МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПРАВА ЛЮДИНИ НА ПРИВАТНІСТЬ ПЕРСОНІФІКОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Краткое описание

ЗМІСТ
Вступ ........................................................................................................................... 3
Розділ 1. Міжнародно-правовий захист приватності персоніфікованої інформації: загальнотеоретичні й історичні основи ..............................................
10
1.1. Приватність персоніфікованої інформації як об’єкт правового захисту ...... 11
1.2. Нормативна природа і межі здійснення права на приватність ............................ 26
1.3. Інститут захисту приватності персоніфікованої інформації
у міжнародному праві ......................................................................................................
45
Висновки до розділу 1 ...................................................................................................... 64
Розділ 2. Міжнародно-правове регулювання відносин щодо обробки
персоніфікованої інформації та її передачі через кордони .........................................
66
Міжнародно-правові акти щодо захисту приватності і безперешкодної транскордонної передачі персоніфікованої інформації ..............................................
67
Регулювання обробки й транскордонної передачі персоніфікованої
інформації в праві Європейського Союзу .....................................................................
85
2.1. Міжнародно-правові засоби розв’язання проблеми захисту приватності
в контексті транскордонної передачі персоніфікованої інформації ..........................
110
Висновки до розділу 2 ...................................................................................................... 125
Розділ 3. Міжнародні стандарти захисту права на приватність
персоніфікованої інформації і національне законодавство .......................................
127
3.1. Національно-правові моделі захисту приватності
персоніфікованої інформації ....................................................................................…..
128
3.2. Правове забезпечення реалізації і захисту права на
приватність в законодавстві Україні .....................................................................….....
138
3.3. Впровадження міжнародно-правових стандартів захисту
приватності до правової системи України ....................................................................
161
Висновки до розділу 3 ...................................................................................................... 172
Висновки ............................................................................................................................ 174
Список використаних джерел ......................................................................................... 177

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Значний прогрес у розвитку засобів автоматизованої обробки даних у двадцятому столітті і пов’язане з ним збільшення обсягів і напрямків використання персоніфікованої інформації у різних сферах суспільного життя, її передача через кордони новітніми комунікаційними засобами викликає необхідність належного правового регулювання відносин з використання персоніфікованої інформації як для забезпечення прав і свобод людини, так і ефективної реалізації правомірних інтересів інших осіб і держави. На даний момент часу гостро відчувається потреба в науковому узагальнені чинних норм міжнародного і національного права, здобутків правової думки у цій галузі з метою визначення основних елементів і особливостей міжнародно-правового захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації.
Комплексне дослідження проблеми міжнародно-правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з обробкою (збиранням, зберіганням, використанням, поширенням) персоніфікованої інформації, є необхідним також для запровадження адекватного правового механізму в правову систему України, який гарантував би правомірне поводження з персоніфікованою інформацією, без чого неможливо забезпечити ефективну реалізацію гарантованого статтею 31 Конституції України права громадян на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також проголошеного у статті 32 Конституції України права на невтручання у приватне і сімейне життя.
З іншого боку, невідповідність національних правових положень у цій галузі міжнародно-правовим стандартам загрожує застосуванням обмежень на передачу персоніфікованої інформації громадян інших країн до України, а це матиме негативні політичні й економічні наслідки для держави і вітчизняних суб’єктів господарювання, створюватиме перешкоди для міжнародного співробітництва у багатьох сферах (зокрема, в питаннях боротьби із злочинністю), де відбувається міжнародний обмін персоніфікованою інформацією.
Актуальність теми дослідження обумовлюється також недостатнім ступенем її наукової розробки в доктрині міжнародного права. В українській науці доволі активно розвивається теорія міжнародно-правового захисту прав людини, досліджуються питання реформування правової системи України у відповідності з міжнародно-правовими стандартами, зокрема, в працях М.М. Антонович, М.В. Буроменського, В.Г. Буткевича, В.Н. Денисова, А.І. Дмитрієва, А.С. Довгерта, В.К. Забігайла, Л.Г. Заблоцької, О.В. Задорожнього, А.С. Мацка, В.І. Муравйова, П.М. Рабиновича, Л.Д. Тимченка, Ю.М. Тодики, С.В. Шевчука, Ю.С. Шемшученка.
Однак специфічним питанням міжнародно-правового захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації приділяється незначна увага. В кращому випадку розглядаються окремі аспекти проблеми (у працях О.А. Баранова, Ю.К. Бабанова, В.М. Брижка, Т.А. Костецької, О.О. Мережка, К.Б. Полінкевич, В.О. Серьогіна та інших). В західній правовій науці над згаданими питаннями працювали Ф. Агре, К. Беннетт, Л.Д. Брендейс, Д. Боркін, С.Д. Воррен, С.Г. Дейвіс, Р. Кларк, В. Котші, М.Д. Кьорбі, Майер-Шонбергер, В.Л. Проссер, Ч.Д. Рааб, М. Ротенберг, Д.Х. Флехерті та інші. Російські дослідники присвятили цій проблематиці декілька наукових розробок, найбільш помітними з яких є праці І.М. Гостева, В.П. Іванського, Ю.М. Колосова, В.А. Копилова, Б.В.Кристального, І.С. Мелюхіна, М.Є. Петросяна, Н.Н. Разумовича, В.І. Ярочкіна.
Відсутність ґрунтовних досліджень окреслених питань в українській науці міжнародного права ускладнює процес пошуку адекватної моделі національного механізму регулювання відносин з використання персоніфікованої інформації, узгодженої з міжнародно-правовими стандартами, яка гарантувала би ефективний захист прав і свобод громадян України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане в рамках наукового проекту Комплексної державної програми науково-дослідницької роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України 1996-2005 рр.”, планової наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародних правових, політичних та економічних основ розбудови Української Держави” № 97128, а також наукової теми відділення міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України” № 97132.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний аналіз міжнародно-правових актів, законодавства країн англосаксонської і континентальної правових сімей, законодавства України, доктрини і судової практики щодо забезпечення реалізації і захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації. У дисертації подається теоретичне узагальнення здобутків науки міжнародного права з цієї проблеми й нове вирішення наукового завдання, що полягає у з’ясуванні особливостей міжнародно-правового захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації і узгодження національних підходів до проблеми транскордонної передачі цієї інформації, визначенні мінімального стандарту правового регулювання обробки персоніфікованої інформації для подальшої розробки науково-теоретичних та практичних рекомендацій з удосконалення законодавства України.
Для досягнення поставленої мети в дослідженні поставлено такі завдання:
- виявити причини, що обумовлюють необхідність міжнародно-правового захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації;
- визначити нормативний зміст права людини на приватність персоніфікованої інформації, підстави і умови його легітимного обмеження;
- охарактеризувати сукупність міжнародно-правових норм, якими регулюються відносини щодо реалізації і захисту права на приватність персоніфікованої інформації, і визначити їх місце в системі міжнародного права;
- виявити існуючі мінімальні стандарти міжнародно-правового захисту приватності й безперешкодної передачі персоніфікованої інформації через державні кордони;
- розробити науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з урахуванням вимог міжнародних документів, досвіду демократичних країн для ефективного забезпечення прав громадян під час обробки персоніфікованої інформації.
Об’єктом дослідження є юридичний механізм реалізації основних прав і свобод людини, зокрема, права на приватність персоніфікованої інформації.
Предметом дослідження є міжнародно-правові акти та національне законодавство різних країн, доктрина і судова практика щодо забезпечення реалізації і захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації.
