ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ОРГАНАМИ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ (ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД)

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КОНСТИТУЦІЙНА ЮРИСДИКЦІЯ В СИСТЕМІ ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНОЇ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
1.1. Концепція імплементації в науці міжнародного права
1.2. Конституційна імплементація норм міжнародного права
1.3. Органи конституційної юрисдикції як органи внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права

11
22

43
РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ В СИСТЕМІ ВНУТРІШНЬОДЕРЖАВНОЇ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
2.1. Контроль конституційності міжнародних договорів
2.2. Контроль конвенційності національних законів
2.3. Контроль відповідності національних законів нормам міжнародних договорів

68
103

135
РОЗДІЛ 3. ФОРМИ ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ОРГАНАМИ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ
3.1. Акти органів конституційної юрисдикції в системі внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права
3.2. Міжнародно-правова мотивація рішень органів конституційної юрисдикції
3.3. Особливість конституційної юрисдикції України

146

168
186
ВИСНОВКИ 200
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 204
ВСТУП

Актуальність теми. Проблема узгодженості та взаємодії міжнародно-правового та національно-правового механізмів регулювання суспільних відносин є традиційною в науці міжнародного права. І це закономірно, оскільки для реалізації міжнародно-правових норм необхідні адекватні дії внутрішньодержавних органів влади (законодавчої, виконавчої та судової), які в сукупності забезпечували б належне виконання державою міжнародно-правових зобов’язань. Належна внутрішньодержавна імплементація норм міжнародного права, яка остаточною мірою втілюється у відповідних актах правозастосування, становить важливу умову ефективного функціонування всього механізму міжнародно-правового регулювання.
Проте, місце та роль судових органів держави, які виступають основною ланкою застосування правових норм, і, зокрема, органів конституційної юрисдикції, в механізмі імплементації норм міжнародного права ще не отримала належного висвітлення в міжнародно-правових дослідженнях і на сьогодні становить актуальну проблему. Причетність органів конституційної юрисдикції як до норм національного, так і норм міжнародного права обумовлює необхідність існування адекватного механізму їх застосування і водночас приведення у відповідність до міжнародно-правових зобов’язань держави національно-правових актів. В цьому плані актуальним є дослідження теоретичних та практичних аспектів застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції як в Україні, так і у інших державах європейського регіону, враховуючи накопичений останніми значний досвід застосування міжнародного права в національному судочинстві.
Актуальність дослідження обумовлена, крім того, потребами уніфікації та гармонізації законодавства в європейському регіоні, а також роллю органів конституційної юрисдикції в процесі захисту прав особи та у вирішенні спеціальних питань конвенційності національних законів європейських держав.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація є складовою комплексної науково-дослідної програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України”, науково-дослідницької роботи кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Інтеграція України у світовий та європейський простір” (державний реєстраційний № 011БФ048-01).
Мета і задачі дослідження.
Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції й розробка на цій основі науково-теоретичних та практичних рекомендацій щодо застосування норм міжнародного права національним органом конституційної юрисдикції.
Відповідно до поставленої мети визначено наступні задачі:
- узагальнення сучасного бачення співвідношення міжнародного та національного права з урахуванням історичних аспектів становлення та розвитку концепцій такого співвідношення, а також форм та засобів запровадження до національних правових систем норм міжнародного права;
- виявлення особливостей конституційної імплементації норм міжнародного права та місця, ролі і функцій органів конституційної юрисдикції держав-членів Ради Європи, серед них - України, в системі внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права;
- характеристика функцій контролю конституційності міжнародних договорів; контролю відповідності норм національних законів положенням Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року; контролю відповідності норм національних законів міжнародним договорам, а також досвіду їх здійснення органами конституційної юрисдикції європейських держав;
- узагальнення правових наслідків та особливостей міжнародно-правової мотивації актів, що приймаються органами конституційної юрисдикції європейських держав при застосуванні норм міжнародного права;
- виявлення особливостей конституційної юрисдикції України в питаннях застосування норм міжнародного права.
Об'єктом дисертаційного дослідження є процес міжнародно-правового регулювання суспільних відносин через застосування національними органами конституційної юрисдикції норм міжнародного права.
Предметом дисертаційного дослідження є особливості процесу застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції європейських держав (включно України).
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації склали загальнонаукові і спеціально-правові методи дослідження. З числа загальнонаукових методів дослідження застосовувалися філософські, матеріалістичні методи пізнання суспільного розвитку, засновані на визнанні його об’єктивності і відомої закономірності. Із спеціально-наукових методів в дисертаційному досліджені дисертант використовував метод порівняльного правознавства (порівняльно-правовий метод), за допомогою якого досліджувалися подібні аспекти застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції європейських держав, а також питання, пов’язані з міжнародно-правовими зобов’язаннями держав функції органів конституційної юрисдикції, що дозволило виділити національно-специфічні і універсальні риси діяльності цих органів; метод комплексного аналізу використовувався для дослідження окремих видів конституційного контролю, зокрема контролю конституційності міжнародних договорів як на стадії їх ратифікації, так і після набуття ними чинності для держави; контролю конвенційності національних законів та контролю відповідності національних законів нормам міжнародних договорів; метод системного аналізу використовувався для розгляду здійснення органами конституційної юрисдикції функцій, пов’язаних з міжнародно-правовими зобов’язаннями держави, як складової частини внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права взагалі і, зокрема, як складової окремої гілки органів державної влади, яка наділена повноваженнями контролювати відповідність різних за рівнем норм: міжнародних і національних норм, для виявлення елементів, що складають взаємозв’язків між нормами міжнародного та національного права з метою наступного аналізу їх взаємодії та узгодженості в досягненні функціональної ролі окремих елементів; метод формально-логічного тлумачення застосовувався з метою однотипного підходу до конституційних та законодавчих норм щодо статусу і діяльності органів конституційної юрисдикції в різних правових системах для подальшого аналізу реалізації ним своїх функцій, пов’язаних з міжнародно-правовими зобов’язаннями держави; історичний метод використовувався для дослідження становлення і розвитку наукової думки щодо співвідношення норм міжнародного та національного права, а також закріплення в конституціях держав положень щодо введення норм міжнародного права (звичаєвих та договірних) до національних правових систем, це дозволило точніше оцінити сучасний стан конституційної імплементації норм міжнародного права і відповідність умовам суспільного розвитку.
Теоретична основа дослідження.
Дослідження проблематики дисертації, аналіз історії розвитку наукової думки щодо застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції, а також сформульовані в дисертації теоретичні висновки грунтуються на загальних досягненнях науки міжнародного та конституційного права зарубіжних країн, в тому числі на результатах досліджень вітчизняних і іноземних вчених, вчених радянського періоду, наукових робіт сучасних дослідників проблем міжнародного права та його взаємозв’язку з національним правом. Зокрема, на результати дисертації вплинули праці Д. Анцилотті, А.Ш. Арутюняна, Г.Г. Арутюняна, І.Баршица, О. Бланкенагеля, С.В. Боботова, Л.Ф. Браво, Я. Броунлі, В.Г. Буткевича, М.В. Буроменського, М.В. Вітрука, А.С. Гавердовського, В.Даневського, В.Н.Денисова, В.К. Дябло, Б.С. Ебзєєва, М.Л.Ентіна, В.І Євінтова, В.К. Забігайла, І.Зайдль-Гогенвельдерна, О.В.Задорожнього, Д.Л. Златопольського, Г.В.Ігнатенка, О. Кайла, О. Камі, Г. Кельзена, І.І. Лукашука, Д.Б. Лєвіна, Ф.Люшера, В.В.Маклакова, П.Ф. Мартиненка, М. Мерлен-Демартіс, Л.Х. Мінгазова, Н.В.Міронова, М.О. Мітюкова, В.В.Мицика, В.І. Муравйова, Р.А. Мюллерсона, Нгуен Куок Диня, М.А. Нуделя, Ж.Й. Овсепян, П.М. Радойнова, М.Ф. Селівона, Б.О.Страшуна, М.В. Тесленко, О.І.Тіунова, Л.Д. Тимченка, Б.М. Топорніна, Г.Тріпеля, В.О. Туманова, Є.Т. Усенка, Л. Фаворо, Г.Г.Фітцморіса, М. Фромона, А.Цорна, С.В. Черниченка, В.Є. Чиркіна, В.М.Шаповала, С.В. Шевчука, Ю.Л.Шульженко, Б.В.Щетініна та інших вчених.
Особливе місце в дослідженні займають положення вітчизняного та іноземного законодавства, міжнародних договорів та практики органів конституційної юрисдикції.
Наукова новизна одержаних результатів. В дослідженні запропоновано комплексне бачення процесу здійснення органами конституційної юрисдикції внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права, а також висновки щодо правових наслідків застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції. Дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням ролі органів конституційної юрисдикції в механізмі внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права. Основними положеннями, які характеризують її наукову новизну, є:
1. В роботі узагальнено сучасні концепції співвідношення міжнародного та національного права, а також способи імплементації норм міжнародного права. Конституційний механізм імплементації визначається прийнятим в державі загальним підходом до запровадження та визначення місця норм міжнародного права в національних правових системах.
2. Визначено роль, місце та функції органів конституційної юрисдикції європейських держав в системі внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права (зокрема, функції контролю конституційності міжнародних актів, контролю конвенційності національних законів, контролю відповідності національних законів нормам міжнародних договорів).
3. Проаналізовано функцію контролю конституційності міжнародних договорів, що здійснюється у формі попереднього (превентивного, контролю a priori) та наступного контролю (репресивного, контролю a posteriоri). В європейських державах ці форми визначаються конституцією держави та спеціальним законодавством.
4. Доведено, що контроль конвенційності національного закону є контролем відповідності його або його окремих положень основоположним договорам Європейського Союзу та Європейській конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року. Йдеться про нову контрольну функцію органів конституційної юрисдикції європейських держав, в конституціях яких визнано пріоритет норм щодо захисту прав людини.
5. Виявлено, що закріплення повноважень по контролю відповідності національних законів нормам укладених міжнародних договорів є свідченням стійкої тенденції в практиці органів конституційної юрисдикції європейських держав, оскільки цей контроль дозволяє ефективно адаптувати норми національного законодавства до міжнародно-правових зобов’язань держави.
6. Встановлено, що в залежності від форми контролю конституційності міжнародних договорів до правових наслідків рішень органів конституційної юрисдикції відносять:
- у випадку визнання цим органом неконституційним міжнародного договору, який не набув чинності для держави, можливим є перегляд Конституції держави або застосування інституту застережень до міжнародного договору;
- у разі визнання неконституційним чинного для держави міжнародного договору, міжнародний договір втрачає чинність для держави з моменту, визначеного в рішенні органу конституційної юрисдикції, компетентним органом державної влади виноситься рішення про денонсацію неконституційного міжнародного договору або його дія призупиняється в іншій спосіб.
7. Визначено, що міжнародно-правова мотивація рішень органів конституційної юрисдикції визначає правову позицію органу конституційної юрисдикції щодо застосування норм міжнародного права та їх тлумачення з урахуванням їх специфіки та наявної практики.
8. Виявлено, що особливістю конституційної юрисдикції України є здійснення Конституційним Судом України функції контролю конституційності договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, а також чинних міжнародних договорів України. Функція контролю конвенційності національних законів та функція контролю відповідності національних законів міжнародним договорам України фактично здійснюються Конституційним Судом України, проте остаточного законодавчого закріплення не набули.
Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості їх використання в роботі Верховної Ради України, Конституційного Суду України, Міністерства юстиції України, у практиці судів загальної юрисдикції. В роботі сформульовано конкретні пропозиції по вдосконаленню матеріально-правового регулювання застосування норм міжнародного права Конституційним Судом України та правових наслідків встановлення невідповідності міжнародних договорів Конституції України. Практичні рекомендації автора з цього приводу направлено до Верховної Ради України з метою можливого врахування при роботі над проектом нової редакції Закону України “Про міжнародні договори України”. На думку автора, в цьому Законі доцільно закріпити право Конституційного Суду України надавати висновки щодо конституційності чинних міжнародних договорів України та міжнародних договорів України, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість, а також заборонити введення в дію та застосування визнаного Конституційним Судом України неконституційним міжнародного договору, внесеного до Верховної Ради України для надання згоди на його обов’язковість.
Теоретичні положення, обґрунтовані автором у дисертаційному дослідженні, використано в навчальному процесі при проведені практичних занять із курсів “Порівняльне конституційне право”, “Правничі системи сучасності”.
Апробація результатів дисертації.
Основні наукові положення дисертації оприлюднено у виступах на: міжнародному семінарі “Дія норм міжнародно-правових документів у національному законодавстві”, організованому Консорціумом “Верховенство права”, Венеціанською комісією Ради Європи та Місією ОБСЄ в Україні, 7-8 жовтня 1998 року (м. Львів); науково-практичній конференції 20 квітня 1999 р. в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ); міжнародному семінарі “Відносини між конституційним судом та омбудсменом в контексті захисту прав людини”, організованому Конституційним Судом України, Венеціанською Комісією Ради Європи, АРД/Чеккі Консорціумом “Верховенство права” та Німецьким Фондом міжнародно-правового співробітництва, 1-2 липня 1999 року (м. Київ); міжнародному семінарі “Виконання рішень конституційних судів” 28-29 жовтня 1999 року (м. Київ); Конференції керівників Секретаріатів Конституційних судів, 25-26 листопада 1999 року (м. Київ); науково-практичній конференції 24-25 квітня 2003 р. в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ), міжнародному семінарі “Юридична методологія – основа гармонізації законодавства України до законодавства ЄС”, 13-14 листопада 2003 року (м. Київ).
Результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданні кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження викладено дисертантом у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Питання застосування норм міжнародного права є одними з актуальних в діяльності органів конституційної юрисдикції. Дослідження співвідношення норм міжнародного та національного права в сучасній міжнародно-правовій доктрині, встановлення особливостей конституційної імплементації такого співвідношення та виявлення концептуальних правових засад та функцій органів конституційної юрисдикції в процесі реалізації норм міжнародного права дозволило сформулювати та обгрунтувати загальнотеоретичні висновки, які можна врахувати в процесі вдосконалення відповідного законодавства України.
