МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БОРОТЬБИ З ВІДМИВАННЯМ “БРУДНИХ” ГРОШЕЙ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ СИСТЕМИ В БОРОТЬБІ З ВІДМИВАННЯМ ГРОШЕЙ 15
1.1. Особливості міжнародного – правового регулювання проблеми боротьби з відмиванням грошей. 15
1.2. Юридичний аналіз суспільно – небезпечного діяння відмивання грошей. 51
РОЗДІЛ 2. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СИСТЕМИ В СФЕРІ БОРОТЬБИ З ВІДМИВАННЯМ ГРОШЕЙ 80
2.1. Роль і значення системи ООН у становленні боротьби з відмиванням грошей 80
2.2. Спеціалізовані міжнародні структури в боротьбі з відмиванням грошей 84
2.3. Характеристика європейських інституційних структур в організації співробітництва держав в боротьбі з відмиванням грошей 89
2.4. Особливості організації міждержавного співробітництва міжамериканських структур в сфері боротьби з відмиванням грошей 96
2.5. Аналіз форм і методів співробітництва правоохоронних органів у сфері боротьби з відмивання грошей 103

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ОРГАНІЗАЦІЙНО – ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ МІЖНАРОДНИХ АКТІВ З ПИТАНЬ БОРОТЬБИ З ВІДМИВАННЯМ КОШТІВ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ 116
3.1 Розробка внутрішньодержавної правової системи по боротьбі з відмиванням грошей (на прикладі Великобританії і США) 116
3.2. Організація державно-правової системи по боротьбі з відмиванням грошей в Україні 135
3.2.1. Проблеми імплементації норм міжнародного права в сфері боротьби з відмиванням грошей. 135
3.2.2. Створення і функціонування в Україні державно-правового механізму протидії відмиванню грошей. 151
ВИСНОВКИ 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 164

ВСТУП
Історично склалося так, що розвиток людського суспільства визначив розвиток злочинності. Кожне значиме технічне відкриття супроводжувалося не тільки прогресом в цілому, але і давало певний поштовх розвитку злочинності. Особливо це чітко просліджується в останні десятиліття. У зв'язку з розвитком комп'ютерних технологій і прагненням світового співтовариства до всесвітньої інтеграції державні кордони перестали бути одним зі стримуючих факторів для злочинності. Відбувається процес всесвітньої інтеграції злочинності. При цьому даний процес відбувається набагато швидше, ніж процес правової й економічної інтеграції на державному рівні, оскільки злочинці не обмежені всякого роду умовностями, такими як політична несумісність, відсутність необхідного правового регулювання, суверенітет держави і т.д.
Транснаціональний характер сучасної організованої злочинності диктує необхідність координації дій держав, уніфікації державно-правових форм і методів протидії такому негативному явищу. Загроза, що виходить від транснаціональної організованої злочинності, настільки велика, що це не може не тривожити міжнародне співтовариство. Зокрема, Генеральний секретар ООН К. Аннан у своїй програмній доповіді, присвяченій реформі Організації відзначав, що "влади уряду і громадянському суспільству в зростаючій мері загрожують транснаціональні злочинні мережі... Доступ нелегальних груп до високих інформаційних технологій і зброї, а також до різних інститутів, за допомогою яких функціонує глобальна ринкова економіка, значно збільшили потенціал могутності і впливу цих груп, створюючи загрозу праву і порядку, а також законному економічному і політичному інститутам. Як для промислово розвитих, так і для країн, що розвиваються, це представляє проблему зростаючої уваги, у вирішенні якої міжнародне співробітництво має важливе значення". [9, c.61]
З цього випливає найважливіший постулат: транснаціональній злочинності потрібно протиставити скоординовані дії держав, засновані на єдиному розумінні цілей і задач, форм і методів боротьби зі злочинністю. Такий підхід можливий тільки в умовах міжнародно-правового співробітництва, використання вже існуючих і створення нових спеціалізованих міжнародних інституційних структур.
Основною метою трансграничної злочинності є одержання зверхдоходів. Значна частина незаконних доходів надходить від нелегального обороту наркотичних засобів, хоча інші види злочинної діяльності також приносять чималі доходи. Однак для того, щоб використовувати гроші, що мають кримінальне походження, у світовій фінансовій системі необхідно надати їм правомірного характеру, тобто легалізувати ("відмити").
Відмивання "брудних" грошей – складне економіко-правове явище, що не має кордонів. Воно вийшло за межі злочину в традиційному розумінні. Відмивання – це заключний етап злочину, що у більшості випадків прямо не зв'язаний з первісним (предикатним) злочином. Проблема набула глобального характеру, і поряд з незаконним оборотом наркотичних засобів, викликає найбільшу стурбованість світового співтовариства. За даними аналітиків Міжнародного валютного фонду за 2000 рік, відмивання грошей в цілому світі досягає 5% загального внутрішнього продукту або 1,5 трильйонів доларів. В Україні ця сума нараховує до 5 млрд. грн. щорічно. [27, с.161]
Наука міжнародного кримінального права визнає відмивання грошей конвенційним злочином, тобто злочином, що носить міжнародний характер. [92, с.102] Таким чином, міжнародне право визнає підвищену небезпеку даного злочину для усього світового співтовариства, що передбачає необхідність об'єднання зусиль по боротьбі з відмиванням грошей не тільки на регіональному, але і на універсальному рівні, оскільки боротьба з відмиванням "брудних" грошей – це боротьба зі злочинністю у всіх її проявах, тому що, позбавивши злочинців можливості використовувати кримінальні доходи, держави зроблять злочинність економічно невигідною.
У боротьбі з відмиванням грошей держави співробітничають на універсальному рівні, зокрема в рамках ООН і її спеціалізованих органів; на регіональному (субрегіональному) рівні – в рамках Європейських й інших регіональних співтовариствах; на двосторонньому рівні – шляхом укладення двосторонніх угод про надання правової допомоги з цивільних, сімейних і кримінальних справ. Вирішуючи проблему боротьби з відмиванням грошей на міжнародному рівні, держави використовують також можливості спеціального міжнародного співробітництва шляхом укладення міжнародних міжвідомчих угод про взаємодопомогу. Укладаючи такі угоди, держави беруть на себе наступні зобов'язання: включення в національне законодавство норм, що передбачають можливість протистояння відмиванню грошей, надання допомоги в розслідуванні кримінальних справ по факту відмивання кримінальних грошей, обмін інформацією чи базами даних, регулюють порядок екстрадиції злочинців.
Для успішної боротьби з відмиванням грошей необхідно, щоб співробітництво одночасно велося на всіх рівнях, - універсальному, регіональному, - одночасно укладалися багато- і дво- сторонні угоди. Тільки так можна повною мірою врахувати інтереси сторін: багатосторонні угоди враховують глобальні інтереси всіх суб'єктів угод, однак не враховують специфічні інтереси конкретної сторони, які можна врахувати тільки шляхом укладання двостороннього договору.
Проблема відмивання грошей представляє виняткову значимість. Відмивання грошей у його загальному розумінні – це сукупність способів і методів, що сприяють проникненню незаконно нажитих капіталів у світову фінансову систему.
З позиції гносеології дана проблема складається з теоретичних і практичних проблем. Практичні – це проблеми правозастосування і правотворчості, а також деякі організаційні проблеми. Теоретичні – це проблеми, що потребують прикладних і фундаментальних досліджень.
Представляється невірною думка деяких політиків у країнах Східної Європи і колишньому СРСР про те, що відмивання грошей не є проблемою, тому що гроші, отримані від злочинів, вчинених в інших країнах, не заподіюють шкоди, тому що проходять через фінансові установи, як і будь-які інші гроші. Вони стверджують, що їх країні потрібні гроші для економічного розвитку, а боротьба з "брудними" грошима сповільнює процес інвестування іноземних грошей і суперечить офіційним посланнями міжнародних фінансових установ. [177, с.71] Однак, незважаючи на зовнішню правильність таких положень, наявність брудних грошей в економіці держави, особливо з економікою, що розвивається, або перехідною економікою, може призвести до призупинення розвитку економіки, що стане менш надійною. Тому на сьогоднішній день представляється важливим розробити теоретичну основу боротьби з відмиванням "брудних" грошей, у тому числі теоретичну модель міжнародного співробітництва і взаємної правової допомоги.
Боротьба з відмиванням грошей буде вестися дуже довго, тому що це боротьба зі злочинністю у всіх її проявах, тому прийняттям національних і міжнародних нормативно-правових актів, спрямованих на боротьбу з відмиванням грошей, вона не може обмежуватися, вона повинна спиратися на суспільну згоду, на міжнародне розуміння проблеми всіма суб'єктами загального міжнародного права, насамперед, державами, на готовність поставити загальні інтереси вище своєї тимчасової вигоди. Цього можна досягти тільки шляхом загального обговорення проблеми, шляхом проведення науково-теоретичних досліджень на національному і міжнародному рівні.
