ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПРОФЕСІЙНИХ УЧАСНИКІВ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ :



  • Название:
  • ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ ПРОФЕСІЙНИХ УЧАСНИКІВ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ
  • Кол-во страниц:
  • 219
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................................3
    ВСТУП........................................................................................................................4
    РОЗДІЛ 1. Загальні правові засади професійної діяльності на РЦП України....14
    1.1. Поняття та ознаки професійних учасників РЦП.............................14
    1.2. Поняття фінансових посередників на РЦП, прямих учасників Національної депозитарної системи та організатора торгівлі цінними паперами як професійних учасників РЦП................................................................................32
    1.3. Державне регулювання професійної діяльності на РЦП 51
    1.4. Законодавство про професійну діяльність на РЦП 77
    Висновки до розділу 1................................................................................90
    РОЗДІЛ 2. Порядок створення професійних учасників РЦП та умови здійснення їх діяльності 92
    2.1. Особливості створення професійних учасників РЦП та припинення їх діяльності..........................................................................................92
    2.2. Ліцензування професійної діяльності на РЦП ..............................104
    2.3. Права та обов’язки професійних учасників РЦП 118
    Висновки до розділу 2.............................................................................137
    РОЗДІЛ 3. Загальні засади діяльності професійних учасників РЦП 139
    3.1. Управління діяльністю професійних учасників РЦП 139
    3.2. Господарські зобов’язання за участю професійних учасників РЦП...........................................................................................................................145
    3.3. Відповідальність професійних учасників РЦП 162
    Висновки до розділу 3............................................................................181
    ВИСНОВКИ............................................................................................................183
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 193

    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Перебудова економіки України супроводжується процесами реформування відносин власності, формування та розвитку повноцінного, ефективно діючого РЦП, який є багатоаспектною соціально-економічною системою, тісно пов’язаною з іншими сферами суспільного життя. Одним із основних інститутів такої системи є професійні учасники РЦП, які мають особливий статус, що пояснюється специфікою виконуваних ними функцій.
    Спостерігаючи динамічні процеси на РЦП, варто звернути увагу на те, що більшість основних понять у цій сфері взагалі не визначена у законодавстві, або відсутня їх уніфікація. Щодо деяких з них не сформульована і наукова точка зору. Збільшення відставання законодавства від практики господарювання на РЦП може стати основним гальмівним чинником у формуванні дієвого, ефективного ринку та забезпеченні інтеграції з ринками Європейського Союзу (далі – ЄС).
    Проблема оцінки правового становища професійних учасників РЦП є новою у вітчизняній літературі, оскільки дослідники, зокрема, В.В. Колесник, В.С.Торкановський, Ю.М. Лисєнков, Н.В. Фетюхіна, О.Г. Мендул, І.А. Шевчук, Ю.Є. Петруня у своїх роботах торкаються лише загальної характеристики правового статусу учасників РЦП.
    Окремі аспекти правового становища професійних учасників РЦП залишаються недослідженими в правовій науці України. Так, питання створення професійних учасників РЦП Н.С. Кузнєцова та І.Р. Назарчук розглядали з загальних позицій, залишаючи поза увагою спірні питання набуття професійним учасником РЦП відповідного статусу та прав юридичної особи. Російські вчені Ж.А. Іонова, В.С. Мартем’янов досліджували теоретичні положення легітимації господарюючих суб’єктів в цілому. Проблема визначення понять фондової біржі та ТІС розглядалася частково. Зокрема, Г.Остапович визначала фондову біржу та ТІС з позицій СРО, О. Чуркін характеризував фондову біржу в системі цивільних правовідносин.
    Вибір теми дисертації визначається також тим, що в українській юридичній науці комплексні дослідження правового становища професійних учасників РЦП не здійснювалися. Зокрема, залишилися поза увагою науковців поняття, ознаки та класифікація професійних учасників РЦП; особливості ліцензування професійної діяльності на РЦП; права та обов’язки професійних учасників РЦП; види відповідальності за порушення вимог чинного законодавства про професійну діяльність на РЦП, у тому числі господарсько-правова відповідальність професійних учасників РЦП. Недостатньо досліджені принципи та форми державного регулювання професійної діяльності на РЦП, а також господарські зобов’язання за участю професійних учасників РЦП.
    Вищезазначені обставини визначають актуальність і практичну доцільність проведення комплексного дослідження за темою дисертації для науки господарського права.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з держбюджетною науково-дослідною темою юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Формування механізму реалізації та захисту прав та свобод громадян України” (номер теми: 01-БФ-042-01; номер державної реєстрації: 019 U007725 – 2001-2004 роки).
    Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення та комплексний науковий аналіз системи нормативно-правових актів, що регулюють відносини по створенню і функціонуванню професійних учасників РЦП в Україні, та внесення пропозицій щодо подальшого вдосконалення чинного законодавства про професійну діяльність на РЦП.
    Відповідно до мети дослідження було визначено такі основні завдання:
    - визначити поняття та ознаки професійних учасників РЦП і здійснити їх класифікацію;
    - визначити на основі виділених ознак професійних учасників РЦП поняття кожного професійного учасника РЦП окремо;
    - систематизувати законодавство, що регулює професійну діяльність на РЦП;
    - визначити та дослідити поняття, принципи та форми державного регулювання професійної діяльності на РЦП в Україні;
    - дослідити порядок створення професійних учасників РЦП та умови здійснення їх діяльності;
    - здійснити класифікацію і дослідити обов’язки професійних учасників РЦП, розглянути їх права;
    - дослідити господарські зобов’язання за участю професійних учасників РЦП;
    - виділити та дослідити види відповідальності професійних учасників РЦП;
    - розробити пропозиції щодо усунення виявлених прогалин та недоліків регулювання правового становища професійних учасників РЦП у законодавстві України.
    Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин, пов’язаних зі здійсненням професійними учасниками РЦП діяльності на РЦП.
    Предметом дослідження є правове становище професійних учасників РЦП згідно з господарським законодавством України.
    Методи дослідження. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Зокрема, системно-структурний метод використовувався при здійсненні класифікації професійних учасників РЦП, їх обов’язків, а також при визначенні поняття державного регулювання професійної діяльності на РЦП, поняття принципів такого регулювання. Формально-логічний метод застосовувався при дослідженні законодавства про професійну діяльність на РЦП в Україні. У дисертації також використовувались деякі спеціальні методи: історичний, порівняльно-правовий, метод аналізу та синтезу. Так, за допомогою історичного методу досліджувався процес становлення визначення повноважень державних органів, які здійснюють регулювання РЦП в Україні. Порівняльно-правовий метод використовувався при аналізі законодавства України про професійну діяльність на РЦП, законодавства зарубіжних країн та міжнародно-правових документів, зокрема, для визначення відповідності положень зазначеного законодавства України основним вимогам і стандартам ЄС. Методи аналізу та синтезу використовувались при дослідженні окремих аспектів правового становища професійних учасників РЦП та при формулюванні пропозицій щодо удосконалення законодавства України про професійну діяльність на РЦП.
    Теоретичну основу дисертації становлять наукові праці вітчизняних і зарубіжних правознавців та економістів, а саме: І.Г. Андрущенка, О.А.Беляневич, М.І. Брагінського, О.М. Вінник, О.В. Дідич, Г.Л. Знаменського, Ж.А. Іонової, О.С. Іоффе, А.В. Калини, В.В. Колесника, Ю.Я. Кравченка, Н.С.Кузнєцової, В.В. Лаптєва, О.Е. Лейста, Д.Х. Липницького, Ю.М.Лисєнкова, В.К.Мамутова, О.Г. Мендула, О.М. Мозгового, І.Р. Назарчука, О.І. Онуфрієнка, В.І. Павлова, Ю.Є. Петруні, Г.В. Пронської, Н.О. Саніахметової, В.С.Торкановського, О.І. Харитонової, Л.Г. Ходова, В.С. Щербини та інших.
    Емпіричну базу дослідження складають законодавство України, законодавство зарубіжних країн (Білорусі, Казахстану, Російської Федерації, США, Таджикистану, Туркменістану), ЄС та міжнародно-правові норми, що регулюють відносини по створенню і функціонуванню професійних учасників РЦП; судова практика застосування законодавства про професійну діяльність на РЦП, статистичні та аналітичні матеріали ДКЦПФР.
    Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній правовій науці комплексним дослідженням правового становища професійних учасників РЦП, на основі якого обґрунтовано нові теоретичні положення та розроблено пропозиції щодо вдосконалення регулювання правового становища професійних учасників РЦП відповідно до господарського законодавства України. Новизна роботи конкретизується в науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні:
    Вперше:
    - виділено основні ознаки професійних учасників РЦП: є суб’єктами господарювання, створеними у встановленому законом порядку, здійснюють певний вид (види) професійної діяльності на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР, володіють спеціальною господарською правосуб’єктністю;
    - класифіковано професійних учасників РЦП: за характером професійної діяльності, яку вони здійснюють (фінансові посередники на РЦП, прямі учасники Національної депозитарної системи та організатори торгівлі цінними паперами); за можливістю поєднувати кілька видів професійної діяльності на РЦП (професійні учасники РЦП, які можуть здійснювати виключно один вид професійної діяльності, професійні учасники РЦП, які можуть поєднувати свій вид професійної діяльності з діяльністю щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів, а також професійні учасники РЦП, які можуть поєднувати кілька видів професійної діяльності на РЦП); залежно від мети одержання прибутку від здійснення професійної діяльності на РЦП (професійні учасники РЦП, які здійснюють діяльність з метою одержання прибутку та професійні учасники РЦП, які здійснюють діяльність без мети одержання прибутку);
    - виділені спеціальні принципи державного регулювання професійної діяльності на РЦП: принцип обов’язковості ліцензування професійної діяльності на РЦП; принцип виключності професійної діяльності на РЦП;
    - виявлено і систематизовано законодавство України щодо правового регулювання відносин по створенню і функціонуванню професійних учасників РЦП; на підставі дослідження нормативно-правових актів дано визначення законодавства про професійну діяльність на РЦП і окреслено його структуру;
    - класифіковано обов’язки професійних учасників РЦП на: (1) обов’язки, передбачені Ліцензійними умовами провадження професійної діяльності на РЦП; (2) обов’язки професійних учасників РЦП як суб’єктів первинного фінансового моніторингу; (3) обов’язки професійних учасників РЦП, що зумовлені характером здійснюваного виду професійної діяльності на РЦП;
    - визначено договір про обслуговування ІСІ як господарський договір між зберігачем та корпоративним інвестиційним фондом або компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду, за яким зберігач здійснює надання послуг щодо зберігання активів ІСІ у формі цінних паперів та обліку прав власності на них, а також обслуговування операцій ІСІ;
    - визначено договір про обслуговування пенсійного фонду як господарський договір між зберігачем та радою пенсійного фонду (для якої укладення цього договору є обов’язковим), відповідно до якого зберігач надає послуги щодо зберігання пенсійних активів пенсійного фонду та обліку прав власності на них, а також обслуговування операцій пенсійного фонду;
    - визначено договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів як господарський договір між емітентом цінних паперів та реєстратором щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
    - доведено, що договори про надання послуг професійними учасниками РЦП є господарськими договорами і запропоновано їх поділяти за ступенем значущості (обов’язковістю/необов’язковістю укладання професійними учасниками РЦП) на: (1) договори, на підставі яких професійні учасники РЦП здійснюють діяльність; (2) договори, які можуть укладати професійні учасники РЦП в процесі діяльності;
    - систематизовані і класифіковані порушення вимог законодавства про професійну діяльність на РЦП шляхом їх поділу на чотири групи: 1) порушення правил діяльності на РЦП; 2) порушення ліцензійних умов; 3) порушення вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; 4) порушення вимог правил СРО.
