МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ НЕЛЕГАЛЬНІЙ МІГРАЦІЇ

Краткое описание

ЗМІСТ
Вступ......................................................................................................…………….. 3-11
Розділ І. Міжнародно-правова протидія нелегальній міграції:
теоретичний та історіографічний аспекти..…………………………………....12-50
1.1 Теоретико-концептуальні проблеми міжнародно-правового визначення
нелегальної міграції та механізмів протидії даному явищу…….……………….12-26
1.2 Становлення та розвиток міжнародного права в сфері протидії
нелегальній міграції...........……………………................................…………….. 27-50
Розділ ІІ. Міжнародно-правове регулювання протидії
нелегальній міграції………………………………………………………………51-88
2.1 Характеристика універсальних норм міжнародного права
у сфері нелегальної міграції...................................................................…………. 51-69
2.2 Специфіка регіональних норм Ради Європи та права Європейського Союзу
з проблем нелегальної міграції……...................................……………………….69-88
Розділ ІІІ. Міжнародна інституційна система та внутрішньодержавні
заходи протидії нелегальній міграції...................................……….........…….89-127
3.1 Система та функції міжнародних організацій у сфері протидії
нелегальній міграції.............................................................................………….. 89-106
3.2 Державні заходи з протидії нелегальної міграції..................……………...106-127
Розділ ІV. Міжнародно-правові зобов’язання України у
сфері протидії нелегальній міграції та їх імплементація
у законодавство …...................................................….………..…...............….128-171
4.1 Міграційна ситуація та характер міжнародно-правових зобов’язань
України стосовно проблеми нелегальної міграції....................................…….128-150
4.2 Імплементація міжнародних норм щодо протидії нелегальній
міграції у національне законодавство України...............…........…..………….150-171
Висновки...............................................................................................…………172-178
Список використаних джерел...........................................................………....179-193

ВСТУП

Актуальність дисертаційного дослідження. Міжнародна міграція набула глобального характеру та особливої актуальності з кінця 80-х – початку 90-х років ХХ ст., коли всі континенти опинилися під впливом цього феномену. Нині міжнародна міграція вийшла із стану епізодичного хвилеподібного розвитку та набула постійних і багатоманітних форм.
Однією з існуючих конфліктогенних проблем міжнародної міграції є такий її вид як нелегальна міграція. Це явище має стійку тенденцію поширення та постійно змінюється й ускладнюється. Спектр причинно-наслідкових зв’язків значно розширюється, тому сьогодні нелегальній міграції притаманні риси глобального характеру. За даними ООН, з 1975 р. чисельність мігрантів у світі збільшилась удвічі, та досягла 175 млн. чоловік. Кількість нелегальних мігрантів у світі за останні 10 років зросла до 30 млн. чоловік (і це дуже приблизні дані, бо нелегальна міграція є надзвичайно латентним явищем). Слід зазначити, що нелегальна міграція має власну динаміку та різні форми у кожній країні окремо, однак й має спільні критерії та показники: причинно-факторний механізм, маршрути, засоби та ін.
Сучасними завданнями для міжнародної спільноти є координація зусиль у руслі вироблення таких міжнародно-правових норм щодо нелегальної міграції, які б виражали узгоджені підходи усіх держав щодо модернізованих та ефективних засобів подолання цього загрозливого. Науковий дискурс проблеми протидії нелегальній міграції представлений у трьох вимірах: міжнародному (універсальному, світовому), європейському та національному. Міжнародно-правові механізми, роль яких у системі протидії нелегальній міграції постійно зростає, модернізуються, уніфікуються та стають відповідними глобальності даного явища.
Нелегальна міграція є суттєвою проблемою і для України. Вона виступає провокативно-конфліктогенним фактором у соціальній, політичній та інших сферах у нашій державі, негативно впливає на міжнародний імідж країни. На даний час триває процес реформування правової системи України. Саме тому аналіз основних проблем міжнародно-правової протидії нелегальній міграції сприятиме формуванню та реалізації на практиці концепції нового українського міграційного законодавства та політики, а також утвердженню позицій України на міжнародній арені. Узагальнюючи вищенаведені аргументи, вважаємо, що основна актуальність теми даної роботи зумовлена важливістю дослідження міжнародно-правових аспектів співробітництва світової спільноти з протидії нелегальній міграції та недостатнім рівнем дослідженості в нашій державі, особливо у контексті міжнародного права. У чому б не полягала наукова проблема, вона має, на наш погляд, розглядатися у світлі альтернативного та актуального підходу до неї. Тим більше, коли дана наукова проблема на практиці відповідає параметрам глобально-світової. Отже, нелегальна міграція, протидія якій на сучасному етапі є актуальною на міжнародному та національному рівнях, потребує комплексного підходу.
Слід зазначити, що з урахуванням актуальних світових тенденцій та сучасних досліджень нелегальної міграції, нами свідомо обрано поняття “протидія”, а не “боротьба”. Поняття “боротьба” більш стосується активних дій репресивного характеру, що може застосовуватися відносно організованої злочинності, а при протидії звертається особлива увага на принцип забезпечення захисту прав людини-мігранта. Зараз загальним принципом міжнародного права є глибока повага прав та свобод людини, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, релігійних переконань, походження та статусу. У зв’язку з цим, дане дослідження набуває актуальності і в тому ракурсі, що воно спрямоване не тільки на аналіз репресивних мір стосовно нелегальних мігрантів, а переважно на ефективні засоби міжнародного співробітництва у напряму наукового підходу щодо прав людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною тематики науково-дослідницької роботи відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, “Застосування норм міжнародного права в комплексних галузях законодавства України” (№ державної реєстрації 0100 U 000800).
Мета і задачі дослідження. Мета даного дисертаційного дослідження полягає у аналізі сучасних міжнародно-правових відносин, їх суб’єктів, процедур, механізмів, які діють у сфері співробітництва з протидії нелегальній міграції, а також в оцінці можливостей використання міжнародного досвіду для удосконалення внутрішнього законодавства та національної стратегії України.
Відповідно до цього, визначена мета зумовила зосередження уваги на постановці та розв’язанні наступних задач:
• розкрити поняття нелегальної міграції та міжнародно-правових механізмів протидії даному явищу, історичний розвиток нелегальної міграції та норм міжнародного права щодо неї;
• проаналізувати зміст універсальних та регіональних норм міжнародного права, які стосуються проблеми протидії нелегальній міграції;
• визначити взаємозв’язок нелегальної міграції з іншими міжнародними проблемами, такими як торгівля людьми, вимушена міграція, міжнародний тероризм, організована злочинність;
• вивчити взаємодію елементів міжнародної інституційної системи і її роль у сфері протидії зазначеному явищу;
• проаналізувати внутрішньодержавні заходи стосовно запобігання та протидії нелегальній міграції;
• оцінити міграційну ситуацію та характер міжнародних зобов’язань України стосовно протидії зазначеному явищу, визначити їх особливості у правовому просторі СНД;
• розкрити рівень та недоліки реалізації норм міжнародного права у законодавстві та інституційній системі України у сфері протидії нелегальній міграції;
• запропонувати відповідні рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства України стосовно протидії нелегальній міграції.