Комплексна розробка теоретичних та практичних проблем застосування норм міжнародного права органами конституційної юрисдикції знайшла своє втілення в наступних наукових та практичних результатах, які виносяться на захист:
1. Дістало додаткового обгрунтування положення, що в сучасних умовах розвитку міжнародних відносин, зважаючи на посилення взаємодії міжнародного права з національним правом, а також встановлення узгодженості між правопорядками різних держав, що досягається завдяки зростаючій силі міжнародного права, моністична концепція примату міжнародного права набула більш суттєвого обгрунтування в доктрині міжнародного права. Міжнародне право не встановлює способів внутрішньодержавної імплементації норм міжнародного права. В міжнародно-правовій доктрині основними способами визначені: відсилання, рецепція та інкорпорація. Інші способи як то легітимація або трансформація можуть розглядатися як допоміжні.
2. Виявлено, що конституційний механізм імплементації норм міжнародного права характеризується різними підходами в питаннях запровадження та визначення місця норм міжнародного права в національних правових системах.
Імплементовані до правової системи загальновизнані принципи та норми міжнародного права носять або абсолютний характер, або обмежуються сферою зовнішньополітичної діяльності.
До міжнародних договорів, імплементованих до системи національного законодавства, можуть бути застосовані наступні правові режими: рівний статус між Конституцією та міжнародним договором; пріоритет міжнародних договорів з питань захисту прав людини перед нормами національного права; пріоритет міжнародних договорів, укладених в межах Європейського Союзу, перед нормами національного права; пріоритет міжнародних договорів перед нормами національного законодавства та рівний статус міжнародних договорів та національних законів.
Статутам міжнародних організацій як окремим видам міжнародних договорів на конституційному рівні надається певною мірою пріоритет перед нормами національних законів. Сучасною тенденцією є закріплення в Конституціях держав європейського регіону безпосередньої дії норм актів міжнародних організацій у внутрішньодержавному праві.
Питання конституційної імплементації рішень міжнародних судових установ у внутрішньодержавному праві не закріплюються в силу юридичної природи цих рішень та особливостей механізму їх виконання.
3. Встановлено, що контроль конституційності міжнародних договорів є встановленням органом конституційної юрисдикції відповідності Конституції держави норм міжнародного договору. Контроль конституційності міжнародних договорів в залежності від часу здійснення має дві форми: попередній контроль (превентивний, контроль a priori) та наступний контроль конституційності (репресивний, контроль a posteriоri). Форми контролю конституційності міжнародних договорів визначаються Конституцією держави та спеціальним законодавством.
Попередній контроль конституційності міжнародного договору є перевіркою відповідності Конституції норм міжнародного договору, до набрання ним чинності для держави. Наступний контроль конституційності є встановленням відповідності Конституції чинного для держави міжнародного договору.
4. Встановлено, що контроль конвенційності міжнародних договорів є встановленням відповідності національного закону чи його окремих положень основоположним договорам Європейського Союзу та Європейській конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року. Нова функція контролю здебільшого обмежена лише встановленням відповідності національних законів положенням Європейської конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, зважаючи на те, що не усі держави є членами Європейського Союзу. Ця функція притаманна органам конституційної юрисдикції європейських держав, які серед інших норм міжнародного права визнали пріоритет норм щодо захисту прав людини.
5. Визначено, що контроль відповідності національних законів міжнародним договорам є встановленням узгодженості положень національних законів з нормами міжнародних договорів за умови, що такі міжнародні договори відповідають Конституції держави. Закріплення повноважень щодо узгодженості положень законів держави з нормами укладених нею міжнародних договорів є свідченням стійкої тенденції, що намітилась в практиці органів конституційної юрисдикції європейських держав. Здійснюваний органами конституційної юрисдикції контроль відповідності надає можливість адаптувати національне законодавства, передусім законодавчі акти, до міжнародно-правових зобов’язань держави.
6. Виявлено, що рішення органу конституційної юрисдикції, яким визнано неконституційним положення нормативних актів, поряд із загальнообов’язковістю, мають силу вищу, ніж оскаржений акт; таке рішення характеризується остаточністю та закінченістю. В залежності від порядку розгляду справ, а також форми прийнятого акту, розрізняють порядок і визначають час набуття чинності актом органу конституційної юрисдикції. У справах щодо встановлення відповідності Конституції норм міжнародних договорів, а також щодо узгодженості національних правових актів з міжнародно-правовими зобов’язаннями держави, акти органів конституційної юрисдикції набувають чинності: з моменту прийняття; оголошення; опублікування; з часу, визначеному в акті.
За результатами попереднього контролю конституційності міжнародних договорів приймається відповідний акт, в якому вказується або про повну чи часткову конституційність міжнародного договору, або про повну невідповідність Конституції міжнародного договору. Такі акти є такими, що зобов’язують орган, який надає згоду на обов’язковість для держави міжнародно-правових зобов’язань. До правових наслідків визнання неконституційним міжнародного договору, який не набув чинності для держави може бути віднесено: перегляд Конституції держави або якщо це неможливо, то застосування інституту застережень до міжнародного договору.
Прийняття актів органами конституційної юрисдикції щодо неконституційності чинного для держави міжнародного договору мають наступні юридичні наслідки: міжнародний договір втрачає чинності для держави з моменту визначеному в рішенні органу конституційної юрисдикції; уповноваженим органом державної влади приймається рішення про денонсацію неконституційного міжнародного договору чи в інший спосіб призупинення для держави дії міжнародного договору.
7. Визначено, що міжнародно-правова мотивація рішень органів конституційної юрисдикції є правовою позицією органу конституційної юрисдикції по відношенню до застосування під час розгляду справи відповідних норм міжнародного права, а також їх тлумачення, враховуючи як специфіку норм міжнародного права, так і практику їх застосування. Міжнародно-правова мотивація може розглядатися в якості нормативного або казуального тлумачення.
Аналіз практики розгляду справ органами конституційної юрисдикції європейських країн свідчить про застосування в міжнародно-правовій мотивації рішень міжнародно-правових актів як універсального, так і регіонального характеру, зокрема, актів системи Європейського Союзу та Ради Європи.
8. Виявлено, що відмінність конституційної юрисдикції України полягає в наявності функції контролю конституційності міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість та чинних міжнародних договорів України. Функція контролю конвенційності національних законів та функція контролю відповідності національних законів міжнародним договорам України фактично здійснюються Конституційним Судом України, проте остаточного законодавчого закріплення не набули.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лукашук И.И. Международное право. Общая часть. Учебник. – М.: Издательство БЕК, 1996. – 371с.
2. Triepel H. Völkerrecht und Landesrecht. – Leipzig: Hirschfeld C. L. Verlag, 1899, - XII+452s.
3. Анцилотти Д. Курс международного права. Пер. с 4-го итал. Изд. А.Л Сакетти и Э.М. Фабрикова. Под ред. и с предисл. д-ра юрид. Наук Д.Б. Левина. Т.1 -М.: Издательство иностранная литература. 1961. - 447с.
4. Мингазов Л.Х. Эффективность норм международного права. Казань, Изд-во Казанского ун-та, 1990. – 205с.
5. Усенко Е.Т. Соотношения и взаимодействие международного и национального права и Российская Конституция // Московский журнал международного права. - 1995. - № 2. - С.14-16.
6. Мартиненко П.Ф. Конституція України і міжнародне право: аспекти взаємодії // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №3. – С.56-80.
7. Усенко Е.Т. Теоретические проблемы соотношения международного и внутригосударственного права // Советский ежегодник международного права. 1977. М.: Наука, 1979. - С.57-91.
8. Черниченко С.В. Международное право: современные теоретические проблемы. – М.: Международные отношения, 1993. – 296с.
9. Zorn A. Grundzüge des Völkerrechts. – Leipzig: J. J. Weber, 1903. – 315s.
10. Даневский В. Система политического равновесия и легитимизма и начало национальности в их взаимной связи. Историко-догматическое исследование Всеволода Даневского. СПб., 1882, VII. - 334с.
11. Курс международного права. В 7 т. Т.1 Понятие, предмет и система международного права / Ю.А.Баскин, Н.Б.Крылов, Д.Б.Левин и др. – М.: Наука, 1989. – 360с.
12. Kelsen H. La transformation du droit international en droit interne //Revue générale de droit international public. 1936, troisieme serie, t. X, t. XLIII. - P.5-49.
13. Fitzmaurice G.G. The General Principles of International Law Considered from the Standpoint ofthe Rule ofLaw. – In: Académie de droit international de la Haye. Recueil des Cours, 1957. T. 92. - P.1-227.
14. Браво Л.Ф. Применение международного права в правопорядке европейских стран // Российский ежегодник международного права. 1995. СПб., 1996. - С.130-135.
15. Van Gend en Loos Case № 26/52, 05.02.1962 //European Court Reports 1.
16. Costa v. ENEL Case № 6/64, 15.07.1964 /European Court Reports 585.
17. Нгуен Куок Динь и др. Международное публичное право: в 2т. В 3 кн. /Нгуен Куок Динь, Патрик Дайе, Алэн Пелле; Пер. с фр. Е. Марычева. – К.: Сфера, Т.1 Кн. 1. – 2000. – 440с.
18. Броунли Я. Международное право.В 2-х кн. /Я. Броунли; Перевод с англ. канд. юрид. Наук С.И. Андрианова; Под ред. и со втуп. статей чл.-кор. НАН СССР Г.И Тункина. - М.: Прогресс, 1977. Кн. 1. - 535с.
19. Seidl-Hohenveldern I. Völkerrecht. – 9., neubearb. Aufl. – Köln; Berlin; Bonn; Munchen: Heymanns, 1997. – XXVI+422s.
20. Радойнов П.М. Съгласуване на вътрешно державното и международното право. София, Наука и изкусство, 1971. - 176с.
21. O’Connell D.P. International Law. Vol. One. L., Stevens, 2nd ed. Edition, 1970. – 135p.
22. Rousseau Ch. Droit international public. P.: Dalloz, 7 edition, 1973. – 415p.
23. Международное право: Учебник / Отв. Ред. Г.В.Игнатенко, О.И.Тиунов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА. 1999. – 569с.
24. Євінтов В.І. Держава і міжнародне співтовариство // Правова держава. Щорічник наукових праць. - 1994. - Випуск 5. - С. 229-241.
25. Денисов В.Н. Статус міжнародних договорів в Конституції України // Вісник Академії правових наук України. 1997. - № 1. – С. 29-36.
26. Avis consultatif du 26 avril 1988 “Applicabilité de l’obligation d’arbitrage en vertu de la section 21 de l’accord du 21 juin 1947 relatif au siège de l’Organisation des Nations Unies” // http://www.icj-cij.org/cijwww/cdecisions/csummaries/chqasommaire880426.htm
27. Мюллерсон Р.А. Соотношение международного и национального права. – М.: Международные отношения, 1982. - 136с.
28. Черниченко С.В. Личность и международное право. М.: Международные отношения, 1974.- 166с.
29. Международное право: Учебник / Талалаев А.Н., Тункин Г.И., Шестаков Л.Н. и др. М.: Юрид. лит. 1999. – 624c.
30. Гаврилов В.В. Теории трансформации и имплементации норм международного права в отечественной правовой доктрине // Московский журнал международного права. – 2001. - № 2. С. 40-51.
31. Гавердовский А.С. Имплементация норм международного права. – Киев: Вища школа. Головное изд-во, 1980. – 320с.
32. Баршиц И. Международное право и национальная система России //Журнал российского права. – 2001. - № 2. – С. 61-70.
33. Лукашук И.И., Мартыненко П.Ф. Юридические гарантии осуществления норм конституционного и международного права в условиях их взаимодействия. – В кн.: Юридические гарантии правильного применения советских правовых норм и укрепление социалистической законности. Тезисы докладов и сообщений Всесоюзной научной конференции. Киев, 1970. - 127c.
34. Holloway K. Modern trends in treaty law. L., 1967. -.802р.
35. McDonald R. St. J. International law and the domestic law in Canada: Ius et Societas. The Hague; Boston; L., 1979. -348р.
36. Талалаев А.Н. Два вопроса международного права в связи с Конституцией РФ // Государство и право, 1998, № 3. – С.64-70.
37. Affaire de le délimitation de la frontière maririme dans la région du golf du Maine // http://www.icj-cij.org/cijwww/ccases/ccigm/ccigm_cjugment/ccigm_cjugement_19841012.pdf
38. Действующее международное право. В 3-х томах. Составители Ю.М.Колосов и Э.С. Кривчикова. Том 1. – М.; Издательство Московского независимого института международного права, 1996. – 864с.
39. Лукашук И.И. Нормы международного права в международной нормативной системе. - М.: Издательство «Спарк», 1997. – 322с.
40. Общепризнанные нормы в современном международном праве / Н.Н. Ульянова, В.И. Евинтов, Г.Е. Бувайлик и др. – К.: Наук. думка, 1984. – 269с.
41. Постатейный комментарий к Конституции Росийской Федерации // Справочная правовая система ГАРАНТ 4.0
42. Павлова Л. В. Международное право в правовой системе государств //Белорусский жернал международного права и международных отношений. – 1999. - № 3. //http://www.cenunst.unibel.by/journal/1999.3/pavlova.shtml
43. Лукашук И.И. Конституции государств и международное право. – М.: Спарк, 1998. – 124с.
44. Адамович Л. Выполнение международно-правовых обязательств. Дилеммы для национального конституционного права //http://www.concourt.am/hr/ccl/vesnik/2.12-2001/Adamovich_rus.htm
45. Сергієнко Н.М. Конституційна імплементація норм міжнародного права // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. – 2002. – Випуск 39 (у двох частинах). Частина І. –– С. 180-191.
46. Хартли Т.К. Основы права Европейского сообщества: Пер. с англ. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 703с.
47. Beschluß vom 29. Mai 1974 (2 BvL 52/71). Normen kontrolverfahren wegen Unvereinbarkeit von Recht der EG mit Grundrechten des GG. // Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 37 Band. 1975. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 271-305.
48. Vereshchetin V.S. New Constitutions and the Old Problem of the Relationship between International Law and National Law // http:// www.ejil.org/journal/Vol7/No1/art2.html
49. Rosenne Sh. The Law and Practice of the International Court of Justice. Martinus Nijhoff Publishers, The Hague, 1965. - 769р.
50. Нудель М.А. Конституционный контроль в капиталистических странах. – М.: Юридическая литератра, 1968. – 224с.
51. Златопольський Д.Л. Контроль за соблюдением Конституции и конституционный суд в государствах Восточной Европы. // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1998.- № 12. – С. 38-53.
52. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Підручник. – К.: АрТек, Вища школа, 1997. – 264с.
53. Туманов В.А. Судебный контроль за конституционностью нормативных актов. // Советское государство и право. - 1988. - № 3.- С.10-19.
54. Бланкенагель А. Теория и практика конституционного контроля в ФРГ // Советское государство и право. – 1989. - № 1. – С.102-109.
55. Domagala M. Kontrola zyodnosci prawa z Konsty w europejski panstwach socjalistycrnych.- W-wa. - 1986.- 188s.
56. Шульженко Ю.Л. Конституционный контроль в России. - М.: Институт государства и права РАН. - 1995. - 175с.
57. Favoreu L. Les Cours constitutionnelles. Paris.: 1986, Presses universitaires de France. - 128р.
58. Сравнительное конституционное право / Ред. кол. Ковлер А.И., Чиркин В.Е. (отв. ред.), Юдин Ю.А.- М.: Манускрипт, 1996. - 730с.
59. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 383с.
60. Эбзеев Б.С. Конституция. Правовое государство. Конституционный Суд. Учебное пособие. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1996. - 350с.
61. Овсепян Ж.И. Правовая защита конституций. Судебный конституционный контроль в зарубежных странах. - Ростов- на-Дону: Литература Д, 1992. - 320с.
62. Чиркин В.Е., Конституционное право: Россия и зарубежный опыт. - М.: Зерцало, 1998. - 448с.
63. Щетинин Б.В. Проблемы теории советского государственного права. - М.: Юридическая литература, 1969. - 200с.
64. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник. В 4-х томах. Тома 1-2. Отв. ред. Б.А.Страшун. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 778с.
65. Дябло В.К. Судебная охрана конституций в буржуазных государствах и в Союзе ССР. - М.: Юридическое издательство НКЮ РСФСР, 1928. - 118с.
66. Fromon M. La justice constitutionnelle dans le monde. Paris.: DALLOZ, 1996. – 140p.
67. Stern K. Das Staatsrecht der Bundesrepublik Deutschland. Munchen, 1980. T.3. - 215s.
68. Lopatka A. Encyklopedia prawa. Warsawa. 1994. - 418р.
69. Favoreu L., Philip L. Les grandes décisions du Conseil Constitutionnel. Paris, Dalloz, 10-ième ed., 1999. - 1024p.
70. Luchaire F. Le Conseil Constitutionnel. Tome III. Jurisprudence . Deuxième et troisième parties: l’Etat. Paris, Economica, 2-ième ed., 1999. – 305p.
71. Современное буржуазное государственное право, т. 2. Основные институты / Отв. ред. Туманов В.А. - М.: Наука, 1987. - 366с.
72. Мартиненко П. Конституційний Суд України: повноваження у контексті дворічного досвіду (квітень 1997 - квітень 1999 року) // Вісник Конституційного Суду України. - 1999. - № 4. - С.46-62.
73. Имплементация норм международного права в национальном законодательстве: теория и практика. Материалы ІІІ-й международной научно-практической конференции органов конституционного контроля стран молодой демократии. – Минск, 2001. – 137с.
74. Slovénie. Cour constitutionnnelle. Décisions importantes. Identification: SLO-1997-2-008 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. -1997. - Edition 2. – P. 394-395.
75. Висновок Конституційного Суду України від 11 липня 2001 № 3-в/2001 у справі про надання висновку щодо відповідності Конституції України Римського Статуту Міжнародного кримінального суду (справа про Римський Статут) // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. - №4. – С. 35-44.
76. Décision du Conseil Constitutionnel de la République Française N 98-408 DC du 22 janvier 1999 “Traité portant statut de la Cour pénale internationale” // http://www.conseil-constitutionnel.fr/decision/1998/98408dc.htm
77. Décision du Conseil Constitutionnel de la République Française N 92-308 DC du 9 avril 1992 “Traité sur l’Union européenne” // http://www.conseil-constitutionnel.fr/decision/1992/92308dc.htm
78. Albanie. Cour constitutionnnelle. Décisions importantes. Identification: ALB-1998-1-001 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 1998. - Edition 1. – P. 7-8.
79. Hongrie. Cour constitutionnnelle. Décisions importantes. Identification: HUN-1997-1-001 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. -1997. - Edition 1. – P. 65-67.
80. Protection constitutionnelle et protection internationale des droits de l’homme: concurrence ou complémentarité? /IX –e conférence des cours constitutionnelles européenne, Paris, 10-13 mai 1993/ Volume 1. Rapports des délégations participantes. Paris. 1993. –733p.
81. Urteil vom 20. Juli 1952 (2BvE 2/51). Begriff und Wesen des Staatsvetrags, der die politischen Beziehungen des Bundesregelt oder sich auf Gegenstande der Bundesgesetzgebung bezeiht, Art. 59 Abs. 2 GG. Deutsch-Franzosiche Wirtschaftsabkommen vom 10 Fer. 1950 //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 1. Band. 1952. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – – S. 372-396.
82. Slovenia. Constitutional Court. Important decision. Identification: SLO-2001-1-001 // Bulletin on Constitutional Case-Law. - Strasbourg. – 2001. – Edition 1. – P. 131-133.
83. Beschluß vom 30. April 1963 (2 BvM 1/62). Eine Regel des Volkerrechts, die inlandische Gerischtsbarkeit fur Klagen gegen einen auslandischen Staat in bezug auf seine nicht-hoheitleche Betatingung ausschießt, ist nicht Bestandteil des Bundesrechts (GG Art. 25). – Maßgelend fur die Unerscheidung zwischen hoheitliigreit ubd nicht-hoheitlicher Staatstatingreit ist die Natur der Staatlichen Handlung; die Qualifakation ist grundsatzlich nach nationalem Recht vorzunehmen //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 16. Band. 1964. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen.. – S. 27-64.
84. Beschluß des Zweiten Senates vom 10. juni 1997. Haftbefehl gegen einen ehemals in der DDR akkreditierten Botschafter eines ausländischen Staates wegen Beihilfe zu Mord un zur Herbeifūhrung einer Sprengstoffexplosion// Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 96. Band. 1998. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 68-100.
85. Beschluß vom 31. März 1987 (2BvM 2/86). Zur Geltung des Grunsatzes ne bis in idem in allgemeinen Völkerrecht (bereits in einem Drittstaat erfolgte strafrechtliche Verurteilung und Verbüßung der Freiheitsstrafe wegen der einem Ausleiferunsersunchen zugrunde leigenden Tat) //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 75. Band. 1988. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 1-34.
86. Beschluß des Zweiten Senats vom 9. juli 1997 (2 BvR 1317/96). Annahmevoraussetzung des “besonders schweren Nachteil” regelmaßig bie Verfassungsbeschwerden gegen strafrechtliche Schuldausspruch gegeben // Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 96. Band. 1998. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 245-250.
87. Autriche. Cour constitutionnnelle. Décisions importantes. Identification: AUT-1995-1-001 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. -1995. - Edition 1. – P. 15-16.
88. Urteil vom 31 juli 1973 (2BvF 1/73). Grundlagenvertrag Bundessrepublik Deutschland und Deutsche Demokratische Republik //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 36. Band. 1974. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 1-36.
89. Beschluß vom 21. Marz 1947 (1 BvR 65/54). Verfassungsbeschwerbe gegen Zustimmungsgesetze zu volkerrechtlichen Verragen. Gesetz uber die drei Abkomen zwischen des Bundesrepublik Deutschland und des Schweizerischen Eidgenossenschsft uber die duetschen Vermogenswerte in dr Schweiz usw. Vom. 7 Marz 1953 (BGB 1. II S. 15). Art. 3, Art. 14 GG //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 6. Band. 1958. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 290-300.
90. Urteil vom 4. Mai 1955 (1 BvF 1/55). Bundesgesetz vom 24. Marz 1955 betreffend unterzeichnete Abkommen uber das Statut der Saar //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 4. Band. 1956. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 157-178.
91. Beschluß vom 23. Juni 1981 (2 BvR 1107, 1124/77, 195/79) Internationale Zustandigkeit der begischen Gerichte fur Gebuhrenfonderungen von Eurocontrol //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 58. Band. 1982. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 1-45.
92. Beschluß vom 10. November 1981 (2BvR 1058/79). Ausgestaltung des Rechtsschutzes fur die Bediensteten von Euricintrol, Gerichtsbarkeit des Verwaltungsgerichts der Internationalen Arbeitsorganisation //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 59. Band. 1982. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 63-95.
93. Urteil vom 18. Dezember 1984 (2 BvE 13/83). Kein verstoß der Bundesregierung gegen Rechte des Bundestages durch Zustimmung suur Aufstellung von nuklearbestuckten amerikanischem Mittelsreckenraketen der Banart Pershing–2 und von Marschflug-Korpern //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 68. Band. 1985. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. –– S. 1-111.
94. Urteil vom 12. Oktober 1993 (2 BvR 2134/92). Maastricht-Vertrag //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 89. Band. 1994. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 155-213.
95. Bulgarie. Cour constitutionnnelle. Décisions importantes. Identification: BUL-1998-1-001 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. -1998. - Edition 1. – P. 36.
96. Конституционное правосудие в странах СНГ и Балтии. Сборник нормативных актов. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – 800с.
97. Постановление Конституционного Суда Республики Армения от 22 февраля 2002 года по делу о соответствии Конституции Республики Армения обязательств, закрепленных в подписанной 4 ноября 1950 года в Риме Конвенции о защите прав человека и основных свобод, в подписанном 20 марта 1952 года в Париже Протоколе к Конвенции Конвенции о защите прав человека и основных свобод, в подписанном 16 сентября 1963 года в Страсбурге Протоколе №4 “Об обеспечении неконторых прав и свобод помимо тех, которые уже включены в Конвенцию и Протокол №1 к ней” к Конвенции о защите прав человека и основных свобод и в подписанном 22 ноября 1984 года в Страсбурге Протоколе №7 к Конвенции о защите прав человека и основных свобод // Вестник Конференции органов конституционного контроля стран молодой демократии «Конституционное правосудие». – Выпуск 2(16). – 2002. – C. _ - __.
98. Лепешков Ю.А. Право Европейских сообществ: основополагающие принципы // http://www.beljournal.by.ru/1998.3/lepeshkov.shtml
99. Carcassonne Guy Faut-il maintenir le jurisprudence issue de la décision N 74-54 DC du 15 janvier 1975? //http://www.conseil-constitutionnel.fr/cahiers/ccc7/carcassonne.htm
100. Camy O. Cours de droit constituionnel général. La Constitution //http://www.droitconstituionnel.net/Constitution-cours.htm
101. Le Conseil Constitutionnel et la Convention Européenne des Droits de l’Homme (compte-rendu par Caroline Jacques et Delphine Ruols) //http://www.enm/justice.fr/centre_de_ressources/seminaires_euro/cedh/cr2.htm
102. Beschluß vom 26. Marz 1987 (2 BvR 589/79, 740/81 und 284/85). Einstellung eines Privatklageverfahrens und Entscheidung uber Kosten und Auslagen mit Unterstellung des Schuld des Beschludingen der Angeklagten //Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 74. Band. 1987. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 358-381.
103. Espagne: Tribunal constitutionnel. Sentencia 318/1993 de 25/10/1993/ //http://www.tribunalconstitutional.es
104. Арутюнян А.Ш. Инкорпорация Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод в национальное право постсоветских стран: проблемы и перспективы //http://www.concourt.am/hr/ccl/vestnik/1.11-2001/Armen-Harutiunyan-rus.htm
105. Мерлен-Демартис М. Застосування Європейської конвенції з прав людини на національному рівні на прикладі Франції // Вісник Конституційного Суду України. – 2002. - № 4. – С. 49-51.
106. Энтин М.Л. Международные гарантии прав человека: практика Совета Европы. - М.: Международные отношения, 1992. - 238с.
107. Czech Republic. Constitutional Court. Important decisions: Identification: CZE-1999-2-008 // Bulletin on Constitutional Case-Law. - Strasbourg. - 1999. - Edition 2. – P. 209-210.
108. Moldova. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: MDA-2001-2-004 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2001. - Edition 2. – P. 332-333.
109. Постановление Конституционного суда Российской Федерации от 25 января 2001 года № 1-П по делу о проверке конституционности положения пункта 2 статьи 1070 Гражданского кодекса Российской Федерации в связи с жалобами граждан И.В. Богданова, А.Б.Зернова, С.И.Кальянова и Н.В.Труханова //http://ks.rfnet.ru/pos/pl_01.html//
110. Judgment of the Constitutional Court of the Republic of Latvia in case N2001-17-0106. Riga, June 20, 2002 “On the Compliance of the Latvain Administrative Violation Code Article 279 (the Second Part) and Article 280 (the First Part, Pargraph 4) in the Part Determining that a Court Judgment on the Decision of an Official about Imposing Administrative Punishment is Final and the Latvian Civil Procedure Code Article 239 (the Fourth Part) with Articles 89, 91 and 92 as well as Article 6 of November 4, 1950 European Charter for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms”http://www.satv.tiesa.gov.lv/Eng/Spriedumi/17-1006(01).htm
111. République tchèque. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: CZE-2000-1-003 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2000. – Edition 1. – P. 137-138.
112. République tchèque. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: CZE-2001-2-010 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2001. – Edition 2. – P. 240-241.
113. Estonie. Cour suprême. Chambre des recours constitutionnels. Décisions importantes: Identification: EST-2001-1-002 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2001. – Edition 1. – P. 59-60.
114. Albanie. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: ALB-2000-1-003 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle.- Strasbourg. - 2000. - Edition 1. – P. 14-15.
115. Portugal. Tribunal constitutionnel. Décisions importantes: Identification: POR-1994-3-004 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 1994. – Edition 3. – P. 281.
116. Slovaquie. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: SVK-2001-3-005 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2001. – Edition 3. – P. 563-565.
117. Portugal. Tribunal constitutionnel. Décisions importantes: Identification: POR-1997-1-002 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. - 1997. – Edition 1. – P. 96.
118. Andorre. Tribunal Cour constitutionnel. Décisions importantes: Identification: AND-2001-2-004 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2001. – Edition 2. – P. 257-258.
119. Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/99 від 24 червня 1999 року у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 19, 42 Закону України “Про Державний бюджет України на 1999 рік” (справа про фінансування судів) // Вісник Конституційного Суду України. – 1999. - №4. – C. 5-10.
120. Slovakia. Constitutional Court. Important decisions: Identification: SVK-96-3-005 // Bulletin on Constitutional Case-Law. – Strasbourg. - 1996. - Edition 3. – P.403-404.
121. Bosnia and Herzegovina. Constitutional Court. Important decisions: Identification: BIH-1999-3-004 // Bulletin on Constitutional Case-Law. - Strasbourg. – 1999. - Edition 3. – P. 359-360.
122. Bosnie-Herzégovine. Cour constitutionnellet. Décisions importantes: Identification: BIH-2000-3-005 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. -2000.- Edition 3. – P. 500-502.
123. Estonie. Cour suprême. Chambre des recours constitutionnels. Décisions importantes: Identification: EST-2001-2-004 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2001. – Edition 2. – P. 292-293.
124. Lettonie. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: LAT-2001-3-006 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. Strasbourg. – 2001. – Edition 3. – P. 509-510.
125. Moldova. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: MDA-2000-2-005 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. - 2000. – Edition 2. – P. 322-323.
126. Slovaquie. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: SVK-2000-3-005// Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. - 2000. - Edition 3. – P. 550-552.
127. Autriche. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: AUT-1998-1-004 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. - 1998. - Edition 1. – P. 30-31.
128. Bosnie-Herzégovine. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: BIH-2001-3-010 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg.- 2001. - Edition 3. – P. 471-473.
129. Verdict of Constitutional Court of the Republic of Latvia in case N 09-02(98) on April 15, 1998 “On Conformity of Paragraph 2 of the Supreme Council September 15, 1992 Resolution “On the Procedure by which the Republic of Latvia Law “On Eminent Domain” Takes Effect” (wording of the Amendment of December 19, 1996) with Article 1 First Protocol of the Law of the European Convention of Human Rights and Fundamental Freedoms” // http://www.satv.tiesa.gov.lv/Eng/Spriedumi/09-02(98).htm
130. Lettonie. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: LAT-2001-2-003 // http://www.satv.tiesa.gov.lv/Eng/Spriedumi/02-0106(01).htm
131. Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2002 від 12 лютого 2002 року у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику” (справа про електроенергетику) // Вісник Конституційного Суду України - 2002. - № 1. – C. 19-25.
132. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации от 22 ноября 2000 года №14-П по делу о проверке конституционности части третьей статьи 5 Федерального закона «О государственной поддержке средств массовой информации и книгоиздания Российской Федерации» // http://ks.rfnet.ru/pos/p14_00.html
133. Moldova. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: MDA-2001-2-005 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2001. – Edition 2. – P. 334-335.
134. Lettonie. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: LAT-2000-3-004 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2000. – Edition 3. – P. 566-568.
135. Moldova. Cour constitutionnelle. Décisions importantes: Identification: MDA-2000-3-008 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 2000. – Edition 3. – P. 582-584.
136. Заключение Конституционного Суда Республики Беларусь № 3-81/99 от 23 июня 1999 года о соответствии Конституции Республики Беларусь и межлцнародно-правовим актам части второй статьи 207, части первой статьи 268, части первой статьи 269 и части первой статьи 291 Гражданско-процесуального кодекса Республики Беларусь // Веснік Канстытуцыйнага Суда Рэспублікі Беларусь. – 1999. - №3. – C. 11-16.
137. Заключение Конституционного Суда Республики Беларусь №3-57/97 от 9 июля 1997 года о соответствии пункта 3 раздела ІІІ «Заключетельные положения» Закона от 17 мая 1997 года «О внесении изменений и дополнений в Уголовный и Уголовно-процесуальный кодексы Республики Беларусь» Конституции и Международному пакту о гражданских и политических правах // Веснік Канстытуцыйнага Суда Рэспублікі Беларусь. – 1997. - №4. – С. 55-62.
138. Decision of Constitutional Court of the Republic of Slovenia N U-I-27/92-16 at 9 juli 1992 // http://www.us-rs.si
139. Decision of Constitutional Court of the Republic of Slovenia N U-I-96/96 at 24 October 1996 // http://www.us-rs.si
140. Judgement of Constitutional Court of the Republic of Latvia in case N 2000-08-0109 at March 13, 2001 “On Compliance of Item 1 of the Transitional Provisions of the Law “On Social Insurance” with Articles 1 and 109 of Satversme (Constitution) of the Republic of Latvia and Articles 9 and 11 (the First Part) on the December 16, 1966 International Pact on Economic, Social and Cultural Rights” // http://www.satv.tiesa.gov.lv/Eng/Spriedumi/08-0109 (01).htm
141. Decision of Constitutional Court of the Republic of Slovenia N U-I-112/95 at 2 Juin 1996 // http://www.us-rs.si
142. Slovenia. Cour constitutionnelle. Décisions importantes. Identification: SLO-95-1-003 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. - 1995. – Edition 1. – P. 90-91.
143. Конституционное правосудие в посткоммунистических странах: Сборник докладов. (отв. ред. И.Г. Шаблинский). – М.: Центр конституционных исследований МОНФ, 1999. – 250с.
144. Шевчук С.В. Основи конституційної юриспруденції. – Український центр правничих студій, - К., 2001. – 302с.
145. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Учебник в 4-х томах 3-е изд., обновленное и дополненное / Отв. ред. Страшун Б.А. - М.: БЕК, 1999. - Т. 1-2 Часть общая. – 784 с.
146. Тесленко М.В. Судебный конституционный контроль в Украине: Монография // Ин-т государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины. – К., 2001. – 343с.
147. Мартиненко П.Ф. Конституційна імплементація норм міжнародного права – об’єкт судового контролю в Україні // Українське право. – 1999. - № 2. – С. 7-16.
148. Постановление Конституционного Суда Азербайджанской Республики от 12 января 1999 года о соответствии статьи 32 Уголовного кодекса Азербайджанской Республики части IV статьи 29 Конституции Азербайджанской Республики // http://www.constitutional-court-az.org/rus/decisions/12_01_99.htm
149. Постановление Конституционного Суда Азербайджанской Республики от 16 февраля 1999 года о споре по вопросу разделения полномочий между властями в связи с распоряжением главы исполнительной власти города Баку №876 от 14 июля 1995 года «Об отмене постановления Исполнительного Комитета Бакинского Городского Совета Народных Депутатов №3/81 от 20 апреля 1990 года» // http://www.constitutional-court-az.org/rus/decisions/16_02_99.htm
150. Постановление Конституционного Суда Азербайджанской Республики от 8 июля 1999 года об обжаловании постанволений суда об административных правонарушениях // http://www.constitutional-court-az.org/rus/decisions/08_07_99.htm
151. Bélarus. Cour constitutionnelle. Décisions importantes. Identification: BLR-95-3-007 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. - 1995. - Edition 3. – P. 297-298.
152. Заключение Конституционного Суда Республики Беларусь от 27 ноября 1997 года №3-60/97 о толковании Заключения Конституционного Суда Республики Беларусь от 28 мая 1996 года «О соответствии Конституции статьи 88 Закона Республики Беларусь «О пенсионном обеспечении» и статьи 54 Закона Республики Беларусь «О пенсионном обеспечении военнослужащих, лиц начальствующего и рядового состава органов внутренних дел» //Веснік Канстытуцыйнага Суда Рэспублікі Беларусь. 1997. - № 4. – C. 106-109.
153. Решение Конституционнията съда Българии №9 от 14 април 1998 г. по конституцинно дело №6 от 1998г. // http:// www.conscourt.bg/constcourt/re9_98.htm
154. Решение Конституционнията съда Българии №27 от 15 октомври 1998 г. по конституцинно дело №20 от 1998г. // http:// www.conscourt.bg/constcourt/re27_98.htm
155. Ruling of the Constitutional Court of the Republic of Lithunia on the compliance of Paragraph 2 of Article 7 of the Republic of Lithuania Criminal Code with the Constitution of the Republic of Lithuania // http://www.lrkt.lt/2001/r01111.htm
156. Moldova. Constitutional Court. Important decisions: Identification: MDA-2001-1-001 // Bulletin on Constitutional Case-Law.- Strasbourg. - 2001. - Edition 1. – P. 96-97.
157. Рішення Конституційного Суду України №15-рп від 14 листопада 2001 року у справі за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту 1 пункту 4 Положення про паспортну службу органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України (справа щодо прописки) // Вісник Конституційного Суду України – 2001 - № 5. – C. 30-35.
158. Постановление Конституционного Суда Азербайджанской Республики от 27 апреля 2001 года о толковании положения части третьей статьи 21 Закона Азербайджанской Республики «О полиции», касающегося сроков административного задержания // http://www.constitutional-court-az.org/rus/decisions/27_04_01.htm
159. Дигесты Юстиниана. Избранные фрагменты в переводе и с примечаниями И.С. Перетерского / Отв. Ред. Е.А. Скрипилев. - М.: Наука, 1984. – 456с.
160. Slovakia. Constitutional Court. Important decisions. Identification: SVK-1997-3-008 // Bulletin on Constitutional Case-Law. - Strasbourg. - 1997. - Edition 3. – P. 421-422.
161. Постановление Конституционного Суда Российской Федерации от 24 января 2002 года №3-П по делу о проверке конституционности положений части второй статьи 170 и части второй статьи 235 Кодекса законов о труде Российской Федерации и пункта 3 Федерального закона «О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности» в связи с запросом Звениградского районного суда Ростовской области и Центрального районного суда города Кемерово//http://www.rg.ru/oficial/doc/min_and_vedom/ks/3-P/shtm
162. Рішення Конституційного Суду України від18 жовтня 2000 року № 11-рп/2000 у справі за конституційним поданням народних депутатів та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (справа про свободу утворення профспілок) // Вісник Конституційного Суду України. - 2000. № 5. – C.9-17.
163. Estonie. Cour suprême. Chambre des recours constitutionnels. Décisions importantes: Identification: EST-1998-2-004 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 1998. - Edition 2. – P. 225-227.
164. Albania. Constitutional Court. Important decisions: Identification: ALB-2000-1-001 // Bulletin on Constitutional Case-Law.- Strasbourg. - 2000. - Edition 1. – P. 5.
165. Allemagne. Cour constitutionnelle fédérale. Deuxième sénat. Décisions importantes: Identification: GER-1997-2-007 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. - Strasbourg. – 1997. - Edition 2. – P. 167-169.
166. Bescluß vom 13. Dezember 1977 (2 BvM 1/76). Zwangsvollstrechung aus eunem in bezug auf eine nichthoheitliche Tatingkeit erlassenen Urteil in Forderungen aus einem laufenden, allgemeinen, zur Deckung von Botschaftsausgaben und-kosten besrimmten Bankkonto der Botschaft eines fremden Staates // Entscheidungen des Bundesvarfassungsgerichts (Heransgegeben von den Mitgliedern des Bundesverfassungsgerichts). 46. Band. 1978. – J.C.B.Mohr (Paul Siebeck) Tübingen. – S. 342-404.
167. Allemagne. Cour constitutionnelle fédérale. Décisions importantes: Identification: GER-1998-2-011 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. - 1998. - Edition 2. – P. 191-193.
168. Spain. Constitutional Court. Important decisions: Identification: ESP-2000-3-035 // Bulletin on Constitutional Case-Law. - Strasbourg. - 2000. - Edition 3. – P. 580-582.
169. Austria. Constitutional Court. Important decisions: Identification: AUT-2000-3-005 // Bulletin on Constitutional Case-Law.- Strasbourg. - 2000. - Edition 3. – P. 442-443.
170. Austria. Constitutional Court. Important decisions: Identification: AUT-2001-1-001 // Bulletin on Constitutional Case-Law. - Strasbourg. - 2001. - Edition 1. – P. 15-16.
171. France. Conseil constitutionnel. Décisions importantes: Identification: FRA-1998-2-003 // Bulletin de jurisprudence constitutionnelle. – Strasbourg. - 1998. - Edition 2. – P. 234-235.
172. Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/99 від 14 грудня 1999 року у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) // Вісник Конституційного Суду України. - 2000. - №1. – C. 5-9.
173. Décision du Conseil Constitutionnel de la République Française N 99-412 DC du 15 juin 1999 «Charte européenne des langues régionales ou minoritaires» //http://www.conseil-constitutionnel.fr/decision/1999/99412dc.htm
174. Рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2000 року № 9-рп/2000 у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України від 24 грудня 1999 року №1350-XIV “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, 1992 р.” (справа про ратифікацію Хартії про мови, 1992 р.) // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. - №3. – С. 5-9.
175. Ухвала Конституційного Суду України від 25 січня 2001 року про припинення конституційного провадження у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України від 3 березня1999 року “Про приєднання Верховної Ради України до Угоди про Міжпарламентську Асамблею держав-учасниць Співдружності