ТРАНСПОРТНИЙ КОРИДОР ЯК ФОРМА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ :

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ ........................................................................................................................ 4
Розділ 1. Транспортний коридор: передумови виникнення, становлення і розвитку.....................................................................................................................14
1.1. Історичне місце і функції перевезень в структурі економіки України...................................................................................................................... 14
1.2. Становлення національної транспортної політики: визначення поняття, основні цілі та завдання........................................................................................... 37
1.3. Транспортний коридор: визначення поняття, правова природа, елементи та форми.....................................................................................................................56
1.4. Учасники транспортного коридору, їх класифікація та окремі питання правового регулювання відносин між ними...........................................................86
Висновки до Розділу 1 ......................................................................................112

Розділ 2. Міжнародний транспортний коридор як форма правового регулювання і здійснення транзитних перевезень в Україні...................... 117
2.1. Транзитні перевезення в Україні: поняття, ознаки, функції та система..................................................................................................................... 117
2.2. Функції і роль міжнародного транспортного коридору в забезпеченні транзитних перевезень. Співвідношення понять „міжнародний транспортний коридор” і „транзитні перевезення” .................................................................... 130
2.3. Проблема гармонізації українського і міжнародного законодавства у сфері транзитних перевезень в рамках міжнародних транспортних коридорів..................................................................................................................149
Висновки до Розділу 2 ..................................................................................... 170
Висновки .......................................................................................................... 174
Список використаних джерел ...................................................................... 183

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з основних ознак сучасного етапу розвитку світової економіки є посилення інтеграційних процесів, які обумовлюють поглиблення міжнародного поділу праці та міжнародної економічної кооперації. Результатами таких процесів є формування світового та регіональних ринків праці, товарів, капіталів, послуг. Це у свою чергу зумовлює зростання транснаціональних перевезень та міжнародного транзиту вантажів.
Протягом останніх десятиліть концептуально визрівала ідея створення загальноєвропейської транспортної системи, яка б дозволила швидко та безперешкодно, найоптимальнішими маршрутами доставляти вантажі та пасажирів за напрямками Європа – Азія, Азія – Америка, Європа та Африка.
Українська держава, маючи найвищий у Європі транзитний рейтинг, вигідне географічне положення, фактично включилася до процесу створення загальноєвропейської транспортної системи шляхом підписання ряду нормативних документів стосовно створення, функціонування та розвитку міжнародних транспортних коридорів.
Наразі нагальною проблемою є створення належної інфраструктури міжнародних транспортних коридорів, яка б відповідала міжнародним стандартам у цій галузі, гармонізація європейського та національного законодавства. У цьому контексті створення національного ринку транспортних послуг та інтеграція до світових транспортних комунікацій – є першочерговими завданнями нашої держави, оскільки такі заходи зможуть підвищити не лише політичний рейтинг країни, але й її економічне становище.
У той же час у вітчизняній правовій науці немає комплексних досліджень щодо місця, ролі та елементів міжнародних транспортних коридорів в системі права, правового обґрунтування функціонування ринку транспортних послуг, визначення таких загальновживаних та важливих категорій, як „міжнародний транспортний коридор”, „транспортний коридор”, „ринок транспортних послуг”, „транзит вантажів” тощо.
Вищенаведене дозволяє констатувати актуальність розгляду теоретичних проблем функціонування та подальшого розвитку системи міжнародних транспортних коридорів, транзиту вантажів та ринку транспортних послуг. На думку дисертанта, розкриття обраної теми дозволить створити підґрунтя для наступних досліджень щодо транспортної інтеграції Української держави до європейського співтовариства, а у практичному аспекті – сприятиме вдосконаленню правового регулювання транспортних відносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри господарського права і в рамках державної цільової програми „Удосконалення правового механізму державного впливу на ринкові відносини (публічно-правові та приватноправові аспекти)” (номер державної реєстрації 0186.0.070869).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення засобів правового регулювання ринку транспортних послуг, правового регулювання системи міжнародних транспортних коридорів та транзиту вантажів; обґрунтування пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення суспільних відносин щодо подальшого поглиблення транспортної інтеграції України.
З огляду на поставлену мету визначено такі дослідницькі завдання:
1) визначити основні чинники, що впливали на розвиток перевезень та основні функції перевезень
2) визначити поняття національна транспортна політика та її мету;
3) визначити поняття ринок транспортних послуг, його ознаки та сегменти;
4) проаналізувати чинне законодавство, що становить правову основу функціонування транспортних коридорів на території України;
5) виявити шляхи вдосконалення, проблеми та перспективи розвитку транспортного законодавства України;
6) розкрити сутність, ознаки, елементи та види транспортних коридорів;
7) дати загальну характеристику учасників міжнародних транспортних коридорів та визначити критерії їх класифікації;
8) визначити сутнісні ознаки та систему транзитних перевезень вантажів;
9) сформулювати основні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері функціонування ринку транспортних послуг в умовах формування в Україні інституційних та правових засад ринкової економіки.
Об’єктом дисертаційного дослідження є система правовідносин, що сформувалися у зв’язку зі створенням та функціонуванням на території України міжнародних транспортних коридорів та міжнародного транзиту вантажів у рамках ринку транспортних послуг.
Предметом дисертаційного дослідження є актуальні питання правового забезпечення функціонування та розвитку транспортного законодавства, транспортних коридорів, транзиту вантажів, ринку транспортних послуг.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять історичний, діалектичний, логічний, системний, аналітичний, порівняльно-правовий методи наукового дослідження та метод тлумачення правових норм.
Теоретичне підґрунтя дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі господарського права Білоусова Є.М., Бобкової А.Г., Бринцева О.В., Вінник О.М., Задихайло Д.В., Зельдіної О.Р., Знаменського Г.Л., Кібенко О.Р., Кочергіної К.О., Кучеренко І.М., Мамутова В.К., Мусіяки В. Л., Ніколаєва І.С., Подцерковного О.П., Таран Л.В. та ін..; фахівців у галузі теорії держави та права Алєксєєва С.С., Григоніса Е.П., Лазарева В.В., Липня С.В., Малька А.В., Матузова М.І., Петришина О.В., Рабіновича П.М., Ткаченка В.Д., Хропанюка В.М., Цвіка М.В. та ін.., а також спеціалістів у сфері транспортного права: Гіжевського В.К., Демського Е.Ф., Демського С.Е., Єгіазарова В. А., Кондратьєва В. М., Мілашевича А.В., Новікової А.М., Развадовського В.Й., Савичева Г. П., Йоффе О. С.
Також була використана спеціальна економічна література: праці Данько Т.П., Кухарської Н.О., Левицького М.А., Новікової А.М., Окрут З.М., Сіваченко І.Ю. та ін..
Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що дисертація є першим в Україні комплексним та всебічним дослідженням актуальних господарсько-правових питань функціонування та розвитку транспортних коридорів у межах ринку транспортних послуг.
До найбільш істотних результатів, що містять наукову новизну, слід віднести наступні:
1. Уперше надано визначення національній транспортній політиці, яку можна розглядати як діяльність спеціально уповноважених органів державної влади та інших суб’єктів, спрямовану на формування концепції розвитку транспортної галузі та визначення господарсько-правових заходів її реалізації, пріоритетною метою якої є стимулювання подальшого розвитку національного ринку транспортних послуг та входження до міжнародного транспортного ринку.
2. Уперше надано господарсько-правове визначення поняттю ринок транспортних послуг, який можна представити як систему врегульованих нормами права та забезпечених, зокрема, засобами господарсько-правового регулювання господарсько-виробничих, господарсько-організаційних та внутрішньогосподарських відносин, що складаються між перевізниками (експедиторами) та замовниками транспортних послуг, а також іншими учасниками та державою в особі уповноважених органів державної влади з приводу перевезення пасажирів, багажу та вантажів як на національному, так і на міжнародному рівні.
3. Транспортні послуги можна визначити як сукупність зобов’язань, врегульованих нормами права, опосередкованих відповідними договорами, забезпечених господарсько-правовими засобами державного регулювання, та пов’язаних із фізичним переміщенням у просторі пасажирів, багажу, вантажів. Транспортні послуги поділяються на основні послуги – з перевезення та транспортно-експедиційна діяльність, та на супутні послуги – із зберігання, складування, пакування, зважування вантажів та інші послуги.
4. Обґрунтовується необхідність удосконалення норм транспортного законодавства шляхом розробки та затвердження Транспортного кодексу України, у якому закріпити порядок регулювання транспортних відносин, що забезпечують механізм функціонування ринку транспортних послуг, прийняття спеціальних законів: Закон України „Про стимулювання розвитку міжнародних транспортних коридорів на території України”; Закон України „Про стимулювання розвитку національних транспортних коридорів, які є частиною міжнародних транспортних коридорів”; Закон України „Про заходи щодо розвитку та оптимального функціонування на території України міжнародного транспортного коридору № 3” та аналогічні закони стосовно кожного МТК, що проходить територією України, або в приєднанні до яких наша держава зацікавлена, які зумовлять активізацію ринку транспортних послуг та становлення транспортних коридорів на території України.
5. Уперше розглянуто транспортний коридор у декількох площинах: як сегмент ринку транспортних послуг; як організаційно-правову форму комплексного спеціального правового режиму господарювання, а також уперше розглянуто транспортний коридор як організацію.
6. Обґрунтована авторська думка стосовно того, що транспортний коридор це сегмент ринку транспортних послуг, який створюється з метою швидкої, безперервної та безперешкодної доставки пасажирів та вантажів найкоротшими шляхами у визначеному напрямку та існує у двох формах – національний транспортний коридор та міжнародний транспортний коридор. На підставі цього визначення обґрунтовані визначення понять „національний транспортний коридор” та „міжнародний транспортний коридор”. Національний транспортний коридор можна визначити як форму транспортного коридору, що створюється відповідно до закону, розташовується на території конкретної держави-учасниці міжнародного транспортного коридору, охоплює усі види транспорту, має складну внутрішню інфраструктуру та специфічний суб’єктний склад. Міжнародний транспортний коридор як форму транспортного коридору, що включає в себе національні транспортні коридори держав-учасниць, є частиною міжнародної транспортної інтермодальної системи, створюється на підставі міжнародного договору і охоплює види транспорту, визначені відповідним міжнародним договором, передбачає створення гармонізованого правового режиму реалізації відносин, пов’язаних з наданням транспортних послуг.
7. Як юридичну категорію транспортний коридор слід розглядати ще у двох площинах: як організаційно-правову форму комплексного спеціального правового режиму господарювання та як організацію. Національний транспортний коридор можна представити як організаційно-правову форму законодавчо визначеного комплексного спеціального правового режиму господарювання, який складається з особливих вимог до учасників, особливих технічних та техніко-технологічних вимог до процесу транспортування, а також до транспортних засобів та об’єктів інфраструктури національного транспортного коридору, метою створення якого є стимулювання розвитку національного ринку транспортних послуг та оптимізація транзитних перевезень. Міжнародний транспортний коридор можна як організаційно-правову форму комплексного спеціального правового режиму господарювання, який обумовлений міжнародними нормами, врегульований нормами національного законодавства країн-учасниць міжнародного транспортного коридору та складається з гармонізованих особливих вимог до учасників, технічних та техніко-технологічних вимог до процесу транспортування, а також до транспортних засобів та об’єктів інфраструктури, і метою створення якого є оптимізація транзитних перевезень та розвиток міжнародного співробітництва у галузі транспорту.
8. Національний транспортний коридор пропонується визначити також як недержавну самоврядну неприбуткову організацію, яка має створюватись відповідно до закону засновниками, які затвердять її Статут, діє на території України, визначає основні засади здійснення перевезень у межах своєї території з метою забезпечення швидкого, безперешкодного, своєчасного та якісного задоволення потреб споживачів у транзитних перевезеннях на території України. Міжнародний транспортний коридор можна розглядати як міждержавну самоврядну неприбуткову організацію, членами якої є національні транспортні коридори держав-учасниць конкретного міжнародного транспортного коридору, яка діє території двох і більше держав відповідно до Конвенції про заснування конкретного міжнародного транспортного коридору та Статуту цього міжнародного транспортного коридору.
9. Уперше здійснено науковий аналіз учасників господарсько-правових відносин у сфері транспортних коридорів, їх видів та обґрунтовано думку про їх чотирирівневу ієрархічну структуру. Так, до учасників відносин у сфері міжнародних транспортних коридорів слід віднести: 1) засновників міжнародного транспортного коридору – Українську державу та іноземні держави; 2) членів міжнародного транспортного коридору – національні транспортні коридори; 3) членів національного транспортного коридору, які умовно можна поділити на основних (власники об’єктів інфраструктури національного транспортного коридору) та допоміжних (особи, що здійснюють господарську діяльність з розбудови та експлуатації національного транспортного коридору); 4) споживачів послуг міжнародного транспортного коридору – юридичних та фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність з надання та споживання послуг у рамках міжнародного транспортного коридору.