    Удосконалено:
    - визначення поняття професійних учасників ринку цінних паперів як суб’єктів господарювання, які створені у встановленому законом порядку, здійснюють певний вид (види) професійної діяльності на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіють спеціальною господарською правосуб’єктністю;
    - визначення поняття державного регулювання професійної діяльності на РЦП як сукупності заходів, здійснюваних державними та іншими органами, уповноваженими на виконання функцій регулювання, щодо упорядкування, контролю та нагляду за поведінкою професійних учасників РЦП з метою створення сприятливих умов для їх функціонування;
    - визначення поняття принципів державного регулювання професійної діяльності на РЦП як закріплених в правових нормах головних ідей, вихідних засад, загальних положень здійснення державними та іншими органами, уповноваженими на виконання функцій регулювання, сукупності заходів щодо упорядкування, контролю та нагляду за поведінкою професійних учасників РЦП з метою створення сприятливих умов для їх функціонування;
    - визначення поняття:
    (1) торговця цінними паперами як суб’єкта господарювання - юридичної особи, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарських товариств (у тому числі акціонерних, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій), здійснює діяльність по випуску та обігу цінних паперів на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;
    (2) компанії з управління активами як суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарського товариства, здійснює діяльність з управління активами на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;
    (3) професійного адміністратора недержавних пенсійних фондів як суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка створюється у встановленому законом порядку у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів, отримала ліцензію ДКЦПФР на здійснення діяльності з управління активами пенсійних фондів і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;
    (4) депозитарію як суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка створюється у встановленому законом порядку у формі відкритого акціонерного товариства, здійснює депозитарну діяльність на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;
    (5) реєстратора як суб’єкта господарювання – юридичної особи, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарського товариства, здійснює діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю.
    Дістали подальший розвиток:
    - дослідження визначення поняття фондової біржі як суб’єкта некомерційного господарювання, який створюється у встановленому законом порядку у формі акціонерного товариства, здійснює діяльність з організації торгівлі на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;
    - визначення поняття ТІС як суб’єкта некомерційного господарювання, який створюється у встановленому законом порядку у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або дочірнього підприємства об’єднання торговців цінними паперами, що отримало статус СРО, здійснює організацію торгівлі на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю.
    Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі теоретичні положення та практичні рекомендації безпосередньо можуть бути використані для вдосконалення регулювання правового становища професійних учасників РЦП, а саме: у законотворчій діяльності щодо прийняття нових нормативно-правових актів, а також внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів, що регулюють професійну діяльність на РЦП; у підготовці підручників і навчальних посібників для студентів та аспірантів юридичних вузів; у практичній діяльності судових органів України, ДКЦПФР, а також у правозастосовчій практиці суб’єктів господарювання, які здійснюють професійну діяльність на РЦП.
    Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні курсу “Господарське право” та спецкурсів “Правове регулювання ринку цінних паперів” і “Господарські договори”.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною науковою роботою, в якій комплексно досліджується правове становище професійних учасників РЦП. Автор формулює теоретичні висновки та практичні пропозиції, одержані в результаті дослідження наукових праць, вивчення та аналізу вітчизняного і зарубіжного законодавства та матеріалів практики.
    Апробація результатів дисертації. За результатами дослідження були зроблені доповіді на Науково-методологічному семінарі аспірантів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (17 листопада 2004 р.) та на кафедрі господарського права. Основні положення та висновки дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів “Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників” (10-11 квітня 2003 р., м. Київ), Х-й регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” (5-6 лютого 2004 р., м. Львів), І-й Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу ’2004” (1-15 листопада 2004 р., м. Дніпропетровськ), засіданні Круглого столу “Актуальні проблеми господарського права” (16 грудня 2004 р., м. Київ), ХІ-й регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” (3-4 лютого 2005 р., м. Львів).
    Публікації. Результати дослідження опубліковано у чотирьох наукових статтях у фахових виданнях, а також у тезах виступів на науково-практичних конференціях.
    Структура дисертації обумовлена предметом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 219 стор., з них 27 стор. займає список використаних джерел.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Професійні учасники РЦП класифікуються: за характером професійної діяльності, яку вони здійснюють (фінансові посередники на РЦП, прямі учасники Національної депозитарної системи та організатори торгівлі цінними паперами), за можливістю поєднувати кілька видів професійної діяльності на РЦП (професійні учасники, які можуть здійснювати виключно один вид професійної діяльності, професійні учасники, які можуть поєднувати свій вид професійної діяльності з діяльністю щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів, а також професійні учасники, які можуть поєднувати кілька видів професійної діяльності на ринку цінних паперів), залежно від мети одержання прибутку від здійснення професійної діяльності на РЦП (професійні учасники РЦП, які здійснюють діяльність з метою одержання прибутку та професійні учасники РЦП, які здійснюють діяльність без мети одержання прибутку).