Методи дослідження. Під час дослідження широко використовувався історико-правовий метод для вивчення генезису та еволюції правового регулювання обробки персоніфікованої інформації, формально-юридичний метод під час вивчення міжнародно-правових стандартів захисту права на приватність, а також порівняльно-правовий метод у ході аналізу національних нормативно-правових актів різних країн та міжнародно-правових документів. У роботі використовувалися й інші наукові методи пізнання, властиві як загальній теорії права, так і науці міжнародного права.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в українській науці міжнародного права вперше проведене системне дослідження сучасної міжнародно-правової основи реалізації і захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації. Наукові положення, що найбільшою мірою відбивають новизну дослідження, зводяться до наступного:
1. В роботі встановлено, що необхідність належного міжнародно-правового захисту прав людини у зв’язку з використанням та передачею персоніфікованої інформації обумовлюється особливостями цього виду інформації, який відображає індивідуальність людини як носія певних елементів фізичної, фізіологічної, психічної, економічної, культурної або соціальної тотожності, що породжує ризик її неправомірного використання на шкоду інтересам людини, зокрема, втручання у приватне життя.
2. Визначено, що сукупність міжнародно-правових норм, якими регулюються відносини з міжнародно-правового захисту приватності персоніфікованої інформації, становлять міжнародно-правовий інститут. Встановлено особливість предмету регулювання цього інституту, яка полягає у подвійній функціональності: захист права людини на приватність та забезпечення безперешкодності транскордонної передачі персоніфікованої інформації.
3. З’ясовано, що право на приватність персоніфікованої інформації становить складову права на повагу до приватного життя, а не права на доступ до інформації. Специфіка захисту приватності персоніфікованої інформації обумовлюється необхідністю забезпечення конкуруючих інтересів людини у захисті від несанкціонованого розголошення чи іншого використання персоніфікованої інформації без її відома, а також інтересів держави та інших осіб у використанні персоніфікованої інформації. Це право не є абсолютним і підлягає пропорційному обмеженню на визначених законом підставах, в інтересах забезпечення свободи слова, боротьби із злочинністю тощо.
4. Встановлено, що відсутність загальновизнаних універсальних стандартів міжнародно-правового захисту персоніфікованої інформації обумовлюється розбіжностями у концептуальних підходах до захисту права на приватність персоніфікованої інформації на національному рівні, зокрема, в законодавстві Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки.
5. Встановлено, що правове регулювання відносин з використання персоніфікованої інформації в праві Європейського Союзу ґрунтується на стандартах Ради Європи, носить системний характер і соціально-захисну орієнтацію.
6. З’ясовано, що міжнародна договірна модель забезпечення безперешкодності транскордонної передачі персоніфікованої інформації є одним із шляхів розв’язання проблеми узгодження розбіжностей в національних правових підходах (зокрема, між Європейським Союзом і США), яка, однак, не вирішує її повною мірою внаслідок обмеженості сфери застосування.
7. Доведено, що чинне законодавство України з питань захисту приватності персоніфікованої інформації не відповідає міжнародно-правовим стандартам у цій сфері. З метою запровадження європейської (соціально-захисної) моделі в Україні необхідно врегулювання відповідних правових відносин шляхом ухвалення закону, який би ґрунтувався на положеннях Конвенції Ради Європи № 108 “Про захист осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних” 1981 року та Директиви Європейського Союзу № 95/46/EC 1995 року, враховував би досвід провідних європейських держав.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження міжнародно-правового захисту права на приватність персоніфікованої інформації має сприяти більш глибокому розумінню сучасного стану міжнародного регулювання відносин щодо захисту приватності та безперешкодної транскордонної передачі персоніфікованої інформації, перспектив його подальшого розвитку, а також шляхів удосконалення чинного законодавства України.
Результати дослідження, теоретичні розробки й висновки можуть бути використані в навчальному процесі при викладенні курсів із правових дисциплін (“Міжнародне публічне право”, спецкурсів “Міжнародне право у галузі захисту прав людини”, “Європейське право у галузі прав людини” тощо), а також у науково-дослідних і прикладних цілях для подальшої розробки й удосконалення національних нормативно-правових положень і міжнародно-правових стандартів поводження з персоніфікованою інформацією, міжнародно-правових засобів узгодження розбіжностей у національних підходах для забезпечення безперешкодної транскордонної передачі даних. Сформульовані практичні пропозиції були використані під час підготовки проекту Закону Верховної Ради України “Про інформацію персонального характеру” (реєстраційний № 7432 від 12.11.2001 р.) робочою групою, до складу якої входив здобувач.
Апробація результатів дослідження здійснювалась у виступах на міжнародних конференціях і семінарах:
- міжнародній науково-практичній конференції “Європа-Японія-Україна: шляхи демократизації державно-правових систем” (м. Київ, 17-20 жовтня 2000 року), матеріали опубліковані;
- міжнародному семінарі “Впровадження міжнародних стандартів захисту даних у законодавство України”, організованому Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики за участю експертів Ради Європи, ОБСЄ (м. Київ, 17-18 грудня 2001 року), на якому автор брав участь у якості експерта Комітету Верховної Ради України з питань правової політики;
- міжнародному симпозіумі “Свобода інформації та захист даних: транспарентність і електронне урядування в Центральній та Східній Європі” (м. Потсдам, Німеччина, 10-11 листопада 2003 року).
Публікації. Основні положення, теоретичні висновки і практичні рекомендації, що містяться у дисертації, викладені автором у 10 наукових публікаціях, у тому числі у 6 наукових статтях у фахових виданнях, 1 тезах виступу на науковій конференції, а також трьох монографіях.
Структура дослідження зумовлена метою та завданнями дослідження, логікою викладення. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, якими охоплюється дев’ять підрозділів, висновків до розділів, узагальненого висновку та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 205 сторінок, у тому числі 29 сторінок – список використаних джерел (312 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження міжнародно-правових актів та національне законодавство різних країн, доктрини і судової практики щодо забезпечення реалізації і захисту права людини на приватність персоніфікованої інформації дозволяє сформулювати узагальнені висновки, що зводяться до таких основних наукових положень:
- персоніфікована інформація є відображенням індивідуальності людини як носія певних елементів фізичної, фізіологічної, психічної, економічної культурної або соціальної тотожності. Розвиток засобів збирання і передачі інформації несе ризики неправомірного використання персоніфікованої інформації, втручання у приватне життя, що потребує адекватного правового забезпечення на національному й міжнародному рівнях;
- право на приватність персоніфікованої інформації є загальновизнаним правом людини. Воно не є абсолютним і підлягає за необхідністю обмеженню на законних підставах і в легітимних цілях. Правова конкуренція права на приватність персоніфікованої інформації з правом на свободу інформації та інтересами суспільства у боротьбі із злочинністю вимагає від держави створення механізму погодження задіяних інтересів шляхом встановлення справедливого балансу, а також оцінки застосованих обмежень на відповідність принципу пропорційності;
- міжнародно-правовий інститут захисту приватності персоніфікованої інформації складається з системи загальних і спеціальних норм, які забезпечують право людини на приватність, у тому числі під час передачі персоніфікованої інформації через кордони, а також норм, які гарантують безперешкодність інформаційного транскордонного обміну;
- міжнародно-правові стандарти, що втілені в Конвенції Ради Європи “Про захист осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних” 1981 року і Директиві № 95/46 СЕ Європейського Парламенту і Ради “Про захист фізичних осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних та безперешкодного руху цих даних” 1995 року, відбивають загальноєвропейський, соціально-захисний підхід до регулювання обробки і транскордонної передачі персональних даних. “Керівні принципи, що регулюють захист приватності і транскордонні потоки персональних даних” Організації Економічного Співробітництва і Розвитку 1980 року, а також “Керівні принципи стосовно комп’ютеризованих файлів персональних даних” ООН 1990 року виникли внаслідок досягнення міжнародного консенсусу між країнами з різними правовими традиціями і базуються на ліберальному, орієнтованому на ринкові відносини підході до регулювання захисту приватності;
- країни Європейського Союзу гармонізують своє законодавство у галузі використання персоніфікованої інформації в правоохоронній діяльності на основі принципів, закладених у Директиві ЄС 95/46, а також Конвенції Ради Європи № 108 і Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (87)15. Інкорпорація зазначених принципів у Шенгенську Конвенцію і Конвенцію Європол позитивно вплинула на врегулювання питань обробки персональних даних у правоохоронній діяльності на європейському рівні;
- договірна модель визнається в теорії і на практиці як один з можливих засобів поширення дії національного адекватного (еквівалентного) захисту приватності на відносини з передачі персональних даних до третіх країн. Правові питання укладення таких договорів ще не врегульовані належним чином; а тому відмічається наявність розбіжностей у підходах на національному і міжнародному рівнях. Модель забезпечення безперешкодної передачі даних між країнами з різним рівнем захисту персоніфікованої інформації під назвою “Рятувальна Гавань”, яка ґрунтується на домовленості між Європейським Союзом і Сполученими Штатами, має обмежений характер, оскільки поширюється лише на окремі сегменти приватного сектора економіки США і пристосована до особливостей національного механізму публічно-правового нагляду за комерційною практикою;
- виявлено три основні національні моделі правового захисту приватності персоніфікованої інформації: соціально-захисна (більшість європейських країн), ліберальна (США), змішана (Канада, Австралія). Для сучасного стану розвитку соціально-захисної моделі принциповим є поширення правил правового захисту персоніфікованої інформації, а також наглядових повноважень не тільки на публічні, але й рівною мірою й на приватноправові відносини. Поширена в США ліберальна модель ґрунтується на принципі невтручання держави у відносини між приватними особами, що обумовлює особливості національного режиму захисту персональних даних у приватному секторі США. Основний недолік ліберальної моделі виявляється у наявності нормативних прогалин у правовому механізмі захисту прав людини, зокрема, у приватному секторі економіки, що підтверджується прикладами із практики Федеральної торгової комісії США;
- простежується тенденція поширення соціально-захисної моделі в країни, які є традиційно ліберальними у їхньому ставленні до відносин між публічним і приватним секторами економіки, що підтверджується нещодавніми змінами у законодавстві Австралії й Канади. Це підтверджує необхідність запровадження європейської, соціально-захисної моделі захисту права на приватність в Україні;
- чинному законодавству України про захист персоніфікованої інформації бракує системності та термінологічної узгодженості, що не сприяє дотриманню законності і негативно позначається на правах і свободах громадян. Для впровадження європейських стандартів (соціально-захисної моделі) у законодавство України необхідно прийняти базовий спеціальний закон, який повинен відповідати вимогам якості, сформульованим Європейським Судом з прав людини, - бути доступним і передбачуваним щодо наслідків для суб’єктів відносин з обробки персональних даних. З метою запобігання застосуванню обмежень щодо транскордонної передачі персональних даних, Україні потрібно приєднатись до Конвенції Ради Європи № 108, а також удосконалити національне законодавство з урахуванням положень Директиви ЄС № 95/46.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

. Джинчарадзе Н.Г. Інформаційна культура. — К. — 1999. — С. 9.
. Clarke R. The Digital Persona and its Application to Data Surveillance // The Information Society. 1994. — № 10.
. Social Risks of Smart Cards // Report of the Ministry of Justice working group. — The Hague: 1998. — 30 p.
. Grijpink J.H.A.M. Identity fraud in an information society: the case of a chain approach // Interpol publications. — The Hague: 2001. — 15 p.
. Mnookin R.N. The Public/Private Dichotomy: Political Disagreement and Academic Reputation // University of Pennsylvania Law Review. — 1982. — № 130. — P. 1429.
. Hallborg R.B. Principles of Liberty and Right to Privacy // Law and Philosophy. — 1986. — № 5.
. Privacy and Human Rights: An International Survey of Privacy Laws and Developments. — Global Internet Liberty Campaign, 1998.
. Brandeis Louis D., Warren Samuel D. The Right to Privacy // Harvard Law Review. — 1890. — P. 193-220.
. Levine Mortone. Privacy in the Tradition of the Western World // Pastoral Psychology Series (papers of Pastoral Psychology Institute). — N.Y. — 1979. — P.3.
. Prosser William L. Handbook of the Law of Torts. – St. Paul: West Publication Corp., 1964. – P. 810-811.
. Bloustein Edward J. Privacy as an Aspect of Human Dignity: An Answer to Dean Prosser // NYU Law Review — 1964. — № 39. — P. 1003.
. Stromholm S. La protection de la vie privee — essai de morphologie juridique comparee // Copyright and jurisprudence. — 1983. — P. 213-238.
. Alan F. Westin. Privacy and Freedom. — New York: Atheneum, 1967. — P. 7.
. Arthur R. Miller The Assault on Privacy. — Univ. of Mich. Press, 1971 — P. 25.
. Юсупов Р.М., Заболотский В.П., Иванов В.П. Человек в информационном пространстве // Проблемы информатизации. — 1996. — № 4. — С. 3-7.
. Privacy and Human Rights: An International Survey of Privacy Laws and Developments. — Global Internet Liberty Campaign, 1998. — P. 7.
. Жуковська О. Правовий зміст поняття “відомостей, що не відповідають дійсності”, поширення яких є підставою для цивільної відповідальності // Адвокат. — 1999. — №3. — С. 14-19.
. Жуковська О. Право на свободу слова та інформації в українському законодавстві та судовій практиці (деякі аспекти проблеми) // Свобода висловлювань і приватність. — 2002. — № 2. — С. 4-12.
. Захаров Є. Свобода вираження поглядів в Україні в 2001р. // Свобода висловлювань і приватність. — 2001. — № 4. — С. 4-9.
. Захаров Є., Рапп І. Аналіз практики доступу до урядової інформації // Свобода висловлювань і приватність. — 2002. — № 1. — С. 4-6.
. Захаров Є., Рапп І. Аналіз доступу до інформації про незаконні дії співробітників правоохоронних органів // Свобода висловлювань і приватність. — 2002. — № 2. — С. 12-16.
. Костецька Т.А. До питання про систему інформаційного законодавства // Концепція розвитку законодавства України: матеріали наук.-практ. конференції. — К.: Ін-т законод. Верх. Ради України, 1996. — С. 67-68.
. Костецька Т.А. Право на інформацію в Україні. — К., 1998. — 39 с.
. Місьо М., Петрова Н. Українське законодавство і захист преси. // Свобода висловлювань і приватність. — 2000. — № 1-2. — С. 3-34.
. Іванов В.Ф. Інформаційне законодавство: український та зарубіжний досвід. — К.: Центр вільної преси, 1999. — 210 с.
. Кураков Л.П., Смирнов С.Н. Информация как объект правовой защиты. — М.: Гелиос, 1998. — 240 с.
. Буль Г.П. Доступ до інформації: юридичні аспекти. Нове законодавство щодо архівів як продукт сучасної юридичної думки: баланс свободи інформації і захисту даних // Свобода висловлювань і приватність. — 2001. — № 4. — С. 14-19.
. Bан Вліт А.П. Право знати, право забути? Персональна інформація в публічних архівах // Свобода висловлювань і приватність. — 2001. — № 4. — С. 19-23.
. Жеплінський А. Право на знання архівних даних про себе. Архіви колишніх спецслужб // Свобода висловлювань і приватність. — 2001. — № 4. — С. 23-26.
. Куінтана А.Г. Архіви служб безпеки колишніх репресивних режимів // Свобода висловлювань і приватність. — 2002. — № 1. — С. 16-26.
. Колосов Ю.М. 1974. – С. 32
Pearce Graham, Platten Nicholas. Achieving Personal Data Protection in the European Union // Journal of Common Market Studies, Oxford. — 1998. — Vol. 36. —No. 4. — Р. 529-547.
