ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ НА АУКЦІОНІ :



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ НА АУКЦІОНІ
  • Кол-во страниц:
  • 211
  • ВУЗ:
  • Харківський національний університет внутрішніх справ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ


    Вступ…………………………………………………………………………………

    Розділ 1. Загальна характеристика аукціонів……………………………….
    3

    10
    1.1. Визначення проблематики дисертаційного дослідження………………... 10
    1.2. Генезис розвитку аукціонів і досвід їхнього правового регулювання …………………………………….…………………………..
    25
    1.3. Сутність аукціону і його основні ознаки………………………………….. 45
    1.4. Предмет аукціону…………………………………………………………… 68
    1.5. Види аукціонів……………………………………………………………… 74
    Висновки до першого розділу 87

    Розділ 2. Аукціон як спосіб укладення договору
    2.1. Конкуренція як характерна риса укладення договору на аукціоні………. 92
    2.2.
    2.3.
    2.4.
    2.5. Загальна характеристика правовідносин при проведенні аукціону………
    Механізм укладення договору про проведення аукціона………………...
    Закінчення аукціону і укладення основного договору…………………….
    Визнання аукціону недійсним і відповідальність організаторів та учасників …………………………………………………………………….. 99
    110
    138

    146
    Висновки до другого розділу 173
    Висновки
    177
    Список використаних джерел 186


    ВСТУП

    Актуальність теми. Аукціони мають тисячолітню історію і, наразі, широко використовуються у більшості країн світу. За радянських часів їх застосування в Україні було досить обмежене внаслідок панування адміністративно-командної економіки і властивого їй обмеження розподільчими засобами сфери товарно-грошових відносин. Після здобуття незалежності України та розвитку ринкової економіки аукціонна діяльність набула широкого розповсюдження в різних сферах. Так, аукціони відіграють важливе значення при приватизації державного майна. Введення землі в цивільно-правовий обіг зумовило зародження інституту земельних аукціонів. В останні роки активно проводяться аукціони з продажу природних ресурсів, ліцензій на здійснення деяких видів діяльності. Набувають поширення, так звані, «благодійні» аукціони. Широко застосовуються аукціони й у виконавчому провадженні при відчуженні майна боржника.
    Разом з тим, подальшого розширення сфери застосування аукціонів багато в чому стримується відсутністю єдиного підходу законодавця щодо аукціонів та наявністю численних прогалин і неузгодженостей в чинному законодавстві України щодо аукціонів. На рівні законів вказується лише про можливість проведення аукціонів. Так, у Цивільному кодексі України міститься лише згадування про можливість укладення договорів на аукціонах (ст. 650 і ч. 4 ст. 656). Так само, лише в загальних рисах торкаються аукціонів положення й деяких інших законів. У зв’язку з цим, аукціонна діяльність регулюється численними нормативними актами, які закріплюють різні організаційно-правові механізми проведення аукціонів та містять різний понятійний апарат. Саме тому, наразі, кожний вид аукціонів характеризується своїми, притаманними лише йому, особливостями, що негативно впливає на практику їх застосування.
    Актуальність теми цього дисертаційного дослідження також обумовлюється недостатністю наукової розробки загальних проблем правового регулювання аукціонів. У цивілістичній доктрині відсутній єдиний погляд на правову природу аукціону, роль і місце аукціону при укладанні договорів. Наразі, відсутні спеціальні монографічні роботи з цієї тематики, а наявні в літературі праці стосуються або особливостей окремих видів аукціонів, або лише в загальних рисах констатують можливість проведення аукціонів в процесі укладання договорів.
    Теоретичним підґрунтям цього дисертаційного дослідження стали роботи таких вітчизняних та зарубіжних науковців як: О. А. Беляневич, С. М. Бервено, В. А. Васильєва, О. М. Вінник, О. В. Дзера, А. С. Довгерт, М. Й. Брагінський, В. В. Вітрянський, Ю. О. Заіка, О. В. Кохановська, І. М. Кучеренко, В. В. Луць, В. М. Коссак, Н. С. Кузнєцова, Р. А. Майданик, Н. І. Майданик, В. К. Мамутов, Л. А. Новосьолова, І. В. Спасибо-Фатєєва, Є. О. Харитонов, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишка, В. С. Щербина та інші.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у межах комплексної цільової програми «Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0186.0.070867) та, відповідно, до Головних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2001 – 2006 роки, а також тематики кафедри цивільного права і процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
    Мета і завдання дослідження. Основна мета цієї дисертації – визначення особливостей укладення договорів на аукціоні та вироблення обґрунтованого уніфікованого наукового підходу до розуміння категорії аукціону в цивільному праві.
    Для досягнення цієї мети дисертантом поставлені такі основні завдання дисертаційного дослідження:
    - встановити умови виникнення і розвитку аукціонів,
    - визначити характер і тенденції правового регулювання відносин, що виникають у зв’язку з проведення аукціонів;
    - визначити сутність і правову природу аукціонів;
    - провести класифікацію аукціонів;
    - охарактеризувати організаційно-правовий механізм функціонування аукціонів;
    - виробити уніфікований понятійний апарат щодо аукціонів;
    - визначити прогалини і неузгодженості чинного законодавства щодо аукціонів та виробити пропозиції щодо їх усунення.
    Об’єктом дослідження є цивільно-правові відносини, що виникають при проведенні аукціонів.
    Предметом дослідження є положення цивільного законодавства України, інших країн, а також норм міжнародного права, що регулюють відносини, пов’язані з організацією і проведенням аукціонів, практика проведення аукціонів в Україні та за кордоном, досягнення цивілістичної доктрини щодо аукціонів та укладання договорів, а також судова практика вирішення спорів, що виникають з питань організації, проведення аукціонів та укладання договорів за їх результатами.
    Методи дослідження. При аналізі вивченого матеріалу в роботі здійснювався комплексний підхід, що виявляється в застосуванні різних методів залежно від конкретних аспектів дослідження. За допомогою засобів логічного методу пізнання аргументується істинність чи хибність наукових, а також нормативно закріплених суджень відносно аукціонів. За допомогою засобів порівняльно-правового методу пізнання проводиться, по-перше, порівняння аукціонів з іншими конкурентними способами укладення договорів, по-друге, різних аукціонів між собою. За допомогою засобів історико-правового методу пізнання досліджується виникнення та особливості правової регламентації аукціонів у праві різних країн у різний час.
    Використання методу критики при постановці проблеми і розгляді правової природи аукціонів дозволив з’ясувати точки зору вчених-цивілістів на проблему дослідження і, на їх основі, дійти самостійного висновку з даного питання. Через статистичний метод було з’ясовано сучасний стан розвитку аукціонів в України. Теоретико-прогностичний метод дозволив розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері аукціонів.