Приймаючи необхідні заходи для боротьби з відмиванням грошей, одночасно можна досягти декількох цілей:
1. Виконати свої міжнародні зобов'язання;
2. Надавати і запитувати міжнародно-правову допомогу в розкритті злочинів, пов'язаних з відмиванням грошей;
3. Зробити діяльність фінансових установ держави більш прозорими для правоохоронних органів.
Актуальність теми дослідження. У сучасному суспільстві створення організаційно-правової основи боротьби з відмиванням незаконно отриманих грошей є основним напрямом боротьби зі злочинами міжнародного характеру, оскільки така злочинність, як правило, має міжнародний та організований характер. Тому є необхідність об’єднати і скоординувати зусилля держав для отримання позитивних результатів у боротьбі з легалізацією незаконно отриманих грошей з боку.
Проблема проникнення “брудних” грошей у легальну національну та міжнародну економіку стоїть сьогодні настільки гостро, що держави вже не в змозі ефективно її розв’язати. Це, в свою чергу, призводить до необхідності створення універсальних та регіональних спеціалізованих міжнародних організацій, основною метою яких є координація міжнародних зусиль для боротьби з відмиванням незаконно отриманих грошей і контроль за виконанням міжнародно-правових зобов’язань держав у цій сфері. До таких організацій належать, зокрема, Спеціалізована фінансова комісія з проблем відмивання грошей (FATF), та Egmont Group, діяльність яких значною мірою сприяє підвищенню ефективності міжнародного співробітництва в даній сфері.
За порівняно нетривалий час свого існування боротьба з “брудними” фінансами, яка підтримується як національними урядами низки впливових країн, так і міжнародними організаціями системи ООН, Радою Європи, Європейським Союзом та іншими міжнародними організаціями, призвела до створення в окремих країнах (зокрема у Великій Британії, США та ін.) злагодженої та досить ефективної національної організаційно-правової структури регулювання протидії проникненню незаконно здобутих грошей у фінансову систему. До такої державної структури входять незалежні спеціалізовані органи з виявлення “брудних” потоків у фінансовій системі держав, так звані фінансові розвідки (FinCen – США, Tracfin – Франція, Комітет фінансового моніторингу Російської Федерації). Поява таких спеціалізованих органів ставить завдання захисту національної і міжнародної фінансової системи від “брудних” фінансів на рівень державної політики.
Для держав, які беруть активну участь у міжнародному, перш за все економічному, співробітництві, оцінка стану боротьби з відмиванням грошей спеціальними міжнародними організаціями, передусім, FATF у державі має велике значення, адже це може значно вплинути на рівень міжнародної ділової активності, в тому числі інвестиційної. Для України як для країни, що отримала негативну оцінку стану національної системи протидії “брудним” фінансам з боку FATF і потрапила до “чорного списку” держав, які не протидіють легалізації незаконно отриманих доходів, важливо розробити врівноважену політику протидії відмиванню грошей. Тобто необхідно виробити той оптимальний курс, який би задовольнив вимоги спеціалізованих міжнародних інституцій і створив умови для подальшого ефективного функціонування національної банківської системи. Першочерговим завданням для України на цьому етапі є перехід від переважання готівкового виду розрахунків до безготівкових розрахунків, оскільки основною метою відмивання грошей у державах з розвинутою економікою є переведення готівки в безготівкову форму. Саме такі операції найбільш легко виявляють правоохоронні органи. Сьогодні можна говорити про те, що Україна виконала всі вимоги FATF, про що свідчить зняття санкцій з України та намір цієї організації переглянути “чорний” список і виключити з нього Україну.
Про актуальність проблематики свідчить і досить велика кількість наукових досліджень у цій сфері, зокрема це праці: О.О. Дудорова, А.А. Музики, М.В. Бондарєвої, П. Бернасконі, Г. Вітткемпера, Л.Н. Галенської, А.І. Гурова, У. Зібера, І.І. Карпеца, М. Леві, І.І. Лукашука, К. Мюллера, А.В. Наумова, В.С. Овчинського, В.П. Панова, М. Піта, Х.-Д. Швинда та інших.
Актуальні питання імплементації міжнародних норм в національне законодавство було розглянуто в працях вітчизняних вчених В.Н. Денисова, А. І. Дмитрієва, В.І. Євінтова, О.О. Мережка, Л.Д. Тимченка тощо.
Разом з тим, авторами не приділено достатньо уваги міжнародно-правовим аспектам проблеми боротьби з відмиванням коштів. Відсутність комплексних досліджень структури і механізму відмивання “брудних” грошей, доцільність входження України в міжнародні спеціалізовані організації найближчим часом, недосконалість міжнародних організаційно–правових та національних основ протидії такому злочину не дало можливості сформулювати методологічну концепцію оцінки цього складного явища, внаслідок чого постала ціла низка актуальних невирішених проблем, що й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Обраний напрям дослідження відповідає плану наукової роботи кафедри міжнародного та конституційного права Національного університету внутрішніх справ України, яка відповідним чином координується з темою науково-дослідної роботи відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Застосування міжнародного права в комплексних галузях законодавства України” (номер державної реєстрації RK0100U000800).
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розкритті міжнародно-правового регулювання боротьби з відмиванням “брудних” грошей і визначенні шляхів вирішення міжнародно-правових проблем входження України в систему світового та європейського співробітництва в боротьбі з відмиванням грошей.
Мета дисертаційного дослідження зумовлює його завдання:
 виявити зв’язок міжнародно-правової боротьби з транснаціональною злочинністю і міжнародно-правової боротьби з відмиванням грошей;
 проаналізувати існуючі системи світового та європейського правового співробітництва в боротьбі з відмиванням грошей, у тому числі ряду невирішених міжнародно-правових проблем;
 дати оцінку міжнародних і національних механізмів протидії відмиванню грошей;
 визначити місце і роль України в міжнародному співробітництві в боротьбі з відмиванням грошей та його вплив на розвиток законодавства й економіки;
 виявити перешкоди в сфері регулювання боротьби з відмиванням грошей і розробити можливі шляхи їхнього вирішення в Україні;
 розробити цілісну концепцію протидії відмиванню грошей в Україні.
Об’єкт дисертаційного дослідження - це міжнародно–правові відносини в сфері регулювання боротьби з відмиванням грошей.
Предметом дослідження є міжнародно-правове регулювання боротьби з відмиванням “брудних” грошей, включаючи імплементацію міжнародно-правових норм в зазначеній сфері в законодавство України.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та розв'язання поставлених завдань під час проведення цього наукового дослідження було використано діалектичний метод, який дозволив комплексно дослідити міжнародно-правове регулювання боротьби з відмиванням “брудних” грошей. У процесі дослідження були застосовані сучасні загальнонаукові методи пізнання (системний підхід, історичний метод, аналіз, синтез) та методи конкретно-наукових досліджень, традиційні для міжнародного права. Зокрема в роботі використано:
 історичний і логічний аналіз причин виникнення проблеми відмивання грошей;
 системно-структурний аналіз методів відмивання грошей, положень міжнародних документів, ролі і значення національних та міжнародних інституційних структур по протидії зазначеному злочину;
 метод порівняльного аналізу нормативно-правових актів окремих країн, правових і економічних засобів боротьби з відмиванням грошей;
 метод емпірично-статистичної обробки міжнародно-правових документів, угод, резолюцій рекомендацій міжнародних організацій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в сукупності поставлених завдань та в підходах до їх розв'язання. Вперше в українській науковій юридичній літературі на монографічному рівні подано комплексний аналіз міжнародно-правової бази європейського співробітництва в боротьбі з відмиванням грошей, діяльності спеціалізованих організацій: Європола і Спеціальної фінансової комісії з проблем відмивання грошей (FATF), Міжамериканської комісії з контролю за зловживанням та використанням наркотичних речовин (CICAD), проблем і перспектив участі в європейському співробітництві України, розглянуто положення Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин 1988 року та Європейської конвенції “Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних незаконним шляхом” 1990 року в загальній системі заходів, спрямованих на протидію легалізації “брудних” грошей, а також визначено сучасні тенденції розвитку міжнародного співробітництва в згаданій сфері.
В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових положень, висновків і узагальнень, основними з яких є:
1. Міжнародний характер злочину й участь у розслідуванні злочину, як правило, двох і більше держав призвели до виникнення проблеми розподілу конфіскованого майна, тому є потреба розробити й прийняти багатосторонню міжнародну угоду щодо порядку розподілу конфіскованого майна; така угода може бути оформлена як додатковий протокол до Конвенції Ради Європи “Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних незаконним шляхом” 1990 року.