Об’єктом дисертаційного дослідження є комплекс міжнародних правовідносин, пов’язаних із створенням, розвитком та функціонуванням міжнародних механізмів у сфері протидії нелегальній міграції, а також взаємодія цих механізмів з внутрішніми правопорядками держав.
Предметом дисертаційного дослідження є конкретні міжнародно-правові механізми, що діють у сфері протидії нелегальній міграції.
Методи дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів використовувався комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять застосування в сучасній науці міжнародного права. У процесі дослідження прав людини-мігранта, автор роботи виходить з поєднання природно-правового та позитивно-правового підходів. Для розгляду досліджених проблем та визначення основних напрямів розвитку інституту міжнародно-правової протидії нелегальній міграції використовувався діалектичний системний підхід. Крім того, у процесі дослідження використовувалися загальновизнані у правовій науці конкретно-наукові методи: історичний, соціологічний, логіко-юридичний, порівняльний, порівняльно-ретроспективного аналізу, системного аналізу. Використання історичного, порівняльного та формально-юридичного методів надало можливість провести аналіз змісту міжнародно-правових норм з протидії нелегальній міграції, виявити зв’язок даного явища з тероризмом, торгівлею людьми, транснаціональною злочинністю. При розгляді проблем та напрямів розвитку інституту протидії нелегальній міграції були використані діалектичний системний підхід та загальна теорія наукового пізнання суспільно-правових явищ. Для аналізу організаційно-правових механізмів держав щодо протидії нелегальній міграції та ступеня імплементації норм міжнародного права у національні законодавства (у тому числі й України) використовувався логіко-юридичний та порівняльно-правовий методи. Використання соціологічного методу дало змогу проаналізувати деякі причини виникнення нелегальної міграції та її тенденції розвитку.
Джерельною базою дисертаційного дослідження стали положення міждержавних угод (універсальних та регіональних, двосторонніх та багатосторонніх), актів міжнародних організацій, наукові праці вітчизняних та іноземних юристів-міжнародників, законодавство зарубіжних країн, Конституція та нормативно-правові акти України у сфері протидії нелегальній міграції.
Наукова новизна одержаних результатів. Дана робота є комплексним дослідженням міжнародно-правових механізмів протидії нелегальній міграції. Наукова новизна проявляється насамперед в наступних основних результатах даного дисертаційного дослідження:
1. Визначено, що явище нелегальної міграції (у його сучасному розумінні) не існувало до кінця ХІХ – початку ХХ ст. Необмежена міграція закінчилась з початком Першої світової війни. Період 20-х – 30-х рр. ХХ ст. мав чітку тенденцію запобігання нелегальній міграції, коли вперше світове співтовариство усвідомило хитку межу та взаємозв’язок між такими категоріями осіб як “біженці” та “нелегальні мігранти”.
2. У науковий обіг введено авторське визначення “нелегальної міграції” (стор. 6 автореферату).
3. Встановлено, що новітнє міжнародно-правове співробітництво держав у сфері нелегальної міграції має складатися з трьох напрямів: захисту прав людини-нелегального мігранта; боротьби з транснаціональною організованою злочинністю у сфері нелегальної міграції; протидії незаконному перетину кордонів.
4. Визначено, що регіональні норми Ради Європи та Європейського Союзу у сфері протидії нелегальній міграції спрямовані як на створення загальноприйнятих заходів щодо посилення контролю за міграційними потоками й боротьбу з організованою злочинністю, так й на заходи інтеграції переселенців. Однак залишається необхідність розробки пан-європейської Програми протидії нелегальній міграції та створення пан-європейських Конвенцій щодо боротьби з нелегальною міграцією та торгівлею людьми, правового врегулювання проблем неповнолітніх нелегальних мігрантів та жінок.
5. Найбільш ефективним у міграційному законодавстві держав є так званий „комбінований підхід” (поєднання сприяння та контролю), який пропонує стримуючу політику “відчинених передніх дверей” особам, у в’їзді яких країна зацікавлена, та політику “зачинених задніх дверей” для тих, хто застосовує нелегальні шляхи в’їзду. Баланс складових у цьому комбінованому підході часто змінюється, з тим щоб відреагувати на політичний тиск всередині країн.
6. Пропонуються заходи вдосконалення механізму протидії нелегальній міграції в Україні, які передбачають необхідність виваженої стратегії приєднання до основних міжнародних документів у міграційній сфері; поетапну систематизацію міграційного законодавства за окремими сферами та інститутами, кожен етап якої має закінчуватися підготовкою окремих частин проекту Міграційного кодексу України; реформування діючої системи державних органів або створення нового окремого державного органу, пріоритетним завданням якого буде протидія нелегальній міграції; обґрунтований та послідовний вибір форм та методів протидії нелегальній міграції.
Практичне значення одержаних результатів одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у подальшому науковому опрацюванні загальнотеоретичних питань, пов’язаних із становленням норм міжнародного права стосовно нелегальної міграції, конвенційним закріпленням міжнародних засобів протидії даному явищу, ролі та розвитку інституційної системи та національних законодавств у цій сфері. Матеріали дослідження дозволяють більш детально і об’єктивно оцінити ситуацію, яка склалася у сфері протидії нелегальній міграції в світі та в Україні, визначити ефективність правових заходів і діяльність світової спільноти в рамках основних форм та напрямків міжнародного співробітництва у зазначеній сфері. Положення й висновки, які викладені в дисертації, можуть бути корисними для відповідних державних установ і відомств, громадських організацій, що займаються питаннями протидії нелегальній міграції, для удосконалення законодавства та активізації участі України в міжнародно-правовому співробітництві, для навчального процесу.
Апробація результатів дослідження. Положення і висновки дисертації обговорювалися на спільному засіданні відділу історико-правових досліджень і відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Результати дослідження оприлюднені у доповідях на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Національно-культурне відродження і державотворчий процес в Україні: надбання та перспективи” (28 березня 2001 р., м. Київ, тези опубліковано); Науково-практичній конференції молодих вчених та аспірантів України “Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України” (19 квітня 2001 р., м. Київ, тези не публікувалися); Міжнародному науково-практичного семінарі “Боротьба з нелегальною міграцією” (12-13 червня 2001 р., тези не публікувалися); Міжнародній конференції „Чи потрібні іммігранти? Розвиток імміграційної політики ЄС чи розвиток політики працевлаштування” (13 травня 2002 р., тези подано до друку); ІХ Регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (13-14 лютого 2003 р., м. Львів, тези опубліковано).
Основні положення дисертаційного дослідження відображені у наступних публікаціях автора:
1. Міжнародна міграція у сучасному світі: етнічний аспект // Наукові записки.–Вип.15. – К.: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України, 2001. – С.108–110.
2. Особливості історичного становлення та розвитку норм міжнародного права щодо проблеми нелегальної міграції // Держава і право: Зб. Наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип.13. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С.485–493.
3. Проблеми визначення дефініцій “торгівля людьми” та “нелегальне переправлення мігрантів” у міжнародному праві // Держава і право: Зб. Наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип.12. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – С.524-530.
4. Характеристика регіональних європейських норм у сфері протидії нелегальній міграції у сучасний період // Держава і право: Зб. Наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип.16. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – С.392–398.
5. Національна політика світових країн по протидії нелегальній міграції у сучасний період // Підприємництво, господарство та право. –№1. – К., 2003. – С.103–106.
6. Актуальні підходи до протидії нелегальній міграції на рівні універсальних норм міжнародного права // Часопис Київського університету права. – К., 2002.– №1. – С. 76–81.
7. Система та функції міжнародних організацій відносно протидії нелегальній міграції // Підприємництво, господарство та право. – К., 2003. – №6. – С.113–117.
8. Захист прав людини-нелегального мігранта на рівні універсальних норм міжнародного права // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції. – Л., 2003. – С.46–48.
Здобувач також є одним з упорядників науково-практичного та документально-джерельного комплексу: Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті” (у двох книгах) / Відп. редактори Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв. – К.: Інститут державі і права ім. В.М. Корецького НАН України, Київський університет права, Національна академія внутрішніх справ України, 2001.– 1012 с.; та одним зі співавторів книги: Міжнародно-правові проблеми протидії нелегальній міграції та торгівлі жінками / Відп. редактори Ю. Римаренко, Ю.Шемшученко, Я. Кондратьєв. – Інститут державі і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2003. – 532 с.
Структура дисертації визначається її метою та завданнями. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить
193 сторінок, в т.ч. список використаних джерел 15 сторінок (233 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів дослідження міжнародно-правових механізмів протидії нелегальній міграції, дозволяє зробити наступні висновки і пропозиції.
1. Нелегальна міграція є однією з конфліктогенних проблем міжнародної міграції. Спектр причинно-наслідкових зв’язків значно розширюється. У зв’язку з цим нелегальній міграції притаманні риси глобального характеру. Існує нагальна потреба для суб’єктів міжнародного співробітництва узгодити інтереси та скоординувати зусилля у руслі вироблення таких міжнародно-правових норм щодо проблеми протидії нелегальній міграції, які б виражали погодженні волі усіх держав, були загальновизнаними та, окрім того, були модернізованими та ефективними засобами подолання зростання масштабів цього загрозливого явища. Нелегальна міграція є також національною проблемою України. Вона виступає провокативно-конфліктогенним фактором у соціальній, політичній та інших сферах у нашій державі, негативно впливає на міжнародний імідж країни. На даний час триває процес реформування правової системи України. Саме тому аналіз основних проблем міжнародно-правової протидії нелегальній міграції сприятиме формуванню та реалізації на практиці концепції нового українського міграційного законодавства та політики, а також утвердженню позицій України на міжнародній арені.
2. Міжнародно-правові документи визначають певні характерні риси нелегальної міграції:
наявність посередника, контрабандиста, який організовує перетин кордону;
прибуток отримується з тих коштів, які нелегальний мігрант сплачує контрабандисту;
боргова кабала майже не практикується. Якщо ж вона виникає, з’являються грошові вимоги до нелегального мігранта, які у свою чергу можуть перетворитися у експлуатацію останнього; контрабанді людей не завжди притаманний прямий взаємозв’язок з іншими формами організованої злочинності, тим часом як у торгівлі людьми цей взаємозв’язок не підлягає сумніву. Слід наголосити, що саме торгівля людьми ніколи не носить добровільного характеру і має на меті експлуатацію. З позиції ООН, це є два основних критерії, які відрізняє її від нелегальної міграції.
3. Явище міграції протягом історії не завжди викликало належну увагу дослідників. Таке вивчення започаткувалось лише коли міграція почала супроводжуватися політичними діями. Сучасна західна дослідницька думка “працює” над вивченням міграції значною мірою у контексті міжнародного права та віддає перевагу вивченню стану та перспектив міграції (у тому числі й нелегальної). Фахівці з країн СНД концентрують свої зусилля переважно на соціальній діагностиці та соціометрії міграційних процесів. Тому ґрунтовних досліджень з історії міграції та виникнення такого її виду, як нелегальна, майже не існує. В доктрин міжнародного права також не існує чіткого визначення міжнародно-правового механізму протидії нелегальній міграції. На основі існуючих доктринальних розробок, у даній дисертації пропонується визначення “міжнародно-правового механізму протидії нелегальній міграції” як сукупності міжнародно-правових засобів та методів цілеспрямованого впливу на міжнародно-правові відносини з протидії нелегальній міграції, що здійснюється суб’єктами міжнародного права спільно або індивідуально за допомогою міжнародно-правових норм та принципів. У зв’язку з цим, міжнародно-правовий механізм протидії нелегальній міграції складається з таких елементів: міжнародно-правові норми та принципи; суб’єкти міжнародного права; міжнародно-правові відносини з протидії нелегальній міграції.
4. У дисертації проведено аналіз становлення міжнародних норм з протидії нелегальній міграції крізь призму історії становлення міжнародного права загалом та періодів розвитку міграції зокрема. Визначається, що такі категорії, як “нелегальна міграція”, “нелегальний мігрант” у Давні часи замінювались такими поняттями, як “чужинець” або “ворог”, а пізніше – “безпаспортний”. Крім того, виникнення паспортної системи у ХV ст. відіграло роль стримуючого фактору у запобіганні неурегульованих та незаконних переміщень населення між країнами. Питання міграції у міжнародних документах спочатку включались в договори про дружбу та мореплавство, консульські конвенції та угоди про поселення. Пізніше питання міграції почали регламентуватися різноманітними протоколами, обмінними нотами, меморандумами та іншими актами договірного характеру та конвенційними нормами. Разом з тим, ці питання, особливо до Першої світової війни, були об’єктом більш простого регулювання між компетентними органами зацікавлених держав, яке здійснювалось шляхом спільної розробки конкретних заходів щодо такого співробітництва.
Необмежена міжнародним правом та національними законами міграція закінчилася з початком Першої світової війни, коли запроваджується систематичний імміграційний контроль. Саме у цей період виникає явище нелегальної міграції у сучасному розумінні.
5. Вважаємо доцільним ввести наступну класифікацію універсальних норм міжнародного права щодо проблеми нелегальної міграції:
універсальні норми міжнародного права загального характеру, опосередковано стосуються міграції та нелегальної зокрема;
універсальні норми міжнародного права спеціального характеру, які прямо стосуються нелегальної міграції (це міжнародні норми стосовно боротьби з транснаціональною організованою злочинністю та відносно протидії нелегальному перетинанню кордону).
Проблему нелегальної міграції слід розглядати у контексті прав людини, бо воно є як грубим порушенням прав людини-мігранта, так й порушенням інтересів держави. Універсальні норми міжнародного права відображають наступні тенденції розвитку протидії нелегальній міграції у світі: робиться акцент на захисті загальних прав людини-нелегального мігранта; визнається, що більш універсальна процедура надання статусу біженця та захист прав легальних трудящих-мігрантів безпосередньо впливає на зменшення нелегальної міграції; окрема увага приділяється посиленню міжнародно-правового захисту жінок та дітей, що перебувають у статусі нелегальних мігрантів; нелегальне переправлення мігрантів визнається транснаціональним злочином та посилюється відповідальність осіб, які займаються таким переправленням; ініціюється розробка міжнародних інформаційних програм з запобігання нелегальній міграції.
У свою чергу, міжнародні регіональні норми РЄ та ЄС у міграційній сфері мають певні особливості :
а) вони складаються із загальноприйнятих заходів щодо посилення контролю за міграційними потоками (у тому числі й шукачів притулку, нелегальних мігрантів), проведення ефективної боротьби з ТНОЗ, застосування превентивних засобів протидії нелегальній міграції;
б) передбачають заходи, спрямовані на інтеграцію переселенців у країні, яка приймає;
в) об’єднують спільні міжнародні заходи, які проводять країни з метою вдосконалення управління міграційними потоками на двосторонньому або багатосторонньому рівнях;
г) спрямовуються, як правило, на поліпшення управління потоками мігрантів, чіткіше визначення умов в’їзду та проживання іноземців, перегляд законодавства і процедур, пов’язаних з правом на отримання притулку, зміцнення систем контролю на кордонах і всередині країні з метою запобігання нелегальної міграції.
Але в політиці РЄ та ЄС щодо нелегальної міграції існують й певні недоліки: відсутня пан-європейська стратегія між ЄС та РЄ зі спільної протидії нелегальній міграції; залишається необхідність розробки пан-європейської Програми протидії нелегальній міграції та створення пан-європейських Конвенцій щодо боротьби з нелегальною міграцією та торгівлею людьми, правового врегулювання проблем неповнолітніх нелегальних мігрантів та жінок.
6. Нелегальна міграція, як правило, зумовлена такими ж факторами, що й легальна. Багато урядів визначило, що метод, який вони використовують для розробки своєї політики та законодавства щодо регулювання легальної міграції, часто може впливати на те, яких неорганізованих форм набирає така міграція. Країни призначення не є пасивною стороною, вони сприяють прямо чи опосередковано створенню умов для стимулювання міграції, при чому як легальної, так і нелегальної. Так, наприклад, неефективна політика уряду з питань легальної міграції ненавмисно сприяє інтенсифікації нелегальної міграції. До того ж, уряди країн-призначення обмежені наступними внутрішніми та зовнішніми факторами та через це не мають достатньо повноважень для контролю за імміграцією.
7. Останнім часом виникла проблема взаємозв’язку між організованою злочинністю та нелегальною міграцією, які мають двобічний характер: вертикальний та горизонтальний. По-перше, нелегальна міграція складається з низки тісно пов’язаних між собою окремих злочинів. По-друге, поміж різними типами злочинної діяльності в межах однієї організації існують і горизонтальні зв’язки. Таким чином, явища нелегальної міграції є не лише проблемою міграції населення, але й проблемою організованої злочинності, тому слід зосередити увагу на ліквідації організованих злочинних формувань на рівні їх керівництва.
Проблема взаємозв’язку нелегальної міграції та міжнародного тероризму привернула увагу національних урядів країн, особливо тих, які є потенційно імміграційними. Сучасні держави опинилися під загрозою своєрідного подвійного тиску: з одного боку навала нелегальних мігрантів з усіма негативними наслідками, а з іншого – загроза міжнародного тероризму. Таку синхронізацію без комплексних та збалансованих засобів з боку урядів та міжнародної спільноти в цілому не витримає жодна країна, яким би потенціалом вона б не володіла.
На даний час у світі існує реальна небезпека того, що ці тенденції знайдуть свій прояв у вигляді сугестивного підходу країн до допуску іммігрантів на свою територію і коли найбільш небажаною категорією будуть мусульмани. Не слід забувати, що країни, які вважаються ліберальними та демократичними, у розвитку своєї імміграційної політики вже переживали момент розмежування. Звичайно, заходи безпеки, які приймаються урядами, являють собою нагальну потребу, але сугестивний підхід, на наш погляд, несе в собі латентну та дуже небезпечну тенденцію, яка може трансформуватися та перерости у значні міжнародні конфлікти. Попередити це можливо тільки вкрай зваженою та комбінованої політикою, яка б включала захист прав мігрантів усіх категорій та заходи боротьби з нелегальною міграцією, яка прямо пов’язана з організованою злочинністю та тероризмом. Зараз державам вкрай необхідно утриматися від кардинальних мір та попередити той шквал расизму та ксенофобії, який має тенденцію до виникнення.
8. Нелегальна міграція у нинішніх масштабах в Україні створює додаткові умови для конфліктів: між місцевим населенням та нелегальними мігрантами, між нелегальними мігрантами та владою, між представниками різних національно-етнічних груп мігрантів, всередині та між злочинними угрупуваннями. Україні, перед підписанням та подальшою імплементацією кожного важливого міжнародного документу у міграційній сфері, слід уважно оцінити свої національні ресурси, кадрові потреби та економічні можливості для реального виконання взятого на себе міжнародного зобов’язання.
Нормативна база України стосовно питання протидії нелегальній міграції за останні роки збільшилась, однак продовжує проходити складний та конструктивний процес гармонізації з міжнародно-правовими та загальноєвропейськими стандартами у сфері протидії нелегальній міграції. Систематизацію законодавства слід розглядати як один із засобів поліпшення міграційно-правового регулювання. Основними формами систематизації міграційного законодавства, на думку автора, може бути інкорпорація та кодифікація.
Створення Міграційного кодексу, пропозиції про прийняття якого вже виникали в науковій сфері, призведе до єдиної цілісної системи міграційні норми, які забезпечать правовий вплив на суб’єкти міграційних процесів та визначать їх правову поведінку в різних ситуаціях. Здійснити систематизацію норм міграційного законодавства одночасно і в єдиному акті на рівні Кодексу на даний час досить складно, тому пропонується поетапна їх кодифікація за окремими сферами та інститутами міграційного правового регулювання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Faist T. Volume and Dynamics of International Migration. – Oxford.: Oxford University Press, 2000. – P.33
2. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний, національний виміри (Понятійний аппарат, концептуальні підходи, теорія та практика): Енциклопедія / Упор. Ю. Римаренко, За ред. Ю. Римаренко.–К.: Довіра, 1998
3. Нелегальна міграція та торгівля жінками (у 2 кн.)Кн.1 // За ред. Ю. Римаренка.–К.: ІДП НАН, КУП, НАВС, 2001
4. Міжнародно–правові проблеми протидії нелегальній міграції та торгівлі жінками / Відп. Редактори Ю. Римаренко, Ю. Шемшученко, Я. Кондратьєв. – Інститут державі і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2003
5. Піскун О. Основи міграційного права: Порівняльний аналіз: Навчальний посібник.–К.:МП Леся,1998
6. Проблема нелегальної міграції та транспортування мігрантів в Україні: Наук.доповідь для Центру техничної кооперації для Європи та Цент.Азії, МОМ/ Упоряд. О.А. Малиновська. – К.:Бланк–Прес,2000
7. Ратушний С. Міжнародне співробітництво у протидії торгівлі жінками // Проблеми міграції .–1998.–№3(6).– С.13
8. Нелегальна міграція та торгівля жінками (у 2 книгах). Кн.1 ч.1/За ред. Ю Римаренко .–К.:Інститут держави та права, КУП, НАВС, 2001.– С.227
9. Plender R. International Migration law.–Leiden: A.W.Sijthoff, 1972.– P.1
10. Нелегальна міграція та торгівля жінками (у 2 кн.) Кн.1 // За ред. Ю. Римаренка. – К.: ІДП НАН, КУП, НАВС, 2001.– С.82
11. Там само.– С.182–183
12. Globalization, Migration and Development. – Paris: OECD, 2000. – P.33
13. Взаємозв'язки між організованою злочинністю та торгівлею іноземцями. Наукове дослідження Секретаріату Будапештської групи.–К.,1999.– С.11–12
14. Доклад спеціального докладчика Комиссии по правам человека ООН. E/CN.4/2000/68 от 29 февраля 2000 г. – С.11

15. Міжнародно–правові проблеми протидії нелегальній міграції та торгівлі жінками / Відп. Редактори Ю. Римаренко, Ю.Шемшученко, Я. Кондратьєв.–Інститут державі і права ім. В.М. Корецького НАН України. –К.,2003.– С.106
16. Документ ООН: А/RES/55/25 (2000 р.)
17. Конференція міністрів з питань запобігання нелегальній міграції // Проблеми міграції.–1998.–№1(4).– С.35–48
18. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Юридическая литература, 1966.– С.30–32
19. Хропанюк В.Н. Теория государства и права / Под.ред. В.Г, Стрекозова. – М.: Дабахов, Ткачев, Димов, 1995.– С.341–343
20. Лукашева Е.А. Общая теория права и многоаспектный анализ правовых явлений // Советское государство и право,– 1975.– №4.– С.29
21. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1996.– С.160–164
22. Лукашук И.И. Механизм международно-правового регулированияю – К.: Вища школа, 1980. – С.106–110
23. Там само. – С.128–140
24. Казимирчук В.П. Социальное действие права в условиях развитого социализма: Автореф. дис … д-ра юрид.наук. – М.: 1977.– С.12
25. Мухтарова А.К. Механизм правотворчества.- Алма-Ата, 1978.– С.19–24
26. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права.– К.: Вища школа, 1991.– С.97–104
27. Юзьков Л.П. Государственное управление в политической системе. – К.: Вища школа, 1983.– С.57–61
28. Колпаков В.К. Адміністративне право України.– К.: Юрінком Інтер, 1999.–С.661
29. Кузьменко О.В. Адміністративно–правова протидія нелегальній міграції в Україні.– К.:НАВСУ, 2001.– С.101–106
30. Тойнбі А. Дослідження історії.–Т.1.–К.: Основи,1995.– C.27
31. Montesquieu. Lettres Persanes.–Paris.: Editions Gallimard, 1973.– P.275
32. Піскун О. Основи міграційного права : Навчальний посібник.– К.: МП Леся, 1998.– C.46–49
33. Оппенгейм Л.Ф.Л. Международное право : В 2 т. // М.,1948.–Т.1,п/т 1.– C.85
34. Колосов Ю., Кузнецов В. Международное право: Учебник.–М.: Международные отношения,1998. – C.9
35. Мартенсъ Ф. Современное международное право цивилизованныхъ народовъ: В 2 т/С.–П.,1898.–C.26–30
36. Там само.–C. 12
37. Эмиграція // Энциклопедіческій словарь Ф. Брокгауза – И. Ефрона .– С.–П.,1904.–Т. XL.– C.733
38. Там само.– C.734
39. Там само .– C.735
40. Эйли Р., Эйли В. Иммиграция в Северную Америку. Полезные советы русских канадцев. – М.: Бюро содействия развитию внешнеэкономической деятельности,1997.– C.104
41. Пероговскій В. О началахъ международнаго права относительно іностранцев у народовъ Древнега міра.–К.: 1859.– C.2–3
42. Там само– С.39,46
43. Лащенко Р. Лекції по історії українського права. Ч.1.– Прага.:Наклад українського університета в Празі. Друк держдрукарні в Празі,1923.– С.77
44. Кожевников Ф.И. Русское государство и международное право (до 20 в.).– М.: Юр.издательсво Минюста СССР,1955– С.126–127
45. Памятники истории Англии 11–12 в.в. .–М.: Соцэкгиз,1936.– С.60,63
46. Plender R. International migration law.– 2 ed.–Martinus Nijhoff, 1985.– P.39
47. Любарский Кронид. Паспортная система и система прописки в России // Права людини в Україні .–1996.–№17.– C.85
48. Ривье А. Учебникъ международнаго права.–М.: Типографія Малышева, 1893.– C.128–129
49. Листъ Ф. Международное право в систематическомъ изложеніи.– Юрьевъ.: Типографія Маттисена, 1917.– C.138,247
50. Казанский П. Институтъ международнаго права (1873–1893).–Казань: Типографія Печенкина.–1893.– C.11–20