10. Уточнено визначення транзиту вантажів та класифікацію транзитних перевезень. Транзитні перевезення вантажів можна представити як спеціальний вид перевезень транспортними засобами транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами пропуску через державний кордон України. Класифікацію транзитних перевезень можна провести за наступними критеріями: а) за видом шляхів сполучення (сухопутні; повітряні; водні); б) за видами транспорту, яким виконуються транзит (залізничні, автомобільні, авіаційні, морські, річкові, трубопровідні); в) за об’єктами транзиту (пасажирські транзитні перевезення; транзитні перевезення багажу; транзитні перевезення вантажів, які можна поділити на такі групи: транзитні перевезення особливо небезпечних вантажів; транзитні перевезення вантажів, що потребують особливих умов транспортування; транзитні перевезення „звичайних” вантажів). На підставі таких висновків пропонується внести відповідні зміни до Закону України «Про транзит вантажів».
11. Сформульовано пропозиції щодо основних напрямків гармонізації законодавства України та Євросоюзу у сфері транзитних перевезень, що відноситься до основних видів правовідносин, які виникають на ринку транспортних послуг у рамках МТК: удосконалення податкової, тарифно-цінової, митної політики держав-учасниць МТК; техніко-технологічна модернізація логістичних систем та технологій; уніфікація вимог щодо безпеки перевезень; уніфікація вимог щодо учасників МТК; уніфікація вимог щодо об’єктів інфраструктури МТК; встановлення та закріплення нормативно вимог щодо забезпечення політичної стабільності та сейсмічної безпеки, відсутність воєнних дій на території держав-учасниць МТК; вирішення питання врегулювання будь-яких спірних питань, пов’язаних із перевезеннями територією МТК, учасниками МТК; своєчасне впровадження інноваційних розробок у сфері транспорту; встановлення вимог стосовно вироблення спільної транспортної політики, оптимізація роботи транспортного ринку.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані для подальших наукових розробок у транспортній галузі; можуть стати основою подальшого удосконалення правового регулювання транспортних відносин. Наукові рекомендації та висновки можуть бути використані у науковій та навчально-методичній діяльності, у навчальному процесі при викладенні курсів „Господарське право”, „Транспортне право”, „Логістика”, а також при підготовці підручників та навчальних посібників.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на наукових конференціях: Міжнародна науково-практична конференція „Міжнародне економічне співробітництво України (правові проблеми)” (м. Київ, 18 листопада 2004р.); Всеукраїнська науково-практична конференція до Дня науки „Правові проблеми сучасності в умовах розвитку юридичної науки”(м. Чернігів, 19 травня 2005р.); Науково-практична конференція „Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи” (м. Київ, 24 листопада 2005р.); Наукова конференція молодих учених та здобувачів „Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку” (м. Харків, 2005р.); Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та здобувачів „Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства” (м. Харків, 26-27 червня 2006р.); Міжнародна науково-практична конференція „Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки” (м. Донецьк, 27 жовтня 2006р.); Науково-практичний семінар молодих учених, аспірантів та здобувачів „Проблеми гармонізації вітчизняного законодавства із правом Європейського Союзу” (м. Харків, 16 травня 2007р.); Х Міжнародна науково-практична конференція „Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти” (м. Київ, 30 травня 2007р.); Науково-практична конференція „Удосконалення Конституції та проблеми вдосконалення вітчизняного законодавства” (м. Харків, 26 червня 2007р.); Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених та здобувачів „Сучасні проблеми юридичної науки” (м. Харків, 30-31 жовтня 2007р.).
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 205 сторінок, у тому числі використаних джерел на 24 сторінці (237 найменування).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у восьми наукових статтях та восьми тезах доповідей на наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ:

1. До основних чинників, що впливали на розвиток перевезень, слід віднести: внутрішні (вигідне географічне, геополітичне та геоекономічне розташування; розвиток містобудування, організація будівництва шляхів, мостів; ремонт та утримання доріг, мостів, гребель; будівництво продовольчих складів, гостинних дворів, ринків, портових споруд – розвиток транспортної інфраструктури та допоміжних послуг; створення системи захисту торговельних шляхів та товарів; розвиток складського права) та зовнішні чинники (наявність нормативного регулювання та розвиток договірного права; наявність дипломатичних зв’язків; політична стабільність; становлення системи пільг, гарантій, створення спеціальних режимів господарювання; розвиток транспорту, зокрема, поява нових видів транспортних засобів; розвиток грошової системи та взаємного кредитування; розумна податкова, митна, інвестиційна, договірна політика; інтеграційні процеси).
2. Основними функціями, які виконують перевезення, є наступні: комунікативна, інтеграційна, прискорення товарообігу, функція розширення зовнішньоторговельних зв’язків, функція сприяння торгівлі, функція залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в державі, стимулююча, компенсаторна функція.
3. Зовнішні та внутрішні фактори розвитку перевезень становлять основу національної транспортної політики, яку у загальному вигляді можна розглядати як діяльність спеціально уповноважених органів державної влади та інших суб’єктів, спрямовану на формування концепції розвитку транспортної галузі та визначення господарсько-правових заходів її реалізації, пріоритетною метою якої є стимулювання подальшого розвитку національного ринку транспортних послуг та входження до міжнародного транспортного ринку.
4. Пріоритетною метою національної транспортної політики є розвиток ринку транспортних послуг, який можна визначити у господарсько-правовому контексті як систему врегульованих нормами права та забезпечених, зокрема, засобами господарсько-правового регулювання господарсько-виробничих, господарсько-організаційних та внутрішньогосподарських відносин, що складаються між перевізниками (експедиторами) та замовниками транспортних послуг, а також іншими учасниками та державою в особі уповноважених органів державної влади з приводу перевезення пасажирів, багажу та вантажів як на національному, так і на міжнародному рівні.
5. Транспортні послуги можна визначити як сукупність зобов’язань, врегульованих нормами права, опосередкованих відповідними договорами, забезпечених господарсько-правовими засобами державного регулювання, та пов’язаних із фізичним переміщенням у просторі пасажирів, багажу, вантажів. Транспортні послуги поділяються на основні послуги – з перевезення та транспортно-експедиційна діяльність, та на супутні послуги – із зберігання, складування, пакування, зважування вантажів та інші послуги.
6. Обґрунтовується необхідність систематизації та кодифікації норм транспортного законодавства шляхом розробки та затвердження Транспортного кодексу України, у якому закріпити порядок регулювання транспортних відносин, що забезпечують механізм функціонування ринку транспортних послуг, прийняття спеціальних законів: Закон України „Про стимулювання розвитку міжнародних транспортних коридорів на території України”; Закон України „Про стимулювання розвитку національних транспортних коридорів, які є частиною міжнародних транспортних коридорів”; Закон України „Про заходи щодо розвитку та оптимального функціонування на території України міжнародного транспортного коридору № 3” та аналогічні закони стосовно кожного МТК, що проходить територією України, або в приєднанні до яких наша держава зацікавлена, які зумовлять активізацію ринку транспортних послуг та становлення транспортних коридорів на території України.
7. Видами транспортного коридору є міжнародний транспортний коридор та національний транспортний коридор. Для того, щоб дати визначення поняття «транспортний коридор», «міжнародний транспортний коридор», «національний транспортний коридор» їх слід розглядати у декількох площинах: 1. як сегмент ринку транспортних послуг; 2. як організаційно-правову форму комплексного спеціального правового режиму; 3. як організацію.
8. Як сегмент ринку транспортних послуг транспортний коридор – це сегмент ринку транспортних послуг, який створюється з метою швидкої, безперервної та безперешкодної доставки пасажирів та вантажів найкоротшими шляхами та існує у двох формах – національний транспортний коридор та міжнародний транспортний коридор. На підставі цього визначення обґрунтовані визначення понять „національний транспортний коридор” та „міжнародний транспортний коридор”. Національний транспортний коридор можна визначити як форму транспортного коридору, що може бути частиною конкретного МТК, створюється відповідно до закону, розташований на території конкретної держави-учасниці МТК, охоплює усі види транспорту, має складну внутрішню інфраструктуру та специфічний суб’єктний склад. Міжнародний транспортний коридор слід розглядати як форму транспортного коридору, що включає в себе НТК держав-учасниць, є частиною міжнародної транспортної інтермодальної системи, створюється на підставі міжнародного договору і охоплює види транспорту, визначені відповідним міжнародним договором, передбачає створення гармонізованого правового режиму реалізації відносин, пов’язаних з наданням транспортних послуг.
9. Як юридичну категорію транспортний коридор слід розглядати ще у двох площинах: як організаційно-правову форму комплексного спеціального правового режиму господарювання та як організацію. Національний транспортний коридор можна представити як організаційно-правову форму законодавчо визначеного комплексного спеціального правового режиму господарювання, який складається з особливих вимог до учасників НТК, особливих технічних та техніко-технологічних вимог до самого процесу переміщення пасажирів, багажу, вантажів погодженими напрямками, а також до транспортних засобів та об’єктів інфраструктури НТК, і метою створення якого є стимулювання розвитку національного ринку транспортних послуг, оптимізація транзитних перевезень, а також розвиток міжнародного співробітництва у галузі транспорту. Міжнародний транспортний коридор можна визначити як організаційно-правову форму комплексного спеціального правового режиму господарювання, який обумовлений міжнародними нормами, врегульований нормами національного законодавства країн-учасниць МТК та складається з гармонізованих особливих вимог до учасників МТК, особливих технічних та техніко-технологічних вимог до самого процесу переміщення пасажирів, багажу, вантажів погодженими напрямками, а також до транспортних засобів та об’єктів інфраструктури МТК, і метою створення якого є оптимізація транзитних перевезень, а також розвиток міжнародного співробітництва у галузі транспорту.
10. Національний транспортний коридор пропонується визначити також як недержавну самоврядну неприбуткову організацію, яка має створюватись відповідно до закону засновниками – членами МТК, які затвердять її Статут та діє на території України, об’єднує членів НТК, визначає основні засади здійснення перевезень у межах території НТК, а також виконує функції щодо організації взаємодії між членами НТК, представлення інтересів членів НТК з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами, сприяння розвитку чесних звичаїв господарської та участь у розробленні правил професійної етики у конкуренції в галузі міжнародних перевезень та транзиту, інші функції, передбачені Статутом НТК з метою забезпечення швидкого, безперешкодного, своєчасного та якісного задоволення потреб споживачів у транзитних перевезеннях на території України. Міжнародний транспортний коридор можна розглядати як міждержавну самоврядну неприбуткову організацію, членами якої є НТК – держав-учасниць конкретного МТК, яка діє території двох і більше держав відповідно до Конвенції про заснування конкретного МТК та Статуту цього МТК.
11. Визначити специфіку відносин між учасниками МТК можна крізь призму етапів його становлення. Умовно можна виділити такі етапи становлення МТК: організаційний етап, техніко-технологічний, будівельно-стимулюючий, експлуатаційний.
12. Нагальною потребою є розробка та прийняття наступних норм права: Конвенції про створення МТК № 1, 2, 3 і т. д.; Статути по кожному конкретному МТК; Статути НТК, що є учасниками конкретного МТК; Закон України „Про стимулювання розвитку міжнародних транспортних коридорів на території України”; Закон України „Про стимулювання розвитку національних транспортних коридорів, які є частиною міжнародних транспортних коридорів”; Закон України „Про заходи щодо розвитку та оптимального функціонування на території України міжнародного транспортного коридору № 3” та аналогічні закони стосовно кожного МТК, що проходить територією України, або в приєднанні до яких наша держава зацікавлена тощо.
13. До учасників відносин у сфері МТК слід віднести:
1) засновників МТК – Українську державу, яка вступає у дві групи правовідносин – публічноправові та приватноправові, та іноземні держави;
2) членів МТК – національні транспортні коридори;
3) членів НТК, які умовно можна поділити на основних (власники об’єктів інфраструктури НТК) та допоміжних (особи, що здійснюють господарську діяльність з розбудови та експлуатації НТК);
4) споживачів послуг МТК – юридичних та фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність з надання та споживання послуг у рамках МТК.
14. Якщо розглядати поняття „транзит” у економічному сенсі, то під транзитом слід розуміти експорт транспортних послуг, що надаються національними компаніями вантажовласнику і перевізнику під час проходження вантажу і транспортного засобу територією України;
15. Транзитні перевезення вантажів можна визначити як спеціальний вид перевезень транспортними засобами транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами пропуску через державний кордон України;
16. До ознак транзитних перевезень вантажів слід віднести: міждержавний характер транзитних перевезень; використання будь-яких видів транспорту; дотримання встановлених законодавцем вимог; застосування заходів гарантування доставки товарів, що перевозяться у режимі транзиту, до митного органу призначення; наявність як мінімум трьох держав;
17. Класифікацію транзитних перевезень можна провести за такими критеріями:
 За видом шляхів сполучення: а) сухопутні; б) повітряні; в) водні.
 За видами транспорту, яким виконуються транзит: а) залізничні; б) автомобільні; в) авіаційні; г) морські; д) річкові; е) трубопровідні.
 За об’єктами транзиту: пасажирські транзитні перевезення; транзитні перевезення багажу; транзитні перевезення вантажів.
18. До основних функцій транзитних перевезень слід віднести такі: функція скорочення строку доставки вантажів; інтеграційна функція; функція перерозподілу продукції, робіт, послуг; функція культурного-освітнього обміну між країнами; функція спрощення митних формальностей; функція перерозподілу сфери діяльності між різними видами транспорту; функція сприяння розвиткові міжнародної торгівлі; функція розвитку та спрощення міжнародних перевезень.
19. Обґрунтована необхідність внесення змін до Закону України „Про транзит вантажів” і визначення транзитних перевезень вантажів як спеціального виду перевезень транспортними засобами транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами пропуску через державний кордон України.
20. Основними функціями МТК в забезпеченні транзитних перевезень є: інтеграційна, функція правового забезпечення транзиту, функція гармонізації транспортного законодавства та зближення різних правових систем, функція техніко-технологічної модернізації транспортної інфраструктури України, координуюча, стимулююча, соціальна функції, функція зниження вартості транспортування вантажів.
21. МТК є необхідною та невід’ємною складовою транзитних перевезень територією України. За допомогою МТК вирішується ряд складних питань щодо забезпечення транзитних перевезень територією України: інтеграція Української держави до ЄС, гармонізація законодавства України та ЄС, запровадження комплексного правового регулювання питань транзиту, удосконалення податкової, тарифно-цінової та митної політики держави, техніко-технологічна модернізація логістичних систем та технологій, створення системи стимулювання розвитку транзитних перевезень тощо.
22. Обґрунтована важливість співвіднесення таких категорій як „міжнародний транспортний коридор” та „транзитні перевезення”. Поняття „міжнародний транспортний коридор” – ширше за поняття „транзитні перевезення”. Якщо розглядати ці дві категорії у економічному сенсі, то вони співвідносяться як ціле (МТК) та частина (транзитні перевезення);
23. Як організаційно-правова форма комплексного спеціального правового режиму МТК є формою реалізації транспортної політики, а транзитні перевезення є змістом і одним із напрямків цієї політики.
24. Як організація МТК є формою реалізації транзитних перевезень, а транзит є метою створення МТК як організації, його змістовою ознакою. Отже, ТК є формою здійснення транзитних перевезень, а транзитні перевезення є змістом функціонування ТК.
25. Гармонізація законодавства є важливим етапом у забезпеченні транзитних перевезень на території України. етапи гармонізації законодавства України та законодавства Європейського Союзу у сфері ТК: 1) Узгодження термінології; 2) Розробка нормативно-правових актів (як міжнародних, так і національних); 3) Створення постійнодіючих Координаційних органів з розвитку окремих МТК, до їх складу залучити країни-учасниці певного МТК.
26. До основних напрямків гармонізації законодавства України та ЄС у сфері транзитних перевезень, що відноситься до основних видів правовідносин, які виникають на ринку транспортних послуг у рамках МТК слід віднести:
1) Удосконалення податкової, тарифно-цінової, митної політики держав-учасниць МТК;
2) Техніко-технологічна модернізація логістичних систем та технологій;
3) Уніфікація вимог щодо безпеки перевезень, серед яких основними є вимоги:
• що ставляться до транспортних засобів;
• до осіб, які керують транспортними засобами;
• до транспортних компаній, які безпосередньо здійснюють діяльність щодо перевезення пасажирів або вантажів;
• до дорожнього покриття (стосується автомобільного та залізничного видів транспорту);
• система заходів, що виключає/зменшує можливість пошкодження/втрати товарів.
4) Уніфікація вимог щодо учасників МТК;
5) Уніфікація вимог щодо об’єктів інфраструктури МТК;
6) Встановлення та закріплення нормативно вимог щодо забезпечення політичної стабільності та сейсмічної безпеки, відсутність воєнних дій на території держав-учасниць МТК;
7) Вирішення питання врегулювання будь-яких спірних питань, пов’язаних із перевезеннями територією МТК, учасниками МТК;
8) Своєчасне впровадження інноваційних розробок у сфері транспорту (в тому числі, застосування нових видів транспорту, новітніх технологій транспортування, зберігання вантажів і т.д.);
9) Встановлення вимог стосовно вироблення спільної транспортної політики, оптимізація роботи транспортного ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Александров Н. Г. – М. : Госюриздат, 1955. – 176 с.
2. Александров Н. Г. Правовые отношения в социалистическом обществе: [лекция] / Александров Н. Г. – М. : Изд-во МГУ, 1959. – 48 с.
3. Алексеев С. С. Общая теория права: в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид.лит., 1982.  Т. ІІ. – 360 с.
4. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статус. – 1999. – 712 с.
5. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – М. : Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
6. Атаманова Ю. Є. Теоретичні проблеми становлення інноваційного права України: [монографія] /Атаманова Ю. Є. – Х. : Факт, 2006. – 256 с.
7. Атаманова Ю. Державна інноваційна політика: проблеми правового визначення та законодавчого закріплення / Юлія Атаманова // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2007. – № 6. – С. 4959.
8. Баймуратов М. А. Международное публичное право / Баймуратов М. А. – Х. : Одиссей, 2003. – 752 с.
9. Бекетов О. Поняття гармонізації як наукової категорії / Олександр Бекетов // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 3. – С. 9194.
10. Белоусов Е. Н. Украина в системе международной экономической безопасности (экономико-правовой аспект) / Е.Н. Белоусов // Проблеми законності: Республ. міжвід. наук. зб. – Х., 2007. – Вип. 86. – С. 107 – 113.
11. Беляневич О. А. Договори приєднання / О. А. Беляневич // Вісн. господ. судоч-ва. – 2004. – № 3. – С. 210217.
12. Бідей О. Основні форми реалізації правової політики / Олександр Бідей // Право України. – 2006. – № 7. – С. 4245.
13. Бирюков П. Н. Международное право: [учебн. пос.] / Бирюков П. Н. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2000. – 416 с.
14. Блудова Т. Глобалізація транспортної системи та поняття „транзитний потенціал країни” / Тетяна Блудова // Економіка України. – 2006. – № 10. – С. 7378.
15. Бобылев А. И. Теоретические проблемы правового регулирования / Бобылев А. И. // Право и политика. – 2002. – № 8. – С. 1016.
16. Богачова О. До питання стратегії законотворчості: Україна та Європейський Союз / Олена Богачова, Микола Федорін // Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом. – К., 2005.  Вип. 4. – С. 913.
17. Богуславский М. М. Международное частное право: [Учебник] / Богуславський М. М. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2002. – 462 с.
18. Бойчук Р. Правове забезпечення системи державного регулювання економічних відносин в Україні / Роман Бойчук // Українське комерційне право. – 2005. – № 6. – С. 6571.
19. Бойцов В. Я. Система субъектов советского государственного права / Бойцов В. Я. – Уфа : Башкирское книжное изд-во, 1972. – 158 с.
20. Большая советская энциклопедия: в 30 т. / Под ред. А. М. Прохорова. – [3 изд.]. – М. : Советская Энциклопедия, 1975. – Т. 22 – 628 с.
21. Бринцев О. В. Організаційно-правова форма юридичної особи. Визначення поняття / О. В. Бринцев // Вісник університету внутрішніх справ. – 2000. – № 12. – 1. – С. 8486.
22. Броунли Я. Международное право: в 2 кн. / Броунли Я.  М. : Прогресс, 1977.  Кн. 1. – 535 с.
23. Бюджетний кодекс України: Затв. Законом України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.
24. Василенко В. А. Правові аспекти участі Української РСР у міжнародних відносинах / Василенко В. А. – К. : Політвидав України, 1984. – 207 с.
25. Васильєва-Чекаленко Л. Д. Україна в міжнародних відносинах (1944-1996 рр.): [навч. посібн.]. – К. : Освіта, 1998. – 176 с.
26. Вінник О. М. Господарське право: [курс лекцій] / Вінник О. М. – К. : Атіка, 2004. – 624 с.
27. Вишняков О. К. Предмет, рівні та методи євроінтеграційного регулювання: нормотворчий аспект / О. К. Вишняков // Реформування правової системи України: проблеми і перспективи розвитку в контексті європейських інтеграційних процесів: зб. наук. праць. міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 28-29 квітня): В 2 ч.– К. : Нац. акад. управл, 2004. – Ч. 1. – 704 с.
28. Галенская Л. Н. Правовое положение иностранцев в СССР / Галенская Л. Н. – М. : Международные отношения, 1982. – 160 с.
29. Гаджинский А. М. Логистика: [Учебник] / Гаджинский А. М. – М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2006. – 432 с.
30. Горлов А. И. Национальный режим иностранцев в международной практике / Горлов А. И. / В кн. Вопросы теории и практики современного международного права. – М. : Изд-во ИМО, 1960. – С. 96.
31. Господарський кодекс України: Затв. Законом України від 16.01.2003 р. № 436-ІV // Відом. Верховн. Ради України. – 2003. – № 18, № 1920, № 2122. – Ст. 144.
32. Градостроительный подход к формированию сети коридоров. Транспортный коридор № 5 [Електронний ресурс] : Режим доступу :
// http://www.dipromisto.gov.ua/page2 uk.htm
33. Гребельник О. П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: [підр.]. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – 696 с.
34. Гудима Д. А. Поняття „суб’єкт права”: до сучасних дискусій / Д. А. Гудима // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 10 (24). – С. 4053.
35. Данилькевич Н. И. Международное частное право: [учебное пособие] / Данилькевич Н. И., Федоров О. Н. – Днепропетровск : Арт-Пресс, 1999. – 210 с.
36. Девятый транспортный коридор [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.logistika.spb.ru/logistics/transport/theory/trans_corrid_9.php
37. Денисов А. И. Теория государства и права: [учебник] / Денисов А. И. – М. : Госюриздат, 1948. – 532 с.
38. Дещинський Л. Є. Міжнародні відносини України: історія і сучасність.: [навч. посібник] / Дещинський Л. Є., Панюк А. В. – Львів : Бескид Біт, 2002. . – Ч.1. – 424 с.
39. М. В. Диас-Мелиан де Ханиш Основы и природа правовой интеграции / М. В. Диас-Мелиан де Ханиш // Известия Вузов. – Правоведение. – 2001.  № 6. – С. 173178.
40. Дмитрієв А. І. Проблеми імплементації норм міжнародного права в національному законодавстві / А. І. Дмитрієв // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : матер. наук.-практ. конф. (Жовтень 1998 р.). – К. : Ін-тут зак-ва ВРУ, 1998. – 449 с.
41. Довгерт А. С. Методологія міжнародного приватного права / А. С. Довгерт, О. О Мережко. // Методологія приватного права: зб. наук. праць (За матер. наук.-теорет. конфер., м. Київ, 30 травня 2003) / Гол. ред. кол. Крупчан О. Д. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – С. 354365.
42. Дубініна А. А. Основи митної справи в Україні: [навч. пос.] / А. А.Дубініна, С. В.Сорокіна. – К. : Професіонал, 2004. – 360 с.
43. Дудар С. К. Гармонізація законодавства: проблеми визначення поняття / С. К. Дудар // Держава і право. Юридичні і політичні науки. – К., 2002. – Вип. 17.– С. 1116.
44. Дудчак В. І., Мартинюк О. В. Митна справа: [навч. пос.] / Дудчак В. І., Мартинюк О. В. – К. : КНЕУ, 2002. – 310 с.
45. Егиазаров В. А. К совершенствованию транспортного законодательства / В. А. Егиазаров // Сов. гос-во и право. – 1983. – № 4. – 49 с.
46. Егиазаров В. А. Проблемы совершенствования транспортного законодательства СССР: Автореф. дис. … д-ра. юрид. наук / Егиазаров В. А. – М. : Б. и., 1986. – 44 с.
47. Економічна енциклопедія: у 3 т.– К.: Академія, 2002.  Т. 3. – 952 с.
48. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки // Слобідський край. – 2002. – № 80. – С. 2.
49. Загальна теорія держави і права: [підруч. для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів] / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В, Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
50. Загальна теорія держави і права: [навч. посіб.] / А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, С. Л. Лисенков та ін..; За ред. В.В. Копєйчикова. – [Стер. вид.]. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
51. Задихайло Д. В. Держава та економічне ринкове середовище: господарсько-правовий контекст / Д. В. Задихайло // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 3 (42). – С. 149 – 161.
52. Задыхайло Д. В. Предпринимательское право в Украине / Задыхайло Д. В. – Х. : Эспада-Синтекс, 1998. – 638 с.
53. Заєць А. П. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС як пріоритет реалізації державної політики інтеграції України до Європейського Союзу / А.П. Заєць // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 1. – С. 93100.
54. Заєць А. П. Щодо розробки комплексного плану законодавчих робіт, спрямованих на гармонізацію українського законодавства із законодавство Європейського Союзу / А.П. Заєць // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матер. наук.-практ. конф. (Жовтень 1998р.). – К. : Ін-тут зак-ва ВРУ, 1998. – 449 с.
55. Зайцева В. Г. Транспортно-експедиційні послуги – нюанси та парадокси оподаткування ПДВ та податком на прибуток / В. Г. Зайцева // Економіка, фінанси, право. – 2006. – № 2. – С. 2935.
56. Замойский И. Е. Предотвращение нарушений договорных обязательств на предприятии / Игорь Евгеньевич Замойский. – К. : Вища шк., 1978. – 56 с.
57. Зельдіна О. Р. Теоретичні аспекти спеціального режиму господарювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.04 – господарське право; господарське процесуальне право / О. Р. Зельдіна. – Донецьк, 2007. – 35 с.
58. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / Иоффе О. С. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1949. – 144 с.
59. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Госюриздат, 1961. – 384 с.