    Наукова новизна одержаних результатів. У результаті дослідження цивільно-правових відносин у процесі проведення аукціонів сформульовано наступні висновки, що мають певну наукову новизну:
    1. Дістала подальшого розвитку позиція стосовно виділення трьох стадій проведення аукціонів: а) підготовча стадія (підготовка і оголошення аукціону); б) власне торги (аукціонні торги); в) закінчення аукціону і реалізація його результатів. При цьому, дисертантом відстоюється думка про доцільність поділу першої стадії на дві підстадії: попередню (допублічну) підготовку (вся попередня підготовча робота, яка відбувається без участі покупців: ухвалення рішення про продаж товару на аукціоні, визначення організатора, підготовка товару, публікація оголошення) і публічну підготовку (відбувається вже за участі потенційних покупців: прийом заявок, їх перевірка, реєстрація учасників, тощо).
    2. Вперше розроблено науково-обґрунтовану класифікацію видів аукціонів за такими критеріями як: рівень правового регулювання і поширеності інформації про їх проведення; характер ініціативи їх проведення (причини проведення); об’єкти продажів; правила і способи проведення; спосіб представництва зацікавлених сторін.
    3. Дістало подальшого розвитку питання про зміст та співвідношення термінів «аукціон» і «публічні торги», на підставі чого зроблено висновок про те, що вони є синонімами, тобто позначають одне і те саме поняття. З метою усунення полісиномії та задля уніфікації юридичної термінології обґрунтовано доцільність відмови від вживання терміну «публічні торги».
    4. Удосконалено визначення поняття аукціону, на підставі чого дисертантом сформульовано власне визначення аукціону, як заснованого на конкуренції, способу придбання права на укладення договору тим із учасників торгів, який запропонує більш високу ціну, ніж інші учасники.
    5. Удосконалено розуміння того, що предметом аукціону є не майно, а право на укладення договору, з огляду на що аукціон варто розглядати не як спосіб продажу майна, а як один із конкурентних способів укладення договорів.
    6. Дістало подальшого розвитку положення про порядок повідомлення про проведення аукціонів залежно від того, добровільним чи примусовим являється аукціон. При проведенні примусових аукціонів дисертантом пропонується встановити обов’язок організаторів торгів персонально попереджати власників майна про час і місце майбутніх торгів, а також здійснювати публічне повідомлення у порядку, що має бути встановлений законом. При проведенні добровільних аукціонів порядок повідомлення про торги має визначатися за домовленістю між замовником і організатором аукціону.
    7. Вперше зроблен висновок про те, що однією із причин фіктивних торгів у результаті змови його учасників є відсутність у Цивільному кодексі України вказівки на конкурентний характер аукціонів. У зв’язку із цим, дисертант обґрунтовує необхідність визначення аукціону в ЦК України як одного з конкурентних способів укладання договору, що дасть можливість розглядати факт змови як самостійну підставу для визнання аукціону недійсним.
    8. Вдосконалено розуміння процесу укладення договорів на аукціоні як складної сукупності дій учасників і організатора аукціону, що регулюються нормами приватного й публічного права, спрямованих на укладення основного договору з переможцем торгів. Укладенню основного договору безпосередньо передує проведення аукціону, що організаційно складається з публічної стадії й аукціонних торгів. При цьому, між організатором і кожним учасником укладається договір, що визначає права та обов’язки сторін при проведенні торгів, який вважається виконаним у момент визначення переможця аукціону.
    9. Удосконалені характерні риси договору про проведення аукціону, а саме дисертантом обґрунтовано, що цей договір є двостороннім і консенсуальним, має ознаки договору приєднання, виступає попереднім договором по відношенню до основного договору, що укладається з переможцем аукціону, і може бути віднесений до договорів під умовою.
    10. Дістало подальшого розвитку розуміння порядку укладання договору про проведення аукціону. На переконання дисертанта, публікація про проведення аукціону містить пропозицію укласти договір про проведення аукціону на визначених умовах та адресується невизначеному колу осіб, а, відтак, її слід розцінювати як публічну оферту про укладання такого договору. Особа, яка має намір взяти участь у торгах, може заявити акцепт, приєднавшись до такого договору, однак, не може змінювати його умови
    11. Вдосконалено положення про те, що пропозиція взяти участь в аукціоні є офертою щодо договору про проведення аукціону і не може розглядатися як оферта стосовно основного договору, оскільки такою офертою виступає визначення переможця аукціону.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть використовуватись у викладацькій діяльності при викладанні навчальних дисциплін «Цивільне право України», «Господарське право України», спеціалізованих навчальних курсів, а також при написанні навчальних посібників, методичних рекомендацій та підручників для студентів юридичних вузів. Положення дисертації можуть бути основою для подальших наукових досліджень проблем укладання договорів.
    Зроблені в ході дисертаційного дослідження висновки і пропозиції придатні для практичного застосування при організації і проведенні аукціонів, в судовій практиці вирішення спорів, що виникають з вищевказаних правовідносин. В дисертації сформульовано ряд пропозицій про внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, які спрямовані на удосконалення правового регулювання аукціонної діяльності.
    Апробація результатів дисертації. Дисертація неодноразово обговорювалася на засіданнях кафедри підприємницького права Кримського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ та кафедри цивільного права і процесу Харківського національного університету внутрішніх справ. Положення дисертаційного дослідження були висвітлені на VІІ звітній науково-практичній конференції науково-педагогічних працівників, курсантів і студентів Кримського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (м. Сімферополь, травень 2005 р.), на присвячених пам’яті професора О. А. Пушкіна науково-практичних конференціях «Актуальні проблеми цивільного права і процесу» (21 травня 2005 та 27 травня 2006 р.), а також на семінарі для фахівців юридичних служб органів виконавчої влади і начальників територіальних управлінь юстиції АРК, проведеному Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АРК (м. Сімферополь, грудень 2005 р.).
    Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладені у 8 наукових працях, серед яких 5 статей, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях, та 3 тези виступів на наукових заходах.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    На підставі викладеного в рукописі дисертації можна зробити наступні висновки:
    1. Інститут аукціону має складний економіко–правовий характер. Поява аукціонів викликана, насамперед, економічними причинами – природним бажанням власника продати своє майно як можна вигідніше. Процес продажу майна, у свою чергу, неминуче спричиняв виникнення цивільно–правових відносин між власником майна, організаторами аукціону і його учасниками. В міру розвитку суспільства ці відносини усе більше розширювалися й ускладнювалися, відповідно ускладнювалася й удосконалювалася нормативно–правова база, що регламентує їхнє проведення.
    2. За характером і обсягом продаваного майна, ступенем правової регламентації аукціонів і технічної оснащеності процесу їхнього проведення можна виділити три історичних етапи розвитку аукціонів:
    а) аукціони в період рабовласницького і феодального ладу;
    б) аукціони в період капіталізму;
    в) аукціони на сучасному етапі.
    Простота проведення торгів, а також відсутність у продавця і покупця яких–небудь інших обов’язків, крім передачі речі і її оплати, дозволяють зробити висновок про те, що аукціони на першому етапі їхнього розвитку регулювалися звичаями ділового обороту, без фіксації їх у будь–якому документі. Згодом стали прийматися спеціальні нормативні акти, що регламентували цей процес. Однак ні економічна, ні цивільно–правова сутність аукціону за весь час його існування не змінилася.
    3. Тривалий час аукціони в Україні регламентувалися законодавством Російської імперії й Радянського Союзу, до складу яких вона входила. Лише з моменту одержання політичної незалежності і переходу на ринковий шлях розвитку можна говорити про відродження аукціонів в Україні. Особливо активізували цей процес проведена в країні приватизація державної власності, залучення в цивільний правообіг землі, природних ресурсів, а також масове банкрутство підприємств. Це спричинило ускладнення процесу проведення аукціону, вимагало прийняття безлічі нормативних актів, що б регулювали їхнє проведення і враховували особливості цього процесу.
    4. ЦК України й ГК України містять лише згадування про аукціони, але не дають визначення цього терміна, а також, навіть загалом, не визначають порядок його проведення. Дотепер не прийнятий і єдиний нормативний акт, що регламентує цей процес. Тому побудова правової бази здійснюється в міру необхідності без будь–якої системи, у результаті нерідко одні нормативні акти суперечать іншим, відсутній єдиний понятійний апарат, що призводить до різного розуміння одних і тих самих термінів. Навіть такі загальновідомі терміни, як «аукціон» і «публічні торги» не мають загальноприйнятих визначень, які розуміються однозначно. Тому законодавство України про аукціони має потребу в проведенні його моніторингу з метою приведення використовуваної термінології до єдиного юридичного значення, усунення дублюючих норм і вироблення єдиних підходів до їхнього змісту, а також розробки єдиного, як видно, комплексного нормативного акта, який би на єдиній теоретичній платформі врегулював дані відносини.
    5. Аналіз нормативних актів, а також юридичної й довідково – енциклопедичної літератури, що використовують у різних варіантах терміни «аукціон» і «публічні торги», дозволяє стверджувати, що аукціон і публічні торги вживаються як ідентичні терміни. З метою усунення полісиномії доцільно відмовитися від вживання термину «публічні торги». Також установлено, що словосполучення «публічні торги» не має конкретного значеннєвого наповнення, у зв’язку з чим не може бути використано ні як самостійний вислів, ні для визначення інших термінів, а тому повинно бути вилучене із сфери використання.
    6. У більшості досліджених джерел аукціон визначається як продаж (або спосіб продажу) товару. Однак ми вважаємо, що таке визначення не відповідає цивільно–правовим відносинам, що виникають при його проведенні, тому пропонуємо власне визначення: «аукціон – це заснований на конкуренції спосіб придбання права на укладення договору тим з учасників торгів, що запропонує більш високу ціну, ніж інші учасники».
    Укладенню основного договора безпосередньо передує проведенняя аукціону, що організаційно складається з публичної стадії й аукціонних торгів. При цьому, між організатором і кожним учасником укладається договір, що визначає права та обов’язки сторін при проведенні торгів, який вважається виконаним у момент визначення переможця аукціону.
    Договір про проведення аукціону є двостороннім і консенсуальним, має ознаки договору приєднання, виступає попереднім договором по відношенню до основного договору, що укладається з переможцем аукціону, і може бути віднесений до договорів під умовою.
    7. Майно, майнові права, результати робіт, послуг й інші об’єкти цивільних прав можуть вільно продаватися на аукціонах, якщо вони не вилучені із цивільного обороту або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної або юридичної особи. Разом з тим, виходячи із запропонованого нами визначення аукціону, варто визнати, що предметом аукціону не є майно, предметом аукціону у всіх випадках є право переможця аукціону на укладення відповідного договору.
    8. Всі класифікації аукціонів, що зустрічаються в різних джерелах, є неповними й тому не можуть бути використані як єдині, універсальні. Разом з тим необхідність мати єдину класифікацію аукціонів безумовна, оскільки її відсутність ускладнює розуміння самої сутності аукціонів, відмінність їх від інших конкурентних способів укладення договорів, а також ускладнює прийняття єдиних правил їхнього проведення. При розробці єдиної класифікації як основний підхід варто закласти тезу, що всі можливі види аукціонів людством уже придумані і мають свої назви. Тому і не слід вигадувати нові види, а провести «інвентаризацію» вже існуючих. При цьому види аукціонів, які не мають практичного або наукового значення, повинні бути відкинуті, а ті, які залишилися, мають бути додані до єдиної для всіх класифікації. Кожен вид аукціону повинен одержати загальноприйняту назву.
    На основі аналізу наявних класифікацій ми пропонуємо свою класифікацію. У ній ми зберігаємо все раціональне, що було висловлено до нас, але відмовляємося від використання занадто дрібних, що не мають практичного змісту, критеріїв класифікації. Всі існуючі аукціони ми пропонуємо класифікувати в такий спосіб.
    Види аукціонів:
    а) за рівнем правового регулювання і поширеності інформації про їхнє проведення:
    – міжнародні аукціони;
    – національні аукціони;
    – локальні аукціони;
    б) за характером ініціативи (або причинами) їхнього проведення:
    – добровільні аукціони;
    – примусові аукціони;
    – аукціони на виконання вимог законодавства;
    в) за типами:
    – аукціон продавців;
    – аукціон покупців;
    г) за способами проведення:
    – аукціон з підвищення цін (англійський аукціон);
    – аукціон зі зниженням цін (голландський аукціон);
    – подвійний аукціон;
    – аукціон закритих пропозицій (аукціон «в темну);
    – аукціон одночасних пропозицій;
    д) за об’єктами продажів:
    – спеціалізовані аукціони (валютний, хутровий, земельний, сертифікатний і т.д.);
    – змішані;
    е) за правилами проведення:
    – аукціони, правила проведення яких регулюються законодавством;
    – аукціони, правила проведення яких визначаються організаторами;
    є) за способом представництва зацікавлених сторін:
    – відкриті аукціони;
    – закриті аукціони.
    9. Для кращого розуміння сутності аукціону, його співвідношення з конкурсом, торгами й тендером, необхідно усвідомити значення словосполучення «конкурентні способи укладення договорів» і дати йому легальне однакове визначення. Це визначення повинне бути зроблене саме в ЦК України як основному акті цивільного законодавства шляхом викладу ст. 650 у новій редакції.
    Вказівка в ЦК України на конкурентний характер укладення договорів за підсумками аукціону, закладе основу законодавчого механізму для запобігання змов й інших зловживань при їхньому проведенні, сприятиме виробленню єдиної судової практики розгляду цих категорій спорів.
    10. У самому процесі проведення аукціону необхідно виділити три об’єктивно існуючі стадії (етапи): підготовча стадія (підготовка й оголошення аукціону), власне торги (аукціонні торги), закінчення аукціону й реалізація його результатів. Кожна стадія організаційно відособлена, має конкретний початок і закінчення, а також самостійне процесуальне значення. Разом з тим всі стадії є єдиним нерозривним процесом, тому порушення, допущене на кожній зі стадій, може стати підставою для визнання недійсним аукціону в цілому.
    Процес укладення договорів на аукціоні являє собою складний механізм відносин, регульованих нормами приватного і публічного права, що представляє собою комплекс матеріально-процесуальних по своїй природі дій, спрямованих на досягнення основної мети – укладення основного договору з переможцем торгів.
    Особливістю укладення договорів на аукціоні є також те, що значна частина відносин між власником майна, організатором аукціону і його учасниками регулюється нормами публічного права. Однак ці норми у відповідності зі ст. 4 ЦК України слід розглядати як норми цивільного законодавства України.
    11. Всі нормативні акти, що регламентують порядок проведення аукціонів, обов’язково передбачають обов’язок організаторів зробити повідомлення в засобах масової інформації про майбутні торги, визначають строки опублікування й обсяг такої інформації. Однак найголовніше – у яких саме друкованих засобах буде поміщена ця інформація, повністю віддається на розсуд організаторів. У результаті оголошення про торги може бути поміщене у виданнях, які мало читаються або друкуються обмеженою кількістю екземплярів, що призводить до відсторонення від участі в аукціоні значної частини потенційних покупців і, в остаточному підсумку, продажу майна за безцінь.
    Ми вважаємо, що проблема інформування про майбутні торги повинна бути вирішена тільки шляхом законодавчого визначення декількох засобів масової інформації, у яких ініціатори проведення торгів зобов’язані розміщати інформацію про їхнє проведення. При цьому, якщо об’єкт продажу перебуває в загальнодержавній власності, оголошення повинно бути поміщене або в “Голосі України”, або в “Урядовому кур’єрі” та на сайті Фонду державного майна України. Якщо це стосується майна органів місцевого самоврядування, то таке оголошення повинно розміщуватися в офіційному друкованому виданні відповідного органу місцевого самоврядування. Якщо йдеться про продаж приватного майна (прав), то критерієм вибору повинне стати місце знаходження такого майна, особливо нерухомості. Це повинен бути друковане видання того органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться майно.
    12. Визначення всіх термінів, яуі застосовувалися, правила допуску на аукціон власників майна, представників державних органів, інших зацікавлених осіб та інших громадян, правила їхнього поводження, права й обов’язки під час проведення аукціону, а також правила заповнення аукціонної документації повинні бути визначені на законодавчому рівні. Зокрема, єдиним документом, що складається за підсумками торгів, повинен бути визнаний саме протокол.
    13. Факт установлення змови між учасниками аукціону, а також між організаторами й учасниками повинен бути передбачений як самостійна підстава для визнання аукціону недійсним, а також для його припинення й зняття майна з торгів. Суперечки, що виникають з цього приводу, підлягають судовому розгляду в загальному порядку.
    14. Найбільш ефективним способом запобігання зриву аукціону буде законодавче закріплення обов’язку учасника, чиї дії спричинили такий зрив, відшкодувати в повному обсязі збиток, заподіяний організаторам аукціону й іншим його учасникам. Відшкодування збитку повинно здійснюватися, насамперед, за рахунок внесеного при реєстрації завдатку. Його розмір повинен бути достатнім для такого відшкодування, тому ми вважаємо необхідним його збільшення до 15–20 % від початкової вартості лота. Конкретна його сума встановлюється організатором з урахуванням витрат на підготовку аукціону. У тому випадку, якщо розмір завдатку виявиться недостатнім для відшкодування заподіяного збитку в повному обсязі, то сума, якої бракує, стягується в судовому порядку.
    Ми вважаємо, що настільки істотне збільшення розміру такої суми не призведе до обмеження інтересів учасників торгів, оскільки переможцеві аукціону ця сума буде зарахована при повному розрахунку, а іншим учасникам завдаток буде повернутий відразу ж після закінчення аукціону.
    15. На підставі проведеного дослідження пропонується внести у деякі нормативні акти наступні зміни та доповнення:
    15.1. Статтю 650 Цивільного кодексу України викласти в наступній редакції:
    «Стаття 650. Конкурентні способи укладення договору.
    Конкурентними способами укладення договорів вважається укладення договорів на біржах, а також за результатами проведених аукціонів і конкурсів.
    Укладення договорів на біржах, а також загальний порядок проведення аукціонів і конкурсів установлюються законом. Особливості проведення аукціонів і конкурсів у процесі приватизації, банкрутства, виконавчого провадження та інших випадків встановлюються відповідними актами цивільного законодавства»;
    15.2. У статті 575 слова «з публічних торгів”, «публічні торги” замінити словами “з аукціона”, “аукціон”;
    15.3. У ч. 4 ст. 656 із словосполучення “аукціон (публічні торги)” вилучити слова “публічні торги”.
    15.4. У статті 185 Господарського кодексу України слова “публічні торги” замінити словами “аукціон”.
    15.5. У статті 15 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» вилучити слова “або при рівних умовах – найвищу ціну”.
    15.6. У статті 21 Закону України “Про заставу” із словосполучення “аукціон (публічні торги)” вилучити слова “публічні торги”.
    15.7. У Законі України “Про виконавче провадження” у статті 66 слова “ прилюдні торги” замінити словами “аукціон”.
    15.8. У Законі України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” у статті 19 слова “з публічних торгів” замінити словами “з аукціону”.
    15.9. У Законі України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” у ч. 3 ст. 25 слова “з публічних торгів” замінити словами “з аукціону”.
    15.10. У Законі України “Про нотаріат” у статтях 34, 72 слова “з публічних торгів” замінити словами “з аукціону”.
    15.11. У Законі України “Про іпотеку” у статтях 41 – 49 слова “прилюдні торги” у всіх відмінках замінити словами “ аукціон”; а ч.2 ст. 45 викласти у наступній редакції: “предмет іпотеки виставляється на аукціон при наявності не менше двох зареєстрованих учасників”.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Абдрахимов Д. В. Пути формирования нормативно-правовой базы проведения конкурсов / Д. В. Абдрахимов / / Конкурсные торги. – 1999.– № 1. – С. 36 –39.
    2. Абрамова Н. Искусство непродаж / Н. Абрамова // Галицькі контракти. – 2003.– № 8. – С. 3 –5.
    3. Алексунин В.А. Маркетинг: Краткий курс / В. А. Алексунин – М.: Крон-Ресс, 2002. – 182 с.
    4. Аномалії в цивільному праві України: Навч.- практ. Посібник // відп. ред.Р.А. Майданик. – К.: Юстиніан, 2007. – 912 с. (Серія «Аномалії цивільного права»)
    5. Амбарцумов А.А. 1000 терминов рыночной экономики. / А. А. Амбарцумов., Ф. Ф. Стерликов. – М.: Крон–Пресс, 1993.– 302 с.
    6. Бабанина Н. Земля – заложница / Н. Бабанина // Бизнес.– 2003.– № 23. – С. 73–74.
    7. Барихин А.Б. Экономика и право: Энциклопедический словарь / А. Б. Барихин. – М.: Книжный мир, 2000.– 928 с.
    8. Беляневич В.Е. Визнання недійсними актів органів приватизації / В. Е. Беляневич // Вісник Вищего Арбитражного суду України. – 2000.– № 3. – С. 157 –160.
    9. Беляневич О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. / О.А. Беляневич – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
    10. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладання: Дис…канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 / О.А. Беляневич. – К., 1999.– 150 с.
    11. Беляневич О.А. До питання про недійсність господарських договорів / О.А. Беляневич // Вісник Вищего господарського судочинства. – 2004.– № 2. – С. 200 –207.
    12. Бервено С.М. Проблеми договірного права України: Монографія / С.М. Бервено. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.
    13. Бірюков І. А. Цивільне право України: Загальна частина: Навч. Посіб. / Бірюков І.А., Заіка Ю. О., Співак В. М. – К.: Наукова думка, 2000. – 304 с.
    14. Биржа и ценные бумаги: Словарь–справочник /Лозовский Л.Ш., Благодатин А.А., Райзберг Б.А. – М.: Экономика, 2001. – 327 с.
    15. Большая советская энциклопедия // Гл. ред. С.И. Вавилов. – 2–е издание. – М.: Большая советская энциклопедия, 1950.– Т. 3. – 632 с.
    16. Большая советская энциклопедия: В 30 томах. /Гл. ред. А.М.Прохоров. – Издание 3 –е., – М.: Советская энциклопедия, – 1970.– Т.2. 632 с.
    17. Большой экономический словарь / [авт.-состав. А. Б. Борисов]. – М.: Книжный мир, 1999.– 895 с.
    18. Большой юридический энциклопедический словарь / [Автор А.Б.Барихин]. – М.: Книжный мир, 2003.–720 с.
    19. Брагинский М.И Договорное право: Общие положения / М.И. Брагинский, В.В. Витрянский. – М.: Статут, 1997. – 682 с.
    20. Буйи Мишель. Торговое право: Словарь французских терминов / М. Буйи. – М.: Международные отношения, 1993.– 272 с.
    21. Бунимович Н.Т. Краткий словарь современных понятий и терминов / Н.Т. Бунимович. – М.: Республика, 2000.– 670 с.
    22. Бунич И.Л. Золото партии / И. Л. Бунич. – Симферополь: Селена, 1997. – 448 с.
    23. Бурсов Г. Работа над фальшивками / Г. Бурсов //Бизнес.– 2003.– № 52. – С. 111–114.
    24. Буткевич Д. Украинские торги / Д. Буткевич // Бизнес. – 1994. – № 30. – С.12–13.
    25. Васильєва В.А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг: Монографія / В. А. Васильєва. – Івано-Франківськ, 2006. – 246.
    26. Васильев В. Первые шаги гигантов / В. Васильєв // Коммерсант Деньги.– 2006. – № 2. – С. 71–74.
    27. Вачаев О. Исполнительный «развод» / О. Вачаев //Бизнес. – 2003.– № 6. – С.63–66.
    28. Вечканов Г.С. Современная экономическая энциклопедия. / Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. – Санкт–Петербург: Лань, 2002.– 880 с.
    29. Вінник О.М. Господарське право: навчальний посібник [ для студ. вищ. навч. закл.] / [О.М Вінник]. – [2 – ге вид., змін. та доп.]. – К.: Правова едність, 2009. – 766 с.
    30. Вирабов С.А. Карманный словарь молодого предпринимателя / С.А. Вирабов. – Донецк: Донеччина, 1997.– 192 с.
    31. Волков К.Н. Некоторые правовые проблемы, возникающие при реализации имущества должника на публичных торгах / К. Н. Волков //Право: Теория и практика. – 2003.– № 13. – С.27–34.
    32. Волошко В.А. Первый украинский интернет–аукцион / В. А. Волошко // Бизнес.– 2004. – № 36.– С. 48 –49.
    33. Гашек Я. Похождения бравого солдата Швейка во время мировой войны / Я. Гашек. – М.: Худож. лит., 1982. – 416 с.
    34. Герасимчук В.Г. Маркетинг. Теория и практика / В.Г. Герасимчук. – К.: Вища школа, 1999.– 327 с.
    35. Гонгало Б.М. Учение об обеспечении обязательств / Б. М. Гонгало. – М.: Статут, 2004. – 430 с.
    36. Горкин А.П. Иллюстрированный энциклопедический словарь / А. П. Горкин, Н. Воронин. – М.: Большая российская энциклопедия, 2000. – 1439 с.
    37. Господарське право. Практикум // За заг. ред.В.С. Щербини / В. С. Щербина. – К.: Юрінком Інтерком, 2001.– 320 с.
    38. Господарське право: Навчальний посібник / [Жук Л.А., Жук І.Л., Неживець О.М.]; за ред.. Л. А. Жук. – К.: Кондор, 2003.– 400 с.
    39. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Офiційний вiсник України.– 2003. – № 11. – Ст. 462.
    40. Гражданский кодекс Российской Федерации: Комментарий / [ Толстой Ю. К., А.П.Сергеев ]; за ред.. Ю.К. Толстого и А. П. Сергеева. – СПБ.: Астрель, 1997. – 720 с.
    41. Гражданское право Украины. В двух частях / [ А. А. Пушкин., В.М. Самойленко, Р. Б. Шишка]; за ред. А.А. Пушкина. – Х.: Основа, 1996.– 436 с.
    42. Гуриев С. Мифы экономики: справедливые аукционы / С. Гуриев // Коммерсант Деньги. – 2003. – № 12. – С. 72 – 74.
    43. Гусак М.О. Нікчемні та оспорювані правочини: регулювання за Цивільним кодексом УРСР / М.О. Гусак // Підприємництво, господарство і право.–2006.– № 3. – С. 80 – 84.
    44. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка / В.И. Даль. – М., 1955. – Т.1. – 700 с.
    45. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 3. – Ст. 29.
    46. Державна програма приватизації майна державних підприємств: Додаток до Постанови Верховної Ради України від 7 липня 1992 р. № 2545–Х11 // Урядовий кур’єр.– 1992. – 30 липня.
    47. Деякі питання проведення земельних аукціонів: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.02. 2008 р. № 90 // Урядовий кур’єр. – 2008. - № 46.
    48. Дзекон А. «Укртелеком» продадут по процедуре «Криворожстали»? / А. Дзекон // Юридичний Вісник України.– 2005.– 26 листопада. – С. 66–68.
    49. Долан Э.Дж., Линдей Д. Микроэкономика / Є. Дж. Долан, Д. Линдей. – СПБ, 1994. – 448 с.
    50. Дорожевец О. Газовые аттракционы Украины /О. Дорожевец. –Нефтегазовая магистраль. – 1999.– № 11. С. 4–5.
    51. Евдокимова Т.Г. Краткий словарь делового человека / Т. Г. Євдокимова, Г. А. Маховикова, – М.: Финансы и статистика, 1991.– 128 с.
    52. Ежова С. Молоток над землей / С. Ежова // Бизнес.– 2003. – № 29.– С.33 – 36.
    53. Жулай С.Т., Куварова Е.К. Латинский язык для студентов–юристов.: Учебное пособие. – 2–е изд., пераб. и доп. / С. Т. Жулан, Е. К. Куварова. – К.: МАУП, – 2000. – 264 с.
    54. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768–111 // Офiційний вiсник України.– 2001.– № 46.– Ст. 2038.
    55. Зобов’язальне право: теорiя i практика: Навч. посiбн. для студентiв юрид. вузiв i фак. ун–тiв / [О.В.Дзера, Н.С.Кузнецова, В.В.Луць та інші]; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрiнком Iнтер, 1998. – 912 с.
    56. Иванец А. Уместный торг / А. Иванец // Бизнес.– 2004.– № 52. – С. 119–122.
    57. Иванов Е.А. Логика: Учебник / Е. А. Іванов. – М.: Издательство БЕК, 1998.– 309 с.
    58. Изумрудная О. Искусные сети торговли людьми / О. Изумрудная //Крымская панорама. – 2006. – № 6. – С. 14–16.
    59. Ильф И., Петров Е. Двенадцать стульев. Золотой теленок / И. Ильф, Е. Петров. – Рига.: КОРРА, 1991. – 598 с.
    60. История Древнего Мира / [ А. Г. Бокщанина , В.И.Кузищина, А. С. Никитин]; под ред. А.Г.Бокщанина – М.: Высшая школа, 1971.– 440 с.
    61. Калугина О.П. Аукционы, их сущность, ценообразование и совершенствование функционирования: Дис…канд. экон. наук: спец. 08.00.01 / Кулагина Ольга Петровна. – Воронеж, 2000. – 191 с.
    62. Кинах А. Власть отвечает за правила игры / А. Кинах // Бизнес.– 2005.– № 43. – С.30–33.
    63. Кириллов В.И. Логика: Учебник для юридических вузов.– Изд.5–е, перераб. и доп. / В.П. Кирилов. – М.: Юристъ, 1998. – 256 с.
    64. Кирипенко В.I. Мiкроекономика: Навч. посiбник. / В. І. Кирипенко. – К.: Таксон, 1998.– 334 с.
    65. Книга рекордов Гиннеса. Назрань: Изд–во АСТ, 1999.– 432 с.
    66. Коломойцев В.Э. Универсальный словарь рыночных терминов / В. Є. Коломойцев. – К.: Молодь, 2002. – 415 с.
    67. Коментар Інституту проблем законодавства ім. Ярослава Мудрого до Проекту Закону України “Про земельні торги та аукціонну діяльність на ринку земель” від 16.05.2005 р. № 7488 // Дейл-Информ. – 2005. – № 6. – С.22–23.
    68. Конституція України // Відомості Верховної Ради України . – 1996. – № 30. – Ст. 141.
    69. Корепанова Е. Так это было / Е. Корепанова // Дейл-Информ. – 2003. –№ 30. –С. 2-3.
    70. Корсаков В. Аукционы возвращаются в Петербург / В. Корсаков // Каталог «Деловая недвижимость». – 2004.– № 35. – С. 24–26.
    71. Котенева О. Севастополь пополнил свою казну с помощью земельного аукциона / О. Коренева // Первая Крымская.– 2006. – 1 декабря. – с.4.
    72. Кравченко С. Первые земельные аукционы / С. Кравченко // Бизнес. – 1995. – № 24.– с.95– 98.
    73. Кремер В. Лексикон популярных заблуждений / В. Кремер. – М., 1997. – 352 с.
    74. Крупнов В.С. Крупнейший российский интернет–аукцион / В. С. Крупнов // Смена. – 2002. – № 48. –С.53–57.
    75. Крысин Л.П. Толковый словарь иноязычных слов / Л. П. Крысин, Н.В. Орлов. – М.: Русский язык, 1998.– 848 с.
    76. Кузнецов К. Конкурентные закупки: торги, тендеры, конкурс / К. Кузнецов. – СПБ.: Питер, 2005. – 368 с.
    77. Кузнецова Н.С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в капитальном строительсте / Н. С. Кузнецова. – Наукова думка. К.; 1993. – 158 с.
    78. Кузнєцова Н. С. Принципи сучасного зобов’язального права України / Н. С. Кузнєцова // Українське комерційне право. – 2003. – № 4. – С. 9 – 16.
    79. Лист Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України від 22.02.2005 р. № 06—10/10–146.
    80. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 15.02.2005 р. № 36–А 05518/12.
    81. Лист Міністерства юстиції України від 10.03.2005 р. № А–2770–19.
    82. Лист Міністерства юстиції України від 10.03.2005 р. № А–2770–19.
    83. Лоскунина Н. Старый колдун / Н. Лоскунина // Арт–Мозаика. – 2006. – № 45. – С.3.
    84. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: навч. посіб. / В. В. Луць. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 560 с.
    85. Макаров Ф. Искусственный рынок / Ф. Макаров // Профиль. – 2002. – № 36. – С. 77 – 79.
    86. Мала приватизація в Україні. Львівська модель: Посібник для посадових осіб //International Finanze Corporation. – 1993.– 182 с.