51. Ривье А. Учебникъ международнаго права.–М.: Типографія Малышева, 1893.– C.313–314
52. Там само.– C.314–318
53. Мартенсъ Ф. Современное международное право цивилизованых народовъ: В 2 т.– С.–П.,1905.–Т.2.– C.198
54. Plender R. International migration law.–Martinus Nijhoff, 1987.– P.72
55. La reglamentation des migration.–Geneva.:1929.–Vol.3.– P.262–318
56. Піскун О. Основи міграційного права: Порівняльний аналіз: Навчальний посібник.–К.:МП Леся,1998.– C.99
57. Енциклопедія українознавства.–т.2.–Л.: Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові, 1993.– C.630–632
58. Мартенсъ Ф. Современное международное право цивилизованых народовъ : В 2 т.– С.–П.,1905.– т.2.– C.175
59. Эмиграція // Энциклопедіческій словарь Ф. Брокгауза – И. Ефрона.– С.–П.,1904.–т.XL.– C.746
60. Мартенсъ Ф. Современное международное право цивилизованых народовъ : В 2 т.– С.–П.,1905.–Т.2.–C.188–189
61. Эйхельманъ О. Хрестоматія рускаго международнаго права: В 2 ч./ Университетская типографія.–К.,1887.–Ч.1.– C.263–266
62. Собраніе действующих договоров, заключенных Росiей с иностранными державами : В 2 т./ Сост. И. Ивановский.– Одесса., 1889.–Т.2.– C.211–214
63. Листъ Ф. Международное право в систематическомъ изложеніи.–Юрьевъ.:Типографія Маттисена, 1917.– C.LXXXIII
64. Шлепаков А. Українська трудова еміграції в США і Канаді (кінець 19–початок 20 ст.) – К.: Видавництво АН УРСР,1960.– C.17
65. Якименко М. Міграція українського населення (1861–1905) // Український історичний журнал.–1982.– №9. – C.71
66. Національні процеси в Україні: історія і сучасність. Докумети і матеріали.Довідник. У 2 ч./ За ред. В. Панібудьласка.– К.: Вища школа,1997.– C.295–296
67. La reconnaissance de la qualite de refugies et l’octroi de l’asile. Collection de droit international.–Edition de l'Universite de Bruxelles, 1990.– P.23
68. Гудвин–Гилл Г.С. Статус беженца в международном праве.–М.:ЮНИТИ,1997.– C.248–249
69. Сборник международно–правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев // Сост. Ю.Сарашевский .–Минск.: Тесей, 2000.– C.12
70. Там само.–C.27–30
71. Гудвин–Гилл Г.С. Статус беженца в международном праве.–М.:ЮНИТИ,1997.–C.250
72. Піскун О. Основи міграційного права: Порівняльний аналіз: Посібник.–К.: МП Леся, 1998.–C.103, 145,150
73. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом: Пер.з англ.–Х.:Консум,2000.–C.64
74. Колосов Ю., Кузнецов В. Международное право: Учебник.–М.:Междунородные отношения,1998.– С.23
75. Гавердовский А. Имплементация норм международного права.–К.:Наука,1980.– С.26–27
76. Manin Ph. Droit international public.–Paris etc.,1979.–P.15–16
77. Ульянова Н.Н. Общепризнанные норми в современном международном праве.–К.: Наукова думка,1984.– С.12–13
78. Polanyi M. Logic of liberty 6 Reflections and Rejonders.–Chicago: 1951.– P.26
79. Marie N. Le droit retrouir.–Paris, 1989. – P.33
80. Конституции и законодательные акты буржуазных государств (17–19 ст.) Сб. документов.–М.,1957. – С.250
81. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерстом/Пер. з англ.–Х.:Консум,2000.– С.64
82. Ymaga–Karns K. Pressing Japan: Illegal foreign wokers under international human rights law and the role of the cultural relativizm // Texas International Law Journal.–1995.–№30.– Р.565– 566
83. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права // Закони України. Міжнародні договори України. Т.14.– К., 1998.– С.713; Международный пакт об экономических, социальных, культурных правах // Международные акты о правах человека. Сборник документов.– М.,1998.– С.44
84. Анисимов П., Колосов Ю. Эмиграция и гражданство // Советское государство и право.–1989.–№5.– С.108–109
85. Піскун О. Свобода пересування – основний принцип міжнародно–правового регулювання міграційних процесів // Проблеми міграції.–1999.–№4(11).– С.5
86. Анисимов Л., Колосов Ю. Эмиграция и гражданство // Советское государство и право.–1989.–№5.– С.109
87. Катеренчук М. Динаміка розвитку імміграційного законодавства США // Право України.–1999.–№5.– С.101–102
88. Yearbook of the UN. Vol.47, UN. Publication, 1993.–P.1017
89. Документ ООН: Е/CN.15/1995/3 (1995).–П.67
90. Документ ООН: А/АС.254/16 (1999).–П.4–6
91. Докумет ООН: А/49/350/Аdd.1 (1994).– П.22
92. Ymaga–Karns K. Pressing Japan : Illegal foreign workers under international human rights law and the role of the cultural relativism // Texas International Law Journal.–1995.–№30.– Р.567
93. Сборник международно-правовых документов, регулирующих вопросы миграции.–М.:МОМ, 1994.– С. 160–191
94. Беженцы: убежище в Европе.–УВКБ ООН, 1995.– С.4–5
95. Гудвин–Гилл Г.С. Статус беженцев в международном праве.–М.: ЮНИТИ,1997.– С.187
96. Там само.– С.190–191
97. Там само.– С.294–295
98. Сборник международно–правовых документов, регулирующих вопросы миграции.–М.:МОМ, 1994.– С. 96
99. Нелегальна міграція та торгівля жінками (у 2 кн.) Кн.1//За ред. Ю. Римаренка.–К.: ІДП НАН, КУП, НАВС, 2001.– С.205–206
100. Збірник інформативних документів з питань соціально–правового захисту дітей.–К.: Столиця,1998.– С.39
101. Там само.– С.39
102. Kumin J. David vs Goliath // Refugees.–2001.–Vol, № 122.– Р.11–15
103. Нелегальна міграція та торгівля жінками (у 2 кн.) // За ред. Ю. Римаренка. – К.: ІДП НАН, КУП, НАВС, 2001.– С.61
104. Southerland Potter. Applying Organizational Theory to Organized Crime.–Cont. Crime.–1993. – P.258–259
105. Взаємозв'язки між організованою злочинністю та торгівлею іноземцями. Наукове дослідження Секретаріата Будапештської групи.–К.,1999. – С.5
106. Документ ООН: Е/ CN.15/1998/5 (18 февраля 1998).– П.13
107. Документ ООН: А/RES/55/25 (2000 р.)
108. Yearbook of the UN.Vol.47.–N.Y.:UN Publication, 1993. – P. 1017–1019
109. Документ ООН А/RES/55/25 (2000 р.)
110. Игнатенко Г., Остапенко Д. Международное право.– М.: Высшая школа, 1978.– С.60
111. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний, національний виміри (Понятійний аппарат, концептуальні підходи, теорія та практика): Енциклопедія / Упор.Ю.Римаренко, За ред.Ю.Римаренко.–К.: Довіра, 1998.– С.187
112. People on the move. New migration flows in Europe.–Strasbourg: Council of Europe Press, 1992.– Р. 61
113. Recommendation of Parliamentary Assembly of CE 1467 (2000) // Gazzete.–2000.–№ 4.–P.12–13
114. Нелегальна міграція та торгівля жінками (у 2 кн.)Кн.1 // За ред. Ю. Римаренка. – К.: ІДП НАН, КУП, НАВСУ, 2001.– С.238–239
115. Миллерсон Р. К вопросу о “праве европейских сообществ” // Вестник МГУ.–1982.–№5.– С.27–29
116. Олтеану О. Правовой механизм эволюции ЕЭС к наднациональним федеративным структурам // Вестник МГУ .–1993.–№1.– С.44
117. УВКБ ООН и его партнеры в Европе. Информационное пособие.– Женева : УВКБ ООН,1995.– С.31
118. Сборник международно–правовых документов, регулирующих вопросы миграции. – М.:МОМ, 1994.– С. 320, 336, 344
119. Там само. – С. 47
120. Обзор проблем защиты беженцев в Западной Европе : тенденции в области законодательства и позиции УВКБ ООН.–УВКБ ООН, 1995.– С.58–59
121. Эмигрант.–2001.–№15(91).– С.1
122. Топорнин Б. Европейское право : Учебник.–М.: Юристъ, 1998.– С. 231
123. Сборник международно–правовых документов и национальных законодательных актов по вопросам беженцев // Сост. Ю.Сарашевский .–Минск.: Тесей, 2000.–C.154
124. Піскун О. Основи міграційного права:Порівняльний аналіз: Посібник.–К.: МП Леся, 1998.–C.170
125. Обзор проблем защиты беженцев в Западной Европе: тенденции в области законодательства и позиции УВКБ ООН.–УВКБ ООН,1995.– С.5–6
126. Підлуська І. Міжнародна міграція та “Фортеця Європи”: дилема для урядів та випробування для громадян ЄС // Біженці та міграція.–1997.–№1.–С.21–30
127. Піскун О. Основи міграційного права:Порівняльний аналіз: Посібник.–К.: МП Леся, 1998.–C.173
128. Загоруйко Ю. Спекотне літо в Севільї // Дзеркало тиждня.–2002.–№24(399)
129. Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Европейская социальная хартия: право и практика.–М.:Изд–во МНИМП, 1998.– С. 28
130. Recommendation of the CE on 25.01.1984 and Explanatory Memorandum.–Strasbourg: СЕ,1984.– Р.1–10
131. Эмигрант.–2001.–№17(93).– С.1
132. Texts adopted by the Assembly.–44–th ordinary session 10–14.05.1993.–Strasbourg, 1993.–P.1–3
133. Біженці та міграція.–1999.–№3–4.– С.85–86
134. Gazette.–2000.–№1.– P.17–18
135. Gazette.–2000.–№4.– P.12–13
136. Там само.– С.429–431
137. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний, національний виміри (Понятійний аппарат, концептуальні підходи, теорія та практика) : Енциклопедія / За ред.Ю.Римаренко.–К.: Довіра, 1998.– С.213
138. Шибаева Е.А. Право международных организаций: Вопросы теории.–Межд. отношения,1986.– С.75
139. Тревоги мира: Доклад ЮНРИСД, подготовленный для Всемирной встречи на высшем уровне/ Под ред. П. Сталкера.–Женева,1995.– С.57
140. Guillaume G. The Future of International organization.–New–York, 1995.– P.33
141. Нелегальная миграция в СНГ и странах Балтии. Документы семинара МОМ в Киеве 27–29 января 1997.– К.: МОМ,1997.– С.30–31
142. Тинберг Я. Пересмотр международного порядка.–М.: Межд. отношения, 1980.– С.174
143. Ульянова Н.М. МОП і її конвенції.–К.: Наук.думка,1964.– С.10
144. Международные организации системи ООН: Справочник / Сост А.А. Титаренко.–М.: Межд. отношения,1990.– С.146–147
145. Документ ООН: А / 49 / 350 (30.08.94 p).– П. 91
146. Там само.– П.92
147. Новік В. Державна політика й регулювання імміграційних процесів в Україні.–К.: ВАІТЕ,1999.– С.93–94
148. Тревоги мира: социальные последствия глобализации мировых процессов. Доклад НДИСР.–Женева,1995.– С.55–69
149. Див.: www.crime.vl.ru/docs/books/book_3.htm
150. Біженці та міграція: Український часопис політики та права.–Т.1.–1997.– С.22
151. Документ ООН : E/CN.4/2000/76 (9.12.1999 р.)
152. Документ ООН Е/CN.9/1997/5.–П.8–9
153. Взаємозв’язки між організованою злочинністю та торгівлею іноземцями. Наукове дослідження Секретаріата Будапештської групи.–К.,1999.– С.1–4
154. Там само. – С.4–5
155. Клейменов М.П., Шамков С.В. Комментарий к Глобальной программе борьбы с незаконной миграцией Див.:http://crime.vl.ru/docs/books/book_3.htm)
156. Документ ООН : Е/CN.9/1997/5/
157. IOM in facts. International Organization for migration.–Geneva,1994.– P.1
158. Піскун О. Основи міграційного права :Порівняльний аналіз : Посібник. – К.: МП Леся,1998.– С.94
159. МОМ: основные сведения.–М.: АВЕРС, 1992.– С.4–7
160. Документ ООН : А/49/350 ( 30.08.1994).–П.93–95
161. Мигас В.В., Нечай А.А. Закономерности современной международной миграции и особенности ее регулирования.– ( Див.: www. crime.vl.ru/ docs/books/book_3.htm)
162. Эмигрант.–2001– № 17(93).– С.2
163. Тарлецкая Л. Международная миграция и социально–экономическое развитие // Международная экономика и международные отношения.–1998.–№ 7.– С.140
164. Gittelson P.G. Immigration Jurisprudence from the Dark Ages Toward the Light // Journal of Legal Advocacy and Practice.–2000.– №51
165. Документ ООН: Е/СN.9/1997/2.– П.30,40
166. Миграция населения : теория и практика исследований / Под ред. О.Д. Воробьевой. – М.: Внешторгиздат,2001.– С.60–63
167. Afoloyana A. Issues and Challenges of Emigration Dynamics in Developing Countries// International Migration Review.–2001.–№39(4).– Р.17
168. Spencer S.A. Illegal migration labourers in Japan // International Migration Review .–1992.–№26(3).– Р.754–786
169. Положение беженцев в странах мира: найти рещение. Доклад УВКБ ООН за 1995.–М.:АО “Интердиалект”,1996.– С.230
170. Эмигрант.–№18(94).–2001.– С.2
171. Weiner M. Munz R. Migrants, Refugees And Foreign Policy: Prevention and Intervention Strategies // Тhird World Quarterly.–1997.–Vol.18, № 3.– Р.43–47
172. The state of the World’s Refugees. A Humanitarian Agenda.– Oxford: Oxford University Press,1997.– P.143–145
173. Эмигрант.–2001.–№48(124).– С.5
174. Новік В. Державна політика й регулювання імміграційних процесів в Україні.–К.: ВАІТЕ,1999.– С.170–171
175. Омеланюк И. Как государства могут бороться с нелегальной миграцией // Документы семинара по вопросам неорганизованной миграции МОМ.– К.: МОМ, 1997.– С.34 –35
176. Введение к международной защите беженцев: Учебное пособие. Обучение с УВКБ.–Женева: УВКБ, 1992.– С.34–35
177. Luciani G. Migration Policies in Europe and the USA.–Kluwer academic publisher,1993.– P.123
178. Эмигрант.–№9(85).–2001.– С.1–2
179. Заграница.–№24(77).–июнь 2001.– С.3
180. Положение беженцев в странах мира: найти рещение. Доклад УВКБ ООН за 1995.–М.: “Интердиалект”,1996.– С.239
181. Европа. Журнал ЕС. – 2001. – №4 (11) Квітень.– (Див.: http://eur.ru/emag/0401/jeur4_12.htm)
182. Клейменов М.П., Шамков С.В. Комментарий к Глобальной программе борьбы с незаконной миграцией.Див.:http://crime.vl.ru/docs/books/book_3.htm)
183. Омеланюк И. Как государства могут бороться с нелегальной миграцией.//Документы семинара по вопросам неорганизованной миграции МОМ.–К.: МОМ, 1997.– С.37–38
184. Эмигрант.–2001.–№38(114).– С.1
185. Див.: http://www.visas.ru
186. Русская Германия.–2001.– №20
187. Эмигрант.–2001.–№39(115).– С.2
188. Див.: http://www.presscenter.ru
189. Проблема нелегальної міграції та транспортування мігрантів в Україні: Наук.доповідь для Центру техничної кооперації для Європи та Цент.Азії, МОМ/ Упоряд. О.А. Малиновська.–К.:Бланк–Прес,2000.– С.18–19
190. Березовський І.Б. Організована нелегальна міграція як різновид організованої злочинноісті в Україні.// Боротьба з організовнаої злочинністю і корупцією (теорія та практика).–2001.–№3.– С.45–55
191. Кузьменко О.В. Адміністративно–правова протидія нелегальній міграції в Україні.– К.:НАВСУ,2001.– С.49
192. Аналітична довідка МВС України за 1996–1999 рр. “Про стан роботи паспортної служби органів ВС України по лінії контролю за перебуванням іноземців на території держави”.
193. Дмитров С.О. Контрабанда людей набула загрозливих масштабів // Політика і час.–1997.–№3.– С.36–40
194. Проблема нелегальної міграції та транспортування мігрантів в Україні: Наук.доповідь для Центру техничної кооперації для Європи та Цент.Азії, МОМ/ Упоряд. О.А. Малиновська.–К.:Бланк–Прес,2000.– С.71–78
195. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном.Спеціальна доповідь Уповноваженого з прав людини. – К.: Омбудсман України, 2003. – С.45–47
196. Там само. – С. 52
197. Тихонова Є.А., Чехович С.Б. Питання імплементації норм міжнародного права в національне законодавство України і міжнародно–правові гарантії захисту прав мігрантів// Законодавство України та міжнародне право.–К.:Інститут зак–ва Верховної Ради.–1998.–Вип. 4.– С.49
198. Сборник международно–правовых документов, регулирующих вопросы миграции.–М.: МОМ, 1994.– 367 с.
199. Документ ООН: А/RES/55/25 (2000 р.)
200. Тихонова Є.А., Чехович С.Б. Питання імплементації норм міжнародного права в національне законодавство України і міжнародно–правові гарантії захисту прав мігрантів// Законодавство України та міжнародне право.–К.: Інститут зак–ва Верховної Ради.–1998.–Вип. 4.– С.42
201. Павличенко О. Україна в Раді Європи – третій рік членства. Окремі аспекти надбання, зрушень та проблем// Український часопис прав людини.–1998.–№1.– С.19–24
202. Сборник международно–правовых документов, регулирующих вопросы миграции. – М.:МОМ, 1994.– С. 320, 336, 344
203. Офіційний сайт Верховної ради України: www.rada.gov.ua
204. Відомості Верховної Ради України.–2002.–№2.– Ст.8
205. Михайлов В.И., Федотов А.В. Модельный закон СНГ “О борьбе с организованной преступностью” // Государство и право.–1998.–№2.– С.78–84
206. Інформаційний бюллетень.– грудень 1995.–№4.– С.15–20
207. Біженці та міграція: Український часопис права і політики.–1998.–Т.ІІ, число 3–4.– С.186–190
208. Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи государств–участников СНГ.–2001.–№26.– С.235–250
209. Права людини в Україні. Інформаційний аналітичний бюлетень Україно–Американського Бюро захисту прав людини.–1996.–Вип.17.– С.134–175
210. Урядовий кур’єр .–2001.–№190.– С.3
211. Эмигрант.–2001.–№41(117).– С.1
212. Реализация международно–правовых норм во внутреннем праве // В.Н. Денисов, В.И. Евинтов, Я.Азуд, Х. Бокор-Сеге.–К.: Наукова думка,1992.– С.7
213. Там само.– С.7
214. Schwarzenberger G., Brawn E. A Manual of International Law.–Milton,Oxon,1976.– P.37
215. Євінтов В. Пряме застосування міжнародних стандартів прав людини // Український часопис прав людини.–№1, 1998.– С.26–27
216. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28.06.98 р. // Відомості ВРУ. – 1996. – №30. – Ст.141
217. Там само.
218. Відомості Верховної Ради України. – 1994.–№23
219. Офіційний сайт Верховної Ради України: www.rada.gov.ua
220. Відомості Верховної Ради України. – 1992.–№2
221. Правовий захист біженців та осіб без громадянства в Україні. Збірка документів.–К.: УВКБ ООН, 2001.– С.161–185
222. Науково–практичний коментар Кримінального коедксу України від 05.04.2001 р./ За ерд. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К., 2001. – С.557
223. Конвенція проти транснаціональної організованої злочинності. – К.: Вінрок інтрнешнл, 2003
224. Правовий захист біженців та осіб без громадянства в Україні. Збірка документів.–К.:УВКБ ООН, 2001.– С.226–227
225. Чумак В. Основні тенденції у розвитку міграційного та прикордонного законодавства України. // Див. Офіційний сайт Держкомкордону: www.pvu.gov.ua
226. Кузьменко О.В. Адміністративно–правова протидія нелегальній міграції в Україні.– К.:НАВСУ,2001.– С.215
227. Заграница.– август 2001.–№32(85).– С.12–13
228. Офіційний сайт Верховної Ради України: www.rada.gov.ua
229. Урядовий кур’єр.–1997.–30 жовтня
230. Правовий захист біженців та осіб без громадянства в Україні. Збірка документів.–К.:УВКБ ООН, 2001.– С.145–146
231. Офіційний сайт Верховної Ради України: www.rada.gov.ua
232. Проблема нелегальної міграції та транспортування мігрантів в Україні: Наук.доповідь для Центру техничної кооперації для Європи та Цент.Азії, МОМ/ Упоряд. О.А. Малиновська.–К.: Бланк–Прес, 2000.– С.50