2. Відсутність єдиного підходу до визначення поняття “відмивання “брудних” грошей” на міжнародному рівні зумовлює доцільність прийняття єдиної універсальної конвенції в рамках ООН, положення якої б містили визначення не тільки поняття “відмивання грошей”, а й склад злочину “відмивання грошей”.
3. Ефективність міжнародного співробітництва держав у галузі попередження й боротьби з відмиванням грошей знижується, перш за все, за рахунок неоперативного обміну інформацією між ними. Існуючі системи обміну інформацією недієві, оскільки канали обміну (як правило, через НЦБ Інтерполу) не дають необхідної оперативності, дані приходять несвоєчасно. Для вирішення проблеми слід доповнити існуючі угоди про співробітництво держав у сфері кримінального судочинства положеннями, які б зобов’язували сторони здійснювати регулярний обмін інформацією про включення до торгового реєстру однієї сторони підприємств за участю фізичних і юридичних осіб іншої сторони, а також про обсяги фінансової діяльності цих підприємств.
4. Міжнародне співробітництво компетентних органів держав ускладнюється відсутністю єдиного підходу до законодавчого визначення поняття “відмивання грошей”, визначення суспільної небезпеки діяння, тому існує необхідність в уніфікації положень національних законодавств у зазначеній сфері, особливо, що стосується міри покарання за злочин.
5. Для покращення інвестиційного клімату в Україні необхідно вести ефективну боротьбу з відмиванням грошей, а це передбачає не тільки законодавче регулювання проблеми на національному рівні і виконання взятих на себе міжнародних зобов'язань, але й участь України в діяльності міжнародних спеціалізованих структур по боротьбі з відмиванням грошей, перш за все FATF і Egmont Group.
6. Стандарти боротьби з легалізацією незаконно отриманих грошей в Україні мають бути імплементовані з міжнародних стандартів, що містяться в міжнародних нормативно-правових актах, які були ратифіковані Україною, з врахуванням положень тих міжнародних документів, що мають рекомендований характер або які не були ратифіковані Україною.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що автором запропоновано заходи для подальшого розвитку міжнародно-правової бази співробітництва України з державами і міжнародними організаціями, а також для виконання взятих Україною на себе міжнародних зобов'язань у вказаній сфері та в практичній діяльності правоохоронних органів, у навчальному процесі вузів юридичного, економічного або управлінського профілю. Зокрема, це положення щодо змін та доповнень до низки міжнародних документів та українських нормативно-правових актів. Крім того, результати дослідження можуть бути використані в науково-дослідній роботі.
Апробація результатів дослідження була здійснена на науково-практичній конференції “Теорія і практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах” (Україна, м. Київ, Міністерство внутрішніх справ України, Національна академія внутрішніх справ України, 25 квітня 2002 р., тези опубліковано) та в ході роботи Науково-практичної конференції аспірантів і магістрів Національного університету внутрішніх справ України (м. Харків, Національний університет внутрішніх справ України, 14 квітня 2000 р., тези опубліковано), а також в процесі доопрацювання Розділу VII Особливої частини Кримінального кодексу України та Закону України “Про легалізацію (відмивання) доходів, отриманих незаконним шляхом № 249 - IV від 28.11.2002 (Акт впровадження № 06-19/15-539 від 09.07.2003, виданий Комітетом Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності).
Результати досліджень були опубліковані автором у чотирьох статтях у наукових фахових виданнях:
1. Стадии и методы отмывания средств в финансовой системе государства // Предпринимательство, хозяйство, право. – 1998. – № 12. – С.27-35.
2. Методи відмивання грошей за кордоном // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 1999. – № 3. – С. 125-134.
3. Підпільні банківські системи як один із методів відмивання грошей // Вісник Університету внутрішніх справ: Спецвипуск. – Харків, 2000. – С. 19-22.
4. Роль международных специализированных организаций в борьбе с отмыванием денег (на примере FATF) // Предпринимательство, хозяйство, право. – 2003. – № 7. - С. 79-81.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, які мають дев'ять підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 189 сторінок, в тому числі список використаних джерел -- 23 сторінки (326 посилань).

Список литературы

ВИСНОВКИ
Проблема злочинності довгий час розглядалася як фактор охорони правопорядку, що здійснювався в кожній країні окремо. Боротьба з нею вважалася внутрішньою справою держави.
Технічний прогрес сприяє розвитку процесу глобалізації, який проявляється переважно в сфері міжнародних економічних відносин. Процес глобалізації міжнародних відносин ускладнив обумовив появу в легальній економіці транснаціональних корпорацій. Це й же процес призвів до широкого розповсюдження міжнародних організованих злочинних угруповань. У кримінальній сфері найбільш могутні національні злочинні організації стали систематично здійснювати операції в міжнародному масштабі, перетворившись в транснаціональні кримінальні корпорації (ТКК).
Діяльність ТКК являє собою серйозну загрозу безпеці держав у найважливіших сферах: політичній, економічній, військовій, екологічній. Держави, що знаходяться в економічній залежності від діяльності ТКК і вражені корупцією, можуть діяти в інтересах кримінальних корпорацій і в міжнародних відносинах. Усе це змушує сьогодні оцінювати транснаціональну злочинність як одну з найважливіших міжнародних проблем.
Боротьба з транснаціональною злочинністю можлива сьогодні тільки за умови об'єднання зусиль держав і розвитку міжнародного співробітництва на універсальному та регіональному рівнях.
Найбільш перспективним напрямком у боротьбі з транснаціональною злочинністю є розвиток міжнародного співробітництва в боротьбі з відмиванням грошей.
Боротьба з відмиванням грошей дає змогу вирішити три важливі завдання. По-перше, комплекс заходів, спрямованих на боротьбу з відмиванням грошей, повинен забезпечувати захист легальної економіки від кримінальних інвестицій і встановлення контролю з боку ТКК. По-друге, виявлення і конфіскація злочинних доходів підривають фінансову основу діяльності ТКК. Нарешті, відновлення всього ланцюжка руху коштів, які легалізуються, дає можливість вийти на керівництво злочинних організацій.
Європа, що перетворилася після розпаду соціалістичної системи в єдиний кримінально-географічний простір, є дуже привабливим регіоном для діяльності ТКК. Це зумовлено, зокрема, наявністю платоспроможного попиту, розвинутих фінансової і банківської систем, системи комунікацій, проживанням у європейських країнах етнічних громад переселенців, відкритими кордонами в рамках ЄС.
Разом із тим сучасний рівень європейської інтеграції є передумовою для розвитку регіонального співробітництва в боротьбі з відмиванням грошей. Загальними зусиллями європейських держав і регіональних міжнародних організацій в Європі створено розвинуту міжнародно-правова базу співробітництва, що включає Конвенцію Ради Європи "Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів від злочинної діяльності" 1990 р., Директиви Ради ЄС з зазначеного питання, рекомендації міжнародних організацій, двосторонні угоди.
Важливу роль відіграє діяльність Спеціальної фінансової комісії з проблем відмивання грошей (FATF), створеної в 1989 році державами-членами "Великої сімки".
Завдання координації та розвитку співробітництва національних поліцейських установ держав-членів ЄС покладено на Європол. Після вступу в силу конвенції щодо Європолу зростає значення діяльності цієї організації як у рамках ЄС, так і за його межами. Визначення завдань і обсягу повноважень Європолу поки не закінчено. Обговорюється, зокрема, наділення його повноваженнями для самостійного проведення міжнародних розслідувань у межах ЄС.
Міжнародно-правові норми встановили обов'язок європейських держав кваліфікувати як злочин дії, пов'язані з відмиванням грошей, прийняти законодавчі та інші необхідні заходи, що дозволяють проводити оперативно-розшукові та кримінально-процесуальні заходи з метою розслідування злочинів, пов'язаних з відмиванням грошей, а також здійснювати конфіскацію доходів від злочинної діяльності.
З метою протидії використанню фінансової системи для відмивання грошей передбачено обов'язок європейських держав створити систему фінансового та адміністративного контролю, засновану на тісному співробітництві фінансових установ з поліцією й іншими компетентними органами. На фінансові й деякі інші установи, а також представників окремих професій покладають обов'язки ідентифікації клієнтів, збереження документів, встановлення істини, повідомлення про підозрілі операції, створення системи внутрішнього контролю і підготовки персоналу. Заборонено посилатися на банківську таємницю як підставу для відмови в співробітництві.
Імплементація наведених норм у законодавства європейських держав створила умови для розвитку співробітництва. Форми й процедури співробітництва також докладно врегульовано відповідними регіональними документами. Передбачено обмін інформацією як по запиту, так і без запиту, проведення оперативно-розшукових заходів, надання правової допомоги, у тому числі арешт і конфіскація майна.
Поряд з очевидними досягненнями, існує низка невирішених правових проблем, що створюють перешкоди для розвитку міжнародного співробітництва в боротьбі з відмиванням грошей. Потрібно досягти загальної угоди про принципи й порядок розділу злочинних доходів, що конфіскуються державами. Таку угоду можна було б оформити як додатковий протокол до Конвенції Ради Європи "Про відмивання, виявлення, вилучення та конфіскацію доходів від злочинної діяльності".
Іншою важливою проблемою є порядок використання та захисту інформації. Це має важливе значення для співробітництва з державами Східної Європи, у яких поки недостатньо розвинуте законодавство про захист персональних даних.
Основною невирішеною проблемою є відсутність єдиної універсальної Конвенції з протидії відмиванню коштів, що значно гальміє міжнародне співробітництво в даній галузі.
Поки не знаходить вирішення питання офшорних зон, у яких часто обриваються сліди “брудних” грошей. Офшорні зони розташовуються на території суверенних держав, через що можливості впливу на них обмежені. Певних успіхів з цього питання вдалося домогтися FATF. Було випущено рекомендації, що закликали держави та фінансові організації утриматися від контактів з компаніями, зареєстрованими в офшорних зонах, законодавство яких явно спрямовано на залучення "брудних" грошей.
Після розпаду соціалістичної системи великого значення набув розвиток співробітництва західноих держав з державами Центральної та Східної Європи. У цьому зв'язку в перспективі можливі визначені корективи сформованої в західних країнах системи боротьби з відмиванням грошей. Вона була насамперед зорієнтована на протидію введенню в легальний оборот "брудної" готівки. Для сучасного періоду характерно проникнення в західні країни значних обсягів коштів із країн Східної Європи в безготівковій формі. Особливо таке твердження справедливе у відношенні західноєвропейський країн.
Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами передбачає обов'язок Сторін співробітничати в боротьбі з відмиванням грошей. Угода містить обов'язок України створити систему протидії використанню фінансової системи для відмивання грошей, близьку до передбаченої Директивами Ради ЄС.
У законодавстві України вже зараз створено певні правові передумови для участі в європейському співробітництві по боротьбі з відмиванням грошей.
З 1 вересня 2001 року діє новий Кримінальний кодекс, що передбачає кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, отриманих незаконним шляхом (ст. 209) і використання грошей, отриманих внаслідок незаконного обороту наркотичних засобів (ст. 306). Кримінально-процесуальне законодавство й законодавство про оперативно-розшукову діяльність дозволяють проводити необхідні оперативно-розшукові заходи, у тому числі по запитах компетентних органів інших держав, відповідно до міжнародних договорів України арештовувати майно та конфісковувати знаряддя здійснення злочинів і доходів від злочинної діяльності. Україна приєдналася до 40 Рекомендацій FATF.
Національним Банком України під впливом співробітництва з FATF розробляються нові документи, про що свідчать листи Національного банку України від 20.08.2001 і від 15.10.2001.
Прийнятий Верховною Радою України Закон України "Про протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих незаконним шляхом" вводить поняття "підозрілої операції", тобто основної ознаки, що може вказувати на відмивання грошей. Отже, в Україні вже створена основа для подальшого розвитку законодавства в даній сфері.
Обов'язок повідомляти про операції, що підлягають обов'язковому контролю, по суті поєднує в собі прийняті в багатьох країнах обов'язки встановлення істини і повідомлення про підозрілі операції. Основне навантаження з перевірки підозрілих операцій покладено на державні органи. На наш погляд, в українських умовах таке рішення є виправданим.
У цілому за своїми основними положеннями чинне українське законодавство відповідає міжнародно-правовим нормам і дає змогу здійснювати співробітництво відповідно до Конвенції Ради Європи та інших багатосторонніх і двосторонніх угод, про що свідчить намір FATF вилучити Україну з “чорного списку” некооперативних держав.
На сьогодні Україні необхідно більш активно брати участь у діяльності міжнародних спеціалізованих організацій як універсальних, так і регіональних. Насамперед, це організації системи ООН: UNODCCP та інші. Також необхідно налагодити тісне співробітництво з FATF, що передбачає адаптацію документів Організації до реалій української економіки та правової системи.
Наступним кроком для України в боротьбі з відмиванням грошей є створення реально функціонуючих підрозділів фінансової розвідки, що у свою чергу дозволить Україні стати членом Egmont Group. Членство України в даній Організації значним чином прискорить обмін інформацією між Україною й іншими державами, що в свою чергу значно підвищить ефективність дій державних органів у протистоянні проникненню "брудних" грошей до фінансової системи держави.
Зазначені заходи будуть сприяти зближенню українського законодавства з міжнародним, що дасть можливість Україні інтегруватися в міжнародні зусилля з боротьби проти відмивання грошей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алексеев С.С. Проблемы теории государства и права. В 2Т. / Свердловск, 1972. - Т.1. – 346с.
2. Алиев В.М. Проблемы борьбы с легализацией (отмыванием) доходов, полученных незаконным путем: Правовой аспект //Преступность: стратегия борьбы. - М.: Криминолог. Ассоциация, 1997. - С. 120-124.
3. Аль-маджалла. – Ташкент,1911
4. Аминов Д.И. Об отмывании денег, полученных незаконным путем (социально-правовой аспект) // Журнал российского права. – 1998. - № 2. - С. 50.
5. Бабичев А. Прозрачность экономики: трудно, но достижимо // Банковское дело в Москве. - 2001. - №10(82). - С. 17
6. Бехруз Хамматула Введение в сравнительное правоведение: Учебное пособие.-Одесса: «Юридическая литература», 2002.-328 с.
7. ЕС намерен расширить борьбу с отмыванием денег и преступлениями в финансовой сфере. // Бізнес.- №43 (22 октября 2001).
8. Блищенко И.П., Дориа Ж. Экономический суверенитет государ ста.-М.:Издательство Российского университета дружбы народов, 2001.-150 с.
9. Блищенко И.П., Жданов И.В. Сотрудничество государств в борьбе с преступлениями международного характера. - М., 1999. - 215 с.
10. Блищенко И.П., Фисенко И.В. Международный уголовный суд. - М.: ЮНИТИ, 1998.-239 с.
11. Болотский Б.С. Проблемы противодействия легализации (отмыванию) доходов от нелегальной экономической деятельности// Теневая экономика: экономические, социальные и правовые аспекты. -Материалы научной конференции 9 июля 1996 года. - М., 1996. - С. 41 - 42. (40-54).
12. Бондарева М.В. Кримінально-правові аспекти відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом: Автореферат дисертацыъ кандидата юргидичних наук: 12.00.08. - К., 2000. - 17 с.
13. Бондарєва М.В. “Відмивання” грошей: міжнародні кримінально-правові аспекти проблеми. Право України 1999, № 1. С. 95 - 99
14. Бородин С.В., Ляхов Е.Г. Международное сотрудничество в борьбе с уголовной преступностью. - М.: Международные отношения, 1983. - 200с.
15. Борьба с отмыванием денег подорвет организованную преступность. Интервью представителя Европейского центра предупреждения преступности Э.А. Иванова. Право. - 1998. - С. 4 - 7.
16. Буткевич В.Г. Соотношение внутреннего и международного права. - К.: "Вища школа", 1981. - 287 с.
17. В Швейцарии осели 40 миллиардов "грязных" денег из России // Профиль. 1998. № 4. С.86.
18. Венская Конвенция ООН о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ 1988 г.
19. Волеводз А.Г. Международный розыск, арест и конфискация полученных преступным путем денежных средств и имущества. - М.: ООО "Юрлитинформ", 2000. - 477 с.
20. Воронков О.Г., Холод Е.Г. Глобализация экономики и ее моделирование. - Днепропетровск., 1999. – 24 с.
21. Второй дополнительный протокол к Европейской конвенции о выдаче правонарушителей 1978 г.
22. Галенская Л.Н. Международная борьба с преступностью. - М.: Междунар. отношения, 1972. - 167 с.
23. Галенская Л.Н. Правовые проблемы сотрудничества государств в борьбе с преступностью. - Л.: Изд-во Ленинград, ун-та, 1978. - 86 с.
24. Глобальная Программа ООН по борьбе с отмыванием денег. – М., 1999 год.
25. Глушкова Е.В. Стадии и методы отмывания денежных средств в финансовой системе государства // Предпринимательство, хозяйство, право. 1998. № 12 С.27-35.
26. Гроші та кредит: підручник/ За загальною редакцією Савлука. – К.:КНЕУ, 2001.- 607 с.
27. Грязные деньги и закон: Правовые основы борьбы с легализацией преступных доходов /Под общ. ред. Е.А. Абрамова. - М.: ИНФРА-М, 1994.-296с.
28. Гуров А.И. Красная мафия. - М.: Коммерческий вестник, 1995. - 328 с.
29. Гуров А.И. Организованная преступность - не миф, а реальность. М.: Знание, 1992.
30. Гуров А.И. Организованная преступность - не миф, а реальность. М.: Знание, 1992.
31. Гуров А.И. Тайна красной ртути. - М.: Коммерческий вестник, 1995. -300с.
32. Денисов В.Н. Развитие теории и практики взаимодействия международного права и внутреннего права // Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве (отв. редактор Денисов В.Н., Евинтов В.И.). - К., 1992. - С. 7-24
33. Денисов В.Н. Статус международных договоров в Конституции Украины // Вестник Академии правовых наук Украины. 1997. - № 1. - с. 34
34. Диканова Т.А., Осипов В.Е. Борьба с таможенными преступлениями и отмыванием денег. - М.: «ЮНИТИ», 2000. – 274 с.
35. Директива Совета ЕС 91/308 от 10 июня 1991 г.
36. Договор о Европейском Союзе 1992 г.
37. Договор об учреждении Европейского объединения угля и стали 1951 г.
38. Договор об учреждении Европейского сообщества по атомной энергии 1957 г.
39. Договор об учреждении Европейского Экономического Сообщества 1957 г.
40. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление. - М.: “Пресс”, 1998. - 169 с.
41. Дополнительный протокол к Европейской конвенции о взаимной правовой помощи по уголовным делам 1978 г.
42. Евинтов В.И. Многоязычные договоры в современном праве. - К., 1981. - 247 с.
43. Европейская Конвенция "О выдаче правонарушителей" 1957 г. us. Дополнительный протокол к Европейской Конвенции о выдаче правонарушителей 1975 г.
44. Европейская Конвенция "Об отмывании, выявлении, изъятии и конфискации доходов от преступной деятельности" 1990 г.
45. Европейская Конвенция о взаимной правовой помощи по уголовным делам 1959 г.
46. Европейская конвенция о международном признании судебных решений по уголовным делам 1970 г.
47. Закон України "Про міжнародні договори" № 3767 - XII от 22.12.1993 года.
48. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000р. № 2121-III.
49. Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" від 28.11.2002 № 249-IV // Голос України. - № 233 (від 10.12.2002).
50. Закон України № 237/94 – ВР від 10.11.94 “Про ратифікацію угоди про партнерство між Україною та ЄС від 14.06. 1994 року”
51. Защита прав человека и борьба с преступностью //Документы Совета Европы. - М.: СПАРК, 1998. - 438 с.
52. Иванов Э.А. Отмывание денег и правовое регулирование борьбы с ним. - М.: Российский юридический издательский дом, 1999. - 254 с.
53. Иванов Э.И. Междунароно-правовые проблемы борьбы с транснациональной преступностью и отмыванием денег. - М.: «ЮНИТИ », 2001. - 231с.
54. Игнатенко Г.В. Международное право. - М.: "Высшая школа", 1995. – 399 с.
55. Итальянская мафия как модель организованной преступности на международном уровне // Борьба с преступностью за рубежом. 1996. №1.С. 3-8.
56. Карпец И.И. Международная преступность. - М.: Наука, 1988. - 112 с.
57. Карпец И.И. Преступления международного характера. - М.: Юрид. лит., 1979.-262 с.
58. Кернер Х.-Х., Дах Э. Отмывание денег: Путеводитель по действующему законодательству и юридической практике: Пер с нем. - М.: Междунар. отношения, 1996. - 240 с.
59. Київец О.В. Підпільні банківські системи як один із методів відмивання коштів // Вісник Університету внутрішніх справ. 2000. Спецвипуск. С. 19-22.
60. Клаус Коттке “Грязные деньги – что это такое?” Справочник по налоговому законодательству в области “грязных” денег. - М.: «Дело и сервис», 1998. - 704 с.
61. Колодій А.М. Законодавство України та міжнародне право. // Збірник наукових праць. К.: Інститут законодавства ВРУ, 1998. - 254 с.
62. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации /Под общ. ред. Ю.И.Скуратова и В.М.Лебедева. - М.: ИНФРА-М - НОРМА, 1998. - 832 с.
63. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации. - М.: Проспект, 1997.-760 с.
64. Комментарий к УК РФ // Под ред. А.В. Наумова. - М.: «ЮНИТИ», 1996. - 447 с.
65. Комментарий к УК РФ // Под ред. В.И. Радченка. - М.: «ИФРА-М », 1996. - 284 с.
66. Комментарий к УК РФ / Под ред. Ю.И. Скуратова и В.М. Лебедева. - М.: «НОРМА », 1996. - 347 с.
67. Комментарий к УК РФ / Подготовлен Юридическим институтом МВД РФ.- М., 1997. - 406 с.
68. Конвенция по Европолу 1995 г.
69. Криминальная ситуация в России и ее изменения. - М.: Криминолог. Ассоциация, 1996. - 80 с.
70. Лукашук И.И. Международное право: Общая часть. - М.: БЕК, 1997.- 371 с.
71. Лукашук И.И. Международное право: Особенная часть. - М.: БЕК, 1997.-410 с.
72. Лукашук И.И. Уголовная юрисдикция //Государство и право. 1998. №2. C. 112-116.
73. Лукашук И.И., Наумов А.В. Выдача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве. - М.: РЮИД, 1998. - 160 с.
74. Материалы Международной конференции по вопросам противодействия отмыванию капиталов и финансовому мошенничеству в финансово-кредитной сфере (Санкт-Петербург, Россия, 9-10 октября 1997 г.).
75. Материалы Международной конференции "Международное "отмывание" денег и выявление доходов от преступной деятельности" (Трир, Германия, 13-14 марта 1997 г.).
76. Материалы Международной конференции по предупреждению "отмывания" денег и использования доходов от преступной деятельности и борьбе с ними: глобальный подход (Курмайер, Италия, 17-21 июля 1994 г.).
77. Материалы пятого Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (Женева, Швейцария, 1-12 сентября 1975 г.).
78. Материалы восьмого Конгресса по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (Гавана, Куба, 27 августа - 7 сентября 1990 г.).
79. Материалы Всемирной конференции на уровне министров по организованной транснациональной преступности (Неаполь, Италия, 21-23 сентября 1994 г.).
80. Материалы девятого Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (Каир, Египет, 29 апреля - 8 мая 1995 г.).
81. Материалы круглого стола Комитета Государственной Думы по безопасности и Комитета Совета Федерации по конституционному законодательству и судебно-правовым вопросам "Международное сотрудничество в борьбе с "отмыванием" доходов, полученных незаконным путем" (Москва, 25-26 июня 1998 г.).
82. Материалы седьмого Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями (Милан, Италия, 21 августа - 6 сентября 1985 г.).
83. Международная конвенция ООН о борьбе с финансированием терроризма. Принята Резолюцией 54/109 Генеральной Ассамблеи ООН от 09.12.99 года.
84. Международная Конвенция ООН против транснациональной организованной преступности. Принята Резолюцией 55/25 Генеральной Ассамблеи ООН от 15.11.00 года.
85. Международное уголовное право. - М.: Наука, 1995. - 172 с.
86. Минна Р. Мафия против закона. - М.: 1988. - 260 с.
87. Наказ ДПА України від 10.07.2000 № 376 "Про заходи щодо виконання Указу Президента України від 22.06.2000 № 813".
88. Науково – практичний коментар Кримінального Кодексу України. // Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. - К.: “ФОРУМ”, 2001. - Т. 2: Особлива частина. - 400 с.
89. Наумов А.В. Уголовное право. Общая часть. Курс лекций. - М. «НОРМА», 1996. - 137с.
90. Нешатаева Т.Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании. Академия народного хазяйства при Правительстве Российской Феднрации. М.: «Дело». 1999. – 272 с.
91. О развитии международного сотрудничества полицейских служб //Борьба с преступностью за рубежом. 1996. № 2. С.31-42.
92. Общая экономическая теория (политэкономия): Учебник. - М.: ПРОМО-МЕДИА, 1995. - 608 с.
93. Овчинский B.C. Мафия: необъявленный визит. - М.: ИНФРА-М, 1993. - 34 с.
94. Овчинский B.C. Стратегия борьбы с мафией. - М.: СИМС, 1993. - 100 с.
95. Одинцов А.А. Криминальная конкуренция в России //Бизнес и политика. 1997. № 20. С. 16-25.
96. Основы борьбы с организованной преступностью. - М. «Инфра-М», 1996. - 278 с.
97. Организованная преступность-2. - М.: Криминолог. Ассоциация, 1993. – 345с.
98. Панов В.П. Международное уголовное право. М. « Инфра-М», 1999. – 320 с.
99. Панов В.П. Сотрудничество государств в борьбе с международными уголовными преступлениями. - М.: Юрист, 1993. - 160 с.
100. Письмо Банка России от 3 июля 1997 г. № 479 О методических рекомендациях по вопросам организации работы по предотвращению проникновения доходов, полученных незаконным путем, в банки и иные кредитные организации.
101. Постанова Верховного Суду від 01.11.1996 № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”
102. Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.02 № 35 – 2002- П “Про утворення Державного департаменту фінансового моніторингу”.
103. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.01 № 1124 – 2001 –П “Про сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF).
104. Постанова КМУ від 18.02.2002 № 194 "Про затвердження положень про Державний департамент фінансового моніторингу".
105. Постанова КМУ от 28.08.2001 № 1124 “Щодо 40 рекомендацій FATF".
106. Постанова НБУ № 505 від 11.12.01 “Про посилення контролю за ідентифікацією осіб, з якими банки вступили в договірні відносини”.
107. Постанова НБУ від 30.04.2002 № 164 “Про схвалення Методичних рекомендацій з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом”
108. Преступность и законодательство. - М.: Криминолог. Ассоциация, 1997.-400 с.
109. Преступность: стратегия борьбы. - М.: Криминолог. Ассоциация, 1997.-256 с.
110. Раціос Лазарос Глобалізація світової економіки та економічних систем національних держав (Проблеми взаємодії). Автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук: 08.05.00 - К., 1995. – 17 с
111. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве / отв. редактор Денисов В.Н., Еинтов В.И. - К.: 1992. - 245 с.
112. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН 45/116.
113. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН 45/117.
114. Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН 45/118.
115. Розпорядження КМУ № 53-р від 14.02.2002 “Про перелік офшорних зон”.
116. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 156-р “Про доповнення переліку офшорних зон”.
117. Россию могут вычеркнуть из черного списка стран, где отмываются деньги. Вестник Банка России № 15 от 21.02.01.
118. Россия - прачечная для отмывания "грязных" денег? //Аргументы и факты. 1994. №48.
119. Савченко А. "Відмивання грошей: кримінально-правовий і порівняльний аспекти” // Право України. - 1997. - № 5. - С. 42 -49.
120. Садагар М.И. Основы мусульманского права. - М., 1968. - 297 с.
121. Симпсон Глен, Гейл Анита FATF борется с терроризмом.// "Ведомости". - № 40 от 02.11.01.
122. Скобликов П.А. Истребование долгов и организованная преступность. - М.: Юристь, 1997. - 152 с.
123. Спільна Постанова КМУ та НБУ від 15.05.2002 № 676 "Про затвердження Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2002 рік" 07.06.2002 - // Офіційний вісник України N 21, стор. 78, стаття 1044.
124. Тимченко Л.Д. Международное право. - Харьков: «Консум», 1999. – 528 с.
125. Толстухин А.Э. Право Европейского Союза: Новая модель регулирования межгосударственных отношений // Государство и право. - 1997. - №10. - С.83-89.
126. Уголовная юстиция: проблемы международного сотрудничества. - М.: БЕК. 1994.-296 с.
127. Указ Президента України від 20.03.2001 № 183/2001 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року "Про заходи щодо детінізації економіки".
128. Указ Президента України від 22.06.2000 № 813/2000 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року "Про заходи щодо детінізації економіки ".
129. Указ Президента “Про заходи щодо легалізації фізичними особами доходів, з яких не сплачено податки” № 552/2000 від 31.03.2000.
130. Указ Президента “Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів, а також відмиванням доходів, отриманих незаконним шляхом” №813/2000 від 22.06. 2000.
131. Указ Президента України “Про заходи щодо запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних незаконним шляхом» № 1199/2001 від 10.12.01.
132. Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 січня 2001 року “Про заходи відносно детінізації економіки” № 183/2001 від 23.03.2001.
133. Указание Банка России оперативного характера "О Вольфсбергских принципах" от 15.02.01 № 24-Т // Вестник Банка России. - № 15 от 21.02.01.
134. Хартли Т.К. Основы права Европейского сообщества: Пер. с англ. -М.: ЮНИТИ, 1998. - 703 с.
135. Чернов С.Б. Противодействие легализации криминальных капиталов как стратегическое направление борьбы с преступностью в условиях перехода к рыночной экономике в России //Преступность: стратегия борьбы. - М.: Криминолог. Ассоциация, 1997. - С.120-124.
136. Шебунов А.А. Борьба с легализацией незаконно полученных доходов по уголовному праву ФРГ // Государство и право. - 1998. - № 2. - С. 33 – 39.
137. Это прачечная? // “Московский комсомолець. - № 12 от 29.03.01.
138. Яни П. Уголовная ответственность за легализацию имущества, приобретенного незаконным путем. // Право и экономика. - 1998. - № 1. - С.114 – 117.
139. Alexander, Richard. EU: The EC Money Laundering Directive. // Journal of Money Laundering Control. Institute of Advanced Legal Studies. 1998. - Vol. 2, № 1. - P. 46 -74
140. Ali, A. S. A Gateway for Money Laundering? Financial Liberalisation in Developing and Transnational Economies. // Journal of Money Laundering Control .- 1998. - Vol.1, N4. - P. 78 -89
141. Andelman, D. The Drug Money Maze. Foreign Affairs. - 1994. - Vol. 73, № .4. - P.145 -167
142. Australian Senate Committee. Checking the Cash: A Report on the Effectiveness of the Financial Transaction Reports Act 1988. Senate Standing Committee on Legal and Constitutional Affairs. - Canberra. -1993. - 276 p.
143. Baldwin, F.N. and Munro, R.J. Money laundering, asset forfeiture and international financial crimes. - New York: «Oceana Publications». - 1992. 354 p.
144. Baldwin, Fletcher N. Jr. Laws Debn signed to Take the Profit Out of Crime; The United States and International Cooperation: Are There Constitutional Flaws? Paper delivered at the Twelfth International Symposium on Economic Crime, Jesus College, Cambridge; September 11-17, 1994.
145. Bekampfung der Geldwasche : Modellfall Schweiz? - Pieth M.(Hrsg.) Basel,Fr.a.M.,Helbing & Lichtenhahn Verl.AG. - 1992. -236 S.
146. Bernasconi P. Finanzunterwelt. Zurich- Wiesbaden. - 1988. -342 S.
147. Brnasconi P.Wir mussen noch viel uber Gouner lemen Der Spiegel 1998, 9 Mai.
148. Birks, P. Laundering and tracing. - Oxford: Clarendon Press. - New York: Oxford University, 1995. - 132 P.
149. Biros, M. and Kelly, B. Global Reach for Ill-Gotten Gains (U.S. anti-money laundering laws). American Bar Association Criminal Justice Review. - 1995.- Vol. 8, №4. P. 54- P. 57.
150. Blau, Charles W. Taking the Starch Out of Money Laundering: Structuring an Internal Review and Training Program for Employees. // Banking Law Review. - 1990. - P. 20 - P. 28.
151. Bleibtreu E. Europol Der Kriminalist. – 1993. - № 9. - S.322- S.324.
152. Blum, Jack A., Michael Levi, R. Thomas Naylor and Phil Williams. Financial havens, banking secrecy and money laundering. A study prepared on behalf of the United Nations under the auspices of the Global Programme against Money Laundering, Office for Drug Control and Crime Prevention; Vienna, Austria. Preliminary Report dated 29 May 1998.
153. Bosworth-Davies, R. The Impact of International Money Laundering Legislation. // FT. - 1997.
154. Bosworth-Davis, R. Living with the Law: A Survey of Money Laundering Reporting Officers and Their Attitudes towards the Money Launderering Regulations. // Journal of Money Laundering Control., - 1998.- Vol.1.- №3.
155. Bridges, M. Taking the profit out of crime. // Journal of Money Laundering Control.- 1997 Vol.1, June.
156. British Commonwealth. International Efforts to Combat Money Laundering. Cambridge International Document Series. Cambridge: Grotius Publishing, - 1992. - Vol. 4. - p. 21 - p. 29
157. Burr С. Geldwasche: eine Untersuchung zu 261 StGB. - Siegburg, Respublica-Verl: Schmitt. - l995. S. 124 - 126
158. Campbell, A. The High Street solicitor and the proceeds of criminal activity - the risks. // Journal of Money Laundering Control.- 1997. - Vol.1. - № 6. - p. 31 - 45
159. Candler, L. J. Commingled Funds: How to Seize Proceeds of Electronic Crime. // Journal of Money Laundering Control. - 1998. Vol.1. №4.
160. Carl D. Regelungen zur Bekampfung der Geldwasche und ihre Anwendung in der Praxis.- Berlin: Erich Schmidt. - 1994. - 256 S.
161. Carpenter, W. Reforming the civil drug forfeiture statutes: analysis and recommendations. // Temple Law Review. - 1994. - vol. 67, p.p. 1087-1162.
162. Christensen, J. and Hampton, M. P. The capture of the State in Jerseyґs Offshore Centre. - United Kingdom University of Portsmouth. - September 1998.
163. Cooperation in Fight Against Money Laundering in Context of European Community Integration. BNA’s Banking Report. // January 22, 1990. - Р.119-Р.122.
164. Council of Europe. Explanatory report on the Convention on Laundering, Search, Seizure, and Confiscation of the Proceeds of Crime. - Council of Europe Publishing and Documentation Service, Strasbourg, France. - 1991.
165. D’Ingeo, Magda and Rawlings, Philip. Yuppies, Drugs and Tesco: Should the Bank of England Blame Itself for Bank Failures? // Journal of Money Laundering Control. Institute of Advanced Legal Studies. -1998. - Vol. Two. - N 1.
166. Dannecker G. Strafrecht der Europaischen Gemeinschaft. - Freiburg i. Br.: Max-Planck Institut für auslandisches und intemationales Strafrecht. - 1995. - 96 S.
167. Deady, P. Tough Money-Laundering Laws Put Increased Pressure on Banks. // National Law Journal. - 1990. - May 7. - P. 36- P. 37.
168. Dokumentation zur Tagung der Fr. Ebert Stiftung. - Berlin: Fr. Ebert Stiftung. - 1994. - 132 S.
169. Duyne, P. van. Estimates in fog. // Journal of Asset Protection. - 1994. - vol. 2(1). - p.p. 58-76.
170. Edwards, E. Governmental abuse of forfeiture powers: three cases. // Journal of Legislation. - 1995. - vol. 21. – Р.229 - Р.242.
171. Ehrenfeld, Rachel. Evil Money: Encounters Along the Money Trail. New York: Harper Collins Publishers, 1992.
172. Ehrenstein, Michael David. Tracking Narco-Dollars: The Evolution of a Potent Weapon in the Drug War. // University of Miami Inter-American Law Review. - 1990. - Р. 637- Р. 677.
173. Elliot K. A. Corruption and the Global Economy. Institute for International Economics Review. - 1997.
174. El-Sheikh, Fath El-Rahman Abdalla. Civil Liberties and Privacy. // Journal of Money Laundering Control. Institute of Advanced Legal Studies. - 1998 - Vol.2. - № 1.
175. Eser A., Lagodny 0.,Wilkitzki P. Internationale Rechtshiife in Strafsachen. - Freiburg i. Br., Max- Planck Institut fur auslandisches und intemationales Strafrecht. - 1993. -697 S.
176. Europaische Einigung und Europaisches Strafrecht. - Koln: Carl Heymanns Veri. - 1993. - 214 S.
177. Evans, J. The Proceeds of Crime: Problems of Investigation and Prosecution. // Paper presented to the United Nations International Conference on Preventing and Controlling Money Laundering and the Use of the Proceeds of Crime: A Global Approach, Courmayeur Mont Blanc, Italy, 18-20 June 1994.
178. Financial Crimes Enforcement Network (FinCEN). An Assessment of Narcotics-Related Money Laundering. // United States Department of the Treasury. - Washington, DC, 1992.
179. Financial Crimes Enforcement Network (FinCEN). Financial Investigation Terminology: A Multilingual Glossary - English, French, German, Italian and Spanish. // United States Department of the Treasury. - Washington, 1992.
180. Fiorentini, G.; Peltman S. The Economics of Organized Crime. - Cambridge: Cambridge University Press, 1997.
181. Fisse, B., Fraser, D. & Coss, G. The Money Trail. - Sydney: Law Book Co., 1992.
182. Fisse, B. Money Laundering, Regulatory Strategy and International Corporate Controls. Paper presented to the International Conference on Preventing and Controlling Money Laundering and the Use of the Proceeds of Crime: A Global Approach. Courmayeur Mont Blanc, Italy, 18-20 June 1994.
183. Fituni, L. L. Russia: Organised Crime and Money Laundering. // Journal of Money Laundering Controlю - 1998. - Vol.1, №4.
184. Flatten Т. Zur Strafbarkeit von Bankangestellten bei der Geldwasche. Fr.a.M.,Lang. 1996. - 204 S.
185. Froomkin, S. M. Offshore Centres and Money Laundering. // Journal of Money Laundering Control. - 1997. - Vol.1. - № .2.
186. Fulbier A., Acpfelbach R. Das Geldwaschegesetz/Eine einfuhrende Kommentierung/. - Koln: Verl.Kommunikationsforum GmbH, 1995.
187. Galeotti, M. The Mafiya and the New Russia. // Australian Journal of Politics. - 1998. - Vol. 44. - № 3. - Р. 415- Р.429
188. Gilmore, W. C. International efforts to combat money laundering. University of Cambridge. Research Centre for International Law. Commonwealth Secretariat. - Cambridge: Grotius Publications, 1992.
189. Gilmore, William C. Dirty Money: The evolution of money laundering counter-measures. 2nd ed. Rev. and expanded - Strasbourg: Council of Europe Press, , 1999.
190. Gilmore, William C. Dirty Money: The evolution of money laundering counter-measures. 3 ed. Rev. and expanded. - Strasbourg: Council of Europe Press, 2000.
191. Glover, J. Taxing the Proceeds of Crime. // Journal of Money Laundering Control. - 1997. - Vol.1, №.2.
192. Gold, M & Levi, M. Money-Laundering in the UK: an Appraisal of Suspicion-Based Transaction Reporting. - London: Police Foundation, 1994.
193. Graycar, A & Grabosky, P (eds). Money-Laundering in the Twenty-First Century: Risks and Countermeasures. - Canberra: Australian Institute of Criminology, 1996.
194. Greenberg, T. S. Anti-Money Laundering Activities in the United States. Action Against Transnational Criminality: Papers from the 1993 Oxford Conference on International and White Collar Crime. - London, 1994.
195. Griffith, I. L. Narcotics Arms Trafficking, Corruption and Governance in the Caribbean. // Journal of Money Laundering Control. - 1997. - Vol.1, №2.
196. Gropp W. Besondere Ermittlungsmassnahmen zur Bekampfung der Organisierten Kriminalitat. - Freiburg i. Br., Max-Planck Institut fur auslandisches und intemationales Strafrecht, 1993. - 900 S.
197. Guidance For Financial Institutions in Detecting Terrorist Financing 24/04/02. - www.oecd/fatf.org
198. Guidance Notes For The Special FATF Recommendations On Terrorist Financing and Self – Assessment Questionnaire 27/03/02/ - www.oecd/fatf.org
199. Hampton, M. Microstates and offshore finance : the political economy of vulnerability. - Southsea: University of Portsmouth, Department of Economics, 1999.
200. Hampton, M. The Offshore Interface: Tax Havens in the Global Economy. Basingstoke: Macmillan, 1996.
201. Harris, D. and S. Hellman. Cayman Islands: Anti-Money Laundering Legislation - The Proceeds of Criminal Conduct Law 1996. // Journal of Money Laundering Control. - 1997 - Vol.1, June. Р. 87 - Р. 100
202. Haynes, A. Securitisation, Money Laundering and Fraud. // Journal of Money Laundering Control. - 1997 - Vol.1, №.2. Р. 243 - Р. 258
203. Hinterseer, R. K. An Economic Analysis of Money Laundering. // Journal of Money Laundering Control.- 1997. - Vol.1, №2.
204. International Monetary Fund. Macroeconomic Implications of Money Laundering. // Working Paper prepared by P. Quirk, April 1996. - www.un.org
205. International Monetary Fund. Money Laundering and the International Financial System. Working Paper prepared by V. Tanzi. May 1996. - www.un.org
206. Interpol Resolution AGN/64/P. RES/25. - www.interpol.int
207. Jason-Lloyd, L. The law on Money Laundering: Statutes and Commentary. - Frank Cass& Co., 1997.
208. Jayasuriya, D. C. Money Laundering: The Role of Legislation in Developing Economies. // Journal of Money Laundering Control. - 1998. - Vol.1, №3, January.
209. Jordan, D. C. Drug Politics: Dirty Money and Democracies. - Oklahoma: University of Oklahoma Press, 1999. - 543 р.
210. Kapoor, S. Bad money, bad politics : the untold Hawala story. - New Dehli: Har-Anand Publications, 1996. - 324 р.
211. Karchmer, Cliff. Illegal Money Laundering - A Strategy & Resource Guide for Law Enforcement Agencies. - Washington, DC: Police Executive Resources, 1988. - 256 р.
212. Keh, D. Economic Reform and Criminal Finance. // Transnational Organized Crime. - 1996. Vol. 2, № 1. - p. 66 - р.80.
213. Kilchling M.,Kaiser G. Moglichkeiten der Gewinnabschopfung zur Bekampfung der Organisierten Kriminalitat. - Bestandsaufnahme und Perspektiven im intemationalen Vergleich. Freiburg i.Br.,Max-Planck Institut fur auslandisches und intemationales Strafrecht, 1997. - 656 S.
214. Knetch, Frederick J. Extraterritorial Jurisdiction and the Federal Money Laundering Offense. // Stanford Journal of International Law, Fall. - 1986. - P. 389- P.420.
215. Kohl A. Repressive und praventive Bekampfung der transnationalen Organisierten Kriminalitat im zusammenwacksenden. Europa Europaische Beitrage zu Kriminalitat und Preventiopn. - 1998., № 1, S.3-42.
216. Krevert P. Europaische Einigung und Organisierte Kriminalitat // Europaische Beitrage zu Kriminalitat und Prevention. -№ 1. – 1998.
217. Kruger R. Europa im polizeilichen Alltag Kriminalistik, 1992, № 1. S. 13- S.17.
218. Kruger R. Innere Sicherheit fur Europa Kriminalistik, 1994, № 12. - S.773.
219. Leip С. Der Straftatbestand der Geldwasche zur Auslegung des 261 StGB. - Berlin: Verl.Spritz, 1995. - 178 S.
220. Leps, A. Estonia: Opportunities for the Control of Money Laundering. // Journal of Money Laundering Control. - 1998. - Vol.1, №3, January.
221. Levi, M & Osofsky, L. Investigating, Seizing and Confiscating the Proceeds of Crime. - London: Police Research Group Paper 61, Home Office, 1995.
222. Levi, M. Pecunia non olet: cleansing the money-launderers from the Temple. // Crime, Law and Social Change. - 1991. -vol 16. – P. 217- P. 302.
223. Levi, M. Fraud, Organization, Motivation, and Control. Edited by Michael Levi. Aldershot, England - Ashgate: Brookfield, Vt., 1999. 237 р.
224. Levi, Michael. Evaluating the ‘New Policing’: Attacking the Money Trail of Organized Crime. // The Australian and New Zealand Journal of Criminology. - 1997- № 30. – P.1- P.25.
225. Levi, Michael. Incriminating Disclosures: An Evaluation of Money Laundering Regulations in England and Wales.// European Journal of Crime, Criminal Law and Criminal Justice. - 1995. - № 2. - P.202-P.217.
226. Lintner, Bertil. Washing up: Dirty money takes a tortuous path. // Far Eastern Economic Review. - 1997.- №6. - P.43 - P. 49
227. MacDonald, S. Money Laundering and the Asia/Pacific Region. // International Enforcement Law Reporter. - 1993. - Vol. 9, Issue 6. - P. 215 - P. 221.
228. Madinger, J.; Zalopany S. A. Money Laundering: A Guide for Criminal Investigators. Boca Raton: Springer Verlag, CRC Press, Fla., 1999. - 257 р.
229. Masciandaro, Donato. Money Laundering Regulation: The Micro Economics. // Journal of Money Laundering Control. Institute of Advanced Legal Studies - 1998. - Vol. 2, № 1. P. 45 - P. 54
230. Maynard, P. Bahamas: Civil Liberties and Privacy - The Question of Balance. // Journal of Money Laundering Control. - 1997. -Vol.1, №2, October.
231. Maynard, P. D. Offshore Banking Secrecy: Myth or Reality? // Journal of Money Laundering Control. - 1998.- Vol.1, №4, April.
232. Mitchell, A & Hinton, N. Confiscation inquiries - what the Dickens? // Journal of Criminal Law. - 1994. - vol 58. - P. 201- P. 208.
233. Mitchell, A, Hinton, N & Taylor, S. Confiscation. (2nd ed). - London: Sweet and Maxwell, 1996. - 376 р.
234. Mitchell, A, Taylor S.M. E., Talbot, K.V. Mitchell, Taylor & Talbot on confiscation and the proceeds of crime (2nd. ed) Sweet & Maxwell, London, 1997.
235. Mitchell, A.; Sikka, P. and Willmott, H. The Accountants’ Laundromat. Essex: University of Essex, 1998. - 326 р.
236. Mobius G. Entwicklung und Stand von Europol. // Der Kriminalist. - 1993. - № 9. - S. 322-S.329.
237. Moscarino, G. J. and M. R. Shumaker. Beating the Shell Game: Bank Secrecy Laws and Their Impact on Civil Recovery in International Fraud Actions. // Journal of Money Laundering Control. - 1997. - Vol.1. - P. 29 - P.37
238. Muller C. Neue Herausforderungen durch Geldwascherei. // Basler Zeitung. - 1996. 29 Januar. - S. 12-S.14.
239. Muller C.Geldwaschereigesetz: Notwendigkeit eines Marschhaltes. // Basler Zeitung. - 1996. - 15 April, S.11-S.12
240. Muller С. Geldwascharei: Motive-Formen-Abwehr. Eine betriebswirtschaftliche Analyse. - Zurich: Treuhand-Kanuner,1992. -S.280.
241. Musalem, Errico, Luca & Alberto. Offshore Banking: An Analysis of Micro-and Macro-Prudential Issues. Washington, D.C.: IMF, 1999. - 236 р.
242. Nakajima, C.; Rider, B. A. K. Anti money laundering guide. - Bicester: CCH Editions, 1999. - 354 р.
243. Nardo, Massimo. Crime, Illegality and Social Structure: The Road Towards an Integrated Strategy. // Journal of Money Laundering Control. - 1998. - Vol. 2, № 1.
244. Naylor, R. Thomas. Drug Money, Hot Money, and Debt. // European Journal of International Affairs.- Winter, 1989.
245. Naylor, R. Thomas. Bankers, Bagmen and Bandits.- New York: Black Rose, 1990. - 176 р.
246. Naylor, R. Thomas. Hot Money and the Politics of Debt. - New York: The Linden Press/Simon & Schuster, 1987. - 234 р.
247. Nove, S. Underground banking systems. // International Criminal Police Review. - July-August 1991. - P. 2- P. 5.
248. Oswald K. Die Implementation gesetzlicher MaBnahmen zur Bekampfung der Bundesrepublik Deutscland. - Freiburg i. Br. Max – Planck. Institut fur auslandisches und internationales Strafnechy, 1997. - 268 s.
249. Oswald K. Die Implementation gesetzlicher Massnahmen zur Bekampfung der Geldwasche in der Bundesrepublick Deutschland. - Freiburg i.Br.,Max-Planck Institut fur auslandisches und intemationales Strafrecht, 1997. – 380 S.
250. Oswald, K. Die Implementation gesetzlicher Massnahmen zur Bekmpfung der Geldwasche inder Budnesrepublik Deutschland: eine empirische Untersuchung des [Paragraph] 261 StGB i.V.m. dem Geldwaschegesetz. Edition Iuscrim, Freiburg i. Br., 1997.- 298 p.
251. Paradise, T. S. Money Laundering and International Political Economy. // Journal of Money Laundering Control. - 1998. - Vol.1, №3, January. - р. 45 - p. 57
252. Parlour, R. Butterworths international guide to money laundering: law and practice. - London: Butterworths, 1995. - 211 p.
253. Payne, Douglas W. Why Drug Traffickers Love Free Trade. // Dissent - Summer 1997. - P. 59- P. 64.
254. Pheiffer, Marcel. Financial Investigations and Criminal Money. // Journal of Money Laundering Control.- 1998. - Vol. 2, № 1. - P. 29 - P. 56
255. Pieth M. Die Aufspurung illegaler Gewinne. // Kriminalpolitik, 1994. - S.430- S.452.
256. Possamai, Mario. Money on the Run. - Toronto: Penguin, 1992. - 456 p.
257. Powis, Robert. The Money Launderers. Lessons from the Drug Wars - How Billions of Illegal Dollars Are Washed Through Banks and Businesses. Chicago: Probus Publishing, 1992. - 275 p.
258. Preisler W. The U.S. Drug Enforcement Administration (DEA) Money Laundering and Asset Seizure Program // Internationale Geldwasche und Gewinnaufspurung. S. 3.
259. Ramasastry, A. The Geographic Targeting Order: A Useful Tactic for Combating Money Laundering by Non-Bank Entities in the USA. // Journal of Money Laundering Control. - 1998. - Vol.1, №3.
260. Record-keeping and Reporting in an Attempt to Stop the Money Laundering Cycle: Why Blanket Recording and Reporting of Wire and Electronic Funds Transfers is not the Answer. // Notre Dame Law Review, 1991. - P. 863-P.892.
261. Reuter, P. The Mismeasurement of the Illegal Dru