    Інститут законодавства про професійну діяльність на РЦП є складовою і невід’ємною частиною чинного господарського законодавства України. Система законодавства України, що регулює відносини по створенню і функціонуванню професійних учасників РЦП, складається з: 1) господарського законодавства, до якого входять нормативно-правові акти загальної дії, що регулюють діяльність всіх суб’єктів господарювання; 2) законодавства про професійну діяльність на РЦП – системи нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері створення професійних учасників РЦП, ліцензування, провадження та припинення їх діяльності на РЦП. Законодавство про професійну діяльність на РЦП поділяється на загальне (складають нормативно-правові акти, що стосуються всіх професійних учасників РЦП) і спеціальне (складають нормативно-правові акти, що приймаються стосовно кожного професійного учасника РЦП окремо).
    Державне регулювання професійної діяльності на РЦП - сукупність заходів, здійснюваних державними та іншими органами, уповноваженими на виконання функцій регулювання, щодо упорядкування, контролю та нагляду за поведінкою професійних учасників РЦП з метою створення сприятливих умов для їх функціонування;
    Принципи державного регулювання професійної діяльності на РЦП -закріплені в правових нормах головні ідеї, вихідні засади, загальні положення здійснення державними та іншими органами, уповноваженими на виконання функцій регулювання, сукупності заходів щодо упорядкування, контролю та нагляду за поведінкою професійних учасників РЦП з метою створення сприятливих умов для їх функціонування.
    Характер державного регулювання професійної діяльності на РЦП визначають його принципи, до яких належать:
    Загальні принципи державного регулювання професійної діяльності на РЦП:
    а) принцип першочергової реалізації загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій та безпеки інвестиційної діяльності в економіці України;
    б) принцип оптимальності державного регулювання;
    в) принцип послідовності державного регулювання;
    г) принцип орієнтованості на світовий досвід функціонування фінансових ринків;
    д) принцип єдності державного регулювання.
    Спеціальні принципи державного регулювання професійної діяльності на РЦП:
    а) принцип обов’язковості ліцензування професійної діяльності на РЦП;
    б) принцип виключності професійної діяльності на РЦП.
    Аналіз форм державного регулювання РЦП, визначених у ст. 3 ЗпДР, дає можливість поділити їх на:
    Загальні – ті заходи, які здійснюються щодо регулювання діяльності всіх учасників РЦП:
    а) прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників РЦП;
    б) регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов’язків учасників РЦП;
    в) створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП;
    г) контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП, контролюючим органам;
    д) встановлення правил і стандартів здійснення операцій на РЦП та контролю за їх дотриманням;
    е) контроль за системами ціноутворення на РЦП;
    є) контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;
    ж) проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.
    Спеціальні – ті заходи, які здійснюються щодо регулювання діяльності професійних учасників РЦП:
    а) видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на РЦП та забезпечення контролю за такою діяльністю;
    б) заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на РЦП у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством.
    Спеціальні вимоги, обов’язкові для виконання на момент отримання ліцензії, поділяються за змістом на:
    1) організаційні вимоги - вимоги до умов, які необхідні (повинен створити професійний учасник РЦП) для забезпечення належного провадження професійними учасниками РЦП своєї діяльності (вимоги до установчих документів професійного учасника РЦП враховувати особливості положень щодо здійснення діяльності на РЦП, встановлених чинним законодавством; вимоги до розміру статутного фонду юридичної особи; вимоги щодо максимального розміру частки у статутному фонді, якою володіють засновники, акціонери, учасники професійного учасника РЦП);
    2) кваліфікаційні вимоги - вимоги до певних осіб професійного учасника РЦП, яким надані повноваження здійснювати відповідний вид професійної діяльності на РЦП (вимога щодо обов’язкової сертифікації керівних посадових осіб професійного учасника РЦП, його філій, яким надані повноваження щодо здійснення певного виду професійної діяльності на РЦП, а також їх фахівців, які безпосередньо здійснюють професійну діяльність; вимоги до мінімальної кількості сертифікованих фахівців професійного учасника РЦП);
    3) технічні вимоги, зокрема вимога здійснювати відповідний вид професійної діяльності у приміщеннях повністю відокремлених від приміщень інших юридичних осіб;
    4) інші спеціальні вимоги.
    Проаналізувавши чинне законодавство, пропонується поділяти обов’язки професійних учасників РЦП на:
    1) обов’язки, передбачені Ліцензійними умовами провадження професійної діяльності на РЦП:
    обов’язок професійних учасників РЦП розробити ряд внутрішніх документів;
    обов’язок професійних учасників РЦП протягом строку дії ліцензії повідомляти орган ліцензування про певні зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії, про зміни в професійній діяльності;
    обов’язок надавати до органу ліцензування адміністративні дані та звітувати перед органом ліцензування;
    обов’язок інформувати про отримання ліцензії та подати облікову картку;
    обов’язок вступити до щонайменше однієї СРО;
    2) обов’язки професійних учасників РЦП як суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Ці обов’язки встановлюються в ст. 5 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”;
    3) обов’язки професійних учасників РЦП, що зумовлені характером здійснюваного виду професійної діяльності на РЦП:
    обов’язки, зумовлені характером професійної діяльності, яка здійснюється фінансовими посередниками;
    обов’язки, зумовлені характером професійної діяльності, яка здійснюється прямими учасниками Національної депозитарної системи;
    обов’язки, зумовлені характером професійної діяльності, яка здійснюється організатором торгівлі цінними паперами (фондовою біржею та ТІС).
    Договори про надання послуг професійними учасниками РЦП є господарськими договорами, які функціонують у сфері господарювання, укладаються між професійними учасниками РЦП або між професійними учасниками РЦП та іншими суб’єктами господарювання щодо виконання майново-господарських зобов’язань. Зазначені договори є двосторонніми, регульованими, простими господарськими договорами про надання послуг, які поділяються за ступенем значущості (обов’язковістю/необов’язковістю укладання професійними учасниками РЦП) на: (1) договори, на підставі яких професійні учасники РЦП здійснюють діяльність; (2) договори, які можуть укладати професійні учасники РЦП у процесі діяльності.
    Порушення вимог законодавства про професійну діяльність на РЦП поділяються на чотири групи: (1) порушення правил діяльності на РЦП; (2) порушення ліцензійних умов; (3) порушення вимог законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом; (4) порушення вимог правил СРО, за вчинення яких професійні учасники РЦП притягаються до господарсько-правової, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності.
    В результаті проведеного дослідження були зроблені та сформульовані такі пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства України про професійну діяльність на РЦП:
    1. З метою усунення суперечностей у законодавстві доцільно передбачити можливість бути професійним учасником РЦП не лише юридичним особам, а й фізичним особам – підприємцям. У зв’язку з цим пропонується внести зміни до абз. 9 ст. 1 ЗпДР та до п. 1.2. Ліцензійних умов, виклавши їх в такій редакції:
    “Професійні учасники ринку цінних паперів - суб’єкти господарювання, які створені у встановленому законом порядку, здійснюють певний вид (види) професійної діяльності на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіють спеціальною господарською правосуб’єктністю”.
    2. На основі виділених ознак професійних учасників РЦП (є суб’єктами господарювання, створеними у встановленому законом порядку, здійснюють певний вид (види) професійної діяльності на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР, володіють спеціальною господарською правосуб’єктністю) визначаються поняття торговця цінними паперами, компанії з управління активами, професійного адміністратора недержавних пенсійних фондів, депозитарію, реєстратора, фондової біржі та ТІС. З огляду на це, пропонується:
    ст. 26 ЗпЦП доповнити новою частиною такого змісту: “Торговець цінними паперами - суб’єкт господарювання - юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарських товариств (у тому числі акціонерних, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій), здійснює діяльність по випуску та обігу цінних паперів на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю”;
    абз. 13 ст. 3 ЗпІСІ викласти у такій редакції: “Компанія з управління активами - суб’єкт господарювання – юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарського товариства, здійснює діяльність з управління активами на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю;
    ст. 1 ЗпНПЗ доповнити новим абзацом такого змісту: “Професійний адміністратор недержавних пенсійних фондів - суб’єкт господарювання – юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, здійснює адміністрування недержавних пенсійних фондів, отримала ліцензію ДКЦПФР на здійснення діяльності з управління активами пенсійних фондів і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю”;
    абз. 7 ст. 1 ЗпНДС викласти у такій редакції: “Депозитарій – суб’єкт господарювання – юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі відкритого акціонерного товариства, здійснює депозитарну діяльність на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю”;
    абз. 27 ст. 1 ЗпНДС викласти у такій редакції: “Реєстратор – це суб’єкт господарювання – юридична особа, яка створюється у встановленому законом порядку у формі господарського товариства, здійснює діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю”;
    ст. 32 ЗпЦП доповнити ч. 2 такого змісту: “Фондова біржа - суб’єкт некомерційного господарювання, який створюється у встановленому законом порядку у формі акціонерного товариства, здійснює діяльність з організації торгівлі на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю”;
    абз. 4 п. 1 Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи, затверджені рішенням ДКЦПФР від 23 грудня 1996 року №328, викласти у такій редакції: “ТІС - суб’єкт некомерційного господарювання, який створюється у встановленому законом порядку у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або дочірнього підприємства об’єднання торговців цінними паперами, що отримало статус СРО, здійснює організацію торгівлі на РЦП на підставі ліцензії ДКЦПФР і володіє спеціальною господарською правосуб’єктністю”;
    3. П. 2 Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи доповнити абз. 4 у такій редакції: “ТІС є організацією, яка створюється без мети одержання прибутку і займається виключно організацією торгівлі цінними паперами”.
    4. Зважаючи на те, що фондова біржа і ТІС не можуть набувати одночасно відповідного статусу і прав юридичної особи з моменту їх державної реєстрації в ДКЦПФР, оскільки організація торгівлі на РЦП, яку вони здійснюють, також підлягає ліцензуванню, пропонується з п. 1.5. Рішення ДКЦПФР від 4 вересня 2003 року №364 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію фондових бірж та торговельно-інформаційних систем” виключити положення про набуття фондовими біржами та ТІС прав юридичної особи з моменту їх державної реєстрації в ДКЦПФР.
    5. У Постанові Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року №756 “Про Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності” установчі документи, копії яких повинні подати професійні учасники РЦП, встановлюються згідно з Законом України “Про господарські товариства”, які не відповідають Господарському кодексу України. У зв’язку з цим пропонується в п. 33 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року №756 “Про Перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності”, замінити перелік установчих документів, які необхідно додати до заяви про видачу ліцензії, на: засновницький договір або статут – для торговця цінними паперами, компанії з управління активами, зберігача та реєстратора; статут – для професійного адміністратора недержавних пенсійних фондів, банку-торговця цінними паперами, депозитарію, фондової біржі та ТІС.
    6. Чинне законодавство не передбачає обов’язок фондових бірж і ТІС вступити до щонайменше однієї СРО. З огляду на те, що фондова біржа та ТІС є також професійними учасниками РЦП, пропонується в п. 3.9. Ліцензійних умов передбачити обов’язок фондових бірж та ТІС вступати до щонайменше однієї СРО.
    7. З метою усунення прогалин у законодавстві щодо визначень договору про обслуговування ІСІ, договору про обслуговування пенсійного фонду та договору на ведення реєстру власників іменних цінних паперів як видів господарських договорів пропонується:
    ст. 3 ЗпІСІ доповнити новим абзацом такого змісту: “Договір про обслуговування ІСІ - господарський договір між зберігачем та КІФ або компанією з управління активами ПІФ, за яким зберігач здійснює надання послуг щодо зберігання активів ІСІ у формі цінних паперів та обліку прав власності на них, а також обслуговування операцій ІСІ”;
    ст. 1 ЗпНПЗ доповнити новим абзацом такого змісту: “Договір про обслуговування пенсійного фонду - господарський договір між зберігачем та радою пенсійного фонду (для якої укладення цього договору є обов’язковим), відповідно до якого зберігач надає послуги щодо зберігання пенсійних активів пенсійного фонду та обліку прав власності на них, а також обслуговування операцій пенсійного фонду”;
    ст. 1 ЗпНДС доповнити новим абзацом такого змісту: “Договір на ведення реєстру власників іменних цінних паперів - господарський договір між емітентом цінних паперів та реєстратором щодо ведення реєстру власників іменних цінних паперів”.
    8. Зважаючи на те, що підзаконні нормативно-правові акти про професійну діяльність на РЦП розширюють число адміністративно-господарських санкцій за порушення професійними учасниками РЦП ліцензійних умов, що суперечить положенням чинного законодавства, пропонується:
    в ч. 1 ст. 39 ЗпЦП передбачити адміністративно-господарську санкцію у вигляді зупинення всіх операцій по банківських рахунках відповідного торговця цінними паперами до виконання або скасування в судовому порядку рішення про накладення штрафу;
    в ч. 2 ст. 39 ЗпЦП закріпити санкцію у вигляді зупинення торгівлі на фондовій біржі;
    ст. 39 ЗпЦП доповнити ч. 3 такого змісту: “Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку за порушення професійними учасниками РЦП ліцензійних умов може застосовувати такі санкції: зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондовій біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі; зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на певний термін”.
    9. З метою усунення термінологічних розбіжностей у позначенні двох видів адміністративно-господарських санкцій пропонується в ч. 4 ст. 17 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” термін “тимчасове припинення дії ліцензії” замінити терміном “зупинення дії ліцензії”, а термін “позбавлення ліцензії “ – терміном “анулювання ліцензії”.

















    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    Нормативно-правові акти
    1. Конституція України від 28 червня 1996 року. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
    2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. - №51. – Ст. 1122.
    3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. - №21. – С. 1.
    4. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Голос України. – 2003. - №49-50.
    5. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№40-44. – Ст. 356.
    6. Закон України від 7 лютого 1991 року “Про власність” // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - №20. – Ст. 249.
    7. Закон УРСР від 18 червня 1991 року “Про цінні папери і фондову біржу” // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 38. – Ст. 508 (перша редакція Закону).
    8. Закон України від 18 червня 1991 року “Про цінні папери і фондову біржу” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 38. – Ст. 508 (з наступними змінами).
    9. Закон України від 18 вересня 1991 року “Про інвестиційну діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 47. – Ст. 646.
    10. Закон України від 18 вересня 1991 року “Про режим іноземного інвестування” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 19. – Ст. 80.
    11. Закон України від 19 вересня 1991 року “Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №49. – Ст. 682.
    12. Закон України від 30 жовтня 1996 року “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 51. – Ст. 292.
    13. Закон України від 10 грудня 1997 року “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - № 15. – Ст. 67.
    14. Закон України від 20 травня 1999 року “Про Національний банк України” // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 29. – Ст. 238.
    15. Закон України від 30 червня 1999 року “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // Голос України. – 1999. - №159. – С. 5.
    16. Закон України від 1 червня 2000 року “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36. – Ст. 299.
    17. Закон України від 7 грудня 2000 року “Про банки і банківську діяльність” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5-6. – Ст. 30.
    18. Закон України від 11 січня 2001 року “Про захист економічної конкуренції” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №12. – Ст. 64.
    19. Закон України від 15 березня 2001 року ”Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №21. – Ст. 103.
    20. Закон України від 12 липня 2001 року “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №1. – Ст. 1.
    21. Закон України від 21 листопада 2002 року “Концепція Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3. – Ст. 12.
    22. Закон України від 28 листопада 2002 року “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №1. – Ст. 2.
    23. Закон України від 15 травня 2003 року “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №31-32. – Ст. 263.
    24. Закон України від 9 липня 2003 року “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №49-51. – Ст. 376.
    25. Закон України від 9 липня 2003 року “Про недержавне пенсійне забезпечення” // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №47-48. – Ст. 372.
    26. Закон України від 18 березня 2004 року “Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” // Офіційний вісник України. – 2004. - №15. – Ст. 1028.
    27. Закон України від 6 вересня 2005 року “Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №42. – Ст. 466.
    28. Постанова Верховної Ради України від 22 вересня 1995 року №342 “Про Концепцію функціонування та розвитку фондового ринку України” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №33. – Ст. 257.
    29. Указ Президента України від 19 лютого 1994 року №55 “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” // Урядовий кур’єр. – 1994. – 19 березня. – С. 9-10.
    30. Указ Президента України від 12 червня 1995 року №446 “Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” // Збірник Указів Президента України. – 1995. – Випуск 2. – С. 212.
    31. Указ Президента України від 10 червня 1996 року №408 “Про внесення змін до Указу Президента України від 12 червня 1995 року №446 “Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів. – 1997. - №1800 (втратив чинність).
    32. Указ Президента України від 14 лютого 1997 року №142 “Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” // Офіційний вісник України. – 1997. - №8. – С. 113.
    33. Указ Президента України від 10 травня 1997 року №409 “Про Координаційну раду з питань функціонування ринку цінних паперів в Україні” // Офіційний вісник України. – 1997. - №19. – С. 25.
    34. Указ Президента України від 13 квітня 1998 року №291 “Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні” // Офіційний вісник України. – 1998. - №15. – С. 17.
    35. Указ Президента України від 11 червня 1998 року №615 “Стратегія інтеграції України до Європейського Союзу // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24. – Ст. 870.
    36. Указ Президента України від 24 травня 2000 року №717 “Про Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року” // Офіційний вісник України. – 2000. - №21. – С. 11.
    37. Указ Президента України від 25 травня 2000 року №721 “Питання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва” // Збірник Указів Президента України. – 2000. – Випуск 2. – С. 144.
    38. Указ Президента України від 26 березня 2001 року №198 “Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України” // Офіційний вісник України. – 2001. - №13. – С. 1.
    39. Указ Президента України від 19 липня 2001 року №532 “Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом” // Офіційний вісник України. – 2001. - №29. – С. 117.
    40. Указ Президента України від 10 грудня 2001 року №1199 “Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” // Офіційний вісник України. – 2001. - №50.- С. 35.
    41. Указ Президента України від 25 вересня 2002 року №861 “Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку” // Офіційний вісник України. – 2002. - №40. – С. 15.
    42. Указ Президента України від 4 квітня 2003 року №292 “Про затвердження Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України” // Офіційний вісник України. – 2003. - №15. – С. 8.
    43. Указ Президента України від 22 липня 2003 року №740 “Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму” // Урядовий кур’єр. – 2003. - №135. – 24 липня.
    44. Указ Президента України від 28 квітня 2004 року №493 “Про Стратегію економічного та соціального розвитку України “Шляхом Європейської інтеграції” на 2004-2015 роки” // Урядовий кур’єр. – 2004. - №85. – 7 травня.
    45. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 1996 року №140 “Про заходи щодо розвитку фондового ринку та вдосконалення його державного регулювання”// Урядовий кур’єр. – 1996. - №2. – С. 25.
    46. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року №1169 “Про експертно-апеляційну раду при Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва” // Офіційний вісник України. – 2000. - №45. – С. 104.
    47. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року №1698 “Про затвердження переліку органів ліцензування” // Офіційний вісник України. – 2000. - №46. – С. 218.
    48. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 року №1755 “Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу” // Офіційний вісник України. – 2000. - №48. – С. 36.
    49. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року № 756 “Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності” // Офіційний вісник України. – 2001. - № 27. – С. 37.
    50. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2001 року №1046 “Про затвердження Заходів щодо реалізації Основних напрямків розвитку фондового ринку на 2001-2005 роки” // Українська Інвестиційна газета. - 2001. - №45. – 06.11.2001.
    51. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2002 року №744 “Про заходи щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу в 2003 році // Офіційний вісник України. . – 2003. – № 1. – Ст. 26.
    52. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 року №644 “Про затвердження Порядку реєстрації фінансових операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу” // Офіційний вісник України. – 2003. - №18. – С. 150.
    53. Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 року №328 “Про затвердження Положення про організаційно оформлені позабіржові торговельно-інформаційні системи” // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів. – 2000. - №15116.
    54. Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 року №329 “Про затвердження Положення про саморегулівну організацію ринку цінних паперів” // www.rada.kiev.ua.
    55. Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 грудня 1996 р. №331 “Про затвердження Правил здійснення торговцями цінними паперами комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах” // Українська Інвестиційна газета. – 2002. - №45. – 12.11.2002.
    56. Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 9 січня 1997 року №2 “Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій” // Офіційний вісник України. – 1997. - №4. – С. 246.
    57. Наказ Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 року №9 “Про затвердження Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем” // Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів. – 1997. - №144.
    58. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27 січня 1998 р. № 11-а “Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність” // www.rada.kiev.ua.
    59. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 р. №60 “Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” // Урядовий кур’єр. – 1998. - №99, 100. – 28.05.1998.
    60. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 1998 року №61 “Про затвердження Положення про депозитарну діяльність” // Цінні папери України. – 1 липня 1998. - №11.
    61. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 липня 1998 року №87 “Про затвердження Типового депозитарного договору, Типового договору про відкриття рахунку у цінних паперах, Типового договору про обслуговування емісії цінних паперів” // Офіційний вісник України. – 1998. - №34. – С. 262.
