999. - № 17 (387) 24 квітня. - С. 10.
127. Кримінальні поліції європейських країн, єднайтеся! // Юридичний вісник України. - 1999. - № 17 (201) 29 квітня - 5 травня. - С. 3.
128. Бандурка О.М. Інтерпол: Міжнародна організація кримінальної поліції: Науково-практичний посібник. - Харків: Державне спеціалізоване видавництво «Основа», 2003. - 324 с.
129. Радионов К. Интерпол в фас и профиль // Российская юстиция. - 1996. - № 1. - С. 49 - 51.
130. Финансово-кредитный словарь. В 3 т. - 2-е изд. Стереотип / Гл. ред. В.Ф. Гарбузов. - М., 1994. - Т. 1. А-Й: Финансы и статистика. - 512 с.
131. Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 29 (23 липня).- Ст. 238.
132. «Інструкція про організацію виготовлення, випуску в обіг і реалізацію пам’ятних та ювілейних монет», затверджена постановою Правління НБУ від 7 листопада 2000 року № 438, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2000 року за № 876 / 5097 // Офіційний вісник України. - 2000. - № 48. - Ст. 2101.
133. Большой экономический словарь / Сост. М.Ю. Агафонова, А.Н. Азрилиян, С.И. Дегтярев и др. / Под ред. А.Н. Азрилияна. - М.: Фонд «Правовая культура», 1994. - 525 с.
134. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. / Под ред. Г.И. Кравцовой. - Минск: Меркаванне, 1994. - 269 с.
135. Закон України про внесення змін до закону України «Про цінні папери і фондову біржу» від 3 червня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. -1991. - № 31 (6 серпня). - Ст. 252.
136. Гришко С. Электронные деньги: да или нет? // Бизнес Информ. - 1999. - № 9. - С. 134 - 137.
137. Науково-практичний коментар до кримінального кодексу України. Особлива частина / П.П. Андрушко, Т.М. Арсенюк, О.Г. Атаманюк та ін., Інститут Генеральної прокуратури України, Український інформаційно-прав. центр / Під ред. М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка. - Київ.: Форум, 2001. - 942 с.
138. Радионов К.С. Интерпол: миф и действительность. - М.: Международные отношения, 1986. - 159 с.
139. Волженкина В.М. Оказание правовой помощи по уголовным делам в сфере международного сотрудничества: Учебное пособие. - Спб., - 1999. - 267 с.
140. Лукашук И.И. Международное право: Особенная часть. Учебник / Российская Академия Наук. Институт государства и права. Академ. правовой университет. - М.: БЕК, 1997. - 353 с.
141. Кравчук С. Міжнародна допомога у кримінальних справах // Право України. - 1999. - № 12. - С. 59 - 61.
142. Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 року, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції» від 16 січня 1998 року // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - С. 322 - 343.
143. Закон України «Про приєднання України до Європейської конвенції про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками, 1964 року» від 22 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 31. - Ст. 247.
144. Закон України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах, 1972 року» від 22 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 31. - Ст. 250.
145. Закон України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року» від 22 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 31. - Ст. 248.
146. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочиннім шляхом, 1990 року» від 17 грудня 1997 року // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - С. 303 - 321.
147. «Інструкція про порядок виконання європейських конвенцій з питань кримінального судочинства», затверджена наказом Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Державної податкової адміністрації України, Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29 червня 1999 року № 34/5/22/103/512/326/76 // Бюллетень законодавства і юридичної практики в Україні. Прокуратура в Україні. - К.: Юрінком Інтер. - 2000. - № 4. - С. 338 - 348.
148. Мацишин В.С. Інтерпол проти фальшивомонетництва // Бюлетень з обміну досвідом роботи: Науково-практичне видання. - К.: МВС України. - 2001. - № 131. - С. 57 - 64.
149. Бельсон Я.М. Международная организация уголовной полиции (Интерпол): Учебное пособие / МВД СССР, ВНИИ / Под ред. И.И. Карпеца. - М.: Издательство ВНИИ МВД СССР, 1981. - 76 с.
150. Родионов К.С. К вопросу о правовой природе и правовом положении Интерпола // Советский ежегодник международного права. 1974. - М.: Наука, 1976. - С. 215 - 225.
151. Устав Международной организации уголовной полиции Интерпола (вступил в силу 13 июня 1956 года, с изменениями по состоянию на 1 января 1986г.) // Юридичний вісник України. - 1999. - № 41 (225) 1 - 20 жовтня. - С. 24- 27.
152. Усиление международного сотрудничества в борьбе с транснациональной организованной преступностью // Борьба с преступностью за рубежом. (По материалам зарубежной печати). - 1999. - № 11. - С. 16 - 34.
153. Шипка А., Ткачук А., Руденко А. Интерпол // Служба безопасности. - 2001. - № 1. - С. 13 - 14.
154. Овчинский В.С. Интерпол (в вопросах и ответах). - М.: Инфра - М, 2001. - 320 с.
155. Мацко А. Правові та організаційні аспекти діяльності Інтерполу в Україні // Право України. - 2001. - № 9. - С. 96 - 99.
156. Радець