60. Іванчишин Т. М. Транспортна інфраструктура на польсько-українському прикордонні: особливості розвитку та функціонування / Іванишин Т. М. // Європейські інтеграційні процеси та транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, історія, право: тези доповідей міжнар. наук.-практ. конференції студ., асп. і молодих науковців (Луцьк, 30 вересня – 1 жовтня 2004 р.) / Під ред. В. Й. Лажніка, С. В. Федонюка. – Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – С. 177179.
61. Історія держави і права України: [підручник] : у 2 т. / За ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка. – К. : Видавничий дім “Ін Юре”, 2003. – Том 1. – 656 с.
62. Капіца Ю. Проблемні питання гармонізації законодавства України з міжнародно-правовими нормами / Юрій Капіца // Український правовий часопис. – 1999. – № 5. – С. 5058.
63. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / Кечекьян С. Ф. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 188 с.
64. Кибенко Е. Р. Корпоративное право Украины: [учебное пособие] / Кибенко Е. Р. – Х. : Эспада, 2001. – 288 с.
65. Кибенко Е. Р. Международное частное право: [учебное пособие] / Кибенко Е. Р. – Х. : Эспада, 2003. – 512 с.
66. Клименко Б. М. Право прохода через иностранную территорию / Клименко Б. М. – М. : Междунар. отношения, 1967. – 135 с.
67. Ковальский В. К. Становление таможенного дела на территории Николаевской области (с древних времен до образования города Николаева) / В. К. Ковальский // Митна справа. – 2003. – № 6. – С. 8892.
68. Козырев В. М. Основы современной экономики / Козырев В. М. – М. : Финансы и статистика, 2001. – 432 с.
69. Кокин А. С. Международная транспортная экспедиция / А. С. Кокин, Г. А. Левиков. – М. : Дело, 2005. – 448 с.
70. Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 роках // Закон України від 07.02.2002 р. № 3022-ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 24. – Ст. 166.
71. Конвенція для уніфікації деяких правил, що стосуються міжнародних повітряних перевезень від 12.10.1929 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.rada.gov.ua.
72. Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ) від 19.05.1956 р. // Офіц. вісник. України. – 2006. – № 34. – Ст. 2415.
73. Конвенція про дорожні знаки та сигнали від 08.11.1968 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.rada.gov.ua.
74. Конвенція про дорожній рух від 08.11.1968 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.rada.gov.ua.
75. Конвенція про режим судноплавства на Дунаї від 18.08.1948р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.rada.gov.ua.
76. Конвенція про транзитну торгівлю внутрішньоконтинентальних держав від 08.06.1965 р. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.
77. Кондик П. Правове регулювання економічної та господарської діяльності Збройних Сил України / Павло Кондик // Право України. – 2003. – № 4. – С. 3741.
78. Кондратьев В. М. Проблемы совершенствования автотранспортного законодательства / Кондратьев В. М. – Казань : Изд-во Казанск. ун-та. – 1990. – 131 с.
79. Конституційні акти Європейського Союзу. /За заг. ред. Т. А. Качки. – К. : Юстиніан, 2005.  Ч. 1 – 512 с.
80. Конституція України: Затв. Законом України від 28.06.1996 р. № 254к/96ВР // Відом. Верховн. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
81. Концепция согласованной транспортной политики государств-участников СНГ на период до 2010 года: Решение Совета глав правительств Содружества Независимых Государств от 15.09.2004 г. : [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// www.rada.gov.ua.
82. Копійка В. В. Європейський Союз: Досвід розширення і Україна / Копійка В. В. – К. : Юридична думка, 2005. – 448 с.
83. Копиленко О. Міжнародний досвід правового моделювання і його значення для гармонізації законодавства в аспекті її євроінтеграції / Олександр Копиленко, Генадій Мурашин // Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 2005.  Вип. 4. – С. 59.
84. Коробова А. П. О понятии и природу правовой политики / А. П. Коробова // Правовая политика и правовая жизнь. – 2003. – № 1. – с. 2731.
85. Кочергина Е. А. Содержание организационно-правовых форм предпринимательских обществ: интересы, функции, правовые средства: [моногр.] / Кочергина Е. А. – Х. : Основа, 2005. – 236 с.
86. Крат В. Договір приєднання: реалії та перспективи / Василь Крат // Підпр-во, госп-во і право. – 2003. – № 1. – С. 50.
87. Курс международного права: в 6 т. – М. : Наука, 1967. – Т. 3. Основные институты и отрасли современного международного права. – 451 с.
88. Курганов В. М. Логистика. Транспорт и склад в цепи поставок товаров. [учебно-практич. пособие] / Курганов В. М. – М. : Книжный мир, 2006. – 432 с.
89. Кутах Ю. О. Україна – важлива ланка в ланцюгу транзитних перевезень / Ю. О. Кутах // Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління: тези доп. першої наук.-практ. конф. – Ч. 2: Економіка і управління. – К. : КУЕТТ, 2003. – 225 с.
90. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / І. М. Кучеренко. – К., 2004. – 36 с.
91. Лазарев В. В. Теория государства и права: Учеб. для Вузов / В. В. Лазарев, С. В. Липень. – М. : Спарк, 1998. – 448 с.
92. Лехкар О. В. Договір приєднання як особлива цивілістична конструкція / О. В. Лехкар // Проблеми законності: Республ. міжвід. наук. зб. – Х., 2006. – Вип. 80. – С. 4653.
93. Літвінчук І. А. Правове становище офшорних та вільних економічних зон: [наук.-практ. посіб.]. – К. : Видавець Фурса С. Я., КНТ, 2006. – 296 с.
94. Липовский В. В. На пути к гармонизации транспортного и таможенного законодательства Украины / В. В. Липовсикй // Митна справа. – 2002. – №3. – С. 8790.
95. Логистика автомобильного транспорта: [учеб. пособие] / В. С. Лукинский, В. И. Бережной, Е. В. Бережная и др. – М. : Финансы и статистика, 2004. – 368 с.
96. Лунц Л. А. Денежное обязательство в гражданском и коллизионном праве капиталистических стран / Лунц Л. А. – М. : Юриздат, 1948. – 157 с.
97. Лунц Л. А. Курс международного частного права: в 3 т. / Лунц Л. А. – М. : Спарк, 2002. – Т. 1. – 1007 с.
98. Луць Л. Правова інтеграція: загальнотеоретична характеристика / Людмила Луць // Вісник Львівського університету. – Серія юридична. – 2004. – Вип. 39. – С. 7986.
99. Мазур А. А. Современные инновационные структуры / А. А. Мазур, И. Б. Гагауз. – Х. : СПД Либуркина Л. М., 2005. – 348 с.
100. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право: [Курс лекций]: в 2 т. / Мартемьянов В. С. – М. : БЭК, 1994. – Т. 1. – 298 с.
101. Марченко М. Н. Сравнительное правоведение: Общ. часть: [учеб. для юрид. Вузов] / Марченко М. Н. – М. : Зерцало, 2001. – 560 с.
102. Марченко Н. Особенности осуществления хозяйственной деятельности на государственной границе Украины / Наталія Марченко, Микола Хавронюк // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 11. – с. 3439.
103. Международное право: [учебник] / Под ред. Н. Т. Блатовой. – М. : Юрид. лит., 1987. – 544 с.
104. Международное право: [учебник] / Отв. ред. Ю. М. Колосов, В. И. Кузнецов. – М. : Международные отношения, 1996. – 608 с.
105. Международное право: [учебник] / Под общ. ред. А. Я. Капустина. – М. : Гардарики, 2008. – 617 с.
106. Международное частное право: [учебник] / Под ред. Г. К. Дмитриевой. – М. : Проспект, 2000. – 656 с.
107. Міжнародне економічне співробітництво України (правові проблеми): Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. / Відпов. ред. В. Ф. Опришко. – К. : КНЕУ, 2004. – 455 с.
108. Міжнародне приватне право: [навч. пос.] / За ред. В. М. Гайворонського, В. П. Жушмана. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 367 с.
109. Мілаш В. С. Комерційний договір у контексті сучасних ринкових умов: [моногр.]. – Х. : Вид-ць ФО-П Вапнярчук Н. М., 2007. – 440 с.
110. Міщенко А. В. Історичне місце і функції перевезень в структурі економіки України /А.В. Міщенко // Проблеми законності: Республ. міжвід. наук. зб. – Х., 2006. – Вип. 84. – С. 19 – 25.
111. Міщенко А. В. Проблеми вдосконалення транспортного законодавства /А.В. Міщенко // Проблеми законності: Республ. міжвід. наук. зб. – Х., 2005. – Вип. 75. – С. 4651.
112. Микульшин А. И. О понятии и видах режимов иностранцев / А. И. Микульшин // Советский ежегодник международного права – М. : Наука, 1974. – С. 179189.
113. Милейко И. Структурно-отраслевая политика государства: правовые аспекты реализации / Игорь Милейко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 3. – С. 2124
114. Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП від 14.11.1975 р. // Закони України. – 1998. – К. : Ін-т закон-ва ВРУ, 1998. – Т. 14. – С. 380.
115. Митний кодекс України: Затв. Законом України від 11.07.2002 № 92-ІV // Відом. Верховн. Ради України. – 2002. – № 3839. – Ст. 288.
116. Митний контроль на автомобільному транспорті / [В. А. Писарєв, О. В. Рождественський, М. М. Чечель, П. В. Пашко]. – К. : Т-во „Знання”, КОО, 2003. – 189 с. – (Митна справа в Україні).
117. Муравйов В. І. Способи зближення законодавства України та права Європейського Союзу / В. І. Муравйов // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матер. наук.-практ. конф. (Жовтень 1998 р.). – К. : Ін-тут зак-ва ВРУ, 1998. – 449 с.
118. Науково-практичний коментар до Господарського кодексу України / [Знаменський Г. Л., Хахулін В. В., Щербина В. С. та ін.]; За ред. В. К. Мамутова. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
119. Неруш Ю. М. Логистика: [учебник]. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 520 с.
120. Ніколаєв І. С. Держава Україна як суб’єкт міжнародного приватного права: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. / Ігор Станіславович Ніколаєв. – Х., 2005. – 193 с.
121. Новікова А. М. Україна в системі міжнародних транспортних коридорів / Новікова А. М. – К. : НІПМБ, 2003. – 494 с.
122. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. [уклад. Яременко В. В., Сліпушко О. М.]. – К. : Аконіт, 2000. – Т. 1. – А  Є. – 910 с. – (Нові словники).
123. Овечкін В. Е. Конституція України та розвиток транспортного законодавства. Деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезень вантажів залізницею (за матеріалами судової колегії по перегляду рішень, ухвал, постанов) / В. Е. Овечкін // Вісник Вищого Арбітражного Суду України. – 2000. – № 2. – С. 3540.
124. Овсій І. О. Зовнішня політика України (від давніх часів до 1944 року): [навч. посібник] / Овсій І. О. – [2-ге вид.] – К. : Либідь, 2002. – 240с.
125. Оніщенко Н. М. Правова система і держава в Україні: [моногр.] / Оніщенко Н. М. – К. : Вид-во Ін-ту держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – 132 с.
126. Організаційно-правові засади розвитку аграрного і земельного ринків в Україні: [моногр.] / За ред. В. І. Семчика. – К. : Юридична думка, 2005. – 264 с.
127. Основи економічної теорії / За ред. Предборського В. А. – К. : Кондор, 2002. – 621 с.
128. Павлов А. Литовський статут та Магдебурзьке право: їх роль у розвитку торгівлі і митної справи на Київщині (ХV – XVII ст.) / Анатолій Павлов // Право України. – 2003. – №10. – С. 144148.
129. Павлов А. П. Торгівля і митна справа у Києві (XIV – XVII ст.ст.) / Анатолій Павлов // Митна справа. – 2003. – № 4. – С. 6189.
130. Пехтерев Ф. С. Экономические аспекты формирования международных транспортных коридоров на территории России: дис. … канд. экон. наук: 08.00.05. – М., 2000. – 160 с.
131. Погребицький М. Напрями розвитку транспортного комплексу та системи міжнародних перевезень / Михайло Погребицький // Збірник наукових праць НАДУ при Президентові України. – 2006. – № 1. – С. 355365.
132. Подцерковный О. П. Экономико-правовые аспекты совершенствования статуса промышленно-финансовых групп в Украине / О.П. Подцерковный, А.А. Брукша // Правова держава. – 2002. – № 5. – С. 23-27.
133. Подцерковный О. О пределах правового упорядочения общественных отношений (на примере проекта Муниципального кодекса) / Олег Подцерковный // Підпр-во, госп-во і право. – 2002.  № 1. – С. 68-71.
134. Подцерковний О. П. Грошові зобов’язання господарського характеру: проблеми теорії і практики / Подцерковний О.П. – К.: Юстініан, 2006. – 424 с.
135. Порфирьева Е. К. Унификация правового регулирования условий внешнеэкономических контрактов в международном частном праве: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Елена Константиновна Порфирьева. – Х., 2000. – 178 с.
136. Прейгер Д. Формування ЄЄАТП: місце і роль України / Давид Прейгер // Економіка України. – 2006. – №3. – с. 6474.
137. Про автомобільні дороги: Закон України від 08.09.2005р. № 2862-ІV // Відом. Верховн. Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 556.
138. Про автомобільний транспорт: Закон України від 05.04.2001 р. № 2344-ІІІ // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – № 22. – Ст. 105.
139. Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту: Постанова КМУ від