    62. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 липня 1998 року №93 “Про затвердження Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні” // Офіційний вісник України. – 1998. - №41. – С. 43.
    63. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Постанова Національного банку України від 17 вересня 1998 року №120 та від 9 вересня 1998 року №355 “Про затвердження Положення про особливості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами” // Офіційний вісник України. – 1998. - № 42. – С. 202.
    64. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 5 січня 1999 року №1 “Про визначення переліку керівних посадових осіб, які підлягають сертифікації для здійснення їхніми юридичними особами професійної діяльності на ринку цінних паперів” // Офіційний вісник України. – 1999. - №3. – С. 118.
    65. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Постанова Правління Національного банку України від 18 травня 1999 року №104/239 “Про затвердження Положення щодо організації діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів” // Офіційний вісник України. – 1999. - №21. – С. 178.
    66. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 грудня 1999 року №263 “Щодо встановлення розмірів плати за реєстрацію фондової біржі, торговельно-інформаційної системи, саморегулівної організації, правил фондової біржі та іншого організаційно оформленого ринку цінних паперів, сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні" // Офіційний вісник України. – 2000. - №16. – С. 127.
    67. Наказ Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва та рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14 березня 2001 року № 49/60 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів” // Офіційний вісник України. – 2001. - №16. – С. 97.
    68. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 травня 2001 року №144 “Про затвердження Положення про державних представників на фондовій біржі, у депозитаріях та торговельно-інформаційних системах” // Офіційний вісник України. – 2001. - №25. – С. 96.
    69. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 3 липня 2001 року №242 “Про схвалення Концептуальних основ системи звітності учасників фондового ринку” // www.ssmsc.gov.ua.
    70. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 жовтня 2001 року №312 “Про затвердження Положення про вимоги до договору про обслуговування зберігачем активів інституту спільного інвестування” // Офіційний вісник України. – 2001. - №47. – С. 260.
    71. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 листопада 2001 року №350 “Щодо затвердження Основних засад розвитку саморегулювання на фондовому ринку України” // Офіційний вісник України. – 2001. - №50. – С.
    72. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 листопада 2001 року №352 “Про затвердження Переліку посад та робіт, виконуваних працівниками прямих учасників Національної депозитарної системи та державних органів, які здійснюють контроль за діяльністю Національної депозитарної системи і які зобов’язані щорічно подавати відомості до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про належні їм та членам їх сімей цінні папери” // Офіційний вісник України. – 2002. - №51. – С. 525.
    73. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 листопада 2001 року №352 “Про затвердження Порядку складання та подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку працівниками прямих учасників Національної депозитарної системи та державних органів, які здійснюють контроль за діяльністю Національної депозитарної системи, щорічних відомостей про цінні папери, що є у власності цих працівників та членів їх сімей” // Офіційний вісник України. – 2002. - №51. – С. 528.
    74. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 січня 2002 року №11 “Про затвердження Положення про вимоги до договору про надання послуг з розміщення та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування” // Офіційний вісник України. – 2002. - №6. – С.352.
    75. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 січня 2002 року №12 “Про затвердження Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування” // Офіційний вісник України. – 2002. - №6. – С. 355.
    76. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 січня 2002 року №13 “Про затвердження Положення про компанію з управління активами ІСІ та юридичних осіб, що здійснюють професійну діяльність з управління активами пенсійних фондів” // Офіційний вісник України. – 2002. - №41. – С. 42.
    77. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 січня 2002 року №21 “Про забезпечення ефективності виконання законодавства у сфері ліцензування” // Українська Інвестиційна газета. – 2002. - №8. – 26.02.2002.
    78. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 18 березня 2002 року №107 “Про затвердження Положення про діяльність саморегулівної організації професійних учасників ринку цінних паперів” // Офіційний вісник України. – 2002. - №40. – С. 265.
    79. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 червня 2002 року №212 “Про затвердження Положення про подання адміністративних даних фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами” // Офіційний вісник України. – 2002. - №35. – С. 167.
    80. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 6 липня 2002 року №197 “Про затвердження Положення про реєстрацію регламенту інституту спільного інвестування та ведення Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування” // Офіційний вісник України. – 2002. - №33. – С. 153.
    81. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 1 серпня 2002 року №216 “Про затвердження Положення про порядок подання інформації компанією з управління активами про результати діяльності інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів)” // Офіційний вісник України. – 2002. - №35. – С. 221.
    82. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10 вересня 2002 року №243 “Про затвердження Положення про порядок та умови передачі Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку частини повноважень саморегулівним організаціям професійних учасників ринку цінних паперів щодо перед ліцензійної роботи, підготовки, перепідготовки та попередньої сертифікації фахівців фондового ринку” // Офіційний вісник України. – 2002. - №40. – С. 272.
    83. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 вересня 2002 року №264 “Про затвердження Положення про подання адміністративних даних депозитарними установами, що здійснюють депозитарну діяльність зберігача цінних паперів” // Офіційний вісник України. – 2002. - №41. – С. 51.
    84. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 вересня 2002 року №265 “Про затвердження Положення про подання адміністративних даних щодо здійснення діяльності з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” // Офіційний вісник України. – 2002. - №40. – С. 279.
    85. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 29 жовтня 2002 року №321 “Про визначення операцій, що не відносяться до торгівлі цінними паперами як виду професійної діяльності” // Офіційний вісник України. – 2002. - №47. – С. 413.
    86. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 9 січня 2003 року №3 “Про затвердження Положен
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины