МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДЕРЖАВ З КОНВЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ ПРОТИ КОРУПЦІЇ :

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!
Сработали прекрасно, нервы железные. На хамство и угрозы отреагировали адекватно и с пониманием. Можете пользоваться услугами сайта.



  • Название:
  • МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДЕРЖАВ З КОНВЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ ПРОТИ КОРУПЦІЇ
  • Кол-во страниц:
  • 215
  • ВУЗ:
  • ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

    НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»


    На правах рукопису

    Візір Анатолій Михайлович

    УДК 341.1.8

    МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ДЕРЖАВ
    З КОНВЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ
    ПРОТИ КОРУПЦІЇ

    Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

    Дисертація на здобуття
    наукового ступеня кандидата юридичних наук


    Науковий керівник:
    Буроменський
    Михайло Всеволодович,
    доктор юридичних наук,
    професор, член-кореспондент
    Національної академії
    правових наук України


    Харків–2011
    ЗМІСТ

    ВСТУП 3
    РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО
    СПІВРОБІТНИЦТВА У БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ В РАМКАХ
    ОРГАНІЗАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ НАЦІЙ 11
    1.1. Формування міжнародно-правового співробітництва
    у боротьбі з корупцією на універсальному рівні 11
    1.2. Участь України у міжнародно-правовому співробітництві
    у сфері боротьби та протидії корупції 34

    РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОЇ
    ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ КОНВЕНЦІЇ ООН ПРОТИ КОРУПЦІЇ 54
    2.1. Інституційно-правова імплементація Конвенції
    (система та структура контрольних органів, повноваження) 54
    2.2. Рішення конвенційних органів та зобов’язання держав
    щодо їх дотримання 70

    РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ
    ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ КОНВЕНЦІЇ ООН ПРОТИ КОРУПЦІЇ 84
    3.1. Загально-правові питання національної імплементації
    міжнародно-правових норм про боротьбу з корупцією 84
    3.2. Співвідношення національної імплементації Конвенції
    ООН та Європейських антикорупційних конвенцій 106
    3.3. Основні правові зобов’язання щодо імплементації
    Конвенції ООН проти корупції 118

    ВИСНОВКИ 169
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 175
    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження визначається тим, що боротьба з корупцією вже не може бути ефективною без участі усіх держав світу. Боротьба з корупцією є одним із світових пріоритетів. Саме такий висновок мав наслідком активну діяльність органів ООН в останній чверті ХХ ст., з підготовки світової спільноти до усвідомлення необхідності визнати корупцію злочином, з яким неможливо вести боротьбу виключно національними правовими засобами. Під егідою ООН протягом останніх десяти років відбувалося активне створення глобальної мережі міжнародно-правового співробітництва з питань запобігання та покарання корупції. Як наслідок, за ініціативою ООН було укладено низку міжнародних антикорупційних багатосторонніх міжнародних договорів, найбільш значущим з яких стала Конвенція ООН проти корупції (надалі – Конвенція або UNCAC) від 31 жовтня 2003 р., що набула чинності 14 грудня 2005 р.
    Україна ратифікувала Конвенцію ООН проти корупції 18 жовтня 2006 р., що викликало цілу низку принципових практичних та наукових питань, пов’язаних з розумінням особливостей цього договору та створюваних ним міжнародних органів, змісту та обсягу міжнародно-правових зобов’язань нашої держави за цим міжнародним договором.
    Проблема полягає, передусім, в тому, що ООНівські антикорупційні інструменти, найбільш важливим з яких є Конвенція ООН проти корупції, не утворюють необхідної організаційної та змістовної єдності. За кожним з них створюються власні механізми контролю. Отже, співвідношення компетенції цих органів юридично не визначене та організаційно не узгоджене. Ще більш складною є проблема співвідношення повноважень контрольних органів Конвенції ООН проти корупції з повноваженнями Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO). Україна зобов’язана одночасно імплементувати та виконувати і рекомендації GRECO, і зобов’язання за UNCAC. Не менш важливими є питання внутрішньодержавної імплементації норм Конвенції ООН, передусім, пов’язані з реформуванням національного законодавства. Особливо важливим залишається при цьому дослідження та з’ясування фактичної конкуренції норм універсальних та регіональних міжнародних антикорупційних договорів. Зокрема, оскільки участь України у міжнародному співробітництві у боротьбі з корупцією передбачає необхідність імплементації норм міжнародних антикорупційних конвенцій, таке питання постає й перед нашою державою. Все це свідчить про актуальність зазначеної проблематики та про її практичну значущість.
    На жаль, до цього часу в Україні практично не проводилося спеціальних комплексних досліджень міжнародно-правових питань співробітництва в боротьбі з корупцією на універсальному рівні. В цілому українські юристи досліджували загальні аспекти міжнародного співробітництва у кримінально-правовій сфері: В.Ф. Антипенко, М.В. Буроменський, М.І. Данількевич, В.Н. Денисов, А. Домбругова, Г.О. Душейко, Д.М. Киценко, Н.А. Зелінська, А.С. Мацко, Є.В. Невмержицький, Н.В. Пронюк, І.В. Пшеничний, В.М. Репецький, Р.Г. Рябошапка, О.В. Ус, Р.М. Чимний та інші.
    Стан дослідження міжнародно-правового співробітництва в антикорупційній сфері залишається в українській доктрині міжнародного права надто слабким. Єдине дослідження проводилося лише щодо окремих аспектів такого співробітництва в Європі, зокрема в рамках Групи держав проти корупції (І.С. Нуруллаєв), при цьому основна увага приділялася інституційному аспекту. Зміст міжнародно-правових зобов’язань держав з Конвенції ООН проти корупції українськими юристами-міжнародниками взагалі не досліджувався.
    У зарубіжній доктрині міжнародного права це питання досліджувалося ґрунтовніше, зокрема, можна назвати таких авторів як, Є.С. Бірюков, Г.І. Богуш, Г.В. Ігнатенко, І.Д. Каминін, В.П. Панов, С.М. Чазанфар, М. МакДугал, Х. Лассвелл і Дж. Міллер та інші.
    Викладене вище означає, що існує нагальна необхідність у дослідженні особливостей міжнародно-правових зобов’язань держав з Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри міжнародного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» згідно з Державною цільовою комплексною програмою «Проблеми історії, теорії та практики державного права зарубіжних країн і міжнародного права» (номер державної реєстрації 0106u002284).
    Мета і завдання дослідження.
    Основною метою дисертаційного дослідження є комплексна розробка міжнародно-правових зобов’язань держав з Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції.
    Відповідно до мети дослідження в дисертації зосереджена увага на виконанні таких основних завдань:
    – з’ясувати зміст зобов’язань держав в інституційній сфері (контрольні органи Конвенції);
    – визначити зобов’язання держави, пов’язані з участю в роботі контрольних органів UNCAC;
    – встановити зобов’язання щодо визнання юридичної сили актів контрольних органів UNCAC;
    – встановити зобов’язання щодо внутрішньодержавної імплементації норм Конвенції, особливості такої імплементації у вітчизняне кримінально-правове та цивільно-правове законодавство;
    – визначити співвідношення зобов’язань за UNCAC із зобов’язаннями за регіональними міжнародними договорами проти корупції, у першу чергу, за Кримінальною конвенцією про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 р. та іншими документами Ради Європи.
    Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини у сфері міжнародно-правового співробітництва у боротьбі з корупцією.
    Предметом дослідження є особливості міжнародно-правових зобов’язань держав з Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції.
    Методи дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів дисертантом використовується весь комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, які знаходять широке застосування в сучасній науці міжнародного публічного права.
    Методологічну основу дисертації склали такі загальновизнані у правовій науці методи: об’єктивності, діалектичний, історико-правовий, формально-логічний, спеціально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-структурний, метод кількісного та якісного аналізу, соціологічний, методи багатофакторності, моделювання та прогнозування, а також інші загальнонаукові та спеціальні методи дослідження.
    Метод об’єктивності було використано для встановлення вірогідності та повноти інформації, що мала застосування у процесі дослідження. Діалектичний метод застосовано для дослідження розвитку концепції боротьби з корупцією на міжнародному рівні та встановлення його зв’язку з іншими правовими, соціальними та політичними явищами. Історико-правовий метод пізнання було використано для дослідження міжнародно-правових норм рекомендаційного і обов’язкового характеру про боротьбу з корупією від їх виникнення у міжнародних відносинах і до нашого часу. Формально-логічний метод використано для встановлення співвідношення юридичної сили антикорупційних міжнародно-правових договорів, укладених в рамках Ради Європи і на рівні Організації Об’єднаних Націй. Спеціально-юридичний метод застосовано для дослідження положень міжнародно-правових договорів про боротьбу з корупією.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній доктрині міжнародного права проведено комплексне дослідження міжнародно-правових зобов’язань держав з Конвенції ООН проти корупції.
    Наукова праця є науковим дослідженням, у якому вперше:
    – досліджено передумови міжнародно-правового співробітництва у боротьбі з корупцією в рамках Організації Об’єднаних Націй та доведено, що таке співробітництво протягом останніх десяти років виокремилось у відносно самостійний напрямок, що, з одного боку, глобалізує сферу антикорупційного співробітництва, а з іншого – створює імплементаційну та інституційну конкуренцію між антикорупційними контрольними органами ООН та регіональними антикорупційними органами. Основне навантаження з розвитку міжнародного співробітництва в боротьбі з корупцією ще тривалий час буде покладатися на регіональні організації, зокрема на Групу держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);
    – досліджено контрольний механізм Конвенції ООН проти корупції, зокрема Конференцію держав-учасниць та з’ясовано його правову природу як конвенційного органу впливу на міжнародну та національну імплементацію норм UNCAC. Контрольний орган UNCAC є саме тією міжнародною інституцією, що найбільше впливає на розвиток міжнародного конвенційного «антикорупційного права», та з яким може бути пов’язаний подальший позитивний розвиток антикорупційного міжнародно-правового співробітництва на універсальному рівні;
    – доведено, що Конференція держав-учасниць UNCAC у своїй діяльності спирається на низку принципів, а саме: як загальних, наприклад, повага до принципу рівності та невтручання у внутрішні справи держав-членів; так і спеціальних: принцип уніфікації антикорупційного законодавства та формування єдиної антикорупційної практики держав-членів, принцип обов’язковості контрольних процедур, принцип взаємності щодо проведення перевірок у державах-членах, принцип дотримання у процедурних питаннях балансу національного законодавства та міжнародних зобов’язань, принцип конфіденційності;
    – доведено, що колізії між універсальними та регіональними міжнародними договорами, а саме колізії між положеннями UNCAC та положеннями антикорупційних конвенцій Ради Європи мають вирішуватися на підставі загального принципу права Lex specialis derogat generali (спеціальна норма має перевагу над загальною). Це означає, що у відносинах між державами-членами Ради Європи у сфері попередження і боротьби з корупцією найвищу юридичну силу мають саме антикорупційні міжнародно-правові договори, укладені в рамках Ради Європи. Таке твердження ґрунтується на пунктах а) і b) статті 1 Статуту Ради Європи від 05 травня 1949 р.
    У роботі дістали подальшого розвитку:
    – положення про активний розвиток міжнародного антикорупційного співробітництва на універсальному рівні, яке протягом останніх десяти років виокремилось у відносно самостійний прямок; відповідно укладені антикорупційні конвенції охоплюють як уніфікацію кримінального законодавства, так і міжнародну правову допомогу, і, таким чином, спрямовані переважно на автономне застосування, зазвичай безпосередньо не пов’язане з використанням договорів про правову допомогу;
    – висновок про те, що міжнародно-правове антикорупційне співробітництво не досягло єдності: дослідження універсальних, регіональних та секторальних моніторингових інструментів засвідчує складність узгодження глобального та регіонального механізмів контролю діяльності держав у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Це ускладнює формування загального та регіонального антикорупційного міжнародного права, побудованого на нормах конвенцій з певними текстуальними розбіжностями;
    – висновок про місце актів «м’якого» права у сфері запобігання та протидії корупції на універсальному рівні: їх наявність, з одного боку, свідчить про недостатній розвиток міжнародно-правового співробітництва у боротьбі з корупцією на універсальному рівні, а з іншого боку, акти «м’якого» права створюють множинність моделей змін у законодавстві залежно від особливостей правової культури держави. Тому кількість актів «м’якого» міжнародного права в антикорупційній сфері буде зростати, особливо з питань, не охоплених UNCAC;
    – висновок про те, що на зміст міжнародного співробітництва України у боротьбі з корупцією впливають антикорупційні акти Європейського Союзу; вимога адаптувати українське законодавство до права ЄС не лише вводить Україну в антикорупційний правовий простір ЄС та зобов’язує створювати нове законодавство з врахуванням європейського, але також забороняє приймати норми, що не відповідають актам ЄС у цій сфері;
    – висновок про те, що національну імплементацію UNCAC в Україні не завершено, а зміст та обсяг зобов’язань України за Конвенцією ООН проти корупції буде дещо змінюватись та уточнюватись залежно від активності Конференції UNCAC, як органу, що її тлумачить.
    Одержані результати дослідження мають як теоретичне, так і практичне значення. Вони можуть бути використані:
    – у науково-дослідній сфері: як підґрунтя для подальших наукових досліджень у сфері протидії та боротьби з корупцією;
    – у навчально-методичному процесі: для використання під час викладання навчальних курсів «Міжнародне публічне право» і «Міжнародно-правове співробітництво у боротьбі зі злочинністю», а також для вдосконалення навчальних програм з міжнародного публічного права при підготовці підручників і навчально-методичних посібників;
    – у практичній сфері: для використання у діяльності органів Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, правоохоронних і правозастосовчих органів України.
    Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації, обговорені, схвалені та рекомендовані до захисту кафедрою міжнародного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
    Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені у виступах на конференціях: Міжнародній науковій конференції молодих учених та здобувачів: «Юридична осінь 2010 року» (23-24 листопада 2010 р., м. Харків) і Міжнародному науково-практичному семінарі: «Громадянське суспільство і права людини» (9 грудня 2010 р., м. Харків).
    Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у 7 наукових публікаціях, у тому числі у 5 наукових статтях, опублікованих у наукових фахових періодичних виданнях з юридичних наук, а також у тезах 2 доповідей та повідомлень на наукових семінарах і конференціях.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявилось у комплексній розробці особливостей міжнародно-правових зобов’язань держав з Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції 2003 р. Основними теоретичними і практичними результатами дисертації є такі висновки:
    1. Сучасні масштаби поширення корупції вимагають активної протидії корупції на міжнародному рівні. Боротьба з цим явищем може бути ефективною лише за умови, що до неї долучаться усі держави світу. У цьому зв’язку слід позитивно відзначити діяльність Організації Об’єднаних Націй в останній чверті ХХ ст., яка фактично здійснила ідеологічну підготовку держав до усвідомлення необхідності визнати корупцію злочином, з яким неможливо вести боротьбу виключно національними засобами, розглядати корупцію як злочин міжнародного характеру та укласти необхідні загальні багатосторонні міжнародні договори.
    2. ООН активно впливала на формування міжнародного антикорупційного співробітництва на універсальному рівні, яке протягом останніх десяти років виокремилось у відносно самостійний напрямок. Оцінюючи динаміку та тенденції розвитку міжнародно-правового антикорупційного співробітництва, можна зробити висновок, що укладені Конвенції охоплюють як уніфікацію кримінального законодавства, так і міжнародну правову допомогу. Таким чином, антикорупційні конвенції спрямовані переважно на автономне застосування, зазвичай безпосередньо не пов’язане з використанням договорів про правову допомогу. У конвенціях зазвичай виключаються застереження до переліку корупційних правопорушень, через контрольні механізми забезпечується максимально єдине розуміння змісту та обсягу внутрішньодержавної імплементації.
    Водночас міжнародно-правове антикорупційне співробітництво не набуло ознак цілісного. Аналіз регіональних та секторальних моніторингових інструментів засвідчує складність узгодження глобального та регіонального механізмів контролю активності держав у сфері запобігання та боротьби з корупцією.
    3. Особливе значення у сфері запобігання та протидії корупції на універсальному рівні мають акти «м’якого» права (передусім, Неапольська політична декларація і Глобальний план дій проти організованої транснаціональної злочинності 1994 р., Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб 1996 р., Декларація ООН про злочинність і суспільну безпеку 1996 р., Декларація ООН про боротьбу з корупцією і хабарництвом у міжнародних комерційних операціях 1996 р.). Це є свідченням, з одного боку, поки що недостатнього розвитку міжнародно-правового співробітництва у боротьбі з корупцією на універсальному рівні. З іншого боку, акти «м’якого» права створюють множинність моделей змін у законодавстві залежно від особливостей правової культури держави, що може бути зручним в умовах формування нової для держави сфери правового регулювання. Тому кількість актів «м’якого» міжнародного права в антикорупційній сфері буде зростати, особливо з питань, не охоплених Конвенцією ООН проти корупції.
    4. У сфері запобігання та протидії корупції на універсальному рівні Україна є учасницею двох багатосторонніх міжнародно-правових договорів Організації Об’єднаних Націй: Конвенції ООН проти корупції, від 31 жовтня 2003 р. (UNCAC) і Конвенції ООН проти транснаціональної організованої злочинності, від 15 листопада 2000 р., а також низки конвенцій, укладених в рамках Ради Європи. Крім цього, Україна бере активну участь в антикорупційних заходах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Конвенції ООН за своїм змістом мають загалом єдині підходи до розуміння корупції, але органи контролю та тлумачення норм цих Конвенцій є різними. У системі ООН існує помітна тенденція покласти на контролюючі органи Конвенції проти корупції головну відповідальність за міжнародну імплементацію усіх конвенцій Організації Об’єднаних Націй, що мають антикорупційне спрямування.
    5. Контрольний механізм Конвенції ООН проти корупції має два основних елементи. По-перше, це Конференція держав-учасниць, яка створюється «з метою розширення можливостей держав-учасниць та співробітництва між ними для досягнення цілей, передбачених Конвенцією, а також для сприяння виконанню Конвенції та проведення огляду її виконання». По-друге, це спеціальні механізми збору та оцінки інформації про процеси імплементації Конвенції. Також можливим є заснування Конференцією держав-учасниць відповідного механізму або органу з метою сприяння ефективному здійсненню Конвенції. Таким чином, контрольний механізм UNCAC на даному етапі є досить складним і, очевидно, потребуватиме спрощення задля підвищення його ефективності та мобільності.
    6. Конференцією держав-учасниць UNCAC завершено організаційно-правовий етап забезпечення функціонування контрольних органів Конвенції. Конференція затвердила, зокрема, керівництво з проведення огляду по країні для урядових експертів і секретаріату, процедуру жеребкування для визначення держав – учасників для огляду, організацію і графік проведення оглядів, особливості технічної допомоги та інше.
    7. Порівняння механізмів міжнародно-правової імплементації Конвенції ООН проти корупції та інших чинних антикорупційних договорів свідчить, що ООНівський механізм є надто складним для динамічного розвитку «антикорупційного права ООН». Механізми міжнародної імплементації інших універсальних конвенцій мають, в свою чергу, більш вузькі завдання. Тому можна передбачити, що основне навантаження з розвитку міжнародного співробітництва в боротьбі з корупцією ще тривалий час буде покладатися на регіональні організації, зокрема на GRECO та Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
    8. Поряд із загальними багатосторонніми договірно-правовими засобами боротьби з корупцією існують регіональні засоби, які можуть мати більш авторитетний вплив на держави. Таким чином, на даному етапі об’єктивно відбувається паралельне формування загального та регіонального антикорупційного міжнародного права, побудованого на нормах конвенцій з певними текстуальними розбіжностями. Тому існує необхідність тісної координації контрольних органів різних конвенцій, кожний з яких є тим органом, що визначально впливає на тлумачення норм відповідної антикорупційної конвенції. У такий спосіб може бути досягнуто максимальної уніфікації в правовому розумінні корупції, її проявів та засобів запобігання.
    9. На регіональному рівні (Рада Європи) інституційною основою механізму контролю є Група країн проти корупції (GRECO) – орган, що проводить безпосередній моніторинг виконання державами-учасницями своїх договірних зобов’язань. Україна у відносинах з країнами-членами Ради Європи у сфері запобігання та протидії корупції має використовувати антикорупційні міжнародно-правові договори, укладені в рамках цієї регіональної організації – Кримінальну конвенцію про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 р. і Цивільну конвенцію про боротьбу з корупцією від 04 листопада 1999 р.
    На зміст міжнародного співробітництва України у боротьбі з корупцією також впливають антикорупційні акти Європейського Союзу. Вимога адаптувати українське законодавство до права ЄС не лише вводить Україну в антикорупційний правовий простір ЄС та зобов’язує створювати нове законодавство з врахуванням європейського, але також забороняє приймати норми, що протирічать актам ЄС у цій сфері.

    10. Очевидна конкуренція положень Конвенції ООН проти корупції та антикорупційних конвенцій Ради Європи не дозволяє вирішувати її шляхом автоматичного застосування Конвенції ООН. До конвенцій Ради Європи у відносинах між країнами-членами Ради Європи слід застосовувати принцип Lex specialis derogat generali (спеціальна норма має перевагу над загальною). Це означає, що у відносинах між державами-членами Ради Європи у сфері попередження і боротьби з корупцією найвищу юридичну силу мають саме антикорупційні міжнародно-правові договори, укладені в рамках Ради Європи. Таке твердження ґрунтується на пунктах а) і b) статті 1 Статуту Ради Європи від 05 травня 1949 р.
    У відносинах з європейськими країнами, які не є учасниками антикорупційних міжнародно-правових договорів Ради Європи, а також з країнами неєвропейського регіону Україна має керуватися Конвенцією ООН проти корупції (за умови участі зазначених країн у Конвенції). У разі, коли Україна і держава-контрагент не є учасниками спільних міжнародно-правових договорів про боротьбу з корупцією, міжнародне співробітництво у сфері запобігання та протидії корупції може здійснюватися на підставі відповідного міжнародного договору, наприклад, про правову допомогу (звичайно, за умови участі у такому договорі і України, і держави-контрагента), а також на основі національного законодавства чи законодавчої взаємності сторін (або внутрішніх правил міжнародної організації).
    11. Україна докладає значних зусиль до здійснення національної імплементації UNCAC. Цей процес відбувається і, очевидно, найближчим часом буде відбуватися шляхом узгодження зобов’язань за антикорупційними конвенціями Ради Європи та UNCAC. Загалом можна стверджувати, що рівень національної імплементації норм Конвенції ООН проти корупції є досить високим.
    Одночасно низка положень Конвенції не знайшла відображення в українському законодавстві. Зокрема, норма Конвенції про незаконне збагачення імплементована не у відповідності зі змістом конвенційної норми. Залишається невизначеним питання про запровадження відповідальності юридичних осіб за корупційні правопорушення. Складним і не вирішеним є питання гарантій компенсації жертвам корупції. Зберігається дублювання відповідальності за корупційні правопорушення в кримінальному законодавстві та в законодавстві про адміністративні правопорушення, тощо.
    12. Національну імплементацію UNCAC в Україні ще не завершено. За аналогією з практикою імплементації антикорупційних конвенцій Ради Європи можна передбачити, що зміст та обсяг зобов’язань України за Конвенцією ООН проти корупції буде дещо змінюватись та уточнюватись залежно від активності Конференції UNCAC, як органу, що тлумачить Конвенцію.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Антикоррупционный набор инструментов / Комитет ООН по контролю над наркотиками и предупреждению преступности [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.unodc.org/documents/corruption/publications_toolkit_sep04.pdf. – Заголовок з екрану.
    2. Баймуратов, М. О. Міжнародно-правові аспекти становлення і розвитку європейської безпеки на порозі ХХІ століття [Текст] / М. О. Баймуратов, О. А. Делінський: Монографія. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2004. – 184 с.
    3. Бурлаченко М. Щодо досвіду країн світу по боротьбі з корупцією [Текст] / М. Бурлаченко, О. Шмара // Юридичний радник. – 2007. – № 1. – С. 71-75.
    4. Буроменський, М. В. Міжнародно-правовий досвід у боротьбі з корупцією [Текст] / М. В. Буроменський // Зб. наук. праць Харків. центру вивченя організованої злочинності. – Х. : б.в., 2000. – Вип. 1. – С. 30-36.
    5. Валеев, Р. М. Международный контроль [Текст] / Р. М. Валеев. – Казань: Саван, 1998.– 320 с.
    6. Верех, С. М. Етика поведінки державних службовців: стан, проблеми і шляхи вирішення / С. М. Верех [Електронний ресурс]. – Режим доступу: kds.org.ua/.../etika-povedinki-derzhavnih-sluzhbovtsiv-stan-problemi-i-shlyahi-ih-virishennya. – Заголовок з екрану.
    7. Визир, А. М. Борьба с коррупцией в Украине требует нового системно-комплексного подхода [Текст] / А. М. Визир // Вісник Луганськ. держ. ун-ту внутр. справ. Науково-теоретичний журнал. – 2007. – Спец. вип. № 2 у 4 ч. – Ч. 1 : Проблема вдосконалення оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ унапрямку боротьби з організованою злочинністю. – Луганськ : Луган. держ. ун-т внутр. справ, 2007. – С. 45-48.
    8. Визначення поняття корупції та аспекти впливу на суспільство та державу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/popup_article?art_id=7063810. – Заголовок з екрану.
    9. Віденська конвенція про право міжнародних договорів вiд 23 травня 1969 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    10. Візір, А. М. До питання про створення контрольного механізму конвенції ООН проти корупції: співвідношення глобального та регіональних механізмів [Текст] / А. М. Візір // Вісник Луганськ. держ. ун-ту внутр. справ. Науково-теоретичний журнал. – 2007. – Вип. 1. – Луганськ: Луган. держ. ун-т внутр. справ, 2007. – C. 63-70.
    11. Візір, А. М. Загальна характеристика міжнародно-правових норм у сфері запобігання та протидії корупції [Текст] / А. М. Візір // Актуальні проблеми права: теорія і практика. Зб. наук. праць № 18. – Луганськ : Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля, 2010 – С. 178-186.
    12. Візір, А. М. Оцінка умов і наслідків ратифікації міжнародно-правових актів у сфері протидії корупції [Текст] / А. М. Візір // Вісник Луганськ. держ. ун-ту внутр. справ. Науково-теоретичний журнал. – 2006. – Вип. 3. – Луганськ : Луган. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – C. 20-26.
    13. Візір, А. М. Співвідношення юридичної сили міжнародно-правових договорів у сфері запобігання та протидії корупції за участю України [Текст] / А. М. Візір // Вісник Луганськ. держ. ун-ту внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка. – Наук.-теорет. журнал. – Вип. 4. – Луганськ, 2010. – С. 28-36.
    14. Візір, А. М. Співвідношення юридичної сили міжнародно-правових договорів за участю України у сфері запобігання та протидії корупції [Текст] / А. М. Візір // Зб. тез доповідей та наук. повідомлень учасників всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2010 року», 23-24 листопада 2010 р. / За заг. ред. А.П. Гетьмана. – Харків : Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 2010. – С. 35-37.
    15. Візір, А. М. Участь України у міжнародно-правовому співробітництві у сфері боротьби та протидії корупції [Текст] / А. М. Візір // Громадянське суспільство і права людини: матеріали міжнар. наук.-практ. семінару, м. Харків, 9 груд. 2010 р. / ред. кол. : Ю. П. Битяк, І. В. Яковюк, Г. В. Чапала. – Х. : НДІ держ. буд-ва та місц. самоврядування, 2010. – С. 138-140.
    16. Глобальна антитерористична стратегія ООН, від 08 вересня 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/russian/terrorism/framework.shtml. – Заголовок з екрану.
    17. Громадськість звітує в рамках Конвенції ООН проти корупції. 07 листопада 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://transparentukraine.org/?p=3847. – Заголовок з екрану.
    18. Дахно, І. І. Міжнародне економічне право [Текст]: Курс лекцій / І. І. Дахно. – 2-ге вид., стереотип. – К. : МАУП, 2003. – 160 с.
    19. Декларація Організації Об’єднаних Націй про боротьбу з корупцією і хабарництвом у міжнародних комерційних операціях: Резолюція Організації Об’єднаних Націй вiд 16 грудня 1996 р. № 51/191 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_369. – Заголовок з екрану.
    20. Декларація про злочинність і суспільну безпеку : Резолюція Організації Об’єднаних Націй вiд 12 грудня 1996 р. № 51/60 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_371. – Заголовок з екрану.
    21. Денисов, А. И. Мировое сообщество активизирует борьбу против коррупции [Текст] / А. И. Денисов // Право и безопасность. – 2010. – № 1 (34). – С. 68-71.
    22. Деякі питання реалізації державної антикорупційної політики: Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2008 р. № 532 [Текст] // Офіційний вісник України. – 2008. – № 42 (20.06.2008). – Ст. 1397.
    23. Деякі питання Секретаріату Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2010 р. № 398 [Текст] // Офіційний вісник України. – 2010. – № 42 (14.06.2010). – Ст. 1377.
    24. Деякі питання Секретаріату Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2010 р. № 1151 [Текст] // Офіційний вісник України. – 2011. – № 3 (24.01.2011). – Ст. 175.
    25. Договір про Європейський Союз від 07 лютого 1992 р. (в редакції Лісабонського договору) [Текст] // Основи права Європейського Союзу: Нормативні матеріали / За заг. ред. проф., д.ю.н., член-кореспондента АпрН України М.В. Буроменського. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2010. – С. 9-46.
    26. Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією вiд 15 травня 2003 р. (ETS № 191) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_172. – Заголовок з екрану.
    27. Дудка, А. Удосконалення механізмів координації державної політики протидії корупції / А. Дудка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://nato.pu.if.ua/journal/2009-2/2009-2-11.pdf. – Заголовок з екрану.
    28. Єдина конвенція про наркотичні засоби, від 30 березня 1961 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    29. Ємельянова І. Концептуальні засади боротьби з корупцією [Текст] // Євроатлантикінформ: Науково-аналітичний бюллетень Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції України, 2006. – № 1(7). – С. 51-53.
    30. Закон RICO був запроваджений Конгрессом США з метою боротьби з мафією у 1970 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://osgoode.yorku.ca/media2 nfs/83303ffe5af03ed585 256 ae6005379c9/. – Заголовок з екрану.
    31. Запобігання та контроль організованої злочинності: Стратегія Європейського Союзу на початок нового тисячоліття (2000/C 124/01) вiд 01 січня 2000 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_233. – Заголовок з екрану.
    32. Зелинская, Н. А. Международные преступления и международная преступность: Монография [Текст] / Н. А. Зелинская. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2006. – 568 с.
    33. Інтерв’ю Директора Бюро з питань антикорупційної політики Руслана Рябошапки кореспонденту УКРІНФОРМУ Олегу Олійнику, 25 серпня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.acrc.org.ua/index.php?page=article&id=62&start=10&sort=. – Заголовок з екрану.
    34. Кабмін ліквідував посаду Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики. 08.02.2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : //http://www.rbc.ua/ukr/top/show/kabmin-likvidiroval-dolzhnost-upolnomochennogo-po-voprosam-08022011224500. – Заголовок з екрану.
    35. Кавун, В. Ф. Механізми міжнародного контролю у сфері прав людини [Текст] : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.11 – міжнародне право / В. Ф. Кавун; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2008. – 18 с.
    36. Карпец, И. И. Преступления международного характера [Текст] / И. И. Карпец. – М. : Юрид. лит., 1979. – 264 с.
    37. Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку : Резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 17 грудня 1979 р. № 34/169 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_282&c=1#Links. – Заголовок з екрану.
    38. Кодекс професійної етики працівника Державної податкової служби України, затверджений наказом Державної податкової служби України від 7 лютого 2006 р. № 59 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.odpa.if.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=203&itemid=134. – Заголовок з екрану.
    39. Кодекс професійної етики судді, затверджений V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.univd.edu.ua/_projects/ezloch_kor/docs/kor/kod_sud.doc. – Заголовок з екрану.
    40. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07 грудня 1984 р. № 8073-X [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    41. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, від 20 грудня 1988 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    42. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 49 (07.12.2007). – Ст. 496.
    43. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 р. [Текст] // Офіційний вісник України. – 2006. – № 14 (19.04.2006). – Ст. 1056.
    44. Конвенція про боротьбу з корупцією, яка зачіпає посадових осіб Європейських Співтовариств або посадових осіб держав – членів Європейського Союзу: прийнята Радою Європейського Союзу 26 травня 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_c16. – Заголовок з екрану.
    45. Конвенція про боротьбу з підкупом посадових осіб іноземних держав у разі проведення міжнародних ділових операцій від 21 листопада 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_154. – Заголовок з екрану.
    46. Конвенція про психотропні речовини від 21 лютого 1971 р. [Текст] // Офіційний вісник України. – 2005. – № 4 (11.02.2005). – Ст. 265.
    47. Конституція України вiд 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    48. Корупція в Україні – 2004 рік: Аналіз природи та причин проблеми (підсумковий звіт) [Текст]. – К. : б. в., 2004. – 88 с.
    49. Корупція в Україні: 2004 рік (погляд з 2008 року) [Текст] // Ін-т прикладних гуманітарних досліджень; За ред. М. В. Буроменського, О. В. Сердюка. – Х. : Яшма, 2008. – 223 с.
    50. Корупція і організована злочинність у країнах, які знаходяться у періоді перебудови (Октопус): Спільний проект Європейської Комісії і Ради Європи (Страсбург, 1-3 грудня 1997 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.yur-info.org.ua/index.php?lang_id=1&menu_id=1818&article_id=84997. – Заголовок з екрану.
    51. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією від 27 січня 1999 р. (ETS № 173) [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 47-48. – Ст. 2028.
    52. Кримінальний кодекс України вiд 05 квітня 2001 р. № 2341-III [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – Ст. 131.
    53. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 р. № 1001-05 [Текст] // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
    54. КС: Депутати можуть бути заарештовані без згоди парламенту // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://helsinki.org.ua/index.php?id=1221560123. – Заголовок з екрану.
    55. Лист Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики (відділ антикорупційної політики) Міністерства юстиції України «Участь України в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії корупції» від 22 червня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    56. Лімська декларація, прийнята на VIII-ій Міжнародній конференції по боротьбі з корупцією (Ліма, Перу), 7-11 вересня 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?user=l87570. – Заголовок з екрану.
    57. Максимов, В. К. О некоторых вопросах имплементации Конвенции ООН против коррупции в правовую систему Российской Федерации / В. К. Максимов [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pvlast.ru/archive/index.368.php. – Заголовок з екрану.
    58. Международное право [Текст] : Ученик для вузов. / Отв. ред. проф. Г. В. Игнатенко, О. И. Тиунов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Норма, – 2003. – 624 с.
    59. Международное публичное право [Текст] : Ученик / Под ред. К. А. Бекяшева. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М. : ПБОЮЛ Грачев С.М. – 2001. – 630 с.
    60. Мельник, М. І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії [Текст] / М. І. Мельник. – К.: Атіка, 2001. – 304 с.
    61. Михайлов, В. И. Модельный закон СНГ «О борьбе с организованной преступностью»: содержание и структура [Текст] / В. И. Михайлов, А. В. Федоров // Государство и право. – 1998. – № 2. – С. 76-81.
    62. Міжамериканська Конвенція про боротьбу з корупцією, прийнята Організацією американських держав на третій пленарній сесії 29 березня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    63. Міжнародне право [Текст] : Навч. посібник / За ред. М. В. Буроменського. – К. : Юринком Інтер, 2005. – 336 с.
    64. Міжнародний кодекс поведінки державних посадових осіб вiд 23 липня 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    65. Міланський план дій, прийнятий VII Конгресом Організації Об’єднаних Націй з попередження злочинності і поводження з правопорушниками і схвалений Резолюцією Генеральної Асамблеї від 29 листопада 1985 р. № 40/32 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1299_page_84.html. – Заголовок з екрану.
    66. Неапольська політична декларація і Глобальний план дій проти організованої транснаціональної злочинності вiд 23 грудня 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    67. Нуруллаєв, І. С. О. Міжнародно-правове співробітництві в системі Ради Європи у боротьбі з корупцією [Текст] / І. С. О. Нуруллаєв : Монографія. – К. : Алерта, КНТ, ЦУЛ, 2009. – 160 с.
    68. О проблеме международной коррупции [Текст] // Борьба с преступностью за рубежом. – 2001. – № 8. – C. 3-9.
    69. Об одобрении и представлении на рассмотрение Президиума Верховного Совета Украинской ССР предложения о присоединении Украинской ССР к Венской конвенции о праве международных договоров: Постановление Совета Министров Украинской ССР от 26 марта 1986 г. № 102 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    70. Обзор хода осуществления Конвенции ООН против коррупции от 1 мая 2009 года [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.unodc.org/documents/treaties/UNCAC/COSP/session3/V0983375r.pdf. – Заголовок з екрану.
    71. Одиннадцатый конгресс Организации Объединенных Наций по предупреждению преступности и уголовному правосудию (Бангкок, 18-25 апр. 2005 г.) : Руководство для дискуссии (UN Doc. A/Conf.203/PM.1) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/declarations/bangkok_declaration.shtml. – Заголовок з екрану.
    72. Організація економічного співробітництва та розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/2925.htm. – Заголовок з екрану.
    73. Оцінка системи врядування в Україні (березень 2006 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.oecd.org/dataoecd/47/1/37127338.pdf. – Заголовок з екрану.
    74. Оцінка системи врядування в Україні (доповнення – лютий 2007 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.oecd.org/dataoecd/43/57/38292460.pdf. – Заголовок з екрану.
    75. Панов, В. П. Международное уголовное право [Текст] : Учеб.пособие / В. П. Панов. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 320 с.
    76. Первое совещание Группы по обзору хода осуществления Конвенции ООН против коррупции (Вена, 28 июня – 2 июля 2010 г.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.unodc.org/documents/treaties/UNCAC/WorkingGroups/ImplementationReviewGroup/28June-2July2010/V1053739r.pdf. – Заголовок з екрану.
    77. Письмо Генерального секретаря Организации Объединенных Наций от 4 мая 2009 года на имя Директора-исполнителя Управления ООН по наркотикам и преступности [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.unodc.org/documents/treaties/UNCAC/COSP/session3/V0983375r.pdf. – Заголовок з екрану.
    78. Питання Національного антикорупційного комітету [Текст] : Указ Президента України від 26 березня 2010 р. № 454/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 23 (09.04.2010). – Ст. 926.
    79. Питання Національного антикорупційного комітету [Текст] : Указ Президента України від 01 вересня 2011 р. № 890/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 69 (16.09.2011). – Ст. 2622.
    80. Питання Центру сприяння інституційному розвитку державної служби [Текст] : Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2008 р. № 528 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 41 (17.06.2008). – Ст. 1367.
    81. План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ: Погоджено на IV засіданні Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (12 грудня 2001 р., м. Київ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_494. – Заголовок з екрану.
    82. План дій Ради Європи для України 2008-2011 від 25 червня 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/. – Заголовок з екрану.
    83. Побережний, В. В. Місце та значення міжнародних антикорупційних договорів у системі запобігання корупції в органах державної влади / В. В. Побережний [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/tpdu/2011-2/doc/5/07.pdf. – Заголовок з екрану.
    84. Попередження злочинності та кримінальне правосуддя у контексті розвитку: реалізації та перспективи міжнародного співробітництва. Практичні заходи боротьби з корупцією: Резолюція Організації Об’єднаних Націй вiд 07 вересня 1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_785. – Заголовок з екрану.
    85. Последующая деятельность в связи с Неапольской политической декларацией и Глобальным планом действий против организованной транснациональной преступности : Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН от 12 декабря 1997 г. № 52/85 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N98/764/55/PDF/N9876455.pdf?OpenElement. – Заголовок з екрану.
    86. Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні. Управління ООН з наркотиків та злочинності [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mfa.gov.ua/vienna/ua/4536.htm. – Заголовок з екрану.
    87. Предпосылки международного сотрудничества прокуратуры Российской Федерации и его правовая база // Прокурорский надзор в Российской Федерации : Учеб. изд-е / Под. ред. Е. П. Черкашиной [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1299_page_84.html. – Заголовок з екрану.
    88. Про антикорупційне бюро України : Проект Закону від 18 травня 2008 р. № 2222 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31996. – Заголовок з екрану.
    89. Про боротьбу з корупцією в приватному секторі : Рамкове рішення Ради Європейського Союзу № 568 від 22 липня 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_945. – Заголовок з екрану.
    90. Про боротьбу з корупцією [Текст] : Закон України від 05 жовтня 1995 р. № 356/95 – ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266.
    91. Про боротьбу з організованою злочинністю : Модельний Закон, прийнятий Міжпарламентською Асамблеєю Співдружності Незалежних Держав 2 листопада 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://cis.minsk.by/. – Заголовок з екрану.
    92. Про введення посади заступника Міністра Кабінету Міністрів України – Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики [Текст]: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2010 р. № 452-р // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 51 (19.03.2010).
    93. Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [Текст] : Закон України вiд 20 березня 2008 р. № 150-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 18. – Ст. 198.
    94. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції [Текст]: Закон України від 21 грудня 2010 р. № 2808-VI // Голос України. – 2011. – № 1.
    95. Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною: Резолюція 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи від 05 жовтня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_611. – Заголовок з екрану.
    96. Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень [Текст]: Закон України вiд 11 червня 2009 р. № 1507-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 45. – Ст. 692.
    97. Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень: Проект Закону від 23 листопада 2007 р. № 0877 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30768. – Заголовок з екрану.
    98. Про відставку Сухова Ю.М. : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2010 р. № 451-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/451-2010-%D1%80. – Заголовок з екрану.
    99. Про внесення змін до деяких актів Президента України [Текст] : Указ Президента України від 22 квітня 2011 р. № 496/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 32 (06.05.2011). – Ст. 1343.
    100. Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції [Текст] : Закон України від 23 грудня 2009 р. № 1787-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 9. – Ст. 87.
    101. Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції [Текст] : Закон України від 10 березня 2010 р. № 1962-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 20. – Ст. 205.
    102. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення [Текст]: Закон України від 07 квітня 2011 р. № 3207-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 41. – Ст. 414.
    103. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення [Текст] : Закон України вiд 11 червня 2009 р. № 1508-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 46. – Ст. 699.
    104. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за корупційні правопорушення: Проект Закону від 23 листопада 2007 р. № 0875 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30762. – Заголовок з екрану.
    105. Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» (щодо вдосконалення структури Вищої ради юстиції та підвищення вимог до професійного рівня її членів): Проект Закону від 23 січня 2008 р. № 1320-1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31433. – Заголовок з екрану.
    106. Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» [Текст] : Закон України від 18 травня 2010 р. № 2258-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 29. – Ст. 392.
    107. Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо порядку звільнення Генерального прокурора України [Текст]: Закон України від 4 вересня 2008 р. № 502-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 48. – Ст. 357.
    108. Про внесення змін до Закону України «Про статус суддів»: Проект Закону від 23 листопада 2007 р. № 0917 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30841. – Заголовок з екрану.
    109. Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України»: Проект Закону від 23 листопада 2007 р. № 0916 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=30845. – Заголовок з екрану.
    110. Про внесення змін до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» та деяких законодавчих актів України: Проект Закону від 10 квітня 2008 р. № 2359 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32298. – Заголовок з екрану.
    111. Про внесення змін до Конституції України : Проект Закону від 31 березня 2009 р. № 4290 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=34882. – Заголовок з екрану.
    112. Про внесення зміни до Конституції України (щодо обмеження депутатської недоторканності) : Проект Закону від 18 січня 2008 р. № 1375 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31390. – Заголовок з екрану.
    113. Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо вдосконалення процедур здійснення конфіскації: Проект Закону від 22 січня 2009 р. № 3642 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=34239. – Заголовок з екрану.
    114. Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2007 р. № 657-р : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2009 р. № 1013-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi. – Заголовок з екрану.
    115. Про двадцать принципів боротьби з корупцією: Резолюція (97) 24 Комітету міністрів Ради Європи (прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 06 листопада 1997 р. на 101-й сесії) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://acrc.org.ua/index.php?page=library&id=54. – Заголовок з екрану.
    116. Про делегацію України для участі в роботі Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) [Текст] : Розпорядження Президента України від 12 серпня 2010 р. № 1035/2010-рп // Офіційний вісник України. – 2010. – № 24 (19.08.2010). – Ст. 803.
    117. Про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік [Текст]: Закон України від 20 травня 2010 р. № 2278-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 33. – Ст. 470.
    118. Про державну службу [Текст] : Закон України вiд 16 грудня 1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
    119. Про деякі заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної антикорупційної політики [Текст] : Указ Президента України від 1 лютого 2008 р. № 80/2008 // Офіційний вісник Президента України. – 2008. – № 5 (21.04.2008). – Ст. 184.
    120. Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування : Проект Закону від 10 квітня 2008 р. № 2362 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32266. – Заголовок з екрану.
    121. Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з корупцією, іншими протиправними діями в соціально-економічній сфері та забезпечення економного витрачання державних коштів [Текст] : Указ Президента України вiд 16 листопада 2000 р. № 1242/2000 // Урядовий кур’єр. – 2000. – № 220 (25.11.2000).
    122. Про доступ до публічної інформації [Текст] : Закон України від 13 січня 2011 р. № 2939-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 32. – Ст. 314.
    123. Про доступ до публічної інформації: Проект Закону від 11 липня 2008 р. № 2763 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33015. – Заголовок з екрану.
    124. Про єдині правила боротьби з корупцією у фінансуваннях політичних партій та виборчих кампаній : Рекомендація (2003) 4 Комітету Міністрів Ради Європи // Жан-Крістоф Гейзер. Підтримка належного урядування: проект протидії корупції в Україні (UPAC). Технічний документ – експертний висновок з фінансування політичних партій в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.coe.int/t/dghl/.../UPAC/.../344-UPAC-TP56_Geiser_Oct08_Ukr.pdf. – Заголовок з екрану.
    125. Про Загальнодержавну програму
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины