МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПОДВІЙНОГО ОПОДАТКУВАННЯ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП ..................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. Характерні риси та особливості міжнародного співробітництва держав у сфері оподаткування
1.1 Подвійне оподаткування як підстава співробітництва держав у сфері оподаткування .......................................................
12
1.2 Становлення та розвиток міжнародного співробітництва держав у сфері оподаткування .......................................................
33
1.3 Види міжнародних договорів з питань оподаткування ...... 52

РОЗДІЛ 2. Характеристика договірних відносин України з питань подвійного оподаткування
2.1 Загальна характеристика договорів України з питань оподаткування ……………………………………………………...
68
2.2 Встановлення системи усунення подвійного оподаткування в міжнародних договорах України ...................
90
2.3 Попередження та боротьба з податковими правопорушеннями і зловживаннями в сфері оподаткування у міжнародних договорах України ................................................

110

РОЗДІЛ 3. Питання імплементації міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування в законодавство України та практика їх застосування
3.1 Загальні засади імплементації міжнародних договорів у внутрішній правопорядок України ……..………………………
122
3.2 Особливості імплементації міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування в законодавство України ....................................................................

139
3.3 Ефективність правозастосовчої діяльності компетентних органів України щодо міжнародних договорів у сфері подвійного оподаткування ..............................................................

149

ВИСНОВОК …………………………………………………………
160

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………... 169

В с т у п

Актуальність теми. Після розпаду СРСР, із проголошенням переходу до ринкової економіки Україна стала налагоджувати тісні відносини із світовим співтовариством, входити в різноманітні фінансові, торговельні, економічні міжурядові організації. Це зумовило переміщення матеріальних, фінансових, інтелектуальних та трудових ресурсів із України і навпаки, що вимагає регулювання цих потоків і процесів, як з точки зору міжнародного права так і узгодження з ним національного права. Важливого значення надається податкам та митним платежам як одному із ефективних важелів правового регулювання економічних відносин не лише в межах певного національно-територіального утворення, а й у міжнародному економічному просторі.
Перехід України до ринкових відносин спричинив велику кількість складних проблем правового регулювання, в тому числі в податковій сфері. Важливим завданням є створення нової податкової системи України, що потребує розроблення низки спеціальних питань у сфері міжнародного податкового права. Міжнародне податкове право є у свою чергу складовою міжнародного економічного права, міжнародного приватного права і права Європейського Союзу.
Основною правовою підставою міжнародного співробітництва держав в сфері фіскального співробітництва виступає специфічне явище міжнародних економічних відносин – подвійне оподаткування.
Забезпечення розвитку ринкової економіки України залежить від проведення адміністративної і податкової реформи, перетворень в інших інститутах фінансової діяльності держави, а також від формування відкритої для зовнішнього світу господарської системи. Щоб цього досягнути потрібні кардинальні зміни у зовнішній політиці та економічному співробітництві, спрямовані на інтегрування в світове господарство і розвиток взаємовигідної співпраці на державному рівні. Дана співпраця необхідна як у рамках багатостороннього, так і двостороннього міжнародного договірного регулювання, що потрібно для усунення різноманітних перешкод економічної інтеграції, серед яких податкова сфера є однією із приоритетних.
Чітке розмежування податкових претензій держав та правова регламентація діяльності платників податків на території іноземних держав гарантує дотримання конституційного обов’язку із сплати податків та стимулює до міжнародної економічної активності останніх. В результаті цього забезпечується наповнення державного бюджету та бюджетів інших рівнів на законних підставах, що є необхідною умовою для нормального функціонування державного механізму.
Легітимне регулювання фіскального співробітництва держав дасть змогу забезпечити правові гарантії для іноземного інвестування, що має вирішальне значення для розвитку власної економічної системи. Саме двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування гарантують забезпечення єдиного системного підходу для усунення подвійного оподаткування за відмінних податкових систем і вони виступають основою для співробітництва компетентних органів договірних держав у цій сфері та в сфері боротьби із податковими правопорушеннями.
Все це свідчить про актуальність проблем, пов’язаних із міжнародно-правовим регулюванням співробітництва України з питань подвійного оподаткування.
Теоретичною базою для дослідження послужили роботи вчених: в галузі міжнародних економічних відносин – В.Л. Андрущенка,
В.А. Дадалка, М.М. Де쬬чука, В.Ф. Опришко, А.І. Погорлецького,
К.Є. Румянцевої, В.М. Суторміної, С.Ф. Сутиріна, В.М. Федорова; в галузі податкового права – В.В. Буряковського, Д.В. Винницкого,
Є.М. Евстигнєєва, А.М. Козиріна, М.П. Кучерявенка, І.Г. Русакової,
А.В. Толкушкіна, Д.Г. Черника; в галузі міжнародного права –
П.М. Бірюкова, В.А. Кашина, М.Г. Скачкова; в галузі міжнародного приватного права – О.М. Водянникова, А.Г. Кисельова, А.М. Лабоськіна, Н.С. Перестук; в галузі європейського права – Л.М. Ентіна,
Г.П. Толстопятенко, а також праці вчених далекого зарубіжжя:
Р.Л. Дернберга, Дж. Пеппера, Ж. Тускоза, Х. Люкоти, Кр. Джанні,
А. Філіпа, К. Сікера, Х. Їрошека, В. Гаснера, К. Вогеля, Я. Щепаніка та ін.
Джерельною базою роботи є чинне українське законодавство, міжнародно-правові документи, публікації, повідомлення та статистичні дані про участь України в міжнародному співробітництві з питань оподаткування.
З погляду міжнародного права дослідженням проблем міжнародних податкових угод та фіскального співробітництва держав безпосередньо займалися В.А. Кашин, М.Г. Скачков; міжнародного приватного права – А.М. Лабоськин; міжнародних економічних відносин – А.В. Перов,
В.А. Дадалко, К.Є. Румянцева, М.М. Демчук. Проте положення та висновки досліджень цих учених ґрунтувалися на загальній характеристиці міжнародних податкових угод й аналізувалися крізь призму обмеженої сфери відносин: міжнародна економіка; відносини за участю іноземного елементу; територіально обмежені фіскальні відносини в межах національних податкових юрисдикцій окремих держав. Жоден із дослідників не окреслює сукупності правовідносин, пов’язаних із оподаткуванням, що виходить за межі однієї податкової юрисдикції, як окремий інститут міжнародного економічного права – міжнародне податкове право, основою якого є сукупність правових норм, що регулюють відносини в сфері співробітництва держав з питань уникнення подвійного оподаткування та співробітництва компетентних органів щодо боротьби із податковими правопорушеннями.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження безпосередньо пов’язаний з програмою наукових досліджень за темою “Дослідження європейського права в університетах України”, яка є грантом за програмою TEMPUS – TACIS CD – JEP 21147 – 2000. Тема дисертації також пов’язана із плановою науково-дослідною роботою кафедри міжнародного права факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. Івана Франка “Міжнародно-правові аспекти входження України до світового співтовариства” ( державна реєстрація № 01024003572).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – аналіз міжнародно-правового регулювання співробітництва України з питань уникнення подвійного оподаткування, вибір теоретико-методологічних підходів до досліджуваної проблеми, обґрунтування правових конструкцій та методів, що використовуються в міжнародних податкових договорах України і можливих шляхів вдосконалення законодавства, що регулює ці відносини.
Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання:
визначення міжнародно-правових підстав співробітництва держав у сфері оподаткування;
аналіз міжнародних економічних правовідносин, що виникають при регулюванні оподаткування резидентів та нерезидентів у межах більше ніж однієї держави та вирішенні спорів за участю компетентних фіскальних органів договірних сторін з приводу перетинання податкових суверенітетів держав;
визначення міжнародних економічних правовідносин з приводу усунення подвійного оподаткування та боротьби із податковими правопорушеннями, що виникають за межами однієї податкової юрисдикції як предмета регулювання міжнародного податкового права;
виявлення закономірностей та тенденцій договірного регулювання міжнародного подвійного оподаткування;
аналіз імплементаційної та правозастосовчої діяльності України стосовно міжнародного податкового співробітництва загалом та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування зокрема;
визначення ефективності та значення правового регулювання міждержавного фіскального співробітництва в Україні та відповідності його міжнародним стандартам у цій сфері;
розроблення конкретних пропозицій з удосконалення законодавства України, яке регулює оподаткування діяльності резидентів та нерезидентів і встановлює основи податкового співробітництва її із іншими державами.
Методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, основні положення правознавства і наукові праці українських і зарубіжних вчених. У процесі роботи над дисертацією використовувалися наукові методи історичний (в другому підрозділі першого розділу, в першому підрозділі третього розділу), формально-правовий (переважно в першому і другому розділах), порівняльного правознавства (в другому розділі та в третьому підрозділі третього розділу), структурно-функціональний та статистичний методи (в третьому підрозділі другого розділу і в третьому розділі).
Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять вперше запропоновані теоретичні положення та висновки з приводу міжнародно-правового регулювання співробітництва держав з питань оподаткування в умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, інтегрування України у світову систему господарювання.
Наукова новизна полягає також у подальшому розвитку досліджень природи міжнародних податкових правовідносин, вдосконаленні теоретичної бази понять, характерних особливостей міжнародного договірного регулювання оподаткування, в подальшому вдосконаленні теоретичної бази механізму усунення подвійного оподаткування, як одного із напрямів співробітництва держав в сфері оподаткування.
У рамках проведеного автором дослідження одержані такі положення і висновки, що мають наукову новизну:
основним предметом правового регулювання співробітництва держав у сфері оподаткування є усунення міжнародного подвійного оподаткування, яке перешкоджає нормальному рухові товарів і послуг;
критерієм класифікації міжнародних договорів з питань оподаткування виступає їх функціональна спрямованість, що дозволяє виділити умовно податкові договори, власне податкові договори і спеціальні податкові договори;
поряд з державами, що регламентують правила оподаткування і виступають рівноправними суб’єктами міжнародного податкового права, діють підпорядковані їм суб’єкти цього права – фізичні і юридичні особи, на яких покладено обов’язок по сплаті податків;
міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування є ефективним правовим механізмом захисту порушеного права платника податку на отримання податкових пільг, що гарантує йому право звернення до фіскальних органів договірних держав;
особливість угод про уникнення подвійного оподаткування полягає в тому, що вони складаються з норм міжнародного публічного права, міжнародного приватного права та національного права і характеризуються як полісистемні міжгалузеві акти;
угоди у сфері оподаткування переважно містять уніфіковані норми та принципи міжнародного податкового права, серед яких визначальними є принцип податкового суверенітету та податкової юрисдикції, принцип співробітництва, принцип податкової недискримінації та взаємності;
основою міжнародного податкового права є принцип взаємності, який діє у формі реципроцитету – жодний пільговий режим оподаткування не може бути отриманий без взаємного визнання певних прав та кореспондуючих їм обов’язків.
Практичне значення отриманих результатів. Наукові положення, оцінки, висновки, пропозиції, отримані в дисертаційному дослідженні, можуть бути використаними у вдосконаленні чинного законодавства України; послужити основою для подальших наукових пошуків у галузі міжнародного публічного і приватного права, міжнародного економічного, міжнародного фінансового і міжнародного податкового права, європейського права; сприяти практичній діяльності установ та організацій, на яких покладено обов’язок забезпечувати міждержавне податкове співробітництво; а також бути використаними у навчальному процесі.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки знайшли своє відображення в 6 наукових публікаціях, а також виносилися на обговорення на міжнародній конференції “Українсько - польські стосунки” (Пулави, Польща, 27.11.2000 р. – 01.12.2000 р., тези не опубліковані); науково-практичній конференції молодих учених і аспірантів України “Проблеми і перспективи розвитку та реалізації законодавства України” (Інститут держави і права імені В.М. Корецького, Київ, Україна, 19. 04. 2001 р., тези опубліковані); на науково-теоретичній конференції “Молода Українська держава на межі тисячоліть: погляд в історичне минуле та майбутнє демократичної, правової держави Україна” (Львів, Україна, 4. 05.2001 – 5.05.2001р., тези опубліковані); на двох щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка за 2000 і за 2001 роки (тези не опубліковані). Результати дослідження автор використовував у навчальному процесі під час семінарських і практичних занять з предмета “Міжнародне економічне право” та читанні лекцій і проведенні семінарських занять зі спецкурсу “Міжнародне співробітництво з питань оподаткування” на факультеті міжнародних відносин у Львівському національному університеті імені Івана Франка.
Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в шести наукових публікаціях у фахових виданнях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які поділяються на дев’ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 191 сторінку. Список використаних джерел містить 223 найменування.

Список литературы

Висновок

Аналіз правової природи подвійного оподаткування та міжнародних податкових угод, які застосовуються в сфері міжнародного податкового співробітництва, їх логічного механізмі, умов їх ефективного правового застосування, особливостей вияву міжнародного оподаткування на різних стадіях фіскального співробітництва компетентних органів зацікавлених держав, зовнішніх форм об’єктивації такого співробітництва, а також його поширення на різних рівнях правового регулювання дали підстави зробити такі основні висновки:
1. Подвійне оподаткування - це негативне явище, при якому певний об’єкт чи суб’єкт податку оподатковується більше, ніж один раз подібними чи аналогічними податками в межах однієї чи кількох фіскальних юрисдикцій, за один і той самий відрізок часу (податковий період).
2. Подвійне оподаткування виникає, якщо один і той самий дохід (чи власність) піддається оподаткуванню аналогічними податками в двох чи більше країнах. Така ситуація виникає, якщо: а) одна і та сама особа визнається резидентом у більше ніж одній країні (подвійне оподаткування всієї суми доходів); б) один і той самий дохід розглядається як такий, що має джерело походження у двох чи більше країнах (подвійне оподаткування іноземного доходу); в) один і той самий дохід оподатковується в одній країні – на основі резидентства його одержувача, а в іншій – на основі правила про джерело доходу; г) існують відмінності між країнами щодо порядку і норм зарахування витрат, яких зазнав платник податку (оподаткування двох осіб з приводу одного і того ж доходу).
3. Підставою для міжнародного співробітництва держав виступає міжнародне подвійне оподаткування – це оподаткування подібними чи аналогічними податками одного і того самого платника податку стосовно одного об’єкта за один і той самий період часу, в результаті чого виникають ідентичність податкового платежу, ідентичність об’єкта оподаткування, суб’єкта оподаткування і термінів сплати податків
4. Поняття міжнародного податкового права пов’язують передовсім із поняттям міжнародних юридичних дій, які відбуваються за межами однієї держави. Міжнародне податкове право складається з матеріально-правових норм, проголошених у договорах, які належать до двох головних категорій: одні спрямовані на боротьбу проти подвійного оподаткування, інші – проти приховування оподатковуваних сум та фінансових правопорушень.
5. Підставою для міжнародного оподаткування є принцип суверенітету. Згідно з цим принципом, кожна держава, незалежно від державної влади іншої держави, має право на формування її податкових претензій та реалізацію її податкової влади. Це не означає, що держава може самовільно визначати податки на території іншої. Більше того у міжнародному податковому праві існує заборона формувати податковий обов’язок на підставі податкового законодавства держави без жодних просторових обмежувань та обмежень за колом суб’єктів. Лише такі справи можуть підлягати односторонньому податковому регулюванню однієї держави, які мають податкову прив’язку до держави, яка регулює податкові відносини. Поза цим держава зобов’язана регулювати питання про обсяг податків.
6. У сучасній системі правового регулювання оподаткування внутрідержавні засоби регламентації часто недостатні, тому важливим елементом цієї системи виступає міжнародний договір. Цьому способові надається найбільша перевага, оскільки на відміну від національних актів державного волевиявлення міжнародний договір передбачає, що в ньому беруть участь, при наймі, два суб’єкти міжнародного права, причому їх волевиявлення існує не окремо одне від одного, а узгоджено, маючи однакову спрямованість на одну мету.
7. Широке використання угод як засобів регулювання оподаткування дає змогу досягнути передовсім компромісу при розподілі податкових надходжень. Держава через застосування норм міжнародних угод (так званих договорів про усунення подвійного оподаткування) забезпечує своїм платникам податків усвідомлення їх податкового положення і надає їм впевненості, що це положення буде таким самим і в іншій країні. Зважаючи на це, можна стверджувати, що ключовим завданням міжнародно-правового договору про усунення подвійного оподаткування є забезпечення взаємодії держав по створенню умов для ефективного і справедливого оподаткування, що відповідає національним інтересам.
8. Крім основної цілі міжнародних податкових договорів усунення подвійного оподаткування, можна виділити такі цілі міжнародного співробітництва у сфері податків: усунення чи мінімізація перекладення податкового тягаря на інші країни; попередження ухилення від сплати податків, обходу податків; обмеження сфери застосування податкового планування; гармонізація податкових систем і податкової політики різних країн, щоб створити сприятливі умови для торгівлі та співробітництва; уніфікація фіскальної політики і податкового законодавства; взаємне пом’якшення податкових режимів з метою тісної інтеграції та розширення перетоку капіталу та робочої сили; визначення податкової юрисдикції кожної із сторін, що співпрацює; розв’язання проблем подвійного оподаткування; уникнення дискримінації платників податків-нерезидентів; захист прав платників податків; гармонізація оподаткування інвестиційної діяльності.
9. Найчисельнішу групу міжнародних податкових договорів України становлять загальні податкові угоди – угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень. Усі українські договори про уникнення подвійного оподаткування, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про організацію роботи щодо підготовки міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку” від 12 листопада 1993 р. № 921 ґрунтуються на моделі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку, розробленій Міністерством фінансів України та погодженій з Міністерством юстиції України, яка використовується під час переговорів про підготовку текстів міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування між Україною та іншою державою.
10. Для уніфікації і стандартизації угод про уникнення подвійного оподаткування багато країн як базові використовують типові моделі договорів про уникнення подвійного оподаткування: типова модель Конвенції Організації економічного співробітництва і розвитку 1977 року (Модель ОЕСР), країни, що розвиваються використовують типову Модель ООН 1980 року, а США використовує для укладання угод між США та іншими країнами так звану Американську Модель 1981 року.
11. До завдань, що ставить перед собою держава, яка уклала міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, належать такі: розмежування (чи узгодження меж) податкової юрисдикції між зацікавленими державами стосовно доходів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності; впорядкування взаємовідносин учасників зовнішньоекономічного обороту із податковими органами країн, що уклали угоду; встановлення спільного метода усунення подвійного оподаткування; узгодження змісту деяких особливо важливих термінів; встановлення механізму уникнення подвійного оподаткування у тих випадках, коли право оподаткування конкретного виду доходу зберігається за обома державами, що уклали угоду та визначення порядку надання взаємної допомоги у випадку ускладнень в однієї із сторін, щодо вибору відповідного податкового режиму; захист платників податків від дискримінаційного оподаткування; забезпечення взаємного обміну інформацією з метою дотримання угод; вироблення механізму взаємоузгоджувальних процедур для попередження ухилення від оподаткування і зловживання положеннями угоди.
12. Податкові угоди встановлюють трирівневу систему усунення подвійного оподаткування. На першому етапі усувається подвійне оподаткування резидентства та джерела доходу. З цією метою в угодах містяться статті про усунення подвійного резидентства і “матеріальні” статті, що встановлюють виключне право однієї із сторін на оподаткування кожного виду доходу. На другому етапі усувається подвійне оподаткування, що залишається з причин колізії між правилами резидентства і правилами джерела доходу (правила територіальності). Таке усунення, як правило, вже забезпечується частково внутрішніми нормами кожної країни. Тому метою податкової угоди є узгодження внутрішніх правил кожної країни в цій сфері (наскільки це можливо) або, рідше, встановлення в договірному порядку нового режиму усунення подвійного оподаткування. На третьому етапі усувається подвійне оподаткування, що виникає з причин існування відмінностей у визначенні доходу, що оподатковується в країнах-партнерах. Таке подвійне оподаткування виникає в результаті акцій, що здійснюються податковими органами у межах їх компетенції перерозподіляти в податкових цілях доходи платників податків. Такі права закріплені за податковими органами внутрішнім законодавством більшості країн і підтверджені у статтях угод про підприємницькі прибутки, проценти і роялті.
13. Важливою умовою для міжнародного податкового співробітництва є недискримінаційні режими. Стаття про недискримінацію поширюються на всіх громадян країн, що домовляються незалежно від того, чи є вони резидентами, чи нерезидентами однієї чи іншої держави. Крім того ця стаття діє стосовно податків будь-якого типу і виду, незважаючи на те, що сфера дії всіх інших статей податкової угоди охоплює лише резидентів однієї або обох держав що домовляються і лише податків на доходи і капітал (майна).
14. Спірні питання по міжнародних податкових договорах розв’язуються у межах взаємоузгоджувальної процедури. Процедура взаємного узгодження передбачає пред’явлення претензій платників податків до компетентних органів, якими є, згідно з умовами угоди, міністерство фінансів країн, що домовляються. Це має перевагу порівняно із ситуацією, коли податкової угоди не існує: по-перше, можливість подати скаргу на дії податкових органів іншої країни органам своєї країни, резидентом або громадянином якої він є. По-друге, податкові органи його країни можуть вступити в прямі переговори чи контакти з органами іншої країни, щоб розв’язати його питання. За відсутності угоди цих можливостей не існує, і платник податку може звернутися лише до процедури оскарження, що передбачена в країні, в якій він був підданий, на його думку, податковій дискримінації стосовно оподаткування його доходу; крім того, він не матиме ані права ані можливості звернення за допомогою до органів своєї країни. Податкові органи країн можуть прямо контактувати між собою, щоб досягнути згоди з питань, що були порушені платниками податків, влаштовувати усний обмін думками по цих питаннях або створювати спільні комісії з представників компетентних органів обох країн. Рекомендується щоб ця стаття була доповнена положенням, яке дало б змогу компетентним органам отримувати та надавати консультації з питань усунення подвійного оподаткування, які не передбачені конкретними конвенціями.
15. Окрім мети усунення подвійного оподаткування, податкові угоди мають і другу, не менш важливу мету – боротьбу із ухиленням від сплати податків. Особлива роль податкових угод у цій сфері полягає в тому, що вони встановлюють основи та порядок співробітництва податкових органів, які в іншому випадку не мали б права на підтримання між собою таких контактів та зв’язків. Важливе значення для боротьби із ухиленням від податків має стаття угод про уникнення подвійного оподаткування про обмін інформацією. Повинен здійснюватися обмін: загальною податковою інформацією – текстами законів, інструкціями, роз’ясненнями, будь-якими офіційними матеріалами про порядок виконання угоди, роз’ясненнями податкових органів по окремих питаннях, рішеннями судів і т.д.; звичайною інформацією про платників податків – відомості про доходи, отримані із місцевих джерел резидентами країни-партнера; специфічною інформацією про платників податків – відомостями про фінансову діяльність платників, про їх переміщення і виїзди із країни, про податковий статус або податковий режим, що на них поширюється тощо. На прохання однієї із сторін може подаватися й інша інформація, потрібна для розслідувань конкретних податкових зловживань
16. Згідно з чинним законодавством ст.3 п.3 Закону України “Про міжнародні договори України” від 22.12.93 міжнародні договори з економічних питань укладаються від імені Уряду. А згідно з Постановою Кабінету Міністрів України “Про організацію роботи щодо підготовки міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобіганням ухилянням від сплати податків” від 12.11.93 уповноважуються для проведення переговорів, пов’язані з укладанням міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку Міністерство Фінансів, Державна податкова адміністрація із залученням зацікавлених міністерств та відомств. Під час проведення переговорів про підготовку текстів міжнародних договорів використовується проект Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку, розроблений Міністерством Фінансів та погоджений із Міністерством юстиції. Цей проект конвенції про усунення подвійного оподаткування фактично – це майже дослівний переклад на українську мову моделі зразка 1992 року Конвенції про усунення подвійного оподаткування, яку розробила комісія з податкових питань Організації економічного співробітництва та розвитку. Після підписання конкретної угоди про уникнення подвійного оподаткування вона повинна бути ратифікована відповідним законом Верховної Ради України, після чого Міністерство закордонних справ надсилає повідомлення (ноту) другій стороні про те, що українська сторона виконала внутрідержавні процедури (тобто ратифікувала угоду) і чекає на аналогічне повідомлення. Лише після надходження ноти про ратифікацію (чи затвердження – у кожній країні по-різному) від дружньої сторони міжнародна угода (договір, конвенція) набуває чинності.
17. Оцінюючи ефективність застосування угод про уникнення подвійного оподаткування Україною, потрібно говорити: по-перше, про ефективність внутрідержавного податкового законодавства спрямованого на забезпечення порядку укладення, виконання та реалізації положень міжнародних податкових договорів України; по-друге, про ефективність безпосередньої дії положень міжнародних договорів на території України; по-третє, про ефективність діяльності правозастосовчих органів при вирішенні спорів, що пов’язані із реалізацією положень міжнародних податкових угод України.
18. Найбільшій ефективності податкового законодавства сприяє судова практика, вона забезпечує справедливе регулювання відносин між платниками податків та державою. Судові роз’яснення принципів податкового права та розширене тлумачення конституції дає змогу утримувати законодавця від надмірного захоплення фіскальною функцією податків і спрямовувати його нормотворчість на досягнення цілей соціальної держави
19. Отже, можна підсумувати, що для ефективного застосування норм міжнароднох угод про уникнення подвійного оподаткування: по-перше, необхідно розробити принципово нові закони щодо практичного застосування та виконання положень угод про уникнення подвійного оподаткування або внесення змін до чинних. По-друге, щоб запобігти виникненню ситуацій, які не врегульовані національним податковим законодавством, доцільно було б у майбутніх двосторонніх угодах закріпити загальні правила взаємодії суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності з владними структурами, до повноважень яких належить перевірка права суб’єктів на передбачені в угодах пільги (це дало б змогу арбітражним судам за відсутності конкретизуючих норм у раніше укладених та чинних угодах, застосовувати аналогію з угод, норми яких містять ці механізми). По-третє, для попередження податкових правопорушень, пов’язаних із незнанням чи неправильним розумінням суб’єктами підприємницької діяльності окремих положень угод про уникнення подвійного оподаткування та податкового законодавства стосовно їх застосування, потрібно узагальнити законодавчу та судову практики щодо виконання договорів з питань подвійного оподаткування. Крім того, низка інших заходів випливає із потреби проведення податкової реформи в цілому, першим етапом якої повинно стати прийняття податкового кодексу.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Національне законодавство:
1. Конституція України. – Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – С.141.
2. Регламент Верховної Ради України // www.rada.kiev.ua
3. Закон України Про правонаступництво України від 12.09.91 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 617.
4. Закон України Про дію міжнародних договорів на території України від 10 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 10. – Ст. 137.
5. Закон України Про міжнародні договори України від 22.12.1993 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №51. – Ст.45.
6. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 // Відомості Верховної Ради України.– 1997.– №27.–Ст.181.
7. Закон України Про систему оподаткування від 25.06.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 16. – Ст.119.
8. Постанова Верховної Ради України від 15 листопада 2001 // http://www.rada.kiev.ua/cgi-bin/putfile.cgi
9. Постанова Кабінету Міністрів України № 921 Про організацію роботи щодо підготовки міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та запобігання ухиленням від сплати податку від 12.11.1993 // www.rada.kiev.ua
10. Постанова Кабінету Міністрів України № 470 Про порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування // Бухгалтерия, налоги , бизнес. – 2001. - № 19. – С. 23-25.
11. Наказ Державної податкової адміністрації України № 274 Про затвердження порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво від 31.07.1997 // http://www.rada.kiev.ua/cgi bin/putfile.cgi
12. Лист Державної податкової адміністрації України про документи, які підтверджують право нерезидента на пільги по оподаткуванню згідно положень міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування // http://www.rada.kiev.ua/ cgi-bin/putfile.cgi
13. Лист ДПАУ № 374/2/12-0110 від 05.11.1999. // www.rada.kiev.ua
14. Лист № 1454/7/12-0117 від 05. 02. 2001 // Бухгалтер, № 10, 2001.
15. Лист № 21/8-077-75 від 19.01.2001 // Бухгалтер, № 4, 2001.Наказ № 274 від 31. 07. 97 // http://www.rada.kiev.ua/cgi-bin/putfile.cgi
16. Про застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. // Бухгалтерская газета. – 2000. – №40.
17. Про застосування міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування // Вісник податкової служби України. – 2001. – № 10.
18. Протокол Про уніфікацію підходу і укладення угод про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна від 15.05.1992 // www.rada.kiev.ua
19. Рішення Конституційного суду N 9-рп/2000 від 12.07.2000 // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – № 3. – С. 5-9.

Міжнародно-правові акти:
20. Багатосторонній договор про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна для фізичних осіб від 27 травня 1977 р. // Сборник международных договоров Российской Федерации по устранению двойного налогообложения. – Москва. – 1995. – С. 9-16.
21. Багатосторонній договор про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна для юридичних осіб від 19 травня 1978 р. // Сборник международных договоров Российской Федерации по устранению двойного налогообложения. – Москва. – 1995. – С. 9-16.
22. Типова Модель ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування від 1978 р. // http://www.OECD.com/treaty.htm#top_treaty
23. Багатостороння Конвенції про уникнення подвійного оподаткування виплат авторських винагород. – Мадрид, 13 грудня, 1979 р. // www.rada.kiev.ua
24. Угода між СРСР та Алжиром про усунення подвійного оподаткування повітряних перевезень від 1988 р. Сборник международных договоров СССР. Выпуск XLV. – М.: Международные отношения, 1991.
25. Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Страсбург, 25 січня 1988 року. // www.kiev.rada.ua
26. Типова угода про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна між Урядом Російської Федерації і урядом іноземної держави від 28 травня 1992 р. № 352 // http://www.sbcinfo.ru/articles/8th_2000 conf/7_10.htm
27. Типова угода СНД про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна 1992 р. // www.rada.kiev.ua
28. Угода між урядами держав-учасників СНД “Про узгодження принципів податкової політики” від 13 березня 1992 р. // www.rada.kiev.ua
29. Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про співробітництво і взаємну допомогу з питань додержання податкового законодавства від 28 травня 1997 . // www.kiev.rada.ua
30. Угода про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав від 25 листопада 1998 року // www.kiev.rada.ua
31. Угода між державами-учасниками Співдружності Незалежних Держав про співробітництво і взаємну допомогу з питань дотримання податкового законодавства і боротьби із порушеннями у цій сфері від 4 червня 1999 р. // Содружество. Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ. № 2(32). С. 48-53.
32. Угода між Урядом Республіки Білорусь, Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про співробітництво та обмін інформацією в сфері боротьби з порушеннями податкового законодавства від 19 жовтня 1999 р. // www.kiev.rada.ua
33. Конвенция между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Республіки Кипр об избежании двойного налогообложения доходов и имущества від 29 жовтня 1982 р. // Сборник международных договоров Российской Федерации по устранению двойного налогообложения. – М.: Спартак, 1995. ст. 19.
34. Конвенция между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Испании об избежании двойного налогообложения доходов и имущества від 1 березня 1985 року. // Сборник международных договоров Российской Федерации по устранению двойного налогообложения. – М.: Спартак, 1995.
35. Конвенция между Правительством СРСР и Правительством Японии, об избежании двойного налогообложения в отношении налогов на доходы від 18 січня 1986 р. // Сборник международных договоров Российской Федерации по устранению двойного налогообложения. – М.: Спартак, 1995.
36. Угода між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Швейцарською Конфедерацією з податкових питань від 5 вересня 1986 р. // Действующие межправительственные и межгосудар-ственные соглашения СРСР с другими странами по вопросам налогообложения», выпуск 2, М., 1989. Ст.12.
37. Конвенция между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Малайзии об избежании двойного налогообложения в отношении налогов на доходы від 31 липня 1987 р. // Сборник международных договоров Российской Федерации по устранению двойного налогообложения. – М.: Спартак, 1995.
38. Соглашение между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Республики Индия об избежании двойного налогообложения доходов. Нью-Дейли, 20 ноября, 1988 года // Сборник международных договоров Российской Федерации по устранению двойного налогообложения. – М.: Спартак, 1995.
39. Конвенція між Урядом України i Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів i майна та попередження податкових ухилень від 12.01.1993 // Вісник податкової служби України. – 1995. – №2.
40. Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна від 11.08.1993 // Вісник податкової служби України. – 1996. – №4.
41. Угода мiж Урядом України i Урядом Республiки Бiлорусь про уникнення подвiйного оподаткування та запобiгання ухиленню вiд сплати податкiв стосовно податкiв на доходи i майно вiд 20.12.1994. // Вісник податкової служби України. – 1995. – №6.
42. Конвенція мiж Урядом України та Урядом Сполучених Штатiв Америки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи та капiтал вiд 26.05.1995 // Вісник податкової служби України. – 1995. – №1.
43. Угода мiж Україною i Республiкою Узбекистан про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна вiд 02.06.1995 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №11.
44. Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Фінляндія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно вiд 06.10.1995 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №21.
45. Угода мiж Урядом України та Урядом Росiйської Федерацiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження ухилень вiд сплати податкiв вiд 06.10.1995 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №47-48.
46. Угода між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно вiд 22.11.1995 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №3.
47. Конвенцiя мiж Урядом України та Урядом Республiки Болгарiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень" вiд 23.04.1996 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №14.
48. Конвенцiя мiж Урядом України та Урядом Швецiї про уникнення подвiйного оподаткування доходiв та попередження податкових ухилень" вiд 23.04.1996 // Вісник податкової служби України. – 1997. – №2.
49. Конвенцiя мiж Україною та Угорською Республiкою про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень вiд 23.04.1996 // Вісник податкової служби України. – 1997. – №1.
50. Конвенцiя мiж Урядом України та Урядом Республiки Молдова про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i майна та попередження податкових ухилень вiд 23.04.1996 // Вісник податкової служби України. – 1996. – №10.
51. Угода мiж Урядом України i Урядом Iсламської Республiки Iран про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i на майно вiд 22.05.1996 // Вісник податкової служби України. – 1996. – №57.
52. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Королiвства Данiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно від 21.08.1996 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №12.
53. Конвенцiя мiж Україною i Канадою про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень вiд сплати податкiв стосовно доходiв i майна від 22.08.1996 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №9.
54. Конвенція між Урядом Королівства Норвегія і Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно від 18.09.1996 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №13.
55. Угода мiж Урядом України i Урядом Китайської Народної Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно від 18.10.1996 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №17.
56. Конвенцiя мiж Україною i Королiвством Нiдерланди про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно від 02.11.1996 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №6.
57. Угода мiж Урядом України i Урядом Республiки Вiрменiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень стосовно податкiв на доходи i майно від 19.11.1996 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №16.
58. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Латвiйської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i на майно від 21.11.1996 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №18.
59. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Словацької Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i майно від 22.11.1996 // Вісник податкової служби України. – 1998. – №23.
60. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Естонської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i на майно від 24.12.1996 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №9.
61. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Республiки Казахстан про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи від 14.04.1997 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №45.
62. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Великого Герцогства Люксембург про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на капiтал" вiд 06.09. 1997 // Вісник податкової служби України. – 1997. – №57.
63. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Румунiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень вiд сплати податкiв стосовно доходу i капiталу від 17.11.1997 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №16.
64. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Литовської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i на майно від 25.12.1997 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №37.
65. Угода мiж Урядом України i Урядом Турецької Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i майно від 29.04.1998 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №18.
66. Угода мiж Урядом України i Урядом Республiки Iндонезiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи від 09.11.1998 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №42.
67. Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Македонія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал від 23.11.1998 // Вісник податкової служби України. – 2000. – №6.
68. Конвенцiї мiж Урядом України i Урядом Iталiйської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування доходiв i капiталу та попередження податкових ухилень вiд 17.03.1999 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №52.
69. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Арабської Республiки Єгипет про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на майно вiд 17.03.1999 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №49.
70. Конвенцiя мiж Урядом України та Урядом Грузiї про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доход i на майно від 01.04.1999 // Вісник податкової служби України. – 2000. – №2.
71. Конвенція між Урядом України і Урядом Киргизької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал від 01.05.1999 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №46.
72. Угода мiж Урядом України i Урядом Соцiалiстичної Республiки В'єтнам про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i капiтал 20.07.1999 // Бухгалтерская газета. – 2000. – №40.
73. Конвенцiя мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i Урядом Туркменистану про уникнення подвiйного оподаткування стосовно податкiв на доходи i на майно від 21.10.1999 // Вісник податкової служби України. – 2000. – №3.
74. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Французької Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно від 01.11.1999 // Вісник податкової служби України. – 2000. – №24.
75. Конвенція між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на капітал від 20.04.1999 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №38.
76. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Хорватія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно від 01.06.1999 // Вісник податкової служби України. – 2000. – №7.
77. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Республiки Австрiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i на майно від 20.05.1999 // Вісник податкової служби України. – 2000. –№17-18.
78. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Королiвства Бельгiя про уникнення подвiйного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податкiв на доходи i майно від 25.02.1999 // Вісник податкової служби України. – 1999. – №41.
79. Конвенцiя мiж Урядом України i Урядом Азербайджанської Республiки про уникнення подвiйного оподаткування та попередження ухилень вiд сплати податкiв на доход i майно від 03.07.2000 // Вісник податкової служби України. – 2001. – №10.

Наукова література:
80. Азаров М.Я. та інші. Все про податки: Довідник / М.Я. Азаров, В.Д. Кольга, В.А. Онищенко. – К.: Експерт-Про, 2000. – 492 с.
81. Белов А.П. Международное предпринимательское право: Практическое пособие. – М.: Юридический Дом «Юстицинформ», 2001. – 336 с.
82. Белых В.С. Теория хозяйственного права на современном этапе // Государство и право. – 1995. – № 11. – С. 52-61.
83. Бирюков П.Н. Международное право: Учебное пособие. – М.: Юристъ, 1998. – 416 с.
84. Богуславский М.М. Международное экономическое право. – М.: Юристъ, 1986 – 368 с.
85. Боровик С.С. Особливості застосування та перспективи удосконалення угод про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкового ухилення від сплати податків на прибуток та майно // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. – №4. – С. 52-58.
86. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні: Монографія. / Автор вступ. стат. М.Я. Азаров. – К.: Атака, 2000. – 288 с.
87. Буряковський В.В. Податки: Учбовий посібник. – Дніпропетровськ: Пороги, 1998. – 611 c.
88. Венская конвенция о праве международных договоров. Комментарий. – М.: Юрид. лит., 1997. – 450 с.
89. Винницкий Д.В. Субъекты налогового права. М., 2000. – 192с.
90. Водянников О., Перестюк Н. Усунення подвійного оподаткування. Як одержати вигоду з міжнародних договорів. // Бухгалтерія. – 2001. – № 25/2 (440). – С. 21-27.
91. Вышинский А.Я. Вопросы международного права и международной политики. – М., 1949. С. 481.
92. Гавердовський А.С. Имплементация норм международного права. – К.: Вища школа, 1980. – 415 с.
93. Государство и право на рубеже веков (Материалы всероссийской конференции). Международное право. – М.: Институт государства и права РАН, 2000.
94. Гуменюк Б.І. Основи дипломатичної та консульської служби: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1998. – 220с.
95. Гутник А.Є. Запобігання податковою міліцією ухиленням від сплати податків. – К.: Атака, 2001. – 176 с.
96. Дадалко В.А. Налогообложение в системе международных экономических отношений: Учеб. пособие / В.А. Дадалко, Е.Е. Румянцева, Н.Н. Демчук. – Мн.: Армита, 2000. – 359 с.
97. Дадалко В.А., Дадалко А.В. Международное экономическое сообщество: современное состояние и перспективы развития. – Мн.: Армита, 1999. – 304 с.
98. Действующее международное право. В 3-х томах. Составители Ю.М. Колосов и Э.С. Кривчикова. Том 1. – М.: Издательство Московского независимого института международного права, 1999. – 864 с.
99. Денисов В.Н. Проблеми створення публічного порядку в зовнішньополітичній діяльності України // Суверенітет України і міжнародне право. К., 1995. – С. 6-20.
100. Денисов В.Н. Статус міжнародних договорів в конституції України // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – №1. – С. 29-36.
101. Дернберг Р.Л. Международное налогообложение: Пер. с англ. – М.: ЮНИТИ, 1997. – 375 с.
102. Джон Пеппер. Практическая энциклопедия международного нало-гового и финансового планирования. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 228 с.
103. Додонов В.Н., Панов В.П., Румянцев О.Г. Международное право. Словарь-справочник / Под ред. акад. МАИ, д.ю.н. В.Н. Трофимова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 368 с.
104. Доповідь Комітету з фіскальних питань ОЕСР // http://www.OECD. com/treaty.htm#top_treaty
105. Евинтов В.И. Международное сообщество и правопорядок (анализ современных концепций) / АН УССР. Ин-т государства и права. / Под ред. Н.К. Михайловского. – Киев: Наук. думка, 1990. – 128 с.
106. Европейское право. Учебник для вузов / Под ред. д.ю.н., проф. Л.М. Энтина.– М.: НОРМА, 2000.– 720 с.
107. Евстигнеев Е.Н. Основы налогообложения и налогового права: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1999. – 120 с.
108. Економіка зарубіжних країн: Підручник. / А.С. Філіпченко, В.А. Вергун, І.В. Бураківський та ін. – К.: Либідь, 1998. – 416 с.
109. Зайцев И.М. Оптимальность соотношения публично- и частноправового начала в ГПК РФ и судебной пра