. L. Thierry, P. Yves. La protection des donnees a caractere personnel en pleine (r)evolution. La loi du 11 decembre 1998 transposant la directive 95/46/CE du 24 octobre 1995 // Journal des Tribunaux, Bruxelles. — 1999. — 22 mai. — Annee 118. — No. 5928. — P. 377-396.
. Boulanger Marie-Helene, Terwangne Cecile de, Leonard Thierry. La protection des donnees a caractere personnel en droit communautaire. I // Journal Des Tribunaux Droit Europeen, Bruxelles. — 1997. — Annee 5. — No. 40. — P. 121-127.
. Boulanger Marie-Helene, Terwangne Cecile de, Leonard Thierry. La protection des donnees a caractere personnel en droit communautaire. II // Journal Des Tribunaux Droit Europeen, Bruxelles. — 1997. — Annee 5. — No. 41. — P. 145-155.
. Ponthoreau Marie-Claire. La directive 95/46 CE du 24 octobre 1995 relative a la protection des personnes physiques a l'egard du traitement des donnees a caractere personnel et a la libre circulation de ces donnees // Revue Francaise De Droit Admimistratif, Paris. — 1997. — Janvier - fevrier. — Annee 13. — No. 1. — P. 125-150.
. Donk Wim van de, Duivenboden Hein van, Raab Charles D. Dossier: Les politiques et la politique de protection des donnees. II. (Fin) // Revue Internationale Des Sciences Administratives, Bruxelles. — 1996. — Decembre. — Vol. 62. — No. 4. — P. 613-689.
. Bruhann Ulf. La protection des donnees a caractere personnel et la Communaute europeenne // Revue Du Marche Commun Et De L'union Europeenne, Paris. — 1999. — Mai. — No. 428. — P. 328-341.
. Mayer-Schönberger. Generational Development of Data Protection in Europe // Technology and Privacy: The New Landscape; Ed. Philip E. Agre, Marc Rotenberg. — Cambridge: The MIT Press, 1997. — P. 224.
. Blume Peter. The Data Protection Directive and Danish Law // International Review of Law Computers and Technology, Cambridge. — 1997. — March. — Vol. 11. — No. 1. — P. 65-77.
. Saarenpaa Ahti. Data Protection: In Pursuit of Information. Some Background to, and Implementations of, Data Protection in Finland // International Review of Law Computers and Technology, Cambridge. — 1997. — March. — Vol. 11. — No. 1. — P. 47-64.
. Chalton Simon. The Transposition into UK Law of EU Directive 95/46/EC (the Data Protection Directive) // International Review of Law Computers and Technology, Cambridge. — 1997. — March. — Vol. 11. — No. 1. — P. 25-32.
. Morton Jeremy. Data Protection and Privacy: R v Brown // European Intellectual Property Review, Oxford. — 1996. — October. — Vol. 18. — No. 10. — P. 558-561.
. Donk Wim van de, Bennett Colin J., Raab Charles D. Dossier: Les politiques et la politique de protection des donnees. I // Revue Internationale Des Sciences Administratives, Bruxelles. — 1996. — Decembre — Vol. 62. — No. 4. — P. 549-611.
. Brouwer Frederic de. Protection of Personal Data: a New Belgian Legal Framework // Revue de Droit Des Affaires Internationales, Paris. — 1999. — No. 2. — P. 181-206.
. Garstka Hansjurgen. Empfiehlt es sich Notwendigkeit und Grenzen des Schutzes personenbezogener — auch grenzuberschreitender — Informationen neu zu bestimmen? // Deutsches Verwaltungsblatt, Koln. — 1998. — September. — Nr. 18. — S. 981-992.
. Mayer-Schonberger Viktor, Zeger Hans G., Kronegger Dieter Auf dem Weg nach Europa: Zur Novellierung des Datenschutzgesetzes // Osterreichische Juristen-Zeitung, Wien. — 1998. — April. — Jahrg. 53. — Nr. 7. — S. 244-251.
. Castono Suarez Raquel. Directiva 95/46, de 24 de octubre de 1995, relativa a la proteccion de las personas fisicas en lo que respecta al tratamiento de datos personales y a la libre circulacion de estos. Similitudes y diferencias con la Ley Organica 5/1992, de 29 de octubre (LORTAD) // Noticias De La Union Europea. CISS, Valencia. - 1998. - Julio. - Ano 14. - No. 162. - P. 9-15.
. Ruiz Miguel Carlos. En torno a la proteccion de los datos personales automatizados // Revista De Estudios Politicos, Madrid. - 1994. - Abril - Junio. - No. 84. - P. 237-264.
. Imperiali d'Afflitto Rosario. La direttiva comunitaria sulla privacy informatica // Diritto Comunitario E Degli Scambi Internazionali, Parma. 1995. - Luglio - dicembre. - Anno 34. – No 3-4. - P. 569-588.
. Nova Antonio. La tutela del diritto alla riservatezza nel trattamento dei dati personali // Aggiornamenti Sociali, Milano. — 1998. — Aprile. — Anno 49. — No. 4. — P. 259-272.
. Vassilaki Irini. The constitutional background of privacy protection within the European Communities: Basic principles for the interpretation and implementation of the EC Data Protection Directive. // Revue Europeenne de Droit Public. Revue quadrilingue, London. — 1994. — Vol. 6. — No. 1. — P. 109-129.
. Braibant Guy, Bruhann Ulf, Raab Charles D. La protection des donnees personnelles. I // Revue Francaise D'administration Publique, Paris. — 1999. — Janvier-mars. — No. 89. — P. 5-48.
. Mallet-Poujol Nathalie, Mestre Delagado Juan Francisco, Poullet Yves La protection des donnees personnelles. II // Revue Francaise D'administration Publique, Paris. — 1999. — Janvier-mars. — No. 89. — P. 49-81.
. Cadoux Louise; Rule James B La protection des donnees personnelles. III // Revue Francaise D'administration Publique, Paris. — 1999. — Janvier-mars. — No. 89. — P. 83-104.
. Warufsel Bertrand, Burkert Herbert La protection des donnees personnelles. IV. (Fin.) // Revue Francaise D'administration Publique, Paris. — 1999. — Janvier-mars. — No. 89. — P. 105-163.
. Cox Jean-Claude. Base de donnees et protection de la vie privee: mythe ou necessite? // Reflets Et Perspectives De La Vie Economique, Bruxelles. — 1996. — T. 35. — No. 3. — P. 345-354.
. Simitis Spiros. Reconsidering the Premises of Labour Law: Prolegomena to an EU Regulation on the Protection of Employees' Personal Data // European Law Journal, Oxford. — 1999. — March. — Vol. 5. — No. 1. — P. 45-62.
. Krimphove Dieter. Neuer Europaischer Datenschutz im Arbeitsrecht // Neue Zeitschrift Fur Arbeitsrecht, Munchen. — 1996. — November. — Jahrg. 13. — Nr. 21. — S. 1120-1125.
. Wohlgemuth Hans H. Auswirkungen der EG-Datenschutzrichtlinie auf den Arbeitnehmer-Datenschutz // Betriebsberater, Heidelberg. — 1996. — Marz. — Jahrg. 51. — Nr. 13. — S. 690-695.
. Harala Riitta, Reinikainen Anna-Leena. Confidentiality in the use of administrative data sources // Statistical Journal. United Nations Economic Commission for Europe, Geneva. — 1996. — Vol. 13. — No. 4. — P. 361-368.
. Bruhann Ulf. La protection des donnees dans le commerce electronique // Revue Du Marche Commun Et De L'union Europeenne, Paris. — 1999. — No. 430. — P. 464-471.
. Linant de Bellefonds Xavier. Les resistances des droits comptables et fiscaux europeens au developpement des echanges de donnees informatisees // Revue Internationale De Droit Compare, Paris. — 1995. — Janvier - mars. — Annee 47. — No. 1. — P. 77-96.
. Schild Hans-Hermann. Die Richtlinie uber die Verarbeitung personenbezogener Daten und den Schutz der Privatsphare im Bereich der Telekommunikation // Europaische Zeitschrift Fur Wirschaftsrecht, Frankfurt am Main. — 1999. — Februar. — Jahrg. 10. — Nr. 3. — S. 69-74.
. Geis Ivo. Internet und Datenschutzrecht // Neue Juristische Wochenschrift, Munchen. — 1997. — Januar. — Jahrg. 50. — Nr. 5. — S. 288-293.
. Иванский В.П. Правовая защита информации о частной жизни граждан. Опыт современного правового регулирования: Монография. — М.: Изд-во РУДН, 1999. — 276 с.
. Иванский В.П. Теоретические проблемы правовой защиты частной жизни в связи с использованием информационных технологий: Дис… канд. юрид. наук: 12.00.01. — М., 1998. — С. 31.
. Platten Nicolas. Orchestrating Transatlantic Approaches to Personal Data Protection: a European Perspective // Fordham International Law Journal, New York. — 1999. — June. — Vol. 22. — No. 5. — P. 2024-2051.
. Mei Peter. The EC Proposed Data Protection Law // Law and Policy in International Business, Washington. — 1993. — Vol. 25. — No. 1. — P. 305-334.
. Regan Priscilla M. American Business and the European Data Protection Directive: Lobbying Strategies and Tactics // Visions of Privacy: Policy Choices for the Digital Age; Ed. By Colin J. Bennett, Rebecca Grant. — Toronto. — P. 204.
. Fleischmann Amy Personal Data Security: Divergent Standards in the European Union and the United States // Fordham International Law Journal, New York. — 1995. — October. — Vol. 19. — No. 1. — P. 143-180.
. Donk Wim van de, Bennett Colin J., Raab Charles D. Dossier: Les politiques et la politique de protection des donnees. I // Revue Internationale Des Sciences Administratives, Bruxelles. — 1996. — Decembre. — Vol. 62. — No. 4. — P. 549-611.
. Escobar de la Serna Luis. La proteccion de datos en el ambito internacional y en el derecho comunitario // Comunidad Europea Aranzadi. Editorial, Pamplona. — 1996. — Evero. — Ano 23. — No. 1. — P. 45-50.
. Bennett C.J., Raab C.D. The Adequacy of Privacy: The European Union Data Protection Directive and the North American Response // The Information Society. — 1997. — № 13.
. Bennett C.J., Raab C.D. Taking the Measure of Privacy: Can Data Protection be Evaluated? // International Review of Administrative Sciences. — 1996. — № 4 (62).
. Bennett C.J., Raab C.D. Protecting Privacy Across Borders: European Policies and Prospects // Public Administration. — 1994. — № 1 (72).
. Carlin Fiona M. The Data Protection Directive: the introduction of common privacy standards // European Law Review, London. — 1996. — February. — Vol. 21. — No. 1. — P. 65-70.
. Longworth E. Contractual Privacy Solutions // 22nd International Conference on Privacy and Data Protection. — Venice: 2000. — 21 p.
. Kotschy W. Model Contracts for securing data protection in cases of transborder data flow to countries without adequate data protection // 22nd International Conference on Privacy and Data Protection. — Venice: 2000. — 8 p.
. Dix A. Case Study: North America and the European Directive. The German Railway Card: A Model contractual solution of the ‘adequate level of protection’ issue? // 18th International Privacy and data Protection Conference ‘Privacy beyond Borders’. — Ottawa: 1996. — 6 р.
. Буткевич В.Г. Соотношение внутригосударственного и международного права. — К., 1981.
. Денисов В.Н. Актуальні питання застосування норм міжнародного права у внутрішньому праві України // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доповідей та наукових повідомлень республіканської науково-практичної конференції. 9-11 листопада 1995р.— Харків: НЮА України, 1995.— С. 153-156.
. Денисов В.Н. Ефективність міжнародного права у правовому механізмі зовнішньополітичної діяльності держав // Законодавство: проблеми ефективності. — К., 1995.
. Денисов В.Н. Коллизионные вопросы применения международного права во внутреннем праве // Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, Київ, 23-24 жовтня 1995 р. — К.: Генеза, 1996.
. Денисов В.Н. Развитие теории и практики взаимодействия международного права и внутреннего права // Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. — К., 1992. — С. 7-24.
. Денисов В.Н., Евинтов В.И. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. — К. — Наук. думка, 1992.
. Денисов В.Н., Євінтов В.І. Суверенітет України і міжнародне право. — К.: Манускрипт, 1995.
. Онопчук І.Ю. Міжнародно-правові проблеми формування інформаційної інфрастурктури України // Законодавство України та міжнародне право / проблеми гармонізації: Збірник наук. праць Ін-т законод. Верх. Ради України. — К., 1998. — в. 4. — С. 102-113.
. Онопчук І.Ю. Окремі проблеми міжнародного та національного інформаційного права // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матеріали наук. - практ. конференції. — К.: Ін-т закнод. Верх. Ради України, 1998. — С. 312-316
. Опришко В. Питання трансформації Європейського права в законодавство України // Право України. — 2001.— № 2.— С. 27-30.
. Павличенко О. Захист прав людини — до норм Ради Європи // Закон і бізнес.—1996.— 23 жовтня. — С. 6.
. Нормативно-правовое обеспечение в сфере информации, информатизации и информационной безопасности в Украине // Винарик Л.С. и др.; НАН Украины, Ин-т экономики и промышленности. — Донецк, 1996. — 25 с.
. Шевчук С.В. Доступ до документованої інформації про особу: європейське право та практика Конституційного Суду України // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матеріали наук.-практ. конференції. — К.: Ін-т законод. Верх. Ради України. — К., 1998. — в. 4. — С. 170-173.
. Костецька Т.А. Гармонізація національного інформаційного законодавства як умова входження України в світове інформаційне середовище // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матеріали наук.-практ. конференції. — К.: Ін-т законод. Верх. Ради України, 1998. — С. 286-289.
. Полінкевич К.Б. Окремі питання гармонізації законодавства України та міжнародного права в інформаційній сфері // Законодавство України та міжнародне право / проблеми гармонізації: Збірник наук. праць Ін-т законод. Верх. Ради України. — К., 1998. — в. 4. — С. 114-123.
. Полінкевич К.Б. Проблеми впровадження міжнародно-правових стандартів захисту конфіденційної інформації про особу // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матеріали наук.-практ. конференції. — К.: Ін-т законод. Верх. Ради України. — К., 1998. — в. 4. — С. 319-323.
. Баранов А., Брыжко В, Базанов Ю. Защита персональных данных. — К.: Национальное агенство по вопросам информатизации при Президенте Украины, 1998. — 128с.
. Баранов А., Брыжко В, Базанов Ю. Права человека и защита персональних данных. — К.: Государственный комитет связи и информатизации Украины, 2000.
. Антонович М.М. Права людини та міжнародне гуманітарне право // Права людини і Україна. – Львів: Світ, 1999. – С. 61-65.
. Дмитрієв А.І. Міжнародне гуманітарне право: основи концепції / Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України; Вища школа права при Інституті держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. — К. : Логос, 1999. — 119с.
. Dinstein Y. International Humanitarian Law // International Human Rights Law: Theory and Practice / Ed. by I. Cotler and F.P. Eliadis. – Montreal: The Canadian Human Rights Foundation, 1992. – P. 208-209.
. Hampson F.J. Human Rights Law and International Humanitarian Law: Two Coins or Two Sides of the Same Coin? // Bulletin of Hum. Rts. – 1991. – V. 1. – P. 48-49.
. Антонович М.М. Україна в міжнародній системі захисту прав людини. — К.: Видавничий дім "КМ Academia", 2000. — 262 с.
. Международное право: Учебник / Отв. ред. Ю.М. Колосов, В.И. Кузнєцов. – М.: Международные отношения, 1994. – С. 297.
. С. Васильева Т. А., Карташкин В. А., Колесова Н. С., Колотова Н. В., Ледях И. А. Права человека: Учебник для вузов / Комиссия по правам человека при Президенте РФ; Институт государства и права РАН / Е.А. Лукашева (отв.ред.). — М. : Норма, 2000. — 573с.
. Заблоцька Л. Виникнення та формування міжнародних стандартів у галузі прав людини // Український часопис прав людини. —1995.— № 1.— С. 37-42.
Рабінович П.М. Основні права людини: поняття, класифікації, тенденції // Укр. Часопис прав людини. – 1995. - № 1. – С. 14-22.
. Загальна декларація прав людини. — К.: Право, 1995.
. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права і Факультативний проокол № 1 до Міжнародного пакут про громадянські та політичні права. — К.: Право, 1995.
. Конвенція ООН про права дитини 1989 року, схвалена на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (резолюція 44/25 від 20 листопада 1989 року). — ООН А/RES/44/25. — 1989; ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 № 789-XII // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — N 13. — Стор. 145.
. Конвенція ООН про захист прав всіх трудящих-мігрантів та членів їхніх родин 1990 року // Права людини і професійні стандарти для юристів в документах міжнародних організацій. — 1996 р.
. Конвенція про захист прав людини та основних свобод. Із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу №11. Офіційний переклад МЗС України та Української правничої фундації. — К.: УПФ. — 31 с.
. Дженіс М., Кей Р., Бредлі Е. Європейське право у галузі прав людини: джерела і практика застосування. Пер. з англ. — К.: “АртЕк”, 1997. — С. 251.
. Доповідь Європейської Комісії з прав людини по справі Ван Остервійк проти Бельгії. — 1979.
. Burghartz v. Switzerland (1994). — Publications of the European Court of Human Rights. — Ser. A. — No. 280-B (надалі: “ECHR”).
. N v. Sweden (1986). — Decisions and Reports of the European Commission of Human Rights. — No. 11366/85, 50. — DR. 173 (надалі: “Decisions and Reports”).
. McFeeley v. United Kingdom (1980). — Decisions and Reports. — No. 8317/78, 20. — DR 44.
. Niemietz v. Germany (1992). — ECHR. — Ser. A. — No. 251-B.
. X and Y v. Netherlands (1985). — ECHR. — Ser. A. — No. 91.
. Dudgeon v. United Kingdom (1981). — ECHR. — Ser. A. — No. 45
. B v. France (1992). — ECHR. — Ser. A. — No. 232-C.
. Rayner v. United Kingdom (1986). — Decisions and Reports. — No. 9310/81, 47 — DR. 5).
. Lopes Ostra v. Spain (1994). — ECHR. — Ser. A. — No. 303-C.
. Z v. Finland (1997). — Reports of Judgements and Decisions. — 1997. — No. 1
. Цивільний кодекс України: Офіц. видання. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 664 с.
. Указ Президії Верховної Ради Української РСР “Про ратифікацію Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права” від 19 жовтня 1973 р. — N 2148 - VIII.
. Recommendation 4/99 on the inclusion of the fundamental right to data protection in the European catalogue of fundamental rights adopted on 7 September 1999. — The Working Party on the Protection of Individuals with regard to the Processing of Personal Data. — Brussels. — 1999.
. Charter of Fundamental Rights of the European Union // Official Journal. — 2000. — C 364. — P. 1-22.
. Конвенція Ради Європи No. 108 “Про захист осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних” // Пазюк А.В. Захист прав людини стосовно обробки персональних даних: міжнародні стандарти. — К.: МГО Прайвесі Юкрейн, 2000. — 88 c.
. Директива 95/46 СЕ Європейського Парламенту і Ради “Про захист фізичних осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних та безперешкодного руху цих даних” // Пазюк А.В. Захист прав людини стосовно обробки персональних даних: міжнародні стандарти. — К.: МГО Прайвесі Юкрейн, 2000. — 88 c.
. Z v. Finland (1997). — Reports of Judgments and Decisions. — 1997. — № 1.
. Privacy and Human Rights 2000: An International Survey of Privacy Laws and Developments. — EPIC. — 2000. — P. 1.
. Olmstead v. United States (1928). — 277 U.S. — 438.
. Katz v. United States (1967). — 389 U.S.
. Griswold v. Connecticut (1965). — 381 U.S. — 479.
. Rees v. United Kingdom (1986). — ECHR. — Ser. A. — No. 106.
. Defining Defamation: Principles on Freedom of Expression and Protection of Reputation. Comment on Principle 8. — ARTICLE 19. — London: UNESCO, 2000.
. М. Місьо, Н.Петрова. Українське законодавство і захист преси. // Свобода висловлювань і приватність. — 2000. — № 1-2. — С. 3.
. Lingens v. Austria (1989). — Reports of Judgments and Decisions. — 1989. — Ser. A. — No. 103. — P. 41.
. Oberschlick v. Austria (1995). — Reports of Judgments and Decisions. — 1995. — Ser. A. — No. 313.
. Bruggemann and Scheuten v. the Federal Republic of Germany (1977). — Decisions and Reports. — No. 6959/75.
. Silver and Others v. United Kingdom (1983). — Judgements and Decisions. — Ser. A. — No. 61.
. Lord Bingham of Cornhill. The Way We Live Now: Human Rights in the New Millennium. — 1998.
. Gaskin v. UK (1989). — Reports of Judgments and Decisions. — 1989. — Series A. — No. 160.
. U.S. West, Inc. v. Federal Communications Commission, and United States of America. — US Court of Appeals. — Tenth Circuit. — No. 98-9518. — Washburn University School of Law. — 1999.
. Fight Against Organized Crime and Control of Personal Data // European Commission Falcone Programme Project. — Rome: 2000. — P. 223-241.
. Определение Конституционного Суда РФ от 14 июля 1998 года по делу о проверне конституционности отдельных полонений Федерального закона “Об оперативно-розыскной деятельности” по жалобе гражданки И.Г.Черновой / Пазюк А.В. Захист прав громадян у зв’язку з обробкою персональних даних у правоохоронній діяльності: європейські стандарти і Україні. — К.: МГО Прайвесі Юкрейн, 2001. — C. 213-256.
. Пазюк А.В. Захист прав громадян у зв’язку з обробкою персональних даних у правоохоронній діяльності: європейські стандарти і Україні. — К.: МГО Прайвесі Юкрейн, 2001. — 258 c.
. Governing global networks: international regimes for transportation and communications / Mark W. Zacher, Brent A. Sutton. – Cambridge University Press. – 1996. – 299 p.
. Иванский В.П. Теоретические проблемы правовой защиты частной жизни в связи с использованием информационных технологий: Дис... канд. юрид. наук: 12.00.01. — М., 1998. — С. 31.
. Declaration on mass media and human rights adopted by the Parliament Assemble Resolution N 428// Strasbourg: Council of Europe. — 1970.
. Right to privacy: Committee on Legal Affairs and Human Rights Report (Doc. 8130, 3 June 1998) // Strasbourg: Council of Europe. — 1998.
. Recommendation Data Protection law and the media. — The Working Party on the Protection of Individuals with regard to the Processing of Personal Data. — Brussels. — 1997. — P. 4.
. Международная конвенция о пресечении обращения порнографических изданий и торговли ими (Женева, 12 сентября 1923 года) / Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами. - Вып. IX. - М., 1938.
. Международная конвенция об использовании радиовещания в интересах мира // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1983.- № 16.
. Резолюция 110 (II) Генеральной Ассамблеи ООН “Меры, которые должны быть приняты против пропаганды и поджигателей новой войны” / Организация Объединенных Наций. Официальные отчеты второй сессии Генеральной Ассамблеи. – 1947. - А/519. - С. 12.
. Резолюция 127 (II) Генеральной Ассамблеи ООН “Ложная или извращенная информация” / СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы.- М.: “Международные отношения”, 1989.
. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації // Відомості Верховної Ради УРCР. - 1969. - № 5. - Ст.27.
. Резолюция 2037 (XX) Генеральной Ассамблеи ООН Декларация о распространении среди молодежи идеалов мира, взаимного уважения и взаимопонимания между народами 1965 г. / СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы.- М.: "Международные отношения", 1989.
. Декларация об основных принципах, касающихся вклада средств массовой информации в укрепление мира и международного взаимопонимания, в развитие прав человека и в борьбу против расизма и апартеида и подстрекательства к войне / СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документы и материалы.- М.: "Международные отношения", 1989.
. Международное право: Учебник для обуч. по спец. "Правоведение (междунар. право)", "Междунар. отношения", и "Междунар. экон. отношения" / Дипломатическая академия МИД РФ; Московский гос. ин-т международных отношений (ун-т) МИД РФ / Ю.М. Колосов (отв.ред.), В.И. Кузнецов (отв.ред.). — 2.изд., доп. и перераб. — М. : Междунар. отношения, 1998. — 624с.
. Mayer-Schönberger. Generational Development of Data Protection in Europe // Technology and Privacy: The New Landscape; Ed. Philip E. Agre, Marc Rotenberg. — Cambridge: The MIT Press, 1997. — P. 224.
. Davies S.G. Re-Engineering the Right to Privacy: How Privacy Has Been Transformed from a Right to a Commodity // Technology and Privacy: The New Landscape; Ed. Philip E. Agre, Marc Rotenberg. — Cambridge: The MIT Press, 1997. — P. 150-152.
. Flaherty D.H. Controlling Surveillance: Can Privacy Protection Be Made Effective? // Technology and Privacy: The New Landscape; Ed. Philip E. Agre, Marc Rotenberg. — Cambridge: The MIT Press, 1997. — P. 171.
. Recomendation # 1/99 On Invisible and Automatic Processing of Personal Data on the Internet Performed by Software and Hardware adopted by the Working Party on 23 February 1999. — The Working Party on the Protection of Individuals with regard to the Processing of Personal Data. — Brussels: European Union, 1999.
. Green Paper “On the Protection of Minors and Human Dignity in Audiovisual and Information Services”. — Brussels: European Union, 1996. — COM (96). — P. 487.
. Standardization and the Global Information Society: The European Approach. Communication from the Commission to the Council and the Parliament. — Brussels: European Union, 1996. — COM (96). — P. 359.
. Hes R., Borking J. Privacy Enhancing Technologies: the Path to Anonymity. — The Hague. — 1998.
. Recomendation EU Anonymity on the Internet adopted by Working Party on 3 December 1997. — The Working Party on the Protection of Individuals with regard to the Processing of Personal Data. — Brussels: European Union, 1997.
. Judging industry self-regulation: when does it make a meaningful contribution to the level of data protection in a third country? — The Working Party on the Protection of Individuals with regard to the Processing of Personal Data. — Brussels: European Union, 1998.
. Kirby M. D. Privacy Protection — A New Beginning. — Hong Kong. — 1999 – 15 р.
Okinawa Charter on Global Information Society. — Okinawa, 2000.
. Dempsey J., Weitzner D. Regardless of Frontiers: Protecting Human Right to Freedom of Expression on the Global Internet. – Washington: Center for Democracy and Technologies, 1998. – 38 p.
. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 12 августа 1988 года «О ратификации о распространении несущих программы сигналов, передаваемых через спутники» // Ведомости Верховного Совета СССР. - 1988. - № 34. - Ст. 550.
. Закон України “Про ратифікацію Статуту і Конвенції Міжнародного союзу електрозв'язку” // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 33. - Ст. 306.
. Рекомендації Ради Організації Економічного Співробітництва і Розвитку стосовно Керівних принципів, що регулюють захист приватності і транскордонні потоки персональних даних // Пазюк А.В. Захист прав людини стосовно обробки персональних даних: міжнародні стандарти. — К.: МГО Прайвесі Юкрейн, 2000. — 88 c.
. First Report On the Implementation of the Data Protection Directive (95/46/EC). – Brussels: Commision of the European Communities, 2003. – COM (2003) 265 final.
. Michael J. Privacy and Human Rights. — Paris: UNESCO, 1994. — P. 35.
. Recommendation No. Rec(81)1 of the Committee of Ministers to member states on regulations for automated medical data banks (adopted by the Committee of Ministers on 23 January 1981 at the 328th meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1981.
. Recommendation No. Rec(97)5 of the Committee of Ministers to member states on the protection of medical data (adopted by the Committee of Ministers on 13 February 1997 at the 584th meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1997.
. Recommendation No. Rec(83)10 of the Committee of Ministers to member states on the protection of personal data used for scientific research and statistics (adopted by the Committee of Ministers on 23 September 1983 at the 362nd meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1983.
. Recommendation No. Rec(85)20 of the Committee of Ministers to member states on the protection of personal data used for the purposes of direct marketing (adopted by the Committee of Ministers on 25 October 1985 at the 389th meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1985.
. Recommendation No. Rec(86)1 of the Committee of Ministers to member states on the protection of personal data used for social security purposes (adopted by the Committee of Ministers on 23 January 1986 at the 392nd meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1986.
. Recommendation No. R (87) 15 of the Committee of Ministers to member states on the protection of personal data used in the police sector (adopted by the Committee of Ministers on 17 September 1987 at the 410th meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1987.
. Recommendation No. R (89) 2 of the Committee of Ministers to member states on the protection of personal data used for employment purposes (adopted by the Committee of Ministers on 18 January 1989 at the 423rd meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1989.
. Recommendation No. R (90) 19 of the Committee of Ministers to member states on the protection of personal data used for payment and related operations (adopted by the Committee of Ministers on 13 September 1990, at the 443rd meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1990.
. Recommendation No. R (95) 4 of the Committee of Ministers to member states on the protection of personal data collected and processed in the area of telecommunication services, with particular reference to telephone services (adopted by the Committee of Ministers on 7 February 1995 at the 528th meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1995.
. Recommendation No. R (97) 18 of the Committee of Ministers to member states on the protection of personal data collected and processed for statistical purposes (adopted by the Committee of Ministers on 30 September 1997 at the 602nd meeting of the Ministers’ Deputies). — Council of Europe, 1997.
. Recommendation No. R (91) 10 of the Committee of Ministers to member states on the communication to third parties of personal data held by public bodies (adopted by the Committee of Ministers on 9 September 1991 at the 461st meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1991.
. Recommendation No. Rec(99)5 of the Committee of Ministers to member states on the protection of privacy on the Internet (adopted by the Committee of Ministers on 23 February 1999 at the 660th meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 1999.
. Recommendation No. Rec(2002)9 of the Committee of Ministers to member states on the protection of personal data collected and processed for insurance purposes (adopted by the Committee of Ministers on 18 September 2002 at the 808th meeting of the Ministers' Deputies). — Council of Europe, 2002.
. David Wolstenholme. Police Requirements and Practices in the Information Society ‘The case in the United Kingdom’ // ADACS/DGI (2000) 3 Sem.: Data protection in Police Sector. Council of Europe Regional Seminar under the activities for the development and consolidation of democratic stability. — Strasbourg. — Council of Europe. — 2000.
. The introduction and use of personal identification numbers: the data protection issues / Study prepared by the Committee of experts on data protection (CJ-PD). — Council of Europe, 1991.
. Model Contract to ensure equivalent protection in the context of transborder data flows with explanatory report / Stude made jointly by the Council of Europe, the Commission of the European Communities and the International Chamber of Commerce. — Council of Europe. — Strasbourg, 1992.
. Recommendation of the Council concerning Guidelines governing the Protection of Privacy and Transborder Flows of Personal data, adopted by the Council 23 September 1980. — Paris: OECD, 1981.
. Declaration on Transborder Data Flows — OECD. — Paris: OECD, 1985.
. Recommendation of the Council concerning Guidelines for the Security of Information Systems — Paris: OECD, 1992.
. Guidelines for Cryptography Policy — Paris: OECD, 1997.
. OECD Ministerial Declaration on Privacy on Global Networks // I-Ways. — 1998.— 4th Quarter. — P. 48.
. Guidelines for the Regulation of Computerized Personal Data Files, adopted by General Assembly resolution 45/95 of 14 December 1990 // Human Rights: A Compilation of International Instruments, Vol. I (Second Part). — New York and Geneva: Centre for Human Rights, Geneva, 1994. — P. 540-543.
. Chapter of Fundamental Rights of the European Union // Official Journal of the European Communities. — 2000. — C. 364 — Р. 10.
. Шевчук С., Кравчук І Ніццький договір та розширення ЄС / Центр порівняльного права / С. Шевчук (наук.ред.), А. Пендак (пер.). — К.: Логос, 2001. — 195с.
. Council Resolution on a Community policy on data processing // Official Journal. — 1974. — C. 086.
. Commission Recommendation relating to the Council of Europe Convention for the protection of individuals with regard to automatic processing of personal data // Official Journal. — 1981. — L 246.
. Directive 95/46/EC of the European Parliament and of the Council of 24 October 1995 on the protection of individuals with regard to the processing of personal data and on the free movement of such data // Official Journal. — 1995. — L 281. — P. 31-50.
. Regan Priscilla M. American Business and the European Data Protection Directive: Lobbying Strategies and Tactics // Visions of Privacy: Policy Choices for the Digital Age; Ed. By Colin J. Bennett, Rebecca Grant. — Toronto. — P. 204.
. Recommendation 1/2000 on the Implementation of Directive 95/46/EC adopted on 3rd February 2000. — The Working Party on the Protection of Individuals with regard to the Processing of Personal Data. — Brussels. — 2000.
. Directive 97/66/EC of the European Parliament and of the Council of 15 December 1997 concerning the processing of personal data and the protection of privacy in the telecommunications sector // Official Journal. — 1998. — L 024. — P. 1-8.
. Recommendation 1/99 on Invisible and Automatic Processing of Personal Data on the Internet Performed by Software and Hardware adopted on 23 February 1999. — The Working Party on the Protection of Individuals with regard to the Processing of Personal Data. — Brussels. — 1999.
. Recommendation on the Respect of Privacy in the context of Interception of Telecommunications adopted on 3 May 1999. — The Working Party on the Protection of Individuals with regard to the Processing of Personal Data. — Brussels. — 1999.
. Opinion 1/2000 on certain data protection aspects of electronic commerce adopted on 3rd February 2000. — Article 29 Data Protection Working Party. — Brussels. — 2000.
. Directive 2002/58/EC of the European Parliament and of the Council of 12 July 2002 concerning the processing of personal data and the protection of privacy in the electronic communications sector (Directive on privacy and electronic communications) // Official Journal. — 2002. — L 201. — P. 37-47.
. України і Шенген: приватний вимір європейського вибору. — Київ: Центр миру, конверсії та зовнішньої політики України, 2001. — 67 с.
. Dumortier Jos. The Protection of Personal Data in the Schengen Convention // International Review of Law Computers and Technology, Cambridge. — 1997. — March. — Vol. 11. — No. 1. — P. 93-106.
. Salberini Giuliano. L'Integrazione Europea e il trattamento dei dati personali // Affari Esteri, Roma. — 1996. — Aprile. — Anno 28. — No. 110. — P. 411-423.
. Corrado Laura. L'attuazione della Convenzione di Schengen in Italia // Affari Esteri, Roma. — 1997. — Ottobre. — Anno 29. — No. 116. — P. 847-860.
. Janer Torrens, Joan David. La proteccion de los particulares en el ambito del Convenio Europol (reflexiones con motivo de su entrada en vigor) // Gaceta Juridica De La CE. Boletin, Madrid. — 1999. — Enero - Febrero. — No. 140. — P. 15-26.
. Zerdick Thomas. European Aspects of Data Protection: What Rights for the Citizen? // Legal Issues of European Integration, Deventer. — 1995. — No. 2. — P. 59-86.
. Fight Against Organized Crime and Control of Personal Data // European Commission Falcone Programme Project. — Rome: 2000. — 288 p.
. Stephen Kabera Karanja. The Schengen Co-operation: Consequences for the right of EU Citizens. — 2000.
. Data protection in Police Sector. Council of Europe Regional Seminar under the activities for the development and consolidation of democratic stability // ADACS/DGI (2000) 3 Sem. — Strasbourg: 2000.
. Council Act of 29 May 2000 establishing in accordance with Article 34 of the Treaty of European Union the Convention on Mutual Assistance in Criminal Matters between the member States of the European Union // Official Journal of the European Communities. — 2000. — C. 197.
. Council Decision of 14 December 2000 setting up a Provisional Judicial Cooperation Unit // Official Journal of the European Communities. — 2000. — L 324.
. EU agrees principles for Eurojust // EUobserver.com. — 2001. — September 28.
. Z v. Finland (1997). — Reports of Judgments and Decisions. — 1997. — I. — P. 347-348.
. Council Decision of 17 October 2000 establishing a secretariat for the joint supervisory data protection bodies set up by the Convention on the Establishment of a European Police Office (Europol Convention), the Convention on the Use of Information Technology for Customs Purposes and the Convention implementing the Schengen Agreement on the gradual abolition of checks at the common borders (Schengen Convention) // Official Journal of the European Communities. — 2000. — L 271. — P. 1-3.
. Bennett C.J. Implementing Privacy Codes of Practice: A Report to the Canadian Standards Association. — Rexdale: CSA, 1995.
. Canadian Standards Association Model Code for the Protection of Personal Information. CAN/CSA-Q830-96. — Rexdale: CSA, 1996.
. Reidenberg J.R. Resolving Conflicting International Data Privacy Rules in Cyberspace // Stanford Law Review. — 2000. — Vol. 52. — P. 1359.
. Standardization and the Global Information Society: The European Approach. Communication from the Commission to the Council and the Parliament. — Brussels: European Union, 1996. — COM (96). — P. 359.
. Initiative on Privacy Standardisation in Europe: Final Report. — Brussels: CEN/ISSS, 2002. — 87 p.
. Opinion 1/2002 on the CEN/ISSS Report on Privacy Standardisation in Europe adopted on 30 May 2002 by Data Protection Working Party. — Brussels. — 2002.
. OECD Ministerial Declaration on Privacy on Global Networks // I-Ways. — 1998.— 4-th Quarter. — P. 48.
. R. Doray. A Word from the President of the Conference // Privacy: the New Frontier. Program Book of Abstracts from the International Conference on Privacy. — Montreal, Quebec: 1997. — P. 5.
. Model Contract to ensure equivalent protection in the context of transborder data flows with explanatory report / Stude made jointly by the Council of Europe, the Commission of the European Communities and the International Chamber of Commerce. — Council of Europe. — Strasbourg, 1992.
. Dix A. Berlin DPA supervises German Railway and Citibank TBDF contract // Privacy Laws and Business Newsletter. — 1996. — No 37. — P. 6-10.
. Dix A. Case Study: North America and the European Directive. The German Railway Card: A Model contractual solution of the ‘adequate level of protection’ issue? // 18th International Privacy and data Protection Conference ‘Privacy beyond Borders’. — Ottawa: 1996. — 6 p.
. Commission Decision Pursuant to Directive 95/46/EC of the European Parliament and of the Council on Standard Contractual Clauses for the transfer of personal data to third countries under article 26 (4) of Directive 95/46/EC / Draft Version 27 March 2001.
. Kotschy W. Model Contracts for securing data protection in cases of transborder data flow to countries without adequat