    87. Маликов Д. Неча на Криворожье пенять / Д. Маликов // Профиль.–2005.– № 36. – С.77– 79.
    88. Марию Каллас отравила родня? //Бульвар Гордона.– 2005.– № 4. – С. 3.
    89. Медведев М.Ю.. Аукционы: подготовка, проведение, судебные споры: Справочник / М. Ю. Медведєв. – М.: Юстицинформ, 2003.– 240 с.
    90. Медведева Н. Первый олигарх Никита Демидов / Н. Медведева // Бизнес.– 2004.– № 30. – С. 66–68.
    91. Митний кодекс України від 11.07.2002 р. // Офiційний вiсник України. – 2002.– № 31.– Ст.1444.
    92. Моисеев В. Торгуем «лицом» / В. Моисеев // Бизнес.– 2003.– № 32. – С. 76–78.
    93. Молчанов Е. Рынок искусства. Традиционные и виртуальные аукционы / Е. Молчанов // Директор–Инфо. – 2003.– № 44. – С. 12–13.
    94. Мэйер Д.И. Русское гражданское право / Д. И. Мєйер. –М., 1977. Ч.1. – 630 с.
    95. Набокин В.Н. На еВау запрещена торговля лотами, связанными с мировым торговым центром / В. Н. Набокин // Профиль. – 2002. – № 2. – С.4 – 5.
    96. Нагаев Р.Т. Энциклопедический словарь «Недвижимость» / Р.Т. Нагаев, М. И. Морозов. – Казань: ГУП ПИК Идеал–Пресс, 2000.– 800 с.
    100. Науково–практичний коментар Цивiльного кодексу України /За ред. В.М. Коссака / В. М. Коссак. – К.: Істина, 2004. – 976 с.
    97. Науково–практичний коментар Господарського кодексу України / [В. І. Андрейцев, В. Е. Беляневич, О. А. Беляневич ті ін.] за заг. ред. В.К.Мамутова. – К.: Юрінком Інтер. – 2004, – 688 с.
    98. Науково–практичний коментар Цивiльного кодексу України: У 2 т. / [ за відп. ред.. О. В. Дзери (кер. авт. кол., Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця]. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т. 1 – 832 с.
    99. Науково–практичний коментар до цивiльного законодавства України: В 3 т. /[А.Г.Ярема, В.Я.Карабань, В.В.Кривенко, В.Г.Ротань].– К.: А.С.К.; Севастополь: Iн–т юрид. дослiдж., 2004. – Т.2. – 864 с.
    100. Науково–практичний коментар Цивiльного кодексу України: У 2 т./[ О. О. Кот, Т. В. Боднар С., С. І. Шимон ті ін.]; за відповід. ред. О. В. Дзери (кер. Авт. Кол.), Н.С. Кузнєцовой, В.В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 920 с.
    101. Новий тлумачний словник української мови / [авт.-уклад. Косов В.В.]. – К.: Аконит, 2003.– 927 с.
    102. Новиков В.А. Толковый словарь. Термины рыночной экономики / В. А. Новиков. – М.: Наука, 1994.– 233 с.
    103. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Общее учение об обязательствах / И. Б. Новицкий, Л. А. Лунц, – М.: Госюриздат, 1950.– 416 с.
    104. Новоселко Т.С. К проблемам больных детей / Т. С. Новоселко //Профиль. – 2006. - № 11.– С. 66 – 67.
    105. Новоселова Л.А. Публичные торги в рамках исполнительного производства / Л. А. Новоселова. – М.: Статут, 2006. – 253 с.
    106. Новый энциклопедический словарь. Четвертый том // Издатели: Брокгауз Ф.А. , Ефрон И.А. / Ф.А.Брокгауз, И.А. Ефрон. – С.Петербург. – 1910.– Типографія Акціонерного общества “Брокгауз–Ефрон».– 978 с.
    107. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка. – 4 –е издание. / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – М.: Азбуковник, 1999.– 944 с.
    108. Орлов В.И. Определены торговые организации, которые будут реализовывать конфискованное имущество в 2005 году / В. И. Орлов // Юридическая практика. – 2005. – № 30. – С.2.
    109. Остинов В.С. Снова о земле / В. С. Остинов //Профиль. – 2004. – № 27. – С. 42–45.
    110. Отчет Председателя Фонда имущества АРК Шимина Ю. В. о работе Фонда в 2003 году / Ю. В. Шимин // Южная столица. – 2004. – № 2. – С. 2–6.
    111. Павленко С. «Содрали шкуру» за 91 копейку С. Павленко // Голос Украины. – 2005. – 25 февраля. – С. 2–3.
    112. Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность: Учебник / Ф. Г. Панкратов, Т. К. Серегин.. – М.: ИВЦ Маркетинг, 1996. – 328с.
    113. Победоносцев К.П. Курс гражданского права. В 3 т. Т.1 /Под ред. и с предисл. Проф. В.А. Томсинова. / К. П. Победоносцев. – М.:, Статут, 2003. – 866 с.
    114. Поддубный Д.. Перестроечный период / Д. Поддубный . //Бизнес.–2005.– № 52
    115. Подцерковний О. П. Ціна як умова господарського договору / О. П. Подцерковний // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 6. – С. 144 – 151.
    116. Попов А.А. Лекции по правовым основам предпринимательской деятельности в Украине / А. А. Попов. – Х.: Консум, 1997.– 104 с.
    117. Попов А.А. Торговое право / А. А. Попов. – Х.: Каравелла, 2000.– 328 с.
    118. Постанова арбітражної наглядової колегії Вищого арбітражного суду України від 21.04.1994 р. у справі № 04–1/ЦА287/2–6/48 //Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. – 1995. – № 1.- С. 57–58.
    119. Постанова Верховного Суду України від 03.12.2003 р. у справі № 3–1371 //Юридическая практика. – 2003. – № 4. – С.16–17.
    120. Постанова Вищого господарського суду України від 08.06.2004 р. у справі № 1/305–5/27 // Юридическая практика. – 2004. – № 32. – С. 16 – 18.
    121. Постанова Вищого господарського суду України від 15.02.2005 р. у справі № 6/233 [Електронний ресурс] – // Режим доступу: www//zakon.rada.gov.ua – Заголовок з екрану.
    122. Постанова Вищого господарського суду України від 15.02.2005 р. у справі № 6/233 [Електронний ресурс] – // Режим доступу: www//zakon.rada.gov.ua – Заголовок з екрану.
    123. Постанова Вищого господарського суду України від 22.06.2004 р. у справі № 5/9/03 [Електронний ресурс] – // Режим доступу: www//zakon.rada.gov.ua – Заголовок з екрану.
    124. Постанова Вищого господарського суду України від 22.07.2004 р. у справі № 109/19–03 [Електронний ресурс] – // Режим доступу: www//zakon.rada.gov.ua – Заголовок з екрану.
    125. Постанова Вищого господарського суду України від 29.09.2005 р. у справі № 1/138–14/318 [Електронний ресурс]– // Режим доступу: www//zakon.rada.gov.ua – Заголовок з екрану.
    126. Постанова Вищого господарського суду України від 30.06.2005 р. по справі № 09/3722 [Електронний ресурс]–// Режим доступу: www//zakon.rada.gov.ua – Заголовок з екрану.
    127. Постанова судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.09.2003 р. у справі № А12/113 //Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 6. – С. 77–79.
    128. Постанова судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 08.02.2005 р. у справе № 20–5/080–8/114 //Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2. – С.58 – 60.
    129. Постановление Федерального арбитражного суда Московского округа от 24 мая 2004 г. по делу № КГ–А4/3820–04–А // Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. – 2004. – № 8. – С. 79–81.
    130. Постановление Федерального арбитражного суда Московского округа от 6 мая 2004 г. по делу № КГ–А40/3149–04–П // Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. – 2004. – № 8. – С. 83–84.
    131. Про затвердження Порядку організації митних аукціонів, реалізації товарів і транспортних засобів на митних аукціонах, товарних біржах або через підприємства торгівлі, а також розпорядження окремими видами товарів, що не підлягають реалізації: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 607 // Офiційний вiсник України.– 2003.– № 18. – Ст. 825.
    132. Про архітектурну діяльність: Закон України від 20.05.1999 р. // Офiційний вiсник України.– 1999.– № 24. – Ст. 1089.
    133. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 2121–111 // Вiдомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6.– Ст. 30.
    134. Про банкрутство: Закон України від 14.05.1992 р. // Вiдомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42–43.– Ст. 378.
    135. Про введення мораторію на примусову реалізацію майна: Закон України від 29.11.2001 р. // Вiдомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10.– Ст. 77.
    136. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 р. // Вiдомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207.
    137. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України (в ред. від 30.06.1999 р.) // Вiдомости Верховної Ради України. – 1999. – № 42–43. – Ст. 378.
    138. Про власність: Закон України від 07.02.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 20. – Ст. 249.
    139. Про внесення змін до Закону України «Про іпотеку»: Закон України від 15.12.2005 р. № 3201–1У // Офiційний вiсник України.– 2005.– № 22.– Ст. 234.
    140. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 р. // Вiдомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12.– Ст.170.
    141. Про державне оборонне замовлення: Закон України від 03.03.1999 р. // Офiційний вiсник України. – 1999.– № 13.– Ст. 506.
    142. Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України: Закон України від 28.12.2007 р. // Урядовий кур’єр.– 2007. – 31 грудня.
    143. Про Державну програму приватизації: Закон України від 18.05.2000 р. № 1723–111 // Урядовий кур’єр. – 2000. – 22 червня.
    144. Про Державну програму приватізації: Закон України від 12.02. 1998 р. № 124/98–ВВ // Вiдомості Верховної Ради України.– 1998.– № 33.– ст.222.
    145. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: Закон України від 01.07.2004 р. № 1952 //Голос України. – 2004. – 3 серпня.
    146. Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна: Інформаційний лист Вищого арбітражного суду України від 25.04.2001 р. № 01–8/500 //Арбітражне судочинство: Збірник норматівних актів Вищого арбітражного суду Украіни. – Х.:, Арсіс, 2001. – 560 с.
    147. Про економічну самостійність Української РСР: Закон Української РСР // Відомості Верховної Ради України. – 1990. – № 34 – Ст. 499.
    148. Про електроенергетику: Закон України від 16.10.1997 р. // Вiдомості Верховної Ради України. – 1998. – № 1.– Ст.1.
    149. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11.2003 р. // Офiційний вiсник України.– 2003.– № 52.– Ст. 2734.
    150. Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти: Закон України від 22.02.2000 р. // Офiційний вiсник України.–2000.–№ 13.– Ст.500.
    151. Про запровадження аукціонів з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля: Постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2000 р. № 599 // Офiційний вiсник України.– 2000. – № 14. – Ст. 567.
    152. Про заставу: Закон України від 02.10.1992 р. № 2654–Х11 // Вiдомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47.– Ст. 642.
    153. Про затвердження Положення про порядок організації та проведення аукціонів з продажу природного газу та склад аукціонного комітету з продажу природного газу: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.09.1998 р. № 1424. // Офiційний вiсник України.– 1998.– № 37.– Ст.1355.
    154. Про затвердження Положення про порядок проведення спеціалізованих сертифікатних аукціонів за компенсаційні сертифікати: Наказ Фонду державного майна України від 5.04. 1996 р. № 395 // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1995. – № 5. – С.70–74.
    155. Про затвердження Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 // Офiційний вiсник України.– 2004. – № 10. – Ст. 639.
    156. Про затвердження Положення про аукціонний продаж квот на товари, експорт яких підлягає режиму квотування та ліцензування у 1994 році: Наказ МЗЕЗ від 16.08.1994 р. № 153 // Офiційний вiсник України. – 1994. – № 38. – Ст. 42.
    157. Про затвердження Положення про застосування способів приватизації майна державних підприємств від 4.02.93 р. № 56: Наказ Фонду державного майна України //Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1993. – № 6. – С.11 – 14.
    158. Про затвердження Положення про організацію та проведення аукціонів живої худоби та птиці: Наказ Мінагрополітики України, Української Академії аграрних наук від 05.06.2002 р. № 153/44 // Офiційний вiсник України. – 2002. – № 33. – Ст.1547.
    159. Про затвердження Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) на укладання контрактів на користування надрами: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 р. № 841 // Офiційний вiсник України.– 1998.– № 23.– Ст. 838.
    160. Про затвердження Положення про порядок підготовки та проведення відкритих торгів: Наказ Фонду державного майна України від 02.07.1998 р. № 1303 // Офiційний вiсник України.–1998.– № 27.– Ст.1020.
    161. Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна: Постанова Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448 // Офiційний вiсник України.– 1998.– № 2.– Ст. 50.
    162. Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій енергетичних компаній: Наказ Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Міністерства енергетики України від 18.09.1999 р. № 1965/12/284/294 // Офiційний вiсник України. – 1999.– № 47.– Ст.102.
    163. Про затвердження Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств: Наказ ФДМУ, Антимонопольного комітету та ДКЦПФР від 31.08.2004 р. № 1800, 330–р, 489 // Офiційний вiсник України.– 2004. – № 40. – Ст. 1009.
    164. Про затвердження Положення про порядок продажу на аукціонах основних засобів підприємств і організацій споживчої коопера
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины