ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІЛЬНОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ :

Краткое описание

З М І С Т:
ВСТУП..................................................................................................................................................................................... 5-15
РОЗДІЛ І. ПОНЯТТЯ ТА ПРАВОВІ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ СПІЛЬНОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ...................................................................................... 16-90
1.1.Економіко - правова сутність спільної господарської діяльності........................................ 16-29
1.2.Поняття, зміст та особливості спільної господарської діяльності.......................................30-43
1.3.Правові форми здійснення спільної господарської діяльності..............................................44-87
Висновки до Розділу І .................................................................................................................................................87-90
РОЗДІЛ ІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН ЗІ СПІЛЬНОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ...................................................................................................................91-149
2.1.Правова основа, поняття, ознаки та види договорів про спільну господарську діяльність............................................................................................................................................................................91-103
2.2.Правове регулювання укладення договорів про спільну господарську діяльність ..................................................................................................................................................................................................104-115
2.3.Проблемні аспекти виконання договорів про спільну господарську діяльність..115-141
2.4.Припинення договору про спільну господарську діяльність ............................................142-146
Висновки до Розділу ІІ ..........................................................................................................................................147-149
РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ СПІЛЬНОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ ЗА УЧАСТЮ ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТОРА..................................................................................................................................................................150-202
3.1.Особливості правового регулювання договорів про спільну господарську діяльність за участю іноземного інвестора.......................................................................................................................150-159
3.2.Іноземні інвестиції як внески до спільної господарської діяльності............................160-169
3.3.Правові форми здійснення спільної господарської діяльності за участю іноземного інвестора...........................................................................................................................................................................170-200
Висновки до Розділу ІІІ ........................................................................................................................................201-202
ВИСНОВКИ..................................................................................................................................................................203-208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................................................................209-232
ДОДАТКИ..................................................................................................................................................................... 233-242
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У процесі задоволення своїх економічних інтересів у суб’єктів господарських правовідносин виникає необхідність у кооперації, тобто у СД, змістом якої може бути об’єднання майна, зусиль, організація співпраці для досягнення певної спільної господарської мети, що не суперечить чинному законодавству.
Основною організаційно-правовою формою здійснення СГД є господарський договір. Аналіз чинного законодавства та господарської практики дає підстави стверджувати про наявність істотних недоліків у правовому регулюванні договорів про СГД. Цим зумовлюється необхідність розв’язання проблем правового регулювання СГД в Україні. Ефективність ведення СГД серйозно ускладнюється недосконалістю її нормативно-правової регламентації. Незначним є практичне поширення цього виду господарських договорів. З метою подальшого вдосконалення правової регламентації СГД в Україні видається необхідним вироблення нових практичних завдань державної політики в господарській сфері на сучасному етапі. Такими завданнями можуть бути: реструктуризація економіки, стимулювання кооперації та СГД в пріоритетних галузях економіки, що особливо потребують капіталовкладень; мотивація суб’єктів господарської діяльності до довгострокових коопераційних зв’язків, до здійснення СГД саме у формі простого товариства, з довгостроковим об’єднанням вкладів; забезпечення економічної безпеки учасників СГД; залучення зовнішнього капіталу до України при здійсненні СГД за участю іноземних інвесторів тощо. Призначенням державної політики за таких умов має бути наступне винайдення та реалізація оптимальних засобів правового регулювання господарських відносин з СД. Такими засобами можуть бути: вдосконалення господарського законодавства в напрямку його стабілізації; здійснення вичерпного господарсько-правового врегулювання СГД, подальше збалансування та взаємоузгодження господарсько-правового регулювання СГД з цивільним, податковим законодавством та законодавством про бухгалтерський облік; створення відсутнього на сьогодні в законодавстві системного підходу до стимулювання СГД, відпрацювання його ефективних механізмів та правових засобів; виділення приоритетних галузей економіки та заохочення СГД саме у цих галузях тощо. З огляду на зазначене особливої актуальності та науково-практичного значення набуває сьогодні розробка поняття та особливостей СД як господарського зобов’язання.
В Україні дослідження питань правового регламентування СГД тривалий період здійснювалося лише з позицій приватно – правового регулювання. Масштабні економічні реформи виявили неприйнятність існуючих підходів до СГД, заснованих на ізольованому одногалузевому дослідженні проблем, що не враховують їх комплексної, системної міжгалузевої природи правового регулювання. Потреба у проведенні взаємоузгодження чинного законодавства обумовлюється специфікою господарського права як комплексної галузі права.
Актуальність даної теми зумовлюється також недостатнім рівнем науково-теоретичної розробки проблем, пов’язаних із господарсько-правовим регулюванням СД в Україні. Так, науково – теоретична розробка даної проблематики з цивільно-правової точки зору здійснюється такими науковцями, як: О.В.Дзера, А.С.Довгерт, В.В.Луць, А.І.Масляєв, І.А.Масляєв, С.Ю.Погуляєв та ін. Однак, в Україні практично відсутня комплексна розробка даної проблематики з точки зору господарського права (як науково - теоретична, так і прикладна). На сьогодні немає системних теоретичних праць з проблем господарсько-правового регулювання та використання у практичній діяльності договорів про СГД. Єдиною теоретичною вітчизняною монографічною роботою з цієї тематики у господарсько-правовому аспекті є монографія Н.Є.Косач “Правове регулювання спільної господарської діяльності” (2003р.), де: досліджено еволюцію поняття “joint venture” (спільне підприємництво) у правових дослідженнях і законодавстві; проаналізоване законодавство про СГД в Україні, у Російській федерації, у деяких західноєвропейських країнах і Європейському Союзі; показано, яким шляхом доцільно проводити зближення законодавства України з законодавством Європейського Союзу в сфері СГД. Таким чином, у господарсько-правовій літературі дана тема є лише частково дослідженою та розкритою переважно в аспекті права зарубіжних країн та Європейського Союзу, а тому потребує подальшої наукової розробки.
У науці господарського права не повною мірою досліджені такі поняття, як: “спільна господарська діяльність”, “договір про спільну господарську діяльність”, “просте товариство”, “припинення спільної господарської діяльності” та ін. На сучасному етапі чітко окреслюється потреба у науковому дослідженні проблемних прикладних аспектів правового регулювання процесу укладення, виконання та припинення договорів про СГД в Україні (форми господарського договору про СД, його державної реєстрації; укладення попереднього договору про СГД; створення “віртуального” (неправосуб’єктного) об’єднання; правової неврегульованості господарського обігу нематеріальних активів (в т.ч. ділової репутації, ділових зв’язків та ін.) як внесків до СГД). Відсутність наукових розробок у даному напрямку перешкоджає ефективному веденню СГД та стримує її розвиток, що негативно відображається на розвиткові ринкових відносин у вітчизняній економіці.
Реформа цивільного та господарського законодавства в Україні обумовлює необхідність дослідження окресленої проблематики на рівні вимог нових ЦКУ та ГКУ . Всі існуючі дослідження з даної проблематики, як цивільно-правові, так і господарсько-правові, проводились до вступу в силу нових кодексів, а тому не можуть повною мірою відповідати вимогам сьогодення. Глава 77 “Спільна діяльність” ЦКУ містить ряд новел, спірних формулювань та недосконалих за змістом норм, що потребують додаткового аналізу, тлумачення і засобом яких не може здійснюватися повноцінне правове регулювання СГД, оскільки ними не враховано специфіки здійснення та припинення СГД як особливого виду господарської діяльності та господарського договору. Відсутністю відповідного правового регулювання в межах ГКУ зумовлюється об’єктивна потреба доповнення ГКУ окремою главою “Правове регулювання спільної господарської діяльності”, з наступним внесенням змін та доповнень до ЦКУ, приведенням податкового законодавства та законодавства про бухгалтерський облік у відповідність із ГКУ, розмежування в цьому аспекті предметів правового регулювання ЦКУ та ГКУ, розробки відповідних законопроектів про внесення змін і доповнень до ГКУ та ЦКУ.
Мета та завдання дослідження. Головною метою роботи є комплексний аналіз правовідносин, що виникають при здійсненні СГД, умов, необхідних для здійснення цієї діяльності, вироблення теоретичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення регулювання СГД в Україні.
У зв’язку з цим у дослідженні вирішуються наступні завдання: 1) визначити економіко-правову сутність та правову природу відносин, що виникають при здійсненні СГД; 2) сформулювати визначення поняття “спільної господарської діяльності”, дослідити особливості СГД як особливого виду господарської діяльності та господарського договору; 3) дослідити форми здійснення СГД; 4) сформулювати визначення поняття “простого товариства”; 5) визначити види договорів про СГД; 6) дослідити проблемні аспекти укладення, виконання та припинення договорів про СГД; 7) визначити особливості правового регулювання договорів про СГД за участю іноземного інвестора; 8) розробити пропозиції щодо вдосконалення виявлених недоліків правового регулювання СГД за законодавством України.
Предмет і об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є правове регулювання СГД в Україні. Поза межами дослідження залишились питання правового регулювання СГД за кордоном.
Предметом дослідження є поняття СГД за чинним законодавством України та організаційно-правові форми її здійснення суб’єктами господарських відносин; поняття та види договору про СГД; проблемні аспекти правового регулювання договорів про СГД за чинним законодавством України.
Теоретична і методологічна основа дослідження. Теоретичну основу дослідження склали положення, висновки, наукові результати, що містяться в працях вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Г.Є.Авілов, О.А.Беляневич, М.М.Богуславський, О.М.Вінник, Н.І.Гнатюк, Б.В.Деревянко, О.В.Дзера, А.С.Довгерт, Д.В.Дождєв, Г.Л.Знаменський, С.Н.Кацура, В.М.Косак, Н.Є.Косач, М.І.Кулагін, Н.І.Литвиненко, В.В.Луць, В.К.Мамутов, А.І.Масляєв, І.А.Масляєв, К.П.Побєдоносцев, С.Ю.Погуляєв, В.В.Поєдинок, Н.О.Рак, О.Н.Садіков, Н.О.Саніахметова, Є.О.Суханов, О.С.Удовиченко, О.В.Цират, Г.Ф.Шершеневич, І.С.Шишкіна, В.С.Щербина та ін.
Методологічну основу дослідження складає сукупність теоретико-методологічних засобів осягнення суспільних явищ і процесів, що зумовлена метою та особливостями досліджуваної проблематики. Історичний метод було використано при характеристиці історичних витоків правового регулювання СГД та при дослідженні історичного походження сучасних форм її здійснення. Системний підхід було використано у зв’язку із тим, що СГД знаходиться у нерозривному зв’язку з публічно – правовими відносинами, чим зумовлюється необхідність її комплексного, системного міжгалузевого характеру регулювання та, відповідно, дослідження в рамках господарського права як комплексної, з точки зору законодавства, галузі. Метод узагальнення було використано для формулювання визначень ключових понять на основі виділених та описаних характерних особливостей (ознак). Метод аналізу був використаний для дослідження окремих аспектів правового регулювання СГД в Україні, метод синтезу – для визначення загальних особливостей та тенденцій її правового регулювання, а також для формулювання висновків як синтезу накопиченої в основній частині наукової інформації. При виявленні, аналізі та синтезі правових явищ, відносин, що виникають при здійсненні СГД на основі об’єднання (або без об’єднання) вкладів та зусиль заради досягнення спільної господарської мети, на рівні причинно-наслідкових зв’язків і взаємодій використовувався метод діалектичної логіки, а на рівні нормативних зв’язків – метод формальної (елементарної) логіки. Вибір та використання зазначених методів у дисертації має подекуди комбінований характер залежно від вирішення конкретних завдань дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна отриманих результатів визначається метою та предметом. В дисертації здійснено комплексний аналіз правовідносин, що виникають при здійсненні СД як виду господарської діяльності. На основі проведеного аналізу запропоновано визначення: “спільної господарської діяльності”, “договору про спільну господарську діяльність”, “договору простого товариства”, “припинення договору про СГД”. Виявлено основні проблеми правового регулювання СГД, чинники, які перешкоджають успішному і ефективному використанню договорів про СГД суб’єктами господарювання у їх практичній господарській діяльності. Запропоновано можливі шляхи розв’язання зазначених проблем, усунення негативних факторів правового регулювання СГД.
Новизна дослідження конкретизується в науково-теоретичних та науково-практичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є наступні.
Вперше:
1. З точки зору економіко-правової сутності під “спільною господарською діяльністю” запропоновано розуміти форму співпраці (кооперації), що передбачає об’єднання та спільне використання матеріально-фінансових, трудових та/або інших ресурсів партнерів, функціонує як єдиний економічний організм з метою досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності, носить демократичний характер та спрямовується на задоволення економічних інтересів її учасників, що беруть активну участь у її здійсненні. До ознак СГД, як специфічного економіко-правового явища, запропоновано відносити наступні: 1) добровільне об’єднання власності та зусиль суб’єктів господарювання; 2) спільна для всіх учасників господарська мета; 3) демократичний характер об’єднання господарюючих суб’єктів; 4) спрямованість на задоволення економічних інтересів учасників; 5) активний характер участі, наявність тісної і глибокої взаємодії партнерів у всіх або окремих ланках господарського циклу у формі спільного володіння, використання і розпорядження виділеними ними спеціально для цих цілей ресурсами.
2. З позицій господарсько-правової доктрини дано загальне визначення “спільної господарської діяльності” як діяльності двох та більше суб’єктів господарювання, а також негосподарюючих суб’єктів – юридичних осіб (як вітчизняних, так і за участю іноземних інвесторів), що може здійснюватися як у формі господарського договору, так і у формі створення самостійного господарюючого або не господарюючого суб’єкта – юридичної особи, передбачає наявність у її учасників спільної господарської мети, для досягнення якої вони об’єднують свої зусилля та можливі вклади (грошові кошти, матеріальні та нематеріальні активи), спільно діють протягом певного періоду часу, здійснюють координацію своїх спільних дій, беруть участь у розподілі спільно досягнутого результату (як прибутків, так і збитків).
3. Виділено наступні особливості господарського договору про СГД: 1) предмета та мети; 2) спеціального суб’єктного складу; 3) застосування спеціальних джерел правового регулювання щодо СГД; 4) існування спеціальної адміністративної процедури набрання договором юридичної сили; 5) періоду (тривалості) часу, протягом якого діє договір про СГД; 6) наявності у змісті договору про СГД особливих, тільки йому властивих, умов. Дано визначення “договору про спільну господарську діяльність” як такого господарсько-правового договору, який укладається між суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами – юридичними особами, з господарською (комерційною та/або некомерційною) метою, за для досягнення якої вони зобов’язуються спільно діяти протягом певного періоду часу на умовах, визначених даним договором.
4. Здійснено поділ договорів про СГД на види: за правовою характеристикою суб’єктного складу - на договори про СГД за участю резидентів та за участю іноземного(их) інвестора(ів); за ознакою об’єднання вкладів - на договір про СГД у формі простого товариства (тобто з об’єднанням вкладів) та договір про СГД без об’єднання вкладів.
5. Запропоновано договір про СГД з об’єднанням вкладів, тобто “договір простого товариства” визначати як такий господарський договір, який укладається між суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами – юридичними особами, з господарською (комерційною та/або некомерційною) метою, за для досягнення якої вони зобов’язуються об’єднати свої вклади та спільно діяти протягом певного періоду часу на умовах, визначених даним договором. До особливостей договору простого товариства віднесено наступні : 1) наявність спільної господарської мети та погодженої учасниками цілі; 2) організаційний характер; 3) тривалий характер.
6. Запропоновано доповнення Розділу VІ. “Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання” ГКУ наступною главою: “Глава... Правове регулювання спільної господарської діяльності”. Розроблено законопроект про внесення змін та доповнень до ГКУ (Додаток №1 до дисертації).
7. З метою оптимізації процедури укладення договорів про СГД запропоновано:
- 1) до істотних умов договору про СГД з об’єднанням вкладів (у формі простого товариства) відносити такі: предмет та мета договору, вклади до СГД, спільне майно учасників, права та обов’язки сторін за договором, ведення спільних справ учасників, розподіл результатів СГД, термін дії договору, інші істотні умови визначені чинним законодавством для окремих видів договорів простого товариства, або на узгодженні яких наполягає одна зі сторін договору; 2) до істотних умов договору про СГД без об’єднання вкладів відносити такі: предмет та мета договору, права та обов’язки сторін за договором, ведення спільних справ учасників, розподіл результатів СГД, термін дії договору, інші істотні умови визначені чинним законодавством для окремих видів договорів про СД, або на узгодженні яких наполягає одна зі сторін договору;
- скасувати обов’язок суб’єктів господарювання реєструвати договір про СГД в органах ДПСУ шляхом внесення змін до чинного законодавства України;
- спростити процедуру державної реєстрації договорів про СГД за участю іноземного інвестора шляхом внесення змін до чинного законодавства України.
8. Запропоновано впровадити в науковий обіг термін “віртуальне” (неправосуб’єктне) об’єднання”. Сформульовано пов’язану з ним проблему правового регулювання, що виникає в процесі здійснення СД суб’єктами господарювання, а також визначено її вплив на ефективність практичного здійснення СД в Україні. Запропоновано вирішення даної проблеми господарсько-правовим методом владних приписів, згідно з яким діяльність (поведінка) суб’єктів зазначених правовідносин повинна підпорядковуватися обов’язковим правилам, визначеним господарським, а не податковим законодавством.
9. Проведено групування вкладів до СГД за наступними видами: 1) грошові кошти; 2) матеріальні активи (в т.ч. оборотні та необоротні матеріальні активи); 3) нематеріальні активи.
10. З метою розв’язання ряду проблем правового регулювання, що стосуються ведення бухгалтерського обліку та оподаткування результатів СГД в Україні, запропоновано: 1) здійснити однозначне нормативно-правове закріплення положення про те, що учасники СГД при наявності відповідного волевиявлення мають право (т.б. не зобов’язані), вести окремий бухгалтерський облік такої діяльності та складати окремий бухгалтерський баланс; 2) розробити та прийняття окреме Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Спільна діяльність”; 3) розробити та здійснити правову регламентацію методології ведення обліку (як бухгалтерського, так і податкового) операцій за договором про СД у формі простого товариства, учасниками якого є суб’єкти підприємницької діяльності – фізичні особи; 4) вдосконалити процедуру оподаткування результатів СГД, в т.ч. шляхом усунення в законодавчому порядку подвійного оподаткування доходів учасників СД – нерезидентів (іноземних інвесторів).
11. Під “припиненням договору про СГД” запропоновано розуміти припинення зусиль учасників (суб’єктів господарських правовідносин), спрямованих на виконання визначених договором зобов’язань, у зв’язку з припиненням строку дії договору, досягненням спільної господарської (комерційної та/або некомерційної) мети, або у зв’язку з настанням інших обставин, за яких досягнення спільної господарської мети стало неможливим. Запропоновано також розрізняти безумовне припинення договору про СГД та припинення договору про СГД “під умовою”. Щодо безумовного припинення договору про СГД запропоновано впровадити вичерпний перелік таких випадків шляхом його законодавчого закріплення.
В межах дисертаційного дослідження удосконалено концепцію “розширеного” та “вузького” розуміння сутності договорів про СГД. Сформульовано визначення та виділено ознаки СГД у “вузькому” і “широкому” розумінні.
У дисертаційному дослідженні отримали подальший розвиток:
- концепція можливості створення та законодавчого врегулювання “таємних товариств”. Під “таємним” запропоновано розуміти товариство, учасники якого не розкривають його існування третім особам. Відзначено необхідність тлумачення, визначення поняття “третіх осіб”, щодо яких допускатиметься нерозкриття факту існування “таємного товариства”;
- концепція розширеного тлумачення поняття “трудової участі” як вкладу до СД. Запропоновано в сучасних умовах у господарсько-правовому аспекті розуміти “трудову участь” не лише як працю персоналу одного з учасників, але і як роботи (послуги), що їх надають треті особи за його рахунок (бухгалтерські, юридичні, рекламні послуги, підготовка проектної документації тощо).
Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблені та запропоновані авторкою пропозиції можуть бути використані при роботі над вдосконаленням господарського законодавства На підставі аналізу пропонується внесення змін і доповнень до ГКУ та ЦКУ з подальшим приведенням законодавства про бухгалтерський облік та податкового законодавства у відповідність із вимогами ГКУ. Матеріали дисертації можуть бути також використані при викладанні навчальної дисципліни “Господарське право” та ряду господарсько-правових спецкурсів у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку спеціалістів господарсько-правової спеціалізації за спеціальністю “правознавство”. Вони можуть бути використані також при підготовці підручників та навчальних посібників.
Водночас окремі сформульовані в роботі положення мають, безумовно, дискусійний характер і можуть стати базою для подальших наукових досліджень в цій галузі.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на: Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Треті осінні юридичні читання” (Хмельницький, 5-6 листопада 2004р.); Міжнародній науковій конференції (в рамках ІІ читань пам’яті В.М.Корецького) “Формування правової системи в Україні на сучасному етапі” (Дніпропетровськ, 21-22 квітня 2005р.); Всеукраїнській науковій конференції “Другі юридичні читання” (Київ, 18 травня 2005р.).
Публікації. Основні висновки і теоретичні положення роботи знайшли відображення в 11-ти публікаціях (8-ми наукових статтях, опублікованих у спеціалізованих фахових виданнях, та 3-ох тезах виступів на науково-практичних конференціях).
Структура дисертації. Структура роботи обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які охоплюють 10 підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
Повний обсяг дисертації становить 242 сторінки, в тому числі: список використаних джерел (275 назв) - 24 сторінки, додатки - 10 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дане дослідження проведено на основі існуючих правових норм, розгорнутого аналізу вихідних даних концептуального науково-теоретичного характеру, а також практики застосування договорів про СГД в Україні.
За результатами проведеного дослідження видається за можливе зробити наступні висновки.
1. СД є однією з форм господарської діяльності як комплексної, багатопланової діяльності, що включає елементи різних відносин, а також різні елементи правового регулювання, що випливає із суті господарського права як комплексної, з точки зору законодавства, інтегрованої галузі.
2. Предметом правового регулювання СГД виступають відносини по вкладенню, виробництву, розподілу матеріальних і нематеріальних благ, а також дії по організації, координації (регулюванню) цієї діяльності як цілісного комплексу господарських відносин (господарської діяльності).
3. Відносини з СГД – це особлива форма суспільно-господарських зв’язків, що виникають між суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами – юридичними особами, з приводу організації та ведення СД, об’єднання зусиль заради досягнення спільної господарської (комерційної та/або некомерційної) мети, з приводу вкладення до такої діяльності матеріальних і нематеріальних благ (активів), їхнього освоєння, використання, досягнення та розподілу результатів, що отримані в процесі, а також за результатами здійснення даного виду господарської діяльності. Відносини з СГД є, переважно, зобов’язально-правовими за своєю природою.
4. Під формою СГД слід розуміти той правовий режим, в якому така діяльність здійснюється, тобто комплекс правовідносин із взаємодії суб’єктів СД, результатом якої є досягнення спільної господарської мети, заради якої протягом певного періоду часу відбувається об’єднання зусиль її суб’єктів, їхніх вкладів (грошових коштів, матеріальних та нематеріальних активів), координуються спільні дії тощо.
Виходячи з основних положень господарсько-правової доктрини, можна стверджувати, що СГД загалом існує та здійснюється у двох формах: 1) у формі (правовому режимі) господарюючого суб’єкта; 2) у формі (правовому режимі) господарського договору.
5. В найбільш загальному вигляді, СГД можна визначити як діяльність двох або більше суб’єктів господарювання, а також негосподарюючих суб’єктів – юридичних осіб (як вітчизняних, так і за участю іноземних інвесторів), що може здійснюватися як у формі господарського договору, так і у формі створення самостійного суб’єкта права – юридичної особи, передбачає наявність у її учасників спільної господарської мети, для досягнення якої вони об’єднують свої зусилля та можливі вклади (грошові кошти, матеріальні та нематеріальні активи), спільно діють протягом певного періоду часу, здійснюють координацію своїх спільних дій, беруть участь у розподілі спільно досягнутого результату (як прибутків, так і збитків).
5.1.У “вузькому” розумінні до договорів про СГД запропоновано відносити ті договори, правове регулювання яких на даний час здійснюється нормами Гл.77 ЦКУ. У “широкому” розумінні запропоновано до договорів про СГД відносити всі різновиди господарських договорів, незалежно від їх найменування, якщо вони містять ознаки СГД.
Відповідно “спільну господарську діяльність” у “вузькому” розумінні визначено як таке господарське зобов’язання, що виникає на підставі договору, який укладається між двома і більше суб’єктами господарських правовідносин, зі спільною господарською метою, для досягнення якої вони зобов’язуються спільно та координовано діяти протягом певного періоду часу на умовах, визначених договором, об’єднуючи при цьому свої зусилля (при здійсненні СД у формі простого товариства - грошові кошти, матеріальні та нематеріальні активи як вклади), створюючи спільну часткову власність, беручи участь у спільному розподілі прибутків та збитків. А у “широкому” – як таке господарське зобов’язання, що виникає на підставі договору, який укладається між двома і більше суб’єктами господарських правовідносин, зі спільною господарською метою, для досягнення якої вони зобов’язуються спільно та координовано діяти протягом певного періоду часу на умовах, визначених договором.
5.2. Пропонується у “вузькому” розумінні до ознак, які можуть характеризувати господарський договір як договір СГД віднести наступні: 1) наявність добровільного об’єднання двох або більше суб’єктів господарських правовідносин; 2) наявність спільної для всіх учасників договору господарської мети; 3) для досягнення постановленої мети повинно відбуватися об’єднання зусиль учасників (при здійсненні СД у формі простого товариства - грошових коштів, матеріальних та нематеріальних активів як вкладів), що відображається у предметі договору; 4) в результаті такого об’єднання повинна створюватись спільна часткова власність, а при припиненні СД учасники повинні брати участь у розподілі прибутків та збитків. У “широкому розумінні” до ознак, які визначають належність кожного окремого господарського договору до сфери договорів СГД, пропонуємо відносити такі: 1) окремі цілі кожного з учасників такої діяльності повинні бути об’єднанні спільною метою; 2) для досягнення зазначеної мети повинно відбуватися об’єднання зусиль учасників та відповідна координація їхніх дій.
6. Ефективність ведення СГД суб’єктами господарських правовідносин на даний час серйозно ускладнюється неясністю, нечіткістю та суперечливістю її правової регламентації. Так, у господарському обороті України відзначається недостатність практичного поширення цього виду господарських договорів у зв’язку із невирішеністю низки проблем. Розв’язання їх, а також проведення взаємоузгодження чинного законодавства України на умовній лінії: “цивільне законодавство → господарське законодавство → податкове законодавство → банківське законодавство → законодавство про бухгалтерський облік”, дозволить суб’єктам господарювання та негосподарюючим суб’єктам – юридичним особам успішно використовувати договори про СГД у щоденній практичній діяльності. Потреба у проведенні зазначеного взаємоузгодження чинного законодавства обумовлюється специфікою господарського права як комплексної, з точки зору законодавства, галузі. Воно ґрунтується на загальних нормах цивільного права, зобов’язаннях та нормах про окремі види господарських договорів. У господарському праві об’єднуються також ті норми адміністративного, фінансового та інших галузей права, які регулюють господарську діяльність підприємств та інших господарюючих суб’єктів . Досліджуваний вид господарсько-правових договірних зобов’язань знаходиться у нерозривному зв’язку з публічно – правовими відносинами. Водночас в силу свого ідеального змісту, як приватно - правові, так і публічно-правові норми, не здатні самі по собі забезпечити виникнення реального результату СГД. Як необхідна ланка між нормою права та результатом постає дія – практичне зусилля суб’єктів СГД, спрямоване на досягнення спільної господарської мети. Засновані на нормах чинного законодавства, дії суб’єктів СД, спрямовані на досягнення такої спільної господарської мети, набувають значення правових засобів.
7. Існуючі проблеми правового регулювання СГД, в тому числі існуючі правові колізії між чинним цивільним, податковим законодавством та законодавством про бухгалтерський облік потребують свого вирішення шляхом господарсько-правового врегулювання (зокрема, в межах чинного ГКУ) особливостей здійснення СД суб’єктами господарських правовідносин (шляхом доповнення Розділу VI “Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання” ГКУ окремою Гл... “Правове регулювання спільної господарської діяльності”), з наступним приведенням податкового законодавства та законодавства про бухгалтерських облік у відповідність із господарським законодавством. Це зумовлюється тим, що існуючі з даного приводу правові колізії між господарським, цивільним, податковим законодавством та законодавством про бухгалтерський облік, призводять до надмірної ускладненості практичного застосування господарського договору про СД суб’єктами господарських правовідносин та виступають, на нашу думку, суттєвою перешкодою для їх укладення. В цілому, необхідність доповнення Розділу VI “Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання” ГКУ окремою Гл... “Правове регулювання спільної господарської діяльності” зумовлюється рядом наступних причин.
По-перше, договір про СГД є особливим видом господарського, а не загальноцивільного договору, і має свої особливі ознаки, відмінні від ознак його цивільно-правового аналога.
По-друге, ЦКУ, здійснюючи загально-правове регулювання СД в України, не враховує всіх особливостей здійснення СД між суб’єктами господарювання. Поза увагою законодавця та науковців залишається той факт, що податкове законодавство, всупереч цивільному, вимагає від суб’єктів підприємницької діяльності, щоб договір про СД передбачав об’єднання коштів або майна учасників для досягнення саме загальної господарської мети (п.п.7.7.1.ст.7 ЗУ від 28.12.1994р. “Про оподаткування прибутку підприємств”, в редакції від 22.05.1997р.). Вказана вимога податкового законодавства щодо укладення договору про СД між суб’єктами підприємництва з загальною господарською метою не є неправомірною, однак потребує свого законодавчого закріплення у ГКУ. Натомість ГКУ повинно бути передбачено можливість об’єднання не тільки коштів або майна учасників СД, але й законодавчо закріплено можливість внесення до СД, таких вкладів, як: ділова репутація, ділові зв’язки, торгова марка тощо. Оскільки ситуація, за якої об’єднуються два суб’єкти господарювання, що починають під торговою маркою одного з них та за допомогою ділових зв’язків іншого спільно випускати певну продукцію, є також, по суті, СД. Потребує також подальшої наукової розробки положення про можливість здійснення СД суб’єктами господарювання та негосподарюючими суб’єктами - юридичними особами, без об’єднання вкладів (в т.ч. при некомерційному господарюванні – з господарською некомерційною метою і т.ін.).
По-третє, специфічним і обмеженим, як уже зазначалось, є коло суб’єктів такого договору: ними є суб’єкти господарювання та негосподарюючі суб’єкти – юридичні особи.
По-четверте, щодо господарського договору про СД повинні діяти окремі (спеціальні), врегульовані ГКУ, правила як щодо підстав його укладення, так і щодо змісту даного господарського зобов’язання.
Таким чином, господарський договір про СД, який укладається між суб’єктами господарських правовідносин, має особливості, що потребують свого законодавчого закріплення в ГКУ.
7.1. Видається доцільним законодавчо закріпити в ГКУ обидві організаційно-правові форми здійснення СД суб’єктами господарських правовідносин: як без створення юридичної особи, так і зі створенням самостійного суб’єкта права – юридичної особи.
7.2. Питання державної реєстрації господарського договору про СГД (як і попереднього господарського договору про СГД) повинно врегульовуватись ГКУ, а не підзаконними актами податкового законодавства.
7.3. Просте товариство не може і не повинно бути суб’єктом податкового права, оскільки не створює юридичної особи. А тому обов’язок щодо сплати податків повинен покладатись або на уповноваженого вести спільні справи учасника простого товариства, або ж платниками податків за результатами ведення СД повинні виступати всі учасники простого товариства. Ці обов’язки, на нашу думку, повинні бути відображені у господарському договорі простого товариства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Авилов Г.Е. Правовые формы совместной деятельности предприятий в развитых странах // Правовое регулирование совместного предпринимательства в развитых капиталистических странах: теория и практика. – М.: ИНИОН, 1991.- С.13-50.
2. Авилов Г.Е. Коммерческая концессия // Гражданский кодекс Российской Федерации. Ч.2./ Под ред. Козырь О.М., Маковского А.П., Хохлова С.А.- М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996.- С.554.
3. Алпатова Н. Партнерська сумісність, або відображення у податковому і бухгалтерському обліку операцій спільної діяльності // Все про бухгалтерський облік.- 2002.- №67(734).- С.8-13.
4. Андреев С.Е., Сивачева И.А., Федотова А.И. Договор: заключение, изменение, расторжение. - М.: Проспект, 1997.- 376с.
5. Андрощук Г., Денисюк В. Франчайзинг: особенности, типовые структуры, задачи развития // Економика, финансы, право. - 1996.- №11.- С.44-51.
6. Андрощук Г., Денисюк В. Франчайзинг: преимущества, принятие решения по франшизе // Економика, финансы, право. - 1997.- №1.- С.33-39.
7. Батіщев В. Спільна діяльність: до чого тут дивіденди? // Бухгалтерія. – 2003.- №37 (556).- С.38-49.
8. Батіщев В., Дем’яненко Д. Спільна діяльність: український варіант // Бухгалтерія. – 2003.- №10 (529).- С.68-69.
9. Butler E.William. Foreign Investment Law in the Commonwealth of Independent States. The Butler Commentaries.- London: Simmonds a Hill Publisbing Ltd., 2002.- 1116p.
10. Беляева З.С. Договор в сфере межхозяйственной кооперации. - М.: Наука, 1985.- 112с.
11. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення: Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 2002.- 278с.
12. Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник. - М.: Междунар. отношения, 1994.- С.135.
13. Бондарёва О. Нематеріальні активи в бухгалтерському та податковому обліку // Бухгалтерія. - 2004.- №22(593).- С.33-37.
14. Борщ Н. Налогообложение совместной деятельности с нерезидентом // Налоги и бухгалтерский учёт. – 2002.- №34.- С.37-44.
15. Брызгалин А.В. Договор о совместной деятельности // Право и экономика. - 1994.- №4.- С.2-15.
16. Бублик В. Учредительный договор о совместном предприятии // Хозяйство и право. - 1994.- №8.- С.88-97.
17. Булавко В.Г. Кооперация труда в условиях трансформации экономики // Веснік Беларускага дзяржаунага універсітэта.- Серыя 3.- 2003.- №2.- С.95-100.
18. Вавин Н.Г. Правовая ситуация гражданских товариществ // Право и жизнь. - М., 1926.- Кн.1.- С.32.
19. Василечко М. Договір франчайзингу // Юридичний вісник України. - 2002.- 25-31 травня. - С.8.
20. Величко О. Правова природа франчайзингу // Українське право. - 2002.- №1.- С.180-185.
21. Вінник О.М. Характерні риси господарських організацій // Предпринимательство, хазяйство и право. - 1998.- №6.- С.8-12.
22. Винслав Ю. Становление отечественного корпоративного управления: теория, практика, подходы к решению ключевых проблем // Российский экономический журнал. - 2001.- №2.- С.15-28.
23. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник для вузов / Стровский Л.Е., Казанцев С.К., Паршина Е.А. и др.; Под ред. Стровского Л.Е.- М.: ЮНИТИ, 1999.- 823с.
24. Вознесенская Н.Н. Совместные предприятия как форма международного экономического сотрудничества. - М.: Наука, 1989.- 255с.
25. Войцехівський М., Єрохін К., Коружинець О. Операції в межах договорів про пайову участь: фінансові послуги чи ні? // Все про будівництво // Нова бухгалтерія: спеціальний додаток до тижневика “Дебет-Кредит”. - 2004.- С.65.
26. Галянтич М. Захист ділової репутації: цивільно-правові проблеми // Право України. - 2001.- №1.- С.97-100.
27. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища школа, 1995.- 471с.
28. Гаман М. Формування законодавчих та інституційних засад державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні // Вісник НАДУ при Президентові України. - 2003. - №3.- С.195.
29. Heenen J. Partnership and other personal associations for profit. International encyclopedia of comparative Law.- V.XIII.-Ch.1.- Tubingen, 1972.- P.190.
30. Глушаєв Я. Спільна діяльність без створення юридичної особи. – Х.: Фактор, 1999.- 167с.
31. Гнатюк Н.І. Спільне підприємництво в умовах ринкової трансформації економіки України: Автореф. дис. ...канд.екон.наук: 08.01.01/ Львівський держ.університет ім.І.Франка.- Львів, 1999.- 19с.
32. Гнатюк Н.І., Карбовник О.І. Спільне підприємництво в умовах перехідної економіки // Теорія і практика підприємництва: Проблеми вивчення та економічної просвіти в Україні. Матеріали Міжнар. літнього екон. семестру, Трускавець, 29.07.-21.08.1996р.- Львів, 1997.- С.16-18.
33. Гнатюк Н.І. Інвестиційні аспекти розвитку спільного підприємництва // Фінанси України. - 1998.- №5.- С.16-22.
34. Головач І. Договір про сумісну діяльність // Економіка, фінанси, право. - 1998.- №9. – С.18-20.
35. Голові Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг: Лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банків¬ської діяльності №06-10/220 від 04.03.2004 р. // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
36. Голубович О.Д., Микерин Г.И. Экономический анализ деятельности совместных предприятий в машиностроении. - М.: Машиностроение, 1989.- 160с.
37. Господарський кодекс України // Відомості ВРУ. – 2003. - № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст.144.
38. Господарське право: Практикум / В.С.Щербина, Г.В.Пронська, О.М.Вінник та ін./ За заг.ред. В.С.Щербини.- К.: Юрінком Інтер, 2003.- 416с.
39. Горемыкин В.А., Богомолов А.Ю. Планирование предпринимательской деятельности предприятия: Метод.пособие / Ин-т междунар.экон.связей.- М.: ИНФРА-М, 1997- 333с.
40. Howard L. Business Law. Woodbury. – N.Y., 1965.- P.294-295.
41. Гражданское право. В 2-х томах. Том 2. Учебник/ Под ред. Суханова Е.А.- М.: Издательство БЕК, 1994.- 432с.
42. Гражданское право: Учебник.- Часть 2-я /Под ред. Сергеева А.П., Толстого Ю.К.- М.: Проспект, 1999.- 784с.
43. Григоров О.М. Концесійні угоди: правова природа та особливості правового регулювання: Автореф.дис. ...канд.юрид.наук: 12.00.11 / Ін-т між нар.відносин КНУ ім..Т.Шевченка.- К., 2000.- 26с.
44. Григоров О.М. Договір концесії: проблеми юридичної кваліфікації // Економіка, фінанси, право. – 1999.- №10.- С.22-24.
45. Грудницкая С.Н. Правовой статус объединений предприятий в промышленности: Автореф.дис. …канд.юрид.наук: 12.00.04/ Ин.-т экономико-правовых исследований. - Донецк, 1997.- 24с.
46. Груздев В. Количество стадий договорного процесса по российскому гражданскому праву // Хозяйство и право. - 2004.- №3.- С.123-128.
47. Guide on Drawing up international contracts on industrial cooperation // http://www.jurist.org/pub/02/en/doc/src/71.htm; http://www.unence.org.
48. Дем’яненко Д. Організація спільної діяльності без створення юридичної особи // Бухгалтерія. – 2003.- №10 (529).- С.34-40.
49. Деревянко Б.В. Правове регулювання створення та діяльності промислово-фінансових груп: Автореф.дис. ...канд..юрид.наук: 12.00.04/ Донецький нац.ун.-т, Донецький юр.ін-т.МВС.- Д., 2004.- 20с.
50. Дмитревский Н. Договоры о финансировании и их юридическая природа // Право и жизнь.- 1925.- №9-10.- С.36-37.
51. Дмитрієв Ю. Спільна діяльність, але не спільне підприємство // Податки та бухгалтерський облік. – 2002.- №74(528).- С.41-43.
52. Дождев Д.В. Римское частное право: Учебник для ВУЗов / Под ред.Нерсесянца В.С.- М.: Издательская группа «ИНФРА-М-НОРМА», 1997.- С.530.
53. Дозорцев В.А. Правовой режим научно-технических знаний // Советское государство и право, 1973.- №6.- С.52-59.
54. Домбругова А. Правове регулювання відносин за договором комерційної концесії // Юридичний вісник України. - 2004.- №7.- С.14.
55. Доронін Д. Франчайзинг по-українськи // Юридична газета. - 2004.- № 9(21).- 14 травня. - С.4-5.
56. Доронина Н.Г., Семилютина Н.Г. Правовое регулирование иностранных инвестиций в России и за рубежом. - М.: Финстатинформ, 1993.- 128с.
57. Доценко Н. Франчайзинг у новому Цивільному кодексі України // Цінні папери України. - 2001.- №49(189).- 27 грудня. - С.7.
58. Евдокимова В. Франшиза и договор коммерческой концессии // Патенты и лицензии. – 1998.- №1.- С.23.
59. Егоров С.А. Анализ законодательной базы стран СНГ относительно создания и функционирования финансово-промышленных групп // Международное публичное и частное право. - 2001.- №2.- С.55-57.
60. Економічна енциклопедія / Гаврилишин Б.Д., Устенко О.А., Гальчинський А.С. та ін.; Відп.ред. Мочерний С.В.- К.: Видав.центр “Академія”, 2000.- Т.1.- 864с.
61. Єфімов О. Застосування векселів у зовнішньоекономічній діяльності // Збірник систематизованого законодавства. - 2002.- №43/1-2 (510).- С.188-192.
62. Жук Л.А., Жук І.П., Неживець О.М. Правові основи підприємницької діяльності: Навч.посібник.- К.: Вид-во європейського ун-ту, 2004.- 292с.
63. Жук Л.А., Жук І.Л., Неживаць О.М. Господарське право: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2003.- 400с.
64. Зевин Л.З. Новые тенденции в экономическом сотрудничестве социалистических и развивающихся стран / Академия наук СССР; Ин-т эк-ки мир.социалист.с-мы. - М.: Наука, Главная редакция вост.лит-ры, 1970.-208с.
65. Зинов В.Г. Включение интеллектуальной собственности в хозяйственный оборот // Патенты и лицензии. - 1996.- №4.- С.27.
66. Знаменский Г.Л. Общественный хозяйственный порядок и законодательство // Государство и право.– 1994.-№4.-С.61-69.
67. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч.посібн. для студентів юрид. вузів і фак.ун-тів /О.В.Дзера, Н.С.Кузнєцова, В.В.Луць та інші / За ред.О.В.Дзери. – Київ: Юрінком Інтер, 1998. - С.757 – 758.
68. Иванова Л.Н., Пономаренко Г.В. Франчайзинг и привлечение зарубежных инвестиций в сферу услуг // Экономика и право. – 2003.- №4.- С.91-95.
69. Іолкін Я. Деякі аспекти правового регулювання договору франшизи // Предпринимательство, хозяйство и право.- 2000.- №10.- С.27-29.
70. Історія споживчої кооперації України / Аліман М.В., Бабенко С.Г., Гелей С.Д., Гончарук А.Я. та ін.- Львів: Інститут українознавства НАН України, 1996.- 383с.
71. Карп М.В. Финансовые проблемы заключения договоров концессии // Закон и право.- 2004.- №1.- С.17-19.
72. Карп М.В. Финансовые проблемы заключения договоров концессии // Закон и право.- 2004.- №2.- С.34-36.
73. Касьянова Г.Ю. Совместная деятельность: правовое регулирование, бухгалтерский и налоговый учет. - М.: Информцентр ХХІ века, 2004. – 320с.
74. Кацура С.Н. Совместная деятельность предприятий (региональный аспект).- Киев: Наукова думка, 1991.- 152с.
75. Кашин В.В. Рубль плюс доллар: как организовать совместное предприятие. – М.: Мол.гвардия, 1989.- 336с.
76. Кашинцева О. Щодо необхідності правового регулювання франчайзингу // Підприємництво, господарство та право. - 2001.- №1.- С.13-14.
77. Кисилев С. Международный франчайзинг, оформление договорных отношений // Патенты и лицензии. - 1994.- №7-8.- С.44.
78. Кодекс України про надра // Відомості ВРУ. – 1994. - № 36. - Ст. 340.
79. Козлова Н. Учредительные договоры. Как они должны заключаться // Хозяйство и право. - 1992.- №6.- С.115-122.
80. Козлова Н.В. Правовая природа учредительного договора о создании юридического лица // Государство и право. – 1993.- №10.- С.92.
81. Козлова Н. Правовая природа учредительных документов юридического лица // Хозяйство и право. - 2004.- №1.- С.56-57.
82. Комаров А.С. Как продать ваш товар на внешнем рынке: Справочник /Отв.ред. Савинов Ю.А.- М.: Мысль, 1990.- 364с.
83. Коморний О. Правова природа угод про розподіл продукції // Право України. - 2002.- №4.- С.46.
84. Кондзелка М. Налогообложение совместной деятельности: лишь один раз // Дебет – Кредит. – 2003. - №37.- С.22-23.
85. Кондрашин К. Іноземні інвестиції: реєстрація, пільги // Адвокат Бухгалтера. - 2003.- №17(47).- С.21-22.
86. Конституція України // Відомості ВРУ. - 1996. - № 30. – Ст. 141.
87. Королев А. Правовое регулирование долевого финансирования строительства // Право и экономика. – 2004.- №9.- С.43-47.
88. Корольова Г. Договір спільної діяльності між приватними підприємцями // Адвокат Бухгалтера. - 2003.- №17(47).- С.4-5.
89. Коротич О.Б. Колесников О.М. Спільне підприємництво: Навч.посібник. - Харків: УкрДаЗТ, 2004.-117с.
90. Косач Н.Е. Правовое регулирование совместной хозяйственной деятельности: Монография. - Донецк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2003.- 182с.
91. Косач Н.Е. Неправомерные соглашения предпринимателей как вид нарушения антимонопольного законодательства и понятие совместной хозяйственной деятельности // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. - 2000.- Спеціальний випуск. Частина 2.- С.140-144.
92. Косач Н.Є. Правове регулювання спільного підприємництва (порівняльні аспекти): Автореф.дис. ...канд..юрид.наук: 12.00.04/ Нац.акад.наук України, Ін-т економіко-правових досліджень. - Д., 1999.- 18с.
93. Коссак В. Здійснення спільної підприємницької діяльності, пов’язаної зі створенням юридичних осіб // Право України. - 1996.- №11.- С.21-24, С.69.
94. Костецький В. Економіко-правові проблеми концентрації капіталу: від промислово-фінансових груп до транснаціональних компаній // Право України. - 2002.- №3.- С.70-75.
95. Крайнєв П., Святоцький О., Федченко Л. Законодавче регулювання питань, що стосуються оцінки вартості нематеріальних активів // Право України. – 1998. - №8. – С.50-57.
96. Крючко В. Договір про сумісну діяльність: від укладення до припинення // Все про бухгалтерський облік. – 2003.- №34(822).- С.44-45.
Кулагин М.И. Предпринимательство и право: опыт Запада. - М.: Дело, 1992.- 144с.
97. Кулішенко В. Неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання як вид недобросовісної конкуренції // Підприємництво, господарство і право. - 2005.- №1.- С.72-74.
98. Ландкоф С.Н. Товарищества и акционерные общества. Теория и практика. - Х.: Юрид.лит., 1926.- 326с.
99. Леонтьев Б.Б. Оценка интеллектуальной собственности в России: вчера, сегодня, завтра // Патенты и лицензии. - 2003.- №.4.- С.26-31.
100. Липсиц И.В. Экономика без тайн. - М.: «ДЕЛО ЛТД»-«ВИТА-ПРЕСС», 1994.- 350с.
101. Литвиненко Н.І. Фінансово-промислові групи: сучасні тенденції та проблеми становлення в Україні: Автореф.дис. ...канд..юрид.наук: 08.01.01/ Нац.гірничий ун.-т.- Дніпропетровськ, 2004.- 20с.
102. Лобанов Г. Совместная деятельность: формы, цели, особенности // Хозяйство и право. – 1995.- №6.- С.140-143.
103. Логунова Ю., Бєлінський В., Супрун А. Податкові та юридичні аспекти створення підприємств з іноземними інвестиціями // Збірник систематизованого законодавства. - 2004.- Випуск 3.- С.161-167.
104. Ломов Б.Ф. К проблеме деятельности в психологии// Психологический журнал. - 1981.- Т.2.- №5.- С.3-22.
105. Лук’яненко Д.Г., Білошапка В.А., Пестрецова О.І. Спільні підприємства в Україні: Організація і умови ефективного розвитку: Підручник/ За ред. Лук’яненка Д.Г.- К.: Хвиля-Прес, 1995.-176с.
106. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч.посібник.- К.: Юрінком Інтер, 1999.- С.265-266.
107. Ляшенко В., Хахулін В., Боярчук П. Про необхідність створення правової бази розвитку франчайзингу в Україні // Предпринимательство, хозяйство и право. - 2000.- №10.- 22-26.
108. Малиновська В. Договори у сфері підприємницької діяльності та їх ознаки // Право України. - 2001.- №11.- С.103-105.
109. Малиновська В. До питання про специфіку договорів у сфері підприємницької діяльності // Підприємництво, господарство і право. - 2001.- №7.- С.53-56.
110. Мамутов В.К. Кодификация хозяйственного законодательства Украины в новых экономических условиях // Государство и право. - 1994. - №6.- С.77-87.
111. Масляев И.А. Договоры о создании на территории СССР СП с иностранным участием // Советское государство и право. - 1990.- №2.- С.60-67.
112. Масляев А.И., Масляев И.А. Договор о совместной деятельности в советском гражданском праве .- М.: Юрид.лит, 1988.- 18с.
113. Матвієць Я. Договір про пайову участь у будівництві // Баланс. – 2000. - №24.- С.59-60.
114. Мілаш В. Теоретичні аспекти тлумачення господарського договору: історія та сучасність // Підприємництво, господарство та право. – 2004.- №5.- С.31-35.
115. Мілаш В. До питання про характер співвідношення категорій “інвестиційний договір” та “підприємницький (комерційний) договір // Підприємництво, господарство і право. - 2005.- №1.- С.75-79.
116. Мочерний С.В., Медведєв С.Б., Мусієвський Р.А. Підприємство та підприємництво. Суть підприємства, його види та розвиток / Основи економічної теорії: Підручник / За ред.Мочерного С.В.- Тернопіль: АТ “Тарнекс” за участю АТ “НОЙ” та вид-ва “Світ”, 1993.- С.205-220.
117. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / Знаменський Г.Л., Мамутов В.К., Побірченко І.Г., Хахулін В.С, Щербина В.С. та ін./ За заг.ред. Мамутова В.К. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688с.
118. Михайлов Н.И. Правовое моделирование создания и деятельности финансово-промышленных групп // Государство и право. - 2003.- №7.- С.19-27.
119. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України / Ярема А.Г., Карабань В.Я., Кривенко В.В., Ротань В.Г. / Відп.ред. Ротань Г.В. – Т.2.- К.: А.С.К.: Севастополь: Ін-т юрид.дослідж., 2004.- 864с.
120. Нематеріальні активи: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8, затверджене наказом МФУ від 18 жовтня 1999 року // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
121. Нефьодов А. Господарський договір // Бухгалтерія. – 2000.- №48 (411).- С.88-90.
122. Нефьодов А. Пайова участь у будівництві // Бухгалтерія. - 2003.- №18.- С.88.
123. Newell A. The knowledge level // Artificial Intelligence.- 1982.- V.18.- №1.- Р.122.
124. Нікіткін О.Д., Черняк В.І. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності. Поняття і порядок утворення. - К.: Лібра, 1993.- 140с.
125. Новиков С. Організація спільної діяльності // Баланс. - 2002.- №37 (422).- С.37-41.
126. Новиков С. Инвестиционный договор и налог на добавленную стоимость (НДС) // Хозяйство и право. - 2004.- №9.- С.101-105.
127. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - М.: Юридическая литература, 1972.- 296с.
128. Новицкий И.Б. Римское частное право: Учебник. - М.: Юрид.лит, 1960.- 396с.
129. Орлова Е.В. Совместная деятельность: бухгалтерские, налоговые и юридические правила партнерства. - М.: МЦФЭР, 2004.- 160с.
130. Орлова О.А. Место и роль договора коммерческой концессии в системе гражданско-правовых договором // Законодательство и экономика. – 2003.- №6(230).- С.83-88.
131. Основи економічної теорії / Мочерний С.В., Єрохін С.А., Каніщенко Л.О. та ін.; За ред. Мочерного С.В.- К.: ВЦ “Академія”, 1997.- 464с.
132. Основні засоби: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7, затверджене наказом МФУ від 27 квітня 2000 року // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
133. Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом - К.: Лібра, 2002.- 471с.
134. Першотравневий О. Поняття концесії та концесійного договору // Економіка, фінанси, право. - 2001. - №12. – С.13-16.
135. Пестрецова О.І. Організація та функціонування спільних підприємств в Україні: Навч.посібник. - К.: КНЕУ, 1997.- 100с.
136. Плєшонкова Л. Спільна діяльність на території України без створення юридичної особи// Баланс.- 1999.-№31.-С.32-40.
137. Плєшонкова Л. Спільна діяльність // Баланс.-1999. – №11.- С.50.
138. Победоносцев К.П. Курс гражданского права. ч.3. Договоры и обязательства. - Спб.: тип. Министерства путей сообщения, 1880.- 629с.
139. Погуляев С.Ю. Передача технологий в виде вклада в простое товарищество: Дис. …канд.юрид.наук: 12.00.03.- Х., 2002.- 199с.
140. Погуляев С.Ю. Передача технологий в виде вклада в простое товарищество: Автореф. ...канд..юрид.наук: 12.00.03 / Нац.ун.-т внутр.справ МВС України. - Х., 2002.-19с.
141. Погуляєв С.Ю. Професійні та інші знання як об’єкт вкладу в просте товариство // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - 2001.- Вип..16.- С.331-335.
142. Подзе С. Попередній договір у нових кодексах // Бухгалтерія. – 2003.- №46(565).-С.60-64.
143. Подзе С. Договір про спільну діяльність: практичні рекомендації щодо оформлення //Бухгалтерія.- 2002.- №22/1-2.- С.69-70.
144. Поєдинок В.В. Правове становище інвестора як суб’єкта господарських відносин: Автореф.дис. ...канд..юрид.наук: 12.00.04/ Київський нац.ун-т ім..Т.Шевченка. - К., 2004.- 19с.
145. Поєдинок В.В. Інвестор як суб’єкт господарських відносин // Бюлетень Міністерства юстиції України.- 2004.- №5.- С.93-101.
146. Поєдинок В.В. Гарантії для інвесторів у разі примусових вилучень інвестицій // Вісник господарського судочинства. - 2004.- №2.- С.236-244.
147. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч.посібник.- К.: КНЕУ, 1998.- 352с.
148. Полатай В.Ю. Правове регулювання інвестиційної діяльності: Дис. ...канд..юрид.наук: 12.00.04.- Донецьк, 2000.- 153с.
149. Полатай В.Ю. Правове регулювання інвестиційної діяльності: Автореф.дис. ...канд..юрид.наук: 12.00.04/ Ін-т о економіко-правових досліджень. - Донецьк, 2000.- 18с.
150. Полешко А. Законодавче регулювання діяльності промислово-фінансових груп (з “круглого столу”) // Право України. – 2004.- №8.- С.126-129.
151. Про сприяння та захист інвестицій: Угода між Урядом України та Урядом Об’єднаних Арабських Еміратові від 22 січня 2003 року // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
152. Про виробничу кооперацію: Угода між Урядом України та Урядом Азербайджанської Республіки від 28 липня1995 року // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
153. Про виробничу кооперацію: Угода між Урядом України та Урядом Туркменистану від 5 листопада 1994 року // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
154. Про виробничу і науково-технічну кооперацію: Угода між КМУ та Урядом Республіки Білорусь від 29 травня 2002 року // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
155. Про науково-технічне співробітництво: Угода між Урядом України та Урядом Республіки Вірменія від 22 липня1997 року // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
156. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991року // Відомості ВР УРСР. – 1991.- №29.- Ст. 377.
157. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 року // Відомості ВР УРСР. - 1991.- № 47.- Ст.646.
158. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю: Закон України від 19 червня 2003 року // Відомості ВРУ. - 2003.- № 52.- Ст.377.
159. Про фінансові послуги і державне регу¬лювання ринків фінансових по¬слуг: Закон України від 12 липня 2001року // Відомості ВРУ. – 2002.- №1.- Ст.1.
160. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року // Відомості ВРУ. - 2001.- №5-6.- Ст.30.
161. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року // Відомості ВРУ. – 2003.- №31-32.- Ст.263.
162. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 року // Відомості ВРУ. – 1994. - №7. - Ст.34.
163. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 року // Відомості ВРУ. - 1994.- №7.- Ст.36.
164. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 року // Відомості ВРУ. – 1994.- №7.- Ст.32; Відомості ВРУ. - 2000.- №37.- Ст.307.
165. Про охорону прав на зазначення походження товарів: Закон України від 16 червня 1999 року // Відомості ВРУ. – 1999. - №32. - Ст.267.
166. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 року // Відомості ВРУ. – 1996. - №36.- Ст.164.
167. Про промислово-фінансові групи в Україні: Закон України від 21 листопада 1995 року // Відомості ВРУ. – 1996. - №23. - Ст.88.
168. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року в редакції Закону від 22 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №4. – Ст.28; Відомості Верховної Ради України. – 1997.- №27.- Ст.181.
169. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 1996 року // Відомості ВРУ. – 1996. - № 19.- Ст. 80.
170. Про оцінку майна, майнових прав, та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України від 12 липня 2001 року // Відомості ВРУ. – 2001. - № 47. - Ст.251.
171. Про податок на додану вартість: Закон України від 3 квітня 1997 року // Відомості ВРУ. – 1997. - № 21. - Ст.156.
172. Про концесії: Закон України від 16 липня 1999 року // Відомості ВРУ. – 1999. - № 41. - Ст.372.
173. Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження: Закон України від 17 лютого 2000 року // Відомості ВРУ. - 2000. - №12. - Ст.97.
174. Про митний тариф України: Закон України від 05 квітня 2001 року // Відомості ВРУ. - 2001. - № 24. Ст.125.
175. Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг: Закон України від 14 грудня 1999 року // Відомості ВРУ. – 2000. - № 3. - Ст. 21.
176. Про угоди про розподіл продукції: Закон України від 14 вересня 1999 року // Відомості ВРУ. – 1999. - № 44. - Ст.391.
177. Про деякі зміни в оподаткуванні: Указ Президента України від 7 серпня 1998 року // Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
178. Про реєстр концесійних договорів: Положення затверджене постановою КМУ від 18 січня 2000 року // Урядовий кур’єр. – 2002. – 3 лютого.
179. Про затвердження Порядку реєстрації проектів угоди про розподіл продукції та державної реєстрації угоди про розподіл продукції: постанова КМУ від 29 листопада 2000 року // “Комп’ютерна правова система “Ліга: Закон” та/або комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”.
180. Про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участі іноземного інвестора: Положення затверджене постановою КМУ від 30 січня 1997 року // Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1997. - №4. - С.55-57.
181. Про затвердження Порядку видачі, обліку та погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, а також договорами (контрактами) про СІД, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна: постанова КМУ від 08 липня 1996 року // ЗПУ України. – 1996. - №16. – Ст.356.
182. Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій: постанова КМУ від 07 серпня1996 року // ЗПУ України. – 1996. - №17.- Ст.439.
183. Про затвердження По¬рядку визначення продукції вл